Вікіпідручник ukwikibooks https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.44.0-wmf.8 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіпідручник Обговорення Вікіпідручника Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Полиця Обговорення полиці Рецепт Обговорення рецепта TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля 0 7765 38737 36563 2025-01-01T05:51:20Z Amakuha 1428 38737 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. == Літерні титли == У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літерна титла !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | лобжу, цілую. | |- | в̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давноных давных часов.png|200пкс]] | дрєвлє, давноных давных часов. | виглядає як п̃ |- | г̃ | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | недуг, хороба. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] 3ecpnfq5z3uvhphofrd2viupk9xg6lf 38738 38737 2025-01-01T06:05:11Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38738 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літерна титла !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давноных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''ноных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г̃ | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] p591ui75kpwjmadmrdfa000na6l2pl1 38739 38738 2025-01-01T06:06:32Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38739 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літерна титла !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давноных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г̃ | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] 92m52y2carb7u9ns2wg9miznc1q95pl 38740 38739 2025-01-01T06:10:51Z Amakuha 1428 38740 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літерна титла !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давноных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г̃ | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] bpu1o5fg1rx3jb6zx56t3f8ez3fc285