Вікіпідручник
ukwikibooks
https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.44.0-wmf.5
first-letter
Медіа
Спеціальна
Обговорення
Користувач
Обговорення користувача
Вікіпідручник
Обговорення Вікіпідручника
Файл
Обговорення файлу
MediaWiki
Обговорення MediaWiki
Шаблон
Обговорення шаблону
Довідка
Обговорення довідки
Категорія
Обговорення категорії
Полиця
Обговорення полиці
Рецепт
Обговорення рецепта
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Румунська мова
0
3056
38724
37688
2024-11-27T00:16:24Z
24.44.22.129
/* Випадки і звучання літер */виправлено звучання літери E
38724
wikitext
text/x-wiki
'''Румунська мова''' (Limba româna, limba moldoveneasca, волоська мова — устаріла назва в [[українська мова|українській мові]]) — мова романсько-балтійської групи, зазвичай мова романської групи, але входить до балтійського мовного союзу.
== Абетка і фонетика ==
=== Абетка ===
{| class="wikitable"
|+Alfabet Limba Româna
!Aa
!Ăă
!Ââ
!Bb
!Cc
!Dd
!Ee
!Ff
!Gg
|-
!'''Hh'''
!Ii
!Îî
!Jj
!Kk
!Ll
!Mm
!Nn
!Oo
|-
!Pp
!Qq
!Rr
!Ss
!Șș
!Tt
!Țț
!Uu
!Vv
|-
!Ww
!Xx
!Yy
!Zz
|
|}
=== Випадки і звучання літер ===
* '''î-â-î''' - Î пишемо на початку слова і в кінці слова, а â пишемо в середині слова.
* '''E''' - буква відповідає звуку [e]. На письмі передається українською літерою Е/е.
* '''J''' - [ж]
* '''H''' - німа буква і може звучати як г і х
* '''R''' - Завжди тверда [р]
* '''G''' - gi-[джі] ge-[дже] ghi-[ґі] ghe-[ґе], в загальному випадку може звучати як ґ
* '''C''' - ci-[чі] ce-[че] chi-[кі] che-[ке], в загальному випадку може звучати як к
* '''I''' - Зазвичай читається як [і] перед приголосними, і може читатися як й перед голосною і після неї це за зазвичай дифтонги і трифтонги, Якщо літера в кінці, то вона пом'якшує попередню приголосну і функціонує як м'який знак в кінці, Якщо в слові є ii то читаємо як [ій], а якщо iii читаємо як [іій].
* '''ă'''-буква відповідає звуку [ə] або просто [е] українська.
* '''î,â'''-букви відповідають звуку [и]
* '''Ș'''-буква відповідає звуку- [ш]
* '''Ț'''-буква відповідає звуку- [ц]
* '''Q W Y''' - Використовується в словах іншомовного походження.
=== Дифтонги і трифтонги ===
В таблиці показано дифтонги і трифтонги.
{| class="wikitable"
|дифтонги
|ai, ăi, ea, ei, eu, eo, ia, ie, io, iu, îi, îu, oa, oi, ou, uă, ui, uu.
|-
|звучання
|ай,ей, я, єй, єу, єо, я, є, йо, ю, ий, иу, оа, ой, оу, уе, уй, уу.
|-
|трифтонги
|eai,eau, eoa, iai, iau, ioa, oai
|-
|звучання
|яй, яу, єоа, йай, яу, йоа, оай
|}
=== Чергування приголосних ===
в румунській мові є також чергування приголосних
{| class="wikitable"
!чергування приголосних в кінці
!-d -zi
!-st -ști
!-t-ți
!-c-ci
!te-ți
|-
!чергування голосних
!-oa -o
!-ea -e
!-ia -ie
|
|
|}
== Граматика ==
=== Іменники-Substantiv ===
Іменники міняються по-родах, по-числу, по не означеність і означеність, і по-відмінках, а відмінків 5, враховуючи вокатив (кличний відмінок).
==== Роди і числа ====
В іменнику є три роди це є чоловічий, жіночий і середній рід.
Розглянемо таблицю для всіх родів і чисел в таблиці-змінюється закінчення
{| class="wikitable"
!рід і число
!однина
!множина
|-
!чоловічий рід
|Приголосний
| -i
|-
!жіночий рід
| -ă
| -e
|-
!середній рід
|приголосна або ă
| -e
|}
'''''Середній рід формується в іменниках та прикметниках.'''''
==== Неозначений артикль ====
Неозначений артикль в таблиці пишемо перед словом.
{| class="wikitable"
!неозначений артикль чоловічого роду
|un
|-
!неозначений артикль жіночого роду
|o
|}
==== Означений артикль ====
Означений артикль для всіх родів і чисел в таблиці змінюється закінчення
{| class="wikitable"
!'''рід і числа'''
!однина
!множина
|-
!чоловічий рід
| -(u)l
|іменник в множ+i
|-
!жіночий рід
| -a
|іменник в множ+le
|}
Середній рід в румунській мові в однині означеного артиклю може реагувати як чоловіча стать, а множині означеного артиклю може реагувати як жіноча стать.
==== Про -uri, як середній рід, множини. ====
Воно з'являється коли є суфікс (ou), а може й бути і без нього.
Приклади: tablou-картина в таблиці для середнього роду і всіх чисел.
{| class="wikitable"
!рід і числа
!однина
!множина
|-
!середній рід
|tablou
|tablouri
|}
З означеним артиклем.
{| class="wikitable"
!рід і числа
!однина
!множина
|-
!середній рід
|tabloul
|tablourile
|}
Є одна хитрість з латинськими словами, тобто з суфіксом -ція в українській мові, в румунській мові трансформується на -ție, тобто замінюємо суфікс -ція на -ție
==== Відмінки ====
В румунській мові є 5 відмінків
Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Кличний.
Розглянемо відмінки не означеного артикля в таблиці.
{| class="wikitable"
!відмінки/число.рід
!чол.рід. од
!чол.рід.мн
!жін.рід.одн
!жін.рід.мн.
|-
|Називний
|un
|niște
|o
|niște
|-
|родовий
|al unui
|ai unor
|a unei
|ale unor
|-
|давальний
|unui
|unor
|unei
|unor
|-
|знахідний
|pe un
|pe niște
|pe o
|pe niște
|}
Розглянемо родового і давального відмінку в таблиці в означеного артикля.
Пишемо в закінчені
{| class="wikitable"
!відмінки/число.рід
!чол.рід. одн.
!жін.рід.одн.
!чол/жін.рід мн.
|-
|родовий/давальний
|іменник в одн. озн.арт.-lui
|то -a, то -ei,
|іменник множини -lor
|}
Domnului Denâs - Пан динис.
Тобто пишемо в Domnul-Пан
Жіночі ім'я на закінчені на '''А''' -Називний відмінок-Oxsan'''a''' Родовий і давальний-Oxsan'''ei'''.
===Займенники- в усіх відмінках===
Займенники називного відмінку
{| class="wikitable"
!особи/число
!однина
!множина
|-
|від першої особи
|eu
|noi
|-
|від другої особи
|tu
|voi
|-
|від третьої особи
|el/ea
|ei/ele
|}
Займенники родового відмінку
{| class="wikitable"
!особи/число
!однина
!множина
!Наголошена форма
!Скорочена форма
|-
|від першої особи
|mă
|ne
|
|
|-
|від другої особи
|te
|vă
|
|
|-
|від третьої особи
|îl/o
|îi/le
|
|
|}
Займенники давального відмінку
{| class="wikitable"
!особи/число
!однина
!множина
!Наголошена форма
!Скорочена форма
|-
|від першої особи
|îmi
|ne
|mie nouă
| -mi
|-
|від другої особи
|îți
|vă
|ție vouă
| -ți
|-
|від третьої особи
|îl
|le
|
| -l
|}
===Дієслово-Verb===
В румунській мові є 4 груп дієслів
a-ea-e-i і î
==== Prezent ====
Розглянемо їх формування
a infinitiv-a
{| class="wikitable"
!
! colspan="2" |Звичайні дієслова
! colspan="2" |Дієслова з суфіксом EZ
|-
!
!однина
!множина
!однина
!множина
|-
|від першої особи
|null
| ăm
|ez
|ăm
|-
|від другої особи
| i
| ați
|ezi
|ați
|-
|від третьої особи
|ă
|vedeți la III ос. одн.
|ează
|vedeți la III ос. одн.
|}
a infinitiv-e
{| class="wikitable"
!
!однина
!множина
|-
|від першої особи
|null
|em
|-
|від другої особи
|i
|eți
|-
|від третьої особи
|e
|vedeți la I ос. одн.
|}
a infinitiv-ea
{| class="wikitable"
!
!однина
!множина
|-
|від першої особи
|null
|em
|-
|від другої особи
|i
|eți
|-
|від третьої особи
|e
|vedeți la I ос. одн.
|}
a infinitiv- i și î
{| class="wikitable"
!
! colspan="2" |i
! colspan="4" |î
|-
!
!однина
!множина
!однина
!множина
!однина
!множина
|-
|від першої особи
|esc
|im
|null
|âm
|ăsc
|âm
|-
|від другої особи
|ești
|iți
|i
|âți
|ăști
|âți
|-
|від третьої особи
|ește
|vedeți la I ос. одн.
|ă
|vedeți la III ос. одн.
|ăște
|vedeți la I ос. одн.
|}
=== Прикметники ===
В румунській мові прикметники змінюються по родами і по числу.
{| class="wikitable"
!рід і число
!однина
!множина
|-
!чол.рід
|null
|i
|-
!жін.рід
|ă
|e
|}
Щоб зробити порівняльний прикметник додаємо перед прикметником частку '''''mai'''''
А щоб зробити найвищий ступінь порівняння, додаємо частку mai і вибираємо що наведено у таблиці.
{| class="wikitable"
!рід і число
!однина
!множина
|-
!чол.рід
|cel
|cei
|-
!жін.рід
|cea
|cele
|}
приклади:
Fata este cea mai frumoasă-ця дівчина є найкрасивішою.
Băieții sunt cei mai frumoși-ці хлопці є найкрасивішими.
Tablourile sunt cele mai frumoase-ці картини є найкрасивішими.
Cărții sunt cei mai comozi pentru lectura-книги є найбільш зручними для читання.
Щоб зробити таке як по- і іменник
{| class="wikitable"
!рід і число
!однина
! colspan="2" |множина
|-
!чол.рід
!esc
! rowspan="2" colspan="2" |ești
|-
!жін.рід
!ească
|}
приклади:
românească muzica- музика по-румунськи
== Словник ==
=== Виключення в іменниках при множині. ===
=== Словник середнього роду з -uri в множині. ===
=== Словник іменників і групи слів. ===
=== Неправильні дієслова. ===
'''A fi'''- бути важливе дієслово/неправильне дієслово.
{| class="wikitable"
!
!однина
!множина
|-
!від першої особи
|sunt
|suntem
|-
!від другої особи
|ești
|sunteți
|-
!від третьої особи
|este
|sunt
|}
'''A avea'''-мати важливе дієслово/неправильне дієслово.
{| class="wikitable"
!
!однина
!множина
|-
!від першої особи
|am
|avem
|-
!від другої особи
|ai
|aveți
|-
!від третьої особи
|are
|au
|}
=== Дієслова з суфіксом -EZ ===
=== Î-закінчення-ăsc ===
=== Прикметники словник з антонімами ===
{{Стадія|25%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
[[Категорія:Румунська мова]]
6v2cujgnc3k62bup7u5j2056dpco6db