Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.44.0-wmf.3 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля 0 253 152105 129937 2024-11-19T16:29:49Z Бойкыня Босорканя 31002 152105 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''20. марец''' — 79. [[день]] рока (80. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|286}}. == Подѣи == * [[1943]] — [[Мао Цзедун]] заняв пост Первого Предсѣдника Коммунистичной партии Китая, на котром пак перебывав за 33 рокы. * [[1998]] — удкрытый [[Астероид|астероід]] [[20278 Цілейган]], удкрытый у [[Мексіко|Мексиці]]. == Родили ся == * [[1792]] — [[Йосиф Змій-Миклошик]], русиньскый іконописець, [[малярь]] портретів, жанровых сценок зо жывота Русинів. * [[1963]] — [[Мірослав Лайчак]], словеньскый діпломат русиньского походжіня. * [[1984]] — [[Фернандо Торес]], [[Іспанія|іспаньскый]] [[фотбал]]іста. == Умерли == * [[1897]] — [[Аполлон Майков]], [[Русскый язык|русскый]] [[поет]] {{Commons|March 20}} fx249bblic6iiy4vvxsx7181widjc9j 152106 152105 2024-11-19T16:30:55Z Бойкыня Босорканя 31002 152106 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''20. марец''' — 79. [[день]] рока (80. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|286}}. == Подѣи == * [[1943]] — [[Мао Цзедун]] заняв пост Первого Предсѣдника Коммунистичной партии Китая, на котром пак перебывав за 33 рокы. * [[1998]] — удкрытый [[Астероид|астероід]] [[20278 Цілейган]], удкрытый у [[Ню Мексико]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. == Родили ся == * [[1792]] — [[Йосиф Змій-Миклошик]], русиньскый іконописець, [[малярь]] портретів, жанровых сценок зо жывота Русинів. * [[1963]] — [[Мірослав Лайчак]], словеньскый діпломат русиньского походжіня. * [[1984]] — [[Фернандо Торес]], [[Іспанія|іспаньскый]] [[фотбал]]іста. == Умерли == * [[1897]] — [[Аполлон Майков]], [[Русскый язык|русскый]] [[поет]] {{Commons|March 20}} eyclvrhwprha2jy7qe69xqcr3dkiyfd 0 696 152109 149507 2024-11-19T17:04:38Z Бойкыня Босорканя 31002 152109 wikitext text/x-wiki '''Кана́да''' ({{lang2|en|fr|Canada}}) — теріторія друга найвекша країна світа, лежача в северній части [[Северна Америка|Северной Америкы]]. Гранічіть із [[Северный ледовый океан|Северным ледовым океаном]] (север), [[Атлантічный океан|Атлантічным океаном]] (выход), [[США]] (юг і [[Аляска|запад]]) і [[Тихый океан|Тихым океаном]] (запад). {{Інфобокс країна (підк)/testcases}}{{Стыржень}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Канада]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1867]] lxvfyvx13zp7x3xgyv3xk36mf27n03f 0 2453 152117 141718 2024-11-20T11:02:19Z Constraque 25300 152117 wikitext text/x-wiki {{Ученый |noyat = yes! |имя = Микола Мушинка |имя оригиналне = {{ref-sk}} Mikuláš Mušinka |образчик = [[Файл:Мушинка.jpg|230px]] |образчика подпис = Микола Мушинка, 2011,<br>на Цілосвітовім форумі [[Українцї]]в, [[Київ]] |познатый як = |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1936|02|20|2024|09|12}} |мѣсто роджѣня = [[Курів]], [[Чеськословеньско]] |упокоеня = {{Death date and age|2024|09|12|1936|02|20}} |мѣсто смерти = [[Пряшів]], [[Словеньско]] |причина смерти = |главны роботы = |категория склада = Ukrainians in Slovakia }} '''Микола Мушинка''' ({{lang-uk|Микола Іванович Мушинка}}, {{lang-sk|Mikuláš Mušinka}}; [[20. фебруар]] [[1936]], [[Курів]], [[Чеськословеньско]] — [[12. септембер]] [[2024]], [[Пряшів]], [[Словеньско]])&nbsp;— словеньскый [[фолклоріста]] і українознавець карпато-русиньского походжіня, іншоземный член [[Націонална академія наук Україны|Україньской академії наук]]. Дослїджував [[лемкы|лемківскый]] фолклор в [[Югославія|Югославії]], [[Румунія|Румунії]], [[Польща|Польщі]], [[Україна|Українї]], в западных [[Чехія|Чехах]] і [[Морава|Мораві]]. Высшу освіту обтримав на [[Карлова універзіта|Карловій універзітї]] в [[Прага|Празї]], де під веджінём [[Іван Панькевич|{{s|І. Панькевича}}]] та {{s|Є. Врабцовой}} почав штудовати фолклор южных Лемків. Штудовав в ашпірантурї на Празькій та і Київській універзітї. За сполкованя з дісідентами быв вышмареный з науковой области в роцї [[1971]] і змушеный быв працовати як [[пастырь]] коров ці як [[котелник]] аж до року [[1990]] коли быв регабілітованый і ся вернув на [[Пряшівска універзіта|Пряшівску універзіту]]. В роцї [[1999]] здобыв тітул [[універзітный професор]]. == Бібліоґрафія == * «З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини» ([[1967]]) * «Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття» (Париж, [[1975]]) * «Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження» ([[1968]]) * «Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини» ([[1971]]) * «Фольклорні видання українців Пряшівщини» (Український календар на [[1979]] р., Варшава) * «[[Заплетал Флоріан|Флоріан Заплетал]] - маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття», Народознавчі зошити 1-2, 2003, стор. 252-259 == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20080105153350/http://www.studentske.sk/web.php?sk=Mikulas_Musinka.html&pred=osobnosti Біографія на сервері студентських рефератів] * [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/1.html Біоґрафія на сайтї lemko.org] * [https://web.archive.org/web/20140106185845/http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=289&category=2&skip=20 Микола Мушинка — видатний словак та великий українець] * [https://www.ua-reporter.com/uk/novosti/15621 Русин-українець Микола Мушинка (Словаччина) переконаний: дві гілки стародавнього народу зберегли свою культурну спадщину разом] * [https://www.youtube.com/watch?v=D9-JddVrAM8 Інтервю з Миколом Мушинком] {{DEFAULTSORT:Мушинка, Микола}} {{lifetime|1936|2024|Мушинка, Микола}} [[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]] [[Катеґорія:Научне товаришство Шевченка]] adltkucczb6blq6ts0efvp6rykxetaf 0 3769 152112 150408 2024-11-19T17:24:58Z Бойкыня Босорканя 31002 152112 wikitext text/x-wiki '''Великоберезняньскый район''' — бывшый [[район]] у [[Україна|Украйині]] на северо-западнӯв части [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] из центром у [[Великый Березный|Великӯм Березнӯм]]. Границі района ся склали у [[Жупа Унґ|жупі Унґ]] у часы [[Мадярске кральовство|Мадярського кралёвства]]. {{Універзалный інфобокс}} == Поселеня == {| class="wikitable sortable" style="background: transparent;" |- style="text-align:left;" ! Назва ! Оф. назва ! Обывательство ! Перша споминка<ref>{{Cite web|url=http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf|author=Жолт Шебештєн|title=Поясненя назв сел Великоберезнянського района (по мадярськы)|accessdate=2015-05-17|format=pdf}}</ref> |- | [[Великый Березный]] | ''Великий Березний'' | 7295 | 1398 |- | [[Беґендят Пастіль|Беґендяцька Пастіль]] | ''Бегендяцька Пастіль'' | 206 | 1602 |- | [[Букӯвцёво]] | ''Буківцьово'' | 235 | 1582 |- | [[Верхо̄вина Быстра]] | ''Верховина-Бистра'' | 631 | 1582 |- | [[Вішка|Вышка]] | ''Вишка'' | 897 | 1602 |- | [[Волосянка (Закарпатьска область)|Волосянка]] | ''Волосянка'' | 1646 | 1768 |- | [[Гусный]] | ''Гусний'' | 86 | 1600 |- | [[Домашин (Закарпатьска Область)|Домашин]] | ''Домашин'' | 550 | 1582 |- | [[Жорнава]] | ''Жорнава'' | 601 | 1944 |- | [[Забродь (Ужгородьскый район)|Забродь]] | ''Забрідь'' | 1250 | 1770 |- | [[Завосіно|Завосино]] | ''Завосина'' | 193 | 1599 |- | [[Загорб]] | ''Загорб'' | 571 | 1582 |- | [[Княгиня]] | ''Княгиня'' | 319 | 1770 |- | [[Костёва Пастіль]] | ''Костева Пастіль'' | 304 | 1588 |- | [[Кострина|Кострины]] | ''Кострина'' | 1108 | 1732 |- | [[Костринська Розтока]] | ''Костринська Розтока'' | 510 | 1770 |- | [[Лубня]] | ''Лубня'' | 212 | 1631 |- | [[Луг (Ужгородьскый район)|Луг]] | ''Луг'' | 434 | 1602 |- | [[Люта (Ужгородьскый район)|Люта]] | ''Люта'' | 2412 | 1599 |- | [[Малый Березный]] | ''Малий Березний'' | 1597 | 1398 |- | [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]] | ''Мирча'' | 686 | 1551 |- | [[Руськый Мочарь]] | ''Руський Мочар'' | 125 | 1773 |- | [[Розтоцька Пастіль]] | ''Розтоцька Пастіль'' | 293 | 1588 |- | [[Сӯль (село)|Сӯль]] | ''Сіль'' | 611 | 1599 |- | [[Смереково]] | ''Смереково'' | 384 | 1582 |- | [[Ставный]] | ''Ставне'' | 1623 | 1551 |- | [[Стрычава]] | ''Стричава'' | 246 | 1602 |- | [[Стужиця]] | ''Стужиця'' | 1002 | 1599 |- | [[Сухый]] | ''Сухий'' | 187 | 1768 |- | [[Тихый]] | ''Тихий'' | 505 | 1599 |- | [[Ужок]] | ''Ужок'' | 772 | 1582 |- | [[Чорноголова]] | ''Чорноголова'' | 1348 | 1739 |- |} == Референції == {{reflist}}{{Закарпатска область}}{{Стыржень}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] ctgsgtlcdxay59qg8t5s33027qv9m1c 152113 152112 2024-11-19T17:25:19Z Бойкыня Босорканя 31002 152113 wikitext text/x-wiki '''Великоберезняньскый район''' — бывшый [[район]] у [[Україна|Украйині]] на северо-западнӯв части [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] из центром у [[Великый Березный|Великӯм Березнӯм]]. Границі района ся склали у [[Жупа Унґ|жупі Унґ]] у часы [[Мадярске кральовство|Мадярського кралёвства]]. {{Універзалный інфобокс}} == Поселеня == {| class="wikitable sortable" style="background: transparent;" |- style="text-align:left;" ! Назва ! Оф. назва ! Обывательство ! Перша споминка<ref>{{Cite web|url=http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf|author=Жолт Шебештєн|title=Поясненя назв сел Великоберезнянського района (по мадярськы)|accessdate=2015-05-17|format=pdf}}</ref> |- | [[Великый Березный]] | ''Великий Березний'' | 7295 | 1398 |- | [[Беґендят Пастіль|Беґендяцька Пастіль]] | ''Бегендяцька Пастіль'' | 206 | 1602 |- | [[Букӯвцёво]] | ''Буківцьово'' | 235 | 1582 |- | [[Верхо̄вина Быстра]] | ''Верховина-Бистра'' | 631 | 1582 |- | [[Вішка|Вышка]] | ''Вишка'' | 897 | 1602 |- | [[Волосянка (Закарпатьска область)|Волосянка]] | ''Волосянка'' | 1646 | 1768 |- | [[Гусный]] | ''Гусний'' | 86 | 1600 |- | [[Домашин (Закарпатьска область)|Домашин]] | ''Домашин'' | 550 | 1582 |- | [[Жорнава]] | ''Жорнава'' | 601 | 1944 |- | [[Забродь (Ужгородьскый район)|Забродь]] | ''Забрідь'' | 1250 | 1770 |- | [[Завосіно|Завосино]] | ''Завосина'' | 193 | 1599 |- | [[Загорб]] | ''Загорб'' | 571 | 1582 |- | [[Княгиня]] | ''Княгиня'' | 319 | 1770 |- | [[Костёва Пастіль]] | ''Костева Пастіль'' | 304 | 1588 |- | [[Кострина|Кострины]] | ''Кострина'' | 1108 | 1732 |- | [[Костринська Розтока]] | ''Костринська Розтока'' | 510 | 1770 |- | [[Лубня]] | ''Лубня'' | 212 | 1631 |- | [[Луг (Ужгородьскый район)|Луг]] | ''Луг'' | 434 | 1602 |- | [[Люта (Ужгородьскый район)|Люта]] | ''Люта'' | 2412 | 1599 |- | [[Малый Березный]] | ''Малий Березний'' | 1597 | 1398 |- | [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]] | ''Мирча'' | 686 | 1551 |- | [[Руськый Мочарь]] | ''Руський Мочар'' | 125 | 1773 |- | [[Розтоцька Пастіль]] | ''Розтоцька Пастіль'' | 293 | 1588 |- | [[Сӯль (село)|Сӯль]] | ''Сіль'' | 611 | 1599 |- | [[Смереково]] | ''Смереково'' | 384 | 1582 |- | [[Ставный]] | ''Ставне'' | 1623 | 1551 |- | [[Стрычава]] | ''Стричава'' | 246 | 1602 |- | [[Стужиця]] | ''Стужиця'' | 1002 | 1599 |- | [[Сухый]] | ''Сухий'' | 187 | 1768 |- | [[Тихый]] | ''Тихий'' | 505 | 1599 |- | [[Ужок]] | ''Ужок'' | 772 | 1582 |- | [[Чорноголова]] | ''Чорноголова'' | 1348 | 1739 |- |} == Референції == {{reflist}}{{Закарпатска область}}{{Стыржень}} [[Катеґорія:Районы Закарпатской области]] ne44nhfzvtg2eppl21mkibcjcj1q2uh 0 4440 152096 56180 2024-11-19T16:10:32Z Бойкыня Босорканя 31002 Бойкыня Босорканя переменовав сторінку [[Мушына]] на [[Мушина]] 56180 wikitext text/x-wiki '''Мушына''' є [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}</ref>. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] lq42j8yygq8p0fohr5rxxj2mqopc521 152098 152096 2024-11-19T16:10:47Z Бойкыня Босорканя 31002 Бойкыня Босорканя переменовав сторінку [[Мушина]] на [[Мушына]] з вычерянём напрямлїнь 56180 wikitext text/x-wiki '''Мушына''' є [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}</ref>. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] lq42j8yygq8p0fohr5rxxj2mqopc521 0 4586 152094 140579 2024-11-19T16:06:09Z Бойкыня Босорканя 31002 152094 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ізди́бкы''' ([[Польскый язык|пол]]. Izdebki) — [[село]] на юго-выходови [[Польско|Польска]], ґміна [[Ноздрець (ґміна)|Ноздрець]], [[Березовськый повіт]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьскоє воєводство]], [[Польско|Польска]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title=Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы |publisher=www.lemko.org |accessdate=2011-09-01}}</ref>. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] jzsprrb0k8i4kuivosne9sdprzi1m3a 152095 152094 2024-11-19T16:09:31Z Бойкыня Босорканя 31002 152095 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ізди́бкы''' ([[Польскый язык|пол]]. Izdebki) — [[село]] на юго-выходови [[Польско|Польска]], ґміна [[Ноздрець (ґміна)|Ноздрець]], [[Березовськый повіт]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьскоє воєводство]], [[Польско|Польска]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title=Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы |publisher=www.lemko.org |accessdate=2011-09-01}}</ref>. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1436]] році ге Izbica<ref>http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_III/332</ref>. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2011]] рӯк живе 2739 людий<ref>https://stat.gov.pl/spisy-powszechne/nsp-2011/nsp-2011-wyniki/ludnosc-w-miejscowosciach-statystycznych-wedlug-ekonomicznych-grup-wieku-stan-w-dniu-31-03-2011-r-,21,1.html</ref>. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] gijr5a5l9y73tbhfd59z2clgakbbd3h 152100 152095 2024-11-19T16:11:59Z Бойкыня Босорканя 31002 152100 wikitext text/x-wiki {{НП|первое упоминание=1436|население=2739|год переписи=2011|этнохороним=Іздибчане}} '''Ізди́бкы''' ([[Польскый язык|пол]]. Izdebki) — [[село]] на юго-выходови [[Польско|Польска]], ґміна [[Ноздрець (ґміна)|Ноздрець]], [[Березовськый повіт]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьскоє воєводство]], [[Польско|Польска]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title=Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы |publisher=www.lemko.org |accessdate=2011-09-01}}</ref>. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1436]] році ге Izbica<ref>http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_III/332</ref>. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2011]] рӯк живе 2739 людий<ref>https://stat.gov.pl/spisy-powszechne/nsp-2011/nsp-2011-wyniki/ludnosc-w-miejscowosciach-statystycznych-wedlug-ekonomicznych-grup-wieku-stan-w-dniu-31-03-2011-r-,21,1.html</ref>. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] r263v289rvfwbj4t80oxn7amntknn46 152101 152100 2024-11-19T16:15:27Z Бойкыня Босорканя 31002 152101 wikitext text/x-wiki {{НП|первое упоминание=1436|население=2739|год переписи=2011|этнохороним=Іздибчане}} '''Ізди́бкы''' ([[Польскый язык|пол]]. Izdebki) — [[село]] на юго-выходови [[Польско|Польска]], ґміна [[Ноздрець (ґміна)|Ноздрець]], [[Березовськый повіт]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьскоє воєводство]], [[Польско|Польска]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title=Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы |publisher=www.lemko.org |accessdate=2011-09-01}}</ref>. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1436]] році ге Izbica<ref>http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_III/332</ref>. У кӯнцёви [[XVI. стороча|XVI]] стороча туй уже была [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[Священик|пӯп]]. У [[1947]] році [[село]] зтратило близко четверти [[Обывательство|обывательства]], [[Лемкы]] были у́селені у рамкох [[Акція Вісла|Акції Вісла]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2011]] рӯк живе 2739 людий<ref>https://stat.gov.pl/spisy-powszechne/nsp-2011/nsp-2011-wyniki/ludnosc-w-miejscowosciach-statystycznych-wedlug-ekonomicznych-grup-wieku-stan-w-dniu-31-03-2011-r-,21,1.html</ref>. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] ojxh4dy2wm6xkc2e7yk632jf2mvdith 0 5513 152115 143257 2024-11-19T18:52:55Z 188.163.113.197 152115 wikitext text/x-wiki {{Місто | тіп = | назва = Краматорьск | місцёва назва = {{lang-uk|Краматорськ}} | образок = Kramatorsk-Ukraine-map.png | образок_розмір = | прапор = Flag Kramatorsk.jpg | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of arms Kramatorsk.svg | попис ерба = Ерб міста | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Донецька область]] | заложене = [[1868]] | перша змінка = | аґломерація = Краматорьска | статус = [[1932]] | подїл = | жытелїв = 80 000 | розлога = 305.24 | ref-площа = | густота = 543.8 | код = | коордінаты = {{Coord|48|43|N|37|33|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = | водойма = | етнікон = | станція = Краматорьск | відстань = | желїзніця к = 748 | ref-залізниця к = | автошлях к = 655 | ref-автошлях к = | фізічна к = 540 | ref-фізична к = | желїзніця с = 98 | фізічна с = 84 | автошлях с = 95 | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 84300-84390 | адреса = 84313, м. Краматорськ, пл. Миру, 2 | веб-сторінка = http://www.krm.dn.ua/ | пріматор = Олександр Гончаренко | позначкы = }} '''Крамато́рьск''' ({{lang-uk|Крамато́рськ}}) є місто в [[Україна|Українї]], [[Донецька область]]. Жыє тамкы 80 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1868]] роцї. {{commonscat|Kramatorsk}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Донецька область]] jtj3qks04oaz3vntrlutgdh02dpmoy0 0 6015 152116 140635 2024-11-20T10:43:56Z CommonsDelinker 9283 Replacing Flag_of_feodosia.svg with [[File:Flag_of_Feodosia.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR4|Criterion 4]] (harmonizing names of file set)). 152116 wikitext text/x-wiki {{Місто |місцёва назва = {{lang-uk|Феодосія / Теодосія}}<br>{{lang-ru|Феодосия}}<br>{{lang-crh|Kefe}} |образок = Феодосія-панорама.jpg |образок_розмір = |прапор = Flag of Feodosia.svg |ерб = Feodosiya coat of arms.svg |край = [[Україна]] ''([[де юре]])''<br>[[Росія]] ''([[де факто]])'' |окрес = |реґіон = [[Автономна Републіка Крым]] ''([[де юре]])''<br>[[Републіка Крым]] ''([[де факто]])'' |заложене = [[XI]] стороча до н.е. |перша змінка = |аґломерація = |статус = [[1787]] |подїл = |густота = 2001 |станція = Феодосія |відстань = |желїзніця к = 951 |автошлях к = 875 |фізічна к = 698 |желїзніця с = 223 |фізічна с = 100 |автошлях с = 113 |поштовы індексы = 98100-98175<br>298100—298175 |адреса = 98100, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4, 2-11-52 |веб-сторінка = http://feodosea.com/ |пріматор = Сердюкова Анжела Владимировна (2019) |позначкы = }} '''Феодо́сія''' є місто на [[Крым|Крымскім півострові]]. Находить ся на берегах [[Чорне море|Чорного моря]], в оддалїню {{nowrap|113 [[км]]}} автодрагов и {{nowrap|223 [[км]]}} [[Желѣзниця|желїзницёв]] од [[Сімферополь|Сімферополя]]. Жыють там {{nowrap|70 043 жытелї}}. Перше ся споминать в року [[355 до н. е.]]. Подля україньской стороны (де юре), є то місто в [[Україна|Українї]], [[Автономна Републіка Крым|Автономной републікы Крым]]. Подля російской стороны, фактичный днешный стан — де факто, є то місто в [[Росія|Росії]], [[Републіка Крым|републікы Крым]]. == Референції == {{reflist}} {{Commons|Category:Theodosia}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] nzpmfjndk4f9038y4ba17emym0iey2u 0 6530 152093 137710 2024-11-19T15:58:13Z Бойкыня Босорканя 31002 152093 wikitext text/x-wiki '''Думен''' быв карный лагер коло мѣста [[Рахово]] установленый [[20. новембер|20 новембра]] [[1938]] на образ [[Націзм|нацистичных]] гитлеровскых лагрох. Установив го новый премьер [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] [[Авґустин Волошин|Волошин]]. [[File:Partition of Czechoslovakia (1938).png|thumb|Чехословакия по Мниховѣ (1938):<br/> 1.Судеты<br/>2.Мадярскы претензии до Словакии<br/> 3.Подобно до Подкарпатской Руси<br/>4.Польскы претензии на Тѣшин<br/>5.Протекторат Богемия<br/>6.Автономна Словакия]] == Предистория == [[Мюнхенска догварька|Мниховска догода]] ([[30. септембер]] [[1938]]) отворила скриньку Пандоры и сосѣды [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] зачали выступати з териториалными претензиями, опираючи ся при тых на подтримку [[Націстічне Нїмецько|Германии]], котру старали ся зыскати дипломатичныма и иншыма способами. В октобрѣ 1938 Польща, въедно з нацистичнов Германиев, ввела войско и окуповала Тѣшинску область Чехословакии, прилучивши ю ку Польщи як Западно-тѣшинскый повѣт (Powiat cieszyński zachodni). В Жилинѣ представителѣ словацкых партий такой выголосили автономию Словакии (6. октобер 1938). В тяжкой ситуации парламент в [[Прага|Празѣ]] мусѣв нараз тоту автономию легислативно утвердити, а президент Емил Гаха именовав [[Йозеф Тисо|Йозефа Тиса]] премьером автономной Словакии. Мадярщина жадала достати етничны мадярскы землѣ и [[Йозеф Тисо|Тисови]] Мниховска догода нарядила под трема мѣсяцями догварити ся мирно з сосѣдом, што было нереално. По заарештованю [[Андрей Бродий|Андрея Бродия]] в Празѣ про [[Подкарпатска Русь|Подкарпатску Русь]] было меноване нове проукраинске правительство з предсѣдником [[Августин Волошин|Августином Волошином]] ([[26. октобра]] [[1938]]). [[Мадярске кральовство|Мадярщина]] жадала вернути собѣ цѣле [[Подкарпатя]] (Kárpátalja), жебы одновити историчну границю з Польщов, што было и жаданьем Польщи, котрого ся домогали не лем дипломатично, але и засылаючи терористичны боевы группы зо своих територий. Волошин мусѣв завести строгы мѣры против вонкашного неприятеля и своих политичных противникох в краю. При тому, подобно [[Йозеф Тисо|Тисови]], ориентовав ся на взор Германии, не маючи ниякого иншого союзника. З боку Германии достав обѣцяня, же она не допустить захват края Мадярщинов. {{Цитат 3|Становиско Германии|Гитлер был против присоединения Карпатской Украины к Венгрии, ибо он хотел создать там нацистский центр в интересах своих восточных планов, в частности относительно Польши. Предполагается также вызвать волнения среди соседних с Закарпатьем галицких украинцев, чтобы таким путем легче осуществить свои требования (коридор, Данциг и другие) к Польше.119|119 OL. K-64. 1939. 33/a. 210. 1-2.1. (Magyar Országos Levéltár) //[[Андрей Пушкаш|Пушкаш А.И.]] Цивилизация или варварство. Институт славяноведения РАН. М. «Европа», 2006. С.199.}} == Основаня карного лагра Думен == [[File:Думен(лагер).jpg|thumb|Лагер Думен<br/> (з Бѣлой книгы В.Разгулова)]] В новембрѣ, децембрѣ 1938 року «Урядовий вістник» Подкарпатской Руси ряснѣе судовыма рѣшенями о конфишкованю накладох и закрытю новинок, котры выступили з критиков власти. Тото была звычайна практика того часу ай во Словакии, ай в протекторатѣ Богемия. Але скоро уже того не было доста, и 18. новембра 1938 А. Волошин подписав роспоряджѣня о заряджѣню на горѣ [[Думен (гора)|Думен]] коло [[Рахово|Рахова]] «концентраційного табора». {{Цитат 3|З роспоряджѣня Августина Волошина:|Днем 20 листопада установляю на Підкарпатській Руси концентраційний табір. До нього будуть відсилані:<br/> 1) дезертири та втікачі з заграниці,<br/> 2) політичні провинивці з нашого краю,<br/> 3) особи, які провиняться проти інтересам внутрішнього ладу та спокою...<br/> 4) особи, що провиняться проти інтересам оборони держави та республіки, оскільки проти них неможна виступити судовим шляхом...18| 18 ГАЗО. Ф.18. оп.5. ед.хр.19. л.1-5. // Валерий Разгулов. Белая книга. 1999. С.29|70%. }} Меджи первыма лагерниками было [[Новинарь|новинарѣ]] зоз севлюшской новинкы «Тиса» въедно з редактором Василем Сцитовскым, пак [[священик]]ы, [[Учитель|учителѣ]] и т.&nbsp;п. Часопис «Тиса», по думцѣ правительства, загрожовав «публичный лад та безпеку, як і інші інтереси нашої держави... з окрема зі змісту статей ‘Хлѣба и роботы, а не летучок’» и др...<ref name=Разгулов> Разгулов В. Белая книга. С.14 </ref> Лагер ся став мѣстом интернованя ай Русинох русинской и [[русофил]]ской орьентации. Охранну службу в лагру забеспечовали члены [[Карпатска Сѣчь|Карпатской Сѣчи]]. Еще еден лагер быв под Свалявов, про западны округы. Прокурор Велико-Березнянского округа жадав сурову кару про газдыню Елизавету Проскопф за ей слова: «Волошин дурный и цѣла влада дурна». <ref name=Разгулов> Разгулов В. Белая книга. С.14 </ref> == Лагерный режим и резултаты фунгованя == Хоть А. Волошин назвав лагер [[Концентрачный лагер|концентрачным]], вызерать на то, же зробив так лем на догоду своему сузерену. В реалности лагер ани здалека не быв подобный нацистичным гитлеровскым. Окремы жерела твердять, же за цѣлый час фунгованя лагра (децембер 1938 — марец 1939) было там до 30 лагерникох, а было им дозволене час од часу выпросити ся и навщѣвити во своих социалных потребох недалеке [[Рахово]].<ref>Магочій П.Р., Поп І. Думен. // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород. Вид. В. Падяка, 2010.</ref> == Жерела == * Магочій П.Р., Поп І. (ред.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород. Вид. В. Падяка, 2010. * {{книга|автор =[[Іван Поп|Иван Поп]]|тітул =Энциклопедия Подкарпатской Руси|одказ = |місто =[[Ужгород]] |выдавательство =Выдавательство В. Падяка |рік = [[2001]]|том = |сторінкы =167 |сторінок =431 |серія = |isbn =966-7838-23-4 |тіраж =}} * {{книга|автор =[[Іван Поп|Ivan Pop]]|тітул =Malé dejiny Rusínov|одказ = |місто =[[Братїслава]] |выдавательство =Zrduženie inteligencie Rusínov Slovenska|рік = [[2011]]|том = |сторінкы =109 |сторінок =139 |серія =1 |isbn =978-80-970354-4-0 |тіраж =}} * [[Андрей Пушкаш|Пушкаш А.И.]] Цивилизация или варварство. Институт славяноведения РАН. М. «Европа», 2006. * Разгулов Валерий. Белая книга. Издательский центр газеты «Карпатская панорама», 1999. == Одказы == * [http://ua-reporter.com/m/664 Каревин А. Еще один украинский президент-2] * [http://rusyns-library.org/uryadovyj-vestnik-podkarpatskoj-rusi-3-6-dekabrya-1938-goda/ Урядовий вістник правительства Підкарпатської Руси, ч.3.] * [http://rusyns-library.org/uryadovyj-vestnik-podkarpatskoj-rusi-4-11-dekabrya-1938-goda/ То же, ч.4.] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] [[Катеґорія:Концентрачны лагры]] 8c12z975vly40mthtm0jo37ma34qmoo 0 21987 152114 150476 2024-11-19T17:28:20Z Бойкыня Босорканя 31002 152114 wikitext text/x-wiki '''«Чо́ртова пісня»''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Teufelslied, [[Французькый язык|фр]]. Le chant du diable) — европська воєнна маршова [[пісня]], екзістує преповно варіантӯв текстӯв пісні (авторы пары из них изнамі). Авторство текста пісні, котрый рахує ся первым воєнным варіантом, принадлежить обер-лейтенантам Волфрамови Філіппсови и Крістіанови Єріґови, двом пілотам німицького [[Леґион «Кондор»|леґиона «Кондор»]] участвовавшого у гражданськӯв во̄йні у Испанії. Пісня была шыроко хоснована у вӯйськах [[Націстічне Нїмецько|нацистськой Ґерманиї]] и її союзникӯв у рокы [[Друга світова война|ДСВ]], была гімном пары розличных воєннизірованных форміровань, єднак новы варіанты текстӯв были написаны и у повоєнні рокы. Пісня шыроко изнама и по сись динь. == Німицькі варіанты == Задокументованы варіанты данної пісні удносять ся ид [[Націстічне Нїмецько|Тритёму Рейхови]], а иппен ид авіаціонному формірованю леґіон «Кондор». Изначалная пісня, котра сотворена Філіппсом и Єріґом, носила назву «Чортова пісня A-88» ([[Нїмецькый язык|нім]]. Teufelslied der A-88) и была піснёв розвідователного штаффела A/88, подразділенч леґиона «Кондор». Май шырена верзія изнама пуд названём «Парадный марш леґиона „Кондор“» ([[Нїмецькый язык|нім]]. Parademarsch der „Legion Condor“), инструменталноє вступліня и зкончаня ид ню̄в написаны капелмейстером Карлом Бёґелсаком. Обідві верзії были учинены у [[1939|1939 году]] (у дакотрых жрідлах у [[1936]]<ref>{{Cite web |url=http://deutscheslied.com/de/search.cgi?cmd=search&srch_Titel=parademarsch+der+legion+condor&srch_Melodie=&srch_Text=&srch_Tonsatz=&srch_Quelle=&Herausgeber=&Zeitalter=&MelodyYear=&TextYear= |title=Deutsches Lied - Liedersuche |publisher=deutscheslied.com |access-date=2019-07-08 |archivedate=2021-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210731075537/https://deutscheslied.com/de/search.cgi?cmd=search&srch_Titel=parademarsch+der+legion+condor&srch_Melodie=&srch_Text=&srch_Tonsatz=&srch_Quelle=&Herausgeber=&Zeitalter=&MelodyYear=&TextYear= }}</ref> році). Пісні были упущені на виниловых пластинках Columbia, Grammophon, Telefunken, Gloria, Kristall и Electrola[англ.]<ref>{{Cite web |url=http://forum.axishistory.com/viewtopic.php?p=780183#p780183 |title=Legion «Condor» songs and marches — Axis History Forum<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2018-04-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180416074808/https://forum.axishistory.com//viewtopic.php?p=780183#p780183 }}</ref>. Потӯм на тоту музыку была написана пісня «СС идуть по душманьскӯв земли» ({{Lang-de|SS marschiert in Feindesland}}), ставша гімном дивізії СС «Вікінґ» и популярна у другых частях СС; авторы її текста неизнамы. У послевоенное время на музыку была написана песня парашютистов-десантников (в Германии их неофициальное название — «зелёные черти», [[Нїмецькый язык|нем.]] Grüne Teufel). В отличие от предыдущих вариантов, она состоит не из двух, а из трёх куплетов. ===== Lied der «Legion Condor» ===== <poem>Wir zogen übers weite Meer ins fremde Spanierland, zu kämpfen für der Freiheit Ehr' weil Hass und Krieg entbrannt. Hier herrschten Marxisten und Roten, der Pöbel der hatte die Macht. Da hat, als der Ordnung Boten, der Deutsche Hilfe gebracht. Wir jagten sie wie eine Herde und der Teufel, der lachte dazu, Ha, ha ha ha ha, die Roten in spanischer Luft und zur Erde, wir liessen sie nirgends in Ruh. Hat auch der Tod mit harter Hand die Besten oft gefällt - wir hielten aus, der Wall stand fest, die rote Flut zerschellt. Und ziehen die Legionäre als Sieger ins deutsche Land, dann schreiten mit unsere Toten, wir heben zum Grusse die Hand. Wir jagten sie wie eine Herde und der Teufel, der lachte dazu, Ha, ha ha ha ha, die Roten in spanischer Luft und zur Erde, wir liessen sie nirgends in Ruh.</poem> ===== Lied der «Legion Condor» ===== <poem>Legion marschiert in fernem Land und singt ein Teufelslied, ein Flieger sitzt am Ebrostrand und leise summt er mit. Wir pfeifen auf Unten und Oben und uns kann die ganze Welt, verfluchen oder auch loben, grad wie es jedem gefällt. Wo wir sind da ist immer oben und der Teufel, der lacht nur dazu: ha-ha-ha-ha-ha. Wir kämpfen für Deutschland und kämpfen für Hitler, der Rote kommt nicht mehr zur Ruh. Und kehren wir dereinst zurück nach Deutschland das wir lieben, so gilt der letzte Abschiedsgruß den Toten, die geblieben. Sie starben für unser Großdeutschland, für Führer, für Heimat und Reich, drum wollen wir nie sie vergessen wenn unser Befehl lautet gleich. Wo wir sind ist immer vorwärts und der Teufel, der lacht nur dazu: ha-ha-ha-ha-ha . Wir kämpfen für Deutschland und kämpfen für Hitler, der Rote kommt nicht mehr zur Ruh.</poem> ==== SS marschiert in Feindesland ==== <poem>SS marschiert in Feindesland Und singt ein Teufelslied Ein Schütze steht am Wolgastrand Und leise summt er mit Wir pfeifen auf Unten und Oben Und uns kann die ganze Welt Verfluchen oder auch loben, Grad wie es jedem gefällt Wo wir sind da geht’s immer vorwärts Und der Teufel, der lacht nur dazu Ha, ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland Wir kämpfen für Hitler Der Rote kommt niemals zur Ruh' Wir kämpften schon in mancher Schlacht In Nord, Süd, Ost und West Und stehen nun zum Kampf bereit Gegen die rote Pest SS wird nicht ruh’n, wir vernichten<ref>Варианты строки: SS wird die Juden vernichten или SS wird die Roten vernichten</ref> Bis niemand mehr stört Deutschlands Glück Und wenn sich die Reihen auch lichten Für uns gibt es nie ein zurück Wo wir sind da geht’s immer vorwärts Und der Teufel, der lacht nur dazu Ha, ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland Wir kämpfen für Hitler Der Rote kommt niemals zur Ruh'.</poem> ==== Grüne Teufel ==== <poem>1. Ja, wer marschiert in Feindesland und singt ein Teufelslied? Ein Schutze steht am Oderstrand Und leise summt er mit: Wir pfeifen auf Unten und Oben und uns kann die ganze Welt Verfluchen oder auch loben, Grad wie es ihr wohl gefällt. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh 2. Wie weit der Marsch auch immer sei, Wir finden bald die Schlacht. Entschlossen, stets zum kampf bereit, im Angriff Tag und Nacht. Das G’wehr fest gefaßt und verwegen die feindliche Stellung gestürmt! mit «Hurra» dem Tode entgegen, Der Gegner ergibt sich und türmt. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh 3. Hat auch der Tod mit harter Hand die Besten oft gefällt - wir hielten aus, der Wall stand fest, die Flut an uns zerschellt. Und ziehen wir Fallschirmjäger als Sieger durchs deutsche Land. Marschieren mit uns Kameraden im gleichen Ehrengewand. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh.</poem> == Французькі варіанты == Єден из варіантӯв сёї пісні на [[Французькый язык|французькӯм языкови]] (содержавшый 3 куплета) быв гімном 33-ї дивізії СС «Шарлемань», ёго офіціалноє имня — «Чортова пісня» ([[Французькый язык|фр]]. Le chant du diable)<ref>{{Cite web |url=http://www.cdvfe-divisioncharlemagne.com/upload/Le%20Chant%20du%20Diable%20-%20Division%20Charlemagne.pdf |title=Архивированная копия |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020174058/http://www.cdvfe-divisioncharlemagne.com/upload/Le%20Chant%20du%20Diable%20-%20Division%20Charlemagne.pdf }}</ref>. Другый представляв собов по суті перевод німицького текста SS marschiert in Feindesland и исполняв ся [[Французы|французами]], служившыми у другых формірованях<ref>{{Cite web |url=http://www.chants-protestants.com/index.php/poemes-de-la-guerre-1939-45/3662-vont-les-ss-a-l-ennemi-trad-chant-de-marche-ss |title=VONT LES SS A L’ENNEMI (trad) Chant de marche SS<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020173048/http://www.chants-protestants.com/index.php/poemes-de-la-guerre-1939-45/3662-vont-les-ss-a-l-ennemi-trad-chant-de-marche-ss }}</ref>. На исю же [[Мелодія|мелодію]] потӯм была написана єдна из пісинь Французького инокрайинного леґіона<ref>{{Cite web |url=http://ingeb.org/songs/lalegion.html |title=La légion marche vers le front / SS marschiert in Feindesland / Chant de la division Charlemagne mp3 midi free download beach motel Sechelt bed breakfast<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2020-11-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201112014438/http://ingeb.org/songs/lalegion.html }}</ref>, котра исполнять ся по сись динь. Окрем того, екзістує пісня [[Паріж|паризькых]] пожарных, состояща из єдного куплета<ref>{{Cite web |url=http://club-acacia.over-blog.com/article-32408081.html |title=Le Chant du diable (La légion marche) — Club Acacia<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161019170129/http://club-acacia.over-blog.com/article-32408081.html }}</ref>. ==== Version de la division Charlemagne ==== <poem>SS marchons vers l’ennemi Chantant le chant du Diable Car dans le cœur des gars hardis Souffle un vent formidable. La fortune monte haut, descend bas, Que nous donne le monde entier : Nous les inviterons au sabbat Et nous en rions volontiers Là où nous passons, que tout tremble Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre parole s’appelle Fidélité ! SS, nous marchons au combat Chantant le chant du Diable : Les chars sont embusqués là-bas Pour l’assaut formidable. Les blindés nous attaquent en grondant, Mugissante vague d’acier, Mais notre terreur les attend ; Et nous en rions volontiers ! Là où nous passons, les chars brûlent Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre Parole s’appelle Fidélité ! SS. Nous rentrerons en France Chantant le chant du Diable. Bourgeois, craignez notre vengeance Et nos poings formidables : Nous couvrirons de nos chants ardents Vos cris et vos plaintes angoissées ; Avec nous hurle Satan Et nous en rions volontiers ! Là où nous passons, tout s'écroule Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre Parole s’appelle Fidélité !</poem> ==== Vont les SS à l’ennemi ==== <poem>Vont les SS à l’ennemi, Chantant un chant d’enfer. A la Volga on nous a mis, Nous sifflotons notre air. Nous nous fichons d’en haut, d’en bas, Et le monde entier peut bien Nous maudire ou crier " A bas ", Comme il plaît à chacun. Où nous sommes, c’est toujours : " En avant ! " Et le Diable rit fort et carrément, Ha, ha, ha, ha, ha, ha ! Nous combattons pour l’Allemagne, Nous combattons pour Hitler, Le rouge n’aura jamais la paix ! Nous nous battons dans maint combat, Au Nord, Sud, Est et Ouest, Et sommes prêts à mettre à bas, Les rouges, cette peste. La SS ne dort pas, elle anéantira Ce qui trouble le sort de l’Allemagne : Et si nous perdons dans nos rangs Des gens, pas de recul en campagne Où nous sommes, c’est toujours : " En avant ! " Et le Diable rit fort et carrément, Ha, ha, ha, ha, ha, ha ! Nous combattons pour l’Allemagne, Nous combattons pour Hitler, Le rouge n’aura jamais la paix !</poem> ==== Version de la Légion étrangère ==== Исполнять ся солдатами Французького Инокрайинного леґіона.<poem>La Légion marche, vers le front, En chantant nous suivons Héritiers de ses traditions Nous sommes avec elle. Refrain: Nous sommes les hommes des troupes d’assaut Soldats de la vieille Légion.<ref>Варианты строки: Soldats de toutes les régions или Chasseurs de toutes les régions</ref> Demain brandissant nos drapeaux, En vainqueurs nous défilerons. Nous n’avons pas seulement des armes, Mais le diable marche avec nous Ah, ah, ah, ah, ah, ah ! car nos aînés de la légion, Se battent là-bas, nous emboîtons le pas. (bis) Pour ce destin de chevalier Honneur, Fidélité Nous sommes fiers d’appartenir Au 2e R.E.P. Refrain. Fidélité est notre Loi Luttons pour notre Foi Notre fierté de chevalier Notre Honneur de soldat. Refrain.</poem> ==== Version des Sapeurs-pompiers de Paris ==== <poem>Nous sommes les sapeurs-pompiers de Paris Soldats de toutes les régions Mais demain au mépris de nos vies Au milieu des flammes nous serons. Nous sommes fiers de pouvoir dire : «C’est sauver ou périr» nous sommes fiers de pouvoir dire «C’est sauver ou périr» Nous n’avons pas seulement des lances Mais le Diable marche avec nous Ah, ah, ah, ah Nous sommes les sapeurs-pompiers de Paris Combattent le feu, nous emboîtons le pas.</poem> == Естонські верзії == В Эстонии на эту музыку была написан гимн батальона СС «Нарва». Официальное название — Laul surnupealuu sõdurist: дело в том, что фраза «Surnupealuu sõdureist» (солдат мёртвой головы) в Эстонии было расшифровкой аббревиатуры SS. Впоследствии песня была исполнена эстонской фолк-группой<ref>{{Cite web |url=https://www.letras.com/untsakad/713892/ |title=KORD VÕITLES — Untsakad {{!}} Letras.com<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2015-04-15 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150415125823/http://letras.com/untsakad/713892/ }}</ref> [[Untsakad]]<ref>{{Cite web |url=http://www.untsakad.ee/ |title=Untsakate kodu Internetis<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-01-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160109165117/http://www.untsakad.ee/ }}</ref>, причём дважды и с небольшими различиями в тексте<ref>{{Cite web |url=http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm |title=Kultuur ja Elu — kultuuriajakiri<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-04 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190946/http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm }}</ref>; впрочем, эти же различия были характерны и для исполнения песни в военное время, [https://web.archive.org/web/20160304190946/http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm подробности здесь]. ==== Laul surnupealuu sõdurist ==== <poem>Kord võitles Lõuna-Venemaal kaugel Doni steppides üks vapper Eesti pataljon lauldes laulu Kuradist. Meid paisati itta, kord läände, kõikjal seisime kaljudena Ja Neveli sood ja Tšerkassid meil iial ei unuda saa. Rünnakrelvade terases, tules, kõlab leekides Kuradi naer — hah-hah-haa! Sirgub vabadusidu, ei murta neid ridu, kes Eesti eest andnud on kõik. Aeg sangarid kord unustab ja tandrid tasandab. Ja surnupealuu sõdureist vaid tuul veel jutustab. Teed tagasi meie jaoks pole ehk küll häving on silmade ees. Vaba Eesti eest palju ei ole kui langeb meist viimnegi mees. Rünnakrelvade terases, tules, kõlab leekides Kuradi naer, hah-hah-haa! Sirgub vabadusidu ei murta neid ridu, kes Eesti eest andnud on kõik.</poem> == Латышські верзії == У [[Ґенералный округ Латвія|Латвії]] на исю музыку быв написаный гімн 19-й дивізії СС. Покӯлько дивізія сформована у [[1944|1944 році]], слова гімна сёї дивізії споєны из местёв за вӯтцю̄знину<ref>{{Cite web |url=http://www.delfi.lv/news/arzemes/waffen-ss-dziesmas-citatu-del-darbu-zaude-austrijas-galeji-labejo-preses-sekretars.d?id=43223298 |title='Waffen SS' dziesmas citātu dēļ darbu zaudē Austrijas galēji labējo preses sekretārs — DELFI<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2018-04-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180416012728/http://www.delfi.lv/news/arzemes/waffen-ss-dziesmas-citatu-del-darbu-zaude-austrijas-galeji-labejo-preses-sekretars.d?id=43223298 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.dudajevagatve.lv/downloads/kara-dziesmas-v1.0-a5.pdf |title=Архивированная копия |access-date=2016-02-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020000348/http://www.dudajevagatve.lv/downloads/kara-dziesmas-v1.0-a5.pdf |archivedate=2016-10-20 }}</ref>. Пісня была исполнена народным ансамблём [[Vilki]]. ==== 19.Divizijas dziesma ==== <poem> Zem mūsu kājām lielceļš balts Uz Latviju tas ved. Uz Latviju, kur naidnieks baigs, Pār laukiem nāvi sēj Mēs soļojam droši un lepni, Un šautenes plecos ir mums, un senajo varoņu vārdi, nāk līdzi, kā mantojums mums. Mēs nāksim drīz, Latvija, gaidi! Un nesīsim brīvību Tev- kas mums dārga, un mēs ejam un ejam un traucam un steidzam- par vēlu mēs nedrīkstam būt! Mums viena doma sirdī kvēl - Par tēvu zemi stāt! Un nežēlīgam naidniekam likt visu atmaksāt! Mēs šautenēm liksim tad liesmot, un granātu metējiem kaukt, bet pašiem mums nāvei būs spītēt, ložu svilpieniem atbalsis saukt! Mēs ticam trīs Latvijas zvaigznēm, Lai ugunī spožas kļūst tās, mūžu mūžam! un mēs ejam un ejam uz priekšu tik traucam - par vēlu mēs nedrīkstam būt!</poem> == Норвезька верзія == В Норвегии на эту музыку Н. Д. Бьёрном была написана песня «Песня корпуса [[Вікінґове|викингов]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |language=no |url=https://www.nb.no/nbsok/nb/24f13447d660c79e7dec159b2a6a3bb7?index=1 |title=Sang til Viking Korps // Finnmark Folkeblad |author= |work=Nasjonalbiblioteket |date=1942-05-20 |publisher=Trykkeri Hammerfest |access-date=2020-10-31 |archivedate=2020-11-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201103125609/https://www.nb.no/nbsok/nb/24f13447d660c79e7dec159b2a6a3bb7?index=1 }}</ref><ref>{{Cite web |language=no |url=https://nnsamling.files.wordpress.com/2012/09/img9.pdf |title=NS-sanger |author= |work=Nye Nasjonal Samling |date= |publisher=Nasjonal Samlungs Rikstrykkeri |access-date=2020-10-31 |archivedate=2021-08-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210829165416/https://nnsamling.files.wordpress.com/2012/09/img9.pdf }}</ref> (норв. Sang til Viking Korps), ставшая гимном военизированной организации «Хирд», главой которой был упоминаемый в песне Видкун Квислинг<ref>{{Cite web |url=https://www.nordfront.se/veckans-lat-ss-wiking-pa-vikingtokt.smr |title=Veckans låt: SS-Wiking - På vikingtokt {{!}} Nordfront.se<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2015-08-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150812194912/https://www.nordfront.se/veckans-lat-ss-wiking-pa-vikingtokt.smr }}</ref>. Иногда в публикуемых текстах песен встречается слово Vikingtog, которого в норвежском языке нет (предположительно возникла ошибочная публикация); слово vikingtokt означает буквально «набег викингов». ==== Sang til Viking Korps ==== <poem>1. På vikingtokt til fremmed land, 　dro menn av nordisk ætt. 　På kongens skip stod mann ved mann 　av hirden kampberedt. 　Til Island og Grønland og Hjaltland, 　gikk ferden på langskip mot vest, 　Og i Frankrike, Irland og England, 　var nordmannen ubuden gjest. Ja, fienden de måtte vike, og paven han tapte sin makt, (ha, ha, ha, ha, ha, ha, ha!) For til vern om det stornorske riket stod trofaste hirdmenn pa vakt. 2. Nå reiser vi en hird påny 　av Vidkun Quislings menn. 　Og her i gamle Oslo by 　Står Vikingkorpset frem. 　Se baunene lyser fra fjellet 　der bud om den nye tid, 　og baunenes lys kan fortelle 　om hirdmenn som fylkes til strid. Ja, fienden atter skal vike, og pampene tape sin makt, (ha, ha, ha, ha, ha, ha, ha!) For til vern om det stornorske riket står trofaste hirdmenn på vakt.</poem> == Анґліцькі верзії == Единственная версия песни на английском языке написана и исполнена [[Австралія|австралийской]] рок-группой Waffenbrüder<ref>{{Cite web |url=http://www.metal-archives.com/bands/Waffenbr%C3%BCder/3540339203 |title=Waffenbrüder — Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308121329/http://www.metal-archives.com/bands/Waffenbr%C3%BCder/3540339203 }}</ref> в [[2011|2011 году]] и называется The March of the Aryans<ref>{{Cite web |url=http://www.darklyrics.com/lyrics/waffenbrder/thistimetheworld.html#3 |title=WAFFENBRÜDER LYRICS — «This Time The World» (2011) album<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161008145924/http://www.darklyrics.com/lyrics/waffenbrder/thistimetheworld.html#3 }}</ref> («Марш арийцев»). ==== The March of the Aryans ==== <poem>Aryans march in the enemy’s land And sing the Aryan’s song A sentinel stands at nation’s shores And silently he hums along. Up or down we whistle, And the whole world may Curse us or hail us Whatever it pleases to do Wherever we are, let’s go forward For the Aryan laughs like this: Ha, ha, ha, ha, ha! We’re fighting for a White World We’re fighting for the White Race We’ll give the subhumans no rest We have already fought in many battles In North, South, East and West And now we stand ready for war Against the subhuman plague. The Aryan will destroy all So none will halt our rise And when our ranks are thinned For us there will be no retreat Wherever we are, let’s go forward For the Aryan laughs like this: Ha, ha, ha, ha, ha! We’re fighting for a White World We’re fighting for the White Race We’ll give the subhumans no rest!</poem> == Бразильскі верзії == В Бразилии песня на эту музыку «Dragões do Ar»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Eaupi1LBS7c |title=Dragões do Ar Exército Brasileiro — YouTube<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2017-10-01 |archivedate=2020-12-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201209225750/https://www.youtube.com/watch?v=Eaupi1LBS7c }}</ref> (Воздушные драконы) была написана в конце [[XX. стороча|XX века]] и является гимном одноимённой воздушно-десантной бригады. ==== Dragões do ar ==== <poem>Avante irmãos! Avante heróis! Em busca da vitória Subindo aos céus, lançando-se no ar, Honrando a nossa história Mais fortes, mais rijos lutando Soldados da velha Brigada A hora na porta saltando A luta prá nós não é nada Brindamos à morte, ao perigo Saudamos também o inimigo, lá, lá, lá, lá, lá! E a velha Brigada se bate, Se mostra mais forte na hora da dor Avante irmãos! Avante heróis! Voltar não desejamos Lutando sempre, fugindo nunca Viver não imploramos Unidos, coesos, marchando Soldados da velha Brigada! O gosto da morte lembrando Aos novos que chegam do nada. Brindamos à morte, ao perigo Saudamos também o inimigo, lá, lá, lá, lá, lá! E a velha Brigada se bate, Se mostra mais forte na hora da dor.</poem> == Верзії на [[Гебрейскый язык|ивритови]] == Имеется поэтический перевод бразильской версии данной песни (под названием שיר הצנחנים הברזילאים).<poem>קדימה, גיבורים, אחים, כולם לניצחון! הלילה אנו לאויב את השידרה נשבור! אנו גאוות צבאתנו, לוחמי חתיבת צנחנים. עכשיו נקפוץ מן הדלת את הקרב אנו לא מפחדים. לחימה מסביבנו זועמת, אך אנחנו על זה רק צוחקים! חחחח! לעולם לא נטן לאויב את ארצנו, בזמן כאב אנו עזים! קדימה, גיבורים, אחים! לחזור לנו אין דרך לא נתחלן לרחמים, מעז רק מנצח! אנחנו נצעד מאוחדים ונהכה כמו אגרוף אחד לא ננח עד שאין יפריע למולדת לעדי עד. לחימה מסביבנו זועמת…</poem> == Свеньскі верзії == Рок-группа Therion<ref>{{Cite web |url=http://therion.se/ |title=Therion.se {{!}} The Official Therion Website<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160302140300/http://therion.se/ }}</ref> в альбоме Secret of the Runes<ref>{{Cite web |url=http://therion.se/discography/secret-of-the-runes-2001/helheim |title=Helheim {{!}} Therion.se<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160929202301/http://therion.se/discography/secret-of-the-runes-2001/helheim/ |archivedate=2016-09-29 }}</ref> выпустила песню Helheim, которая написана на эту же самую музыку (в оперной аранжировке) с одним отличием: в ней нигде не исполняется третья часть каждого куплета. Песня, как и весь остальной альбом, посвящена скандинавской мифологии, в частности царству мёртвых (Хельхейм). ==== Helheim ==== <poem>Heldrasil, O Heldrasil Den dimhöljda gudinnan Hel i nio världar styr. På Gjallarbron, i älven Gjöll de döda söker Dig. Allt för många inför Dig förtvivla, O stora gudinna i Hel, Ditt sköte är moder till tiden hos Dig tager döden sin del. Se nornorna spinna vår tråd, vårt öde styra de Till Gnipahålan går vår färd likt Balder då vi dö. Vi till Helheim likt Hermod ska resa hos Döden vi finna vårt guld, när Balder en gång kommer åter från Urtid, Verdandi och Skuld. När Helgrinden ska öppna sig då stiger solen upp nu återfödd ur vinterns djup tillsammans med Höder. Som en skugga fanns Loke hos Höder när Balder blev dödad med list. och alla försvann ner till Helheim med Misteltens magiska kvist. Se Helgrinden som öppnar sig och guden stiger upp nu återfodd ur vinterns djup med solen som sitt svärd. Den fördolda gudinnan i Helheim bedriver med livet sitt spel. Ditt sköte är moder till tiden O stora gudinna i Hel!</poem>4 апреля 2023 года на канале музыкального исполнителя из [[Споєны Штаты Америцькы|США]] Legionary Choir была выпущена песня Livgardet går (рус. Лейб-гвардия идёт). Песня посвящена подвигам Карла XII. Во втором куплете упоминается также шведский националист межвоенного периода [[Свен Олоф Линдхольм]]. ==== Livgardet går ==== <poem>Livgardet går in i främmande land Som Carolus' män När krigare står i förmband Är armen, redo igen Til Narva, Poltava och Fraustadt Svenskar går i krigstig mot öst I Polen och Jutland och Ryssland Carolus var ej en välkommen röst Ja, fienden gav upp sitt angrepp Även Ivan förlorade sin makt Ha-ha-ha-ha-ha För barn av det Svenska Imperiet Står våra Karoliner på vakt Nu föder vi en parad för Sven Olof Lindholms män Och här i gamla Stockholm stad Den Nordiska Kåren, star igen Mot den röda fronten, vi marscherar För kungen och riket mot strid Som hedning och kristna vi delar Välsignelsen av en ny tid Ja, fienden gav upp sitt angrepp Och Boljsevik förlorar sin makt Ha-ha-ha-ha-ha För barn av det Svenska Imperiet Står våra Karoliner på vakt</poem> == Таліянська верзія == В 1994 року таліянська ґрупа Punta di lancia ([[Русиньскый язык|русин]]. «Вӯстря шпіцы», фолк-проект таліянськой RAC-ґрупы Sopra le rovine, [[Русиньскый язык|русин]]. «Над руїнами») упустила пісню «Così combattono i cavalieri» ([[Русиньскый язык|русин]]. «Так ся бъють рыцарёве»). Основна ідея пісні — образ традиціоналістӯв, (котрых автор ассоціює из «послідньыми рыцарями»), борющых ся против современного світа и ёго установок. ===== Così combattono i cavalieri ===== <poem>Così combattono i cavalieri, Onore e fedeltà. Col nostro passo, per monti e valli, Il canto risuonerà. Siamo i guerrieri del tempo che va, Soldati della rivoluzion. La nostra meta sicura sarà, L’Europa della tradizion. Sempre lottiam, Noi combattiam Per il principio imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura sempre la fedeltà, Oilalà! Ad ogni nemico che offuschi il fuoco di Roma la morte sarà. Noi siamo gli ultimi cavalieri, Signori di nuove età. Le sette porte, le sette morti Vogliamo oltrepassar. Nella battaglia la fede tempriam Con il fuoco distruggitor. La spada e lo scudo a noi sempre saran. La morte il sangue e l’onor. Noi lotterem, Combatterem Sotto il vessillo imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura sarà la fedeltà, Oilalà! La spada nel pugno, lucifero accanto nessuno a noi opporsi dovrà. Rulla il tamburo, brilla la spada, Marciam verso il furor. Nel fumoo fosco, bandiere al vento, Son morte sangue onor. Da due millenni in lotta noi siam, Contro il dio sovvertitor. Infamia e viltà con il spazziam, Di stelle ci guida il fulgor. Noi già lottiam, Noi combattiam Sotto l’insegna imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura è già la fedeltà, Olilà! Il paracadute, le ali, i pugnali, le fiamme vittoria saran. Il nuovo mondo che tanto freme In noi luce vedrà Tutte le lotte, tutte le pene, Il sole sublimerà. Oscura è la marcia nel cupo baglior, D’aureola, morte ed orror Ma indomiti il cuore e la volontà, Un’alba incontro a noi verrà. Sempre lottiam, Noi combattiam Siamo la guardia imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura è sempre la fedeltà, Oilalà! Il Dio che guidi la marcia oltre la vittoria, tra noi è sceso già</poem> [[Катеґорія:Спӯванкы]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] cezlws7m9l9e5hr7wt3ec0nzk4e49q5 0 22355 152091 2024-11-19T15:53:22Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/40218063|Думен]]» 152091 wikitext text/x-wiki '''Ду́мен'''&nbsp;— гора, вышка Украйиньскых Карпат. Лежить на южному краёви (хребті) горного масива Свидовець. Высота&nbsp;— 1376&nbsp;м над [[Уровень моря|морём]]. Мать овалну форму. == Удкликованя == * {{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19513 |title=Думен |publisher=Енциклопедія Сучасної України |date=2008 |author=І. П. Ковальчук |access-date= }} [[Катеґорія:Горы]] [[Катеґорія:Карпаты]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Думен]] 4lh7am8kpckdzzugxgvlzf78ajpp3ps 152092 152091 2024-11-19T15:54:55Z Бойкыня Босорканя 31002 152092 wikitext text/x-wiki '''Ду́мен'''&nbsp;— [[гора]], вышка [[Украинскы Карпаты|Украйиньскых Карпат]]. Лежить на южному краёви (хребті) горного масива [[Свидовець]]. Высота&nbsp;— 1376&nbsp;м над [[Уровень моря|морём]]. Мать [[Овал|овалну]] форму. {{Універзалный інфобокс}} == Удкликованя == * {{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19513 |title=Думен |publisher=Енциклопедія Сучасної України |date=2008 |author=І. П. Ковальчук |access-date= }} [[Катеґорія:Горы]] [[Катеґорія:Карпаты]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Думен]] nirmklkb9jjclrypyz7qgibu26g7qu0 0 22357 152099 2024-11-19T16:10:47Z Бойкыня Босорканя 31002 Бойкыня Босорканя переменовав сторінку [[Мушина]] на [[Мушына]] з вычерянём напрямлїнь 152099 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мушына]] 3yata5uqlrrg1uzm577a9v26ozs7e31 0 22358 152102 2024-11-19T16:25:09Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/35312139|20278 Цілейхан]]» 152102 wikitext text/x-wiki '''20278 Цілейган''' (20278 Qileihang)&nbsp;— [[Астероид|астероід]] [[Главный пас астероидох|глпаного пояса]], удкрытый [[20. марец|20 марца]] [[1998]] року. Тіссеранӯв параметр до [[Юпітер (планета)|Юпітера]]&nbsp;— 3,494. == Примітки == {{Reflist}} * 2027 Цілейган — Объемноє інтерактивноє удображеня орбіталного здвига .mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span><span> </span> * [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net] [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Астероіды]] 0bty2uy97i4tyj6iv6lfbytaazsy5ks 152103 152102 2024-11-19T16:27:59Z Бойкыня Босорканя 31002 152103 wikitext text/x-wiki '''20278 Цілейган''' (20278 Qileihang)&nbsp;— [[Астероид|астероід]] [[Главный пас астероидох|главного пояса]], удкрытый [[20. марец|20 марца]] [[1998]] року. Тіссеранӯв параметр до [[Юпітер (планета)|Юпітера]]&nbsp;— 3,494. == Примітки == {{Reflist}} * 2027 Цілейган — Объемноє інтерактивноє удображеня орбіталного здвига .mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span><span> </span> * [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net] [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Астероіды]] aqijiekaymlmtqq4ko6govvmrzjbqmk 152104 152103 2024-11-19T16:28:08Z Бойкыня Босорканя 31002 152104 wikitext text/x-wiki '''20278 Цілейган''' (20278 Qileihang)&nbsp;— [[Астероид|астероід]] [[Главный пас астероидох|главного пояса]], удкрытый [[20. марец|20 марца]] [[1998]] року. Тіссеранӯв параметр до [[Юпітер (планета)|Юпітера]]&nbsp;— 3,494. == Удкликованя == {{Reflist}} * 2027 Цілейган — Объемноє інтерактивноє удображеня орбіталного здвига .mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span><span> </span> * [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net] [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Астероіды]] 2fafxz537jc07pug1tw5icin7onqme2 0 22359 152107 2024-11-19T16:53:43Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/42375944|Ньюфаундленд і Лабрадор]]» 152107 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Нюфаундленд (значеня)}}'''Нюфа́ундленд и Лабрадо́р''' (анґл. Newfoundland and Labrador) (инуі. Akamassiss) (мікм. Ktaqamkuk) (фр. Terre-Neuve-et-Labrador) — провінція Канады, тото острӯв Нюфаундленд и полуостров Лабрадор. Провінція ся припойила ид Канаді у 1949 році. == Історія == Первый раз у Нюфаундленд прибыли поселенці-европейці, [[Вікінґове|вікінґы]] из [[Ісланд|Ісландії]], ищи [[1001]] року: раз до [[Ґронсько|Ґренландії]], відтак до острова Баффіна, до Лабрадора і Ньюфаундленда. Назвали вони исі зимлі «''[[Маркленд]]''» авадь «Землі Лісӯв»&nbsp;— и постройили туц своє первоє поселеня, якож, годно быти, пробыло усёго леш пару рокӯв. У [[1497]]&nbsp;р. Джон Кабот прибыв до Нюфаундленда, усадився у районови Бонавісты и установивши флаг [[Анґлія|Анґлії]], прогласив имням краля Генріха VIII землі исі британьскыми. [[Файл:Joseph_Smallwood_signing_Newfoundland_into_Confederation.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс| Підписання акту приєднання Ньюфаундленду до Канадської Конфедерації [[31. марец|31 березня]] [[1949]]&nbsp;р.]] На берегови Нюфаундленда были т французькі поселеня, які у основному занимали ся иманём рыбы. Слідством [[Семирічна війни|Семирӯчної во̄йны]] [[Франція]] зознала поражіня и удказала ся уд усьых колонії у [[Северна Америка|Севернӯв Америці]], айбо налягала на право держати два малинькі островы Сен-Пъер и Мікелон пиля берега Нюфаундленда, які мали великоє значеня про рыболовлю: они и ныні лишавуть ся землями [[Франція|Франції]]. [[Перша світова война|Перва світова во̄йна]] мала великый и затяжный ефект не и на общество, так и на історію Нюфаундленда и Лабрадора. Майже чверть його населення або 5482 ос. відбуло на фронт, з яких приблизно 1500 загинуло і 2300 поранено. До [[1949]]&nbsp;р. Ньюфаундленд і Лабрадор користувалися статусом незалежної колонії, а в [[1949]] році населення невеликою більшістю проголосувало за приєднання до [[Канада|Канади]], з відмінними їм історією, економікою, культурою та політичними установами. [[Файл:Oil_platform_in_the_North_Sea.jpg|праворуч|міні|250x250пкс| Розробка нафтових родовищ&nbsp;— економічне майбутнє провінції.]] == Обывательство == Історично населення провінції складалося переважно завдяки європейській еміграції. Більшість населення Ньюфаундленду і Лабрадору походить переважно з [[Анґлія|Англії]] і [[Ірьско|Ірландії]]. В [[2001]]&nbsp;р. 2,9&nbsp;% мешканців було корінними народами. Етнічний склад провінції виглядає таким чином: {| class="wikitable" !Країна походження !Кількість !% |- |[[Анґлія|Англія]] |200,120 |39,39&nbsp;% |- |[[Ірьско|Ірландія]] |100,260 |19,73&nbsp;% |- |[[Шкоция|Шотландія]] |30,295 |5,96&nbsp;% |- |[[Франція]] |27,785 |5,47&nbsp;% |- |[[Индиане|Американські індіанці]] |16,030 |3,16&nbsp;% |- |[[Народи півночі]] |7,445 |1,47&nbsp;% |- |[[Нїмецько|Німеччина]] |6,275 |1,24&nbsp;% |- |Метиси |6,120 |1,20&nbsp;% |- |Уельс |2,790 |0,55&nbsp;% |} == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20060907195055/http://www2.marianopolis.edu/nfldhistory/index.html Історія Ньюфаундленда] * [http://www.heritage.nf.ca/society/economy.html Обзор економікы Нюфаундленда] * [https://web.archive.org/web/20031106121807/http://encarta.msn.com/encnet/refpages/RefArticle.aspx?refid=761554355&pn=4 Енциклопедія Енкарта] [[Катеґорія:Административны части Канады]] [[Катеґорія:Провинции Канады]] [[Катеґорія:Основаны 1949]] [[Катеґорія:Нюфаундленд и Лабрадор]] 236r1nnwi7qng1wxng8ehg6hiqfzr1k 152108 152107 2024-11-19T17:03:15Z Бойкыня Босорканя 31002 152108 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Нюфаундленд (значеня)}}'''Нюфа́ундленд и Лабрадо́р''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Newfoundland and Labrador) ([[Инуітьскый язык|инуі]]. Akamassiss) ([[Мікмак (язык)|мікм]]. Ktaqamkuk) ([[Французькый язык|фр]]. Terre-Neuve-et-Labrador) — провінція [[Канада|Канады]], тото [[Остров|острӯв]] [[Нюфаундленд]] и полуостров [[Лабрадор]]. Провінція ся припойила ид [[Канада|Канаді]] у [[1949]] році. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Первый раз у Нюфаундленд прибыли поселенці-европейці, [[Вікінґове|вікінґы]] из [[Ісланд|Ісландії]], ищи [[1001]] року: раз до [[Ґронсько|Ґренландії]], відтак до острова Баффіна, до Лабрадора і Ньюфаундленда. Назвали вони исі зимлі «''[[Маркленд]]''» авадь «Землі Лісӯв»&nbsp;— и постройили туц своє первоє поселеня, якож, годно быти, пробыло усёго леш пару рокӯв. У [[1497]]&nbsp;р. Джон Кабот прибыв до Нюфаундленда, усадився у районови Бонавісты и установивши флаг [[Анґлія|Анґлії]], прогласив имням краля Генріха VIII землі исі британьскыми. [[Файл:Joseph_Smallwood_signing_Newfoundland_into_Confederation.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс| Пудписаня акта припоєня Нюфаундленда ид Канадьскӯв Конфедерації [[31. марец|31 марца]] [[1949]]&nbsp;р.]] На берегови Нюфаундленда были и [[Французы|французькі]] поселеня, які у основному занимали ся иманём рыбы. Слідством [[Семирічна війни|Семирӯчної во̄йны]] [[Франція]] зознала поражіня и удказала ся уд усьых колонії у [[Северна Америка|Севернӯв Америці]], айбо налягала на право держати два малинькі островы Сен-Пъер и Мікелон пиля берега Нюфаундленда, які мали великоє значеня про рыболовлю: они и ныні лишавуть ся землями [[Франція|Франції]]. [[Перша світова война|Перва світова во̄йна]] мала великый и затяжный ефект не и на общество, так и на історію Нюфаундленда и Лабрадора. Почти четверть ёго [[Обывательство|обывательства]] — 5482 ос. удбыло на фронт, из якых приблизно 1500 умерло и 2300 ранено. До [[1949]]&nbsp;р. Нюфаундленд и Лабрадор мали статус независной колонії, а у [[1949]] році люди проголосовали за припоєня ид [[Канада|Канаді]], из удмінными им історіёв, економіков, културов и політичными установами. [[Файл:Oil_platform_in_the_North_Sea.jpg|праворуч|міні|250x250пкс| Розробка нефтяных родовищ&nbsp;— економічноє будущоє провінції.]] == Обывательство == Історично [[обывательство]] провінції складало ся у основі при Европскӯв еміґрації. Векшына обывательства Нюфаундленда и Лабрадора происходить многым из [[Анґлія|Анґлії]] и [[Ірьско|Ирьска]]. У [[2001]]&nbsp;р. 2,9&nbsp;% людий было корінными народами. Етніцькый состав провінції склав ся такым образом: {| class="wikitable" !Крайна происхождіня !Число !Процент |- |[[Анґлія]] |200,120 |39,39&nbsp;% |- |[[Ірьско|Ирьско]] |100,260 |19,73&nbsp;% |- |[[Шкоция]] |30,295 |5,96&nbsp;% |- |[[Франція]] |27,785 |5,47&nbsp;% |- |[[Индиане|Америцькі индіане]] |16,030 |3,16&nbsp;% |- |[[Народы севера]] |7,445 |1,47&nbsp;% |- |[[Нїмецько|Німицько]] |6,275 |1,24&nbsp;% |- |[[Метисы]] |6,120 |1,20&nbsp;% |- |[[Уельс]] |2,790 |0,55&nbsp;% |} == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20060907195055/http://www2.marianopolis.edu/nfldhistory/index.html Історія Ньюфаундленда] * [http://www.heritage.nf.ca/society/economy.html Обзор економікы Нюфаундленда] * [https://web.archive.org/web/20031106121807/http://encarta.msn.com/encnet/refpages/RefArticle.aspx?refid=761554355&pn=4 Енциклопедія Енкарта] [[Катеґорія:Административны части Канады]] [[Катеґорія:Провинции Канады]] [[Катеґорія:Основаны 1949]] [[Катеґорія:Нюфаундленд и Лабрадор]] 0fajm62gprtypi4oovs12we5n4k2zpq 0 22360 152110 2024-11-19T17:19:10Z Бойкыня Босорканя 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/41975909|Верховина-Бистра]]» 152110 wikitext text/x-wiki '''Верхо̄́вина Бы́стра''' (мад. Határszög) (пол. Werchowyna-Bystra) (укр. Верховина-Бистра) (рум. Verhovîna-Bîstra) — село у Ужгородьскӯм районови (бывшый Великоберезняньскый район), Закарпатьской области, Украйины. == Історія == Село первый раз ся споминать у 1631 році. [[Файл:Краєвид_з_терасами_у_с._Верховина_Бистра._.jpg|міні]] Русиньскый історик А. Годинка найшов у документах, што сереґ первых русиньскых жытелю̄в была и файта «Лазурцы у Быструм», так само ге Гаталичі у Ставному ци Пастелякы у Великому Березному. == Обывательство == У селі на 2001 рӯк живе 631 чилядник, из них подля языка: {| class="standard" !Мова !Відсоток |- |[[Україньскый язык|Українська]] | align="right" |99,84&nbsp;% |- |Російська | align="right" |0,16&nbsp;% |} == Туристичны міста == * Кладовище воїнів Першої світової війни. * Храм св. Петра і Павла, 1931. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Верховина-Бистра на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Основаны 1631]] e95rxqt77uk505zahvfczhq86asc2oz 152111 152110 2024-11-19T17:23:51Z Бойкыня Босорканя 31002 152111 wikitext text/x-wiki '''Верхо̄́вина Бы́стра''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Határszög) ([[Польскый язык|пол]]. Werchowyna-Bystra) ([[Україньскый язык|укр]]. Верховина-Бистра) ([[Румуньскый язык|рум]]. Verhovîna-Bîstra) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]] (бывшый [[Великоберезняньскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1631]] році. [[Файл:Краєвид_з_терасами_у_с._Верховина_Бистра._.jpg|міні]] [[Русины|Русиньскый]] [[Історік|історик]] [[Антоній Годинка]] найшов у документах, што сереґ первых [[Русины|русиньскых]] жытелю̄в была и файта «Лазурцы у Быструм», так само ге Гаталичі у [[Ставный|Ставному]] ци Пастелякы у [[Великый Березный|Великому Березному]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 631 чилядник, из них подля языка: {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|Украйиньскый]] | align="right" |99,84&nbsp;% |- |[[Російскый язык|Руськый]] | align="right" |0,16&nbsp;% |} == Туристичны міста == * [[Теметов|Тиметӯв]] воинӯв [[Перша світова война|Первой світовой во̄йны]]. * Храм ст. Петра и Павла, [[1931]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%91%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0 Верховина-Бистра] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Основаны 1631]] 52x93rqf0ebn9gxrpn0ywv9dq2v3p0s