Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.44.0-wmf.3 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу 0 15 6552 66 2024-11-18T02:07:44Z Ruskinja2022 22 Унєшена фотка, дополнєнє Литератури 6552 wikitext text/x-wiki Календара рочнїцох Дружтвa за руски язик, литературу и културу за 2022. рок на час здогаднул на єден специфични ювилей у системи образованя и вихованя Руснацох у Войводини. То 120-рочнїца воспитаня и образованя наймладших у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Точнєйше, орґанизоване и законски ушорене воспитанє и образованє наймладших у дзецинскей заградки у Руским Керестуре почало 10. новембра 1902. року. == Руснаци швидко прилапели идею о оводи == Предшколске воспитанє у швеце ма длугу традицию. У Угорскей, дзе припадали и нашо краї, предшколске воспитанє постої од 1872. року, а 1891. року принєшени перши Закон о защити дзецох, зоз хторим було реґулованє же општини хтори маю вецей як 40 дзеци мушели отвориц дзецинску заградку. Так почало отверанє установох за дзеци од 3-7 рокох, а на таку одлуку угорску державу понукли нє лєм воспитни и социялни аспекти, алє главна причина була державна политика мадяризациї – однародзованє нємадярского жительства починаюци од наймладшого возросту у предшколских установох. Дзецински заградки могли орґанизовац општински орґани и вирски заєднїци, гражданє поєдници и други. Зоз того "мадярского" периоду, у нашим народзе и нєшка остали мадярски назви овода, оводарци, оводашка, хтори хаснуєме. Руснаци такой прилапели можлївосц орґанизованя предшколского воспитаня у Керестуре и у [[Коцур]]е, та овода у Руским Керестуре, теди Бачкерестуре, основана 1902, а у Коцуре 1905. року. == Зоз рускима дзецми 36 роки == [[Файл:Учительски колектив Руски Керестур 1912.jpg|alt=Учительски колектив у Руским Керестуре 1912. року |thumb|482x482px|Учительски колектив  у Руским Керестуре 1912. року Стоя: [[Константин Петриґала]], Дюра Баконї,  Дюра Манойлов, Иван Шандор,  [[Осиф Фа]] Шедза: Веруна Гарди, учителька, Ирена Рот родз. Джуня, оводашка,  Михаил Поливка управитель, [[Дюра Биндас|о. Дюра Биндас]], катехета, Наталия Джуня, учителька]] Главни документ же под час Державней школи у Руским Керестуре була овода и же у нєй робела вихователька [[Ирина Рот|Ирина Джуня Рот]], то фотоґрафия зоз 1904. року на хторей учительски збор зоз управительом [[Михаил А. Поливка|Михайлом А. Поливком]]. Мено Ирини Ротовей ше находзи и у записнїкох Наставнїцкей ради у Бачкерестуре за 1906–1916. рок. Тиж так у записнїкох на початку каждого школского року дате и число уписаних дзецох до оводи. Було од 50 до 60 дзеци, медзитим, през рок ше число дзецох звекшовало, та през жимски час у оводи було и по 300 дзеци<ref>Олена Папуґа, [http://druztvo.org/ruski/vidania/1%20Studia%20Rutenika%2029%202023.%20Pdf..pdf 120 роки предшколского вихованя и образованя у Руским Керестуре (1902–2022)], ''Studia Ruthenica'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 29, 2023, б. 97.</ref>. [[Файл:Irina Rot zoz dzecmi u Ovodi 1922.jpg|alt=Ирина Рот зоз дзецми|thumb|481x481px|Ирина Рот зоз дзецми у оводи 1922. року]] Ирина Рот по походзеню зоз познатей учительскей Джуньовей фамелиї з Руского Керестура, єй оцец [[Михаил Джуня|Михайло Джуня]] бул перши школовани руски учитель, а шестра Наталия Джуня учителька. По законченим дворочним образованю у Зомборе 1902. року, або такв. курсу за виховательки, Ирина Рот постала перша школована вихователька. У керестурскей оводи робела 36 роки (од 1902. по 1938. рок). Ротова фамелия, дзе ше одала перша руска вихователька, була зоз Торжи, нєшка Савине Село, а по Другей шветовей войни члени фамелиї ше виселєли до Нємецкей. О школованю и роботи виховательки Ирини Рот приповедала єй дзивка, тиж Ирина, хтору познали стари Керестурци, бо була писарка у Валалскей хижи. Вона гварела же будинок оводи бул направени концом ХIХ вику, а находзел ше на углє Маковского шора просто Мироньовей карчми. Тот будинок служел своєй намени по 1969. рок. Тот стари и перши будинок керестурскей оводи бул добри за тоту намену, бо мал два вельки учальнї, место дзе дзеци охабяли шмати, мал квартель за виховательку и вельки двор. Ґенерациї Kерестурцох, хтори до того будинку ходзели до оводи по 1969. рок, добре паметаю же мал красни условия за пребуванє дзецох. Бул то за нїх други дом. == З дзецми по руски и у найчежшей мадяризациї == У оводи було найвецей дзеци возросту пред школу. Нїхто нє сцел виостац. Од 1902. по 1918. рок, у периодзе найтвардейшей асимилацийней державней политики, урядови язик у оводи бул мадярски, алє учителька Ирина Ротова з дзецми бешедовала по руски и учела их мацеринску бешеду, та прето дзеци барз любели ходзиц до оводи. Жадали чуц свой язик, гоч у тедишнїм чаше то нє було дошлєбодзене. Мисия учительки Ротовей и любов ґу свойому була моцнєйша од каждого державного закону. То Керестурци знали почитовац, та по тим паметали тоту виховательку. Вона була чувар рускосци при дзецох наймладшого возросту, а цо ше научи у дзецинстве, през живот ше нє забува. Прето по нєшка дзецински заградки медзи Руснацами маю нє лєм воспитну улогу, алє и глїбоку националну, бо су чуваре рускосци. У новей держави, Министерство просвити за Банат, Бачку и Бараню, 11. марца 1919. року видало розказ шицким школским управом, наставнїком, учительом, и воспитачом у хторим ше гвари же ше у школох муши учиц мацерински язик, дзеци цо маю 4–6 роки муша ходзиц до дзецинскей заградки, учителє и воспитачки з висшима власцами комуникую по сербски, кед же нє знаю по сербски, та на мацеринским язику. Зоз тим розказом ше по першираз виєдначую учителє и воспитаче у поглядзе правох и длужносцох, а виєдначую ше им и плаци, бо до теди воспитачки мали вельо менши плаци од учительох. Теди на цалей териториї Банату, Бачкей и Баранї було 322 воспитачки у 84 местох. Найвецей було општински дзецински заградки – 67, державни 54, а церковни 30. Нови Сад теди мал 6 дзецински заградки, а Кикинда 15. Пред Другу шветову войну, 1936. року, у Руским Керестуре була руска школа, робели 10 учителє, єдна оводашка Ирина Рот (од 1902. по 1938. рок), до школи ходзели 800 школяре, а до оводи 200–300 дзеци. == Чежки повойново роки == [[Файл:Ovoda R Kerestur 1945.jpg|alt=Маґдалена Колєсар, Каролина Гарди и учитель Владимир Рогаль з дзецми у керестурскей оводи 1945. року|thumb|498x498px|Маґдалена Колєсар, Каролина Гарди (тета Драґа) и учитель [[Владимир Рогаль]] з дзецми у керестурскей оводи 1945. року]] Од войни по 1947. рок, после виховательки Ирини Рот, роботу з дзецми превжали чесни шестри, овода ше теди волала захоронка, а була у новей школи, нєшкайшим Замку. З дзецми робели чесни шестри Вира Пап и Маґдалена Колєсар велїм ґенерацийом позната як учителька Маґда. Тедишнї власци им дали условиє же у захоронки можу робиц лєм особи у цивилє, цо Колєсарова прилапела и предлужела робиц як вихователька. Повойново роки були чежки, условия за роботу нєвигодни, а було 200 дзеци од 2 по 6 роки. Велька спокуса виховательки була робиц зоз телїма дзецми. Теди ше почало дзецом давац и заєданє, такволану ужину, та учительки Маґди помагала Каролина Гарди, дзеци ю волали тета Драґа. Цали роботни вик тоти два особи пошвецели дзецом у керестурскей оводи. Попри Замку, 1954. року овода достава просториї за нове оддзелєнє у найстаршей валалскей хижи у хторим вихователька була Веруна Скубан зоз помоцну роботнїцу Мелану Бики. Од 1960. року овода видзелєна од школи у чиїх рамикох до теди робела, бо ше на уровню [[Општина Кула|општини Кула]] формовало Предшколску установу Бамби, а у валалох були оддзелєня дзецинских заградкох. Того року у оводи робели три учителька Гелена (Гарди) Жирош, Леона (Папуґа) Петкович и Маґдалена (Барна) Колєсар. Леона Петкович 1964. року пошла робиц до [[Вербас|Вербасу]], а на єй место пришла вихователька Наталия (Колбас) Колєсар. Шицки три виховательки робели зоз велїма дзецми, од 40-70 дзеци було у єдней ґрупи, мишаного возросту. Вихователька Гелена Жирош 1966. року пошла жиц до Нового Саду, а на єй место пришла Йозефина Фа хтора нє робела длуго, бо анї вона нє жила у Керестуре. Од 1. септембра 1966. року овода у Керестуре достава виховательки Маґдалену Колєсар, Наталию Колєсар и Ирину Папуґа. Того року було штири оддзелєня, а зоз тима трома виховательками кратки час робела и Леона (Паланчаї) Надь. Од 21. септембра 1969. року ше формує стаємне штварте оддзелєнє, хторе пребера нова вихователька родом зоз Коцура, Мария (Лазор) Бодянец. Овода достала и нову помоцну роботнїцу Амалию (Ковач) Еделински. == Овода ше селї до Дому култури == Як спомнуте, перши будинок оводи бул направени концом ХIХ вику, а находзел ше на углє Маковского шора просто Мироньовей карчми. Тот будинок звалєни 1969. року, а на його месце направени Дом здравя. Зоз тим будинком направена черанка, достата хижа од др Дюру Папа, хторей бул власнїк Дом здравя (апатика) на Вельким шоре (нєшка Маршала Тита 77). Од валяня старого будинку оводи 1969. та по 1971. рок, док ше нє адаптовало будинок терашнєй оводи, штири ґрупи дзецох зоз предшколскей установи ходзели до [[Дом култури Руски Керестур|Дому култури]], дзе були просториї прилагодзени за намену и функционованє оводи. [[Файл:Ovodarci generacija 1942.jpg|алт=Дзеци у оводи у Руским Керестуре 1948/49. рок|мини|513x513п|Дзеци у оводи у Руским Керестуре (ґенерация 1942. року)]] Терашнї будинок дзецинскей заградки на Вельким шоре ше адаптовало од 1971. по октобер 1972. року. Уведзене парне зогриванє, купена нова опрема (мебель, бависка), санитариї, оспособени дзецински парк зоз бависками у дворе итд. Воспитна робота з дзецми у новим обєкту на Вельким шоре почала у октобре 1972. року. Од теди ше овода вола Дзецинска заградка Бамби и по нєшка є на тим истим месце. Єден час там робела вихователька Єлена (Фа) Ґаґович. Од 1974. року Ирина Папуґа одходзи до Нового Саду, а єй оддзелєнє пребера вихователька Мелания (Няради) Орос, хтора у керестурскей оводи робела до 1978. року, кед штварте оддзелєнє утаргнуте. Цалодньове пребуванє у керестурским оддзелєню Бамби уведзене 1. децембра 1983. року. Нови приступ вимагали родичи, понеже тих рокох у валалє робели велї подприємства – Комбинат, Хладзальня, садзело ше паприґу навелько. Шицки були даґдзе заняти – у валалє лєбо сушедних местох, та им одвитовало же би дзеци були на безпечним у дзецинскей заградки. У яшелькох дзеци чувала медицинска шестра-вихователька Олена Рац и сотруднїца Мария Пеїн. Перши яшелька нє були дзе и овода, алє у просторийох дакедишнєй амбуланти на Вельким шоре, просто дакедишнього породзилїща. Треба наглашиц рускокерестурски модел облапеносци наймладших од яшелькового возросту по одход до школи, зоз предлуженим пребуваньом хторе присподобене ґу занятим родичом, зоз здравствену защиту и воспитно-образовну роботу ше удало витвориц концом 90-их рокох зоз добудову просторийох за тоту намену у рамикох постояцого обєкту Дзецинскей заградки, оддзелєньох Цицибан. == Найлєпше у новим доме == Робота у новим сучасним обєкту принєсла вельо доброго и дзецом и виховательком. У януаре 1980. року до пензиї пошла тета Каролина Драґа Гарди, а заменєла ю Михалїна (Дорокази) Орос. Концом того истого року пензионована и вихователька Маґдалена Колєсар, а єй ґрупу 1. януара 1981. року превжала вихователька Мелания (Дротар) Семан. На вельке жаданє жительох валалу, 1. децембра 1983. року у ПУ Бамби уведзене цалодньове пребуванє за дзеци од 3 до 7 рокох (дзеци учела вихователька Мелания Семан) и яшелька за дзеци од 1 до 3 рокох зоз хторима робела медицинска шестра Олена (Сабадош) Рац и сотруднїца Мария (Рац) Пеїн. Тоти ґрупи наймладших дзецох нє ходзели до нового обєкту, алє були у старим будинку амбуланти, тиж на Вельким шоре. Кухарка була Ксения (Бодваньски) Хрин. До главного обєкту яшелька преселєни на початку школского 1985/1986. року. Простору було барз мало, та шицки дзеци були вєдно у истей роботней хижи. З дзецми робела Мария Пеїн, а помагала єй медицинска шестра Ксения Пиварев з Кули. Того истого року почало адаптованє просторийох за яшелька, а готови були 20. октобра 1987. року на Дзень ошлєбодзеня валалу. За сотруднїка прията вихователька Емилия (Гудак) Костич, понеже починало робиц и треце оддзелєнє полдньового пребуваня. Стаємна пополадньова змена була зоз виховательку Меланию (Няради) Орос, хтора пошвидко пошла робиц до Кули, а Наталия (Ускокович) Чижмар почала робиц як помоцна роботнїца. Вихователька Славка Чижмар пришла на замену 1988. року, а Мария (Медєши) Сабадош як сотруднїк. Пре вельо дзеци и нєдостаток простору, у школским 1990/1991. року два оддзелєня полдньового пребуваня преселєни до будинку Пошти на Маршала Тита и там були до 1992. року. Медзитим, 1995/1996. року два оддзелєня полдньового пребуваня преселєни до школского будинку Замок, понеже формована ище єдна ґрупа цалодньового пребуваня дзе була вихователька Мария Сабадош, a за сотруднїцу прията Ксения (Папуґа) Вучкович. Кухарка Михалїна Орос одходзи до пензиї, а на єй место прията Мария (Кишондер) Русковски. Того 1996. року по першираз орґанизовани Бамби-фест, а почина робиц и вихователька Оленка (Мученски) Русковски и Блаженка (Сопка) Мецек. Школского 1996/1997. року вихователька Наталия Колєсар одходзи до пензиї, а на єй место пришла Мария Сабадош, на место кухарки Михалїни Орос прията Мария Русковски, помоцна кухарка Єлена (Орос) Новта, а за сотруднїцу прията Андреа (Колєсар) Чернок. У медзичаше у оводи робели и Тамара (Пащан) Паланчаї, Таня Виславски, Мария (Гербут) Винаї, Любица Лендєр, Цецилия Мудри, Мария (Джуджар) Дюрчиянски, пораячки Наталия Чижмар и Мария Русковски, кухарка Тереза (Надь) Ерделї, виховательки Наташа (Дудаш) Настасич, Даниєла (Семан) Сопка и Ясмина Рац. == Ришени нєдостаток простору == У януаре 2001. року ше почина правиц нови обєкт у предлуженю старого за цалодньове пребуванє на коло 400 квадратох за коло 200 дзеци. До конца школского року ше поробело по закрице, уведзена струя, омалтероване, а порихтане було шицко и за уводзенє централного зогриваня. З нагоди Дзецинского тижня, 3. октобра, 2001. року отворени нови будинок за цалодньове пребуванє хтори коштало 9 милиони динари, а найвекшу часц дала Европска уния. До децембра того року на месце дзе була шопа направена єдальня и котловнїца. Так керестурска овода пред своїм 100-тим родзеним дньом конєчно достала адекватни условия за роботу по сучасних стандардох. == Дзевец воспитни ґрупи на златни ювилей == Школского 2001/2002. року у оводи було дзевец воспитни ґрупи – три ґрупи у яшелькох (28 дзеци), три ґрупи у дзецинскей заградки (74 дзеци), три полдньово ґрупи – овода (78 дзеци). Заняти були 20 особи. Предшколске вихованє при Руснацох почало 10. новембра 1902. року, та на 100- рочнїцу, того истого датума 2002. року у керестурскей Предшколскей установи Бамби була преслава того значного датума. Зоз виховательками тоту преславу орґанизовало [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]]. Новини Руске слово писали же ювилей скромно означени, зоз надпомнуцом же зме нєдосц свидоми же яки єден вик пестованя тей дїялносци зохабел шлїди и же є правдиви фундамент на хтори ше у вертикали руского образованя вше може операц и далєй го унапредзовац. == Така овода нєт на цалим швеце == Пожертвовна, креативна и творча робота керестурских вихователькох у 120 рокох мала важну улогу за розвой дзецох, хтори представя основу за познєйши успих у цаложивотним образованю. Дзеци хтори маю квалитетне предшколске вихованє лєгчейше закончую школи и факултети, а то нашо предшколске вихованє и шведочи. Hєдармо Руснаци найобразованши народ у Сербиї, и маме найвецей високообразованих людзох. За тото, вшелїяк заслужни шицки хтори у Руским Керестуре 120 роки робели и по нєшка робя з дзецми. Же Руснацом предшколске вихованє важне указали ище 1902. року: уж теди мали вишколовану виховательку Ирину Джуня Рот, зоз чим ше нє можу похвалїц анї векши народи од нашого. Помагали же би ше овода отримала, посилали дзеци до нєй, давали прилоги у єдзеню, правели мебель. Були свидоми же явни укладаня до тей обласци приноша вельке врацанє уложеного и представяю сиґурну стратеґийну интервенцию хтора унапрямена на общи розвой заєднїци. Так и нашо стари роздумовали, бо знали же укладаня до образованя и до дзецох добра инвестиция. До седемдзешатих рокох прешлого вику робели без програмох предшколского образованя, алє виховательки мали вельку притоку ґу своєй роботи и робели з душу и власним знаходзеньом, цо давало резултати. Дзеци до школи одходзели порихтани за длугорочне ученє. == Нєт писаней педаґоґийней литератури == Гоч предшколске вихованє при Руснацох ма длугу традицию, потераз ше ридко хто з нїм занїмал и виглєдовал його историйни, социолоґийни и предаґоґийни аспект. Наш народ памета богате практичне искуство предшколского воспитаня, алє о тим нєт шлїди у писаней педаґоґийней литератури. О предшколским воспитаню у нашим народзе єст мало документациї, алє би ше вшелїяк у виглєдованьох руских науковцох мали найсц нє лєм керестурска овода, алє и коцурска захоронка и Широтинєц у Сриме. Чкода будзе кед тота наша заслужна предшколска установа за вихованє и образованє у Руским Керестуре єдного дня нє достанє и свою моноґрафию. Заняти маю, окрем власного паметаня, и Лїтопис оводи хтори водза. У нїм позберане шицко за телї роки роботи – ту фотоґрафиї першей виховательки, перших ґенерацийох – наших прабабох и прадїдох, родичох, ту шицки ми Керестурци цо зме ходзели до оводи. Виховательки уписовали кажди оводарски рок зоз податками кельо єст дзеци, воспитни ґрупи, хто учел, хто пошол до пензиї, хто умар. Тиж так у Лїтопису цале богатство фотоґрафийох зоз преславох 8. марца, Нового року, одходох до Строжанцу, зоо-заградох, Бамби-фестох, еколоґийних акцийох, дзецинских свадзбох, повиштриговани тексти зоз ''Пионирскей заградки'' и велї други активносци хтори виховательки робели з дзецми. Треба пораховац кельо ґенерациї за 120 роки ходзели до оводи, та будзе ясне же Лїтописи маю по 20 кили єден, а єст их три. == Єдинствена руска предшколска установа == У школским 2022/2023. року зоз дзецми робели 12 заняти – яшелька мали два ґрупи. У нїх робели Олена Рац, Андреа Чернок, Мария Дюрчянски и Марина Преґун, а дочасово робела и Олена Оля Дороґхази. Дзецинска заградка мала два ґрупи у хторих робели Наташа (Дудаш) Настасич, Наташа Варґа и Ксения (Папуґа) Вучкович. Предшколску ґрупу учели Оленка Русковски, Даниєла Сопка и Блаженка Мецек. Пополадньову "заградкову" ґрупу учели Ясмина Чапко и Емилия Костич. Будинок у хторим ше одбували шицки яшельково, заградково и предшколски активносци прилагодзени ґу тим активносцом, алє вимага реновиранє и осучасньованє цо, наздаваме ше, будзе нєодлуга. == У держави нє як при Руснацох == И попри очиглядних позитивних ефектох програмох предшколского вихованя и образованя и вигодних стратеґийних рамикох, Сербия ма найнїзши процент участованя дзецох у предшколским вихованю у поровнаню зоз державами членїцами Европскей униї: лєм 50 посто дзеци возросту 3 до 5 рокох ходза до предшколских установох. За очуванє културного и язичного идентитету образованє на мацеринским язику барз важне. Закон о предшколским воспитаню и образованю, медзи иншим, предписує же ше "воспитно-образовна робота у предшколских установох за припаднїкох националних меншинох витворює на язику националней меншини", цо керестурска предшколска установа пестує уж 120 роки. Руски язик на предшколским возросту лєгко науча и дзеци векшинского народу, або других народох хтори ту ходза, а то им у живоце може буц лєм велька предносц. Знац єден язик вецей нїкому нє почкодзи, а роснуц и розвивац ше билинґвално нє ма кажде нагоду. Прето керестурска Предшколска установа Бамби єдинствена у швеце. == Литература == * Ирина Папуґа: ''З историї предшколского воспитаня Руснацох'', ''Народни календар 1990'', Руске слово, Нови Сад, б. 51-59; * ''Руски християнски календар за 2013. рок'', НВУ Руске слово, 2012, б. * Янко Рамач, „Оводаˮ, ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918)'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 128. == Референци == garo8ndpt6dw6w8xgfmp632kfdtx2x0 0 85 6541 842 2024-11-17T13:35:56Z Ruskinja2022 22 Унєшени фотки двох малюнкох 6541 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Владимир Колєсар</big> |- | colspan="2" | |- |'''Народзени''' | 30. марца 1930. |- |'''Умар''' |2. новембра 1981 (51) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски, сербски |- |'''Школа''' |Висша педаґоґийна школа, Нови Сад |- |'''Период твореня''' | 1955—1981 |- |'''Жанри''' |малярство, керамичарство |- |'''Поховани''' |на Новим теметове у Новим Садзе |- |} '''Владимир Колєсар''' (*30. марец 1930—†2. новембер 1981), академски маляр керамичар. ==Биоґрафия== Владимир Колєсар ше народзел 30. марца 1930. року у Беґейцох. Оцец Данил и мац . Мал брата Михайла и шестру Верунку. Родичи му по походзеню зоз Коцура. Оцец Данил, як поштански службенїк, достал роботу у банатским валалє Беґейци дзе жию припаднїки румунскей народносци. Владимир у Беґейцох закончел основну школу 1941. року дзе, попри сербского, добре научел и румунски язик. Под час войни Владимир у Зренянину приватно положел три класи нїзшей ґимназиї. Фамелия ше преселєла до Нового Саду 1946. року. Владимир Колєсар закончел штредню школу а потим и Висшу педаґоґийну школу у Новим Садзе 1955. року. Як член Подобовей секциї КУД Светозар Маркович у Новим Садзе Владимир Колєсар ясно виказал свой малярски талант. Студиї подобовей уметносци уписал на беоґрадскей Подобовей академиї (класа професора Ивана Табаковича), дзе 1964. року дипломовал. [[Файл:Keramika Vladimir Koljesar 1976.jpg|thumb|253x253px|Владимир Колєсар, Вазни (керамика), 1976.]] Робел як наставнїк подобовей култури и математики у Коцуре, Вербаше, Бечею и Новим Садзе. Медзитим, його интересованє було швет уметносц, керамика и малярство и вон пошол до иножемства, глєдал лєпши условия за материялизованє свойого уметнїцкого потенциялу. Єден час робел як реставратор церковних иконох у Австриї, потим у Швайцарскей, же би ше найдлужей затримал у Шведскей як керамични дизайнер. Ту вон, попри дизайнерскей роботи, змогнул моци за винаходзенє власного виразу у малярстве. У тим периодзе даскельо його самостойни вистави прицагли увагу публики и подобовей критики хтора зоз симпатиями привитала Колєсарово малюнки. По врацаню зоз Шведскей Владимир Колєсар бул илустратор велїх виданьох НВУ Руске слово у Новим Садзе. Медзитим, вон глєдал ширши простор виражованя та прешол до подприємства Ґрафика дзе робел як дизайнер. Владимир Колєсар бул у малженстве зоз Зорицу родз. Панков. ==Творчи период== [[Файл:Zlucovanje formoh 1962.jpg|алт=Злучованє формох, темпера, 30х35 cm|мини|305x305п|Злучованє формох, темпера, 30х35 cm]] У периодзе кед Владимир Колєсар бул обняти зоз тему абстрактного малярства вон на малюнкох хасновал триугельнїки и, особено, круг, та велї интензивни фарби. Фарби складал єдну коло другей, випитовал ефекти мишаня фарбох, випатрало як кед би йому сам спектер фарбох нє бул достаточн, яґод да глєдал вецей од самого спектра. Интересованє за круг ше преточело до приказованя Слунка на його малюнкох. У познєйшей етапи творчосци вон мал на каждим малюнку варошох будучносц и слунко як нєзаобиходни мотив. Колєсар тримал же круг сублимує у себе шицки други форми и бул єдна з його наймоцнєйших преокупацийох. Нєт сумнїву, уметнїцки опус Владимира Колєсара бул досц рижнородни и прешол през вецей виглєдовацки фази, од початного реализма по абстрактни ґеометризем. Алє, у сущносци, Колєсара интересовал лєм подобови язик, язик до хторого вон транспоновал свойо каждодньови импресиї. [[Файл:Fruška hora Vladimir Koljesar 1960.jpg|алт=Фрушка гора, малюнок|мини|346x346п|Фрушка гора]] Зоз палети импресионистох Колєсар хасновал технїку поентилистох алє и теди сучасних опартистох. Тото мож обачиц на велїх його роботох з вельким числом дробних формох, смужкох, точкох... Шцки його роботи малого формату бо вон нїґда нє мал свой власни ателє та ше прилагодзовал ґу датим условийом роботи. Рисовал и мальовал найвецей на картону, паперу, найчастейше зоз темперу и з тушами у фарбох. Його роботи ше помали розноша и, нєминовно, як час преходзи, препадаю. Супруга и Владимиров брат виражовали жаданє же би дзечнє подаровали малюнки Владимира Колєсара, як свойофайтови леґат, даякей рускей институциї хтора ше стара о култури Руснацох же би ше його роботи зачували за будучносц и же би нови ґенерациї мали нагоду видзиц його дїла. ==Самостойни вистави== 1956. и 195 7. року у Бечею, 1959. Баня Ковиляча, 1961. Нови Сад, 1966. Євле (Шведска), 1969. Руски Керестур, 1970. и 1971. року Нови Сад, 1972. Монтре, Сион, Сиєр (Швайцарска), Беґейци. ==Фахово усовершованє== Усовершованє у виробку керамики у Євлу (Шведска). Реставрация церковних иконох у Австриї. Студийни путованя Москва, Штокголм, Євле, Беч, Гайделберґ, Мангайм, Монтре, Сион, Сиєр. Владимир Колєсар умар у Новим Садзе, 2. новембра 1981. року. == Литература == * ''Подобова творчосц Руснацох'', „Владимир Колєсар, академски маляр и керамичарˮ, Дружтво за руски язик, литературу и културу'','' Нови Сад, 2003, б. 56. == Вонкашнї вязи == * Олґа Карлаварис: [https://www.youtube.com/watch?v=wyfixNrk4Bg&t=8s Владимир Колєсар - 60 роки од народзеня,] Маковчань, Ютюб, 10. април 2021. * [https://issuu.com/upidiv/docs/monigrafija_upidiv-2017-boja UPIDIV 50 godina / Tom 2 / 50 godina primenjenih umetnosti u Vojvodini], issuu.com, стр. 76-77. o7nby0rodqs222evne9fco917aw58jq 0 99 6549 1014 2024-11-17T18:05:55Z Hencrk 21 Укладанє литератури 6549 wikitext text/x-wiki [[Файл:2006-01-14_Surface_waves.jpg|thumb|Поверховна габа на водии|309x309px]] '''Габа''' то периодична деформация хтора ше шири у просторе и часу. Габи преноша енерґию през простор без прецеку часточкох штредку (нєпостої пренос маси ношацого медиюму). При механїчних габох часточки штредку лєм осцилую коло своїх ровновагових положеньох, док при електромаґнетних осцилує електричне и маґнетне польо. Електромаґнетни габи ше пресцераю и през вакуум (етер)<ref> Lev A. Ostrovsky & Alexander I. Potapov (2002). [https://www.amazon.com/gp/product/0801873258 Modulated waves: theory and application] Johns Hopkins University Press.</ref>. Габа ше характеризує з амплитуду, фреквенцию (частосц) и габову длужину. Амплитуда найвекше одступанє брега габи од ровновагового положеня (кед габи нєт). Фреквенция то число брегох хтори ше зявюю у розпатраней точки у єдинки часу. Габова длужина то розстоянє медзи двома точками истей фази. Габа трансверзална кед єй амплитуда нормална на напрям рушаня, а лонґитудинална кед амплитуда паралелна з напрямом рушаня. [[Файл:Local_wavelength.JPG|center|thumb|Габи розличней длужини.Габова длужина ''λ'' то оддалєносц медзи двома брегами або долїнами габи.|264x264px]] ==Физични штредок== Штредок з чиїм поштредованьом ше преноши габа може мац даяки зоз шлїдуюцих прикметох: * гомоґени штредок кед прикмети штредку у шицких точкох єднаки, * изотропни штредок кед физични прикмети исти, нєзависно од напряму рушаня. ==Заєднїцки прикмети== Єст числени зявеня вязани за габове рушанє: * рефлексия (одбиванє) <ref>'''valovi''' [https://www.enciklopedija.hr/clanak/val Габа] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2016.</ref> – пременка смислу пресцераня, пре наиходзенє на рефлексийну [[поверхносц]] (наглу пременку штредку) [[Файл:Onde_compression_impulsion_1d_30_petit.gif|right|thumb|Приклад лонґитудиналней габи|290x290px]] [[Файл:Onde_cisaillement_impulsion_1d_30_petit.gif|right|thumb|Приклад трансверзалней габи|290x290px]] * рефракция (преламованє) – пременка напряму пресцераня габи (ламанє), пре наиходзенє на нови штредок * дифракция (розшеванє) – кружне ширенє габох за препреченьом на драги пресцераня габох през штредок * интерференция (взаємни вплїв) – складанє габох хтори ше найду у истей точки у истей хвильки * дисперзия (розтресанє) – розкладанє габох по фреквенцийох, габових длужинох лєбо енерґийох ==файти габох== Трансверзални габи то габи чийо амплитуди нормални на напрям пресцераня, поведзме, габи на струни (дроту) и електромаґнетни габи. Лонґитудинални габи то габи чийо ше осцилациї случую у напряме пресцераня, наприклад, [[Звук|звучни]] габи<ref>Velimir Kruz: "Tehnička fizika za tehničke škole", "Školska knjiga" Zagreb, 1969.</ref>. ==Референци== <references /> == Литература == * Campbell, Murray; Greated, Clive (2001). ''The musician's guide to acoustics'' (Репр. вид.). Oxford: Oxford University Press. * French, A.P. (1971). ''Vibrations and Waves (M.I.T. Introductory physics series)''. Nelson Thornes. * Hall, D.E. (1980). [https://archive.org/details/musicalacoustics0000hall Musical Acoustics: An Introduction] Belmont, CA: Wadsworth Publishing Company. * Hunt, Frederick Vinton (1978). [https://archive.org/details/originsinacousti0000hunt Origins in acoustics] Woodbury, NY: Published for the Acoustical Society of America through the American Institute of Physics. 1bqt2isuewlfskar67nbzikch8bxrv1 6550 6549 2024-11-17T18:22:03Z Hencrk 21 Форматованє вонкашнїх вязох 6550 wikitext text/x-wiki [[Файл:2006-01-14_Surface_waves.jpg|thumb|Поверховна габа на водии|309x309px]] '''Габа''' то периодична деформация хтора ше шири у просторе и часу. Габи преноша енерґию през простор без прецеку часточкох штредку (нєпостої пренос маси ношацого медиюму). При механїчних габох часточки штредку лєм осцилую коло своїх ровновагових положеньох, док при електромаґнетних осцилує електричне и маґнетне польо. Електромаґнетни габи ше пресцераю и през вакуум (етер)<ref> Lev A. Ostrovsky & Alexander I. Potapov (2002). [https://www.amazon.com/gp/product/0801873258 Modulated waves: theory and application] Johns Hopkins University Press.</ref>. Габа ше характеризує з амплитуду, фреквенцию (частосц) и габову длужину. Амплитуда найвекше одступанє брега габи од ровновагового положеня (кед габи нєт). Фреквенция то число брегох хтори ше зявюю у розпатраней точки у єдинки часу. Габова длужина то розстоянє медзи двома точками истей фази. Габа трансверзална кед єй амплитуда нормална на напрям рушаня, а лонґитудинална кед амплитуда паралелна з напрямом рушаня. [[Файл:Local_wavelength.JPG|center|thumb|Габи розличней длужини.Габова длужина ''λ'' то оддалєносц медзи двома брегами або долїнами габи.|264x264px]] ==Физични штредок== Штредок з чиїм поштредованьом ше преноши габа може мац даяки зоз шлїдуюцих прикметох: * гомоґени штредок кед прикмети штредку у шицких точкох єднаки, * изотропни штредок кед физични прикмети исти, нєзависно од напряму рушаня. ==Заєднїцки прикмети== Єст числени зявеня вязани за габове рушанє: * рефлексия (одбиванє) <ref>'''valovi''' [https://www.enciklopedija.hr/clanak/val Габа] "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2016.</ref> – пременка смислу пресцераня, пре наиходзенє на рефлексийну [[поверхносц]] (наглу пременку штредку) [[Файл:Onde_compression_impulsion_1d_30_petit.gif|right|thumb|Приклад лонґитудиналней габи|290x290px]] [[Файл:Onde_cisaillement_impulsion_1d_30_petit.gif|right|thumb|Приклад трансверзалней габи|290x290px]] * рефракция (преламованє) – пременка напряму пресцераня габи (ламанє), пре наиходзенє на нови штредок * дифракция (розшеванє) – кружне ширенє габох за препреченьом на драги пресцераня габох през штредок * интерференция (взаємни вплїв) – складанє габох хтори ше найду у истей точки у истей хвильки * дисперзия (розтресанє) – розкладанє габох по фреквенцийох, габових длужинох лєбо енерґийох ==файти габох== Трансверзални габи то габи чийо амплитуди нормални на напрям пресцераня, поведзме, габи на струни (дроту) и електромаґнетни габи. Лонґитудинални габи то габи чийо ше осцилациї случую у напряме пресцераня, наприклад, [[Звук|звучни]] габи<ref>Velimir Kruz: "Tehnička fizika za tehničke škole", "Školska knjiga" Zagreb, 1969.</ref>. ==Референци== <references /> == Литература == * Campbell, Murray; Greated, Clive (2001). ''The musician's guide to acoustics'' (Репр. вид.). Oxford: Oxford University Press. * French, A.P. (1971). ''Vibrations and Waves (M.I.T. Introductory physics series)''. Nelson Thornes. * Hall, D.E. (1980). [https://archive.org/details/musicalacoustics0000hall ''Musical Acoustics: An Introduction''] Belmont, CA: Wadsworth Publishing Company. * Hunt, Frederick Vinton (1978). [https://archive.org/details/originsinacousti0000hunt ''Origins in acoustics''] Woodbury, NY: Published for the Acoustical Society of America through the American Institute of Physics. == Вонкашнї вязи == * [https://resonanceswavesandfields.blogspot.com/2007/08/true-waves.html Interactive Visual Representation of Waves] * [http://www.scholarpedia.org/article/Linear_and_nonlinear_waves Linear and nonlinear waves] * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F Колебания] tigczvmkuelkrt8o8mhazqxvcv31sry 0 165 6545 1843 2024-11-17T15:42:03Z Hencrk 21 Укладанє литератури 6545 wikitext text/x-wiki [[Файл:Spherical_pressure_waves.gif|300x300px|alt=Габи|thumb|Звук ше шири у форми просторних лонґитудиналних габох у воздуху.]] '''Звук''' то механїчна габа фреквенциї од 20 Hz до 20 kHz, тє. у розпону у хторим го чує людске ухо<ref>''Fundamentals of Telephone Communication Systems''. Western Electrical Company. 1969. б. 2.1. </ref>. Звук фреквенциї хтора менша од 20 Hz наволує ше инфразвук, звук фреквенциї векшей од 20 kHz ултразвук, а кед фреквенция вецей од 1 GHz, гиперзвук. Звук настава з вецей або менєй периодичним осцилованьом жридла звука хторе у нєпоштредним околїску меня прицисок средства (медиюму), поремеценє ше преноши на сушедни часточки медиюму и так ше шири найчастейше у форми лонґитудиналних габох у ґазох и чечносцох и лонґитудиналних и трансверзалних габох у черствих целох. Швидкосц звуку углавним завиши од [[густосц]]и и еластичних силох у черствих и чечних штредкох, а у ґазох од густосци, температури и прициску. Окрем у узвичаєних мерних єдинкох швидкосци (m/s, km/h), мера ше и з нєнормовану єдинку мах (Махово число). Кед авион посцигнє швидкосц звуку (коло 343 m/s), прицисок ше нєпоштредно пред авионом поремеци, одпор значно порошнє, та наставаю удерни габи, хтори припатрач на жеми доживює як пращанє (такволане пребиванє звучного мура). [[Файл:Onde_compression_impulsion_1d_30.gif|291x291px|thumb|Приклад лонґитудиналней габи]] Звук ше шири без преносу маси, алє ше зоз звуком преноша импулс сили и енерґия. У вязи з тим, дефиную ше моц, уровень моци, гласносц и уровень гласносци звука (акустика)<ref>ANSI S1.1-1994. American National Standard: Acoustic Terminology. Sec 3.03.</ref><ref>Acoustical Society of America [https://web.archive.org/web/20130514111126/http://www.aip.org/pacs/pacs2010/individuals/pacs2010_regular_edition/reg_acoustics_appendix.htm „PACS 2010 Regular Edition—Acoustics Appendix”]</ref>. Як и при других файтох габох, и у ширеню звука очитую ше зявеня свойствени каждому габовому рушаню, як цо то абсорпция, Доплеров ефект, интерференция габох, преламованє (рефракция), одбиванє (рефлексия), розсипованє (дифракция)<ref> [https://pages.jh.edu/virtlab/ray/acoustic.htm „The Propagation of sound”]</ref>. [[Файл:Onde_cisaillement_impulsion_1d_30_petit.gif|294x294px|thumb|Приклад трансверзалней габи]] У музики, звук ше розликує од тона у узшим смислу слова и од гучаня по одношеньох парциялних тонох або парциялох. Парцияли тона максимално гармонични, а парцияли звуку лєм часточно гармонични (вецей нєгармоничних горнїх парциялних тонох як при звуку), а при гучаню одношеня парциялох подполно нєгармонични. Основни прикмети звуку (висина, моц, тирванє и фарба) истозначни з основнима прикметами тона, лєм их чежше прецизно одредзиц як за тон. Поняце звук хаснує ше у музики, найчастейше у кождодньовим хаснованю, и як синоним за поєдинєчни ґрупни характеристики звука (наприклад за фарбу звука) лєбо обачлїви упечаток звука даєдних музичних инструментох або ансамблох (нприклад звук орґульох, звук [[хор]]у)<ref>zvuk,[https://www.enciklopedija.hr/clanak/zvuk „Хрватска енциклопедија“] Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr, 2016.</ref>. [[Файл:Sine wavelength.svg|294x294px|thumb|Длужина габи '''λ''' то розстоянє медзи двома брегами або долїнами синусоидалней габи]] Звук ше шири пре еластични вязи медзи молекулами средства. У ґазох и чечносцох габи звука виключно лонґитудинални (то єст ширя ше у истим напряме у хторим ше рушаю часточки медиюму при осцилованю), а у черствих целох габи можу буц тиж трансверзални, то єст часточки медиюму можу осциловац и нормално на напрям осцилованя габох. Звук ше нє може шириц през вакуум. Жридло звуку вше механїчне осцилованє даякого цела. Кед ше вдери по даяким предмету, наприклад потаргнє напнути дрот, чує ше звук, а тото чувство звука престава накадзи ше зопре осцилованє цела. Енерґия звука шири ше з даяким средством (медиюмом) у форми механїчней габи. Тото средство звичайно воздух, а може буц и чечне або еластичне черстве цело. Без средства у хторим ше ширя механїчни габи нєможе ше чуц звук. Спрам правилносци осцилованя розликую ше тон, гучанє и галайк. Тон звук хтори ше состої зоз гармонийских осцилацийох, а гучанє и галайк мишанїна осцилацийох розличних фреквенцийох и амплитудох<ref>Велимир Круз: „Техничка физика за техничке школе“, "Школска књига" Загреб, 1969.</ref>. == Референци == <references /> == Литература == * Webster, Noah (1947). ''Sound. In Webster's New Twentieth Century Dictionary'' (Revised изд.). Clevelend Ohio: The World Publishing Company. б. 1621—2. * Olson, Harry F. Autor (1967). [https://books.google.rs/books?id=RUDTFBbb7jAC&pg=PA382&redir_esc=y ''Music, Physics and Engineering''] б. 249 * ''Fundamentals of Telephone Communication Systems''. Western Electrical Company. 1969. б. 2.1. * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA Звук] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. * Радзишевский А. Ю. Основы аналогового и цифрового звука. — М.: Вильямс, 2006. — С. 288. 54kemzywbqgztbwdigqc4tb9ox1v05h 6546 6545 2024-11-17T16:08:19Z Hencrk 21 Форматованє вонкашнїх вязох 6546 wikitext text/x-wiki [[Файл:Spherical_pressure_waves.gif|300x300px|alt=Габи|thumb|Звук ше шири у форми просторних лонґитудиналних габох у воздуху.]] '''Звук''' то механїчна [[габа]] фреквенциї од 20 Hz до 20 kHz, тє. у розпону у хторим го чує людске ухо<ref>''Fundamentals of Telephone Communication Systems''. Western Electrical Company. 1969. б. 2.1. </ref>. Звук фреквенциї хтора менша од 20 Hz наволує ше инфразвук, звук фреквенциї векшей од 20 kHz ултразвук, а кед фреквенция вецей од 1 GHz, гиперзвук. Звук настава з вецей або менєй периодичним осцилованьом жридла звука хторе у нєпоштредним околїску меня прицисок средства (медиюму), поремеценє ше преноши на сушедни часточки медиюму и так ше шири найчастейше у форми лонґитудиналних габох у ґазох и чечносцох и лонґитудиналних и трансверзалних габох у черствих целох. Швидкосц звуку углавним завиши од [[густосц]]и и еластичних силох у черствих и чечних штредкох, а у ґазох од густосци, температури и прициску. Окрем у узвичаєних мерних єдинкох швидкосци (m/s, km/h), мера ше и з нєнормовану єдинку мах (Махово число). Кед авион посцигнє швидкосц звуку (коло 343 m/s), прицисок ше нєпоштредно пред авионом поремеци, одпор значно порошнє, та наставаю удерни габи, хтори припатрач на жеми доживює як пращанє (такволане пребиванє звучного мура). [[Файл:Onde_compression_impulsion_1d_30.gif|291x291px|thumb|Приклад лонґитудиналней габи]] Звук ше шири без преносу маси, алє ше зоз звуком преноша импулс сили и енерґия. У вязи з тим, дефиную ше моц, уровень моци, гласносц и уровень гласносци звука ([[акустика]])<ref>ANSI S1.1-1994. American National Standard: Acoustic Terminology. Sec 3.03.</ref><ref>Acoustical Society of America [https://web.archive.org/web/20130514111126/http://www.aip.org/pacs/pacs2010/individuals/pacs2010_regular_edition/reg_acoustics_appendix.htm „PACS 2010 Regular Edition—Acoustics Appendix”]</ref>. Як и при других файтох габох, и у ширеню звука очитую ше зявеня свойствени каждому габовому рушаню, як цо то абсорпция, Доплеров ефект, интерференция габох, преламованє (рефракция), одбиванє (рефлексия), розсипованє (дифракция)<ref> [https://pages.jh.edu/virtlab/ray/acoustic.htm „The Propagation of sound”]</ref>. [[Файл:Onde_cisaillement_impulsion_1d_30_petit.gif|294x294px|thumb|Приклад трансверзалней габи]] У музики, звук ше розликує од тона у узшим смислу слова и од гучаня по одношеньох парциялних тонох або парциялох. Парцияли тона максимално гармонични, а парцияли звуку лєм часточно гармонични (вецей нєгармоничних горнїх парциялних тонох як при звуку), а при гучаню одношеня парциялох подполно нєгармонични. Основни прикмети звуку (висина, моц, тирванє и фарба) истозначни з основнима прикметами тона, лєм их чежше прецизно одредзиц як за тон. Поняце звук хаснує ше у музики, найчастейше у кождодньовим хаснованю, и як синоним за поєдинєчни ґрупни характеристики звука (наприклад за фарбу звука) лєбо обачлїви упечаток звука даєдних музичних инструментох або ансамблох (нприклад звук орґульох, звук [[хор]]у)<ref>zvuk,[https://www.enciklopedija.hr/clanak/zvuk „Хрватска енциклопедија“] Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr, 2016.</ref>. [[Файл:Sine wavelength.svg|294x294px|thumb|Длужина габи '''λ''' то розстоянє медзи двома брегами або долїнами синусоидалней габи]] Звук ше шири пре еластични вязи медзи молекулами средства. У ґазох и чечносцох габи звука виключно лонґитудинални (то єст ширя ше у истим напряме у хторим ше рушаю часточки медиюму при осцилованю), а у черствих целох габи можу буц тиж трансверзални, то єст часточки медиюму можу осциловац и нормално на напрям осцилованя габох. Звук ше нє може шириц през вакуум. Жридло звуку вше механїчне осцилованє даякого цела. Кед ше вдери по даяким предмету, наприклад потаргнє напнути дрот, чує ше звук, а тото чувство звука престава накадзи ше зопре осцилованє цела. Енерґия звука шири ше з даяким средством (медиюмом) у форми механїчней габи. Тото средство звичайно воздух, а може буц и чечне або еластичне черстве цело. Без средства у хторим ше ширя механїчни габи нєможе ше чуц звук. Спрам правилносци осцилованя розликую ше тон, гучанє и галайк. Тон звук хтори ше состої зоз гармонийских осцилацийох, а гучанє и галайк мишанїна осцилацийох розличних фреквенцийох и амплитудох<ref>Велимир Круз: „Техничка физика за техничке школе“, "Школска књига" Загреб, 1969.</ref>. == Референци == <references /> == Литература == * Webster, Noah (1947). ''Sound. In Webster's New Twentieth Century Dictionary'' (Revised изд.). Clevelend Ohio: The World Publishing Company. б. 1621—2. * Olson, Harry F. Autor (1967). [https://books.google.rs/books?id=RUDTFBbb7jAC&pg=PA382&redir_esc=y ''Music, Physics and Engineering''] б. 249 * ''Fundamentals of Telephone Communication Systems''. Western Electrical Company. 1969. б. 2.1. * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA Звук] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. * Радзишевский А. Ю. Основы аналогового и цифрового звука. — М.: Вильямс, 2006. — С. 288. == Вонкашнї вязи == * [http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/Sound/soucon.html HyperPhysics: Sound and Hearing] * [https://www.podcomplex.com/guide/physics.html Introduction to the Physics of Sound] * [https://www.phys.unsw.edu.au/jw/hearing.html Hearing curves and on-line hearing test] * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%B0 Число Маха] 6a661dhjd0yw0kz58110lzd3iycvv0z 0 167 6548 6308 2024-11-17T17:01:00Z Hencrk 21 Форматованє вонкашнїх вязох 6548 wikitext text/x-wiki '''Звучна кнїжка''' (аудио кнїжка) то озвучени литературни продукт записани на даяким ношителю [[звук]]а.<ref>Черняк В. Д. Аудиокнига // Массовая литература в понятиях и терминах — М. Из-во «Флинта», 2015 р. — C. 12</ref> Як звучни ношителє можу буц ґрамофонски плочи, СD-диски, касети, тварди диски або аудиофайли на интернету.[[Файл:AudiobookLibrary2.jpg|330x330px|alt=Збирка звучних кнїжкох у библиотеки|thumb|Збирка звучних кнїжкох у библиотеки]] Звучни кнїжки можу буц забавни, воспитни, образовни. Прето су значни як литература за инвалидох, цемних людзох, людзох з очкодованим видом, за читанє приповедкох малим дзецом, як аудио курси страних язикох, аудио водитель за самоусовершованє, аудиоводитель у музейох, рижних виставох итд. З продукцию звучних кнїжкох занїмаю ше специялни видавателє, библиотеки за шлєпих, нєкомерциялни дружтвени орґанизациї, поєдинци. [[Файл:Bolkonskij-frontal.jpg|330x330px|alt=Тонски лєбо аудиостудио за професийне читанє|thumb|Тонски лєбо аудиостудио за професийне читанє]] У велїх державох (ЗАД, Нємецка, Велька Британия, скандидавски жеми, Русия) звучни кнїжки у остатнїх рокох забераю вше ширшу публику. У ЗАД, наприклад, по податкох 2007 року число слухачох звучних кнїжкох досцигло 26% жительства.<ref>Дорожин А. [https://www.mobile-review.com/mp3/articles/audiobooks.shtml МР3-плееры — помимо музыки. Аудиокниги]</ref> == История == Знїмки виповедзених словох постали першираз доступни после того як 1877. Томас А. Едисон видумал фоноґраф.<ref>[https://search.worldcat.org/title/730501939 Audiobooks, literature, and sound studies] Rubery, Matthew. New York: Routledge. 2011.</ref> »Фоноґрафски кнїжки« були єдна зоз жридлових применкох цо их Едисон задумал, а могли »бешедовац шлєпим без напруженя з їх боку«. Перши слова виповедзени до фоноґрафу були Едисонов рецитал ''Мария мала мале баранче'' (Mary Had a Little Lamb), цо перши случай знятого стиху. Року 1877. демонстрация на Royal Institutionu у Британиї уключела дзецинску писню и часц Tennysonовeй поезиї, установююци на самих початкох тей технолоґиї вязу з бешедну кнїжовносцу. == Референци == [[Катеґория:Музики]] <references /> == Вонкашнї вязи == * [https://librivox.org/ Шицким доступни кнїжки у явней власносци] * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Narodna biblioteka Srbije]– [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalna_biblioteka Digitalna biblioteka] Zvučna knjiga mpb6xzgvdufes2mvc0g9u5kxmw591um 0 287 6551 3223 2024-11-18T01:28:06Z Ruskinja2022 22 Унєшена фотка и пар референци 6551 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align=right width=300px |+ ! colspan="2" | <big>Мирон Будински</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Miron Budinski 1931 2018.jpg|alt=Мирон Будински|center|thumb|300x300px]] |- |'''Народзени''' |19. фебруара 1931. року |- |'''Умар''' |2. юния 2018. року (87) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Ґимназия у Бачким Петровцу |- |'''Универзитет''' |Природно-математични факултет у Беоґрадзе |- |'''Период твореня''' |1948—1970. |- |'''Жанри''' |просвита, литература, култура |- |'''Поховани''' |Городски теметов у Новим Садзе |} '''Мирон Будински''', (*19. фебруар 1931—†2. юний 2018), културни дїяч, писатель и професор медзи Руснацами у Войводини. == Биоґрафия == Мирон Будински ше народзел у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] 19. фебруара 1931. року. Оцец Янко<ref>Дюра Латяк, „Руске слово на драги проґресаˮ, ''Руске слово 1945-1985,'' НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985. б. 40. и 47.</ref> и мац Мелания родз. Такач. Мирон мал ище шестру Марию и брата Якима. Його оцец Янко Будински бул познати друкарски роботнїк, културно-просвитни роботнїк и вельорочни театрални аматер у Руским Керестуре и вон мал обачлїви уплїв у интелектуалним формованю свойого сина Мирона. Мирон Будински закончел основну школу у своїм валалє, а 1. класу нїзшей ґимназиї школского 1943/44. року у Ужгородзе. 2, 3. и 4. класу нїзшей ґимназиї зоз одличним успихом закончел у Руским Керестуре и бул ошлєбодзени од покладаня малей матури. Висши класи ґимназиї зоз вельку матуру закончел у Бачким Петровцу 1951. року, а Природно-математични факултет у Беоґрадзе 1955. року. Мирон Будински ше оженєл зоз Марию родз. Сабадош зоз Руского Керестура. У малженстве мали дзивку Любку. Уж такой по законченю студийох, школского 1955/56. року, Мирон Будински робел як професор у ґимназиї у Старей Пазови, а вец у индустрийней школи зоз практичну обуку од 1957. по 1960. рок. Од 1960. року постал асистент на Технїчним факултету у Новим Садзе и ту робел полни єденац роки. Потим робел як професор математики у ґимназиї у Србобранє од 1971. по 1973. рок. Року 1973. року ше врацел на место фахового сотруднїка на Технїчни факултет у Новим Садзе и ту остал по 1996. рок, кед пошол до пензиї. Умар 2. юния 2018. року. Поховани є на Новосадским теметове. == Литературна творчосц == Мирон Будински ище як школяр постал сотруднїк ''Пионирскей заградки'', новинох ''Руске слово'' и часопису за културу ''Шветлосц''. Поезию писал на руским а познєйше и на словацким язику. Мирон Будински охабел значни шлїд у рускей литератури у Войводини. Велї ґенерациї руских школярох у рамикох школскей лектири читали його ''Воденїчку на стриберним потоку'', а його писнї и приповедки читали у ''Пионирскей заградки''. Кнїжку сказкох (22 сказки) ''Воденїчка на стриберним потоку'' Мирон Будински обявел 1969. року. Будински удатно витворює индивидуалну димензию текстох зоз преширйованьом и конкретизованьом руского животного простору, зоз животну филозофию характеристичну за руски етнос. Сказки повязани зоз систему вредносцох и моралнима принципами хтори писатель заступа. ''Воденїчка на стриберним потоку'' Мирона Будинского у цалосци ма винїмкову вредносц за руску литературу.1 За кнїжку ''Воденїчка на стриберним потоку'' Мирон Будински достал награду ''Невен'' на Змайових дзецинских бавискох 1970. року у Новим Садзе. [[Файл:Vodenjicka na stribernim potoku.jpg|alt=Воденїчка на стриберним потоку|thumb|314x314px|Кнїжка ''Воденїчка на стриберним потоку,'' перше виданє]] Мирон Будински бул у ґрупи перших пейцох руских писательох хтори постали члени Дружтва писательох Войводини од 1971. року. Було му то вельке припознанє за кнїжку сказкох за дзеци ''Воденїчка на стриберним потоку'', єдину кнїжку на руским язику котра дожила три виданя. Старши любителє нашей литератури уж од 1948. року у рочних Календарох, а од 1952. року и у часопису ''Шветлосц''<ref>[https://www.ruskeslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/1952-SVETLOSC-cislo-1-digitalizovane.pdf ''Шветлосц, часопис за литературу и културу,''] ПДФ, ДП Руске слово, 1952</ref> мали нагоду читац його поетски и прозни витвореня аж по 1970. рок кед, пре обєктивни причини, престал активно сотрудзовац зоз нашу периодику. Алє, його твори були и далєй заступени у наших антолоґийох, а обявйовани су и на сербским, словацким, українским, македонским и румунским язику. То найлєпши доказ же твори Мирона Будинского здобули тирвацу вредносц и достойне место у нашей културней скарбнїци. == Анґажованє на просвитним планє == [[Файл:Ocec M Budinskija.jpg|алт=Мой оцец, портрет|мини|322x322п|Мой оцец, портрет, акварел]] Мирон Будински бул єден з авторох важного тексту-документу о „Дружтвеней и педаґоґийне оправданосци за снованє Ґимназиї на руским наставним язику” 1969/1970. року у Руским Керестуре, у хторим медзи иншим стало же рoзвой националних културох нєподполни без просвитно-oбразовних установох, у першим шоре без школства зоз наставу на мацеринским язику, та и Ґимназию по руски. Мирон Будински тиж надпоминал же у прешлосци наука нє була доступна ширше у народзе, бо векшина людзох знала лєм звичайни каждодньови язик, а нє и язик науки, як и же наш руски народ зробел вельки крочай и усиловносц у Руским Керестуре 7. септембра 1970. року з oтвераньом ґимназиї. Ґимназия у Руским Керестуре 1970. року була обновенa дзекуюци потримовки и закладаню ентузиястох яки бул Мирон Будински и вона и тераз иснує и роби у Руским Керестуре як єдина руска штредня школа у Сербиї и у швеце! Мирон Будински бул замерковани и як маляр-аматер. Свойо подобово роботи обявйовал у руских виданьох. Мирон Будински призначени як маляр-аматер у лексикону ''Подобова творчосц Руснацох''<ref>''Подобова творчосц Руснацох,'' Мирон Будински, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003, б. 20.</ref>. Мирон и Мария Будински були члени и почитователє [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] од самого його снованя 1970. року. == Литература == * Јулијан Тамаш: ''Русинска књижевност, историја и статус,'' Матица српска, 1984. боки 228-231 * P. R. Magocsi and Ivan Pop: Budinski, Miron. See Literature: Vojvodina, ''Encyclopedia of Rusyn History and Culture,'' University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3, p. 52. * Ґрупа авторох, „Мирон Будински, маляр аматерˮ - ''Подобова творчосц Руснацох,'' Дружво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003, бок 20 == Вонкашнї вязи == * [https://www.ruskeslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/1952-SVETLOSC-cislo-1-digitalizovane.pdf ''Шветлосц, часопис за литературу и културу'' (Перше число)], Видавательне и друкарске предприяце Руске слово, Руски Керестур, 1952, бок 30 * [https://www.ruskeslovo.com/wp-content/uploads/2021/05/Zahradka-cislo-1-1947-.pdf ''Пионирска заградка,'' часопис за руски дзеци у ФНРЮ], юний 1947, чис. 1 Рок 1, писня ''Двойо курчатка,'' бок 6 * [https://www.youtube.com/watch?v=ptNF-c2ypi8 ''Стихи Мирона Будинского''] - рецитує Мария Горняк * WorldCat the world’s largest library catalog: [https://www.worldcat.org/title/439260479 ''Vodenïčka na stribernim potoku''] * Kupindo.com: [https://www.kupindo.com/Bajke/65461061_VODENICA-NA-SREBRNOM-POTOKU-Miron-Budinski ''VODENICA NA SREBRNOM POTOKU'' - Miron Budinski] == Референци == n9xj8yu68q58xzw4g3rk855j6l6eji9 0 298 6543 3351 2024-11-17T14:30:35Z Ruskinja2022 22 Уруцена фотка 6543 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Михаил Джуня</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Mihal Dzunja.jpg|алт=Михаил Джуня|центар|мини|129x129п]] |- |'''Народзени''' | 26. юния 1843. |- |'''Умар''' |10. юния 1894. (51) |- |'''Державянство''' |угорске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' | Ґимназия, Винковци, Учительска семинария, Ужгород |- |'''Период твореня''' |1863—1894. |- |'''Жанри''' | дзиякованє, образованє, просвита |- |'''Поховани''' |у Руским Керестуре |} '''Михаил Джуня''' (*26. юний 1843—†10. юний 1894), учитель и дзияк у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. ==Биоґрафия== Михал Джуня ше народзел у Керестуре 26. юния 1843. року. Ту закончел и основну школу, а гимназию у Винковцох. После того єден час робел як службенїк у Бродскей реґименти. Теди у [[Бачка|Бачки]] и Сриме було барз мало руских учительох, хтори мали закончену учительску школу. [[Коцур]]ски парох Дюра Шовш, хтори источасно бул и бачко-сримски вицеархидиякон, модлєл 1865. року крижевского владику же би Михалови Джуньови додзелєл стипендию, 400 форинти рочно, за одход до учительскей школи<ref>Янко Рамач: ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, НовиСад, 1995. б. 68. </ref>. Джуня ю и закончел у Ужгородзе. Уж на початку 1867. року Михал Джуня прияти за учителя у рускей школи у Новим Садзе. Источасно бул и дзияк у рускей церкви. Кед 1874. року умар керестурски дзияк Антоний Сакач, Джуня ше приявел на розписани конкурс и такой бул прияти<ref>Янко Рамач: ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, НовиСад, 1995. б. 82. </ref>. Гоч окончовал дзияцку длужносц, вон добродзечнє бул и учитель. Попри тих двох длужносцох, Михал Джуня бул активни у културно-просвитним живоце валала. Вєдно з напредним селяном [[Ферко Пап-Радванї|Ферком Пап-Радваньом]] 1876. року основал Читальню, дзе ше людзе сходзели читац кнїжки и новини, слухац поради и преподаваня, дискутовац. Преподаваня часто тримал и учитель Джуня. Гоч досц худобно жил, Михал Джуня ше намагал вишколовац свойо дзивчата. Дакеди му зоз стипендиями помагало и владичество. Три дзивки му постали учительки: Павла, хтора спочатку робела у керестурскей школи, а вец ше одала за учителя Михайла Врабеля и пошла зоз нїм до Будапешту, [[Ирина Рот|Ирина од. Рот]], хтора була вихователька и велї роки робела у керестурскей оводи и Наталия, хтора тиж була учителька у Керестуре. Учитель Михал Джуня умар у Керестуре 10. юния 1894. року. Поховани є на керестурским теметове. ==Литература== * [[Янко Рамач]]: ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918)'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. * Тамаш, др Юлиян: Учителе у школи у Руским Керестуре 1753-1941, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 412. * P. R. Magocsi and Ivan Pop: ''Dzhunia, Mikhailo,'' Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3, See Literature: Vojvodina, p. 109. ==Референци== rwdz526eyy7xzefs4jhuo64vbj99zeq 0 456 6554 6324 2024-11-18T09:16:44Z Olirk55 19 Додата литература и вонкашнї вязи 6554 wikitext text/x-wiki [[Файл:Concerto de Natal 2010 ArcelorMittal Tubarão.JPG|thumb|Мишани xор и оркестер|365x365px]] '''Хор''' означує ґрупу шпивачох. (1) Хор може мац од 8 та по 100 членох. Найчастейше ма до 8 шпивачох за кажду часц мелодийскей линиї по гласох. Менши вокални состави маю од 8 по 32 шпивачох и волаю ше камерни хори (спрам сучасних критериюмох Шветового здруженя хорох Musica mundi ). Состави од 3 по 8 членох нє творя хор, алє камерни состави и волую ше трио, квартет, квинтет, октет итд. == Состав хора и файта хорох == Зоз хором вежба, пририхтує [[Композиция|композициї]] и вообче зоз шпиваньом хора руководзи дириґент. У церковней [[Подзелєнє музики|музики]] руководитель хора волал ше реґент. Улога дириґента хора така, же би научел членох хора складно шпивац, же би шпиваче мали виєдначене диханє, динамику, гласносц [[звук]]а, тє. дириґент унапрямує хор ґу цо лєпшому уметнїцкому виражованю дїла хторе хор шпива. Класични хорски гармонски став штирогласни т.є. у хору заступени штири основни фарби людского гласа: високи женски глас-[[сопран]], глїбоки женски глас-[[алт]], високи хлопски глас-тенор, нїзки хлопски глас-[[бас]]. Найвецей хорски композициї написани за штирогласни хори, алє єст дзекеди у композициї дзелєня мелодийских линийох а спрам того и дзелєнє на три, пейсц, шейсц осем та аж и вецей гласи. Хор може шпивац зоз инструменталним провадзеньом лєбо без провадзеня. Шпиванє без провадзеня ше наволує а-капела (ит. ''а-cappella''). Инструменталне [[Корепетиция|провадзенє]] може буц рижнородне; зоз єдним инструментом лєбо з провадзеньом цалого [[Оркестер|оркестра]]. У Римокатоличней и Анґлосаксонскей церкви провадзенє найчастейше на орґульох а часто и зоз класичним оркестром. У даєдних Протестанских церквох шпивачох провадза сучасни инструментални состави (електрична [[ґитара]], бас, удерни инструменти, синтисайзер итд.). [[Файл:Handel - messiah - 44 hallelujah.ogg|right|thumb|Хор, Ф. Гендл, Алилуя]] У Православней церкви шпиванє прилаплїве лєм вокалне шпиванє (а-капела), односно єдина заступена музика то вокална - хорска. За хорски проби ше найчастейше хаснує клавир за провадзенє без огляду чи слово о инструменталней-хорскей, чи вокалней а-капела музики. == Типи хорох: == {| class="wikitable" align=right width=300px |+ |- ! colspan="2" |<div style="text-align: center;">ТОНСКИ ОБСЯГ ХОРСКИХ ГЛАСОХ |- !'''Женски гласи''' !'''Хлопски гласи''' |- |[[Файл:Stimmlage_Sopran.svg|147x147piksel|147x147px]]<div style="text-align: center;"> Сопран (С) |[[Файл:Stimmlage Tenor.svg|148x148piksel|146x146px]]<div style="text-align: center;">Тенор (Т) |- |[[Файл:Stimmlage_Mezzosopran.svg|148x148piksel|146x146px]]<div style="text-align: center;">[[Мецосопран]] |[[Файл:Stimmlage_Bariton.svg|147x147piksel|145x145px]]<div style="text-align: center;">Баритон |- |[[Файл:Stimmlage_Alt.svg|149x149piksel|151x151px]]<div style="text-align: center;"> [[Алт]] (А) |[[Файл:Stimmlage_Bass.svg|149x149piksel|146x146px]] <div style="text-align: center;"> Бас (Б) |} Хори ше можу розликовац по составе тє. полу и возросту шпивачох: * Мишани хори то хори у хторих шпиваю вєдно хлопи и жени. То найчастейша файта (тип) хорох, углавним су класичного штирогласного хорского составу: сопран, [[алт]], тенор, бас (скрацено САТБ). Мишани хор до Православней церкви перши уведол русийски [[композитор]] А. А. Архангелски початком 19. вику. Перши сербски композиторе хтори писали за мишани хор то були Корнелиє Станкович и Стеван Ст. Мокраняц. Перши обявени дїла за хор були Станковичова Литурґия Святого Йована Златоустого за мишани штирогласни хор (Станкович обявел у Бечу 1863. року). Дакус познєйше обявена Мокраньцова Литурґия за мишани хор и його винїмково познати Руковети. Перши музични школи у Сербиї настали и сновали ше праве зоз хорских шпивацких дружтвох. * Єднородни хори то хори у хторих шпиваче истого полу а то: * Хлопски хори зоз исту структуру як и у мишаних, у хторих место сопранох шпиваю хлапци (хтори нє мутирали) алт шпиваю хлопи (зоз технїку фалсета часто их место алтох наволую контратенори). * Женски хори хтори ше состоя зоз висших и нїзших сопранох, висших и нїзших алтох, подзелєних на два гласи, скрац. ССАА (С-1 и С-2 А-1 и А-2). * Хлопски хор хтори ше состої зоз висшого и нїзшого тенора, баритона и баса. * Дзецински хори найчастейше двогласни (сопран - алт) лєбо трогласни (сопран 1, сопран 2 и алт). Дзекеди и зоз вецей гласами - штирогласни. * Хори ше дзеля и спрам установи хтору явно представяю: * Церковни хор * Академски хор * Школски хор * Городски хор * Професийни хор (самофинансируюци лєбо хторих витримує држава, маю стаємни финансиї) Даєдни хори ше наволую и спрам файти музики хтору шпиваю: [[Файл:Club 25 Chor.jpg|alt=Club 25 Chor|thumb|351x351px]] * Симфонийски хор * Джез хор * Хор зоз хореоґрафию (у хторим члени, окрем шпиваня и танцую лєбо маю даяки рухи) == Схопносци хтори ше вимагаю од хора == Хорски шпиваче би требали мац тоти прикмети: * шпиванє мелодиї свойого гласу, зоз приємну фарбу гласа хтори ше вше уклопює до репертоара * провадзенє свойого шпиваня и обачованє гришкох; * контролованє моцносци звука хора, спрам того цо пише у партитури и того на цо дириґент обраца повагу; * шпиванє без того же би ше шпивач баржей визначовал од других шпивачох у хору; * по можлївосци швидко пречитац, провадзиц и учиц мелодию; * точне читанє и вигварянє язика на хторим ше шпива, порозуменє смисла текста хтори ше шпива; * паметанє мелодиї и, спрам того, цо лєпше провадзенє дириґента; * високи уровень слушней и психичней поваги; * прилапйованє упутствох од других, пре добронамирносц цалей ґрупи, аж и кед ше шпивач нє склада зоз инструкциями; Кед шпивач ма абсолутни слух, може му представяц проблем кед ше нє шпива у тоналитету у хторим композиция першобутно записана. == История хорскей музики == Вельке число композиторох писали хорски дїла. Медзитим компонованє хорскей музики ше розликує од компонованя инструменталней. Потребно додац текст хтори муши буц розумлїви, водзиц рахунка о интонациї, можлївосцох и огранїченьох людских гласох а то елементи хтори дакус очежую компонованє хорскей музики. Пре таки причини аж и шветово познати композиторе нє компоновали хорску музику. Заш лєм постої вельке число композиторох, хтори ше специялизовали и компоновали лєм хорску музику. == Штредньовиковна музика == [[Файл:ChantGrégChartreuse.jpg|alt=Clubright|thumb|365x365px|Штредньовиковна нотация]] Штредньовиковну музику характерує и шветовна музика и поготов церковна, хтора вязана за церкву и єй обряд и на заходзе и на востоку. Восточни церковни єдноставни нашпиви були єдногласни и приходзели з Византиї. Таки нашпиви и византийски обряд, преношели перши владикове, священїки, дзиякове. Византийске шпиванє було виключно вокалне. Шпиванє, а таке є и нєшка засноване на осем типових мелодийох, хторе ше наволує осмогласє. З часом тоти мелодиї прилапели локолни окремни особлївосци-характеристики и наставало ориґиналне церковне шпиванє. Так настал византийско-слявянски обряд хтори прилапели велї народи. Дзекуєюци св. Кирилови и Методийови Богослуженє було на старославянским язику. Церковне шпиванє ше учело у манастирских и церковних школох. Єден з найзначнєйших манастирох у тим чаше бул Києво-Печарсака лавра (манастир у пещерох) дзе ше розвил києво-печарски розшпив.Найвчаснєйша и найстарша нотация була безлинийова а над словами ше записовали знаки-квачки хтори ше волали знам'я (старославянски знак) та ше так тото найстарше шпиванє наволовало знамене. Нотне писмо ше з часом поступно розвивало и доставало розумлївшу форму за шиванє. Нотни знаки ше усовершовали а додавали ше и нотни линиї. Розшпив то систем церквних нашпивох хтори маю заєднїцки принцип будови мелодиї. Найпознатши розшпиви то знамени, гречески, болгарски, києвски, галицки, мукачовски. Велї композиторе у своїх дїлох похасновали рижни розшпиви.[[Файл:Dorsch-Chapel.jpg|right|thumb|Aрт, Фердинанд Дорш (1875-1938)|356x356px]] Церковне штредньовиковне шпиванє на заходзе було тиж єдногласне, хторе ше у заходней вариянти наволує Грегориянски корал (по папи Грегору Вельким хтори вивершел реформу). Традиция шпиваня без провадзеня датирує ище з часох Апостола, а у Римокатолїцкей церкви ше у штреднїм вику под час богослуженя починаю хасновац и инструменти, перше лєм орґулї а потим и векши оркестри. Найвчаснєйша музика зазначена зоз нотами у Заходней Европи то Грегориянски корал попри ище даскелїх файтох шпиваня, хтори хасновани у Римокатолїцкей церкви. Традиция шпиваня без инструментох у Римокатолїцкей церкви тирвала од часох Святого Амброзия (4. вик) и Грегора Велького (6. вик) по позни штреднї вик. Найстарша музика хтора написана зоз нотами представя Грегориянски церковни корал попри ище даскелїх файтох церковного шпиваня хтори Католїцка церква углавним прилапела алє нє вше. У позним штреднїм вику розвила ше нова файта шпиваня. Вона уключовала вецей мелодийски линиї и волала ше орґанум. Дальше розвиванє вецейглася предлужує клаузула, кондуктус и мотет. Спомедзи тих формох мотет у Ренесанси постал доминантна форма. Перши доказ о вецейгласним шпиваню ше находзи у рукописох у Галеу (зоз 1420. року, гоч то музика з позного 14. вику) у хторей ше мелодийска линия почасово роздвоює (з часу на час) на два гласи. == Музика Ренесанси == Под час Ренесанси сакрална-духовна хорска музика (тиж наволана формална и ,,озбильна) була главна форма музики Заходней Европи. Найпознатши композиторе того часу компоновали миси, мотети и други дїла углавним за хорске а-капела шпиванє. Постої и нєсогласносц того, чи у одредзених епохох и на одредзених просторох хасновани инструменти. Композиторе зоз того часу то Жоскен де Пре, Дьовани Пєрлуидї да Палестрина и Вилиям Берд; вони компоновали дїла хтори були познати по цалей Европи. Ренесансна музика була предходнїца шветовней музики барокного часу, хтора настала у тим барз творчим и плодоносним чаше. == Музика Барока == Медзи найвизначнєйшима композиторами Барока то ''Клаудио Монтеверди'' (1567-1643) майстор контрапункта хтори указал часц того цо мож зробиц зоз хорами и другима музичнима составами, зоз новима технїками розвитима у Венецийскей школи и Фиренцскей ''Камерати''. Монтеверди вєдно зоз Гайнрихом Шицом (1585-1672) демонстровал можлївосц музики же би змоцнєла поруку хтору ноши текст, як цо то зробел Палестрина у предходней епохи. Обидвоме компоновали вельке число дїлох за хори зоз инструменталним провадзеньом и без провадзеня. Вик познєйше глїбоки шлїд у историї музики охабел ''Йоган Себастиян Бах'' (1685-1750). Понеже службовал и бул и церковни [[музичар]] (дзияк у церкви у Лайпциґу) вон компоновал вельке число духовней хорскей музики: кантати, мотети, миси, пасиї, ораториюми и други файти музики. Познати є по ''коралох'' – по барз крашнє гармонизованих церковних писньох и гимнох. Бахов вельки уплїв на розвой церковней духовней музики нє потребно окреме наглашовац. У тей сфери Бах ґениялни и остал нєпревозидзени. == Класична музика и музика романтизма == Познати композиторе тей епохи то ''Волфґанґ Амадеус Моцарт, Франц Йозеф Гайдн'' и ''Йоганес Брамс''. Сакрална музика ше зоз церкви премесцела на концертни бини. Музика хтора писана теди була нєприкладна за церковне виводзенє пре свойо длугоке тирванє; познати Бетовенова ''Мissа Sоlemnis'', Реквиєм Луидїя Керубиния и Брамсов ''Ein deutsches requiem'' (Нємецки Реквиєм). Источашнє аматерски хори доставаю озбильни припознаня за виводзенє дїлох Франца Шуберта, Роберта Шумана, Феликса Менделсона, Йогана Брамса и других композиторох. Тоти шпивацки дружтва часто були роздвоєни на хлопску и женску часц, а музика була углавним писана за штири гласи зоз єдноставним провадзеньом лєбо без провадзеня''. '' == Двацети и двацецперши вик == Як цо ше збувало зоз другима жанрами музики так и хорска музика у цеку двацетого вика вошла до епохи експериментованя. [[Файл:Totino.ogv|right|thumb|Сучасни хор зоз танєчнима рухами|369x369px]] хтори хор шпива; Вчасни композиторе позней епохи романтизма, як цо ''Рихард Штраус'' и Серґей Рахманїнов, писали хорску музику алє найвекши допринос дал ''Ralph Vaughan Williams'' хтори писал мотети у ренесансним стилу зоз новим гармонским язиком аранжируюци анґлийски и шкотски народни писнї. ''Friede auf Erden'' Арнолда Шенберґа представя верх такого стила у хторим присутни стаємни пременки тоналного центра (подобнє як у його ''Verklärte Nicht'' ''Преображенa ноц'' за смиков оркестер зоз истого периоду)''.'' У цеку двацетого вику сучасни технїки нашли вираз и у хорскей музики, медзи хторима и дїла Арнолда Шенберґа, Антона Веберна, Иґора Стравинского, електичного стилу композициї Чарлса Айвса, дисонантни контрапункт Дариюса Мия (''Cinq Rechants'') и Паула Хиндемита (When Lilacs last in the Dooryard Bioom'd). Пре почежкосци на хтори хори наиходзели шпиваюци атонални стил музики, тоти дїла ше нєшка ридко виводза, гоч их музични фаховци, специялисти любя увежбовац. Облюбене и часто виводзене дїло хторе настало у двацетим вику то ''Carmina burana'' композитора Карла Орфа. Неокласични стил у хорскей музики нашол лєпшу потримовку. Английски композитор Бенджамин Бритн написал вельке число познатих хорских дїлох медзи хторима: Воєни реквиєм, Писнї пейц кветох и Радуйце ше ягнятку. Мотети Францисиса Пуланка ''Motets pour le temps de noël, Gloria и Миса у Ґе-дуру'' ше часто виводза. У Зєдинєних Америцких Державох Арон Копланд, Самюел Барбер и Рендал Томпсон написали значни хорски дїла. У Мадярскей Бела Барток и Золтан Кодаль тиж компоновали и хорску музику. После другей шветовей войни, експериментованє у тей обласци пришло по екстремносц. ''Sinfonia'' Лучана Берия уключує и хор. ''Страданє по Святому Луки'' Kшиштoфa Пендерецкого применює лярманє, кластери и алеаторичну технїку. ''Richard Felciano'' писал дїла за хор и електронску касету. Естонски композитор Арво Перт написал ''Johannespassion'' (''Страданє по Святому Йоанови'') и ''Magnifica''t хтори ше поряднє виводза на музичних сценох. Аванґардни технїки: * Кричанє * Глїбоки тони (найглїбши можлїви) * Кластери * Хори хтори нє шпивю текст - зачаток тей технїки може ше найсц у ''Орещкару'' Петра Чайковского и ''Планетох'' Ґустава Голста а далєй тоту технїку розвивали Арнолд Шенберґ и Дариюс Мийо и други. Аранжмани ''Спиритуалох'', постали части на хорских репертоарох. Познати композиторе тей традициї то Андре Томас и Мосес Гоґан. Вчас бешедовац о трендох и напрямох у двацецпершим вику, дух тоналней музики остатнїх деценийох двацетого вику доминовал а предлужел ше и у дїлох Карла Єнкинса, Джона Ратера и Роберта Стедмана медзи другима. Ерик Витакре обрацел повагу комбинуюци тоналну музику зоз кластерами и другима експерименталнима технїками. {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |<big>Познати хори</big> |- |'''Професийни хори''' |'''Дзецински хори''' |- |Би-Би-Си Шпиваче <ref name=":0">[https://www.bbc.co.uk/singers Би-Би-Си Шпиваче]</ref> |Хор бечских хлапцох (<ref name=":1">[[:sr:Хор_бечких_дечака|Хор бечских хлапцох]]</ref> |- |Chanticleer |Хор харлемских хлапцох |- |Камерни хор Естонскей филгармониї |Хор Тапиола |- |Голандски камерни хор |Хор колибри |- |Хор Червеней армиї- Александров |'''Аматерски хор''' |- |Филипински Мадриґалисти (награда Grand Prix Du Chant Coral 1977) |Церковни хор св. Дьордя зоз Беоґраду |- |Гласи Вознесеня |Хор святого Лоренса <ref name=":2">[https://www.choeur.qc.ca/ Хор святого Лоренса]</ref> |- |Голандски камерни хор |Електра женски хор |} == Литература == * Page, Anne, B mus. "[https://web.archive.org/web/20060923150850/http://www.ofchoristers.net/ Of Choristers – ancient and modern, A history of cathedral choir schools]". ''[https://web.archive.org/web/20060923150850/http://www.ofchoristers.net/ ofchoristers.net]''. * Виноградов К. Работа над дикцией в хоре.— М.: Музыка, 1967. * [https://hor.by/2010/06/asafiev-about-choir-art/ Асафєв- О хорским искуствию (1980)] * [https://hor.by/2010/03/working-with-choir-1972/ Работа с хором (Москва, 1972)] == Вонкашнї вязи == * [https://horiste.com/amaterski-hor-tvoja-druga-porodica/ Аматерски хор - твоя друга фамелия] * [https://www.agmknjiga.co.rs/ostala-izdanja/hor-u-osnovnoj-skoli-od-audicije-do-javnog-nastupa Хор у основней школи - од аудициї по явни наступ] * [https://choralnet.org/ Мрежа хорова] (язик: анґлийски) * [http://artofthestates.org/ Дїла америцких авторох] (язик: анґлийски) * [https://www.sv-djordje.org/ Сербска православна хорска музика] * [https://www.youtube.com/watch?v=yglC4lSsUKU Днес всяка твар, ] Хор Розанов Дюрдьов * [https://www.youtube.com/watch?v=Sp-hw6GDYzU Писня Рускому Керестуру,] Хор и оркестер Дома култури Р. Кересстур == Референци == [[Катеґория:Музики]] jhk4cidjr8hb1s3gqmqemotz1z7sfbc 0 483 6544 5328 2024-11-17T14:36:57Z Ruskinja2022 22 Отворена Ґалерия, два фотку унєшени 6544 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Юлиян Колєсар</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Julijan Koljesar 1927 1992.jpg|alt=Юлиян Колєсар, маляр|center|thumb|304x304px]] |- |'''Народзени''' |15. юлия 1927. |- |'''Умар''' |26. марца 1992. (65) |- |'''Державянство''' |югославянске, канадске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Штредня школа за применєну уметносц Нови Сад |- |'''Универзитет''' |Висша педаґоґийна школа у Новим Садзе |- |'''Период твореня''' |1954—1992. |- |'''Жанри''' |малярство, иконопис, скулпторство, етнография |- |'''Поховани''' |Монтреал, Канада |} '''Юлиян Колєсар''' (*15. юлий 1927—†26. марец 1992) маляр, поет, етноґраф и писатель у Югославиї и Канади рускей/русинскей ориєнтациї. == Биоґрафия == Юлиян Д. М. Колєсар народзени 15. юлия 1927. року у [[Дюрдьов]]е у рускей фамелиї, оцец Драґен и мац Мелана. Юлиян Колєсар до основней школи ходзел у Дюрдьове, а у Новим Садзе ше школовал за ґрафичного уметнїка (закончел Штредню школу за применєну уметносц и Висшу педаґоґийну школу у Новим Садзе, 1949-1954). Попри малярства виглєдовал и виучовал и дзепоєдни обласци з нашей етноґрафиї – облєчиво (ношню), орнаментику, давни мальовани образи на склу, керамику, тканя, вишивки, обичаї як и особни мена и презвиска у валалох дзе жию нашо людзе. == Подобова творчосц == Познєйше ше Юлиян Колєсар почал интересовац и за нашу историю и язик. Од 1958. року жил у Бриселу, у Белґиї, потим ознова у Новим Садзе, Заґребе и Пули. 1966. року напущел Югославию занавше. Од 1966. по 1968. рок пребувал у Паризу, а вец пошол до Филаделфиї (ЗАД). У Америки Юлиян Колєсар од 1969 по 1971. рок жил у Ню Йорку дзе робел як комерциялни уметнїк, потим знова у Филаделфиї по 1973. рок, кед прешол жиц и робиц до Монтреалу у Канади дзе препровадзел остаток свойого живота малююци и пишуци. Колєсарову уметносц характеризує широки дияпазон стилох и технїкох: од иконох, хтори провадза главни риси стредньовиковей иконоґрафиї, до неореалистичних, експресионистичних, кубистичних и абстракних платнох, хтори часто преноша теми зоз живота войводянских Русинох, а за цо похасновани моцни фарби хтори здогадую на народну уметносц. За шицок тот час Юлиян Колєсар ше занїмал зоз шлєбодним малярством, викладал свойо малюнки по рижних местох, од того ше и претримовал зоз фамелию. Самостойно викладал у Ню Йорку (два раз), Филаделфиї (три раз), Чикаґу, Вилминґтону, Детроиду (два раз), Монтреалу и Торонту (два раз), а колективно у Беоґрадзе, Новим Садзе, Старей Пазови, Торонту, Лонг Айланду, Дженкинтауну, Филаделфиї итд. == Наукова и видавательна робота == Юлиян Колєсар интензивно читал, писал и виучовал нашу историю и етноґрафию. Наглашовал же ше о нас Руснацох барз мало зна, або нїч и надпоминал же гоч зме физично нє вельки, нє случайно зме на тей жеми: „Кедишик, були зме вельо векши и зоз виучованьом нашей прешлосци мож обяшнїц ище вельо койцо у историї”. Свойо роботи писал на бачванско-руским язику и розпосилал по найвисших наукових институцийох по швеце. [[Файл:Julijan Kolesar maljuje 1984.jpg|alt=Юлиян Колєсар|thumb|401x401px|Юлиян Колєсар малює]] Док жил у Канади, Колєсар написал числени тексти о войводянских Русинох и обявел их у власним виданю у видавательней хижи хтору наволал ''Колєсаров руски америцки институт'' одн. ''Руски институт Ю. Колєсарового Америки''. Слово о прейґ сто роботох зоз историї, историоґрафиї, етноґрафиї, язика и подобовей историї од хторих шицки написани, спрам його словох, на “панонским руским” язику. Єдина робота Юлияна Колєсара хтора дошла до ширшей публики то постгумно публикована у Югославиї ''История руского народного мена'' (1996). Векшина Колєсарових литературних творох була по своєй природи полемична. Окреме бул критични на українску ориєнтацию хтору шлїдзели дзепоєдни линґвисти и писателє войводянских Русинох, доказуюци место того же його народ конар окремней карпаторускей/русинскей националносци. Юлиян Колєсара у своєй домашнєй друкарнї у Монтреалу видал вецей кнїжки, медзи хторима бул и рукопис кнїжки ''История руского народного мена'' хтори настал на початку 70-тих рокох. Гоч рукопис бул умножени и порозпосилани до вецей наукових, културних и видавательних институцийох по швеце и у нас, заш лєм нє бул доступни каждому хто би могол буц заинтересовани пречитац го. У ширшей явносци ше о тим рукопису скоро анї нє знало, а у руских институцийох ше го крило прето же автор бул приказовани як нєжадана особа. Юлиян Колєсар у першим шоре, твардо бранєл право людзох наволовац ше по своїм, та прейґ того бранєл и руску националну назву. Робел, писал, дїйствовал и посудзовал пре общелюдски и общеруски хасен. [[Файл:Istorija ruskoho mena.jpg|alt=История руского мена|thumb|299x299px]] У рускей култури 70-ти роки ХХ вику наступели часи дозретосци за високи досяги. Руснаци уж теди мали моцни кадер у велїх обласцох култури (литература, театер, малярство, информованє, образованє). Наука ше з моцним розмахом обрацела ґу Руснацом (науково совитованя котри орґанизовали руски активисти и орґанизациї, алє у сотруднїцтве з Универзитетом у Новим Садзе, Академию наукох и уметносцох у Беоґрадзе...). Руски язик досцигнул по урядове административне хаснованє на покраїнским и општинским уровню. Юлиян Колєсар у тих златних рокох рускей култури, як вибеженєц зоз жеми и процивнїк пануюцей системи, а ище баржей як критичар дзепоєдних зоз преднякох медзи Руснацами и як осамени бул онєможлївени явно дїйствовац. Престало ше друковац його литературни и подобово роботи. Престало ше го споминац як заслужного руского роботнїка. Писма хтори вон писал поєдинцом и институцийом замикало ше або знїчтожовало (алє покрадзме и чувало). З єдним словом, Юлиян Колєсар могол лєм приватно контактовац з Руснацами у Войводини. Медзитим, з рукопису ''История руского народного мена'' видно же бул хронїчар рускей историї 70-тих рокох. Вон ма активне становиско ґу знєважованю руского мена и националних досягох рускей култури. Бранєл национални специфични характеристики Руснацох и мал тварду виру до нашей будучносци. Юлиян Колєсар поволовал Руснацох най ше моцнєйше повязую зоз Русинами на Карпатох и у Панониї. Осудзовал насилну асимилацию. Жаль му було напр. же нєстала повойнова [[Руска матка]] як правдива национална културно-просвитна орґанизация медзи Руснацами у Войводини. Свидомо або нє Юлиян Колєсар бул єден од тих цо зоз “скритого“ боку рускей историї 70-тих рокох медзи першима предсказовал карпато-русински рух 90-тих. Прето його рукопис драгоцини за обєктивнєйше патренє на национално-културни рух бачко-сримских Руснацох. Юлиян Колєсар мал зоз супругу Веруну нар. Ґнип два дзивчата (двойнята) [[Ана Колєсар|Ану]] (1950-2004), подобового педаґоґа и уметнїка хтора од 1987. року жила и творела у Канади и Верунку Веру од. Иванович хтора тиж єден час жила у Канади. У другим малженстве у Канади Юлиян Колєсар мал зоз супругу Наталку двойо дзеци. == Руска одлога == У Дюрдьове 1990-тих рокох Холошняйова фамелия основала стаємну виставу його подобових роботох и другого виглєдовацкого и етно-материялу, документох о Колєсаровим живоце и дїлу у рамикох етноґрафийного музея под назву ''Руска одлога'' при дюрдьовскей грекокатолїцкей парохиї. Юлиян Колєсар заступени у ''Моноґрафиї подобовей творчосци Руснацох'', зоз подобову роботу ''Руска дзивка'', Нови Сад, 2003, б. 59. Юлиян Колєсар умар 26. марца 1992. року у Монтреалу у Канади дзе є и поховани. == Ґалерия == <gallery> Файл:Košidba linorez J Koljesar 1963.jpg|Косидба, линорез Файл:Ruska dzivka 1966.jpg|Руска дзивка </gallery> == Литература == * Лирични реализм як памятка: Юлиян Колєсар, 1927-1992, ''Шветлосц, XXX, 2-6,'' (Нови Сад, 1992), 179-182; * Любомир Медєши, „Шлїди благей Колєсаровей душиˮ, у Юлиян Колєсар, ''История руского народного мена'' (Нови Сад, 1996), 241-246. * Юлиян Колєсар, ''История руского народного мена'', НВУ Руске слово, Нови Сад, 1996. * Юлиян Колєсар: ''Колїска слункова,'' НВУ Руске слово, Нови Сад, 1969. == Вонкашнї вязи == * [https://c-rrc.org/cra-archive/ ''Julijan Kolesar''], Carpatho-Rusyn American, A Newsletter on Carpatho-Rusyn Ethnic Heritage, Vol. 10, No. 1‚ Spring 1987. p. 3 * Slavka Kolesar: [http://slavka-kolesar.squarespace.com/blog/2014/12/18/my-fathers-work ''My Father's Work''], Dec. 18, 2014. * [https://nar.org.rs/rue/%d1%8e%d0%bb%d0%b8%d1%8f%d0%bd-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d1%94%d1%81%d0%b0%d1%80/ ''Юлиян Колєсар''], вебсайт НАР, Руски вертикали, 27. новембер 2023. 6qcq7gnrdfkm0h7fizqyd2upzvgvwm3 0 611 6539 6534 2024-11-17T12:36:41Z Sveletanka 20 медзинаслови 6539 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Лиска</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Fulica_atra%2C_Bl%C3%A4sshuhn_am_Adenauer-Weiher.jpg|270п|center]] |- ! colspan="2" |Наукова класификация |- |Домен: |Eukaryota |- |Царство: |Animalia |- |Тип: |Chordata |- |Класа: |Aves |- |Ряд: |Gruiformes |- |Фамилия: |Rallidae |- |Род: |Fulica |- |Файта: |F. atra |- ! colspan="2" |Биномне мено |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;">Fulica atra Linnaeus 1758 |} '''Лиска''' (лат. Fulica atra, общеславянска назва; друга назва єй сарка, з мадярского szarka) – файта птици з фамилиї барских куркох (Rallidae). Населює Европу, Азию, Австралию и часци Африки. == Опис птици == Пирє лиски чарней фарби, ноги желєнкасти, джубок били, а на чолє ма плохочку (лиску) билей фарби. На пальцох ма меснати рендочки, хтори єй помагаю у плїваню место паркох. Одроснути єдинки лиски длугоки од 32 до 42 центи и маю од 585 до 1.100 ґрами. Лисково млади блядши як одроснути єдинки и нє маю плохочку на чолє. Пирє им постава чарне кед наполня 3 до 4 мешаци, а билу плохочку на чолє доставаю аж кед наполня єден рок. '''Справованє''' – Лиска териториялна птица и у чаше сезони пареня обидвойо родичи аґресивно браня свою територию. Кед нє сезона пареня, правя вельки чопори, найскорей же би ше зачували од хватачкох. Лиска нє лєци дзечнє, а кед почина лєциц, лапа залєт и бежи по поверхносци води. Гоч є слаби лєтач, под час селїдби, кед углавним лєци вноци, може прелєциц вельку роздалїну. Добри є плївач, а док плїва маха з главу напредок-назадок. '''Розмножованє''' – Лиска прави гнїздо з наду и других водових рошлїнох. У сезони знєше коло 10 вайца, хтори жовтожелєней фарби и пегави. През рок ма и до 2-3 лягла. Обидвойо родичи шедза на вайцох од 21 до 24 днї. Млади напущую гнїздо уж о три-штири днї. Воднє ше поступнє оддалюю од гнїзда, алє ше врацаю ноцовац. О 30 днї самостойнє набавяю покарму, а о осем тижнї починаю лєциц, и теди ше осамостоюю од родичох. Мале число младих прежиє пре нєдостаток покарми и прето же су плєн птицох хватачкох як цо чаплї и чайки. Найвекше число младих загинє пре нєдостаток єдзеня у перших 10 дньох живота, кед найбаржей завиша од родичох. Кед нєт досц покарми, а млади модля за єдзенє, одроснути лиски их джубу док нє престаню пищац. Кед мале нє престанє питац єсц, родитель го може з джубаньом забиц. Лиски дзекеди знєшу вайца до гнїздох других лискох. '''Покарма''' – Лиски шицкоєди, кармя ше з алґами, водовима рошлїнами, нашеньом и плодами, гребу по згнїтим на дну води, єдза и инсекти и мегучкарох, хлїсти и жаби, одрутки шицких животиньох, алє и вайца других птицох, шлїмаки, коритка и риби. Док глєдаю єдзенє, часто ше муряю. '''Загрожена файта''' – як дружтвени птици, лиски ше збераю до чупорох, дзекеди и з другима файтами птицох, окреме з дзивима качками. Загрожени су пре висушованє водових бивальнїкох и заґадзенє водох. Нє страдаю од ловарох, бо су нє права ловна дзивина. Месо им ма якиш запах хтори одбива, алє дзепоєдни ґурманє твердза же лисково месо мож барз добре приготовиц за єдзенє. '''Бивальнїк''' - Лиска населює зароснути сладководни озера и бари и други водово бивальнїки, а за розлику од векшини других файтох барских куркох, нє ма потребу скривац ше. == Литература == * ''Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП,'' Нови Сад 1999, б. 64-65 * Оксана Тимко Дїтко, ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'', Вуковар 1916, б. 82, 97 == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0 ''Лиска''], Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org mes2pktlrtymrmzyabdezsr6vnf4xau 0 625 6542 6513 2024-11-17T14:26:22Z Ruskinja2022 22 Унєшени вецей фотки 6542 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Константин Петриґала</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Konstantin Petrigala.jpg|алт=Константин Петриґала|центар|мини|242x242п]] |- |'''Народзени''' | |- |'''Умар''' | |- |'''Державянство''' | |- |'''Язик творох''' | |- |'''Школа''' | |- |'''Период твореня''' | |- |'''Жанри''' | |- |'''Поховани''' | |} 1888. року 1955. року (67) австроугроске, югославянске руски, карпато-руски Учительска школа 1911—1941. просвита, подобова уметносц у Руским Керестуре '''Константин Петриґала''' (*1888—†1955.), учитель, управитель школи у Руским Керестуре, маляр-аматер Биоґрафия Константин Петриґала (Petrigalla) народзени 1888. року у валалє Варадка на Горнїци. Оцец Янош и мац Сузана родз. Тарасар, по походзеню Лемкиня. У фамелиї були седмеро дзеци, синове Янош, Мирон, Петро и Константин и дзивки Маришка, Гелена и Анушка. У своїм доме бешедовали по карпато-руски и були виховани у руским духу. Константин ше вишколовал за учителя. До [[Руски Керестур|Руского Керестура]] Константин Петриґала ше преселєл зоз Горнїци 1909. року. Пришол до валалу дзе уж жила його шестра Гелена од. Поливка. За стаємного учителя Константин Петриґала бул поставени аж 22. фебруара 1911. року.<ref>Янко Рамач, „Державна школа (1899-1919)ˮ, ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка  парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120.</ref> У Першей шветовей войни Константин Петриґала бул на Сиверним фронту. [[Файл:K Petrigala zoz II klasu.jpg|алт=Константин Петриґала зоз дзецми, друга класа |мини|407x407п|Константин Петриґала зоз дзецми, друга класа]] Константин Петриґала бул у малженстве зоз  учительку Веруну родз. Гарди<ref>Янко Рамач, „Державна школа (1899-1919)ˮ, ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка  парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120.</ref>. Мали штверо дзеци: Андрий-Банди (1914-1990), умар у Кливленду, Огайо, [[Єлена Ковач Петриґала|Єлена]] (1916-2010), умарла у Новим Садзе, Дюра (1918-1986), умар у Варену, Огайо и Олґа (1919-1987) умарла у Новим Садзе. Його супруга Веруна  умарла  1920. року и вон остал ґдовец зоз штверима малима дзецми хтори допатрала його мац Сузана. Константин Петриґала бул учитель (єден час и управитель школи) у Руским Керестуре. Бул правдиви народни учитель барз широких попатрункох и розличних интересованьох, участвовал у електрификациї валала, руководзел зоз першим кином у валалє, бул вожач єдного з перши путнїцких автомобилох у валалє<ref>Тамаш, др Юлиян, „1932. рокуˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 210.</ref>, направел макету залївней систему на керестурских польох, та, медзи иншим, и мальовал. У церкви у Руским Керестуре ше находзи його малюнок „Цеховска застава”. Константин Петриґала умар 1955. року у Руским Керестуре. Поховани бул у крипти на теметове ґу його мацери Сузани Петриґала родз. Тарасар. Ґалерия<gallery> Файл:Учительски колектив Руски Керестур 1912.jpg|алт=Учительски колектив  у Руским Керестуре 1912. року|Учительски колектив  у Руским Керестуре 1912. року, стоя: Константин Петриґала,  Дюра Баконї,  Дюра Манойлов, Иван Шандор,  Осиф Фа, шедза: Веруна Гарди, учителька, Ирена Рот родз. Джуня, забавиля,  Михаил Поливка управитель, о. Дюра Биндас, катехета, Наталия Джуня, учителька Файл:Konstantin Petrigala 1920.jpg|Константин Петриґала у своїм ателєу, коло 1920. року Файл:Persi avto u Keresture 1926.jpg|алт=Перши автомобил у Руским Керестуре, власнїк Денчи Папянка зоз фамелию|Перши автомобил у Руским Керестуре, власнїк Денчи Папянка зоз фамелию, шофер  учитель Константин Петриґала Файл:Учительски колектив Руски Керестур.jpg|алт=Учительски колектив керестурскей школи 1933. року |Учительски колектив керестурскей школи 1933. року, стоя: Константин Петриґала, учитель, Маґдалена Дудаш, учителька, о. Дюра Микловш, паноцец, учитель Манойла, нєпозната, o. Янко Будински, паноцец и Дюра Дудаш, учитель, шедза: Осиф Фа, учитель, Ирина Рот родз. Джуня, вихователька,  о. Михайло Мудри, парох, пред. РНПД, Янко Шандор, учитель управитель школи , Наталия Джуня, учителька и Михайло Няради, учитель Файл:Pejzaz 1927.jpg|Пейзаж, олєй на платну </gallery> Литература Янко Рамач, ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка  парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120 Тамаш, др Юлиян, „Учителє у школи у Руским Керестуре 1753-1941 ˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 413 . Ґрупа авторох, „наслов часциˮ, ''Подобова творчосц Руснацох,'' - Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003, б. Тамаш, др Юлиян, „1920. рокуˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 178. Тамаш, др Юлиян, „1930. рокуˮ, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991)'', Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 205. Вонкашнї вязи [https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ История школи], Основна и штредня школа зоз домом школярох Петро Кузмяк Руски Керестур, вебсайт школи, наслов Державна школа 1899-1918. (список учительох). Референци 0yhn0fbuiqqzoomtmq5xq4pwbvw5nz9 0 626 6540 6538 2024-11-17T13:34:09Z Sveletanka 20 фотоґрафия 6540 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pig_slaughter,_dog,_genre_painting,_tradition,_village,_chariot,_apron_Fortepan_20466.jpg|алт=Pig_slaughter,_dog,_genre_painting,_tradition,_village,_chariot,_apron_Fortepan_20466|мини|333x333п|Обичай забивачки швиньох ]] '''Забивачка''' була фамелийне роботне швето - торжество у пририхтованю швиньского меса и його преробкох за костиранє през жиму. До родительского дому од ранших годзинох сходзели ше синове и жецове лапиц ше до роботи. Зависно од фамелиї и єй потребох, мала ше заклац єдна, два, або аж три швинї. Роботи було надосц за шицких од рана до ноци: заклац швинї, опалїц зоз сламу або ошуриц з врацу воду, одстарнїц або опалїц шерсц, шицко добре поумивац, розобрац, обробиц боки, вирезац шунки, оддвоїц сланїну, виняц садло, видвоїц живот (шерцо, бураґи, плюца, печинку...). Шицко тото у хижи, або у приклєце обробиц и пририхтац за дальши обробок и доробок. == Подзелєнє роботи на хлопску и женску == Хлопска робота була закончена зоз направенима колбасами, гурками и бендовом, засолєнима шунками, месом и сланїну. Вєдно у хижи дзе робели хлопи, робело ше и на дворе: чисцело черева за надзиванє колбасох и гуркох, кладло ше их до води зоз нарезану цибулю же би ше им ублажел пах, у колтлох ше пририхтовало обаровина за гурки: розрубана глава, скорей виняти мозоґ, орезани уха, вирезана подгарлїна и сланїна, вирезани язик. Зависно од хлопскей роботи и порезаного шмальцу, часци сланїни цо нє охабени за солєнє и окурйованє, палєло ше огень под котлом або котлами и зоз ванґлох сипало шмалєц до котлох и „топело” ше масц, випражовало шкварки. З велькима древенима варехами ше у котлє шмалєц мушело мишац же би ше ровномирно количество у котлє зогривало и нє пригорело. Женска робота була и рихтац єдзеня: фриштик з упраженей креви, за полудзенок паприґаш зоз добераного меса и на концу за вечеру колбаси и гурки. Шветочно-роботна вечера була месова юшка, варене месо, мачанка и печене месо, гурки и колбаси на тепшох у пецу, квашена капуста як шалата, а за конєц кифли зоз садлом, вино и даяка лимунада за дзеци. Шицки роботи и єдла кед ше забиє швиню волаю ше дисновтор<ref>''Словнїк руского народного язика'', 2017, б. 346</ref>. == Робота коло швинї == [[Файл:Schwein-Ganz.svg|алт=Schwein-Ganz|мини|301x301п|Шематски приказ часцох швинї]] Хлопи уж раншу роботу починали зоз „правеньом масци”. Наздравяли з фляшку домашнєй палєнки зоз жаданьом же би було цо вецей масци. У роботи ю тиж запивали и у гумнє док ше опальовало заклану швиню, умивало и розберало на половки, резало главу и обрабяло ю, намакало до жимней води и, конєчно кладло до котла за обарйованє. Обарює ше нукашнї орґани: шерцо, плюца, печинку, покрутки, шлїжинку, язик як и обробену и розрубану главу, а тото шицко ше хаснує при правеню и надзиваню гуркох и правеню євки и бендова. Половки швиньох ше уношело до хижи або приклєта кед було жимно робиц вонка. Обрабянє половкох ше починало зоз вирезованьом шункох, оддвойованьом сланїни од меса и реброх, а вец ше окреме обрабяло шунки, сланїну, похребцину и ребра. Видвойоване месо за колбаси, оформени боки сланїни и резани шмалєц. При столє робели по правилу троме або штирме хлопи, приношело ше половки, а одношело уж обробени шунки, боки сланїни. До ванґлох резани жмалєц и одношени до котлох на праженє. Женска робота була обробиц черева за колбаси и гурки, пририхтац фриштик, полудзенок и вечеру, напечиц садланїки и мерковац на котли. Дзеци, зависно од рокох, були припатраче и учашнїки у роботох. Єдни цагали з ключками сламу зоз брадла, други ю зоз видлами прецаговали на окремни громадки, треци з „мехирох” правели фодбали , а шицки вєдно з вельким жаданьом обчековали упражени уха и хвост, як найсмачнєйши лакотки зоз забивачки. Опалєни уха ше резало по длужини на вецей фалатки, же би ше каждому ушло засмачиц ше, а даскельо ше фалатки охабяло тим цо од рана нє сцигли помагац. Вечера була правдива госцина. На ню поволани баби и дїдове, сватове и свахи, шицки унуки, а на вечеру приходзели и тоти цо пре оправдани причини нє могли присц пре роботу и завжатосц, як и дзеци зоз своїма фамелиями зоз других местох и варошох. Єдло сервиране як на свадзби, чуло ше красни слова, приповедало о новосцох у фамелиї, предстояцих свадзбох и ґаздованю... Даєден шовґор або шестри и зашпивали... == ''Прибранци'' == Под конєц вечери приходзели „прибранци”, котри на своїм репертоаре мали франтовлїви точки, шпивали, дознавали ше як ше удали колбаси, чи гурки нє горки, чи нє пригорело месо у пецу...Сцели шицко покоштовац, а нє були скупи на словох, хвалєли и питали ище. Дзецом їх програма була найинтересантнєйша, бо цали наступ здабал на циркуз. „Прибранци” були пооблєкани у гандрох, хлопи зоз баюсами у хусточкох або фитюлами на главох, хвалєли ше як и дзеци: як су крашнє пооблєкани, яки маю красни шмати. Дзекеди и затанцовали, дупкаюци зоз ногами. Кед одходзели, сцели най ше им заплаци, питали шкварки, даєдну гурку, здала би ше им и даєдна шунка, алє шицко то було за старших знане на предок, а новосц и радосц за дзеци, котри можебуц на забивачки першираз видзели театер, а у нїм и участвовали. Госци часто и дзеци нагварели же би з нїма зашпивали, одтанцовали, або их учели гвиздац и звисковац як ше звискує на свадзбох док буду леґинє и дзивки. '''Одход дому''' Забивачка ше у родительским доме закончела у позних годзинох з одходом до своїх домох. Мац каждому свойому синови и дзивки цо були помагац, на одходзе подаровала дарунки зоз забивачки. Кажде єй дзецко достало фалат карменадли, гурки, фалат колбаси, шкварки... А садланїки зоз шлївковим маджуном ше ушло шицким, бо то були дарунки за унукох. Забивачка истого дня закончена зоз предвидзенима роботами. Месо засолєне посладане до гордова, сланїна и шунки засолєни у коритох, гурки тиж обарени и поскладани до тепшох. Робота хтора остала за домашнїх то обрацац месо и сланїну у гордове. После одредзеного часу з помоцу даєдного сина сланїну, шунки и колбаси повишац, змесциц и окуриц у коминє або окремней курарнї. '''Прибор и орудиє у тей роботи''' У забивачки хасновани ножи, швинї опалєни зоз сламу, машинками на чутки и у остатнїм чаше з окремнима бутанскима огнями. Масц посипана до ванїчкох. Судзина хтору ше хасновало умита и поодкладана. Хасновалиоше тепши, ванґли, дзирави варехи, котли, шерпенки, а за вечеру шветочна судзина: танєри, миски, ложки, видлїчки, ножи. Од орудийох ше хасновало машинки за млєце меса и фурчи за надзиванє колбасох и гуркох. Юшку, месо, колбаси и гурки, як и садланїки ше варело и пекло у пецу. Дзеци ше учели як ше роби зоз швиню, а обовязка им була и начисциц цеску за колбаси и помогнуц у роботох за хтори уж доросли. == Забивачка як обичай == Забивачка тримана як значни фамелийни роботни сход найблїзших, родичох зоз своїма дзецми. То бул способ пририхтованя меса за жиму. През цали рок ше кармело швинї, даєдна и предата, а забивачка обчекована як торжество и дзецинска радосц. Резултат забивачки було засолєне месо у гордове, смачна вечера: юшка, варене и печене месо, колбаси и гурки... То були найсмачнєйши „лакотки” на нєдзельовим полудзенку и на вельки церковни швета: Крачун, Вельку ноц и Кирбай. == Ґалерия == <gallery> File:Sadlanjiki 20241114 123449.jpg|Садланїки зоз шлївковим маджуном File:Czech Pig Killing Day - the end products.jpg|Месо порихтане за одкладанє до змарзовача File:Elkészült véres hurkák abálás előtt házi disznóvágáskor.jpg|Надзати колбаси File:Czech Pig Killing Day - the end products - 16672779942.jpg|Випражени шкварки у ванґли </gallery> Вонкашнї вязи https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 1. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок, ют᾽юб канал маковчань https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 2. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок, ют᾽юб канал маковчань https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 3. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок, ют᾽юб канал маковчань == Литература == РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР, 2016. рок, бок 127-130. == Референци == 5wp3j27kgto4t28tp224o9zoogq6cpt 6547 6540 2024-11-17T16:50:20Z Sveletanka 20 /* Робота коло швинї */ корекция 6547 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pig_slaughter,_dog,_genre_painting,_tradition,_village,_chariot,_apron_Fortepan_20466.jpg|алт=Pig_slaughter,_dog,_genre_painting,_tradition,_village,_chariot,_apron_Fortepan_20466|мини|333x333п|Обичай забивачки швиньох ]] '''Забивачка''' була фамелийне роботне швето - торжество у пририхтованю швиньского меса и його преробкох за костиранє през жиму. До родительского дому од ранших годзинох сходзели ше синове и жецове лапиц ше до роботи. Зависно од фамелиї и єй потребох, мала ше заклац єдна, два, або аж три швинї. Роботи було надосц за шицких од рана до ноци: заклац швинї, опалїц зоз сламу або ошуриц з врацу воду, одстарнїц або опалїц шерсц, шицко добре поумивац, розобрац, обробиц боки, вирезац шунки, оддвоїц сланїну, виняц садло, видвоїц живот (шерцо, бураґи, плюца, печинку...). Шицко тото у хижи, або у приклєце обробиц и пририхтац за дальши обробок и доробок. == Подзелєнє роботи на хлопску и женску == Хлопска робота була закончена зоз направенима колбасами, гурками и бендовом, засолєнима шунками, месом и сланїну. Вєдно у хижи дзе робели хлопи, робело ше и на дворе: чисцело черева за надзиванє колбасох и гуркох, кладло ше их до води зоз нарезану цибулю же би ше им ублажел пах, у колтлох ше пририхтовало обаровина за гурки: розрубана глава, скорей виняти мозоґ, орезани уха, вирезана подгарлїна и сланїна, вирезани язик. Зависно од хлопскей роботи и порезаного шмальцу, часци сланїни цо нє охабени за солєнє и окурйованє, палєло ше огень под котлом або котлами и зоз ванґлох сипало шмалєц до котлох и „топело” ше масц, випражовало шкварки. З велькима древенима варехами ше у котлє шмалєц мушело мишац же би ше ровномирно количество у котлє зогривало и нє пригорело. Женска робота була и рихтац єдзеня: фриштик з упраженей креви, за полудзенок паприґаш зоз добераного меса и на концу за вечеру колбаси и гурки. Шветочно-роботна вечера була месова юшка, варене месо, мачанка и печене месо, гурки и колбаси на тепшох у пецу, квашена капуста як шалата, а за конєц кифли зоз садлом, вино и даяка лимунада за дзеци. Шицки роботи и єдла кед ше забиє швиню волаю ше дисновтор<ref>''Словнїк руского народного язика'', 2017, б. 346</ref>. == Робота коло швинї == [[Файл:Schwein-Ganz.svg|алт=Schwein-Ganz|мини|301x301п|Шематски приказ часцох швинї]] Хлопи уж раншу роботу починали зоз „правеньом масци”. Наздравяли з фляшку домашнєй палєнки зоз жаданьом же би було цо вецей масци. У роботи ю тиж запивали и у гумнє док ше опальовало заклану швиню, умивало и розберало на половки, резало главу и обрабяло ю, намакало до жимней води и, конєчно кладло до котла за обарйованє. Обарює ше нукашнї орґани: шерцо, плюца, печинку, покрутки, шлїжинку, язик як и обробену и розрубану главу, а тото шицко ше хаснує при правеню и надзиваню гуркох и правеню євки и бендова. Половки швиньох ше уношело до хижи або приклєта кед було жимно робиц вонка. Обрабянє половкох ше починало зоз вирезованьом шункох, оддвойованьом сланїни од меса и реброх, а вец ше окреме обрабяло шунки, сланїну, похребцину и ребра. Видвойоване месо за колбаси, оформени боки сланїни и резани шмалєц. При столє робели по правилу троме або штирме хлопи, приношело ше половки, а одношело уж обробени шунки, боки сланїни. До ванґлох резани шмалєц и одношени до котлох на праженє. Женска робота була обробиц черева за колбаси и гурки, пририхтац фриштик, полудзенок и вечеру, напечиц садланїки и мерковац на котли. Дзеци, зависно од рокох, були припатраче и учашнїки у роботох. Єдни цагали з ключками сламу зоз брадла, други ю зоз видлами прецаговали на окремни громадки, треци з „мехирох” правели фодбали , а шицки вєдно з вельким жаданьом обчековали упражени уха и хвост, як найсмачнєйши лакотки зоз забивачки. Опалєни уха ше резало по длужини на вецей фалатки, же би ше каждому ушло засмачиц ше, а даскельо ше фалатки охабяло тим цо од рана нє сцигли помагац. Вечера була правдива госцина. На ню поволани баби и дїдове, сватове и свахи, шицки унуки, а на вечеру приходзели и тоти цо пре оправдани причини нє могли присц пре роботу и завжатосц, як и дзеци зоз своїма фамелиями зоз других местох и варошох. Єдло сервиране як на свадзби, чуло ше красни слова, приповедало о новосцох у фамелиї, предстояцих свадзбох и ґаздованю... Даєден шовґор або шестри и зашпивали... == ''Прибранци'' == Под конєц вечери приходзели „прибранци”, котри на своїм репертоаре мали франтовлїви точки, шпивали, дознавали ше як ше удали колбаси, чи гурки нє горки, чи нє пригорело месо у пецу...Сцели шицко покоштовац, а нє були скупи на словох, хвалєли и питали ище. Дзецом їх програма була найинтересантнєйша, бо цали наступ здабал на циркуз. „Прибранци” були пооблєкани у гандрох, хлопи зоз баюсами у хусточкох або фитюлами на главох, хвалєли ше як и дзеци: як су крашнє пооблєкани, яки маю красни шмати. Дзекеди и затанцовали, дупкаюци зоз ногами. Кед одходзели, сцели най ше им заплаци, питали шкварки, даєдну гурку, здала би ше им и даєдна шунка, алє шицко то було за старших знане на предок, а новосц и радосц за дзеци, котри можебуц на забивачки першираз видзели театер, а у нїм и участвовали. Госци часто и дзеци нагварели же би з нїма зашпивали, одтанцовали, або их учели гвиздац и звисковац як ше звискує на свадзбох док буду леґинє и дзивки. '''Одход дому''' Забивачка ше у родительским доме закончела у позних годзинох з одходом до своїх домох. Мац каждому свойому синови и дзивки цо були помагац, на одходзе подаровала дарунки зоз забивачки. Кажде єй дзецко достало фалат карменадли, гурки, фалат колбаси, шкварки... А садланїки зоз шлївковим маджуном ше ушло шицким, бо то були дарунки за унукох. Забивачка истого дня закончена зоз предвидзенима роботами. Месо засолєне посладане до гордова, сланїна и шунки засолєни у коритох, гурки тиж обарени и поскладани до тепшох. Робота хтора остала за домашнїх то обрацац месо и сланїну у гордове. После одредзеного часу з помоцу даєдного сина сланїну, шунки и колбаси повишац, змесциц и окуриц у коминє або окремней курарнї. '''Прибор и орудиє у тей роботи''' У забивачки хасновани ножи, швинї опалєни зоз сламу, машинками на чутки и у остатнїм чаше з окремнима бутанскима огнями. Масц посипана до ванїчкох. Судзина хтору ше хасновало умита и поодкладана. Хасновалиоше тепши, ванґли, дзирави варехи, котли, шерпенки, а за вечеру шветочна судзина: танєри, миски, ложки, видлїчки, ножи. Од орудийох ше хасновало машинки за млєце меса и фурчи за надзиванє колбасох и гуркох. Юшку, месо, колбаси и гурки, як и садланїки ше варело и пекло у пецу. Дзеци ше учели як ше роби зоз швиню, а обовязка им була и начисциц цеску за колбаси и помогнуц у роботох за хтори уж доросли. == Забивачка як обичай == Забивачка тримана як значни фамелийни роботни сход найблїзших, родичох зоз своїма дзецми. То бул способ пририхтованя меса за жиму. През цали рок ше кармело швинї, даєдна и предата, а забивачка обчекована як торжество и дзецинска радосц. Резултат забивачки було засолєне месо у гордове, смачна вечера: юшка, варене и печене месо, колбаси и гурки... То були найсмачнєйши „лакотки” на нєдзельовим полудзенку и на вельки церковни швета: Крачун, Вельку ноц и Кирбай. == Ґалерия == <gallery> File:Sadlanjiki 20241114 123449.jpg|Садланїки зоз шлївковим маджуном File:Czech Pig Killing Day - the end products.jpg|Месо порихтане за одкладанє до змарзовача File:Elkészült véres hurkák abálás előtt házi disznóvágáskor.jpg|Надзати колбаси File:Czech Pig Killing Day - the end products - 16672779942.jpg|Випражени шкварки у ванґли </gallery> Вонкашнї вязи https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 1. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок, ют᾽юб канал маковчань https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 2. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок, ют᾽юб канал маковчань https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 3. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок, ют᾽юб канал маковчань == Литература == РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР, 2016. рок, бок 127-130. == Референци == njd3kivujmzzreqhjejvytg2krqwt9k 6553 6547 2024-11-18T08:20:47Z Olirk55 19 Вонкашнї вязи, медзинаслов 6553 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pig_slaughter,_dog,_genre_painting,_tradition,_village,_chariot,_apron_Fortepan_20466.jpg|алт=Pig_slaughter,_dog,_genre_painting,_tradition,_village,_chariot,_apron_Fortepan_20466|мини|333x333п|Обичай забивачки швиньох ]] '''Забивачка''' була фамелийне роботне швето - торжество у пририхтованю швиньского меса и його преробкох за костиранє през жиму. До родительского дому од ранших годзинох сходзели ше синове и жецове лапиц ше до роботи. Зависно од фамелиї и єй потребох, мала ше заклац єдна, два, або аж три швинї. Роботи було надосц за шицких од рана до ноци: заклац швинї, опалїц зоз сламу або ошуриц з врацу воду, одстранїц або опалїц шерсц, шицко добре поумивац, розобрац, обробиц боки, вирезац шунки, оддвоїц сланїну, виняц садло, видвоїц живот (шерцо, бураґи, плюца, печинку...). Шицко тото у хижи, або у приклєце обробиц и пририхтац за дальши обробок и доробок. == Подзелєнє роботи на хлопску и женску == Хлопска робота була закончена зоз направенима колбасами, гурками и бендовом, засолєнима шунками, месом и сланїну. Вєдно у хижи дзе робели хлопи, робело ше и на дворе: чисцело черева за надзиванє колбасох и гуркох, кладло ше их до води зоз нарезану цибулю же би ше им ублажел пах, у колтлох ше пририхтовало обаровина за гурки: розрубана глава, скорей виняти мозоґ, орезани уха, вирезана подгарлїна и сланїна, вирезани язик. Зависно од хлопскей роботи и порезаного шмальцу, часци сланїни цо нє охабени за солєнє и окурйованє, палєло ше огень под котлом або котлами и зоз ванґлох сипало шмалєц до котлох и „топело” ше масц, випражовало шкварки. З велькима древенима варехами ше у котлє шмалєц мушело мишац же би ше ровномирно количество у котлє зогривало и нє пригорело. Женска робота була и рихтац єдзеня: фриштик з упраженей креви, за полудзенок паприґаш зоз добераного меса и на концу за вечеру колбаси и гурки. Шветочно-роботна вечера була месова юшка, варене месо, мачанка и печене месо, гурки и колбаси на тепшох у пецу, квашена капуста як шалата, а за конєц кифли зоз садлом, вино и даяка лимунада за дзеци. Шицки роботи и єдла кед ше забиє швиню волаю ше дисновтор<ref>''Словнїк руского народного язика'', 2017, б. 346</ref>. == Робота коло швинї == [[Файл:Schwein-Ganz.svg|алт=Schwein-Ganz|мини|301x301п|Шематски приказ часцох швинї]] Хлопи уж раншу роботу починали зоз „правеньом масци”. Наздравяли з фляшку домашнєй палєнки зоз жаданьом же би було цо вецей масци. У роботи ю тиж запивали и у гумнє док ше опальовало заклану швиню, умивало и розберало на половки, резало главу и обрабяло ю, намакало до жимней води и, конєчно кладло до котла за обарйованє. Обарює ше нукашнї орґани: шерцо, плюца, печинку, покрутки, шлїжинку, язик як и обробену и розрубану главу, а тото шицко ше хаснує при правеню и надзиваню гуркох и правеню євки и бендова. Половки швиньох ше уношело до хижи або приклєта кед було жимно робиц вонка. Обрабянє половкох ше починало зоз вирезованьом шункох, оддвойованьом сланїни од меса и реброх, а вец ше окреме обрабяло шунки, сланїну, похребцину и ребра. Видвойоване месо за колбаси, оформени боки сланїни и резани шмалєц. При столє робели по правилу троме або штирме хлопи, приношело ше половки, а одношело уж обробени шунки, боки сланїни. До ванґлох резани шмалєц и одношени до котлох на праженє. Женска робота була обробиц черева за колбаси и гурки, пририхтац фриштик, полудзенок и вечеру, напечиц садланїки и мерковац на котли. Дзеци, зависно од рокох, були припатраче и учашнїки у роботох. Єдни цагали з ключками сламу зоз брадла, други ю зоз видлами прецаговали на окремни громадки, треци з „мехирох” правели фодбали , а шицки вєдно з вельким жаданьом обчековали упражени уха и хвост, як найсмачнєйши лакотки зоз забивачки. Опалєни уха ше резало по длужини на вецей фалатки, же би ше каждому ушло засмачиц ше, а даскельо ше фалатки охабяло тим цо од рана нє сцигли помагац. Вечера була правдива госцина. На ню поволани баби и дїдове, сватове и свахи, шицки унуки, а на вечеру приходзели и тоти цо пре оправдани причини нє могли присц пре роботу и завжатосц, як и дзеци зоз своїма фамелиями зоз других местох и варошох. Єдло сервиране як на свадзби, чуло ше красни слова, приповедало о новосцох у фамелиї, предстояцих свадзбох и ґаздованю... Даєден шовґор або шестри и зашпивали... == ''Прибранци'' == Под конєц вечери приходзели „прибранци”, котри на своїм репертоаре мали франтовлїви точки, шпивали, дознавали ше як ше удали колбаси, чи гурки нє горки, чи нє пригорело месо у пецу...Сцели шицко покоштовац, а нє були скупи на словох, хвалєли и питали ище. Дзецом їх програма була найинтересантнєйша, бо цали наступ здабал на циркуз. „Прибранци” були пооблєкани у гандрох, хлопи зоз баюсами у хусточкох або фитюлами на главох, хвалєли ше як и дзеци: як су крашнє пооблєкани, яки маю красни шмати. Дзекеди и затанцовали, дупкаюци зоз ногами. Кед одходзели, сцели най ше им заплаци, питали шкварки, даєдну гурку, здала би ше им и даєдна шунка, алє шицко то було за старших знане на предок, а новосц и радосц за дзеци, котри можебуц на забивачки першираз видзели театер, а у нїм и участвовали. Госци часто и дзеци нагварели же би з нїма зашпивали, одтанцовали, або их учели гвиздац и звисковац як ше звискує на свадзбох док буду леґинє и дзивки. '''Одход дому''' Забивачка ше у родительским доме закончела у позних годзинох з одходом до своїх домох. Мац каждому свойому синови и дзивки цо були помагац, на одходзе подаровала дарунки зоз забивачки. Кажде єй дзецко достало фалат карменадли, гурки, фалат колбаси, шкварки... А садланїки зоз шлївковим маджуном ше ушло шицким, бо то були дарунки за унукох. Забивачка истого дня закончена зоз предвидзенима роботами. Месо засолєне посладане до гордова, сланїна и шунки засолєни у коритох, гурки тиж обарени и поскладани до тепшох. Робота хтора остала за домашнїх то обрацац месо и сланїну у гордове. После одредзеного часу з помоцу даєдного сина сланїну, шунки и колбаси повишац, змесциц и окуриц у коминє або окремней курарнї. '''Прибор и орудиє у тей роботи''' У забивачки хасновани ножи, швинї опалєни зоз сламу, машинками на чутки и у остатнїм чаше з окремнима бутанскима огнями. Масц посипана до ванїчкох. Судзина хтору ше хасновало умита и поодкладана. Хасновалио ше тепши, ванґли, дзирави варехи, котли, шерпенки, а за вечеру шветочна судзина: танєри, миски, ложки, видлїчки, ножи. Од орудийох ше хасновало машинки за млєце меса и фурчи за надзиванє колбасох и гуркох. Юшку, месо, колбаси и гурки, як и садланїки ше варело и пекло у пецу. Дзеци ше учели як ше роби зоз швиню, а обовязка им була и начисциц цеску за колбаси и помогнуц у роботох за хтори уж доросли. == Забивачка як обичай == Забивачка тримана як значни фамелийни роботни сход найблїзших, родичох зоз своїма дзецми. То бул способ пририхтованя меса за жиму. През цали рок ше кармело швинї, даєдна и предата, а забивачка обчекована як торжество и дзецинска радосц. Резултат забивачки було засолєне месо у гордове, смачна вечера: юшка, варене и печене месо, колбаси и гурки... То були найсмачнєйши „лакотки” на нєдзельовим полудзенку и на вельки церковни швета: Крачун, Вельку ноц и Кирбай. == Ґалерия == <gallery> File:Sadlanjiki 20241114 123449.jpg|Садланїки зоз шлївковим маджуном File:Czech Pig Killing Day - the end products.jpg|Месо порихтане за одкладанє до змарзовача File:Elkészült véres hurkák abálás előtt házi disznóvágáskor.jpg|Надзати колбаси File:Czech Pig Killing Day - the end products - 16672779942.jpg|Випражени шкварки у ванґли </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 1. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок], ют᾽юб канал маковчань * [https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 2. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок], ют᾽юб канал маковчань * [https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 3. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок], ют᾽юб канал маковчань == Литература == РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР, 2016. рок, бок 127-130. == Референци == 0tuo1q0gxprewupgame1rba4mwyd0hn