Етномузиколоґия

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.44.0-wmf.4</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Етномузиколоґия</title>
    <ns>0</ns>
    <id>153</id>
    <revision>
      <id>6698</id>
      <parentid>6567</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T21:55:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Позиционованє додатей фотоґрафиї</comment>
      <origin>6698</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3549" sha1="rtsemknlfh3gpklvwy9b1q9aghaare0" xml:space="preserve">[[Файл:Frances Densmore recording Mountain Chief2.jpg|right|thumb|316x316px|Америцки антрополоґ и етнолоґ Френсис Дензмор знїма индиянца зоз племена ''Блекфут'' у Смитсоновим институту за Биро за америцку етнолоґию (1916. року).]]
'''Етномузиколоґия''' то наука хтора ше занїма зоз преучованьом музичного фолклору. Наволує ше ище музична фолклористика.&lt;ref&gt; Pegg, Carole, Helen Myers, Philip V. Bohlman, and Martin Stokes. 2001. “Ethnomusicology.” In The New Grove Dictionary of Music and Musicians, vol.8, ed. S. Sadie, 367-403. London: Macmillan.&lt;/ref&gt; 

Назва фолклор ше у науки розлично толкує а настал од анґл. слова folk и lore  (народ и знанє) а означує народну мудросц, схопносц и знанє. Етнолоґия наука хтора виучує людску културу а з тей науки настала и розвила ше окремна дисциплина хтора преучує народну творчосц - ''фолклористика''. Музични фолклор преучує материю народней [[Подзелєнє музики|музики]]. &lt;ref&gt;[https://music.umd.edu/areas-of-study/musicology-ethnomusicology musicology-ethnomusicology]&lt;/ref&gt;
[[File:Erik Lönnberg and Otto Andersson (Sm 5933) (28495733850).jpg|right|thumb|254x254px|Ото Андерсон 1909. записує народни писнї хтори грає Ерик Лоннберґ (рођен 1829.), Музей Сибелиюс у Финскей.]]
Музично-фолклорнa материя подзелєна до 4. ґрупох:

* вокална (єдногласна и вецейгласна)

* музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]]

* вокално-инструментална музика

* танци
== Дисциплини етномузиколоґиї ==
Етномузиколоґия ма окремни дисциплини хтори ше одноша на специфични виглєдованя:

:♦ Орґанолоґия (преучованє музичних инструментох) 
:♦ Етнокореолоґия (преучованє народних танцох)
:♦ Кинетоґрафия (записованє рухох и крочайох у народних танцох)
:♦ Мелоґрафия (записованє народних [[Композиция|мелодийох]]).&lt;br /&gt; 
== Литература ==
:Cooley, Timothy J. (2005).[[iarchive:makingmusicinpol0000cool|Making Music in the Polish Tatras: Tourists, Ethnographers, and Mountain Musicians]] Indiana University Press. (Hardcover with CD).
:* Czekanowska, Anna. ''Polish Folk Music: Slavonic Heritage - Polish Tradition - Contemporary Trends''. Cambridge Studies in Ethnomusicology. 2006. ISBN 978-0-521-02797-7.
== Вонкашнї вязи ==
* [https://ethnomusicologyreview.ucla.edu/ Ethnomusicology Review (EMR)] Academic ethnomusicology journal.
* [https://www.ictmusic.org/ International Council for Traditional Music]
* [https://web.archive.org/web/20060307052723/http://ilam.ru.ac.za/ International Library of African Music (ILAM)]

== Референци ==
[[Катеґория:Музики]]</text>
      <sha1>rtsemknlfh3gpklvwy9b1q9aghaare0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Панонски руски язик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>554</id>
    <revision>
      <id>6690</id>
      <parentid>6662</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T12:46:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Язични корекциї</comment>
      <origin>6690</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="71940" sha1="rf1e20qiewablxewe2xd0ywhzg2rjvc" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Панонски руски язик&lt;/big&gt;
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Народна назва: ''руски язик'', (''руснацки язик'', ''русински язик'')
|-
|'''Бешедує ше на нїм у'''
|[[Файл:Flag_of_Serbia.svg|22п|border]] Сербия&lt;br /&gt;[[Файл:Flag_of_Croatia.svg|22п|border]] [[Горватска]]
|-
|'''Число бешеднїкох у швеце'''
|приблїжно 20.000
|-
|'''Язична фамелия'''
|&lt;small&gt;индоевропски 
* балтославянски 
** славянски
*** заходно- восточнославянски
**** Панонски руски/русински язика&lt;/small&gt;
|-
|'''Писмо'''
|панонскоруска кирилка (вариянта русинскей кирилки)
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Урядови статус
|-
|'''Официйни язик у'''
|Сербия:
[[Войводина]]
|-
|'''Тото реґулує'''
|Статут Войводини
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Язични коди   
|-
|'''ISO 639-3'''
|rsk
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Панонски руски язик класификовани як дефинитивно загрожени язик спрам УНЕСКО-вого Атласа шветових язикох у опасносци (2010)
[[Файл:Lang_Status_60-DE.svg|290п|center]]
|}
== Статистично-демоґрафски податки о Руснацох ==

У Републики Сербиї, спрам Попису жительства зоз 2022. року, єст 11.483 Руснацох. З того у Войводини жию 11.207 Руснаци (найвецей у Руским Керестуре, Новим Садзе, Коцуре, Вербаше, Дюрдьове, Новим Орахове, Бачкей Тополї, Сримскей Митровици, Шидзе, Бикичу, Бачинцох итд.).

У Републики Горватскей, спрам Попису жительства зоз 2021. року, єст 1.343 Руснацох (найвецей у Вуковарско-сримскей и Осецко-бараньскей жупаниї, та Городзе Заґребе).

== Концепциї о походзеню Руснацох ==
Питанє ґенетскей зродносци и места панонского руского язика у фамелиї славянских язикох ма длугу традицию, о чим єст даскельо теориї.
 
По першей, панонски руски язик стандардизовани заходноукраїнски диялект (В. Гнатюк, М. Мушинка, А. П. Коваль, П. Чучка, Н. Т. Толстой, Ю. Тамаш, Г. Костельник, Я. Рамач). 

По другей, панонски руски язик стандардизовани восточнословацки диялект (Ф. Пастрнек, О. Соболевский, О. Брох, Й. Шкулети, Й. Штолц, Ф. Тихи, Е. Паулини, В. Чарски). 

По трецей теориї, панонски руски язик то стандардизована преходна бешеда медзи восточнословацким и заходноукраїнским (С. Цамбел, Ж. Штибер, С. Ґуставсон, М. Пешикан).

По штвартей, слово о окремним микроязику у хторим ше преплєтаю примарни восточнославянски и заходнославянски, а часточнє и южнославянски уплїви (А. Дуличенко).


== Фонетика ==
 
Сучасну руску фонетику, синхронийно патрене, характеризує класична система пейцох вокалох: 

{| style=&quot;text-align:center;&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |у транскрибциї 
! colspan=&quot;2&quot; |
! colspan=&quot;3&quot; |з руским писмом
|-
|&lt;big&gt;i&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;u&lt;/big&gt;
| rowspan=&quot;3&quot; |
| rowspan=&quot;3&quot; |
|&lt;big&gt;и (ї)&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;у (ю)&lt;/big&gt;
|-
|&lt;big&gt;e&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;o&lt;/big&gt;
|&lt;big&gt;е (є)&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;о&lt;/big&gt;
|-
|
|&lt;big&gt;a&lt;/big&gt;
|
|
|&lt;big&gt;а (я)&lt;/big&gt;
|
|}


Дифтонґи и обачлївши позицийни варияциї вокалскей фарби нєт, як анї складотворни сонанти.

Нєт фонолоґийни розлики медзи длугима и краткима вокалами.

Виразну характеристику рускей фонетики представя розвита и дошлїдна система правих консонантох, з подполну симетрию дзвонких и нєдзвонких консонантох, а тиж и розвита система сонантох:

[[Файл:Po mesce tvorenja.jpg|центар|мини|824x824п]]

Важни характеристики тей системи таки:

- єст дзвонки африкати &lt;u&gt;дз&lt;/u&gt; и д&lt;u&gt;ж&lt;/u&gt; (''радзиц, будзиц, дзешка; джобац, маджун, диждж'');

- єст експлозивни и фрикативни дзвонки велар &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;г&lt;/u&gt; (''ґовля, ґунар, ґаґац; глава, глас, голуб'');

- єст шор палаталних консонантох &lt;u&gt;ть&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;дь&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ль&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;нь&lt;/u&gt; (''контя, андя, дєплови; лїпа, лїсце, коритнявка'');

- змегчане вигварянє шумових консонантох &lt;u&gt;ч&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ш&lt;/u&gt;;

- нєт векши уплїв вокалох на вигварянє предходного консонанту, у синхронийним смислу, анї обратно, алє приходзи до вираженя автономносц консонантох и вокалох.

- (За розлику од сербского язика, дзе нєт консонанти &lt;u&gt;дз&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, у руским язику нєт африкати &lt;u&gt;ћ&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ђ&lt;/u&gt;.)

За першу палатализацию руски язик зна:

1.у вокативе меновнїкох хлопского роду (''чловек – чловече'');

2. у презенту дїєсловох (''пекол – печеш'').

Тота пременка ше окончує и пред другима вокалами при твореню нових словох:

а) пред нєпостояним &lt;u&gt;о&lt;/u&gt; (''друк – дручок, поток – поточок'');

б) пред полугласнїком хтори бул состойна часц суфиксу як наприклад &lt;u&gt;-ьни&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ька&lt;/u&gt; (''грих – гришни, рука – ручка'').

Од другей палатализациї у руским язику остали лєм шлїди, и то у меновнїкох хлопского роду у номинативе множини (''Руснак – Руснаци, вояк – вояци''). При меновнїкох женского роду палатализация ше нє окончує (''рука – руки, нога – ноги''); нє окончує ше анї при меновнїкох хлопского роду кед означую нєживе (''орех – орехи, пняк – пняки''). Понеже друга палатализация нє постала обща пременка, нє окончує ше анї у словох як цо ''Чех – Чехи, Влах – Влахи, припаднїк – припаднїки, представнїк – представнїки''.

Преднєподнєбни консонанти (й, ж, ш, дь, ть, ть, ч, дж, дз, ц) у руским язику нє мож далєй змегчовац. Консонанти б, п, в, ф, м ше тиж нє мегчую. Змегчую ше консонанти к, х, ґ, д, т, з, с, л, н, кед ше за нїма находзи &lt;u&gt;й&lt;/u&gt;. Вони вєдно з &lt;u&gt;й&lt;/u&gt; даваю одредзени поднєбни (мегки) консонант. У сучасней бешеди ше нє зна дзе було &lt;u&gt;й&lt;/u&gt; хторе вименєло тварди консонант, алє тото можеме дознац кед поровнаме нєвименєни консонантски основи, як наприклад ''душа – дух, плачеш – плакац, кожи – коза, клаше – класка'', дзе консонант вименєни под уплївом &lt;u&gt;й&lt;/u&gt;.

Резултати йотованя, палатализациї и змегчованя консонантох пре други причини дали исти вименєни гласи, та прикладнєйше розпатриц змегчованє консонантох як обще зявенє у руским язику.

Тварди консонанти, хтори ше у руским язику нє змегчую тоти: б, п, в, ф, м и р; мегки: й, ль, нь, ть, дь, дз, а дакедишнї мегки: ш, ж, дж, ч, с. Мегки и дакедишнї мегки консонанти ше тиж нє змегчую. Остава же ше можу змегчац к, ґ, х, д, т, з, с, л, н.

Тоти консонанти ше змегчую кед за нїма приходза гласи е, и, и й. Або дакедишнї полугласнїки (ь, ъ), хтори у сучасних словох находзиме у суфиксох як нєпостояне &lt;u&gt;о&lt;/u&gt; або нє маю одвитуюци глас (напр. дакедишнї суфикси &lt;u&gt;-ьни&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ька&lt;/u&gt;, нєшка маме ''-ни'', &lt;u&gt;-ка&lt;/u&gt;).

Змегчованє консонантох ше окончує у основи слова, на гранїци основи и законченя у пременки словох и на гранїци основи и суфиксу у виводзеню словох.

Змегчованє у основи словох обачуєме теди кед руске слово поровнаме з истима словами з других славянских язикох. Опрез &lt;u&gt;е&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;и&lt;/u&gt; ше змегчую с, з, л, н, д, т: ''шиви – сив, жима – зима, лєто – лето, небо – нєбо, дзешец – десет, цело – тело''.	

Змегчованє може буц и поштредне, у консонатскей ґрупи после хторей приходзи &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;и&lt;/u&gt;: ''шнїг – снег, шлєпи – слепи, шлїна – слина, жвир – звер, шмерц – смрт, шмели – смео, цми – таман, швитац – свитати''.

Змегчованє пред законченьом ше окончує при меновнїкох хлопского роду у вокативе єднини, и то: к, ґ, х хтори преходза до ч, ж, ш пред законченьом -е: чловече, душе. У руским язику тота пременка нє ма вельку важносц, бо вокатив ма и законченє -у пред хторим ше пременка нє окончує (''хлапчику, юнаку, лєнюху, зазраку'').

У локативе єднини меновнїкох хлопского роду пред законченьом -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; змегчую ше &lt;u&gt;с, з, л, н, д, т&lt;/u&gt;: ''Вербас – у Вербаше, валал – у валалє, комин – у коминє, гвозд – по гвоздзе, приклєт – у приклєце''. Медзитим, понеже локатив може мац и законченє -у, пред хторим ше пременка нє окончує, велї меновнїки зоз спомнутима консонантами зявюю ше без пременки: ''на носу, на мразу'' итд.

Дошлїдне змегчованє консонантох у руским язику ше окончує у пременки дїєсловох – у презенту и императиве. Презент ма у законченю вокали &lt;u&gt;е, и, а&lt;/u&gt;. Опрез &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; ше пременка нє окончує, а пред &lt;u&gt;е&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;и&lt;/u&gt; ше консонант основи (к, ґ, х, д, т, з, с, л, н) вше змегчує: ''пекол – печем, стрегол – стрежем, брехац – бреше, предол – предзем, тресол – трешем, стануц – станєм''. Императив за другу особу єднини вше ма мегки консонант; ''печ, стреж, бреш, предз, плєц, реж, веж, треш, коль''.

При виводзеню меновнїкох єст найчастейше тоти два пременки:

# виводзенє основних меновнїкох: ''дух – душа, пасц – паше, класки – клаше'';
# виводзенє деминутивнох: ''рука – ручка, рика – ричка, нога – ножка, шнїг – шнїщок''. 
При виводзеню дїєсловох за змегчованє шицки консонанти пред &lt;u&gt;е, и&lt;/u&gt;: ''сухи – сушиц, длуги – длужиц, квиток – квициц, рада – радзиц''. 

При виводзеню прикметнїкох ше змегчую &lt;u&gt;к, ґ, х&lt;/u&gt;: ''рок – рочни, страх – страшни, грих – гришни''.

У даєдних виведзених словох єст и обратни процес – у поровнаню з основнима словами, консонанти ше нє змегчую, алє ше зявюю як тварди: ''косц – косточка, часц – часточка''.

== Акцент ==

Акцент у руским язику динамични (удерни) и находзи ше вше на предостатнїм складзе полнозначних словох. Нєполнозначни слова нє маю свой акцент. Вони ше приключую ґу акцентованим словом по одредзених правилох. Наглашени помоцни дїєслова и нєнаглашени заменовнїцки форми (енклитики) приключую ше ґу словом опрез себе (''питал ше; вон ше питал''), а применовнїки, злучнїки и словка – ґу словом за собу (''на польо, пойдзем и я'').

Од нєполнозначних словох, лєм викричнїки маю свой акцент, алє то уж и прето же вони у виреченю емоционално означени.

У бешеди, акцент єдноскладових наглашених словох преходзи на єдноскладову применовнїцку проклитику: ''нá жем, зá хвост, пóд нос, прéз мост''. Медзитим, кед главне слово у пременки дoстанє два склади, акцент ше нє преноши: ''на жéми, за хвóстом, под нóсом''.

У словох хтори ше закончую на &lt;u&gt;-из(е)м&lt;/u&gt;, акцент (у номинативе єднини) на предостатнїм складзе: социялѝз(е)м, колониялѝз(е)м, конформѝз(е)м.

У експресивней бешеди акцент часто на першим складзе, односно на єдноскладовим применовнїку и неґациї нє и кед после нїх вецейскладове слово: тéльо му нáказуєм, а вон лєм нє послуха, лєм ýпрекосци.

== Азбука ==

По 1932. рок Руснаци нє мали свою азбуку. Хасновали церковнославянске писмо (дзекеди поєдноставене), сербски кирилку и латинку и мадярске писмо.

Руснаци у Войводини пишу з українску азбуку хтору предложел перши руски писатель и линґвиста о. др Гавриїл Костельник у своєй Граматики бачваньско-рускей бешеди (Сримски Карловци 1923). 

Руске писмо ма 32 знаки, односно 31 букву и додати мегки знак:

{| class=&quot;wikitable&quot;
|А а
|Б б
|В в
|Г г
|Ґ ґ
|Д д
|Е е
|-
|Є є
|Ж ж
|З з
|И и
|Ї ї
|Й й
|К к
|-
|Л л
|М м
|Н н
|О о
|П п
|Р р
|С с
|-
|Т т
|У у
|Ф ф
|Х х
|Ц ц
|Ч ч
|Ш ш
|-
|Щ щ
|Ю ю
|Я я
|Ь ь
|
|
|
|}			

Понеже Руснаци у Републики Горватскей барз часто пишу по руски з латинску азбуку, вона випатра так:			

			{| class=&quot;wikitable&quot;
|A a
|B b
|V v
|H h
|G g
|D d
|Dj dj
|-
|Dž dž
|Dz dz
|E e
|Ž ž
|Z z
|I i
|J j
|-
|K k
|L l
|Lj lj
|M m
|N n
|Nj nj
|O o
|-
|P p
|R r
|S s
|T t
|Tj tj
|U u
|F f
|-
|Ch ch
|C c
|Č č
|Š š
|
|
|
|}


Наприклад:

&lt;big&gt;Ked '''h'''olubica ljecela, drobni pirečka tracela,

Ljecela vona prez '''h'''ori do svojej milej maceri;'''Ch'''ižočko stara, '''ch'''udobko naša, ti nam na bilim švece najkrasša&lt;/big&gt;

== Правопис ==

Перши руски правопис бул у составе ''Граматики бачваньско-рускей бешеди'' о. др Ґабра Костелника 1923. року под назву ''Писовня'', други Правопис руского язика (школске виданє) написал Микола М. Кочиш 1971. року, а треци Правопис руского язика з правописним словнїком др Михайло Фейса и мр Гелена Медєши 2021. року. 

Руски правопис фонетско-етимилоґийни: слова ше пише так як ше их вигваря, алє ше, з другого боку, морфеми найчастейше пише нєвименєни, без огляду на тото же ше у вигваряню меняю:

1. виєдначованє по дзвонкосци: ''хладок – хладку'' (у вигваряню: ''хлатку''), ''хижа – дем. хижка'' (у вигваряню: ''хишка'');

2. слова зоз палатализацию: ''драга – дражка'' (у вигваряню: ''драшка'');

3. други меновнїки: ''приповедац – приповедка'' (у вигваряню: ''приповетка'');

4. прикметнїки: ''бридки'' (у вигваряню: ''бритки''), ''гладки'' (у вигваряню: ''глатки'');

5. префикси:

а) &lt;u&gt;об-&lt;/u&gt;: ''обстац'' (у вигваряню: ''опстац''):

б) &lt;u&gt;од-&lt;/u&gt;: ''одпутовац'' (у вигваряню: ''отпутовац'');

в) &lt;u&gt;пред-&lt;/u&gt;: ''предпоставка'' (у вигваряню: ''претпоставка''); 

г) &lt;u&gt;под-&lt;/u&gt;: ''подплациц'' (у вигваряню: ''потплациц'');

ґ) &lt;u&gt;над-&lt;/u&gt;: ''надприродни'' (у вигваряню: ''натприродни'')

д) &lt;u&gt;роз-&lt;/u&gt;: ''розсипац'' (у вигваряню: ''росипац'');

6. виєдначованє по месце твореня: ''розчисциц'' (у вигваряню: ''рошчисциц'');

7. випадованє консонантох у консонантских ґрупох: &lt;u&gt;стн-&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;сцн-&lt;/u&gt;: ''посни'' (постни), ''радосни'' (радостни);

8. подвоєни консонанти ше чува у писаню кед єден припада префиксу, а други кореню: ''оддалїц, беззуби'';

9. суфикс &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; при прикметнїкох дзе ше на концу вигваря &lt;u&gt;-цки&lt;/u&gt;:

а) основи на &lt;u&gt;д&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;т&lt;/u&gt; ше пише зоз суфиксом &lt;u&gt;– ски&lt;/u&gt;: ''беоґрадски, горватски'';

б) основи на &lt;u&gt;к&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ч&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ц&lt;/u&gt; ше пише зоз &lt;u&gt;-цки&lt;/u&gt;: ''юнак – юнацки, ковач – ковацки'';

в) при основох на &lt;u&gt;с&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;х&lt;/u&gt; тоти консонанти ше траца пред &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt;: Ч''ех – чехски- чески'';

г) при основох на &lt;u&gt;з&lt;/u&gt; суфикс &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; траци &lt;u&gt;с&lt;/u&gt;: ''Француз – французки'';

ґ) при основох на &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; пред &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; приходзи до палатализациї &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt;, при чим ше &lt;u&gt;ж&lt;/u&gt; чува у писаню, гоч ше вигваря ш: ''Прага – пражски'' (у вигваряню: ''прашки'').

== Морфолоґия ==

=== Меновнїки ===

У руским язику єст седем припадки. 

Єст два типи меновнїцких пременкох: 

1.а) меновнїки хлопского роду на тварди и мегки консонант (''стол, карсцель'');

б) меновнїки хлопского роду на &lt;u&gt;-о&lt;/u&gt;: (''дїдо''); пожички хтори до руского язика вошли прейґ сербского (''авто''), власни мена (''Янко, Владо'');

в) власни мена на &lt;u&gt;-и&lt;/u&gt;: (''Дюри, Силви'');

г) меновнїки хлопского роду на &lt;u&gt;-е&lt;/u&gt;: (''бифе, пире'');

ґ) меновнїки штреднього роду на &lt;u&gt;-о&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-е/-є&lt;/u&gt;: (''место, племе, знанє'');

2.а) меновнїки женскогороду на &lt;u&gt;-а&lt;/u&gt;/&lt;u&gt;-я&lt;/u&gt;: (''школа, вишня''):

б) меновнїки женского роду на консонант: (''косц, радосц'');

3. даєдни меновнїки, презвиска и назвиска хлопского роду маю мишану пременку (''ґазда, слуга, судия; Новта, Митя'').

==== Перша деклинация ====

У зукосих припадкох нєт розлики у законченьох медзи основами на тварди и мегки консонант:
{| class=&quot;wikitable&quot; 
|+
|Н.
|стол
|столи
|конь
|конї
|-
|Ґ.
|стола
|столох
|коня
|коньох
|-
|Д.
|столу
|столом
|коньови
|коньом
|-
|А.
|стол
|столи
|коня
|конї
|-
|В.
|столу
|столи
|коню
|конї
|-
|И.
|столом
|столами
|коньом
|коньми
|-
|Л.
|столє/-у
|столох
|коньови
|коньох
|}
Вельке число меновнїкох хтори знача особи по занїманю, дїялносци, прикмети, походзеню або  националносци у номинатове множини маю законченє -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;є&lt;/u&gt;). То углавним меновнїки на консонант.

- &lt;u&gt;ар&lt;/u&gt;: ''школяр'' – ''школяре, пекар – пекаре'';

- &lt;u&gt;ач&lt;/u&gt;: ''орач –'' ''ораче, слухач – слухаче'';

- &lt;u&gt;ош&lt;/u&gt;: ''смаркош – смаркоше, нялкош - нялкоше'';

- &lt;u&gt;тель&lt;/u&gt;: ''писатель – писателє'';

- &lt;u&gt;ан&lt;/u&gt;/-&lt;u&gt;чань&lt;/u&gt;: ''Новосадянь – Новосдянє, Петровчань – Петровчанє'';

- &lt;u&gt;ор&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ер&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ир&lt;/u&gt;: ''директор  – директоре, шофер – шофере, пастир – пастире''.


Законченє &lt;u&gt;-ове&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;ов&lt;/u&gt; випадує у зукосих припадкох) маю меновнїки хтори знача родзинство, титули: ''оцец – оцове, син – синове, шовґор – шовґрове, цар – царове, княз – князове''.

Власни мена, презвиска и назвиска, кед ше их хаснує у множини, маю тиж законченє -&lt;u&gt;ове&lt;/u&gt;: ''Янко – Янкове, Сабадош – Сабадошове''.

Меновнїки штреднього роду хтори знача мали (млади) преширюю основу у зукосих припадкох єднини зоз -&lt;u&gt;ец&lt;/u&gt;-, а у множини зоз -&lt;u&gt;ат&lt;/u&gt;-:

{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!каче
!качата
|-
|Ґ.
|качеца
|качатох
|-
|Д.
|качецу
|качатом
|-
|А.
|каче
|качата
|-
|В.
|каче
|качата
|-
|И.
|качецом
|качатми
|-
|Л.
|качецу
|качатох
|}

==== Друга деклинация ====
(меновнїки женского роду на -&lt;u&gt;а&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;я&lt;/u&gt;) и на консонант):
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!школа
!школи
!косц
!косци
!мац
!мацери
|-
|Ґ.
|школи
|школох
|косци
|косцох
|мацери
|мацерох
|-
|Д.
|школи
|школом
|косци
|косцом
|мацери
|мацером
|-
|А.
|школу
|школи
|косц
|косци
|мацер
|мацери
|-
|В.
|школо
|школи
|косц
|косци
|мамо
|мацери
|-
|И.
|школу
|школами
|косцу
|косцами
|мацеру
|мацерами
|-
|Л.
|школи
|школох
|косци
|косцох
|мацери
|мацерох
|}

==== Мишана деклинация ====

меновнїки хлопского роду на -а (-я и -ия) хтори знача особи, у дативе, инструменталу и локативе и у номинативе множини маю законченя першей, а у ґенитиве, акузативе и вокативе єднини законченя другей деклинациї:
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!ґазда
!
!В.
!ґаздо
|-
|Ґ.
|ґазди
|
|И.
|ґаздом
|-
|Д.
|ґаздови
|
|Л.
|ґаздови
|-
|А.
|ґазду
|
|
|
|}

=== Прикметнїки ===

Векшина описних прикметнїкох, шицки материялни прикметнїки и присвойни прикметнїки на -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; маю законченя: хлопски род на -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; (красни), женски род на -&lt;u&gt;а&lt;/u&gt; (красна), штреднї род на -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; (красне), множина -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; (за шицки три роди: красни хлопи, красни жени, красни дзеци).

У руским язику нєт розлики медзи одредзеним и нєодредзеним прикметнїцким видом.

У деклинациї нєт розлики у законченьох медзи основу на мегки и тварди консонант:	
{| class=&quot;wikitable&quot;
!
!х. р.
!ш. р.
!х. р.
!ш. р.
!ж. р. 
!ж. р.
|-
|Н.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєна
|ярня
|-
|Ґ.
|желєного
|
|ярнього
|
|желєней
|ярнєй
|-
|Д.
|желєному
|
|ярньому
|
|желєней
|ярнєй
|-
|А.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєну
|ярню
|-
|В.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєна
|ярня
|-
|И.
|желєним
|
|ярнїм
|
|желєну
|ярню
|-
|Л.
|желєним /-ому
|
|ярнїм/-ньому
|
|желєней
|ярнєй
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
!
!множина
!множина
|-
|Н.
|желєни
|ярнї
|-
|Ґ.
|желєних
|ярнїх
|-
|Д.
|желєним
|ярнїм
|-
|А.
|желєни
|ярнї
|-
|В.
|желєни
|ярнї
|-
|И.
|желєнима
|ярнїма
|-
|Л.
|желєних
|ярнїх
|}


'''Компаратив''' ше прави зоз двох суфиксох: -&lt;u&gt;ши&lt;/u&gt; и -&lt;u&gt;ейши&lt;/u&gt;. Суфикс –&lt;u&gt;ши&lt;/u&gt; доставаю основи на єден консонант (''били, билши, билша, билше''; мн. ''билши''), а суфикс -&lt;u&gt;ейши&lt;/u&gt; основи на два консонанти (''тварди – твардейши; прости – простейши'').

'''Суперлатив''' ше прави з помоцу суфикса &lt;u&gt;най&lt;/u&gt;, хтори ше додава пред основу (''били – билши – найбилши'').

=== Числовнїки ===

Число &lt;u&gt;єден&lt;/u&gt; ма форми за шицки три роди и за множину: (''єдна, єдно'', мн. ''єдни''), а число ''два'' их нє ма ''(два столи, два кнїжки, два места'').

При зложених числох пред єдинками мож хасновац злучнїк &lt;u&gt;и&lt;/u&gt;: ''двацец єден'' або ''двацец и єден''.

Меновнїки коло основних числох (од числа &lt;u&gt;два&lt;/u&gt;) маю форму номинативу множини: ''два столи, три столи, штири вароши, пейц автобуси''.

Основни числа ше меняю по число &lt;u&gt;шейсц&lt;/u&gt;. Число &lt;u&gt;єден&lt;/u&gt; ше меня як прикметнїки, а други числа як меновнїки у множини, з винїмком инструменталу, хтори при меновнїкох ма законченє -&lt;u&gt;ами&lt;/u&gt;, а при числох -&lt;u&gt;ома&lt;/u&gt; (''двома, трома, штирома'' новима столами).

При збирних числох, за особи хлопского оду ше хаснує збирну форму на -&lt;u&gt;ме&lt;/u&gt;, хтору ше виводзи зоз числох 20-40 и, ридко, зоз стоткох: ''двоме, троме, дзветнацецме, стоцецме''.

Меновнїки коло тих збирних числох, як и коло основних, стоя у номинативе множини: ''двоме студенти''.

Єст и збирни форми на -&lt;u&gt;о&lt;/u&gt;, хтори ше хаснує за мишани роди и за младе животиньох. И коло тих числох меновнїки стоя у номинативе множини: ''двойо качата''.

Множина збирних числох на -&lt;u&gt;о&lt;/u&gt; ше хаснує при меновнїкох плуралия тантум: ''трої ножнїчки, двої панталони''.

Шорни числа ше меняю по прикметнїцкей деклинациї.

=== Дїєслова ===

У руским язику єст 10 дїєсловни форми:

1. '''инфинитив''', хтори ма суфикс -ц: жац, пасц, шиц, читац, писац;


2. '''презент''':

я лєцим / ми лєциме

ти лєциш / ви лєцице

вон лєци / вони лєца

3. '''футур''':

а) '''прости футур''':

я пойдзем / ми пойдзем

ти пойдзеш / ви пойдзеце

вон пойдзе / вони пойду

б) '''зложени футур''':

я будзем читац / ми будземе читац

ти будзеш читац / ви будзеце читац

вон будзе читац / вони буду читац

4. '''перфект''':

читал сом / читали зме

читал ши / читали сце

читал (-ла, -ло) / читали (форма читали за шицки три роди)

Кед субєкт висловени, перфект без помоцного дїєслова:

я читал / ми читали

ти читал / ви читали

вон читал / вони читали (за шицки три роди)

вона читала

воно читало

5. '''плусквамперфект''':

я бул читал / бул сом читал

ти бул читал / бул ши читал

вон бул читал / бул читал

ми були читали / були зме читали

ви були читали / були сце читали

вони були читали / були читали

6.  '''императив''':

а) пиш, беж, пий

б) ведз, предз, плєц

в) шеднї, утри

7. '''потенциял''':

я би читал / читал бим, читал би сом

ти би читал / читал биш, читал би ши

вон би читал / читал би

Ми би читали / читали бизме

ви би читали / читали бисце

вони би читали / читали би

8. '''потенциял прешли''':

я би бул читал / бул бим читал, бул би сом читал

ти би бул читал / бул биш читал, бул би ши читал

вон би бул читал / бул би читал

ми би були читали / були бизме читали

ви би були читали / були бисце читали

вони би були читали / були би читали

9. '''дїєприкметнїк пасивни перфекта''' (пасив перфекта):

читани, плєцени, замасцени, злєкнути, зроснути, вигладнєти, спрети, затити

10.  '''дїєприсловнїк презента'''

читаюци, пишуци, шедзаци, кричаци, робяци, ламуци/ламаюци

== Здобуванє статуса литературного язика ==

У чаше присельованя на южни папнонски простори през 18. вик, Руснаци зоз Старого краю принєсли свой народни руски язик, хтори зачували по нєшка. У найвекшей часци 18. и 19. вику, образоване пасмо медзи Руснацами у южних угорских обласцох були углавним грекокатолїцки священїки и локални учителє, медзи хторима були и перши творителє литературних дїлох.

З поштредованьом грекокатолїцкого священства, хторе свойо образованє найчастейше здобувало у Галичини, медзи Руснацох у южних обласцох Угорскей почали приходзиц литературни твори зоз сиверовосточних (карпатских) обласцох. Єден з найзначнєйших творох у хторим представена тедишня поетска творчосц на руским язику була збирка писньох рижних русинских авторох под насловом ''Русскій соловей,'' хтору 1890. року пририхтал Михаил Врабељ. 

Зоз твореньом Кральовини СГС (1918) наступели лєпши обставини за розвой домашнього руского язика, хтори постал наставни язик у основних школох у руских штредкох. Теди русински просвититель Михайло Поливка 1920. року пририхтал першу читанку на домашнїм руским язику. Такой потим, 1921. року, обявени и народни буквар, а у наступних рокох ушлїдзели и нови виданя руских учебнїкох.

Року 1904. о. др Ґабор Костельник обявел кнїжку поезиї Идилски венєц ''З мойого валала'' (Жовква), а 1923. ''Граматику бачваньско-рускей бешеди'' (Сербска манастирска друкарня, Сримски Карловци).

Важни датум у розвою руского язика у бувшей Югославиї бул 21. фебруар 1969. року, кед принєшени Уставни закон зоз хторим руски язик урядово припознати як єден зоз пейцох службених язикох на подручу Войводини, а иста одредба потвердзена и у шицких познєйших найвисших актох Войводини. З приношеньом тих актох и з їх запровадзованьом у пракси створени добри условия за дальши розвой руского язика.

Робота на линґвистичней стандардизациї руского язика у бувшей Югославиї постала окреме интензивна концом шейдзешатих и на початку седемдзешатих рокох 20. вику. У Новим Садзе 1970. року основане Дружтво за руски язик и литературу, хторе од 1975. року видавало рочни часопис ''Творчосц'' (нєшка ''Studia Ruthenica'') и старало ше о розвою и зачуваню руского язика. 

У медзичаше, писатель и линґвиста Микола М. Кочиш 1971. року обявел ''Правопис руского язика'', три роки познєйше обявена и його ''Ґраматика руского язика'', а комплетну ''Ґраматику руского язика'' написал 2002. року Юлиян Рамач.

Потим почала дїлотворна активносц на полю руского язика. Вишол ''Приручни терминолоґийни словнїк себскогрватско-руско-українски'' Миколи М. Кочиша (1972), потим ''Лексика руского язика'' Юлияна Рамача (1983), ''Лексика Гавриїла Костельника'' тиж Юлияна Рамача (1991), ''Сербско-руски словнїк'' (перши том А-Њ 1995, други том О-Ш 1997), ''Jugoslavo Ruthenica I'' Александра Д. Дуличенка (1995), ''Словнїк медицинскей терминолоґиї'' (2006), ''Jugoslavo Ruthenica II'' Александра Д. Дуличенка (2009), ''Руско-сербски словнїк'' у редакциї Юлияна Рамача (2010), ''Словнїк руского народного язика'' Юлияна Рамача (у двох томох 2010), ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку'' Радмили Шовлянски (2010), ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'' Оксани Тимко Дїтко (2016), ''Словнїк компютерскей терминолоґиї''  Михайла Фейси (2020), ''Анґлийско-руски словнїк'' (2022) М. Фейси, М. Шлемендер и С. Чельовски, як вецей кнїжки з обласци нормованя язика.

Од 1972. року, на Филозофским факултету у Новим Садзе почала з роботу Катедра за руски язик и литературу хтора мала за циль преучовац руски язик и образовац кадри у обласци русинистики, цо потим приведло и до формованя Одсеку за русинистику. З тим створени предусловия за додатне унапредзованє роботи на преучованю руского язика у тедишнєй Югославиї и нєшкайшей Сербиї. Од 2017. року, при Одсеку порушани наукови часопис з насловом: ''Русинистични студиï''.

У складзе з уставнима одредбами и законскима предписанями хтори обезпечую образованє на меншинских язикох, Руснаци у Сербиї маю нагоду основне и штреднє образованє здобувац на своїм мацеринским язику. Коло основних школох у руских штредкох, у Руским Керестуре єст и штредня школа  и ґимназия по руски и за тоти школи у Войводини друковани вецей як 270 учебнїцки наслови на руским язику.

== Язики зоз хторима руски язик бул у контакту ==

Руснаци у Старим краю приходзели до контакту з другима народами и язиками – українским, мадярским и нємецким, та у лексики пред приселєньом на Долню жем єст пожички з тих язикох, алє и латински (хтори прияти прейґ нємецкого, мадярского або директно прейґ администрациї). Векше число латинизмох пришло зоз церковней терминолоґиї, а єст и гречески пожички (тиж з церковней терминолоґиї) и єдно число румунских словох (зоз статкарскей терминолоґиї). Значи, у рускей лексики по приселєню до Панониї, коло старого лексичного пасма, субстрату, наставали и нови пасма – сербске, горватске, мадярске, нємецке, нови слова литературного язика, восточнославянски пожички, а у новшим чаше – анґликанизми.

'''Нємецки суперстрат''': велї слова з нємецкого язика (комплетна ремеселнїцка терминолоґия) хаснує ше зошицким нєасимиловано и нєадаптовано: ''пейґла, шалїтра, нїтна, бренза, фейдер, цолштоки, шрафшток, штекер, шрафциґер, дихтунґ, куплунґ, бендикс, фелдна, шайбна; ринґловка, мушкатла, мишлинґ'' итд.

'''Мадярски суперстрат''': ''аколь, арвачка, алаши, ашов, варош, ґунар, бочкора, канчов, лаба, мунтатов, катона, парадича, рондя, ровка, форґов, цверна, чапаш, чутка, югас, яраш, шкатула'' итд.

Уплїв '''восточнославянских язикох''': ''подприємство, памятнїк, соловей, просвита, надїя, одвит, увага, успих, чувствовац, судьба, паломнїцтво, утрата, становиско, граждан, святочни, чекальня, єдальня, безпечни, зраднїцтво, началнїк, нєрухомосц'' итд.

'''Русийски суперстрат''': ''безчислени, кавички, уровень, воспитанє, количество, нєпреривни, предстояци, предшедуюци, руководитель, пояшнїц, образец; чистка, уровнїловка, верхушка, кадровик'' итд.

'''Церковнославянски пожички''': ''спаситель, хранїтель, предсидатель, водитель, писатель, думатель, правобранїтель; змагательни, погосцительни, видавательни, будовательни; возрост, возбудзенє, совласнїк, состойок, всестрани'' итд.

Уплїв '''язичия''': ''вироятно, витирвали, орудиє, отечество, побида, семейство, столїтиє, таїнствени, условиє, чловечество, довириє, собитиє'' итд.

== Уплїв сербского язика як доминантного у Сербиї на руски язик: ==
'''Адаптация руского язика на фонетским уровню:'''

а) длуги вокали ше вигваряю як кратки;

б) дифтонґ &lt;u&gt;ау&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;ав&lt;/u&gt; (''авто, кавч, космонавт'');

в) вокалне &lt;u&gt;р&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;ер&lt;/u&gt; або &lt;u&gt;ар&lt;/u&gt;: (''бербляц, церпиц, герчок; зарно, тварди, гарчок'');

г) сербски африкати &lt;u&gt;ђ,&lt;/u&gt; &lt;u&gt;ћ&lt;/u&gt;  ше заменює з експлозивнима палаталами &lt;u&gt;дь&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ть&lt;/u&gt;: (''мутяк, дутян, дєрма'');

ґ) нєпостояне &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;о&lt;/u&gt;: (''трошок, уложок, шлюнок'');

д) интернационализми з нєпостояним &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; ше у руским литературним язику хаснує без нєпостояного (випадного) вокала, або зоз випадним &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;: (''рит(е)м, социялиз(е)м, спект(е)р'');

е) &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;: (''гласац, голи, гуска'')

є) сонант &lt;u&gt;н&lt;/u&gt; ше змегчує при меновнїкох на &lt;u&gt;-ник&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ница&lt;/u&gt;: (''технїка, длужнїк, умивальнїк, наставнїца'');

ж) &lt;u&gt;г&lt;/u&gt; на месце сербского &lt;u&gt;х&lt;/u&gt;: (''гимна, гидроцентрала, гомоґени'').


'''Адаптация руского язика на морфолоґийним уровню:'''

а) З пременєним родом у руским язику сербски меновнїки: (''сувач, плаката, пец'');

б) сербски прикметнїки у руским язику маю форму одредзеного виду: (''вешти, ґадни, фини'');

в) инфинитивни суфикс -&lt;u&gt;ти&lt;/u&gt; заменює ше у руским язику зоз -&lt;u&gt;ц&lt;/u&gt;: (''трошиц, шиц, копац'');

г) повратне словко &lt;u&gt;се&lt;/u&gt; ше заменює у руским язику зоз &lt;u&gt;ше&lt;/u&gt;: (''умивац ше, радовац ше, тресц ше'').


'''Адаптация на уровню твореня словох:'''

Руски слова и їх еквиваленти у сербским язику часто виведзени з истих кореньох, алє з розличнима суфиксами (''повериц ше, сплациц, уписац ше'').

Пожички хтори зоз сербского язика уходза до руского адаптую ше и так же основа остава нєпременєна, з додаваньом одвитуюцих руских префиксох, суфиксох и инфиксох (''уртошок, ґлумец, єдинка, пумповац, малтеровац, анализовац; кральовина, розкомоциц ше, видаток, предаванє; литровка, машинка, фодбаловац ше'').

==== Анґликанизми: ====
Єст три файти анґликанизмох: 

1) очиглядни анґликанизми (слова и афикси превжати з анґлийского язика хтори ше прилагодзели ґу рускому язику: ''файл, милкшейк; даунлоудовац, чековац; кул, лайв;''  

&lt;u&gt;e&lt;/u&gt;- (од eлектроник): ''e-циґаретла; e-банкарство, e-бициґла;''   

&lt;u&gt;екс&lt;/u&gt;- (од eкс): ''екс-югославянски, екс-министер;'' 

2) скрити анґликанизми (слова, синтаґми або виреченя у руским язику хтори одражую норму и/або шлїдза обичаї анґлийского язика: ''миша'' (спрам анґл. Mouse); синтаґми: ''часова машина'' (спрам анґл. time machine); виреченя: ''Приповедай ми о тим!'' (спрам анґл. Tell me about it!); 

3) сирови анґликанизми (слова, синтаґми и виреченя хтори превжати з анґлийского язика директно, без прилагодзованя їх писаня ґу писаню руского язика): слова: prеpaid (''припейд''), attachment (''атачмент''); виреченя: ''No comment!''

На концу 20. и на початку 21, столїтия пришло до пошвидшаного розвою компютерскй технолоґиї и до звекшаня характеристичней терминолоґиї (''абстракт, акцелератор, мултипроцесор, гард диск, имейл, едитор, дилитуй, декодовац, деинсталовац, ресетовац, рестратовац, табулатор, стикер, четовац, атачирац, скроловац, сейвовац, Фейсбук, Инстаґрам, Ют'юб, пребукировани, ґолґетер, мейкап, стайлинґ, бренд, шопинґ, имидж, бенефит, шеровац, даунлодовац, фан, стейдж, флаєр, фаст фуд, лайв, скриншот, френд'') итд. хтори характеристични у хаснованю при младшим ґенерацийним пасме руского язика.

== ISO код и назва язика ==
Инициятиву за реґистрованє руского язика у Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO) порушал новинар и публициста Гавриїл Колєсар зоз Торонта у Канади концом 2017. року. У зложеним процесу реґистрациї активно участвовали проф. др Юлиян Рамач, мр Гелена Медєши и проф. др Михайло Фейса, познати линґвисти-русинисти. Були пополнєти апликациї за приєм руского язика до стандарду ISO 639-3 и штредком 2018. року су послати. На початку 2019. року ше дознало же рускому язику була одбита реґистрация. Од половки 2020. року Гавриїл Колєсар и проф. др Михайло Фейса почали процес виполньованя другей апликациї, обезпечени ширши вибор линґвистичней документациї и шицко послате у априлу 2021. року до Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO). После шейсцмешачней явней розправи о понукнутих материялох, 20. януара 2022. року обявене же руски язик, язик Руснацох з Войводини, и урядово реґистровани у Медзинародним стандарду за реґистрованє язикох ISO 639-3, достал идентификацийни код rsk а пoд меном Rusnak, Ruthenian, як активни, живи и окремни (individual) язик.
 
З доставаньом rsk кодного трознаку була отворена драга за уход руского язика до шветовей интернет енциклопедиї Википедия. Гавриїл Колєсар почал уж у фебруаре 2022. року процес реґистрованя руского язика на Википедиї. Роботи на тим и творенє векшого числа енциклопедийних текстох поробела окремна ґрупа сотруднїкох, так же штредком октобра 2024. року з Язичного комитету Википедиї сцигло потвердзенє же Панонски руски язик реґистровани як 330. язик хтори у хаснованю на шветовей интернет енциклопедиї Википедия.

== Основни слова и вирази у руским язку ==
(У заградзеньох дата приблїжна транскрибция на сербским язику)

'''Поздрави и здравканя''':
*	Барз добре, а ви? (/barz dobre, a vi?/) – Веома добро, а ви?
*	Видз вонка/Войдз нука (/Vidz vonka,Vojdz nuka/) – Изађи напоље/Уђи унутра
*	Винчованка (/Vinčovanka/) – Честитка
*	Винчуєм (/Vinčujem/) – Честитам
*	Витай (/Vitaj/) – Добродошао
*	Витайце (/Vitajce/) – Добродошли
*	Витайце у нас (/Vitajce u nas/) – Добродошли код нас
*	Волам ше... (/volam še/) – Зовем се...
*	Гей (/hej/) — Да
*	Дай Боже щесцa (Одповид: Дай Боже и Вам) (/Daj Bože ščesca (Одговор: Daj Bože i Vam)/) – Дај Боже среће (Одговор: Дај Боже и Вама)
*	Дзе ве-це? (/Dze wе-cе?/) — Где је ве-це?
*	Дзекуєм (/dzekujem/) — Хвала
*	Дзекуєм крашнє! (/Dzekujem krašnje!/) – Хвала лепо!
*	Добре рано (/dobre rano/) — Добро јутро
*	Добри вечар (/dobri večar/) — Добро вече
*	Добри дзень (/dobri dzenj/) — Добар дан
*	Довидзеня (/dovidzenja/) — До виђења
*	Жадам/Жичим (/Žadam/Žičim/) – Желим
*	Идзце/Гибайце, Поце (/Idzce/Hibajce, Poce/) – Идите/Дођите
*	Кельо то кошта? (/Keljo to košta/) — Koliko to košta?
*	Любим це! (/Ljubim ce!/) — Волим те!
*	Модлїм Вас/це (/modljim vas ili ce/) — Молим Вас/те
*	Наздраве! (/Nazdrave/) – На здравље!
*	Най ше пачи! (/Naj še pači!/) – Изволи!
*	Нє (/nje/) — Не
*	Охабце ме (/Ohabce me/) – Oставите ме!
*	Пребачце (/prebačce/) – Извините
*	Пущце ме! (/Puščce me!/) – Пустите ме!
*	Слава Исусу Христу (Одповид: Навики слава) (/Slava Isusu Hristu (Одповид: Naviki slava)/) – Слава Исусу Христу (Одговор: Слава на векове)
*	Ходзиш ту часто? (/Hodziš tu často?/) — Долазиш овамо често?
*	Христос раждаєтся (Одповид: Славите єго) (/Hristos raždajetsja (Одговор: Slavite jeho)/) – Христос се роди (Одговор: Ваистину се роди)
*	Швето (/Šveto/) – Празник
*	Шицко найлєпше! (/Šicko najljepše!/) – Све најбоље!
*	Щешлївa драга! (/Ščešljiva draha!/) – Срећан пут!
*	Щешлїва Велька ноц! (/Ščešljiva Veljka noc /) – Срећан Ускрс!
*	Щешлїви Крачун! (/Ščešljivi Kračun!/) — Srećan Božić!
*	Щешлїви Нови рок! (/Ščešljivi Novi rok!/) – Срећна Нова година!
*	Щешлїви Нови рок/Щещлїви новорочни швета (/Ščešljivi Novi rok/Ščešljivi novoročni šveta/) – Срећна Нова година/Срећни новогодишњи празници
*	Щешлїви родзени дзень! (/Ščešljivi rodzeni dzenj/) – Срећан рођендан!
*	Щешлїви швета! (/Ščešljivi šveta/) – Срећни празници!
*	Як сце? (/jak sce?/) — Како сте?
*	Як ше волаце? (/jak še volace/) — Како се зовете?
'''Фамелия''':
*	ви (/vi/) – ви
*	вон (/von/) — он
*	вона (/vona/) – она
*	вони (/voni) – они
*	воно (/vono) — оно
*	дзеци (/dzeci/) – деца
*	дзивка (/dzivka/) – девојка
*	дїдо (/đido/) – деда
*	жена (/žena/) – супруга
*	ми (/mi/) — ми
*	муж (/muž/) — супруг
*	пан (/рan/) – господин
*	панї (/рanji/) – госпођа
*	родзина (/rodzina/) – родбина
*	родичи (/rodiči/) – родитељи
*	ти (/ti/) — ти
*	хлоп/хлапец (/hlоp/hlapec/) – момак
*	чловeк (/človek/) – човек
*	шицки (/šicki/) – сви
*	я (/ja/) — ја
'''Звичайни слова''':
*	барз (/barz/) — баш
*	буква (/bukva/) – слово
*	валал (/valal/) – село
*	валалчанє (/valalčanje/) – становници села, сељани
*	вєдно (/vjedno/) – заједно
*	вибор (/vibor/) – избор
*	вояк (/vojak/) – војник
*	глєдац (/hljedac/) – тражити
*	годзина (/hodzina/) – сат, час
*	гордосц (/hordosc/) – гордост
*	город (/нorod/) – град
*	городоначалнїк (/horodonačalnjik/) – градоначелник
*	грац (/hrac/) – свирати
*	гушля (/hušlja/) – виолина
*	дакеди (/dakedi/) – некада (у прошлости)
*	дахто (/dahto/) – неко
*	дацо (/daco/) – нешто
*	дзвери (/dzveri/) – врата
*	диждж (/diždž/) – киша
*	доля (/dolja/) – судбина
*	достац (/dostac/) – добити, освојити
*	драга (/draha/) – пут
*	думка/думанє (/dumкa/dumanje/) – мисао/мишљење
*	Єдeн язик нїґда нє досц (/Jeden jazik njigda nje dosc/) – Један језик никада није довољан
*	желєзо (/željеzо/) – гвожђе
*	забувац (/zabuvac/) – заборављати
*	ище (/išče/) – још
*	кажди (/každi/) – сваки
*	кнїжка (/knjižka/) – књига
*	коляда (/koljada/) – божићна песма
*	конєц (/konjec/) – крај
*	коч (/koč/) – кола (коњска)
*	кукурица (/kukurica/) – кукуруз
*	кура (/kura/) – кокошка
*	курче (/kurčе/) – пиле
*	кухня (/kuсhnja/) – кухиња
*	лєм (/ljem/) – само
*	любиц (/ljubic/) – волети, допадати се
*	мено (/meno/) – име
*	модлїм вас (/modljim vas/) – молимо вас
*	на щесце(/na ščesce/) – на срећу
*	нєправда (/njepravda/) – лаж
*	нєшка (/nješka/) – данас
*	пайташ (/pajtaš/) – друг, пријатељ
*	паметац (/pametac/) – памтити, сећати се
*	паприґа (/papriga/) – паприка
*	пенєжи (/penježi/) – новац
*	перше (/perše/) – прво
*	поволанка (/povolanka/) – позивница
*	поволуєме (/povolujeme/) – позивамо
*	послац (/poslac/) – послати
*	правда (/pravda/) – истина
*	приємни (/prijemni/) – пријатан
*	рада; совит (/rada,sovit/) – веће; савет
*	рахунки (/rahunki/) – рачуни
*	рок (/rok/) — година
*	скруциц (/skrucic/) – скренути (у улицу)
*	слово (/slovo/) – реч
*	смияд (/smijad/) – жеђ
*	староста (/starosta/) – старешина
*	сушед (/sušed/) – сусед, комшија
*	схадзка (/shadzka/) – седница
*	танєц (/tanjec/) – игра, плес
*	танцовац (/tancovac/) – играти, плесати
*	тераз (/teraz/) – сада
*	уж (/už/) – већ
*	фриштик (/frištik/) – доручак
*	хвиля (/hvilja/) – време
*	хижа (/hiža/) – кућа
*	цукер (/cuker/) – шећер
*	черешня (/čerešnja/) – трешња
*	число (/čislo/) – број
*	чуц (/čuc/) – чути
*	шор (/šor/) – ред
*	шпивац (/špivac/) – певати
*	шумни/о (/šumni/o/) – лепи/о
*	ядловец (/jadlovec/) – јелка
*	як (/jak/) – како, као
*	яр (/jar/) – пролеће

== Литература ==
*	Barić, Eugenija (2007). Rusinski jezik u procjepu prošlosti i sadašnjosti. Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje.
*	Biljnja, Vladimir (1987). Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945). Novi Sad: Dnevnik.
*	Brock, Peter (1972). „Ivan Vahylevych (1811-1866) and the Ukrainian National Identity”. Canadian Slavonic Papers. 14 (2): 153—190.
*	Bunčić, Daniel (2015). „On the dialectal basis of the Ruthenian literary language” (PDF). Die Welt der Slaven. 60 (2): 276—289.
*	Врабель, Михаилъ А. (1890). Русскій соловей: Народная лира или собраніе народныхъ пѣсней на разныхъ угро-русскихъ нарѣчіахъ. Унгваръ: Келетъ.
*	Кольесаров, Юлиян Д. (1977). Панонско-руски язик. Монтреал.
*	Костельник, Габор (1923). Граматика бачваньско-рускей бешеди. Руски Керестур: РНПД.
*	Кочиш, Микола М. (1971). Правопис руского язика: Школске виданэ. Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох.
*	Кочиш, Микола М. (1974). Ґраматика руского язика: Фонетика, морфолоґия, лексика (1. изд.). Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох.
*	Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.
*	Magocsi, Paul R. (1996). „The Rusyn language question revisited” (PDF). International Journal of the Sociology of Language. 120: 63—84.
*	Magocsi, Paul R.; Pop, Ivan I., ур. (2005) [2002]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2. изд.). Toronto: University of Toronto Press.
*	Magocsi, Paul R. (2011). „The Fourth Rus': A New Reality in a New Europe” (PDF). Journal of Ukrainian Studies. 35-36 (2010-2011): 167—177.
*	Magocsi, Paul R. (2015). With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus’ and Carpatho-Rusyns. Budapest-New York: Central European University Press.
*	Медєши, Гелена (2008). Язик наш насущни. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу.
*	Медєши, Гелена (2016). „Пожичени слова у язику южнопанонских Руснацох” (PDF). Dynamické procesy v súčasnej slavistike. Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. стр. 145—159.
*	Медєши, Гелена; Тимко-Дїтко, Оксана; Фейса, Михайло (2010). Руско-сербски словнїк. Нови Сад: Филозофски факултет, Одсек за русинистику: Завод за културу войводянских Руснацох.
*	Медєши, Любомир (2007). Руска традиция. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу.
*	Plishkova, Anna (2009). Language and National Identity: Rusyns South of Carpathians. Boulder: East European Monographs.
*	Поливка, Михаил (1920). Читанка за III. класу южно-руских основних школох. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија.
*	Поливка, Михаил; Мудри, Михаил (1921). Буквар за южно-руски основни школи. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија.
*	Рамач, Янко (1993). Кратка история Руснацох (1745-1918). Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла.
*	Рамач, Јанко (2013). „Русинско народно просветно друштво и рецепција о Поткарпатској Русији / Карпатској Украјини у његовим издањима 1938–1939. године”. Истраживања. Филозофски факултет у Новом Саду. 24: 457—475.
*	Рамач, Јанко (2017). „Граматика русинског језика Хавријила Костељника и њена рецепција у периоду између два светска рата” (PDF). Славистика. 21: 155—161.
*	Ramač, Janko (2018). „Osnovni pravci, težnje i dileme u kulturno-prosvetnom i nacionalnom životu Rusina u Jugoslaviji (1945-1970)” (PDF). Київські історичні студії. 6 (1): 63—73.
*	Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1995). Српско-русински речник (PDF). 1. Нови Сад: Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност.
*	Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1997). Српско-русински речник (PDF). 2. Београд-Нови Сад: Завод за уџбенике и наставна средства, Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност.
*	Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика (1. изд.). Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.
*	Рамач-Фурман, Анамария (2013). „Ґраматика бачваньско-рускей бешеди Гавриїла Костельника як фундамент руского литературного язика” (PDF). Studia Ruthenica: Зборнїк роботох. 18 (31): 15—25.
*	Суботић, Момчило (2018). „Русини и Украјинци у Војводини” (PDF). Политичка ревија. 30 (56): 45—70.
*	Тамаш, Јулијан (2004). „Русинистика између украјинистике и србистике”. Славистика. 8: 306—309.
*	Тамаш, Юлиян, ур. (2015). Русинистични студиї (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет.
*	Тамаш, Юлиян (2017). Складанє идентитетох: Вибрани студиï и есеï з русинистики и украïнистики. Нови Сад: Руске слово.
*	Тир, Михал (2004). „Русинистика са аспекта славистике”. Славистика. 8: 310—314.
*	Фејса, Михајло (2005). Време и вид у русинском и енглеском језику. Нови Сад: Прометеј.
*	Фејса, Михајло (2012). „Русински језик у Републици Србији/Војводини”. Филолог: Часопис за језик, књижевност и културу. 5: 217—223.
*	Фејса, Михајло (2016a). „Русински језик и његове варијанте”. Језици и културе у времену и простору: Тематски зборник. 5. Нови Сад: Филозофски факултет. стр. 613—622.
*	Фејса, Михајло (2016b). „Основе новог правописа русинског језика” (PDF). Славистика. 20: 167—172.
*	Фейса, Михайло (2018a). „Меновнїцки деклинациї у бачко-сримскей и прешовскей вариянти русинского язика” (PDF). 20 років высокошкольской русиністікы на Словакії. Пряшів: Інштітут русиньского языка і културы. стр. 188—204.
*	Fejsa, Mihajlo P. (2018b). „Verb forms/constructions in the Prešov variant and the Bačka-Srem variant of the Rusyn language”. Studia Slavica. 63 (2): 367—378.
*	Фейса, Михайло (2019). Правопис руского язика (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет.
*	Фејса, Михајло (2020). „Нови правопис русинског језика” (PDF). Славистика. 24 (2): 255—280.
*	Himka, John-Paul (1999). Religion and Nationality in Western Ukraine: The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1870-1900. Montreal &amp; Kingston: McGill-Queen's University Press.
*	Csernicskó, István; Fedinec, Csilla (2016). „Four Language Laws of Ukraine”. International Journal on Minority and Group Rights. 23: 560—582.
*	Чарский, Вячеслав В. (2011). Русинский язык Сербии и Хорватии в свете языковых контактов: Лингвогенетический аспект: Монография. Щелково: Мархотин.
*	Шанта, Владимир (2002). Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох. Нови Сад: Фељтон.</text>
      <sha1>rf1e20qiewablxewe2xd0ywhzg2rjvc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>6692</id>
      <parentid>6690</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T14:26:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Додати преформатирани змисти до Литератури, Вонкашнїх вязох, Рференци</comment>
      <origin>6692</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="77181" sha1="qn03s5cmqsbf5sfdqsnfpa7xhooby3z" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Панонски руски язик&lt;/big&gt;
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Народна назва: ''руски язик'', (''руснацки язик'', ''русински язик'')
|-
|'''Бешедує ше на нїм у'''
|[[Файл:Flag_of_Serbia.svg|22п|border]] Сербия&lt;br /&gt;[[Файл:Flag_of_Croatia.svg|22п|border]] [[Горватска]]
|-
|'''Число бешеднїкох у швеце'''
|приблїжно 20.000
|-
|'''Язична фамелия'''
|&lt;small&gt;индоевропски 
* балтославянски 
** славянски
*** заходно- восточнославянски
**** Панонски руски/русински язика&lt;/small&gt;
|-
|'''Писмо'''
|панонскоруска кирилка (вариянта русинскей кирилки)
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Урядови статус
|-
|'''Официйни язик у'''
|Сербия:
[[Войводина]]
|-
|'''Тото реґулує'''
|Статут Войводини
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Язични коди   
|-
|'''ISO 639-3'''
|rsk
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Панонски руски язик класификовани як дефинитивно загрожени язик спрам УНЕСКО-вого Атласа шветових язикох у опасносци (2010)
[[Файл:Lang_Status_60-DE.svg|290п|center]]
|}
== Статистично-демоґрафски податки о Руснацох ==

У Републики Сербиї, спрам Попису жительства зоз 2022. року, єст 11.483 Руснацох. З того у Войводини жию 11.207 Руснаци (найвецей у Руским Керестуре, Новим Садзе, Коцуре, Вербаше, Дюрдьове, Новим Орахове, Бачкей Тополї, Сримскей Митровици, Шидзе, Бикичу, Бачинцох итд.).

У Републики Горватскей, спрам Попису жительства зоз 2021. року, єст 1.343 Руснацох (найвецей у Вуковарско-сримскей и Осецко-бараньскей жупаниї, та Городзе Заґребе).

== Концепциї о походзеню Руснацох ==
Питанє ґенетскей зродносци и места панонского руского язика у фамелиї славянских язикох ма длугу традицию, о чим єст даскельо теориї.
 
По першей, панонски руски язик стандардизовани заходноукраїнски диялект (В. Гнатюк, М. Мушинка, А. П. Коваль, П. Чучка, Н. Т. Толстой, Ю. Тамаш, Г. Костельник, Я. Рамач). 

По другей, панонски руски язик стандардизовани восточнословацки диялект (Ф. Пастрнек, О. Соболевский, О. Брох, Й. Шкулети, Й. Штолц, Ф. Тихи, Е. Паулини, В. Чарски). 

По трецей теориї, панонски руски язик то стандардизована преходна бешеда медзи восточнословацким и заходноукраїнским (С. Цамбел, Ж. Штибер, С. Ґуставсон, М. Пешикан).

По штвартей, слово о окремним микроязику у хторим ше преплєтаю примарни восточнославянски и заходнославянски, а часточнє и южнославянски уплїви (А. Дуличенко).


== Фонетика ==
 
Сучасну руску фонетику, синхронийно патрене, характеризує класична система пейцох вокалох: 

{| style=&quot;text-align:center;&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |у транскрибциї 
! colspan=&quot;2&quot; |
! colspan=&quot;3&quot; |з руским писмом
|-
|&lt;big&gt;i&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;u&lt;/big&gt;
| rowspan=&quot;3&quot; |
| rowspan=&quot;3&quot; |
|&lt;big&gt;и (ї)&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;у (ю)&lt;/big&gt;
|-
|&lt;big&gt;e&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;o&lt;/big&gt;
|&lt;big&gt;е (є)&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;о&lt;/big&gt;
|-
|
|&lt;big&gt;a&lt;/big&gt;
|
|
|&lt;big&gt;а (я)&lt;/big&gt;
|
|}


Дифтонґи и обачлївши позицийни варияциї вокалскей фарби нєт, як анї складотворни сонанти.

Нєт фонолоґийни розлики медзи длугима и краткима вокалами.

Виразну характеристику рускей фонетики представя розвита и дошлїдна система правих консонантох, з подполну симетрию дзвонких и нєдзвонких консонантох, а тиж и розвита система сонантох:

[[Файл:Po mesce tvorenja.jpg|центар|мини|824x824п]]

Важни характеристики тей системи таки:

- єст дзвонки африкати &lt;u&gt;дз&lt;/u&gt; и д&lt;u&gt;ж&lt;/u&gt; (''радзиц, будзиц, дзешка; джобац, маджун, диждж'');

- єст експлозивни и фрикативни дзвонки велар &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;г&lt;/u&gt; (''ґовля, ґунар, ґаґац; глава, глас, голуб'');

- єст шор палаталних консонантох &lt;u&gt;ть&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;дь&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ль&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;нь&lt;/u&gt; (''контя, андя, дєплови; лїпа, лїсце, коритнявка'');

- змегчане вигварянє шумових консонантох &lt;u&gt;ч&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ш&lt;/u&gt;;

- нєт векши уплїв вокалох на вигварянє предходного консонанту, у синхронийним смислу, анї обратно, алє приходзи до вираженя автономносц консонантох и вокалох.

- (За розлику од сербского язика, дзе нєт консонанти &lt;u&gt;дз&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, у руским язику нєт африкати &lt;u&gt;ћ&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ђ&lt;/u&gt;.)

За першу палатализацию руски язик зна:

1.у вокативе меновнїкох хлопского роду (''чловек – чловече'');

2. у презенту дїєсловох (''пекол – печеш'').

Тота пременка ше окончує и пред другима вокалами при твореню нових словох:

а) пред нєпостояним &lt;u&gt;о&lt;/u&gt; (''друк – дручок, поток – поточок'');

б) пред полугласнїком хтори бул состойна часц суфиксу як наприклад &lt;u&gt;-ьни&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ька&lt;/u&gt; (''грих – гришни, рука – ручка'').

Од другей палатализациї у руским язику остали лєм шлїди, и то у меновнїкох хлопского роду у номинативе множини (''Руснак – Руснаци, вояк – вояци''). При меновнїкох женского роду палатализация ше нє окончує (''рука – руки, нога – ноги''); нє окончує ше анї при меновнїкох хлопского роду кед означую нєживе (''орех – орехи, пняк – пняки''). Понеже друга палатализация нє постала обща пременка, нє окончує ше анї у словох як цо ''Чех – Чехи, Влах – Влахи, припаднїк – припаднїки, представнїк – представнїки''.

Преднєподнєбни консонанти (й, ж, ш, дь, ть, ть, ч, дж, дз, ц) у руским язику нє мож далєй змегчовац. Консонанти б, п, в, ф, м ше тиж нє мегчую. Змегчую ше консонанти к, х, ґ, д, т, з, с, л, н, кед ше за нїма находзи &lt;u&gt;й&lt;/u&gt;. Вони вєдно з &lt;u&gt;й&lt;/u&gt; даваю одредзени поднєбни (мегки) консонант. У сучасней бешеди ше нє зна дзе було &lt;u&gt;й&lt;/u&gt; хторе вименєло тварди консонант, алє тото можеме дознац кед поровнаме нєвименєни консонантски основи, як наприклад ''душа – дух, плачеш – плакац, кожи – коза, клаше – класка'', дзе консонант вименєни под уплївом &lt;u&gt;й&lt;/u&gt;.

Резултати йотованя, палатализациї и змегчованя консонантох пре други причини дали исти вименєни гласи, та прикладнєйше розпатриц змегчованє консонантох як обще зявенє у руским язику.

Тварди консонанти, хтори ше у руским язику нє змегчую тоти: б, п, в, ф, м и р; мегки: й, ль, нь, ть, дь, дз, а дакедишнї мегки: ш, ж, дж, ч, с. Мегки и дакедишнї мегки консонанти ше тиж нє змегчую. Остава же ше можу змегчац к, ґ, х, д, т, з, с, л, н.

Тоти консонанти ше змегчую кед за нїма приходза гласи е, и, и й. Або дакедишнї полугласнїки (ь, ъ), хтори у сучасних словох находзиме у суфиксох як нєпостояне &lt;u&gt;о&lt;/u&gt; або нє маю одвитуюци глас (напр. дакедишнї суфикси &lt;u&gt;-ьни&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ька&lt;/u&gt;, нєшка маме ''-ни'', &lt;u&gt;-ка&lt;/u&gt;).

Змегчованє консонантох ше окончує у основи слова, на гранїци основи и законченя у пременки словох и на гранїци основи и суфиксу у виводзеню словох.

Змегчованє у основи словох обачуєме теди кед руске слово поровнаме з истима словами з других славянских язикох. Опрез &lt;u&gt;е&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;и&lt;/u&gt; ше змегчую с, з, л, н, д, т: ''шиви – сив, жима – зима, лєто – лето, небо – нєбо, дзешец – десет, цело – тело''.	

Змегчованє може буц и поштредне, у консонатскей ґрупи после хторей приходзи &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;и&lt;/u&gt;: ''шнїг – снег, шлєпи – слепи, шлїна – слина, жвир – звер, шмерц – смрт, шмели – смео, цми – таман, швитац – свитати''.

Змегчованє пред законченьом ше окончує при меновнїкох хлопского роду у вокативе єднини, и то: к, ґ, х хтори преходза до ч, ж, ш пред законченьом -е: чловече, душе. У руским язику тота пременка нє ма вельку важносц, бо вокатив ма и законченє -у пред хторим ше пременка нє окончує (''хлапчику, юнаку, лєнюху, зазраку'').

У локативе єднини меновнїкох хлопского роду пред законченьом -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; змегчую ше &lt;u&gt;с, з, л, н, д, т&lt;/u&gt;: ''Вербас – у Вербаше, валал – у валалє, комин – у коминє, гвозд – по гвоздзе, приклєт – у приклєце''. Медзитим, понеже локатив може мац и законченє -у, пред хторим ше пременка нє окончує, велї меновнїки зоз спомнутима консонантами зявюю ше без пременки: ''на носу, на мразу'' итд.

Дошлїдне змегчованє консонантох у руским язику ше окончує у пременки дїєсловох – у презенту и императиве. Презент ма у законченю вокали &lt;u&gt;е, и, а&lt;/u&gt;. Опрез &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; ше пременка нє окончує, а пред &lt;u&gt;е&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;и&lt;/u&gt; ше консонант основи (к, ґ, х, д, т, з, с, л, н) вше змегчує: ''пекол – печем, стрегол – стрежем, брехац – бреше, предол – предзем, тресол – трешем, стануц – станєм''. Императив за другу особу єднини вше ма мегки консонант; ''печ, стреж, бреш, предз, плєц, реж, веж, треш, коль''.

При виводзеню меновнїкох єст найчастейше тоти два пременки:

# виводзенє основних меновнїкох: ''дух – душа, пасц – паше, класки – клаше'';
# виводзенє деминутивнох: ''рука – ручка, рика – ричка, нога – ножка, шнїг – шнїщок''. 
При виводзеню дїєсловох за змегчованє шицки консонанти пред &lt;u&gt;е, и&lt;/u&gt;: ''сухи – сушиц, длуги – длужиц, квиток – квициц, рада – радзиц''. 

При виводзеню прикметнїкох ше змегчую &lt;u&gt;к, ґ, х&lt;/u&gt;: ''рок – рочни, страх – страшни, грих – гришни''.

У даєдних виведзених словох єст и обратни процес – у поровнаню з основнима словами, консонанти ше нє змегчую, алє ше зявюю як тварди: ''косц – косточка, часц – часточка''.

== Акцент ==

Акцент у руским язику динамични (удерни) и находзи ше вше на предостатнїм складзе полнозначних словох. Нєполнозначни слова нє маю свой акцент. Вони ше приключую ґу акцентованим словом по одредзених правилох. Наглашени помоцни дїєслова и нєнаглашени заменовнїцки форми (енклитики) приключую ше ґу словом опрез себе (''питал ше; вон ше питал''), а применовнїки, злучнїки и словка – ґу словом за собу (''на польо, пойдзем и я'').

Од нєполнозначних словох, лєм викричнїки маю свой акцент, алє то уж и прето же вони у виреченю емоционално означени.

У бешеди, акцент єдноскладових наглашених словох преходзи на єдноскладову применовнїцку проклитику: ''нá жем, зá хвост, пóд нос, прéз мост''. Медзитим, кед главне слово у пременки дoстанє два склади, акцент ше нє преноши: ''на жéми, за хвóстом, под нóсом''.

У словох хтори ше закончую на &lt;u&gt;-из(е)м&lt;/u&gt;, акцент (у номинативе єднини) на предостатнїм складзе: социялѝз(е)м, колониялѝз(е)м, конформѝз(е)м.

У експресивней бешеди акцент часто на першим складзе, односно на єдноскладовим применовнїку и неґациї нє и кед после нїх вецейскладове слово: тéльо му нáказуєм, а вон лєм нє послуха, лєм ýпрекосци.

== Азбука ==

По 1932. рок Руснаци нє мали свою азбуку. Хасновали церковнославянске писмо (дзекеди поєдноставене), сербски кирилку и латинку и мадярске писмо.

Руснаци у Войводини пишу з українску азбуку хтору предложел перши руски писатель и линґвиста о. др Гавриїл Костельник у своєй Граматики бачваньско-рускей бешеди (Сримски Карловци 1923). 

Руске писмо ма 32 знаки, односно 31 букву и додати мегки знак:

{| class=&quot;wikitable&quot;
|А а
|Б б
|В в
|Г г
|Ґ ґ
|Д д
|Е е
|-
|Є є
|Ж ж
|З з
|И и
|Ї ї
|Й й
|К к
|-
|Л л
|М м
|Н н
|О о
|П п
|Р р
|С с
|-
|Т т
|У у
|Ф ф
|Х х
|Ц ц
|Ч ч
|Ш ш
|-
|Щ щ
|Ю ю
|Я я
|Ь ь
|
|
|
|}			

Понеже Руснаци у Републики Горватскей барз часто пишу по руски з латинску азбуку, вона випатра так:			

			{| class=&quot;wikitable&quot;
|A a
|B b
|V v
|H h
|G g
|D d
|Dj dj
|-
|Dž dž
|Dz dz
|E e
|Ž ž
|Z z
|I i
|J j
|-
|K k
|L l
|Lj lj
|M m
|N n
|Nj nj
|O o
|-
|P p
|R r
|S s
|T t
|Tj tj
|U u
|F f
|-
|Ch ch
|C c
|Č č
|Š š
|
|
|
|}


Наприклад:

&lt;big&gt;Ked '''h'''olubica ljecela, drobni pirečka tracela,

Ljecela vona prez '''h'''ori do svojej milej maceri;'''Ch'''ižočko stara, '''ch'''udobko naša, ti nam na bilim švece najkrasša&lt;/big&gt;

== Правопис ==

Перши руски правопис бул у составе ''Граматики бачваньско-рускей бешеди'' о. др Ґабра Костелника 1923. року под назву ''Писовня'', други Правопис руского язика (школске виданє) написал Микола М. Кочиш 1971. року, а треци Правопис руского язика з правописним словнїком др Михайло Фейса и мр Гелена Медєши 2021. року. 

Руски правопис фонетско-етимилоґийни: слова ше пише так як ше их вигваря, алє ше, з другого боку, морфеми найчастейше пише нєвименєни, без огляду на тото же ше у вигваряню меняю:

1. виєдначованє по дзвонкосци: ''хладок – хладку'' (у вигваряню: ''хлатку''), ''хижа – дем. хижка'' (у вигваряню: ''хишка'');

2. слова зоз палатализацию: ''драга – дражка'' (у вигваряню: ''драшка'');

3. други меновнїки: ''приповедац – приповедка'' (у вигваряню: ''приповетка'');

4. прикметнїки: ''бридки'' (у вигваряню: ''бритки''), ''гладки'' (у вигваряню: ''глатки'');

5. префикси:

а) &lt;u&gt;об-&lt;/u&gt;: ''обстац'' (у вигваряню: ''опстац''):

б) &lt;u&gt;од-&lt;/u&gt;: ''одпутовац'' (у вигваряню: ''отпутовац'');

в) &lt;u&gt;пред-&lt;/u&gt;: ''предпоставка'' (у вигваряню: ''претпоставка''); 

г) &lt;u&gt;под-&lt;/u&gt;: ''подплациц'' (у вигваряню: ''потплациц'');

ґ) &lt;u&gt;над-&lt;/u&gt;: ''надприродни'' (у вигваряню: ''натприродни'')

д) &lt;u&gt;роз-&lt;/u&gt;: ''розсипац'' (у вигваряню: ''росипац'');

6. виєдначованє по месце твореня: ''розчисциц'' (у вигваряню: ''рошчисциц'');

7. випадованє консонантох у консонантских ґрупох: &lt;u&gt;стн-&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;сцн-&lt;/u&gt;: ''посни'' (постни), ''радосни'' (радостни);

8. подвоєни консонанти ше чува у писаню кед єден припада префиксу, а други кореню: ''оддалїц, беззуби'';

9. суфикс &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; при прикметнїкох дзе ше на концу вигваря &lt;u&gt;-цки&lt;/u&gt;:

а) основи на &lt;u&gt;д&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;т&lt;/u&gt; ше пише зоз суфиксом &lt;u&gt;– ски&lt;/u&gt;: ''беоґрадски, горватски'';

б) основи на &lt;u&gt;к&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ч&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ц&lt;/u&gt; ше пише зоз &lt;u&gt;-цки&lt;/u&gt;: ''юнак – юнацки, ковач – ковацки'';

в) при основох на &lt;u&gt;с&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;х&lt;/u&gt; тоти консонанти ше траца пред &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt;: Ч''ех – чехски- чески'';

г) при основох на &lt;u&gt;з&lt;/u&gt; суфикс &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; траци &lt;u&gt;с&lt;/u&gt;: ''Француз – французки'';

ґ) при основох на &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; пред &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; приходзи до палатализациї &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt;, при чим ше &lt;u&gt;ж&lt;/u&gt; чува у писаню, гоч ше вигваря ш: ''Прага – пражски'' (у вигваряню: ''прашки'').

== Морфолоґия ==

=== Меновнїки ===

У руским язику єст седем припадки. 

Єст два типи меновнїцких пременкох: 

1.а) меновнїки хлопского роду на тварди и мегки консонант (''стол, карсцель'');

б) меновнїки хлопского роду на &lt;u&gt;-о&lt;/u&gt;: (''дїдо''); пожички хтори до руского язика вошли прейґ сербского (''авто''), власни мена (''Янко, Владо'');

в) власни мена на &lt;u&gt;-и&lt;/u&gt;: (''Дюри, Силви'');

г) меновнїки хлопского роду на &lt;u&gt;-е&lt;/u&gt;: (''бифе, пире'');

ґ) меновнїки штреднього роду на &lt;u&gt;-о&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-е/-є&lt;/u&gt;: (''место, племе, знанє'');

2.а) меновнїки женскогороду на &lt;u&gt;-а&lt;/u&gt;/&lt;u&gt;-я&lt;/u&gt;: (''школа, вишня''):

б) меновнїки женского роду на консонант: (''косц, радосц'');

3. даєдни меновнїки, презвиска и назвиска хлопского роду маю мишану пременку (''ґазда, слуга, судия; Новта, Митя'').

==== Перша деклинация ====

У зукосих припадкох нєт розлики у законченьох медзи основами на тварди и мегки консонант:
{| class=&quot;wikitable&quot; 
|+
|Н.
|стол
|столи
|конь
|конї
|-
|Ґ.
|стола
|столох
|коня
|коньох
|-
|Д.
|столу
|столом
|коньови
|коньом
|-
|А.
|стол
|столи
|коня
|конї
|-
|В.
|столу
|столи
|коню
|конї
|-
|И.
|столом
|столами
|коньом
|коньми
|-
|Л.
|столє/-у
|столох
|коньови
|коньох
|}
Вельке число меновнїкох хтори знача особи по занїманю, дїялносци, прикмети, походзеню або  националносци у номинатове множини маю законченє -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;є&lt;/u&gt;). То углавним меновнїки на консонант.

- &lt;u&gt;ар&lt;/u&gt;: ''школяр'' – ''школяре, пекар – пекаре'';

- &lt;u&gt;ач&lt;/u&gt;: ''орач –'' ''ораче, слухач – слухаче'';

- &lt;u&gt;ош&lt;/u&gt;: ''смаркош – смаркоше, нялкош - нялкоше'';

- &lt;u&gt;тель&lt;/u&gt;: ''писатель – писателє'';

- &lt;u&gt;ан&lt;/u&gt;/-&lt;u&gt;чань&lt;/u&gt;: ''Новосадянь – Новосдянє, Петровчань – Петровчанє'';

- &lt;u&gt;ор&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ер&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ир&lt;/u&gt;: ''директор  – директоре, шофер – шофере, пастир – пастире''.


Законченє &lt;u&gt;-ове&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;ов&lt;/u&gt; випадує у зукосих припадкох) маю меновнїки хтори знача родзинство, титули: ''оцец – оцове, син – синове, шовґор – шовґрове, цар – царове, княз – князове''.

Власни мена, презвиска и назвиска, кед ше их хаснує у множини, маю тиж законченє -&lt;u&gt;ове&lt;/u&gt;: ''Янко – Янкове, Сабадош – Сабадошове''.

Меновнїки штреднього роду хтори знача мали (млади) преширюю основу у зукосих припадкох єднини зоз -&lt;u&gt;ец&lt;/u&gt;-, а у множини зоз -&lt;u&gt;ат&lt;/u&gt;-:

{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!каче
!качата
|-
|Ґ.
|качеца
|качатох
|-
|Д.
|качецу
|качатом
|-
|А.
|каче
|качата
|-
|В.
|каче
|качата
|-
|И.
|качецом
|качатми
|-
|Л.
|качецу
|качатох
|}

==== Друга деклинация ====
(меновнїки женского роду на -&lt;u&gt;а&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;я&lt;/u&gt;) и на консонант):
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!школа
!школи
!косц
!косци
!мац
!мацери
|-
|Ґ.
|школи
|школох
|косци
|косцох
|мацери
|мацерох
|-
|Д.
|школи
|школом
|косци
|косцом
|мацери
|мацером
|-
|А.
|школу
|школи
|косц
|косци
|мацер
|мацери
|-
|В.
|школо
|школи
|косц
|косци
|мамо
|мацери
|-
|И.
|школу
|школами
|косцу
|косцами
|мацеру
|мацерами
|-
|Л.
|школи
|школох
|косци
|косцох
|мацери
|мацерох
|}

==== Мишана деклинация ====

меновнїки хлопского роду на -а (-я и -ия) хтори знача особи, у дативе, инструменталу и локативе и у номинативе множини маю законченя першей, а у ґенитиве, акузативе и вокативе єднини законченя другей деклинациї:
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!ґазда
!
!В.
!ґаздо
|-
|Ґ.
|ґазди
|
|И.
|ґаздом
|-
|Д.
|ґаздови
|
|Л.
|ґаздови
|-
|А.
|ґазду
|
|
|
|}

=== Прикметнїки ===

Векшина описних прикметнїкох, шицки материялни прикметнїки и присвойни прикметнїки на -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; маю законченя: хлопски род на -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; (красни), женски род на -&lt;u&gt;а&lt;/u&gt; (красна), штреднї род на -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; (красне), множина -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; (за шицки три роди: красни хлопи, красни жени, красни дзеци).

У руским язику нєт розлики медзи одредзеним и нєодредзеним прикметнїцким видом.

У деклинациї нєт розлики у законченьох медзи основу на мегки и тварди консонант:	
{| class=&quot;wikitable&quot;
!
!х. р.
!ш. р.
!х. р.
!ш. р.
!ж. р. 
!ж. р.
|-
|Н.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєна
|ярня
|-
|Ґ.
|желєного
|
|ярнього
|
|желєней
|ярнєй
|-
|Д.
|желєному
|
|ярньому
|
|желєней
|ярнєй
|-
|А.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєну
|ярню
|-
|В.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєна
|ярня
|-
|И.
|желєним
|
|ярнїм
|
|желєну
|ярню
|-
|Л.
|желєним /-ому
|
|ярнїм/-ньому
|
|желєней
|ярнєй
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
!
!множина
!множина
|-
|Н.
|желєни
|ярнї
|-
|Ґ.
|желєних
|ярнїх
|-
|Д.
|желєним
|ярнїм
|-
|А.
|желєни
|ярнї
|-
|В.
|желєни
|ярнї
|-
|И.
|желєнима
|ярнїма
|-
|Л.
|желєних
|ярнїх
|}


'''Компаратив''' ше прави зоз двох суфиксох: -&lt;u&gt;ши&lt;/u&gt; и -&lt;u&gt;ейши&lt;/u&gt;. Суфикс –&lt;u&gt;ши&lt;/u&gt; доставаю основи на єден консонант (''били, билши, билша, билше''; мн. ''билши''), а суфикс -&lt;u&gt;ейши&lt;/u&gt; основи на два консонанти (''тварди – твардейши; прости – простейши'').

'''Суперлатив''' ше прави з помоцу суфикса &lt;u&gt;най&lt;/u&gt;, хтори ше додава пред основу (''били – билши – найбилши'').

=== Числовнїки ===

Число &lt;u&gt;єден&lt;/u&gt; ма форми за шицки три роди и за множину: (''єдна, єдно'', мн. ''єдни''), а число ''два'' их нє ма ''(два столи, два кнїжки, два места'').

При зложених числох пред єдинками мож хасновац злучнїк &lt;u&gt;и&lt;/u&gt;: ''двацец єден'' або ''двацец и єден''.

Меновнїки коло основних числох (од числа &lt;u&gt;два&lt;/u&gt;) маю форму номинативу множини: ''два столи, три столи, штири вароши, пейц автобуси''.

Основни числа ше меняю по число &lt;u&gt;шейсц&lt;/u&gt;. Число &lt;u&gt;єден&lt;/u&gt; ше меня як прикметнїки, а други числа як меновнїки у множини, з винїмком инструменталу, хтори при меновнїкох ма законченє -&lt;u&gt;ами&lt;/u&gt;, а при числох -&lt;u&gt;ома&lt;/u&gt; (''двома, трома, штирома'' новима столами).

При збирних числох, за особи хлопского оду ше хаснує збирну форму на -&lt;u&gt;ме&lt;/u&gt;, хтору ше виводзи зоз числох 20-40 и, ридко, зоз стоткох: ''двоме, троме, дзветнацецме, стоцецме''.

Меновнїки коло тих збирних числох, як и коло основних, стоя у номинативе множини: ''двоме студенти''.

Єст и збирни форми на -&lt;u&gt;о&lt;/u&gt;, хтори ше хаснує за мишани роди и за младе животиньох. И коло тих числох меновнїки стоя у номинативе множини: ''двойо качата''.

Множина збирних числох на -&lt;u&gt;о&lt;/u&gt; ше хаснує при меновнїкох плуралия тантум: ''трої ножнїчки, двої панталони''.

Шорни числа ше меняю по прикметнїцкей деклинациї.

=== Дїєслова ===

У руским язику єст 10 дїєсловни форми:

1. '''инфинитив''', хтори ма суфикс -ц: жац, пасц, шиц, читац, писац;


2. '''презент''':

я лєцим / ми лєциме

ти лєциш / ви лєцице

вон лєци / вони лєца

3. '''футур''':

а) '''прости футур''':

я пойдзем / ми пойдзем

ти пойдзеш / ви пойдзеце

вон пойдзе / вони пойду

б) '''зложени футур''':

я будзем читац / ми будземе читац

ти будзеш читац / ви будзеце читац

вон будзе читац / вони буду читац

4. '''перфект''':

читал сом / читали зме

читал ши / читали сце

читал (-ла, -ло) / читали (форма читали за шицки три роди)

Кед субєкт висловени, перфект без помоцного дїєслова:

я читал / ми читали

ти читал / ви читали

вон читал / вони читали (за шицки три роди)

вона читала

воно читало

5. '''плусквамперфект''':

я бул читал / бул сом читал

ти бул читал / бул ши читал

вон бул читал / бул читал

ми були читали / були зме читали

ви були читали / були сце читали

вони були читали / були читали

6.  '''императив''':

а) пиш, беж, пий

б) ведз, предз, плєц

в) шеднї, утри

7. '''потенциял''':

я би читал / читал бим, читал би сом

ти би читал / читал биш, читал би ши

вон би читал / читал би

Ми би читали / читали бизме

ви би читали / читали бисце

вони би читали / читали би

8. '''потенциял прешли''':

я би бул читал / бул бим читал, бул би сом читал

ти би бул читал / бул биш читал, бул би ши читал

вон би бул читал / бул би читал

ми би були читали / були бизме читали

ви би були читали / були бисце читали

вони би були читали / були би читали

9. '''дїєприкметнїк пасивни перфекта''' (пасив перфекта):

читани, плєцени, замасцени, злєкнути, зроснути, вигладнєти, спрети, затити

10.  '''дїєприсловнїк презента'''

читаюци, пишуци, шедзаци, кричаци, робяци, ламуци/ламаюци

== Здобуванє статуса литературного язика ==

У чаше присельованя на южни папнонски простори през 18. вик, Руснаци зоз Старого краю принєсли свой народни руски язик, хтори зачували по нєшка. У найвекшей часци 18. и 19. вику, образоване пасмо медзи Руснацами у южних угорских обласцох були углавним грекокатолїцки священїки и локални учителє, медзи хторима були и перши творителє литературних дїлох.

З поштредованьом грекокатолїцкого священства, хторе свойо образованє найчастейше здобувало у Галичини, медзи Руснацох у южних обласцох Угорскей почали приходзиц литературни твори зоз сиверовосточних (карпатских) обласцох. Єден з найзначнєйших творох у хторим представена тедишня поетска творчосц на руским язику була збирка писньох рижних русинских авторох под насловом ''Русскій соловей,'' хтору 1890. року пририхтал Михаил Врабељ. 

Зоз твореньом Кральовини СГС (1918) наступели лєпши обставини за розвой домашнього руского язика, хтори постал наставни язик у основних школох у руских штредкох. Теди русински просвититель Михайло Поливка 1920. року пририхтал першу читанку на домашнїм руским язику. Такой потим, 1921. року, обявени и народни буквар, а у наступних рокох ушлїдзели и нови виданя руских учебнїкох.

Року 1904. о. др Ґабор Костельник обявел кнїжку поезиї Идилски венєц ''З мойого валала'' (Жовква), а 1923. ''Граматику бачваньско-рускей бешеди'' (Сербска манастирска друкарня, Сримски Карловци).

Важни датум у розвою руского язика у бувшей Югославиї бул 21. фебруар 1969. року, кед принєшени Уставни закон зоз хторим руски язик урядово припознати як єден зоз пейцох службених язикох на подручу Войводини, а иста одредба потвердзена и у шицких познєйших найвисших актох Войводини. З приношеньом тих актох и з їх запровадзованьом у пракси створени добри условия за дальши розвой руского язика.

Робота на линґвистичней стандардизациї руского язика у бувшей Югославиї постала окреме интензивна концом шейдзешатих и на початку седемдзешатих рокох 20. вику. У Новим Садзе 1970. року основане Дружтво за руски язик и литературу, хторе од 1975. року видавало рочни часопис ''Творчосц'' (нєшка ''Studia Ruthenica'') и старало ше о розвою и зачуваню руского язика. 

У медзичаше, писатель и линґвиста Микола М. Кочиш 1971. року обявел ''Правопис руского язика'', три роки познєйше обявена и його ''Ґраматика руского язика'', а комплетну ''Ґраматику руского язика'' написал 2002. року Юлиян Рамач.

Потим почала дїлотворна активносц на полю руского язика. Вишол ''Приручни терминолоґийни словнїк себскогрватско-руско-українски'' Миколи М. Кочиша (1972), потим ''Лексика руского язика'' Юлияна Рамача (1983), ''Лексика Гавриїла Костельника'' тиж Юлияна Рамача (1991), ''Сербско-руски словнїк'' (перши том А-Њ 1995, други том О-Ш 1997), ''Jugoslavo Ruthenica I'' Александра Д. Дуличенка (1995), ''Словнїк медицинскей терминолоґиї'' (2006), ''Jugoslavo Ruthenica II'' Александра Д. Дуличенка (2009), ''Руско-сербски словнїк'' у редакциї Юлияна Рамача (2010), ''Словнїк руского народного язика'' Юлияна Рамача (у двох томох 2010), ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку'' Радмили Шовлянски (2010), ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'' Оксани Тимко Дїтко (2016), ''Словнїк компютерскей терминолоґиї''  Михайла Фейси (2020), ''Анґлийско-руски словнїк'' (2022) М. Фейси, М. Шлемендер и С. Чельовски, як вецей кнїжки з обласци нормованя язика.

Од 1972. року, на Филозофским факултету у Новим Садзе почала з роботу Катедра за руски язик и литературу хтора мала за циль преучовац руски язик и образовац кадри у обласци русинистики, цо потим приведло и до формованя Одсеку за русинистику. З тим створени предусловия за додатне унапредзованє роботи на преучованю руского язика у тедишнєй Югославиї и нєшкайшей Сербиї. Од 2017. року, при Одсеку порушани наукови часопис з насловом: ''Русинистични студиï''.

У складзе з уставнима одредбами и законскима предписанями хтори обезпечую образованє на меншинских язикох, Руснаци у Сербиї маю нагоду основне и штреднє образованє здобувац на своїм мацеринским язику. Коло основних школох у руских штредкох, у Руским Керестуре єст и штредня школа  и ґимназия по руски и за тоти школи у Войводини друковани вецей як 270 учебнїцки наслови на руским язику.

== Язики зоз хторима руски язик бул у контакту ==

Руснаци у Старим краю приходзели до контакту з другима народами и язиками – українским, мадярским и нємецким, та у лексики пред приселєньом на Долню жем єст пожички з тих язикох, алє и латински (хтори прияти прейґ нємецкого, мадярского або директно прейґ администрациї). Векше число латинизмох пришло зоз церковней терминолоґиї, а єст и гречески пожички (тиж з церковней терминолоґиї) и єдно число румунских словох (зоз статкарскей терминолоґиї). Значи, у рускей лексики по приселєню до Панониї, коло старого лексичного пасма, субстрату, наставали и нови пасма – сербске, горватске, мадярске, нємецке, нови слова литературного язика, восточнославянски пожички, а у новшим чаше – анґликанизми.

'''Нємецки суперстрат''': велї слова з нємецкого язика (комплетна ремеселнїцка терминолоґия) хаснує ше зошицким нєасимиловано и нєадаптовано: ''пейґла, шалїтра, нїтна, бренза, фейдер, цолштоки, шрафшток, штекер, шрафциґер, дихтунґ, куплунґ, бендикс, фелдна, шайбна; ринґловка, мушкатла, мишлинґ'' итд.

'''Мадярски суперстрат''': ''аколь, арвачка, алаши, ашов, варош, ґунар, бочкора, канчов, лаба, мунтатов, катона, парадича, рондя, ровка, форґов, цверна, чапаш, чутка, югас, яраш, шкатула'' итд.

Уплїв '''восточнославянских язикох''': ''подприємство, памятнїк, соловей, просвита, надїя, одвит, увага, успих, чувствовац, судьба, паломнїцтво, утрата, становиско, граждан, святочни, чекальня, єдальня, безпечни, зраднїцтво, началнїк, нєрухомосц'' итд.

'''Русийски суперстрат''': ''безчислени, кавички, уровень, воспитанє, количество, нєпреривни, предстояци, предшедуюци, руководитель, пояшнїц, образец; чистка, уровнїловка, верхушка, кадровик'' итд.

'''Церковнославянски пожички''': ''спаситель, хранїтель, предсидатель, водитель, писатель, думатель, правобранїтель; змагательни, погосцительни, видавательни, будовательни; возрост, возбудзенє, совласнїк, состойок, всестрани'' итд.

Уплїв '''язичия''': ''вироятно, витирвали, орудиє, отечество, побида, семейство, столїтиє, таїнствени, условиє, чловечество, довириє, собитиє'' итд.

== Уплїв сербского язика як доминантного у Сербиї на руски язик: ==
'''Адаптация руского язика на фонетским уровню:'''

а) длуги вокали ше вигваряю як кратки;

б) дифтонґ &lt;u&gt;ау&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;ав&lt;/u&gt; (''авто, кавч, космонавт'');

в) вокалне &lt;u&gt;р&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;ер&lt;/u&gt; або &lt;u&gt;ар&lt;/u&gt;: (''бербляц, церпиц, герчок; зарно, тварди, гарчок'');

г) сербски африкати &lt;u&gt;ђ,&lt;/u&gt; &lt;u&gt;ћ&lt;/u&gt;  ше заменює з експлозивнима палаталами &lt;u&gt;дь&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ть&lt;/u&gt;: (''мутяк, дутян, дєрма'');

ґ) нєпостояне &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;о&lt;/u&gt;: (''трошок, уложок, шлюнок'');

д) интернационализми з нєпостояним &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; ше у руским литературним язику хаснує без нєпостояного (випадного) вокала, або зоз випадним &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;: (''рит(е)м, социялиз(е)м, спект(е)р'');

е) &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;: (''гласац, голи, гуска'')

є) сонант &lt;u&gt;н&lt;/u&gt; ше змегчує при меновнїкох на &lt;u&gt;-ник&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ница&lt;/u&gt;: (''технїка, длужнїк, умивальнїк, наставнїца'');

ж) &lt;u&gt;г&lt;/u&gt; на месце сербского &lt;u&gt;х&lt;/u&gt;: (''гимна, гидроцентрала, гомоґени'').


'''Адаптация руского язика на морфолоґийним уровню:'''

а) З пременєним родом у руским язику сербски меновнїки: (''сувач, плаката, пец'');

б) сербски прикметнїки у руским язику маю форму одредзеного виду: (''вешти, ґадни, фини'');

в) инфинитивни суфикс -&lt;u&gt;ти&lt;/u&gt; заменює ше у руским язику зоз -&lt;u&gt;ц&lt;/u&gt;: (''трошиц, шиц, копац'');

г) повратне словко &lt;u&gt;се&lt;/u&gt; ше заменює у руским язику зоз &lt;u&gt;ше&lt;/u&gt;: (''умивац ше, радовац ше, тресц ше'').


'''Адаптация на уровню твореня словох:'''

Руски слова и їх еквиваленти у сербским язику часто виведзени з истих кореньох, алє з розличнима суфиксами (''повериц ше, сплациц, уписац ше'').

Пожички хтори зоз сербского язика уходза до руского адаптую ше и так же основа остава нєпременєна, з додаваньом одвитуюцих руских префиксох, суфиксох и инфиксох (''уртошок, ґлумец, єдинка, пумповац, малтеровац, анализовац; кральовина, розкомоциц ше, видаток, предаванє; литровка, машинка, фодбаловац ше'').

==== Анґликанизми: ====
Єст три файти анґликанизмох: 

1) очиглядни анґликанизми (слова и афикси превжати з анґлийского язика хтори ше прилагодзели ґу рускому язику: ''файл, милкшейк; даунлоудовац, чековац; кул, лайв;''  

&lt;u&gt;e&lt;/u&gt;- (од eлектроник): ''e-циґаретла; e-банкарство, e-бициґла;''   

&lt;u&gt;екс&lt;/u&gt;- (од eкс): ''екс-югославянски, екс-министер;'' 

2) скрити анґликанизми (слова, синтаґми або виреченя у руским язику хтори одражую норму и/або шлїдза обичаї анґлийского язика: ''миша'' (спрам анґл. Mouse); синтаґми: ''часова машина'' (спрам анґл. time machine); виреченя: ''Приповедай ми о тим!'' (спрам анґл. Tell me about it!); 

3) сирови анґликанизми (слова, синтаґми и виреченя хтори превжати з анґлийского язика директно, без прилагодзованя їх писаня ґу писаню руского язика): слова: prеpaid (''припейд''), attachment (''атачмент''); виреченя: ''No comment!''

На концу 20. и на початку 21, столїтия пришло до пошвидшаного розвою компютерскй технолоґиї и до звекшаня характеристичней терминолоґиї (''абстракт, акцелератор, мултипроцесор, гард диск, имейл, едитор, дилитуй, декодовац, деинсталовац, ресетовац, рестратовац, табулатор, стикер, четовац, атачирац, скроловац, сейвовац, Фейсбук, Инстаґрам, Ют'юб, пребукировани, ґолґетер, мейкап, стайлинґ, бренд, шопинґ, имидж, бенефит, шеровац, даунлодовац, фан, стейдж, флаєр, фаст фуд, лайв, скриншот, френд'') итд. хтори характеристични у хаснованю при младшим ґенерацийним пасме руского язика.

== ISO код и назва язика ==
Инициятиву за реґистрованє руского язика у Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO) порушал новинар и публициста Гавриїл Колєсар зоз Торонта у Канади концом 2017. року. У зложеним процесу реґистрациї активно участвовали проф. др Юлиян Рамач, мр Гелена Медєши и проф. др Михайло Фейса, познати линґвисти-русинисти. Були пополнєти апликациї за приєм руского язика до стандарду ISO 639-3 и штредком 2018. року су послати. На початку 2019. року ше дознало же рускому язику була одбита реґистрация. Од половки 2020. року Гавриїл Колєсар и проф. др Михайло Фейса почали процес виполньованя другей апликациї, обезпечени ширши вибор линґвистичней документациї и шицко послате у априлу 2021. року до Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO). После шейсцмешачней явней розправи о понукнутих материялох, 20. януара 2022. року обявене же руски язик, язик Руснацох з Войводини, и урядово реґистровани у Медзинародним стандарду за реґистрованє язикох ISO 639-3, достал идентификацийни код rsk а пoд меном Rusnak, Ruthenian, як активни, живи и окремни (individual) язик.
 
З доставаньом rsk кодного трознаку була отворена драга за уход руского язика до шветовей интернет енциклопедиї Википедия. Гавриїл Колєсар почал уж у фебруаре 2022. року процес реґистрованя руского язика на Википедиї. Роботи на тим и творенє векшого числа енциклопедийних текстох поробела окремна ґрупа сотруднїкох, так же штредком октобра 2024. року з Язичного комитету Википедиї сцигло потвердзенє же Панонски руски язик реґистровани як 330. язик хтори у хаснованю на шветовей интернет енциклопедиї Википедия.

== Основни слова и вирази у руским язку ==
(У заградзеньох дата приблїжна транскрибция на сербским язику)

'''Поздрави и здравканя''':
*	Барз добре, а ви? (/barz dobre, a vi?/) – Веома добро, а ви?
*	Видз вонка/Войдз нука (/Vidz vonka,Vojdz nuka/) – Изађи напоље/Уђи унутра
*	Винчованка (/Vinčovanka/) – Честитка
*	Винчуєм (/Vinčujem/) – Честитам
*	Витай (/Vitaj/) – Добродошао
*	Витайце (/Vitajce/) – Добродошли
*	Витайце у нас (/Vitajce u nas/) – Добродошли код нас
*	Волам ше... (/volam še/) – Зовем се...
*	Гей (/hej/) — Да
*	Дай Боже щесцa (Одповид: Дай Боже и Вам) (/Daj Bože ščesca (Одговор: Daj Bože i Vam)/) – Дај Боже среће (Одговор: Дај Боже и Вама)
*	Дзе ве-це? (/Dze wе-cе?/) — Где је ве-це?
*	Дзекуєм (/dzekujem/) — Хвала
*	Дзекуєм крашнє! (/Dzekujem krašnje!/) – Хвала лепо!
*	Добре рано (/dobre rano/) — Добро јутро
*	Добри вечар (/dobri večar/) — Добро вече
*	Добри дзень (/dobri dzenj/) — Добар дан
*	Довидзеня (/dovidzenja/) — До виђења
*	Жадам/Жичим (/Žadam/Žičim/) – Желим
*	Идзце/Гибайце, Поце (/Idzce/Hibajce, Poce/) – Идите/Дођите
*	Кельо то кошта? (/Keljo to košta/) — Koliko to košta?
*	Любим це! (/Ljubim ce!/) — Волим те!
*	Модлїм Вас/це (/modljim vas ili ce/) — Молим Вас/те
*	Наздраве! (/Nazdrave/) – На здравље!
*	Най ше пачи! (/Naj še pači!/) – Изволи!
*	Нє (/nje/) — Не
*	Охабце ме (/Ohabce me/) – Oставите ме!
*	Пребачце (/prebačce/) – Извините
*	Пущце ме! (/Puščce me!/) – Пустите ме!
*	Слава Исусу Христу (Одповид: Навики слава) (/Slava Isusu Hristu (Одповид: Naviki slava)/) – Слава Исусу Христу (Одговор: Слава на векове)
*	Ходзиш ту часто? (/Hodziš tu často?/) — Долазиш овамо често?
*	Христос раждаєтся (Одповид: Славите єго) (/Hristos raždajetsja (Одговор: Slavite jeho)/) – Христос се роди (Одговор: Ваистину се роди)
*	Швето (/Šveto/) – Празник
*	Шицко найлєпше! (/Šicko najljepše!/) – Све најбоље!
*	Щешлївa драга! (/Ščešljiva draha!/) – Срећан пут!
*	Щешлїва Велька ноц! (/Ščešljiva Veljka noc /) – Срећан Ускрс!
*	Щешлїви Крачун! (/Ščešljivi Kračun!/) — Srećan Božić!
*	Щешлїви Нови рок! (/Ščešljivi Novi rok!/) – Срећна Нова година!
*	Щешлїви Нови рок/Щещлїви новорочни швета (/Ščešljivi Novi rok/Ščešljivi novoročni šveta/) – Срећна Нова година/Срећни новогодишњи празници
*	Щешлїви родзени дзень! (/Ščešljivi rodzeni dzenj/) – Срећан рођендан!
*	Щешлїви швета! (/Ščešljivi šveta/) – Срећни празници!
*	Як сце? (/jak sce?/) — Како сте?
*	Як ше волаце? (/jak še volace/) — Како се зовете?
'''Фамелия''':
*	ви (/vi/) – ви
*	вон (/von/) — он
*	вона (/vona/) – она
*	вони (/voni) – они
*	воно (/vono) — оно
*	дзеци (/dzeci/) – деца
*	дзивка (/dzivka/) – девојка
*	дїдо (/đido/) – деда
*	жена (/žena/) – супруга
*	ми (/mi/) — ми
*	муж (/muž/) — супруг
*	пан (/рan/) – господин
*	панї (/рanji/) – госпођа
*	родзина (/rodzina/) – родбина
*	родичи (/rodiči/) – родитељи
*	ти (/ti/) — ти
*	хлоп/хлапец (/hlоp/hlapec/) – момак
*	чловeк (/človek/) – човек
*	шицки (/šicki/) – сви
*	я (/ja/) — ја
'''Звичайни слова''':
*	барз (/barz/) — баш
*	буква (/bukva/) – слово
*	валал (/valal/) – село
*	валалчанє (/valalčanje/) – становници села, сељани
*	вєдно (/vjedno/) – заједно
*	вибор (/vibor/) – избор
*	вояк (/vojak/) – војник
*	глєдац (/hljedac/) – тражити
*	годзина (/hodzina/) – сат, час
*	гордосц (/hordosc/) – гордост
*	город (/нorod/) – град
*	городоначалнїк (/horodonačalnjik/) – градоначелник
*	грац (/hrac/) – свирати
*	гушля (/hušlja/) – виолина
*	дакеди (/dakedi/) – некада (у прошлости)
*	дахто (/dahto/) – неко
*	дацо (/daco/) – нешто
*	дзвери (/dzveri/) – врата
*	диждж (/diždž/) – киша
*	доля (/dolja/) – судбина
*	достац (/dostac/) – добити, освојити
*	драга (/draha/) – пут
*	думка/думанє (/dumкa/dumanje/) – мисао/мишљење
*	Єдeн язик нїґда нє досц (/Jeden jazik njigda nje dosc/) – Један језик никада није довољан
*	желєзо (/željеzо/) – гвожђе
*	забувац (/zabuvac/) – заборављати
*	ище (/išče/) – још
*	кажди (/každi/) – сваки
*	кнїжка (/knjižka/) – књига
*	коляда (/koljada/) – божићна песма
*	конєц (/konjec/) – крај
*	коч (/koč/) – кола (коњска)
*	кукурица (/kukurica/) – кукуруз
*	кура (/kura/) – кокошка
*	курче (/kurčе/) – пиле
*	кухня (/kuсhnja/) – кухиња
*	лєм (/ljem/) – само
*	любиц (/ljubic/) – волети, допадати се
*	мено (/meno/) – име
*	модлїм вас (/modljim vas/) – молимо вас
*	на щесце(/na ščesce/) – на срећу
*	нєправда (/njepravda/) – лаж
*	нєшка (/nješka/) – данас
*	пайташ (/pajtaš/) – друг, пријатељ
*	паметац (/pametac/) – памтити, сећати се
*	паприґа (/papriga/) – паприка
*	пенєжи (/penježi/) – новац
*	перше (/perše/) – прво
*	поволанка (/povolanka/) – позивница
*	поволуєме (/povolujeme/) – позивамо
*	послац (/poslac/) – послати
*	правда (/pravda/) – истина
*	приємни (/prijemni/) – пријатан
*	рада; совит (/rada,sovit/) – веће; савет
*	рахунки (/rahunki/) – рачуни
*	рок (/rok/) — година
*	скруциц (/skrucic/) – скренути (у улицу)
*	слово (/slovo/) – реч
*	смияд (/smijad/) – жеђ
*	староста (/starosta/) – старешина
*	сушед (/sušed/) – сусед, комшија
*	схадзка (/shadzka/) – седница
*	танєц (/tanjec/) – игра, плес
*	танцовац (/tancovac/) – играти, плесати
*	тераз (/teraz/) – сада
*	уж (/už/) – већ
*	фриштик (/frištik/) – доручак
*	хвиля (/hvilja/) – време
*	хижа (/hiža/) – кућа
*	цукер (/cuker/) – шећер
*	черешня (/čerešnja/) – трешња
*	число (/čislo/) – број
*	чуц (/čuc/) – чути
*	шор (/šor/) – ред
*	шпивац (/špivac/) – певати
*	шумни/о (/šumni/o/) – лепи/о
*	ядловец (/jadlovec/) – јелка
*	як (/jak/) – како, као
*	яр (/jar/) – пролеће


Опатриц ище

Дружтво за руски язик, литературу и културу

&lt;nowiki&gt;http://rusini.rs/&lt;/nowiki&gt; Национални совит рускей националней меншини

Руска матка

Руска матка (други период)

== Литература ==
*	·        ''Врабель, Михаилъ А. (1890). Русскій соловей: Народная лира или собраніе народныхъ пѣсней на разныхъ угро-русскихъ нарѣчіахъ. Унгваръ: Келетъ.'' ·        ''Костельник, Габор (1923). Граматика бачваньско-рускей бешеди. Руски Керестур: РНПД.''  ·        ''Кочиш, Микола М. (1974). Ґраматика руского язика: Фонетика, морфолоґия, лексика (1. изд.). Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох.''  ·        ''Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.''  ·        ''Поливка, Михаил (1920). Читанка за III. класу южно-руских основних школох. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија.''  ·        ''Поливка, Михаил; Мудри, Михаил (1921). Буквар за южно-руски основни школи. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија.''  ·        ''Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика (1. изд.). Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.''  &lt;br /&gt;Вонкашнї вязи  ''Barić, Eugenija (2007).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.ca/books?id=Bvk_AQAAIAAJ&amp;redir_esc=y&lt;/nowiki&gt; Rusinski jezik u procjepu prošlosti i sadašnjosti. Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje.''  ''Biljnja, Vladimir (1987).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=lXQMAAAAIAAJ&lt;/nowiki&gt;  Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945). Novi Sad: Dnevnik.''  ·        ''Brock, Peter (1972).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.jstor.org/stable/40866428&lt;/nowiki&gt; „Ivan Vahylevych (1811-1866) and the Ukrainian National Identity”. Canadian Slavonic Papers. '''14''' (2): 153—190.''  ·        ''Bunčić, Daniel (2015).'' ''&lt;nowiki&gt;https://core.ac.uk/download/pdf/83527423.pdf&lt;/nowiki&gt;  „On the dialectal basis of the Ruthenian literary language” (PDF). Die Welt der Slaven. '''60''' (2): 276—289.''  ·        ''Кольесаров, Юлиян Д. (1977).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=P7ewNAAACAAJ&lt;/nowiki&gt;  Панонско-руски язик. Монтреал.''  ·        ''Кочиш, Микола М. (1971).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.ca/books?id=5zmmNQAACAAJ&amp;redir_esc=y&lt;/nowiki&gt;  Правопис руского язика: Школске виданэ. Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох.''  ·        ''Magocsi, Paul R. (1996).'' ''&lt;nowiki&gt;https://shron3.chtyvo.org.ua/Magochii_Pavlo_Robert/The_Rusyn_language_question_revisited_anhl.pdf&lt;/nowiki&gt;  „The Rusyn language question revisited” (PDF). International Journal of the Sociology of Language. '''120''': 63—84.''  ·        ''Magocsi, Paul R.; Pop, Ivan I., ур. (2005) [2002]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2. изд.). Toronto: University of Toronto Press.''  ·        ''Magocsi, Paul R. (2011). &lt;nowiki&gt;https://cius-archives.ca/files/original/06e65909058c8543b80153d33b7f3a55.pdf&lt;/nowiki&gt; „The Fourth Rus': A New Reality in a New Europe” (PDF). Journal of Ukrainian Studies. 35-36 (2010-2011): 167—177.''  ·        ''Magocsi, Paul R. (2015). &lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=Nzj2DAAAQBAJ&lt;/nowiki&gt;  With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus’ and Carpatho-Rusyns. Budapest-New York: Central European University Press.''  ·        ''Медєши, Гелена (2008).'' ''&lt;nowiki&gt;https://issuu.com/rusnak/docs/jazik_bas_nasusni&lt;/nowiki&gt;  Язик наш насущни. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу.''  ·        ''Медєши, Гелена (2016).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.unipo.sk/public/media/24966/dynamicke%20procesy%2006-10%20-%20Koporov%c3%a1_1.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Пожичени слова у язику южнопанонских Руснацох” (PDF). Dynamické procesy v súčasnej slavistike. Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. стр. 145—159.''  ·        ''Медєши, Гелена; Тимко-Дїтко, Оксана; Фейса, Михайло (2010).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.academia.edu/43436831&lt;/nowiki&gt;  Руско-сербски словнїк. Нови Сад: Филозофски факултет, Одсек за русинистику: Завод за културу войводянских Руснацох.''  ·        ''Медєши, Любомир (2007).'' ''&lt;nowiki&gt;https://issuu.com/rusnak/docs/ruska_tradicija_1&lt;/nowiki&gt;  Руска традиция. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу.''  ·        ''Plishkova, Anna (2009).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.academia.edu/1373480&lt;/nowiki&gt;  Language and National Identity: Rusyns South of Carpathians. Boulder: East European Monographs.''  ·        ''Рамач, Янко (1993).'' ''&lt;nowiki&gt;https://issuu.com/rusnak/docs/kratka_istorija_rusnacoh&lt;/nowiki&gt; Кратка история Руснацох (1745-1918). Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла.''  ·        ''Рамач, Јанко (2013).'' ''&lt;nowiki&gt;http://istrazivanja.ff.uns.ac.rs/index.php/istr/article/view/1718/1754&lt;/nowiki&gt; „Русинско народно просветно друштво и рецепција о Поткарпатској Русији / Карпатској Украјини у његовим издањима 1938–1939. године”. Истраживања. Филозофски факултет у Новом Саду. '''24''': 457—475.''  ·        ''Рамач, Јанко (2017).'' ''&lt;nowiki&gt;http://slavistickodrustvo.org.rs/pdf_dokumenti/Slavistika_XXI_2017.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Граматика русинског језика Хавријила Костељника и њена рецепција у периоду између два светска рата” (PDF). Славистика. '''21''': 155—161.''  ·        ''Ramač, Janko (2018).'' ''&lt;nowiki&gt;http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;Image_file_name=PDF/Khs_2018_1_10.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Osnovni pravci, težnje i dileme u kulturno-prosvetnom i nacionalnom životu Rusina u Jugoslaviji (1945-1970)” (PDF). Київські історичні студії. '''6''' (1): 63—73.''  ·        ''Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1995).'' ''&lt;nowiki&gt;https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/07/Srpsko-rusinski-recnik-Web.pdf&lt;/nowiki&gt;  Српско-русински речник (PDF). '''1'''. Нови Сад: Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност.''  ·        ''Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1997).'' ''&lt;nowiki&gt;https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/02/Serbsko-ruski-slovnjik-II-tom-WEB-2.pdf&lt;/nowiki&gt;  Српско-русински речник (PDF). '''2'''. Београд-Нови Сад: Завод за уџбенике и наставна средства, Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност.''  ·        ''Рамач-Фурман, Анамария (2013).'' ''&lt;nowiki&gt;http://www.druztvo.org/ruski/vidania/5a%20Studia%20Pdf%20Ruthenica%2018%20za%202013..pdf&lt;/nowiki&gt;  „Ґраматика бачваньско-рускей бешеди Гавриїла Костельника як фундамент руского литературного язика” (PDF). Studia Ruthenica: Зборнїк роботох. '''18''' (31): 15—25.''  ·        &lt;nowiki&gt;https://rdsa.tripod.com/&lt;/nowiki&gt; Руснаци у Панониї,  вебсайт rdsa.tripod.com, 25. октобер 1998  ·        ''Суботић, Момчило (2018).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.ips.ac.rs/wp-content/uploads/2018/09/PR-56-3.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Русини и Украјинци у Војводини” (PDF). Политичка ревија. '''30''' (56): 45—70.''  ·        ''Тамаш, Јулијан (2004).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=Il0XAQAAIAAJ&lt;/nowiki&gt;  „Русинистика између украјинистике и србистике”. Славистика. '''8''': 306—309.''  ·        ''Тамаш, Юлиян, ур. (2015).'' ''&lt;nowiki&gt;https://d.cobiss.net/repository/sr/files/298887687/9664/0298887687_001.pdf&lt;/nowiki&gt;  Русинистични студиї (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет.''  ·        ''Тамаш, Юлиян (2017).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=EmH3vQEACAAJ&lt;/nowiki&gt;  Складанє идентитетох: Вибрани студиï и есеï з русинистики и украïнистики. Нови Сад: Руске слово.''  ·        ''Тир, Михал (2004).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=Il0XAQAAIAAJ&lt;/nowiki&gt;  „Русинистика са аспекта славистике”. Славистика. '''8''': 310—314.''  ·        ''Фејса, Михајло (2005).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=FjMYAQAAIAAJ&lt;/nowiki&gt;  Време и вид у русинском и енглеском језику. Нови Сад: Прометеј.''  ·        ''Фејса, Михајло (2012). &lt;nowiki&gt;https://doisrpska.nub.rs/index.php/filolog/article/view/391/345&lt;/nowiki&gt;  „Русински језик у Републици Србији/Војводини”. Филолог: Часопис за језик, књижевност и културу. '''5''': 217—223.''  ·        ''Фејса, Михајло (2016a).'' ''&lt;nowiki&gt;http://digitalna.ff.uns.ac.rs/sadrzaj/2016/978-86-6065-374-3&lt;/nowiki&gt;  „Русински језик и његове варијанте”. Језици и културе у времену и простору: Тематски зборник. '''5'''. Нови Сад: Филозофски факултет. стр. 613—622.''  ·        ''Фејса, Михајло (2016b). &lt;nowiki&gt;http://slavistickodrustvo.org.rs/pdf_dokumenti/Slavistika_XX_2016.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Основе новог правописа русинског језика” (PDF). Славистика. '''20''': 167—172.''  ·        ''Фейса, Михайло (2018a). &lt;nowiki&gt;https://www.unipo.sk/public/media/34579/20%20rokov%20zbornik_s%20obalkou.pdf&lt;/nowiki&gt; „Меновнїцки деклинациї у бачко-сримскей и прешовскей вариянти русинского язика” (PDF). 20 років высокошкольской русиністікы на Словакії. Пряшів: Інштітут русиньского языка і културы. стр. 188—204.''  ·        ''Fejsa, Mihajlo P. (2018b). &lt;nowiki&gt;https://www.researchgate.net/publication/3323358620&lt;/nowiki&gt;  „Verb forms/constructions in the Prešov variant and the Bačka-Srem variant of the Rusyn language”. Studia Slavica. '''63''' (2): 367—378.''  ·        ''Фейса, Михайло (2019). &lt;nowiki&gt;http://digitalna.ff.uns.ac.rs/sites/default/files/db/books/978-86-6065-520-4.pdf&lt;/nowiki&gt; Правопис руского язика (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет.''  ·        ''Фејса, Михајло (2020). &lt;nowiki&gt;http://doi.fil.bg.ac.rs/pdf/journals/slavistika/2020-2/slavistika-2020-24-2-17.pdf&lt;/nowiki&gt; „Нови правопис русинског језика” (PDF). Славистика. '''24''' (2): 255—280.''  ·        ''Himka, John-Paul (1999). &lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=j2yhkvCx60IC&lt;/nowiki&gt;  Religion and Nationality in Western Ukraine: The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1870-1900. Montreal &amp; Kingston: McGill-Queen's University Press.''  ·        ''Csernicskó, István; Fedinec, Csilla (2016).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.researchgate.net/publication/311926631&lt;/nowiki&gt;  „Four Language Laws of Ukraine”. International Journal on Minority and Group Rights. '''23''': 560—582.''  ·        ''Чарский, Вячеслав В. (2011). &lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=9ZdKMwEACAAJ&lt;/nowiki&gt;  Русинский язык Сербии и Хорватии в свете языковых контактов: Лингвогенетический аспект: Монография. Щелково: Мархотин.''  ·        ''Шанта, Владимир (2002).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.ca/books?id=PIMZnAEACAAJ&amp;redir_esc=y&lt;/nowiki&gt;  Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох. Нови Сад: Фељтон.''  &lt;br /&gt;Референци  &lt;nowiki&gt;https://www.skupstinavojvodine.gov.rs/Strana.aspx?s=statut&lt;/nowiki&gt; Стaтут Aвтономнeй Покрaїни Войводини (на руским язику). 22. мая 2014. Скупштина Автономней покраїни Войводини.   &lt;nowiki&gt;https://iso639-3.sil.org/request/2021-005&lt;/nowiki&gt;  ISO 639-3: Change Request Documentation: 2021—005.  В. Вуячич (16. октобра 2024). &lt;nowiki&gt;https://www.ruskeslovo.com/vikipedija-na-ruskim-jaziku-aktivna-na-internetu/&lt;/nowiki&gt;  Википедия на руским язику активна на интернету (на руским язику). Руске слово.</text>
      <sha1>qn03s5cmqsbf5sfdqsnfpa7xhooby3z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>6693</id>
      <parentid>6692</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T14:42:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Форматированє текста у Литература, Вонкашнї вязи</comment>
      <origin>6693</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="76603" sha1="oiugp8cb54gjz37r6w13l751xr11dy7" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Панонски руски язик&lt;/big&gt;
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Народна назва: ''руски язик'', (''руснацки язик'', ''русински язик'')
|-
|'''Бешедує ше на нїм у'''
|[[Файл:Flag_of_Serbia.svg|22п|border]] Сербия&lt;br /&gt;[[Файл:Flag_of_Croatia.svg|22п|border]] [[Горватска]]
|-
|'''Число бешеднїкох у швеце'''
|приблїжно 20.000
|-
|'''Язична фамелия'''
|&lt;small&gt;индоевропски 
* балтославянски 
** славянски
*** заходно- восточнославянски
**** Панонски руски/русински язика&lt;/small&gt;
|-
|'''Писмо'''
|панонскоруска кирилка (вариянта русинскей кирилки)
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Урядови статус
|-
|'''Официйни язик у'''
|Сербия:
[[Войводина]]
|-
|'''Тото реґулує'''
|Статут Войводини
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Язични коди   
|-
|'''ISO 639-3'''
|rsk
|-
| colspan=&quot;2&quot; |Панонски руски язик класификовани як дефинитивно загрожени язик спрам УНЕСКО-вого Атласа шветових язикох у опасносци (2010)
[[Файл:Lang_Status_60-DE.svg|290п|center]]
|}
== Статистично-демоґрафски податки о Руснацох ==

У Републики Сербиї, спрам Попису жительства зоз 2022. року, єст 11.483 Руснацох. З того у Войводини жию 11.207 Руснаци (найвецей у Руским Керестуре, Новим Садзе, Коцуре, Вербаше, Дюрдьове, Новим Орахове, Бачкей Тополї, Сримскей Митровици, Шидзе, Бикичу, Бачинцох итд.).

У Републики Горватскей, спрам Попису жительства зоз 2021. року, єст 1.343 Руснацох (найвецей у Вуковарско-сримскей и Осецко-бараньскей жупаниї, та Городзе Заґребе).

== Концепциї о походзеню Руснацох ==
Питанє ґенетскей зродносци и места панонского руского язика у фамелиї славянских язикох ма длугу традицию, о чим єст даскельо теориї.
 
По першей, панонски руски язик стандардизовани заходноукраїнски диялект (В. Гнатюк, М. Мушинка, А. П. Коваль, П. Чучка, Н. Т. Толстой, Ю. Тамаш, Г. Костельник, Я. Рамач). 

По другей, панонски руски язик стандардизовани восточнословацки диялект (Ф. Пастрнек, О. Соболевский, О. Брох, Й. Шкулети, Й. Штолц, Ф. Тихи, Е. Паулини, В. Чарски). 

По трецей теориї, панонски руски язик то стандардизована преходна бешеда медзи восточнословацким и заходноукраїнским (С. Цамбел, Ж. Штибер, С. Ґуставсон, М. Пешикан).

По штвартей, слово о окремним микроязику у хторим ше преплєтаю примарни восточнославянски и заходнославянски, а часточнє и южнославянски уплїви (А. Дуличенко).


== Фонетика ==
 
Сучасну руску фонетику, синхронийно патрене, характеризує класична система пейцох вокалох: 

{| style=&quot;text-align:center;&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |у транскрибциї 
! colspan=&quot;2&quot; |
! colspan=&quot;3&quot; |з руским писмом
|-
|&lt;big&gt;i&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;u&lt;/big&gt;
| rowspan=&quot;3&quot; |
| rowspan=&quot;3&quot; |
|&lt;big&gt;и (ї)&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;у (ю)&lt;/big&gt;
|-
|&lt;big&gt;e&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;o&lt;/big&gt;
|&lt;big&gt;е (є)&lt;/big&gt;
|
|&lt;big&gt;о&lt;/big&gt;
|-
|
|&lt;big&gt;a&lt;/big&gt;
|
|
|&lt;big&gt;а (я)&lt;/big&gt;
|
|}


Дифтонґи и обачлївши позицийни варияциї вокалскей фарби нєт, як анї складотворни сонанти.

Нєт фонолоґийни розлики медзи длугима и краткима вокалами.

Виразну характеристику рускей фонетики представя розвита и дошлїдна система правих консонантох, з подполну симетрию дзвонких и нєдзвонких консонантох, а тиж и розвита система сонантох:

[[Файл:Po mesce tvorenja.jpg|центар|мини|824x824п]]

Важни характеристики тей системи таки:

- єст дзвонки африкати &lt;u&gt;дз&lt;/u&gt; и д&lt;u&gt;ж&lt;/u&gt; (''радзиц, будзиц, дзешка; джобац, маджун, диждж'');

- єст експлозивни и фрикативни дзвонки велар &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;г&lt;/u&gt; (''ґовля, ґунар, ґаґац; глава, глас, голуб'');

- єст шор палаталних консонантох &lt;u&gt;ть&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;дь&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ль&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;нь&lt;/u&gt; (''контя, андя, дєплови; лїпа, лїсце, коритнявка'');

- змегчане вигварянє шумових консонантох &lt;u&gt;ч&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ш&lt;/u&gt;;

- нєт векши уплїв вокалох на вигварянє предходного консонанту, у синхронийним смислу, анї обратно, алє приходзи до вираженя автономносц консонантох и вокалох.

- (За розлику од сербского язика, дзе нєт консонанти &lt;u&gt;дз&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, у руским язику нєт африкати &lt;u&gt;ћ&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;ђ&lt;/u&gt;.)

За першу палатализацию руски язик зна:

1.у вокативе меновнїкох хлопского роду (''чловек – чловече'');

2. у презенту дїєсловох (''пекол – печеш'').

Тота пременка ше окончує и пред другима вокалами при твореню нових словох:

а) пред нєпостояним &lt;u&gt;о&lt;/u&gt; (''друк – дручок, поток – поточок'');

б) пред полугласнїком хтори бул состойна часц суфиксу як наприклад &lt;u&gt;-ьни&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ька&lt;/u&gt; (''грих – гришни, рука – ручка'').

Од другей палатализациї у руским язику остали лєм шлїди, и то у меновнїкох хлопского роду у номинативе множини (''Руснак – Руснаци, вояк – вояци''). При меновнїкох женского роду палатализация ше нє окончує (''рука – руки, нога – ноги''); нє окончує ше анї при меновнїкох хлопского роду кед означую нєживе (''орех – орехи, пняк – пняки''). Понеже друга палатализация нє постала обща пременка, нє окончує ше анї у словох як цо ''Чех – Чехи, Влах – Влахи, припаднїк – припаднїки, представнїк – представнїки''.

Преднєподнєбни консонанти (й, ж, ш, дь, ть, ть, ч, дж, дз, ц) у руским язику нє мож далєй змегчовац. Консонанти б, п, в, ф, м ше тиж нє мегчую. Змегчую ше консонанти к, х, ґ, д, т, з, с, л, н, кед ше за нїма находзи &lt;u&gt;й&lt;/u&gt;. Вони вєдно з &lt;u&gt;й&lt;/u&gt; даваю одредзени поднєбни (мегки) консонант. У сучасней бешеди ше нє зна дзе було &lt;u&gt;й&lt;/u&gt; хторе вименєло тварди консонант, алє тото можеме дознац кед поровнаме нєвименєни консонантски основи, як наприклад ''душа – дух, плачеш – плакац, кожи – коза, клаше – класка'', дзе консонант вименєни под уплївом &lt;u&gt;й&lt;/u&gt;.

Резултати йотованя, палатализациї и змегчованя консонантох пре други причини дали исти вименєни гласи, та прикладнєйше розпатриц змегчованє консонантох як обще зявенє у руским язику.

Тварди консонанти, хтори ше у руским язику нє змегчую тоти: б, п, в, ф, м и р; мегки: й, ль, нь, ть, дь, дз, а дакедишнї мегки: ш, ж, дж, ч, с. Мегки и дакедишнї мегки консонанти ше тиж нє змегчую. Остава же ше можу змегчац к, ґ, х, д, т, з, с, л, н.

Тоти консонанти ше змегчую кед за нїма приходза гласи е, и, и й. Або дакедишнї полугласнїки (ь, ъ), хтори у сучасних словох находзиме у суфиксох як нєпостояне &lt;u&gt;о&lt;/u&gt; або нє маю одвитуюци глас (напр. дакедишнї суфикси &lt;u&gt;-ьни&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ька&lt;/u&gt;, нєшка маме ''-ни'', &lt;u&gt;-ка&lt;/u&gt;).

Змегчованє консонантох ше окончує у основи слова, на гранїци основи и законченя у пременки словох и на гранїци основи и суфиксу у виводзеню словох.

Змегчованє у основи словох обачуєме теди кед руске слово поровнаме з истима словами з других славянских язикох. Опрез &lt;u&gt;е&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;и&lt;/u&gt; ше змегчую с, з, л, н, д, т: ''шиви – сив, жима – зима, лєто – лето, небо – нєбо, дзешец – десет, цело – тело''.	

Змегчованє може буц и поштредне, у консонатскей ґрупи после хторей приходзи &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;и&lt;/u&gt;: ''шнїг – снег, шлєпи – слепи, шлїна – слина, жвир – звер, шмерц – смрт, шмели – смео, цми – таман, швитац – свитати''.

Змегчованє пред законченьом ше окончує при меновнїкох хлопского роду у вокативе єднини, и то: к, ґ, х хтори преходза до ч, ж, ш пред законченьом -е: чловече, душе. У руским язику тота пременка нє ма вельку важносц, бо вокатив ма и законченє -у пред хторим ше пременка нє окончує (''хлапчику, юнаку, лєнюху, зазраку'').

У локативе єднини меновнїкох хлопского роду пред законченьом -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; змегчую ше &lt;u&gt;с, з, л, н, д, т&lt;/u&gt;: ''Вербас – у Вербаше, валал – у валалє, комин – у коминє, гвозд – по гвоздзе, приклєт – у приклєце''. Медзитим, понеже локатив може мац и законченє -у, пред хторим ше пременка нє окончує, велї меновнїки зоз спомнутима консонантами зявюю ше без пременки: ''на носу, на мразу'' итд.

Дошлїдне змегчованє консонантох у руским язику ше окончує у пременки дїєсловох – у презенту и императиве. Презент ма у законченю вокали &lt;u&gt;е, и, а&lt;/u&gt;. Опрез &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; ше пременка нє окончує, а пред &lt;u&gt;е&lt;/u&gt; и &lt;u&gt;и&lt;/u&gt; ше консонант основи (к, ґ, х, д, т, з, с, л, н) вше змегчує: ''пекол – печем, стрегол – стрежем, брехац – бреше, предол – предзем, тресол – трешем, стануц – станєм''. Императив за другу особу єднини вше ма мегки консонант; ''печ, стреж, бреш, предз, плєц, реж, веж, треш, коль''.

При виводзеню меновнїкох єст найчастейше тоти два пременки:

# виводзенє основних меновнїкох: ''дух – душа, пасц – паше, класки – клаше'';
# виводзенє деминутивнох: ''рука – ручка, рика – ричка, нога – ножка, шнїг – шнїщок''. 
При виводзеню дїєсловох за змегчованє шицки консонанти пред &lt;u&gt;е, и&lt;/u&gt;: ''сухи – сушиц, длуги – длужиц, квиток – квициц, рада – радзиц''. 

При виводзеню прикметнїкох ше змегчую &lt;u&gt;к, ґ, х&lt;/u&gt;: ''рок – рочни, страх – страшни, грих – гришни''.

У даєдних виведзених словох єст и обратни процес – у поровнаню з основнима словами, консонанти ше нє змегчую, алє ше зявюю як тварди: ''косц – косточка, часц – часточка''.

== Акцент ==

Акцент у руским язику динамични (удерни) и находзи ше вше на предостатнїм складзе полнозначних словох. Нєполнозначни слова нє маю свой акцент. Вони ше приключую ґу акцентованим словом по одредзених правилох. Наглашени помоцни дїєслова и нєнаглашени заменовнїцки форми (енклитики) приключую ше ґу словом опрез себе (''питал ше; вон ше питал''), а применовнїки, злучнїки и словка – ґу словом за собу (''на польо, пойдзем и я'').

Од нєполнозначних словох, лєм викричнїки маю свой акцент, алє то уж и прето же вони у виреченю емоционално означени.

У бешеди, акцент єдноскладових наглашених словох преходзи на єдноскладову применовнїцку проклитику: ''нá жем, зá хвост, пóд нос, прéз мост''. Медзитим, кед главне слово у пременки дoстанє два склади, акцент ше нє преноши: ''на жéми, за хвóстом, под нóсом''.

У словох хтори ше закончую на &lt;u&gt;-из(е)м&lt;/u&gt;, акцент (у номинативе єднини) на предостатнїм складзе: социялѝз(е)м, колониялѝз(е)м, конформѝз(е)м.

У експресивней бешеди акцент часто на першим складзе, односно на єдноскладовим применовнїку и неґациї нє и кед после нїх вецейскладове слово: тéльо му нáказуєм, а вон лєм нє послуха, лєм ýпрекосци.

== Азбука ==

По 1932. рок Руснаци нє мали свою азбуку. Хасновали церковнославянске писмо (дзекеди поєдноставене), сербски кирилку и латинку и мадярске писмо.

Руснаци у Войводини пишу з українску азбуку хтору предложел перши руски писатель и линґвиста о. др Гавриїл Костельник у своєй Граматики бачваньско-рускей бешеди (Сримски Карловци 1923). 

Руске писмо ма 32 знаки, односно 31 букву и додати мегки знак:

{| class=&quot;wikitable&quot;
|А а
|Б б
|В в
|Г г
|Ґ ґ
|Д д
|Е е
|-
|Є є
|Ж ж
|З з
|И и
|Ї ї
|Й й
|К к
|-
|Л л
|М м
|Н н
|О о
|П п
|Р р
|С с
|-
|Т т
|У у
|Ф ф
|Х х
|Ц ц
|Ч ч
|Ш ш
|-
|Щ щ
|Ю ю
|Я я
|Ь ь
|
|
|
|}			

Понеже Руснаци у Републики Горватскей барз часто пишу по руски з латинску азбуку, вона випатра так:			

			{| class=&quot;wikitable&quot;
|A a
|B b
|V v
|H h
|G g
|D d
|Dj dj
|-
|Dž dž
|Dz dz
|E e
|Ž ž
|Z z
|I i
|J j
|-
|K k
|L l
|Lj lj
|M m
|N n
|Nj nj
|O o
|-
|P p
|R r
|S s
|T t
|Tj tj
|U u
|F f
|-
|Ch ch
|C c
|Č č
|Š š
|
|
|
|}


Наприклад:

&lt;big&gt;Ked '''h'''olubica ljecela, drobni pirečka tracela,

Ljecela vona prez '''h'''ori do svojej milej maceri;'''Ch'''ižočko stara, '''ch'''udobko naša, ti nam na bilim švece najkrasša&lt;/big&gt;

== Правопис ==

Перши руски правопис бул у составе ''Граматики бачваньско-рускей бешеди'' о. др Ґабра Костелника 1923. року под назву ''Писовня'', други Правопис руского язика (школске виданє) написал Микола М. Кочиш 1971. року, а треци Правопис руского язика з правописним словнїком др Михайло Фейса и мр Гелена Медєши 2021. року. 

Руски правопис фонетско-етимилоґийни: слова ше пише так як ше их вигваря, алє ше, з другого боку, морфеми найчастейше пише нєвименєни, без огляду на тото же ше у вигваряню меняю:

1. виєдначованє по дзвонкосци: ''хладок – хладку'' (у вигваряню: ''хлатку''), ''хижа – дем. хижка'' (у вигваряню: ''хишка'');

2. слова зоз палатализацию: ''драга – дражка'' (у вигваряню: ''драшка'');

3. други меновнїки: ''приповедац – приповедка'' (у вигваряню: ''приповетка'');

4. прикметнїки: ''бридки'' (у вигваряню: ''бритки''), ''гладки'' (у вигваряню: ''глатки'');

5. префикси:

а) &lt;u&gt;об-&lt;/u&gt;: ''обстац'' (у вигваряню: ''опстац''):

б) &lt;u&gt;од-&lt;/u&gt;: ''одпутовац'' (у вигваряню: ''отпутовац'');

в) &lt;u&gt;пред-&lt;/u&gt;: ''предпоставка'' (у вигваряню: ''претпоставка''); 

г) &lt;u&gt;под-&lt;/u&gt;: ''подплациц'' (у вигваряню: ''потплациц'');

ґ) &lt;u&gt;над-&lt;/u&gt;: ''надприродни'' (у вигваряню: ''натприродни'')

д) &lt;u&gt;роз-&lt;/u&gt;: ''розсипац'' (у вигваряню: ''росипац'');

6. виєдначованє по месце твореня: ''розчисциц'' (у вигваряню: ''рошчисциц'');

7. випадованє консонантох у консонантских ґрупох: &lt;u&gt;стн-&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;сцн-&lt;/u&gt;: ''посни'' (постни), ''радосни'' (радостни);

8. подвоєни консонанти ше чува у писаню кед єден припада префиксу, а други кореню: ''оддалїц, беззуби'';

9. суфикс &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; при прикметнїкох дзе ше на концу вигваря &lt;u&gt;-цки&lt;/u&gt;:

а) основи на &lt;u&gt;д&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;т&lt;/u&gt; ше пише зоз суфиксом &lt;u&gt;– ски&lt;/u&gt;: ''беоґрадски, горватски'';

б) основи на &lt;u&gt;к&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ч&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ц&lt;/u&gt; ше пише зоз &lt;u&gt;-цки&lt;/u&gt;: ''юнак – юнацки, ковач – ковацки'';

в) при основох на &lt;u&gt;с&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;х&lt;/u&gt; тоти консонанти ше траца пред &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt;: Ч''ех – чехски- чески'';

г) при основох на &lt;u&gt;з&lt;/u&gt; суфикс &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; траци &lt;u&gt;с&lt;/u&gt;: ''Француз – французки'';

ґ) при основох на &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; пред &lt;u&gt;-ски&lt;/u&gt; приходзи до палатализациї &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt;, при чим ше &lt;u&gt;ж&lt;/u&gt; чува у писаню, гоч ше вигваря ш: ''Прага – пражски'' (у вигваряню: ''прашки'').

== Морфолоґия ==

=== Меновнїки ===

У руским язику єст седем припадки. 

Єст два типи меновнїцких пременкох: 

1.а) меновнїки хлопского роду на тварди и мегки консонант (''стол, карсцель'');

б) меновнїки хлопского роду на &lt;u&gt;-о&lt;/u&gt;: (''дїдо''); пожички хтори до руского язика вошли прейґ сербского (''авто''), власни мена (''Янко, Владо'');

в) власни мена на &lt;u&gt;-и&lt;/u&gt;: (''Дюри, Силви'');

г) меновнїки хлопского роду на &lt;u&gt;-е&lt;/u&gt;: (''бифе, пире'');

ґ) меновнїки штреднього роду на &lt;u&gt;-о&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-е/-є&lt;/u&gt;: (''место, племе, знанє'');

2.а) меновнїки женскогороду на &lt;u&gt;-а&lt;/u&gt;/&lt;u&gt;-я&lt;/u&gt;: (''школа, вишня''):

б) меновнїки женского роду на консонант: (''косц, радосц'');

3. даєдни меновнїки, презвиска и назвиска хлопского роду маю мишану пременку (''ґазда, слуга, судия; Новта, Митя'').

==== Перша деклинация ====

У зукосих припадкох нєт розлики у законченьох медзи основами на тварди и мегки консонант:
{| class=&quot;wikitable&quot; 
|+
|Н.
|стол
|столи
|конь
|конї
|-
|Ґ.
|стола
|столох
|коня
|коньох
|-
|Д.
|столу
|столом
|коньови
|коньом
|-
|А.
|стол
|столи
|коня
|конї
|-
|В.
|столу
|столи
|коню
|конї
|-
|И.
|столом
|столами
|коньом
|коньми
|-
|Л.
|столє/-у
|столох
|коньови
|коньох
|}
Вельке число меновнїкох хтори знача особи по занїманю, дїялносци, прикмети, походзеню або  националносци у номинатове множини маю законченє -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;є&lt;/u&gt;). То углавним меновнїки на консонант.

- &lt;u&gt;ар&lt;/u&gt;: ''школяр'' – ''школяре, пекар – пекаре'';

- &lt;u&gt;ач&lt;/u&gt;: ''орач –'' ''ораче, слухач – слухаче'';

- &lt;u&gt;ош&lt;/u&gt;: ''смаркош – смаркоше, нялкош - нялкоше'';

- &lt;u&gt;тель&lt;/u&gt;: ''писатель – писателє'';

- &lt;u&gt;ан&lt;/u&gt;/-&lt;u&gt;чань&lt;/u&gt;: ''Новосадянь – Новосдянє, Петровчань – Петровчанє'';

- &lt;u&gt;ор&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ер&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ир&lt;/u&gt;: ''директор  – директоре, шофер – шофере, пастир – пастире''.


Законченє &lt;u&gt;-ове&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;ов&lt;/u&gt; випадує у зукосих припадкох) маю меновнїки хтори знача родзинство, титули: ''оцец – оцове, син – синове, шовґор – шовґрове, цар – царове, княз – князове''.

Власни мена, презвиска и назвиска, кед ше их хаснує у множини, маю тиж законченє -&lt;u&gt;ове&lt;/u&gt;: ''Янко – Янкове, Сабадош – Сабадошове''.

Меновнїки штреднього роду хтори знача мали (млади) преширюю основу у зукосих припадкох єднини зоз -&lt;u&gt;ец&lt;/u&gt;-, а у множини зоз -&lt;u&gt;ат&lt;/u&gt;-:

{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!каче
!качата
|-
|Ґ.
|качеца
|качатох
|-
|Д.
|качецу
|качатом
|-
|А.
|каче
|качата
|-
|В.
|каче
|качата
|-
|И.
|качецом
|качатми
|-
|Л.
|качецу
|качатох
|}

==== Друга деклинация ====
(меновнїки женского роду на -&lt;u&gt;а&lt;/u&gt; (-&lt;u&gt;я&lt;/u&gt;) и на консонант):
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!школа
!школи
!косц
!косци
!мац
!мацери
|-
|Ґ.
|школи
|школох
|косци
|косцох
|мацери
|мацерох
|-
|Д.
|школи
|школом
|косци
|косцом
|мацери
|мацером
|-
|А.
|школу
|школи
|косц
|косци
|мацер
|мацери
|-
|В.
|школо
|школи
|косц
|косци
|мамо
|мацери
|-
|И.
|школу
|школами
|косцу
|косцами
|мацеру
|мацерами
|-
|Л.
|школи
|школох
|косци
|косцох
|мацери
|мацерох
|}

==== Мишана деклинация ====

меновнїки хлопского роду на -а (-я и -ия) хтори знача особи, у дативе, инструменталу и локативе и у номинативе множини маю законченя першей, а у ґенитиве, акузативе и вокативе єднини законченя другей деклинациї:
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Н.
!ґазда
!
!В.
!ґаздо
|-
|Ґ.
|ґазди
|
|И.
|ґаздом
|-
|Д.
|ґаздови
|
|Л.
|ґаздови
|-
|А.
|ґазду
|
|
|
|}

=== Прикметнїки ===

Векшина описних прикметнїкох, шицки материялни прикметнїки и присвойни прикметнїки на -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; маю законченя: хлопски род на -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; (красни), женски род на -&lt;u&gt;а&lt;/u&gt; (красна), штреднї род на -&lt;u&gt;е&lt;/u&gt; (красне), множина -&lt;u&gt;и&lt;/u&gt; (за шицки три роди: красни хлопи, красни жени, красни дзеци).

У руским язику нєт розлики медзи одредзеним и нєодредзеним прикметнїцким видом.

У деклинациї нєт розлики у законченьох медзи основу на мегки и тварди консонант:	
{| class=&quot;wikitable&quot;
!
!х. р.
!ш. р.
!х. р.
!ш. р.
!ж. р. 
!ж. р.
|-
|Н.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєна
|ярня
|-
|Ґ.
|желєного
|
|ярнього
|
|желєней
|ярнєй
|-
|Д.
|желєному
|
|ярньому
|
|желєней
|ярнєй
|-
|А.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєну
|ярню
|-
|В.
|желєни
|желєне
|ярнї
|ярнє
|желєна
|ярня
|-
|И.
|желєним
|
|ярнїм
|
|желєну
|ярню
|-
|Л.
|желєним /-ому
|
|ярнїм/-ньому
|
|желєней
|ярнєй
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
!
!множина
!множина
|-
|Н.
|желєни
|ярнї
|-
|Ґ.
|желєних
|ярнїх
|-
|Д.
|желєним
|ярнїм
|-
|А.
|желєни
|ярнї
|-
|В.
|желєни
|ярнї
|-
|И.
|желєнима
|ярнїма
|-
|Л.
|желєних
|ярнїх
|}


'''Компаратив''' ше прави зоз двох суфиксох: -&lt;u&gt;ши&lt;/u&gt; и -&lt;u&gt;ейши&lt;/u&gt;. Суфикс –&lt;u&gt;ши&lt;/u&gt; доставаю основи на єден консонант (''били, билши, билша, билше''; мн. ''билши''), а суфикс -&lt;u&gt;ейши&lt;/u&gt; основи на два консонанти (''тварди – твардейши; прости – простейши'').

'''Суперлатив''' ше прави з помоцу суфикса &lt;u&gt;най&lt;/u&gt;, хтори ше додава пред основу (''били – билши – найбилши'').

=== Числовнїки ===

Число &lt;u&gt;єден&lt;/u&gt; ма форми за шицки три роди и за множину: (''єдна, єдно'', мн. ''єдни''), а число ''два'' их нє ма ''(два столи, два кнїжки, два места'').

При зложених числох пред єдинками мож хасновац злучнїк &lt;u&gt;и&lt;/u&gt;: ''двацец єден'' або ''двацец и єден''.

Меновнїки коло основних числох (од числа &lt;u&gt;два&lt;/u&gt;) маю форму номинативу множини: ''два столи, три столи, штири вароши, пейц автобуси''.

Основни числа ше меняю по число &lt;u&gt;шейсц&lt;/u&gt;. Число &lt;u&gt;єден&lt;/u&gt; ше меня як прикметнїки, а други числа як меновнїки у множини, з винїмком инструменталу, хтори при меновнїкох ма законченє -&lt;u&gt;ами&lt;/u&gt;, а при числох -&lt;u&gt;ома&lt;/u&gt; (''двома, трома, штирома'' новима столами).

При збирних числох, за особи хлопского оду ше хаснує збирну форму на -&lt;u&gt;ме&lt;/u&gt;, хтору ше виводзи зоз числох 20-40 и, ридко, зоз стоткох: ''двоме, троме, дзветнацецме, стоцецме''.

Меновнїки коло тих збирних числох, як и коло основних, стоя у номинативе множини: ''двоме студенти''.

Єст и збирни форми на -&lt;u&gt;о&lt;/u&gt;, хтори ше хаснує за мишани роди и за младе животиньох. И коло тих числох меновнїки стоя у номинативе множини: ''двойо качата''.

Множина збирних числох на -&lt;u&gt;о&lt;/u&gt; ше хаснує при меновнїкох плуралия тантум: ''трої ножнїчки, двої панталони''.

Шорни числа ше меняю по прикметнїцкей деклинациї.

=== Дїєслова ===

У руским язику єст 10 дїєсловни форми:

1. '''инфинитив''', хтори ма суфикс -ц: жац, пасц, шиц, читац, писац;


2. '''презент''':

я лєцим / ми лєциме

ти лєциш / ви лєцице

вон лєци / вони лєца

3. '''футур''':

а) '''прости футур''':

я пойдзем / ми пойдзем

ти пойдзеш / ви пойдзеце

вон пойдзе / вони пойду

б) '''зложени футур''':

я будзем читац / ми будземе читац

ти будзеш читац / ви будзеце читац

вон будзе читац / вони буду читац

4. '''перфект''':

читал сом / читали зме

читал ши / читали сце

читал (-ла, -ло) / читали (форма читали за шицки три роди)

Кед субєкт висловени, перфект без помоцного дїєслова:

я читал / ми читали

ти читал / ви читали

вон читал / вони читали (за шицки три роди)

вона читала

воно читало

5. '''плусквамперфект''':

я бул читал / бул сом читал

ти бул читал / бул ши читал

вон бул читал / бул читал

ми були читали / були зме читали

ви були читали / були сце читали

вони були читали / були читали

6.  '''императив''':

а) пиш, беж, пий

б) ведз, предз, плєц

в) шеднї, утри

7. '''потенциял''':

я би читал / читал бим, читал би сом

ти би читал / читал биш, читал би ши

вон би читал / читал би

Ми би читали / читали бизме

ви би читали / читали бисце

вони би читали / читали би

8. '''потенциял прешли''':

я би бул читал / бул бим читал, бул би сом читал

ти би бул читал / бул биш читал, бул би ши читал

вон би бул читал / бул би читал

ми би були читали / були бизме читали

ви би були читали / були бисце читали

вони би були читали / були би читали

9. '''дїєприкметнїк пасивни перфекта''' (пасив перфекта):

читани, плєцени, замасцени, злєкнути, зроснути, вигладнєти, спрети, затити

10.  '''дїєприсловнїк презента'''

читаюци, пишуци, шедзаци, кричаци, робяци, ламуци/ламаюци

== Здобуванє статуса литературного язика ==

У чаше присельованя на южни папнонски простори през 18. вик, Руснаци зоз Старого краю принєсли свой народни руски язик, хтори зачували по нєшка. У найвекшей часци 18. и 19. вику, образоване пасмо медзи Руснацами у южних угорских обласцох були углавним грекокатолїцки священїки и локални учителє, медзи хторима були и перши творителє литературних дїлох.

З поштредованьом грекокатолїцкого священства, хторе свойо образованє найчастейше здобувало у Галичини, медзи Руснацох у южних обласцох Угорскей почали приходзиц литературни твори зоз сиверовосточних (карпатских) обласцох. Єден з найзначнєйших творох у хторим представена тедишня поетска творчосц на руским язику була збирка писньох рижних русинских авторох под насловом ''Русскій соловей,'' хтору 1890. року пририхтал Михаил Врабељ. 

Зоз твореньом Кральовини СГС (1918) наступели лєпши обставини за розвой домашнього руского язика, хтори постал наставни язик у основних школох у руских штредкох. Теди русински просвититель Михайло Поливка 1920. року пририхтал першу читанку на домашнїм руским язику. Такой потим, 1921. року, обявени и народни буквар, а у наступних рокох ушлїдзели и нови виданя руских учебнїкох.

Року 1904. о. др Ґабор Костельник обявел кнїжку поезиї Идилски венєц ''З мойого валала'' (Жовква), а 1923. ''Граматику бачваньско-рускей бешеди'' (Сербска манастирска друкарня, Сримски Карловци).

Важни датум у розвою руского язика у бувшей Югославиї бул 21. фебруар 1969. року, кед принєшени Уставни закон зоз хторим руски язик урядово припознати як єден зоз пейцох службених язикох на подручу Войводини, а иста одредба потвердзена и у шицких познєйших найвисших актох Войводини. З приношеньом тих актох и з їх запровадзованьом у пракси створени добри условия за дальши розвой руского язика.

Робота на линґвистичней стандардизациї руского язика у бувшей Югославиї постала окреме интензивна концом шейдзешатих и на початку седемдзешатих рокох 20. вику. У Новим Садзе 1970. року основане Дружтво за руски язик и литературу, хторе од 1975. року видавало рочни часопис ''Творчосц'' (нєшка ''Studia Ruthenica'') и старало ше о розвою и зачуваню руского язика. 

У медзичаше, писатель и линґвиста Микола М. Кочиш 1971. року обявел ''Правопис руского язика'', три роки познєйше обявена и його ''Ґраматика руского язика'', а комплетну ''Ґраматику руского язика'' написал 2002. року Юлиян Рамач.

Потим почала дїлотворна активносц на полю руского язика. Вишол ''Приручни терминолоґийни словнїк себскогрватско-руско-українски'' Миколи М. Кочиша (1972), потим ''Лексика руского язика'' Юлияна Рамача (1983), ''Лексика Гавриїла Костельника'' тиж Юлияна Рамача (1991), ''Сербско-руски словнїк'' (перши том А-Њ 1995, други том О-Ш 1997), ''Jugoslavo Ruthenica I'' Александра Д. Дуличенка (1995), ''Словнїк медицинскей терминолоґиї'' (2006), ''Jugoslavo Ruthenica II'' Александра Д. Дуличенка (2009), ''Руско-сербски словнїк'' у редакциї Юлияна Рамача (2010), ''Словнїк руского народного язика'' Юлияна Рамача (у двох томох 2010), ''Словнїк защити рошлїнох и животного стредку'' Радмили Шовлянски (2010), ''Назви рошлїнох и животиньох у руским язику'' Оксани Тимко Дїтко (2016), ''Словнїк компютерскей терминолоґиї''  Михайла Фейси (2020), ''Анґлийско-руски словнїк'' (2022) М. Фейси, М. Шлемендер и С. Чельовски, як вецей кнїжки з обласци нормованя язика.

Од 1972. року, на Филозофским факултету у Новим Садзе почала з роботу Катедра за руски язик и литературу хтора мала за циль преучовац руски язик и образовац кадри у обласци русинистики, цо потим приведло и до формованя Одсеку за русинистику. З тим створени предусловия за додатне унапредзованє роботи на преучованю руского язика у тедишнєй Югославиї и нєшкайшей Сербиї. Од 2017. року, при Одсеку порушани наукови часопис з насловом: ''Русинистични студиï''.

У складзе з уставнима одредбами и законскима предписанями хтори обезпечую образованє на меншинских язикох, Руснаци у Сербиї маю нагоду основне и штреднє образованє здобувац на своїм мацеринским язику. Коло основних школох у руских штредкох, у Руским Керестуре єст и штредня школа  и ґимназия по руски и за тоти школи у Войводини друковани вецей як 270 учебнїцки наслови на руским язику.

== Язики зоз хторима руски язик бул у контакту ==

Руснаци у Старим краю приходзели до контакту з другима народами и язиками – українским, мадярским и нємецким, та у лексики пред приселєньом на Долню жем єст пожички з тих язикох, алє и латински (хтори прияти прейґ нємецкого, мадярского або директно прейґ администрациї). Векше число латинизмох пришло зоз церковней терминолоґиї, а єст и гречески пожички (тиж з церковней терминолоґиї) и єдно число румунских словох (зоз статкарскей терминолоґиї). Значи, у рускей лексики по приселєню до Панониї, коло старого лексичного пасма, субстрату, наставали и нови пасма – сербске, горватске, мадярске, нємецке, нови слова литературного язика, восточнославянски пожички, а у новшим чаше – анґликанизми.

'''Нємецки суперстрат''': велї слова з нємецкого язика (комплетна ремеселнїцка терминолоґия) хаснує ше зошицким нєасимиловано и нєадаптовано: ''пейґла, шалїтра, нїтна, бренза, фейдер, цолштоки, шрафшток, штекер, шрафциґер, дихтунґ, куплунґ, бендикс, фелдна, шайбна; ринґловка, мушкатла, мишлинґ'' итд.

'''Мадярски суперстрат''': ''аколь, арвачка, алаши, ашов, варош, ґунар, бочкора, канчов, лаба, мунтатов, катона, парадича, рондя, ровка, форґов, цверна, чапаш, чутка, югас, яраш, шкатула'' итд.

Уплїв '''восточнославянских язикох''': ''подприємство, памятнїк, соловей, просвита, надїя, одвит, увага, успих, чувствовац, судьба, паломнїцтво, утрата, становиско, граждан, святочни, чекальня, єдальня, безпечни, зраднїцтво, началнїк, нєрухомосц'' итд.

'''Русийски суперстрат''': ''безчислени, кавички, уровень, воспитанє, количество, нєпреривни, предстояци, предшедуюци, руководитель, пояшнїц, образец; чистка, уровнїловка, верхушка, кадровик'' итд.

'''Церковнославянски пожички''': ''спаситель, хранїтель, предсидатель, водитель, писатель, думатель, правобранїтель; змагательни, погосцительни, видавательни, будовательни; возрост, возбудзенє, совласнїк, состойок, всестрани'' итд.

Уплїв '''язичия''': ''вироятно, витирвали, орудиє, отечество, побида, семейство, столїтиє, таїнствени, условиє, чловечество, довириє, собитиє'' итд.

== Уплїв сербского язика як доминантного у Сербиї на руски язик: ==
'''Адаптация руского язика на фонетским уровню:'''

а) длуги вокали ше вигваряю як кратки;

б) дифтонґ &lt;u&gt;ау&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;ав&lt;/u&gt; (''авто, кавч, космонавт'');

в) вокалне &lt;u&gt;р&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;ер&lt;/u&gt; або &lt;u&gt;ар&lt;/u&gt;: (''бербляц, церпиц, герчок; зарно, тварди, гарчок'');

г) сербски африкати &lt;u&gt;ђ,&lt;/u&gt; &lt;u&gt;ћ&lt;/u&gt;  ше заменює з експлозивнима палаталами &lt;u&gt;дь&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;ть&lt;/u&gt;: (''мутяк, дутян, дєрма'');

ґ) нєпостояне &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;о&lt;/u&gt;: (''трошок, уложок, шлюнок'');

д) интернационализми з нєпостояним &lt;u&gt;а&lt;/u&gt; ше у руским литературним язику хаснує без нєпостояного (випадного) вокала, або зоз випадним &lt;u&gt;е&lt;/u&gt;: (''рит(е)м, социялиз(е)м, спект(е)р'');

е) &lt;u&gt;ґ&lt;/u&gt; преходзи до &lt;u&gt;г&lt;/u&gt;: (''гласац, голи, гуска'')

є) сонант &lt;u&gt;н&lt;/u&gt; ше змегчує при меновнїкох на &lt;u&gt;-ник&lt;/u&gt;, &lt;u&gt;-ница&lt;/u&gt;: (''технїка, длужнїк, умивальнїк, наставнїца'');

ж) &lt;u&gt;г&lt;/u&gt; на месце сербского &lt;u&gt;х&lt;/u&gt;: (''гимна, гидроцентрала, гомоґени'').


'''Адаптация руского язика на морфолоґийним уровню:'''

а) З пременєним родом у руским язику сербски меновнїки: (''сувач, плаката, пец'');

б) сербски прикметнїки у руским язику маю форму одредзеного виду: (''вешти, ґадни, фини'');

в) инфинитивни суфикс -&lt;u&gt;ти&lt;/u&gt; заменює ше у руским язику зоз -&lt;u&gt;ц&lt;/u&gt;: (''трошиц, шиц, копац'');

г) повратне словко &lt;u&gt;се&lt;/u&gt; ше заменює у руским язику зоз &lt;u&gt;ше&lt;/u&gt;: (''умивац ше, радовац ше, тресц ше'').


'''Адаптация на уровню твореня словох:'''

Руски слова и їх еквиваленти у сербским язику часто виведзени з истих кореньох, алє з розличнима суфиксами (''повериц ше, сплациц, уписац ше'').

Пожички хтори зоз сербского язика уходза до руского адаптую ше и так же основа остава нєпременєна, з додаваньом одвитуюцих руских префиксох, суфиксох и инфиксох (''уртошок, ґлумец, єдинка, пумповац, малтеровац, анализовац; кральовина, розкомоциц ше, видаток, предаванє; литровка, машинка, фодбаловац ше'').

==== Анґликанизми: ====
Єст три файти анґликанизмох: 

1) очиглядни анґликанизми (слова и афикси превжати з анґлийского язика хтори ше прилагодзели ґу рускому язику: ''файл, милкшейк; даунлоудовац, чековац; кул, лайв;''  

&lt;u&gt;e&lt;/u&gt;- (од eлектроник): ''e-циґаретла; e-банкарство, e-бициґла;''   

&lt;u&gt;екс&lt;/u&gt;- (од eкс): ''екс-югославянски, екс-министер;'' 

2) скрити анґликанизми (слова, синтаґми або виреченя у руским язику хтори одражую норму и/або шлїдза обичаї анґлийского язика: ''миша'' (спрам анґл. Mouse); синтаґми: ''часова машина'' (спрам анґл. time machine); виреченя: ''Приповедай ми о тим!'' (спрам анґл. Tell me about it!); 

3) сирови анґликанизми (слова, синтаґми и виреченя хтори превжати з анґлийского язика директно, без прилагодзованя їх писаня ґу писаню руского язика): слова: prеpaid (''припейд''), attachment (''атачмент''); виреченя: ''No comment!''

На концу 20. и на початку 21, столїтия пришло до пошвидшаного розвою компютерскй технолоґиї и до звекшаня характеристичней терминолоґиї (''абстракт, акцелератор, мултипроцесор, гард диск, имейл, едитор, дилитуй, декодовац, деинсталовац, ресетовац, рестратовац, табулатор, стикер, четовац, атачирац, скроловац, сейвовац, Фейсбук, Инстаґрам, Ют'юб, пребукировани, ґолґетер, мейкап, стайлинґ, бренд, шопинґ, имидж, бенефит, шеровац, даунлодовац, фан, стейдж, флаєр, фаст фуд, лайв, скриншот, френд'') итд. хтори характеристични у хаснованю при младшим ґенерацийним пасме руского язика.

== ISO код и назва язика ==
Инициятиву за реґистрованє руского язика у Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO) порушал новинар и публициста Гавриїл Колєсар зоз Торонта у Канади концом 2017. року. У зложеним процесу реґистрациї активно участвовали проф. др Юлиян Рамач, мр Гелена Медєши и проф. др Михайло Фейса, познати линґвисти-русинисти. Були пополнєти апликациї за приєм руского язика до стандарду ISO 639-3 и штредком 2018. року су послати. На початку 2019. року ше дознало же рускому язику була одбита реґистрация. Од половки 2020. року Гавриїл Колєсар и проф. др Михайло Фейса почали процес виполньованя другей апликациї, обезпечени ширши вибор линґвистичней документациї и шицко послате у априлу 2021. року до Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO). После шейсцмешачней явней розправи о понукнутих материялох, 20. януара 2022. року обявене же руски язик, язик Руснацох з Войводини, и урядово реґистровани у Медзинародним стандарду за реґистрованє язикох ISO 639-3, достал идентификацийни код rsk а пoд меном Rusnak, Ruthenian, як активни, живи и окремни (individual) язик.
 
З доставаньом rsk кодного трознаку була отворена драга за уход руского язика до шветовей интернет енциклопедиї Википедия. Гавриїл Колєсар почал уж у фебруаре 2022. року процес реґистрованя руского язика на Википедиї. Роботи на тим и творенє векшого числа енциклопедийних текстох поробела окремна ґрупа сотруднїкох, так же штредком октобра 2024. року з Язичного комитету Википедиї сцигло потвердзенє же Панонски руски язик реґистровани як 330. язик хтори у хаснованю на шветовей интернет енциклопедиї Википедия.

== Основни слова и вирази у руским язку ==
(У заградзеньох дата приблїжна транскрибция на сербским язику)

'''Поздрави и здравканя''':
*	Барз добре, а ви? (/barz dobre, a vi?/) – Веома добро, а ви?
*	Видз вонка/Войдз нука (/Vidz vonka,Vojdz nuka/) – Изађи напоље/Уђи унутра
*	Винчованка (/Vinčovanka/) – Честитка
*	Винчуєм (/Vinčujem/) – Честитам
*	Витай (/Vitaj/) – Добродошао
*	Витайце (/Vitajce/) – Добродошли
*	Витайце у нас (/Vitajce u nas/) – Добродошли код нас
*	Волам ше... (/volam še/) – Зовем се...
*	Гей (/hej/) — Да
*	Дай Боже щесцa (Одповид: Дай Боже и Вам) (/Daj Bože ščesca (Одговор: Daj Bože i Vam)/) – Дај Боже среће (Одговор: Дај Боже и Вама)
*	Дзе ве-це? (/Dze wе-cе?/) — Где је ве-це?
*	Дзекуєм (/dzekujem/) — Хвала
*	Дзекуєм крашнє! (/Dzekujem krašnje!/) – Хвала лепо!
*	Добре рано (/dobre rano/) — Добро јутро
*	Добри вечар (/dobri večar/) — Добро вече
*	Добри дзень (/dobri dzenj/) — Добар дан
*	Довидзеня (/dovidzenja/) — До виђења
*	Жадам/Жичим (/Žadam/Žičim/) – Желим
*	Идзце/Гибайце, Поце (/Idzce/Hibajce, Poce/) – Идите/Дођите
*	Кельо то кошта? (/Keljo to košta/) — Koliko to košta?
*	Любим це! (/Ljubim ce!/) — Волим те!
*	Модлїм Вас/це (/modljim vas ili ce/) — Молим Вас/те
*	Наздраве! (/Nazdrave/) – На здравље!
*	Най ше пачи! (/Naj še pači!/) – Изволи!
*	Нє (/nje/) — Не
*	Охабце ме (/Ohabce me/) – Oставите ме!
*	Пребачце (/prebačce/) – Извините
*	Пущце ме! (/Puščce me!/) – Пустите ме!
*	Слава Исусу Христу (Одповид: Навики слава) (/Slava Isusu Hristu (Одповид: Naviki slava)/) – Слава Исусу Христу (Одговор: Слава на векове)
*	Ходзиш ту часто? (/Hodziš tu často?/) — Долазиш овамо често?
*	Христос раждаєтся (Одповид: Славите єго) (/Hristos raždajetsja (Одговор: Slavite jeho)/) – Христос се роди (Одговор: Ваистину се роди)
*	Швето (/Šveto/) – Празник
*	Шицко найлєпше! (/Šicko najljepše!/) – Све најбоље!
*	Щешлївa драга! (/Ščešljiva draha!/) – Срећан пут!
*	Щешлїва Велька ноц! (/Ščešljiva Veljka noc /) – Срећан Ускрс!
*	Щешлїви Крачун! (/Ščešljivi Kračun!/) — Srećan Božić!
*	Щешлїви Нови рок! (/Ščešljivi Novi rok!/) – Срећна Нова година!
*	Щешлїви Нови рок/Щещлїви новорочни швета (/Ščešljivi Novi rok/Ščešljivi novoročni šveta/) – Срећна Нова година/Срећни новогодишњи празници
*	Щешлїви родзени дзень! (/Ščešljivi rodzeni dzenj/) – Срећан рођендан!
*	Щешлїви швета! (/Ščešljivi šveta/) – Срећни празници!
*	Як сце? (/jak sce?/) — Како сте?
*	Як ше волаце? (/jak še volace/) — Како се зовете?
'''Фамелия''':
*	ви (/vi/) – ви
*	вон (/von/) — он
*	вона (/vona/) – она
*	вони (/voni) – они
*	воно (/vono) — оно
*	дзеци (/dzeci/) – деца
*	дзивка (/dzivka/) – девојка
*	дїдо (/đido/) – деда
*	жена (/žena/) – супруга
*	ми (/mi/) — ми
*	муж (/muž/) — супруг
*	пан (/рan/) – господин
*	панї (/рanji/) – госпођа
*	родзина (/rodzina/) – родбина
*	родичи (/rodiči/) – родитељи
*	ти (/ti/) — ти
*	хлоп/хлапец (/hlоp/hlapec/) – момак
*	чловeк (/človek/) – човек
*	шицки (/šicki/) – сви
*	я (/ja/) — ја
'''Звичайни слова''':
*	барз (/barz/) — баш
*	буква (/bukva/) – слово
*	валал (/valal/) – село
*	валалчанє (/valalčanje/) – становници села, сељани
*	вєдно (/vjedno/) – заједно
*	вибор (/vibor/) – избор
*	вояк (/vojak/) – војник
*	глєдац (/hljedac/) – тражити
*	годзина (/hodzina/) – сат, час
*	гордосц (/hordosc/) – гордост
*	город (/нorod/) – град
*	городоначалнїк (/horodonačalnjik/) – градоначелник
*	грац (/hrac/) – свирати
*	гушля (/hušlja/) – виолина
*	дакеди (/dakedi/) – некада (у прошлости)
*	дахто (/dahto/) – неко
*	дацо (/daco/) – нешто
*	дзвери (/dzveri/) – врата
*	диждж (/diždž/) – киша
*	доля (/dolja/) – судбина
*	достац (/dostac/) – добити, освојити
*	драга (/draha/) – пут
*	думка/думанє (/dumкa/dumanje/) – мисао/мишљење
*	Єдeн язик нїґда нє досц (/Jeden jazik njigda nje dosc/) – Један језик никада није довољан
*	желєзо (/željеzо/) – гвожђе
*	забувац (/zabuvac/) – заборављати
*	ище (/išče/) – још
*	кажди (/každi/) – сваки
*	кнїжка (/knjižka/) – књига
*	коляда (/koljada/) – божићна песма
*	конєц (/konjec/) – крај
*	коч (/koč/) – кола (коњска)
*	кукурица (/kukurica/) – кукуруз
*	кура (/kura/) – кокошка
*	курче (/kurčе/) – пиле
*	кухня (/kuсhnja/) – кухиња
*	лєм (/ljem/) – само
*	любиц (/ljubic/) – волети, допадати се
*	мено (/meno/) – име
*	модлїм вас (/modljim vas/) – молимо вас
*	на щесце(/na ščesce/) – на срећу
*	нєправда (/njepravda/) – лаж
*	нєшка (/nješka/) – данас
*	пайташ (/pajtaš/) – друг, пријатељ
*	паметац (/pametac/) – памтити, сећати се
*	паприґа (/papriga/) – паприка
*	пенєжи (/penježi/) – новац
*	перше (/perše/) – прво
*	поволанка (/povolanka/) – позивница
*	поволуєме (/povolujeme/) – позивамо
*	послац (/poslac/) – послати
*	правда (/pravda/) – истина
*	приємни (/prijemni/) – пријатан
*	рада; совит (/rada,sovit/) – веће; савет
*	рахунки (/rahunki/) – рачуни
*	рок (/rok/) — година
*	скруциц (/skrucic/) – скренути (у улицу)
*	слово (/slovo/) – реч
*	смияд (/smijad/) – жеђ
*	староста (/starosta/) – старешина
*	сушед (/sušed/) – сусед, комшија
*	схадзка (/shadzka/) – седница
*	танєц (/tanjec/) – игра, плес
*	танцовац (/tancovac/) – играти, плесати
*	тераз (/teraz/) – сада
*	уж (/už/) – већ
*	фриштик (/frištik/) – доручак
*	хвиля (/hvilja/) – време
*	хижа (/hiža/) – кућа
*	цукер (/cuker/) – шећер
*	черешня (/čerešnja/) – трешња
*	число (/čislo/) – број
*	чуц (/čuc/) – чути
*	шор (/šor/) – ред
*	шпивац (/špivac/) – певати
*	шумни/о (/šumni/o/) – лепи/о
*	ядловец (/jadlovec/) – јелка
*	як (/jak/) – како, као
*	яр (/jar/) – пролеће

== Опатриц ище ==
Дружтво за руски язик, литературу и културу

&lt;nowiki&gt;http://rusini.rs/&lt;/nowiki&gt; Национални совит рускей националней меншини

Руска матка

Руска матка (други период)

== Литература ==
*	''Врабель, Михаилъ А. (1890). Русскій соловей: Народная лира или собраніе народныхъ пѣсней на разныхъ угро-русскихъ нарѣчіахъ. Унгваръ: Келетъ.'' 
*	''Костельник, Габор (1923). Граматика бачваньско-рускей бешеди. Руски Керестур: РНПД.''
*	''Кочиш, Микола М. (1974). Ґраматика руского язика: Фонетика, морфолоґия, лексика (1. изд.). Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох.''
*	''Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.''
*	''Поливка, Михаил (1920). Читанка за III. класу южно-руских основних школох. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија.''
*	''Поливка, Михаил; Мудри, Михаил (1921). Буквар за южно-руски основни школи. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија.''
*	''Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика (1. изд.). Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.''  

== Вонкашнї вязи  ==
*	''Barić, Eugenija (2007).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.ca/books?id=Bvk_AQAAIAAJ&amp;redir_esc=y&lt;/nowiki&gt; Rusinski jezik u procjepu prošlosti i sadašnjosti. Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje.''  
*	''Biljnja, Vladimir (1987).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=lXQMAAAAIAAJ&lt;/nowiki&gt;  Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945). Novi Sad: Dnevnik.''
*	''Brock, Peter (1972).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.jstor.org/stable/40866428&lt;/nowiki&gt; „Ivan Vahylevych (1811-1866) and the Ukrainian National Identity”. Canadian Slavonic Papers. '''14''' (2): 153—190.''
*	''Bunčić, Daniel (2015).'' ''&lt;nowiki&gt;https://core.ac.uk/download/pdf/83527423.pdf&lt;/nowiki&gt;  „On the dialectal basis of the Ruthenian literary language” (PDF). Die Welt der Slaven. '''60''' (2): 276—289.''
*	''Кольесаров, Юлиян Д. (1977).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=P7ewNAAACAAJ&lt;/nowiki&gt;  Панонско-руски язик. Монтреал.''
*	''Кочиш, Микола М. (1971).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.ca/books?id=5zmmNQAACAAJ&amp;redir_esc=y&lt;/nowiki&gt;  Правопис руского язика: Школске виданэ. Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох.''
*	''Magocsi, Paul R. (1996).'' ''&lt;nowiki&gt;https://shron3.chtyvo.org.ua/Magochii_Pavlo_Robert/The_Rusyn_language_question_revisited_anhl.pdf&lt;/nowiki&gt;  „The Rusyn language question revisited” (PDF). International Journal of the Sociology of Language. '''120''': 63—84.''
*	''Magocsi, Paul R.; Pop, Ivan I., ур. (2005) [2002]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2. изд.). Toronto: University of Toronto Press.''
*	''Magocsi, Paul R. (2011). &lt;nowiki&gt;https://cius-archives.ca/files/original/06e65909058c8543b80153d33b7f3a55.pdf&lt;/nowiki&gt; „The Fourth Rus': A New Reality in a New Europe” (PDF). Journal of Ukrainian Studies. 35-36 (2010-2011): 167—177.''
*	''Magocsi, Paul R. (2015). &lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=Nzj2DAAAQBAJ&lt;/nowiki&gt;  With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus’ and Carpatho-Rusyns. Budapest-New York: Central European University Press.''
*	''Медєши, Гелена (2008).'' ''&lt;nowiki&gt;https://issuu.com/rusnak/docs/jazik_bas_nasusni&lt;/nowiki&gt;  Язик наш насущни. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу.''
*	''Медєши, Гелена (2016).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.unipo.sk/public/media/24966/dynamicke%20procesy%2006-10%20-%20Koporov%c3%a1_1.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Пожичени слова у язику южнопанонских Руснацох” (PDF). Dynamické procesy v súčasnej slavistike. Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. стр. 145—159.''
*	''Медєши, Гелена; Тимко-Дїтко, Оксана; Фейса, Михайло (2010).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.academia.edu/43436831&lt;/nowiki&gt;  Руско-сербски словнїк. Нови Сад: Филозофски факултет, Одсек за русинистику: Завод за културу войводянских Руснацох.Медєши, Любомир (2007).'' ''&lt;nowiki&gt;https://issuu.com/rusnak/docs/ruska_tradicija_1&lt;/nowiki&gt;  Руска традиция. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу.''
*	''Plishkova, Anna (2009).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.academia.edu/1373480&lt;/nowiki&gt;  Language and National Identity: Rusyns South of Carpathians. Boulder: East European Monographs.''
*	''Рамач, Янко (1993).'' ''&lt;nowiki&gt;https://issuu.com/rusnak/docs/kratka_istorija_rusnacoh&lt;/nowiki&gt; Кратка история Руснацох (1745-1918). Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла.''
*	''Рамач, Јанко (2013).'' ''&lt;nowiki&gt;http://istrazivanja.ff.uns.ac.rs/index.php/istr/article/view/1718/1754&lt;/nowiki&gt; „Русинско народно просветно друштво и рецепција о Поткарпатској Русији / Карпатској Украјини у његовим издањима 1938–1939. године”. Истраживања. Филозофски факултет у Новом Саду. '''24''': 457—475.''
*	''Рамач, Јанко (2017).'' ''&lt;nowiki&gt;http://slavistickodrustvo.org.rs/pdf_dokumenti/Slavistika_XXI_2017.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Граматика русинског језика Хавријила Костељника и њена рецепција у периоду између два светска рата” (PDF). Славистика. '''21''': 155—161.''
*	''Ramač, Janko (2018).'' ''&lt;nowiki&gt;http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;Image_file_name=PDF/Khs_2018_1_10.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Osnovni pravci, težnje i dileme u kulturno-prosvetnom i nacionalnom životu Rusina u Jugoslaviji (1945-1970)” (PDF). Київські історичні студії. '''6''' (1): 63—73.''
*	''Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1995).'' ''&lt;nowiki&gt;https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/07/Srpsko-rusinski-recnik-Web.pdf&lt;/nowiki&gt;  Српско-русински речник (PDF). '''1'''. Нови Сад: Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност.''
*	''Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1997).'' ''&lt;nowiki&gt;https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/02/Serbsko-ruski-slovnjik-II-tom-WEB-2.pdf&lt;/nowiki&gt;  Српско-русински речник (PDF). '''2'''. Београд-Нови Сад: Завод за уџбенике и наставна средства, Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност.''
*	''Рамач-Фурман, Анамария (2013).'' ''&lt;nowiki&gt;http://www.druztvo.org/ruski/vidania/5a%20Studia%20Pdf%20Ruthenica%2018%20za%202013..pdf&lt;/nowiki&gt;  „Ґраматика бачваньско-рускей бешеди Гавриїла Костельника як фундамент руского литературного язика” (PDF). Studia Ruthenica: Зборнїк роботох. '''18''' (31): 15—25.''
*	&lt;nowiki&gt;https://rdsa.tripod.com/&lt;/nowiki&gt; Руснаци у Панониї,  вебсайт rdsa.tripod.com, 25. октобер 1998
*	''Суботић, Момчило (2018).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.ips.ac.rs/wp-content/uploads/2018/09/PR-56-3.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Русини и Украјинци у Војводини” (PDF). Политичка ревија. '''30''' (56): 45—70.''
*	''Тамаш, Јулијан (2004).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=Il0XAQAAIAAJ&lt;/nowiki&gt;  „Русинистика између украјинистике и србистике”. Славистика. '''8''': 306—309.''
*	''Тамаш, Юлиян, ур. (2015).'' ''&lt;nowiki&gt;https://d.cobiss.net/repository/sr/files/298887687/9664/0298887687_001.pdf&lt;/nowiki&gt;  Русинистични студиї (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет.''
*	''Тамаш, Юлиян (2017).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=EmH3vQEACAAJ&lt;/nowiki&gt;  Складанє идентитетох: Вибрани студиï и есеï з русинистики и украïнистики. Нови Сад: Руске слово.''
*	''Тир, Михал (2004).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=Il0XAQAAIAAJ&lt;/nowiki&gt;  „Русинистика са аспекта славистике”. Славистика. '''8''': 310—314.''
*	''Фејса, Михајло (2005).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=FjMYAQAAIAAJ&lt;/nowiki&gt;  Време и вид у русинском и енглеском језику. Нови Сад: Прометеј.''
*	''Фејса, Михајло (2012). &lt;nowiki&gt;https://doisrpska.nub.rs/index.php/filolog/article/view/391/345&lt;/nowiki&gt;  „Русински језик у Републици Србији/Војводини”. Филолог: Часопис за језик, књижевност и културу. '''5''': 217—223.''
*	''Фејса, Михајло (2016a).'' ''&lt;nowiki&gt;http://digitalna.ff.uns.ac.rs/sadrzaj/2016/978-86-6065-374-3&lt;/nowiki&gt;  „Русински језик и његове варијанте”. Језици и културе у времену и простору: Тематски зборник. '''5'''. Нови Сад: Филозофски факултет. стр. 613—622.''
*	''Фејса, Михајло (2016b). &lt;nowiki&gt;http://slavistickodrustvo.org.rs/pdf_dokumenti/Slavistika_XX_2016.pdf&lt;/nowiki&gt;  „Основе новог правописа русинског језика” (PDF). Славистика. '''20''': 167—172.''
*	''Фейса, Михайло (2018a). &lt;nowiki&gt;https://www.unipo.sk/public/media/34579/20%20rokov%20zbornik_s%20obalkou.pdf&lt;/nowiki&gt; „Меновнїцки деклинациї у бачко-сримскей и прешовскей вариянти русинского язика” (PDF). 20 років высокошкольской русиністікы на Словакії. Пряшів: Інштітут русиньского языка і културы. стр. 188—204.''
*	''Fejsa, Mihajlo P. (2018b). &lt;nowiki&gt;https://www.researchgate.net/publication/3323358620&lt;/nowiki&gt;  „Verb forms/constructions in the Prešov variant and the Bačka-Srem variant of the Rusyn language”. Studia Slavica. '''63''' (2): 367—378.''
*	''Фейса, Михайло (2019). &lt;nowiki&gt;http://digitalna.ff.uns.ac.rs/sites/default/files/db/books/978-86-6065-520-4.pdf&lt;/nowiki&gt; Правопис руского язика (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет.''
*	''Фејса, Михајло (2020). &lt;nowiki&gt;http://doi.fil.bg.ac.rs/pdf/journals/slavistika/2020-2/slavistika-2020-24-2-17.pdf&lt;/nowiki&gt; „Нови правопис русинског језика” (PDF). Славистика. '''24''' (2): 255—280.''
*	''Himka, John-Paul (1999). &lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=j2yhkvCx60IC&lt;/nowiki&gt;  Religion and Nationality in Western Ukraine: The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1870-1900. Montreal &amp; Kingston: McGill-Queen's University Press.''
*	''Csernicskó, István; Fedinec, Csilla (2016).'' ''&lt;nowiki&gt;https://www.researchgate.net/publication/311926631&lt;/nowiki&gt;  „Four Language Laws of Ukraine”. International Journal on Minority and Group Rights. '''23''': 560—582.''
*	''Чарский, Вячеслав В. (2011). &lt;nowiki&gt;https://books.google.com/books?id=9ZdKMwEACAAJ&lt;/nowiki&gt;  Русинский язык Сербии и Хорватии в свете языковых контактов: Лингвогенетический аспект: Монография. Щелково: Мархотин.''
*	''Шанта, Владимир (2002).'' ''&lt;nowiki&gt;https://books.google.ca/books?id=PIMZnAEACAAJ&amp;redir_esc=y&lt;/nowiki&gt;  Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох. Нови Сад: Фељтон.'' 

== Референци  ==
&lt;nowiki&gt;https://www.skupstinavojvodine.gov.rs/Strana.aspx?s=statut&lt;/nowiki&gt; Стaтут Aвтономнeй Покрaїни Войводини (на руским язику). 22. мая 2014. Скупштина Автономней покраїни Войводини.

&lt;nowiki&gt;https://iso639-3.sil.org/request/2021-005&lt;/nowiki&gt;  ISO 639-3: Change Request Documentation: 2021—005.  

В. Вуячич (16. октобра 2024). &lt;nowiki&gt;https://www.ruskeslovo.com/vikipedija-na-ruskim-jaziku-aktivna-na-internetu/&lt;/nowiki&gt;  Википедия на руским язику активна на интернету (на руским язику). Руске слово.</text>
      <sha1>oiugp8cb54gjz37r6w13l751xr11dy7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Горватска</title>
    <ns>0</ns>
    <id>587</id>
    <revision>
      <id>6695</id>
      <parentid>6231</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T18:05:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zatvojrodzenidzenj</username>
        <id>182</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>6695</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2122" sha1="guchwri0ki2502cusa4e80fedkm5oe7" xml:space="preserve">{|class=&quot;wikitable&quot; align=&quot;right&quot; width=&quot;300px&quot;
|-
! colspan=&quot;2&quot; | Република Горватска&lt;br&gt;''Republika Hrvatska'' 
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Flag of Croatia.svg|153px|border|Застава Горватскей]] [[File:Coat of arms of Croatia.svg|87px|Герб Горватскей]]
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:EU-Croatia.svg|250px|center|Горватска на мапи Европи]]&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; '''Горватска''' на мапи Европи
|-
| '''Главни варош'''
| Заґреб
|-
| '''Поверхносц'''
| 56 594 км²
|-
| '''Жительство'''
| 3 888 529 (2021)
|-
| '''Урядови язик'''
| горватски
|-
| '''Форма держави'''
| унитарна парламентарна република
|-
| '''Предсидатель'''
| Зоран Миланович
|-
| '''Премиєр'''
| Андрей Пленкович
|-
| '''БДП (номинални)'''
| $86 млрд (2024)
|-
| '''Валута'''
| евро (EUR)
|-
| '''Часова зона'''
| UTC+1 (жима), UTC+2 (лєто)
|-
| '''Интернет домен'''
| .hr
|-
| '''Телефонски код'''
| +385
|} 
'''Горватска''' (горв. ''Hrvatska'' [xř̩ʋaːtskaː]), урядово мено '''Република Горватска''' (горв. ''Republika Hrvatska'') держава на гранїци централней и юговосточней Европи на заходзе Балканского полуострова, з виходом на Ядранске морйо. Главни варош Заґреб, котри источашнє єдна зоз двацец трох жупанийох. На сиверу ше гранїчи зоз Словению и Мадярску, на востоку зоз Сербию, на югу и востоку зоз Босну и Герцеґовину и Чарну Гору, а тиж ма заєднїцку морску гранїцу зоз Италию.

[[Катеґория:Горватска|*]]
[[Катеґория:Держави]]</text>
      <sha1>guchwri0ki2502cusa4e80fedkm5oe7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Багнїтка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>613</id>
    <revision>
      <id>6691</id>
      <parentid>6532</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T13:01:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>додати текст</comment>
      <origin>6691</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9391" sha1="sdlv32zj0pe6mb2g315w3eske1moj1e" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Багнїтка&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Illustration_Salix_caprea0.jpg|300п]]
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Наукова класификация
|-
|'''Царство:'''
|Plantae
|-
|'''Дивизия:'''
|Magnoliophyta
|-
|'''Класа:'''
|Magnoliopsida
|-
|'''Ряд:'''
|Malpighiales
|-
|'''Фамилия:'''
|Salicaceae
|-
|'''Род:'''
|Salix
|-
|'''Файта:'''
|S. caprea
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Биномне мено
|-
| colspan=&quot;2&quot; |&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Salix caprea
L.
|}
'''Багнїтка''', звич. мн. багнїтки (лат. lat. Salix caprea, серб. врба ракита, маца, горв. vrba iva, поль. wierzba iwa, слц. bahniatka, поль. bagniątko, укр. багнiтка) – прут верби ракити або ясики. То лїсцопадна файта древа з велькей фамилиї вербох (lat. Salicaceae). Багнїтки єдни з виснїкох яри. Рошню як черяк або менше древо. У наших крайох су автохтона рошлїна. Широко су розпрестарти и нє грожи им опасносц од вимераня. Рошню на влажних теренох, коло побрежйох рикох, озерох и беґельох.
Багнїтки тиж так и саме дзелєне багнїткох при церкви на Квитну нєдзелю: Була Багнїтка.

== Випатрунок ==

Лупа багнїткового древа желєнкаста и длуги час гладка. Пупча груби и блїщацокафовкасти. Младнїки груби, спочатку мохоткави. Лїсце широке, елиптичне, 6-10 центи длугоке и 3-6 центи широке, од долу биляве, зоз 6-10 нерватуровима жилками. Верх лїсца часто спирално зосукани. Побочни лїсточка покруткасти и зубкасти, кратши од лїсцового конарчка. Квитнє скорей як ше зявя лїсца. Квитки груби и до 4 центи длугоки. Хлопски квитки маю 2 прашнїки и опращковюю ше з инсектами. Продукую вельки количества нашеня у форми пахулькох хторе витор розноши у шицких напрямох. Багнїтково квитки дробни и позберани до ґириздочкох. Вони єднополни, а рошлїни дводомни. То значи же на даєдних рошлїнох лєм хлопски, а на других лєм женски квитки. Найкрасши багнїтки на хлопских вербох, бо їх квитки украшує жовта мохотка хтору правя прашнїки з вельо полену. Плоди и нашенє наставаю лєм на женских рошлїнох.

=== Розмножованє ===

Верби ше барз лєгко закоренюю з конарчкох, алє нє и багнїтка. Ю чежко розмножиц з одрезаних конарчкох. У природи ше самозашева (самошейка) – нови рошлїни наставаю з нашеня.

Пендуласта багнїтка з каламеньом достата як украсни култивар верби иви зоз зогнутима конарами на долу, и вона уж длуго зприкрашує нашо заградки: Salix caprea ‘Pendula’.

Етимолоґия – Сам корень слова хтори означує мохоткасте пупче багнїтки повязани зоз словом багня – баранче, млада овца, понеже багнїтково квитки здабу на баранчатка.

[[File:Morning by the river (14202505324).jpg|right|thumb|363x363px|Мохоткасти пупча на верби]]Руска традиция – При православних ше на Лазарову соботу (соботу пред Квитну нєдзелю - Цвети), идзе до церкви по пошвецени вербово конарчки (швето Врбица), хтори дзеци потим з бренчками ноша по варошу або по валалє, а потим дому дзе ше их чува як святиню.  Руснаци иду по швецени багнїтки до церкви на Квитну нєдзелю, приноша их дому, звичайно кладу за образ. Багнїтки символизую палмово конарчки зоз хторима народ махал привитуюци Христа у Єрусалиме.

Лїковити прикмети багнїткох – Од давна познате же шицки файти вербох знїжую температуру, змирюю болї и пошвидшую вилучованє зною и мочу, а з тим и отровних материйох з цела, знїмаю горучку, болї у глави и болї при неуралґийох. Тею з вербовей лупи ше окреме препоручує при регоми, а поготов при реуматизме и ґихту. Вербова лупа змирює болї и знїщує бактериї, та прето посцигує добри резултати при шицких вредових запалєньох жалудка и черевох.

=== Народна медицина ===

Кед ше дахто похорел на жалудок, кед му «спадло з оч», руцало ше углїки. То погорени конарчок швеценей багнїтки преляти з воду хтору ше попило.

== Приповедки наших старих ==

На Квитну нєдзєлю швецели ше у церкви багнїтки. Кажда жена ше намагала принєсц дому цо вецей багнїтки прето же вони були „прави” лїк процив больох у глави, а найбаржєй як лїк „кед дакому зоч спаднє”, найбаржей тим цо барз красни, або малому дзецку, кед ше дахто на ньго запатри, же яке є красне.

У валалє були особени жени, котри знали зоз тих багнїткох „углїки руцац”, а то ше робело на шлїдуюци способ:

Положело ше на празни гарчичок крижом нож и ножнїчки и побагословели зоз тима словами: „Оца и Сина и Сятаго Духа Аминь” а потим насипали през тот нож и ножнїчки до гарчичка перше швеценей води а вец обичней коло єдну литру, принєсли ґу котлянки, положели на огень багнїтки, а вец резали зоз ножнїчками жирячки зоз тих багнїткох до тей води у гарчичку, а под час тей роботи гуторели: „То на силу, то на стрилу, то на хлопа, то на жену, то на паропка, то на дзивку”. Такой потим ше до дзевец чишлї: „Нє єден , нє два, нє три, нє штири, нє пейц, нє шейсц, нє седем, нє осем, нє дзевец”. На остатку ше углїки у гарчичку поблагослови зоз жегнаньом и зоз словами:„ Во имя Оца и Святаго духа, Аминь”. Хори ше мал три раз по кущичко напиц з тей води, сплокнуц очи, положиц праву руку на лїву ногу а лїву руку на праву ногу, умиц жалудок и хрибет з тоту воду, ище раз умиц очи, а остаток води ше висипало горе на хижу, або кед ше жени руцало вец на мачку, а кед ше хлопови або хлапцу руцало, висипала ше вода на кандура.

== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язика I, A – Н'', Нови Сад 2017, б. 40

* ''РУСКИ НАРОДНИ КАЛЕНДАР'', 1946. рок, бок 78,80

== Вонкашнї вязи ==
* [https://vrtnicentariva.hr/pendulasta-tuzna-cica-maca/  ''Pendulasta (tužna) Cica-maca''], Iva vrtni centar, vrtnicentariva.hr

* [https://hr.wikipedia.org/wiki/Vrba_iva  ''Vrba iva''], Vikipedija na hrvatskom jeziku, hr.wikipedia.org

* [https://www.prirodanadar.rs/drvo-vrba-iva-lekovita-svojstva-vrbe-ive  ''Drvo Vrba Iva'' - lekovita svojstva], sajt  Priroda na dar, www.prirodanadar.rs</text>
      <sha1>sdlv32zj0pe6mb2g315w3eske1moj1e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Риєка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>624</id>
    <revision>
      <id>6696</id>
      <parentid>6656</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T18:08:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zatvojrodzenidzenj</username>
        <id>182</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>6696</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3800" sha1="s3vcp69h99416q12f2881r03ggzka8o" xml:space="preserve">[[File:Rijeka Riva promenade aerial.jpg|thumb|Риєка, город у Горватскей|340x340п]]
'''''Риєка''''' (горв. ''Rijeka'', итал. и мадь. ''Fiume'', чакавски ''Rekà/Rikà'') найвекше пристанїще и треци по велькосци варош у [[rsk:Горватска|Горватскей]] (после Заґреба и Сплита). Риєка управне стредзиско Приморско-ґоранскей жупаниї, находзи ше на Кварнерским залїву Ядранского моря, повязана зоз островом Крк, на котрим ше находзи аеродром Риєка. 2021. року варош мал 108,622 жительох. Историйно Риєка вше мала стратеґийну позицию и була важне пристанїще. Варош през историю бул предмет оштрих зраженьох и прето часто менял и демоґрафию и владарох. По податкох пописа жительства зоз 2011. року, векшина жительох Горвати, зоз малим числом Сербох, Бошнякох и членох автохтоней италиянскей меншини. У городу жиє и малочислена руска заєднїца.

== История ==
Швидки економски розвой Риєки почал 1873. року, кед город, котри бул у угорскей часци Австро-Угорскей, бул повязани зоз гайзибанску мрежу. Як єдине  угорске пристанїще Риєка була под директну контролу Будимпешти и була конкурент сушедному Трсту, котри ше находзел у австрийскей часци держави.

После розпадованя Австро-Угорскей Риєка постала предмет конфликтох медзи Италию и Кральовину Сербох, Горватох и Словенцох (потим Кральовину Югославию). Векшина жительства самого города були Италиянє, а у окруженю жили скоро виключно Горвати. 1919. Риєку завжали самоорґанизовани италиянски воєни єдинки под команду Ґабриєла Д'Анунция. Децембра 1920. року Италия и Югославия подписали Рапалски мир, по котрим Риєка урядово постала нєзависна держава. Шлебодна Держава Риєка нїґда нє була цалком нєзависна од Италиї и уж 1924. року зоз Римским миром Риєка и урядово постала часц Италиї. Од капитулациї Италиї 1943. року по конєц войни Риєка була под нємецку окупацию. 3. мая 1945. до Риєки уходза югославянски партизанє, а 1947. город и урядово постава часц Югославиї. У тим периодзе вецей як 95% Италиянох охабели Риєку, а до Риєки ше приселєло вельке число людзох зоз других часцох Югославиї. 

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.rijeka.hr/ Интернет портал городу Риєки], ''rijeka.hr''
* [https://www.enciklopedija.hr/clanak/52872   Rijeka - Hrvatska enciklopedija], ''enciklopedija.hr''</text>
      <sha1>s3vcp69h99416q12f2881r03ggzka8o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маса</title>
    <ns>0</ns>
    <id>643</id>
    <revision>
      <id>6694</id>
      <parentid>6682</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T18:00:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zatvojrodzenidzenj</username>
        <id>182</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>6694</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7669" sha1="8og097mj0amumy80hygczx7dagf2026" xml:space="preserve"> [[File: NewtonsLawOfUniversalGravitation.svg|right|thumb|270px| Нютнов закон ґравитациї: два цела ше прицагую зоз взаємну силу хтора зрозмирна (пропорционална) продукту їх масох, а обратно пропорционална квадрату їх медзисобней оддалєносци.]]'''Маса''' (лат. ''massa'': цесто &lt; греч. μάζα: ярчани хлєб, пре μάσσειν: мишиц) у физики основне физичне свойство шицких целох, велькосц хтора характеризує количество материї у целу,&lt;ref&gt;[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%9A%D0%B5%D0%BD%D1%83_%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%98%D1%83 International Union of Pure and Applied Chemistry] (1996) [http://publications.iupac.org/pac/1996/pdf/6804x0957.pdf „Glossary of Terms in Quantities and Units in Clinical Chemistry”] (PDF). [https://sr.wikipedia.org/wiki/Pure_and_Applied_Chemistry Pure Appl. Chem.] 68: 957—1000.&lt;/ref&gt; єдна з основних велькосцох Медзинародней системи єдинкох (ознака ''m'', мерна єдинка килоґрам). 

Маса мера инерциї цела. Инерция, лєнївосц або витирвалосц   свойство каждого цела, по хторим тото цело остава у стану мированя кед мирує, або у стану ровномирного простолинийного рушаня кед ше руша, як цо дефиноване у першим Нютновим закону рушаня. 

[[File: Leaning_tower_of_pisa_2.jpg|right|thumb|270px|Зукоса турня у Пизи дзе Ґалилео Ґалилей утвердзел же пошвидшанє гоч хторого падаюцого цела на поверхносци Жеми константне и же є єднаке за шицки цела.]] 

Основна мерна єдинка маси 1 килоґрам [kg]. Маса цела хторе ма масу 1 kg єднака маси кулї, односно мерна єдинка за масу - 1 kg виведзена зоз маси стандарда (еталона) хтори ше чува у Медзинародним бироу за мери и кулї у Севресу при [[Париз]]у. Масу даякого цела одредзуєме з мераньом – поровнованьом маси цела з масу кулї - цела познатей маси. Кед килаши укажу же маси тих целох єднаки (придзе до виєдначеня, мунтатов указує на 0...) теди ше зна же маса цела єднака познатей маси кулї.

[[File: Cavalo_a_arrastar_um_bloco_de_350_kg..png|right|thumb|270px|Перши Нютнов закон (закон инерциї) твердзи же кажде цело остава у стану мированя лєбо  ровномирного рушаня по напряму док го даяка сила нє примуши же би тот стан пременєло.]]

У каждодньовим живоце ше часто заменює зоз чежину, цо погришне бо то два розлични физични велькосци. Маса мера лєнївосци цела, док чежина сила хтора завиши од ґравитациї; маса ше мера з килашами, а чежина з динамометром; маса ше виражує у килоґрамох [kg], а чежина у нютнох [N]).

Окрем як свойство лєнївосци (инерциї), маса ше зявює у класичней физики як жридло сили ґравитациї, у складдзе з Нютновим зконом ґравитациї. Прето постоя два файти маси:&lt;ref&gt;[https://www.technologyreview.com/view/419367/new-quantum-theory-separates-gravitational-and-inertial-mass/ „New Quantum Theory Separates Gravitational and Inertial Mass”] MIT Technology Review. 14. 6. 2010. &lt;/ref&gt; 

* инерцийна (чежка, нєрухома) маса - як горенаведзена мера инерциї цела.

* ґравитацийна маса - маса хтора  дефинована як жридло ґравитацийней сили з Нютновим законом ґравитациї. У зависносци од присуства ґравитацийного поля може ше розликовац
 
* ''активна ґравитацийна'' маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт.

* ''пасивна ґравитацийна'' маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт у познатим ґравитацийним полю.

То два розлични физични зявеня (инерция и ґравитация), та зоз самих дефиницийох тих велькосцох нє шлїдзи же тоти маси нужно єднаки. По нєшка зробене вельке число експериментох хтори поровную нєрухому и ґравитацийну масу и нїґда нє пренайдзена розлика медзи тима двома масами. Прето ше рахує же тоти два маси єднаки,&lt;ref&gt;[https://proleksis.lzmk.hr/36571/ masa] Proleksis enciklopedija &lt;/ref&gt; цо ше наволує Ґалилейов принцип еквиваленциї або принцип слабей еквиваленциї. У розвою общей теориї релативносци, Алберт Айнштайн вихасновал тот принцип еквиваленциї як єдну зоз ключних предпоставкох. Окреме познати мераня поровнованя инерцийней и ґравитацийней маси хтори окончовал мадярски физичар Лоранд Етвош концом 19 вику. По  нєшка  еквивалентносц чежкей и нєрухомей маси одредзена по &lt;math&gt;10^{-12}&lt;/math&gt;.

== Литература ==
* Rindler, Wolfgang (6. 4. 2006). [https://books.google.rs/books?id=MuuaG5HXOGEC&amp;redir_esc=y Relativity: Special, General, and Cosmological] Oxford: Oxford University Press.

== Вонкашнї вязи ==

* Flores, Francisco (6. 2. 2012). [https://plato.stanford.edu/entries/equivME „The Equivalence of Mass and Energy”]  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%98%D0%B5  Stanford Encyclopedia of Philosophy.]
* L. B. Okun (15. 11. 2001). [https://arxiv.org/pdf/physics/0111134  „Photons, Clocks, Gravity and the Concept of Mass”] (PDF). Nuclear Physics.
* Williams, David R. (12. 2. 2008) [https://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/lunar/apollo_15_feather_drop.html    „The Apollo 15 Hammer-Feather Drop”] NASA

== Референци ==</text>
      <sha1>8og097mj0amumy80hygczx7dagf2026</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Текстуални корпус</title>
    <ns>0</ns>
    <id>644</id>
    <revision>
      <id>6697</id>
      <parentid>6685</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T18:18:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zatvojrodzenidzenj</username>
        <id>182</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>6697</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2438" sha1="syy7lg281rehcpciq4tf0hfrnjp93j5" xml:space="preserve">'''Текстуални корпуси''' (односно у линґвистичним жарґону лєм корпуси) обсяжни збирки текстох на природним язику. Тексти котри творя корпус достати у одредзеним периоду зоз медийох (напр. преси або сайтох аґенцийох), литературней творчосци, стрипох, рекламох, упутствох за хаснованє, транскриптох парламентарних дебатох итд., зачувани у структурованей форми и звичайно опремени зоз ознаками (таґовани). За сучасни линґвистични виглєдованя корпуси барз важни инфраструктури, зоз котрих мож реконструовац велї аспекти язика.

Медзи ознаками котри маю корпуси найважнєйши леми, т.є. основни форми словох, ознаки морфолоґийних формох (напр. припадкох, числа, часу) и ознаки синтаксичних функцийох. Тоти ознаки ше нє хасную лєм за потреби корпусней линґвистики, алє и за препознаванє и ґенерованє бешеди, машинске прекладанє и други функциї.

== Файти корпусох == 

З оглядом на язик, корпуси можу буц єдноязични або вецейязични. Медзи єдноязичнима корпусами найважнєйши тип референтни корпуси. Таки корпуси найобсяжнєйши и маю репрезентативни прикладнїк текстох на одредзеним язику, так же их мож хасновац за фундаментални виглєдованя ґраматики и вокабулара того язика.
Медзи вецейязичнима корпусами найважнєйши тип паралелни корпуси, у котрих мож опатрац ориґинали и преклади истих текстох и котри, як таки, оможлївюю поровнованє язикох.</text>
      <sha1>syy7lg281rehcpciq4tf0hfrnjp93j5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ото Андерсон (музиколоґ)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>645</id>
    <revision>
      <id>6699</id>
      <timestamp>2024-11-26T22:49:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Ото Емануєл Андерсон  (*27. aприла1879—27. децембра †1969), бул фински музиколоґ. Андерсон  перше  студирал на Хелсинґшским музичним институту (тераз Академия Сибелиюс), дзе  постал професор-наставнїк. Студирал фолклор и музику од 1908. року и докторовал 1923. на Униве…</comment>
      <origin>6699</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2744" sha1="i3d5rekxzop5n9scodf54mi51p1olxd" xml:space="preserve">Ото Емануєл Андерсон  (*27. aприла1879—27. децембра †1969), бул фински музиколоґ.
Андерсон  перше  студирал на Хелсинґшским музичним институту (тераз Академия Сибелиюс), дзе  постал професор-наставнїк. Студирал фолклор и музику од 1908. року и докторовал 1923. на Универзитету у Хелсинкию. Од 1926. преподавал на катедри за музиколоґию  Роберта Матсона  и фолклор на Академиї Або. Року 1906. основал  дружтво Браґе [1] хторе було пошвецене финскей, шведскей народней музики и култури, а познєйше бул предсидатель и хороводитель  ґрупи.
Андерсон  основал  три музични часописи, написал вельо значни есеї и позазберовал и нотно позаписовал и аранжировал традицийни шведски, фински и естонски народни писнї и танци. Источашнє бул сотруднїк роботи на словнїку Svensk uppslagsbok dictionary. Так же з тей нагоди на тей роботи написал вельо статї вязани за музику.
Вибрани дїла
- Виолинисти и  мелодиї за танєц  медзи шведским жительством у  Финскей  штредком 19 вику. Новело, 1912
- Svensk uppslagsbok (Шведски словнїк). Лунд 1929
- Гарфа на на смику: студија о историї вщасних музичних инструменатох.  В. Ревес, 1930
- О ґалскей народней музики зоз острова Луис. 1953. року
- Балада  Лов на Оркнейских островох. Будклавен, 1954
Shetland Gue (Шетланд Ґуе),  Welsh Crwth  и Northern Bowed Harp (Нортхерн Бовед Харф). 1956. року
Референци
1.	[https://books.google.rs/books?id=L-8aAQAAMAAJ&amp;redir_esc=y^  The Encyclopedia Americana: the international reference work.   Americana Corp. 1962. p. 227.
2.	
Вонкашня вяза
• Media related to Otto Andersson at Wikimedia Commons
• [https://www.blf.fi/artikel.php?id=1453  Andersson, Otto] in Biografiskt lexikon för Finlanin (in Swedish)
• [https://www.uppslagsverket.fi/sv/sok/view-103684-AnderssonOtto	Andersson, Otto]  in Uppslagsverket Finland (in Swedish)</text>
      <sha1>i3d5rekxzop5n9scodf54mi51p1olxd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>6700</id>
      <parentid>6699</parentid>
      <timestamp>2024-11-26T22:58:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Креированє новей статї</comment>
      <origin>6700</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2863" sha1="9dhiwvojzmde7ybrt2b16mw9q4ziz2w" xml:space="preserve">'''Ото Емануєл Андерсон'''  (*27. aприла1879—27. децембра †1969), бул фински музиколоґ.

Андерсон  перше  студирал на Хелсинґшским музичним институту (тераз Академия Сибелиюс), дзе  постал професор-наставнїк. Студирал фолклор и музику од 1908. року и докторовал 1923. на Универзитету у Хелсинкию. Од 1926. преподавал на катедри за музиколоґию  Роберта Матсона  и фолклор на Академиї ''Або''. Року 1906. основал  дружтво ''Браґе'' [1] хторе було зоз своїма активносцами пошвецене финскей, шведскей народней музики и култури, а познєйше бул предсидатель и хороводитель  ґрупи.
Андерсон  основал  три музични часописи, написал вельо значни есеї и позазберовал и нотно позаписовал и аранжировал традицийни шведски, фински и естонски народни писнї и танци. Источашнє бул сотруднїк роботи на словнїку ''Svensk uppslagsbok dictionary (Шведски словнїк)''. Так же вихасновал нагоду и на тей роботи написал вельо статї вязани за музику.

== Вибрани дїла ==

* Виолинисти и  мелодиї за танєц  медзи шведским жительством у  Финскей  штредком 19 вику. Новело, 1912 - Svensk uppslagsbok (Шведски словнїк). Лунд 1929 - Гарфа на на смику: студија о историї вщасних музичних инструменатох.  В. Ревес, 1930 - О ґалскей народней музики зоз острова Луис. 1953. року - Балада  Лов на Оркнейских островох. Будклавен, 1954 Shetland Gue (Шетланд Ґуе),  Welsh Crwth  и Northern Bowed Harp (Нортхерн Бовед Харф). 1956. року

Референци
1.	[https://books.google.rs/books?id=L-8aAQAAMAAJ&amp;redir_esc=y^  The Encyclopedia Americana: the international reference work.   Americana Corp. 1962. p. 227.
2.	

Вонкашня вяза • Media related to Otto Andersson at Wikimedia Commons
• [https://www.blf.fi/artikel.php?id=1453 Andersson, Otto] in Biografiskt lexikon för Finlanin (in Swedish)
• [https://www.uppslagsverket.fi/sv/sok/view-103684-AnderssonOtto Andersson, Otto]  in Uppslagsverket Finland (in Swedish)</text>
      <sha1>9dhiwvojzmde7ybrt2b16mw9q4ziz2w</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>6702</id>
      <parentid>6700</parentid>
      <timestamp>2024-11-27T09:24:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє вонк. вязох</comment>
      <origin>6702</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3012" sha1="btbm05fjhsur55jq0o1w7wsbr3647ww" xml:space="preserve">'''Ото Емануєл Андерсон'''  (*27. aприла1879—27. децембра †1969), бул фински музиколоґ.

Андерсон  перше  студирал на Хелсинґшским музичним институту (тераз Академия Сибелиюс), дзе  постал професор-наставнїк. Студирал фолклор и музику од 1908. року и докторовал 1923. на Универзитету у Хелсинкию. Од 1926. преподавал на катедри за музиколоґию  Роберта Матсона  и фолклор на Академиї ''Або''. Року 1906. основал  дружтво ''Браґе'' [1] хторе було зоз своїма активносцами пошвецене финскей, шведскей народней музики и култури, а познєйше бул предсидатель и хороводитель  ґрупи.
Андерсон  основал  три музични часописи, написал вельо значни есеї и позазберовал и нотно позаписовал и аранжировал традицийни шведски, фински и естонски народни писнї и танци. Источашнє бул сотруднїк роботи на словнїку ''Svensk uppslagsbok dictionary (Шведски словнїк)''. Так же вихасновал нагоду и на тей роботи написал вельо статї вязани за музику.

== Вибрани дїла ==

* Виолинисти и  мелодиї за танєц  медзи шведским жительством у  Финскей  штредком 19 вику. Новело, 1912 - Svensk uppslagsbok (Шведски словнїк). Лунд 1929 - Гарфа на на смику: студија о историї вщасних музичних инструменатох.  В. Ревес, 1930 - О ґалскей народней музики зоз острова Луис. 1953. року - Балада  Лов на Оркнейских островох. Будклавен, 1954 Shetland Gue (Шетланд Ґуе),  Welsh Crwth  и Northern Bowed Harp (Нортхерн Бовед Харф). 1956. року

Референци
1.	[https://books.google.rs/books?id=L-8aAQAAMAAJ&amp;redir_esc=y^  The Encyclopedia Americana: the international reference work.   Americana Corp. 1962. p. 227.
2.	

== Вонкашня вяза ==
• Медиї хтори представяю [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Otto_Andersson   Otto Andersson] на Викиодлоги

• [https://www.blf.fi/artikel.php?id=1453    Andersson, Otto] in Biografiskt lexikon för Finlanin (язик шведски
)

• [https://www.uppslagsverket.fi/sv/sok/view-103684-Andersson   Otto Andersson, Otto], Шведска енциклопедия (язик шведски)</text>
      <sha1>btbm05fjhsur55jq0o1w7wsbr3647ww</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Енди Ворхол</title>
    <ns>0</ns>
    <id>646</id>
    <revision>
      <id>6701</id>
      <timestamp>2024-11-27T00:57:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Енди Ворхол  Особни податки  Ориґиналне мено Ендру Вархола  Датум родзеня 6. авґуст 1928.   Место народзеня Питсбурґ, ЗАД  Датум шмерци 22. фебруар 1987 (58)  Место шмерци Нюйорк, ЗАД  '''Енди Вархол''' (анґ. Andy Warhol;*Питсбурґ, 6. авґуст 1928 †Нюйорк, 22. фебруар 1987), америцки ум…</comment>
      <origin>6701</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12990" sha1="jdh78k7zcisv6d2qv9z9dipmcazlaxo" xml:space="preserve">Енди Ворхол

Особни податки

Ориґиналне мено Ендру Вархола

Датум родзеня 6. авґуст 1928. 

Место народзеня Питсбурґ, ЗАД

Датум шмерци 22. фебруар 1987 (58)

Место шмерци Нюйорк, ЗАД

'''Енди Вархол''' (анґ. Andy Warhol;*Питсбурґ, 6. авґуст 1928 †Нюйорк, 22. фебруар 1987), америцки уметнїк-маляр, режисер, публицист, ґлумец и найзначнєйша фиґур поп-арта.

Ендру Ворхола родзени у Питсбурґу у Пенсилваниї у фамелиї Андрея Вархола (його презвиско у Европи глашело „Varhola“ алє є пременєте на Ворхола кед емиґрировал до ЗАД) и мацери Улї Юстини Завацкей. Його родичи були имиґранти зоз шорох роботнїцкей класи, були русинского походзеня зоз валалу Mikó, Угорска (нєшка Микова, Словацка). Фамелия була член Русинскей грекокатолїцкей церкви и упражньовала грекокатолїцке виросповиданє. У рижних биоґрафских жридло найдзене же ше Ендру Ворхол народзел медзи 1928. и 1931. роком. Познєйше Енди твердзел же 1931. рок як рок його родзеня бул фалсификат у матичних кнїжкох. Найчастейше ше наводзи як датум його родзеня 6. авґуст 1928. року. Його оцец, и попри того же у вецей биоґрафийох було наводзене же робел у рудокопох, найчастейше робел на вибудови будинкох у Питсбурґу и околїску. Енди мал двох братох.

У трецей класи основней школи Енди Ворхол ше похорел од хореї, неуродеґенеративней хороти хтора спричинює корчи мускулох. Тота хорота приведла и до пременки у пиґментациї Ендийовей скори, а познєйше вон достали гипохондрию и страх од лїкарох и шпиталю. Понеже бул вязани за посцель як мали, Енди нє мал достаточно контакти з дружтвом своїх парнякох та постал барз вязяни за мацер. Кед бул у посцелї вон любел райзовац, слухац радио и зберал слички филмских гвиздох хтори лїпел коло посцелї. Енди Ворхол познєйше свойо хорйовите дзецинство описал як барз важни период за розвой його особи и його способносцох. 

Вон вчас указал свой талант за уметносц та студирал дизайн на универзитету Карнеґи Мелон у Питсбурґу. Чим дипломовал Енди Ворхол ше 1949. року преселєл до Нюйорку и почал успишну кариєру у єдним часопису, занїмаюци ше з илустрацию и оглашками. Постал познати по своїх нєобовязних поцагох при райзованю ципелох. Тото приведло до його першей вистави у Нюйорку. 

1960-и

У 1960-их рокох Ворхол од илустратора постал єден з найпознатших уметнїкох Америки. На велї способи Ворхол и круг людзох позбераних коло нього дефиновали тоту децению.
 
Од початку тей децениї Ворхол почал мальовац познати америцки продукти як, наприклад, Кока-кола, як и познати популарни икони як цо то Мерилин Монро и Елизабет Тейлор. Вон 1963. року основал ателє з меном The Factory и коло себе позберал малярох, писательох, музичарох и познати андерґраунд особи. Почал ше озбильно занїмац зоз друкованьом на платну, зоз ситодрукованьом, и вирабял малюнки у серийох, посцигуюци так нє лєм же ше занїма зоз уметносцу масовней продукциї, алє же и сама уметносц постава масовни продукт. Виявююци же жада буц машина и зменшуюци значносц своєй креативносци у продукциї своєй уметносци, Ворхол витворел револуцию у уметносци. Його робота барз швидко постава контроверзна и популарна. 

Од того часу його робота ше одвива коло америцкей поп (популарней) култури. Друковал слики банкнотох, гвиздох, брендираних продуктох и слики з новинох. 

У цеку 1950-их рокох Ворхол, як илустратор, хасновал асисентох же би звекшал свою продуктивносц. Сотруднїцтво з другима останє препознатлїви (и контроверзни) аспект його способу роботи у цалей його кариєри, а окреме у цеку 1960-их. Єден спомедзи його найважнєйших сотруднїкох з того периоду то Ґерард Маланґа, хтори му помагал у друкарстве, у знїманю филмох, при виробку скулптурох та и других роботох. Спомедзи сотруднїкох з його ґрупи треба спомнуц и Фредие Херко, Роналда Тавела, Мари Воронов, Бриґид Берлин ( од хторей достал идею же би знїмал свойо телефонски розгварки).

У цалей тей децениї Ворхол розвивал свою боемску ексцентричносц зоз хтору презентовал свойо Ворхолово Суперстарс, медзи хторима були Едие Сеґвик, Вива (Ворхолова супергвизда), Нико, Канди Дарлинґ и други. Тоти людзе участвовали у знїманю филмох у Factory-и и даєдни з нїх, як Берлин, остали Ворхолово приятелє до його шмерци. Значни особи зоз нюйоршкого андерґраунд уметнїцкого и филмского швета зявйовали ше у його филмох, цо указує на Ворхолову повязаносц зоз рижнима уметнїцкима кругами у тим периодзе. Концом децению Ворхол уж и сам бул гвизда и явял ше часто у преси вєдно зоз своїма Суперстарами зоз студия Factory.

Пробованє забойства

Валери Соланас ше у юнию 1968. року зявела у Factory и штреляла до Ворхола. Марио Амаиа тиж бул мета. 
Пред тим Соланас була марґинална особа у Factory. Основала „ґрупу“ (вона була єдини член у нєй) под назву S.C.U.M. - Society for Cutting Up Men (Дружтво за резанє хлопох) и написала S.C.U.M Manifest, радикално феминистични напад на патриярхат. Соланас ше зявйовала у Ворхоловим филму з 1968. року I, A Man. Кус скорей того дня Соланас вимагала же би єй врацели сценарио хтори дала Factory, алє го єй нє врацели. Сценарио бул, уствари, затрацени.  

Ворхол бул озбильно ранєти и лєдво остал живи (дохторе му мушели отвориц перши и масирали му шерцо же би го стимуловали). Физични пошлїдки вон церпел до конца живота (мушел, наприклад, ношиц корсет хтори му притримовал абдомен). Пробованє забойства мало тирваци пошлїдки и на його живот и на уметносц.
 
Соланас була гарештована наступного дня. Под час вишлїдзованя вона виявела: „Мал превельку контролу над моїм животом.“ После пробованя забойства амбиєнт у Factory постал твардейши пре контроли и мири осторожносци. Велї то доживйовали як конєц студия Factory зоз 60-их.

1970-и

У поровнаню зоз успихом и скандалами зоз 1960-их нова децения була вельо мирнєйша. Ворхол тераз почал приводзиц нови, богатши особи, хтори портретовал. Його познати портрет Мао Цедунґа настал 1973. року. 
Ворхол виходзел до познатих ноцних клубох у Менхетну. Бул описовани як поцагнути, ганблїви и як припатрач хтори обачує рижни деталї.

1980-и

У цеку 1980-их Ворхол ознова доживйовал успих при критичарох як и на финансийним планє, з добрей часци и пре його нови приятельства зоз младима уметнїками.

Ворхол, тиж так, ценєл интензивни голивудски ґламур. Раз вон дал таку вияву: „Любим Лос Андєлес. Любим Голивуд. Вони таки красни. Шицко пластичне, а я любим пластику. Жадам буц пластични.“ 

Сексуалносц

Ворхол бул єден спомедзи перших водзацих ґей америцких уметнїкох хтори були отворени у вязи питаня своєй сексуалносци. Велї о нїм думали же вон асексуална особа або лєм воаєр. Тото медзитим одруцене з боку його биоґрафох. Питанє як його сексуалносц уплївовала на його уметносц и як формовала його одношенє спрам уметнїцкого швета то главна тема историчарох уметносци, як и питанє хторе сам поставял у интервюох, у розгваркох зоз сучаснїками и у публикацийох. 

Под час своєй кариєри Ворхол правел еротични фотоґрафиї и рисунки голих хлопох. Велї його познати дїла упиваю моц або отворено виглєдую зложеносц сексуалносци и сексуалного жаданя. Велї його филми премиєрно приказовани у ґей порно биоскопох. Даєдни з найинтересантнєйших приповедкох о його розвою як уметнїка у вязи зоз препреченями хтори його сексуалносц на початку представяла док ше трудзел дац розмах своєй кариєри. Перши його роботи хтори придал ґалериї були хомоеротични рисунки хтори одбити бо були пребарз отворени.</text>
      <sha1>jdh78k7zcisv6d2qv9z9dipmcazlaxo</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>