Борово

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.44.0-wmf.3</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Борово</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10127</id>
    <revision>
      <id>152088</id>
      <parentid>130530</parentid>
      <timestamp>2024-11-19T00:06:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>152088</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6266" sha1="0wu8874hwkm2v190hlkdks0613z58p7" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус = Cело и община Хорватии
 |руська назва = Борово 
 |оригинална назва = Borovo ''хорв.''
 |застава = Pravoslavna crkva Svetog Stefana Borovo, Croatia.JPG
 |опис заставы = Православна церковь Св.Стефана в Боровѣ
 |ширина заставы = 250
 |герб = 
 |опис герба = 
 |ширина герба = 
 |вид крайны = Жупа &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна = [[Жупа Вуковар-Срѣм|Вуковар-Срѣм]]
 |lat_dir = N |lat_deg = 45 |lat_min = 23 |lat_sec = 00 &lt;!-- землеписна ширка--&gt;
 |lon_dir = E |lon_deg = 18 |lon_min = 58 |lon_sec = 00 &lt;!-- землеписна довжка--&gt;
 |CoordAddon =
 |CoordScale = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --&gt;
 |размер карты страны = 0 &lt;!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --&gt;
 |давны назвы = Борово, 1231
 |вид региона = 
 |регион = 
 |вид района = &lt;!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --&gt;
 |район = 
 |вид общины = Община &lt;!--5.гарадича администрации --&gt;
 |община = включать едно село
 |площа = 28,17 &lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты = Надморска вышка &lt;!--(Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота =   &lt;!-- в метрах --&gt;
 |население = 5 056 &lt;!-- лем само число --&gt;
 |год переписи = 2011
 |часовый пояс = +1
 |DST = перевод годинкы &lt;!—пустый параметер значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код = +385-32
 |почтовый индекс = 32227
 |вид идентификатора = &lt;!--инде може быти инша система --&gt;
 |цифровой идентификатор = 
 |категория в Commons = Borovo, Croatia
 |сайт = http://opcina-borovo.hr/
 |язык сайта = ''хорв.''
}}
{{ПозКарта
|Хорватия
|width=290
|float=right
|label=Борово
|position=left
|caption={{center|Борово на мапѣ Хорватии}}
|lat_deg=45|lat_min=23|lat_sec=00|lon_deg=18|lon_min=58|lon_sec=00}}
'''Борово''' або '''Борово Село''' ([[Хорватьскый язык|хорв.]]: Borovo; [[Серьбскый язык|серб.]]: Борово) — [[село]] и община в [[Жупа Вуковар-Срѣм|жупѣ Вуковар-Срѣм]] в [[Хорватія|Хорватии]].

== Землепис ==
Община Борово положена на востоку [[Хорватія|Хорватии]], а териториално припадать [[Жупа Вуковар-Срѣм|жупѣ Вуковар-Срѣм]]. Оддалене на 7 km од [[Вуковар]]а, а лежить на правом березѣ [[Дунай|Дуная]], од граничного перехода Ердут-Благоево оддалене около 25 km по дорозѣ державного вызнаму Осиек - Вуковар - Ердут, котра веде через село.

Катастер общины обсягуе 28,17 km&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, з того 30% забудованый простор, a 70% позосталый.

Община мать добры природны ресурсы, што приспѣло ку традичному ростлинарству и скотарству, розвою малого бизниса и торговли и, наконець, ку барз богатой традичной културѣ.

==Обывательство==
&lt;!--[[File:Vukovar-Srijem County OpenStreetMap.svg|thumb|290px|&lt;center&gt;Жупа Вуковар-Срѣм&lt;/center&gt;]]--&gt;
[[File:Dunav Borovo Hrvatska.JPG|thumb|290px|&lt;center&gt;Дунай в Боровѣ&lt;/center&gt;]]

Подля найновшого списованя року 2011 в общинѣ были 5 056 обывателе.&lt;ref&gt;http://www.dzs.hr/Hrv/censuses/census2011/results/htm/H01_01_04/H01_01_04_zup16.html{{Dead link|date=November 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Državni zavod za statistiku: Stanovništvo prema narodnosti po gradovima/općinama Vukovarsko-srijemske županije, popis 2011.&lt;/ref&gt;
Народностна штруктура обывательства така:
* [[Сербы]] - 4.537 (89,73%)
* [[Хорваты]] - 332 (6,57%)
* [[Словаци]] - 23 (0,45%)
* [[Мадяре]] - 22 (0,44%)
* [[Босняци]] - 14 (0,28%)
* [[Ромове]] - 12 (0,24%)
* [[Чорногорцѣ]] - 11 (0,22%)
* [[Русины]] - 10 (0,2%)
* [[Українцї|Украинцѣ]] - 8 (0,16%)
* [[Албанцѣ]] - 5 (0,1%)
* [[Нѣмцѣ]] - 4 (0,08%)
* [[Чехы]] - 3 (0,06%)
* [[Македонцѣ]] - 2 (0,04%)
* [[Русове]] - 2 (0,04%)
* [[Словенцѣ]] - 2 (0,04%)
* [[Поляци]] - 2 (0,04%)
* зосталы - 9 (0,18%)
* неисты - 55 (1,09%)
* непознаты - 3 (0,06%)

==Община==
Община складать ся лем з едного села, котрого назву и несе.

==История==
Перва упоминка з назвов Борово датована роком 1231, коли ся оно упоминать як маеток [[Вуковар]]а, дарованого кральом [[Мадярске кралевство|Мадярщины]] велможскому роду Чак. 

На зачатку 15. ст. Борово жило з торговлѣ и ремесел, а в селѣ держали великы тыжденны ярмаркы.

Около року 1540 Борово населили Сербы. Церковь Св. Архиепископа Стефана была выставлена в роках 1761 аж 1764.

==Жерела и одказы==

== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|hr|Borovo|contents|ID=14835}}
[[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]]</text>
      <sha1>0wu8874hwkm2v190hlkdks0613z58p7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обрг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16648</id>
    <revision>
      <id>152090</id>
      <parentid>148626</parentid>
      <timestamp>2024-11-19T00:36:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>152090</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5029" sha1="prxnl9rglyrzv6h8zy90x4j8nmx40ld" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = [[Село]] в [[Хорватия|Хорватии]]
 |руська назва   = Обрг
 |оригинална назва = Obrh {{ref-hr}} 
 |застава       = &lt;!-- назва файла, нп.: Zastava.png  --&gt; 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = &lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = &lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       =  [[Держава]]&lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  [[Хорватия]]
  |lat_dir = N |lat_deg =45 |lat_min =35 |lat_sec =20  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =15 |lon_min =21 |lon_sec =20  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 0 &lt;!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = Жупа&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Карловацка
 |вид района         = &lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  
 |вид общины         =Община &lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = [[Рибник]]
 |площа              = &lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 160&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 7&lt;ref name=census&gt;Census of Population, Households and Dwellings 2011&lt;!-- лем само число --&gt;&lt;/ref&gt; 
  |год переписи      = 2011
 |часовый пояс       =  +1
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  (+385) 047
 |почтовый индекс    =  47272
 |вид идентификатора = &lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  
 |категория в Commons     = 
 |сайт                    =
 |язык сайта          = 
}}
'''Обрг''' — [[село]] в [[Хорватия|Хорватии]], административно припадне общинѣ [[Рибник]] [[Карловацка жупа|Карловацкой жупы]].

== Полога ==
Лежить о 18 км на сѣверозапад од [[Карловац|Карловця]] и о 2 км на [[сѣвер]] од центра общины [[Рибник]], на горбку над потоком Обрг.

== Обывательство ==
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin: 0.5em auto; text-align: center;&quot;
|-
! colspan=&quot;16&quot; | Обывательство по роках&lt;ref&gt;[http://www.dzs.hr - Republika Hrvatska - Državni zavod za statistiku: Naselja i stanovništvo Republike Hrvatske 1857.-2001.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20140819030849/http://www.dzs.hr/Hrv_Eng/publication/2011/SI-1441.pdf&lt;/ref&gt;
|-
| [[1857]] || [[1869]] || [[1880]] || [[1890]] || [[1900]] || [[1910]] || [[1921]] || [[1931]] || [[1948]] || [[1953]] || [[1961]] || [[1971]] || [[1981]] || [[1991]] || [[2001]] || [[2011]] 
|-
| 0 || 0 || 0 || 19 || 10 || 22 || 30 || 41 || 43 || 44 || 35 || 27 || 10 || 12 || 15 || 7
|-	
|}

== Вызнамны родаци ==
{{ПозКарта
|Хорватия
|width=150
|float=right
|label=Обрг
|caption={{center|Обрг на мапѣ Хорватии}}
|lat_deg=45|lat_min=35|lat_sec=20|lon_deg=15|lon_min=21|lon_sec=20}}
* [[Юрай Крижанич]], [[загреб]]скый [[каноник]], [[писатель]], [[Лингвистика|лингвиста]], еден з найпервых представительох [[панславизм]]а

== Атракции ==
В дубровцѣ над закрутов потока мож еще видѣти руины даколишного родинного каштеля Крижаничох. 
 
== Жерела и одказы ==
* {{cite web |url=https://www.dzs.hr/Hrv_Eng/publication/2011/SI-1441.pdf |title='''Census of Population, Households and Dwellings 2011''', First Results by Settlements |publisher=Croatian bureau of statistics |format=PDF, page 94 |accessdate=2020-07-14}}{{ref-hr}}

== Референции ==
{{reflist}}
[[Категория:Населены пункты Хорватии]]
{{Переклад|hu|Obrh (Ribnik)|22501660}}</text>
      <sha1>prxnl9rglyrzv6h8zy90x4j8nmx40ld</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Винковци</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18488</id>
    <revision>
      <id>152089</id>
      <parentid>138543</parentid>
      <timestamp>2024-11-19T00:09:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>152089</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6837" sha1="f14htktp4pjo5ors4oaeb5ch0ysq2zu" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = [[Город]] [[Хорватия|Хорватии]]
 |руська назва   = Винковци&lt;!-- обычайно як назва статьи --&gt;
 |оригинална назва = Vinkovci {{ref-hr}}&lt;!-- словацка, мадярска и т.п.  --&gt; 
 |застава       =  
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  =  
 |герб        = Wappen Vinkovci.jpg&lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = 90&lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       =  [[Держава]]
 |крайна           =  [[Хорватия]]&lt;!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--&gt;
  |lat_dir = N |lat_deg =45 |lat_min =17 |lat_sec =25  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =18 |lon_min =48 |lon_sec =19  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |карта страны = &lt;!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --&gt;
 |размер карты страны = 0 &lt;!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = Регион&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = [[Срѣм]]
 |вид района         = Жупа &lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  [[Жупа Вуковар-Срѣм|Вуковарско-Срѣмска]]
 |вид общины         =Комунита &lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Винковци + [[Мирковци (Винковци)|Мирковци]]
 |площа              = 94,21&lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 90&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 31057&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2021
 |часовый пояс       =  +1
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  +385 032
 |почтовый индекс    =  32100
 |вид идентификатора = &lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  
 |категория в Commons     = Vinkovci 
 |сайт                    =   https://www.grad-vinkovci.hr/hr
 |язык сайта              =  {{ref-hr}}
}}
'''Ви́нковци''', {{ref-hr}} ''Vinkovci''; {{ref-sr}} ''Винковци'' — [[город]] в [[Хорватия|Хорватии]], в [[Жупа Вуковар-Срѣм|жупѣ Вуковар-Срѣм]], найвекшый подля обывательства в жупѣ.

== Полога ==
{{ПозКарта
|Хорватия
|width=150
|position=left
|float=left
|label=Винковци
|label_size=80
|caption={{center|&lt;small&gt;Винковци на мапѣ Хорватии&lt;/small&gt;}}
|lat_deg=45|lat_min=17|lat_sec=|lon_deg=18|lon_min=48|lon_sec=}}
Винковци лежать на [[сѣвер]]о[[выход]]ѣ [[Хорватия|Хорватии]] на рѣцѣ [[Босут (рѣка)|Босут]], суть оддалены о {{nobr|20 [[км]]}} на [[юг]]о[[запад]] од [[Вуковар]]а, административного центра жупы. Город и его ширша територия положены во вышках {{nobr|78–125}} [[метры над морьом]] и включають  {{nobr|60 623 [[га]]}} ораницѣ и {{nobr|29 149 [[га]]}} [[лѣс]]у (дуб, ясѣнь).

== Обывательство ==
Комунита Винковцьох, што ся складать з самого города и сосѣдного села, подля списованя 2021 мала {{nobr|31 057}} обывательох:  
* Винковци — {{nobr|28 247}};
* [[Мирковци (Винковци)|Мирковци]] — {{nobr|2 810}}.
[[File:Hrvatske povijesne vojne postrojbe 072012 026 roberta f.jpg|thumb|290px|{{center|Фолклорна манифестация, 2012}}]]
В сучасности найвекшы народностны групы суть (списованя 2011):&lt;ref&gt;[http://www.dzs.hr/Hrv/censuses/census2011/results/htm/H01_01_04/H01_01_04_zup16.html Stanovništvo prema narodnosti po gradovima/općinama, popis 2011.]{{Dead link|date=November 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;
* [[Хорваты]] — {{nobr|32 609}} (93,3%)
* [[Сербы]] — {{nobr|1 718}} (4,9%)
* [[Мадяре]] — {{nobr|164}}  (0,4%)

Перед войнов  (списованя 1991) велика община Винковци мала {{nobr|98 484}} обывательох:
* [[Хорваты]] — {{nobr|78 313}}
* [[Сербы]] — {{nobr|13170}}
* [[Мадяре]] — {{nobr|1 644}}
* [[Босняци]] — {{nobr|342}}
* [[Русины]] — {{nobr|209}}
* [[Югославяне]] ай иншы — {{nobr|4 806}}
[[File:Željeznička stanica u Vinkovcima -Жељезничка станица у Винковцима 2.jpg|thumb|290px|{{center|Интерьер желѣзничного дворця ''Винковци 2''}}]]
== Газдовство ==

Значный принос до газдовства города давать желѣзниця, понеже лежить он на важной линии [[Загреб]] – [[Београд]], а тыж звязаный желѣзницьов з [[Осиек]]ом, [[Сараево]]м и [[Вуковар]]ом. Далшым найвекшым конарьом газдовства суть розличны формы туристикы: рыбарська, ловецька, сельска, гастрономична, културна (фолклорный фестивал ''Винковска осень'' в септембрѣ и филмовый фестивал в октобрѣ). Довгорочну традицию мать продукция циглы и черепа, ай дубовых паркетох, двери и фурнира.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|hr|Vinkovci|6351317}}
[[Категория:Населены пункты Хорватии]]</text>
      <sha1>f14htktp4pjo5ors4oaeb5ch0ysq2zu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чеченьскый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18720</id>
    <revision>
      <id>152087</id>
      <parentid>149652</parentid>
      <timestamp>2024-11-18T19:42:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Бойкыня Босорканя</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>152087</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8732" sha1="bsftwqrdqexviuxjkwl4ncatl8r7qdo" xml:space="preserve">{{Інфобокс язык
| name            = Чеченьскый язык
|nativename = {{lang|ce|нохчийн мотт, noxçiyn mott}}
| status         = [[Сѣверный Кавказ|Северный Кавказ]]
| region          = [[Росія]] ([[Чечня]], [[Даґестан]], [[Инґушетія|Інґушетія]]), [[Турція]], [[Йорданія]]
| speakers        = 1 354 705 (2010)&lt;ref name=&quot;popular&quot;&gt;[http://www.gks.ru/free_doc/new_site/population/demo/per-itog/tab6.xls Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года]&lt;/ref&gt;
| familycolor     = Caucasian
| fam1 = [[Северокавказьскы языкы|Северокавказьска]]
| fam2 = [[Выходокавказьскы языкы|Выходокавказьска]]
| fam3 = [[Нахскы языкы|Нахска]]
| fam4 = [[Вайнахскы языкы|Вайнахска]]
| notice = 0
| script = [[Кіріліця]]&lt;br&gt;(Чеченьскый алфавіт)
| nation = '''{{flag|Росія}}''':&lt;br&gt;{{flag|Чечня}}&lt;br&gt;{{flag|Даґестан}}
| minority = 
| agency = Академія наук Чеченьской републікы
| iso1 = ce
| iso2 = che
| iso3 = che
| wikipedia code = ce
| map = [[File:Idioma checheno.png|200px|center]]
}}
'''Чече́ньскый язы́к''' ({{lang-ce|нохчийн мотт, noxçiyn mott}}) — суть языком [[Чеченцы|Чеченцїв]] на [[Сѣверный Кавказ|Севернім Кавказї]], [[Выходокавказьскы языкы|выходокавказьскый язык]], приналежный до [[Северокавказьскы языкы|северокавказьской языковой ґрупы]]. Тыж суть єдным з штатных языків в [[Субєкты Російской федерації|російскый субєктах]]: в [[Чечня|Чеченьскій републіцї]] і [[Даґестан]]ї.

== Історія ==
[[File:Beriyn Poliklinika, Sölƶa-Ġala.jpg|thumb|250px|Таблічка з написом чеченьскім языку на поліклініцї в [[Ґрозный|Ґрознім]].]]
Чеченьскый язык, єден з найважнїшых елементів націоналного ідентітету чеченьского народа, має глубоку і богату історію. Ёго розвиток є тїсно повязаный з історічныма подїями, што вплинули на Кавказьскый реґіон.

=== Зачаткы і розвиток ===
Чеченьскый язык приналежный до нахско-даґестаньской родины кавказьскых языків, што робить го єдным з найстаршых языків реґіону. Першы писемны істочникы про чеченьскый язык сягають до [[Середновік|середнёвіку]], хоць документів і артефактів є з того періоду дуже мало.

=== Ісламскый вплив ===
[[Іслам]] досяг [[Кавказ]]у в VIII. сторочи, і з ним прийшли новы слова і выразы, особливо в реліґійній і адміністратівній сферах. Арабьскый алфавіт став ся поужывати на записованя чеченьского языка, што внесло значну зміну до языка і го писемности.

=== Колоніална ера ===
В XVIII. і XIX. сторочах [[Російска імперія]] розшырює своє панованя на Кавказ, што вплинуло на чеченьскый язык. Почас того періоду вплив російского языка были веце чутным. Російскый язык став урядным языком адміністрації і освіты, што стало прічінов на часткову русіфікацію чеченьского народа.

=== Совєтьскый період ===
Почас [[СССР|Совєтьского союзу]], чеченьскый язык пережыв неєднозначны зміны. В 1920-х роках латиньскый алфавіт став ся поужывати ся для чеченьского языка, але вже в 1930-х роках быв зміненый на кіріліцю. Тоты зміны в алфавітній сістемы дали певну нестабілность і складности в школованї і писемности.

=== Днешнёсть ===
По розпаду Совєтьского союзу і почас двох чеченьскых воєн у 1990-х роках, чеченьскый язык став сімболом націоналного спротиву і одроджіня ідентітету. Нынї чеченьскый язык має урядный статус в Чеченській републіцї в складї Росії і актівно ся поужыває в вшыткых сферах жывота.

== Алфавіт ==
{{См. тыж|[[Чеченьскый алфавіт]]}}
{|class=&quot;wikitable&quot;
|-
! Кіріліця 
! Назва буквы
! Латиніка 
! Назва буквы
! Высловность ([[МФА]])
|-
|А а||а||A a||a||{{IPA|/ə/, /ɑː/}}
|-
|Аь аь||аь||Ä ä||ä||{{IPA|/æ/, /æː/}}
|-
|Б б||бэ||B b||be||{{IPA|/b/}}
|-
|В в||вэ||V v||ve||{{IPA|/v/}}
|-
|Г г||гэ||G g||ge||{{IPA|/ɡ/}}
|-
|ГӀ гӀ||гӀа||Ġ ġ||ġa||{{IPA|/ɣ/}}
|-
|Д д||дэ||D d||de||{{IPA|/d/}}
|-
|Е е||е||E e||e||{{IPA|/e/, /ɛː/, /je/, /ie/}}
|-
|Ё ё||ё||yo||||{{IPA|/jo/}} jne.
|-
|Ж ж||жэ||{{unicode|Ƶ ƶ}}||{{unicode|ƶ}}e||{{IPA|/ʒ/, /dʒ/}}
|-
|З з||зэ||Z z||ze||{{IPA|/z/, /dz/}}
|-
|И и||и||I i||i||{{IPA|/ɪ/}}
|-
|Ий ий|| ||Ii ii ||||{{IPA|/iː/}}
|-
|Й й&lt;br /&gt;(я, ю, е)||доца и||Y y||doca i||{{IPA|/j/}}
|-
|К к||к||K k||ka||{{IPA|/k/}}
|-
|Ккх ккх|| ||Kk kk||||{{IPA|/kː/}}
|-
|Кх кх||кх||Q q||qa||{{IPA|/q/}}
|-
|Кхкх кхкх|| ||Qq qq||||{{IPA|/qː/}}
|-
|Къ къ||къа||{{Unicode|Q̇ q̇}}||{{Unicode|q̇}}a||{{IPA|/qʼ/}}
|-
|КӀ кӀ||кӀа||Kh kh||kha||{{IPA|/kʼ/}}
|-
|Л л||лэ||L l||el||{{IPA|/l/}}
|-
|М м||мэ||M m||em||{{IPA|/m/}}
|-
|Н н||нэ||N n||en||{{IPA|/n/}}
|-
|О о||о||O o||o||{{IPA|/o/, /ɔː/, /wo/, /uo/}}
|-
|Оь оь||оь||Ö ö||ö||{{IPA|/ɥø/, /yø/}}
|-
|П п||пэ||P p||pe||{{IPA|/p/}}
|-
|Пп пп|| ||Pp pp||||{{IPA|/pː/}}
|-
|ПӀ пӀ||пӀа||Ph ph||pha||{{IPA|/pʼ/}}
|-
|Р р||рэ||R r||er||{{IPA|/r/}}
|-
|РхӀ рхӀ|| ||Rh rh||||{{IPA|/r̥/}}
|-
|С с||сэ||S s||es||{{IPA|/s/}}
|-
|Сс сс|| ||Ss ss||||{{IPA|/sː/}}
|-
|Т т||тэ||T t||te||{{IPA|/t/}}
|-
|Тт тт|| ||Tt tt||||{{IPA|/tː/}}
|-
|ТӀ тӀ||тӀа||Th th||tha||{{IPA|/tʼ/}}
|-
|У у||у||U u||u||{{IPA|/uʊ/}}
|-
|Ув ув|| ||Uu uu ||||{{IPA|/uː/}}
|-
|Уь уь||уь||Ü ü||ü||{{IPA|/y/}}
|-
|Ф ф||фэ||F f||ef||{{IPA|/f/}}
|-
|Х х||хэ||X x||xa||{{IPA|/x/}}
|-
|Хь хь||хьа||{{Unicode|Ẋ ẋ}}||{{Unicode|ẋ}}a||{{IPA|/ʜ/}}
|-
|ХӀ хӀ||хӀа||H h||ha||{{IPA|/h/}}
|-
|Ц ц||цэ||C c||ce||{{IPA|/ts/}}
|-
|ЦӀ цӀ||цӀа||Ċ ċ||ċe||{{IPA|/tsʼ/}}
|-
|Ч ч||чэ||Ç ç||çe||{{IPA|/tʃ/}}
|-
|ЧӀ чӀ||чӀа||{{Unicode|Ç̇ ç̇}}||{{Unicode|ç̇}}e||{{IPA|/tʃʼ/}}
|-
|Ш ш||шэ||Ş ş||şa||{{IPA|/ʃ/}}
|-
|Щ щ||щэ|| || ||
|-
|(Ъ) ъ||чӀогӀа хьаьрк||Ə ə||{{Unicode|ç̇}}oġa {{Unicode|ẋ}}ärk||{{IPA|/ʔ/}}
|-
|(Ы) ы||ы|| || ||
|-
|(Ь) ь||кӀеда хьаьрк|| || ||
|-
|Э э||э||E e||e||{{IPA|/e/}} jne.
|-
|Ю ю||ю||yu||||{{IPA|/ju/}} jne.
|-
|Юь юь||юь||yü||||{{IPA|/jy/}} jne.
|-
|Я я||я||ya||||{{IPA|/ja/}} jne.
|-
|Яь яь||яь||yä||||{{IPA|/jæ/}} jne.
|-
|Ӏ Ӏ||Ӏа||J j||ja||{{IPA|/ʡ/, /ˤ/}}
|}

== Референції ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Языкы]]
[[Катеґорія:Чеченьскый язык| ]]

== Література ==
* [https://en.wikipedia.org/wiki/Chechen_language| Chechen language / Wikipedia]
* [https://www.ethnologue.com/language/che| Ethnologue / Chechen language]
* [http://aboutworldlanguages.com/languages-of-the-caucasus| Languages of the World / Languages of the Caucasus]{{Dead link|date=August 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</text>
      <sha1>bsftwqrdqexviuxjkwl4ncatl8r7qdo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мараморошська ґвара</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22354</id>
    <revision>
      <id>152082</id>
      <timestamp>2024-11-18T17:46:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <comment>Створено шляхом перекладу сторінки «[[:en:Special:Redirect/revision/1221571292|Maramureș dialect]]»</comment>
      <origin>152082</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13604" sha1="4wchd8q87o3mdnkfcl6y0bfy8874eey" xml:space="preserve">
'''Мараморошська ґвара''' (''субдіалект/graiul maramureșean'') єдена із ґвар [[Румуньскый язык|румыньского языка]]   (дако-румыньского). Його ґеоґрафічне пошыріня ся покрывать приблизно із історійным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]], котрый ныні є розділеным миже [[Румуньско|Румынийов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класифікация ==
Мараморошська ґвара належыт до ґрупы удносно фраґментованых трансільваньскых рузновиду, в рокаши із крішаньсков ґваров.  Се-се кладе ї до пуночної ґрупы румыньскых ґвару, котра таксамо включат молдовску ґвару і банатску ґвару, на удміну уд пудинної ґрупы, до котрої належыт лем валашка субґвара.

У контекстови переходных і дуже фраґментованых языковых рузновиду Трансільваниї класифікация мараморошської ґвары як удокромоленого рузновида є тяжков. Подубно, як із крішаньсков ґваров, авадь ще бульше, то-та тяжкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетичных особливостю. Через то вильо досліднику, особливо в раньых стадіях досліджованя румыньскых ґвар, не признавали існованя удокромленої мараморошської ґвары. Такє никаня мали Ґустав Ваіґанд, Александру Філіппіде, Йорґу Йордан і Емануель Василію тай другі. У май пузньых досліджованях признавалося існованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых науковцю (як наприклад Еміль Петровічі і Секстіл Пушкарію) розробляти рузні класифікациї у залежности уд критерию, подля котрых мараморошкый рузновид ся признає авадь нє.  Днисьні класифікациї, зотворині Ромулусом Тодораном, Йоном Котеану тай иншыми, признают марамороську ґвару як окрому.

== Ґеоґрафічне пошыріня ==
Мараморошська ґвара є пошыринов у границях історійного реґіона Мараморош, што включат теріториї [[Румуньско|Румыниї]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румыниї ареал тої ґвары ся покрыват пунучно-выхудну частину повіта Мараморош, вдовж долин Тисы, Вышова, Мары і Косау; читава частина носитилю жыє у Сигуті-Мармариї, Вышові і Борші. В Украйині носитилі  ґвары ся находять у выходнуй части Закарпатьскої области (пунучный Мараморош),май груба їхня діаспора є у Солотвиньськуй селещнуй громаді, тай їх число ся меншит.

== Пудрозділы ==
Ходь ґвара пошырина на малому просторови, ї мож розділити на три ґрупы, головно подля лексичных особливостю:

* шырока центральна частина, котра є май репрезентатівнов;
* пунучно-захудна частина, котра має вплив уд ґваркы крайины Оаш;
* пудинно-выхудна частина.

== Особливости ==
Много особливостю є сполочні із крішаньсков ґваров, иншыми сусідньыми трансільваньскыми рузновидами і дакотрыми рисами молдовскої ґвары.

=== Фонетичні особливости ===

* Серидні голосні {{IPA|[e, ə, o]}} наближаются до {{IPA|[i, ɨ, u]}},. авадь до серидньых позиций. Май часто мінятся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} взамін літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находится у двох послідовных складох, перше {{IPA|[e]}} розкрыватся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* Дифтонґ {{IPA|[o̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} взамін літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По-конзонанту {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} перидні голосні роблятся центральными, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} fвзамін літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мают май малу палаталізацию, ги у літературному языкови, і посериднюют наступне {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} взамін літературного ''cer'', ''ger''.
* По-губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} взамін літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Наголошиный дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позициях:  {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} взамін літературного ''avea'', ''vrea''.
* Дифтонґ {{IPA|[ja]}} мінятся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} взамін літературного ''băiat'', ''muiat''.
* Девокалізовані {{IPA|[i, u]}} находятся в кунцьовых позициях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} взамін літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Дифтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} взамін літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етимолоґічне {{IPA|[ɨ]}} усокочуєся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* Архаїчні {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочуются у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературне {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізуются перед передньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} взамін ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізация губных перед передніми голосными має особливі формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} взамін ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} взамін ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} взамін ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} взамін ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} взамін ''vierme''.

* Присвуйный артикль є неізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele (&quot;муй/моє&quot;, поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсимальні займенникы блище до свойых латинськых корінь: aista, aiasta.
* даякі дійослова 1-ої і 4-ої кон'юґаций не берут суфіксы -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce (&quot;ун робит&quot;, &quot;я ганьблюся&quot;, &quot;ун сяє&quot;, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у дійословах, што го не мают в літературі: împărțăsc, omorăsc, simțăsc (&quot;я розділюю&quot;, &quot;я убиваю&quot;, &quot;я чую&quot;, поруняйте із împart, omor, simt).
* У окромых формах дійослув звук {{IPA|[n]}} замінюєся иншыми звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} (&quot;я кажу&quot;, &quot;я йду&quot;, поруняйте із ''spun, vin''). Ся риса є сполочнов із валаськов ґваров.
* Помучне слово в складинуй формі перфекта для 3-ої особы є ''o'' у єднині і ''or / o'' у множині: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} (&quot;ун вказав&quot;, &quot;они вказали&quot;, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы 3-ої особы субжунктыву, єднины і множины, выглядают так: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із закуньчіньом {{IPA|[ˈeje]}}, в тот час як у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плюсквамперфект можут будоватися аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' (&quot;я быв пуйшов&quot;, &quot;я быв прийшов&quot;, поруняйте із літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Дійослова ''a aduce'' (&quot;приносити&quot;) і ''a veni'' (&quot;приходити&quot;) мают особливі імператівні формы: ''adă, vină'' (літературне ''adu, vino'').
* Є загальна тенденція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' (навзамін ''Gheorghe'', чоловіче імя) і т. д.

=== Лексічні особливости ===

* Спеціфічні слова: ''a cușăi'' (&quot;смаковати&quot;, літературне ''a gusta''), ''cocon'' (&quot;дітина&quot;, літературне ''copil''), ''pup'' (&quot;бутон квіткы&quot;, літературне ''boboc''), ''potică'' (&quot;аптека&quot;, літературне ''farmacie''), ''zierme'' (&quot;змія&quot;, літературне ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошська ґвара: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румыньськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Тувмачіня Русинськым: &quot;Она ся молит до Бога, хрестится тай говорит: &quot;Боже, поможи ми.&quot; А жона бере яйце і розбиває го уб вуз, обы плугованя было легке, як яйце.&quot;

== Бібліоґрафія ==

* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf &quot;Dialectologie&quot;],  навчалный матеріал для Університета в Крайові (румыньскый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf &quot;Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale&quot;], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звіт крайины для Програмы цілийожывотного навчаня MERIDIUM (румыньскый).

== Приміткы ==
{{Reflist}}

== Подальше читаня ==

* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== див. тоже ==

* Румыньська фонолоґія
{{Eastern Romance languages and dialects}}{{Romanian language}}
[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Румыньськый язык]]
[[Катеґорія:Румыньська діалектолоґія]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>4wchd8q87o3mdnkfcl6y0bfy8874eey</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>152083</id>
      <parentid>152082</parentid>
      <timestamp>2024-11-18T18:13:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>152083</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14268" sha1="sywbuq7rrobkizmpj29zmhoplz8i0yk" xml:space="preserve">
'''Мараморошська ґвара''' (''субдіалект/graiul maramureșean'') єдена із ґвар [[Румуньскый язык|румыньского языка]]   (дако-румыньского). Його ґеоґрафічне пошыріня ся покрывать приблизно із історійным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]], котрый ныні є розділеным миже [[Румуньско|Румынийов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класифікация ==
Мараморошська ґвара належыт до ґрупы удносно фраґментованых трансільваньскых рузновиду, в рокаши із [[Крішаньська ґвара|крішаньсков ґваров]].  Се-се кладе ї до пуночної ґрупы [[Румынські ґвары|румыньскых ґвару]], котра таксамо включат [[Молодовська ґвара|молдовську ґвару]]. і [[банатська ґвара|банатську ґвару]], на удміну уд пудинної ґрупы, до котрої належыт лем валашка субґвара.

У контекстови переходных і дуже фраґментованых языковых рузновиду Трансільваниї класифікация мараморошської ґвары як удокромоленого рузновида є тяжков. Подубно, як із крішаньсков ґваров, авадь ще бульше, то-та тяжкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетичных особливостю. Через то вильо досліднику, особливо в раньых стадіях досліджованя румыньскых ґвар, не признавали існованя удокромленої мараморошської ґвары. Такє никаня мали [[Ґустав Ваіґанд]], [[Александру Філіппіде]], [[Йорґу Йордан]] і [[Емануель Василію]] тай другі. У май пузньых досліджованях признавалося існованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых науковцю (як наприклад Еміль Петровічі і Секстіл Пушкарію) розробляти рузні класифікациї у залежности уд критерию, подля котрых мараморошкый рузновид ся признає авадь нє.  Днисьні класифікациї, зотворині Ромулусом Тодораном, Йоном Котеану тай иншыми, признают марамороську ґвару як окрому.

== Ґеоґрафічне пошыріня ==
Мараморошська ґвара є пошыринов у границях історійного реґіона Мараморош, што включат теріториї [[Румуньско|Румыниї]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румыниї ареал тої ґвары ся покрыват пунучно-выхудну частину повіта Мараморош, вдовж долин [[Тиса|Тисы]], [[Вышово|Вышова]], [[Мара (Іза)|Мары]] і [[Косау|Косау]]; читава частина носитилю жыє у [[Сигет|Сигуті-Мармариї]], [[Вышово|Вышова]] і [[Борша|Борші]]. В [[Україна|Украйині]] носитилі  ґвары ся находять у выходнуй части [[Закарпатска область|Закарпатьскої области]] (пунучный Мараморош),май груба їхня діаспора є у Солотвиньськуй селещнуй громаді, тай їх число ся меншит.

== Пудрозділы ==
Ходь ґвара пошырина на малому просторови, ї мож розділити на три ґрупы, головно подля лексичных особливостю:

* шырока центральна частина, котра є май репрезентатівнов;
* пунучно-захудна частина, котра має вплив уд ґваркы крайины Оаш;
* пудинно-выхудна частина.

== Особливости ==
Много особливостю є сполочні із [[Крішаньська ґвара|крішаньсков ґваров]], иншыми сусідньыми трансільваньскыми рузновидами і дакотрыми рисами [[Молодовська ґвара|молдовскої ґвары]].

=== Фонетичні особливости ===

* Серидні голосні {{IPA|[e, ə, o]}} наближаются до {{IPA|[i, ɨ, u]}},. авадь до серидньых позиций. Май часто мінятся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} взамін літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находится у двох послідовных складох, перше {{IPA|[e]}} розкрыватся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* Дифтонґ {{IPA|[o̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} взамін літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По-конзонанту {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} перидні голосні роблятся центральными, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} fвзамін літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мают май малу палаталізацию, ги у літературному языкови, і посериднюют наступне {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} взамін літературного ''cer'', ''ger''.
* По-губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} взамін літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Наголошиный дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позициях:  {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} взамін літературного ''avea'', ''vrea''.
* Дифтонґ {{IPA|[ja]}} мінятся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} взамін літературного ''băiat'', ''muiat''.
* Девокалізовані {{IPA|[i, u]}} находятся в кунцьовых позициях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} взамін літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Дифтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} взамін літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етимолоґічне {{IPA|[ɨ]}} усокочуєся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* Архаїчні {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочуются у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературне {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізуются перед передньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} взамін ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізация губных перед передніми голосными має особливі формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} взамін ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} взамін ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} взамін ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} взамін ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} взамін ''vierme''.

* Присвуйный артикль є неізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele (&quot;муй/моє&quot;, поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсимальні займенникы блище до свойых латинськых корінь: aista, aiasta.
* даякі дійослова 1-ої і 4-ої кон'юґаций не берут суфіксы -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce (&quot;ун робит&quot;, &quot;я ганьблюся&quot;, &quot;ун сяє&quot;, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у дійословах, што го не мают в літературі: împărțăsc, omorăsc, simțăsc (&quot;я розділюю&quot;, &quot;я убиваю&quot;, &quot;я чую&quot;, поруняйте із împart, omor, simt).
* У окромых формах дійослув звук {{IPA|[n]}} замінюєся иншыми звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} (&quot;я кажу&quot;, &quot;я йду&quot;, поруняйте із ''spun, vin''). Ся риса є сполочнов із валаськов ґваров.
* Помучне слово в складинуй формі перфекта для 3-ої особы є ''o'' у єднині і ''or / o'' у множині: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} (&quot;ун вказав&quot;, &quot;они вказали&quot;, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы 3-ої особы субжунктыву, єднины і множины, выглядают так: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із закуньчіньом {{IPA|[ˈeje]}}, в тот час як у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плюсквамперфект можут будоватися аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' (&quot;я быв пуйшов&quot;, &quot;я быв прийшов&quot;, поруняйте із літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Дійослова ''a aduce'' (&quot;приносити&quot;) і ''a veni'' (&quot;приходити&quot;) мают особливі імператівні формы: ''adă, vină'' (літературне ''adu, vino'').
* Є загальна тенденція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' (навзамін ''Gheorghe'', чоловіче імя) і т. д.

=== Лексічні особливости ===

* Спеціфічні слова: ''a cușăi'' (&quot;смаковати&quot;, літературне ''a gusta''), ''cocon'' (&quot;дітина&quot;, літературне ''copil''), ''pup'' (&quot;бутон квіткы&quot;, літературне ''boboc''), ''potică'' (&quot;аптека&quot;, літературне ''farmacie''), ''zierme'' (&quot;змія&quot;, літературне ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошська ґвара: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румыньськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Тувмачіня Русинськым: &quot;Она ся молит до Бога, хрестится тай говорит: &quot;Боже, поможи ми.&quot; А жона бере яйце і розбиває го уб вуз, обы плугованя было легке, як яйце.&quot;

== Бібліоґрафія ==

* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf &quot;Dialectologie&quot;],  навчалный матеріал для Університета в Крайові (румыньскый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf &quot;Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale&quot;], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звіт крайины для Програмы цілийожывотного навчаня MERIDIUM (румыньскый).


== Подальше читаня ==

* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== див. тоже ==

* [[Румуньскый язык|Румынськый язык]]
* [[Румыньська фонолоґія]]
* [[Румынські ґвары|Румыньскі ґвары]]
* [[Крішаньська ґвара|Крішаньска ґвара]]
* [[банатська ґвара|Банатська ґвара]]
* [[Молодовська ґвара|Молдовська ґвара]]

[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Румыньськый язык]]
[[Катеґорія:Румыньська діалектолоґія]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>sywbuq7rrobkizmpj29zmhoplz8i0yk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>152084</id>
      <parentid>152083</parentid>
      <timestamp>2024-11-18T18:15:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>152084</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14142" sha1="0eb20t571s9jvvll4bghemcrvtcut46" xml:space="preserve">
'''Мараморошська ґвара''' (''субдіалект/graiul maramureșean'') єдена із ґвар [[Румуньскый язык|румыньского языка]]   (дако-румыньского). Його ґеоґрафічне пошыріня ся покрывать приблизно із історійным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]], котрый ныні є розділеным миже [[Румуньско|Румынийов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класифікация ==
Мараморошська ґвара належыт до ґрупы удносно фраґментованых трансільваньскых рузновиду, в рокаши із [[Крішаньська ґвара|крішаньсков ґваров]].  Се-се кладе ї до пуночної ґрупы [[Румынські ґвары|румыньскых ґвару]], котра таксамо включат [[Молодовська ґвара|молдовську ґвару]]. і [[банатська ґвара|банатську ґвару]], на удміну уд пудинної ґрупы, до котрої належыт лем валашка субґвара.

У контекстови переходных і дуже фраґментованых языковых рузновиду Трансільваниї класифікация мараморошської ґвары як удокромоленого рузновида є тяжков. Подубно, як із крішаньсков ґваров, авадь ще бульше, то-та тяжкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетичных особливостю. Через то вильо досліднику, особливо в раньых стадіях досліджованя румыньскых ґвар, не признавали існованя удокромленої мараморошської ґвары. Такє никаня мали [[Ґустав Ваіґанд]], [[Александру Філіппіде]], [[Йорґу Йордан]] і [[Емануель Василію]] тай другі. У май пузньых досліджованях признавалося існованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых науковцю (як наприклад Еміль Петровічі і Секстіл Пушкарію) розробляти рузні класифікациї у залежности уд критерию, подля котрых мараморошкый рузновид ся признає авадь нє.  Днисьні класифікациї, зотворині Ромулусом Тодораном, Йоном Котеану тай иншыми, признают марамороську ґвару як окрому.

== Ґеоґрафічне пошыріня ==
Мараморошська ґвара є пошыринов у границях історійного реґіона Мараморош, што включат теріториї [[Румуньско|Румыниї]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румыниї ареал тої ґвары ся покрыват пунучно-выхудну частину повіта Мараморош, вдовж долин [[Тиса|Тисы]], [[Вышово|Вышова]], [[Мара (Іза)|Мары]] і [[Косау|Косау]]; читава частина носитилю жыє у [[Сигет|Сигуті-Мармариї]], [[Вышово|Вышова]] і [[Борша|Борші]]. В [[Україна|Украйині]] носитилі  ґвары ся находять у выходнуй части [[Закарпатска область|Закарпатьскої области]] (пунучный Мараморош),май груба їхня діаспора є у Солотвиньськуй селещнуй громаді, тай їх число ся меншит.

== Пудрозділы ==
Ходь ґвара пошырина на малому просторови, ї мож розділити на три ґрупы, головно подля лексичных особливостю:

* шырока центральна частина, котра є май репрезентатівнов;
* пунучно-захудна частина, котра має вплив уд ґваркы крайины Оаш;
* пудинно-выхудна частина.

== Особливости ==
Много особливостю є сполочні із [[Крішаньська ґвара|крішаньсков ґваров]], иншыми сусідньыми трансільваньскыми рузновидами і дакотрыми рисами [[Молодовська ґвара|молдовскої ґвары]].

=== Фонетичні особливости ===

* Серидні голосні {{IPA|[e, ə, o]}} наближаются до {{IPA|[i, ɨ, u]}},. авадь до серидньых позиций. Май часто мінятся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} взамін літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находится у двох послідовных складох, перше {{IPA|[e]}} розкрыватся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* Дифтонґ {{IPA|[o̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} взамін літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По-конзонанту {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} перидні голосні роблятся центральными, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} fвзамін літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мают май малу палаталізацию, ги у літературному языкови, і посериднюют наступне {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} взамін літературного ''cer'', ''ger''.
* По-губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} взамін літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Наголошиный дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позициях:  {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} взамін літературного ''avea'', ''vrea''.
* Дифтонґ {{IPA|[ja]}} мінятся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} взамін літературного ''băiat'', ''muiat''.
* Девокалізовані {{IPA|[i, u]}} находятся в кунцьовых позициях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} взамін літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Дифтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} взамін літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етимолоґічне {{IPA|[ɨ]}} усокочуєся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* Архаїчні {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочуются у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературне {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізуются перед передньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} взамін ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізация губных перед передніми голосными має особливі формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} взамін ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} взамін ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} взамін ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} взамін ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} взамін ''vierme''.

* Присвуйный артикль є неізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele (&quot;муй/моє&quot;, поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсимальні займенникы блище до свойых латинськых корінь: aista, aiasta.
* даякі дійослова 1-ої і 4-ої кон'юґаций не берут суфіксы -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce (&quot;ун робит&quot;, &quot;я ганьблюся&quot;, &quot;ун сяє&quot;, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у дійословах, што го не мают в літературі: împărțăsc, omorăsc, simțăsc (&quot;я розділюю&quot;, &quot;я убиваю&quot;, &quot;я чую&quot;, поруняйте із împart, omor, simt).
* У окромых формах дійослув звук {{IPA|[n]}} замінюєся иншыми звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} (&quot;я кажу&quot;, &quot;я йду&quot;, поруняйте із ''spun, vin''). Ся риса є сполочнов із валаськов ґваров.
* Помучне слово в складинуй формі перфекта для 3-ої особы є ''o'' у єднині і ''or / o'' у множині: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} (&quot;ун вказав&quot;, &quot;они вказали&quot;, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы 3-ої особы субжунктыву, єднины і множины, выглядают так: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із закуньчіньом {{IPA|[ˈeje]}}, в тот час як у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плюсквамперфект можут будоватися аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' (&quot;я быв пуйшов&quot;, &quot;я быв прийшов&quot;, поруняйте із літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Дійослова ''a aduce'' (&quot;приносити&quot;) і ''a veni'' (&quot;приходити&quot;) мают особливі імператівні формы: ''adă, vină'' (літературне ''adu, vino'').
* Є загальна тенденція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' (навзамін ''Gheorghe'', чоловіче імя) і т. д.

=== Лексічні особливости ===

* Спеціфічні слова: ''a cușăi'' (&quot;смаковати&quot;, літературне ''a gusta''), ''cocon'' (&quot;дітина&quot;, літературне ''copil''), ''pup'' (&quot;бутон квіткы&quot;, літературне ''boboc''), ''potică'' (&quot;аптека&quot;, літературне ''farmacie''), ''zierme'' (&quot;змія&quot;, літературне ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошська ґвара: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румыньськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Тувмачіня Русинськым: &quot;Она ся молит до Бога, хрестится тай говорит: &quot;Боже, поможи ми.&quot; А жона бере яйце і розбиває го уб вуз, обы плугованя было легке, як яйце.&quot;

== Бібліоґрафія ==

* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf &quot;Dialectologie&quot;],  навчалный матеріал для Університета в Крайові (румыньскый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf &quot;Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale&quot;], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звіт крайины для Програмы цілийожывотного навчаня MERIDIUM (румыньскый).


== Подальше читаня ==

* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== див. тоже ==

* [[Румуньскый язык|Румынськый язык]]
* [[Румыньська фонолоґія]]
* [[Румыньскі ґвары]]
* [[Крішаньська ґвара]]
* [[Банатська ґвара]]
* [[Молдовська ґвара]]

[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Румыньськый язык]]
[[Катеґорія:Румыньська діалектолоґія]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>0eb20t571s9jvvll4bghemcrvtcut46</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>152085</id>
      <parentid>152084</parentid>
      <timestamp>2024-11-18T18:22:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>152085</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14245" sha1="gmj8twqtvranyy9yqnb6zwqugdhspei" xml:space="preserve">
'''Мараморошська ґвара''' (''субдіалект/graiul maramureșean'') єдена із ґвар [[Румуньскый язык|румыньского языка]]   (дако-румыньского). Його ґеоґрафічне пошыріня ся покрывать приблизно із історійным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]], котрый ныні є розділеным миже [[Румуньско|Румынийов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класифікация ==
Мараморошська ґвара належыт до ґрупы удносно фраґментованых трансільваньскых рузновиду, в рокаши із [[Крішаньська ґвара|крішаньсков ґваров]].  Се-се кладе ї до пуночної ґрупы [[Румынські ґвары|румыньскых ґвару]], котра таксамо включат [[Молодовська ґвара|молдовську ґвару]]. і [[банатська ґвара|банатську ґвару]], на удміну уд пудинної ґрупы, до котрої належыт лем валашка субґвара.

У контекстови переходных і дуже фраґментованых языковых рузновиду Трансільваниї класифікация мараморошської ґвары як удокромоленого рузновида є тяжков. Подубно, як із крішаньсков ґваров, авадь ще бульше, то-та тяжкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетичных особливостю. Через то вильо досліднику, особливо в раньых стадіях досліджованя румыньскых ґвар, не признавали існованя удокромленої мараморошської ґвары. Такє никаня мали [[Ґустав Ваіґанд]], [[Александру Філіппіде]], [[Йорґу Йордан]] і [[Емануель Василію]] тай другі. У май пузньых досліджованях признавалося існованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых науковцю (як наприклад Еміль Петровічі і Секстіл Пушкарію) розробляти рузні класифікациї у залежности уд критерию, подля котрых мараморошкый рузновид ся признає авадь нє.  Днисьні класифікациї, зотворині Ромулусом Тодораном, Йоном Котеану тай иншыми, признают марамороську ґвару як окрому.

== Ґеоґрафічне пошыріня ==
Мараморошська ґвара є пошыринов у границях історійного реґіона Мараморош, што включат теріториї [[Румуньско|Румыниї]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румыниї ареал тої ґвары ся покрыват пунучно-выхудну частину повіта Мараморош, вдовж долин [[Тиса|Тисы]], [[Вышово|Вышова]], [[Мара (Іза)|Мары]] і [[Косау|Косау]]; читава частина носитилю жыє у [[Сигет|Сигуті-Мармариї]], [[Вышово|Вышова]] і [[Борша|Борші]]. В [[Україна|Украйині]] носитилі  ґвары ся находять у выходнуй части [[Закарпатска область|Закарпатьскої области]] (пунучный Мараморош),май груба їхня діаспора є у [[Солотвиньська селищна громада (Закарпатська область)|Солотвиньськуй селещнуй громаді]], тай їх число ся меншит.

== Пудрозділы ==
Ходь ґвара пошырина на малому просторови, ї мож розділити на три ґрупы, головно подля лексичных особливостю:

* шырока центральна частина, котра є май репрезентатівнов;
* пунучно-захудна частина, котра має вплив уд ґваркы крайины Оаш;
* пудинно-выхудна частина.

== Особливости ==
Много особливостю є сполочні із [[Крішаньська ґвара|крішаньсков ґваров]], иншыми сусідньыми трансільваньскыми рузновидами і дакотрыми рисами [[Молодовська ґвара|молдовскої ґвары]].

=== Фонетичні особливости ===

* Серидні голосні {{IPA|[e, ə, o]}} наближаются до {{IPA|[i, ɨ, u]}},. авадь до серидньых позиций. Май часто мінятся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} взамін літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находится у двох послідовных складох, перше {{IPA|[e]}} розкрыватся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* Дифтонґ {{IPA|[o̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} взамін літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По-конзонанту {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} перидні голосні роблятся центральными, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} fвзамін літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мают май малу палаталізацию, ги у літературному языкови, і посериднюют наступне {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} взамін літературного ''cer'', ''ger''.
* По-губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} взамін літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Наголошиный дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позициях:  {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} взамін літературного ''avea'', ''vrea''.
* Дифтонґ {{IPA|[ja]}} мінятся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} взамін літературного ''băiat'', ''muiat''.
* Девокалізовані {{IPA|[i, u]}} находятся в кунцьовых позициях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} взамін літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Дифтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} взамін літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етимолоґічне {{IPA|[ɨ]}} усокочуєся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* Архаїчні {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочуются у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературне {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізуются перед передньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} взамін ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізация губных перед передніми голосными має особливі формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} взамін ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} взамін ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} взамін ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} взамін ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} взамін ''vierme''.

* Присвуйный артикль є неізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele (&quot;муй/моє&quot;, поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсимальні займенникы блище до свойых латинськых корінь: aista, aiasta.
* даякі дійослова 1-ої і 4-ої кон'юґаций не берут суфіксы -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce (&quot;ун робит&quot;, &quot;я ганьблюся&quot;, &quot;ун сяє&quot;, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у дійословах, што го не мают в літературі: împărțăsc, omorăsc, simțăsc (&quot;я розділюю&quot;, &quot;я убиваю&quot;, &quot;я чую&quot;, поруняйте із împart, omor, simt).
* У окромых формах дійослув звук {{IPA|[n]}} замінюєся иншыми звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} (&quot;я кажу&quot;, &quot;я йду&quot;, поруняйте із ''spun, vin''). Ся риса є сполочнов із валаськов ґваров.
* Помучне слово в складинуй формі перфекта для 3-ої особы є ''o'' у єднині і ''or / o'' у множині: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} (&quot;ун вказав&quot;, &quot;они вказали&quot;, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы 3-ої особы субжунктыву, єднины і множины, выглядают так: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із закуньчіньом {{IPA|[ˈeje]}}, в тот час як у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плюсквамперфект можут будоватися аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' (&quot;я быв пуйшов&quot;, &quot;я быв прийшов&quot;, поруняйте із літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Дійослова ''a aduce'' (&quot;приносити&quot;) і ''a veni'' (&quot;приходити&quot;) мают особливі імператівні формы: ''adă, vină'' (літературне ''adu, vino'').
* Є загальна тенденція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' (навзамін ''Gheorghe'', чоловіче імя) і т. д.

=== Лексічні особливости ===

* Спеціфічні слова: ''a cușăi'' (&quot;смаковати&quot;, літературне ''a gusta''), ''cocon'' (&quot;дітина&quot;, літературне ''copil''), ''pup'' (&quot;бутон квіткы&quot;, літературне ''boboc''), ''potică'' (&quot;аптека&quot;, літературне ''farmacie''), ''zierme'' (&quot;змія&quot;, літературне ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошська ґвара: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румыньськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Тувмачіня Русинськым: &quot;Она ся молит до Бога, хрестится тай говорит: &quot;Боже, поможи ми.&quot; А жона бере яйце і розбиває го уб вуз, обы плугованя было легке, як яйце.&quot;

== Бібліоґрафія ==

* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf &quot;Dialectologie&quot;],  навчалный матеріал для Університета в Крайові (румыньскый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf &quot;Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale&quot;], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звіт крайины для Програмы цілийожывотного навчаня MERIDIUM (румыньскый).


== Подальше читаня ==

* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== див. тоже ==

* [[Румуньскый язык|Румынськый язык]]
* [[Румыньська фонолоґія]]
* [[Румыньскі ґвары]]
* [[Крішаньська ґвара]]
* [[Банатська ґвара]]
* [[Молдовська ґвара]]

[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Румыньськый язык]]
[[Катеґорія:Румыньська діалектолоґія]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>gmj8twqtvranyy9yqnb6zwqugdhspei</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>152086</id>
      <parentid>152085</parentid>
      <timestamp>2024-11-18T18:32:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>152086</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14313" sha1="qiq1ywzjdl0e718tso7pec8kf0wgtzo" xml:space="preserve">
'''Мараморошська ґвара''' (''субдіалект/graiul maramureșean'') єдена із ґвар [[Румуньскый язык|румыньского языка]]   (дако-румыньского). Його ґеоґрафічне пошыріня ся покрывать приблизно із історійным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморош]], котрый ныні є розділеным миже [[Румуньско|Румынийов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класифікация ==
Мараморошська ґвара належыт до ґрупы удносно фраґментованых трансільваньскых рузновиду, в рокаши із [[Крішаньська ґвара|крішаньсков ґваров]].  Се-се кладе ї до пуночної ґрупы [[Румынські ґвары|румыньскых ґвару]], котра таксамо включат [[Молодовська ґвара|молдовську ґвару]]. і [[банатська ґвара|банатську ґвару]], на удміну уд пудинної ґрупы, до котрої належыт лем валашка субґвара.

У контекстови переходных і дуже фраґментованых языковых рузновиду Трансільваниї класифікация мараморошської ґвары як удокромоленого рузновида є тяжков. Подубно, як із крішаньсков ґваров, авадь ще бульше, то-та тяжкость є скапчана із малов кулькостьов характерных фонетичных особливостю. Через то вильо досліднику, особливо в раньых стадіях досліджованя румыньскых ґвар, не признавали існованя удокромленої мараморошської ґвары. Такє никаня мали [[Ґустав Ваіґанд]], [[Александру Філіппіде]], [[Йорґу Йордан]] і [[Емануель Василію]] тай другі. У май пузньых досліджованях признавалося існованя того рузновида, айбо із даяков опатрностьов. То заставило дакотрых науковцю (як наприклад [[Еміль Петровічі]] і [[Секстіл Пушкарію]]) розробляти рузні класифікациї у залежности уд критерию, подля котрых мараморошкый рузновид ся признає авадь нє.  Днисьні класифікациї, зотворині [[Ромулус Тодоран|Ромулусом Тодораном]], [[Йон Котеану|Йоном Котеану]] тай иншыми, признают марамороську ґвару як окрому.

== Ґеоґрафічне пошыріня ==
Мараморошська ґвара є пошыринов у границях історійного реґіона Мараморош, што включат теріториї [[Румуньско|Румыниї]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румыниї ареал тої ґвары ся покрыват пунучно-выхудну частину повіта Мараморош, вдовж долин [[Тиса|Тисы]], [[Вышово|Вышова]], [[Мара (Іза)|Мары]] і [[Косау|Косау]]; читава частина носитилю жыє у [[Сигет|Сигуті-Мармариї]], [[Вышово|Вышова]] і [[Борша|Борші]]. В [[Україна|Украйині]] носитилі  ґвары ся находять у выходнуй части [[Закарпатска область|Закарпатьскої области]] (пунучный Мараморош),май груба їхня діаспора є у [[Солотвиньська селищна громада (Закарпатська область)|Солотвиньськуй селещнуй громади]], тай їх число ся меншит.

== Пудрозділы ==
Ходь ґвара пошырина на малому просторови, ї мож розділити на три ґрупы, головно подля лексичных особливостю:

* шырока центральна частина, котра є май репрезентатівнов;
* пунучно-захудна частина, котра має вплив уд ґваркы крайины Оаш;
* пудинно-выхудна частина.

== Особливости ==
Много особливостю є сполочні із [[Крішаньська ґвара|крішаньсков ґваров]], иншыми сусідньыми трансільваньскыми рузновидами і дакотрыми рисами [[Молодовська ґвара|молдовскої ґвары]].

=== Фонетичні особливости ===

* Серидні голосні {{IPA|[e, ə, o]}} наближаются до {{IPA|[i, ɨ, u]}},. авадь до серидньых позиций. Май часто мінятся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} взамін літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находится у двох послідовных складох, перше {{IPA|[e]}} розкрыватся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* Дифтонґ {{IPA|[o̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} взамін літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По-конзонанту {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} перидні голосні роблятся центральными, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} fвзамін літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мают май малу палаталізацию, ги у літературному языкови, і посериднюют наступне {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} взамін літературного ''cer'', ''ger''.
* По-губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} взамін літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Наголошиный дифтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позициях:  {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} взамін літературного ''avea'', ''vrea''.
* Дифтонґ {{IPA|[ja]}} мінятся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} взамін літературного ''băiat'', ''muiat''.
* Девокалізовані {{IPA|[i, u]}} находятся в кунцьовых позициях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} взамін літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Дифтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґуєся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} взамін літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етимолоґічне {{IPA|[ɨ]}} усокочуєся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* Архаїчні {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочуются у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературне {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізуются перед передньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} взамін ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізация губных перед передніми голосными має особливі формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} взамін ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} взамін ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} взамін ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} взамін ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} взамін ''vierme''.

* Присвуйный артикль є неізмінный: a meu, a mea, a mei, a mele (&quot;муй/моє&quot;, поруняйте із літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсимальні займенникы блище до свойых латинськых корінь: aista, aiasta.
* даякі дійослова 1-ої і 4-ої кон'юґаций не берут суфіксы -ez і -esc: lucră, mă rușin, străluce (&quot;ун робит&quot;, &quot;я ганьблюся&quot;, &quot;ун сяє&quot;, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляєся у дійословах, што го не мают в літературі: împărțăsc, omorăsc, simțăsc (&quot;я розділюю&quot;, &quot;я убиваю&quot;, &quot;я чую&quot;, поруняйте із împart, omor, simt).
* У окромых формах дійослув звук {{IPA|[n]}} замінюєся иншыми звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} (&quot;я кажу&quot;, &quot;я йду&quot;, поруняйте із ''spun, vin''). Ся риса є сполочнов із валаськов ґваров.
* Помучне слово в складинуй формі перфекта для 3-ої особы є ''o'' у єднині і ''or / o'' у множині: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} (&quot;ун вказав&quot;, &quot;они вказали&quot;, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы 3-ої особы субжунктыву, єднины і множины, выглядают так: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із закуньчіньом {{IPA|[ˈeje]}}, в тот час як у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плюсквамперфект можут будоватися аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' (&quot;я быв пуйшов&quot;, &quot;я быв прийшов&quot;, поруняйте із літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Дійослова ''a aduce'' (&quot;приносити&quot;) і ''a veni'' (&quot;приходити&quot;) мают особливі імператівні формы: ''adă, vină'' (літературне ''adu, vino'').
* Є загальна тенденція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' (навзамін ''Gheorghe'', чоловіче імя) і т. д.

=== Лексічні особливости ===

* Спеціфічні слова: ''a cușăi'' (&quot;смаковати&quot;, літературне ''a gusta''), ''cocon'' (&quot;дітина&quot;, літературне ''copil''), ''pup'' (&quot;бутон квіткы&quot;, літературне ''boboc''), ''potică'' (&quot;аптека&quot;, літературне ''farmacie''), ''zierme'' (&quot;змія&quot;, літературне ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошська ґвара: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румыньськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Тувмачіня Русинськым: &quot;Она ся молит до Бога, хрестится тай говорит: &quot;Боже, поможи ми.&quot; А жона бере яйце і розбиває го уб вуз, обы плугованя было легке, як яйце.&quot;

== Бібліоґрафія ==

* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf &quot;Dialectologie&quot;],  навчалный матеріал для Університета в Крайові (румыньскый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf &quot;Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale&quot;], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звіт крайины для Програмы цілийожывотного навчаня MERIDIUM (румыньскый).


== Подальше читаня ==

* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== див. тоже ==

* [[Румуньскый язык|Румынськый язык]]
* [[Румыньська фонолоґія]]
* [[Румыньскі ґвары]]
* [[Крішаньська ґвара]]
* [[Банатська ґвара]]
* [[Молдовська ґвара]]

[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Румыньськый язык]]
[[Катеґорія:Румыньська діалектолоґія]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>qiq1ywzjdl0e718tso7pec8kf0wgtzo</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>