Бароко

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпідручник</sitename>
    <dbname>ukwikibooks</dbname>
    <base>https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.44.0-wmf.8</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпідручник</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіпідручника</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="100" case="first-letter">Полиця</namespace>
      <namespace key="101" case="first-letter">Обговорення полиці</namespace>
      <namespace key="102" case="first-letter">Рецепт</namespace>
      <namespace key="103" case="first-letter">Обговорення рецепта</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Бароко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6487</id>
    <revision>
      <id>38756</id>
      <parentid>37776</parentid>
      <timestamp>2025-01-02T16:53:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>2684</id>
      </contributor>
      <comment>/* Назва */</comment>
      <origin>38756</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24142" sha1="h9ho3j5wlz23rwrbl68u7jignyvbgj1" xml:space="preserve">{{в роботі}}

&lt;center&gt;&lt;gallery perrow=2 widths=&quot;260px&quot; heights=&quot;180px&quot;&gt;
Файл:Catedral guadix2.jpg|Місто Гуадікс, провінція [[Гранада]]. Бароковий фасад катедрального собору. 
Файл:Caravaggio - Taking of Christ - Dublin.jpg|[[Мікеланджело Караваджо]]. «Христа беруть під варту », Національна галерея Ірландії.  
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;


'''Бароко''' (від {{lang-pt|barroco}} {{lang-es|barrueco}} та {{lang-fr|baroque}}&amp;nbsp;— перлина неправильної форми) — тривалий за терміном існування, універсальний стиль в мистецтві та ідейних пошуках Європи в 16-18 століттях.

==Назва ==

Походження терміна «бароко» не зовсім ясне. Його пов'язують з португальським словом, що використовували для позначення перлинки неправильної форми. Згодом слово перенесли на інші явища мистецтва і життя, а потім і на назву цілого періода розвитку європейського мистецтва. що охопило практично всі галузі ([[література]], [[архітектура]], [[музика]], [[живопис]], [[графіка]], [[скульптура]], [[сад]]и і [[парк]]и, [[театр]], [[мода]], [[одяг]], [[інтер'єр]] і його [[декор]], [[надгробок]] ).

Первісно слово «бароко» несло несхвальний, дещо негативний зміст, позаяк явища культури і мистецтва помітно відрізнялись від врівноважених і ясних композицій  доби відродження. Вимріяний ідеал доби відродження та самого бароко помітно відрізнялись. Ідеал бароко помітно ускладнився, спохмурнів, втратив одноманітність відродження, духовний світ бароко вже використовував всю гаму людських почуттів від насолод життям до скепсису, іронії, сумнівів, патетики і нестримної жаги до пізнання всього нового.

Слово «barocco» зустрічається і в італійських джерелах стосовно нечесного прийому в торговлі. Французькі класицисти перенесли близько середини 18 століття цей термін в художню літературу. Італієць Ф. Міліція у 1797 застосовує його в сучасному нам сенсі наукового терміна.

В 20 ст. бароко як стиль і явище культури був повністю реабілітований від негативного ставлення, став предметом наукового вивчення і досліджень в різних країнах, незважаючи на загибель і руйнаці багатьох пам'яток історії, архітектури та скульптури . Поглибленню знання про бароко сприяли числені виставки в різних країнах, видання про бароко, наукові конференції, створення окремих експозицій в художніх музеях, нарешті  — створення перших музеїв, що висвітлюють тільки тематику бароко (Австрія, Німеччина, Мексика).

==Італійські витоки ==

Бароко має італійські витоки. Риси бароко вже притаманні творам Мікеланджело Буонарротті, великого авторитета в мистецтві Італії, скульптора, інженера, архітектора і фрескіста-художника. 

Раннє бароко тривалий час співіснувало з пізнім [[відродження]]м та новонародженим [[маньєризм]]ом як в культурі і художній практиці Італії, так декотрих країн Європи. Провідні позиції в розвитку бароко посіли Італія та Нідерланди. Дещо пізніше до них приєдналась Франція, культура котрої майже на всіх етапах власного розвитку мала власні особливості та здатність створювати зразки для наслідування ще з доби [[Готика|готики]].

==Терміни існування ==

Бароковий стиль домінував у європейському мистецтві в [[17 століття|17 столітті]]. В деяких країнах він також захопив кінець 16 і середину 18 століть (Італія, Польща, Австрія, Україна, Латинська Америка). Представниками цього стилю є [[Рубенс Пітер Пауль|Пітер Пауль Рубенс]], [[Антоніс ван Дейк]], [[Франс Снейдерс]], [[Ян Бокхорст]] ([[Фландрія]]), в живописі: [[П'єтро да Кортона]], [[Мікеланджело Караваджо]], [[Валантен де Булонь]], [[Матіас Стомер]], [[Танціо да Варалло]], [[Алессандро Маньяско]], в архітектурі [[Франческо Борроміні]], [[Лоренцо Берніні]], [[Доменіко Фонтана]] ([[Італія]]), [[Растреллі Бартоломей|Бартоломей Растреллі]], [[Бланк Карл Іванович]], [[Савва Чевакінський]], [[Ухтомський Дмитро Васильович]] ([[Росія]]), в [[література|літературі]]: [[Педро Кальдерон де ла Барка|Педро Кальдерон]] ([[Іспанія]]), А.&amp;nbsp;д'Обіньє ([[Франція]]), [[Ломоносов Михайло Васильович|Михайло Ломоносов]] (Росія), в музиці період бароко тривав з [[1600]] до [[1750]], представниками якого є [[Клаудіо Монтеверді]], [[Вівальді Антоніо|Антоніо Вівальді]], [[Бах Йоганн Себастьян]], [[Гендель Ґеорґ Фридерик]].

==Характерні риси бароко ==
Культура та література бароко позначена прагненням вразити читача пишним оздобленням твору, відтворенням постійного руху, пишності, вихору часу, алегоризмом, різкими контрастами, тенденцією життєсвердного сприйняття дійсності, вираженням просвітницької тематики.

Характерною є '''пишнота, парадність, яскравість кольорів, контрастність, екстравагантність [[орнамент]]у, асиметрія конструкцій'''. У [[Архітектура бароко|бароковій архітектурі]] панують сильні контрасти об'ємів, перебільшена пластика фасадів, ефекти світлотіні та кольору. [[Живопис]] і [[скульптура]] відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту і ефектів освітлення, ускладненою пластикою, парадністю. У [[музика|музиці]]&amp;nbsp;— поява [[опера|опери]], розвиток вільного поліфонічного стилю (зокрема у творчості [[Йоганн Себастьян Бах|Йоганна Себастьяна Баха]]).

==Експансія (наступ) бароко з Європи==

Хронологічно бароко слідує за [[Ренесанс]]ом, за ним слідує [[Класицизм]]. За [[Естетика|естетичним]] визначенням, бароко&amp;nbsp;— стиль, що виникає на хвилі кризи [[гуманізм]]у і народження [[маньєризм]]у. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Якщо [[ренесанс]] мав незначне поширення в країнах за межами [[Західна Європа|Західної Європи]], то з доби бароко почалося справжнє поширення європейської цивілізації на інші континенти, войовниче і агресивне.

== Регіональні особливості бароко ==

Бароко мало свої регіональні особливості. Тому бароко [[Мексика|Мексики]] чи [[Бразилія|Бразилії]] ніколи не сплутаєш з бароко Португалії або [[Австрія|Австрії]] чи [[Україна|України]].
Звичайно, головний напрямок задавали італійці та єзуїти, тому стиль бароко дещо помилково називали «стилем єзуїтів». Хоча саме єзуїти зробили бароко своїм характерним стилем та будували собори та монастирі саме в бароковому стилі.

Правдою буде ствердження, що в бароковому стилі були два напрями&amp;nbsp;— бароко світське (палаци знаті та королівських родин, монументи володарів країн) та бароко церковне (релігійні споруди від монастирів до поодиноких [[каплиця|каплиць]]). Напрями існували окремо, але постійно збагачували один одного схожими засобами обробки та використання матеріалів чи декору. Тому в 18 ст. зала церкви нагадувала пишну залу палацу і навпаки, що помічали й сучасники.

Серед визначних зразків світського бароко садово-палацові ансамблі [[Вілянов]] у Варшаві (Польща), мисливський замок [[Ступініджі]] біля [[Турин]]у (Італія), [[Шенбрунн]] у [[Відень|Відні]] (Австрія), низка замків і палаців Чехії, Німеччини, Франції, Швеції, Угорщини, Словаччини.

== Малюнки доби бароко ==

&lt;gallery widths=&quot;200px&quot; heights=&quot;200px&quot;&gt;
Файл:Gian Lorenzo Bernini, self-portrait, circa1625.jpg|[[Автопортрет Берніні]], малюнок 1625, [[Оксфорд]], Ашмолеан музей

Файл:Mattaeus Guenther--Aeneas 1757(Entwurf)--Stuttgart.jpg|[[Матеус Гюнтер]], ескіз плафона «Еней», [[1757]], Новий замок, [[Штутгарт]]
Файл:Апостол Павло. Креспи. Музей Гетті.jpg|[[Джузеппе Марія Креспі]], «Апостол Павло», [[Музей Гетті]], [[Сполучені Штати]] 
Файл:IMG botanici.new.jpg|Худ. [[Ґербранд ван ден Екгоут]] (1621–1674). «Ботанічний гурток за роботою», середина 17 ст.
Файл:La Fortuna - Allori Cristofano.png|[[Кристофано Аллорі]], малюнок «Мінлива Фортуна», до [[1620]]
&lt;/gallery&gt;
== Світські фрески доби бароко ==
[[Файл:Monza-Duomo-chiostrino-12a.jpg|міні|праворуч|200пкс|Катедральний собор, [[Монца]], [[Італія]]. Декоративні фрески внутрішнього дворику, 18 ст., вапнякові фарби]]
&lt;gallery widths=&quot;200px&quot; heights=&quot;200px&quot;&gt;
Файл:Reggia di Portici, salone.JPG|[[Джузеппе Боніто]]. «Архітектурні фрески палацу Портічі», [[Неаполь]]
File:Bartolomeo guidobono, gioventù in cimento 2.JPG|[[Бартоломео Гвідобоно]]. Стінописи галереї палаццо Россо, Генуя, кінець 17 ст. 
Файл:Carracci - Jupiter et Junon.jpeg|[[Аннібале Карраччі]]. «Юпітер з дружиною Юноною», Галерея Фарнезе, «Кохання богів Олімпу». [[Палаццо Фарнезе]], Рим
Файл:Carracci, Annibale - Hommage to Diana - 1597-1602.jpg|[[Аннібале Карраччі]]. «Дарунок богині Діані»
&lt;/gallery&gt;

== Палаци доби бароко в Італії==
[[Файл:Campania Caserta9 tango7174.jpg|міні|праворуч|200пкс|Каплиця в палаці Казерта. ]]
&lt;gallery&gt;
File:Palazzo Carignano - back.jpg|Палаццо Каріньяно, [[Турин]], [[П'ємонт]]
File:Exterior of the Palazzina di caccia of Stupinigi.jpg|Палац Ступінідж (заміський мисливський замок-палац), Турин
File:Reggia di Portici - Oil painting XVIII century.jpg|Королівський палац Портічі, неподалік Неаполя
File:Il Fontanazzo e il Palazzo.JPG|Князівський палац Сассуоло, Модена
File:Reggia di Caserta - panoramio - Carlo Pelagalli (3).jpg|Палац Казерта, неподалік Неаполя
File:Caserta, la reggia (19019827630).jpg|Палац Казерта, один з чотирьох внутрішніх дворів
File:FacciataposterioreReggiadiCapodimonteNaples3.jpg|Фасад палацу Каподімонте у парк, Неаполь

&lt;/gallery&gt;

== Друкована графіка доби бароко ==
&lt;gallery widths=&quot;200px&quot; heights=&quot;200px&quot;&gt;
Файл:Jacques Callot - The Blind Man and His Companion.jpg|[[Жак Калло]]. «Сліпий і жебрак», [[1622]]
Файл:Callot, Jacques - The Two Pantaloons - 1616.jpg|[[Жак Калло]]. «Два театральні персонажі», [[1616]]
Файл:Проект бібліотеки.jpg|[[Даніель Маро]]. «Проект бібліотеки»
Файл:VauxleVicomte21.jpg|Замок-палац [[Во-ле-Віконт]], Франція
Файл:Claude Lorrain - Porto de Mar com Grande Torre.jpg|[[Клод Лоррен]], «Морський порт з великою вежею», [[офорт]] до [[1641]]
Файл:Steingruber6 letter Z.jpg| [[Йоган Давид Штейнгрубер]] (1702—1787), «Палац у вигляді літери Z», гравюра [[1773]]
Файл:Bibiena Stageset.jpg|[[Фердинандо Бібієна]] (1656—1743), копія гравера Доменіко Бонавера, «Фонтанний дворик, театральна декорація»
Файл:Georg R Donner.jpg|Гравер Пауль Трогер, «Портрет скульптора Г. Доннера» (1993—1741), [[Австрія]]
Файл:Paul Decker Fuerstlicher Baumeister 9.jpg|[[Пауль Декер]] (1677—1713), гравюра «Умовний князівський палац і сад бароко», [[1711]]
Файл:Гротеск з пейзажем.jpg|[[Даніель Маро]].«Гротеск з пейзажем»
Файл:Ворота100.jpg|[[Даніель Маро]]. «Металеві ворота»
Файл:Свято Пана.jpg|[[Джованні Бенедетто Кастільоне]]. «Свято бога Пана»
Файл:Lucas Vorsterman I, by Anthony van Dyck.jpg|[[Антоніс ван Дейк]], «Лукас Ворстерман старший»
Файл:Jan Snellinck (Anthony van Dyck).jpg|[[Антоніс ван Дейк]], «Ян Снеллінк»
&lt;/gallery&gt;

==Барокові художники Італії (велична манера, академізм 17 століття) ==
[[Файл:Annibale Carracci 006.jpg|міні|праворуч|200пкс|Аннібалє Каррачі. «Оплакування Христа», Відень.]]

&lt;gallery&gt;
File:St Peter Besenzi.jpg|Паоло Безенці. «Апостол Петро ». Галерея Уффіці
Файл:Domine, quo vadis?.jpg|Аннібалє Каррачі. «Куди прямуєш, Господи? » , Національна галерея, Лондон.

Файл:Pietro da cortona, martirio di san lorenzo.jpg|П'єтро да Кортона. «Мучеництво Св. Лаврентія»   
File:Daniele Crespi - Saint Joseph’s dream (Kunsthstorisches Museum Wien).jpg|Даніеле Креспі. «Видіння св. Йосипа, земного батька Христа»
&lt;/gallery&gt;

==Барокові художники Італії (караваджизм)==


[[Файл:Madonna con Bambino- Colledimezzo.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Танціо да Варалло]]. « Мадонна з немовлям, св. Франциском і донатором», бл. [[1615]] р.]]
&lt;gallery&gt;
File:Giovanni Serodine - Parting of Sts Peter and Paul Led to Martyrdom - WGA21163.jpg|Джованні Серодіне. «Прощання апостолів Петра і Павла перед мучеництвом», бл. 1626 р., Національна галерея старовинного мистецтва, Рим
Файл:Valentin de Boulogne, Crowning with Thorns.jpg|[[Валантен де Булонь]]. «Увінчання Христа терновим вінцем», Мюнхен.
Файл:Juan Dò Adoración de los Magos col Intesa Sanpaolo Nápoles.jpg|[[Хуан До]]. «Поклоніння волхвів»
Файл:Giovanni Do Anuncio a los pastores Capodimonte.jpg|[[Хуан До]].«Блага вість пастухам »
Файл:Massimo Stanzione - Beheading of St John the Baptist - WGA21701.jpg|[[Массімо Станціоне]].«Відсіч голови Івана Хрестителя», [[Національний музей Прадо]], Мадрид.
Файл:Juicio de Salomón.jpg|[[Хосе де Рібера]]. «Суд царя Соломона», Музей старовинного мистецтва, Рим.


&lt;/gallery&gt;

==Барокові художники Фландрії ==
[[Файл:Martyre de saint André par Rubens.jpg|міні|праворуч|280пкс|П. П. Рубенс. «Мучеництво апостола Андрія Першозваного», [[1638]] р.]]
[[Файл:Theodoor Rombouts - Figures eating and drinking around a table.jpg|міні|центр|280пкс|Теодор Ромбоутс. «Приватний бенкет». 1634 р.]]

&lt;gallery&gt;
File:The Snyders Triptych LACMA M.2008.90a-c (2 of 2).jpg|Ян Бокхорст. Триптих з Преображенням Христа. Наріжні стуки із символами чотирьох євангелістів. Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Каліфорнія.
File:Ян Фейт. Дерев'яна цеберка і овочі.jpg|Ян Фейт (1611—1661). «Дерев'яна цеберка і овочі».
File:Rubens126.JPG|П.П. Рубенс. «Храм Януса». Двері бога війни зачиняють алегорії миру і мистецтв.
File:Peter Paul Rubens - Portrait of Marchesa Brigida Spinola Doria - WGA20351.jpg|П.П. Рубенс. «Маркіза Брігіда Спінола Доріа», [[1606]] р.
File:Frans Snyders - A game shop - Vilthandlerbod - Nasjonalmuseet - NG.M.01356.jpg|Франс Снейдерс. Спритна курка, Національна галерея, Осло.
File:Peter Paul Rubens - Thomas Howard, Earl of Arundel.jpg|П.П. Рубенс. «Томас Говард, граф Арундел», [[1630]] р., [[Музей Гарднер]], [[Бостон]]. 
File:Douffet, Gérard - Taking of Christ with the Malchus Episode - c. 1620.jpg|Худ. Жерар Дюфе,  «Христа беруть під варту», 1620 рік. Бостонський музей образотворчих мистецтв.
File:Peter Paul Rubens 207.jpg|П.П. Рубенс. «Портрет невідомої пані в кріслі», [[1630]] р.

&lt;/gallery&gt;

==Див. також ==

* [[Мистецтво Італії]]
* [[Архітектура бароко]]
* [[Література бароко]]
* [[Живопис бароко]]
* [[Караваджизм]]
* [[Малюнок доби бароко]]
* [[Друкована графіка бароко]]
* [[Музика бароко]]
* [[Фламандське бароко]]
* [[Сад бароко]]
* [[Сад насолод]]
* [[Венеціанська скульптура бароко ]]
* [[Сади голландського бароко]]
* [[Андре Ленотр]]

==Джерела. Список рекомендованих джерел (recommended reading) ==

* Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
* ''Наливайко Д. С''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&amp;termin=Baroko  БАРОКО] // {{ЕІУ|1|192}}
* Нариси історії архітектури Української РСР.&amp;nbsp;— К., 1957.
* Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
* ''Алпатов&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;В.'' ''Всеобщая история искусства'', т. 2. М.—Л., 1949. 
* ''Вельфлин Г.'' Ренессанс и бароко. Пер. с нем.&amp;nbsp;— СПБ, 1913. 
* ''Вельфин Г.'' Ренессанс и барокко. Исследование сущности и становления стиля барокко в Италии.&amp;nbsp;— СПб&amp;nbsp;: Азбука-классика, 2004.&amp;nbsp;— 287 с. 
* ''Виппер Б.&amp;nbsp;Р.'' Архитектура русского бароко.&amp;nbsp;— М. : Наука, 1978. 
* История русского искусства, т. 1.&amp;nbsp;— М., 1957. 
* Программы по истории украинского искусства. Академия архитектуры УССР.&amp;nbsp;— К., 1956. 


[[Категорія:Мистецтво]]
[[Категорія:Бароко]]
[[Категорія:Історія мистецтва]]
[[Категорія:Архітектура]]
[[Категорія:Живопис]]
[[en:Baroque]]</text>
      <sha1>h9ho3j5wlz23rwrbl68u7jignyvbgj1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Живопис/Дитячий портрет</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6566</id>
    <revision>
      <id>38755</id>
      <parentid>27177</parentid>
      <timestamp>2025-01-02T16:47:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ZeWXeilaQ&amp;Q</username>
        <id>8841</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>38755</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1655" sha1="pm70vofredbzg04ajz6inbrk5pejvdt" xml:space="preserve">&lt;gallery&gt;
Fayum-42.jpg|Портрет хлопчика (фаюмський портрет). музей мистецтва Метрополітен
File:Pintoricchio 021.jpg|Пінтуріккьо. «Портрет хлопчика-італійця», бл. [[1500]] р.,  [[Дрезденська картинна галерея]].

Файл:Jan Gossaert - Portrait of a Young Princess (possibly Dorothea of Denmark).jpg|Худ. [[Мабюз]]. Можливо, «Жаклін Бургундська дитиною», бл. [[1530]] р.[[ Національна галерея (Лондон)]]
File:Lorenzo Lippi 006.jpg|[[Лоренцо Ліппі]]. «Вітторія делла Ровере дитиною», бл. [[1628]] р.
File:Justus Sustermans Prince Mattias de' Medici.jpg|[[Юстус Сустерманс]]. «Принц Маттео де Медічі дитиною»
File:Jean-Marc Nattier - Portrait of Madame Maria Zeffirina - WGA16465.jpg|Худ. Жан-Марк Натьє. «Принцеса Марі Зефферіна», [[1751]] р. Галерея Уффіці.
File: Orest Kiprensky 044.jpg|[[Кіпренський Орест Адамович]]. Портрет [[Бакунін Олександр Павлович|Олександра Бакуніна]], [[1813]] р.

|
File:Portrait de Jeanne Pissarro dite Minette (Camille Pissarro), 1872.jpg|Каміль Піссарро. «Портрет Дженні Піссарро», 1872 р.
|
|
|
&lt;/gallery&gt;

* [[Живопис|До змісту]]

[[Категорія:Мистецтво]]
[[Категорія:Історія мистецтва]]
[[Категорія:Живопис]]</text>
      <sha1>pm70vofredbzg04ajz6inbrk5pejvdt</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>