Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.44.0-wmf.4 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу 0 348 6621 3893 2024-11-22T12:19:06Z Constraque 28 /* Партнерски городи */ 6621 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Париз</big> фран. Paris |- | colspan="2" |[[Файл:La_Tour_Eiffel_vue_de_la_Tour_Saint-Jacques%2C_Paris_ao%C3%BBt_2014_%282%29.jpg|320px|center]]<div style="text-align: center;">Айфелова турня и рика Сена |- | colspan="2" |[[Файл:Flag_of_Paris_with_coat_of_arms.svg|180x180px|left|thumb|Застава]] [[Файл:Grandes_Armes_de_Paris.svg|120x120px|thumb|Герб|center]] |- ! colspan="2" |Административни податки |- |Држава |Французка |- |Реґион   |Паризки реґион |- ! colspan="2" |Жительство |- |Жительство — 2023. |2.102.650 |- |— гусцина |19.949,24 жит./км² |- |Аґломерация (2017) |13.024.518 |- ! colspan="2" | ==== Ґеоґрафски характеристики ==== |- |Координати |48° 51′ 02″ С; 2° 20′ 00″ В |- |Часова зона |UTC+1, влєце UTC+2 |- |Абс. висота |33 м |- |Поверхносц |105,40 км² |- ! colspan="2" |Други податки |- |Городоначальнїк |Ан Идалґо |- |Поштанске число |75001-75020, 75116 |- |Поволанкове число |1 |- |INSEE код |75056 |- ! colspan="2" |Веб-сајт |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;"> paris.fr |} '''Париз''' (франц. Paris, лат. Lutetia) главни и найвекши варош у Французкей. Находзи ше у центру Паризкого басена, над рику Сену (La Seine). Рика го дзелї на два часци: на сиверне Праве побрежє и на южне, менше, Лїве побрежє. Город представя политични, економски, образовни и културни штредок централизованей французкей держави, а и Европи. Париз єден од найзначнєйших шветових варошох. У нїм шедзиска медзинародних орґанизацийох УНЕСКО, ОЕЦД и нєформалного Паризкого клуба. Зоз шветом є повязани з двома велькима аеродромами и шейсцома главнима желєзнїцкима станїцами. У Паризу ше находза вельо знаменїтосци и туристични атракциї. Зоз историю длугоку 2 милениюми, тот варош бул место значних историйних подїйох и сходзиско уметнїкох. Прето Париз каждого року нащиви до 30 милиони туристох. Пре число туристох Париз найнащивенша шветова туристична дестинация. Тиж є познати як „Город шветлосци“. Город ма прейґ два милиони жительох (2.102.650, преценєне 2023) а анґломерация вецей од 13 милиони (13.024.518, преценєне 2017). Тота нєпретаргнута урбана зона Париза (без сателитских населєньох) найвекша у Европскей униї. == Административни статус == [[Файл:Cathédrale_Notre-Dame_de_Paris_-_12.jpg|alt=Катедрала Нотр Дам|thumb|376x376px|Катедрала Нотр Дам]] Париз окремни департман у Французкей под числом 75 и шедзиско административного реґиону Ил-д-Франс (Île-de-France). Окрем Паризкого департмана до його составу уходза и: Есон (Essonne) число 91, Сенски верхи (Hauts-de-Seine) число 92, Сена Сен Дени (Seine-Saint-Denis) число 93, Сена и Марна (Seine-et-Marne) число 77, Долїна Марни (Val-de-Marne) число 94, Долїна Оази (Val-d'Oise) число 95 и Ивлен (Yvelines) число 78. Париз подзелєни на двацец нумерично орґанизовани обласци (арондисмани). Арондисмани розпоредзени по спиралней шеми, зоз першим арондисманом у центру города. == Ґеоґрафия == Париз ше пресцера на 105,4 км². Город ма два вельки городски лєси котри го оддзелюю од предгорода: Булоньски и Венсенски. Рика Сена повязує Париз зоз нукашньосцу жеми (Бурґундия) и зоз каналом Ламанш. Блїзкосц велькей рики була причина за снованє города на тим месце и найважнєйши фактор його розвою. Векша часц города, котри ше находзи на правим побрежю, пошвецени институицийом тарґовини и финансийох, док лїве побрежє зоз Латинским квартом, котри универзитетски и квартельни центер. Острово Де ла Сите ше находзи у шерцу вароша. Ту настало перше населєнє у чаше антики. Року 1584. краль Анри III повязал менши острова и достал векшу поверхносц за вибудов. З часом острово од 8 гектари ше звекшало на 17. Мост котри повязує побрежя Сени прейґ того острова, Нови мост (Pont Neuf), найстарши зачувани мост у Паризу. Дакедишнє острово лебедох (Île aux Cygnes) 1773. скапчане зоз Марсовима полями. Найвисше природне возвишенє у варошу то брег Монмартр котри високи 129 м. По верх мож висц на дротовим гайзибанчку. Ту ше находзи церква Сакре кер („Святе шерцо”). == Клима == Варош ше находзи у умереней климатскей зони. Штредня рочна температура виноши 10,8 °C, док просекове рочне количество паданьох 647 милиметри. Найцеплєйши мешац юлий зоз просеком од 18,4 °C, а найжимнєйши януар зоз 3,5 ступнї. Найвецей паданя єст у маю, а найменєй у фебруару. == История == === Наставанє === [[Файл:Arc_Triomphe.jpg|alt=Триюмфална капура|thumb|339x339px|Триюмфална капура]] Найвчаснєйши археолоґийни знаки стаємного людского насельованя паризкого подручя датую коло 4200. п. н. е. Предпоставя ше же Париз познейше достал мено по келтскому племену Паризи, котри населєли подручє коло рики Сени штредком 3. вика пред нову еру коло келтскей твердинї под назву Лутеция. Твердиня ше находзела на острову Де ла сите. Мено Лутеция ше першираз спомина року 53. п. н. е. у шестей кнїжки Юлия Цезара зоз циклусу De bello Gallico. Кед ше Римянє приблїжели ґу тому населєню 52. п. н. е, Паризи спалєли Лутецию и шицки мости. Римянє завжали паризки базен 52. п. н. е. и на лївим побрежю Сени збудовали нови варош на брегу котри познєйше будзе познати як брег Святей Ґеновеви (Sainte Genevieve). Ґалско-римски город жридлово наволани Лутеция, алє ше назва познєйше галицовани до Лутеце. У римскей Ґалиї тот город ше волал Civitas Parisiorum, лєбо Паризия, и нє мал векшу значносц. Шлїдуюцих столїтийох ше досц преширел, прероснул до напредного города зоз форумом, палатами, купатилами, храмами, театрами и амфитеатром. Розпад Римского царства и ґерманска инвазия у пиятим столїтию, за Париз то початок периода опадованя. До 400. року Лутеце, теди уж напущени о жительства, бул скоро лєм ґарнизон утаборени у пошвидшано утвердзеним центру острова. Святителє защитнїки города то Святи Жермен (Saint Germain) и Свята Ґеновева (Sainte Geneviève), за котрих ше вери же убедзели хунского борца Атилу же би охранєл варош у 5. вику. При концу римскей окупациї город знова наволани „Париз“. === Штреднї вик === Приход Меровинґох у 5. вику означел конєц римского панованя. Року 508, Париз постал престолнїца меровинжскей держави под кральом Хлодовехом I. Под час панованя Каролинґох город вецей раз нападали Норманє. Владаре династиї Капет Париз преглашели як престолнїцу Французкей. Краль Филип II Авґуст (1165–1223) утвердзел город и збудовал палату Лувр. Теди ше на правим побрежю розвило ремеселнїцтво. Перши надкрити пияц отворени 1181. року. На початку 14. вика зоз вецей менших школох ше розвил Универзитет Сорбона. Краль Шарл V на лївим побрежю Сени подзвигнул муриска за одбрану города од Анґлийцох. Року 1370. подзвигнул мур и на правим побрежю. Под час Сторочней войни зоз Паризом од 1420. по 1436. рок пановали Анґлийци. Париз бул католїцка твердиня под час вирских войнох у Ґранцузкей у другей половки 16. вика. У Бартоломейскей ноци 24. авґуста 1572. року тисячи французких протестантох (гуґеноти) забити у Паризу. Под час панованя Луя XIV уведзене улїчне ошвиценє, модернизоване обезпечованє води и збудовани шпиталї. Вон наредзел валянє городских мурискох и вибудов вельких городских булварох. Кральова резиденция преселєна до Версаю. Заш лєм Париз остал политични, привредни и демоґрафски центер Французкей. Року 1789. у Паризу вибухла Французка револуция котра порихтала драгу за зруцованє монархиї и снованю французкей републики. Нови городски утвердзеня подзвигнути 1844. року на месце нєшкайшого Периферийного булевара. Длужини 39 км, 94 бастиони и 16 твердинї, то представяло найвекше утвердзенє на швеце. У дргей половки 19. и у першей половки 20. вика у Паризу отримани шейсц Шветово вистави (1855, 1867, 1878, 1889, 1900. и 1937). Тоти вистави подцагли ґлобалну културну и политичну значносц Париза. Нємецки трупи освоєли Париз 1871. року. Ушлїдзела народна побуна позната як Паризка комуна. Период од 1871. по 1914. ше означує як „Бел епоха“ (красна епоха, belle époque). Город у другей половки 19. вика дожил вельки архитектонски шременки по планох барона Османа. Цали блоки кривулькавих и узких штредньовиковних улїцох розваляни же би ше збудовали широки авениї, булевари и неокласицистични фасади котри слика нєшкайшого Париза. Теди вибудована желєзнїцка станїца Лион, будинок Опери, мост Александра III, и препознатлїви станїци метроа у стилу новей епохи. Лєтни Олимпийски бависка отримани у Паризу 1900. и 1924. року. Париз бул под нємецку окупацию у Другей шветовей войни од 1940. по 25. авґуст 1944. У маю 1968. Париз бул центер студентских демонстрацийох, масовних штрайкох и нєшорох. Року 2005. нєшори вибухли у худобним имиґрантским предгороду и преширели ше до других городох Французкей. == Жительство == У старим и штреднїм вику, а и познєйше, жительство Париза преходзело през велї войни, епидемиї и периоди глади, так же ше их численосц стаґновала. Так поведзме, 1832. у епидемиї колери страдало 20.000 людзох. Аж период Индустрийней револуциї у 19. вику означел початок моцного демоґрафского розвою. Од 1846. до 1876. число жительства ше од єдного милиона подупловало. Року 1921. у Паризу жило 2,9 милиони людзох. По нєшка ше число жительства у узшим, централним Паризу зменшало, алє ше їх число у Паризким реґиону звекшало на вецей од 9 милиони. По гусцини жительства у узшим центре, Париз медзи першима милионскима городами у швеце. По закону, у французким попису жительства нє дошлєбодзене зазберовац податки о етнїчней або релиґийней припадносци жительства. Медзитим, по податкох попису зоз 1999. року видно же 19,4% жительства родзене звонка европскей Французкей. По тим Париз мултикултурални город. Найвецей нових имиґрантох присцигує зоз Китаю и Африки. Историйно, до Паризу ше присельовали Италиянє, Євреє зоз централней Европи, Руси после Октоберскей револуциї. Єрменє, людзе зоз француїких колонийох, шпански, портуґалски и сиверноафрицки економски емиґранти од 50-их од 70-их рокох 19. вика. == Релиґиї == [[Файл:Louvre_Courtyard,_Looking_West,_Cropped.jpg|alt=Лувр|thumb|542x542px|Лувр]] Од 80% жительства котри ше идентификовал як вирнїки, 75% припадаю католїцкей церкци. Город ма 94 католїцки општини, коло 15 греческих и русийских православних, як и єдну сербску (парохия Святого Сави у Паризу), котра ше находзи на сиверовостоку Париза, у 18. арондисману. У Паризу постої седем синаґоґи зоз коло 220.000 Євреями, два джамиї за 50.000 муслиманох. Даяки податки гуторя же 15% жительства Париза муслиманє. Лєм 12% християнє и 15% Єврейох активни вирнїки. == Знаменїтосци и култура Париза == Французка престолнїца ма коло стотки вредни историйни будинки, церкви, илїци, площи и парки, коло 160 музеї, 200 уметнїцки ґалериї, коло 100 театри, вецей як 650 кина и прейґ 10.000 ресторани. Стално постої богате понуканє културних подїйох, як концерти, вистави, фестивали и модни вистави. Палати [[Дворец Фонтенбло|Фонтенбло]] и Версай (обидва у предгородох) и побрежя Сени на УНЕСКО-вей лїстини шветового нашлїдства. УНЕСКО ма свойо шедзиско у Паризу. Городска катедрала Нотр Дам вибудована у ґотским стилу медзи 1163. и 1235. Друга позната церква то базилика Сакр кер на гори Монмартр зоз 1914. Найзначнєйши музеї у Паризу то: Музей [[Лувр]], Музей Орсе (пошвецени є уметносци 19. вику, окреме уметносци импресионизма), Центер Жорж Помпиду (Национални музей сучасней умстносци), Музей чловека (етнолоґия и антрополоґия), Пикасов музей, Роденов музей, Паризки катакомби итд. Мазаренова библиотека зоз 1643. найстарша явна библиотека у Французкей. Национална библиотека Французкей ше находзи на двох локацийох. Будинок Ришелє у другим арондисману, а кридло Франсоа Митеран у 13. Число кнїжкох у тей библиотеки ше преценює на 30 милиони. У Паризу постої 55 явни библиотеки. Пре историю политики централизациї у Французкей, шицки найлєпши театри, опера и балет Французкей сконцентровани у Паризу. Найпознатши театри то Комеди францез (Comédie-Française, основани концом 17. вика) и Театер на Єлисейских польох (Théâtre des Champs-Élysées, основани на початку 20. вика). Национална опера Париза наступа на двох локацийох. Єдна то стари будинок опери (Опера Ґарниє, по архитектови Шарлови Ґарнийови), отворена 1875, котра зоз 11.237 м² найвекши шветови театер. У нїм наступа и балетска ґрупа Паризкей опери. Друга локация то Опера Бастиля, отворена 1989. Забавни и ревиялни програм репрезентовани у театрох як Мулен руж и Лидо. Познати будинки, авениї, парки и кварти Париза то: * Монмартр - сходзиско уметнїкох и боемох. * Авения Єлисейски поля - найпознатша паризка авения. * Монпарнас - историйни кварт уметнїкох. Нєшка ту високи и контроверзни солитер. * Триюмфална капура - триюмфални звод хтори пошвецени французким борцом. * Пантеон - бувша церква, од 19. вика маузолей заслужним французким велїканом. * Палата инвалидох - шор репрезентативних будинкох зоз 17. вику у хторих були змесцени воєни ветеранє. Нєшка то музей и гробнїца вецей историйних особох, уключуюци Наполеона. * Ґран пале - велька викладбена гала зоз 1900. * Айфелова турня - памятнїк архитектури индустрийного часу зоз 1889. * Площа Конкорд - место дзе ше под час Французкей револуциї находзела ґильотина. Нєшка у штредку площи єгипетски обелиск зоз Луксору. * Парк Тилєриє - историйни парк при палати Лувр. * Латински кварт - сходзиско универзитетскей омладини, професорох и интелектуалцох. * Теметов Пер Лашез - ту поховани велї визначни особи (Балзак, Шопен, Оскар Вайлд, Едит Пияф, Марийа Калас, Джим Морисон...) * Дефанс - модерни кварт сучасней архитектури французких институцийох. == Образованє == Паризка реґия ма 17 явни универзитети на хторих єст 359.749 студентох (податок зоз 2005). То найвекша концентрация студентох у Европи. Вельки школи и приватни универзитети образую ище 240.778 студентох. Универзитет у Паризу (Сорбона) основал Робер де Сорбон 1257. року як заєднїцу школох котри исновали на лївим побрежю Сени у Латинским кварту. Тоти школи уж мали европску репутацию, а преподаваня були на латинским язику. У 19. вику, на Сорбони ше учело: право, наука, медицина, фармацеутика, литература и теолоґия. После Студентских нєшорох 1968. єдинствени универзитет подзелєни на 13 часци (Париз I по Париз XIII). Року 1991. основани ищє 4 универзитети у предгородох (вкупно 17). == Привреда == Париз найзначнєйши [[Привреда|привредни]] центер Французкей. Паризки реґион витворює вецей од штварцини националней продукциї жеми. БДП 2005. бул 478,7 милиярди евра. Город познати по продукциї луксузней роби, високей моди и прикраскох. Други значни индустрийни конари то хемийна, машинска и индустрия електричних апаратох. Скоро шицки значни французки банки и финансийни институциї маю свойо шедзиско у Паризу. Город єден од найзначнєйших финансийних и тарґовацких центрох Европи. Такому положеню Париза доприноши єдна од наймоцнєйших аґроиндустрийох у Европи. У Французкей економскей политики улога держави традицийно моцна. Ключни сектори, окреме сектор енерґиї, под державним монополом. У туризме и провадзацих активносцох заняте 6,2% роботно активного жительства Париза. Року 2006. город нащивело 27 милиони туристох, од того 17 милиони странцох. Париз реґия Европи зоз найвисшим стандардом живота. Нєзанятосц основни проблем од початку 1990-их. Од теди Париз страцел коло 250.000 роботни места. == Транспорт == Як медзинародни дїловни, тарґовински и туристични центер, Париз ма розвиту транспортну мрежу авто-драгох, швидких драгох и два вельки аеродроми. Городски превоз уключує 654 автобусни линиї, метро, 3 линиї трамвайох, пригородску желєзнїцу и приватнїкох хтори обслужую 1.070 побочни автобусни линиї. Паризки метро ма 380 станїци и 16 линиї (14 главни и два побочни). Длужина шинох 221.6 км. Понеже розстоянє медзи станїцами кратке, од 1960-их уведзена система 5 експресни линиї ґу оддалєним предгородом зоз меном РЕР. Париз ма и 4 линиї лєгкей желєзнїци. Париз главни центер националней системи желєзнїцох. У городзе постої 6 желєзнїцки станїци: Сивер (Gare du Nord), Монпарнас (Gare Montparnasse), Восток (Gare de l'Est), Лион (Gare de Lyon), Австерлиц (Gare d'Austerlitz) и Сен Лазар (Gare Saint-Lazare). Постоя три типи желєзнїцких линийох: линиї велькей швидкосци (ТҐВ), линиї нормалних швидкосцох и пригородска желєзнїца. Од юлия 2007. город Париз понука гражданом и туристом систему вименьованя [[Бициґла|бициґлох]] за воженє по городу (Велиб). За тоту наменку одредзене 750 станїци зоз коло 10.000 бициґлами. Два вельки паризки аеродроми то Орли (южно од города) и Шарл де Ґол при месце Роаси. Постої и вельо менши аеродром у Бовеу, коло 70 km сиверно од вароша. Штварти аеродром, Ле Бурже, служи лєм за дїловни авиони и сайми авияциї. Город ма 3 главни авто-драги и коло 2000 км маґистрални драги. == Култура == === Медиї === Главни медийни хижи Французкей концентровани у Паризу. То: видавательна хижа ''Le Figaro'', медийни компаниї ''Vivendi'' ''Universal'', ''Groupe Lagardère'' и ''Groupe TF1''. Найважнєйши дньово новини то Ле Фиґаро („Le Figaro“), Ле Монд („Le Monde“) и Либерасион („Libération“). == Спорт == Главни спортски клуби у Паризу то фодбалски клуб Пари Сен Жермен, кошаркашски Расинґ и раґби клуб Стад Франсе Пари. Стад де Франс найвекши городски стадион. Вибудовани є за Шветове першенство у фодбалу 1998. и ма 80.000 места. Хаснує ше за фодбалски и раґби змаганя, як и за атлетику. У Паризу три раз отримани Лєтни олимпийски бависка (1900, 1924 и 2024) и два Шветово першенства у фодбалу (1938. и 1998). Каждей сезони бициґлистичне обегованє Тур де Франс ма иншаку маршуту, алє ше закончуюца етапа вше вожи у Паризу. Од 1975. циль на авениї Єлисейских польох. Отворене першенство Французкей у тенису ше каждого року бави на червеней глїни стадиона Ролан Ґарос у околїску Париза. То єден од 4 престижних ''Ґренд слем'' турнирох. == Партнерски городи == Од 1956. єдини партнерски город Париза то Рим. Од того датума створени и слоґан „Лєм Париз достойни Рима; лєм Рим достойни Париза” (франц. Seule Paris est digne de Rome; seule Rome est digne de Paris итал. Solo Parigi è degna di Roma; solo Roma è degna di Parigi). [[Катеґория:Париз]] [[Катеґория:Главни вароши у Европи]] q96bljt8vs2ods5gx8devpkdbxg4cc1 0 528 6638 6330 2024-11-23T09:08:51Z Olirk55 19 Означена нукашня вяза и додата вонкашня вяза 6638 wikitext text/x-wiki [[Файл:GuitareClassique5.png|407x407px|right|alt=Класична ґитара з найлоновима струнами|thumb|<div style="text-align:center;">Класична ґитара з найлоновима струнами]] '''Ґитара''' то [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] зоз струнами. [[Файл:Romanza_espa%C3%B1ola.ogg|right|250x280px|thumb|Романса, звук ґитари]] Найчастейше ма 6 струни (е, ха, ґе, де, а, е) хтори звуча октаву нїжей. [[Звук]] ше достава зоз потаргованьом струнох зоз пальцами лєбо пирком (плектрон, плектрум) хтори вибрираю. Найчастейши систем [[Штимованє инструментох|штимованя]] квартно - терцни штим (италиянски штим) хаснує три глїбоки - басово струни: тони велькей октави Е и А и малей де, а три ценши мелодийни - струни: першей октави ґе, ха, е. Музична нотна литература за ґитару записана за октаву висше яґод цо у реалней стварносци звучи. Як винїмково присподобени гармонски инструмент, ґитара ма обсяжне применьованє у камерней музики, дзе до вираженя приходзи єй провадзаца (корепетицийна улога) алє тиж є заступена у велькей мири и за солистично - уметнїцке музикованє и виражованє. А тиж є заступена и у менших ансамблох. Музични инструмент ґитара, ґлобално нєшка єден зоз найзаступенших популарних кордофонох зоз замеркованима позициями и у музичним живоце Балкана. == Збудова ґитари == [[Файл:Classical_Guitar_two_views.jpg|377x377px|right|alt=Класична ґитара|thumb|<div style="text-align:center;">Класична ґитара]] Ґитара ма корпус - цело (труп) на хторим ше у наставку находзи длугша шия - ґриф и закончує ше на верху зоз главу. Корпус ма дольню и горню часц, з тим же на горнєй часци єст резонантни отвор коло хторого часто даяка орнаментика. По длужини шиї (ґрифу) нацагнути струни, заквачени на дольнєй часци корпуса ґитари а на горнєй су прикруцени за закрутки (клїнки) – механизем з хторим ше реґулує зацагнутосц струнох. На шию ґитари ше поставя метална анкер палїчка потребна же би подопарла шию - ґриф (так онємогущи його деформацию пре нацагованє струнох) и на ню ше кладзе, лїпи щитнїк. У наставку по верх глави попрейґа шиї поставени праги а поставени су так же би ше при граню посциговал уєдначени звук и тембр инструмента. Струни поставени на горнєй и дольнєй часци (такв. шедла - кобулка). Помедзи нїх максимална ,,роботна<nowiki>''</nowiki> часц длужини струнох а то и мензурала ґитари. Горня часц поставена на верху блїзко глави инструмента. Дольнї поставени на постолю цела ґитари. Функция дольнього моста на електричней ґитари наволує ше кобулка (шедло) - єдноставни механизем зоз хторим ше реґулує напнутосц длужини струни. == Розвой ґитари == Предходнїца ґитари ше поклапа зоз открицом и хаснованьом ловарскей стрели у периодзе палеолита, коло 30000 -15000 роки пред нову еру, на просторох нєшкайшого африцкого континента. При наглим потаргнуцу нацагнутей тетиви - стрели рошлїнского лєбо животиньского походзеня, прачловек обачовал характеристичне треперенє. Од такого примитивного пра прикладнїка дальша еволуция инструмента, його експанзия и диверґенция, цекли сукцесивно, розличного квалитета и интензитета. Пре помоцньованє звучного волумена формирани резонантни цела (корпуси) рижних формох, зоз окремно конструованима ,,шиями<nowiki>''</nowiki> (ґрифи) зоз цильом диференцияциї висини тонох и збогацованє палети звукох. На инструментох усовершоване темперованє (то штимованє по полутонох) тонскей системи и меняне число струнох. У периодзе старого вика у музичних праксох народох чия култура була на висшим уровню, стрета ше уж богати кордофон - инструментох зоз струнами. По форми, велькосци и конструкциї вельочислени вариянти гарфи, лири и лаути итд., були комплекснєйшого випатрунку и мали окремне значенє у каждодньовим живоце людзох (давних) старих цивилизацийох, як цо то Месопотамия, Єгипет, Персия потим арапски, єврейски и други народи Блїского и Штреднього востока. Тоти колїски култури були перши росаднїки инструментох зоз струнами, хтори ше познєйше розпространєли и нашли ше и на юговосточней часци Европи. Трима ше же походзенє ґитари зоз Блїкого востока. Слово ґитара походзи зоз (Персиї). ҐИТ значи звук а ТАР струна. Ґитара постала популарна у 14.вику, кед є пренєшена до Шпаниї. Композициї за ґитару компоновали Ґарсия, Франц Шуберт, Николо Паґанини и други композиторе. == Применьованє ґитари == [[Файл:Kopfplatte Akustikgitarre Stahlsaiten 02 noBG.jpg|right|thumb|256x256px|Горня часц (глава) ґитари]]Дзекуюци своїм тонским и технїчним можлївосцом, як виражайне средство, ґитара виборела подєднак свою експонируюцу улогу у солистичней и камерней музики. Присутна у розличних музичних жанрох, єй еволуцию провадзи длуги историйни розвой вкупней людскей цивилизациї. Маюци у оглядзе доминацию подаєдних струнових сродних инструментох и у старших стилских епохох, струнови кордофон, у цалосци бул и остал и надалєй винїмкови дїяч вкупней музичней и културней сцени. Нєшка ше ґитара найвецей применює у рок и метал музики. По наводох статистики Завода Републики Сербиї децембра 2004. року 3% жительства Сербиї ма у власносци ґитару, а лєм 1% клавир. Обсяжну кнїжку о розвою ґитари на Балкану зоз библиоґрафию студийох и статьох, обявел ґитариста, музиколоґ и педаґоґ Урош Дойчинович. Предходно нїхто на Балкану нє обробйовал музичну уметносц ґитари. Познати ґитаристи хтори досягли рейтинґ у Сербиї и иножемстве окрем У. Дойчиновича то: Йован Йовичич, Душан Боґданович, Мирослав Тадич, Сабрина Влашкалич, Денис Азабаґич, Давид Божович. [[Файл:Whammy bar with distortion and delay (melodic playing and dive bomb).ogg|thumb|Звук електирчней ґитари|250x250п]] У нашей рускей заєднїци перши академски ґитариста то Димитрий Цап зоз Коцура. == Типи (файти) ґитарох == [[Файл:E-Gitarre.jpg|643x643px|right|alt=Електрична ґитара |thumb|<div style="text-align:center;">Електрична ґитара]] Ґитара струнови инструмент зоз найчастейше 6 струнами. Звук настава зоз потаргованьом струнох зоз пальцами правей руки а зоз лїву руку ше дорушую - прицискаю струни на шиї ґитари хтора подзелєна на праги и так доставаме розлични тони. Рижнороднсц ґитарох можу условйовац класификацию зоз рижнима ознаками и значенями. Найзначнєйши метод то по злєпшованю и доставаню звука як и дизайну. Медзитим тоти ознаки терминох вецей означую улогу ґитари як и файти ґитарох, а нє и характеристики самей ґитари. * Класична ґитара (ма 6 струни) тиж позната як шпанска ґитара. Перши три струни зоз найлону, док три заднї зоз металу (бронза, челїк) Вибриранє ґитари настава и змоцнює ше у резонантней дзири - шкатули (резонантней пражнїни) цела ґитари.Така ґитара популарна за класичну, народну и фламинґо музику. * Акустична ґитара (6 лєбо 12 струни) - исто як и класична єй шицки 6 струни зоз металу. Популарна є за рок, народну и блуз музику. * Полу - акустична ґитара (обично ма 6 струни) - здабе помедзи електричну и акустичну ґитару. Цело єй празне (зоз дзиру - пражнїну) и ма електромаґнети. Продукує (стваря) характеристични цепли, мегки и приємни звук. Популарна є за джез, фузиону и рок музику. * Електрична ґитара (6, 7, 8, 12. струни) - звук ше помоцнює з помоцу струї и електормаґнетами, так же електрична ґитара за розлику од акустичней ма цело направене зоз полного древа. Електроакустична ґитара заправо акустична ґитара зоз празну шкатулу (целом) и додати єй пиезоелектрични елементи (часто) лєбо микрофони (ридше) хтори служа за стварянє електричного сиґналу. Розвила ше барз у 20. вику и поставала вше популарнєйша у блуз, рок и метал музики. * Електрична бас - ґитара (4, 5, 6, 8 лєбо вецей струни) - ма нїзши обсяг фреквенциї од елекричней ґитари. У бенду зоз бубнями стваря ритмичну структуру музики, без огляду же ше зявює и як соло инструмент. Тот инструмент тиж припада фамелиї ґитари. Даєдни музичаре думаня же тот инструмент припада окремней ґрупи. Углавним вола ше елктрични бас. == Литература == *Урош Дојчиновић: Гитара на Балкану, Просвета, Београд, 2012. *French, Richard Mark (2012). Technology of the Guitar. Robert Fripp (foreword). New York; Heidelberg: Springer Verlag. ISBN 978-1-4614-1920-4. *Maurice J. (2003). The Classical Guitar: Its Evolution, Players and Personalities Since 1800 (5th изд.). Blaydon on Tyne: Ashley Mark. ISBN 978 -1- 872639-46-8. == Вонкашнї вязи == * [[commons:Category:Guitars|Ґитара]] на Викиодлоги * [http://vladabg.blog.rs/blog/vladabg/generalna/2009/10/18/delovi-gitare Делови] (часци ґитари) * [[commons:File:Smith's_Rant,_Hedge-Lane,_Jack's_Health,_Old_Simon_the_King_(PLAYFORD).webm|Звук ґитари и нотни запис]] * [https://www.guitar-pro.com/ Gitar program] Видео знїмок Pro.com [[Катеґория:Музики]] serni8k8f7j9cy07zbeyeq8mwzeslnw 0 554 6636 6604 2024-11-23T03:36:25Z Keresturec 18 Конструкция табели 6636 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Панонски руски язик</big> |- ! colspan="2" |Народна назва: ''руски язик'', (''руснацки язик'', ''русински язик'') |- |'''Бешедує ше на нїм у''' |[[Файл:Flag_of_Serbia.svg|30п]]Сербия [[Файл:Flag_of_Croatia.svg|30п]] Горватска |- |'''Число бешеднїкох у швеце''' |приблїжно 20.000 |- |'''Язична фамелия''' |<small>индоевропски * балтославянски ** славянски *** восточнославянски **** русински ***** Панонски диялект русинского язика</small> |- |'''Писмо''' |панонскоруска кирилка (вариянта русинскей кирилки) |- ! colspan="2" |Урядови статус |- |'''Официйни язик у''' |Сербия Войводина |- |'''Тото реґулує''' |Статут Войводини |- ! colspan="2" |Язични коди   |- |'''ISO 639-3''' |rsk |- | colspan="2" |Панонски руски язик класификовани як дефинитивно загрожени язик спрам УНЕСКО-вого Атласа шветових язикох у опасносци (2010) [[Файл:Lang_Status_60-DE.svg|290п]] |} == Статистично-демоґрафски податки о Руснацох == У Републики Сербиї, спрам Попису жительства зоз 2022. року, єст 11.483 Руснацох. З того у Войводини жию 11.207 Руснаци (найвецей у Руским Керестуре, Новим Садзе, Коцуре, Вербаше, Дюрдьове, Новим Орахове, Бачкей Тополї, Сримскей Митровици, Шидзе, Бикичу, Бачинцох итд.). У Републики Горватскей, спрам Попису жительства зоз 2021. року, єст 1.343 Руснацох (найвецей у Вуковарско-сримскей и Осецко-бараньскей жупаниї, та Городзе Заґребе). == Концепциї о походзеню Руснацох == Питанє ґенетскей зродносци и места панонского руского язика у фамелиї славянских язикох ма длугу традицию, о чим єст даскельо теориї. По першей, панонски руски язик стандардизовани заходноукраїнски диялект (В. Гнатюк, М. Мушинка, А. П. Коваль, П. Чучка, Н. Т. Толстой, Ю. Тамаш, Г. Костельник, Я. Рамач). По другей, панонски руски язик стандардизовани восточнословацки диялект (Ф. Пастрнек, О. Соболевский, О. Брох, Й. Шкулети, Й. Штолц, Ф. Тихи, Е. Паулини, В. Чарски). По трецей теориї, панонски руски язик то стандардизована преходна бешеда медзи восточнословацким и заходноукраїнским (С. Цамбел, Ж. Штибер, С. Ґуставсон, М. Пешикан). По штвартей, слово о окремним микроязику у хторим ше преплєтаю примарни восточнославянски и заходнославянски, а часточнє и южнославянски уплїви (А. Дуличенко). == Фонетика == Сучасну руску фонетику, синхронийно патрене, характеризує класична система пейцох вокалох: {| style="text-align:center;" |+ ! colspan="3" |у транскрибциї ! colspan="2" | ! colspan="3" |з руским писмом |- |<big>i</big> | |<big>u</big> | rowspan="3" | | rowspan="3" | |<big>и (ї)</big> | |<big>у (ю)</big> |- |<big>e</big> | |<big>o</big> |<big>е (є)</big> | |<big>о</big> |- | |<big>a</big> | | |<big>а (я)</big> | |} Дифтонґи и обачлївши позицийни варияциї вокалскей фарби нєт, як анї складотворни сонанти. Нєт фонолоґийни розлики медзи длугима и краткима вокалами. Виразну характеристику рускей фонетики представя розвита и дошлїдна система правих консонантох, з подполну симетрию дзвонких и нєдзвонких консонантох, а тиж и розвита система сонантох: [[Файл:Po mesce tvorenja.jpg|центар|мини|824x824п]] Важни характеристики тей системи таки: - єст дзвонки африкати <u>дз</u> и д<u>ж</u> (''радзиц, будзиц, дзешка; джобац, маджун, диждж''); - єст експлозивни и фрикативни дзвонки велар <u>ґ</u> и <u>г</u> (''ґовля, ґунар, ґаґац; глава, глас, голуб''); - єст шор палаталних консонантох <u>ть</u> и <u>дь</u> и <u>ль</u> и <u>нь</u> (''контя, андя, дєплови; лїпа, лїсце, коритнявка''); - змегчане вигварянє шумових консонантох <u>ч</u> и <u>ш</u>; - нєт векши уплїв вокалох на вигварянє предходного консонанту, у синхронийним смислу, анї обратно, алє приходзи до вираженя автономносц консонантох и вокалох. - (За розлику од сербского язика, дзе нєт консонанти <u>дз</u> и <u>г</u>, у руским язику нєт африкати <u>ћ</u> и <u>ђ</u>.) За першу палатализацию руски язик зна: 1.у вокативе меновнїкох хлопского роду (''чловек – чловече''); 2. у презенту дїєсловох (''пекол – печеш''). Тота пременка ше окончує и пред другима вокалами при твореню нових словох: а) пред нєпостояним <u>о</u> (''друк – дручок, поток – поточок''); б) пред полугласнїком хтори бул состойна часц суфиксу як наприклад <u>-ьни</u>, <u>-ька</u> (''грих – гришни, рука – ручка''). Од другей палатализациї у руским язику остали лєм шлїди, и то у меновнїкох хлопского роду у номинативе множини (''Руснак – Руснаци, вояк – вояци''). При меновнїкох женского роду палатализация ше нє окончує (''рука – руки, нога – ноги''); нє окончує ше анї при меновнїкох хлопского роду кед означую нєживе (''орех – орехи, пняк – пняки''). Понеже друга палатализация нє постала обща пременка, нє окончує ше анї у словох як цо ''Чех – Чехи, Влах – Влахи, припаднїк – припаднїки, представнїк – представнїки''. Преднєподнєбни консонанти (й, ж, ш, дь, ть, ть, ч, дж, дз, ц) у руским язику нє мож далєй змегчовац. Консонанти б, п, в, ф, м ше тиж нє мегчую. Змегчую ше консонанти к, х, ґ, д, т, з, с, л, н, кед ше за нїма находзи <u>й</u>. Вони вєдно з <u>й</u> даваю одредзени поднєбни (мегки) консонант. У сучасней бешеди ше нє зна дзе було <u>й</u> хторе вименєло тварди консонант, алє тото можеме дознац кед поровнаме нєвименєни консонантски основи, як наприклад ''душа – дух, плачеш – плакац, кожи – коза, клаше – класка'', дзе консонант вименєни под уплївом <u>й</u>. Резултати йотованя, палатализациї и змегчованя консонантох пре други причини дали исти вименєни гласи, та прикладнєйше розпатриц змегчованє консонантох як обще зявенє у руским язику. Тварди консонанти, хтори ше у руским язику нє змегчую тоти: б, п, в, ф, м и р; мегки: й, ль, нь, ть, дь, дз, а дакедишнї мегки: ш, ж, дж, ч, с. Мегки и дакедишнї мегки консонанти ше тиж нє змегчую. Остава же ше можу змегчац к, ґ, х, д, т, з, с, л, н. Тоти консонанти ше змегчую кед за нїма приходза гласи е, и, и й. Або дакедишнї полугласнїки (ь, ъ), хтори у сучасних словох находзиме у суфиксох як нєпостояне <u>о</u> або нє маю одвитуюци глас (напр. дакедишнї суфикси <u>-ьни</u>, <u>-ька</u>, нєшка маме ''-ни'', <u>-ка</u>). Змегчованє консонантох ше окончує у основи слова, на гранїци основи и законченя у пременки словох и на гранїци основи и суфиксу у виводзеню словох. Змегчованє у основи словох обачуєме теди кед руске слово поровнаме з истима словами з других славянских язикох. Опрез <u>е</u> и <u>и</u> ше змегчую с, з, л, н, д, т: ''шиви – сив, жима – зима, лєто – лето, небо – нєбо, дзешец – десет, цело – тело''. Змегчованє може буц и поштредне, у консонатскей ґрупи после хторей приходзи <u>е</u>, <u>и</u>: ''шнїг – снег, шлєпи – слепи, шлїна – слина, жвир – звер, шмерц – смрт, шмели – смео, цми – таман, швитац – свитати''. Змегчованє пред законченьом ше окончує при меновнїкох хлопского роду у вокативе єднини, и то: к, ґ, х хтори преходза до ч, ж, ш пред законченьом -е: чловече, душе. У руским язику тота пременка нє ма вельку важносц, бо вокатив ма и законченє -у пред хторим ше пременка нє окончує (''хлапчику, юнаку, лєнюху, зазраку''). У локативе єднини меновнїкох хлопского роду пред законченьом -<u>е</u> змегчую ше <u>с, з, л, н, д, т</u>: ''Вербас – у Вербаше, валал – у валалє, комин – у коминє, гвозд – по гвоздзе, приклєт – у приклєце''. Медзитим, понеже локатив може мац и законченє -у, пред хторим ше пременка нє окончує, велї меновнїки зоз спомнутима консонантами зявюю ше без пременки: ''на носу, на мразу'' итд. Дошлїдне змегчованє консонантох у руским язику ше окончує у пременки дїєсловох – у презенту и императиве. Презент ма у законченю вокали <u>е, и, а</u>. Опрез <u>а</u> ше пременка нє окончує, а пред <u>е</u> и <u>и</u> ше консонант основи (к, ґ, х, д, т, з, с, л, н) вше змегчує: ''пекол – печем, стрегол – стрежем, брехац – бреше, предол – предзем, тресол – трешем, стануц – станєм''. Императив за другу особу єднини вше ма мегки консонант; ''печ, стреж, бреш, предз, плєц, реж, веж, треш, коль''. При виводзеню меновнїкох єст найчастейше тоти два пременки: # виводзенє основних меновнїкох: ''дух – душа, пасц – паше, класки – клаше''; # виводзенє деминутивнох: ''рука – ручка, рика – ричка, нога – ножка, шнїг – шнїщок''. При виводзеню дїєсловох за змегчованє шицки консонанти пред <u>е, и</u>: ''сухи – сушиц, длуги – длужиц, квиток – квициц, рада – радзиц''. При виводзеню прикметнїкох ше змегчую <u>к, ґ, х</u>: ''рок – рочни, страх – страшни, грих – гришни''. У даєдних виведзених словох єст и обратни процес – у поровнаню з основнима словами, консонанти ше нє змегчую, алє ше зявюю як тварди: ''косц – косточка, часц – часточка''. == Акцент == Акцент у руским язику динамични (удерни) и находзи ше вше на предостатнїм складзе полнозначних словох. Нєполнозначни слова нє маю свой акцент. Вони ше приключую ґу акцентованим словом по одредзених правилох. Наглашени помоцни дїєслова и нєнаглашени заменовнїцки форми (енклитики) приключую ше ґу словом опрез себе (''питал ше; вон ше питал''), а применовнїки, злучнїки и словка – ґу словом за собу (''на польо, пойдзем и я''). Од нєполнозначних словох, лєм викричнїки маю свой акцент, алє то уж и прето же вони у виреченю емоционално означени. У бешеди, акцент єдноскладових наглашених словох преходзи на єдноскладову применовнїцку проклитику: ''нá жем, за хвóст, пóд нос, прéз мост''. Медзитим, кед главне слово у пременки дoстанє два склади, акцент ше нє преноши: ''на жéми, за хвóстом, под нóсом''. У словох хтори ше закончую на <u>-из(е)м</u>, акцент (у номинативе єднини) на предостатнїм складзе: соцоялиѝз(е)м, колониялѝз(е)м, конфомѝз(е)м. У експресивней бешеди акцент часто на першим складзе, односно на єдноскладовим применовнїку и неґациї нє и кед после нїх вецейскладове слово: тéльо му нáказуєм, а вон лєм нє послуха, лєм ýпрекосци. == Азбука == По 1932. рок Руснаци нє мали свою азбуку. Хасновали церковнославянске писмо (дзекеди поєдноставене), сербски кирилку и латинку и мадярске писмо. Руснаци у Войводини пишу з українску азбуку хтору предложел перши руски писатель и линґвиста о. др Гавриїл Костельник у своєй Граматики бачваньско-рускей бешеди (Сримски Карловци 1923). Руске писмо ма 32 знаки, односно 31 букву и додати мегки знак: {| class="wikitable" |А а |Б б |В в |Г г |Ґ ґ |Д д |Е е |- |Є є |Ж ж |З з |И и |Ї ї |Й й |К к |- |Л л |М м |Н н |О о |П п |Р р |С с |- |Т т |У у |Ф ф |Х х |Ц ц |Ч ч |Ш ш |- |Щ щ |Ю ю |Я я |Ь ь | | | |} Понеже Руснаци у Републики Горватскей барз часто пишу по руски з латинску азбуку, вона випатра так: {| class="wikitable" |A a |B b |V v |H h |G g |D d |Dj dj |- |Dž dž |Dz dz |E e |Ž ž |Z z |I i |J j |- |K k |L l |Lj lj |M m |N n |Nj nj |O o |- |P p |R r |S s |T t |Tj tj |U u |F f |- |Ch ch |C c |Č č |Š š | | | |} Наприклад: <big>Ked '''h'''olubica ljecela, drobni pirečka tracela, Ljecela vona prez '''h'''ori do svojej milej maceri; '''Ch'''ižočko stara, '''ch'''udobko naša, ti nam na bilim švece najkrasša</big> == Правопис == Перши руски правопис бул у составе ''Граматики бачваньско-рускей бешеди'' о. др Ґабра Костелника 1923. року под назву ''Писовня'', други Правопис руского язика (школске виданє) написал Микола М. Кочиш 1971. року, а треци Правопис руского язика з правописним словнїком др Михайло Фейса и мр Гелена Медєши 2021. року. Руски правопис фонетско-етимилоґийни: слова ше пише так як ше их вигваря, алє ше, з другого боку, морфеми найчастейше пише нєвименєни, без огляду на тото же ше у вигваряню меняю: 1. виєдначованє по дзвонкосци: ''хладок – хладку'' (у вигваряню: ''хлатку''), ''хижа – дем. хижка'' (у вигваряню: ''хишка''); 2. слова зоз палатализацию: ''драга – дражка'' (у вигваряню: ''драшка''); 3. други меновнїки: ''приповедац – приповедка'' (у вигваряню: ''приповетка''); 4. прикметнїки: ''бридки'' (у вигваряню: ''бритки''), ''гладки'' (у вигваряню: ''глатки''); 5. префикси: а) <u>об-</u>: ''обстац'' (у вигваряню: ''опстац''): б) <u>од-</u>: ''одпутовац'' (у вигваряню: ''отпутовац''); в) <u>пред-</u>: ''предпоставка'' (у вигваряню: ''претпоставка''); г) <u>под-</u>: ''подплациц'' (у вигваряню: ''потплациц''); ґ) <u>над-</u>: ''надприродни'' (у вигваряню: ''натприродни'') д) <u>роз-</u>: ''розсипац'' (у вигваряню: ''росипац''); 6. виєдначованє по месце твореня: ''розчисциц'' (у вигваряню: ''рошчисциц''); 7. випадованє консонантох у консонантских ґрупох: <u>стн-</u>, <u>сцн-</u>: ''посни'' (постни), ''радосни'' (радостни); 8. подвоєни консонанти ше чува у писаню кед єден припада префиксу, а други кореню: ''оддалїц, беззуби''; 9. суфикс <u>-ски</u> при прикметнїкох дзе ше на концу вигваря <u>-цки</u>: а) основи на <u>д</u>, <u>т</u> ше пише зоз суфиксом <u>– ски</u>: ''беоґрадски, горватски''; б) основи на <u>к</u>, <u>ч</u>, <u>ц</u> ше пише зоз <u>-цки</u>: ''юнак – юнацки, ковач – ковацки''; в) при основох на <u>с</u>, <u>х</u> тоти консонанти ше траца пред <u>-ски</u>: Ч''ех – чехски- чески''; г) при основох на <u>з</u> суфикс <u>-ски</u> траци <u>с</u>: ''Француз – французки''; ґ) при основох на <u>г</u>, <u>ґ</u> пред <u>-ски</u> приходзи до палатализациї <u>г</u>, <u>ґ</u>, при чим ше <u>ж</u> чува у писаню, гоч ше вигваря ш: ''Прага – пражски'' (у вигваряню: ''прашки''). == Морфолоґия == === Меновнїки === У руским язику єст седем припадки. Єст два типи меновнїцких пременкох: 1.а) меновнїки хлопского роду на тварди и мегки консонант (''стол, карсцель''); б) меновнїки хлопского роду на <u>-о</u>: (''дїдо''); пожички хтори до руского язика вошли прейґ сербского (''авто''), власни мена (''Янко, Владо''); в) власни мена на <u>-и</u>: (''Дюри, Силви''); г) меновнїки хлопского роду на <u>-е</u>: (''бифе, пире''); ґ) меновнїки штреднього роду на <u>-о</u>, <u>-е/-є</u>: (''место, племе, знанє''); 2.а) меновнїки женскогороду на <u>-а</u>/<u>-я</u>: (''школа, вишня''): б) меновнїки женского роду на консонант: (''косц, радосц''); 3. даєдни меновнїки, презвиска и назвиска хлопского роду маю мишану пременку (''ґазда, слуга, судия; Новта, Митя''). ==== Перша деклинация ==== У зукосих припадкох нєт розлики у законченьох медзи основами на тварди и мегки консонант: {| class="wikitable" |+ |Н. |стол |столи |конь |конї |- |Ґ. |стола |столох |коня |коньох |- |Д. |столу |столом |коньови |коньом |- |А. |стол |столи |коня |конї |- |В. |столу |столи |коню |конї |- |И. |столом |столами |коньом |коньми |- |Л. |столє/-у |столох |коньови |коньох |} Вельке число меновнїкох хтори знача особи по занїманю, дїялносци, прикмети, походзеню або националносци у номинатове множини маю законченє -<u>е</u> (-<u>є</u>). То углавним меновнїки на консонант. - <u>ар</u>: ''школяр'' – ''школяре, пекар – пекаре''; - <u>ач</u>: ''орач –'' ''ораче, слухач – слухаче''; - <u>ош</u>: ''смаркош – смаркоше, нялкош - нялкоше''; - <u>тель</u>: ''писатель – писателє''; - <u>ан</u>/-<u>чань</u>: ''Новосадянь – Новосдянє, Петровчань – Петровчанє''; - <u>ор</u>, <u>ер</u>, <u>ир</u>: ''директор – директоре, шофер – шофере, пастир – пастире''. Законченє <u>-ове</u> (-<u>ов</u> випадує у зукосих припадкох) маю меновнїки хтори знача родзинство, титули: ''оцец – оцове, син – синове, шовґор – шовґрове, цар – царове, княз – князове''. Власни мена, презвиска и назвиска, кед ше их хаснує у множини, маю тиж законченє -<u>ове</u>: ''Янко – Янкове, Сабадош – Сабадошове''. Меновнїки штреднього роду хтори знача мали (млади) преширюю основу у зукосих припадкох єднини зоз -<u>ец</u>-, а у множини зоз -<u>ат</u>-: {| class="wikitable" !Н. !каче !качата |- |Ґ. |качеца |качатох |- |Д. |качецу |качатом |- |А. |каче |качата |- |В. |каче |качата |- |И. |качецом |качатми |- |Л. |качецу |качатох |} ==== Друга деклинация ==== (меновнїки женского роду на -<u>а</u> (-<u>я</u>) и на консонант): {| class="wikitable" !Н. !школа !школи !косц !косци !мац !мацери |- |Ґ. |школи |школох |косци |косцох |мацери |мацерох |- |Д. |школи |школом |косци |косцом |мацери |мацером |- |А. |школу |школи |косц |косци |мацер |мацери |- |В. |школо |школи |косц |косци |мамо |мацери |- |И. |школу |школами |косцу |косцами |мацеру |мацерами |- |Л. |школи |школох |косци |косцох |мацери |мацерох |} ==== Мишана деклинация ==== меновнїки хлопского роду на -а (-я и -ия) хтори знача особи, у дативе, инструменталу и локативе и у номинативе множини маю законченя першей, а у ґенитиве, акузативе и вокативе єднини законченя другей деклинациї: {| class="wikitable" !Н. !ґазда ! !В. !ґаздо |- |Ґ. |ґазди | |И. |ґаздом |- |Д. |ґаздови | |Л. |ґаздови |- |А. |ґазду | | | |} === Прикметнїки === Векшина описних прикметнїкох, шицки материялни прикметнїки и присвойни прикметнїки на -<u>и</u> маю законченя: хлопски род на -<u>и</u> (красни), женски род на -<u>а</u> (красна), штреднї род на -<u>е</u> (красне), множина -<u>и</u> (за шицки три роди: красни хлопи, красни жени, красни дзеци). У руским язику нєт розлики медзи одредзеним и нєодредзеним прикметнїцким видом. У деклинациї нєт розлики у законченьох медзи основу на мегки и тварди консонант: {| class="wikitable" ! !х. р. !ш. р. !х. р. !ш. р. !ж. р. !ж. р. |- |Н. |желєни |желєне |ярнї |ярнє |желєна |ярня |- |Ґ. |желєного | |ярнього | |желєней |ярнєй |- |Д. |желєному | |ярньому | |желєней |ярнєй |- |А. |желєни |желєне |ярнї |ярнє |желєну |ярню |- |В. |желєни |желєне |ярнї |ярнє |желєна |ярня |- |И. |желєним | |ярнїм | |желєну |ярню |- |Л. |желєним /-ому | |ярнїм/-ньому | |желєней |ярнєй |} {| class="wikitable" ! !множина !множина |- |Н. |желєни |ярнї |- |Ґ. |желєних |ярнїх |- |Д. |желєним |ярнїм |- |А. |желєни |ярнї |- |В. |желєни |ярнї |- |И. |желєнима |ярнїма |- |Л. |желєних |ярнїх |} '''Компаратив''' ше прави зоз двох суфиксох: -<u>ши</u> и -<u>ейши</u>. Суфикс –<u>ши</u> доставаю основи на єден консонант (''били, билши, билша, билше''; мн. ''билши''), а суфикс -<u>ейши</u> основи на два консонанти (''тварди – твардейши; прости – простейши''). '''Суперлатив''' ше прави з помоцу суфикса <u>най</u>, хтори ше додава пред основу (''били – билши – найбилши''). === Числовнїки === Число <u>єден</u> ма форми за шицки три роди и за множину: (''єдна, єдно'', мн. ''єдни''), а число ''два'' их нє ма ''(два столи, два кнїжки, два места''). При зложених числох пред єдинками мож хасновац злучнїк <u>и</u>: ''двацец єден'' або ''двацец и єден''. Меновнїки коло основних числох (од числа <u>два</u>) маю форму номинативу множини: ''два столи, три столи, штири вароши, пейц автобуси''. Основни числа ше меняю по число <u>шейсц</u>. Число <u>єден</u> ше меня як прикметнїки, а други числа як меновнїки у множини, з винїмком инструменталу, хтори при меновнїкох ма законченє -<u>ами</u>, а при числох -<u>ома</u> (''двома, трома, штирома'' новима столами). При збирних числох, за особи хлопского оду ше хаснує збирну форму на -<u>ме</u>, хтору ше виводзи зоз числох 20-40 и, ридко, зоз стоткох: ''двоме, троме, дзветнацецме, стоцецме''. Меновнїки коло тих збирних числох, як и коло основних, стоя у номинативе множини: ''двоме студенти''. Єст и збирни форми на -<u>о</u>, хтори ше хаснує за мишани роди и за младе животиньох. И коло тих числох меновнїки стоя у номинативе множини: ''двойо качата''. Множина збирних числох на -<u>о</u> ше хаснує при меновнїкох плуралия тантум: ''трої ножнїчки, двої панталони''. Шорни числа ше меняю по прикметнїцкей деклинациї. === Дїєслова === У руским язику єст 10 дїєсловни форми: 1. '''инфинитив''', хтори ма суфикс -ц: жац, пасц, шиц, читац, писац; 2. '''презент''': я лєцим ми лєциме ти лєциш ви лєцице вон лєци вони лєца 3. '''футур''': а) '''прости футур''': я пойдзем ми пойдзем ти пойдзеш ви пойдзеце вон пойдзе вони пойду б) '''зложени футур''': я будзем читац ми будземе читац ти будзеш читац ви будзеце читац вон будзе читац вони буду читац 4. '''перфект''': читал сом читали зме читал ши читали сце читал (-ла, -ло) читали (форма читали за шицки три роди) Кед субєкт висловени, перфект без помоцного дїєслова: я читал ми читали ти читал ви читали вон читал вони читали (за шицки три роди) вона читала воно читало 5. '''плусквамперфект''': я бул читал / бул сом читал ти бул читал / бул ши читал вон бул читал / бул читал ми були читали / були зме читали ви були читали / були сце читали вони були читали / були читали 6. '''императив''': а) пиш, беж, пий б) ведз, предз, плєц в) шеднї, утри 7. '''потенциял''': я би читал / читал бим, читал би сом ти би читал / читал биш, читал би ши вон би читал / читал би Ми би читали / читали бизме ви би читали / читали бисце вони би читали / читали би 8. '''потенциял прешли''': я би бул читал / бул бим читал, бул би сом читал ти би бул читал / бул биш читал, бул би ши читал вон би бул читал / бул би читал ми би були читали / були бизме читали ви би були читали / були бисце читали вони би були читали / були би читали 9. '''дїєприкметнїк пасивни перфекта''' (пасив перфекта): читани, плєцени, замасцени, злєкнути, зроснути, вигладнєти, спрети, затити 10. '''дїєприсловнїк презента''' читаюци, пишуци, шедзаци, кричаци, робяци, ламуци/ламаюци == Здобуванє статуса литературного язика == У чаше присельованя на южни папнонски простори през 18. вик, Руснаци зоз Старого краю принєсли свой народни руски язик, хтори зачували по нєшка. У найвекшей часци 18. и 19. вику, образоване пасмо медзи Руснацами у южних угорских обласцох були углавним грекокатолїцки священїки и локални учителє, медзи хторима були и перши творителє литературних дїлох. З поштредованьом грекокатолїцкого священства, хторе свойо образованє найчастейше здобувало у Галичини, медзи Руснацох у южних обласцох Угорскей почали приходзиц литературни твори зоз сиверовосточних (карпатских) обласцох. Єден з найзначнєйших творох у хторим представена тедишня поетска творчосц на руским язику була збирка писньох рижних русинских авторох под насловом ''Русскій соловей,'' хтору 1890. року пририхтал Михаил Врабељ. Зоз твореньом Кральовини СГС (1918) наступели лєпши обставини за розвой домашнього руского язика, хтори постал наставни язик у основних школох у руских штредкох. Теди русински просвититель Михайло Поливка 1920. року пририхтал першу читанку на домашнїм руским язику. Такой потим, 1921. року, обявени и народни буквар, а у наступних рокох ушлїдзели и нови виданя руских учебнїкох. Року 1904. о. др Ґабор Костельник обявел кнїжку поезиї Идилски венєц ''З мойого валала'' (Жовква), а 1923. ''Граматику бачваньско-рускей бешеди'' (Сербска манастирска друкарня, Сримски Карловци). Важни датум у розвою руского язика у бувшей Югославиї бул 21. фебруар 1969. року, кед принєшени Уставни закон зоз хторим руски язик урядово припознати як єден зоз пейцох службених язикох на подручу Войводини, а иста одредба потвердзена и у шицких познєйших найвисших актох Войводини. З приношеньом тих актох и з їх запровадзованьом у пракси створени добри условия за дальши розвой руского язика. Робота на линґвистичней стандардизациї руского язика у бувшей Югославиї постала окреме интензивна концом шейдзешатих и на початку седемдзешатих рокох 20. вику. У Новим Садзе 1970. року основане Дружтво за руски язик и литературу, хторе од 1975. року видавало рочни часопис ''Творчосц'' (нєшка ''Studia Ruthenica'') и старало ше о розвою и зачуваню руского язика. У медзичаше, писатель и линґвиста Микола М. Кочиш 1971. року обявел ''Правопис руского язика'', три роки познєйше обявена и його ''Ґраматика руского язика'', а комплетну ''Ґраматику руского язика'' написал 2002. року Юлиян Рамач. Потим почала дїлотворна активносц на полю руского язика. Вишол ''Приручни терминолоґийни словнїк себскогрватско-руско-українски'' Миколи М. Кочиша (1972), потим ''Лексика руского язика'' Юлияна Рамача (1983), ''Лексика Гавриїла Костельника'' тиж Юлияна Рамача (1991), ''Сербско-руски словнїк'' (перши том А-Њ 1995, други том О-Ш 1997), ''Jugoslavo Ruthenica I'' Александра Д. Дуличенка (1995), ''Словнїк медицинскей терминолоґиї'' (2006), ''Jugoslavo Ruthenica II'' Александра Д. Дуличенка (2009), ''Руско-сербски словнїк'' у редакциї Юлияна Рамача (2010), ''Словнїк руского народного язика'' Юлияна Рамача (у двох томох 2010), ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку'' Радмили Шовлянски (2010), ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'' Оксани Тимко Дїтко (2016), ''Словнїк компютерскей терминолоґиї'' Михайла Фейси (2020), ''Анґлийско-руски словнїк'' (2022) М. Фейси, М. Шлемендер и С. Чельовски, як вецей кнїжки з обласци нормованя язика. Од 1972. року, на Филозофским факултету у Новим Садзе почала з роботу Катедра за руски язик и литературу хтора мала за циль преучовац руски язик и образовац кадри у обласци русинистики, цо потим приведло и до формованя Одсеку за русинистику. З тим створени предусловия за додатне унапредзованє роботи на преучованю руского язика у тедишнєй Югославиї и нєшкайшей Сербиї. Од 2017. року, при Одсеку порушани наукови часопис з насловом: ''Русинистични студиï''. У складзе з уставнима одредбами и законскима предписанями хтори обезпечую образованє на меншинских язикох, Руснаци у Сербиї маю нагоду основне и штреднє образованє здобувац на своїм мацеринским язику. Коло основних школох у руских штредкох, у Руским Керестуре єст и штредня школа и ґимназия по руски и за тоти школи у Войводини друковани вецей як 270 учебнїцки наслови на руским язику. == Язики зоз хторима руски язик бул у контакту == Руснаци у Старим краю приходзели до контакту з другима народами и язиками – українским, мадярским и нємецким, та у лексики пред приселєньом на Долню жем єст пожички з тих язикох, алє и латински (хтори прияти прейґ нємецкого, мадярского або директно прейґ администрациї). Векше число латинизмох пришло зоз церковней терминолоґиї, а єст и гречески пожички (тиж з церковней терминолоґиї) и єдно число румунских словох (зоз статкарскей терминолоґиї). Значи, у рускей лексики по приселєню до Панониї, коло старого лексичного пасма, субстрату, наставали и нови пасма – сербске, горватске, мадярске, нємецке, нови слова литературного язика, восточнославянски пожички, а у новшим чаше – анґликанизми. '''Нємецки суперстрат''': велї слова з нємецкого язика (комплетна ремеселнїцка терминолоґия) хаснує ше зошицким нєасимиловано и нєадаптовано: ''пейґла, шалїтра, нїтна, бренза, фейдер, цолштоки, шрафшток, штекер, шрафциґер, дихтунґ, куплунґ, бендикс, фелдна, шайбна; ринґловка, мушкатла, мишлинґ'' итд. '''Мадярски суперстрат''': ''аколь, арвачка, алаши, ашов, варош, ґунар, бочкора, канчов, лаба, мунтатов, катона, парадича, рондя, ровка, форґов, цверна, чапаш, чутка, югас, яраш, шкатула'' итд. Уплїв '''восточнославянских язикох''': ''подприємство, памятнїк, соловей, просвита, надїя, одвит, увага, успих, чувствовац, судьба, паломнїцтво, утрата, становиско, граждан, святочни, чекальня, єдальня, безпечни, зраднїцтво, началнїк, нєрухомосц'' итд. '''Русийски суперстрат''': ''безчислени, кавички, уровень, воспитанє, количество, нєпреривни, предстояци, предшедуюци, руководитель, пояшнїц, образец; чистка, уровнїловка, верхушка, кадровик'' итд. '''Церковнославянски пожички''': ''спаситель, хранїтель, предсидатель, водитель, писатель, думатель, правобранїтель; змагательни, погосцительни, видавательни, будовательни; возрост, возбудзенє, совласнїк, состойок, всестрани'' итд. Уплїв '''язичия''': ''вироятно, витирвали, орудиє, отечество, побида, семейство, столїтиє, таїнствени, условиє, чловечество, довириє, собитиє'' итд. == Уплїв сербского язика як доминантного у Сербиї на руски язик: == Адаптация руского язика на фонетским уровню: а) длуги вокали ше вигваряю як кратки; б) дифтонґ ау преходзи до ав (авто, кавч, космонавт); в) вокалне р преходзи до ер або ар: (бербляц, церпиц, герчок; зарно, тварди, гарчок); г) сербски африкати ђ, ћ ше заменює з експлозивнима палаталами дь, ть: (мутяк, дутаян, дєрма); ґ) нєпостояне а преходзи до е, о: (трошок, уложок, шлюнок); д) интернационализми з нєпостояним а ше у руским литературним язику хаснує без нєпостояного (випадного) вокала, або зоз випадним е: (рит(е)м, социялиз(е)м, спект(е)р); е) ґ преходзи до г: (гласац, голи, гуска) є) сонант н ше змегчує при меновнїкох на -ник, -ница: (технїка, длужнїк, умивальнїк, наставнїца); ж) г на месце сербского х: (гимна, гидроцентрала, гомоґени). Адаптация руского язика на морфолоґийним уровню: а) З пременєним родом у руским язику сербски меновнїки: (сувач, плаката, пец); б) сербски прикметнїки у руским язику маю форму одредзеного виду: (вешти, ґадни, фини); в) инфинитивни суфикс -ти земенює ше у руским язику зоз -ц: (трошиц, шиц, копац); г) повратне словко се ше заменює у руским язику зоз ше: (умивац ше, радовац ше, тресц ше). Адаптация на уровню твореня словох: Руски слова и їх еквиваленти у сербским язику часто виведзени з истих кореньох, алє з розличнима суфиксами (повериц ше, сплациц, уписац ше). Пожички хтори зоз сербского язика уходза до руского адаптую ше и так же основа остава нєпременєна, з додаваньом одвитуюцих руских префиксох, суфиксох и инфиксох (уртошок, ґлумец, єдинка, пумповац, малтеровац, анализовац; кральовина, розкомоциц ше, видаток, предаванє; литровка, машинка, фодбаловац ше). ==== Анґликанизми: ==== Єст три файти анґликанизмох: 1) очиглядни анґликанизми (слова и афикси превжати з анґлийского язика хтори ше прилагодзели ґу рускому язику: файл, милкшейк; даунлоудовац, чековац; кул, лайв; e- (од eлектроник): e-циґаретла; e-банкарство, e-бициґла; екс- (од eкс): екс-югославянски, екс-министер; 2) скрити анґликанизми (слова, синтаґми або виреченя у руским язику хтори одражую норму и/або шлїдза обичаї анґлийского язика: миша (спрам анґл. Mouse); синтаґми: часова машина (спрам анґл. time machine); виреченя: Приповедай ми о тим! (спрам анґл. Tell me about it!); 3) сирови анґликанизми (слова, синтаґми и виреченя хтори превжати з анґлийского язика директно, без прилагодзованя їх писаня ґу писаню руского язика): слова: prеpaid (припейд), attachment (атачмент); виреченя: No comment! На концу 20. и на початку 21, столїтия пришло до пошвидшаного розвою компютерскй технолоґиї и до звекшаня характеристичней терминолоґиї (абстракт, акцелератор, мултипроцесор, гард диск, имейл, едитор, дилитуй, декодовац, деинсталовац, ресетовац, рестратовац, табулатор, стикер, четовац, атачирац, скроловац, сейвовац, Фейсбук, Инстаґрам, Ют'юб, пребукировани, ґолґетер, мейкап, стайлинґ, бренд, шопинґ, имидж, бенефит, шеровац, даунлодовац, фан, стейдж, флаєр, фаст фуд, лайв, скриншот, френд) итд. хтори характеристични у хаснованю при младшим ґенерацийним пасме руского язика. == ISO код и назва язика == Инициятиву за реґистрованє руского язика у Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO) порушал новинар и публициста Гавриїл Колєсар зоз Торонта у Канади концом 2017 року. У зложеним процесу реґистрациї активно участвовали проф. др Юлиян Рамач, мр Гелена Медєши и проф. др Михайло Фейса, познати линґвисти-русинисти. Були пополнєти апликациї за приєм руского язика до стандарду ISO 639-3 и штредком 2018. року су послати. На початку 2019. року ше дознало же рускому язику була одбита реґистрация. Од половки 2020. року Гавриїл Колєсар и проф. др Михайло Фейса почали процес виполньованя другей апликациї, обезпечени ширши вибор линґвистичней документациї и шицко послате у априлу 2021. року до Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO). После шейсцмешачней явней розправи о понукнутих материялох, 20. януара 2022. року обявене же руски язик, язик Руснацох з Войводини, и урядово реґистровани у Медзинародним стандарду за реґистрованє язикох ISO 639-3, достал идентификацийни код rsk а пoд меном Rusnak, Ruthenian, як активни, живи и окремни (individual) язик. З доставаньом rsk кодного трознаку була отворена драга за уход руского язика до шветовей интернет енциклопедиї Википедия. Гавриїл Колєсар почал уж у фебруаре 2022. року процес реґистрованя руского язика на Википедиї. Роботи на тим и творенє векшого числа енциклопедийних текстох поробела окремна ґрупа сотруднїкох, так же штредком октобра 2024. року з Язичного комитету Википедиї сцигло потвердзенє же Панонски руски язик реґистровани як 330. язик хтори у хаснованю на шветовей интернет енциклопедиї Википедия. == Основни слова и вирази у руским язку == (У заградзеньох дата приблїжна транскрибция на сербским язику) Поздрави и здравканя: • Барз добре, а ви? (/barz dobre, a vi?/) – Веома добро, а ви? • Видз вонка/Войдз нука (/Vidz vonka,Vojdz nuka/) – Изађо напоље/Уђи унутра • Винчованка (/Vinčovanka/) – Честитка • Винчуєм (/Vinčujem/) – Честитам • Винчуєм! (/Vinčujem/) – Честитам! • Витай (/Vitaj/) – Добродошао • Витайце (/Vitajce/) – Добродошли • Витайце у нас (/Vitajce u nas/) – Добродошли код нас • Волам ше... (/volam še/) – Зовем се ... • Гей (/hej/) - Да • Дай Боже щесцa (Одповид: Дай Боже и Вам) (/Daj Bože ščesca (Oговор: Daj Bože i Vam)/) – Дај Боже среће (Одговор: Дај Боже и Вама) • Дзе ве-це? (/Dze wе-cе?/) - Где је ве-це? • Дзекуєм (/dzekujem/) - Хвала • Дзекуєм крашнє! (/Dzekujem krašnje!/) – Хвала лепо! • Добре рано (/dobre rano/) - Добро јутро • Добри вечар (/dobri večar/) - Добро вече • Добри дзень (/dobri dzenj/) - Добар дан • Довидзеня (/dovidzenja/) - До виђења • Жадам/Жичим (/Žadam/Žičim/) – Желим • Идзце/Гибайце, Поце (/Idzce/Hibajce,Poce/) – Идите/Дођите • Кельо то кошта? (/Keljo to košta/) - Koliko to košta? • Любим це! (/Ljubim ce!/) - Волим те! • Модлїм Вас/це (/modljim vas ili ce/) - Молим Вас/те • Наздраве! (/Nazdrave/) – На здравље! • Най ше пачи! (/Naj še pači!/) – Изволи! • Нє (/nje/) - Не • Охабце ме (/Ohabce me/) – Oставите ме! • Пребачце (/prebačce/) – Извините • Пущце ме! –(/Puščce me!/) – Пустите ме! • Слава Исусу Христу (Одповид: Навики слава) (/Slava Isusu Hristu (Oдповид: Naviki slava)/) – Слава Исусу Христу (Одговор: Слава на векове) • Ходзиш ту часто? (/Hodziš tu často?/) - Долазиш овамо често? • Христос раждаєтся (Одповид: Славите єго) (/Hristos raždajetsja (Одговор: Slavite jeho)/) – Христос се роди (Одговор: Ваистину се роди) • Швето (/Šveto/) – Празник • Шицко найлєпше! (/Šicko najljepše!/) – Све најбоље! • Щешлївa драга! (/Ščešljiva draha!/) – Срећан пут! • Щешлїва Велька ноц! (/Ščešljiva Veljka noc /) – Срећан Ускрс! • Щешлїви Крачун! (/Ščešljivi Kračun!/) - Srećan Božić! • Щешлїви Нови рок! (/Ščešljivi Novi rok!/) – Срећна Нова година! • Щешлїви Нови рок/Щещлїви новорочни швета (/Ščešljivi Novi rok/Ščešljivi novoročni šveta/) – Срећна Нова година/Срећни новогодишњи празници • Щешлїви родзени дзень! (/Ščešljivi rodzeni dzenj/) – Срећан рођендан! • Щешлїви швета! (/Ščešljivi šveta/) – Срећни празници! • Як сце? (/jak sce?/) - Како сте? • Як ше волаце? (/jak še volace/) - Како се зовете? Фамелия: • ви (/vi/) – ви • вон (/von/) - он • вона (/vona/) – она • вони (/voni) – они • воно (/vono) - оно • дзеци (/dzeci/) – деца • дзивка (/dzivka/) – девојка • дїдо (/đido/) – деда • жена (/žena/) – супруга • ми (/mi/) - ми • муж (/muž/) - супруг • пан (/рan/) – господин • панї (/рanji/) – госпођа • родзина (/rodzina/) – родбина • родичи (/rodiči/) – родитељи • ти (/ti/) - ти • хлоп/хлапец (/hlоp/hlapec/) – момак • чловeк (/človek/) – човек • шицки (/šicki/) – сви • я (/ja/) - ја Звичайни слова: • барз (/barz/) - баш • буква (/bukva/) – слово • валал (/valal/) – село • валалчанє (/valalčanje/) – становници села, сељани • вєдно (/vjedno/) – заједно • вибор (/vibor/) – избор • вояк (/vojak/) – војник • глєдац (/hljedac/) – тражити • годзина (/hodzina/) – сат, час • гордосц (/hordosc/) – гордост • город (/нorod/) – град • городоначалнїк (/horodonačalnjik/) – градоначелник • грац (/hrac/) – свирати • гушля (/hušlja/) – виолина • дакеди (/dakedi/) – некада (у прошлости) • дахто (/dahto/) – неко • дацо (/daco/) – нешто • дзвери (/dzveri/) – врата • диждж (/diždž/) – киша • доля (/dolja/) – судбина • достац (/dostac/) – добити, освојити • драга (/draha/) – пут • думка/думанє (/dumкa/dumanje/) – мисао/мишљење • Єдeн язик нїґда нє досц (/Jeden jazik njigda nje dosc/) – Један језик никада није довољан • желєзо (/željеzо/) – гвожђе • забувац (/zabuvac/) – заборављати • ище (/išče/) – још • кажди (/každi/) – сваки • кнїжка (/knjižka/) – књига • коляда (/koljada/) – божићна песма • конєц (/konjec/) – крај • коч (/koč/) – кола (коњска) • кукурица (/kukurica/) – кукуруз • кура (/kura/) – кокошка • курче (/kurčе/) – пиле • кухня (/kuсhnja/) – кухиња • лєм (/ljem/) – само • любиц (/ljubic/) – волети, допадати се • мено (/meno/) – име • модлїм вас (/modljim vas/) – молимо вас • на щесце(/na ščesce/) – на срећу • нєправда (/njepravda/) – лаж • нєшка (/nješka/) – данас • пайташ (/pajtaš/) – друг, пријатељ • паметац (/pametac/) – памтити, сећати се • паприґа (/papriga/) – паприка • пенєжи (/penježi/) – новац • перше (/perše/) – прво • поволанка (/povolanka/) – позивница • поволуєме (/povolujeme/) – позивамо • послац (/poslac/) – послати • правда (/pravda/) – истина • приємни (/prijemni/) – пријатан • рада; совит (/rada,sovit/) – веће; савет • рахунки (/rahunki/) – рачуни • рок (/rok/) - година • скруциц (/skrucic/) – скренути (у улицу) • слово (/slovo/) – реч • смияд (/smijad/) – жеђ • староста (/starosta/) – старешина • сушед (/sušed/) – сусед, комшија • схадзка (/shadzka/) – седница • танєц (/tanjec/) – игра, плес • танцовац (/tancovac/) – играти, плесати • тераз (/teraz/) – сада • уж (/už/) – већ • фриштик (/frištik/) – доручак • хвиля (/hvilja/) – време • хижа (/hiža/) – кућа • цукер (/cuker/) – шећер • черешня (/čerešnja/) – трешња • число (/čislo/) – број • чуц (/čuc/) – чути • шор (/šor/) – ред • шпивац (/špivac/) – певати • шумни/о (/šumni/o/) – лепи/о • ядловец (/jadlovec/) – јелка • як (/jak/) – како, као • яр (/jar/) – пролеће Литература • Barić, Eugenija (2007). Rusinski jezik u procjepu prošlosti i sadašnjosti. Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje. • Biljnja, Vladimir (1987). Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945). Novi Sad: Dnevnik. • Brock, Peter (1972). „Ivan Vahylevych (1811-1866) and the Ukrainian National Identity”. Canadian Slavonic Papers. 14 (2): 153—190. • Bunčić, Daniel (2015). „On the dialectal basis of the Ruthenian literary language” (PDF). Die Welt der Slaven. 60 (2): 276—289. • Врабель, Михаилъ А. (1890). Русскій соловей: Народная лира или собраніе народныхъ пѣсней на разныхъ угро-русскихъ нарѣчіахъ. Унгваръ: Келетъ. • Кольесаров, Юлиян Д. (1977). Панонско-руски язик. Монтреал. • Костельник, Габор (1923). Граматика бачваньско-рускей бешеди. Руски Керестур: РНПД. • Кочиш, Микола М. (1971). Правопис руского язика: Школске виданэ. Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох. • Кочиш, Микола М. (1974). Ґраматика руского язика: Фонетика, морфолоґия, лексика (1. изд.). Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох. • Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской. • Magocsi, Paul R. (1996). „The Rusyn language question revisited” (PDF). International Journal of the Sociology of Language. 120: 63—84. • Magocsi, Paul R.; Pop, Ivan I., ур. (2005) [2002]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2. изд.). Toronto: University of Toronto Press. • Magocsi, Paul R. (2011). „The Fourth Rus': A New Reality in a New Europe” (PDF). Journal of Ukrainian Studies. 35-36 (2010-2011): 167—177. • Magocsi, Paul R. (2015). With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus’ and Carpatho-Rusyns. Budapest-New York: Central European University Press. • Медєши, Гелена (2008). Язик наш насущни. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу. • Медєши, Гелена (2016). „Пожичени слова у язику южнопанонских Руснацох” (PDF). Dynamické procesy v súčasnej slavistike. Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. стр. 145—159. • Медєши, Гелена; Тимко-Дїтко, Оксана; Фейса, Михайло (2010). Руско-сербски словнїк. Нови Сад: Филозофски факултет, Одсек за русинистику: Завод за културу войводянских Руснацох. • Медєши, Любомир (2007). Руска традиция. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу. • Plishkova, Anna (2009). Language and National Identity: Rusyns South of Carpathians. Boulder: East European Monographs. • Поливка, Михаил (1920). Читанка за III. класу южно-руских основних школох. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија. • Поливка, Михаил; Мудри, Михаил (1921). Буквар за южно-руски основни школи. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија. • Рамач, Янко (1993). Кратка история Руснацох (1745-1918). Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла. • Рамач, Јанко (2013). „Русинско народно просветно друштво и рецепција о Поткарпатској Русији / Карпатској Украјини у његовим издањима 1938–1939. године”. Истраживања. Филозофски факултет у Новом Саду. 24: 457—475. • Рамач, Јанко (2017). „Граматика русинског језика Хавријила Костељника и њена рецепција у периоду између два светска рата” (PDF). Славистика. 21: 155—161. • Ramač, Janko (2018). „Osnovni pravci, težnje i dileme u kulturno-prosvetnom i nacionalnom životu Rusina u Jugoslaviji (1945-1970)” (PDF). Київські історичні студії. 6 (1): 63—73. • Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1995). Српско-русински речник (PDF). 1. Нови Сад: Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност. • Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1997). Српско-русински речник (PDF). 2. Београд-Нови Сад: Завод за уџбенике и наставна средства, Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност. • Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика (1. изд.). Београд: Завод за уџбенике и наставна средства. • Рамач-Фурман, Анамария (2013). „Ґраматика бачваньско-рускей бешеди Гавриїла Костельника як фундамент руского литературного язика” (PDF). Studia Ruthenica: Зборнїк роботох. 18 (31): 15—25. • Суботић, Момчило (2018). „Русини и Украјинци у Војводини” (PDF). Политичка ревија. 30 (56): 45—70. • Тамаш, Јулијан (2004). „Русинистика између украјинистике и србистике”. Славистика. 8: 306—309. • Тамаш, Юлиян, ур. (2015). Русинистични студиї (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет. • Тамаш, Юлиян (2017). Складанє идентитетох: Вибрани студиï и есеï з русинистики и украïнистики. Нови Сад: Руске слово. • Тир, Михал (2004). „Русинистика са аспекта славистике”. Славистика. 8: 310—314. • Фејса, Михајло (2005). Време и вид у русинском и енглеском језику. Нови Сад: Прометеј. • Фејса, Михајло (2012). „Русински језик у Републици Србији/Војводини”. Филолог: Часопис за језик, књижевност и културу. 5: 217—223. • Фејса, Михајло (2016a). „Русински језик и његове варијанте”. Језици и културе у времену и простору: Тематски зборник. 5. Нови Сад: Филозофски факултет. стр. 613—622. • Фејса, Михајло (2016b). „Основе новог правописа русинског језика” (PDF). Славистика. 20: 167—172. • Фейса, Михайло (2018a). „Меновнїцки деклинациї у бачко-сримскей и прешовскей вариянти русинского язика” (PDF). 20 років высокошкольской русиністікы на Словакії. Пряшів: Інштітут русиньского языка і културы. стр. 188—204. • Fejsa, Mihajlo P. (2018b). „Verb forms/constructions in the Prešov variant and the Bačka-Srem variant of the Rusyn language”. Studia Slavica. 63 (2): 367—378. • Фейса, Михайло (2019). Правопис руского язика (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет. • Фејса, Михајло (2020). „Нови правопис русинског језика” (PDF). Славистика. 24 (2): 255—280. • Himka, John-Paul (1999). Religion and Nationality in Western Ukraine: The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1870-1900. Montreal & Kingston: McGill-Queen's University Press. • Csernicskó, István; Fedinec, Csilla (2016). „Four Language Laws of Ukraine”. International Journal on Minority and Group Rights. 23: 560—582. • Чарский, Вячеслав В. (2011). Русинский язык Сербии и Хорватии в свете языковых контактов: Лингвогенетический аспект: Монография. Щелково: Мархотин. • Шанта, Владимир (2002). Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох. Нови Сад: Фељтон. 5q723kly3b7pyhtoqao1p6l2gbtl5yt 0 632 6639 6614 2024-11-23T09:56:51Z Olirk55 19 Форматированє референцох 6639 wikitext text/x-wiki [[File:A Gondola on the Grand Canal, Venice) by William Callow, RWS.jpg|thumb|Ґондола на води (Вельки Канал, Венеция)|382x382п]] '''Баркарола''' (ит. ''barca'' - чамец) народна писня венециянских ґондолирох;<ref>[https://bibliotekar.ru/slovar-muzika/20.htm Баркарола] [//https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B0,_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Михеева Л.В. Словарь музыкальных терминов —М.] : Советский композитор, 1984.</ref> у вецей музичних жридлох композиция ше спомина як ґондолєра.<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D1%80%D0%B0 Гондольера //][https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона ] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.</ref> Настала у Италиї у чудесним городзе на води Венециї по чиїх улїцох нєчуйно плїваю длугоки чамци-ґондоли. Веслаюци у ґондолох днями и ноцами, настали писнї баркароли. По веслачох и ґондолох дзепоєдни их наволую ''ґондолєри'', Писнї на води. Баркаролу характерує умерени темпо у 6/8 такту, лирика, мелодичносц, хтору провадзи умирююци ритем. Вон дочарює гойсанє на габох хтори ше благо зменюю єдна за другу. Тота музична форма була популарна у периодзе романтизма у 19. вику. Композиторох романтизма прицагнул мегки и благи ритем баркароли (ґондолєри), хтори их инспировал твориц у тей форми. Музична форма баркарола ше розширела у европских державох и велї композиторе компоновали ''вокални'' баркароли a тиж и у ''инструменталней'' форми поготов за клавир. Баркароли компоновали композиторе: * Польски композитор Фредерик Шопен компоновал дїло за клавир зоз назву ''Баркарола у F- duru'' (оп. 60), написана 1846. року. * Композитор Ян Ґал написал оперу ''Баркарола 1884''. року. * Петро Илїч Чайковски, у циклусу ''Рочни часци'' находзи ше дїло ''Юний – Баркарола''. * Феликс Менделсон у своїх зборнїкох ''Писнї без словох'' тиж похасновал форму баркароли. * Жак Офенбах, єдна зоз найпознатших баркаролох ''Belle nuit, ô nuit d'amour'' зоз опери ''Гофманово приповедки''. [[File:Mikhail Glinka's Barcarole in G major, from Four Musical Essays (1847).ogg|right|thumb|300px|Михаил Ґлинка, Баркарола у G-duru (1847)]]Попри спомнутих композиторох баркароли писали ище Михаил Ґлинка, Серґей Рахманїнов. Анатолий Лядов, Николай А. Римски-Корсаков, С. Рахманїнов и други. Познату и найнєзвичайнєйшу баркаролу вокалного типу написал Николай А. Римски-Корсаков ''Писня венециянского госца (''рсй''. Песня веденєцкого гостя)'' зоз опери ''Садко.'' У чаше старей Русиї Венеция ше волала Веденєц а млетацки тарґовец „Веденцов госц“. Композитор Н. А. Римски-Корсаков викомпоновал арию у ритму и по характеру венециянскей писнї баркароли. У давним периодзе у лирики трубадурох Пиринейского полуострова 13. и 14. вику, баркарола (порт. ''barcarola'') лєбо мариня (порт. ''marinha'') була єдна зоз ридких под'жанрох '''''кантиґи''''' о приятельстве, вязани за женски любовни писнї. <ref>[https://www.infopedia.pt/artigos/$cantiga-de-amigo ↑ Cantiga de amigo (порт.).] Dicionários Porto Editora. Porto Editora. (порт.) Дата обращения: 4 марта 2018. [https://web.archive.org/web/20180304173143/https://www.infopedia.pt/$cantiga-de-amigo Архивировано]: 4 марта 2018.</ref> == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Баркарола] [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. * Brown, Maurice (1980). "Barcarolle". In Sadie, Stanley (ed.). The New Grove Dictionary of Music and Musicians. London: Macmillan. * [https://www.youtube.com/watch?v=5-89Q6LEAlA П. И. Чайковски, Баркарола-Юний, зоз циклуса: ''Рочни часци''.] You Tube Kanal * [https://www.belcanto.ru/barcarola.html Баркарола], ''www.belcanto.ru'' == Референци == jcr17aarslkdp5a0cayz5n5lhmsg6we 10 634 6616 2024-11-22T12:02:20Z Constraque 28 Нова страница: {{Commons |1=Category:{{ifempty |{{{1|}}}|{{#property:P373}}|{{PAGENAME}} }} |2={{PAGENAME}} }}<noinclude> {{Documentation}} [[Катеґория:Википедия:Шаблони]] </noinclude> 6616 wikitext text/x-wiki {{Commons |1=Category:{{ifempty |{{{1|}}}|{{#property:P373}}|{{PAGENAME}} }} |2={{PAGENAME}} }}<noinclude> {{Documentation}} [[Катеґория:Википедия:Шаблони]] </noinclude> k65qotisbfp3r7fawtg4mkyaninqhf9 6620 6616 2024-11-22T12:14:47Z Constraque 28 6620 wikitext text/x-wiki {{Commons |1=Category:{{if empty |{{{1|}}}|{{#property:P373}}|{{PAGENAME}} }} |2={{PAGENAME}} }}<noinclude> {{Documentation}} [[Катеґория:Википедия:Шаблони]] </noinclude> abfcxunihby171pleqjt6woel51tf7e 828 635 6617 2024-11-22T12:09:32Z Constraque 28 Нова страница: local p = {} function p.main(frame) local args = require('Module:Arguments').getArgs(frame, {wrappers = 'Template:If empty', removeBlanks = false}) -- For backwards compatibility reasons, the first 8 parameters can be unset instead of being blank, -- even though there's really no legitimate use case for this. At some point, this will be removed. local lowestNil = math.huge for i = 8,1,-1 do if args[i] == nil then args[i] = '' lowestNil = i end en… 6617 Scribunto text/plain local p = {} function p.main(frame) local args = require('Module:Arguments').getArgs(frame, {wrappers = 'Template:If empty', removeBlanks = false}) -- For backwards compatibility reasons, the first 8 parameters can be unset instead of being blank, -- even though there's really no legitimate use case for this. At some point, this will be removed. local lowestNil = math.huge for i = 8,1,-1 do if args[i] == nil then args[i] = '' lowestNil = i end end for k,v in ipairs(args) do if v ~= '' then if lowestNil < k then -- If any uses of this template depend on the behavior above, add them to a tracking category. -- This is a rather fragile, convoluted, hacky way to do it, but it ensures that this module's output won't be modified -- by it. frame:extensionTag('ref', '[[Category:Instances of Template:If_empty missing arguments]]', {group = 'TrackingCategory'}) frame:extensionTag('references', '', {group = 'TrackingCategory'}) end return v end end end return p 6qq12x2ek97w2n518wugesqunsqh778 10 636 6618 2024-11-22T12:11:16Z Constraque 28 Нова страница: {{<includeonly>safesubst:</includeonly>#invoke:If empty|main}}<noinclude>{{Documentation}}</noinclude> 6618 wikitext text/x-wiki {{<includeonly>safesubst:</includeonly>#invoke:If empty|main}}<noinclude>{{Documentation}}</noinclude> dl9p9t1ge8vz1f67zrvu4lp7md161es 828 637 6619 2024-11-22T12:13:49Z Constraque 28 Нова страница: -- This module provides easy processing of arguments passed to Scribunto from -- #invoke. It is intended for use by other Lua modules, and should not be -- called from #invoke directly. local libraryUtil = require('libraryUtil') local checkType = libraryUtil.checkType local arguments = {} -- Generate four different tidyVal functions, so that we don't have to check the -- options every time we call it. local function tidyValDefault(key, val) if type(val) == 's… 6619 Scribunto text/plain -- This module provides easy processing of arguments passed to Scribunto from -- #invoke. It is intended for use by other Lua modules, and should not be -- called from #invoke directly. local libraryUtil = require('libraryUtil') local checkType = libraryUtil.checkType local arguments = {} -- Generate four different tidyVal functions, so that we don't have to check the -- options every time we call it. local function tidyValDefault(key, val) if type(val) == 'string' then val = val:match('^%s*(.-)%s*$') if val == '' then return nil else return val end else return val end end local function tidyValTrimOnly(key, val) if type(val) == 'string' then return val:match('^%s*(.-)%s*$') else return val end end local function tidyValRemoveBlanksOnly(key, val) if type(val) == 'string' then if val:find('%S') then return val else return nil end else return val end end local function tidyValNoChange(key, val) return val end local function matchesTitle(given, title) local tp = type( given ) return (tp == 'string' or tp == 'number') and mw.title.new( given ).prefixedText == title end local translate_mt = { __index = function(t, k) return k end } function arguments.getArgs(frame, options) checkType('getArgs', 1, frame, 'table', true) checkType('getArgs', 2, options, 'table', true) frame = frame or {} options = options or {} --[[ -- Set up argument translation. --]] options.translate = options.translate or {} if getmetatable(options.translate) == nil then setmetatable(options.translate, translate_mt) end if options.backtranslate == nil then options.backtranslate = {} for k,v in pairs(options.translate) do options.backtranslate[v] = k end end if options.backtranslate and getmetatable(options.backtranslate) == nil then setmetatable(options.backtranslate, { __index = function(t, k) if options.translate[k] ~= k then return nil else return k end end }) end --[[ -- Get the argument tables. If we were passed a valid frame object, get the -- frame arguments (fargs) and the parent frame arguments (pargs), depending -- on the options set and on the parent frame's availability. If we weren't -- passed a valid frame object, we are being called from another Lua module -- or from the debug console, so assume that we were passed a table of args -- directly, and assign it to a new variable (luaArgs). --]] local fargs, pargs, luaArgs if type(frame.args) == 'table' and type(frame.getParent) == 'function' then if options.wrappers then --[[ -- The wrappers option makes Module:Arguments look up arguments in -- either the frame argument table or the parent argument table, but -- not both. This means that users can use either the #invoke syntax -- or a wrapper template without the loss of performance associated -- with looking arguments up in both the frame and the parent frame. -- Module:Arguments will look up arguments in the parent frame -- if it finds the parent frame's title in options.wrapper; -- otherwise it will look up arguments in the frame object passed -- to getArgs. --]] local parent = frame:getParent() if not parent then fargs = frame.args else local title = parent:getTitle():gsub('/sandbox$', '') local found = false if matchesTitle(options.wrappers, title) then found = true elseif type(options.wrappers) == 'table' then for _,v in pairs(options.wrappers) do if matchesTitle(v, title) then found = true break end end end -- We test for false specifically here so that nil (the default) acts like true. if found or options.frameOnly == false then pargs = parent.args end if not found or options.parentOnly == false then fargs = frame.args end end else -- options.wrapper isn't set, so check the other options. if not options.parentOnly then fargs = frame.args end if not options.frameOnly then local parent = frame:getParent() pargs = parent and parent.args or nil end end if options.parentFirst then fargs, pargs = pargs, fargs end else luaArgs = frame end -- Set the order of precedence of the argument tables. If the variables are -- nil, nothing will be added to the table, which is how we avoid clashes -- between the frame/parent args and the Lua args. local argTables = {fargs} argTables[#argTables + 1] = pargs argTables[#argTables + 1] = luaArgs --[[ -- Generate the tidyVal function. If it has been specified by the user, we -- use that; if not, we choose one of four functions depending on the -- options chosen. This is so that we don't have to call the options table -- every time the function is called. --]] local tidyVal = options.valueFunc if tidyVal then if type(tidyVal) ~= 'function' then error( "неприхватљива вредност дата опцији 'valueFunc'" .. '(очекивана функција, добијено ' .. type(tidyVal) .. ')', 2 ) end elseif options.trim ~= false then if options.removeBlanks ~= false then tidyVal = tidyValDefault else tidyVal = tidyValTrimOnly end else if options.removeBlanks ~= false then tidyVal = tidyValRemoveBlanksOnly else tidyVal = tidyValNoChange end end --[[ -- Set up the args, metaArgs and nilArgs tables. args will be the one -- accessed from functions, and metaArgs will hold the actual arguments. Nil -- arguments are memoized in nilArgs, and the metatable connects all of them -- together. --]] local args, metaArgs, nilArgs, metatable = {}, {}, {}, {} setmetatable(args, metatable) local function mergeArgs(tables) --[[ -- Accepts multiple tables as input and merges their keys and values -- into one table. If a value is already present it is not overwritten; -- tables listed earlier have precedence. We are also memoizing nil -- values, which can be overwritten if they are 's' (soft). --]] for _, t in ipairs(tables) do for key, val in pairs(t) do if metaArgs[key] == nil and nilArgs[key] ~= 'h' then local tidiedVal = tidyVal(key, val) if tidiedVal == nil then nilArgs[key] = 's' else metaArgs[key] = tidiedVal end end end end end --[[ -- Define metatable behaviour. Arguments are memoized in the metaArgs table, -- and are only fetched from the argument tables once. Fetching arguments -- from the argument tables is the most resource-intensive step in this -- module, so we try and avoid it where possible. For this reason, nil -- arguments are also memoized, in the nilArgs table. Also, we keep a record -- in the metatable of when pairs and ipairs have been called, so we do not -- run pairs and ipairs on the argument tables more than once. We also do -- not run ipairs on fargs and pargs if pairs has already been run, as all -- the arguments will already have been copied over. --]] metatable.__index = function (t, key) --[[ -- Fetches an argument when the args table is indexed. First we check -- to see if the value is memoized, and if not we try and fetch it from -- the argument tables. When we check memoization, we need to check -- metaArgs before nilArgs, as both can be non-nil at the same time. -- If the argument is not present in metaArgs, we also check whether -- pairs has been run yet. If pairs has already been run, we return nil. -- This is because all the arguments will have already been copied into -- metaArgs by the mergeArgs function, meaning that any other arguments -- must be nil. --]] if type(key) == 'string' then key = options.translate[key] end local val = metaArgs[key] if val ~= nil then return val elseif metatable.donePairs or nilArgs[key] then return nil end for _, argTable in ipairs(argTables) do local argTableVal = tidyVal(key, argTable[key]) if argTableVal ~= nil then metaArgs[key] = argTableVal return argTableVal end end nilArgs[key] = 'h' return nil end metatable.__newindex = function (t, key, val) -- This function is called when a module tries to add a new value to the -- args table, or tries to change an existing value. if type(key) == 'string' then key = options.translate[key] end if options.readOnly then error( 'није могуће уписивати у argument table key "' .. tostring(key) .. '"; табела је само за читање', 2 ) elseif options.noOverwrite and args[key] ~= nil then error( 'није могуће уписивати у argument table key "' .. tostring(key) .. '"; преснимавање постојећих аргумената није дозвољено', 2 ) elseif val == nil then --[[ -- If the argument is to be overwritten with nil, we need to erase -- the value in metaArgs, so that __index, __pairs and __ipairs do -- not use a previous existing value, if present; and we also need -- to memoize the nil in nilArgs, so that the value isn't looked -- up in the argument tables if it is accessed again. --]] metaArgs[key] = nil nilArgs[key] = 'h' else metaArgs[key] = val end end local function translatenext(invariant) local k, v = next(invariant.t, invariant.k) invariant.k = k if k == nil then return nil elseif type(k) ~= 'string' or not options.backtranslate then return k, v else local backtranslate = options.backtranslate[k] if backtranslate == nil then -- Skip this one. This is a tail call, so this won't cause stack overflow return translatenext(invariant) else return backtranslate, v end end end metatable.__pairs = function () -- Called when pairs is run on the args table. if not metatable.donePairs then mergeArgs(argTables) metatable.donePairs = true end return translatenext, { t = metaArgs } end local function inext(t, i) -- This uses our __index metamethod local v = t[i + 1] if v ~= nil then return i + 1, v end end metatable.__ipairs = function (t) -- Called when ipairs is run on the args table. return inext, t, 0 end return args end return arguments sk4o0m176th5oipzm8l53xd6np1xab9 14 638 6622 2024-11-22T12:21:22Z Constraque 28 Нова страница: {{Commonscat|Paris}} {{catmain}} [[Катеґория:Главни вароши у Европи]] 6622 wikitext text/x-wiki {{Commonscat|Paris}} {{catmain}} [[Катеґория:Главни вароши у Европи]] gzsu6nxtbx70wftztwlz5e61xtz1oul 0 639 6623 2024-11-22T13:07:32Z Sveletanka 20 нова статя 6623 wikitext text/x-wiki Забивачка (при Сербох свињокољ, при Руснацох забивачка, при Мадярох disznótor,) народни обичай обрабяня швиньского меса и готовеня продуктох як цо то шкварки, колбаси, бендов, сланїна... Поступок обрабяня швиньского меса ше одвива звичайно у жимским периодзе у домашнїх условийох зоз помоцу родзинових и товаришох. Робота тирва цали дзень и закончує ше зоз пригодну вечеру. Таки обичай ше стрета при шицких народох бувшей Югославиї и ширцом швета, хтори конзумую швиньске месо1,2. Традицийни єдла зоз швиньского меса хтори ше рихта у Сербиї и Войводини то: шкварки, кулен, колбаси, шунка, сланїна...3 Традиция Забивачка традицийна у велїх европских державох: у Австриї ше вола Sautanz, у Болгарскей колене на прасе, у Сиверней Македониї колење на прасе, у Горватскей kolinje, у Ческей zabijačka, у Французкей tue-cochon, у Мадярскей disznotor, у Чарней Гори svinjokolj, у Польскей swiniobicie, у Словацкей zabijačka, у Словениї koline… Обичай кланя швиньох окремна традиция на просторе Панонскей ровнїни - у Славониї, Баранї, Сриме, Бачкей, цалей Войводини, Подравини, Посавини. Звичайно ше отримує у новембру або децембру. Роботи коло такого способу кланя швиньох мож видзиц у старших ґаздовствох або у ґаздовствох хтори ше, з елементами ґастрономиї локалного подруча, намагаю зачувац тот обичай од забуваня. Традицийни єшеньски роботи Робота коло забивачки почина вєшенї або вчас вжиме пре даскельо причини. Нїзши температури оможлївюю чуванє векших количествох обробеного меса потамаль покля ше го нє одложи до замарзовача, а тиж так тоти роботи ше одвиваю на отвореним и по можлївосци нє теди кед температури нїзши од нули. Шицки роботи муша буц закончени по крачунски швета, бо праве теди столи найрозкошнєйши зоз рижнима месовима продуктами. У прешлосци, жительство мало можлївосци лєм на церковни швета конзумовац векши количества преробкох з меса15. Нєшка скоро кажда фамелия може на таки способ дойсц до нєобходних месових продуктох, а понеже ше продукти з меса предава у каждей предавальнї, традицийни способ роботи зачувани лєм як обичай. Месар бул ремеселнїк хтори свойо знанє преношел на сина. Нєшка тоту роботу почина професионални роботнїк хтори и обрабя месо, а домашнїм оставаю лєм закончуюци роботи як цо то рихтанє меса за куренє и одкладанє до замарзовача. За роботу коло забивачки потребни рижни ванґли, шерпенї, гарчки, оштри ножи... Дакеди ше заклану швиню кладло до древеней або плеховей купачки, обарело зоз врацу воду, ошкрабовало и зоз умиваньом порихтало за фаластованє. Нєшка ше за тоту роботу хаснує електрични орудия. Потим ше орезує шунки, сланїну, карменадли, ребра, а шкварки ше випражує у котлянки на горуцим огню. Масц, хтора останє у котлє после випражованя шкваркох, пресипує ше до ванїчкох, чува на жимним месце и хаснує за рижни наменки у кухнї. Же би ше през длугши период могло конзумовац, шунки, колбаси и сланїну ше муши окуриц у окремних коминох або курарньох. Месо ше кури над цихим згорйованьом древа буку або черешнї, и на таки способ осушене и окурене месо ма окремни пах и фарбу, а тиж так ше може длужей конзумовац и нє муши ше го одложиц до замарзовача. Бувша Югослвия Забивачка швиньох традиция у Сербиї, Босни и Герцеґовини, Словениї. Понеже ше державне швето славело 29. новембра, тот и шлїдуюци дзень ше нє робело, та то була права нагода за друженє и пририхтованє меса за жиму. Опатриц и тото [[Забивачка при Руснацох]] Вонкашнї вязи 1 https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%9A%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%99 2 https://hr.wikipedia.org/wiki/Kolinje Референци 1 https://www.agroklub.com/poljoprivredne-vijesti/svinjokolja-klanje-kolinje-tradicija-koja-ne-izumire/72657/ 2 https://magazin.hrt.hr/price-iz-hrvatske/svinjokolja-po-starinski-druzenje-i-cuvanje-starih-obicaja-5492668 3 https://lepotesrbije.alo.rs/aktuelno/vesti/10913/poslednje-pripreme-pred-zimu-pored-stavljanja-tursije-kuvanja-ajvara-novembarski-dani-u-srbiji-se-provode-u-pripremi-mesa/vest 15 http://www.gradiste.com/TRADICIJA/zivot_kroz_godinu.htm 5egaqa1lqehpzf3zpge4dji0yxweqao 6624 6623 2024-11-22T13:17:55Z Sveletanka 20 додати наслови у реф.и вонк. вязох 6624 wikitext text/x-wiki Забивачка (при Сербох свињокољ, при Руснацох забивачка, при Мадярох disznótor,) народни обичай обрабяня швиньского меса и готовеня продуктох як цо то шкварки, колбаси, бендов, сланїна... Поступок обрабяня швиньского меса ше одвива звичайно у жимским периодзе у домашнїх условийох зоз помоцу родзинових и товаришох. Робота тирва цали дзень и закончує ше зоз пригодну вечеру. Таки обичай ше стрета при шицких народох бувшей Югославиї и ширцом швета, хтори конзумую швиньске месо1,2. Традицийни єдла зоз швиньского меса хтори ше рихта у Сербиї и Войводини то: шкварки, кулен, колбаси, шунка, сланїна...3 Традиция Забивачка традицийна у велїх европских державох: у Австриї ше вола Sautanz, у Болгарскей колене на прасе, у Сиверней Македониї колење на прасе, у Горватскей kolinje, у Ческей zabijačka, у Французкей tue-cochon, у Мадярскей disznotor, у Чарней Гори svinjokolj, у Польскей swiniobicie, у Словацкей zabijačka, у Словениї koline… Обичай кланя швиньох окремна традиция на просторе Панонскей ровнїни - у Славониї, Баранї, Сриме, Бачкей, цалей Войводини, Подравини, Посавини. Звичайно ше отримує у новембру або децембру. Роботи коло такого способу кланя швиньох мож видзиц у старших ґаздовствох або у ґаздовствох хтори ше, з елементами ґастрономиї локалного подруча, намагаю зачувац тот обичай од забуваня. Традицийни єшеньски роботи Робота коло забивачки почина вєшенї або вчас вжиме пре даскельо причини. Нїзши температури оможлївюю чуванє векших количествох обробеного меса потамаль покля ше го нє одложи до замарзовача, а тиж так тоти роботи ше одвиваю на отвореним и по можлївосци нє теди кед температури нїзши од нули. Шицки роботи муша буц закончени по крачунски швета, бо праве теди столи найрозкошнєйши зоз рижнима месовима продуктами. У прешлосци, жительство мало можлївосци лєм на церковни швета конзумовац векши количества преробкох з меса15. Нєшка скоро кажда фамелия може на таки способ дойсц до нєобходних месових продуктох, а понеже ше продукти з меса предава у каждей предавальнї, традицийни способ роботи зачувани лєм як обичай. Месар бул ремеселнїк хтори свойо знанє преношел на сина. Нєшка тоту роботу почина професионални роботнїк хтори и обрабя месо, а домашнїм оставаю лєм закончуюци роботи як цо то рихтанє меса за куренє и одкладанє до замарзовача. За роботу коло забивачки потребни рижни ванґли, шерпенї, гарчки, оштри ножи... Дакеди ше заклану швиню кладло до древеней або плеховей купачки, обарело зоз врацу воду, ошкрабовало и зоз умиваньом порихтало за фаластованє. Нєшка ше за тоту роботу хаснує електрични орудия. Потим ше орезує шунки, сланїну, карменадли, ребра, а шкварки ше випражує у котлянки на горуцим огню. Масц, хтора останє у котлє после випражованя шкваркох, пресипує ше до ванїчкох, чува на жимним месце и хаснує за рижни наменки у кухнї. Же би ше през длугши период могло конзумовац, шунки, колбаси и сланїну ше муши окуриц у окремних коминох або курарньох. Месо ше кури над цихим згорйованьом древа буку або черешнї, и на таки способ осушене и окурене месо ма окремни пах и фарбу, а тиж так ше може длужей конзумовац и нє муши ше го одложиц до замарзовача. Бувша Югослвия Забивачка швиньох традиция у Сербиї, Босни и Герцеґовини, Словениї. Понеже ше державне швето славело 29. новембра, тот и шлїдуюци дзень ше нє робело, та то була права нагода за друженє и пририхтованє меса за жиму. Опатриц и тото [[Забивачка при Руснацох]] Вонкашнї вязи 1 https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%9A%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%99 Svinjokolj, sr.wikipedia 2 https://hr.wikipedia.org/wiki/Kolinje Kolinje, hr.wikipedia Референци 1 https://www.agroklub.com/poljoprivredne-vijesti/svinjokolja-klanje-kolinje-tradicija-koja-ne-izumire/72657/ Tradicija koja ne izumire, www.agroklub.com 2 https://magazin.hrt.hr/price-iz-hrvatske/svinjokolja-po-starinski-druzenje-i-cuvanje-starih-obicaja-5492668 Svinjokolja po starinski, druženje i čuvanje starih običaja, magazin.hrt.hr 3 https://lepotesrbije.alo.rs/aktuelno/vesti/10913/poslednje-pripreme-pred-zimu-pored-stavljanja-tursije-kuvanja-ajvara-novembarski-dani-u-srbiji-se-provode-u-pripremi-mesa/vest Poslednje pripreme pred zimu, lepotesrbije.alo.rs 15 http://www.gradiste.com/TRADICIJA/zivot_kroz_godinu.htm Život kroz godinu, gradiste.com jc1sj7d6mqaezrm1nkzzfshc3zkgyr5 6627 6624 2024-11-22T16:42:40Z Olirk55 19 Референци, медизнаслови 6627 wikitext text/x-wiki '''Забивачка''' (при Сербох свињокољ, при Руснацох забивачка, при Мадярох disznótor,) народни обичай обрабяня швиньского меса и готовеня продуктох як цо то шкварки, колбаси, бендов, сланїна... Поступок обрабяня швиньского меса ше одвива звичайно у жимским периодзе у домашнїх условийох зоз помоцу родзинових и товаришох. Робота тирва цали дзень и закончує ше зоз пригодну вечеру. Таки обичай ше стрета при шицких народох бувшей Югославиї и ширцом швета, хтори конзумую швиньске месо. <ref>[https://www.agroklub.com/poljoprivredne-vijesti/svinjokolja-klanje-kolinje-tradicija-koja-ne-izumire/72657/ Tradicija koja ne izumire.]www.agroklub.com</ref> <ref>[https://magazin.hrt.hr/price-iz-hrvatske/svinjokolja-po-starinski-druzenje-i-cuvanje-starih-obicaja-5492668 Svinjokolja po starinski, druženje i čuvanje starih običaja.] magazin.hrt.hr</ref> Традицийни єдла зоз швиньского меса хтори ше рихта у Сербиї и Войводини то: шкварки, кулен, колбаси, шунка, сланїна...<ref>[https://lepotesrbije.alo.rs/aktuelno/vesti/10913/poslednje-pripreme-pred-zimu-pored-stavljanja-tursije-kuvanja-ajvara-novembarski-dani-u-srbiji-se-provode-u-pripremi-mesa/vest Poslednje pripreme pred zimu.] lepotesrbije.alo.rs</ref> == Традиция == Забивачка традицийна у велїх европских державох: у Австриї ше вола Sautanz, у Болгарскей колене на прасе, у Сиверней Македониї колење на прасе, у Горватскей kolinje, у Ческей zabijačka, у Французкей tue-cochon, у Мадярскей disznotor, у Чарней Гори svinjokolj, у Польскей swiniobicie, у Словацкей zabijačka, у Словениї koline… Обичай кланя швиньох окремна традиция на просторе Панонскей ровнїни - у Славониї, Баранї, Сриме, Бачкей, цалей Войводини, Подравини, Посавини. Звичайно ше отримує у новембру або децембру. Роботи коло такого способу кланя швиньох мож видзиц у старших ґаздовствох або у ґаздовствох хтори ше, з елементами ґастрономиї локалного подруча, намагаю зачувац тот обичай од забуваня. == Традицийни єшеньски роботи == Робота коло забивачки почина вєшенї або вчас вжиме пре даскельо причини. Нїзши температури оможлївюю чуванє векших количествох обробеного меса потамаль покля ше го нє одложи до замарзовача, а тиж так тоти роботи ше одвиваю на отвореним и по можлївосци нє теди кед температури нїзши од нули. Шицки роботи муша буц закончени по крачунски швета, бо праве теди столи найрозкошнєйши зоз рижнима месовима продуктами. У прешлосци, жительство мало можлївосци лєм на церковни швета конзумовац векши количества преробкох з меса. <ref>[http://www.gradiste.com/TRADICIJA/zivot_kroz_godinu.htm Život kroz godinu.] gradiste.com</ref> Нєшка скоро кажда фамелия може на таки способ дойсц до нєобходних месових продуктох, а понеже ше продукти з меса предава у каждей предавальнї, традицийни способ роботи зачувани лєм як обичай. Месар бул ремеселнїк хтори свойо знанє преношел на сина. Нєшка тоту роботу почина професионални роботнїк хтори и обрабя месо, а домашнїм оставаю лєм закончуюци роботи як цо то рихтанє меса за куренє и одкладанє до замарзовача. За роботу коло забивачки потребни рижни ванґли, шерпенї, гарчки, оштри ножи... Дакеди ше заклану швиню кладло до древеней або плеховей купачки, обарело зоз врацу воду, ошкрабовало и зоз умиваньом порихтало за фаластованє. Нєшка ше за тоту роботу хаснує електрични орудия. Потим ше орезує шунки, сланїну, карменадли, ребра, а шкварки ше випражує у котлянки на горуцим огню. Масц, хтора останє у котлє после випражованя шкваркох, пресипує ше до ванїчкох, чува на жимним месце и хаснує за рижни наменки у кухнї. Же би ше през длугши период могло конзумовац, шунки, колбаси и сланїну ше муши окуриц у окремних коминох або курарньох. Месо ше кури над цихим згорйованьом древа буку або черешнї, и на таки способ осушене и окурене месо ма окремни пах и фарбу, а тиж так ше може длужей конзумовац и нє муши ше го одложиц до замарзовача. == Бувша Югослвия == Забивачка швиньох традиция у Сербиї, Босни и Герцеґовини, Словениї. Понеже ше державне швето славело 29. новембра, тот и шлїдуюци дзень ше нє робело, та то була права нагода за друженє и пририхтованє меса за жиму. == Опатриц и тото == * [[Забивачка при Руснацох]] == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%9A%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%99 Svinjokolj, sr.wikipedia] * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Kolinje Kolinje, hr.wikipedia] == Референци == 2by6lwvymudot6lddym1tzch2525pn9 6633 6627 2024-11-22T17:20:04Z Sveletanka 20 /* Вонкашнї вязи */ додати вонк. вязи 6633 wikitext text/x-wiki '''Забивачка''' (при Сербох свињокољ, при Руснацох забивачка, при Мадярох disznótor,) народни обичай обрабяня швиньского меса и готовеня продуктох як цо то шкварки, колбаси, бендов, сланїна... Поступок обрабяня швиньского меса ше одвива звичайно у жимским периодзе у домашнїх условийох зоз помоцу родзинових и товаришох. Робота тирва цали дзень и закончує ше зоз пригодну вечеру. Таки обичай ше стрета при шицких народох бувшей Югославиї и ширцом швета, хтори конзумую швиньске месо. <ref>[https://www.agroklub.com/poljoprivredne-vijesti/svinjokolja-klanje-kolinje-tradicija-koja-ne-izumire/72657/ Tradicija koja ne izumire.]www.agroklub.com</ref> <ref>[https://magazin.hrt.hr/price-iz-hrvatske/svinjokolja-po-starinski-druzenje-i-cuvanje-starih-obicaja-5492668 Svinjokolja po starinski, druženje i čuvanje starih običaja.] magazin.hrt.hr</ref> Традицийни єдла зоз швиньского меса хтори ше рихта у Сербиї и Войводини то: шкварки, кулен, колбаси, шунка, сланїна...<ref>[https://lepotesrbije.alo.rs/aktuelno/vesti/10913/poslednje-pripreme-pred-zimu-pored-stavljanja-tursije-kuvanja-ajvara-novembarski-dani-u-srbiji-se-provode-u-pripremi-mesa/vest Poslednje pripreme pred zimu.] lepotesrbije.alo.rs</ref> == Традиция == Забивачка традицийна у велїх европских державох: у Австриї ше вола Sautanz, у Болгарскей колене на прасе, у Сиверней Македониї колење на прасе, у Горватскей kolinje, у Ческей zabijačka, у Французкей tue-cochon, у Мадярскей disznotor, у Чарней Гори svinjokolj, у Польскей swiniobicie, у Словацкей zabijačka, у Словениї koline… Обичай кланя швиньох окремна традиция на просторе Панонскей ровнїни - у Славониї, Баранї, Сриме, Бачкей, цалей Войводини, Подравини, Посавини. Звичайно ше отримує у новембру або децембру. Роботи коло такого способу кланя швиньох мож видзиц у старших ґаздовствох або у ґаздовствох хтори ше, з елементами ґастрономиї локалного подруча, намагаю зачувац тот обичай од забуваня. == Традицийни єшеньски роботи == Робота коло забивачки почина вєшенї або вчас вжиме пре даскельо причини. Нїзши температури оможлївюю чуванє векших количествох обробеного меса потамаль покля ше го нє одложи до замарзовача, а тиж так тоти роботи ше одвиваю на отвореним и по можлївосци нє теди кед температури нїзши од нули. Шицки роботи муша буц закончени по крачунски швета, бо праве теди столи найрозкошнєйши зоз рижнима месовима продуктами. У прешлосци, жительство мало можлївосци лєм на церковни швета конзумовац векши количества преробкох з меса. <ref>[http://www.gradiste.com/TRADICIJA/zivot_kroz_godinu.htm Život kroz godinu.] gradiste.com</ref> Нєшка скоро кажда фамелия може на таки способ дойсц до нєобходних месових продуктох, а понеже ше продукти з меса предава у каждей предавальнї, традицийни способ роботи зачувани лєм як обичай. Месар бул ремеселнїк хтори свойо знанє преношел на сина. Нєшка тоту роботу почина професионални роботнїк хтори и обрабя месо, а домашнїм оставаю лєм закончуюци роботи як цо то рихтанє меса за куренє и одкладанє до замарзовача. За роботу коло забивачки потребни рижни ванґли, шерпенї, гарчки, оштри ножи... Дакеди ше заклану швиню кладло до древеней або плеховей купачки, обарело зоз врацу воду, ошкрабовало и зоз умиваньом порихтало за фаластованє. Нєшка ше за тоту роботу хаснує електрични орудия. Потим ше орезує шунки, сланїну, карменадли, ребра, а шкварки ше випражує у котлянки на горуцим огню. Масц, хтора останє у котлє после випражованя шкваркох, пресипує ше до ванїчкох, чува на жимним месце и хаснує за рижни наменки у кухнї. Же би ше през длугши период могло конзумовац, шунки, колбаси и сланїну ше муши окуриц у окремних коминох або курарньох. Месо ше кури над цихим згорйованьом древа буку або черешнї, и на таки способ осушене и окурене месо ма окремни пах и фарбу, а тиж так ше може длужей конзумовац и нє муши ше го одложиц до замарзовача. == Бувша Югослвия == Забивачка швиньох традиция у Сербиї, Босни и Герцеґовини, Словениї. Понеже ше державне швето славело 29. новембра, тот и шлїдуюци дзень ше нє робело, та то була права нагода за друженє и пририхтованє меса за жиму. == Опатриц и тото == * [[Забивачка при Руснацох]] == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%9A%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%99 Svinjokolj, sr.wikipedia] * [https://hr.wikipedia.org/wiki/Kolinje Kolinje, hr.wikipedia] * [https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 1. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок], ют᾽юб канал маковчань * [https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 2. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок], ют᾽юб канал маковчань * [https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Забивачка швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 3. часц , Руска редакция ТВ Нови Сад, 1984. рок], ют᾽юб канал маковчань == Референци == hfr4as0bg66vuey93n8trvdd6c90gpp 0 640 6625 2024-11-22T16:00:13Z Keresturec 18 Нова страница: 24. марца 1884. 28. марца 1939 '''Янко Шандор''' (*24. марец 1884 †28. марец 1939), учитель, управитель основней школи у Руским Керестуре. Биоґрафия Янко Шандор ше народзел 24. марца 1884. року у Коцуре. Мал два шестри, єдна була одата у Тимкових у Вербаше, а друга у Фейсових у К… 6625 wikitext text/x-wiki 24. марца 1884. 28. марца 1939 '''Янко Шандор''' (*24. марец 1884 †28. марец 1939), учитель, управитель основней школи у Руским Керестуре. Биоґрафия Янко Шандор ше народзел 24. марца 1884. року у Коцуре. Мал два шестри, єдна була одата у Тимкових у Вербаше, а друга у Фейсових у Коцуре. З учительскей дипломи видно же Янко Шандор закончел 1904. року за учителя у Прешове и же бул оспособени за наставу на мадярским и руским язику у народних основних школох. Зоз дипломи мож замерковац же образованє тедишнїх учительох тирвало штири наставни роки, як и же учитель Янко Шандор I школски рок ходзел до Ужгороду, а II-IV до краль. грекокатолїцкей Учительскей школи у Прешове, хтору и закончел 1904. року. Кратши час Янко Шандор робел у грекокатолїцкей школи у Надь Шерсту. Конкурс за нового учителя у школи у Руским Керестуре бул розписани 1908. року. Приявели ше двоме кандидти: Осиф Фа и Янко Шандор. За учителя бул вибрани Янко Шандор. Теди мал 24 роки. Янко Шандор бул оженєти зоз Маriju Stumpfögger, по походзеню Нємицу зоз Брестовцу (тераз Бачки Брестовец). Мали двойо дзеци, дзивку Єлисавету (1916-1979), хтора була одата за о. Мирона Гирйоватого (1914-1984) и сина Янка Шандора, народзеного 1927. року у Руским Керестуре. Нєт сумнїву, учитель Янко Шандор бул руски предняк хтори бул у контакту з велїма рускима церковнима и просвитнима предняками. Як управитель школи орґанизовал єй роботу и представял школу пред власцам, дочековал значних госцох хтори нащивйовали Руски Керестур о чим шведоча и велї добре очувани фотоґрафиї. Учитель Янко Шандор умар 28. марца 1939. року у Руским Керестуре од туберкулози, а на хованю му шпивал хор зоз Карпатох. Його супруга Мария, по походзеня Нємица, була 1944. року, вєдно зоз свою мацеру, вигната зоз Войводини до Нємецкей дзе и умарла. Ґалерия Литература Янко Рамач, Школа у Руским Керестуре (1753-1918), Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. Вонкашнї вязи https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ История школи, Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” Руски Керестур, вебсайт школи, наслов Державна школа 1899-1918. (список учительох). Референци Янко Рамач, „Державна школа (1899-1919)ˮ, Школа у Руским Керестуре (1753-1918), Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. fznihn9lojkhmasy3paobd3i7yfd00l 6626 6625 2024-11-22T16:02:20Z Keresturec 18 Урцени шаблон табели 6626 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Мено и презвиско</big> |- | colspan="2" |(портрет) |- |'''Народзени а''' | |- |'''Умар ла''' | |- |'''Державянство''' | |- |'''Язик творох''' | |- |'''Школа''' | |- |'''Универзитет''' | |- |'''Период твореня''' | |- |'''Жанри''' | |- |'''Поховани а''' | |- |'''Припознаня''' | |} 24. марца 1884. 28. марца 1939 '''Янко Шандор''' (*24. марец 1884 †28. марец 1939), учитель, управитель основней школи у Руским Керестуре. Биоґрафия Янко Шандор ше народзел 24. марца 1884. року у Коцуре. Мал два шестри, єдна була одата у Тимкових у Вербаше, а друга у Фейсових у Коцуре. З учительскей дипломи видно же Янко Шандор закончел 1904. року за учителя у Прешове и же бул оспособени за наставу на мадярским и руским язику у народних основних школох. Зоз дипломи мож замерковац же образованє тедишнїх учительох тирвало штири наставни роки, як и же учитель Янко Шандор I школски рок ходзел до Ужгороду, а II-IV до краль. грекокатолїцкей Учительскей школи у Прешове, хтору и закончел 1904. року. Кратши час Янко Шандор робел у грекокатолїцкей школи у Надь Шерсту. Конкурс за нового учителя у школи у Руским Керестуре бул розписани 1908. року. Приявели ше двоме кандидти: Осиф Фа и Янко Шандор. За учителя бул вибрани Янко Шандор. Теди мал 24 роки. Янко Шандор бул оженєти зоз Маriju Stumpfögger, по походзеню Нємицу зоз Брестовцу (тераз Бачки Брестовец). Мали двойо дзеци, дзивку Єлисавету (1916-1979), хтора була одата за о. Мирона Гирйоватого (1914-1984) и сина Янка Шандора, народзеного 1927. року у Руским Керестуре. Нєт сумнїву, учитель Янко Шандор бул руски предняк хтори бул у контакту з велїма рускима церковнима и просвитнима предняками. Як управитель школи орґанизовал єй роботу и представял школу пред власцам, дочековал значних госцох хтори нащивйовали Руски Керестур о чим шведоча и велї добре очувани фотоґрафиї. Учитель Янко Шандор умар 28. марца 1939. року у Руским Керестуре од туберкулози, а на хованю му шпивал хор зоз Карпатох. Його супруга Мария, по походзеня Нємица, була 1944. року, вєдно зоз свою мацеру, вигната зоз Войводини до Нємецкей дзе и умарла. Ґалерия Литература Янко Рамач, Школа у Руским Керестуре (1753-1918), Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. Вонкашнї вязи https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ История школи, Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” Руски Керестур, вебсайт школи, наслов Державна школа 1899-1918. (список учительох). Референци Янко Рамач, „Державна школа (1899-1919)ˮ, Школа у Руским Керестуре (1753-1918), Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. fb9xk2o6s7659x9zzu7w0chjq90gfe9 6628 6626 2024-11-22T16:53:40Z Olirk55 19 Медзинаслови (часц), Вонкашня вяза 6628 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Мено и презвиско</big> |- | colspan="2" |(портрет) |- |'''Народзени а''' | |- |'''Умар ла''' | |- |'''Державянство''' | |- |'''Язик творох''' | |- |'''Школа''' | |- |'''Универзитет''' | |- |'''Период твореня''' | |- |'''Жанри''' | |- |'''Поховани а''' | |- |'''Припознаня''' | |} 24. марца 1884. 28. марца 1939 '''Янко Шандор''' (*24. марец 1884 †28. марец 1939), учитель, управитель основней школи у Руским Керестуре. Биоґрафия Янко Шандор ше народзел 24. марца 1884. року у Коцуре. Мал два шестри, єдна була одата у Тимкових у Вербаше, а друга у Фейсових у Коцуре. З учительскей дипломи видно же Янко Шандор закончел 1904. року за учителя у Прешове и же бул оспособени за наставу на мадярским и руским язику у народних основних школох. Зоз дипломи мож замерковац же образованє тедишнїх учительох тирвало штири наставни роки, як и же учитель Янко Шандор I школски рок ходзел до Ужгороду, а II-IV до краль. грекокатолїцкей Учительскей школи у Прешове, хтору и закончел 1904. року. Кратши час Янко Шандор робел у грекокатолїцкей школи у Надь Шерсту. Конкурс за нового учителя у школи у Руским Керестуре бул розписани 1908. року. Приявели ше двоме кандидти: Осиф Фа и Янко Шандор. За учителя бул вибрани Янко Шандор. Теди мал 24 роки. Янко Шандор бул оженєти зоз Маriju Stumpfögger, по походзеню Нємицу зоз Брестовцу (тераз Бачки Брестовец). Мали двойо дзеци, дзивку Єлисавету (1916-1979), хтора була одата за о. Мирона Гирйоватого (1914-1984) и сина Янка Шандора, народзеного 1927. року у Руским Керестуре. Нєт сумнїву, учитель Янко Шандор бул руски предняк хтори бул у контакту з велїма рускима церковнима и просвитнима предняками. Як управитель школи орґанизовал єй роботу и представял школу пред власцам, дочековал значних госцох хтори нащивйовали Руски Керестур о чим шведоча и велї добре очувани фотоґрафиї. Учитель Янко Шандор умар 28. марца 1939. року у Руским Керестуре од туберкулози, а на хованю му шпивал хор зоз Карпатох. Його супруга Мария, по походзеня Нємица, була 1944. року, вєдно зоз свою мацеру, вигната зоз Войводини до Нємецкей дзе и умарла. Ґалерия == Литература == * Янко Рамач, Школа у Руским Керестуре (1753-1918), Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. == Вонкашнї вязи == * [https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ История школи, Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” Руски Керестур,] вебсайт школи, наслов Державна школа 1899-1918. (список учительох). * Референци Янко Рамач, „Державна школа (1899-1919)ˮ, Школа у Руским Керестуре (1753-1918), Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. kl3ic7bd8n23wuslwc2qpeth22m8fkl 6629 6628 2024-11-22T16:55:36Z Olirk55 19 6629 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Мено и презвиско</big> |- | colspan="2" |(портрет) |- |'''Народзени а''' | |- |'''Умар ла''' | |- |'''Державянство''' | |- |'''Язик творох''' | |- |'''Школа''' | |- |'''Универзитет''' | |- |'''Период твореня''' | |- |'''Жанри''' | |- |'''Поховани а''' | |- |'''Припознаня''' | |} 24. марца 1884. 28. марца 1939 '''Янко Шандор''' (*24. марец 1884 †28. марец 1939), учитель, управитель основней школи у Руским Керестуре. Биоґрафия Янко Шандор ше народзел 24. марца 1884. року у Коцуре. Мал два шестри, єдна була одата у Тимкових у Вербаше, а друга у Фейсових у Коцуре. З учительскей дипломи видно же Янко Шандор закончел 1904. року за учителя у Прешове и же бул оспособени за наставу на мадярским и руским язику у народних основних школох. Зоз дипломи мож замерковац же образованє тедишнїх учительох тирвало штири наставни роки, як и же учитель Янко Шандор I школски рок ходзел до Ужгороду, а II-IV до краль. грекокатолїцкей Учительскей школи у Прешове, хтору и закончел 1904. року. Кратши час Янко Шандор робел у грекокатолїцкей школи у Надь Шерсту. Конкурс за нового учителя у школи у Руским Керестуре бул розписани 1908. року. Приявели ше двоме кандидти: Осиф Фа и Янко Шандор. За учителя бул вибрани Янко Шандор. Теди мал 24 роки. Янко Шандор бул оженєти зоз Маriju Stumpfögger, по походзеню Нємицу зоз Брестовцу (тераз Бачки Брестовец). Мали двойо дзеци, дзивку Єлисавету (1916-1979), хтора була одата за о. Мирона Гирйоватого (1914-1984) и сина Янка Шандора, народзеного 1927. року у Руским Керестуре. Нєт сумнїву, учитель Янко Шандор бул руски предняк хтори бул у контакту з велїма рускима церковнима и просвитнима предняками. Як управитель школи орґанизовал єй роботу и представял школу пред власцами, дочековал значних госцох хтори нащивйовали Руски Керестур о чим шведоча и велї добре очувани фотоґрафиї. Учитель Янко Шандор умар 28. марца 1939. року у Руским Керестуре од туберкулози, а на хованю му шпивал хор зоз Карпатох. Його супруга Мария, по походзеня Нємица, була 1944. року, вєдно зоз свою мацеру, вигната зоз Войводини до Нємецкей дзе и умарла. Ґалерия == Литература == * Янко Рамач, Школа у Руским Керестуре (1753-1918), Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. == Вонкашнї вязи == * [https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ История школи, Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” Руски Керестур,] вебсайт школи, наслов Державна школа 1899-1918. (список учительох). * Референци Янко Рамач, „Державна школа (1899-1919)ˮ, Школа у Руским Керестуре (1753-1918), Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. 3gr3igk1pvtvzelrsbc7wqmae1uhm28 6635 6629 2024-11-23T01:43:15Z Keresturec 18 Форматировани текст, медзинаслови 6635 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Мено и презвиско</big> |- | colspan="2" |(портрет) |- |'''Народзени''' |24. марца 1884. |- |'''Умар''' |28. марца 1939 (55) |- |'''Державянство''' |угорске, югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа, Ужгород,Прешов |- |'''Период твореня''' |19041938 |- |'''Жанри''' |образованє, просвита |- |'''Поховани''' |у Руским Керестуре |} '''Янко Шандор''' (*24. марец 1884 †28. марец 1939), учитель, управитель основней школи у Руским Керестуре. == Биоґрафия == Янко Шандор ше народзел 24. марца 1884. року у Коцуре. Мал два шестри, єдна була одата у Тимкових у Вербаше, а друга у Фейсових у Коцуре. З учительскей дипломи видно же Янко Шандор закончел 1904. року за учителя у Прешове и же бул оспособени за наставу на мадярским и руским язику у народних основних школох. Зоз дипломи мож замерковац же образованє тедишнїх учительох тирвало штири наставни роки, як и же учитель Янко Шандор I школски рок ходзел до Ужгороду, а II-IV до краль. грекокатолїцкей Учительскей школи у Прешове, хтору и закончел 1904. року. Кратши час Янко Шандор робел у грекокатолїцкей школи у Надь Шерсту. Конкурс за нового учителя у школи у Руским Керестуре бул розписани 1908. року. Приявели ше двоме кандидти: Осиф Фа и Янко Шандор. За учителя бул вибрани Янко Шандор. Теди мал 24 роки. Янко Шандор бул оженєти зоз Маriju Stumpfögger, по походзеню Нємицу зоз Брестовцу (тераз Бачки Брестовец). Мали двойо дзеци, дзивку Єлисавету (1916-1979), хтора була одата за о. Мирона Гирйоватого (1914-1984) и сина Янка Шандора, народзеного 1927. року у Руским Керестуре. Нєт сумнїву, учитель Янко Шандор бул руски предняк хтори бул у контакту з велїма рускима церковнима и просвитнима предняками. Як управитель школи орґанизовал єй роботу и представял школу пред власцами, дочековал значних госцох хтори нащивйовали Руски Керестур о чим шведоча и велї добре очувани фотоґрафиї. Учитель Янко Шандор умар 28. марца 1939. року у Руским Керестуре од туберкулози, а на хованю му шпивал хор зоз Карпатох. Його супруга Мария, по походзеня Нємица, була 1944. року, вєдно зоз свою мацеру, вигната зоз Войводини до Нємецкей дзе и умарла. == Ґалерия == == Литература == * Янко Рамач, ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. == Вонкашнї вязи == * [https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ История школи, Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” Руски Керестур,] вебсайт школи, наслов Державна школа 1899-1918. (список учительох). == Референци == Янко Рамач, „Державна школа (1899-1919)ˮ, ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. lu7xm5vzg7xn43m9lhfgrzdepyrd2dc 6637 6635 2024-11-23T08:14:00Z Olirk55 19 Означени вецей нукашнї вязи 6637 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Мено и презвиско</big> |- | colspan="2" |(портрет) |- |'''Народзени''' |24. марца 1884. |- |'''Умар''' |28. марца 1939 (55) |- |'''Державянство''' |угорске, югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа, Ужгород,Прешов |- |'''Период твореня''' |19041938 |- |'''Жанри''' |образованє, просвита |- |'''Поховани''' |у Руским Керестуре |} '''Янко Шандор''' (*24. марец 1884 †28. марец 1939), учитель, управитель основней школи у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. == Биоґрафия == Янко Шандор ше народзел 24. марца 1884. року у [[Коцур]]е. Мал два шестри, єдна була одата у Тимкових у [[Вербас|Вербаше]], а друга у Фейсових у Коцуре. З учительскей дипломи видно же Янко Шандор закончел 1904. року за учителя у [[Прешов]]е и же бул оспособени за наставу на мадярским и руским язику у народних основних школох. Зоз дипломи мож замерковац же образованє тедишнїх учительох тирвало штири наставни роки, як и же учитель Янко Шандор I школски рок ходзел до [[Ужгород]]у, а II-IV до краль. грекокатолїцкей Учительскей школи у Прешове, хтору и закончел 1904. року. Кратши час Янко Шандор робел у грекокатолїцкей школи у Надь Шерсту. Конкурс за нового учителя у школи у Руским Керестуре бул розписани 1908. року. Приявели ше двоме кандидти: Осиф Фа и Янко Шандор. За учителя бул вибрани Янко Шандор. Теди мал 24 роки. Янко Шандор бул оженєти зоз Маriju Stumpfögger, по походзеню Нємицу зоз Брестовцу (тераз Бачки Брестовец). Мали двойо дзеци, дзивку Єлисавету (1916-1979), хтора була одата за о. Мирона Гирйоватого (1914-1984) и сина Янка Шандора, народзеного 1927. року у Руским Керестуре. Нєт сумнїву, учитель Янко Шандор бул руски предняк хтори бул у контакту з велїма рускима церковнима и просвитнима предняками. Як управитель школи орґанизовал єй роботу и представял школу пред власцами, дочековал значних госцох хтори нащивйовали Руски Керестур о чим шведоча и велї добре очувани фотоґрафиї. Учитель Янко Шандор умар 28. марца 1939. року у Руским Керестуре од туберкулози, а на хованю му шпивал [[хор]] зоз Карпатох. Його супруга Мария, по походзеня Нємица, була 1944. року, вєдно зоз свою мацеру, вигната зоз Войводини до Нємецкей дзе и умарла. == Ґалерия == == Литература == * [[Янко Рамач]], ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. == Вонкашнї вязи == * [https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ История школи, Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” Руски Керестур,] вебсайт школи, наслов Державна школа 1899-1918. (список учительох). == Референци == Янко Рамач, „Державна школа (1899-1919)ˮ, ''Школа у Руским Керестуре (1753-1918),'' Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1995. б. 120. bs6ps6zdskaj1ly7hznygb4ge078z87 0 641 6630 2024-11-22T16:56:33Z Hencrk 21 Нова страница: Ляд то вода у черствим аґреґатним стану. При температури од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю волумен води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.(1,2) Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето… 6630 wikitext text/x-wiki Ляд то вода у черствим аґреґатним стану. При температури од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю волумен води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.(1,2) Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето ше ляд релативно швидко формує на поверхносци води розхладзеней по температуру од 0 °C, а за його розпущованє потребне вельо менше количество цеплоти (79,72 cal g -1) як за претварянє до пари чечней води (539,6 cal g -1). З повекшованьом салинитету знїжує ше точка змарзаня води; так ше морска вода (просекового салинитету 35 g L -1) маржнє аж на -1,91 °C. (3,4) Найвекши количества ляду у биосфери ше находза у поларних шапкох. Ляд нє лєм свойство твардосци води. Та прето, така файта ляду ше у науки наволує „водови ляд”, док скоро кажди ґазови спой при одредзених температурох и прициску може прейсц до стану ляду. Патрене у вселени, на Марсу постоя одредзени количества водового ляду, алє наприклад на Плутону постої такв. метански ляд, на Урану амонияков ляд итд. Референци 1 Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008). https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 Inorganic Chemistry (3rd izd.). Prentice Hall. 2 Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd Литература Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd. Вонкашнї вязи keud1eg7pyrkip5uxicsyz9dis1nttg 6631 6630 2024-11-22T17:00:05Z Hencrk 21 Визуелне ушорйованє тексту 6631 wikitext text/x-wiki '''Ляд''' то вода у черствим аґреґатним стану. При температури од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю волумен води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.(1,2) Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето ше ляд релативно швидко формує на поверхносци води розхладзеней по температуру од 0 °C, а за його розпущованє потребне вельо менше количество цеплоти (79,72 cal g -1) як за претварянє до пари чечней води (539,6 cal g -1). З повекшованьом салинитету знїжує ше точка змарзаня води; так ше морска вода (просекового салинитету 35 g L -1) маржнє аж на -1,91 °C. (3,4) Найвекши количества ляду у биосфери ше находза у поларних шапкох. Ляд нє лєм свойство твардосци води. Та прето, така файта ляду ше у науки наволує „водови ляд”, док скоро кажди ґазови спой при одредзених температурох и прициску може прейсц до стану ляду. Патрене у вселени, на Марсу постоя одредзени количества водового ляду, алє наприклад на Плутону постої такв. метански ляд, на Урану амонияков ляд итд. Референци 1 Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008). https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 Inorganic Chemistry (3rd izd.). Prentice Hall. 2 Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd Литература Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd. Вонкашнї вязи 5l97ufo1atorbm3o82ly5zifrr5afzn 6632 6631 2024-11-22T17:10:14Z Hencrk 21 Укладанє линка за слику 6632 wikitext text/x-wiki File:Eisberge.jpg '''Ляд''' то вода у черствим аґреґатним стану. При температури од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю волумен води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.(1,2) Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето ше ляд релативно швидко формує на поверхносци води розхладзеней по температуру од 0 °C, а за його розпущованє потребне вельо менше количество цеплоти (79,72 cal g -1) як за претварянє до пари чечней води (539,6 cal g -1). З повекшованьом салинитету знїжує ше точка змарзаня води; так ше морска вода (просекового салинитету 35 g L -1) маржнє аж на -1,91 °C. (3,4) Найвекши количества ляду у биосфери ше находза у поларних шапкох. Ляд нє лєм свойство твардосци води. Та прето, така файта ляду ше у науки наволує „водови ляд”, док скоро кажди ґазови спой при одредзених температурох и прициску може прейсц до стану ляду. Патрене у вселени, на Марсу постоя одредзени количества водового ляду, алє наприклад на Плутону постої такв. метански ляд, на Урану амонияков ляд итд. Референци 1 Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008). https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 Inorganic Chemistry (3rd izd.). Prentice Hall. 2 Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd Литература Grupa autora (2003). ''Atlas fosila i minerala''. Kreativni centar: Beograd. Вонкашнї вязи 7gd9kg467ul5tmmx1b4dcqcjj7uln5x 6634 6632 2024-11-22T18:49:39Z Olirk55 19 Позиционованє фотґрафиї 6634 wikitext text/x-wiki [[File:Eisberge.jpg|right|thumb|321x321px|Ляд]]'''Ляд''' то вода у черствим аґреґатним стану. При температури од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю волумен води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.(1,2) Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето ше ляд релативно швидко формує на поверхносци води розхладзеней по температуру од 0 °C, а за його розпущованє потребне вельо менше количество цеплоти (79,72 cal g -1) як за претварянє до пари чечней води (539,6 cal g -1). З повекшованьом салинитету знїжує ше точка змарзаня води; так ше морска вода (просекового салинитету 35 g L -1) маржнє аж на -1,91 °C. (3,4) Найвекши количества ляду у биосфери ше находза у поларних шапкох. Ляд нє лєм свойство твардосци води. Та прето, така файта ляду ше у науки наволує „водови ляд”, док скоро кажди ґазови спой при одредзених температурох и прициску може прейсц до стану ляду. Патрене у вселени, на Марсу постоя одредзени количества водового ляду, алє наприклад на Плутону постої такв. метански ляд, на Урану амонияков ляд итд. == Референци == 1 Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008). https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 Inorganic Chemistry (3rd izd.). Prentice Hall. 2 Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd Литература Grupa autora (2003). ''Atlas fosila i minerala''. Kreativni centar: Beograd. Вонкашнї вязи lxhxuf4fqglokawyc10olytjus891ve 6640 6634 2024-11-23T10:31:01Z Sveletanka 20 6640 wikitext text/x-wiki [[File:Eisberge.jpg|right|thumb|321x321px|Ляд]]'''Ляд''' то вода у черствим аґреґатним стану. При температури од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю волумен води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.<ref>Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008)[https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 Inorganic Chemistry ](3rd izd.). Prentice Hall.</ref><ref>Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd</ref>(1,2) Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето ше ляд релативно швидко формує на поверхносци води розхладзеней по температуру од 0 °C, а за його розпущованє потребне вельо менше количество цеплоти (79,72 cal g -1) як за претварянє до пари чечней води (539,6 cal g -1). З повекшованьом салинитету знїжує ше точка змарзаня води; так ше морска вода (просекового салинитету 35 g L -1) маржнє аж на -1,91 °C. (3,4) Найвекши количества ляду у биосфери ше находза у поларних шапкох. Ляд нє лєм свойство твардосци води. Та прето, така файта ляду ше у науки наволує „водови ляд”, док скоро кажди ґазови спой при одредзених температурох и прициску може прейсц до стану ляду. Патрене у вселени, на Марсу постоя одредзени количества водового ляду, алє наприклад на Плутону постої такв. метански ляд, на Урану амонияков ляд итд. == Референци == 1 Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008). https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 Inorganic Chemistry (3rd izd.). Prentice Hall. 2 Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd == Литература == * Grupa autora (2003). ''Atlas fosila i minerala''. Kreativni centar: Beograd. == Вонкашнї вязи == h84168wuvyfhzk1x2wmx4ew3g4u9dd4 6641 6640 2024-11-23T10:34:39Z Sveletanka 20 ушорйованє референцох 6641 wikitext text/x-wiki [[File:Eisberge.jpg|right|thumb|321x321px|Ляд]]'''Ляд''' то вода у черствим аґреґатним стану. При температури од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю волумен води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.<ref>Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008)[https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 ''Inorganic Chemistry'' ](3rd izd.). Prentice Hall.</ref><ref>Grupa autora (2003). ''Atlas fosila i minerala''. Kreativni centar: Beograd</ref>(1,2) Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето ше ляд релативно швидко формує на поверхносци води розхладзеней по температуру од 0 °C, а за його розпущованє потребне вельо менше количество цеплоти (79,72 cal g -1) як за претварянє до пари чечней води (539,6 cal g -1). З повекшованьом салинитету знїжує ше точка змарзаня води; так ше морска вода (просекового салинитету 35 g L -1) маржнє аж на -1,91 °C. (3,4) Найвекши количества ляду у биосфери ше находза у поларних шапкох. Ляд нє лєм свойство твардосци води. Та прето, така файта ляду ше у науки наволує „водови ляд”, док скоро кажди ґазови спой при одредзених температурох и прициску може прейсц до стану ляду. Патрене у вселени, на Марсу постоя одредзени количества водового ляду, алє наприклад на Плутону постої такв. метански ляд, на Урану амонияков ляд итд. == Референци == 1 Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008). https://www.pearson.com/en-us/search.html?aq=9780131755536 Inorganic Chemistry (3rd izd.). Prentice Hall. 2 Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd == Литература == * Grupa autora (2003). ''Atlas fosila i minerala''. Kreativni centar: Beograd. == Вонкашнї вязи == bb1xdr6yw336yoriftonf8nphhkxhi3