Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.44.0-wmf.4</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе</title>
    <ns>0</ns>
    <id>26</id>
    <revision>
      <id>6687</id>
      <parentid>6367</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T21:50:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени вецей нукашнї вязи</comment>
      <origin>6687</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8879" sha1="2bssorf319aawhitjg1s2hpi4mnc4d4" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Petrovaradin Fortress 8.8.2018 207.jpg|center|300px]]    Будинок у Петроварадинє
| colspan=&quot;2&quot; |  
|-
|'''Тип'''
|Державна институция
|-
|'''Основана'''
|22. април 1974. року 

|-
|'''Место'''
|Нови Сад, Сербия
|-
|'''Афилияция'''
|Универзитет у Новим Садзе
|-
|'''Декан'''
|Синиша Бокан
|-
|'''Часипос'''
|''Зборнїк роботох'' 
(''Зборник радова'')
|-
|'''Веб–сайт'''
|[https://akademija.uns.ac.rs/   Урядови веб–сайт]
|}
'''Академия уметносци'''  високошколска установа хтора припада Универзитету у Новим Садзе и єдина образовна установа наменєна сучасному уметнїцкому, творчому образованю у [[Войводина|Войводини]]. &lt;ref&gt;[https://www.mojnovisad.com/lokacija/1-85/akademija-umetnosti-novi-sad/ Akademija-umetnosti Novi Sad/] Moj Novi Sad. Приступљено 19. 1. 2019&lt;/ref&gt;

== Общи информациї ==

Иснує  у составе Универзитета у Новом Садзе, орґанизацийно  подзелєна є до трох департманох:

♦ Департман музичней уметносци,

♦ Департман подобовей уметносци,

♦ Департман драмскей уметносци.

На шицких трох департманох реализує ше 26 студийни програми основних академских студийох, 27 студийски програми мастерских студийох и єдан студийски програм интеґрисаних студийох.

== Историят ==
Академия уметносци  почала зоз свою роботу 1974. року, як єдан зоз факултетох Универзитета у Новим Садзе. Oдлуку o основаню високошколскей установи, хтора будзе дїловац у обласци музичней, подобовей и драмскей уметносци, принєсла  Скупштина  22. априла. Академия барз швидко постала єден зоз найуспишнєйших факултетох Универзитету  у Новим Садзе и розвила ше до єдней зоз найвизначнєйших универзитетских уметнїцких институцийох бувшей СФРЮ.  Перши єй декан бул Рудолф Бручи, под час його управяня, тота институция мала найквалитетнєйшу катедру за музику у бувшей Югославиї. Медзи другима, зоз Aкадемию мал потписани роботни контракт и Алфред Шнитке, тиж и зоз другима визначнима професорами [[Подзелєнє музики|музики]], [[Инструменталиста|инструменталистами]], музичнима фаховцами  зоз тедишнїх просторох. Oд самого снованя Академия уметносци ше намага розвиц идeнтитeт прейґ пoрушованя студийних прoграмох - кoмпoзициї, клавира, смикових [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмeнтох]], дуйних инструмeнтох и музичней пeдаґoґиї – на хторих викладали [[Композитор|кoмпoзитoре]] Рудoлф Бручи и Душан Радич, Никола Петин, пиянисти Eвгeний Tимакин, Йoкутгoн Mихайлoвич и Aрбo Валдма, виoлинисти Mарина Яшвили и Деян Mихайлoвич, виoлиста Ласлo Хoрват, кларинeтиста Mихаилo Кeлбли, дириґенти Младен Яґушт, Владимир Краньчевич, Борис Черноґубов, професоре педаґоґийного оддїла [[Иван Ковач]], Душан Плавша, Дорина Радичева-Дивякович, Бранимир Сакач, Зийо Кучукалич.

У медзичаше по нєшка формовал ше и оддїл за [[Етномузиколоґия|етномузиколоґию]].

На Дeпартману драмских умeтнoсцох перше oтвoрeна Катeдра за ґлуму хтора свoй студийски прoграм рeализовала на двох студийских групох: Ґлума на сербским язику и Ґлума на мaдярским язику.
Aкадeмия умeтнoсци пошвидко здобула репутацию дзекуюци значним прoфeсoром ґлуми: Бранкови Плeши, Радeтови Mаркoвичови, Пeтрови Баничeвичови и Mихаилови Янкeтичови и Ласлови Патакийови першoму прoфeсoрови ґлуми на мaдярским язику.

Студийска ґрупа за рeжию — чий  снователь бул прoфeсoр Бoрo Драшкoвич, рeдитeљ винїмково бoгати зоз театралним и филмским искуствийом, и прoфeсoр Влаткo Ґилич хтори 1984. року порушали заєднїцку класу у хторей заєднїцки  робели студeнти интeрмeдиялнeй рeжиї и студeнти ґлуми, бeз прeдхoднoго прикладу у пракси висoкoшкoлских умeтнїцких институцийох на наших просторох.

Дeпартман подобових умeтнoсцох ище од снованя Aкадeмиї умeтнoсци творел  замерковану репутацию зоз дїялносцу визначних подобових уметнїкох и педаґоґох Mиливоя Никoлаєвича, Бoшка Пeтрoвича и Исидoра Врсайкoва, скулптора Йoвана Сoлдатoвича, Mилуна Видича и Любoмира Дeнкoвича, ґрафичара Mилана Станoєва, Халил Tиквeша, Живка Дяка и Mиoдраґа Наґoрнoґ.

Значне наглашиц же Иван Ковач, перши наш руски академски композитор и клавириста, окрем же бул порядни професор на Академиї уметносци, єден период бул декан тей визначней установи уметносци. Под час його управяня Академия уметносци посцигла значни розвой и досягла висши уровень у  роботи а з тим допринєсла и обогацела културу у Нoвим Садзе и  окруженю. 

Тиж мож констатовац же на Академиї уметносци у Новим Садзе студирали велї нєшкайши нашо музични фаховци и здобули академске образованє. Нєшка вони успишни [[музичар]]е инстурменталисти, музични педаґоґове хтори компоную, дириґую, орґанизую аматерски [[хор]]и, шпивацки ґрупи лєбо [[Оркестер|оркестри]]. Зоз своїма активносцами доприноша  значносц  у култури по наших местох дзе жию руснаци  а поготову значносц очуваня нашого музичного скарбу. 

На Академиї уметносци у Новим Садзе заняти як порядни професор педаґоґ оддїла виолини наш познати уметнїк виртуоз виолиниста мр. Михал Будински. 

== Вонкашнї вязи ==
* [https://akademija.uns.ac.rs/ Урядови веб-сайт], ''akademija.uns.ac.rs'' 
* [https://akademija.uns.ac.rs/informator-o-radu/ Informator o radu Akademije umetnosti], ''akademija.uns.ac.rs''

== Референци ==

[[Катеґория: Музики]]</text>
      <sha1>2bssorf319aawhitjg1s2hpi4mnc4d4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Владимир Бильня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>78</id>
    <revision>
      <id>6680</id>
      <parentid>785</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T15:11:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Линк за Вонкашнї вязи</comment>
      <origin>6680</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9312" sha1="f3q6c358sqtlntva5ncseehup0ztnwf" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Владимир Бильня&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[Файл:Vladimir Biljnja.png|alt=Владимир Бильня|center|thumb|300x300px]]
|-
|'''Народзени'''
|25. фебруара 1927.
|-
|'''Умар'''
|5. юния 2006. (79 р.)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|Мишана гражданска школа
|-
|'''Универзитет'''
|Висша официрска интендантска академия, Ленїнґрад
|-
|'''Период твореня'''
|1968—2000
|-
|'''Жанри'''
|литература, публицистика
|-
|'''Поховани'''
|на Городским теметове у Новим Садзе
|}
'''Владимир Бильня''' (*25. фебруар 1927—†5. юний 2006) - белетриста и историчар-публициста медзи югославянскима Русинами/Руснацами.

== Биоґрафия ==
Владимир Бильня народзени 25. фебруара 1927. року у худобней фамелиї у Старим Вербаше, оцец Яков (1893-1942) и мац  Ирина, народзена Пляскач (1895-1944). Закончел штири класи основней школи и три класи Мишаней гражданскей школи у Старим Вербаше. Шицки члени фамелиї Бильня були антифашистично ориєнтовани и активно участвовали у одпору нємецкей солдатески. Яков Бильня осудзени у Сеґедину на 15 роки робиї, барз побити умар у авґусту 1942. року, Владимиров брат Велимир осудзени на 20 роки а забити є на Восточним фронту 1943. року, мац Ирина умарла пре чежке малтретованє 1944. року. Владимир пошол до илеґалносци у авґусту 1943. року, преруцел ше до Босни и приключел ше ґу оперативним єдинком НОВ. 

По законченю войни, Команда 36. войводянскей дивизиї (Вершец) послал Владимира Бильню на школованє у СССР хторе тирвало од фебруара 1946. по май 1948. року. Бул питомец Висшей официрскей интендантскей академиї у Ленїнґрадзе. По врацаню до жеми у маю 1948. року бул розпоредзени до специялней горскей бриґади у ранґу дивизиї на длужносц начальнїка костираня и команданта позадини. У тей єдинки, хтора була стационована у Кавадарцох, гарештовани є 21. юния 1950. року як ибеовец и осудзени на осем роки строгого гарешту зоз „дружтвено хасновиту роботу&quot; (його старши брат Микола тиж препровадзел 6 роки, административно покарани зоз „дружтвено хасновиту роботу&quot;, на Голим отоку). У концлагерох Ст. Ґрадишка, Святи Ґрґур, Уґлян, Билеча и Голи Оток Владимир Бильня препровадзел шейсц роки и пущени є на условну шлєбоду алє ше мал двараз тижньово явяц УДБ-и. Шицок його живот и робота од 1955. до 1991. року цекли под нєпреривним надпатраньом орґанох УДБ-и. По войни, робел як буквоскладач у друкарнї видавательней хижи Дневник у Новим Садзе.

== Литература и публицистика ==

До литературного швета вошол зоз свою першу приповедку ''Бачи Михал з брега'' (1968), хтору провадзели други приповедки, углавним о войни, хтори ше зявйовали у периодики Руснацох. Його перши зборнїк приповедкох ''Днї и ноци'' (1972) наградзени на конкурсу хтори обявени з нагоди 30-рочнїци народного повстаня у Югославиї. У Бильньовим дїлу доминую теми о борби процив Нємцох. Часц його другей прози дотика сучаснєйши збуваня у Югославиї а, з часу на час, його проза преходзи до журналистичних мемоарох. Таки стил характеризує його перши роман ''Аз єсм'' (1990). Написал роман о дзецох учашнїкох у НОР ''Дорушиц дугу'' (на сербским язику).&lt;ref&gt;[https://www.kupindo.com/Istorijski-roman/64052973_Vladimir-Biljnja-Dodirnuti-dugu ''Vladimir Biljnja - Dodirnuti dugu'']&lt;/ref&gt; Числени приповедки му обявени у руских периодичних виданьох. 
[[Файл:Rusini u Vojvodini.jpg|alt=Rusini u Vojvodini|thumb|323x323px]]
::♦ Автор є документарного филма ''Крик'', режия Миша Белеґишанин.&lt;ref&gt;[https://sh.wikipedia.org/wiki/Milan_Belegi%C5%A1anin Milan Belegišanin (Novi Sad, 1956)], pozorišni i filmski režiser i književnik&lt;/ref&gt; 
::
::♦ Бильня публиковал по сербски историю войводянских Русинох у першей половки ХХ вику, ''Rusini u Vojvodini: prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine, 1918-1945'' (1989).&lt;ref&gt;[https://www.kupindo.com/Istorija/66784389_RUSINI-U-VOJVODINI-Vladimir-Biljnja ''Rusini u Vojvodini'']: prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine, 1918-1945 (1989)&lt;/ref&gt; 

Вон цалого живота бул, у рамикох рускей култури и националносци, русинофил, почитовал и потримовал рускосц як основу еґзистенциї Руснацох у Войводини.

Владимир Бильня умар 5. юния 2006. року. Поховани на Городским теметове у Новим Садзе. 

== Литература ==
* A. D. Dulicenko. Die Entwicklung des literarischen Schaffens bei den Russinen in Jugoslawien. (Anhang: Die russinischen Schriftsteller in Jugoslawien). — Letopis, Reihe B, Budysin/Bautzen, 1974, Bd. 21/1, S. 32–33; 

* Тамаш, Юлиян. ''Приповедна проза Владимира Бильнї.'' — ''Шветлосц'', рок XVII, Нови Сад, 1979, ч. 5, с. 529–539; 

* Тамаш, Jулијан ''Русинска књижевност. Историjа и статус.'' — Нови Сад: Матица српска, 1984, с.272–280;

* Тамаш, Юлиян. ''История рускей литератури.'' —  Беоґрад: Завод за учебнїки и наставни средства, 1997, с. 236–, 508–.

== Вонкашнї вязи ==

* Aleksandr D. Dulichenko (2005). ''Bil'nia, Vladimir.'' in Paul Robert Magocsi, Ivan Pop. ''//Encyclopedia of Rusyn History and Culture'' (Revised and expanded ed.). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press, 2005. p. 40. doi:10.3138/9781442674431. [ISBN 0-8020-3566-3].(англ.)

* Гавриїл Колєсар (пририхтал): [http://ruskatube.x10host.com/rus/Rusnaci%20u%20svece%2012.pdf Вецей сом нє на витре / Особни досиє (В. Бильня)], ''Руснаци у швеце, Рок V, ч. 2, Май-Авґуст, 2006,'' б. 15

* А. З. 25. 2. 2022: [http://www.cms3.rusynacademy.sk/?25-2-2022-Недожытых-95-років-белетрісты-і-публіцісты-–-ВЛАДИМІРА-БІЛЬНЇ Недожытых 95 років белетрісты і публіцісты – ВЛАДИМІРА БІЛЬНЇ.]  

* [[Александр Дмитриєвич Дуличенко|Дуличенко А. Д.]] (1997). [https://rdsa.tripod.com/pisatrusij.htm#bilna ''Бильня, Владимир''.] ''// Русины. Малая энциклопедия''. (русс.)

* Мишанич О. В. [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=41815 ''Бильня Володимир''.]''// Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ''. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. . (укр.)

== Референци ==</text>
      <sha1>f3q6c358sqtlntva5ncseehup0ztnwf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Водица</title>
    <ns>0</ns>
    <id>96</id>
    <revision>
      <id>6689</id>
      <parentid>988</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T11:42:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вонкашнї вязи */ додата вонк. вяза</comment>
      <origin>6689</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13480" sha1="htksxnrp6rkmjiyyb3g12738g2ij87j" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |'''Церквочка Водица'''
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Vodica%2C_Ruski_Krstur.jpg|380px|center]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; |
''' Общи информациї '''
|-
|'''Место '''
|Руски Керестур
|-
|'''Општина'''
| Општина Кула
|-
|'''Держава'''
| Сербия
|-
|'''Автономна покраїна'''
| Войводина
|-
|'''Час наставаня'''
| 1859.
|-
|'''Тип културного добра'''
| Памятнїк култури
|-
|'''Установа за защиту'''
| Покраїнски завод за защиту 
памятнїкох култури 
[http://www.pzzzsk.rs www.pzzzsk.rs]
|}
'''Водица''' ([[Руски Кeрeстур]])

Водица то церква на окраїску Руского Керестура и святилїще хторе нашивюю велї паломнїки грекокатолїцкей вири, алє и други вирнїки. Церква пошвецена непорочному зачатию Пресвятей Богородици. Збудована є 1859. року а 20. фебруара 1998. року є преглашена за памятнїк култури. Памятнїк култури ше состої зоз церквочки, студнї з &quot;лїковиту воду&quot;, закритого простору за вирних и будинку за ноцованє&lt;ref&gt;Малацко Михайло (1998). ''Християнски календар 1999.'' Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая у Руским Керестуре, б. 87.&lt;/ref&gt;.

==  История ==
Мож повесц же Водица ма три периоди:

- Перши период почина зоз самим зявеньом 1817.-1853.

- Други период од 1853.-1890.

- Треци период од 1941. року по нєшка

Нєшкайша церква збудована 1859. року на месце на хторим пред тим 1856. року вибудована древена каплїчка. Будованю древеней каплїчки предходзели нєзвичайни зявеня при студнї, о хторих ше чуваю записи у архиви керестурскей парохиї, а датирую з 1817. року&lt;ref&gt;Кирил Планчак (1968). ''Християнски календар за вирних Крижевского владичества 1969.'' Руски Керестур: Войводянски викарият Крижевского владичества, б. 63.&lt;/ref&gt;. Од кеди ше тота студня находзи у керестурским хотаре то нєпознате, алє єст писани документ же студня оградзена 1822. року&lt;ref&gt;Владислав Варґа (2017): ''Водица. Руски Керестур'': Грекокатолїцка парохия св. о. Миколая, Руски Керестур, Християнски часопис Дзвони НВУ Руске слово, б. 15. ISBN 978-86-88983-34-1.&lt;/ref&gt;. Пре вецей документовани виздравеня на тим месце число паломнїкох росло и крижевски владика дал допущенє за вибудов церкви 1857. року. Окрем владики, допущенє за вибудов послала и канцелария цивилней власци у Темишваре. 

Церкву збудовал сомборски архитект Карло Ґфернер, о власним трошку. Аж 1866. року му вуплацена єдна сума пенєжу хтори призберовани од числених паломнїкох. Церква збудована як єдноладьова зоз кружну олтарску апсиду и з турню над заходну часцу ладї. Церкву 21. мая 1860. року пошвецел вицеархидиякон бачки Георгий Шовш. Року 1961. намальовани образ ''Богородици з малим Исусом'' и поставени я на штредок церкви. Образ високи 186 цм а широки 78 цм. После того кед поставни иконостас, образ ше находзи на лївим бочним муре церкви. 

==  Розвой Водици ==
Владика Георгий Смичиклас 5. марца 1863. року допущел и римокатолїком же би отримовали слуюбу у церкви у складзе зоз догварку зоз валалским парохом. У тим чаше до Водици рочнє приходзели вецей як 14.000 паломнїки. 

Хижа на поверх була вибудована 1894. року найвироятнєйше пре масовне приходзенє паломнїкох. Познєйше у тим будинку бивали монахи. Їм на управянє Водица шветочно придата 12. юлия 1941. року.

Року 1942. викопана студня глїбока 62 метери. Истого року набавени Євангелия, швичнїки, кандило и други потребни церковни ствари. Иконостат  у церкви поставени 1943. року. Три образи Богородици у апсиди и штири образи на иконостату виробени на платну. Источасно з иконостасом принєшени и малюнок ''Христос у гробе''. Шицки тоти образи як и иконостас намальовал академски маляр Лазар Микулич зоз Кули. Иконостас пошвецел о. др Йоаким Сеґеди, ґенерални викар.

Року 1944. до иконостасу додати ище два малюнки ''Христово родзенє'' и ''Кресценє Исусово'' хтори тиж намальовал академски маляр Лазар Микулич. Истого року тот маляр намальовал на иконостасу и шлїдуюци малюнки ''Исус сцека до Єгипту'', ''Сретениє'', ''Марта и Мария'', ''Дванацрочни Исус у храму'', ''Мука Исусова'', ''Исус пада под крижом'', ''Воскреснуце'', ''Зиходзенє Святого Духа''. У церкви поставени и малюнок ''Исус отвера шлєпим вид'' истого маляра.

Водица у значней мири реновирована у чаше од 1954. по 1958. рок. До обновеней турнї поставни дзвони, студня гиґиєнски заварта, криж опрез Водици премесцени до порти, порта оградзена и посадзени украсни рошлїни, на купеним маєтку попри Водици посадзени древа.

После 1954. року монахи напущели Водицу и прешли до новей парохиї у Кули. Року 1955. старосц о Водици пребераю часни шестри. Шестри Служебнїци на тей длужносци од 3. мая 1955. року по 3. октобер 1957. року а после того тоту длужносц превжали цивилни вирнїки.

Церква реновирована 1967. року. Омалтерована є знука и звонка а кров преробени.

Року 1975. при уходзе до церковней порти збудована пещера по угляду на пещеру у Лурду и пошвецена є 31. мая 1975. року. У пещери поставена статуа ''Богородици лурдскей'', дарунок италиянскей скулпторки Линди Катанео, хтору вона подаровала Водици 23. юлия 1974. року&lt;ref&gt;Михайло Макай (1981). ''Християнски календар 1982.'' Руски Керестур: Войводянски викарият Руски Керестур, б. 60.&lt;/ref&gt;.

Велька обнова Водици була и 2002.-2004. року. Теди розобрани анекс з боку церквочки же би церква випатрала як у часох кед є вибудована. Церква зоз подрезованьом и з окремним малтерованьом защицена од влаги, обновена єй фасада, пременєти єй кров и обновена турня, позлацени криж на турнї, пременєти облаки и дзвери. Зробена и обнова иконостаса як и нукашньосц церкви. Реновировани и дом попри церкви&lt;ref&gt;Олена Папуґа, Мария Афич (2004): ''Християнски руски календар 2005.'' Петроварадин: Християнски часопис Дзвони Руски Керестур, НВУ Руске слово Нови Сад, б. 67
&lt;/ref&gt;.

Понеже Водица барз миле святилїще велїм вирним, окреме Русацом грекокатолїком, у нєй ше преславюю велї церковни ювилеї, орґанизую ше паломнїцтва, отримую ше рижни вирски стретнуца.

Року 2016. шветочно преглашена духовна повязяносц Водици зоз папску базилику св. Мариї Велькей у Риме. 

===  Водицово процесиї ===

Єдна з найвекших процесийох хтори спонтано настали у Водици - то Завитни дзень. Початок му бул 1853. року кед вельки каменєц побил поля. Тото вельке нєщесце обрацело вирних ище баржей ґу Мариї. Гоч ше треци дзень Русадльох нє славело, нашо прадїдове тот роботни дзень вибрали же би го пошвецели Пречистей Дївей Мариї зоз молбу же би чувала їх поля од ляду и других нєщесцох. 1922. року запровадзени Водицов тидзень. Тот тидзень приходзи на початку мая и состої ше у каждодньовей служби през седем днї.

==  Вонкашнї вязи ==
* [https://www.vodica.org/index-2.html Водица, вебсайт,] по руски 

* [https://www.vodica.org/index_files/english_files/english.html The church Vodica, website,] English

* [https://www.vodica.org/index_files/srpski_files/srpski.html Водица, вебсаjт] српски

* [https://www.vodica.org/index_files/ukrajinski_files/ukrajinski.html Водица,] по українски

* [https://www.vodica.org/index_files/hrvatski_files/hrvatski.html Vodica vebsajt,] hrvatski

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B0_(%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D1%80%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80) Водица (Руски Крстур),] Википедија, sr.wikipedia.org, 12. марец 2019. 

* [https://www.youtube.com/watch?v=wJXtRAW4KG0 Водица, церквочка у хотаре,] Руски Керестур 1990. Автор видеа Дюра Рац, Киченер, Канада.

* [https://www.facebook.com/watch/?v=233397517967712 Водица и предїл коло нєй з воздуху], Знїмок зоз дрона.

* [https://www.youtube.com/watch?app=desktop&amp;v=Jb4vQlo491s&amp;sfnsn=mo   Водица], Знїмок зоз дрона, автор Владимир Катона

== Ґалерия ==

&lt;gallery&gt;
File:Crkva_Vodic%D0%B0_2.jpg|Церква Водица
File:Unutra%C5%A1njost_crkve_u_Vodici.jpg|Нукашньосц церкви
File:Najstarija_ikona_u_Vodici.jpg|Найстарши образ у Водици
File:Ikonostas_u_crkvi_u_Vodici.jpg|Иконостас
File:Vodica.jpg|Пещера, место за молитву
File:Vodica%2C_ikonostas%2C_slika_2.jpg|Зиходзенє Святого Духа
File:Vodica%2C_ikonostas%2C_slika_3.jpg|Дванацрочни Исус у храму
File:Vodica%2C_slike.jpg|Малюнки у апсиди
File:Vodica%2C_slika.jpg|Треци малюнок у апсиди
File:Vodica%2C_slika_u_crkvi.jpg|Христос у гробе
File:Vodica_iz_daljine.jpg|Церква, погляд з далєка
File:Vodica%2C_ulazna_vrata.jpg|Уходни дзвери
File:Vodica%2C_ikonostas.jpg|Малюнок на иконостасу
File:Vodica%2C_slika_na_ikonostasu.jpg|Христово народзенє
&lt;/gallery&gt;

==  Референци ==</text>
      <sha1>htksxnrp6rkmjiyyb3g12738g2ij87j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоаким Яша Баков</title>
    <ns>0</ns>
    <id>189</id>
    <revision>
      <id>6678</id>
      <parentid>6493</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T14:46:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Унєшени линк за Вонкашнї вязи</comment>
      <origin>6678</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12318" sha1="rnnehbslgc1rzmujg0au9t23cl1hhyt" xml:space="preserve"> {| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Йоаким Яша Баков&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Jaša Bakov 1906 1974.jpg|alt=Йоаким Яша Баков|center|thumb|300x300px]]
|-
|'''Народзени'''
|10. децембра 1906.
|-
|'''Умар'''
|21. октобра 1974. (68 роки)
|-
|'''Державянство'''
|австро-угорске, югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски, сербски
|-
|'''Школа'''
|Ґимназия Вельки Бечкерек, Нови Сад
|-
|'''Универзитет'''
|Филозофски факултет у Беоґрадзе
|-
|'''Период твореня'''
|1934—1971
|-
|'''Жанри'''
|спoрт, образованє, литература
|-
|'''Поховани'''
|Нови теметов у Новим Садзе
|}
'''Йоаким Яша Баков''' (*10. децембер1906—† 21. октобер 1974) бул югославянски атлетски репрезентативец, спортски тренер, професор сербского и французкого язика, полиґлота, поет и прекладатель, преподавач у першей рускей ґимназиї у [[Руски Керестур|Руским Керестуре   ]]

== Биоґрафия ==
Йоаким Яша Баков ше народзел  10. децембра 1906. року у [[Дюрдьов]]е у селянскей фамилиї, як єдинєц. Оцец му Янко, а мац Гелена (дзивоцке презвиско Мудри). Оцец му 1914. року погинул у Першей шветовей войни. Основну школу закончел у Дюрдьове, до ґимназиї почал ходзиц у Зренянину (теди Вельки Бечкерек), а предлужел у Новим Садзе.  

Под уплївом своєй мацери и дїда хтори бул дзияк у церкви вон пошол на школованє до Риму дзе ше уписал на Теолоґийни факултет. Медзитим, нєодлуга  одходзи з Риму и уписує ше на Филозофски факултет у Беоґрадзе, на ґрупу  югославянска литература, сербскогорватски язик и французку язик дзе дипломовал  1934. року и истого року почал службовац як суплент у Славонскей Пожеґи,  у Копривници, а од єшенї 1936. року як професор у Реалней ґимназиї у Зомборе.  По законченю школского 1942/43. року  бул мобилизовани до „мункашох“, алє є премесцени до Нового Саду на длужносц професора у Сербскей ґимназиї. У фебруару 1945. року розпоредзени є до Руского Керестура за професора у новооснованей нїзшей ґимназиї зоз руским наставним язиком. Ту бул и воспитач и активиста у [[спорт]]у. 

== Робота у просвити и култури ==
У ґимназиї проф. Баков преподавал вецей предмети. О його роботи, як викладача у класи, у урядовим школским звиту [[Гавриїл Г. Надь|Гавриїла Г. Надя]], тедишнього директора, написане: ''Як професор бул вше добре порихтани, а знаня мал тиж надосц и мал найвекше число предметох. Бул поет по природи, мал у себе вельо енерґиї, одушевйовал велїх и знал буц толерантни собешеднїк, гоч ше нє складал з дачиїм думаньом.'' Яша Баков бул єден з вельких познавательох шветовей литератури. Бул у преваги над велїма понеже могол найзначнєйши литературни дїла зоз шветовей литератури читац на ориґиналє прето же бешедовал и писал на штернац язикох, а ище даскелї хасновал у бешедней форми ... бул полиґлота такого обсягу яких було мало нє лєм у нашей жеми алє и ширше.  

Член Редакцийного колеґиюма будуцих новинох ''Руске слово'' постал 1945.  а истого року на сновательней схадзки [[Руска матка|Рускей матки]] у Руским Керестуре вибрани є за заменїка секретара. Теди и почина його обачлївше анґажованє на културним планє. Иницировал реформу  писма у нашим литературним язику, алє му ше нє удала. Обявел у ''Народним календаре'' даскельо писнї, прекладал басни зоз русийского язика, а писал и прозни твори. 

== Спортска биоґрафия ==
Яша Баков робел як професор сербского и французкого язика тринац роки, а главну часц свойого роботного вику препровадзел як [[Спортиста|спортски]] роботнїк. По спортскей дїялносци и посцигнутих успихох, окреме у обласци лєгкей атлетики, бул познати у Югославиї, та и за єй гранїцами. Вон бул югославянски  атлетски репрезентативец у периодзе од 1934. по 1948. рок  Змагал ше у скаканю з палїцу. Пред войну бул  член АК ''Югославия'' а по войни АК  ''Русин'' у Руским Керестуре. Яша Баков бул три раз шампион Югославиї у скоку зоз палїцу 1935 (3,60 м.), 1936 (3,70 м.) и 1937 (3,75 м.). Участвовал на Лєтнїх олимпийских бавискох  1936. року у Берлину дзе зоз скоком од  3,70 м. поставел державни рекорд алє ше му нє удало квалификовац до финала. 

Його особни рекорд бул 3,75 м. а посцигнул го 1937. року.

Баковови Руски Керестур бул „цесни“ за витворенє його спортских амбицийох, та ше 1949. року врацел до Нового Саду, дзе почал робиц як атлетски тренер. Оталь преходзи до Сараєва,  Панчева, та до Беоґраду. Свою тренерску кариєру закончел у Новим Садзе и 1971. року пошол до заслуженей пензиї. Под час тренерскей служби о своїм трошку видал 20 кнїжки [[спорт]]ского змисту.

Умар у Новим Садзе 21. а поховани є 23. октобра 1974. року на Новим теметове.

Як памятка на його службованє у керестурскей ґимназиї, дзе виховал цалу плеяду „палїцарох“ (скок з палїцу), з котрих даєдни постали и державни рекордере, уж вецей децениї  ше у руских валалох отримую Спортски бависка котри ноша мено Яши Бакова.

== Кратка спортска хронолоґия ==
Яша Баков ше зоз спортом занїмал од дзецинства. Окреме любел атлетику, гокей на лядзе, корчолянє и фодбал. Його спортска хронолоґия була така:   

::♦ як 15-рочни фодбалер вон у Дюрдьове 1921. року основал  фодбалски клуб ''Дяк''   
::
::♦ як осемнацрочни по першираз участвовал на ґимназийским першенстве у атлетики у Зренянину 1924. року

::♦ на югославянским злєту у Любляни 1932. року освоєл перше место у атлетским дзешецбою 

::♦ бул учаснїк на перших медзинародних Балканских бавискох у Заґребе 1934. року 

::♦ у Удинох 1935. року Яша Баков злєпшал  югославянски рекорд у скоку зоз палїцу зоз 3.55м на 3.60м 

::♦ на Олимпийских бавискох у Берлину 1936. року злєпшал державни рекорд на  3.70м 

::♦ свой найлєпши резултат и югославянски  рекорд у скоку зоз палїцу посцигнул 1937. року кед прескочел 3.75м 

::♦ як штерацецрочни вон у Целю 1947. року освоєл державне першенство, а на Балканских бавискох у Царгороду друге место 

::♦ у Руским Керестуре, Новим Садзе, Сараєве и Панчеве иницировал и запроваздовал активносци у корчоляню и у гокею на лядзе      

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Olejar Bakov Hornjak 1952.jpg|alt=Янко Олеяр, Яша Баков, Михайло Горняк, Мария Рамач и нєпозната дзивка|Янко Олеяр, Яша Баков, Михайло Горняк, Мария Рамач и нєпозната дзивка у Руским Керестуре на початку 1950-их
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Интеґрални текст под биоґрафску одреднїцу Яша Баков

* Яша Баков: Вибрани твори; НВУ ''Руске слово'', Нови Сад, 1983.
* [https://www.researchgate.net/publication/272677136_Julijan_Malacko_2007_Atletska_legenda_-_Jasa_Bakov_Athletic_legend_-_Jasa_Bakov_Naucno_-_strucni_skup_100_godina_od_rodenja_Jase_Bakova_1906-2006_Scientific_-_Expert_Conference_100_years_since_the_bir Атлетска леґенда Яша Баков (1906-2006), 100 роки од народзеня,] зборнїк роботох з науково-фахового сходу, видавателє: Орґанизацийни одбор и НВУ ''Руске слово'', Нови Сад.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=VNqFIyn0ceE&amp;t=777s ATLETSKI ŽIVOT – Jaša BAKOV,] dokumentarni film

* [https://www.youtube.com/watch?v=n1iXWE8_flU JAŠA BAKOV O JEDRENJU NA LEDU] - odlomak iz dokumentarnog filma

* [https://www.youtube.com/watch?v=xZ3A7w1J9Pc JAŠA BAKOV NA OLIMPIJADI U TOKIJU] - odlomak iz dokumentarnog filma

* [https://www.youtube.com/watch?v=Ll3JIFZilvw JAŠA BAKOV O SVOJIM KNJIGAMA] - odlomak iz dokumentarnog filma

* [https://www.youtube.com/watch?v=OPN1rOvEBGM JAŠA BAKOV O SVOME OBRAZOVANJU] - odlomak iz dokumentarnog filma

* [https://nar.org.rs/rue/%d1%8fkim-%d1%8fsa-bakov/ Яша Баков,] биоґрафия на  НАР (Новинарска асоцияция Руснацох)

* Дюра Варґа: [http://ruskatube.x10host.com/rus/Rusnaci%20u%20svece%2011.pdf Учаснїк берлинскей олимпияди (Яша Баков)], ''Руснаци у швеце, Рок V, ч. 1, Януар-Април, 2006'', б. 12.</text>
      <sha1>rnnehbslgc1rzmujg0au9t23cl1hhyt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Композитор</title>
    <ns>0</ns>
    <id>209</id>
    <revision>
      <id>6686</id>
      <parentid>6310</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T21:28:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Позиционованє додатей фотоґрафиї</comment>
      <origin>6686</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6973" sha1="qxggapei0nlvplgz9p4n28eu9t2cpay" xml:space="preserve">[[Файл:Classical music composers montage.JPG|alt=Club|right|270x270px|Познати композиторе рижних епохох]](Лат. compositor)&lt;ref&gt;[https://www.bemus.rs/sr/41-bemus/cantus-ansambl-41.html '''Aнсамбл Cantus,'''] www.bemus.rs/
&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Пешикан, Митар. [https://books.google.rs/books?id=9eU7DwAAQBAJ&amp;pg=PA204&amp;lpg=PA204&amp;dq=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%99+%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%9A%D0%B5&amp;source=bl&amp;ots=gAHSsEOZAF&amp;sig=ACfU3U1Vyw5KldzkcBAOJLYJiRtrdLVogg&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwihgvD9qsv0AhUTQ_EDHbHzDsEQ6AF6BAgREAM#v=onepage&amp;q=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%99%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%9A%D0%B5&amp;f=false Наш језик]. Институт за српски језик САНУ.&lt;/ref&gt; то особа-уметнїк хтори пише музику. Вираз подрозумює особу хтора пише музику и виражує ю зоз даєдну файту музичней нотациї, хтора оможлївює другим музичаром же би тоту музику виводзели-репродуковали (интерпретовали). Тот факт роздвоює композитора од музичара хтори импровизує. Медзитим дахто може буц композитор без твореня музики у писаней форми, прето же нє маю шицки напрями у музики писану нотацию, (напр. електронска музика, композитор свойо музични идеї зоз сучасну технїку такой реализує зоз авдиозаписом). У тим контексту композитор тот цо твори музику и вон найчастейше єй перши виводзач. Познєйше музичаре-виводзаче, (шпиваче лєбо [[Инструменталиста|инструменталисти]]) повторюю / инерпретую музичну [[Композиция|композицию]] хтору чули.

У класичней музики термин ''композитор'' значни, и подрозумює ше же то академски музичаре, (особи зоз законченима потребнима школами, академиями и музичним образованьом з тей обласци) док у рок, поп музики и других жанрох прикладнєйше повесц ''автор писнї'' часто то можу буц и аматере, без фахового знаня алє маю надареносц-талант за компонованє.
[[Файл:Bach-Fantaisie_et_fugue_en_ut_mineur,_BWV_562_(Berlin,_P._140).jpg|alt=Bach-Fantaisie et fugue en ut mineur, BWV 562|thumb|447x447px|Бах−Рукопис фантазиї и фуґи у д молу, коло 1713. року]]
== Задатки композитора ==

Главни задаток композитора же би написал ориґиналну композицию спрам своєй инспирациї лєбо пре даяки уметнїцки проєкт (драма, филм, мюзикл, компютерски бависка, споти, потреби радия и телевизиї и подобне). Тоту компоновану музику познєйше буду виводзиц музичаре, шпиваче, менши ансамбли лєбо вельки [[Оркестер|оркестри]]. Прето муши буц розумлїво написана-компонована же би музичаре композицию могли правилно репродуковац и дочарац за проєкт за хтори є наманєна. Музика хтору композитор компонує може буц инструментална, вокална, вокално-инструментална а стили у хторих компонує можу буц рижни: ткв. класични, джез, рок, фолк, церковна музика. Кажди з тих стилох маю и свойо ище подкатеґориї и напрями.

== Квалитети композитора ==

Композитор першенствено муши мац адекватне образованє-знанє зоз обласци теориї музики, правила композициї и компонованя, [[Оркестрация|оркестрациї]], гармониї як и познац музични форми (мали и вельки). Добри  композитор муши мац вше швижи и креативни идеї, буц всестрани и любопитлїви, нє бац ше експериментовац, буц комуникативни, и подрозумює ше, мац страсц компонованя и творчи дух. Векшина композиторох позна а и грає на голєм двох лєбо и вецей инструментох. [[File:Ivan Kovač 1937 1992.jpg|right|thumb|371x371px|Иван Ковач, руски композитор]] А насмпредз муши мац добри слух, поготов такв. нукашнї слух. Способносц чуц з нукашнїм слухом свою нову мелодию, акорди-тонски склад, ритем и кед мелодия викомпонована чуц ю гармонски як звучи.

Перши наш руски академски композитор бул [[Иван Ковач]]. Оддїл композициї закончел у Беоґрадзе на Факултету музичней уметносци. Спада до плеяди сучасних войводянских композиторох. Иван Ковач преважно компоновал композициї камерного жанра, за камерни смикови оркестер, композицию Прелудиюм и фуґа зоз клавиром и хором, кантати, векше число сонтох за клавир, виолину, виолончело, кларинет, обоу итд. Попри компонованих хорских писньох и дзецинских писньох, тиж значни його зборнїк писньох за дзеци Чудесни дзвон зоз провадзеньом клавира.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://talasidunava.rs/2023/11/11/ivan-kovac/    Иван Ковач, композитор] Интернет портал ''Габи Дунаю'', 11.НОВЕМБЕР 2023. рок

== Референци ==


[[Катеґория:Музики]]</text>
      <sha1>qxggapei0nlvplgz9p4n28eu9t2cpay</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>6688</id>
      <parentid>6686</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T09:06:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Вонкашнї вязи, референци</comment>
      <origin>6688</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7822" sha1="erabcfk1y080nwonozxe3prn0ylznvn" xml:space="preserve">[[Файл:Classical music composers montage.JPG|alt=Club|right|270x270px|Познати композиторе рижних епохох]](Лат. compositor)&lt;ref&gt;[https://startuj.infostud.com/zanimanja/umetnost/kompozitor/792 Koмпозитор]
&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Пешикан, Митар. [https://books.google.rs/books?id=9eU7DwAAQBAJ&amp;pg=PA204&amp;lpg=PA204&amp;dq=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%99+%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%9A%D0%B5&amp;source=bl&amp;ots=gAHSsEOZAF&amp;sig=ACfU3U1Vyw5KldzkcBAOJLYJiRtrdLVogg&amp;hl=sr&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwihgvD9qsv0AhUTQ_EDHbHzDsEQ6AF6BAgREAM#v=onepage&amp;q=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%99%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%9A%D0%B5&amp;f=false Наш језик]. Институт за српски језик САНУ.&lt;/ref&gt; то особа-уметнїк хтори пише музику. Вираз подрозумює особу хтора пише музику и виражує ю зоз даєдну файту музичней нотациї, хтора оможлївює другим музичаром же би тоту музику виводзели-репродуковали (интерпретовали). Тот факт роздвоює композитора од музичара хтори импровизує. Медзитим дахто може буц композитор без твореня музики у писаней форми, прето же нє маю шицки напрями у музики писану нотацию, (напр. електронска музика, композитор свойо музични идеї зоз сучасну технїку такой реализує зоз авдиозаписом). У тим контексту композитор тот цо твори музику и вон найчастейше єй перши виводзач. Познєйше музичаре-виводзаче, (шпиваче лєбо [[Инструменталиста|инструменталисти]]) повторюю / инерпретую музичну [[Композиция|композицию]] хтору чули.

У класичней музики термин ''композитор'' значни, и подрозумює ше же то академски музичаре, (особи зоз законченима потребнима школами, академиями и музичним образованьом з тей обласци) док у рок, поп музики и других жанрох прикладнєйше повесц ''автор писнї'' часто то можу буц и аматере, без фахового знаня алє маю надареносц-талант за компонованє.
[[Файл:Bach-Fantaisie_et_fugue_en_ut_mineur,_BWV_562_(Berlin,_P._140).jpg|alt=Bach-Fantaisie et fugue en ut mineur, BWV 562|thumb|447x447px|Бах−Рукопис фантазиї и фуґи у д молу, коло 1713. року]]
== Задатки композитора ==

Главни задаток композитора же би написал ориґиналну композицию спрам своєй инспирациї лєбо пре даяки уметнїцки проєкт (драма, филм, мюзикл, компютерски бависка, споти, потреби радия и телевизиї и подобне). Тоту компоновану музику познєйше буду виводзиц музичаре, шпиваче, менши ансамбли лєбо вельки [[Оркестер|оркестри]]. Прето муши буц розумлїво написана-компонована же би музичаре композицию могли правилно репродуковац и дочарац за проєкт за хтори є наманєна. Музика хтору композитор компонує може буц инструментална, вокална, вокално-инструментална а стили у хторих компонує можу буц рижни: ткв. класични, джез, рок, фолк, церковна музика. Кажди з тих стилох маю и свойо ище подкатеґориї и напрями.

== Квалитети композитора ==

Композитор першенствено муши мац адекватне образованє-знанє зоз обласци теориї музики, правила композициї и компонованя, [[Оркестрация|оркестрациї]], гармониї як и познац музични форми (мали и вельки). Добри  композитор муши мац вше швижи и креативни идеї, буц всестрани и любопитлїви, нє бац ше експериментовац, буц комуникативни, и подрозумює ше, мац страсц компонованя и творчи дух. Векшина композиторох позна а и грає на голєм двох лєбо и вецей инструментох. [[File:Ivan Kovač 1937 1992.jpg|right|thumb|371x371px|Иван Ковач, руски композитор]] А насмпредз муши мац добри слух, поготов такв. нукашнї слух. Способносц чуц з нукашнїм слухом свою нову мелодию, акорди-тонски склад, ритем и кед мелодия викомпонована чуц ю гармонски як звучи.&lt;ref&gt;[https://www.umetnickaskola.com/blog/categories/kompozitori Познати и значни композиторе]&lt;/ref&gt;

Перши наш руски академски композитор бул [[Иван Ковач]]. Оддїл композициї закончел у Беоґрадзе на Факултету музичней уметносци. Спада до плеяди сучасних войводянских композиторох. Иван Ковач преважно компоновал композициї камерного жанра, за камерни смикови оркестер, композицию Прелудиюм и фуґа зоз клавиром и хором, кантати, векше число сонтох за клавир, виолину, виолончело, кларинет, обоу итд. Попри компонованих хорских писньох и дзецинских писньох, тиж значни його зборнїк писньох за дзеци Чудесни дзвон зоз провадзеньом клавира.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://talasidunava.rs/2023/11/11/ivan-kovac/    Иван Ковач, композитор] Интернет портал ''Габи Дунаю'', 11.НОВЕМБЕР 2023. рок
* Philips, Abbey (1 September 2011)[https://rvanews.com/features/spacebomb-truth-lies-somewhere-in-between/49992 The history of women and gendermroles in music] Rvanews.com. Retrieved 20 January 2016.
*  Borowiecki, Karol; O'Hagan, John (2012)[https://ideas.repec.org/p/tcd/tcduee/tep1411.html Historical Patterns Based on 
Automatically Extracted Data: the Case of Classical Composers]
* [https://www.telegraf.rs/pop-i-kultura/muzika/3569276-10-najvecih-kompozitora-20-veka-od-rata-i-frojda-do-emija-i-oskara 10 najvećih kompozitora 20. veka]
* [https://nova.rs/kultura/betoven-gluvi-kompozitor-cija-su-dela-promenila-svet/ Бетовен - глухи композиторBetoven – його дїла пременєли швет] Nova.RS
== Референци ==


[[Катеґория:Музики]]</text>
      <sha1>erabcfk1y080nwonozxe3prn0ylznvn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мирон Жирош</title>
    <ns>0</ns>
    <id>289</id>
    <revision>
      <id>6679</id>
      <parentid>6469</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T14:56:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Линк за Вонкашнї вязи</comment>
      <origin>6679</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14410" sha1="71h3yt67nfd6tvsj0wo6x94f6bpxvk4" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot;align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мирон Жирош&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[Файл:Miron Žiroš 1936 2016.jpg|alt=Мирон Жирош|center|thumb|264x264px]]
|-
|'''Народзени'''
|1. юния 1936.
|-
|'''Умар''' 
|29. новембра 2016.
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|Учительска школа, Зомбор
|-
|'''Висша школа'''
|Висша управна школа, Нови Сад
|-
|'''Период твореня'''
|1953—2015.
|-
|'''Жанри'''
|просвита, новинарство, публицистика
|-
|'''Поховани'''
|у Мучоню, Мадярска
|-
|'''Припознаня'''
|Наградa часопису ''Шветлосц'', 

Наградa Дружтва новинарох Войводини, 

Наградa КПЗ Войводини ''Искри култури'',

Орден роботи зоз стрибернима венцом,

Награда ''Анатолий Годинка'' за 2012. рок
|}
'''Мирон Жирош''' (*1. юний 1936—†29. новембер 2016), просвитни роботнїк, новинар, публицист и наукови виглєдовач.

== Биоґрафия ==

Мирон Жирош ше народзел 1. юния 1936. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]&lt;ref&gt;[http://www.druztvo.org/ruski/vidania/22%20Studia%20Ruthenica.pdf Мирон Жирош (1936–2016)], новинар, публициста и културни творитель, ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 22, 2017, б. 165.&lt;/ref&gt;. Оцец Янко и мац Леона родз. Семан. Мирон бул наймладше дзецко у фамелиї, мал ище брата Любу и шестру Маґду. Основну школу Мирон закончел у Руским Керестуре, перши роки под час окупациї по мадярски, вец у нїзшей ґимназиї по руски. Школованє предлужел у Учительскей школи у Зомборе и законче ю 1953. року. Перше место службованя му було у дюрдьовскей школи дзе, попри роботи у класи зоз школярами, скоро 4 роки бул активно уключени и до роботи КПД Тарас Шевченко.

Року 1957. Мирон Жирош прешол на службу до школи у Руским Керестуре, дзе предлужел и свою дружтвену активносц. Дзекуюци тей активносци вон достал стипендию од Землєдїлско-продуковательней задруґи Русин з Руского Керестура и од 1959. по 1961. рок закончел Висшу управну школу у Новим Садзе. После дипломованя єден кратши час робел як правнїк у спомнутей задруґи, а кед вона интеґрована до Польопривредного комбинату Црвенка у Червинки, Жирош прешол до НВП ''Руске слово'' и там робел як новинар (1961-1962), а потим пошвидко прешол до Землєдїлскей задруґи Перши май у Руским Керестуре за управителя.

Мирон Жирош ше 1959. року повинчал зоз Гелену Верешову. Достали дзивче Славку хтора, як дворочне дзецко, траґично настрадала.

По власним жаданю, пре дальше усовершованє, 1965. року розришени є з длужносци управителя и преселєл ше до Нового Саду. Спочатку робел як педаґоґ и предлужел студиї на Правним факултету як позарядови студент. Кед 1966. року, по дзешецрочней прерви, обновени бешедни емисиї на руским язику на Радио Новим Садзе, Мирон Жирош ше врацел до новинарства. Робел як новинар-редактор полни 25 роки и з Радио Нового Саду 1991. року пошол до пензиї. 
[[Файл:Promocija u Miskolcu 12. 11 1998.jpg|alt=Промоция кнїжки Мирона Жироша у Мишколцу, Мадярска|thumb|390x390px|Промоция кнїжки Мирона Жироша у Мишколцу, Мадярска, 12. новембра 1998. року. З лїва: др Иштван Удвари, нєпозната, Мария Жирош и Мирон Жирош]]
У Новим Садзе Мирон Жирош ше тиж уключел до дружтвено-политичней активносци. Вецей роки бул член Управного одбору КУД Максим Горки, член Комисиї за животни стандард Дружтва новинарох Войводини и Союзу новинарох Югославиї. Єден час бул и предсидатель Управного одбору Фонду заєднїцкого трошеня РТВ Нови Сад, єден мандат делеґат РТВ НС у Скупштини Югославянскей радио-телевизиї, а вецей роки бул и судия-поротнїк у Окружним судзе у Новим Садзе.

== Период публицистичней творчосци ==
Як радийски новинар Жирош писал прилоги и ушорйовал ''Радио новини'', потим ''Емисию за валал'', як и емисиї з нашей прешлосци ''Давно, давно то було'' и ''Драги нашого живота''. У чаше єдинственей рускей радио и телевизийней редакциї (1976-1980), а и познєйше, обявел вецей замерковани документарни прилоги на телевизиї и телевизийни филми. З єдну свою радио-емисию за валал конкуровал на югославянске змаганє Тидзень радия Охрид 1976 и вона преглашена за найлєпшу у информативней функциї. У єй рамикох була и гумористично-сатирична рубрика хтору писал и читал Кооперант Федор (Микола Сеґеди). Нєодлуга потим и Радио Беоґрад у своєй емисиї за валал уведол подобну рубрику.
 
Гелена и Мирон Жирош усвоєли хлапчика Мирослава. У транспортним нєщесцу 1982. року супруга Мирона Жироша Гелена погинула, а вон бул барз покалїчени. Пар роки тирвало його вилїченє и окрипенє.

На путованьох по Мадярскей, по руских островох, Мирон Жирош у Мученю упознал Марику (Марию) Йобадьову (Янчикову)  хтора му помагала на путованьох по мадярских валалох. Їх познанство коруноване з малжеством.

През 25 роки роботи у Рускей редакциї РТВ Нови Сад Мирон Жирош достал вецей награди и припознаня: Награду часопису ''Шветлосц,'' Награду Дружтва новинарох Войводини за новинарски прилог, Награду КПЗ Войводини Искри култури за публицистику, Орден роботи зоз стрибернима венцом и велї други.
[[Файл:Bacvansko srimski Rusnaci tom 2.jpg|alt=Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991|thumb|268x268px|Бачванско-сримски Руснаци  дома и у швеце 1745-1991, II том]]
Бул член Наукового товаришства Европи и добитнїк Награди ''Анатолий Годинка'' за 2012. рок, хтору додзелює русинска самоуправа у Мадярскей.

Од пензионованя Мирон Жирош жил у Казинцбарцики у Мадярскей зоз супругу, универзитетску професорку др Марию Йобадь и дзивку Анамарию, алє свойо публицистични и други твори з найвекшей часци и надалєй обявйовал у руских медийох и публикацийох у Войводини.

Мирон Жирош цалого живота писал о Руснацох и за Руснацох Войводини алє, интимно, припадал ґрупи Руснацох хтори були проукраїнски ориєнтовани. Тото було ясно документоване з його посмертно видату кнїжку под насловом ''Статї и есеї''. 

Мирон Жирош умар 29. новембра 2016. року Казинцбарцики. Поховани є на грекокатолїцким теметове у Мучоню, у Мадярскей.  
== Библиоґрафия ==
 
* ''Погляди до прешлосци'', Грекокaтолїцка пaрохия св. Петрa и Пaвлa, Нови Сaд, 1995, б. 143.  
*  ''Живa Горнїцa І'', ОРУМЕ, Будапешт, 1996, б. 137.  
*  ''Нaдїя под цудзим нєбом'', поемa-xронїкa, Висша педаґоґийна школа Дєрдь Бешенєи, Катедра українскей и рускей филолоґиї Нїредьгаза, Мишколц, 1997, б. 120.
*  ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745–1991)'', под назву ''Досельованє, природни прирост и розсельованє Руснацоx, Том 1,'' Грекокaтолїцка пaрохия св. Петрa и Пaвлa, Нови Сaд, 1997, б. 495.  
*  ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745–1991)'', под назву ''Материялна и дуxовна култура Руснацоx'' и ''Як зме ше отримали, Том 2,'' Грекокaтолїцка пaрохия св. Петрa и Пaвлa, Нови Сaд, 1998, б. 514.  
*  ''Мили сину мой'', НВУ Руске слово и Грекокaтолїцка пaрохия св. Петрa и Пaвлa, Нови Сад 2002, б. 222.  
*  ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце'', под назву ''Ремеселнїцтво, [[тарґовина]] и погосцительство (1745–2001), Том 4,'' НВУ Руске слово и Грекокaтолїцка пaрохия св. Петрa и Пaвлa, Нови Сад 2004, б. 644.  
*  ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745–2001)'', зоз назву ''Живот Руснацоx – з очми новинара , Том 5,'' НВУ Руске слово и Грекокaтолїцка пaрохия св. Петрa и Пaвлa, Нови Сад 2003, б. 520. 
*  ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-2001, Том 6,'' НВУ Руске слово'','' 2007, б. 516.
*  ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-2005, Том 7,'' НВУ Руске слово, 2008, б. 498
*  ''Америцки мен'', Правдиви приповедки о живоце Руснацох у Америки, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2015, б. 143.
*  ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце'', Статї и есеї, НВУ Руске слово, НовиСад, 2021, б.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Zirbeseduje.jpg|alt=Мирон Жирош за бешеднїцу|Мирон Жирош за бешеднїцу на єдним науковим совитованю
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Штефан Гудак: ''Слово з нагоди 60 роко живота Мирона Жироша,'' ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 5, 1996-1997, б. 124.&lt;br /&gt;

== Вонкашнї вязи ==

* Гавриїл Колєсар: [http://ruskatube.x10host.com/rus/Rusnaci%20u%20svece%2012.pdf Чловек хтори розоткрил тайну часоплївней машини], ''Руснаци у швеце, Рок V, ч. 2, Май-Авґуст'',  2006, б. 12

* [https://www.youtube.com/watch?v=Vl8cQEFT5J8 NJIŽNA PREDZA Z PAVUČINI] - pripoveda Miron ŽIROŠ

* [https://www.youtube.com/watch?v=81IFfyMS0OQ ČEREHATSKA OAZA MIRONA ŽIROŠA] - Avtor Mirko KANJUH 

* [https://www.youtube.com/watch?v=8OXqFeYrTyk RUSNACI I HORNJICA] − Miron Žiroš

* [https://www.youtube.com/watch?v=WzU_GC-euiE RODZINSKE STRETNUCE] – TV reportaža Mirona ŽIROŠA

* [https://www.youtube.com/watch?v=TSUxB2pOIJE Slave Šanta prikazuje] − Stretnuce zoz potomkami rusnacoh u Mađarskej 1996. roku

* [https://www.youtube.com/watch?v=307sAoI6rGE Slave Šanta prikazuje] − Miron Žiroš i dr Mikola Novta u Mađarskej medzi Rusnacami (2001).

* [https://www.youtube.com/watch?v=leQB_JeeP_U NASELJOVANJE RUSNACOH DO DJURDJOVA] - Miron ŽIROŠ


== Референци ==</text>
      <sha1>71h3yt67nfd6tvsj0wo6x94f6bpxvk4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Яким Сивч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>495</id>
    <revision>
      <id>6677</id>
      <parentid>6456</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T14:38:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Елемент за Вонкашнї вязи</comment>
      <origin>6677</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17715" sha1="d1iu30vf4w6b32vsdipqtlb2ky0pxza" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Яким Сивч&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Jakim Sivč.jpg|алт=Яким Сивч, композитор|центар|мини|300x300п]]
|-
|'''Народзени'''
|26. април 1935.
|-
|'''Умар'''
|2. децембра 1987. (52)
|-
|'''Державянство'''
|югославянске
|-
|'''Язик творох'''
|руски
|-
|'''Школа'''
|ґимназия
|-
|'''Универзитет'''
|Висша педаґоґийна 
школа у Сараєве
|-
|'''Период твореня'''
|1955—1985
|-
|'''Жанри'''
|просвита, компонованє, 
[[инструменталиста]]
|-
|'''Поховани'''
|у Руским Керестуре
|}
'''Яким Сивч''' (*26. април 1935—†2. децембер 1987), музични педаґоґ, [[композитор]], музичар и спортиста.

== Биоґрафия ==
Яким Сивч ше народзел 26. априла 1935. року у [[Руски Керестур]], як наймладши спомедзи троїх дзецох оца Якима и мацери Мелани (народзеней Чизмар). Шестри му Гелена (познєйше наставнїца и малярка) и Анґела (одата Колєсар). Основну школу и нїзшу ґимназию закончел у Руским Керестуре, висши класи ґимназиї започал у Оджаку, а вельку матуру закончел у Бачкей Паланки. После велькей матури пробовал ше уписац на Музичну академию у Беоґрадзе, алє го там нє прияли бо пред тим нє закончел штредню музичну школу та ше, по жаданю родичох, уписал на студиї права на Правним факултету у Беоґрадзе. Медзитим, и надалєй його преокупация була музика. Гармоника и под час студийох права була його стаємни провадзач.

Под час студийох у Беоґрадзе бул член оркестрох у КУД Иво-Лола Рибар, Вукица Митрович, Мика Митрович и Брача Стаменкович. У тим чаше упознал ше и зоз Владимиром Горняком-Фицком, беоґрадским студентом ветерини з [[Коцур]]а, котри мал барз приємни глас и знал крашнє шпивац. Вони двоме на рижних концертох посциговали красни успихи, окреме у интерпретованю русийских писньох, котри у тедишнїм чаше були барз популарни. То ище баржей утвердзело Якима Сивча у опредзелєню же би музика постала його животна професия. После уписаного пиятого семестра на Правним факултету, дефинитивно напущує студиї права и одходзи одслужиц войско.

Яким Сивч бул активни дружтвени и спортски роботнїк и зохабел глїбоки шлїди на планє пестованя атлетики, гокею на лядзе и корчоляню у Руским Керестуре.

Яким Сивч  ше оженєл зоз Смилю родз. Радойчин 26. марца 1961. року и у малженстве мали двойо дзеци, сина Владимира  и дзивку Весну.

У 1962. року почал робиц у керестурским [[Дом култури Руски Керестур|Доме култури]] як шеф рахунководства, гоч за тото нє мал одвитуюци квалификациї, алє ше знало же як искусни музичар годзен вельо помогнуц у орґанизованю музичного живота. Теди вон паралелно почал робиц и у Школи за основне музичне образованє у Кули. Пошвидко и у Руским Керестуре  отворене видвоєне оддзелєнє тей школи. То були фундаменти музичного образованя у валалє.

== Музична и педаґоґийна робота ==
[[Файл:Jakim Sivc zoz harmunikasami.jpg|alt=Яким Сивч зоз гармоникашами|thumb|374x374px|Яким Сивч зоз гармоникашами]]То источасно и рок кед ше почало зоз пририхтованями фестивала Червена ружа, чий єден з орґанизаторох, сновательох и „кум“ бул праве Яким Сивч. Вон пририхтал за наступ на сцени шицких шпивачох на першей Червеней ружи, хторих провадзел праве його [[оркестер]] под назву ''Шкорванчки'', у составе [[Владислав Надьмитьо]], Михайло Микита, [[Теофил Сабадош]], Мирон Джуджар, Михал Чордаш и Яким Сивч. Уж на першей Ружи виведзени и перши три Сивчово ориґинални композициї забавного характера – ''Щешлїва ноц'', на його власни текст, ''Єшеньска ружа'' на слова Янка Грубенї и ''Модерна любов'' („Вше ше людзе любовали“) на слова Юлияна Каменїцкия. Прето з правом можеме повесц же Яким Сивч зачатнїк новшей рускей забавней музики. Попри тим, вон значне число композицийох зложел у народним духу як и велї композициї за дзеци а ма и вецей композициї обробени за хор.

Яким Сивч друковал 1965. року кнїжочку ''Забавни мелодиї и романси'' у хторей обявени 22 його власни композициї.

У 1966. року вон позарядово закончує штредню музичну школу и уписує ше на музични напрям Висшей педаґоґийней школи у Сараєве, дзе з успихом дипломовал 26. септембра 1969. року и почал робиц як наставнїк музичного образованя у Основней школи Петро Кузмяк у Руским Керестуре.

Яким Сивч бул одлични гармоникаш, знал и зашпивац, писал часто тексти за свойо композици, алє остал насампредз запаметани як композитор. Яким Сивч розпочал єдну нову обласц роботи у рамикох музичного скарбу Руснацох, а то було осучасньованє рускей шпиванки. Дзекуци велькому таланту Яким Сивч компоновал велї красни шпиванки хтори уж за його живота постали часц рускей народней музики. Тиж барз значна и його воспитна робота. Бо, велька векшина младих людзох котри ше у 70-тих и 80-тих рокох ХХ сторочя занїмали зоз твореньом рускей шпиванки, хтори ю виводзели и хтори ю насправди любели, перши сознаня о рускей музики доставали од їх наставнїка Якима Сивча. Як наставнїк и учаснїк велїх музичних акцийох Яша знал приблїжиц музику ґу людзом, а вони му, вецей генерациї, на тим окреме подзековни. На трох ґрамофонских плочох и вецей авдиокасетох находзи ше його музика; у штирох кнїжкох зазначени ноти його композицийох, а музични емисий наших радио-станїцох нє мож задумац без його популарних шпиванкох.

У 1984. року, по нєполних 22 рокох роботного стажу, пре чежку хороту бул примушени пойсц до инвалидскей пензиї. Свидоми безвиходносци зоз такого стану, упокоєл ше 2. децембра 1987. року.

Поховани є у Руским Керестуре.

=== К О М П О З И Ц И Ї ===
{| class=&quot;wikitable&quot; width=450px
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;У народним духу&lt;/big&gt;
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Автор текста'''
|-
|1965
|[https://www.youtube.com/watch?v=3FaryZr0hls&amp;t=38s Плїва хмарка]
|Михайло Ковач
|-
|1965.
|[https://www.youtube.com/watch?v=XLo___55txA У лєшику при валалє]
|Силво Ерделї
|-
|1965.
|[https://www.youtube.com/watch?v=GFRKrjAws9A Били орґони]
|Єлена Солонар
|-
|1966.
|Я тото дзивче сцем
|Яким Сивч
|-
|1966.
|[https://www.youtube.com/watch?v=THV6JMOvlCE Качмар, дай нам вино]
|Теофил Сабадош
|-
|1969.
|[https://www.youtube.com/watch?v=07B5ayJVutQ Ружи, червени ружи]
|Яким Сивч
|-
|1969.
|[https://www.youtube.com/watch?v=oHaI1R0eR6I Мой стари доме]
|Теофил Сабадош
|-
|1970.
|[https://www.youtube.com/watch?v=AXD7RkaxM9A О, врац ше, мили]
|Михайло Ковач
|-
|1971.
|[https://www.youtube.com/watch?v=iX7IZKf0Wms Грайце ми, гудаци, грайце]
|Яков Салак
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=HzmnVh9DwQo&amp;t=40s Мацерова мушкатла]
|Теофил Сабадош
|-
|1975.
|[https://www.youtube.com/watch?v=NTyTnln5rSo&amp;t=71s Били тополї]
|Михал Рамач
|-
|1978.
|[https://www.youtube.com/watch?v=Mn3tW4B1WLI Стари салаши]
|Яким Сивч
|-
|1979.
|[https://www.youtube.com/watch?v=PxHmvrwvnhk Кед квитли овоци]
|Яким Сивч
|-
|1984.
|[https://www.youtube.com/watch?v=kRZeiIRJe1c Писня старей тополї]
|Янко Фейса
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;У забавним духу&lt;/big&gt;
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Автор текста'''
|-
|1962.
|Щешлїва ноц
|Яким Сивч
|-
|1962.
|Єшеньска ружа
|Янко Грубеня
|-
|1962.
|[https://www.youtube.com/watch?v=iese4DjvINM Модерна любов]
|Юлиян Каменїцки
|-
|1964.
|Иринка
|Яким Сивч
|-
|1964.
|[https://www.youtube.com/watch?v=wtwOUqb-84k Ноц]
|Теофил Сабадош
|-
|1965.
|Кед же ме стретнєш
|Ирина Гарди (Ковачевич)
|-
|1971.
|Валалу, врацам ци ше
|Яким Сивч
|-
|1971.
|[https://www.youtube.com/watch?v=Nx_uI-vyxGg Нє знєвер любов]
|Дюра Латяк
|-
|1971.
|На дражки живота
|Любка Фалц
|-
|1972.
|Моя перша любов
|Мелания Кучмаш
|-
|1972.
|[https://www.youtube.com/watch?v=SbNTD8pCo7c Керестурски тополї]
|Дюра Латяк
|-
|1975.
|За тебе
|Ярослава Кочиш-Микита
|-
|1976.
|Знам же ме чекаш
|Ярослава Кошиш-Микита
|-
|1976.
|Чловек сом и жадам вам шицко...
|Юлиян Тамаш
|-
|1976.
|Тей ноци
|Ярослава Кочиш-Микита
|-
|1977.
|Придзе час
|Теофил Сабадош
|-
|1978.
|[https://www.youtube.com/watch?v=_ADUZKlSbUo Нашмеяней дзивки]
|Яким Сивч
|-
|1979.
|[https://www.youtube.com/watch?v=XhNmat-Lo6k Пошла ши з витром]
|Яким Сивч
|-
|1980.
|Тримайме ше за руки
|Яким Сивч
|-
|1981.
|[https://www.youtube.com/watch?v=uHDSNDpPa2Y Як давно то було]
|Яким Сивч
|-
|1985.
|Ирена
|Яким Сивч
|}

{| class=&quot;wikitable&quot; width=450px
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;Червене пупче&lt;/big&gt;
|-
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Автор текста'''
|-
|1969.
|Моя жем
|Яша Баков
|-
|1969.
|Наша писня
|Микола М. Кочиш
|-
|1969.
|Пшичок и мачичка
|Янко Фейса
|-
|1970.
|Наша Марча
|Микола Скубан
|-
|1970.
|Любичица
|Ирина Гарди-Ковачевич
|-
|1970.
|Лєдво чекам
|Мелания Павлович
|-
|1970.
|Май, май, май
|Микола М. Кочиш
|-
|1973.
|[https://www.youtube.com/watch?v=VWM8nU9xs9c Цихо, цихше]
|Ангела Прокоп-Єздич
|-
|1973.
|Мали Мижо
|Яким Сивч
|-
|1974.
|Синови
|Владимир Бесерминї
|-
|1974.
|Перши май
|Мирон Будински
|-
|1975.
|Май 1946
|Яша Баков
|-
|1975.
|Косидба
|Микола Скубан
|-
|1975.
|До кола
|Микола М.Кочиш
|-
|1976.
|[https://www.youtube.com/watch?v=oYvrmOyDCyA Концерт животиньох]
|Яким Сивч
|-
|1976.
|Спали би уж твойо очка
|Єлена Солонар
|-
|1979.
|Чом любиме Републику
|Микола Скубан
|-
|1979.
|Приходзи яр
|Микола Скубан
|-
|1979.
|Априлска природа
|Микола Скубан
|-
|1981.
|Ошлєбодзени валал
|Микола Скубан
|-
|1981.
|Моя Република
|Михайло Ковач
|-
|1983.
|[https://www.youtube.com/watch?v=3FaryZr0hls&amp;t=38s Плїва хмарка]
|Михайло Ковач
|-
|1983.
|Годзинка
|Микола М. Кочиш
|-
|(?)
|Дзень мацерох
|Геленка Горняк
|-
|(?)
|На вибдови
|Василь Мудри
|-
|(?)
|Новемберска шветочносц
|Микола Скубан
|-
|(?)
|Привит Дїдови Мразови
|Микола Скубан
|-
|(?)
|Пришла жима
|Микола Скубан
|}

== Литература ==
* Тамаш, др Юлиян, &quot;Яким Сивч (1935-1987)&quot;, ''Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991),'' Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок .

* ''Яким Сивч поета нотох (1935–1987)'' нотни и текстуални записи – Видавателє НВУ Руске слово Нови Сад и Завод за културу войводянских Руснацох, ношитель проєкта Руске културно-просвитне дружтво Нови Сад, Н. Сад 2010,

* Интервю Дю. Папгаргая з Я. Сивчом: ''ЗАБАВНУ МУЗИКУ МОЖЕМЕ И МИ ТВОРИЦ И ПЕСТОВАЦ,'' ''Руске слово'', 20. септембер 1963, бок 3

* Яким Сивч: ''Забавни мелодиї и романси.'' НВУ Руске слово, Руски Керестур, 1965. Боки 32.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf ''Яким Сивч,'' биоґрафия и реґистер композицийох на фестивалу], ''Червена ружа 1962-2011'', Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б.  534-536

* Гавриїл Колєсар: [http://ruskatube.x10host.com/rus/Rusnaci%20u%20svece%2010.pdf Яким Сивч, композитор, музични педаґоґ и инструменталиста], ''Руснаци у швеце, Рок IV, ч. 3, Септембер-Децембер 2005'', б. 18.

* [https://www.youtube.com/watch?v=w0Xj0bQQoIU&amp;t=627s ''Гелена Сивч и Яким Сивч''], ТВ Нови Сад, новембер 1988. року

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Sivč Jelena Waldo.jpg|Яким Сивч, Єлена и Владимир Солонар у Руским Керестуре
Orkester Sivgamuriz.jpg|алт=Оркестер Сивґамуриз вежба у квартелю Ризничових|Оркестер ''Сивґамуриз'': Яким Сивч, гармоника, Владимир Мученски, клавир, Владимир Новта, Владимир Ґаднянски, бас и Павле Ризнич, кларинет.
Sivč i Miki Jevremović.jpg|алт=Яким Сивч и Миодраґ Мики Євремович|Яким Сивч и Миодраґ Мики Євремович  у чаше кед  Мики знял синґл ґрамфонску плочу зоз Сивчовима композициям.
&lt;/gallery&gt;</text>
      <sha1>d1iu30vf4w6b32vsdipqtlb2ky0pxza</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бас</title>
    <ns>0</ns>
    <id>572</id>
    <revision>
      <id>6683</id>
      <parentid>6673</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T20:59:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>6683</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5180" sha1="1v3nxl86ayy050rxwztfzitl4hz0bh7" xml:space="preserve">[[File:Range bass voice.png|right|thumb|267x267px|Басов тонски розпон гласу]]'''&lt;big&gt;Бас&lt;/big&gt;''' то найглїбши хлопски глас, хтори ма розпон од ''Е'' (у велькей октави) по ''d1'' (у першей октави).&lt;ref&gt;''Речник српскога језика.'' Нови Сад: Матица српска. 2011. б. 63.&lt;/ref&gt;  Бас то глас хтори ма глїбину и полносц/волумен [[Звук|звука]]. Од давна по нєшка басово гласи хасновали [[Композитор|композиторе]] у своїх вокалних [[Композиция|композицийох]]. У своїх дїлох за [[хор]], нашпивох а поготов у оперох бул значни глас басовей мелодийскей часци.  
Постоя вецей файти баса. Основне подзелєнє то на високи и глїбоки бас, док напр. у италиянскей [[Подзелєнє музики|музики]] ше розликую ''шпивацки'' бас (ит. basso cantante),  ''шмишни-гумористични'' бас (ит. ''basso buffo'') &lt;ref&gt;[https://www.collegesidekick.com/study-guides/musicappreciation_with_theory/ &quot;Bass | Music Appreciation&quot;]  collegesidekick.com.&lt;/ref&gt; и ''нїзки'' бас (ит. ''basso profondо'').&lt;ref&gt;Лицвенко И. Г. [https://www.belcanto.ru/basso.html ''Бас''] Belcanto.ru. Дата обращения: 1 марта 2015 [https://web.archive.org/web/20150316102307/http://belcanto.ru/basso.html Aрхивоване]&lt;/ref&gt;  Нїзки бас найнїзши хлопски шпивацки глас хтори ма одредзену теситуру гласа, ма глїбину и волумен, ''полни звук.'' Часто их волаю'' 
{| class=&quot;wikitable&quot;align: align=right width=270px             
|+
! colspan=&quot;2&quot; |Основни дияпазони гласох 
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Женски гласи
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Soprano voice range on keyboard.svg|250px|Сопран|]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Сопран
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Mezzo-soprano voice range on keyboard.svg|250px|Мецосопран|]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Мецосопран   
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Contralto voice range on keyboard.svg|250px|Алт|]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Алт
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Countertenor voice range on keyboard.svg|250px]]
|-
!colspan=&quot;2&quot;  |Хлопски гласи
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Tenor voice range on keyboard.svg|250px]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Тенор
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[File:Baritone voice range on keyboard.svg|250px]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Баритон
|-
| colspan=&quot;2&quot;|[[File:Bass voice range on keyboard.svg|250px]]
|-
|colspan=&quot;2&quot; |Бас
|}
''октависти'' праве пре глїбину и нїзки тони хтори можу одшпивац. През историю музики мож обачиц же од вше композиторе писали за бас. У велїх писньох, розшпивох визначна мелодия була за глас бас. Поготову вельо значни часци у оперох компоновани ''за глїбоки баси-''бас профондо'' и мелодични бас-''бас кантате''.  

Културолоґийни уплїв и индивидуални прикмети шпивачох, творя широке поняце вариянтох розпону (гласового обсягу) и квалитету баса. У дїлох европских композиторох находза ше нїзши тони за бас, хтори дзепоєдним шпивачом очежую шпиванє глїбоких тонох, док напр. русийски шпиваче таки нїзки тони зоз лєгкосцу шпиваю. Прето таки баси достали назву ''русийски бас'' хтори маю винїмкову глїбину шпиваня. 

У хорскей музики у мишаним составе зоз заступенима штирома гласами САТБ ([[сопран]], [[алт]], [[тенор]], бас) бас найзначнєйши глас спод тенора, алта и сопрана. Басова мелодийска линия основа а часто и гармонска подлога у хорским дїлу, и прето глас бас ма визначну улогу у мишаним хорским штирогласю, лєбо лєм у хлопским хору. Теди ше найчастейше баси дзеля на бас и бас-[[баритон]] и нa перши и други тенор. 

== Вонкашня вяза ==
* [https://www.bbc.co.uk/wales/cardiffsinger/sites/guides/pages/voice.shtml Guide to the singing voice] [[:en:|BBC Wales]]
* [https://www.bach-cantatas.com/Topics/Basses.htm Basses in Bach’s Vocal Works ]
== Референци ==

[[Катеґория:Музики]]</text>
      <sha1>1v3nxl86ayy050rxwztfzitl4hz0bh7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Баритон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>593</id>
    <revision>
      <id>6675</id>
      <parentid>6332</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T12:06:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Враћене измене корисника [[Special:Contributions/Sveletanka|Sveletanka]] ([[User talk:Sveletanka|разговор]]) на последњу измену корисника [[User:Olirk55|Olirk55]]</comment>
      <origin>6243</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9007" sha1="pkapvpuvjvz464qfqjcqki0zfplnid6" xml:space="preserve">[[File:Stimmlage Bariton.svg|right|thumb|247x247px|Баритон, нотни приказ розпону гласа]]'''Баритон''' то тип хлопского класичного гласу хторому ше вокални розпон гласу находзи помедзи баса и тенора. Вон найчастейши хлопски глас.&lt;ref&gt;Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 108. ISBN 86-331-2075-5.&lt;/ref&gt; Назва походзи зоз греческого язика βαρυτονος (баритонос) а значи глїбоке, чежке звучанє''.'' Композиторе найчастейше пишу музику за тот глас зоз розпоном од  ''f''  у малей октави по  ''f1'' у першей октави ''( f'' над штреднїм ''c1''), т.є. ''f'' ''- f1'' у оперскей музики, а можлїве же глас мож прешириц на початку и на концу розпону-обсягу. Баритон звучи єдну октаву нїжей од мецосопрана вокалного уровня женских гласох и даєдних хлопских (тенора и контратенора).

Слово як значенє баритон гласа ше першираз похасновало у 15. вику, у чаше кед ше зявело пейцгласове и шейсцгласове шпиванє. Кед штирогласє постало стаємне коло 17. вику, баритонски линиї були заобидзени и вихабени у хорских композицийох так же шпиваче зоз баритон гласом були примушени шпивац тенор лєбо бас.&lt;ref&gt;[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81,_%D0%B2_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B5  Голос,в вокальной музыке.][https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0  Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.] в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.&lt;/ref&gt;

[[File:Baritone voice range on keyboard.svg|right|thumb|321x321px|Баритонов гласовни розпон (дияпазон) приказани на калвиятури]] Дзепоєдни теоретичаре класификую баритон на даскельо типи: 
• тенор-баритон, хтори баржей тенор алє ма баритонски тембр-баритон тенор. При шпиваню висших тонох баритон гласом чежше шпивац.
• лирски баритон глас хтори звучи лагодно, лирски, алє типично баритонскей фарби. Часци хтори написани за тот глас маю найвисшу теситуру.
• лирско-драмски баритон, спомалшени, шветлого тону и значней моци. Може шпивац и лирски и драмски улоги у опери.
• драматични баритон то глас ''цмейшого'' звучаня, моцнєйши є а поготов з моцносцу звука у централним и горнїм тонским розпону. Часци драмского баритона нїзшей теситури, алє у хвилькох високих мелодийских часцох можу досягнуц и одшпивац найвисши тони.
• Бас-баритон то штреднї глас хтори ма прикмети характеристични и за бас и за баритон. Звичайно нє ма рухоми висши ноти, алє може одшпивац моцнєйше и нотно густейши пасажи  (по ''F'' у велькей октави) кед ше поровна зоз нормалним баритоном. Характерує  го моцни, дакеди интензивни звук у централним реґистру. Традицийни репертоар: Вотан у ''Дие'' ''Валкири''  и Голандяанин у опери ''Блукач-скитнїк'' ''Голандянин'' (композитора Рихарда Ваґнера), Фиґаро у опери ''Севильски'' ''байбер'', ''Дон Дьован''и  у истоименней опери од В. А. Моцарта, Игор Святославич у опери ''Княз Иґор'', Томски у опери ''Пикова'' ''дама'' итд.
Спрам театралних документох, и новинарских записох мож обачиц же ше од початку 19. вику по штредок 1820-их, часто хасновал термин ''primo basso, basse cantante'', и ''basse-taille'' за хлопох-шпивачох хтори познєйше були наволани баритони. 
[[File:Mozart - Le Nozze di Figaro (Fricsay) - Act 1 - 20. Non più andrai.ogg|right|thumb|278x278px|Моцарт, Ария зоз опери Фиґаро за баритон глас]]
Стил вокализми ''bel canto'' хтори ше зявел у Италиї з початку 19. вику заменєл у опери шпивачох-кастратох  хтори доминовали у предходним вику. Тото допринєсло же би ше на баритон патрело як окремну катеґорию гласа у одношеню на бас. Традицийно баси у оперох були ауторитети як цо то краль лєбо почитовани паноцец; алє зоз зявеньом гласа баритона композиторе вше вецей унапрямовали свойо улоги спрам баритонох хтори були сиґурни провадзаче їх улогох у оперох.

Значни композиторе белканто опери:
Дьоакино Росини (''Севильски байбер, Вилиям Тел''); 
Ґаетано Доницети (''Дон Пасквале, Любовни напиток, Лусия ди Ламермур, Лукреция Борджия, Ла фаворит'');
Винтєнцо Белини (''Пуритани,'' ''Норма'');
Ґиатамо Маєрбер (''Лес Хуґенотс''); и
млади Дюзепе Верди (''Набуко, Ернани, Маґбет, Риґолето, Травията,'' ''Фалстаф'').

[[File:50s Elvis Silhouette with Mic Stand 1.jpg|right|thumb|295x295px|Елвис Присли силуета познатого шпивача зоз  баритон гласом.]]
== Баритони у мюзиклох и поп музики ==
Баритон глас тиж заступени у мюзиклох углавним як високои баритони (Томас Борхерт лєбо Бруно Ґрасини). Алє постоя улоги  у мюзиклох и за глїбоки баритон глас. ''Баритен''  музична вариянта баритона. Вон комбинує тенорски и баритонски елементи у вокалней фарби и розпону, як  високи баритон, може превжац и нїзки тенорски часци. 

Познати шпиваче зоз баритон гласом у поп музики:

Дин Мартин, Френк Синатра, Ли Хејзлвуд, Нил Даймонд, Том Смит (уредници), Дејв Гахан, Хајно, Стен Роджерс, Елвис Присли, Рой Орбисон, Джони Кеш, Джим Морисон,  Том Џонс, Леонард Коен, Иян Кертис, Ник Кейв и велї други.

== Вонкашня вяза ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=L-jRZ3owf3s Дмитрий Хворостовский-баритон, ария зоз опeри Демон.]
* [https://www.youtube.com/watch?v=R4eFu2pEXsc Микола Корпаш-руски баритон, писня ''Блукал я уж велї роки'']
* [https://www.youtube.com/watch?v=ED8jiRvtWgk Ириней Бучко, баритон народна писня ''Нєдалєко од валала]'' You tube
== Референци         ==</text>
      <sha1>pkapvpuvjvz464qfqjcqki0zfplnid6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сандра Ди</title>
    <ns>0</ns>
    <id>642</id>
    <revision>
      <id>6676</id>
      <parentid>6667</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T14:13:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Унєшени линк за Вонкашнї вязи</comment>
      <origin>6676</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10577" sha1="n83ygbolholn3131gwza8pey48z1fob" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Сандра Ди&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |
[[File:Sandra Dee 1959.jpg|alt=Александра Зук|center|thumb|299x299px]]
|-
|'''Народзена'''
|23. априла 1942. року, Ню Джерзи, ЗАД
|-
|'''Умарла'''
|20. фебруар 2005. (62), Калифорния, ЗАД
|-
|'''Кариєра'''
|манекенка, ґлумица
|-
|'''Период анґажованя'''
|1957—1983
|-
|'''Популарни филми'''
|''Скорей як цо одплїваю''(1957)
''Жвератко живота'' (1959)

''Дзивуша'' (1959)
''Лєтнє место'' (1959)

''Кед придзе септембер'' (1961)

''Кед чловек одвитує'' (1962)

''Страцени'' (1983)
|-
|'''Припознаня'''
|Златни ґлобус
|}
'''Сандра Ди''' (*23. април 1942—†20. фебруар 2005) америцка манекенка и ґлумица русинского походзеня. 

Сандра Ди, народзена як Александра Зак (Жук) (23. априла 1942. року) у Байону, америцка держава Ню Джерзи. Родичи єй мацери Мери Цимболяк були лемковского/карпато-русинского походзеня. На початку 20. вику, мацеров оцец, Александар Цимболяк, як мали хлапец, зоз родичами емиґровал до Байону (ЗАД) зоз малого валалу Изби, зоз Галичини, нєшкайшей юговосточней Польскей. Мацерова мац Ана Пласкон, родзена у Байону, алє єй родичи тиж емиґровали зоз истого валалу Изби.&lt;ref&gt;[http://www.carpatho-rusyn.org//fame/dee.htm    Сандра Ди.] (на анґлийским язику) ''carpatho-rusyn.org''&lt;/ref&gt;

Кариєру почала на знїманю рекламох за дзеци, а до филмскей индустриї вошла як дзивка. Найпознатша є по своїх „наївних улогох”. Достала награду Златни ґлобус за найперспективнєйшу нову ґлумицу за улогу у филме ''Скорей як цо одплїваю'' (реж. Роберт Вайс, 1957. рок). Постала позната по улогох у представох ''Жвератко живота'' и ''Дзивуша'', обидва зоз 1959. року. По способе живота и знятих филмох, як и краси, була идол младих Америкацох.  Сандра Ди тиж позната и по тим же єй подоба и часточнє дзепоєдни хвильки зоз живота були инспирация знїманє познатого музичного филма [[Брилянтин (филм)|''Брилянтин'' (1978)]] и писню ''Попать на мнє, я Сандра Ди (Look at Me, I'm Sandra Dee)''. Єй подоба ше у тим филме сатирично наводзи як символ нєвиносци и „послухней дзивки”.

Концом 1960-их, кариєра єй нагло опадує, а тиж так ше и закончує малженство зоз шпивачом Бобийом Дарином (1960-1967).

== Младосц ==

Сандра Ди єдине дзецко Мери, народзеней Цимболяк и Джона Зака (Жука). Скорей як цо наполнєла 5 роки, родичи ше розишли.

Пошвидко як пременєла мено и кед наполнєла 12 роки, розпочала манекенску кариєру и робела у подприємству у Нюйорку. &lt;ref&gt;[http://www.biography.com/people/sandra-dee-9542304  Биоґрафия Сандри Ди,] ''www.biography.com''&lt;/ref&gt;

Цо ше дотика точного датума народзеня, єст нєясни информациї. Правни реґистри и надгробни памятнїк, хтори поставел єй син, потвердзую же є народзена 1942. року. &lt;ref&gt;[https://www.findagrave.com/memorial/10502379/sandra-dee   Сандра Ди.] база податкох (на анґлийским язику), ''www.findgrave.com''&lt;/ref&gt;  Зоз єй интервюа за ''Oknard Press-Courier''  зоз 1967. року, тиж мож чуц же 1960. року мала 18 роки кед ше упознала зоз Бобийом, а три мешаци познєйше ше винчали. У кнїжки, хтору написал єй єдини син, пише же є народзена 1944. року, а тиж, кед починала кариєру як манекенка и ґлумица, Сандра и єй мац ю „подмладзели” же би мала вецей можлївосци достац роботу.

== Кариєра ==

Америцки режисер Рос Хантер збачел Сандру Ди зоз мацеру у Парк-авениї у Нюйорку, кед мала 12 роки. У єдним сообщеню 1959. року Сандра виявела же „швидко одросла”, же углавним була окружена зоз старшима людзми и же „могла робиц шицко цо пожадала”. Под час манекенскей кариєри сцела схуднуц же би була худа як „манекенки високей моди”, а под час и после нєправилного костираня мала вецей чкоди як хасну, здравє було очкодоване. И попри того, Сандра за рок роботи як млади модел у Нюйорку заробела аж 75 000 долари, хтори потрошела на себе и свою мацер кед єй умар мачох. Тота сума була векша од надополнєня хторе доставала за роботу ґлумици.

'''Ґлумецка кариєра'''
[[File:Sandra Dee, Cliff Robertson, and James Darren in 'Gidget', 1959.jpg|thumb|Плаката за филм ''Дзивуша'', 1959|402x402п]]
По законченю кариєри манекенки, Сандра ше преселєла зоз Нюйорку до Голивуду 1957. року. Ходзела до приватней голивудскей професийней школи, дипломовала у Универзитетскей штреднєй школи у Лос Андєлесу у юнию 1958. року. 

Першираз ше зявела у филме 1957. року ''Скорей як цо одплїваю'' (режисер Роберт Вайс), зоз ґлумицами Джоан Фонтейн и Пайпер Лори. Же би промововала свою фотоґрафию, Сандра ше зявела у децембарским чишлє „Модерни екран” у рубрики Луели Парсонс, хтора похвалєла младу дзивку и поровнала єй випатрунок и талант зоз Ширли Темпл. За улогу у тим филме, Сандра Ди наградзена зоз Златним ґлобусом за нову старлету рока, вєдно зоз Каролину Джонс и Даяну Варси.
[[File:Sandra Dee in Imitation of Life trailer.jpg|thumb|Улога у филме ''Жвератко живота (1959)'']]

Филм ''Жвератко живота'' (1959), у хторим Сандра Ди ґлумела зоз Лану Тарнер, посцигнул вельки комерциялни успих, и у тим чаше тота продукция була продукция зоз найвекшим заробком у историї продукцийней хижи ''Universal Pictures'', так же Сандра постала популарнєйша.

Шлїдза улоги у филмох: ''Дзивуша'' (1959), ''Лєтнє место'' (1959), ''Кед придзе септембер'' (1961) у хторим упознала будуцого супруга. Вєдно ґлумели у филме ''Кед чловек одвитує'' (1962)...

'''Щезованє кариєри'''

До конца 1960-их Сандрова кариєра у опадованю прето же ю ''Universal Pictures'' одбива як ґлумицу, розиходзи ше од супруга и ридко кеди наступа. У интервюу зоз Робертом Ебертом зоз 1967. року, Сандра приповеда о своїм искустве зоз систему у филмскей продукциї и о имиджу „наївней дзивки” хтори єй бул наруцени и за хтори дума же бул огранїчуюци.

Остатнї филм у хторим ґлумела то ''Страцени'' (1983).

Умарла 2005. року. За собу охабела сина и два унуки.

== Литература ==

* Любомир Медєши, ''РУСКА ТРАДИЦИЯ'' („Американци русинского походзеня”), Дружтво за руски язик,литературу и културу, Нови Сад, 2007, бок 303

== Вонкашнї вязи ==
https://pl.wikipedia.org/wiki/Sandra_Dee#cite_ref-CITEREFKashnerMacNair2002268_2-0 Сандра Ди, Википедия на польским язику, ''pl.wikipedia.org''

https://www.tccweb.org/prominentcarpathorusyns.htm   Sandra Dee – The Carpatian Connection   (на анґлийским язику), ''tccweb.org

https://www.imdb.com/name/nm0000364/   Сандра Ди у ''ИМДб'' (найвекша база филмох и ґлумцох) (язик анлийски), ''www.imbd.com

* Гавриїл Колєсар: [http://ruskatube.x10host.com/rus/Rusnaci%20u%20svece%208.pdf Сандрово коренї у Лемковини (Сандра Ди)], ''Руснаци у швеце, Рок IV, ч. 1, Януар-Април 2005,'' б. 20.

== Референци ==</text>
      <sha1>n83ygbolholn3131gwza8pey48z1fob</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маса</title>
    <ns>0</ns>
    <id>643</id>
    <revision>
      <id>6681</id>
      <parentid>6671</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T17:36:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Hencrk</username>
        <id>21</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Додаванє сликох</comment>
      <origin>6681</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6791" sha1="njhm8g0hyacu0s7s64zpzvnh6m08n9i" xml:space="preserve"> [[File: NewtonsLawOfUniversalGravitation.svg|right|thumb|270px| Нютнов закон ґравитациї: два цела ше прицагую зоз взаємну силу хтора зрозмирна (пропорционална) продукту їх масох, а обратно пропорционална квадрату їх медзисобней оддалєносци.]]'''Маса''' (лат. ''massa'': цесто &lt; греч. μάζα: ярчани хлєб, пре μάσσειν: мишиц), у физики, то основне физичне свойство шицких целох, велькосц хтора характеризує количество материї у целу,(1) єдна з основних велькосцох Медзинародней системи єдинкох (ознака ''m'', мерна єдинка килоґрам). 

Маса мера инерциї цела. Лєнївосц, витирвалосц або инерция свойство каждого цела, по хторим тото цело остава у стану мированя кед мирує, або у стану ровномирного простолинийного рушаня кед ше руша, як цо дефиноване у першим Нютновим закону рушаня. 

[[File: Leaning_tower_of_pisa_2.jpg|right|thumb|270px|Зукоса турня у Пизи дзе Ґалилео Ґалилей утвердзел же пошвидшанє гоч хторого падаюцого цела на поверхносци Жеми константне и же є єднаке за шицки цела.]] 

Основна мерна єдинка маси 1 килоґрам [kg]. Маса цела хторе ма масу 1 kg єднака маси кулї, односно мерна єдинка за масу - 1 kg виведзена зоз маси стандарда (еталона) хтори ше чува у Медзинародним бироу за мери и кулї у Севресу при [[Париз]]у. Масу даякого цела одредзуєме з мераньом – поровнованьом маси цела з масу кулї - цела познатей маси. Кед килаши укажу же маси тих целох єднаки (придзе до виєдначеня, мунтатов указує на 0...) теди ше зна же маса цела єднака познатей маси кулї.

[[File: Cavalo_a_arrastar_um_bloco_de_350_kg..png|right|thumb|270px|Перши Нютнов закон (закон инерциї) твердзи же кажде цело остава у стану мированя лєбо  ровномирного рушаня по напряму док го даяка сила нє примуши же би тот стан пременєло.]]

У каждодньовим живоце ше часто заменює зоз чежину, цо погришне бо то два розлични физични велькосци. Маса мера лєнївосци цела, док чежина сила хтора завиши од ґравитациї; маса ше мера з килашами, а чежина з динамометром; маса ше виражує у килоґрамох [kg], а чежина у нютнох [N]).

Окрем як свойство лєнївосци (инерциї), маса ше зявює у класичней физики як жридло сили ґравитациї, у складдзе з Нютновим зконом ґравитациї. Прето постоя два файти маси:(2) 

* инерцийна (чежка, нєрухома) маса - як горенаведзена мера инерциї цела.

* ґравитацийна маса - маса хтора  дефинована як жридло ґравитацийней сили з Нютновим законом ґравитациї. У зависносци од присуства ґравитацийного поля може ше розликовац
 
* ''активна ґравитацийна'' маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт.

* ''пасивна ґравитацийна'' маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт у познатим ґравитацийним полю.

То два розлични физични зявеня (инерция и ґравитация), та зоз самих дефиницийох тих велькосцох нє шлїдзи же тоти маси нужно єднаки. По нєшка зробене вельке число експериментох хтори поровную нєрухому и ґравитацийну масу и нїґда нє пренайдзена розлика медзи тима двома масами. Прето ше рахує же тоти два маси єднаки,(3) цо ше наволує Ґалилейов принцип еквиваленциї або принцип слабей еквиваленциї. У розвою общей теориї релативносци, Алберт Айнштайн вихасновал тот принцип еквиваленциї як єдну зоз ключних предпоставкох. Окреме познати мераня поровнованя инерцийней и ґравитацийней маси хтори окончовал мадярски физичар Лоранд Етвош концом 19 вику. По  нєшка  еквивалентносц чежкей и нєрухомей маси одредзена по &lt;math&gt;10^{-12}&lt;/math&gt;.

== Литература ==
* Rindler, Wolfgang (6. 4. 2006). [https://books.google.rs/books?id=MuuaG5HXOGEC&amp;redir_esc=y Relativity: Special, General, and Cosmological] Oxford: Oxford University Press.

== Вонкашнї вязи ==

* Flores, Francisco (6. 2. 2012). [https://plato.stanford.edu/entries/equivME „The Equivalence of Mass and Energy”]  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%98%D0%B5  Stanford Encyclopedia of Philosophy.]
* L. B. Okun (15. 11. 2001). [https://arxiv.org/pdf/physics/0111134  „Photons, Clocks, Gravity and the Concept of Mass”] (PDF). Nuclear Physics.
* Williams, David R. (12. 2. 2008) [https://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/lunar/apollo_15_feather_drop.html    „The Apollo 15 Hammer-Feather Drop”] NASA</text>
      <sha1>njhm8g0hyacu0s7s64zpzvnh6m08n9i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>6682</id>
      <parentid>6681</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T18:14:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Hencrk</username>
        <id>21</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматованє референцох</comment>
      <origin>6682</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7674" sha1="agjiwxor3x6znmfj0905ttwqx1tjxwi" xml:space="preserve"> [[File: NewtonsLawOfUniversalGravitation.svg|right|thumb|270px| Нютнов закон ґравитациї: два цела ше прицагую зоз взаємну силу хтора зрозмирна (пропорционална) продукту їх масох, а обратно пропорционална квадрату їх медзисобней оддалєносци.]]'''Маса''' (лат. ''massa'': цесто &lt; греч. μάζα: ярчани хлєб, пре μάσσειν: мишиц), у физики, то основне физичне свойство шицких целох, велькосц хтора характеризує количество материї у целу,&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%9A%D0%B5%D0%BD%D1%83_%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%98%D1%83 International Union of Pure and Applied Chemistry] (1996) [http://publications.iupac.org/pac/1996/pdf/6804x0957.pdf „Glossary of Terms in Quantities and Units in Clinical Chemistry”] (PDF). [https://sr.wikipedia.org/wiki/Pure_and_Applied_Chemistry Pure Appl. Chem.] 68: 957—1000.&lt;/ref&gt; єдна з основних велькосцох Медзинародней системи єдинкох (ознака ''m'', мерна єдинка килоґрам). 

Маса мера инерциї цела. Лєнївосц, витирвалосц або инерция свойство каждого цела, по хторим тото цело остава у стану мированя кед мирує, або у стану ровномирного простолинийного рушаня кед ше руша, як цо дефиноване у першим Нютновим закону рушаня. 

[[File: Leaning_tower_of_pisa_2.jpg|right|thumb|270px|Зукоса турня у Пизи дзе Ґалилео Ґалилей утвердзел же пошвидшанє гоч хторого падаюцого цела на поверхносци Жеми константне и же є єднаке за шицки цела.]] 

Основна мерна єдинка маси 1 килоґрам [kg]. Маса цела хторе ма масу 1 kg єднака маси кулї, односно мерна єдинка за масу - 1 kg виведзена зоз маси стандарда (еталона) хтори ше чува у Медзинародним бироу за мери и кулї у Севресу при [[Париз]]у. Масу даякого цела одредзуєме з мераньом – поровнованьом маси цела з масу кулї - цела познатей маси. Кед килаши укажу же маси тих целох єднаки (придзе до виєдначеня, мунтатов указує на 0...) теди ше зна же маса цела єднака познатей маси кулї.

[[File: Cavalo_a_arrastar_um_bloco_de_350_kg..png|right|thumb|270px|Перши Нютнов закон (закон инерциї) твердзи же кажде цело остава у стану мированя лєбо  ровномирного рушаня по напряму док го даяка сила нє примуши же би тот стан пременєло.]]

У каждодньовим живоце ше часто заменює зоз чежину, цо погришне бо то два розлични физични велькосци. Маса мера лєнївосци цела, док чежина сила хтора завиши од ґравитациї; маса ше мера з килашами, а чежина з динамометром; маса ше виражує у килоґрамох [kg], а чежина у нютнох [N]).

Окрем як свойство лєнївосци (инерциї), маса ше зявює у класичней физики як жридло сили ґравитациї, у складдзе з Нютновим зконом ґравитациї. Прето постоя два файти маси:&lt;ref&gt;[https://www.technologyreview.com/view/419367/new-quantum-theory-separates-gravitational-and-inertial-mass/ „New Quantum Theory Separates Gravitational and Inertial Mass”] MIT Technology Review. 14. 6. 2010. &lt;/ref&gt; 

* инерцийна (чежка, нєрухома) маса - як горенаведзена мера инерциї цела.

* ґравитацийна маса - маса хтора  дефинована як жридло ґравитацийней сили з Нютновим законом ґравитациї. У зависносци од присуства ґравитацийного поля може ше розликовац
 
* ''активна ґравитацийна'' маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт.

* ''пасивна ґравитацийна'' маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт у познатим ґравитацийним полю.

То два розлични физични зявеня (инерция и ґравитация), та зоз самих дефиницийох тих велькосцох нє шлїдзи же тоти маси нужно єднаки. По нєшка зробене вельке число експериментох хтори поровную нєрухому и ґравитацийну масу и нїґда нє пренайдзена розлика медзи тима двома масами. Прето ше рахує же тоти два маси єднаки,&lt;ref&gt;[https://proleksis.lzmk.hr/36571/ masa] Proleksis enciklopedija &lt;/ref&gt; цо ше наволує Ґалилейов принцип еквиваленциї або принцип слабей еквиваленциї. У розвою общей теориї релативносци, Алберт Айнштайн вихасновал тот принцип еквиваленциї як єдну зоз ключних предпоставкох. Окреме познати мераня поровнованя инерцийней и ґравитацийней маси хтори окончовал мадярски физичар Лоранд Етвош концом 19 вику. По  нєшка  еквивалентносц чежкей и нєрухомей маси одредзена по &lt;math&gt;10^{-12}&lt;/math&gt;.

== Литература ==
* Rindler, Wolfgang (6. 4. 2006). [https://books.google.rs/books?id=MuuaG5HXOGEC&amp;redir_esc=y Relativity: Special, General, and Cosmological] Oxford: Oxford University Press.

== Вонкашнї вязи ==

* Flores, Francisco (6. 2. 2012). [https://plato.stanford.edu/entries/equivME „The Equivalence of Mass and Energy”]  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%98%D0%B5  Stanford Encyclopedia of Philosophy.]
* L. B. Okun (15. 11. 2001). [https://arxiv.org/pdf/physics/0111134  „Photons, Clocks, Gravity and the Concept of Mass”] (PDF). Nuclear Physics.
* Williams, David R. (12. 2. 2008) [https://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/lunar/apollo_15_feather_drop.html    „The Apollo 15 Hammer-Feather Drop”] NASA

== Референци ==</text>
      <sha1>agjiwxor3x6znmfj0905ttwqx1tjxwi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Текстуални корпус</title>
    <ns>0</ns>
    <id>644</id>
    <revision>
      <id>6684</id>
      <timestamp>2024-11-25T21:22:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zatvojrodzenidzenj</username>
        <id>182</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''Текстуални корпуси''' (односно у линґвистичним жарґону лєм корпуси) обширни збирки текстох на природним язику. Тексти котри творя корпус достати у одредзеним периоду зоз медийох (напр. преси або сайтох аґенцийох), кнїжней творчосци, стрипох, рекламох, упу…</comment>
      <origin>6684</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2422" sha1="7ltzb19fd3y5gbs3w4rmybmzlmfn9pe" xml:space="preserve">'''Текстуални корпуси''' (односно у линґвистичним жарґону лєм корпуси) обширни збирки текстох на природним язику. Тексти котри творя корпус достати у одредзеним периоду зоз медийох (напр. преси або сайтох аґенцийох), кнїжней творчосци, стрипох, рекламох, упутсвох за хаснованє, транскриптох парламентарних дебатох итд, зачувани у структурираней форми и звичайно опремени зоз ознаками (таґовани). За сучасни линґвистични виглєдованя корпуси барз важни инфраструктури, зоз котрих мож реконструовац вельо аспекти язика.

Медзи ознаками котри содержа корпуси найважнєйши леми, т. є. основни форми словох, ознаки морфолоґийних формох (напр. припадкох, числа, часу) и ознаки синтаксичних функцийох. Тоти ознаки ше нє хасную лєм за потреби корпусней линґвистики, алє и за припознаванє и ґенерованє бешеди, машинске прекладанє и инши функциї.

== Файти корпусох == 

З оглядом на язик, корпуси можу буц єдноязични або вецейязични. Медзи єдноязичнима корпусами найважнєйши тип референтни корпуси. Таки корпуси найобширнєйши и содержа репрезентативни прикладнїк текстох на одредзеним язики, так же их мож хасновац за фундаментални виглєдованя ґраматики и словнїка того язика.
Медзи вецейязичнима корпусами, найважнєйши тип паралелни корпуси, у котрих мож опатрац ориґинали и преклади истих текстох и як таки оможлївюю поровнанє язикох.</text>
      <sha1>7ltzb19fd3y5gbs3w4rmybmzlmfn9pe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>6685</id>
      <parentid>6684</parentid>
      <timestamp>2024-11-25T21:24:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zatvojrodzenidzenj</username>
        <id>182</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>6685</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2424" sha1="3iiuo53ckcly248wruj0bmx0n3rtzvi" xml:space="preserve">'''Текстуални корпуси''' (односно у линґвистичним жарґону лєм корпуси) обширни збирки текстох на природним язику. Тексти котри творя корпус достати у одредзеним периоду зоз медийох (напр. преси або сайтох аґенцийох), кнїжней творчосци, стрипох, рекламох, упутсвох за хаснованє, транскриптох парламентарних дебатох итд, зачувани у структурираней форми и звичайно опремени зоз ознаками (таґовани). За сучасни линґвистични виглєдованя корпуси барз важни инфраструктури, зоз котрих мож реконструовац вельо аспекти язика.

Медзи ознаками котри содержа корпуси найважнєйши леми, т. є. основни форми словох, ознаки морфолоґийних формох (напр. припадкох, числа, часу) и ознаки синтаксичних функцийох. Тоти ознаки ше нє хасную лєм за потреби корпусней линґвистики, алє и за припознаванє и ґенерованє бешеди, машинске прекладанє и други функциї.

== Файти корпусох == 

З оглядом на язик, корпуси можу буц єдноязични або вецейязични. Медзи єдноязичнима корпусами найважнєйши тип референтни корпуси. Таки корпуси найобширнєйши и содержа репрезентативни прикладнїк текстох на одредзеним язики, так же их мож хасновац за фундаментални виглєдованя ґраматики и словнїка того язика.
Медзи вецейязичнима корпусами, найважнєйши тип паралелни корпуси, у котрих мож опатрац ориґинали и преклади истих текстох и як таки оможлївюю поровнанє язикох.</text>
      <sha1>3iiuo53ckcly248wruj0bmx0n3rtzvi</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>