Вікіпідручник
ukwikibooks
https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.44.0-wmf.8
first-letter
Медіа
Спеціальна
Обговорення
Користувач
Обговорення користувача
Вікіпідручник
Обговорення Вікіпідручника
Файл
Обговорення файлу
MediaWiki
Обговорення MediaWiki
Шаблон
Обговорення шаблону
Довідка
Обговорення довідки
Категорія
Обговорення категорії
Полиця
Обговорення полиці
Рецепт
Обговорення рецепта
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Церковнослов'янська мова
0
7765
38741
38740
2025-01-01T18:33:40Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38741
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літерна титла !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б̃
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в̃
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г̃
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
lsxc7eiu9vgpi8p894znox9381k4hkz
38742
38741
2025-01-01T19:07:33Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38742
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
f9r753r41o1w900ees3t83py9abubyh
38743
38742
2025-01-01T19:45:59Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38743
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
nqp29os3pf2a46xuh0lc70qllqe3iu7
38744
38743
2025-01-01T20:12:54Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38744
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
11jz18n3qqq561sqr7ik8bolp903jxw
38745
38744
2025-01-02T01:48:50Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38745
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
j912zmvn5wo0g8lbnu3gerzur8qrois
38746
38745
2025-01-02T01:55:46Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38746
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
s16be8xg1go92veuzf7xz8jtspi0oro
38747
38746
2025-01-02T02:11:09Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38747
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|-
| ч
| [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ч''', лікар, докторъ.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
ons73dfxwo8vmobcqara1rwkrx8lzb9
38748
38747
2025-01-02T02:15:33Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38748
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|-
| р
| [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| да'''р''', подарок.
|
|-
| ч
| [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ч''', лікар, докторъ.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
eoead4gpc0o9j41u37epx6k5a9ty5t9
38749
38748
2025-01-02T03:29:07Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38749
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|-
| р
| [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| да'''р''', подарок.
|
|-
| с
| [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| благодать, ла'''с'''ка.
|
|-
| ч
| [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ч''', лікар, докторъ.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
89yv7uix206kbvi3jy6yycyx5j7cewt
38750
38749
2025-01-02T03:36:04Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38750
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|-
| н
| [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| кощу'''н'''ство, жартъ.
|
|-
| р
| [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| да'''р''', подарок.
|
|-
| с
| [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| благодать, ла'''с'''ка.
|
|-
| ч
| [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ч''', лікар, докторъ.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
bu1qd9h5qf5fnu3a1i5j9n2kxv5g42e
38751
38750
2025-01-02T03:44:46Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38751
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|-
| н
| [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| кощу'''н'''ство, жартъ.
|
|-
| р
| [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| да'''р''', подарок.
|
|-
| с
| [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| благодать, ла'''с'''ка.
|
|-
| т
| [[File:Лексис Зизанія - Да будет Нехай бы такъ было.png|200пкс|Вокабула «Да будєт» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія]]
| Да буде'''т''', нехай бы такъ было.
|
|-
| ч
| [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ч''', лікар, докторъ.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
7ke7rzc9z4fmbu0tzb62ilrbgbfrjaq
38752
38751
2025-01-02T03:54:34Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38752
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|-
| н
| [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| кощу'''н'''ство, жартъ.
|
|-
| р
| [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| да'''р''', подарок.
|
|-
| с
| [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| благодать, ла'''с'''ка.
|
|-
| т
| [[File:Лексис Зизанія - Да будет Нехай бы такъ было.png|200пкс|Вокабула «Да будєт» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія]]
| Да буде'''т''', нехай бы такъ было.
| виглядає як мала літера «високе те» (ᲄ)
|-
| ч
| [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ч''', лікар, докторъ.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
h5a317fz4hcbqpadqgf91tdmauzr1wt
38753
38752
2025-01-02T04:04:43Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38753
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|-
| н
| [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| кощу'''н'''ство, жартъ.
|
|-
| р
| [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| да'''р''', подарок.
|
|-
| с
| [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| благодать, ла'''с'''ка.
|
|-
| т
| [[File:Лексис Зизанія - Да будет Нехай бы такъ было.png|200пкс|Вокабула «Да будєт» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія]]
| Да буде'''т''', нехай бы такъ было.
| виглядає як мала літера «високе те» (ᲄ)
|-
| х
| [[File:Лексис Зизанія - Цитата з Діяння апостолів.png|200пкс|Посилання на Діяння апостолів у «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| в діяніях апостолских в главі 14
|
|-
| ч
| [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ч''', лікар, докторъ.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
8dcujc4eiqczin2a8b19b3x78cjjaus
38754
38753
2025-01-02T04:08:07Z
Amakuha
1428
/* Літерні титли */
38754
wikitext
text/x-wiki
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
# Алфавіт церковнослов'янської мови.
# Діактричні знаки, зокрема:
#* Титли.
#* Літерні титли.
#* Наголоси і знаки м'якості/твердості.
# Незвичну лексику.
== Літерні титли ==
Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
{| class="wikitable"
|-
! Літера !! Зображення !! Текст !! Нотатки
|-
| б
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Лобжу Цілую.png|200пкс]]
| ло'''б'''жу, цілую.
|
|-
| в
| [[Файл:Лексиc Зизанія - Дрєвлє Давно оных давных часов.png|200пкс]]
| дрє'''в'''лє, да'''в'''но оных да'''в'''ных часо'''в'''.
| виглядає як п̃
|-
| г
| [[Файл:Лексис Зизанія - Недуг Хороба.png|200пкс]]
| неду'''г''', хороба.
| зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана
|-
| д
| [[File:Лексис Зизанія - Труд Праца.png|200пкс|Вокабула «Труд» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| тру'''д''', праца.
|
|-
| ж
| [[File:Лексис Зизанія - Враждую Ворогую.png|200пкс|Вокабула «Враждую» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ж'''дую, ворогую.
|
|-
| з
| [[File:Лексис Зизанія - Баня Лазня.png|200пкс|Вокабула «Баня» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| баня, ла'''з'''ня.
| нагадує «м» або похилене ліворуч «з»
|-
| к
| [[File:Лексис Зизанія - Мрак Морок.png|200пкс|Вокабула «Мрак» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| мра'''к''', морокъ.
|
|-
| л
| [[File:Лексис Зизанія - Полк Обоз.png|200пкс|Вокабула «Полк» в «Лексисі» Зизанія.]]
| по'''л'''къ, обозъ.
|
|-
| м
| [[File:Лексис Зизанія - Мєсть Помста.png|200пкс|Вокабула «Мєсть» з «Лексиса» Лаврентія Зизанія.]]
| Мєсть, по'''м'''ста.
| виглядає як скорописне «щ»
|-
| н
| [[File:Лексис Зизанія - Кощунство Жарт.png|200пкс|Вокабула «Кощунство» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| кощу'''н'''ство, жартъ.
|
|-
| р
| [[File:Лексис Зизанія - Дар Подарок.png|200пкс|Вокабула «Дар» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| да'''р''', подарок.
|
|-
| с
| [[File:Лексис Зизанія - Благодать Ласка.png|200пкс|Вокабула «Благодать» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| благодать, ла'''с'''ка.
|
|-
| т
| [[File:Лексис Зизанія - Да будет Нехай бы такъ было.png|200пкс|Вокабула «Да будєт» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія]]
| Да буде'''т''', нехай бы такъ было.
| виглядає як мала літера «високе те» (ᲄ)
|-
| х
| [[File:Лексис Зизанія - Цитата з Діяння апостолів.png|200пкс|Посилання на Діяння апостолів у «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| в діянія'''х''' апостолски'''х''' в главі 14
|
|-
| ч
| [[File:Лексис Зизанія - Врач Лікар Доктор.png|200пкс|Вокабула «Врач» в «Лексисі» Лаврентія Зизанія.]]
| вра'''ч''', лікар, докторъ.
|
|}
== Джерела ==
{{стадія|0%}}
[[Категорія:Мови Європи]]
itvx6mpv26trhq06ruwnbgu2lmx0kd1