Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.43.0-wmf.26 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля 0 3742 150769 150759 2024-10-12T17:21:36Z Constraque 25300 /* Референції */ 150769 wikitext text/x-wiki {{Адміністратівна єдиніця |назва = Донецька область |місцёва назва = {{lang-uk|Донецька область}} |полога = Donetsk in Ukraine.svg |образок = ХімікФЕСТ(2011-09-17)-1.jpg |прапор = Flag of Donetsk Oblast.svg |ерб = Coat of Arms of Donetsk Oblast 1999.svg |країна = {{UKR}} |адміністратівный центер = [[Донецьк]] ([[де юре]])<br>[[Краматорьск]] ([[де факто]]) |найвекшы міста = Донецьк, [[Маріуполь]], [[Макіївка]], [[Краматорьск]], [[Словяньск]], [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]], [[Покровск]], [[Єнакієве]], [[Сіверьскодонецьк]] |входить = 8 раёнів |хоснованя = [[17. юл]]а [[1932]] |урядный язык = [[Україньскый язык|україньскый]] |розлога = 26 517 |обывательство = 4 059 372 |густота обывательства = 152,97 |етнічны ґрупы = [[Українцї]] (57%)<br>[[Русы|Росіяне]] (38%)<br>[[Ґрекы]] (1,6%) |вебова сторінка = [https://dn.gov.ua/ Донецька ОДА]<br/>[http://donbassrada.gov.ua/ Донецька облрада] }} '''Доне́цька о́бласть''' ({{lang-uk|Донецька область}}) — суть єдна з областей [[Україна|Україны]], што лежыть на выходї штату. Єй головне місто є [[Донецьк]], але кедьже в области проходять воєньскы дїяня од року 2014 і єй часть під [[Росія|російсков]] [[Російско-україньска война|окупаціёв]], центер практічно перенесли до [[Краматорьск]]а. Область гранічіть із [[Луганьска область|Луганьсков]], [[Днїпропетровска область|Днїпропетровсков]], [[Харьковска область|Харьковсков]], [[Запорізька область|Запорізьков областями]] і має граніцю з Ростовсков областю [[Росія|Росії]]. До новембра 1961 область ся называла як Сталіньска область, а Донецьк — Сталіно, на честь колишнёго совєтьского штатного дїятеля [[Йосиф Сталин|Йосифа Сталіна]]. Як часть процесу десталінізації, область была переменована на нынїшню назву подля рїкы Сіверьскый Донецьк Донецька область суть єдным із найважнїшых промысловых областей Україны, окреме в тяжкій промысловости, металурґії, углёдобуваню і машынобудованю. Она має так само богаты природны ресурсы, як камяне угля. == Адміністратівне дїлїня == До року 2020 область мала дїлїня на 18 раёнів і 28 міст обласного вызнаму з властныма справныма орґанами. По адміністратівній реформі з року 2020 было створено 8 новых раёнів<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-IX#Text Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів»] 17. 7. 2020.</ref>, з котрых 3 (Горлівскый, Донецькый, Кальміускый) лежать на теріторії самозваной [[Донецка Людова Република|ДЛР]], і тім екзістують лем [[де юре]]. {| class="wikitable" |- ! Мапа !! Чісло !! Русиньска назва !! Україньска назва !! Місто |- | rowspan=9 align=left|<div style="position: relative;">[[File:Donetsk Oblast location map.svg|300px]]{{Image label|x=0.320|y=0.180|text=[[Краматорьскый раён|1]]}}{{Image label|x=0.450|y=0.245|text=[[Бахмутьскый раён|2]]}}{{Image label|x=0.245|y=0.430|text=[[Покровскый раён|3]]}}{{Image label|x=0.565|y=0.460|text=[[Горлівскый раён|4]]}}{{Image label|x=0.230|y=0.665|text=[[Волновахскый Raion|5]]}}{{Image label|x=0.480|y=0.560|text=[[Donetsk Raion|6]]}}{{Image label|x=0.260|y=0.850|text=[[Mariupol Raion|7]]}}{{Image label|x=0.445|y=0.725|text=[[Kalmiuske Raion|8]]}}</div> |- | 1 || Краматорьскый раён || {{lang|uk|Краматорський район}} || [[Краматорьск]] |- | 2 || Бахмутьскый раён || {{lang|uk|Бахмутський район}} || [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]] |- | 3 || Покровскый раён || {{lang|uk|Покровський район}} || [[Покровск]] |- | 4 || Горлівскый раён || {{lang|uk|Горлівський район}} || [[Горлівка]] |- | 5 || Волновашскый раён || {{lang|uk|Волноваський район}} || [[Волноваха]] |- | 6 || Донецькый раён || {{lang|uk|Донецький район}} || [[Донецьк]] |- | 7 || Маріупольскый раён|| {{lang|uk|Маріупольський район}} || [[Маріуполь]] |- | 8 || Кальміускый раён || {{lang|uk|Кальміуський район}} || [[Кальміуск]] |} == Обывательство == [[Файл:Donetsk dynamics ua.png|300px|thumb|Дінаміка етнічного та языкового сложіня обывательства на теріторії Донецькой области]] [[Файл:Donetska2001languages.PNG|міні|праворуч|300пкс|Найвекше пошырёваня материньского языка у містах і сельрадах Донецькой области подля перепису 2001]] Подля 1. фебруара 2015 р. обывательство Донецькой области было 4 288 258 людей (10,11% од обывательства [[Україна|Україны]]). Густота 162,49 людей/km². Містьске обывательство 90,84%. Етнічне зложіня: [[Українцї]] 56,87%, [[русы|Росіяне]] 38,22%, [[Ґреци]] 1,6%, [[Білорусины|Білоруси]] 0,92%, [[Татары]] 0,4%, [[Армяне]] 0,33%, [[Жыде]] 0,18% і іншы.<ref name="nas">[http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/zb/06/zb_nas_14.zip Государственная служба статистики Украины. Сборник: Численность наличного населения Украины на 1 января 2015 года. Киев 2015. Ответственная за выпуск Тимошенко Г. М. (doc)]</ref> Обывательство ся вызначає многонародностым, ту жыють веце 120 етнічных народностей. Во народностім зложінї обывательства области Українцї переважають над [[Русы|Росіяне]]. У теріторіалнім обывательству векшына часть Українцїв є во северных, северозападных і югозападных раёнах области. У трёх містах ([[Донецьк]], [[Макіївка]] і [[Єнакієве]]) часть Росіян є трохы векшой чім самых Українцїв. == Референції == {{Reflist}} {{Україна}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Донецька область| ]] 1kx83gtx1rvaeicnas11qvcvnattswx 0 4258 150762 140782 2024-10-12T12:35:39Z Бойкыня Босорканя 31002 150762 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Балігород''' ({{lang-pl|Baligród}}) є [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html |title=Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы |publisher=lemko.org |accessdate=2011-09-01}}</ref>. Є центр ґміны [[Балигород (ґміна)|Балигород]]. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Ліськый повіт]] 8lh14sgf5vp5udtodlvkmnzimmt1ru5 0 14456 150772 129614 2024-10-13T03:32:57Z 78.111.212.99 /* Референции */ 150772 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Интермедия}} [[File:Tremolo ondulé 2.svg|right|200px]] '''Интерлудия''', або '''интермедия''',<ref>[http://poiskslov.com/word/интермедия/]</ref> [[Латиньскый язык|лат.]] ''interludium'' од ''inter меджи'' и ''ludus игра'' — невелика [[Композиция (музика)|музична композиция]] або переходна часть, выконавана меджи двома основныма частями [[Музика|музичного]] дѣла — меджи актами [[Опера|оперы]] або [[Драма|драмы]], меджи строфами хорала (импровизация на [[Органы|органах]]), меджи частями инштрументалного цикла (сонаты, суиты).<ref> Интерлюдия. //БСЭ.</ref> ==Жерела и одказы== * Цадик И. Словарь иностранных музыкальных терминов. — М.: Государственное музыкальное издательство, 1935. С. 46. * Интерлюдия. //БСЭ: Большая Советская Энциклопедия. [http://bse.sci-lib.com/article055597.html <small>''Доступно онлайн''</small>] == Референции == Сервер [https://l2.hopzone.net/ru/lineage2/interlude Л2 Интерлюд] от създателите на ХопЗона. {{reflist}} [[Катеґорія:Музична терминология]] fsk5l5adyu2gps9n62e2obvz74d47yw 0 18709 150781 132024 2024-10-13T07:06:45Z Бойкыня Босорканя 31002 150781 wikitext text/x-wiki Киюыпчаки (Kipchak, Qipchaq, Kypchak, Kupchak, Kıpçak) — тюркський кочовий народ, який був особливо відомий ХІ-ХІІ ст. Вийшовши з Кимацького каганату, вони завоювали велику частину [[степь|евразійського степу]] під час тюркської експансії разом з половцями, і були в свою чергу, завойовані монгольською навалою початку 13-го століття. Конфедерації племен кипчаків дали назву, т.з. Половецькое поле. {{Db-redirtypo}}[[File:Igorsvyat.jpg|thumb]] abnctqkz1fy4s0hm2bm7v3j6yj1rrq6 0 21427 150763 147086 2024-10-12T12:36:03Z 31.134.105.50 150763 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Бі́лин''', {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]|}} ''Bilin'', {{Реф-инфо|[[Румуньскый язык|рум.]]}} ''Bălini'', {{Реф-инфо|[[Польскый язык|пол.]]}} ''Biłyn'' — село у [[Раховскый район|Раховському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. У селі на [[2001]] рӯк живе 1745 людий. == Історія == Первым жытелём села быв вӯчарь на котрого казали «Білый» уд того же вӯн туй учинив хыжу и пӯшла назва села. Село ся первый раз споминать у [[1796]] році. Спомин: 1796-9 — Bilen, Білин (MTH. 106), 1804 — Bjlen, Білин (Korabinszky), 1828 — Bilin, Bilen (Nagy 200), 1838 — Bilíny, Білин (Schem. 55), 1851 — Bilen, Білин (Fényes 1: 134), 1863 — Білинъ (Sebestyén 2008: 217), 1877 — Bilin, Білин (Hnt.), 1892 — Bilin, Білин (Bilen) (Hnt.), 1898 — Bilin, Білин (Hnt.), 1913 — Bilin, Білинъ (Hnt.), 1925 — Bilin nad Tisou, Білинꙏ над Тисов, Bilina, 1930 — Bělin, Билинъ (ComMarmUg. 19), 1944 — Bilin, Билинъ (Hnt.), 1983 — Білин, Белин (ZO). == Присілкы == '''Циганьскый''' — первый раз ся споминать у [[XIX. стороча|XIX]] строчу. '''Шивірьскый''' — первый раз ся споминать у [[XIX. стороча|XIX]] строчу. '''Дуднячый''' — у присілкови є цирьков котра была осячена у [[2004]] році, первый раз присілок ся споминать у [[XIX. стороча|XIX]] сторочу. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%BD_(%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C) Білин (Закарпатська область)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] s9wjcf75815rxm9nk4e3ifqyrf3u3nb 0 21441 150775 149729 2024-10-13T06:10:29Z Бойкыня Босорканя 31002 150775 wikitext text/x-wiki '''Вели́кі Лу́чкы''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Nagylucska) ([[Україньскый язык|укр]]. Великі Лучки) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1400]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 9029 людий, из них: [[Русины]] и [[Українцї|Украйинці]] — 95,99% [[Мадяре|Мадяры]] — 3,48% [[Русы|Руські]] — 0,35% [[Білорусины|Білорусы]] — 0,06% [[Молдовани]] — 0,03% [[Словакы|Словены]] — 0,01% [[Циґане|Цигани]] — 0,01% == Знамі Родаци == • [[Стефан Фенцик]] ([[1892]] - [[1946]]) — карпаторусскый поет, дириґент, композітор, пӯп, політик [[Мадярон|Мадярофіл]] и [[Русофил|Русофіл]], глава РНАП и Русской Чорносотинной Ґвардії. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96_%D0%9B%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B8#%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F Великі Лучки] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). coh0ljowx8qvfryilv6adwh0our2foa 150776 150775 2024-10-13T06:10:50Z Бойкыня Босорканя 31002 150776 wikitext text/x-wiki '''Вели́кі Лу́чкы''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Nagylucska) ([[Україньскый язык|укр]]. Великі Лучки) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1400]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 9029 людий, из них: [[Русины]] ([[Долиняне]]) и [[Українцї|Украйинці]] — 95,99% [[Мадяре|Мадяры]] — 3,48% [[Русы|Руські]] — 0,35% [[Білорусины|Білорусы]] — 0,06% [[Молдовани]] — 0,03% [[Словакы|Словены]] — 0,01% [[Циґане|Цигани]] — 0,01% == Знамі Родаци == • [[Стефан Фенцик]] ([[1892]] - [[1946]]) — карпаторусскый поет, дириґент, композітор, пӯп, політик [[Мадярон|Мадярофіл]] и [[Русофил|Русофіл]], глава РНАП и Русской Чорносотинной Ґвардії. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96_%D0%9B%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B8#%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F Великі Лучки] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). p0uosgylrldceq7up2604udentaep7n 0 21899 150766 149552 2024-10-12T12:57:15Z Бойкыня Босорканя 31002 150766 wikitext text/x-wiki [[Файл:PiotrowskiAntoni.Wiosna.jpg|міні|280x280пкс|''Ярь'', Антоній Піотровскый 1902]] '''Ярь''' авадь '''веснá''' — єдна из чотырёх пӯр року, переходный сезон миже [[Зима|зимов]] и [[Літо|літом]]. Екзістувуть всякі методы опреділеня начала и кӯнця яри, удрознявущі ся у зависности уд містного клімата, култур и обычаю̄в. Кой у [[Северна півкуля|Севернӯм полушаріёви]] весна, та у [[Южна півкуля|Южнӯм полушаріёви]] осінь и наоборот. == Кінематоґраф == * [[Весна (кіно)|Весна]] — советьска музыкална комедія [[1947]] року. * [[Весна на Зарічнӯв улици]] — советьскый художественный фільм [[1956]] року. == Иппен позерайте == * [[Ярь (міфолоґія)]] * [[Мерцішор]] [[Катеґорія:Рочный цікл]] [[Катеґорія:Ярь]] 8l5bx6pgi13k9blij6tvre7nibilbxt 0 22115 150761 2024-10-12T12:34:30Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/38712472|Балигород (гміна)]]» 150761 wikitext text/x-wiki '''Бали́город''' (пол. Gmina Baligród) (укр. Гміна Балигород) — ґміна у Ліськӯм повітови, Пудкарпатьского воєводства, Польска. На юго-выходови крайны.{{Універзалный інфобокс}} == Історія == Ґміна є на давньых русиньскых етнічных зимлях. Сотворена из 1.08.1934 у составови Ліського повіта Львӯвського воєводства из дотогочасных сільськых громад: [[Балігород|Балигород]], Быстре, Тисовець, [[Яблонкы]], Кельчава, [[Колониці (Лемковина)|Колоничі]], Лубне, [[Мхава]], Рябе, Розтокы Долішні, [[Стежниця]]<ref name="Dz.U. z 1934 r. Nr 68, poz. 595">{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340680595 |title=Dz.U. z 1934 r. Nr 68, poz. 595 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 21 липня 1934 року про поділ Ліського повіту в Львівському воєводстві на гміни (сільські муніципалітети) |access-date=14 квітня 2016 |archivedate=7 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307203742/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340680595 }}</ref>. == Адміністративноє діленя == У ґміну входять солтиства: [[Балігород|Балигород]], Загочӯвля, Жерденка, Кельчава, [[Мхава]], Новосілкы, Розтокы Долішні, [[Стежниця]], Тисовець, [[Яблонкы]] и другі села: Быстре, Жерниця Вышня, Жерниця Нижня, [[Колониці (Лемковина)|Колониці]], Лубне, Рябе. Станом на 31 децембра 2011 у ґміні жило 3226 особ. == Обывательство == На 31 децембра 2011 року. {| class="wikitable" !Опис ! colspan="2" |Загалом ! colspan="2" |Чоловіки ! colspan="2" |Жінки |- |одиниця |осіб | % |осіб | % |осіб | % |- |все |'''3226''' |100 |1604 |49.72 |1622 |50.28 |- |міське |0 |100 |0 | |0 | |- |сільське |3226 |100 |1604 |49.72 |1622 |50.28 |} == Реліґія == До у́селеня русинӯв у СССР и депортації у 1947 році у рамкох «<nowiki/>[[Акція Вісла|акції Вісла]]<nowiki/>» села ґміны належали до парафій Перемышльскої єпархії:<ref>{{Cite web |url=http://dds.edu.ua/ua/component/abook/book/11-history/57-shematyzm-peremyszl-1936.html |title=Шематизм Перемиськои єпархії |access-date=22 вересня 2015 |archivedate=8 серпня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170808033858/http://dds.edu.ua/ua/component/abook/book/11-history/57-shematyzm-peremyszl-1936.html }}</ref> == Сусідні ґміны == Ґміна Балигород межує из такыми ґмінами: Загӯря, Команча, Лісько, Солина, Тісна. [[Катеґорія:Ліськый повіт]] [[Катеґорія:Ґміны Польска]] [[Катеґорія:Ґміны Пудкарпатьского воєводства]] [[Катеґорія:Польско]] [[Катеґорія:Административны части Польщѣ]] [[Катеґорія:Лемкы]] 2deeasrf3o9rw1shwd7ym0c8le1ivra 150764 150761 2024-10-12T12:40:10Z Бойкыня Босорканя 31002 150764 wikitext text/x-wiki '''Бали́город''' ([[Польскый язык|пол]]. Gmina Baligród) ([[Україньскый язык|укр]]. Гміна Балигород) — [[Ґмина|ґміна]] у [[Ліськый повіт|Ліськӯм повітови]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьского воєводства]], [[Польско|Польска]]. На юго-выходови [[Країна|крайны]].{{Універзалный інфобокс}} == Історія == [[Ґмина|Ґміна]] є на давньых [[Русины|русиньскых]] етнічных зимлях. Сотворена из 1.08.1934 у составови Ліського повіта Львӯвського воєводства из дотогочасных сільськых громад: [[Балігород|Балигород]], Быстре, Тисовець, [[Яблонкы]], Кельчава, [[Колониці (Лемковина)|Колоничі]], Лубне, [[Мхава]], Рябе, Розтокы Долішні, [[Стежниця]]<ref name="Dz.U. z 1934 r. Nr 68, poz. 595">{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340680595 |title=Dz.U. z 1934 r. Nr 68, poz. 595 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 21 липня 1934 року про поділ Ліського повіту в Львівському воєводстві на гміни (сільські муніципалітети) |access-date=14 квітня 2016 |archivedate=7 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307203742/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340680595 }}</ref>. == Адміністративноє діленя == У ґміну входять солтиства: [[Балігород|Балигород]], Загочӯвля, Жерденка, Кельчава, [[Мхава]], Новосілкы, Розтокы Долішні, [[Стежниця]], Тисовець, [[Яблонкы]] и другі села: Быстре, Жерниця Вышня, Жерниця Нижня, [[Колониці (Лемковина)|Колониці]], Лубне, Рябе. Станом на [[31. децембер|31 децембра]] [[2011]] у [[Ґмина|ґміні]] жило 3226 особ. == Обывательство == На [[31. децембер|31 децембра]] [[2011]] року. {| class="wikitable" !Опис ! colspan="2" |Усёго ! colspan="2" |Чоловікы ! colspan="2" |Жоны |- |єдениця |особ | % |осіб | % |осіб | % |- |всё |'''3226''' |100 |1604 |49.72 |1622 |50.28 |- |вароськоє |0 |100 |0 | |0 | |- |сільськоє |3226 |100 |1604 |49.72 |1622 |50.28 |} == Реліґія == До у́селеня [[Русины|русинӯв]] у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и депортації у [[1947]] році у рамкох «<nowiki/>[[Акція Вісла|акції Вісла]]<nowiki/>» [[Село|села]] [[Ґмина|ґміны]] належали до [[Парафія|парафій]] [[Перемышльска єпархія|Перемышльскої єпархії]]:<ref>{{Cite web |url=http://dds.edu.ua/ua/component/abook/book/11-history/57-shematyzm-peremyszl-1936.html |title=Шематизм Перемиськои єпархії |access-date=22 вересня 2015 |archivedate=8 серпня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170808033858/http://dds.edu.ua/ua/component/abook/book/11-history/57-shematyzm-peremyszl-1936.html }}</ref> == Сусідні ґміны == Ґміна Балигород межує из такыми ґмінами: [[Загірє|Загӯря]], [[Команьча|Команча]], [[Ліско|Лісько]], [[Солина]], [[Тісна]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Ліськый повіт]] [[Катеґорія:Ґміны Польска]] [[Катеґорія:Ґміны Пудкарпатьского воєводства]] [[Катеґорія:Польско]] [[Катеґорія:Административны части Польщѣ]] [[Катеґорія:Лемкы]] bzwke8srvl1p986ssretvif70qqy0tu 0 22116 150765 2024-10-12T12:49:34Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/42196448|Літо]]» 150765 wikitext text/x-wiki   [[Файл:Лілея_-_біла_краса_України_на_Орілі_біля_Катеринівки.jpg|альт=Лілея - біла краса Українського літа|міні|254x254пкс|'''Лілея - біла краса літа''' ]] '''Лі́то'''&nbsp;— єдна из чотырёх пӯр року миже чрёв и осінёв, из майвышшыв сириднёмуточныв температуров воздуха. Складать ся из трёх [[Місяць (календарьный)|місяцю̄в]]: у [[Северна півкуля|Южнӯм полушаріёви]] — [[юн]][[Септембер|,]] [[юл]] и [[авґуст]], у [[Южна півкуля|южнӯм]] — [[децембер]], [[януар]], [[фебруар]]. Кой у [[Северна півкуля|Севернӯм полушаріёви]] літо, у Южнӯм полушаріёви буде зима — и наоборот. Літом иде Літнёє сонцестояня, кой нӯч є майкоротка, а світловшй динь майдовшым: 20-21 юна - у [[Северна півкуля|Севернӯм полушаріёви]]; 21-22 децембра - у [[Южна півкуля|Южнӯм полушаріёви]]. [[Катеґорія:Рочный цікл]] [[Катеґорія:Літо]] 29svey5i9uxzcu5zy6p9ucbclwryn1p 150767 150765 2024-10-12T14:00:45Z Constraque 25300 150767 wikitext text/x-wiki [[Файл:Лілея_-_біла_краса_України_на_Орілі_біля_Катеринівки.jpg|альт=Лілея - біла краса Українського літа|міні|254x254пкс|Лілея - біла краса літа]] '''Лі́то''' авадь '''лїто'''&nbsp;— єдна из чотырёх пӯр року миже чрёв и осінёв, из майвышшыв сириднёмуточныв температуров воздуха. Складать ся из трёх [[Місяць (календарьный)|місяцю̄в]]: у [[Северна півкуля|Южнӯм полушаріёви]] — [[юн]], [[юл]] и [[авґуст]], у [[Южна півкуля|южнӯм]] — [[децембер]], [[януар]], [[фебруар]]. Кой у [[Северна півкуля|Севернӯм полушаріёви]] літо, у Южнӯм полушаріёви буде зима — и наоборот. Літом иде Літнёє сонцестояня, кой нӯч є майкоротка, а світловшй динь майдовшым: 20-21 юна — у [[Северна півкуля|Севернӯм полушаріёви]]; 21-22 децембра — у [[Южна півкуля|Южнӯм полушаріёви]]. [[Катеґорія:Рочный цікл]] [[Катеґорія:Лїто]] jxl4sjhi3xypps3lbkc4m20ghg1t4ga 150768 150767 2024-10-12T16:20:35Z Бойкыня Босорканя 31002 150768 wikitext text/x-wiki [[Файл:Лілея_-_біла_краса_України_на_Орілі_біля_Катеринівки.jpg|альт=Лілея - біла краса Українського літа|міні|254x254пкс|Лілея - біла краса літа]] '''Лі́то''' авадь '''лїто'''&nbsp;— єдна из чотырёх пӯр року миже [[Ярь|ярёв]] и осінёв, из майвышшыв сириднёмуточныв температуров воздуха. Складать ся из трёх [[Місяць (календарьный)|місяцю̄в]]: у [[Северна півкуля|Южнӯм полушаріёви]] — [[юн]], [[юл]] и [[авґуст]], у [[Южна півкуля|южнӯм]] — [[децембер]], [[януар]], [[фебруар]]. Кой у [[Северна півкуля|Севернӯм полушаріёви]] літо, у Южнӯм полушаріёви буде зима — и наоборот. Літом иде Літнёє сонцестояня, кой нӯч є майкоротка, а світловый динь майдовшым: 20-21 юна — у [[Северна півкуля|Севернӯм полушаріёви]]; 21-22 децембра — у [[Южна півкуля|Южнӯм полушаріёви]]. [[Катеґорія:Рочный цікл]] [[Катеґорія:Лїто]] 53spi49asjf12j83gc98glz87rs5wba 0 22117 150770 2024-10-12T19:42:07Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/43283172|Димедрол]]» 150770 wikitext text/x-wiki '''Димедро́л''' (''дифенгідрамін ({{Lang-en|diphenhydramine (DPH)}}); МНН: 2-(diphenylmethoxy)-N, N-dimethylethanamine''; b-диметиламіноетилового ефіра бензгідролу гідрохлорид)&nbsp;— противоалерґічный дохторськый препарат, што знимать спазмы бронхӯв и кышечника, розшырює кровоносні сосуды, при лічінёви кропивниці, даякых дерматитӯв и при розладах сна ге снотворноє.<ref name="AHSP2016">{{Cite web |title=Diphenhydramine Hydrochloride |url=https://www.drugs.com/monograph/diphenhydramine-hydrochloride.html |publisher=American Society of Health-System Pharmacists |access-date=28 вересня 2016 |date=6 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160915002404/https://www.drugs.com/monograph/diphenhydramine-hydrochloride.html |archivedate=15 вересня 2016 }}</ref> [[Катеґорія:Хемичны субстанции]] cj5d8ea6viw067wd7hbusj1039eo304 150771 150770 2024-10-12T19:42:43Z Бойкыня Босорканя 31002 150771 wikitext text/x-wiki '''Димедро́л''' (''дифенгідрамін ({{Lang-en|diphenhydramine (DPH)}}); МНН: 2-(diphenylmethoxy)-N, N-dimethylethanamine''; b-диметиламіноетилового ефіра бензгідролу гідрохлорид)&nbsp;— противоалерґічный дохторськый препарат, што знимать спазмы бронхӯв и кышечника, розшырює кровоносні сосуды, при лічінёви кропивниці, даякых дерматитӯв и при розладах сна ге снотворноє. <ref name="AHSP2016">{{Cite web |title=Diphenhydramine Hydrochloride |url=https://www.drugs.com/monograph/diphenhydramine-hydrochloride.html |publisher=American Society of Health-System Pharmacists |access-date=28 вересня 2016 |date=6 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160915002404/https://www.drugs.com/monograph/diphenhydramine-hydrochloride.html |archivedate=15 вересня 2016 }}</ref> {{Універзалный інфобокс}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Хемичны субстанции]] lhxnxw8e6w3gcye9rboie6827s9w39r 0 22118 150773 2024-10-13T06:03:45Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/33569769|Сироїжка]]» 150773 wikitext text/x-wiki '''Голубі́нка''' — рӯд шапковых грибӯв, шора Голубінковых. == Назва == Назва «Голубінка», иде уд того, што гриб мать голубоватый окрас. == Опис == Шапка голубінкы опукло-плеската авадь угнуто-розпростерта, ярко окрашена, мнякушка крыхка, солодка авадь пекучо-ідкый. == Шыріня и місто екзістованя == Ид прикладови — У [[Україна|Украйині]]&nbsp;— близко 50 [[Вид (біолоґія)|видӯв]], векшына из них істи мож. Ростуть у мішаных, май рідко у шпильковых (хвойных) лісах. Майшырены: Голубінка біла (''R. delica'' Fr.) и Голубінка істна (''R. vesca'' L.). Голубінкы становлять не маймало єдної третины урожая всьых добрых грибӯв. == Класифікація == Рӯд Голубінок містить поверх 750 видӯв. [[Катеґорія:Грибы]] iy98cig5auu80lki3b1nkk82twv1l3r 150774 150773 2024-10-13T06:06:08Z Бойкыня Босорканя 31002 150774 wikitext text/x-wiki '''Голубі́нка''' — рӯд шапковых [[Грибы|грибӯв]], шора [[Голубінковы|Голубінковых]]. {{Універзалный інфобокс}} == Назва == Назва «Голубінка», иде уд того, што [[Грибы|гриб]] мать [[Голубый|голубоватый]] окрас. == Опис == Шапка голубінкы опукло-плеската авадь угнуто-розпростерта, ярко окрашена, мнякушка крыхка, солодка авадь пекучо-ідка. == Шыріня и місто екзістованя == Ид прикладови — у [[Україна|Украйині]]&nbsp;— близко 50 [[Вид (біолоґія)|видӯв]], векшына из них істи мож. Ростуть у мішаных, май рідко у шпильковых (хвойных) лісах. Майшырены: [[Голубінка біла]] (''R. delica'' Fr.) и [[Голубінка істна]] (''R. vesca'' L.). Голубінкы становлять не маймало єдної третины урожая всьых добрых [[Грибы|грибӯв]]. == Класифікація == Рӯд Голубінок містить поверх 750 видӯв. [[Катеґорія:Грибы]] frbk97zhzhejzy3j6xb67hhm77pxi1l 0 22119 150777 2024-10-13T07:03:00Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/42670634|Торки]]» 150777 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Торкы (значеня)}} [[Файл:1121_-_Торки_і_берендеї_втікають_з_Русі.jpg|міні|350x350пкс|1121 рік — торкы и берендеї тікавуть из Руси: ''«В то же лето бежаша торци берендичи из Руское земли, и тако мятущеся зде и отиде, погыбоша»''<ref>{{Cite web |title=Бегство торков и берендеев из Русской земли. |url=https://runivers.ru/doc/rusland/letopisi/?SECTION_ID=19639&ELEMENT_ID=587175 |access-date=9 березня 2023 }}</ref>. Мініатюра Радзивілловського літописа (13-15 ст.).]] '''То́ркы''' — тюркськый народ описанный у руськых літописах мавучый происхождіня из народа Огузӯв котры у IX-X сторочу кочовали у прикаспію и дельті Волгы. == Перві контакты из торками == [[965]] року [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Игорёвич]] рушив у похӯд на волзькых булгар и хозар. У ёго вӯйську уже йшли конні полкы степовикӯв-торкӯв. У походови [[Владимир Святославич|Володимира Великого]] на волзькых булгар [[985]] року торкы брали участь не союзникы. У розгромови печенігӯв, які досаждали Руси, велику роль играли торкы. До 50000 сих воїнӯв фурт были у командованю кийӯвськых князю̄в. По кӯнцю службы Торкы поселяли ся на Діпро и южно-руські зимлі. == Торкы и Русь == У середині [[XI. стороча|ХІ стороча]] майвеликі орды торкӯв пуд тиском [[Кыпчаки|половцю̄в]] перекочовали на причорноморські степы и Нижнёє Подніпровля, у́тіснивши удтӯть на запад печенігӯв. У 1146 році племена торкӯв и печенігӯв были споєны руськыми князями у воєнный союз, изнамый за літописами ге <nowiki><i id="mwTg">«чорні клобукы»</i></nowiki>&nbsp;— позад высокых чорных шерстяных шапок, які напоминали руськым головний убӯр православного священника. Чорні клобукы ставуть приграничниками раннёго руського Середнёвіка, які несли службу за князёву плату. Иппен, сыны руськых князю̄в всё май часто проходять боёвоє крещіня, главлячи полкы самых чорных клобукӯв. Ген так чорні клобукы, идучи из руськыми на половцю̄в, описувуть ся у «Слові о полку Игорёвӯм»: ''«А мои ти куряни свѣдоми къмети:'' ''подъ трубами повити,'' ''подъ шеломы възлелѣяны,'' ''конець копїя въскръмлени,'' ''пути имь вѣдоми,'' ''яругы имъ знаєми,'' ''луци у нихъ напряжени,'' ''тули отворени,'' ''сабли изъострени;'' ''сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ,'' ''ищучи себе чти, а князю славѣ».'' Главным врагом Руси, торкӯв и печенігӯв на довгый час стали кочові племена [[Кыпчаки|половцю̄в]]. Руські князі за помӯчов чорных клобукӯв неєдноразово удбивали их, докӯть они не пӯшли из історичної сцены У 1240 році при облозі Киёва векшына Торкӯв умерли, тотых што ся обстали Монґолы переселили на Волгу. [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Русь]] [[Катеґорія:Черкаска область]] [[Катеґорія:Середновік]] 25t5lalauwgucucmm1e15atnpzntwvx 150778 150777 2024-10-13T07:04:18Z Бойкыня Босорканя 31002 150778 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Торкы (значеня)}} [[Файл:1121_-_Торки_і_берендеї_втікають_з_Русі.jpg|міні|350x350пкс|1121 рӯк — торкы и берендеї тікавуть из Руси: ''«В то же лето бежаша торци берендичи из Руское земли, и тако мятущеся зде и отиде, погыбоша»''<ref>{{Cite web |title=Бегство торков и берендеев из Русской земли. |url=https://runivers.ru/doc/rusland/letopisi/?SECTION_ID=19639&ELEMENT_ID=587175 |access-date=9 березня 2023 }}</ref>. Мініатюра Радзивілловського літописа (13-15 ст.).]] '''То́ркы''' — тюркськый [[народ]] описанный у [[Русь|руськых]] [[Лѣтопис|літописах]] мавучый происхождіня из народа [[Огузы|Огузӯв]] котры у [[IX. стороча|IX]]-[[X. стороча|X]] сторочу кочовали у [[Каспіцьке море|прикаспію]] и дельті [[Волґа|Волгы]]. == Перві контакты из торками == [[965]] року [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Игорёвич]] рушив у похӯд на волзькых булгар и хозар. У ёго вӯйську уже йшли конні полкы степовикӯв-торкӯв. У походови [[Владимир Святославич|Володимира Великого]] на волзькых булгар [[985]] року торкы брали участь не союзникы. У розгромови печенігӯв, які досаждали Руси, велику роль играли торкы. До 50000 сих воїнӯв фурт были у командованю кийӯвськых князю̄в. По кӯнцю службы Торкы поселяли ся на Діпро и южно-руські зимлі. == Торкы и Русь == У середині [[XI. стороча|ХІ стороча]] майвеликі орды торкӯв пуд тиском [[Кыпчаки|половцю̄в]] перекочовали на причорноморські степы и Нижнёє Подніпровля, у́тіснивши удтӯть на запад печенігӯв. У 1146 році племена торкӯв и печенігӯв были споєны руськыми князями у воєнный союз, изнамый за літописами ге <nowiki><i id="mwTg">«чорні клобукы»</i></nowiki>&nbsp;— позад высокых чорных шерстяных шапок, які напоминали руськым головний убӯр православного священника. Чорні клобукы ставуть приграничниками раннёго руського Середнёвіка, які несли службу за князёву плату. Иппен, сыны руськых князю̄в всё май часто проходять боёвоє крещіня, главлячи полкы самых чорных клобукӯв. Ген так чорні клобукы, идучи из руськыми на половцю̄в, описувуть ся у «Слові о полку Игорёвӯм»: ''«А мои ти куряни свѣдоми къмети:'' ''подъ трубами повити,'' ''подъ шеломы възлелѣяны,'' ''конець копїя въскръмлени,'' ''пути имь вѣдоми,'' ''яругы имъ знаєми,'' ''луци у нихъ напряжени,'' ''тули отворени,'' ''сабли изъострени;'' ''сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ,'' ''ищучи себе чти, а князю славѣ».'' Главным врагом Руси, торкӯв и печенігӯв на довгый час стали кочові племена [[Кыпчаки|половцю̄в]]. Руські князі за помӯчов чорных клобукӯв неєдноразово удбивали их, докӯть они не пӯшли из історичної сцены У 1240 році при облозі Киёва векшына Торкӯв умерли, тотых што ся обстали Монґолы переселили на Волгу. [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Русь]] [[Катеґорія:Черкаска область]] [[Катеґорія:Середновік]] tt9eysw5a6ac4uuxyh6fzzsep6q4hbc 150779 150778 2024-10-13T07:05:38Z Бойкыня Босорканя 31002 150779 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Торкы (значеня)}} [[Файл:1121_-_Торки_і_берендеї_втікають_з_Русі.jpg|міні|350x350пкс|1121 рӯк — торкы и берендеї тікавуть из Руси: ''«В то же лето бежаша торци берендичи из Руское земли, и тако мятущеся зде и отиде, погыбоша»''<ref>{{Cite web |title=Бегство торков и берендеев из Русской земли. |url=https://runivers.ru/doc/rusland/letopisi/?SECTION_ID=19639&ELEMENT_ID=587175 |access-date=9 березня 2023 }}</ref>. Мініатюра Радзивілловського літописа (13-15 ст.).]] '''То́ркы''' — тюркськый [[народ]] описанный у [[Русь|руськых]] [[Лѣтопис|літописах]] мавучый происхождіня из народа [[Огузы|Огузӯв]] котры у [[IX. стороча|IX]]-[[X. стороча|X]] сторочу кочовали у [[Каспіцьке море|прикаспію]] и дельті [[Волґа|Волгы]]. == Перві контакты из торками == [[965]] року [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Игорёвич]] рушив у похӯд на волзькых булгар и хозар. У ёго вӯйську уже йшли конні полкы степовикӯв-торкӯв. У походови [[Владимир Святославич|Володимира Великого]] на волзькых булгар [[985]] року торкы брали участь не союзникы. У розгромови печенігӯв, які досаждали [[Русь|Руси]], велику роль играли торкы. До 50000 сих воїнӯв фурт были у командованю [[Кієвска Русь|кийӯвськых]] князю̄в. По кӯнцю службы Торкы поселяли ся на [[Днїпр|Діпро]] и южно-руські зимлі. == Торкы и Русь == У середині [[XI. стороча|ХІ стороча]] майвеликі орды торкӯв пуд тиском [[Кыпчаки|половцю̄в]] перекочовали на причорноморські степы и Нижнёє Подніпровля, у́тіснивши удтӯть на запад печенігӯв. У 1146 році племена торкӯв и печенігӯв были споєны руськыми князями у воєнный союз, изнамый за літописами ге <nowiki><i id="mwTg">«чорні клобукы»</i></nowiki>&nbsp;— позад высокых чорных шерстяных шапок, які напоминали руськым головний убӯр православного священника. Чорні клобукы ставуть приграничниками раннёго руського Середнёвіка, які несли службу за князёву плату. Иппен, сыны руськых князю̄в всё май часто проходять боёвоє крещіня, главлячи полкы самых чорных клобукӯв. Ген так чорні клобукы, идучи из руськыми на половцю̄в, описувуть ся у «Слові о полку Игорёвӯм»: ''«А мои ти куряни свѣдоми къмети:'' ''подъ трубами повити,'' ''подъ шеломы възлелѣяны,'' ''конець копїя въскръмлени,'' ''пути имь вѣдоми,'' ''яругы имъ знаєми,'' ''луци у нихъ напряжени,'' ''тули отворени,'' ''сабли изъострени;'' ''сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ,'' ''ищучи себе чти, а князю славѣ».'' Главным врагом Руси, торкӯв и печенігӯв на довгый час стали кочові племена [[Кыпчаки|половцю̄в]]. Руські князі за помӯчов чорных клобукӯв неєдноразово удбивали их, докӯть они не пӯшли из історичної сцены У 1240 році при облозі Киёва векшына Торкӯв умерли, тотых што ся обстали Монґолы переселили на Волгу. [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Русь]] [[Катеґорія:Черкаска область]] [[Катеґорія:Середновік]] 9sq14n7n9ebhy3th5u1vnclokt9dgz7 150780 150779 2024-10-13T07:05:49Z Бойкыня Босорканя 31002 150780 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Торкы (значеня)}} [[Файл:1121_-_Торки_і_берендеї_втікають_з_Русі.jpg|міні|350x350пкс|1121 рӯк — торкы и берендеї тікавуть из Руси: ''«В то же лето бежаша торци берендичи из Руское земли, и тако мятущеся зде и отиде, погыбоша»''<ref>{{Cite web |title=Бегство торков и берендеев из Русской земли. |url=https://runivers.ru/doc/rusland/letopisi/?SECTION_ID=19639&ELEMENT_ID=587175 |access-date=9 березня 2023 }}</ref>. Мініатюра Радзивілловського літописа (13-15 ст.).]] '''То́ркы''' — тюркськый [[народ]] описанный у [[Русь|руськых]] [[Лѣтопис|літописах]] мавучый происхождіня из народа [[Огузы|Огузӯв]] котры у [[IX. стороча|IX]]-[[X. стороча|X]] сторочу кочовали у [[Каспіцьке море|прикаспію]] и дельті [[Волґа|Волгы]]. == Перві контакты из торками == [[965]] року [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Игорёвич]] рушив у похӯд на волзькых булгар и хозар. У ёго вӯйську уже йшли конні полкы степовикӯв-торкӯв. У походови [[Владимир Святославич|Володимира Великого]] на волзькых булгар [[985]] року торкы брали участь ге союзникы. У розгромови печенігӯв, які досаждали [[Русь|Руси]], велику роль играли торкы. До 50000 сих воїнӯв фурт были у командованю [[Кієвска Русь|кийӯвськых]] князю̄в. По кӯнцю службы Торкы поселяли ся на [[Днїпр|Діпро]] и южно-руські зимлі. == Торкы и Русь == У середині [[XI. стороча|ХІ стороча]] майвеликі орды торкӯв пуд тиском [[Кыпчаки|половцю̄в]] перекочовали на причорноморські степы и Нижнёє Подніпровля, у́тіснивши удтӯть на запад печенігӯв. У 1146 році племена торкӯв и печенігӯв были споєны руськыми князями у воєнный союз, изнамый за літописами ге <nowiki><i id="mwTg">«чорні клобукы»</i></nowiki>&nbsp;— позад высокых чорных шерстяных шапок, які напоминали руськым головний убӯр православного священника. Чорні клобукы ставуть приграничниками раннёго руського Середнёвіка, які несли службу за князёву плату. Иппен, сыны руськых князю̄в всё май часто проходять боёвоє крещіня, главлячи полкы самых чорных клобукӯв. Ген так чорні клобукы, идучи из руськыми на половцю̄в, описувуть ся у «Слові о полку Игорёвӯм»: ''«А мои ти куряни свѣдоми къмети:'' ''подъ трубами повити,'' ''подъ шеломы възлелѣяны,'' ''конець копїя въскръмлени,'' ''пути имь вѣдоми,'' ''яругы имъ знаєми,'' ''луци у нихъ напряжени,'' ''тули отворени,'' ''сабли изъострени;'' ''сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ,'' ''ищучи себе чти, а князю славѣ».'' Главным врагом Руси, торкӯв и печенігӯв на довгый час стали кочові племена [[Кыпчаки|половцю̄в]]. Руські князі за помӯчов чорных клобукӯв неєдноразово удбивали их, докӯть они не пӯшли из історичної сцены У 1240 році при облозі Киёва векшына Торкӯв умерли, тотых што ся обстали Монґолы переселили на Волгу. [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Русь]] [[Катеґорія:Черкаска область]] [[Катеґорія:Середновік]] 1xu4r3nmu7vxyzdo2cyukr4e0ylmcqz 150782 150780 2024-10-13T07:07:24Z Бойкыня Босорканя 31002 150782 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Торкы (значеня)}} [[Файл:1121_-_Торки_і_берендеї_втікають_з_Русі.jpg|міні|350x350пкс|1121 рӯк — торкы и берендеї тікавуть из Руси: ''«В то же лето бежаша торци берендичи из Руское земли, и тако мятущеся зде и отиде, погыбоша»''<ref>{{Cite web |title=Бегство торков и берендеев из Русской земли. |url=https://runivers.ru/doc/rusland/letopisi/?SECTION_ID=19639&ELEMENT_ID=587175 |access-date=9 березня 2023 }}</ref>. Мініатюра Радзивілловського літописа (13-15 ст.).]] '''То́ркы''' — тюркськый [[народ]] описанный у [[Русь|руськых]] [[Лѣтопис|літописах]] мавучый происхождіня из народа [[Огузы|Огузӯв]] котры у [[IX. стороча|IX]]-[[X. стороча|X]] сторочу кочовали у [[Каспіцьке море|прикаспію]] и дельті [[Волґа|Волгы]]. == Перві контакты из торками == [[965]] року [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Игорёвич]] рушив у похӯд на волзькых булгар и хозар. У ёго вӯйську уже йшли конні полкы степовикӯв-торкӯв. У походови [[Владимир Святославич|Володимира Великого]] на волзькых булгар [[985]] року торкы брали участь ге союзникы. У розгромови печенігӯв, які досаждали [[Русь|Руси]], велику роль играли торкы. До 50000 сих воїнӯв фурт были у командованю [[Кієвска Русь|кийӯвськых]] князю̄в. По кӯнцю службы Торкы поселяли ся на [[Днїпр|Діпро]] и южно-руські зимлі. == Торкы и Русь == У середині [[XI. стороча|ХІ стороча]] майвеликі орды торкӯв пуд тиском [[Кыпчаки|половцю̄в]] перекочовали на причорноморські степы и Нижнёє Подніпровля, у́тіснивши удтӯть на запад печенігӯв. У [[1146]] році племена торкӯв и печенігӯв были споєны руськыми князями у воєнный союз, изнамый за літописами ге «<nowiki/>[[чорні клобукы]]<nowiki/>»&nbsp;— позад высокых чорных шерстяных шапок, які напоминали руськым головний убӯр православного священника. Чорні клобукы ставуть приграничниками раннёго руського Середнёвіка, які несли службу за князёву плату. Иппен, сыны руськых князю̄в всё май часто проходять боёвоє крещіня, главлячи полкы самых чорных клобукӯв. Ген так чорні клобукы, идучи из руськыми на половцю̄в, описувуть ся у «<nowiki/>[[Слово о полку Игорёвӯм|Слові о полку Игорёвӯм]]<nowiki/>»: ''«А мои ти куряни свѣдоми къмети:'' ''подъ трубами повити,'' ''подъ шеломы възлелѣяны,'' ''конець копїя въскръмлени,'' ''пути имь вѣдоми,'' ''яругы имъ знаєми,'' ''луци у нихъ напряжени,'' ''тули отворени,'' ''сабли изъострени;'' ''сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ,'' ''ищучи себе чти, а князю славѣ».'' Главным врагом Руси, торкӯв и печенігӯв на довгый час стали кочові племена [[Кыпчаки|половцю̄в]]. Руські князі за помӯчов чорных клобукӯв неєдноразово удбивали их, докӯть они не пӯшли из історичної сцены У 1240 році при облозі Киёва векшына Торкӯв умерли, тотых што ся обстали Монґолы переселили на Волгу. [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Русь]] [[Катеґорія:Черкаска область]] [[Катеґорія:Середновік]] lg7ugmf9q9yzfeu5mq5k7v32x2mgu3u 150783 150782 2024-10-13T07:09:08Z Бойкыня Босорканя 31002 150783 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Торкы (значеня)}} [[Файл:1121_-_Торки_і_берендеї_втікають_з_Русі.jpg|міні|350x350пкс|1121 рӯк — торкы и берендеї тікавуть из Руси: ''«В то же лето бежаша торци берендичи из Руское земли, и тако мятущеся зде и отиде, погыбоша»''<ref>{{Cite web |title=Бегство торков и берендеев из Русской земли. |url=https://runivers.ru/doc/rusland/letopisi/?SECTION_ID=19639&ELEMENT_ID=587175 |access-date=9 березня 2023 }}</ref>. Мініатюра Радзивілловського літописа (13-15 ст.).]] '''То́ркы''' — тюркськый [[народ]] описанный у [[Русь|руськых]] [[Лѣтопис|літописах]] мавучый происхождіня из народа [[Огузы|Огузӯв]] котры у [[IX. стороча|IX]]-[[X. стороча|X]] сторочу кочовали у [[Каспіцьке море|прикаспію]] и дельті [[Волґа|Волгы]]. == Перві контакты из торками == [[965]] року [[Святослав I. Іґоревіч|Святослав Игорёвич]] рушив у похӯд на волзькых булгар и хозар. У ёго вӯйську уже йшли конні полкы степовикӯв-торкӯв. У походови [[Владимир Святославич|Володимира Великого]] на волзькых булгар [[985]] року торкы брали участь ге союзникы. У розгромови печенігӯв, які досаждали [[Русь|Руси]], велику роль играли торкы. До 50000 сих воїнӯв фурт были у командованю [[Кієвска Русь|кийӯвськых]] князю̄в. По кӯнцю службы Торкы поселяли ся на [[Днїпр|Діпро]] и южно-руські зимлі. == Торкы и Русь == У середині [[XI. стороча|ХІ стороча]] майвеликі орды торкӯв пуд тиском [[Кыпчаки|половцю̄в]] перекочовали на причорноморські степы и Нижнёє Подніпровля, у́тіснивши удтӯть на запад печенігӯв. У [[1146]] році племена торкӯв и печенігӯв были споєны руськыми князями у воєнный союз, изнамый за літописами ге «<nowiki/>[[чорні клобукы]]<nowiki/>»&nbsp;— позад высокых чорных шерстяных шапок, які напоминали руськым головний убӯр православного священника. Чорні клобукы ставуть приграничниками раннёго руського Середнёвіка, які несли службу за князёву плату. Иппен, сыны руськых князю̄в всё май часто проходять боёвоє крещіня, главлячи полкы самых чорных клобукӯв. Ген так чорні клобукы, идучи из руськыми на половцю̄в, описувуть ся у «<nowiki/>[[Слово о полку Игорёвӯм|Слові о полку Игорёвӯм]]<nowiki/>»: ''«А мои ти куряни свѣдоми къмети:'' ''подъ трубами повити,'' ''подъ шеломы възлелѣяны,'' ''конець копїя въскръмлени,'' ''пути имь вѣдоми,'' ''яругы имъ знаєми,'' ''луци у нихъ напряжени,'' ''тули отворени,'' ''сабли изъострени;'' ''сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ,'' ''ищучи себе чти, а князю славѣ».'' Главным врагом [[Русь|Руси]], торкӯв и печенігӯв на довгый час стали кочові племена [[Кыпчаки|половцю̄в]]. Руські князі за помӯчов чорных клобукӯв неєдноразово удбивали их, докӯть они не пӯшли из історичної сцены У [[1240]] році при облозі [[Кієв|Киёва]] векшына Торкӯв умерли, тотых што ся обстали [[Монґольска ріша|Монґолы]] переселили на [[Волґа|Волгу]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Русь]] [[Катеґорія:Черкаска область]] [[Катеґорія:Середновік]] 5p6wxp1o1bmntmw5djsbbsrysjdtcev 0 22120 150784 2024-10-13T07:20:33Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/43390870|2026]]» 150784 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|2026 (значеня)}}{{Навіґація про рокы|2026}}{{Рік в другых календарях}}'''2026''' ('''MMXXVI''')&nbsp;— не преступный рӯк за [[Ґреґоріаньскый календарь|ґриґоріаньсккм календарём]]. == Дійства == • 1 януара — Кюрасао має поміняти обложеня про азартны игры у интернетови, які до сёго часу будуть становити 2% уд чистого дохода и 0% на ставкы про онлайн-казино. • 1 януара — Кіпр зачне голосованя у Раді ЕС. • 1 януара — Ирьско зачне голосованя у Раді ЕС. • 4 юла — ЗША празднує 250 юбілей независности. • Непілотованый полёт на Марс по проґрамі Аврора. • 12 авґуста — Ровноє сонячноє затемненя. • Удкрытя Храма «Сята Фамілія» у Барселоні. == Приміткы == {{Reflist}}{{Рік (низ)|2026}} [[Катеґорія:Рокы]] [[Катеґорія:2026]] [[Катеґорія:2020-ы]] 2sbnotcwxb0d8mamvumcx5bms22bwrt 150785 150784 2024-10-13T07:24:16Z Бойкыня Босорканя 31002 150785 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|2026 (значеня)}}{{Навіґація про рокы|2026}}{{Рік в другых календарях}}'''2026''' ('''MMXXVI''')&nbsp;— не преступный рӯк за [[Ґреґоріаньскый календарь|ґриґоріаньсккм календарём]]. == Дійства == • [[1. януар|1 януара]] — [[Кюрасао]] має поміняти обложеня про [[азартны игры]] у [[Інтернет|интернетови]], які до сёго часу будуть становити 2% уд чистого дохода и 0% на ставкы про [[онлайн-казино]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ціпрус|Кіпр]] зачне голосованя у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ірьско|Ирьско]] зачне голосованя у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[4. юл|4 юла]] — [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] празднує 250 юбілей [[Независность|независности]]. • Непілотованый полёт на [[Марс (планета)|Марс]] по проґрамі Аврора. • [[12. авґуст|12 авґуста]] — Повноє сонячноє затемненя. • Удкрытя [[Храм «Сята Фамілія»|Храма «Сята Фамілія»]] у [[Барселона|Барселоні]]. == Приміткы == {{Reflist}}{{Рік (низ)|2026}} [[Катеґорія:Рокы]] [[Катеґорія:2026]] [[Катеґорія:2020-ы]] 2udg3b6trmgmc9ope9emw3hh6n2hkod 150786 150785 2024-10-13T07:24:35Z Бойкыня Босорканя 31002 150786 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|2026 (значеня)}}{{Навіґація про рокы|2026}}{{Рік в другых календарях}}'''2026''' ('''MMXXVI''')&nbsp;— не преступный [[Рік|рӯк]] за [[Ґреґоріаньскый календарь|ґриґоріаньскым календарём]]. == Дійства == • [[1. януар|1 януара]] — [[Кюрасао]] має поміняти обложеня про [[азартны игры]] у [[Інтернет|интернетови]], які до сёго часу будуть становити 2% уд чистого дохода и 0% на ставкы про [[онлайн-казино]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ціпрус|Кіпр]] зачне голосованя у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[1. януар|1 януара]] — [[Ірьско|Ирьско]] зачне голосованя у [[Рада ЕС|Раді ЕС]]. • [[4. юл|4 юла]] — [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] празднує 250 юбілей [[Независность|независности]]. • Непілотованый полёт на [[Марс (планета)|Марс]] по проґрамі Аврора. • [[12. авґуст|12 авґуста]] — Повноє сонячноє затемненя. • Удкрытя [[Храм «Сята Фамілія»|Храма «Сята Фамілія»]] у [[Барселона|Барселоні]]. == Приміткы == {{Reflist}}{{Рік (низ)|2026}} [[Катеґорія:Рокы]] [[Катеґорія:2026]] [[Катеґорія:2020-ы]] jr3g1qtdghpaippc0vc1uklpat6k6tw 0 22121 150787 2024-10-13T07:34:07Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/40895384|Розбій]]» 150787 wikitext text/x-wiki '''Збо́й'''&nbsp;— у криміналному праві многых держав насилницько-корысливоє злодійство против властності. У Криміналному кодексови Украйины (ч. 1 ст. 187) збой узначеный ге напад из цілёв заволадіня чужым владіням, своєный из насилством, опасным для живота ци здоровля особы, яка зазнала напада, авадь из угрозов хоснованя такого насилства<ref>{{Cite web |url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1462198904157610 |title=Кримінальний кодекс України, ст. 187 // zakon5.rada.gov.ua |access-date=2 травня 2016 |archivedate=5 червня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160605084258/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1462198904157610 }}</ref>. [[Файл:Travellers_attacked_by_brigands.jpg|міні|300x300пкс|Подорожні зазнавуть атакы [[Збойник|збойникӯв]]. Картина Ніколаса Берхема (близко 1670)]] [[Катеґорія:Збойници]] [[Катеґорія:Криминалне право]] [[Катеґорія:Криминалистика]] k3h5pi6t6inh7tphr03oou9b8tamm2z 150790 150787 2024-10-13T11:23:27Z Бойкыня Босорканя 31002 150790 wikitext text/x-wiki '''Збо́й'''&nbsp;— у криміналному праві многых держав насилницько-корысливоє злодійство против властності. У Криміналному кодексови Украйины (ч. 1 ст. 187) збой узначеный ге напад из цілёв заволадіня чужым владіням, своєный из насилством, опасным для живота ци здоровля особы, яка зазнала напада, авадь из угрозов хоснованя такого насилства<ref>{{Cite web |url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1462198904157610 |title=Кримінальний кодекс України, ст. 187 // zakon5.rada.gov.ua |access-date=2 травня 2016 |archivedate=5 червня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160605084258/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1462198904157610 }}</ref>. [[Файл:Travellers_attacked_by_brigands.jpg|міні|300x300пкс|Подорожні зазнавуть атакы [[Збойник|збойникӯв]]. Картина Ніколаса Берхема (близко 1670)]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Збойници]] [[Катеґорія:Криминалне право]] [[Катеґорія:Криминалистика]] 9mu9nsedh97hsi0aaf91shi2ncjkq5n 1 22122 150788 2024-10-13T07:39:21Z 78.111.212.99 /* Л2 Интерлюдия - Hopzone */ нова секція 150788 wikitext text/x-wiki == Л2 Интерлюдия - Hopzone == Хотел бы обсудить [https://l2.hopzone.net/ru/lineage2/interlude сервера л2 интерлюд] в 2024 году, какие обновления и рейтинги на данный момент есть. [[Шпеціална:Вклад/78.111.212.99|78.111.212.99]] 09:39, 13 октобра 2024 (CEST) or9mmnb2sp201wxzy1jtuvv97395k2u 2 22123 150789 2024-10-13T11:20:19Z Ludek212 31450 Створена сторінка: {{Babel|rue-0|uk-1|ru-2|cs|en-3|de-3|pl-1}} {{Userbox|id=[[Image:Flag of the Czech Republic.svg|60px]]|id-c=#d0e5f5|info=Тот хоснователь є з '''[[Чесько|Чеської републікы]]'''.|info-c=#f1f5fc}} 150789 wikitext text/x-wiki {{Babel|rue-0|uk-1|ru-2|cs|en-3|de-3|pl-1}} {{Userbox|id=[[Image:Flag of the Czech Republic.svg|60px]]|id-c=#d0e5f5|info=Тот хоснователь є з '''[[Чесько|Чеської републікы]]'''.|info-c=#f1f5fc}} 5n6fgcvip6tp14ftc3hzmm8y0hi6fem