Вікіпідручник ukwikibooks https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.44.0-wmf.8 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіпідручник Обговорення Вікіпідручника Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Полиця Обговорення полиці Рецепт Обговорення рецепта TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Церковнослов'янська мова 0 7765 38741 38740 2025-01-01T18:33:40Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38741 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літерна титла !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в̃ | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г̃ | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] lsxc7eiu9vgpi8p894znox9381k4hkz 38742 38741 2025-01-01T19:07:33Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38742 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] f9r753r41o1w900ees3t83py9abubyh 38743 38742 2025-01-01T19:45:59Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38743 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] nqp29os3pf2a46xuh0lc70qllqe3iu7 38744 38743 2025-01-01T20:12:54Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38744 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] 11jz18n3qqq561sqr7ik8bolp903jxw 38745 38744 2025-01-02T01:48:50Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38745 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] j912zmvn5wo0g8lbnu3gerzur8qrois 38746 38745 2025-01-02T01:55:46Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38746 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] s16be8xg1go92veuzf7xz8jtspi0oro 38747 38746 2025-01-02T02:11:09Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38747 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |- | ч | [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ч''', лікар, докторъ. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] ons73dfxwo8vmobcqara1rwkrx8lzb9 38748 38747 2025-01-02T02:15:33Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38748 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |- | р | [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | да'''р''', подарок. | |- | ч | [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ч''', лікар, докторъ. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] eoead4gpc0o9j41u37epx6k5a9ty5t9 38749 38748 2025-01-02T03:29:07Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38749 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |- | р | [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | да'''р''', подарок. | |- | с | [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | благодать, ла'''с'''ка. | |- | ч | [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ч''', лікар, докторъ. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] 89yv7uix206kbvi3jy6yycyx5j7cewt 38750 38749 2025-01-02T03:36:04Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38750 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |- | н | [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | кощу'''н'''ство, жартъ. | |- | р | [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | да'''р''', подарок. | |- | с | [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | благодать, ла'''с'''ка. | |- | ч | [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ч''', лікар, докторъ. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] bu1qd9h5qf5fnu3a1i5j9n2kxv5g42e 38751 38750 2025-01-02T03:44:46Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38751 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |- | н | [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | кощу'''н'''ство, жартъ. | |- | р | [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | да'''р''', подарок. | |- | с | [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | благодать, ла'''с'''ка. | |- | т | [[File:Лексис Зизанія - Да будет Нехай бы такъ было.png|200пкс|Вокабула «Да будєт» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія]] | Да буде'''т''', нехай бы такъ было. | |- | ч | [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ч''', лікар, докторъ. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] 7ke7rzc9z4fmbu0tzb62ilrbgbfrjaq 38752 38751 2025-01-02T03:54:34Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38752 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |- | н | [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | кощу'''н'''ство, жартъ. | |- | р | [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | да'''р''', подарок. | |- | с | [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | благодать, ла'''с'''ка. | |- | т | [[File:Лексис Зизанія - Да будет Нехай бы такъ было.png|200пкс|Вокабула «Да будєт» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія]] | Да буде'''т''', нехай бы такъ было. | виглядає як мала літера «високе те» (ᲄ) |- | ч | [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ч''', лікар, докторъ. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] h5a317fz4hcbqpadqgf91tdmauzr1wt 38753 38752 2025-01-02T04:04:43Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38753 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |- | н | [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | кощу'''н'''ство, жартъ. | |- | р | [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | да'''р''', подарок. | |- | с | [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | благодать, ла'''с'''ка. | |- | т | [[File:Лексис Зизанія - Да будет Нехай бы такъ было.png|200пкс|Вокабула «Да будєт» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія]] | Да буде'''т''', нехай бы такъ было. | виглядає як мала літера «високе те» (ᲄ) |- | х | [[File:Лексис Зизанія - Цитата з Діяння апостолів.png|200пкс|Посилання на Діяння апостолів у «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | в діяніях апостолских в главі 14 | |- | ч | [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ч''', лікар, докторъ. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] 8dcujc4eiqczin2a8b19b3x78cjjaus 38754 38753 2025-01-02T04:08:07Z Amakuha 1428 /* Літерні титли */ 38754 wikitext text/x-wiki Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола. Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через: # Алфавіт церковнослов'янської мови. # Діактричні знаки, зокрема: #* Титли. #* Літерні титли. #* Наголоси і знаки м'якості/твердості. # Незвичну лексику. == Літерні титли == Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596): {| class="wikitable" |- ! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки |- | б | [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]] | ло'''б'''жу, цілую. | |- | в | [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]] | дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''. | виглядає як п̃ |- | г | [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]] | неду'''г''', хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |- | д | [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | тру'''д''', праца. | |- | ж | [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ж'''дую, ворогую. | |- | з | [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | баня, ла'''з'''ня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |- | к | [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | мра'''к''', морокъ. | |- | л | [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]] | по'''л'''къ, обозъ. | |- | м | [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]] | Мєсть, по'''м'''ста. | виглядає як скорописне «щ» |- | н | [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | кощу'''н'''ство, жартъ. | |- | р | [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | да'''р''', подарок. | |- | с | [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | благодать, ла'''с'''ка. | |- | т | [[File:Лексис Зизанія - Да будет Нехай бы такъ было.png|200пкс|Вокабула «Да будєт» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія]] | Да буде'''т''', нехай бы такъ было. | виглядає як мала літера «високе те» (ᲄ) |- | х | [[File:Лексис Зизанія - Цитата з Діяння апостолів.png|200пкс|Посилання на Діяння апостолів у «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | в діянія'''х''' апостолски'''х''' в главі 14 | |- | ч | [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]] | вра'''ч''', лікар, докторъ. | |} == Джерела == {{стадія|0%}} [[Категорія:Мови Європи]] itvx6mpv26trhq06ruwnbgu2lmx0kd1