Вікіпедія
ruewiki
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.43.0-wmf.28
first-letter
Медіа
Шпеціална
Діскузія
Хоснователь
Діскузія з хоснователём
Вікіпедія
Діскузія ку Вікіпедії
Файл
Діскузія ку файлу
MediaWiki
Діскузія ку MediaWiki
Шаблона
Діскузія ку шаблонї
Поміч
Діскузія ку помочі
Катеґорія
Діскузія ку катеґорії
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Пятніця
0
979
151518
148621
2024-10-25T08:44:34Z
Бойкыня Босорканя
31002
151518
wikitext
text/x-wiki
'''Пятніця''' є означіня про пятый [[день]] по [[Недїля|недїлї]] (одты і ёго назва).
{{Універзалный інфобокс}}{{Днї тыждня}}
{{Стыржень}}
o0qe0idchvee9lygos6mr4icu3lsak6
Безлюдівка
0
5492
151494
149819
2024-10-24T15:24:30Z
Engelseziekte
2261
151494
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти/дня|20241024152430}}
'''Безлю́дівка''' — [[село]] у [[Україна|Українї]], [[Харківскый район|Харківскім районї]] [[Харківска область|Харківской области]] . Находить ся на [[Ріка|ріцї]] [[Уда|Удї]] (басейн [[Сіверскый Донець|Сіверского Дінця]]), за 3 [[км]] на [[юг]] од [[Харків|Харкова]], в 3-х км од станіцї Безлюдівка.
{{НП}}
== Географічне розташування ==
[[Файл:Nahorievske Lake 2, Bezliudivka.JPG|thumb|left|озеро Коваленки (передный план) та озеро Нагорівське (задній план)]]
Селище міського типу ''Безлюдівка'' знаходиться на лівому березі річки [[Уда (річка)|Уда]] (басейн [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]) і на обох берегах річки [[Студенок (річка в Харківському районі)|Студенок]]. На півночі примикає до межі міста [[Харків|Харкова]], у 3 км на північний захід розташований харківський мікрорайон [[Жихор (район Харкова)|Жихор]], у 4 км на південь розташоване смт [[Васищеве]], в 1 км на південний захід — смт [[Хорошеве (смт)|Хорошеве]].
У селищі розташовано кілька великих піщаних кар'єрів, заповнених водою, зокрема: [[Підборівське озеро|оз. Підборівське]], [[Нагорівське озеро|оз. Нагорівське]] та [[озеро Коваленки|оз. Коваленки]]. Через смт проходять дві інтенсивні залізничні магістралі та автомобільний шлях R-78 Харків-Зміїв.
== Жрідла ==
* [https://web.archive.org/web/20110708024952/http://bezludivka-tv.blogspot.com/ місцёвый телеканал]
[[Катеґорія:Села Україны]]
46puzllpgzqit8z269vjms0hvhflzto
Донгхой (аэропорт)
0
6639
151493
151483
2024-10-24T15:23:05Z
Engelseziekte
2261
151493
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти/дня|20241024152259}}
[[Файл:DHAirport13.jpg|250px|thumb|right|Донгхой (аэропорт)]]
'''Донгхой аэропорт''' є аэропорт [[Вєтнам]]y, [[Донгхой]], жыючіми на плосї о розлозї 1,74 км².
{{commons|Донгхой (аэропорт)}}
[[Катеґорія:Аэропорт Вєтнаму]]
6frnepgrazd432hl9re7a3b0ocp5z0c
Колонізація екзопланет
0
9225
151496
151286
2024-10-24T15:26:16Z
Engelseziekte
2261
151496
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти/дня|20241024152616}}
'''Колонізація екзопланет''' є потенційно можливим кроком поширення [[жывот]]а по [[Ґалаксія|галактиці]]. Цей напрямок є перспективним так як серед кандидатів для колонізації є екзопланети, що знаходяться в [[Зона придатна для жывота|зоні придатній для жывота]].
Основою розселення жывота в [[космос]]і є ідея [[Панспермія|панспермії]]. Тобто перенесення зародків життя з подальшим його розвитком на новій [[Планета|планеті]]. Колнізація сформованими людьми, на даному етапі розвитку технологій, малоімовірна.
Технічна можливість перельоту між [[звізда]]ми була обрахована в [[Дедал (проект)|проекті Дедал]]. Одними з перспективних планетних систем є [[Глізе 581]], [[Глізе 667]].
== Одказы ==
* [http://www.projecta.ucoz.com «Заселення екзопланет»]
[[Катеґорія:Колонізація космосу]]
29c6yzuu22pscqtrhn1qeraui05om6o
Теребля (Тячовскый район)
0
14496
151492
145622
2024-10-24T12:55:06Z
188.163.113.197
151492
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Теребля}}
{{Локалита
|статус = Cело Украины
|руська назва = Теребля
|оригинална назва = Talaborfalu {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}}
|застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png -->
|опис заставы = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 -->
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… -->
|вид крайны = Еврорегион <!--2.гарадича администрации -->
|крайна = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]]
|lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 06 |lat_sec = 41 <!-- землеписна ширка -->
|lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 35 |lon_sec = 35<!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Talabor, 1389<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 138.</ref>
|вид региона = область
|регион = Закарпатска
|вид района = <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = Тячовскый
|вид общины = Сельска рада <!--5.гарадича администрации -->
|община = Тереблянска
|площа = 33 <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = Вышка центра села<!--(Найвысша точка, Высота центра …-->
|высота = 267 <!-- в метрах -->
|население = 3600 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2024
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->
|телефонный код = +380-3134
|почтовый индекс = 90550
|вид идентификатора = КОАТУУ <!--инде може быти инша система -->
|цифровой идентификатор = 2124487001
|категория в Commons =
|сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com -->
|язык сайта = <!-- нп. (мад., анг.) -->
}}
'''Теребля''' — [[село]] в [[Тячовскый район|Тячовском районѣ]] [[Закарпатьска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]].
==Полога и околиця==
Теребля — центер сельской рады, розмѣщена на правом березѣ рѣкы [[Теребля (рѣка)|Теребля]], за 18 км на сѣвер од районного центра и за 10 км од желѣзничной штации [[Буштино]]. Через село иде автова дорога [[Буштино]] – [[Синевир (село)|Синевир]].<ref name="Тронько">Тронько П. и др. (ред.), с. 648.</ref>
==Сельска рада==
{{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Тереблянська сільська рада<br>
+380-03134 6-51-01 (телефон) и ...6-50-99 (факс)<br>
90550, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с.Теребля, вул.Центральна,100<ref>Теребля на сайтѣ Верховной рады Украины</ref>
==Обывательство==
В року 1910 зоз 2540 обывательох 2336 были [[Русины]], а 165 — [[Нѣмцѣ]].<ref name=ATM>A történelmi Magyarország.</ref>
В року 1930 в Теребли были 2702 обывателѣ, з того [[Русины]] 2530, [[Евреи]] 147, [[Чехы]] и [[Словаци]] 17, [[Мадяре]] 3, [[Нѣмцѣ]] 2, чужоземцѣ 3. Религийна громада православна, 2405 особ, православна деревяна церква Вознесѣня (1930).<ref name="Достал">Ярослав Достал, с. 237.</ref>
В року 1969 в селѣ жили 3598 особы.<ref name="Тронько"/>
Подля списованя з року 2001 — 3705 особ.<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11672 Теребля на сайтѣ Верховной рады Украины]</ref>
==Вызнамны особы==
* [[Андрѣй Патрус-Карпатскый]] (1917–1980), поет
==История==
[[Файл:Пирогово05.JPG|thumb|250px|Сельске обыстя зоз Тереблѣ<br>[[XVII. стороча]] в музею [[Пирогів (музей)|Пирогова]]]]
Перва упоминка о селѣ Теребля в писемных памятках походить з року 1389.<ref name=Sebestyén/> В [[Середновік|середновѣку]] в Теребли добывали соль <ref name="Тронько"/>
До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] (1920) село належало у Тячовскому округу [[Жупа Мараморош|Мараморошской жупы]].<ref name=ATM/>
В 1930 в селѣ были: русинска школа (6 клас), чешска школа (1 класа), нотариат, пошта, жандарска станиця, ходив державный [[автобус]].<ref name="Достал"/>
Червена армада пришла до Тереблѣ 22. октобра 1944, и з тым зачала ся совѣтска доба его истории. В совѣтской добѣ ку Тереблянской сельской радѣ належало и [[село]] [[Дулово]], в селѣ быв центер польногосподарской артѣли ''Болшевик'', котра занимала ся овоцинарством (плоха 500 га) и скотарством (маржина 500 голов, овцѣ — 1500). В року 1969 село мало середню школу, болницю на 25 постельовых мѣст, породницю, апатику, зубарскый и рентгеновый кабинеты, комуналну купель, взорну библиотеку, клуб на 300 мѣст, стационарну киноустановку, дѣточу захоронку и яселькы, 12 торговых точок, музей [[Степан Вайда|Степана Вайды]].<ref name="Тронько"/>
Православна камяна церква Преображѣня (1937) и монастырь збуряны в зачатку 1970-х. Грекокатолицка мурована церковь
Св. Николая розобрана в року 1973.<ref name="Достал"/>
==Жерела и одказы==
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN|963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y <small>''Доступно онлайн''</small>]
* Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. {{ISBN| 978-615-5097-53-9}}
* Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11672 Теребля на сайтѣ Верховной рады Украины] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Тячовскый район}}{{Закарпатска область}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
0frjpe6m3z7hldmx21ulc2nxtpxzrmf
Кубаньска Рада
0
21232
151501
144970
2024-10-25T05:40:55Z
Бойкыня Босорканя
31002
151501
wikitext
text/x-wiki
'''Куба́ньска Ра́да''' — законодавча орґанизация Кубанского козачого вӯйська и [[Кубаньска Людова Республика|Кубаньской ЛР]], сотворена у [[Апріль|апрілёви]] [[1917]] року. Пӯсля [[Октоброва револуція|Окто̄вберской реболуції]] боролася из [[Совєтьскый союз|Советьскыв]] властёв.
{{Універзалный інфобокс}}
== Історія ==
Была образовата по [[Фебруарска реболуція|Фебруарськӯв реболуції]] гі Кубаньска войськова рада (вайновый округ), у окто̄вброви 1917 стала краёвыв радов.
Отоманом быв убратый [[А.П. Філімонов]], Кубаньска краёва рада зачала збиратися на обговоріня важных діл края.
== Кӯниць екзістованя и Советьска власть. ==
Законодавча рада у новемброви [[1917]] року убрала новоє правительство, 28 януара 1918 року слідувучи примірови [[Україньска Людова Републіка|УЛР]], Кубань провозгашать независность КЛР, из столицёв у [[Краснодар|Екатеринодарі]]. У 1920 перестала екзістовати.
== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Кубанская Рада] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
jb9sc65jy8lxs4fpjc52kefqiwees4e
Шейх Хасіна
0
21725
151502
149351
2024-10-25T05:41:28Z
Бойкыня Босорканя
31002
151502
wikitext
text/x-wiki
{{Особа}}
'''Ше́йх Хасі́на Ва́зед''' (род. [[28. септембер|28. септембра]] [[1947]]) — [[Банґладеш|банґладешська]] [[Политик|політична діячка]], [[Политик|політік]] и [[Презідент|президент]] [[Країна|крайны]] у [[2009]]-[[2024]] роках.
== Біоґрафія ==
Родилася у округови Гопалґонж. Дочка Муджибура Рахмана, первого главы независного [[Банґладеш|Банґладеша]] (у [[1971]]–[[1975]] роках), якого в крайні именувуть «вӯтцём нації». [[1969]] року брала участь у студентьскых заворохах у [[Дгака|столиці]]. [[1971]] року, у час во̄йны за независнӯсть Банґладеша, была арестована [[Пакістан|пакистаньскыв]] арміёв. [[15. авґуст|15 авґуста]] [[1975]] року у час воєнного переворота Муджибура Рахмана и дас 20 членӯв ёго файты было убито заговорщиками; Хасіна у сись час пребывала у [[Нїмецько|ФРН]], из усёї файты уціліла леш она и її сестра, яка тоже была не у Банґладешови у час переворота. [[1981]] року, ищи будучи за гатаром, была убрана главов Авамі Ліг — партії, яку колись главив її отиць. Того же року она вернулася у Банґладеш. Пребывала у опозиції ид режимови Ершада, якый раз выступав ге воєнный адміністратор, а потӯм ге президент крайны, орґанізовала масові акції протеста против ёго правліня, неєдноразово была пуд арестом. [[1991]] року, по кӯнцю власти Ершада и обновліня демократичной системы управліня, Авамі Ліг пуд її управлінём проиграла парламентскі выборы Націоналістичнӯв партії (НПБ), яку главила Халеда Зіа. Выборы 1991 року много у чому узначили характер політичного живота у 1990. роках и далша борьба за власть зачала ся миже сими двома політичными силами.
== Премєр-міністр у 1996—2001 роках ==
У марцови [[1996]] року Хасіна бойкотовала очередні выборы, заставивши Халеду Зіа сформовати переходну управу и огласити повторні выборы, на якых перва здобыла побіду. Стала первым премєр-міністром Банґладеша, яка проробила повный пятьрочный срок. За рокы її правліня уліпшилися удношіня из [[Індія|Індіёв]], было пудписано договӯр за розділ вод [[Ґанґа (ріка)|Ґанґа]]. Економічноє зростаня по правліню Хасіны Вазед ишло май потихы, до того же повені неєдноразово были крайні великых збыткӯв. [[1999]] року Націоналістична партія Банґладеша ініціёвала общый політичный страйк из цілёв удставкы Хасіны, єднак она катеґорично удказала ся пӯти досрочно.
== Діятелность у опозиції 2001—2008 ==
Пудготовка ид выборам [[2001]] року проходила у напряженӯв обстановці, у резултатови терактӯв умерло поверх сто чоловік. Пӯсля поражіня на выборах Шейх Хасіна обвинила НПБ у фалсіфікаціях, но и так пӯшла у удставку. [[2004]] року у час свої речи Шейх Хасіна у [[Дгака|столиці]] мала претерпіти [[Атентат|покушіня]], в резултатови якого умерло 19 чоловік, сама она мала леш пару легкых ран. НПБ катеґорично удверла обвиненя у орґанізації теракта. При чрезвычнӯв ситуації, упровадженӯв воєнными перед выборами 2007 року, Хасіну Вазед было арестовано, айбо у юнови [[2008]] року она лишила крайну и у́їхала у [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]].
== Вертаня ид власти ==
У [[Новембер|новемброви]] [[2008]] року Хасіна Вазед вернулася у крайну, обы возглавити свою партію на новых парламентьскых выборах, які было призначено на [[29. децембер|29 децембра]] [[2008]] року. Удповідно ид резултатам выборӯв Авамі Ліг здобыла бӯльш ге убіждену побіду, и зформовала управу крайны. Хасіна стала ид исполненю должности премєр-міністра [[6. януар|6 януара]]. [[5. авґуст|5 авґуста]] [[2024]] року она лишила [[Банґладеш]] у резултатови реболуції.
== Удкликованя ==
{{Переклад|uk|Шейх Хасіна|43281482}}
[[Катеґорія:Уродили ся 1947]]
4rp1ilfbby1fxlykl8ww9dz7qrix3dg
Вибори президента Шрі-Ланки 2024 року
0
21910
151495
151459
2024-10-24T15:24:49Z
Engelseziekte
2261
151495
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти/дня|20241024152449}}
[[Файл:Flag of Sri Lanka (16-9).png|міні|Прапор Шрі-Ланки]]
'''Вибори президента Шрі-Ланки в 2024''' році заплановані на 21 вересня 2024 року, де виборці оберуть президента на п'ятирічний термін.<ref name="AJ-26.07.2024">{{Cite web |date=26 July 2024 |title=Sri Lanka presidential election set for September 21 amid ailing economy |url=https://www.aljazeera.com/news/2024/7/26/sri-lanka-presidential-election-set-for-september-21-amid-ailing |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240823094415/https://www.aljazeera.com/news/2024/7/26/sri-lanka-presidential-election-set-for-september-21-amid-ailing |archivedate=23 August 2024 |access-date=25 August 2024 |publisher=Al Jazeera }}</ref><ref>{{Cite web |date=26 July 2024 |title=Sri Lanka to hold presidential election on Sept. 21 |url=https://asia.nikkei.com/Politics/Sri-Lanka-to-hold-presidential-election-on-Sept.-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240822031647/https://asia.nikkei.com/Politics/Sri-Lanka-to-hold-presidential-election-on-Sept.-21 |archivedate=22 August 2024 |access-date=25 August 2024 |publisher=Nikkei Asia }}</ref> Чинний президент Раніл Вікремесінгхе домагається переобрання як незалежний кандидат, що робить його першим діючим президентом, який балотується на переобрання після Махінди Раджапакси в 2015 році.<ref>{{Cite web |author=Husain |first=Jamila |date=8 April 2023 |title=Ranil to contest Presidential election, hints at poll early next year |url=https://www.dailymirror.lk/top_story/Ranil-to-contest-Presidential-election-hints-at-poll-early-next-year/155-257384 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240225175906/https://www.dailymirror.lk/top_story/Ranil-to-contest-Presidential-election-hints-at-poll-early-next-year/155-257384 |archivedate=25 February 2024 |access-date=25 August 2024 |publisher=Daily Mirror }}</ref><ref name="AD-26.07.2024">{{Cite web |url=https://www.adaderana.lk/news.php?nid=100782 |title=Presidential Election: Bonds placed for Ranil to contest as independent candidate |publisher=Ada Derana |date=26 July 2024 |access-date=25 August 2024 |archivedate=27 July 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240727032115/https://www.adaderana.lk/news.php?nid=100782 }}</ref><ref name="DH-27.07.2024">{{Cite web |date=27 July 2024 |title=President Ranil Wickremesinghe officially announces candidacy for Sri Lankan presidency |url=https://www.deccanherald.com/world/president-ranil-wickremesinghe-officially-announces-candidacy-for-sri-lankan-presidency-3125167 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240808185634/https://www.deccanherald.com/world/president-ranil-wickremesinghe-officially-announces-candidacy-for-sri-lankan-presidency-3125167 |archivedate=8 August 2024 |access-date=25 August 2024 |publisher=Deccan Herald }}</ref>
Серед інших відомих кандидатів — лідер опозиції Саджит Премадаса, Анура Кумара Діссанаяке з NPP і Намал Раджапакса, син колишнього президента Махінди Раджапакси.
== Фон ==
Останні прямі президентські вибори в Шрі-Ланці відбулися в 2019 році, де кандидат від SLPP Готабая Раджапакса переміг на виборах із переконливою перемогою, перемігши свого головного опонента Саджита Премадасу.<ref>{{Cite web |url=https://economictimes.indiatimes.com/news/politics-and-nation/november-lanka-polls-to-test-indias-presence-in-southern-indian-ocean-region/articleshow/71680983.cms |title=November Lanka polls to test India's presence in southern Indian Ocean region |publisher=The Economic Times |author=Chaudhury |first=Dipanjan Roy |date=21 October 2019 |access-date=25 August 2024 |archivedate=18 April 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240418145129/https://economictimes.indiatimes.com/news/politics-and-nation/november-lanka-polls-to-test-indias-presence-in-southern-indian-ocean-region/articleshow/71680983.cms }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.aljazeera.com/news/2019/11/17/sri-lanka-rajapaksa-wins-presidency-as-premadasa-concedes/ |title=Sri Lanka: Rajapaksa wins presidency as Premadasa concedes |publisher=Al Jazeera |author=Hashim |first=Asad |date=17 November 2019 |access-date=25 August 2024 |archivedate=13 April 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240413040652/https://www.aljazeera.com/news/2019/11/17/sri-lanka-rajapaksa-wins-presidency-as-premadasa-concedes }}</ref>
Зрештою Раджапакса пішов у відставку 14 липня 2022 року під час протестів у Шрі-Ланці 2022 року.<ref>{{Cite web |url=https://www.newsfirst.lk/2022/07/15/sri-lanka-president-gotabaya-has-officially-stepped-down |title=Sri Lanka: President Gotabaya has officially stepped down |publisher=Newsfirst |author=Farzan |first=Zulfick |date=15 July 2022 |access-date=25 August 2024 |archivedate=9 October 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20231009190815/https://www.newsfirst.lk/2022/07/15/sri-lanka-president-gotabaya-has-officially-stepped-down/ }}</ref> Це викликало непрямі президентські вибори через парламент через тиждень для обрання наступника відповідно до статті 40 Конституції.<ref>{{Cite web |url=https://economictimes.indiatimes.com/news/international/world-news/sri-lankas-parliament-to-elect-new-president-on-july-20/articleshow/92808201.cms?from=mdr |title=Sri Lanka's parliament to elect new president on July 20 |publisher=The Economic Times |date=11 July 2022 |access-date=25 August 2024 |archivedate=25 August 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240825133839if_/https://economictimes.indiatimes.com/news/international/world-news/sri-lankas-parliament-to-elect-new-president-on-july-20/articleshow/92808201.cms?from=mdr }}</ref> Раніл Вікремесінгхе, якого лише два місяці тому Раджапакса призначив прем’єр-міністром, отримав найбільшу кількість голосів і склав присягу як 9-й президент Шрі-Ланки 21 липня 2022 року.<ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/news/world-asia-62202901 |title=Sri Lanka: Ranil Wickremesinghe elected president by MPs |publisher=BBC |author=Mao |first=Frances |author2=Ethirajan |first2=Anbarasan |date=20 July 2022 |access-date=25 August 2024 |archivedate=24 August 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240824054920/https://www.bbc.com/news/world-asia-62202901 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.newsfirst.lk/2022/07/20/sri-lanka-gets-a-new-president-ranil-wickremesinghe-wins-with-134-votes |title=Sri Lanka gets a new President: Ranil Wickremesinghe wins with 134 votes |publisher=Newsfirst |author=Farzan |first=Zulfick |date=20 July 2022 |access-date=25 August 2024 |archivedate=8 February 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240208130602/https://www.newsfirst.lk/2022/07/20/sri-lanka-gets-a-new-president-ranil-wickremesinghe-wins-with-134-votes/ }}</ref>
Стаття 40 Конституції Шрі-Ланки стверджує, що «будь-яка особа, наступна на посаді Президента, обіймає посаду лише протягом невичерпаного періоду повноважень Президента, який звільняє посаду.<ref>{{Cite web |url=https://www.lawnet.gov.lk/presidential-electionsspecial-provisions/ |title=Presidential Elections (Special Provisions) Act |publisher=Lawnet – Ministry of Justice |author=The Parliament of Sri Lanka |date=29 January 1981 |access-date=25 August 2024 |archivedate=15 June 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240615031646/https://www.lawnet.gov.lk/presidential-electionsspecial-provisions/ }}</ref> Термін повноважень Президента Вікремесінгхе закінчується 17 листопада 2024 р.
Дискусії навколо виборів 2024 року були головною темою з початку року. Виборча комісія заявила, що вибори повинні відбутися з 17 вересня по 16 жовтня, як того вимагає Конституція. 26 липня виборча комісія опублікувала офіційне повідомлення, в якому повідомлялося, що вибори відбудуться 21 вересня 2024 року, а висування кандидатів має бути подано до 15 серпня.<ref>{{Cite web |url=https://www.adaderana.lk/news.php?nid=100777 |title=2024 Presidential Election to be held on September 21 |publisher=Ada Derana |date=26 July 2024 |access-date=25 August 2024 |archivedate=27 July 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240727193027/https://www.adaderana.lk/news.php?nid=100777 }}</ref> Комісія вирішила провести вибори в суботу, вважаючи, що це допоможе забезпечити високу явку виборців. Того ж дня Раніл Вікремесінгхе оголосив про свою кандидатуру на другий президентський термін, балотуючись як незалежний кандидат.<ref name="AJ-26.07.2024" /><ref name="DH-27.07.2024" />
Приблизно 17 мільйонів людей мають право голосу на цих виборах.<ref name="AP-06.09.2024">{{Cite web |url=https://apnews.com/article/sri-lanka-presidential-election-explained-wickremesinghe-e203abecd36d04fde21e927b9be8ba71 |title=What's at stake in Sri Lanka's first presidential vote since its economic meltdown? |publisher=The Associated Press |author=Francis |first=Krishan |date=6 September 2024 |access-date=6 September 2024 |archivedate=6 September 2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240906153709/https://apnews.com/article/sri-lanka-presidential-election-explained-wickremesinghe-e203abecd36d04fde21e927b9be8ba71 }}</ref>
{| class="wikitable" style="margin:1em auto; text-align:center; font-size:90%;"
! colspan="13" style="width:800px;" |Election results
|-
! rowspan="2" style="width: 10em" |Дати проведення виборів
! colspan="2" style="border-bottom:4px solid #9D1B25; " |Шрі-Ланка Podujana Peramuna
! colspan="2" style="border-bottom:4px solid #43894d; " |Самагі Яна Балавегая
! colspan="2" style="border-bottom:4px solid #C4094A;" |Національна народна влада
! colspan="2" style="border-bottom:4px solid #ff0;" |Тамільський національний альянс
! colspan="2" style="border-bottom:4px solid green;" |Єдина національна партія
! colspan="2" style="border-bottom:4px solid grey;" |інші
|- style="background:#e9e9e9; text-align:center;"
! style="width: 4em" |голосів
! style="width: 4em" | %
! style="width: 4em" |голосів
! style="width: 4em" | %
! style="width: 4em" |голосів
! style="width: 4em" | %
! style="width: 4em" |голосів
! style="width: 4em" | %
! style="width: 4em" |голосів
! style="width: 4em" | %
! style="width: 4em" |голосів
! style="width: 4em" | %
|- style="height:50px; background:#eee;"
| style="border-right:5px solid #9D1B25; " |Президентські вибори 2019 року
| style="font-weight:bold;" |6,924,255
| style="font-weight:bold;" |52.25%
|-
|-
|418,553
|3.16%
|-
|-
|5,564,239
|41.99%{{Efn-lr|[[New Democratic Front (Sri Lanka)|New Democratic Front]] candidate led by the [[United National Party]]}}
|345,452
|2.35%
|- style="height:50px"
| style="border-right:5px solid #9D1B25; " |Парламентські вибори 2020 року
| style="font-weight:bold;" |6,853,690
| style="font-weight:bold;" |59.09%
|2,771,980
|23.90%
|445,958
|3.84%
|327,168
|2.82%
|249,435
|2.15%
|950,698
|8.20%
|}
8wszo08jtexw8ohli6f4evi6va2upjk
По̄ляна (Хустськый район)
0
22248
151497
151490
2024-10-24T16:12:46Z
31.134.105.50
151497
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|По̄ляна (значеня)}}{{НП}}'''По̄́ляна''' ([[Мадярскый язык|мад]]. ''Gernyésmező'', [[Україньскый язык|укр]]. ''Поляна'', [[Чеськый язык|чис]]. ''Poljana'', [[Румуньскый язык|рум]]. ''Poleana'') — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].
== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1892]] році. На протязі свого пребываня у составови [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] и [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] міняв назвы на «Ernyésmező», «Hustec Poljana» и пак у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] на «Поляна».
== Реліґія ==
У межох [[Село|села]] є [[монастырь]] ст. Иоана Богослова и [[Церьков (храм)|цирьков]] ст. Иоана Богослова.
У [[1960]] р. [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советьска]] власть закрыла [[монастырь]], [[Келія|келії]] розобрали, айбо [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[дзвӯнниця]] лишилися.
[[Монастырь]] удкрыли наново у [[1992]] році. Игуменёв стала черниця Любов Криванич. Построєно два [[Тиґла|тиґляні]] корпусы [[Келія|келій]]. Пиля деривляної [[Церьков (храм)|церкови]] учинили муровану [[Каплиця|каплицю]] ''Всьых сятых''.
== Туристичны міста ==
* Монастырь ст. Иоана Богослова;
* Храм ст. Иоана Богослова;
* Мінеральні жрідла.
== Удкликованя ==
[http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/21206 Погода у селі]
{{Хустскый район}}
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
aiiwii80swp7ionls8a7oq9mcf330xi
151498
151497
2024-10-24T16:38:35Z
Flipdot
23893
Не мать жадного жрідла
151498
wikitext
text/x-wiki
{{Непотверджено}}
{{Стыржень}}
{{Вецезначность|По̄ляна (значеня)}}{{НП}}
'''По̄́ляна''' ({{Lang-hu|Gernyésmező}}, {{Lang-uk|Поляна}}, {{Lang-cs|Poljana}}, {{Lang-ro|Poleana}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].
== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1892]] році. На протязі свого пребываня у составови [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] и [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] міняв назвы на «Ernyésmező», «Hustec Poljana» и пак у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] на «Поляна».
== Реліґія ==
У межох [[Село|села]] є [[монастырь]] ст. Иоана Богослова и [[Церьков (храм)|цирьков]] ст. Иоана Богослова.
У [[1960]] р. [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советьска]] власть закрыла [[монастырь]], [[Келія|келії]] розобрали, айбо [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[дзвӯнниця]] лишилися.
[[Монастырь]] удкрыли наново у [[1992]] році. Игуменёв стала черниця Любов Криванич. Построєно два [[Тиґла|тиґляні]] корпусы [[Келія|келій]]. Пиля деривляної [[Церьков (храм)|церкови]] учинили муровану [[Каплиця|каплицю]] ''Всьых сятых''.
== Туристичны міста ==
* Монастырь ст. Иоана Богослова;
* Храм ст. Иоана Богослова;
* Мінеральні жрідла.
== Удкликованя ==
[http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/21206 Погода у селі]
{{Хустскый район}}
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
698rfhy1b4dymprzedsu52lhhy166kp
151499
151498
2024-10-24T17:26:29Z
31.134.105.50
151499
wikitext
text/x-wiki
{{Непотверджено}}
{{Вецезначность|По̄ляна (значеня)}}{{НП}}
'''По̄́ляна''' ({{Lang-hu|Gernyésmező}}, {{Lang-uk|Поляна}}, {{Lang-cs|Poljana}}, {{Lang-ro|Poleana}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].
== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1892]] році. На протязі свого пребываня у составови [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] и [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] міняв назвы на «Ernyésmező», «Hustec Poljana» и пак у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] на «Поляна».
== Реліґія ==
У межох [[Село|села]] є [[монастырь]] ст. Иоана Богослова и [[Церьков (храм)|цирьков]] ст. Иоана Богослова.
У [[1960]] р. [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советьска]] власть закрыла [[монастырь]], [[Келія|келії]] розобрали, айбо [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[дзвӯнниця]] лишилися.
[[Монастырь]] удкрыли наново у [[1992]] році. Игуменёв стала черниця Любов Криванич. Построєно два [[Тиґла|тиґляні]] корпусы [[Келія|келій]]. Пиля деривляної [[Церьков (храм)|церкови]] учинили муровану [[Каплиця|каплицю]] ''Всьых сятых''.
== Туристичны міста ==
* Монастырь ст. Иоана Богослова;
* Храм ст. Иоана Богослова;
* Мінеральні жрідла.
== Удкликованя ==
[http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/21206 Погода у селі]{{Стыржень}}{{Хустскый район}}
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
1u9q03jni9hr4sfv6ekgagbtbluee91
151500
151499
2024-10-25T05:34:46Z
Бойкыня Босорканя
31002
151500
wikitext
text/x-wiki
{{Непотверджено}}
{{Вецезначность|По̄ляна (значеня)}}{{НП}}
'''По̄́ляна''' ({{Lang-hu|Gernyésmező}}, {{Lang-uk|Поляна}}, {{Lang-cs|Poljana}}, {{Lang-ro|Poleana}}) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].
== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1892]] році. На протязі свого пребываня у составови [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] и [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] міняв назвы на «Ernyésmező», «Hustec Poljana» и пак у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] на «Поляна».
== Реліґія ==
У межох [[Село|села]] є [[монастырь]] ст. Иоана Богослова и [[Церьков (храм)|цирьков]] ст. Иоана Богослова.
У [[1960]] р. [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советьска]] власть закрыла [[монастырь]], [[Келія|келії]] розобрали, айбо [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[дзвӯнниця]] лишилися.
[[Монастырь]] удкрыли наново у [[1992]] році. Игуменёв стала черниця Любов Криванич. Построєно два [[Тиґла|тиґляні]] корпусы [[Келія|келій]]. Пиля деривляної [[Церьков (храм)|церкови]] учинили муровану [[Каплиця|каплицю]] ''Всьых сятых''.
== Туристичны міста ==
* Монастырь ст. Иоана Богослова;
* Храм ст. Иоана Богослова;
* Мінеральні жрідла.
== Удкликованя ==
[http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/21206 Погода у селі]
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0_(%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Поляна (Хустський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Стыржень}}{{Хустскый район}}
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
7iq9jgcv41mxlpicdvxbgyfttn99jds
Само
0
22249
151503
2024-10-25T06:36:22Z
Бойкыня Босорканя
31002
Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/139385717|Само]]»
151503
wikitext
text/x-wiki
{{Государственный деятель|должность=правитель [[Государство Само|государства Само]]|дети=-}}'''Са́мо''' (ум. [[658]]) — первый изнамый по имени [[Славяне|словяньскый]] князь, основатель державы Само. Иппен знамый ге князь Білых Горватӯв «Самослав».<ref>https://baitsar.blogspot.com/2018/02/blog-post_6.html?m=1</ref>
== Біоґрафія ==
По хоніці Фредегара, Само быв франкськым торговцём из Сенонской области. Вӯн главив восстания славян (Білых Горват) против Аварського каганата, быв избраный кралём (воєнным вождём) и уграв во̄йну. У хроніці Фредегара исе дійство удносить ся ид 623 року.
[[Файл:Náklo_(vrch),_Sámo.jpg|ліворуч|міні|Памнятник Само у Дубнянах, [[Чесько|Чиську]]]]
Гипотезу о франкском происхождении Само поддерживают не все источники. Так поздняя традиция, записанная в созданном около 870 года в [[Бавария|Баварии]] тексте «[[Обращение баваров и хорутан]]» ({{Lang-la|«Conversio Bagoariorum et Carantanorum»}}), называет Само славянином:
{{начало цитаты}}«Во времена славного короля франков Дагоберта славянин некий, именем Само, проживавший у хорутан, был вождём этого племени»{{конец цитаты|источник=''Conversio Bagoariorum et Carantanorum'' («Обращение баваров и хорутан»)<ref>«Conversio». c. 4. MG, SS. T. XI, p. 7., цитата приведена по {{статья|автор= Грацианский Н.|заглавие= Славянское царство Само (к критике известий «Хроники Фредегара»)|ссылка= http://svetaland.webgarden.cz/unnamed-29|издание= Исторический журнал|год= 1943|номер= 5|страницы= 45|deadlink= да|archiveurl= https://web.archive.org/web/20090129201757/http://svetaland.webgarden.cz/unnamed-29|archivedate= 2009-01-29}}</ref>.}}
По смерти Само у 658 році державп, учинена ним, розпала ся пуд напором аварӯв.
== Удкликованя ==
{{Reflist|широкие}}
[[Файл:Tribal_Kingdom_of_Samo-sl_version.PNG|міні|Держава Само]]
== Література ==
* Грацианский Н. Славянское царство Само (К критике известий «Хроники Фредегара») // Исторический журнал : журнал. — М.: Правда, 1943. — № 5—6 (117-118). — С. 41—47. — ISSN 0042-8779. Архивировано 29 января 2009 года.
* {{Книга |автор=[[Жих, Максим Иванович|М. И. Жих]] |часть= |ответственный= |год=2019 |том= |isbn=978-5-600-01226-4 |ref=Жих }}
*
* [https://web.archive.org/web/20070930191631/http://www.visit-czech.ru/imperiyasamo Империя Само на территории Чехии]
* ''Лаштовичка М.'' [http://www.prag.ru/history-czech/history-czech-130.html Первый славянский князь Само — до сих пор нерешённый вопрос]
[[Катеґорія:История Чехии]]
[[Катеґорія:Історія Европы]]
[[Катеґорія:Славяне]]
nf3aagsj9ejq9l5s3mig7u2qy9c4iee
151504
151503
2024-10-25T06:42:15Z
Бойкыня Босорканя
31002
151504
wikitext
text/x-wiki
'''Са́мо''' (ум. [[658]]) — первый изнамый по имени [[Славяне|словяньскый]] князь, основатель державы Само. Иппен знамый ге князь Білых Горватӯв «Самослав».<ref>https://baitsar.blogspot.com/2018/02/blog-post_6.html?m=1</ref>
== Біоґрафія ==
По хоніці Фредегара, Само быв франкськым торговцём из Сенонской области. Вӯн главив восстания славян (Білых Горват) против Аварського каганата, быв избраный [[Монархія|кралём]] (воєнным вождём) и уграв во̄йну. У хроніці Фредегара исе дійство удносить ся ид [[623]] року.
[[Файл:Náklo_(vrch),_Sámo.jpg|ліворуч|міні|Памнятник Само у Дубнянах, [[Чесько|Чиську]]]]
Ґіпотезу за франкськоє происхождіня Само пуддержувуть не усі жрідла. Так пӯздня традиція, записана у учиненӯм коло [[870]] року у [[Бавария|Баварії]] текстови [[Возваня баварӯв и хорутан|«Возваня баварӯв и хорутан»]] ({{Lang-la|«Conversio Bagoariorum et Carantanorum»}}), называть Само словянином:
{{Цитат збоку|Содержанье=«Во часы славного краля франкӯв Дагоберта словянин даякый, именём Само, проживавшый у хорутан, быв вождём сёго племени»}}
По смерти Само у [[658]] році держава, учинена ним, розпала ся пуд напором [[Авары|аварӯв]].
== Удкликованя ==
{{Reflist|широкие}}
[[Файл:Tribal_Kingdom_of_Samo-sl_version.PNG|міні|Держава Само]]
== Література ==
* Грацианский Н. Славянское царство Само (К критике известий «Хроники Фредегара») // Исторический журнал : журнал. — М.: Правда, 1943. — № 5—6 (117-118). — С. 41—47. — ISSN 0042-8779. Архивировано 29 января 2009 года.
* {{Книга |автор=[[Жих, Максим Иванович|М. И. Жих]] |часть= |ответственный= |год=2019 |том= |isbn=978-5-600-01226-4 |ref=Жих }}
*
* [https://web.archive.org/web/20070930191631/http://www.visit-czech.ru/imperiyasamo Империя Само на территории Чехии]
* ''Лаштовичка М.'' [http://www.prag.ru/history-czech/history-czech-130.html Первый славянский князь Само — до сих пор нерешённый вопрос]
[[Катеґорія:История Чехии]]
[[Катеґорія:Історія Европы]]
[[Катеґорія:Славяне]]
7wipmc39abqtr008c1ca7wmry9jfivg
151505
151504
2024-10-25T06:42:35Z
Бойкыня Босорканя
31002
151505
wikitext
text/x-wiki
'''Са́мо''' (ум. [[658]]) — первый изнамый по имени [[Славяне|словяньскый]] князь, основатель державы Само. Иппен знамый ге князь Білых Горватӯв «Самослав».<ref>https://baitsar.blogspot.com/2018/02/blog-post_6.html?m=1</ref>
{{Особа}}
== Біоґрафія ==
По хоніці Фредегара, Само быв франкськым торговцём из Сенонской области. Вӯн главив восстания славян (Білых Горват) против Аварського каганата, быв избраный [[Монархія|кралём]] (воєнным вождём) и уграв во̄йну. У хроніці Фредегара исе дійство удносить ся ид [[623]] року.
[[Файл:Náklo_(vrch),_Sámo.jpg|ліворуч|міні|Памнятник Само у Дубнянах, [[Чесько|Чиську]]]]
Ґіпотезу за франкськоє происхождіня Само пуддержувуть не усі жрідла. Так пӯздня традиція, записана у учиненӯм коло [[870]] року у [[Бавария|Баварії]] текстови [[Возваня баварӯв и хорутан|«Возваня баварӯв и хорутан»]] ({{Lang-la|«Conversio Bagoariorum et Carantanorum»}}), называть Само словянином:
{{Цитат збоку|Содержанье=«Во часы славного краля франкӯв Дагоберта словянин даякый, именём Само, проживавшый у хорутан, быв вождём сёго племени»}}
По смерти Само у [[658]] році держава, учинена ним, розпала ся пуд напором [[Авары|аварӯв]].
== Удкликованя ==
{{Reflist|широкие}}
[[Файл:Tribal_Kingdom_of_Samo-sl_version.PNG|міні|Держава Само]]
== Література ==
* Грацианский Н. Славянское царство Само (К критике известий «Хроники Фредегара») // Исторический журнал : журнал. — М.: Правда, 1943. — № 5—6 (117-118). — С. 41—47. — ISSN 0042-8779. Архивировано 29 января 2009 года.
* {{Книга |автор=[[Жих, Максим Иванович|М. И. Жих]] |часть= |ответственный= |год=2019 |том= |isbn=978-5-600-01226-4 |ref=Жих }}
*
* [https://web.archive.org/web/20070930191631/http://www.visit-czech.ru/imperiyasamo Империя Само на территории Чехии]
* ''Лаштовичка М.'' [http://www.prag.ru/history-czech/history-czech-130.html Первый славянский князь Само — до сих пор нерешённый вопрос]
[[Катеґорія:История Чехии]]
[[Катеґорія:Історія Европы]]
[[Катеґорія:Славяне]]
nv36dxupbwipvriasfjjlcbov9mln0y
Вӯрцбурґ
0
22250
151506
2024-10-25T07:01:07Z
Бойкыня Босорканя
31002
Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/42277128|Вюрцбург]]»
151506
wikitext
text/x-wiki
'''Вӯ́рцбурґ''' авадь '''Вӱ́рцбурґ''', {{Lang-de|Würzburg}}) — варош на югови [[Нїмецько|Німицька]], на северо-западови земли [[Баварія]]. Є адміністративным центром реґіона Нижня Франконія.
== Ґеоґрафія ==
Варош є на берегах рікы Майн.
== Історія ==
[[Файл:Dom_R1.jpg|праворуч|220x220пкс|Собор і [[Радниця|ратуша]] міста.]]
Варош первый раз ся споминать у 704 році.
* [[741]]: сотворено [[Вюрцбурзьке єпископство|Вӯрцбурзькоє єпископство]], якоє є и ныні.
* [[1127]]: первый рыцарськый турнір на німицькых зимлях.
* [[1156]]: свальба [[Фрідріх І. Барбаросса|Фрідріха I Барбароссы]] из [[Беатрікс Бургундська|Беатрікс Бургундьскыв]].
* [[1168]]: єпископ Геролд одержує уд [[Фрідріх І. Барбаросса|Фрідріха I Барбароссы]] титул ґерцоґа.
* [[1402]]: основаный Вӯрцбурзькый універзитет.
* [[1427]]: закрытый Вӯрцбурзькый універзитет, бо убили ректора.<ref>{{Cite web |url=http://www.uni-wuerzburg.de/ueber/universitaet/geschichte/chronik/ |title=Universität Würzburg: Chronik |access-date=2013-04-28 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6GFXNWeRq?url=http://www.uni-wuerzburg.de/ueber/universitaet/geschichte/chronik/ |archivedate=2013-04-29 }}</ref>
* [[1582]]: повторноє удкрытя Вӯрцбурзького універзитета
* [[1626]]—[[1630]]: Вӯрцбурґ — столиця охоты на босоркань. Было запалено близко 900 босоркань.
* [[1720]]—[[1744]]: Стройка Вӯрцбурзькой резиденції єпископа, включенойту Список [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Світового наслідя ЮНЕСКО]].
* [[1817]]: Вӯрцбурґ стає столицёв Баварськой области Нижня Франконія.
* [[1892]]: Удкрыто перву лінію Вӯрцбурзького трамвая.
* [[1895]]: Вілгельм Конрад Рентген удкрывать названі ёго именём промені.
* [[16. марец|16 марца 19]][[1945|45]]: варош практично боґдеєдної хыжи зничтоженый пуд час налёта британьской авіації.
== Иппен позерайте ==
* ТЕС Вӯрцбурґ
== Удкликованя ==
* Вюрцбурґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
* [http://www.wuerzburg.de/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20030212002849/http://www.wuerzburg.de/|date=12 лютого 2003}}. <span class="ref-info" title="німецькою мовою ">(нім.)</span>
* [http://www.guliyev.de/dvd/ Віртуальний путівник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070613140652/http://www.guliyev.de/dvd/|date=13 червня 2007}}. <span class="ref-info" title="німецькою мовою ">(нім.)</span>
* [http://www.uni-wuerzburg.de/index.php?lang=en Сайт Вюрцбурзького університету] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150330000928/http://www.uni-wuerzburg.de/index.php?lang=en|date=30 березня 2015}}. {{Ref-en}}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span> {{Ref-en}}
* [http://alpen-ballada.narod.ru/Wuerzburg.htm Історія та цікаві місця Вюрцбурга] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111104085702/http://alpen-ballada.narod.ru/Wuerzburg.htm|date=4 листопада 2011}}. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою ">(рос.)</span>
* [http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4696697,00.html Вюрцбург — туристичне досьє] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100920023804/http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4696697,00.html|date=20 вересня 2010}} від [http://www.dw-world.de/ Deutsche Welle] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110224043227/http://www.dw-world.de/|date=24 лютого 2011}}. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою ">(рос.)</span>
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста Нїмецька]]
[[Катеґорія:Вароші Баварії]]
[[Катеґорія:Вӯрцбурґ]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Германии]]
715816vkmsj7lckm4jkth2fm7lq1w8q
151507
151506
2024-10-25T07:03:13Z
Бойкыня Босорканя
31002
151507
wikitext
text/x-wiki
'''Вӯ́рцбурґ''' авадь '''Вӱ́рцбурґ''', ''[[Нїмецькый язык|нім]]. Würzburg'') — [[Місто|варош]] на югови [[Нїмецько|Німицька]], на северо-западови земли [[Баварія]]. Є адміністративным центром реґіона [[Нижня Франконія]].
{{Місто}}
== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є на берегах [[Ріка|рікы]] [[Майн (ріка)|Майн]].
== Історія ==
[[Файл:Dom_R1.jpg|праворуч|220x220пкс|Собор і [[Радниця|ратуша]] міста.]]
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[704]] році.
* [[741]]: сотворено [[Вюрцбурзьке єпископство|Вӯрцбурзькоє єпископство]], якоє є и ныні.
* [[1127]]: первый рыцарськый турнір на німицькых зимлях.
* [[1156]]: свальба [[Фрідріх І. Барбаросса|Фрідріха I Барбароссы]] из [[Беатрікс Бургундська|Беатрікс Бургундьскыв]].
* [[1168]]: єпископ Геролд одержує уд [[Фрідріх І. Барбаросса|Фрідріха I Барбароссы]] титул ґерцоґа.
* [[1402]]: основаный Вӯрцбурзькый універзитет.
* [[1427]]: закрытый Вӯрцбурзькый універзитет, бо убили ректора.<ref>{{Cite web |url=http://www.uni-wuerzburg.de/ueber/universitaet/geschichte/chronik/ |title=Universität Würzburg: Chronik |access-date=2013-04-28 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6GFXNWeRq?url=http://www.uni-wuerzburg.de/ueber/universitaet/geschichte/chronik/ |archivedate=2013-04-29 }}</ref>
* [[1582]]: повторноє удкрытя Вӯрцбурзького універзитета
* [[1626]]—[[1630]]: Вӯрцбурґ — столиця охоты на босоркань. Было запалено близко 900 босоркань.
* [[1720]]—[[1744]]: Стройка Вӯрцбурзькой резиденції єпископа, включенойту Список [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Світового наслідя ЮНЕСКО]].
* [[1817]]: Вӯрцбурґ стає столицёв Баварськой области Нижня Франконія.
* [[1892]]: Удкрыто перву лінію Вӯрцбурзького трамвая.
* [[1895]]: Вілгельм Конрад Рентген удкрывать названі ёго именём промені.
* [[16. марец|16 марца 19]][[1945|45]]: варош практично боґдеєдної хыжи зничтоженый пуд час налёта британьской авіації.
== Иппен позерайте ==
* ТЕС Вӯрцбурґ
== Удкликованя ==
* Вюрцбурґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
* [http://www.wuerzburg.de/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20030212002849/http://www.wuerzburg.de/|date=12 лютого 2003}}. <span class="ref-info" title="німецькою мовою ">(нім.)</span>
* [http://www.guliyev.de/dvd/ Віртуальний путівник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070613140652/http://www.guliyev.de/dvd/|date=13 червня 2007}}. <span class="ref-info" title="німецькою мовою ">(нім.)</span>
* [http://www.uni-wuerzburg.de/index.php?lang=en Сайт Вюрцбурзького університету] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150330000928/http://www.uni-wuerzburg.de/index.php?lang=en|date=30 березня 2015}}. {{Ref-en}}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span> {{Ref-en}}
* [http://alpen-ballada.narod.ru/Wuerzburg.htm Історія та цікаві місця Вюрцбурга] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111104085702/http://alpen-ballada.narod.ru/Wuerzburg.htm|date=4 листопада 2011}}. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою ">(рос.)</span>
* [http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4696697,00.html Вюрцбург — туристичне досьє] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100920023804/http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4696697,00.html|date=20 вересня 2010}} від [http://www.dw-world.de/ Deutsche Welle] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110224043227/http://www.dw-world.de/|date=24 лютого 2011}}. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою ">(рос.)</span>
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста Нїмецька]]
[[Катеґорія:Вароші Баварії]]
[[Катеґорія:Вӯрцбурґ]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Германии]]
5u39u7oy8v16ejchg5k04s2jpovkh5n
151508
151507
2024-10-25T07:03:25Z
Бойкыня Босорканя
31002
151508
wikitext
text/x-wiki
'''Вӯ́рцбурґ''' авадь '''Вӱ́рцбурґ''', ''[[Нїмецькый язык|нім]]. Würzburg'') — [[Місто|варош]] на югови [[Нїмецько|Німицька]], на северо-западови земли [[Баварія]]. Є адміністративным центром реґіона [[Нижня Франконія]].
{{Місто}}
== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є на берегах [[Ріка|рікы]] [[Майн (ріка)|Майн]].
== Історія ==
[[Файл:Dom_R1.jpg|праворуч|220x220пкс|Собор і [[Радниця|ратуша]] міста.]]
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[704]] році.
* [[741]]: сотворено [[Вюрцбурзьке єпископство|Вӯрцбурзькоє єпископство]], якоє є и ныні.
* [[1127]]: первый рыцарськый турнір на німицькых зимлях.
* [[1156]]: свальба [[Фрідріх І. Барбаросса|Фрідріха I Барбароссы]] из [[Беатрікс Бургундська|Беатрікс Бургундьскыв]].
* [[1168]]: єпископ Геролд одержує уд [[Фрідріх І. Барбаросса|Фрідріха I Барбароссы]] титул ґерцоґа.
* [[1402]]: основаный Вӯрцбурзькый універзитет.
* [[1427]]: закрытый Вӯрцбурзькый універзитет, бо убили ректора.<ref>{{Cite web |url=http://www.uni-wuerzburg.de/ueber/universitaet/geschichte/chronik/ |title=Universität Würzburg: Chronik |access-date=2013-04-28 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6GFXNWeRq?url=http://www.uni-wuerzburg.de/ueber/universitaet/geschichte/chronik/ |archivedate=2013-04-29 }}</ref>
* [[1582]]: повторноє удкрытя Вӯрцбурзького універзитета
* [[1626]]—[[1630]]: Вӯрцбурґ — столиця охоты на босоркань. Было запалено близко 900 босоркань.
* [[1720]]—[[1744]]: Стройка Вӯрцбурзькой резиденції єпископа, включенойту Список [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Світового наслідя ЮНЕСКО]].
* [[1817]]: Вӯрцбурґ стає столицёв Баварськой области Нижня Франконія.
* [[1892]]: Удкрыто перву лінію Вӯрцбурзького трамвая.
* [[1895]]: Вілгельм Конрад Рентген удкрывать названі ёго именём промені.
* [[16. марец|16 марца 19]][[1945|45]]: варош практично боґдеєдної хыжи зничтоженый пуд час налёта британьской авіації.
== Иппен позерайте ==
* [[ТЕС Вӯрцбурґ]]
== Удкликованя ==
* Вюрцбурґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
* [http://www.wuerzburg.de/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20030212002849/http://www.wuerzburg.de/|date=12 лютого 2003}}. <span class="ref-info" title="німецькою мовою ">(нім.)</span>
* [http://www.guliyev.de/dvd/ Віртуальний путівник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070613140652/http://www.guliyev.de/dvd/|date=13 червня 2007}}. <span class="ref-info" title="німецькою мовою ">(нім.)</span>
* [http://www.uni-wuerzburg.de/index.php?lang=en Сайт Вюрцбурзького університету] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150330000928/http://www.uni-wuerzburg.de/index.php?lang=en|date=30 березня 2015}}. {{Ref-en}}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span> {{Ref-en}}
* [http://alpen-ballada.narod.ru/Wuerzburg.htm Історія та цікаві місця Вюрцбурга] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111104085702/http://alpen-ballada.narod.ru/Wuerzburg.htm|date=4 листопада 2011}}. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою ">(рос.)</span>
* [http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4696697,00.html Вюрцбург — туристичне досьє] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100920023804/http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4696697,00.html|date=20 вересня 2010}} від [http://www.dw-world.de/ Deutsche Welle] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110224043227/http://www.dw-world.de/|date=24 лютого 2011}}. {{Ref-ru}}<span class="ref-info" title="російською мовою ">(рос.)</span>
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста Нїмецька]]
[[Катеґорія:Вароші Баварії]]
[[Катеґорія:Вӯрцбурґ]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Германии]]
1qpmn8cpp801xzwjehlncg3o4oca97l
0 (число)
0
22251
151509
2024-10-25T07:08:21Z
Бойкыня Босорканя
31002
Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/43336848|0 (число)]]»
151509
wikitext
text/x-wiki
'''0''' ('''но́ль''' уд {{Lang-la|nullus}} — ниякый, аниєден, заст. оник<ref>{{Cite web |author=Орися Демська-Кульчицька |url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/K-O.html |title=Реєстр репресованих слів К-О }}</ref>, заст. зеро<ref>{{Cite web |author=Орися Демська-Кульчицька |url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/D-J.html |title=Реєстр репресованих слів Д–Й }}</ref>) — цифра и єдночасно [[Чісло|число]], нейтралный елемент про операції плюсованя. Множеня любого числа на ноль дає ноль.
{{Універзалный інфобокс}}{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Числа]]
[[Катеґорія:0]]
lmg9mn2zsqmso4elqxqgtgnx5mikt05
1560-ы
0
22252
151510
2024-10-25T08:06:20Z
Бойкыня Босорканя
31002
Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/40350557|1560-ті]]»
151510
wikitext
text/x-wiki
{{Навігація для десятиліття|156}}
== Дійства ==
* Цілоє дисятьроча ишла Лівоньска во̄йна.
* У 1569 році підписанням Любліньской унії сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]].
* У 1564 році закрыто Лоршськый монастырь.
== Монархы ==
* Кралиця Анґлії [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]].
* Московськый царь Иван Грозный.
* До 1564 року рішанин Священной Римськой ріші Фердинанд I, потӯм — Максиміліан II
* Краль Польска — Сиґізмунд II Авґуст.
== Родили ся ==
== Умерли ==
[[Катеґорія:16. стороча]]
[[Катеґорія:1560-ы]]
csbyxqy15rvqdx1hmeltn18c6zobtg7
151511
151510
2024-10-25T08:06:54Z
Бойкыня Босорканя
31002
151511
wikitext
text/x-wiki
{{Універзалный інфобокс}}
== Дійства ==
* Цілоє дисятьроча ишла Лівоньска во̄йна.
* У 1569 році підписанням Любліньской унії сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]].
* У 1564 році закрыто Лоршськый монастырь.
== Монархы ==
* Кралиця Анґлії [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]].
* Московськый царь Иван Грозный.
* До 1564 року рішанин Священной Римськой ріші Фердинанд I, потӯм — Максиміліан II
* Краль Польска — Сиґізмунд II Авґуст.
== Родили ся ==
== Умерли ==
[[Катеґорія:16. стороча]]
[[Катеґорія:1560-ы]]
p12yy6ejiswane1r3mzwnq6oqcqcgz3
151512
151511
2024-10-25T08:08:21Z
Бойкыня Босорканя
31002
151512
wikitext
text/x-wiki
'''1560-ы́''' — [[Десятьроча|дисятьроча]] у [[XVI. стороча|XVI]] сторочу. Означать промежуток миже [[1560]] и [[1570]] [[Рік|роками]].{{Універзалный інфобокс}}
== Дійства ==
* Цілоє дисятьроча ишла Лівоньска во̄йна.
* У 1569 році підписанням Любліньской унії сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]].
* У 1564 році закрыто Лоршськый монастырь.
== Монархы ==
* Кралиця Анґлії [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]].
* Московськый царь Иван Грозный.
* До 1564 року рішанин Священной Римськой ріші Фердинанд I, потӯм — Максиміліан II
* Краль Польска — Сиґізмунд II Авґуст.
== Родили ся ==
== Умерли ==
[[Катеґорія:16. стороча]]
[[Катеґорія:1560-ы]]
qchr9tyxmxhnxf8a2ykhzbvx6i36aqj
151513
151512
2024-10-25T08:09:15Z
Бойкыня Босорканя
31002
151513
wikitext
text/x-wiki
'''1560-ы́''' — [[Десятьроча|дисятьроча]] у [[XVI. стороча|XVI]] сторочу. Означать промежуток миже [[1560]] и [[1570]] [[Рік|роками]].{{Універзалный інфобокс}}
== Дійства ==
* Цілоє [[Десятьроча|дисятьроча]] ишла [[Лівоньска во̄йна]].
* У [[1569]] році пудписаням [[Любліньска унія|Любліньской унії]] сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]].
* У [[1564]] році закрыто [[Лоршськый монастырь]].
== Монархы ==
* Кралиця Анґлії [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]].
* Московськый царь Иван Грозный.
* До 1564 року рішанин Священной Римськой ріші Фердинанд I, потӯм — Максиміліан II
* Краль Польска — Сиґізмунд II Авґуст.
== Родили ся ==
== Умерли ==
[[Катеґорія:16. стороча]]
[[Катеґорія:1560-ы]]
4pbxfi11j732jim3woc2hwxkx0621pr
151514
151513
2024-10-25T08:10:02Z
Бойкыня Босорканя
31002
151514
wikitext
text/x-wiki
'''1560-ы́''' — [[Десятьроча|дисятьроча]] у [[XVI. стороча|XVI]] сторочу. Означать промежуток миже [[1560]] и [[1570]] [[Рік|роками]].{{Універзалный інфобокс}}
== Дійства ==
* Цілоє [[Десятьроча|дисятьроча]] ишла [[Лівоньска во̄йна]].
* У [[1569]] році пудписаням [[Любліньска унія|Любліньской унії]] сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]].
* У [[1564]] році закрыто [[Лоршськый монастырь]].
== Монархы ==
* Кралиця [[Анґлія|Анґлії]] [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]].
* Московськый царь [[Иван Грозный]].
* До [[1564]] року рішанин [[Священна римска імперія|Священной Римськой ріші]] [[Фердинанд I]], потӯм — [[Максиміліан II]]
* Краль [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польска]] — [[Сиґізмунд II Авґуст]].
== Родили ся ==
== Умерли ==
[[Катеґорія:16. стороча]]
[[Катеґорія:1560-ы]]
c44w08ebhfbdorp57con5ym3vtq1dj5
151515
151514
2024-10-25T08:11:09Z
Бойкыня Босорканя
31002
151515
wikitext
text/x-wiki
'''1560-ы́''' — [[Десятьроча|дисятьроча]] у [[XVI. стороча|XVI]] сторочу. Означать промежуток миже [[1560]] и [[1570]] [[Рік|роками]].{{Універзалный інфобокс}}
== Дійства ==
* Цілоє [[Десятьроча|дисятьроча]] ишла [[Лівоньска во̄йна]].
* У [[1569]] році пудписаням [[Любліньска унія|Любліньской унії]] сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]].
* У [[1564]] році закрыто [[Лоршськый монастырь]].
== Монархы ==
* Кралиця [[Анґлія|Анґлії]] [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]].
* Московськый царь [[Иван Грозный]].
* До [[1564]] року рішанин [[Священна римска імперія|Священной Римськой ріші]] [[Фердинанд I]], потӯм — [[Максиміліан II]]
* Краль [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польска]] — [[Сиґізмунд II Авґуст]].
== Родили ся ==
[[Марло, Крістофер|'''Марло, Крістофер''']] — [[Анґлія|анґліцькый]] [[Драматург|драматурґ]] и [[поет]].
== Умерли ==
[[Катеґорія:16. стороча]]
[[Катеґорія:1560-ы]]
lme4qsneo42f9z1yld39wrguhvy2k92
151516
151515
2024-10-25T08:11:45Z
Бойкыня Босорканя
31002
151516
wikitext
text/x-wiki
'''1560-ы́''' — [[Десятьроча|дисятьроча]] у [[XVI. стороча|XVI]] сторочу. Означать промежуток миже [[1560]] и [[1570]] [[Рік|роками]].{{Універзалный інфобокс}}
== Дійства ==
* Цілоє [[Десятьроча|дисятьроча]] ишла [[Лівоньска во̄йна]].
* У [[1569]] році пудписаням [[Любліньска унія|Любліньской унії]] сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]].
* У [[1564]] році закрыто [[Лоршськый монастырь]].
== Монархы ==
* Кралиця [[Анґлія|Анґлії]] [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]].
* Московськый царь [[Иван Грозный]].
* До [[1564]] року рішанин [[Священна римска імперія|Священной Римськой ріші]] [[Фердинанд I]], потӯм — [[Максиміліан II]]
* Краль [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польска]] — [[Сиґізмунд II Авґуст]].
== Родили ся ==
'''1964''', [[Марло, Крістофер|'''Марло, Крістофер''']] — [[Анґлія|анґліцькый]] [[Драматург|драматурґ]] и [[поет]].
== Умерли ==
[[Катеґорія:16. стороча]]
[[Катеґорія:1560-ы]]
36umi1bl7bs1ikhq5j3au8vyysj4vf0
151517
151516
2024-10-25T08:11:58Z
Бойкыня Босорканя
31002
151517
wikitext
text/x-wiki
'''1560-ы́''' — [[Десятьроча|дисятьроча]] у [[XVI. стороча|XVI]] сторочу. Означать промежуток миже [[1560]] и [[1570]] [[Рік|роками]].{{Універзалный інфобокс}}
== Дійства ==
* Цілоє [[Десятьроча|дисятьроча]] ишла [[Лівоньска во̄йна]].
* У [[1569]] році пудписаням [[Любліньска унія|Любліньской унії]] сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]].
* У [[1564]] році закрыто [[Лоршськый монастырь]].
== Монархы ==
* Кралиця [[Анґлія|Анґлії]] [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]].
* Московськый царь [[Иван Грозный]].
* До [[1564]] року рішанин [[Священна римска імперія|Священной Римськой ріші]] [[Фердинанд I]], потӯм — [[Максиміліан II]]
* Краль [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польска]] — [[Сиґізмунд II Авґуст]].
== Родили ся ==
'''1564''', [[Марло, Крістофер|'''Марло, Крістофер''']] — [[Анґлія|анґліцькый]] [[Драматург|драматурґ]] и [[поет]].
== Умерли ==
[[Катеґорія:16. стороча]]
[[Катеґорія:1560-ы]]
sf9j4kl504347ron9n4ddsbltt77g27
Травы
0
22253
151519
2024-10-25T11:42:56Z
Бойкыня Босорканя
31002
Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/140368571|Травянистые растения]]»
151519
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Steppe_flora,_Wild_flowers,_Rostov-on-Don,_Russia.jpg|міні|300x300пкс|Цвіт дикої травы літом.]]
'''Трава́''', — жива форма вышшых ростлин из недовго живущыми надземными побігами{{Sfn|БРЭ|2016}}. Травы мавуть листя и стебла, удмиравущі у кӯнци веґетаціонного періода на поверхности земли. Они не мавуть фурташного стовбура над землёв. Травянисты ростлины бывавуть ге єднолітньыми (терофиты) и двалітньыми, так и многолітньыми.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Травы]]
[[Катеґорія:Флора]]
[[Катеґорія:Ростлины]]
k5jride6qhqez5tk4a559rziv9ouj6r
151520
151519
2024-10-25T11:44:03Z
Бойкыня Босорканя
31002
151520
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Steppe_flora,_Wild_flowers,_Rostov-on-Don,_Russia.jpg|міні|300x300пкс|Цвіт дикої травы літом.]]
'''Трава́''', — жива форма вышшых ростлин из недовго живущыми надземными побігами{{Sfn|БРЭ|2016}}. Травы мавуть листя и стебла, удмиравущі у кӯнци веґетаціонного періода на поверхности земли. Они не мавуть фурташного стовбура над землёв. Травянисты ростлины бывавуть ге єднолітньыми (терофиты) и двалітньыми, так и многолітньыми.
{{Універзалный інфобокс}}{{Стыржень}}
== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Травы]]
[[Катеґорія:Флора]]
[[Катеґорія:Ростлины]]
fquy4kekemuzmeh5q489nqyvmu26r29