Вікіцитати:Кнайпа

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10.xsd" version="0.10" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіцитати</sitename>
    <dbname>ukwikiquote</dbname>
    <base>https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.43.0-wmf.2</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіцитати</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіцитат</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Вікіцитати:Кнайпа</title>
    <ns>4</ns>
    <id>1489</id>
    <revision>
      <id>135497</id>
      <parentid>134733</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T20:20:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>MediaWiki message delivery</username>
        <id>4182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проголосуйте зараз, щоб обрати членів першого U4C */ нова тема</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="121734" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;float:right; background: #ffffff; border:solid silver 1px; margin-left:1em; padding: 5px; text-align:center&quot; id=&quot;shortcut&quot;&gt;&lt;span class=&quot;plainlinks&quot;&gt;'''[{{fullurl:Вікіцитати:Кнайпа|action=edit&amp;section=new}} Додати новий коментар]'''&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div style='text-align: center;'&gt;'''''[[Вікіцитати:Кнайпа/Архів|Архів]]'''''&lt;/div&gt;
__NEWSECTIONLINK__
{{*Wikiquote:Кнайпа}}
----
*'''uk:''' Запити на прапорець [[m:bot|бота]] треба робити на цій сторінці. Ця вікі використовує [[m:bot policy|стандартні правила щодо ботів]] і дозволяє [[m:bot policy#Global_bots|глобальних ботів]] та [[m:bot policy#Automatic_approval|автоматичне схвалення деяких типів ботів]]. Інші боти мають подати заявку нижче, а тоді [[m:Steward requests/Bot status|зробити запит на доступ]] до стюарда, якщо не буде заперечень.
* '''en:''' Requests for the [[m:bot|bot]] flag should be made on this page. This wiki uses the [[m:bot policy|standard bot policy]], and allows [[m:bot policy#Global_bots|global bots]] and [[m:bot policy#Automatic_approval|automatic approval of certain types of bots]]. Other bots should apply below, and then [[m:Steward requests/Bot status|request access]] from a steward if there is no objection.

== Майбутнє голосування щодо переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 1|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 1|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 1}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''
Привіт усім,

У середині січня 2023 року [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|Настанови з правозастосування]] [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|Універсального кодексу поведінки]] у всій спільноті пройде друге ратифікаційне голосування. Воно є наступним після [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting/Results|голосування в березні 2022 року]], в результаті якого більшість виборців підтримали ці Настанови з правозастосування. Під час голосування учасники допомогли висвітлити важливі проблеми спільноти. Комітет Ради повірених у справах спільноти звернувся з проханням переглянути ці проблемні області.

[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Drafting_committee#Revisions_Committee_members|Комітет з перегляду]] під керівництвом волонтерів наполегливо працював, переглядаючи зауваження спільноти та вносячи зміни. Вони оновили області, які викликали занепокоєння, такі як вимоги до навчання та підтвердження, конфіденційність і прозорість у процесі, а також читабельність і можливість перекладу самого документа.

Переглянуті Настанови з правозастосування можна переглянути '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|тут]]''', а порівняння змін можна знайти '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Comparison|тут]]'''.

'''Як проголосувати?'''

З '''17 січня 2023 року''' буде відкрито голосування. '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voter information|Ця сторінка на Мета-вікі]]''' містить інформацію про те, як голосувати використовуючи SecurePoll.

'''Хто може голосувати?'''

'''[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised enforcement_guidelines/Voter_information#Voting_eligibility|Кваліфікаційні вимоги]]''' для участі в цьому голосуванні такі ж, як і для виборів до Ради повірених Вікімедіа. Перегляньте сторінку інформації для виборців, щоб дізнатися більше про право голосу. Якщо ви маєте право голосу, ви можете використовувати свій обліковий запис Вікімедіа для доступу до сервера голосування.

'''Що відбудеться після голосування?''' 

Голосування буде ретельно перевірено незалежною групою волонтерів, а результати будуть опубліковані в розсилці Wikimedia-l, на Форумі стратегії руху, Diff і Мета-вікі. Виборці знову зможуть проголосувати та поділитися зауваженнями щодо настанов. Рада повірених розгляне рівень підтримки та висловлені зауваження, під час розгляду того, як слід ратифіковувати Настанови з правозастосування або надалі їх удосконалювати.

Від імені Проєктної команди УКП&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 12:23, 10 січня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

== Відкрито голосування щодо переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 2|На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 2|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 2}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''

Привіт усім! 

[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voting|Період голосування]] щодо [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines|переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки]] уже відкрито! Голосування триватиме два тижні та закінчиться о '''23:59 UTC 31 січня 2023'''. Будь ласка, відвідайте [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voter_information|сторінку з інформацією для виборців на Мета-вікі]], щоб отримати інформацію про право голосу та детальну інформацію про те, як голосувати.

Для отримання подробиць щодо Настанов із правозастосування та про процес голосування, перегляньте наше [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Announcement/Voting_1|попереднє повідомлення]].

Від імені Команди проєкту УКП
&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 20:54, 18 січня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

== Невдовзі завершиться голосування щодо переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 3|На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 3|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 3}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''
Привіт усім,

[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voting|Голосування]] щодо [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки]] завершиться '''31 січня 2023 року''' о  '''23:59 UTC'''. 
Будь ласка, відвідайте [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voter information|сторінку з інформацією для виборців на Мета-вікі]], щоб отримати інформацію про право голосу та детальну інформацію про те, як голосувати. Більше інформації про Настанови з правозастосування та процес голосування доступно в цьому [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 1|попередньому повідомленні]].

Від імені Команди проєкту УКП&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 20:02, 30 січня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

== Global ban for PlanespotterA320/RespectCE ==

Per the [[m:Global bans|Global bans]] policy, I'm informing the project of this request for comment: [[m:Requests for comment/Global ban for PlanespotterA320 (2) ]] about banning a member from your community. Thank you.--[[User:Lemonaka|Lemonaka]] ([[User talk:Lemonaka|talk]]) 21:40, 6 February 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:Zabe@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Lemonaka/Massmessagelist&amp;oldid=24501599 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;Universal Code of Conduct revised enforcement guidelines vote results&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
The recent community-wide vote on the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines |Universal Code of Conduct revised Enforcement Guidelines]] has been tallied and scrutinized. Thank you to everyone who participated.

After 3097 voters from 146 Wikimedia communities voted, the results are 76% in support of the Enforcement Guidelines, and 24% in opposition. [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voting_statistics|Statistics]] for the vote are available. A more detailed summary of comments submitted during the vote will be published soon.

From here, the results and comments collected during this vote will be submitted to the Board of Trustees for their review. The current expectation is that the Board of Trustees review process will complete in March 2023.  We will update you when their review process is completed.

On behalf of the UCoC Project Team,
&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 19:35, 15 лютого 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;Community feedback-cycle about updating the Wikimedia Terms of Use starts&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Announcement|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Announcement|}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''

Hello everyone,

[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department|Wikimedia Foundation Legal Department]] is organizing a feedback-cycle with community members to discuss updating the Wikimedia Terms of Use.

[[:foundation:Special:MyLanguage/Terms of Use|The Terms of Use (ToU)]] are the legal terms that govern the use of websites hosted by the Wikimedia Foundation. We will be gathering your feedback on a draft proposal from February through April. The draft will be translated into several languages, with written feedback accepted in any language.

This update comes in response to several things:
* Implementing the Universal Code of Conduct
* Updating project text to the Creative Commons BY-SA 4.0 license
* Proposal for better addressing undisclosed paid editing
* Bringing our terms in line with current and recently passed laws affecting the Foundation, including the European Digital Services Act

As part of the feedback cycle two office hours will be held, the first on March 2, the second on April 4. 

For further information, please consult:
* The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Proposed update|proposed update of the ToU by comparison]]  
* The page for your [[m:Talk:Terms of use|feedback]]
* Information about [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|the office hours]]

On behalf of the Wikimedia Foundation Legal Team,&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 19:56, 21 лютого 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

== Editing news 2023 #1 ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;message&quot;/&gt;&lt;i&gt;[[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2023/February|Read this in another language]] • [[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter|Subscription list for this multilingual newsletter]]&lt;/i&gt;

This newsletter includes two key updates about the [[mw:Special:MyLanguage/Editing team|Editing]] team's work:

# The Editing team will finish adding new features to the [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project|Talk pages project]] and deploy it.
# They are beginning a new project, [[mw:Special:MyLanguage/Edit check|Edit check]].

&lt;strong&gt;Talk pages project&lt;/strong&gt;
[[File:Page Frame Features on desktop.png|alt=Screenshot showing the talk page design changes that are currently available as beta features at all Wikimedia wikis. These features include information about the number of people and comments within each discussion.|thumb|300px|Some of the upcoming changes]]

The Editing team is nearly finished with this first phase of the [[mw:Special:MyLanguage/Talk_pages_project|Talk pages project]]. Nearly all [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/Usability|new features]] are available now in the [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|Beta Feature for {{int:discussiontools-preference-label}}]].

It will show information about how active a discussion is, such as the date of the most recent comment. There will soon be a new &quot;{{int:skin-action-addsection}}&quot; button. You will be able to turn them off at [[Special:Preferences#mw-prefsection-editing-discussion]]. Please [[mw:Special:MyLanguage/Talk:Talk_pages_project/Usability#c-PPelberg_(WMF)-20230215001000-Feedback:_Proposed_Revisions_to_%22Add_topic%22_button|tell them what you think]].

[[File:Daily edit completion rates mobile talk pages.png|thumb|300px|Daily edit completion rate by test group: DiscussionTools (test group) and MobileFrontend overlay (control group)]]

An A/B test for [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/Mobile|{{int:discussiontools-preference-label}} on the mobile site]] has finished. Editors were [[mw:Special:MyLanguage/Talk_pages_project/Mobile#Status_Updates|more successful with {{int:discussiontools-preference-label}}]]. The Editing team is enabling these features for all editors on the mobile site.

&lt;strong&gt;New Project: Edit Check&lt;/strong&gt;

The Editing team is beginning [[mw:Special:MyLanguage/Edit check|a project to help new editors of Wikipedia]]. It will help people identify some problems before they click &quot;{{int:publishchanges}}&quot;. The first tool will encourage people to add references when they add new content. Please [[mw:Special:MyLanguage/Help:Watchlist|watch]] that page for more information. You can [[mw:Special:MyLanguage/Editing_team/Community_Conversations#20230303|join a conference call on 3&amp;nbsp;March&amp;nbsp;2023]] to learn more.&lt;section end=&quot;message&quot;/&gt;
&lt;/div&gt;

–[[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[User talk:Whatamidoing (WMF)|{{int:Talkpagelinktext}}]]) 23:24, 22 лютого 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&amp;oldid=24611966 --&gt;

== ВАЖЛИВО: Правило перегляду активності адміністраторів ==

Привіт. У 2013 році [[:m:Requests for comment/Activity levels of advanced administrative rights holders|консенсусом глобальної спільноти]]  було прийняте нове правило щодо зняття «розширених прав» з адміністраторів, бюрократів тощо. Згідно з цим правилом, [[:m:stewards|стюарди]] слідкують за активністю адміністраторів у всіх вікі Фонду Вікімедіа, де немає правил щодо неактивності. Наскільки нам відомо, у вашій вікі немає формальної процедури зняття «розширених прав» з власників неактивних облікових записів. Це означає, що тепер цими питаннями опікуватимуться стюарди, відповідно до [[:m:Admin activity review|правил перегляду активності адміністраторів]].

Ми виявили, що критеріям неактивності відповідають такі користувачі (протягом понад 2-х років відсутні нові редагування та не відмічені ніякі адміністративні дії у журналах):
# Sergento (адміністратор)

Ці користувачі невдовзі отримають повідомлення з проханням почати дискусію у спільноті, якщо вони хочуть зберегти деякі або всі свої права. Якщо вони не відреагують, то стюарди знімуть їхні розширені права.

Однак, якщо ви, як спільнота, бажаєте замість глобального процесу створити власний алгоритм контролю, прийняти інше рішення щодо цих неактивних користувачів, або вже вжили заходів, не врахованих нами, залиште, будь ласка, повідомлення на [[:m:Stewards' noticeboard|дошці оголошень для стюардів у Мета-вікі]], щоб ми могли залишити контроль за правами на ваш розсуд. Дякуємо, [[Користувач:Uncitoyen|Uncitoyen]] ([[Обговорення користувача:Uncitoyen|обговорення]]) 08:57, 24 лютого 2023 (UTC)

== Your wiki will be in read only soon ==

&lt;section begin=&quot;server-switch&quot;/&gt;&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;

[[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-Tech%2FServer+switch&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]

[[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводить тестування перемикання між своїми основним та допоміжним дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Аби пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно перемикатися з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. 

Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2023-03-01|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2023-03-01T14:00|en}} {{#time:H:i e|2023-03-01T14:00}}]'''.

На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. 

'''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.'''

*Ви не зможете редагувати упродовж близько години у {{#time:l j xg Y|2023-03-01|uk}}.
*При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін.

''Інші ефекти'':

*Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити.
* Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба.
* [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин.

За необхідності, цей проект може бути відкладено.  [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''&lt;/div&gt;&lt;section end=&quot;server-switch&quot;/&gt;

&lt;span dir=ltr&gt;[[m:User:Trizek (WMF)|Trizek (WMF)]] ([[m:User talk:Trizek (WMF)|{{int:talk}}]])&lt;/span&gt; 21:21, 27 лютого 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=24390465 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;Reminder: Office hours about updating the Wikimedia Terms of Use&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''

Hello everyone,

This a reminder that the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department|Wikimedia Foundation Legal Department]] is hosting [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|office hours]] with community members about [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department/2023_ToU_updates/Proposed_update|updating the Wikimedia Terms of Use]].

The office hours will be held on '''March 2, at 17:00 UTC to 18:30 UTC.''' See for more [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|details here on Meta]].

Another office hours will be held on April 4.

We hereby kindly invite you to participate in the discussion. Please note that this meeting will be held in English language and led by the members of the Wikimedia Foundation Legal Team, who will take and answer your questions. Facilitators from the Movement Strategy and Governance Team will provide the necessary assistance and other meeting-related services.

On behalf of the Wikimedia Foundation Legal Team,&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 11:33, 2 березня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

== Вікіманія 2023 запрошує подавати заявки на виступ ==

&lt;section begin=&quot;wikimania-program-submissions&quot;/&gt;[[File:Wikimania Singapore Logo.svg|right|frameless]]Чи хотіли б організувати офлайнову чи віртуальну сесію на Вікіманії 2023? Можливо, практичний семінар, жвава дискусія, весела вистава, яскравий плакат чи незабутня бліц-промова? [[wmania:Special:MyLanguage/2023:Program/Submissions|'''Заявки можна подавати до 28 березня''']]. Захід матиме спеціальні «гібридні блоки», тому також вітаються віртуальні виступи та попередньо записаний контент. Якщо виникли запитання, будь ласка, приєднуйтесь до нас на майбутні розмови 12 або 19 березня або зв’яжіться електронною поштою wikimania@wikimedia.org чи в телеграмі. Більше інформації на вікісайті.&lt;section end=&quot;wikimania-program-submissions&quot;/&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:CKoerner (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=24390465 --&gt;

== Рада повірених ратифікувала настанови з правозастосування УКП ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement - Board ratification|Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement - Board ratification|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement - Board ratification}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''

Привіт усім, важливо оновлення щодо настанов із правозастосування УКП:

Голосування щодо настанов із правозастосування у січні 2023 року показало, що настанови з правозастосування схвалені більшістю. Надійшло 369 коментарів, детальні підсумки на базі яких скоро будуть опубліковані. Проголосували трохи більше трьох тисяч (3097) учасників, з яких 76% схвалили настанови із правозастосування. Можна ознайомитися зі '''[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voting_statistics|статистикою голосування на Мета-вікі]]'''.

Вищий рівень підтримки сигналізував Раді повірених, що у поточній версії враховані зауваження, висловлені протягом останнього перегляду 2022 року. Рада повірених ратифікувала настанови з правозастосування. [https://foundation.wikimedia.org/wiki/Resolution:Approval_of_Universal_Code_of_Conduct_Enforcement_Guidelines Резолюція опублікована на Фонд-вікі], #і можна також більш детально ознайомитися з [https://diff.wikimedia.org/2023/03/21/the-enforcement-guidelines-received-strong-support-from-the-community-what-happens-next/ процесом перегляду настанов із правозастосування 2023 року у Diff.]

Є кілька наступних кроків, які слід зробити з урахуванням важливих рекомендацій настанов із правозастосування. Незабаром буде більше інформації про часові рамки. Дякуємо за цікавість та участь. 

Від імені Команди проєкту УКП&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 11:49, 24 березня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

=== &lt;section begin=&quot;announcement-header&quot; /&gt; Report on voter comments from the revised Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines ratification vote&lt;section end=&quot;announcement-header&quot; /&gt; ===
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voting/Report/Email|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voting/Report/Email|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voting/Report/Email}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''

Hello all,

The Universal Code of Conduct project team has completed the analysis of the comments accompanying the ratification vote on the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|revised Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines]]. 

All respondents to the vote had the opportunity to provide comments regarding the contents of the revised Enforcement Guidelines draft document. A total of 369 participants left comments in 18 languages; compared to 657 commenters in 27 languages in 2022. The Trust and Safety Policy team completed an analysis of these results, categorizing comments to identify major themes and areas of focus within the comments. '''[https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voter_comments_report/uk The report is available in translated versions on Meta-wiki here]'''. 

Again, we are thankful to all who participated in the vote and discussions. More information about the Universal Code of Conduct and its Enforcement Guidelines can be found on Meta-wiki.

On behalf of the Universal Code of Conduct project team,&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
--[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 09:22, 3 квітня 2023 (UTC)

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;Reminder: Office hours about updating the Wikimedia Terms of Use&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''

Hello everyone,

This a reminder that the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department|Wikimedia Foundation Legal Department]] is hosting [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|office hours]] with community members about [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department/2023_ToU_updates/Proposed_update|updating the Wikimedia Terms of Use]].

The office hours will be held on '''April 4, at 17:00 UTC to 18:30 UTC.''' See for more [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|details here on Meta]].

We hereby kindly invite you to participate in the discussion. Please note that this meeting will be held in English language and led by the members of the Wikimedia Foundation Legal Team, who will take and answer your questions. Facilitators from the Movement Strategy and Governance Team will provide the necessary assistance and other meeting-related services.

On behalf of the Wikimedia Foundation Legal Team,&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 08:42, 4 квітня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

==  Заклик до якнайшвидшого введення пропозицій щодо методології ратифікації Хартії руху ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Movement Charter/Ratification/Ratification methodology review launch|На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]]''

Привіт усім!

[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee|Комітет з розробки Хартії руху]] (КРХР/MCDC) збирає перші пропозиції від руху Вікімедіа щодо запропонованої [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Ratification|методології для ратифікації Хартії руху]] з 10 по 28 квітня 2023 року. Ратифікація [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|Хартії руху]] планується на початку 2024 року відповідно до шкали часу. 

'''Є [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Ratification|шість запитань]], щодо яких Комітет з розробки Хартії руху просить вашої інформації.''' Будь ласка, поділіться своїм відгуком через:
* Коментарі на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Movement Charter|сторінці обговорення Meta]]
* Коментарі на [https://forum.movement-strategy.org/t/movement-charter-ratification-methodology-community-review-from-10-28-april-2023/2930 форумі «Стратегії руху»]
* Приєднання до годин обговорень в спільноті

'''Години обговорень'''

Комітет з розробки Хартії руху також запрошує всіх, хто хоче поділитися своїми відгуками про запропоновану методологію, приєднатися годин обговорень в спільноті:
* [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Community_Consultation#Community_conversation_#1:_18_April,_2023_at_10.00_UTC|Година обговорень в спільноті №1]]: '''18 квітня о 10:00 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1681812036 за вашим місцевим часом])
* [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Community_Consultation#Community_conversation_#2:_24_April_2023_at_17.00_UTC|Година обговорень в спільноті №2]]: '''24 квітня о 17:00 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1682355603 за вашим місцевим часом])

Мова розмовних годин – англійська. [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation|Прокоментуйте]], якщо вам потрібна мовна підтримка. Будь ласка, зверніть увагу, що усний переклад буде надано, якщо принаймні 3 особи висловили бажання взяти участь у обговореннях на таких мовах: арабська, китайська, французька, німецька, індонезійська, японська, польська, португальська (бразильська), російська та іспанська.

'''Від Комітету з розробки Хартії руху.'''&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 18:26, 11 квітня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt; Elections Committee: Call for New Members&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt; 
:''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee/Nominations/2023/Announcement|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee/Nominations/2023/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections committee/Nominations/2023/Announcement}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''
Hello everyone, 

The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections_committee|Wikimedia Foundation elections committee]] (Elections Committee) is, from today until April 24, seeking an additional 2–4 members to help facilitate the Wikimedia Foundation Board of Trustee (Board) selection process.

The 2024 Wikimedia Foundation Board of Trustees election is being planned. New members are invited to join the Elections Committee. The Elections Committee oversees the Board of Trustees community seat selection process. Join the committee and contribute your valuable skills and ideas to the Trustee selection process.

There are eight community- and affiliate-selected seats on [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Board_of_Trustees|the Wikimedia Foundation Board]]. The wider Wikimedia community votes for community members to occupy these seats. In 2024, the Elections Committee will oversee this selection process for the community- and affiliate-selected seats with expiring terms. This process will be supported by the Wikimedia Foundation.

Elections Committee members sign up for three-year terms and will be asked to [[phab:L37|sign a confidentiality agreement]]. Members can expect to contribute 2–5 hours per week before the selection process and 5–8 hours per week during the selection process.

As an Elections Committee member, you will be responsible for:

* Attending online meetings between now and the next election (mid-2024)
* Attending onboarding and online training in May–June 2023
* Working with the Committee to fulfill its [[foundation:Special:MyLanguage/Elections_Committee_Charter|other responsibilities]]

New members should have the following qualities:

* Fluency in English
* Responsiveness to email collaboration
* Knowledge of the movement and movement governance

If you would like to volunteer for this role, please '''submit your candidacy by April 24, 2023 23:59 [[:en:Anywhere on Earth|AoE (Anywhere on Earth)]] on [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections_committee/Nominations/2023|this Meta-Wiki page]]'''.

You can [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Board_noticeboard/Wikimedia_Foundation_Elections_Committee_-_2023_Call_for_New_Members|'''read the full announcement here''']]. Thank you in advance for your interest! If you are not interested but know someone who might be, share this message with them. Please let me know if you have questions.

On behalf of the Elections Committee,&lt;br /&gt;&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 23:01, 14 квітня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&amp;oldid=13862786 --&gt;

== Your wiki will be in read-only soon ==

&lt;section begin=&quot;server-switch&quot;/&gt;&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;

[[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-Tech%2FServer+switch&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]

[[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводить тестування перемикання між своїми основним та допоміжним дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Аби пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно перемикатися з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. 

Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2023-04-26|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2023-04-26T14:00|en}} {{#time:H:i e|2023-04-26T14:00}}]'''.

На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. 

'''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.'''

*Ви не зможете редагувати упродовж близько години у {{#time:l j xg Y|2023-04-26|uk}}.
*При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін.

''Інші ефекти'':

*Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити.
* Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба.
* [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин.

За необхідності, цей проект може бути відкладено.  [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''&lt;/div&gt;&lt;section end=&quot;server-switch&quot;/&gt;

&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;[[User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]]&lt;/bdi&gt; 00:42, 21 квітня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:UOzurumba (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=24748237 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;Seeking volunteers for the next step in the Universal Code of Conduct process&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt; 
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/U4C Building Committee/Nominations/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/U4C Building Committee/Nominations/Announcement}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''

Hello,

As follow-up to [https://lists.wikimedia.org/hyperkitty/list/wikimedia-l@lists.wikimedia.org/message/IOMVS7W75ZYMABQGOQ2QH2JAURC3CHGH/ the message about the Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines] by Wikimedia Foundation Board of Trustees Vice Chair, Shani Evenstein Sigalov, I am reaching out about the next steps. I want to bring your attention to the next stage of the Universal Code of Conduct process, which is forming a building committee for the Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C). I invite community members with experience and deep interest in community health and governance to nominate themselves to be part of the U4C building committee, which needs people who are:

* Community members in good standing
* Knowledgeable about movement community processes, such as, but not limited to, policy drafting, participatory decision making, and application of existing rules and policies on Wikimedia projects
* Aware and appreciative of the diversity of the movement, such as, but not limited to, languages spoken, identity, geography, and project type
* Committed to participate for the entire U4C Building Committee period from mid-May - December 2023
* Comfortable with engaging in difficult, but productive conversations
* Confidently able to communicate in English

The Building Committee shall consist of volunteer community members, affiliate board or staff, and Wikimedia Foundation staff.

The Universal Code of Conduct has been a process strengthened by the skills and knowledge of the community and I look forward to what the U4C Building Committee creates. If you are interested in joining the Building Committee, please either [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/U4C_Building_Committee/Nominations|sign up on the Meta-Wiki page]], or contact ucocproject[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org by May 12, 2023. '''[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/U4C_Building_Committee|Read more on Meta-Wiki]]'''.

Best regards,&lt;br /&gt;&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 19:01, 26 квітня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=24941045 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;Selection of the U4C Building Committee&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
The next stage in the Universal Code of Conduct process is establishing a Building Committee to create the charter for the Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C). The Building Committee has been selected. [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/U4C_Building_Committee|Read about the members and the work ahead on Meta-wiki]].&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

-- [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Project|UCoC Project Team]], 04:21, 27 травня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:RamzyM (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=25018085 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt; Announcing the new Elections Committee members&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt; 
:''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee/Nominatons/2023/Announcement - new members|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee/Nominatons/2023/Announcement - new members|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections committee/Nominatons/2023/Announcement - new members}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''
Hello there, 

We are glad to announce [[listarchive:list/wikimedia-l@lists.wikimedia.org/message/4TALOUFPAP2VDBR27GKRVOP7IGQYU3DB/|the new members and advisors of the Elections Committee]]. The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections_committee|Elections Committee]] assists with the design and implementation of the process to select Community- and Affiliate-Selected trustees for the Wikimedia Foundation Board of Trustees. After an open nomination process, the strongest candidates spoke with the Board and four candidates were asked to join the Elections Committee. Four other candidates were asked to participate as advisors. 

Thank you to all the community members who submitted their names for consideration. We look forward to working with the Elections Committee in the near future.

On behalf of the Wikimedia Foundation Board of Trustees,&lt;br /&gt;&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 18:00, 28 червня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:RamzyM (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=25018085 --&gt;

== Deploying the Phonos in-line audio player to your Wiki ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
{{int:Hello}}!

Apologies if this message is not in your language, {{int:Please help translate}} to your language.

This wiki will soon be able to use the [[mw:Help:Extension:Phonos#Inline_audio_player_mode|inline audio player]] implemented by the [[mw:Extension:Phonos|Phonos]] extension. This is part of fulfilling a wishlist proposal of providing [[m:Community_Wishlist_Survey_2022/Multimedia_and_Commons/Audio_links_that_play_on_click|audio links that play on click]].

With the inline audio player, you can add text-to-speech audio snippets to wiki pages by simply using a tag:
&lt;syntaxhighlight lang=&quot;wikitext&quot;&gt;
&lt;phonos file=&quot;audio file&quot; label=&quot;Listen&quot;/&gt;
&lt;/syntaxhighlight&gt;
The above tag will show the text next to a speaker icon, and clicking on it will play the audio instantly without taking you to another page. A common example where you can use this feature is in adding pronunciation to words as illustrated on the [[wiktionary:en:English#Pronunciation|English Wiktionary]] below.

&lt;syntaxhighlight lang=&quot;wikitext&quot;&gt;
{{audio|en|En-uk-English.oga|Audio (UK)}}
&lt;/syntaxhighlight&gt;

Could become:

&lt;syntaxhighlight lang=&quot;wikitext&quot;&gt;
&lt;phonos file=&quot;En-uk-English.oga&quot; label=&quot;Audio (UK)&quot;/&gt;
&lt;/syntaxhighlight&gt;

The inline audio player will be available in your wiki in 2 weeks time; in the meantime, we would like you to [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:Phonos|read about the features]] and give us feedback or ask questions about it in this [[mw:Help_talk:Extension:Phonos|talk page]].

Thank you!&lt;/div&gt;
&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;[[m:User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]], on behalf of the Foundation's Language team&lt;/bdi&gt;
&lt;/div&gt;

02:26, 27 липня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:UOzurumba (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox_announcement_list_(In-line_audio_player)&amp;oldid=25350821 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;Review the Charter for the Universal Code of Conduct Coordinating Committee&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt; 
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/U4C Building Committee/Announcement - Review|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/U4C Building Committee/Announcement - Review}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''
Hello all,

I am pleased to share the next step in the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]] work. The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C) draft charter]] is now ready for your review. 

The [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines|Enforcement Guidelines]] require a [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines#4.5_U4C_Building_Committee|Building Committee]] form to draft a charter that outlines procedures and details for a global committee to be called the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines#4._UCoC_Coordinating_Committee_(U4C)|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]]. Over the past few months, the U4C Building Committee worked together as a group to discuss and draft the U4C charter. The U4C Building Committee welcomes feedback about the draft charter now through 22 September 2023. After that date, the U4C Building Committee will revise the charter as needed and a community vote will open shortly afterward.

Join the conversation during the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/U4C Building Committee#Conversation hours|conversation hours]] or on [[m:Talk:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Meta-wiki]].

Best,&lt;br /&gt;&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]], on behalf of the U4C Building Committee, 15:35, 28 серпня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:RamzyM (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=25392152 --&gt;

== Ваша вікі скоро перейде в режим лише для читання ==

&lt;section begin=&quot;server-switch&quot;/&gt;&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;

[[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-Tech%2FServer+switch&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]

[[foundation:|Фонд Вікімедіа]] перемкне трафік між своїми дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Аби пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно перемикатися з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. 

Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2023-09-20|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2023-09-20T14:00|en}} {{#time:H:i e|2023-09-20T14:00}}]'''.

На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Special:MyLanguage/Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. 

'''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.'''

*Ви не зможете редагувати упродовж близько години у {{#time:l j xg Y|2023-09-20|uk}}.
*При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін.

''Інші ефекти'':

*Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити.
* Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба.
* [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин.

За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''&lt;/div&gt;&lt;section end=&quot;server-switch&quot;/&gt;

[[User:Trizek (WMF)|Trizek_(WMF)]] ([[m:User talk:Trizek (WMF)|talk]]) 09:24, 15 вересня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=25018086 --&gt;

== Пріоритетність створення сторінок ==

Добрий день, шановні. Не зміг знайти відповіді у Довідці — тож запитую тут. Якщо я натрапив у книжці на цікаву цитату, яку хотів би розмістити у Вікіцитатах, який вибір я маю:
:1. Створити сторінку твору, пов'язати з сторінкою цього твору на Вікіпедії, вказати цитату.
:2. Створити сторінку автора, пов'язати з сторінкою цього автора на Вікіпедії, вказати цитату і назву твору.
:3. Розмістити цитату на відповідній тематичній сторінці, вказавши автора і назву.
Якому з трьох варіантів слід надавати перевагу?
Мирного дня --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:05, 29 вересня 2023 (UTC)
: {{пінг|Balakun}} Ви все правильно зрозуміли і показали схему, усі ''3 шляхи правильні'', рівноцінні, завдяки одній цитаті можна створити чи доповнити 3 статті! Зазвичай більшість обирає статтю про автора, бо він, якщо значущий, має вже статтю у Вікіпедії. Не кожен ''твір'' автора є у Вікіпедії і висвітлений у джерелах, критиці, тому має показану значущість для Вікіпедії, у Вікіцитатах можна створювати статті на кожен великий твір значущого автора, просто бажано, щоб це не була стаття з одної-двох цитат, а мала більше цитат, бо логічніше показати окремі цитати з твору у статті про автора. Існуючу ''тематичну статтю'' доповнювати зручно, створювати складніше, чи значиме поняття у Вікіпедії, висвітлене у джерелах, у Вікіцитатах свої особливості, можуть бути нестандартні, незначимі, дивні для Вікіпедії поняття і автори: [[Останні слова]], [[Скоромовка]], [[Анонім]] ([[Вікіцитати:Запити на статті]]), рубрика в журналі [[Пшекруй]]. Тренди задають збірки афоризмів. Проект малий, розвивається, жорстких правил значущості нема, головне цитованість висловів в авторитетних джерелах.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 16:36, 29 вересня 2023 (UTC)
::@[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]], дякую за докладне пояснення. А що в цьому випадку робити, наприклад, з тими творами, що винесені на теперішній конкурс, але досить малі, щоб навибирати достатньо цитат — наприклад, вірш «Хто вона?» Леоніда Глібова складається лише з 8 (!) рядочків. З повагою --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:21, 4 жовтня 2023 (UTC)
::: {{пінг|Balakun}} якщо вірш цілісний, то повністю вказати як одну цитату, інакше все одно розбити на 2 цитати, окремі куплети. Для повноти розкриття статті при номінації на добру я наголошую, що треба додати вислови про особу, твір, фільм, це може бути якась критика від спеціалістів, щось можна знайти онлайн, щось у друкованих джерелах, але це має бути авторитетний автор... У цьому випадку це складно, як бачу.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 21:09, 4 жовтня 2023 (UTC)

== Експорт календаря з Вікіджерел ==

Добрий день, колеги. Чи є якась можливість програмно перетягнути [[s:Вікіджерела:Календар|календар з Вікіджерел]] і замінити у ньому авторські посилання на відповідну статтю Вікіцитат? Бо це споріднені проєкти, але у них він значно більше наповнений — то щоб не робити подвійної роботи. Вибачте, що надокучаю --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:40, 30 вересня 2023 (UTC)
: {{пінг|Balakun}} вітаю, ми його звідти і взяли, дещо відредагували, урізали, але можна доповнити: [[Вікіцитати:Календар]].--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 20:07, 30 вересня 2023 (UTC)

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;== Opportunities open for the Affiliations Committee, Ombuds commission, and the Case Review Committee  ==&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;div style=&quot;margin:.2em 0 .5em;margin-{{#switch:{{PAGELANGUAGE}}|ar|arc|ary|arz|azb|bcc|bgn|ckb|bqi|dv|fa|fa-af|glk|ha-arab|he|kk-arab|kk-cn|ks|ku-arab|ms-arab|mzn|pnb|prd|ps|sd|ug|ur|ydd|yi=right|left}}:3ex;&quot;&gt;
[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/Committee appointments/Announcement/Short|''You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.'']]

''&lt;span class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/Committee appointments/Announcement/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/Committee appointments/Announcement/Short}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/span&gt;''&lt;/div&gt;

Hi everyone! The [[m:Special:MyLanguage/Affiliations Committee|Affiliations Committee]] (AffCom), [[m:Special:MyLanguage/Ombuds_commission|Ombuds commission]] (OC), and the [[m:Special:MyLanguage/Trust_and_Safety/Case_Review_Committee|Case Review Committee]] (CRC) are looking for new members. These volunteer groups provide important structural and oversight support for the community and movement. People are encouraged to nominate themselves or encourage others they feel would contribute to these groups to apply. There is more information about the roles of the groups, the skills needed, and the opportunity to apply on the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/Committee appointments|'''Meta-wiki page''']]. 

On behalf of the Committee Support team,&lt;br /&gt;&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
~ [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 16:41, 9 жовтня 2023 (UTC) &lt;/div&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=25570445 --&gt;

== Перегляньте і прокоментуйте пакет правил відбору на вибори до Ради повірених Фонду Вікімедіа 2024 ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/wiki/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Rules package review - short| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]''
:''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/wiki/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Rules package review - short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:wiki/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Rules package review - short}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''
Дорогі друзі! 

Будь ласка, перегляньте і прокоментуйте пакет правил відбору на вибори до Ради повірених Фонду Вікімедіа; це можна зробити до 29 жовтня 2023. Пакет правил відбору заснований на старіших версіях, якими користувалася Виборча комісія, і буде використовуватися під час відбору до Ради повірених 2024. Ваші відгуки допоможуть нам зробити процес відбору кращим і плавнішим. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024|Більше про це дивіться на сторінці Мета-вікі]].

З найкращими побажаннями,

Кеті Чан &lt;br&gt;
голова Виборчої комісії&lt;br /&gt;&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

01:13, 17 жовтня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:RamzyM (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=25570445 --&gt;

== The Vector 2022 skin as the default in two weeks? ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
''[[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Updates/2023-10 for sister projects|Read this in your language]] • &lt;span class=plainlinks&gt;[https://mediawiki.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-Reading%2FWeb%2FDesktop+Improvements%2FUpdates%2F2023-10+for+sister+projects&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{Int:please-translate}}]&lt;/span&gt; • Please tell other users about these changes''

Hello. I'm writing on behalf of the [[mw:Reading/Web|Wikimedia Foundation Web team]]. '''In two weeks, we would like to make the Vector 2022 skin the default on this wiki.'''
[[File:Desktop Improvements - how to enable globally.png|thumb|[[Special:GlobalPreferences|{{int:globalpreferences}}]]]]
'''If you prefer keeping the current skin''' select &quot;Vector legacy (2010)&quot; on [[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|the appearance tab of the global preferences]] and save the change. We encourage you to give the new skin a try, though.

Since I last came to you with this question, many things have changed. The skin is now the default on most Wikipedias, and all logos are done! We have also made some tweaks in the skin itself. Below is the text I've sent to you once, but I'm sending it again, just slightly edited, for those who haven't seen it.

If you know what this is about, jump straight to the section &quot;Our plan&quot;: 
&lt;div style=&quot;margin-left:.5em; border-left:3px dotted #a2a9b1; padding-left:.5em;&quot;&gt;
It would become the default for all logged-out users, and also all logged-in users who currently use Vector legacy as a [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|local]] (but not global) preference. Logged-in users can at any time switch to any other skin. No changes are expected for these skins.
&lt;div style=&quot;width:100%; margin:auto;&quot;&gt;&lt;gallery widths=&quot;250&quot; heights=&quot;180&quot; mode=&quot;packed&quot; caption=&quot;Top of an article&quot;&gt;
Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2010 top.png|Vector legacy (current default)
Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2022 top.png|Vector 2022
&lt;/gallery&gt;&lt;gallery widths=&quot;250&quot; heights=&quot;180&quot; mode=&quot;packed&quot; caption=&quot;A section of an article&quot;&gt;
Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2010 scrolled.png|Vector legacy (current default)
Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2022 scrolled.png|Vector 2022
&lt;/gallery&gt;&lt;/div&gt;
=== About the skin ===
[[File:Wikimania 2022 Vector (2022) Presentation.pdf|thumb|Slides to our Wikimania 2022 presentation. [https://www.youtube.com/watch?v=yC-ItaXDe2A You may also listen to the recording on YouTube (in English)].]]
'''[Why is a change necessary]''' When the current default skin was created, it reflected the needs of the readers and editors as these were 14 years ago. Since then, new users have begun using the Internet and Wikimedia projects in different ways. [[wmfblog:2022/08/18/prioritizing-equity-within-wikipedias-new-desktop/|The old Vector does not meet their needs]].

'''[Objective]''' The objective for the Vector 2022 skin is to make the interface more welcoming and comfortable for readers and useful for advanced users. It introduces a series of changes that aim to improve problems new and existing readers and editors were having with the old skin. It draws inspiration from previous user requests, the [[metawiki:Special:MyLanguage/Community_Wishlist_Survey|Community Wishlist Surveys]], and gadgets and scripts. The work helped our code follow the standards and improve all other skins. [[phab:phame/post/view/290/how_and_why_we_moved_our_skins_to_mustache/|The PHP code in the other available skins has been reduced by 75%]]. The project has also focused on making it easier to support gadgets and use APIs.
[[File:Screenshot of the Vector-2022 skin's fullscreen toggle.png|thumb]]
'''[Changes in a nutshell]''' The skin introduces changes that improve readability and usability. The new skin does not remove any functionality currently available on the Vector skin.
* The limited width and pin-able menus allow to adjust the interface to the screen size, and focus on editing or reading. Logged-in and logged-out users may use a toggle button to keep the full width, though.
* The sticky header makes it easier to find tools that editors use often. It decreases scrolling to the top of the page by 16%.
* The new table of contents makes it easier to navigate to different sections. Readers and editors jump to different sections of the page 50% more than with the old table of contents. It also looks a bit different on talk pages.
* The new search bar is easier to find and makes it easier to find the correct search result from the list. This increased the amount of searches started by 30% on the tested wikis.
* The skin does not negatively affect pageviews, edit rates, or account creation. There is evidence of increases in pageviews and account creation across partner communities.
'''[Customize this skin]''' It's possible to configure and personalize our changes. We support volunteers who create new gadgets and user scripts. Check out [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Repository|the repository]] for a list of currently available customizations and changes, or add your own.
&lt;/div&gt;
=== Our plan ===

'''If no large concerns are raised, we plan on deploying on 31 October'''. If you'd like to ask our team anything, if you have questions, concerns, or additional thoughts, please comment in any language. If this is the first comment to my message, make sure to ping me. We will gladly answer! Also, check out [[mw:Reading/Web/Desktop Improvements/Frequently asked questions|our FAQ]]. Thank you! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|&lt;span class=&quot;signature-talk&quot;&gt;обговорення&lt;/span&gt;]]) 23:51, 18 жовтня 2023 (UTC)
&lt;/div&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Varia&amp;oldid=25764915 --&gt;

== Цитати застарілим правописом ==

Добрий день, @[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] та інші колеги. Порадьте, будь ласка, як правильно цитувати твори, написані застарілим правописом (наприклад, [[s:Спогади учительки|Спогади учительки]]): залишати написання цитат, як у творі чи намагатися осучаснити написання? Або подавати і оригінальний текст, і адаптований? Мирного усім дня --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:49, 14 листопада 2023 (UTC)
: {{пінг|Balakun}} вітаю, нам оригінал дозволяє показати шаблон '''&lt;nowiki&gt;{{Q|Цитата = |Коментар = |Оригінал = |Автор = }}&lt;/nowiki&gt;''', приклад такого оформлення на основі твору у Вікіджерелах: [[Хіба ревуть воли, як ясла повні?]].--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 19:43, 14 листопада 2023 (UTC)

== Нова тема з однією цитатою ==

Добрий вечір, @[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]]. Підкажіть, будь ласка, чи варто (у рамках Wiki for school 2023 і взагалі) створювати статті авторів, для яких є лише одна підтверджена літературна цитата? Якщо так&amp;nbsp;— то чи є якийсь шаблон, яким їх можна позначати як неповні? Мирного вечора --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:58, 18 листопада 2023 (UTC)
: {{пінг|Balakun}} це нормально, завжди так робив {{усмішка}} (та й інші теж): [[Спеціальна:Короткі сторінки]]. Зараз перше завдання — кількість статей, якомога вище в рейтингу, потім наповнення, великі статті, якісні джерела, відвідуваність: [[m:Wikiquote/Table]], [[c:File:Вікіцитати. Перспективи розвитку та анонс конкурсів. Вікіконференція 2023. Комарно.pdf]]. Шаблону стабу в нас наче нема: [[w:Шаблон:Заготовка]], але можна зробити.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 18:33, 18 листопада 2023 (UTC)
::@[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]], таки да, у вас тут зовсім не Вікіджерела. Там мене постійно пригальмовували, що важливо зосереджуватися на якості, а не гнатися за кількістю. Ну що ж, такий підхід відкриває простір для роботи. Якщо б зробили такий шаблон у найближчий час — обіцяю, що персіян у рейтингу точно переженемо. Мирного вечора і спокійної ночі --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:45, 18 листопада 2023 (UTC)
::: {{пінг|Balakun}} так, зате у Вікіджерелах є населені пункти без документів {{усмішка}}. Ну, ми завдяки конкурсам і Вам активно поповнюємося статтями, а перси стоять, якраз там колись вони нас обігнали, бо був активний створювач малих статей. Створив: [[Шаблон:Стаб]].--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 20:01, 18 листопада 2023 (UTC)
::::@[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]], щиро вдячний за оперативність. Ще принагідно хотів запитати, чи є принципова різниця між шаблонами Тема і Особа (крім того, що останній автоматично додає категорію Персоналії)? Бо я механічно скрізь ставлю Тема, а раптом це на щось суттєво впливає у статистиці чи опрацюванні сторінок. З повагою --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:56, 19 листопада 2023 (UTC)
::::: {{пінг|Balakun}} шаблон Особа зручний, бо підтягує категорію Персоналії, а також категорії років народження і смерті з Вікіданих.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 11:52, 19 листопада 2023 (UTC)
::::::@[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]], роки — це важливо. Тому почав заміняти у своїх попередніх статтях шаблон Тема на шаблон Особа. Але потім помітив, що шаблон Тема теж підтягує роки. Тому пропоную ті, що вже зроблені, залишити, а у нових я вже буду ставити правильно. З надією на розуміння --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:02, 19 листопада 2023 (UTC)
::::::: {{пінг|Balakun}} добре, дякую за активність!--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 19:23, 19 листопада 2023 (UTC)

== Інтерв'ю: Розкажіть нам про свій досвід використання Вікіданих у сестринських проєктах Вікімедіа ==

Привіт! Команда «Вікідані для проєктів Вікімедіа» у Wikimedia Deutschland досліджує різні шлях використання Вікіданих у [[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia_projects|проєктах Вікімедіа]]. Якщо ви хотіли б поспілкуватися з нами про свій досвід інтегрування Вікіданих у вікі Вікімедіа, будь ласка, запишіться на інтерв'ю з допомогою цієї [https://wikimedia.sslsurvey.de/Wikidata-for-Wikimedia-Interviews реєстраційної форми]. Зверніть, будь ласка, увагу, що наразі ми можемо проводити інтерв'ю лише англійською мовою.

На першій сторінці форми детальніше описано, як виглядатиме розмова, а також те, як ми можемо віддячити вам за ваш час.

Для отримання додаткової інформації про нашу команду, відвідайте нашу [[metawiki:Special:MyLanguage/WD4WMP|сторінку проєкту]]. Якщо ви хотіли б поділитися своїм досвідом, але не маєте часу на інтерв'ю, [[metawiki:Special:MyLanguage/WD4WMP/AddIssue|ми завжди раді вашим письмовим відгукам на цій вікісторінці]]. Дякуємо.--[[Користувач:Danny Benjafield (WMDE)|Danny Benjafield (WMDE)]] ([[Обговорення користувача:Danny Benjafield (WMDE)|обговорення]]) 08:44, 22 листопада 2023 (UTC)

== (Нова) Функція у к [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:Kartographer|Kartographer]]: додавання геоточок за QID ==

&lt;section begin=&quot;Body&quot;/&gt;З вересня 2022 року існує можливість створювати геоточки за QID, ідентифікатором елемента у Вікіданих. Багато дописувачів вікі просили про цю функцію, але її не надто широко використовують. Тому ми хотіли б нагадати вам про неї! Більше інформації є на [[M:WMDE_Technical_Wishes/Geoinformation/Geopoints via QID|сторінці проєкту]]. Якщо у вас є якісь коментарі, будь ласка, дайте нам знати на [[M:Talk:WMDE Technical Wishes/Geoinformation/Geopoints via QID|сторінці обговорення]]. — З найкращими побажаннями, Команда технічних побажань у Вікімедіа Німеччина.
&lt;section end=&quot;Body&quot;/&gt;

[[M:User:Thereza Mengs (WMDE)|Thereza Mengs (WMDE)]] 12:31, 13 грудня 2023 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем:Thereza Mengs (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&amp;oldid=25955829 --&gt;

== Do you use Wikidata in Wikimedia sibling projects? Tell us about your experiences ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
''Note: Apologies for cross-posting and sending in English.''

Hello, the '''[[m:WD4WMP|Wikidata for Wikimedia Projects]]''' team at Wikimedia Deutschland would like to hear about your experiences using Wikidata in the sibling projects. If you are interested in sharing your opinion and insights, please consider signing up for an interview with us in this '''[https://wikimedia.sslsurvey.de/Wikidata-for-Wikimedia-Interviews Registration form]'''.&lt;br&gt; 
''Currently, we are only able to conduct interviews in English.''

The front page of the form has more details about what the conversation will be like, including how we would '''compensate''' you for your time.

For more information, visit our ''[[m:WD4WMP/AddIssue|project issue page]]'' where you can also share your experiences in written form, without an interview.&lt;br&gt;We look forward to speaking with you, [[m:User:Danny Benjafield (WMDE)|Danny Benjafield (WMDE)]] ([[m:User talk:Danny Benjafield (WMDE)|talk]]) 08:53, 5 January 2024 (UTC)
&lt;/div&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Danny Benjafield (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/WD4WMP/ScreenerInvite&amp;oldid=26027495 --&gt;

== Reusing references: Can we look over your shoulder? ==

''Apologies for writing in English.''

The Technical Wishes team at Wikimedia Deutschland is planning to [[m:WMDE Technical Wishes/Reusing references|make reusing references easier]]. For our research, we are looking for wiki contributors willing to show us how they are interacting with references.

* The format will be a 1-hour video call, where you would share your screen. [https://wikimedia.sslsurvey.de/User-research-into-Reusing-References-Sign-up-Form-2024/en/ More information here].
* Interviews can be conducted in English, German or Dutch.
* [[mw:WMDE_Engineering/Participate_in_UX_Activities#Compensation|Compensation is available]].
* Sessions will be held in January and February.
* [https://wikimedia.sslsurvey.de/User-research-into-Reusing-References-Sign-up-Form-2024/en/ Sign up here if you are interested.]
* Please note that we probably won’t be able to have sessions with everyone who is interested. Our UX researcher will try to create a good balance of wiki contributors, e.g. in terms of wiki experience, tech experience, editing preferences, gender, disability and more. If you’re a fit, she will reach out to you to schedule an appointment.

We’re looking forward to seeing you, [[m:User:Thereza Mengs (WMDE)| Thereza Mengs (WMDE)]]
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Thereza Mengs (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&amp;oldid=25956752 --&gt;

== Голосування за Хартію Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - voting opens|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - voting opens}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]''
Привіт усім,

Я звертаюся до вас сьогодні, щоб повідомити, що розпочався період голосування за Хартію [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C). Члени спільноти можуть [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter/Voter_information|віддати свій голос і надати коментарі щодо цієї хартії через SecurePoll]] зараз  і до '''2 лютого 2024'''. Для тих із вас, хто висловлював свою думку під час розробки [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines|Настанов із правозастосування УКП]], цей процес знайомий.

[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Поточна версія хартії Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] знаходиться на Мета-вікі з доступними перекладами. 

Прочитайте цю хартію, проголосуйте і поділіться цією заміткою з іншими у вашій спільноті. Я можу з упевненістю сказати, що Комітет із заснування U4C з нетерпінням чекає на вашу участь.

Від імені Команди проєкту УКП&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 18:09, 19 січня 2024 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=25853527 --&gt;

== Останні дні для голосування за Хартію Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - voting reminder|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - voting reminder}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]''
Привіт усім,

Я звертаюся до вас сьогодні, щоб нагадати, що період голосування за хартію [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C) закінчується '''2 лютого 2024'''. Члени спільноти можуть [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter/Voter_information|віддати свій голос і надати коментарі щодо статуту через SecurePoll]]. Для тих із вас, хто висловлював свою думку під час розробки [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines|Настанов із правозастосування УКП]], цей процес знайомий.

[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Поточна версія хартії Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] знаходиться на Мета-вікі з доступними перекладами. 

Прочитайте цю хартію, проголосуйте і поділіться цією заміткою з іншими у вашій спільноті. Я можу з упевненістю сказати, що Комітет із заснування U4C з нетерпінням чекає на вашу участь.

Від імені Команди проєкту УКП&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 17:00, 31 січня 2024 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=25853527 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;Announcing the results of the UCoC Coordinating Committee Charter ratification vote&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - results|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - results}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]''

Dear all,

Thank you everyone for following the progress of the Universal Code of Conduct. I am writing to you today to announce the outcome of the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter/Voter_information|ratification vote]] on the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Universal Code of Conduct Coordinating Committee Charter]]. 1746 contributors voted in this ratification vote with 1249 voters supporting the Charter and 420 voters not. The ratification vote process allowed for voters to provide comments about the Charter. 

A report of voting statistics and a summary of voter comments will be published on Meta-wiki in the coming weeks.

Please look forward to hearing about the next steps soon.

On behalf of the UCoC Project team,&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 18:24, 12 лютого 2024 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=26160150 --&gt;

==  Звіт про ратифікацію Хартії U4C та запрошення кандидатів до U4C вже доступні ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – call for candidates| На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – call for candidates}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]''

Привіт усім,

Звертаюся до вас сьогодні з двома важливими повідомленнями. По-перше, тепер доступний [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Vote results|звіт із коментарями щодо ратифікації Хартії Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки (U4C)]]. По-друге, до 1 квітня 2024 року відкрито набір кандидатів у члени Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки (U4C).

[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координаційний комітет Універсального кодексу поведінки]] (U4C) — це глобальна група, покликана забезпечити справедливе та послідовне впровадження УКП. Члени спільноти запрошуються подавати свої заявки для участі в роботі U4C. Для отримання додаткової інформації та обов'язків U4C, будь ласка, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|перегляньте Хартію U4C]].

Згідно з хартією, в U4C є 16 місць: вісім місць від спільноти в цілому та вісім регіональних місць, щоб упевнитися, що U4C представляє різноманітність руху.

Прочитайте більше та подайте свою заявку на [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024|Мета-вікі]].

Від імені Команди проєкту УКП&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 16:25, 5 березня 2024 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=26276337 --&gt;

==  Відбір до Ради повірених Фонду Вікімедіа 2024 ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
: ''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Selection announcement| Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]]''
: ''&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Selection announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Selection announcement}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]&lt;/div&gt;''
Привіт усім,

Цього року добігає кінця термін повноважень 4 (чотирьох) обраних спільнотою та афіліатами повірених в Раді повірених Фонду Вікімедіа [1]. Рада запрошує весь рух взяти участь у цьогорічному процесі відбору та проголосувати за заповнення цих місць.

[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee|Виборчий комітет]] наглядатиме за цим процесом за підтримки співробітників Фонду [2]. Комітет з урядування Ради створив Робочу групу з відбору членів Ради з числа повірених, які не можуть бути кандидатами в процесі відбору членів Правління, обраних спільнотами та афілійованими особами у 2024 році, до складу якої увійшли Даріуш Ємельняк, Наталія Тимків, Езра Аль-Шафей, Кеті Коллінз та Шані Евенштейн Сігалов [3]. Завданням групи є забезпечення нагляду з боку Ради за процесом відбору повірених у 2024 році та інформування Ради про його перебіг. Детальніше про ролі Виборчого комітету, Ради, а також штатних працівників дізнайтеся тут [4]. 

Ось основні заплановані дати:

*  Травень 2024 року: оголошення конкурсу кандидатів та приймання запитань
*  Червень 2024 року: голосування афіліатів для відбору до короткого списку із 12 кандидатів (якщо подадуть заявки 15 або менше кандидатів, такий список не формується) [5].
*  Червень-серпень 2024 року: період передвиборчої кампанії
*  Кінець серпня / початок вересня 2024 року: двотижневий період голосування у спільноті
*  Жовтень-листопад 2024 року: перевірка на основі біографій відібраних кандидатів
*  Засідання Ради в грудні 2024: за участі нових повірених

Дізнайтеся більше про процес відбору 2024 року — включаючи детальний календарний план, процес висування кандидатів, правила проведення кампанії та критерії для учасників виборів — на  [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024|цій сторінці Мета-вікі]] та складіть свій план.

'''Волонтери на виборах'''

Ще один спосіб долучитися до процесу відбору 2024 року — стати волонтером на виборах. Волонтери на виборах є сполучною ланкою між Виборчим комітетом та відповідною спільнотою. Вони допомагають забезпечити представництво своєї спільноти та мобілізують її до участі у голосуванні. Дізнайтеся більше про цю програму та як долучитися до неї на цій [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024/Election Volunteers|сторінці Мета-вікі]].

З найкращими побажаннями,

[[m:Special:MyLanguage/User:Pundit|Даріуш Ємельняк]] (голова Комітету з урядування, Робоча група з відбору членів Ради)

[1] https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2021/Results#Elected

[2] https://foundation.wikimedia.org/wiki/Committee:Elections_Committee_Charter

[3] https://foundation.wikimedia.org/wiki/Minutes:2023-08-15#Governance_Committee

[4] https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_elections_committee/Roles

Попри те, що ідеальною кількістю є 12 кандидатів на 4 вакантні місця, процес відбору буде розпочато, якщо буде понад 15 кандидатів, оскільки 1-3 кандидати, які будуть виключені, можуть відчути себе вигнанцями, а для афіліатів буде дуже складно провести процес відбору, щоб виключити лише 1-3 кандидатів зі списку кандидатів.&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[User:MPossoupe_(WMF)|MPossoupe_(WMF)]]19:57, 12 березня 2024 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем MPossoupe (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=26349432 --&gt;

== Ваша вікі скоро перейде в режим лише для читання ==

&lt;section begin=&quot;server-switch&quot;/&gt;&lt;div class=&quot;plainlinks&quot;&gt;

[[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-Tech%2FServer+switch&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]

[[foundation:|Фонд Вікімедіа]] перемкне трафік між своїми дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн.

Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2024-03-20|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2024-03-20T14:00|en}} {{#time:H:i e|2024-03-20T14:00}}]'''.

На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Special:MyLanguage/Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. 

'''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.'''

*Ви не зможете редагувати {{#time:j xg Y (l)|2024-03-20|uk}}, упродовж близько години.
*При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін.

''Інші ефекти'':

*Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити.
* Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба.
* [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин.

За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''&lt;/div&gt;&lt;section end=&quot;server-switch&quot;/&gt;

[[user:Trizek (WMF)|Trizek (WMF)]], 00:01, 15 березня 2024 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Trizek (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&amp;oldid=25636619 --&gt;

== Проголосуйте зараз, щоб обрати членів першого U4C ==

&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
:''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – vote opens|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&amp;group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – vote opens}}&amp;language=&amp;action=page&amp;filter= {{int:please-translate}}]''

Привіт усім,

Пишу вам, щоб повідомити, що до 9 травня 2024 року відкрито період голосування для обрання до Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки (U4C). Ознайомтеся з інформацією на [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/uk|сторінці голосування на Мета-вікі]], щоб дізнатися більше про голосування та право голосу.

Координаційний комітет Універсального кодексу поведінки (U4C) — це глобальна група, покликана забезпечити справедливе і послідовне впровадження УКП. Членів спільноти було запрошено подавати свої заявки до U4C. Для отримання додаткової інформації та обов'язків U4C, будь ласка, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/uk|перегляньте Хартію U4C]].

Будь ласка, поділіться цим повідомленням з членами вашої спільноти, щоб вони також могли взяти участь.

Від імені Команди проєкту УКП,&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;

[[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 20:20, 25 квітня 2024 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=26390244 --&gt;</text>
      <sha1>e59txum6tq37cxss0orp4wtisvbha7a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вакарчук Святослав Іванович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3078</id>
    <revision>
      <id>135561</id>
      <parentid>110370</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:32:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19105" xml:space="preserve"> {{Особа}}
{{Othernames|Вакарчук}}
'''Святослав Іванович Вакарчу́к''' (нар. 1975) — український співак і музикант, лідер гурту «[[Океан Ельзи]]». Син [[Вакарчук Іван Олександрович|Івана Вакарчука]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Диявол у кожного свій, а Бог у всіх один. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/410371691668594688 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Гіпертрофоване бажання стати суперінтелектуалом — ніщо інше ніж страх. Страх розумної бездарності. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/390763463477190656 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Хороша музика з першого разу, як правило, не бере… з другого — обіймає… з третього — не відпускає! &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/365739484815433729 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;|Інше = {{Цитата дня/Обрана|14 травня 2016}}}}
{{Q|Цитата = В принципі, [[рок-музика]] — це американський блюз плюс «Добре Темперований Клавір» Баха. І все… &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/252418281590378496 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Західні діти часто мають дитяче серце і дорослу голову, наші діти — доросле серце і дитячу голову. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/284617906447323136 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Коли на телебаченні з'являється фільм або серіал з рейтингом нижчим за середній — є шанс, хоч і не великий, що це щось варте уваги. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/305600958870728705 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Уряд жаліється, що в Україні занадто багато імпортних товарів. А він знає що людей готових мати тут власний бізнес вважають камікадзе? &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/306680395787825152 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Я ніколи не перестану писати про весну… Весна, і в прямому, і в переносному значенні — це найкраще що створив Бог! &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/313562812020563968 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Зі [[свобода|свободою]] як з жінкою: здається, що здобув перемогу, а насправді все тільки починається. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/271663091199131648 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Єдиним чесним критерієм для перевірки правильності поглядів і смаків є час. І в науці, і в політиці і в музиці. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/333852479223644160 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Я зрозумів: все що було останні 2 тижні в студії в Брюсселі — це і є реальне життя. А все що я бачу як повертаюся додому — це Матриця! &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/313929704459628544 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Пробую слухати сучасний «актуальний» рок. Процентів на 50 пусте як голови гламурних блондинок. А після The Beatles і Led Zeppelin — на 90. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/314043143374917632 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Одна з найбільших тайн природи — відносини між людьми… Це складніше, ніж квантова механіка… &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/316613967294373888 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
* Щиро виконана народна музика моментально викликає мурашки на шкірі. Штучно виконана народна музика змушує захотіти закрити вуха. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/317615126150787072]
* Люди які вважають, що тварини не відчувають серцем, просто самі не знають, що це таке — відчувати. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/319052085159153664]
* В музиці завжди знаходяться однодумці, які щиро розділяють спільні цінності. Це дає плоди. А що в політиці? Які цінності — такі плоди. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/268427255255027713]
* Казати «політикою мають займатись політики» це те ж саме, що казати «народжувати дітей мають вагітні». [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/264315112679165954]
* Добре було б якби музичні критики пішли в політику.. там якраз модно робити «нічого», … от би й знайшли одне одного. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/262837489067253760]
* Світ загалом жорстокий: переможців носять на руках, переможених забувають. У нас прийнято йти далі — переможених б'ють ногами. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/261218701544656897]
* В ОЕ нема золотих, срібних чи діамантових складів… А є люди, які хочуть там грати або не хочуть. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/319547744287072258]
* Я дуже вдячний всім фанам за підтримку, про яку деякі інші музиканти можуть тільки мріяти… Але, навіть маючи нуль фанів і шанувальників, я б діставав задоволення від кожної ноти, яку створив. Це і є основний сенс моєї діяльності. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/319571371120291841]
* Занадто багато уваги в одну точку погіршує зір ''(ставлення до фанатів і фанатизму)''
* Я є такою людиною, якою я є, і роблю ті речі, які я хочу робити, або які я не можу не робити. …Закони — прекрасно. Але заповіді — важливіше. ''(про мораль і приклад для наслідування)''
* Не шукайте філософії там, де її нема.
* Раніше народ ходив в церкву і мріяв про нагороду на тому світі, зараз дивиться ТВ і мріє про нагороду після виборів. Суть не змінюється. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/374579798989078528]
* Тільки в країні, яка в День Пам'яті Голодомору показує розважальні програми, цей Голодомор і міг статися. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/272438130630606853]
* Джексон був ідолом у 1985. Ґаґа — ідол у 2011. Як можна просто порівняти їх…
* Кожен раз коли прилітаю додому і чую перші звуки радіо в аеропорту — хочеться зразу полетіти куди-небудь знову.
* Критики часто ділять музику на стилі, тому що так їм легше пудрити нам мізки.
* Індивідуальності не схильні збиватися в зграї, але їм цілком властивий колективізм.
* Єдина різниця між бездарною попсою і бездарним андеграундом в ціні. Перше — коштує дорого. Друге — не коштує нічого.
* В музиці результат більше залежить від внутрішнього драйву ніж від майстерності. Здається, в спорті так само.
* Твоя віра — це і є твоя мотивація!
* Музиканта псує ситість. Це не коли ти багато заробляєш, а коли прокидаєшся і здається, що все, що хотів, ти вже зробив. На мою думку, The Beatles зламали стереотипне уявлення ніби художник повинен бути голодним. Свої головні шедеври вони записали починаючи з альбому «Ruber Soul», коли вже були всюди затребувані і забезпечені.
* Для успішної нації ключовим є вміння грати в довгу. Терпіти труднощі, долати перешкоди, але не звертати зі свого шляху. Виграють — саме так.
{{q|Не дивіться на [[Україна|Україну]], як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…&lt;ref&gt;https://twitter.com/s_vakarchuk/status/5256186143142092800&lt;/ref&gt;}}
* Я люблю європейське кіно, американський блюз і російську класичну літературу. І я не хочу вибирати. Я люблю Україну. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/412542149113438208]
* [[Совість]] не потребує економічної чи політичної доцільності. Її не захистить жоден адвокат. Совість або є, або її немає.[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/904299110181818368]
* [[Народ]] буває добрим і чуйним. [[Натовп]] — ні. Натовп завжди байдужий і безжалісний. Не будьмо натовпом — будьмо народом! [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/899981365151752197]
* Коли в людини надто залізні [[нерви]], є ризик, що вони можуть заіржавіти. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/880390744082702337]
* Головне, щоб у житті існувала хоча б одна людина, яка може підняти слухавку, навіть якщо ти телефонуєш їй о третій годині ночі. Якщо така людина є — тоді все в порядку. Але не треба збирати довкола себе усіх тільки таких. Навіть якби це було можливо, то було б надлишком.
* [[Бог]] — це позаформатна суть. Для мене Бог — це щось індивідуальне. Найближчий друг. Не потребую посередників для спілкування з ним. Хоча, часом потребую співрозмовників, які багато думали про Бога і мали більше часу осмислити Його існування. Часто спілкуюся з отцями різних конфесій, але приходжу до них не як до духівників, а як до мудрих співрозмовників.
* [[Популізм]] — наш опіум. Політики солодко брешуть. Люди приймають цю брехню з радістю. Бо, правда — болісна. А популізм — хоч на мить знімає біль.
* Коли в людини немає нічого, що робить її справді щасливою, вона вибирає своїм віртуальним «щастям» гроші. Це часто робить нещасними мільйони.
* Коли меншість заважає більшості, то з неї завжди роблять ідіотів. Навіть коли насправді все навпаки. Така природа людини.
* Найщасливіша людина — та, у якої сотні щасливих днів. Не вірю, що існує перманентне щастя. Щастя — це, радше, такий собі «моральний оргазм». Ти до нього йдеш, чекаєш, а воно насправді дуже миттєве. Я не вірю у щастя, яке могло б продовжуватися тижнями. Найбільш довготривале щастя — це кохання. І навіть воно має свої піки і спади. А щастя матеріальних речей — це взагалі миттєво. Навіть бідний [[студент]], який все життя йшов до того, щоб купити собі омріяну квартиру, уже через місяць життя в ній сприймає це як належне. А ще через місяць йому захочеться чогось іншого. І це правильно, так ми і живемо.
* Потрібно постійно чогось хотіти. Не хотіти занадто багато, але й не хотіти надто мало. Мистецтво життя в тому, щоб хотіти саме стільки, скільки треба.
* Жіночність — це не красиве плаття, макіяж чи туфлі на підборах. Жіночність — це стан душі.
* [[Свобода]] - це вміння сказати «так» своїм мріям. Гідність - це вміння сказати «ні» своїм страхам.
* Завдання вчителів — не навчити всіх однаково, а знайти в кожному його унікальний талант.
* [[Вчитель]] це не той, хто допомагає тобі закінчити школу. Вчитель це той, хто допомагає тобі почати власне життя.
* [[Голодомор]] був організований, щоб вживити нам ген «страху і покірності». Найкраща пам'ять про загиблих — знищити цей ген у собі раз і назавжди! [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/802411137971142656]
* Немає жодного приводу нічого не робити. Адже, на мою думку, щасливими стають ті, хто за жодних обставин не опускає руки.&lt;ref&gt;[http://nv.ua/ukr/opinion/vakarchuk/zhittja-pochinajetsja-znov-i-znov-70467.html Життя починається знов. І знов]&lt;/ref&gt;
{{Q|Цитата = Всі розмови про [[ментальність]] — це нісенітниця. У Південній та Північній Кореї різна ментальність? Ні. Правила різні&lt;ref&gt;[http://nv.ua/ukr/quotes/svjatoslav-vakarchuk-65872.html НВ. Цитата дня. 27 Серпня, 2015]&lt;/ref&gt;. |Коментар=  Відмінності між українцями та росіянами обумовлені не ментальністю, а особливостями устрою двох країн. }}
{{Q
| Цитата   = Я би сказав, в принципі, люди на землі діляться… як у [[фізика|фізиці]] є речовина і є поле, так само і люди діляться на вуайєристів і ексгібіціоністів.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://vesti-ukr.com/kultura/75852-vakarchuk-nelzja-stroit-naciju-na-jazyke |title=Вакарчук: &quot;Нельзя строить нацию на языке&quot;. Музыкант рассказал о своем звании заслуженного артиста Украины, национальной культуре и творческом эксгибиционизме |language=ru, uk |date=2014-11-02 |work=Вести |accessdate=2017-05-02}}&lt;/ref&gt;
| Автор    = 
| Коментар = 2014
| Оригінал = 
}}
{{Q|Зброя — це не обов'язково пістолет. Стріляти можна всім: словом, справами, вчинками.&lt;ref&gt;[https://uaua.top/2711/ Топ-20 цитат Святослава Вакарчука] &lt;/ref&gt;}}

== Уривки з чату на сторінці «Океана Ельзи» ==
* Як вам «Естетік Едьюкейшн»?

: '''Відповідь:''' ''Поки що на 3 курсі, але надіюсь отримати екстерном.''

* Як ви ставитесь до моди? Якому стилю віддаєте перевагу?
:: ''Я стараюсь не слідкувати за модою, бо це не гарно — підглядати й слідкувати за кимось.''

* Яка Ваша улюблена казка? Яку казку Ви найпершу прочитаєте своїй дитині?
:: ''Казку про мудрого політика. Не читали? От і я ніяк не можу знайти…''

* Що б ви порадили сказати тим, хто виступає за прийняття російської мови як державної?
:: ''Запросіть їх у кафе, й подружіться з ними. Побачите результат.''

== Див. також ==
* [[Океан Ельзи]]

== Посилання ==
* [http://theukrainians.org/svyatoslav-vakarchuk/ Інтерв'ю Святослава Вакарчука]

== Джерела ==
{{reflist|3}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-В]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські співаки]]</text>
      <sha1>8b7423br0sov5mqb84odp8dwekbtrxc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135562</id>
      <parentid>135561</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:32:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>дoдана [[Категорія:Українські рок-музиканти]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19175" xml:space="preserve"> {{Особа}}
{{Othernames|Вакарчук}}
'''Святослав Іванович Вакарчу́к''' (нар. 1975) — український співак і музикант, лідер гурту «[[Океан Ельзи]]». Син [[Вакарчук Іван Олександрович|Івана Вакарчука]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Диявол у кожного свій, а Бог у всіх один. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/410371691668594688 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Гіпертрофоване бажання стати суперінтелектуалом — ніщо інше ніж страх. Страх розумної бездарності. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/390763463477190656 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Хороша музика з першого разу, як правило, не бере… з другого — обіймає… з третього — не відпускає! &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/365739484815433729 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;|Інше = {{Цитата дня/Обрана|14 травня 2016}}}}
{{Q|Цитата = В принципі, [[рок-музика]] — це американський блюз плюс «Добре Темперований Клавір» Баха. І все… &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/252418281590378496 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Західні діти часто мають дитяче серце і дорослу голову, наші діти — доросле серце і дитячу голову. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/284617906447323136 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Коли на телебаченні з'являється фільм або серіал з рейтингом нижчим за середній — є шанс, хоч і не великий, що це щось варте уваги. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/305600958870728705 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Уряд жаліється, що в Україні занадто багато імпортних товарів. А він знає що людей готових мати тут власний бізнес вважають камікадзе? &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/306680395787825152 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Я ніколи не перестану писати про весну… Весна, і в прямому, і в переносному значенні — це найкраще що створив Бог! &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/313562812020563968 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Зі [[свобода|свободою]] як з жінкою: здається, що здобув перемогу, а насправді все тільки починається. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/271663091199131648 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Єдиним чесним критерієм для перевірки правильності поглядів і смаків є час. І в науці, і в політиці і в музиці. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/333852479223644160 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Я зрозумів: все що було останні 2 тижні в студії в Брюсселі — це і є реальне життя. А все що я бачу як повертаюся додому — це Матриця! &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/313929704459628544 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Пробую слухати сучасний «актуальний» рок. Процентів на 50 пусте як голови гламурних блондинок. А після The Beatles і Led Zeppelin — на 90. &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/314043143374917632 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Одна з найбільших тайн природи — відносини між людьми… Це складніше, ніж квантова механіка… &lt;ref&gt;[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/316613967294373888 Twitter Вакарчука]&lt;/ref&gt;}}
* Щиро виконана народна музика моментально викликає мурашки на шкірі. Штучно виконана народна музика змушує захотіти закрити вуха. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/317615126150787072]
* Люди які вважають, що тварини не відчувають серцем, просто самі не знають, що це таке — відчувати. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/319052085159153664]
* В музиці завжди знаходяться однодумці, які щиро розділяють спільні цінності. Це дає плоди. А що в політиці? Які цінності — такі плоди. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/268427255255027713]
* Казати «політикою мають займатись політики» це те ж саме, що казати «народжувати дітей мають вагітні». [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/264315112679165954]
* Добре було б якби музичні критики пішли в політику.. там якраз модно робити «нічого», … от би й знайшли одне одного. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/262837489067253760]
* Світ загалом жорстокий: переможців носять на руках, переможених забувають. У нас прийнято йти далі — переможених б'ють ногами. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/261218701544656897]
* В ОЕ нема золотих, срібних чи діамантових складів… А є люди, які хочуть там грати або не хочуть. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/319547744287072258]
* Я дуже вдячний всім фанам за підтримку, про яку деякі інші музиканти можуть тільки мріяти… Але, навіть маючи нуль фанів і шанувальників, я б діставав задоволення від кожної ноти, яку створив. Це і є основний сенс моєї діяльності. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/319571371120291841]
* Занадто багато уваги в одну точку погіршує зір ''(ставлення до фанатів і фанатизму)''
* Я є такою людиною, якою я є, і роблю ті речі, які я хочу робити, або які я не можу не робити. …Закони — прекрасно. Але заповіді — важливіше. ''(про мораль і приклад для наслідування)''
* Не шукайте філософії там, де її нема.
* Раніше народ ходив в церкву і мріяв про нагороду на тому світі, зараз дивиться ТВ і мріє про нагороду після виборів. Суть не змінюється. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/374579798989078528]
* Тільки в країні, яка в День Пам'яті Голодомору показує розважальні програми, цей Голодомор і міг статися. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/272438130630606853]
* Джексон був ідолом у 1985. Ґаґа — ідол у 2011. Як можна просто порівняти їх…
* Кожен раз коли прилітаю додому і чую перші звуки радіо в аеропорту — хочеться зразу полетіти куди-небудь знову.
* Критики часто ділять музику на стилі, тому що так їм легше пудрити нам мізки.
* Індивідуальності не схильні збиватися в зграї, але їм цілком властивий колективізм.
* Єдина різниця між бездарною попсою і бездарним андеграундом в ціні. Перше — коштує дорого. Друге — не коштує нічого.
* В музиці результат більше залежить від внутрішнього драйву ніж від майстерності. Здається, в спорті так само.
* Твоя віра — це і є твоя мотивація!
* Музиканта псує ситість. Це не коли ти багато заробляєш, а коли прокидаєшся і здається, що все, що хотів, ти вже зробив. На мою думку, The Beatles зламали стереотипне уявлення ніби художник повинен бути голодним. Свої головні шедеври вони записали починаючи з альбому «Ruber Soul», коли вже були всюди затребувані і забезпечені.
* Для успішної нації ключовим є вміння грати в довгу. Терпіти труднощі, долати перешкоди, але не звертати зі свого шляху. Виграють — саме так.
{{q|Не дивіться на [[Україна|Україну]], як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…&lt;ref&gt;https://twitter.com/s_vakarchuk/status/5256186143142092800&lt;/ref&gt;}}
* Я люблю європейське кіно, американський блюз і російську класичну літературу. І я не хочу вибирати. Я люблю Україну. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/412542149113438208]
* [[Совість]] не потребує економічної чи політичної доцільності. Її не захистить жоден адвокат. Совість або є, або її немає.[https://twitter.com/s_vakarchuk/status/904299110181818368]
* [[Народ]] буває добрим і чуйним. [[Натовп]] — ні. Натовп завжди байдужий і безжалісний. Не будьмо натовпом — будьмо народом! [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/899981365151752197]
* Коли в людини надто залізні [[нерви]], є ризик, що вони можуть заіржавіти. [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/880390744082702337]
* Головне, щоб у житті існувала хоча б одна людина, яка може підняти слухавку, навіть якщо ти телефонуєш їй о третій годині ночі. Якщо така людина є — тоді все в порядку. Але не треба збирати довкола себе усіх тільки таких. Навіть якби це було можливо, то було б надлишком.
* [[Бог]] — це позаформатна суть. Для мене Бог — це щось індивідуальне. Найближчий друг. Не потребую посередників для спілкування з ним. Хоча, часом потребую співрозмовників, які багато думали про Бога і мали більше часу осмислити Його існування. Часто спілкуюся з отцями різних конфесій, але приходжу до них не як до духівників, а як до мудрих співрозмовників.
* [[Популізм]] — наш опіум. Політики солодко брешуть. Люди приймають цю брехню з радістю. Бо, правда — болісна. А популізм — хоч на мить знімає біль.
* Коли в людини немає нічого, що робить її справді щасливою, вона вибирає своїм віртуальним «щастям» гроші. Це часто робить нещасними мільйони.
* Коли меншість заважає більшості, то з неї завжди роблять ідіотів. Навіть коли насправді все навпаки. Така природа людини.
* Найщасливіша людина — та, у якої сотні щасливих днів. Не вірю, що існує перманентне щастя. Щастя — це, радше, такий собі «моральний оргазм». Ти до нього йдеш, чекаєш, а воно насправді дуже миттєве. Я не вірю у щастя, яке могло б продовжуватися тижнями. Найбільш довготривале щастя — це кохання. І навіть воно має свої піки і спади. А щастя матеріальних речей — це взагалі миттєво. Навіть бідний [[студент]], який все життя йшов до того, щоб купити собі омріяну квартиру, уже через місяць життя в ній сприймає це як належне. А ще через місяць йому захочеться чогось іншого. І це правильно, так ми і живемо.
* Потрібно постійно чогось хотіти. Не хотіти занадто багато, але й не хотіти надто мало. Мистецтво життя в тому, щоб хотіти саме стільки, скільки треба.
* Жіночність — це не красиве плаття, макіяж чи туфлі на підборах. Жіночність — це стан душі.
* [[Свобода]] - це вміння сказати «так» своїм мріям. Гідність - це вміння сказати «ні» своїм страхам.
* Завдання вчителів — не навчити всіх однаково, а знайти в кожному його унікальний талант.
* [[Вчитель]] це не той, хто допомагає тобі закінчити школу. Вчитель це той, хто допомагає тобі почати власне життя.
* [[Голодомор]] був організований, щоб вживити нам ген «страху і покірності». Найкраща пам'ять про загиблих — знищити цей ген у собі раз і назавжди! [https://twitter.com/s_vakarchuk/status/802411137971142656]
* Немає жодного приводу нічого не робити. Адже, на мою думку, щасливими стають ті, хто за жодних обставин не опускає руки.&lt;ref&gt;[http://nv.ua/ukr/opinion/vakarchuk/zhittja-pochinajetsja-znov-i-znov-70467.html Життя починається знов. І знов]&lt;/ref&gt;
{{Q|Цитата = Всі розмови про [[ментальність]] — це нісенітниця. У Південній та Північній Кореї різна ментальність? Ні. Правила різні&lt;ref&gt;[http://nv.ua/ukr/quotes/svjatoslav-vakarchuk-65872.html НВ. Цитата дня. 27 Серпня, 2015]&lt;/ref&gt;. |Коментар=  Відмінності між українцями та росіянами обумовлені не ментальністю, а особливостями устрою двох країн. }}
{{Q
| Цитата   = Я би сказав, в принципі, люди на землі діляться… як у [[фізика|фізиці]] є речовина і є поле, так само і люди діляться на вуайєристів і ексгібіціоністів.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://vesti-ukr.com/kultura/75852-vakarchuk-nelzja-stroit-naciju-na-jazyke |title=Вакарчук: &quot;Нельзя строить нацию на языке&quot;. Музыкант рассказал о своем звании заслуженного артиста Украины, национальной культуре и творческом эксгибиционизме |language=ru, uk |date=2014-11-02 |work=Вести |accessdate=2017-05-02}}&lt;/ref&gt;
| Автор    = 
| Коментар = 2014
| Оригінал = 
}}
{{Q|Зброя — це не обов'язково пістолет. Стріляти можна всім: словом, справами, вчинками.&lt;ref&gt;[https://uaua.top/2711/ Топ-20 цитат Святослава Вакарчука] &lt;/ref&gt;}}

== Уривки з чату на сторінці «Океана Ельзи» ==
* Як вам «Естетік Едьюкейшн»?

: '''Відповідь:''' ''Поки що на 3 курсі, але надіюсь отримати екстерном.''

* Як ви ставитесь до моди? Якому стилю віддаєте перевагу?
:: ''Я стараюсь не слідкувати за модою, бо це не гарно — підглядати й слідкувати за кимось.''

* Яка Ваша улюблена казка? Яку казку Ви найпершу прочитаєте своїй дитині?
:: ''Казку про мудрого політика. Не читали? От і я ніяк не можу знайти…''

* Що б ви порадили сказати тим, хто виступає за прийняття російської мови як державної?
:: ''Запросіть їх у кафе, й подружіться з ними. Побачите результат.''

== Див. також ==
* [[Океан Ельзи]]

== Посилання ==
* [http://theukrainians.org/svyatoslav-vakarchuk/ Інтерв'ю Святослава Вакарчука]

== Джерела ==
{{reflist|3}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-В]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]</text>
      <sha1>eu0xj7m3btogpthkzi4hz29pdz7tvqg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карпа Ірена Ігорівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4608</id>
    <revision>
      <id>135565</id>
      <parentid>123676</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:33:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>дoдана [[Категорія:Українські рок-музиканти]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20229" xml:space="preserve"> {{Особа 
 | ім'я = Ірена Карпа
 | Зображення = Ірена Карпа.jpg
 | wikipedia = Ірена Карпа
 | commons = Category: Irenф Karpa
 }}
'''Іре́на Ка́рпа''' (нар. 1980) — українська письменниця, співачка, журналістка.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Важкі теми, пов’язані з «Тільки нікому про це не кажи», — з нашого публічного дискурсу. Одна дівчина написала свою травматичну історію, вона мене вразила, я вирішила її запозичити. Бо воно ж забувається: поговорили і пройшло. А книжка триває довше, ніж хайп у соцмережах. Люди можуть задуматися&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;&gt;[https://theukrainians.org/irena-karpa/ Ірена Карпа: «Книжка триває довше, ніж хайп у соцмережах»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для мене ідеальний роман, який я хотіла б написати, — «Життя за життям» Кейт Аткінсон, а ще її ж «Руїни бога». Там круто задіяна тема війни, людських життів, сплетіння доль&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = До речі, ще в університетські роки я прочитала в [[Пиркало Світлана Вячеславівна|Світлани Пиркало]], що з яєць і спецій можна зробити вісім різних страв, навіть коли бракує грошей. Мені сподобався цей підхід.&lt;br/&gt;Жити красиво вдається і з бюджетом п’ятсот доларів на день, і десять, бо можна купити смачну їжу — пляшку вина й багет, полежати, дивлячись у небо&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Є, звісно, й радості брєдові: побігти зараз купити супердорогу машину — я б себе у такому випадку погано почувала, хоча, може, для когось і тут є ціннісний компонент. А от купити айстри в бабусі, яка продає їх біля метро, — ти і допоможеш, і вдома буде красиво. [[Радість]] у цьому, в простих речах. Чи зупинитися на секунду послухати вуличного музиканта. Легкість із доданою цінністю стає міцним фундаментом для життя&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Згадую себе: ми в юності були щасливіші, хоч і бідніші. Мій перший візит у Париж був такий: сиділа на набережній Сени, пила вино і їла камамбер, намагаючись не думати, що з річки таки тхне. У тієї ж Аткінсон в одному з текстів, коли почалася війна, служниця пропонує до кінця війни їсти в кухні, а не в їдальні, на що господиня каже: «Ви що думаєте, війна швидше закінчиться, якщо ми перестанемо їсти в їдальні?». Це класна тема&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = З самого початку йшлося про те, що це битва Давида і Голіафа. І це дуже цікава метафора, яка знову ж таки потім загубилася, але воно десь так і є. Давид переміг Голіафа. За Давидом була [[правда]] на той момент. А Голіаф просто був великий, тупий, кровожерний і неповороткий. Власне, це і сталося. І Україна зараз так класно показує, хто є хто. Україна є метафорою хоробрості і свободи зараз в очах всього світу, а Росія — метафорою [[страх]]у, рабства, шантажу, брехливості і захланності. От і все. І люди просто мусять вибирати, на чиїй вони стороні. І одним Толстоєвським ти це не переб'єш, і оцими [[міф]]ами, що не всі росіяни, як Путін, і що є прекрасні добрі рускі. Так, є люди в опозиції, які ризикують життям. Їх просто так мало&lt;ref name=&quot;bbc&quot;&gt;[https://www.bbc.com/ukrainian/features-63030176 Ірена Карпа про російську культуру: «Це культура ґвалтівників і крадіїв, і жодним Толстоєвським це не припудриш»]&lt;/ref&gt;.
| Коментар = Про [[Російсько-українська війна|Російсько-українську війну]]}}
* [[Краса]] не здатна до кохання. Краса порожня всередині. Краса суть ілюзія
* Красивим людям личить навіть смерть
 {{Q
 | Цитата   = Кожна з моїх читачок справді класна: важко в це повірити, але якихось зануд чи міщанських тіточок я серед них не бачила&lt;ref name=&quot;vogue&quot;/&gt;.
 | Коментар = 
}}
{{Q
 | Цитата   = ... ми творчі люди, всі охочі себе погнобити та помірятися з кимось [[успіх]]ом, але я вважаю, слід мірятися тільки із собою. І навіть не тим, наскільки більше ти грошей заробила, а наскільки краще ти почуваєшся&lt;ref name=&quot;vogue&quot;&gt;{{Cite web|title=Інтерв’ю з Іреною Карпою {{!}} Vogue Ukraine - Vogue UA|url=https://web.archive.org/web/20210116054429/https://vogue.ua/ua/article/culture/knigi/irena-karpa-pro-novu-knigu-svoji-pismennicki-rituali-ta-ukrajinskih-zhinok.html|website=web.archive.org|date=2021-01-16|accessdate=2021-03-10}}&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
}}
{{Q|Цитата = Ми часто гнобимо себе — цього треба всім позбуватися. У когось була правильна єврейська мама, яка гладила по голові й казала: «Сьогодні не вийшло, значить, завтра буде краща можливість», — треба самій стати собі цією єврейською мамою, а не українською, яка весь час каже терпіти, гнобити себе, щоб стати кращою&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Мене ведуть у житті [[свобода]] й азарт. А що там далі, за горою, який вид на вершині? Ця цікавість, бажання побачити — в цьому і є життя, щоб принаймні в кінці ти сказав собі, що достатньо побачив, відчув, любив. Не досяг, не заробив, а просто достатньо прожив. Це класний висновок життя&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Мене голод застав наприкінці 90-х, коли в студентські роки тих грошей, які передавали батьки з Яремчі, за київським цінами не вистачало ні на що. Але, знову ж таки, це хороший лайфхак — я дуже швидко знайшла роботу і почала заробляти свої гроші, щоб могти харчуватись пристойно&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Нам зрозуміло, чому ми хочемо її&lt;ref&gt;російську культуру&lt;/ref&gt; кенсельнути. Це культура ґвалтівників і крадіїв, і жодним Толстоєвським це не припудриш.&lt;br/&gt;Але назовні треба казати, що ми не виступаємо за кенселінг, а виступаємо за культурний карантин. Цивілізований світ зараз треба огородити від усього російського. Ми виступаємо за те, щоби [[Російська культура|російську культуру]] поставили на паузу — до кінця війни, до виплати репарацій, до звільнення військових полонених, до повернення депортованих людей, до того, як будуть оголошені вироки за воєнні злочини. От тоді ми й поговоримо про культуру, от тоді я перша піду сяду за стіл з російськими письменниками і письменницями, і ми будемо вирішувати, «что же делать?&lt;ref name=&quot;bbc&quot;/&gt;»}}
{{Q
 | Цитата   = Наш негативний [[досвід]] і те, як ми його пропрацювали, — це те, що робить нас особистостями. Інакше це були б історії Будди Гаутами, який ніколи не виходив за двері палацу й не бачив життя&lt;ref name=&quot;vogue&quot;/&gt;.
 | Коментар = 
 }}
 {{Q
 | Цитата   = Не існує ідеальних позитивних людей, у яких все класно, — тобто, може, вони і є, але я [[ненависть|ненавиджу]] таких&lt;ref name=&quot;vogue&quot;/&gt;.
 | Коментар = 
}}
* [[Письменник]] чи [[поет]], людина, що відчуває не лише пульсації власної душі, але на крок вперед відчуває зміни у суспільстві, завжди матиме більший кредит довіри за будь-якого політика, яким би натренованим оратором він не був&lt;ref name=&quot;інтерв'ю&quot;/&gt;.
* Письменництво робить зі звичайних речей незвичайні, мистецькі, кінематографічні. Бо письменник дивиться на них через особливі фільтри. Зрештою, по-хорошому, всім нам би жити своє життя так, наче пишеш текст&lt;ref name=&quot;інтерв'ю&quot;/&gt;.
{{Q
 | Цитата   = Про що [[книга]]? Про свободу [[Жінка|жінки]] вибирати собі партнера доти, допоки вона не знайде людину, яка відповідає її запитам, поруч із якою ій буде непотрібно йти на компроміс із собою&lt;ref name=&quot;vogue&quot;/&gt;.
 | Коментар = Про книгу «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочеться»
}}
{{Q|Цитата = Стільки є хорошої світової літератури без оцього от заламування рук, їзди за 100 вєрстов по болотах, якийсь вєчний мрак, як там всі померли. У нас мрачняка, вибачте, і в українській літературі вистачає, і оцьої бентежної душі. Краще хай діти читають найкращі зразки світової літератури. Є дуже багато шедеврів, але це не вивчається, тому що у нас постійно продовжувалася оця пострадянська програма з російської літератури&lt;ref name=&quot;bbc&quot;/&gt;.}}
{{Q
 | Цитата   = Ти розумієш: я не той митець, який живе в [[космос]]і й натхненно пише весь день. Я реальна жінка-мисткиня, якій треба закінчувати книгу, а паралельно робити купу справ&lt;ref name=&quot;vogue&quot;/&gt;.
 | Коментар = 
}}
{{Q|Цитата = У моїй найновішій книжці «Тільки нікому про це не кажи» є історії дівчат, які пережили насильство, — я не пережила саме таке насильство. Я маю досвід лише психологічного, який виклала в «Добрих новинах з Аральського моря». Я беру історії людей, міксую і все одно заливаю їх соусом власного життя в Парижі&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
* Хай все стане гірше, тільки хай не буде так, як зараз!
* Хороша книжка – це як маленький, але рятівний пліт на бурхливій воді. Завдяки їй читач може хоча би на момент читання, а в ідеалі й після нього, почуватися не самотнім &lt;ref name=&quot;інтерв'ю&quot;&gt;[https://pen.org.ua/publications/pen_ten-interv-yu-z-irenoyu-karpoyu/ #PEN_TEN: Інтерв’ю з Іреною Карпою]&lt;/ref&gt;.
* Що менше маєш бажань, то більше ти щасливіший. Всі нещастя приходять через те, що існують бажання
{{Q|Цитата = Я б не змогла написати історичний роман про час, у який не жила. Мені важливо стенографувати відчуття реальності — не знаю, з чим це пов’язано, може, мені бракує таланту. Ну, це якось так у мене — не буває ж однакових авторів. У мене є свої читачі; haters gonna hate, lovers gonna love. Є люди, яких бісить, коли бачать, що це особиста історія. Але якщо історія цікава, то яка різниця, чи вигадана вона&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я завжди хотіла написати про [[Війна|війну]]: що відбувається з життям, зі стосунками, з долями. Все одно писатиму про те, що сама проживаю, бачу на прикладі своїх подруг. У когось загинув чоловік, у когось — відправив жінку за кордон, сам залишився в Україні і грузить-мучить її токсично&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я люблю жити життя так, як пишу книжку, і чесно скажу, я можу пояснити тільки той досвід, який пройшла на своїй шкірі, або досвід людей, які дуже щиро звірилися мені в інтерв’ю&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
* Я народилася в Черкасах, але виросла на Західній Україні, в Івано-Франківській області. Більшу частину життя прожила таки в Києві, і чорт його знає, до кого мене можна приписати. Станіславський феномен занадто вишуканий і часто претензійний – я не можу натягнути на себе всю цю прекрасну Автро-Угорщину, відкинувши простяцькі гени Наддніпрянщини (її, доречі, люблю більше, за відсутність інтриг і відкритість дверей, в прямому і в метафоричному сенсі). Мені легко говорити і з людьми у Харкові (бо росла у «спальному районі» в Черкасах, добре знаю урбан-субкультуру), і у Тернополі (бо відрізняю пляцок від пирога). Мені однаково дорогі поезії Іздрика і Жадана, а ще я всім серцем люблю Полежаку. Мабуть, я тут просто «універсальний солдат»&lt;ref name=&quot;інтерв'ю&quot;/&gt;.
{{Q|Цитата = Я намагалася знайти у всьому цьому спільний знаменник і знайшла — це свобода. Може, завтра мені захочеться вирощувати кіз, я знайду в цьому прикол, опишу це так, що всім теж захочеться це робити, бо кози класні, пухнасті, розумні, а ще з козячого молока виходить смачнющий сир. До речі, не виключаю цього: мені зараз страшенно хочеться пожити в природі, займаючись натуральним господарством&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я працюю на умовних мам, які чекають дітей під школами, і продавчинь у магазині. Їх завжди буде більше. Не для еліти — еліта і так завжди буде в курсі справи&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q
 | Цитата   = ... я часто кажу тим, хто займається творчістю чи [[література|літературою]]: не спішіть кидати роботу, яка вам не подобається, тому що вона може підкинути вам цікавих персонажів&lt;ref name=&quot;vogue&quot;/&gt;.
 | Коментар = 
}}
{{Q
 | Цитата   =  Я часто цитую [[Шерон Стоун]], яка каже: ''«Ми з вами стали тими хлопцями, за яких хотіли вийти заміж»''. Це 100 відсотків про [[українці|українок]], які роблять блискучі кар’єри, прекрасно виглядають, мають хобі, не дають себе скривдити, а ввечері ще й готують смачну вечерю та дбають про всіх&lt;ref name=&quot;vogue&quot;/&gt;.
 | Коментар = 
}}

== Джерела ==
* [http://autolove-stories.blogspot.com/2010/01/blog-post_15.html Без назви. Ірена Карпа. Афоризми]

== Примітки ==
{{примітки}}

{{Поділитися}}

{{DEFAULTSORT:Карпа}}
[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Українські журналісти]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Письменниці]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]</text>
      <sha1>takrf36qnbnymr7w1vfz9y9v06gtj4i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мудрість</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5229</id>
    <revision>
      <id>135553</id>
      <parentid>104259</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:25:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10308" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Му́дрість''' ({{lang-el|Σοφία}}) — володіння знанням, розумінням, досвідом, обачністю та інтуїтивним розумінням включно зі здатністю також вживати ці якості.

== Цитати про мудрість ==
[[Файл:Efez Celsus Library 3 RB.jpg|thumb|right|Уособлення мудрості. Бібліотека Цельсія. Древній Ефес.|200px]]
{{Q
 | Цитата   = Бо хоч важні є [[слово|слова]],
але діло ще важніше;
добра мудра [[голова]],
та биття не раз мудріше…&lt;ref&gt;Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 322&lt;/ref&gt;
 | Коментар = «Ревун», розділ XVIII.
 | Автор    = [[Маковей Осип Степанович|Осип Маковей]]}}
* Вам не вдасться ніколи створити мудреців, якщо ви будете вбивати в дітях пустунів. ([[Жан Жак Руссо]])
{{Q|Цитата = Здатність бачити чудесне у звичайному — незмінна ознака мудрості{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=210}}.|Коментар = |Оригінал = 
|Автор = [[Ральф Волдо Емерсон]]}}
* Мудрий той, хто знає не багато, а потрібне. ([[Есхіл]])
{{Q|Цитата = Мудрість для душі — те саме, що здоров'я для тіла{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=210}}.|Коментар = |Оригінал = 
|Автор = [[Франсуа де Ларошфуко]]}}
* Мудрість є точка зустрічі сумніву та впевненості. ([[Сухоруков Леонід Семенович]])
* Мудрість людей вимірюється не їх досвідом, а здатністю його здобувати. ([[Бернард Шоу]])
{{Q
|Цитата= Мудрість — це, зокрема, вміння пропускати повз вуха дурні і нещирі поради.
|Автор=[[Анджей Сапковський]]&lt;ref name=&quot;Меч&quot;&gt;«Межа можливого», «''Меч Призначення''» («Miecz Przeznaczenia», Andrzej Sapkowski, ISBN 83-7054-037-6)&lt;/ref&gt;
|Оригінал=mądrość to między innymi umiejętność puszczania mimo uszu głupich lub nieszczerych rad.
}}
{{Q|Цитата = Намагайся передусім бути мудрим, а вченим — коли матимеш вільний час{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=211}}.|Коментар = |Оригінал = 
|Автор = [[Піфагор]]}}
{{Q|Цитата = Немає більшої мудрості, ніж своєчасність{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=212}}.|Коментар = |Оригінал = 
|Автор = [[Френсіс Бекон]]}}

* Рідко мудрість шукає книгу, [[книга]] швидше до мудрості схильна. ([[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]])

* Справжня мудрість не хилить голови. ([[Станіслав Єжи Лец]])
{{Q|Цитата =  Справжня ознака, за якою можна пізнати істинного мудреця, — терпіння{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=210}}.|Коментар = |Оригінал = 
|Автор = [[Генрік Ібсен]]}}
{{Q|Цитата = Тільки божество може мати всесяжну мудрість, а людині властиво лише прагнути до неї{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=211}}.|Коментар = |Оригінал = 
|Автор = [[Піфагор]]}}
{{Q|Цитата = Хто мудрий, той і добрий{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=212}}.|Коментар = |Оригінал = 
|Автор = [[Сократ]]}}
* Хто ніколи не здійснював безрозсудності, той не так мудрий, як йому здається. ([[Франсуа де Ларошфуко]])

*{{Q|Цитата =  кажуть, що найкращий подарунок людям після мудрости, — [[дружба]]
|Автор = https://cn.archives.gov.ua/expos/temat/75_/25.php
}}

== З [[Біблія|Біблії]] ==
=== [[Соломон|Цар Соломон]] ===
{{Q
 | Цитата   = Мудрий слухає та приймає ще більше настанов, розумний знаходить мудре керівництво, щоб розуміти прислів'я і загадкові вислови, слова мудрих та їхні загадки.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=873}}
 | Коментар = Прислів'я 1:5-6.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Тільки безглузді нехтують мудрістю і повчанням.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=873}}
 | Коментар = Прислів'я 1:7.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Прислуха́йся, мій сину, до повчання [[батько|батька]] і не відкидай настанов своєї [[мати|матері]], бо вони — мов розкішний вінець на твоїй [[голова|голові]] та гарна прикраса на твоїй [[шия|шиї]].{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=873}}
 | Коментар = Прислів'я 1:8-9.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = [[Єгова]] дає мудрість, з його уст походить знання і розважливість. Він зі своєї скарбниці наділяє праведних мудрістю, щит він для тих, хто в непорочності ходить.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=874}}
 | Коментар = Прислів'я 2:6-7.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Не будь мудрим у власних очах. Бійся Єгови і відвертайся від зла.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=875}}
 | Коментар = Прислів'я 3:7.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Щаслива людина, яка знаходить мудрість, і чоловік, який набуває розважливості, тому що здобути мудрість ліпше, ніж набути [[срібло]] — такий здобуток дорожчий від [[золото|золота]].{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=876}}
 | Коментар = Прислів'я 3:13-14.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Мудрість цінніша, ніж корали, і ніщо з того, чого ти бажаєш, не зрівняється з нею. В її правій руці — довголіття, а в лівій — багатство і слава. Шляхи її — шляхи приємні, і всі дороги її мирні. Для тих, хто її тримається, вона — дерево життя, і ті, хто міцно вхопився за неї, будуть названі щасливими.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=876}}
 | Коментар = Прислів'я 3:15-18.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Є золото, а також багато коралів, але цінніше за все це — уста мудрі.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=898}}
 | Коментар = Прислів'я 20:15.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Мудрий може вдертися в місто сильних і зруйнувати міць, на яку вони покладаються.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=900}}
 | Коментар = Прислів'я 21:22.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Мудрий широко відкриває [[око|очі]], а безглуздий ходить у темряві. Але я зрозумів також, що їх усіх чекає той самий [[смерть|кінець]].{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=917-918}}
 | Коментар = Екклезіаста 2:14.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Бо ні про мудрого, ні про безглуздого не залишиться довга [[пам'ять]]. У прийдешні дні всі будуть забуті. Мудрий помирає так само, як і безглуздий.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=918}}
 | Коментар = Екклезіаста 2:16.
 | Оригінал = }}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = |заголовок =Біблія. Переклад нового світу |місце =Brooklyn, New York |видавництво =
Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc |рік =2014 |сторінок =1797 |isbn = |ref =Біблія. Переклад нового світу}}
* {{книга|автор =Уклад. Л. В. Лапшина |заголовок =Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми |місце =Харків |видавництво =Віват |рік =2019 |сторінок =320 |isbn =978-617-7151-54-7 |ref =Мудрість тисячоліть}}

{{Риси характеру}}
{{Джерела}}
[[Категорія:Тематичні статті‎]]</text>
      <sha1>n2qob9oalz03lboqp5bfg14f7kofrok</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дружба</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5328</id>
    <revision>
      <id>135556</id>
      <parentid>111280</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:27:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6434" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Дру́жба''' — безкорисливі особисті взаємовідносини між людьми, засновані на любові, довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях. 

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = У світі є три види друзів: друзі, які вас люблять, друзі, які до вас байдужі, та друзі, які вас ненавидять.&lt;ref&gt;[https://books.google.com.ua/books?id=cakcAAAAMAAJ&amp;pg=PA42 Dictionnaire étymologique, historique et anecdotique des proverbes ...]&lt;/ref&gt;
 | Оригінал = Dans le monde, vous avez trois sortes d'amis: vos amis qui vous aiment, vos amis qui ne se soucient pas de vous, et vos amis qui vous haïssent.
 | Автор    = [[Ніколя Шамфор]]}}
* Без дружби ніяке спілкування між людьми не має цінності. ([[Сократ]])
* Без справжньої дружби [[життя]] — ніщо. ([[Цицерон]])
* Без товариша ніяке [[щастя]] не радує. ([[Сенека]])
* [[Брат]] може не бути другом, але друг — завжди брат. ([[Бенджамін Франклін]])
* Всі ми відчуваємо блаженство подвійно, коли можемо розділити його з друзями. ([[Арістотель]])
* Для того, щоб бути другом, необов'язково бути собакою. ([[Михайло Задорнов]])
* У біді пізнаєш друга. ([[Петроній]])
* [[Час]] посилює дружбу та послаблює [[любов]]. ([[Жан де Лабрюєр]])
* Залишитися без друзів — найгірше після злиднів, нещастя. ([[Даніель Дефо]])
* Друг — це найкраще, що в тебе може бути, і найкраще, чим можеш бути ти. ([[Дуглас Пейджест]])
* Друг — це ніхто інший, як знайомий ворог. ([[Курт Кобейн]])
* Друг — це той, хто входить в кімнату, коли всі інші виходять. ([[Ґері Мур]])
* Коли ти піднімаєшся, друзі дізнаються, хто ти. Коли ти падаєш, ти дізнаєшся, хто друзі. ([[Майк Тайсон]])
* Найнебезпечнішим [[ворог]]ом є той, який виглядає другом.&lt;ref&gt;[http://aphorism.org.ua/search.php?keyword=%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0%20%CA%CD%C8%D0 Афоризми. Володимир КНИР]&lt;/ref&gt; ([[Володимир Книр]])
* {{Q
| Цитата   = Чорт би нас всіх подрав, не вміємо цінувати істинних друзів. Розуміємо їх значення, коли вони йдуть від нас назавжди…
| Коментар = [[Григорій Горін]]&lt;ref&gt;«[[Той самий Мюнхгаузен]]»&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = '''Переклад нового світу:''' Справжній друг любить повсякчас і в нещасті стає рідним братом.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=895}}
'''Переклад Огієнка:''' Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.{{sfn|Біблія. Переклад Огієнка|2009|с=608}}
 | Коментар = Прислів'я 17:17.
 | Оригінал = 
 | Автор    = [[Соломон]]}}
* Справжня дружба схожа на фосфоресценцію: світиться навіть тоді, коли все, що її оточує, поринуло в темряву&lt;ref name=&quot;kalendar2&quot;&gt;365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво &quot;Свічадо&quot;, ISBN 978-966-938-245-0&lt;/ref&gt;. ([[Дарвін Д. Мартін]])
* З такими друзями і [[ворог]]и не потрібні. ([[Пітер Лоуренс]])
* Дружба народів&amp;nbsp;— оптимістична ідея новітнього часу; народи не дружать, вони співіснують&lt;ref&gt;Толочко О.П. «Образ чужинця» в картині світу домонгольської Русі // Mediaevalia Ucrainica: Ментальність та історія ідей. Том I (34 с.)&lt;/ref&gt;. ([[Толочко Олексій Петрович|Олексій Толочко]])
* Невідомо, хто друзі, хоч [[прощення|прощаємо]] їм.&lt;ref name=&quot;Любов&quot;&gt;[http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0011977 Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій] – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 205.&lt;/ref&gt; ([[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]])

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = |заголовок =Біблія. Переклад нового світу |місце =Brooklyn, New York |видавництво =
Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc |рік =2014 |сторінок =1797 |isbn = |ref =Біблія. Переклад нового світу}}
* {{книга|автор = |заголовок =Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / Переклад проф. Івана Огієнка |місце =Київ |видавництво =Українське Біблійне Товариство |рік =2009 |сторінок =1152 |isbn =978-966-7136-96-3 |ref =Біблія. Переклад Огієнка}}
* [http://tsitaty.blogspot.com/2012/04/tsytaty-pro-druziv-i-druzhbu.html Цитати про друзів і дружбу]

[[Категорія:Тематичні статті]]
[[Категорія:Суспільство]]
[[Категорія:Контакти]]</text>
      <sha1>itkf5dib9smc2z2r4xpmxfvxwavwcbj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135557</id>
      <parentid>135556</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:29:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6516" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Дру́жба''' — безкорисливі особисті взаємовідносини між людьми, засновані на любові, довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях. 

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = У світі є три види друзів: друзі, які вас люблять, друзі, які до вас байдужі, та друзі, які вас ненавидять.&lt;ref&gt;[https://books.google.com.ua/books?id=cakcAAAAMAAJ&amp;pg=PA42 Dictionnaire étymologique, historique et anecdotique des proverbes ...]&lt;/ref&gt;
 | Оригінал = Dans le monde, vous avez trois sortes d'amis: vos amis qui vous aiment, vos amis qui ne se soucient pas de vous, et vos amis qui vous haïssent.
 | Автор    = [[Ніколя Шамфор]]}}
* Без дружби ніяке спілкування між людьми не має цінності. ([[Сократ]])
* Без справжньої дружби [[життя]] — ніщо. ([[Цицерон]])
* Без товариша ніяке [[щастя]] не радує. ([[Сенека]])
* [[Брат]] може не бути другом, але друг — завжди брат. ([[Бенджамін Франклін]])
* Всі ми відчуваємо блаженство подвійно, коли можемо розділити його з друзями. ([[Арістотель]])
* Для того, щоб бути другом, необов'язково бути собакою. ([[Михайло Задорнов]])
* У біді пізнаєш друга. ([[Петроній]])
* [[Час]] посилює дружбу та послаблює [[любов]]. ([[Жан де Лабрюєр]])
* Залишитися без друзів — найгірше після злиднів, нещастя. ([[Даніель Дефо]])
* Друг — це найкраще, що в тебе може бути, і найкраще, чим можеш бути ти. ([[Дуглас Пейджест]])
* Друг — це ніхто інший, як знайомий ворог. ([[Курт Кобейн]])
* Друг — це той, хто входить в кімнату, коли всі інші виходять. ([[Ґері Мур]])
* Коли ти піднімаєшся, друзі дізнаються, хто ти. Коли ти падаєш, ти дізнаєшся, хто друзі. ([[Майк Тайсон]])
* Найнебезпечнішим [[ворог]]ом є той, який виглядає другом.&lt;ref&gt;[http://aphorism.org.ua/search.php?keyword=%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0%20%CA%CD%C8%D0 Афоризми. Володимир КНИР]&lt;/ref&gt; ([[Володимир Книр]])
* {{Q
| Цитата   = Чорт би нас всіх подрав, не вміємо цінувати істинних друзів. Розуміємо їх значення, коли вони йдуть від нас назавжди…
| Коментар = [[Григорій Горін]]&lt;ref&gt;«[[Той самий Мюнхгаузен]]»&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = '''Переклад нового світу:''' Справжній друг любить повсякчас і в нещасті стає рідним братом.{{sfn|Біблія. Переклад нового світу|2014|с=895}}
'''Переклад Огієнка:''' Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.{{sfn|Біблія. Переклад Огієнка|2009|с=608}}
 | Коментар = Прислів'я 17:17.
 | Оригінал = 
 | Автор    = [[Соломон]]}}
* Справжня дружба схожа на фосфоресценцію: світиться навіть тоді, коли все, що її оточує, поринуло в темряву&lt;ref name=&quot;kalendar2&quot;&gt;365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво &quot;Свічадо&quot;, ISBN 978-966-938-245-0&lt;/ref&gt;. ([[Дарвін Д. Мартін]])
* З такими друзями і [[ворог]]и не потрібні. ([[Пітер Лоуренс]])
* Дружба народів&amp;nbsp;— оптимістична ідея новітнього часу; народи не дружать, вони співіснують&lt;ref&gt;Толочко О.П. «Образ чужинця» в картині світу домонгольської Русі // Mediaevalia Ucrainica: Ментальність та історія ідей. Том I (34 с.)&lt;/ref&gt;. ([[Толочко Олексій Петрович|Олексій Толочко]])
* Невідомо, хто друзі, хоч [[прощення|прощаємо]] їм.&lt;ref name=&quot;Любов&quot;&gt;[http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0011977 Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій] – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 205.&lt;/ref&gt; ([[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]])

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = |заголовок =Біблія. Переклад нового світу |місце =Brooklyn, New York |видавництво =
Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc |рік =2014 |сторінок =1797 |isbn = |ref =Біблія. Переклад нового світу}}
* {{книга|автор = |заголовок =Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / Переклад проф. Івана Огієнка |місце =Київ |видавництво =Українське Біблійне Товариство |рік =2009 |сторінок =1152 |isbn =978-966-7136-96-3 |ref =Біблія. Переклад Огієнка}}
* [http://tsitaty.blogspot.com/2012/04/tsytaty-pro-druziv-i-druzhbu.html Цитати про друзів і дружбу]

[[Категорія:Тематичні статті]]
[[Категорія:Міжособистісні відносини‎]]
[[Категорія:Особисте життя‎]]
[[Категорія:Контакти]]</text>
      <sha1>1gecc1aou10pfs07xue7g2erziitn20</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тоні Моррісон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>7096</id>
    <revision>
      <id>135535</id>
      <parentid>118877</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:03:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11800" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Тоні Моррісон
| Зображення = Toni Morrison 2008-2.jpg
| Опис = 
| wikipedia = Тоні Моррісон
| commons = Category:Toni Morrison}}

{{Othernames|Моррісон}}
'''Тоні Моррісон''' (англ. ''Toni Morrison''; при народженні ''Хлоя Арделія Вофорд'', англ. ''Chloe Ardelia Wofford''; нар. 1931 - 2019) — [[США|американська]] письменниця й [[Фемінізм|феміністка]], лауреатка [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] з літератури 1993 року.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Чорні [[жінка|жінки]] пишуть інакше, ніж білі жінки. Це найпомітніша різниця серед усіх комбінацій чорних і білих, чоловіків і жінок. Нема великої різниці між тим, як пишуть жінки і як пишуть чоловіки, але є різниця між тим, як пишуть чорні та білі жінки. Чорні чоловіки не пишуть інакше, ніж білі чоловіки.
 | Автор    = з інтерв'ю 1983 року
 | Оригінал = Black women write differently from white women. This is the most marked difference of all those combinations of black and white, male and female. It's not so much that women write differently from men, but that black women write differently from white women. Black men don't write very differently from white men.&lt;ref&gt;Morrison Toni, ''Conversations with Toni Morrison'' / edited by Danille Taylor-Guthrie. Jackson: University Press of Mississippi, 1994. — p. 161&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = [[Чоловік]] — це всього-на-всього чоловік. А от син — це вже й правда щось&lt;ref&gt;[http://artmisto.net/2014/08/18/100-faktiv-z-zhittya-100-nobelivskih-laureativ-z-literaturi/ 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ]&lt;/ref&gt;!
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== Про Тоні Моррісон ==
{{Q
 | Цитата   = [[Геній]] Тоні Моррісон, завдяки якому вона уникає кітчу, полягає в тому, що вона знаходить мову, якою передає саму неможливість виразити [[рабство]] — процес, який включає щось поза межами реалізму.&lt;ref&gt;Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 231&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Генрі Луїс Гейтс]]
 | Оригінал = }}
{{Q|Цитата = У романах Моррісон відсутність білих людей повністю дорівнює їхній присутності.&lt;br/&gt;Щоб існував [[рай]] на землі, мають бути ті, хто в нього інституціоналістично не допущені. Моррісон не підважує цю тезу. Вона знову і знову дошукується причин такого стану речей. Чому для безпечного життя одних інші мають весь час перебувати під загрозою? Ось її головне запитання{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=335}}. 
|Коментар = З есею «Тоні Моррісон»//«[[Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві]]»
|Оригінал = 
|Автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]]}}
{{Q|Цитата = Тоні Моррісон – перша темношкіра письменниця, яка стала лауреаткою [[Нобелівська премія|Нобелівки]] з літератури, у 1993-му. Формулювання комітету – ''«в своїх сповнених поезії і мрії романах спромоглася оживити важливий аспект американської реальності»''. Важливий аспект тут – роздуми Моррісон про те, як рабство донині впливає на формування чорної спільноти й ідентичність кожної окремої людини з темним відтінком шкіри, про само знецінення й самооб’єктивацію чорної [[Жінка|жінки]] – бо вона пише таки переважно про жінок (Нобелівський комітет був аж занадто делікатний із тим «важливим аспектом»){{sfn|Ніч на Венері|2020|с=335}}.  
|Коментар = З есею «Тоні Моррісон»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Про популярність цієї авторки годі говорити: вона була бажана і в «крутоголових» преміях типу Нобелівки і [[Пулітцерівська премія|Пулітцера]], й у «масових» шоу типу «Читацького клубу [[Опра Вінфрі|Опри]]». Вона ще активно працювала і видавалася, а вже вийшла академічна енциклопедія, присвячена суто її творчості, – небагато письменників за життя такого удостоюються. Вона писала романи, п’єси, наукові есе, дитячі книжки й лібрето про проблеми чорної спільноти, але її вже давно ніхто не намагається зробити іконою «чорної культури США»: фазу культурних символів творчість Моррісон переросла{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=335}}.
|Коментар = З есею «Тоні Моррісон»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Вона свідомо відсуває свою біографію на другий план: через неї мають говорити голоси тисяч чорних жінок, які не мали шансу бути почутими. Такий собі не містичний медіум. У Моррісон є збірка наукових есе про літературу: яка зветься «Граючи в темряві» – не тільки в темряві, а й у чорноті й трішки в [[Тінь|тіні]]. В чорноті-тіні-темряві прагне залишитися й вона сама{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=336}}. 
|Коментар = З есею «Тоні Моррісон»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Назви одинадцятьох її романів – напрочуд і нарочито прості: «Найсумніші» (NB: чи найблакитніші) очі», «Пісня Соломона», «Сула», «Кохана» (це імена), «Смоляне опудало» (це прізвисько), «Джаз», «Рай», «Любов», «Милосердя», «Дім». Останній – «Боже, бережи моє дитя»; ця назва звучить в унісон якраз до дебютних «Найсумніших очей»: дівчат жорстоко карають за невідповідність ідеалам прийнятної [[Краса|краси]]. Цикл замкнувся, відбувши всі необхідні фази – імена, безіменність, великі ціннісні концепції та їхню відсутність{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=336}}. 
|Коментар = З есею «Тоні Моррісон»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Уже перша її книжка була вибухом двозначних тем і таких само неоднозначно сильних [[Емоції|емоцій]]. А щоб назвати ті теми-емоції, варто було підняти з самого дна [[Слово|слова]], які пережили не одну стадію інфляції сенсів, затерлися до непізнаваності. От яка різниця між «[[милосердя]]м» і «[[Любов|любов’ю]]»? Для Моррісон – колосальна{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=336}}. 
|Коментар = З есею «Тоні Моррісон»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Герої Моррісон легко втрачають і легко знаходять свої імена: втрата тут не завжди [[зло]], а знахідка – благо. І, до речі, Тоні Моррісон – це не справжнє ім’я, її звати Хлоя Арделія Воффорд. Іменем Тоні, отриманим при наверненні в [[Католицтво|католицизм]] (на честь відлюдника-цілителя святого Антонія, між іншим), вона почала називатись уже дорослою жінкою{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=337}}.
|Коментар = З есею «Тоні Моррісон»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Якщо герої її художнього [[світ]]у – нащадки вихідців із Африки, її звинувачують у вузькості вибору теми, або у віддаленості від білого читача, або ж у надмірній політизованості. Якщо авторка зображує полірасовий світ Америки, де до кольорових ставляться, як до людей другого сорту, їй докоряють категоричністю, тривіальністю та знову ж – політизованістю{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=337}}.  
|Коментар = З есе про Тоні Моррісон
|Оригінал = 
|Автор = }}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]] |заголовок = [[Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві]] |місто =Київ | видавництво =ArtHuss |рік=2020 |сторінок = 464 |isbn = 978-617-7799-43-5 |ref = Ніч на Венері}}

{{Нобелівська премія з літератури}}

{{Поділитися}}

{{DEFAULTSORT:Моррісон Тоні}}
[[Категорія:Письменники США]]
[[Категорія:Лауреати Нобелівської премії з літератури]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Феміністки]]
[[Категорія:Афроамериканці]]</text>
      <sha1>7h6vjibiw3wop912s09j54sx7r86hot</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Політковська Ганна Степанівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>7206</id>
    <revision>
      <id>135515</id>
      <parentid>98801</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:50:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6077" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Ганна Політковська
 | Зображення = Anna Politkovskaja im Gespräch mit Christhard Läpple.jpg
 | Опис = 
 | wikipedia = Політковська Ганна Степанівна
 | source = 
 | commons = Category:Anna Politkovskaya
}}
'''Га́нна Степа́нівна Політко́вська''' (до шлюбу '''Мазе́па''', 1958–2006) — російська журналістка українського походження. Її убивство розглядається як замовне, направлене проти [[Свобода слова|свободи слова]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = За що я так не люблю [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]]? От саме за це. За черствість, що гірше злочину, за його цинізм, [[расизм]], за його неправду, за газ, що він застосував у ході облоги [[w:Трагедія Норд-Осту|«Норд-Оста»]], за побиття дітей, що тривало протягом усього його першого президентського строку.
 | Автор    = 
 | Коментар = З книги «Путінська Росія» ({{lang-en|Putin's Russia}})
 | Оригінал = За что я так не люблю Путина? Вот именно за это. За черствость, которая хуже преступления, за его цинизм, расизм, за его ложь, за газ, который он применил в ходе осады «Норд-Оста», за избиение младенцев, которое продолжалось в течение всего его первого президентского срока.&lt;ref name=&quot;www.inosmi.ru1&quot;/&gt;
 | Інше = {{Цитата дня/Обрана|30 серпня 2016}}
 }}
{{Q
 | Цитата   = Мої герої — це люди, які хочуть залишатися особистостями, але їх змушують знову перетворюватися на «гвинтики». В імперії є місце тільки для «гвинтиків».
 | Автор    = 
 | Коментар = 
 | Оригінал = Мои герои — это люди, которые хотят оставаться личностями, но их заставляют вновь превращаться в «винтики». В империи есть место только для «винтиков».&lt;ref name=&quot;www.inosmi.ru1&quot;&gt;[http://www.inosmi.ru/inrussia/20041015/213816.html Анна Политковская: яд, Путин и моя борьба за свободу]{{ref-ru}}&lt;/ref&gt;
 }}

== Про Політковську ==
{{Q
 | Цитата   = Ім'я Ані — перше, що спадало мені на думку, коли мене запитували про те, чи є в [[Росія|Росії]] чесна журналістика. Я завжди боявся за неї — занадто багато було причин, щоб боятися, адже зараз з'явилися люди, які не зупиняться ні перед чим, щоб заткнути журналіста.
 | Автор    = [[Панфілов Олег Валентинович|Олег Панфілов]]
 | Коментар = 
 | Оригінал = Имя Ани — первое, что приходило мне в голову, когда меня спрашивали о том, есть ли в России честная журналистика. Я всегда боялся за нее — слишком много было причин, чтобы бояться, ведь сейчас появились люди, которые не остановятся ни перед чем, чтобы заткнуть журналиста.&lt;ref&gt;[http://olegpanfilov.com/?p=3097 Убита журналист Анна Политковская]{{ref-ru}}&lt;/ref&gt;
 }}
{{Q
 | Цитата   = Ганна Політковська була сміливою та вільною, що вона писала точно і достовірно, не любила коментувати, оскільки вважала, що факти повинні говорити самі за себе. Ганна вміла дивитися і писати. Тобто, бачити реальність такою, яка вона є, бачити правду і вміти описувати її найкращими словами в найкращому порядку. Вона писала про слабких, про тих, хто страждає, і вона не просто писала про них, вона брала участь у тому, щоб зменшити їхній біль: Чечня, «Норд-Ост», вона першою летіла в Беслан, але не долетіла, дорогою туди її отруїли. Вона писала про нелюдські тортури у в'язницях, про [[війна|війну]] і завісу мовчання. І ламала правила, ті, які нам важко переламати. Це було пристрасне [[життя]], важке і ризиковане.&lt;ref&gt;[http://www.novayagazeta.ru/society/33831.html Рим. Площадь Анны Политковской]{{ref-ru}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = Мер Риму Вальтер Велтроні
 | Коментар = У 2007 році під час церемонії відкриття площі на честь Ганни Політковської в Римі.
 | Оригінал = 
 }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття|сирота2}}
[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Журналісти]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>1bvaqqu6hx1q5qv6t1pw30qa7ozntx9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кузьминський Сергій Леонідович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>7445</id>
    <revision>
      <id>135568</id>
      <parentid>116472</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:34:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>дoдана [[Категорія:Українські рок-музиканти]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2318" xml:space="preserve"> {{Особа 
 | ім'я = Сергій Кузьминський
 | Зображення = 
 | wikipedia = Кузьминський Сергій Леонідович
 | commons = 
 }}
'''Сергій Леонідович Кузьминський''' (1962–2009) — [[українці|український]] музикант, вокаліст рок-гурту «[[Брати Гадюкіни]]».

== Цитати ==
* Я [[смерть|помру]] трохи пізніше, ніж помру.
* У [[світ]]і не так багато людей, чиї асоціації мене хвилюють. А якщо бути точним — то їх всього двоє, при чому одна з них — мій собака.
* Сам я слухаю, здебільшого, європейську [[музика|музику]]. Усе, починаючи від [[джаз]]у і закінчуючи… всім.
* Іноді хочеться вийти з дому і, пройшовши 50 метрів [[Бруківка|бруківкою]], тупо зайти до кнайпи.
* [[Київ]] для мене є релаксом — туди приїжджаєш на тиждень і можна ніц не робити. А [[Львів]]… У Львові я народився, тут моя школа № 52 і так далі… Дуже хотілося б, щоб тут усе стало по-іншому. Зараз якось усе надто сіренько. Може тому, що багато людей звідси поїхало.

== Джерела ==
* [http://sumno.com/article/kuzya-pomer/ Інтерв'ю з Сергієм Кузьминським]
* [http://zik.ua/ua/news/2006/03/29/36539 Сергій Кузьмінський: У Львові зараз все надто сіренько]
* [http://rockquotes.eugene-home.kiev.ua/index.php?id=24&amp;mus_name=Сергій&amp;mus_surname=Кузьминський Рок-Цитати. Сергій Кузьмінський]

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Львів]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]</text>
      <sha1>0ocxcl0xbkmexowdjbs04763jeqhkdt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кольцова Олександра</title>
    <ns>0</ns>
    <id>7511</id>
    <revision>
      <id>135566</id>
      <parentid>106876</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:34:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>дoдана [[Категорія:Українські рок-музиканти]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10343" xml:space="preserve"> {{Особа 
 | ім'я = Кольцова Олександра
 | Зображення = 
 | wikipedia = Кольцова Олександра
 | commons = Category:Koltsova Olexandra
 }}
'''Олександра Кольцова''' (псевдонім ''Каша Сальцова'') — [[українці|українська]] співачка, журналіст, композитор, поет, продюсер, вокалістка та автор пісень гурту «Крихітка».

== Цитати ==
* Інколи дуже корисно роздивитись навколо і зрозуміти, що у всіх, кого ти знаєш, був дуже важкий момент, про який ти не здогадувався.
* Я мало пишу тому, що погано друкую і не люблю сидіти, проте дуже добре дуркую і люблю валятись. Тому багато читаю.
* Дуже приємно проводити [[час]] на планеті в оточенні хороших і талановитих людей. Найбільше вдячна долі за оточення і друзів.
* Думаю, що треба спочатку взяти себе в руки а потім обов'язково добре їх помити.
* Не соромно винайти велосипед, соромно видавати тюнінг за винахід.
* Думаю що складнощі — це двоюрідні брати лінощів.
* Почитала про чуже цікаве [[життя]], піду робити цікавим своє.
* Весь день знаходжу собі термінові справи аби не братись за куплет. Синдром другого куплету — вічне.
* Ніколи не пізно подивитись на банальні правила по-новому. Банальності в наявності. Оновлення очей — ось рідкість.
* Більше всього на світі мене втомлює спілкування і спостерігання чоловічої безпомічності.
* Три речі, з якими ви рано чи пізно стикнетесь, промотуючи україномовну (не фолк) музику — саботаж, комплекс меншовартості, здирництво.
* У мене вчора був особливий день, тому що мама вперше в житті прийшла на мій концерт. А потім ще прорвалась через охорону без бейджу.
* [[Висновок]] дня — життя олігархів краще тільки тим, що їм не треба буде збирати всім інтернетом гроші на лікування.
* Закохані пари при домашньому спілкуванні видають звуки, метою яких є не комунікація а визначення об'єкту в просторі, як у дельфінів.
* Стосунки людей з соціальними мережами нагадують мені стосунки собак із смітниками.
* В 8 років мені казали що краще робити домашні завдання відразу після уроків і от тепер, тепер я розумію що це правда.
* Найдорожчою домашньою твариною знову виявилась міль.
* Приходить ніч, прокидається [[мафія]], вдягає [[Чоботи|гумові чоботи]] і тупцює за морозивом.
* Яка різниця, який в людини характер, потенціал та здібності, якщо завжди поганий настрій?
* [[Твіттер]] — ідеальний друг у мертвий сезон. Особливо якщо мертвий сезон триває два-три роки.
* Деякі забігайлівки відкривають спеціально для того, щоб туди не ходили.
* Якщо казати «Боже, пошли терплячості і біцепси», але не уточнювати, можна випадково познайомитись з симпатичним [[теніс]]истом.
* Бажання мати більше слухачів тісно пов'язане з бажанням жити серед адекватних людей із схожими поглядами.
* Тримала в руках веганські кросівки. Цей незручний момент коли треба обирати між нафтою і корівкою.
* Недалекоглядні люди вбачають у активній соціальній позиції романтизм. Дарма, це прагматизм чистої води, бо жити серед злочинців — відстій.
* Все таки інтенсивність життя — єдине мірило його не-марності. Не побутові сто справ, а події, в яких ти вчишся, розкриваєшся і змінюєшся.
* Чи користуєтесь ви собою за призначенням?
* Вишиванка — це серйозно. Це як мати татуювання.
* Щоразу, коли організатори фестивалю кажуть «ми платимо гонорари тільки закордонним артистам», сантиметр України перетворюється на карієс.
* Для хороших пісень потрібна хороша доза відчаю і вона легко накопичується у цьому благословенному місті.
* У західному суспільстві цінністю вважають життя і права, у східному — емоції та почуття. Ми — Азія.
* Є такі [[музикант]]и, назвемо їх професіоналами — роблять альбом, щоб робити ремонт. А що не роблять, все одно не чіпляє.
* Коли працівники обслуговують російською, я не роблю зауважень, але коли вони питають мене чи я розумію російську я починаю напружуватись.
* Якщо чесно я думаю варто дарувати жінкам діаманти, тому що якщо життя раптом стане складним, то це ваша допомога заздалегідь.
* Є враження, що містом керують люди, що не розуміють, що ми столиця окремої держави і діють, як селяни малоросійського повіту.
* Власне всі ми, обираючи спосіб життя, обираємо проблеми. Обирайте проблеми вільних, здорових людей у мирний час.
* Якщо ви хочете почуватись зіркою, але не співаєте, не граєте, не малюєте, не є актором, завжди можна стати нотаріусом. «Тепер можете увійти».
* В супермаркеті дві дівчини. Тримаються за руки, обіймаються за рюкзаки. На них з ненавистю дивиться мужик і чомусь відразу ясно, що він мудак.
* Часом незнайомці дивляться так, ніби ти не виправдовуєш їх сподівань і не відповідаєш їх уявленням про себе.
* [[війна|Вій-кар'єра-[[секс]]-[[гроші]]-[[влада]]-визнання. Бла-бла. А всі люди на світі частіше хочуть одного — щоб їх взяли на ручки.
* Раніше приводом для [[ревнощі]]в могла б слугувати тільки знайдена жіноча річ, а тепер знаходиш чужий чоловічий светр в машині і… думаєш.
* Хотілося б донести до суддів і прокурорів, що звинувачення жертви є неприпустимим і жодна спідниця будь-якої довжини не є запрошенням до насильства і вбивства&lt;ref name=&quot;the-village&quot;&gt;[https://www.the-village.com.ua/village/city/people/269323-9-ukrayinskih-zhinok-pro-prava-yaki-dovoditsya-zahischati 9 українських жінок про права, які доводиться захищати]&lt;/ref&gt;.
* Хотілося б бачити просвітницьку роботу в  школах щодо справедливого розподілу хатньої роботи між партнерами у подружжі і сексуальне виховання – не лише що де міститься і як функціонує, а й про право недоторканності тіла дитини, її право на безпеку та відмову від небажаних дотиків і вчинків&lt;ref name=&quot;the-village&quot;/&gt;. 

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [https://twitter.com/kashasaltsova Кольцова Олександра у Twitter]
* [http://rockquotes.eugene-home.kiev.ua/index.php?id=44&amp;mus_name=Олександра&amp;mus_surname=Кольцова Рок-Цитати. Олександра Кольцова]

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT: Кольцова Олександра}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]</text>
      <sha1>l9mp6pwkwmnm3a3s9yqycb7axfvxlkz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Емі Лі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>7740</id>
    <revision>
      <id>135530</id>
      <parentid>103068</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:58:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5026" xml:space="preserve">{{Особа 
 | ім'я = Емі Лі
 | Зображення = AmyLee2003BillboardAwards.jpg
 | wikipedia = Емі Лі
 | commons = Category:Emy Lee
 }}

{{Othernames|Лі}}
'''Емі Лін Гарцлер''' ({{lang-en|Amy Lynn Hartzler}}, до шлюбу ''Лі''; нар. 13 грудня 1981) — американська співачка, авторка-виконавиця, солістка і співзасновниця рок-гурту «Evanescence».

== Цитати ==
* Я люблю своїх кішок більше, ніж я люблю більшість людей.
* Коли ти нещасний, то не хочеш щоб хтось навколо тебе був щасливим.
* Всім відомо багато чого про мене, хоча фактично вони мене не знають.
* Любі мої, якщо я не зможу писати темну, епічну музику — я не зможу жити.
* Дуже важливо зрозуміти, що всі ми просто люди. Ніхто з нас не надприродний.
* У кінці будь-якого, дійсно довгого туру, потрібно привести голову в порядок.
* Якщо людям весело від того, що ви робите, то ви, мабуть, робите щось правильне.
* Натхнення завжди приходить посеред ночі, коли ти повинен робити свою домашню роботу.
* Ми ніколи не були релігійним гуртом, але засоби масової інформації хочуть, щоб ми були.
* Ми всі впали вниз, але в той же час ми не зламані. Це натяк на те, що ми збираємося піднятися.
* Я завжди була дуже пристрасною, занадто емоційною людиною. Іноді, речі впливають на мене більше ніж слід.
* Люди кажуть мені, що я не можу одягатися, як фея. А я зазвичай кажу їм, що я в рок-гурті і я можу робити все, що захочу.
* Є тільки одна річ, в яку я вірю — це те, що я нічого не знаю і нічого не відбудеться.
* Я не любила великі компанії і не спілкувалася з ними, мені було простіше спілкуватися з однією людиною.
* Багато жінок, які стають менш популярними, знімають з себе одяг для того, щоб повернути собі славу. Присягаюся, що я ніколи в житті такого не зроблю.
* [[Музика]] — це терапія для мене. Це мій вихід від всього негативного, що я пережила у своєму житті. Це дозволяє мені перетворити щось погане на щось прекрасне.
* Я хотіла бути ветеринаром, поки не побачила відео на якому ветеринар оперував собаку. Тоді я вирішила, що хочу бути піаністкою.
* Мій найкращий друг недавно сказав мені, що я — найбільш пристрасна людина, яку він коли-небудь знав, і я навіть не знаю, чи було це компліментом або образою.
* Я завжди була королевою драми. Я пам'ятаю, що в дитинстві я часто прикидалася мертвою і хотіла, щоб моя мама повірила в це і викликала поліцію. Але вона ніколи не вірила, а я дуже засмучувалася і плакала.
* Якби ми співали про те, як ми щасливі, ми б просто обманювали себе. Люди намагаються втекти від проблем, приймаючи наркотики, напиваючись, ходячи на вечірки і дискотеки. Що дійсно допомагає мені, так це сісти і все обдумати, обличчям до факту, тільки так ти зможеш вирішити свої проблеми і бути щасливим.
== Джерела ==
* [http://rockquotes.eugene-home.kiev.ua/index.php?id=63&amp;mus_name=Емі&amp;mus_surname=Лі Цитати Емі Лі]
{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT: Лі Емі}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Автори-Л]]
[[Категорія:Музиканти США]]
[[Категорія:Співаки США]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>l3jreq61tv7itbxd4in2nc0ebgaa0sr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чубай Тарас Григорович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>7746</id>
    <revision>
      <id>135569</id>
      <parentid>98449</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:35:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>дoдана [[Категорія:Українські рок-музиканти]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11252" xml:space="preserve"> {{Особа 
 | ім'я = Тарас Чубай
 | Зображення = Тарас Чубай (Львів, 05.11.2011).JPG
 | wikipedia = Чубай Тарас Григорович
 | commons = Category: Andrij Khluvnyk
 }}{{Othernames|Чубай}}
'''Тара́с Григо́рович Чуба́й''' (нар. 21 червня 1970) — український рок-музикант та композитор,  лідер гурту «Плач Єремії». Син [[Чубай Григорій Петрович|Григорія Чубая]], брат [[Чубай Соломія Григорівна|Соломії Чубай]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Моя життєва концепція: все справжнє сприймається людьми добре&lt;ref name=&quot;ro&quot;&gt;[http://rockquotes.eugene-home.kiev.ua/index.php?id=62&amp;mus_name=Тарас&amp;mus_surname=Чубай Цитати Тараса Чубая]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Моя [[мета]] — це гарно прожити життя і допомогти при цьому гарно прожити [[життя]] людям, які мене оточують. Гарно прожити — в сенсі нікому не нашкодити&lt;ref name=&quot;ro&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Мені здається, що митцю треба говорити тоді, коли йому є що сказати, і мовчати тоді, коли немає що сказати. Це нормально. Словесно так от буквально говорити, мені здається, щось воно мало має сенсу. Для мене сенсовними є мої виступи. Тоді я висловлююся по-справжньому, тоді я справді можу щось сказати. І цей процес для мене є найважливішим&lt;ref name=&quot;rad&quot;&gt;[https://www.radiosvoboda.org/a/taras-chubaj-intervju/29439885.html «Ворогу вигідно, щоб у нас було більше російськомовних артистів» – Тарас Чубай]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Я думаю, що треба навчити людей доброї [[українська мова|української мови]]. Це в нас усе питання освіти. До цього вертається. Тобто спочатку ми мусимо виховати покоління людей, які відчувають і розуміють мову. Тоді вони зможуть створювати продукт цією мовою хороший. Зараз дуже збільшилася кількість україномовного продукту. Але ця недолуга мова – вона пласка, чути, що людина в житті не спілкується мовою, а пише нею пісні. Що ж то будуть за пісні? Вони будуть пластикові, ні туди, ні сюди. Працювати треба над собою&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Все-таки, я сказав би, як не крути, ми маємо найкращого президента за всю історію. Можна мати до нього претензії, але це найкращий президент. І там є політична воля, і щось вирішується. Багато людей спровоковані, і пропаганда, і «гавкають» зараз там на [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенка]], але, як не крути, є зміни позитивні. Я це відчуваю навіть по собі. Навіть по збільшеній кількості моїх концертів і взагалі появі українськомовних артистів і так далі. Це все рухається. Воно просто рухається повільніше, ніж нам хотілося б&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = І все-таки мені хотілося б більше політичної волі. Трошки [[українізація]] все-таки мусить відбутися з більшим м’язовим зусиллям&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Знову ж таки, кажу: в першу чергу – [[освіта]]. Вчителі повинні бути вмотивовані. Я бачу, мої діти вчаться не в київській школі, а в передмісті. Вчителі витискають із себе українську мову на уроці, виходять за двері – і або суржик, або російська. Воно все, звичайно, колоритно, весело, смішно, але це є «гра у свої ворота» від програшу&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Цілі інститути працювали на те, щоб нас [[русифікація|русифікувати]]. І це відбирання слів, які більше подібні на російські версії цих слів. Мова фільтрувалася. Тобто треба розуміти, що над нами століттями проводився експеримент. І зараз відкотитися назад дуже складно. І найважче буде з простим народом працювати, який просто не розуміє цього&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Треба розуміти, що нашому ворогові буде вигідно, щоб у нас було більше російськомовних артистів. Це, як кажуть, «і [[козел свійський|козі]] зрозуміло». Тому що «русский мирок» – він і тримається на російській мові. Це його інструмент&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Я не хочу мати справу з цим шоу-бізом, бо він весь гнилий. У шоу-бізнесі працюють або корисні ідіоти, або відверто вороги України&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Всі чудово знають, що це за істота ([[Медведчук Віктор Володимирович|Медведчук]])&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Я підозрюю, що, найімовірніше, гроші дісталися людям, які некомпетентні просто. Вони не відчувають цю країну, вони не відчувають цих процесів. Їм справді це не боліло. Це просто такі трошки «ділки». От хороша тема – давайте зробимо фільм про Стуса, і «бабла» нам дадуть за це. Я думаю, що це десь так було. І такий воно вигляд має&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Буває така ситуація, що музикантам, митцям доводиться робити роботу держави. Я сказав би, що я цією роботою займаюся вже давно. Тому що ці всі переспіви якихось народних пісень, обробки і так далі – це все мали б бути проекти Міністерства культури. І воно це мало б оплачувати повністю від А до Я. Натомість я це роблю зі своєї кишені чи при дуже невеликій допомозі&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;… }}
{{Q|Цитата = Ні, я не стану міністром культури. Я колись жартував давно, ще років 10–15 тому, що мені треба стати міністром внутрішніх справ і побудувати концтабори для всього цього шоу-бізу. Від нього дуже велика шкода. Телеканали, які показують всі ті кліпи… Ми собі погано уявляємо, яка це… Це просто реальний ворог у хаті – [[телевізор]]. І діти це отримують. Оце найгірше&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Наразі з того, що я бачу, я буду підтримувати чинного президента. Абсолютно. Мені ніхто не платить за це. Шоколадки «Рошен» я поки не отримував. Думаю про те, що буде з країною далі. Ми знаємо, які найпопулярніші можуть бути кандидати. Це все дуже небезпечно. Ми можемо просто втратити країну. Оці одні вибори і… все&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Неосвічена маса людей може зробити будь-яку дурість. Може з’явитися фашистський режим, може віддати країну кому завгодно. Нам треба дбати… Знову ж таки повертаюсь до теми – освіта. Але ми не встигнемо до виборів усіх навчити&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Я люблю всіляку музику справжню. Тобто я думаю, що всі погодяться зі мною, що найбільша величина в музиці – Йоганн Себастьян Бах. Тут ніхто не посперечається. Там є вже все. І там уже все давно написано й зроблено. І так от далі поступово від цього «танцюємо»&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Бачите, цей «[[КВН]]» совєцький «перегнув палицю». «Не журись!» зародило кабареткову традицію, але її не підхопили молоді й не понесли далі. Вони кинулися в оцю гноївку – «КВН». І що ми тепер маємо на виході? Антиукраїнські жарти, які постійно, і якийсь дурнуватий «хохол» з «оселедцем», з вусами. І над цим «стібуться». Це теж вороги. Треба розуміти. Це абсолютний ворог. Всі ці «КВНи» – це ворожий вияв&lt;ref name=&quot;rad&quot;/&gt;. }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Автори-Ч]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]</text>
      <sha1>qoprlblj3rfuq2yqyytbeghls87ctrj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Доріс Лессінг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10309</id>
    <revision>
      <id>135534</id>
      <parentid>124884</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:03:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13938" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Доріс Лессінґ
 | Зображення = Doris lessing 20060312.jpg
 | Опис = 
 | wikipedia = Доріс Лессінг
 | commons = Category:Doris Lessing
}}
{{othernames|Лессінг}}
'''До́ріс Мей Ле́ссінґ''' ({{lang-en|Doris May Lessing}}, до шлюбу '''''Тейлор''''', {{lang-en|Taylor}}, 1919–2013) — англійська письменниця, лауреатка [[Нобелівська премія|Нобелівської премії з літератури]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = [[Чоловік]] ніколи нічого не просить у [[жінка|жінки]] — ну, хіба що іноді він просить геть усе, але лише на той час, поки йому це потрібно&lt;ref&gt;[http://artmisto.net/2014/08/18/100-faktiv-z-zhittya-100-nobelivskih-laureativ-z-literaturi/ 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== З Нобелівської лекції ==
{{Q
 | Цитата   = Ми існуємо у фрагментарній [[культура|культурі]], де все, у чому ми були впевнені лише декілька десятиріч тому, піддається сумніву, і ніхто вже не дивується, що молоді люди з багаторічною [[освіта|освітою]] нічого не знають про [[світ]], що вони нічого не прочитали, і володіють лише деякими вузькоспеціалізованими знаннями, наприклад, [[комп'ютер]]ами.
Причиною того, що трапилося з нами, є дивовижне відкриття — комп’ютери, [[Інтернет]] і [[телебачення]]. Це [[революція]]. Не перша революція, з якою мала справу людська раса. Революція книгодрукування, яка відбулася не за декілька десятиріч, а зайняла набагато більше часу, трансформувала наш розум, наше мислення. З безрозсудною хоробрістю ми прийняли її, як робимо завжди, не питаючи, що ж буде з нами після винаходу книгодрукування? Так само нам не спало на думку запитати, як змінить  наше життя, наше мислення цей Інтернет, що звабив ціле покоління своїми нісенітницями, так що навіть вельми розважливі люди зізнаються, що, підсівши на нього, важко позбутися цієї залежності, і вони помічають, що можуть провести цілий день на електронних форумах, блогах і так далі&lt;ref name=&quot;vsesvit&quot;&gt;[http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&amp;task=view&amp;id=516&amp;Itemid=41 Доріс Лессінг. Про те, як не отримують Нобелівську премію. (Нобелівська лекція)]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Письменників часто запитують: “Як ви пишете? Користуєтесь текстовим редактором? Електричною друкарською машинкою? Пером? Записуєте усе від руки?” Але справді суттєвим питанням є наступне: “Чи знайшли ви для себе місце, той вільний від усього простір, що має оточувати вас, коли ви пишете?” Той особливий простір, який дає змогу почути і зосередитися, щоб до вас прийшли потрібні слова, якими заговорять ваші герої, прийшли ідеї — і натхнення.
Якщо письменник не знаходить такий простір, тоді його поеми і оповідання можуть виявитися мертвонародженими&lt;ref name=&quot;vsesvit&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Ми є свідками нестримного бажання вчитися не тільки в [[Африка|Африці]], а будь-де в країнах третього світу, в тих місцях, які ми називаємо “краями”, де [[батьки]] жадають, щоб їхні [[дитина|діти]] отримали освіту, яка виведе їх із злиднів&lt;ref name=&quot;vsesvit&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== Про Доріс Лессінґ ==
{{Q|Цитата = Її «Номер 19» вільно перегукується з «Власним простором» [[Вірджинія Вулф|Вірджинії Вулф]]: у жінки має бути власний простір, щоби працювати – ба більше: в жінки має бути власний простір, щоби померти. Лессінґ свідома всіх потреб своїх жінок, для кожної матері чотирьох дітей і лагідної дружини шанованого чоловіка у неї є в запасі усамітнений готельний номер. ''«Та, хто розказує про досвід жінок і зі скепсисом, пристрастю та силою передбачення вивчає цивілізацію на межі розколу»''. З цим формулюванням Доріс Лессінґ отримала [[Нобелівська премія|Нобелівку]]{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=271}}. 
|Коментар = З есею «Доріс Лессінґ»//«[[Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві]]»
|Оригінал = 
|Автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]]}}
{{Q|Цитата = ''«Я колись бачила все нині знищене»''. Цитата з самого початку Нобелівської лекції Лессінґ. І в цій репліці – не лише кокетство найстаршої з лауреаток за всю історію премії. Її промовила авторка, яка за чотири десятки років до того проголосила: ''«[[Майбутнє]] – це те, що відбувається просто зараз»''{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=271}}. 
|Коментар З есею «Доріс Лессінґ»= 
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Лессінґ-авторка є якоюсь дивовижно множинною, наче прожила й пережила більшість вивихів XX століття, засвоїла з них усе гідне й благополучно поховала погано прикопані рештки, що її сформували.&lt;br/&gt;Вона англійка, відома і визнана британська письменниця. Але народилася в Ірані, зростала в Зімбабве, жила до середніх літ у Південній Африці – і писала про проблеми расизму й спадок імперії{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=271}}. 
|Коментар = З есею «Доріс Лессінґ»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Вона була феміністкою, періодично вимірювала світи, де жінки солідаризувалися у спільноти подалі від чоловіків. – писала романи-антиутопії. Експериментальний, складний і майже нечитабельний «Золотий записник» – один із багатьох творів для феміністок. Анна Вульф пише роман «Вільні жінки» і займає під нього чотири робочі зошити. В чорний потрапляють спогади часів [[Друга світова війна|Другої світової]] в [[Африка|Африці]]. В червоний – досвіди часів перебування в комуністичній партії. В жовтий – сповідь покинутої жінки. В синьому занотовані мрії. Найкращі фрагменти роману й записників вона переносить у золотий, де таким чином має постати цілісна історія звільнення жінки (звісно, що постане). Анна буквально безумна: фрагментація, яка визначає роман, – один із симптомів її хвороби. Попри те, маємо ідеальний рецепт: хочеш бути вільною – будь складною, незрозумілою, нечитабельною, нецілісною. Будь місіс Джонс, Анною Вульф, Доріс Лессінґ, Мартою Квест{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=272}}.  
|Коментар = З есею «Доріс Лессінґ»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Лессінґ сповідувала суфізм і містичні практики. Дослідження внутрішнього простору, так називала вона свої романи. [[Божевілля|Безум]] як спосіб позбутися ілюзії раціональності, так вона визначала тему своїх пізніх романів. Боже збав, місіс Лессінґ почала писати нудну повчальну фантастику, так на це реагували читачі. Вона працювала чи не у всіх прозових жанрах і напрямах свого часу – від мелодрами до космічної опери. «Граційність, лаконічність, стриманість… це не про неї», - охоче сушила зуби [[критика]]{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=272}}.  
|Коментар = З есею «Доріс Лессінґ»
|Оригінал = 
|Автор =Ганна Улюра }}
{{Q|Цитата = Лессінґ часто називають письменницею великого [[Гнів|гніву]]. Насправді точніше буде назвати її авторкою саме великої образи. [[Сила]] великої образи здатна зруйнувати систему – не гнів, не злість, а затамована до часу образа. І можна жити довге-довге життя, аж до далекого майбутнього, поки прийде час мститися. ''«Ординарність екстраординарного»'', так це називає одна з її героїнь, але навіть вона бере це словосполучення в лапки{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=273}}.  
|Коментар = З есею «Доріс Лессінґ»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Місіс Джонс збожеволіла. Аліса з’їхала з глузду. Мері Тернер сказилася. Опікунка Емілі обезуміла. Анна Вульф спала з розуму… А якщо ні? Якщо саме так і виглядає реальна ображена жінка, котра протистоїть абстрактній жіночності? І вічно програє. Бо комусь Шанель номер п’ять, а комусь – Лессінґ номер дев’ятнадцять, вибір, зрештою, добровільний. Ну, майже{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=273}}. 
|Коментар = З есею «Доріс Лессінґ»
|Оригінал = 
|Автор = Ганна Улюра}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]] |заголовок = [[Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві]] |місто =Київ | видавництво =ArtHuss |рік=2020 |сторінок = 464 |isbn = 978-617-7799-43-5 |ref = Ніч на Венері}}

{{Нобелівська премія з літератури}}
{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Лессінг Доріс}}

[[Категорія:Автори-Л]]
[[Категорія:Англійські письменники]]
[[Категорія:Письменники-фантасти]]
[[Категорія:Лауреати Нобелівської премії з літератури]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>0s5195vm1tq4jwzkxpayaqslv9qhzoq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Захарченко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14019</id>
    <revision>
      <id>135529</id>
      <parentid>132186</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:58:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1321" xml:space="preserve">{{disambig}}
{{Вікіпедія}}
'''Заха́рченко'''&amp;nbsp;— [[українці|українське]] прізвище, походить від імені ''Захар''.

== Відомі особи ==
* [[Захарченко Василь Іванович]] (1936—2018)&amp;nbsp;— радянський та український письменник. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1995) за роман «Прибутні люди».
* [[Захарченко Віталій Юрійович]] (нар. 1963)&amp;nbsp;— український державний службовець, бізнесмен, колишній голова Державної податкової служби України (2010—2011) та міністр внутрішніх справ України (2011—2014).
* [[Захарченко Олександр Володимирович]] (1976—2018)&amp;nbsp;— проросійський лідер сепаратистів, голова Ради Міністрів самопроголошеної ДНР (з 7 серпня 2014).
* [[Захарченко Олена Богданівна]] (до шлюбу ''Єфімчук''; нар. 1977)&amp;nbsp;— українська письменниця.</text>
      <sha1>2k0853yjwxmqbuhgrc0wkyytn08j1nw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікторія Бекгем</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16569</id>
    <revision>
      <id>135516</id>
      <parentid>102289</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:51:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5311" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{Othernames|Бекхем}}
'''Вікто́рія Керола́йн Бе́кхем ''' ({{lang-en|Victoria Caroline Beckham}}, до шлюбу — Адамс ({{lang-en|Adams}}), нар. 17 квітня 1974)&amp;nbsp;— [[Велика Британія|британська]] співачка, акторка, модельєрка. Учасниця гурту [[Spice Girls]].
== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = У [[дитинство|дитинстві]] у мене не було друзів. Зовсім. Я була товстою дівчинкою з двома тоненькими «хвостиками» і щілиною між передніми зубами, досить великою, щоб туди проліз горіх! Однокласники завжди сміялися наді мною. А батьки заспокоювали: прийде час, і ти «всім покажеш». В один прекрасний день я просто їм повірила&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;[http://lady.tochka.net/ua/30683-viktoriya-bekkhem-prazdnuet-den-rozhdeniya/ 10 цитат іменинниці Вікторії Бекхем]&lt;/ref&gt;!
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Якось раз, коли я була ще дитиною, мамина подружка, яка купила пару туфель від Gucci, віддала мені фірмовий пакет. Я обожнювала цей пакет і тягала в ньому свої підручники до тих пір, поки його днище остаточно не розірвалося. Я вважаю, що сам факт носіння підручників не в шкільному ранці, а у фірмовому пакеті якнайкраще характеризує мою натуру&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = [[Мама]] вчила мене: ніколи не виставляй напоказ всі свої принади. Так, якщо ти демонструєш всім свої ноги — наприклад, в міні, — подбай про те, щоб верх був максимально закритим. І тільки надівши штани або довгу спідницю, ти можеш дозволити собі відверте декольте&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = У моєму житті існує реальна небезпека, що [[дитина|дитину]] може знудити прямо на мій одяг, ось чому більшу частину дня я проводжу в джинсах і футболках&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = У [[взуття|взутті]] на плоскій підошві я не можу сконцентруватися. Слідкуйте за тим, щоб ваші штани закінчувалися біля самого носка туфель. Такий крій значно подовжує лінію ноги&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = У тебе чогось немає? Зімітуй. Занадто невисокого зросту? Носи високі підбори, але перед тим навчися на них ходити&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;!
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Це дивно, але ми з [[Дженніфер Лопес]] носимо сукні одного розміру&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Я горда тим, що досі веду з [[Девід Бекхем|Девідом]] активне [[секс]]уальне життя. Його пропорції дуже великі. Він дійсно величезний. Це правда. Ви це можете самі побачити на рекламному плакаті. Він схожий на вихлопну трубу трактора&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Яка роль [[Девід Бекхем|Девіда]]? Девід відмінно виглядає, ось що він робить. Він виглядає відмінно, а я — смішна, ось що я постійно чую&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Бекхем Вікторія}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Британські співаки]]
[[Категорія:Британські моделі]]
[[Категорія:Британські актори]]
[[Категорія:Британські модельєри]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>11g0s547kshpr8xovmizrodnxa8byhl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135563</id>
      <parentid>135516</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:33:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Albedo перейменував сторінку з [[Вікторія Бекхем]] на [[Вікторія Бекгем]]: немає ch, kh</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5311" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{Othernames|Бекхем}}
'''Вікто́рія Керола́йн Бе́кхем ''' ({{lang-en|Victoria Caroline Beckham}}, до шлюбу — Адамс ({{lang-en|Adams}}), нар. 17 квітня 1974)&amp;nbsp;— [[Велика Британія|британська]] співачка, акторка, модельєрка. Учасниця гурту [[Spice Girls]].
== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = У [[дитинство|дитинстві]] у мене не було друзів. Зовсім. Я була товстою дівчинкою з двома тоненькими «хвостиками» і щілиною між передніми зубами, досить великою, щоб туди проліз горіх! Однокласники завжди сміялися наді мною. А батьки заспокоювали: прийде час, і ти «всім покажеш». В один прекрасний день я просто їм повірила&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;[http://lady.tochka.net/ua/30683-viktoriya-bekkhem-prazdnuet-den-rozhdeniya/ 10 цитат іменинниці Вікторії Бекхем]&lt;/ref&gt;!
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Якось раз, коли я була ще дитиною, мамина подружка, яка купила пару туфель від Gucci, віддала мені фірмовий пакет. Я обожнювала цей пакет і тягала в ньому свої підручники до тих пір, поки його днище остаточно не розірвалося. Я вважаю, що сам факт носіння підручників не в шкільному ранці, а у фірмовому пакеті якнайкраще характеризує мою натуру&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = [[Мама]] вчила мене: ніколи не виставляй напоказ всі свої принади. Так, якщо ти демонструєш всім свої ноги — наприклад, в міні, — подбай про те, щоб верх був максимально закритим. І тільки надівши штани або довгу спідницю, ти можеш дозволити собі відверте декольте&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = У моєму житті існує реальна небезпека, що [[дитина|дитину]] може знудити прямо на мій одяг, ось чому більшу частину дня я проводжу в джинсах і футболках&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = У [[взуття|взутті]] на плоскій підошві я не можу сконцентруватися. Слідкуйте за тим, щоб ваші штани закінчувалися біля самого носка туфель. Такий крій значно подовжує лінію ноги&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = У тебе чогось немає? Зімітуй. Занадто невисокого зросту? Носи високі підбори, але перед тим навчися на них ходити&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;!
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Це дивно, але ми з [[Дженніфер Лопес]] носимо сукні одного розміру&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Я горда тим, що досі веду з [[Девід Бекхем|Девідом]] активне [[секс]]уальне життя. Його пропорції дуже великі. Він дійсно величезний. Це правда. Ви це можете самі побачити на рекламному плакаті. Він схожий на вихлопну трубу трактора&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Яка роль [[Девід Бекхем|Девіда]]? Девід відмінно виглядає, ось що він робить. Він виглядає відмінно, а я — смішна, ось що я постійно чую&lt;ref name=&quot;lady&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Бекхем Вікторія}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Британські співаки]]
[[Категорія:Британські моделі]]
[[Категорія:Британські актори]]
[[Категорія:Британські модельєри]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>11g0s547kshpr8xovmizrodnxa8byhl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Монастирська Людмила Вікторівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16996</id>
    <revision>
      <id>135513</id>
      <parentid>122290</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:48:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7506" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Людмила Вікторівна Монастирська''' (до шлюбу '''Повстенко''', {{lang-la|Liudmyla Monastyrska}}, нар. 1975, Іркліїв, Черкаська область, [[Україна]])&amp;nbsp;— провідна українська оперна співачка, сопрано (''spinto soprano''), солістка Національної опери України, Заслужена артистка України; лауреат Національної премії ім. Шевченка 2014 року за вокальні партії в оперних виставах.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Важливо, наскільки ти сам собі ставиш цю високу планку, оце для мене головний показник. Я до себе дуже вимоглива, так само – й до інших. І вважаю, що так правильно. Але деколи ловлю себе на думці, що аж занадто&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;&gt;[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3313305-ludmila-monastirska-narodna-artistka-ukraini-solistka-nacionalnoi-operi.html Людмила Монастирська, народна артистка України, солістка Національної опери Я підтримую головний меседж, який був на НСК «Олімпійський»: «Незалежність у нашій ДНК»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Визнання – це класно. І в моєму випадку – завжди було неочікуваним. Усі ці нагородження відбувалися спонтанно, я цього завчасно не знала, завжди був приємний сюрприз&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для мене незалежність України – це, насамперед, можливість спокійно і вільно висловлювати свої думки, навіть незгоду з чимось, тобто спокійно і вільно себе почувати у своїй [[Держава|державі]]&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для [[театр]]ів [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемія]] стала громом серед ясного неба, відлуння якого чути ще досі. Мене оголошення локдауну застало якраз у «Ла-Скала», я співала Помпадур. Одну виставу виконала, а дві інші скасували&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Дуже пишаюся тим, що я [[українці|українка]]! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах свiту. Хай там, де я спiваю i в якiй країнi перебуваю, завжди пам’ятаю, звiдки я i де моє корiння. Ця думка надихає мене до працi, до творчостi, до життя&lt;ref name=&quot;tyzhden&quot;&gt;[http://tyzhden.ua/Culture/126929 Українські зірки на світових оперних сценах]&lt;/ref&gt;!..}}
{{Q|Цитата = З приводу своєї виконавської майстерності можу сказати лише одне: менi достатньо бачити щасливi обличчя у глядацькiй залi пiсля вистави&lt;ref name=&quot;tyzhden&quot;&gt;&lt;/ref&gt;...}}
{{Q|Цитата = Коли в тебе тут в Україні один шанс, то треба одразу цю виставу заспівати так, щоб комар носа не підточив. Тут величезна [[відповідальність]], адже важливо не просто досягнути цих вершин, а на них утриматися і увесь час перебувати&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми, [[митець|митцi]], виконуємо своєрiдну естетико-виховну мiсiю: своєю професiєю намагаємося зробити людей, якi прийшли до театру, щасливiшими, небайдужими, а iнколи й змусити кардинально переосмислювати своє життя&lt;ref name=&quot;tyzhden&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми популяризуємо українське в силу наших можливостей. Я, наприклад, дуже люблю співати українські дуети з різними типами голосів – і з тенорами, і басами, і баритонами. Деякі колеги з Київського оперного театру також включають українські пісні у свій репертуар і цим популяризують національну [[Культура|культуру]], як і я&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Українці]] у нас щирі, відкриті й гостинні, безпосередні. Інколи, як я кажу, бувають «безалаберні», можуть запізнюватися на виставу, переступати через свого сусіда, на увертюру приходити, коли вже має бути цілковита тиша... Але це все залежить від виховання і поваги, насамперед до самого себе&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У моїх концертах майже два відділи українського репертуару. За кордоном у свою концертну програму я завжди включаю українські [[Пісня|пісні]]. Дуже гарно сприймає їх публіка, навіть не знаючи, про що мова, саму мелодику, темпоритми, такий наш особливий мотив&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Усе Добре й Світле відновлює мене. [[Природа]] і, звичайно, добре [[Спілкування|спілкування]] з [[Родина|рідними]]&lt;ref&gt;Макаревич М. Україна має жіноче обличчя / Мирослава Макаревич. — Київ, 2021. — С. 35. — ISBN 978-617-7754-40-3.&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Якщо люди виходять на Майдан, на площу – висловлюють свої протести – це прояв [[Демократія|демократії]], це в нас у [[кров]]і. І добре, що вже ми маємо змогу це робити. Ми щасливі, що незалежні, це треба цінувати. І я це ціную, бо для мене дуже важлива внутрішня незалежність&lt;ref name=&quot;ukrinform&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Автори-М]]
[[Категорія:Українські оперні співаки]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>c84sbuw6otazrtos3qnm6a9wnd5nd3h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мілявська Лоліта Марківна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19950</id>
    <revision>
      <id>135536</id>
      <parentid>92851</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:03:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1305" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Лолі́та Ма́рківна Міля́вська''' (до шлюбу '''Горе́лик''', сценічний псевдонім&amp;nbsp;— '''Лолі́та'''; 14 листопада 1963, [[Мукачеве]], [[Закарпатська область]], [[Українська РСР]], [[СРСР]])&amp;nbsp;— [[Росія|російська]] та українська співачка, акторка, телеведуча та [[режисер]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = І що ж там робиться в СБУ. Хто мене образить, обов’язково потім закінчує життя погано. Чого вам і бажаю&lt;ref&gt;[https://www.radiosvoboda.org/a/28460248.html До України через Гаагу: Лоліта хоче захищати свої права у суді]&lt;/ref&gt;. |Коментар = Після заборони в'їзду в Україну. }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Автори-М]]
[[Категорія:Російські співаки]]
[[Категорія:Російські телеведучі]]
[[Категорія:Російські актори]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>2d52rbwwbsg14ckce1fxjdwq5borj9w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Павличенко Людмила Михайлівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20163</id>
    <revision>
      <id>135537</id>
      <parentid>103368</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:03:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3957" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Людмила Павличенко''' (до шлюбу '''Бєлова''', 12 липня 1916, [[Біла Церква]], нині [[Київська область]]&amp;nbsp;— 10 жовтня 1974, [[Москва]])&amp;nbsp;— українська радянська снайперка часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]], Герой Радянського Союзу. Особисто застрелила щонайменше 309 військовослужбовців противника, є найуспішнішою жінкою-снайпером в історії.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Коли я пішла воювати, я спочатку відчувала одну тільки злість за те, що [[німці]] порушили наше мирне життя. Але все, що я побачила потім, породило в мені почуття такої незгасимої [[ненависть|ненависті]], що її важко висловити чимось іншим, окрім як [[куля (зброя)|кулею]] в серце гітлерівця.
|Оригінал = Когда я пошла воевать, я сначала испытывала одну только злость за то, что немцы нарушили нашу мирную жизнь. Но все, что я увидела потом, породило во мне чувство такой неугасимой ненависти, что ее трудно выразить чем-нибудь иным, кроме как пулей в сердце гитлеровца&lt;ref name=&quot;def&quot;&gt;[https://defendingrussia.ru/a/ljudmila_pavlichenko_pulja_v_serdce_vraga-1624/ ЛЮДМИЛА ПАВЛИЧЕНКО — ПУЛЯ В СЕРДЦЕ ВРАГА]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Багато чому мене навчили і німецькі снайпери, і їх наука пішла на користь. Бувало, вони мене як підловлять, покладуть до землі. Ну, я і кричу: «Кулеметники, рятуйте!». І до тих пір, поки вони не дадуть пару черг з кулемета, я вийти з-під обстрілу не можу. А кулі весь час над вухом свистять і лягають буквально поруч з тобою, але не в мене.
|Оригінал = Многому меня научили и немецкие снайперы, и их наука пошла в пользу. Бывало, они меня как подловят, приложат к земле. Ну, я и кричу: «Пулеметчики, спасайте!». И до тех пор, пока они не дадут пару очередей из пулемета, я выйти из-под обстрела не могу. А пули все время над ухом свистят и ложатся буквально рядом с тобой, но не в меня&lt;ref name=&quot;def&quot;&gt;&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Джентльмени. Мені двадцять п'ять років. На фронті я вже встигла знищити триста дев'ять фашистських загарбників. Чи не здається вам, джентльмени, що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною&lt;ref name=&quot;def&quot;&gt;&lt;/ref&gt;?!
|Коментар = Під час виступу у Чикаго. }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Радянські військовики]]
[[Категорія:Герої Радянського Союзу]]
[[Категорія:Українці Росії]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>dvo24tfyqbz7gpo3rhxfa609xb80hw5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Супрун Уляна Надія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>30467</id>
    <revision>
      <id>135525</id>
      <parentid>120890</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:56:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15546" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Уляна Надія Супрун''' (до шлюбу ''Юрків''; нар. 30 січня 1963, Детройт, [[США]])&amp;nbsp;— в.&amp;nbsp;о. міністра охорони здоров'я України (2016-2019), професійна [[лікар]]ка, [[громадський діяч|громадська діячка]].

== Цитати Уляни Супрун ==
{{Q|Цитата = Система, яка є в Україні, не працює. Уже 10 років, згідно з соціальними опитуваннями, [[Охорона здоров'я в Україні|система охорони здоров’я]] є серед того, що треба покращити в країні. І чомусь досі держава не зробила суттєвих кроків у цьому напрямку. Ухвалення закону, який дозволяє за спрощеною процедурою сертифікувати західні ліки — це крок уперед. Але є багато інших системних речей, які потребують змін: це фінансування, доступ пацієнтів до системи, допомога лікарям із доступом до освіти, надання їм більшої незалежності від системи, ліцензування медпрацівників [в Україні є лише ліцензування медичних закладів] і так далі&lt;ref name=&quot;ukr&quot;&gt;[https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2057556-zagadka-volonterki-ulani-suprun.html Загадка волонтерки Уляни Супрун]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Зараз в Україні медичних закладів на одного громадянина в 1,5 разів більше, ніж у Європі. Разом з тим, ми не є здоровішими за європейців через те, що наявний ресурс використовується неефективно. В оновленій системі мають залишитись працівники сучасної медичної сфери. Медсестер і лікарів можна переатестувати, або перевести у інші медичні заклади, де бракує працівників. Я хотіла б побачити більш ефективне використання кадрів і фінансів&lt;ref name=&quot;ukr&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Завжди просять «більше коштів», але ніхто не говорить про більш ефективне їх використання. І завжди чекають, щоб держава давала їм більше коштів, хоча через програму децентралізації дуже багато грошей залишаються у місцевому бюджеті&lt;ref name=&quot;bbc&quot;&gt;[http://www.bbc.com/ukrainian/features-39595176 Супрун: лікарів і пацієнтів принижують щодня]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Зараз усі за все платять і при цьому не знають, скільки ще від них вимагатимуть у лікарні — це наша реальність. Ми продовжуємо міф про те, що все безкоштовне. Але насправді ми платимо двічі: перший раз у якості податків, другий — з нашої кишені за все, що отримуємо у медичній сфері&lt;ref name=&quot;bbc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Для тих, хто не може доплатити, будуть субсидії, а хто може, платитиме зі своєї кишені&lt;ref name=&quot;bbc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Люди бояться захворіти, піти до свого лікаря, бо будуть фінансово зруйновані&lt;ref name=&quot;bbc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Згідно з моїм баченням — і так це працює у більшості країн світу — [[Міністерство охорони здоров'я України|МОЗ]] не є замовником послуг і не оплачує їх. МОЗ творить політику — від англійського слова policy.
МОЗ займається громадським здоров'ям — здоров'ям усіх громадян, а не лікуванням кожного.
МОЗ також повинне бути регулятором, аби ця допомога була якісною, і щоб наявні фінанси правильно витрачали на цільові програми&lt;ref name=&quot;bbc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Мені завжди кажуть, що я маю складний характер. В Україні людьми із складним характером зазвичай називають тих, в кого просто він є. Тобто коли ти маєш певні чіткі принципи і не боїшся їх декларувати, не йдеш на компроміси щодо певних засадчих речей, відповідно, конфліктуєш з носіями протилежних поглядів, то отримуєш ярлик людини зі складним характером&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;&gt;[https://zbruc.eu/node/83009 Не марнуйте можливості, про які Шептицький чи Бандера навіть не мріяли]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Для вихідців з СРСР компроміс зі злом заради добра — це добро, у той же час для американців компроміс зі злом заради добра — це зло. Для мене це ключовий ідентифікатор людей совєтської ментальності: це певна ціннісна шизофренія, коли у твоєму світогляді немає ніяких констант і все завжди можна виправдати&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Не бійтеся прислухатись до вашого внутрішнього голосу, не укладайте союзи чи партнерства зі злом із добрими намірами, не леґітимізуйте зло — боріться з ним, називайте речі своїми іменами і кажіть правду. &lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = В Україні прийнято сприймати держслужбовців як тих, що заважають прогресу і ускладнюють усім життя. Але в здоровій державній інституції культура служіння – це те, що рятує нації від політичних штормів, від урядів популістів і маріонеток. Я знаю, що ви здивуєтесь, почувши це, але розуміння приходить лише з досвіду роботи у державній сфері. Не відвертайтеся від державної сфери і використайте цей інструмент для служіння чомусь більшому, ніж кожен з нас може коли-небудь самому стати. Він неймовірно ефективний. &lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Відповідальність. Це слово було просто склеєне більшовиками на цих територіях у сполученні зі словом &quot;кримінальна&quot; — &quot;кримінальна відповідальність&quot;. Відповідно, це щось небезпечне, шкідливе, чого треба уникати і максимально боятися. &quot;Це не наша відповідальність&quot; — це совєтська мантра, яку українців поколіннями привчали повторювати в будь-якій ситуації, коли треба було робити якесь рішення. &lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Служіть не лише собі і робіть рішення так, наче більше нема ні від кого цього очікувати. Візьміть відповідальність за все, що відбувається навколо, і не чекайте, що це зробить хтось інший. &lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Я не бачу відважних людей зараз ані в уряді, ані в оточенні президента. Я бачу боягузів. Як ми маємо у владі боягузів - нічого не зміниться. Бо кожна зміна має ризики. Ми маємо розуміти ті ризики, бачити їх і коригувати, щоб вони були якнайменші. Але вони будуть.&lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =Навіть ті, хто зараз нарікає на зміни, розуміють, що стара система — неефективна і неправильна. Немає якогось іншого плану чи якихось кращих пропозицій. Можна хіба що покращувати те, що вже є. Наприклад, розширити перелік &quot;Доступних ліків&quot; або зробити інвестиції в інфраструктуру лікарень, дати більше фінансування на Програму медичних гарантій — це все будуть супер зміни для української медицини.&lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =Я тільки за те, щоб підвищити фінансування. І тільки за, щоб місцева влада також виділяла кошти на охорону здоров’я, і щоб виборці питали у кандидатів: &quot;А скільки ви будете з місцевого бюджету надавати на охорону здоров'я? А на школи? А на дороги?&quot;&lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =Другий спосіб — повернути співоплату до Закону про фінансові гарантії, як ми пропонувати з самого початку. Якщо пацієнти вже звикли до цього, щоб платити додатково, то хай буде співоплата, якийсь маленький відсоток, але через касу, легально. &lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =В минулому всі лікарні отримували гроші за те, щоб ніби лікувати інсульти, хоча багато які з них навіть не мали спроможності це робити. &lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =Якби була система ліцензування, яку ми пропонували зробити, лікарі б не були кріпаками головного лікаря, як є зараз, а були би вільними громадянами, які мають права. &lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =Але замість цього міністр і його заступники лише розпалюють ворожнечу і розкол у медичній спільноті. На жаль, якщо подивитися на глобальну політику, створення розколу дуже часто використовується для того, аби знищити правильні, хороші, позитивні процеси, які відбуваються в країні. І задля того, аби знесилити державні інституції і саму державу.&lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =Ще я вчора подивилася, як [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленський]] розповідає, що він хотів захворіти, аби показати всім, що COVID-19 це не така страшна хвороба. Може, було би краще, аби президент держави не говорив такі речі? Це неправильно. Треба сказати, що є групи ризику, що будь-хто може захворіти у важкій формі, що потрібно дотримуватися правил.&lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =Вже в лютому ми знали, що треба буде робити тести. То чому в березні ви вибігаєте в світ купляти якісь тести, навіть не розуміючи, які потрібні?&lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата =Пандемія є, але чи ми маємо зупиняти всі процеси в країні? Це те, що зробив карантин. Вони обрали закрити очі і ховатися, замість того, аби приймати важкі рішення. Як ви не маєте відважність приймати важкі рішення, ви не повинні сидіти у ваших кріслах, бо тоді наша держава і наш народ будуть від цього страждати.&lt;ref name=&quot;Уляна Супрун&quot;&gt;https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html&lt;/ref&gt;}}
== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття|сирота0кластер3}}
[[Категорія:Автори-С]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Міністри охорони здоров'я України]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Жінки-політики XXI століття]]</text>
      <sha1>dumnbr8ubj1v4nvhonkoi1yq55bcauy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Анна Кареніна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>32033</id>
    <revision>
      <id>135545</id>
      <parentid>92428</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:07:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="31297" xml:space="preserve">[[Файл:AnnaKareninaTitle.jpg|thumb|250пкс|Титульний аркуш видання 1878 року]]
{{Вікіпедія}}
{{commonscat|Anna Karenina|Анна Кареніна}}
'''«А́нна Каре́ніна»'''&amp;nbsp;— другий роман [[Толстой Лев Миколайович|Льва Толстого]] про трагічну любов одруженої дами Анни Кареніної і офіцера Вронського на тлі щасливого сімейного життя дворян Костянтина Левіна і Кіті Щербацької. Маштабна картина вдач і побуту дворянського середовища Петербурга і Москви другої половини XIX століття, що поєднує філософські роздуми автора з передовими в російській літературі психологічними замальовками, а також сценами з життя селян.

== Цитати з роману ==
{{Q|Цитата = Копаючись у своїй [[душа|душі]], ми часто викопуємо таке, що там лежало б непомітно. |Коментар = |Оригінал = Копаясь в своей душе, мы часто выкапываем такое, что там лежало бы незаметно.&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https://citaty.info/book/lev-nikolaevich-tolstoi-anna-karenina?sort_by=rating Лев Николаевич Толстой. Анна Каренина]&lt;/ref&gt; |Автор = Олексій Вронський }}
{{Q|Цитата = Усі щасливі [[сім'я|сім'ї]] схожі один на одного, кожна нещаслива сім'я нещасна по-своєму. |Коментар = |Оригінал = Все счастливые семьи похожи друг на друга, каждая несчастливая семья несчастлива по-своему.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = ... якщо [[любов|любиш]], то любиш всю людину, якою вона є, а не якою я хочу, щоб вона була. |Коментар = |Оригінал = ... если любишь, то любишь всего человека, какой он есть, а не каким я хочу, чтоб он был.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Доллі Оболонська }}
{{Q|Цитата = Він не міг довго дивитися на неї, як на [[сонце]], але бачив її, як сонце, і не дивлячись. |Коментар = |Оригінал = Он не мог подолгу смотреть на неё, как на солнце, но видел её, как солнце, и не глядя.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Для того, щоб пізнати [[любов]], треба помилитися і потім поправитися. |Коментар = |Оригінал = Для того, чтоб узнать любовь, надо ошибиться и потом поправиться.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Княгиня Бетсі }}
{{Q|Цитата = Любов... — повторила вона повільно, внутрішнім голосом, і раптом, в той же час, як вона відчепила мереживо, додала: — Я тому й не люблю цього слова, що воно для мене занадто багато значить, більше набагато, ніж ви можете зрозуміти, — і вона глянула йому в обличчя. — До побачення! |Коментар = |Оригінал = Любовь... — повторила она медленно, внутренним голосом, и вдруг, в то же время, как она отцепила кружево, прибавила: — Я оттого и не люблю этого слова, что оно для меня слишком много значит, больше гораздо, чем вы можете понять, — и она взглянула ему в лицо. — До свиданья!&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Анна Кареніна }}
{{Q|Цитата = Всьому виною ця дурна [[усмішка]]. |Коментар = |Оригінал = Всему виной эта глупая улыбка.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Степан Облонський }}
{{Q|Цитата = Єдиний порятунок від людей — приховати від них свої рани. |Коментар = |Оригінал = Единственное спасение от людей — скрыть от них свои раны.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Він знав, що для нього всі дівчата в світі поділяються на два сорти: один сорт — це всі дівчата в світі, крім неї, і ці мають всі людські слабкості, і дівчата дуже прості; інший сорт — вона одна, яка не має ніяких слабкостей і понад усе людське. |Коментар = |Оригінал = Он знал, что для него все девушки в мире разделяются на два сорта: один сорт — это все девушки в мире, кроме её, и эти имеют все человеческие слабости, и девушки очень обыкновенные; другой сорт — она одна, не имеющая никаких слабостей и превыше всего человеческого.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Він зрозумів, що вона не тільки близька йому, але що він тепер не знає, де кінчається вона і починається він. |Коментар = Левін про Кіті |Оригінал = Он понял, что она не только близка ему, но что он теперь не знает, где кончается она и начинается он.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = [[Повага|Повагу]] вигадали для того, щоб приховувати пусте місце, де повинна бути любов. |Коментар = |Оригінал = Уважение выдумали для того, чтобы скрывать пустое место, где должна быть любовь.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Анна Кареніна }}
{{Q|Цитата = Степан Облонський: — Припустимо, ти одружений, ти любиш дружину, але ти захопився іншою жінкою...
Костянтин Левін: — Вибач, але я рішуче не розумію цього, як би... все одно як не розумію, як би я тепер, наївшись, тут же пішов повз калачну і вкрав би калач. |Коментар = |Оригінал = Степан Облонский: — Положим, ты женат, ты любишь жену, но ты увлёкся другою женщиной...
Константин Левин: — Извини, но я решительно не понимаю этого, как бы... всё равно как не понимаю, как бы я теперь, наевшись, тут же пошёл мимо калачной и украл бы калач.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Він дивився на неї, як дивиться людина на зірвану нею і зів'ялу квітку, в якій вона ніяк не дізнається красу, за яку вона зірвала і знищила її. І, незважаючи на те, він відчував, що тоді, коли [[любов]] його була сильнішою, він міг, якби сильно захотів цього, вирвати цю любов зі свого серця, але тепер, коли, як в цю хвилину, йому здавалося, що він не відчував любові до неї, він знав, що зв'язок його з нею не може бути розірваний. |Коментар = |Оригінал = Он смотрел на нее, как смотрит человек на сорванный им и завядший цветок, в котором он с трудом узнает красоту, за которую он сорвал и погубил его. И, несмотря на то, он чувствовал, что тогда, когда любовь его была сильнее, он мог, если бы сильно захотел этого, вырвать эту любовь из своего сердца, но теперь, когда, как в эту минуту, ему казалось, что он не чувствовал любви к ней, он знал, что связь его с ней не может быть разорвана.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Ніколи не пізно [[каяття|покаятися]]. |Коментар = |Оригінал = Никогда не поздно раскаяться.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Олексій Вронський }}
{{Q|Цитата = Двигун всіх наших дій є все-таки особисте [[щастя]]. |Коментар = |Оригінал = Двигатель всех наших действий есть всё-таки личное счастье.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Костянтин Левін }}
{{Q|Цитата = Але я одружений, і повір, що, пізнавши одну свою [[дружина (жінка)|дружину]] (як хтось писав), яку ти любиш, ти краще дізнаєшся всіх жінок, ніж якби ти знав їх тисячі. |Коментар = |Оригінал = Но я женат, и поверь, что, узнав одну свою жену (как кто-то писал), которую ты любишь, ты лучше узнаешь всех женщин, чем если бы ты знал их тысячи.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Серпуховський }}
{{Q|Цитата = Вам може подобатися або не подобатися мій [[спосіб життя]], але мені це абсолютно все одно: ви повинні поважати мене, якщо хочете мене знати. |Коментар = |Оригінал = Вам может нравиться или не нравиться мой образ жизни, но мне это совершенно все равно: вы должны уважать меня, если хотите меня знать.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Олексій Вронський }}
{{Q|Цитата = Ви це не можете зрозуміти; вам, [[чоловік]]ам, вільним і вибираючим, завжди ясно, кого ви любите. Але дівчина в положенні очікування, з цим жіночим, дівочим соромом, дівчина, яка бачить вас, чоловіків, здалеку, приймає все на слово, — у дівчини буває і може бути таке відчуття, що вона не знає, що сказати. |Коментар = |Оригінал = Вы это не можете понять; вам, мужчинам, свободным и выбирающим, всегда ясно, кого вы любите. Но девушка в положении ожидания, с этим женским, девичьим стыдом, девушка, которая видит вас, мужчин, издалека, принимает всё на слово, — у девушки бывает и может быть такое чувство, что она не знает, что сказать.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Дар'я Облонська }}
{{Q|Цитата = Це не туга, не [[нудьга]], а набагато гірше. Начебто все, що було доброго в мені, все сховалося, а залишилося одне саме бридке. |Коментар = |Оригінал = Это не тоска, не скука, а гораздо хуже. Как будто всё, что было хорошего во мне, всё спряталось, а осталось одно самое гадкое.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Дар'я Облонська }}
{{Q|Цитата = Степан Облонський: — Жінки, бач, це такий предмет, що, скільки ти не вивчай її, все буде абсолютно нове.
Костянтин Левін: — Так вже краще не вивчати.
Степан Облонський: — Ні. Якийсь математик сказав, що задоволення не у відкритті [[істина|істини]], але в шуканні її. |Коментар = |Оригінал = Степан Облонский: — Женщины, видишь ли, это такой предмет, что, сколько ты ни изучай её, всё будет совершенно новое.
Константин Левин: — Так уж лучше не изучать.
Степан Облонский: — Нет. Какой-то математик сказал, что наслаждение не в открытии истины, но в искании её.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Людина віруюча не може бути нещасливою, тому що вона не одна. |Коментар = |Оригінал = Человек верующий не может быть несчастлив, потому что он не один.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Княгиня Лідія Іванівна }}
{{Q|Цитата = Якщо [[добро]] має причину, воно вже не добро; якщо воно має наслідок — нагороду, воно теж не добро. Стало бути, добро поза ланцюгом причин і наслідків. |Коментар = |Оригінал = Если добро имеет причину, оно уже не добро; если оно имеет последствие — награду, оно тоже не добро. Стало быть, добро вне цепи причин и следствий.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Костянтин Левін }}
{{Q|Цитата = Вона [[ревнощі|ревнувала]] його не до якої-небудь жінки, а до зменшення його любові. Не маючи ще предмета для ревнощів, вона шукала його. |Коментар = |Оригінал = Она ревновала его не к какой-нибудь женщине, а к уменьшению его любви. Не имея еще предмета для ревности, она отыскивала его.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Немає таких умов, до яких людина не могла б звикнути, особливо якщо він бачить, що всі навколишні його живуть так само. |Коментар = |Оригінал = Нет таких условий, к которым человек не мог бы привыкнуть, в особенности если он видит, что все окружающие его живут так же.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Моя любов все робиться палкішою і себелюбнішою, а його все гасне і гасне, і ось чому ми розходимося, — продовжувала вона думати. — І зарадити цьому не можна. У мене все в ньому одному, і я вимагаю, щоб він весь більше і більше віддавався мені. А він все більше і більше хоче піти від мене. Ми саме йшли назустріч до зв'язку, а потім нестримно розходимося в різні боки. І змінити цього не можна. |Коментар = |Оригінал = Моя любовь всё делается страстнее и себялюбивее, а его всё гаснет и гаснет, и вот отчего мы расходимся, – продолжала она думать. – И помочь этому нельзя. У меня всё в нём одном, и я требую, чтоб он весь больше и больше отдавался мне. А он всё больше и больше хочет уйти от меня. Мы именно шли навстречу до связи, а потом неудержимо расходимся в разные стороны. И изменить этого нельзя.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Анна Кареніна }}
{{Q|Цитата = Кіті: — Вона робить стільки добра! У кого хочеш запитай!
Олександр Щербацький: — Може бути. Але краще, коли роблять так, що, у кого не спитай, ніхто не знає. |Коментар = |Оригінал = Кити: — Она делает столько добра! У кого хочешь спроси!
Александр Щербацкий: — Может быть. Но лучше, когда делают так, что, у кого ни спроси, никто не знает. |Автор = }}
{{Q|Цитата = Якщо скільки голів, стільки розумів, то і скільки сердець, стільки родів [[любов]]і. |Коментар = |Оригінал = Если сколько голов, столько умов, то и сколько сердец, столько родов любви.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Анна Кареніна }}
{{Q|Цитата = Програні битви зазвичай починаються з вдалих пострілів. |Коментар = |Оригінал = Проигранные сражения обычно начинаются с удачных выстрелов.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Мені, головне, не хотілося б, щоб думали, що я що-небудь хочу довести. Я нічого не хочу доводити, я просто хочу жити; нікому не робити зла, крім себе. Це я маю право, чи не так? |Коментар = |Оригінал = Мне, главное, не хотелось бы, чтобы думали, что я что-нибудь хочу доказать. Я ничего не хочу доказывать, я просто хочу жить; никому не делать зла, кроме себя. Это я имею право, не правда ли?&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Анна Кареніна }}
{{Q|Цитата = Я відчуваю, що лечу головою вниз в якусь прірву, але я не повинна рятуватися. І не можу. |Коментар = |Оригінал = Я чувствую, что лечу головой вниз в какую-то пропасть, но я не должна спасаться. И не могу.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Анна Кареніна }}
{{Q|Цитата = Як часто щастя [[шлюб]]ів по розуму розлітається, як пил, саме тому, що з'являється та сама [[пристрасть]], яку не визнавали. |Коментар = |Оригінал = Как часто счастье браков по рассудку разлетается, как пыль, именно оттого, что появляется та самая страсть, которую не признавали.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Олексій Вронський }}
{{Q|Цитата = Річ у тім, на одну і ту ж річ можна дивитися трагічно і зробити з неї муку, і дивитися просто і навіть весело. |Коментар = |Оригінал = Видите ли, на одну и ту же вещь можно смотреть трагично и сделать из нее мучение, и смотреть просто и даже весело.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Княгиня Бетсі }}
{{Q|Цитата = Чув він, що [[жінка|жінки]] часто люблять некрасивих, простих людей, але не вірив цьому, тому що судив по собі, так як сам він міг любити тільки красивих, таємничих і особливих жінок. |Коментар = Роздуми Костянтина Левіна. |Оригінал = Слыхал он, что женщины часто любят некрасивых, простых людей, но не верил этому, потому что судил по себе, так как сам он мог любить только красивых, таинственных и особенных женщин.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Вічна [[помилка]], яку роблять люди, уявляючи собі [[щастя]] здійсненням бажання. |Коментар = |Оригінал = Вечная ошибка, которую делают люди, представляя себе счастие осуществлением желания.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Пізнаю коней завзятих по якимсь їх таврам, юнаків закоханих пізнаю по їхнім очам. |Коментар = |Оригінал = Узнаю коней ретивых по каких-то их таврам, юношей влюбленных узнаю по их глазам.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Степан Облонський }}
{{Q|Цитата = [[Весна]] — час планів і припущень. |Коментар = |Оригінал = Весна — время планов и предположений.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = З будь-якого становища є вихід. Потрібно зважитися. |Коментар = |Оригінал = Из всякого положения есть выход. Нужно решиться.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Олексій Вронський }}
{{Q|Цитата = Жінки — це гвинт, на якому все крутиться. |Коментар = |Оригінал = Женщины — это винт, на котором все вертится.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Степан Облонський }}
{{Q|Цитата = Хто-небудь з нас двох дурний. Ну, а ви знаєте, про себе не можна цього ніколи сказати. |Коментар = |Оригінал = Кто-нибудь из нас двоих глуп. Ну, а вы знаете, про себя нельзя этого никогда сказать.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Олексій Вронський }}
{{Q|Цитата = Ніхто не задоволений своїм станом, і всякий задоволений своїм [[розум]]ом. |Коментар = |Оригінал = Никто не доволен своим состоянием, и всякий доволен своим умом.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Олексій Вронський }}

{{Q|Цитата = Є люди, які, зустрічаючи свого щасливого в чому б то не було суперника, готові зараз же відвернутися від всього хорошого, що є в ньому, і бачити в ньому одне погане; є люди, які, навпаки, більш за все бажають знайти в цьому щасливому супернику ті якості, якими він переміг їх і шукають в ньому зі щемом у серці одне хороше. |Коментар = |Оригінал = Есть люди, которые, встречая своего счастливого в чем бы то ни было соперника, готовы сейчас же отвернуться от всего хорошего, что есть в нем, и видеть в нем одно дурное; есть люди, которые, напротив, более всего желают найти в этом счастливом сопернике те качества, которыми он победил их и ищут в нем со щемящею болью в сердце одного хорошего.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Як багато з того, що здавалося мені тоді прекрасно і недоступно, стало мізерно, а те, що було тоді, тепер навіки недоступно. |Коментар = |Оригінал = Как многое из того, что казалось мне тогда прекрасно и недоступно, стало ничтожно, а то, что было тогда, теперь навеки недоступно.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Здебільшого буває, що сперечаєшся гаряче лише через те, що ніяк не можеш зрозуміти, що саме хоче довести противник. |Коментар = |Оригінал = Большею частью бывает, что споришь горячо только оттого, что никак не можешь понять, что именно хочет доказать противник.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Костянтин Левін }}
{{Q|Цитата = Так він і жив, не знаючи і не бачачи можливість знати, що він таке і для чого живе на світі, і страждаючи цим незнанням до такої міри, що боявся [[самогубство|самогубства]], і разом з тим твердо прокладаючи свою особливу, визначену дорогу в житті. |Коментар = Про Костянтина Левіна. |Оригінал = Так он и жил, не зная и не видя возможность знать, что он такое и для чего живет на свете, и мучаясь этим незнанием до такой степени, что боялся самоубийства, и вместе с тем твёрдо прокладывая свою особенную, определённую дорогу в жизни.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Рятувати можна людину, яка не хоче гинути; але якщо натура вся так зіпсована, розбещена, що сама [[смерть]] здається їй порятунком, то що ж робити? |Коментар = |Оригінал = Спасать можно человека, который не хочет погибать; но если натура вся так испорчена, развращена, что самая погибель кажется ей спасением, то что же делать?&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Олексій Каренін }}
{{Q|Цитата = Мені нема про що журитися і втішатися. Я настільки горда, що ніколи не дозволю собі любити людину, яка мене не любить. |Коментар = |Оригінал = Мне не о чем сокрушаться и утешаться. Я настолько горда, что никогда не позволю себе любить человека, который меня не любит.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Кіті }}
{{Q|Цитата = Він любив свою [[газета|газету]], як сигару після обіду, за легкий туман, який вона виробляла в його голові. |Коментар = Про Степана Облонського. |Оригінал = Он любил свою газету, как сигару после обеда, за лёгкий туман, который она производила в его голове.&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = }}
{{Q|Цитата = Ти не повіриш, який це режим корисний проти всякої [[дурість|дурості]]. Я хочу збагатити медицину новим терміном: Arbeitscur (лікування [[робота|роботою]]). |Коментар = |Оригінал = Ты не поверишь, какой это режим полезный против всякой дури. Я хочу обогатить медицину новым термином: Arbeitscur (лечение работой).&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Костянтин Левін }}
{{Q|Цитата = Весь цей [[світ]] наш — це маленька цвіль, яка наросла на крихітній планеті. А ми думаємо, що у нас може бути що-небудь велике, — думки, справи! |Коментар = |Оригінал = Весь этот мир наш — это маленькая плесень, которая наросла на крошечной планете. А мы думаем, что у нас может быть что-нибудь великое, — мысли, дела!&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt; |Автор = Костянтин Левін }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Російські романи]]
[[Категорія:Літературні твори]]</text>
      <sha1>bo4jzgcbx4jk041t2if5agqewwf2y24</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення користувача:Alice Redhotroof</title>
    <ns>3</ns>
    <id>32696</id>
    <revision>
      <id>135571</id>
      <parentid>125779</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:38:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <comment>/* саша Кольц[ов]а */ нова тема</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7004" xml:space="preserve">{{Запрошуємо}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 19:37, 30 травня 2019 (UTC)

== «Мина Мазайло» ==

Привіт, [[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]]! Дякую за [https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Вікіцитати%3AВибрані_цитати&amp;type=revision&amp;diff=106892&amp;oldid=106760 слушні коментарі] щодо «[[Мина Мазайло|Мини Мазайла]]». Я поділив діалоги за діями. Зараз хочу виокремити цитати про виставу театру «Березіль». Як краще:
# створити розділ «Про виставу Леся Курбаса» у статті «Мина Мазайло»;
# створити окрему статтю про виставу;
# додати розділ у поки що відсутню статтю «Березіль»? --[[Користувач:Тарас Самборський|Тарас Самборський]] ([[Обговорення користувача:Тарас Самборський|обговорення]]) 12:50, 6 лютого 2021 (UTC)
{{ping|Тарас Самборський}} привіт. Варіянт 2 найкращий, хоч 3ій теж цілком може бути.--[[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 21:37, 6 лютого 2021 (UTC)

== Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах ==

{{Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 13:35, 5 березня 2021 (UTC)

== Вікі любить Кавказ ==

Добрий вечір! Перевірте будь ласка свою електронну пошту. Кілька днів тому направив Вам листа. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 19:41, 13 грудня 2021 (UTC)

== Ваша нагорода за активність у Вікіцитатах у 2021 році ==

Вітаю!

«Вікімедіа Україна» — громадська організація, яка займається підтримкою та розвитком вікіпроєктів в Україні — відзначає найактивніших учасників сестринських вікіпроєктів за 2021 рік.

За даними аналізу, ви увійшли до топу найактивніших у Вікіцитатах. Вітаємо і дякуємо за ваш внесок!

У знак символічної подяки за ваш внесок ми хотіли б надіслати вам невеликий приз — електронний сертифікат інтернет-магазину — та сувенірний набір поштою.

Якщо ви хочете отримати їх, заповніть анкету, яка я надіслав вам вікіпоштою.

* [[wmua:Нагородження найактивніших користувачів вікіпроєктів|Сторінка проєкту]]

--[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк [ВМУА]]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 09:32, 7 лютого 2022 (UTC)

== Змінити назву розділу ==

Привіт! Для кращого розуміння читачів пропоную у [[Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві|номінованій статті]] змінити перший розділ з «Цитати з книги» на «Цитати з книги про письменниць». Потрібно показати, що ці цитати саме '''про письменниць'''. --[[Користувач:Тарас Самборський|Тарас Самборський]] ([[Обговорення користувача:Тарас Самборський|обговорення]]) 17:20, 10 травня 2022 (UTC)

:Не згодна, бо:
:1. Про це йдеться у назві книги й статті відповідно — [[Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві]].
:2. Там інших цитат і не має, тож або зрозуміло зі самої статті, або можна перейти по внутрішніх посиланнях (спеціально зроблено) і дізнатись.
:3. Якщо книга написана письменницею/літературознавицею про письменниць/літературознавиць, а читати її може будь-хто, то вже якось занадто ще десь це підкреслювати. На мою думку, це виглядатиме як дискримінація жінок. Про чоловіків Ви ж так не робите. [[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 13:50, 12 травня 2022 (UTC)

== SheSaid 2022 ==

{{Запрошення SheSaid 2022}} [[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 18:27, 11 жовтня 2022 (UTC)

== «Це сказала вона» 2022: Ваші відзнаки ==

Вітаю! Дякую за вашу активну участь у марафоні «Це сказала вона» в українських Вікіцитатах.

Зараз громадська організація «Вікімедіа Україна», за підтримки якої пройшов проєкт, планує надсилати поштою відзнаки за участь активним учасникам та учасницям. Я надіслав вам деталі вікіпоштою. --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 15:33, 17 лютого 2023 (UTC)

== саша Кольц[ов]а ==

відколи вона рокерша? --[[Користувач:Albedo|Albedo]] ([[Обговорення користувача:Albedo|обговорення]]) 10:38, 26 квітня 2024 (UTC)</text>
      <sha1>0jdemj9a37krp87fpqhtlkko2sn4e1q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135572</id>
      <parentid>135571</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:40:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>/* саша Кольц[ов]а */ Відповідь</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7271" xml:space="preserve">{{Запрошуємо}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 19:37, 30 травня 2019 (UTC)

== «Мина Мазайло» ==

Привіт, [[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]]! Дякую за [https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Вікіцитати%3AВибрані_цитати&amp;type=revision&amp;diff=106892&amp;oldid=106760 слушні коментарі] щодо «[[Мина Мазайло|Мини Мазайла]]». Я поділив діалоги за діями. Зараз хочу виокремити цитати про виставу театру «Березіль». Як краще:
# створити розділ «Про виставу Леся Курбаса» у статті «Мина Мазайло»;
# створити окрему статтю про виставу;
# додати розділ у поки що відсутню статтю «Березіль»? --[[Користувач:Тарас Самборський|Тарас Самборський]] ([[Обговорення користувача:Тарас Самборський|обговорення]]) 12:50, 6 лютого 2021 (UTC)
{{ping|Тарас Самборський}} привіт. Варіянт 2 найкращий, хоч 3ій теж цілком може бути.--[[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 21:37, 6 лютого 2021 (UTC)

== Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах ==

{{Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 13:35, 5 березня 2021 (UTC)

== Вікі любить Кавказ ==

Добрий вечір! Перевірте будь ласка свою електронну пошту. Кілька днів тому направив Вам листа. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 19:41, 13 грудня 2021 (UTC)

== Ваша нагорода за активність у Вікіцитатах у 2021 році ==

Вітаю!

«Вікімедіа Україна» — громадська організація, яка займається підтримкою та розвитком вікіпроєктів в Україні — відзначає найактивніших учасників сестринських вікіпроєктів за 2021 рік.

За даними аналізу, ви увійшли до топу найактивніших у Вікіцитатах. Вітаємо і дякуємо за ваш внесок!

У знак символічної подяки за ваш внесок ми хотіли б надіслати вам невеликий приз — електронний сертифікат інтернет-магазину — та сувенірний набір поштою.

Якщо ви хочете отримати їх, заповніть анкету, яка я надіслав вам вікіпоштою.

* [[wmua:Нагородження найактивніших користувачів вікіпроєктів|Сторінка проєкту]]

--[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк [ВМУА]]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 09:32, 7 лютого 2022 (UTC)

== Змінити назву розділу ==

Привіт! Для кращого розуміння читачів пропоную у [[Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві|номінованій статті]] змінити перший розділ з «Цитати з книги» на «Цитати з книги про письменниць». Потрібно показати, що ці цитати саме '''про письменниць'''. --[[Користувач:Тарас Самборський|Тарас Самборський]] ([[Обговорення користувача:Тарас Самборський|обговорення]]) 17:20, 10 травня 2022 (UTC)

:Не згодна, бо:
:1. Про це йдеться у назві книги й статті відповідно — [[Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві]].
:2. Там інших цитат і не має, тож або зрозуміло зі самої статті, або можна перейти по внутрішніх посиланнях (спеціально зроблено) і дізнатись.
:3. Якщо книга написана письменницею/літературознавицею про письменниць/літературознавиць, а читати її може будь-хто, то вже якось занадто ще десь це підкреслювати. На мою думку, це виглядатиме як дискримінація жінок. Про чоловіків Ви ж так не робите. [[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 13:50, 12 травня 2022 (UTC)

== SheSaid 2022 ==

{{Запрошення SheSaid 2022}} [[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 18:27, 11 жовтня 2022 (UTC)

== «Це сказала вона» 2022: Ваші відзнаки ==

Вітаю! Дякую за вашу активну участь у марафоні «Це сказала вона» в українських Вікіцитатах.

Зараз громадська організація «Вікімедіа Україна», за підтримки якої пройшов проєкт, планує надсилати поштою відзнаки за участь активним учасникам та учасницям. Я надіслав вам деталі вікіпоштою. --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 15:33, 17 лютого 2023 (UTC)

== саша Кольц[ов]а ==

відколи вона рокерша? --[[Користувач:Albedo|Albedo]] ([[Обговорення користувача:Albedo|обговорення]]) 10:38, 26 квітня 2024 (UTC)

:у Вікіпедії так написано. Напевно відтоді. --[[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 10:40, 26 квітня 2024 (UTC)</text>
      <sha1>gppzar8s4qk009nx1u7unh4ullcgr4x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пінчук Олена Леонідівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>34060</id>
    <revision>
      <id>135514</id>
      <parentid>112797</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:49:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1377" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Олена Леонідівна Пінчук
| Зображення = 
| Опис = 
| wikipedia = Пінчук Олена Леонідівна
| source = 
| commons = }}
{{othernames|Пінчук}}
'''Оле́на Леоні́дівна Пінчу́к''' (до шлюбу ''Кучма'', нар. 3 грудня 1970, Дніпропетровськ, нині Дніпро)&amp;nbsp;— українська підприємиця, голова фонду «АнтиСНІД», голова Фонду Олени Пінчук, голова наглядової ради групи StarLightMedia. Донька [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] та дружина олігарха і мецената [[Пінчук Віктор Михайлович|Віктора Пінчука]].

== Цитати ==
{{Q
| Цитата   = Найголовніші речі у [[життя|житті]] — це сім'я та самореалізація.&lt;ref&gt;[https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20170308-1577832/ Цитати відомих українок про жінок]&lt;/ref&gt;
| Коментар = 
}}

== Посилання ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>baisy31vp4tt7f9cttghdq0nnj3jjej</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Білозір Оксана Володимирівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>34091</id>
    <revision>
      <id>135519</id>
      <parentid>104034</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:52:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4921" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Оксана Володимирівна Білозір
| Зображення = Фото Круглий стіл.jpg
| Опис = 
| wikipedia = Білозір Оксана Володимирівна
| source = 
| commons = }}
'''Оксана Володимирівна Білозі́р''' (до шлюбу — Розумкевич; нар. 30 травня 1957, Смига, [[Рівненська область]]) — українська артистка, громадська і політична діячка.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = З одного боку, я боєць — мій батько Володимир Розумкевич був політичним в’язнем, а з другого — миротворець. Завжди прагну, щоб навколо були гармонія, спокій, порозуміння, щоб завжди можна було розв’язати конфлікти, вузлики долі… 
| Коментар = Інтерв'ю газеті &quot;Урядовий кур'єр&quot; 16 січня 2016
}}

{{Q
 | Цитата   = Заспівана [[пісня]] може підняти самоусвідомлення народу, завдяки їй може відбутися таке осмислення всередині кожної душі, про що політики тільки мріють. Особливо це стосується нас, українців, адже ми народ, який мислить ірраціонально.&lt;ref&gt;[https://ukurier.gov.ua/uk/articles/spivachka-oksana-bilozir-spivak-mozhe-zrobiti-te-p/ Оксана Білозір: «Співак може зробити те, про що політик тільки мріє»]&lt;/ref&gt;
| Коментар = Інтерв'ю газеті &quot;Урядовий кур'єр&quot; 16 січня 2016
}}

{{Q
 | Цитата   = Я би не хотіла все скидати на СБУ, тому що наш комітет з проведення «Євробачення» ще на старті прийому заявок мав виставити умову категоричну, щоб конкурсантів від країни-агресора не було на цьому конкурсі. Але мені здається, що Україна — цивілізована демократична країна, і ми є духовно багатими і сильними, і мистецтво не будемо політизувати. І якщо таке уродство зі сторони Росії вони намагаються відправити до України, то ми не можемо категорично ставати на якісь позиції&lt;ref&gt;[https://tabloid.pravda.com.ua/scandal/58cbb3f7a65ef/ &quot;Уродство: Білозір збурила мережу коментарем щодо російської конкурсантки на &quot;Євробаченні&quot;]&lt;/ref&gt;
| Коментар = Коментар Оксани Білозір на запитання журналістки &quot;112&quot; у березні 2017 року щодо російської конкурсантки &quot;Євробачення&quot; Юлії Самойлової, яка їздила до анексованого Криму з концертами, на територію України, але СБУ розглядало питання допуску росіянки
}}

{{Q
 | Цитата   = Я хочу, щоб усі ми не забували, що [[Російсько-українська війна|війна]] триває. Розумію, що ми звикаємо до війни, але ми повинні бути сильними й щоранку маємо спитати в себе: «Що я зробив, що сьогодні я можу зробити для нашої спільної перемоги?» Наша сила — у єдності, тільки разом ми досягнемо перемоги та успіхів!&lt;ref&gt;[https://www.mil.gov.ua/diyalnist/genderni-pitannya-u-sferi-bezpeki/narodna-artistka-ukraini-oksana-bilozir-ya-mayu-za-chest-kozhnu-tvorchu-zustrich-iz-vijskovimi-yaki-zahishhayut-vid-voroga-nashu-ridnu-nedilimu-svyatu-ukrainu.html Народна артистка України Оксана Білозір: «Я маю за честь кожну творчу зустріч із військовими, які захищають від ворога нашу рідну, неділиму, святу Україну»]&lt;/ref&gt;
| Коментар = Інтерв'ю газеті &quot;«Народна армія»&quot; у грудні 2018 року.
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Українські співаки]]</text>
      <sha1>j4l0cbydqz67w53c3y6m9b35wv7nvaq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бердяєва Лідія Юдифівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>34109</id>
    <revision>
      <id>135543</id>
      <parentid>108812</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:06:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4016" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Лідія Бердяєва
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Бердяєва Лідія Юдифівна
 | commons =
}}
'''Лідія Юдифівна Бердяєва''' (до шлюбу Трушева; 20 серпня 1871, [[Харків]] — 30 вересня 1945, Кламар)&amp;nbsp;— російська поетеса, учасниця Російського апостолату, діячка російської еміграції у Франції. Старша сестра [[Рапп Євгенія Юдифівна|Євгенії Рапп]]. Другим шлюбом одружена з філософом [[Бердяєв Микола Олександрович|Миколою Бердяєвим]].

== Цитати ==

{{Q|Цитата = Я думаю, що більшість людей живуть і діють цілком [[щирість|щиро]], а брехливі ті, які в ім'я своїх інтересів і цілей прикриваються і релігією, і політикою, і мораллю&lt;ref&gt;''Бердяева Л. Ю. '' [http://yakov.works/library/02_b/berdyaev/de1936trush_01.html Дневники. Тетрадь первая]&lt;/ref&gt;.
|Оригінал = Я думаю, что большинство людей живут и действуют вполне искренно, а лживы те, которые во имя своих интересов и целей прикрываются и религией, и политикой, и моралью.}}

{{Q|Цитата = Якого ще чистилища потрібно, коли це життя і саме по собі достатнє, щоб, як вогнем, очистити людей. До чого і кому потрібні ці залякування? Невже тортурами, муками можна зробити кого-небудь краще? Я думаю, навпаки. У цих залякуваннях відчувається якийсь садизм&lt;ref&gt;''Бердяева Л. Ю. '' [http://yakov.works/library/02_b/berdyaev/de1936trush_01.html Дневники. Тетрадь первая]&lt;/ref&gt;.
|Оригінал = Какого еще чистилища нужно, когда эта жизнь и сама по себе достаточна, чтоб, как огнем, очистить людей. К чему и кому нужны эти запугиванья? Неужели пытками, муками можно сделать кого-нибудь лучше? Я думаю, наоборот. В этих запугиваньях чувствуется какой-то садизм.}}

{{Q|Цитата = Призначення є заклик виконати те чи інше покликання. Призначення [[Юда Іскаріот|Юди]] було — апостольство, але він змінив йому і став зрадником... Висоті покликання відповідає ницість падіння. [[Люцифер]] покликаний був бути Денницею, але став [[Сатана|Сатаною]]...&lt;ref&gt;''Бердяева Л. Ю. '' [http://yakov.works/library/02_b/berdyaev/de1936trush_01.html Дневники. Тетрадь первая]&lt;/ref&gt;.
|Оригінал = Предназначение есть призыв исполнить то или иное призвание. Предназначение Иуды было — апостольство, но он изменил ему и стал предателем... Высоте призвания соответствует низость падения. Люцифер призван был быть Денницей, но стал Сатаной...}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Російські поети]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>tafyk705bx59he3lzxjbvl7lxgbcakt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Рапп Євгенія Юдифівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>34110</id>
    <revision>
      <id>135540</id>
      <parentid>108995</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:04:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4201" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Євгенія Рапп
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Рапп Євгенія Юдифівна
 | commons =
}}
'''Євгенія Юдифівна Рапп''' (до шлюбу '''Трушева'''; 1875, [[Харків]] — 5 листопада 1960, Кламар)&amp;nbsp;— російська громадська діячка, мемуаристка, молодша сестра [[Бердяєва Лідія Юдифівна|Лідії Бердяєвої]]. Зберегла архів філософа Миколи Бердяєва. 

== Цитати ==

{{Q|Цитата = [[Старість]] — зовсім не те, що [часто] про неї думають. Старість — не відпочинок, не спокій, а останнє випробування наших духовних сил перед кінцем. Ось чому до старості потрібно готуватися, збираючи в собі внутрішні сили для цього випробування. Фізичні сили слабшають, але душевна і духовна енергія залишається, і якщо енергія ця не спрямована на вищє, то виходить той, на жаль !, частий тип нестерпних дідів та бабусь, кот&lt;рі&gt; псують життя і собі, і іншим&lt;ref&gt;''Бердяева Л. Ю. '' [http://yakov.works/library/02_b/berdyaev/de1936trush_01.html Дневники. Тетрадь первая]&lt;/ref&gt;.
|Оригінал = Старость — совсем не то, что [часто] о ней думают. Старость — не отдых, не покой, а последнее испытание наших духовных сил перед концом. Вот почему к старости нужно готовиться, собирая в себе внутренние силы для этого испытания. Физические силы слабеют, но душевная и духовная энергия остается, и если энергия эта не направлена на высшее, то получается тот, увы!, нередкий тип несносных стариков и старух, кот&lt;орые&gt; портят жизнь и себе, и другим.}}

{{Q|Цитата = Є дві старості: темна і світла. У темній концентруються, як у фокусі, всі негативні властивості людини. І це відбивається і на обличчях. Все гріховне як різцем викарбовується на старечому обличчі. Ось чому більшість старих облич так потворно. Навпаки, світла старість носить на собі якийсь відблиск перетворення, і в такий старості навіть некрасиві особи робляться красивішими&lt;ref&gt;''Бердяева Л. Ю. '' [http://yakov.works/library/02_b/berdyaev/de1936trush_01.html Дневники. Тетрадь первая]&lt;/ref&gt;.
|Оригінал = Есть две старости: темная и светлая. В темной концентрируются, как в фокусе, все отрицательные свойства человека. И это запечатлевается и на лицах. Все греховное как резцом высекается на старческом лице. Вот почему большинство старых лиц так уродливо. Наоборот, светлая старость носит на себе какой-то отблеск преображения, и в такой старости даже некрасивые лица делаются более красивыми.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Р]]
[[Категорія:Мемуаристи]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>k5cq8abpj03wf0549wfuvtadm5aibab</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Русова Софія Федорівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>34124</id>
    <revision>
      <id>135544</id>
      <parentid>131707</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:06:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33039" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я =  Софія Русова
| Зображення = Sofija Rusowa.jpg
| Опис = 
| wikipedia = Русова Софія Федорівна
| source = 
| commons = Category:Sofia Rusova
}}

'''Софі́я Федорівна Русова''' (до шлюбу '''Ліндфорс''', 1856—1940) —  [[Українці|українська]] письменниця, освітянка, публіцистка, громадська діячка, [[Фемінізм|феміністка]].

== Про дітей ==
* {{Q
 | Цитата   = …найдорожчий скарб у кожного народу – його [[діти]], його молодь, й що свідоміше робиться громадянство, то з більшою увагою воно ставиться до виховання дітей, до забезпечення їм найкращих умов життя&lt;ref&gt;Русова С. Теорія і практика дошкільного виховання. – Прага: В-во «Сіяч», 1924. – 125 с.&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Ніколи [[праця]] не повинна бути понад силу дітей, навпаки: її треба потроху поділити межи дітьми, але всяка праця повинна бути виконана якнайкраще, доведена до свого кінця, до своєї остаточної мети. Це виховує волю, і в цьому моральне значення праці&lt;ref&gt;Русова С. Програма дитячого садка // Вибрані педагогічніьтвори : в 2 кн. / Кн. 2. С.Ф.Русова; за ред. Є. І. Коваленко.– К. : Либідь, 1997. – С. 257&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = ... всі накази, заборони повинні бути добре обмірковані, не сипати на дитину, як з рога достатків, залежно від настрою; вони повинні відповідати потребам дитини, або захищати її від якоїсь небезпеки&lt;ref&gt;Русова С. Програма дитячого садка // Вибрані педагогічні твори : в 2 кн. / Кн. 2. С.Ф.Русова; за ред. Є. І. Коваленко.– К. : Либідь, 1997. – С. 257&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = ... Кожна здорова нормальна дитина бажає гуляти. Це природ­ний стан дитини, коли вона грається. Гра робить з дитиною те, що вода з камінчиками&lt;ref&gt;Русова С. Програма дитячого садка // Вибрані педагогічні твори : в 2 кн. / Кн. 2. С.Ф.Русова; за ред. Є. І. Коваленко.– К. : Либідь, 1997. – С. 257&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Дитина взагалі уявляє з себе таку ніжну істоту, на яку впли­вають дуже тяжко усі несприятливі обставини життя: як фізичні, так і моральні
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   =  В душі дитини заховано багато невимовленого змісту, який шукає собі найкращого виразу, дитина має свій розум, свою логіку, її думка свіжа й суцільна, вона не розпорошена так, як наша
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Діти не родяться ані злими, ані брехливими, хіба у виключних випадках важкої спадщини, унаслідуваної від батьків, а інколи від дідів-прадідів.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Увага захищає дітей від небажаних вчинків, допомагає дити­ні утримуватися і тим зміцняти свою волю, увага їм потрібна, як оборона.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Розум дитини — то багаття, до якого ми маємо підкласти лише дрова, а горітиме воно вже своїм власним вогнем.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Розвинути уяву дитини можна різними засобами; звичайно, усякий високий Інтелектуальний розвиток сприяє розвиткові уяви, але є діти — занадто великі реалісти; думки їх лише практичні, треба піднести їхню уяву, треба викликати її на активну творчість.
 | Коментар = 
 }}
 
== Про освіту ==
* {{Q
 | Цитата   = Життя не жде, воно кличе нас до роботи. І доля, щастя нашого народу залежить від того, як ми проведемо в життя дороге, велике гасло: вільна національна школа для виховання вільної, свідомої, дужої нації&lt;ref&gt;Русова С. Націоналізація школи / С. Русова // ВУШ. – 1917 (рік перший). – № 1 (вересень). – С. 3–7. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Свобода виховання - не значить необмеженість бажань, а є лише вільне виявлення всього, що є в дитині найкращого, що найліпше сприяє тому, щоб з учнів стали особи дужі, лояльні, правдиві, люди з ясним розумом, чулим серцем і міцною волею&lt;ref&gt;Русова С. Вибрані педагогічні твори. У 2 кн./За ред.Є.І.Коваленко; Упоряд., передм., прим. Є.І.Коваленко, І.М.Пінчук. – К.: Либідь,1997. Кн.2. – 320 с. с.299 &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Велике слово &quot;школа&quot;. Це скарб найкращий кожного народу, це золотий ключ, що розмикає пута несвідомості, це шлях до волі, до науки, до добробуту&lt;ref&gt;Русова С. Вибрані педагогічні твори. У 2 кн./За ред.Є.І.Коваленко; Упоряд., передм., прим. Є.І.Коваленко, І.М.Пінчук. – К.: Либідь,1997. Кн.2. – 320 с. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = …не вчити дитину, не давати їй готове знання, хоч би й саме початкове, а більш усього збудити в дитині її духовні сили, розворушити цікавість, виховати її почуття, – щоб очі дитини вміли бачити, вуха дослухатися до всього, рученята вміли працювати з олівцем, з ножицями, з глиною, з папером. Це той ґрунт, на якому школа зможе будувати свою ширшу освіту&lt;ref&gt;Русова С. Націоналізація дошкільного виховання // Світло. – 1913. – № 5. – С. 15–22.&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = …там, де батьки кидають свою хату для заробітку, де жінка мусить виконувати свої обов’язки громадянки, бо в нас жінки мають усі політичні права, – там дитина вже не має родинного виховання, й родину заступають соціальні організації, але й вони мусять кермуватися найкращими принципами родинного виховання – певним розумінням усіх індивідуальних рис кожної дитини й рівною, ніжною любов’ю до дітей&lt;ref&gt;Русова С. Націоналізація дошкільного виховання // Світло. – 1913. – № 5. – С. 15–22.&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Ми багато працювали коло національного виховання і проводимо його з найменшого віку дитини, оточуємо її народною творчістю – народною музикою, орнаментом, казкою, рухливими народними іграми; незважаючи на всі страждання , які переживає наш народ, ми створили єдину, для всіх рівну національну школу, і стараємося, щоб у ній панувала радість життя, культ правди й краси, й моральний обов’язок, створили школу-лабораторію з ручною працею, де працює не лише пам'ять, а виявляються всі здібності дитини. Такою школою ми гадаємо приготувати для свого краю чесних громадян із певним розумінням свого морального, соціального й патріотичного обов’язку&lt;ref&gt;Русова С. Нова школа соціального виховання. – Катеринослав-Лейпціг, 1924. – 151с. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Кожна держава, що через ті чи інші обставини, дійшла до руїни, може з неї врятуватись, коли добре організує свою єдину національну школу від нижчої до вищої &lt;ref&gt; Русова С. Націоналізація школи // Вільна українська школа. – 1917. – № 3–4. – С. 3–7. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Ідея єдиної національної школи невіддільна від демократизму народів та державного устрою; тільки завдяки їй можна виховати покоління людей на таку націю, яка відповідатиме всім сучасним вимогам, а керівна роль буде належати тим, хто зуміє в найчистішому вигляді здійснити ідею єдиної національної діяльної школи &lt;ref&gt; Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. с. 107&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Виховання має дати дітям такі умови життя, такий напрямок розвитку, що сприяв би розумінню добра й зміцнив би волю дитини для виконання лише добрих учинків, корисних для громадянства, такому поводженню, що не перешкоджало б проведенню в життя великих гасел: Братерства і Волі &lt;ref&gt; Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. с. 17&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Національне виховання – не сумісне з шовінізмом, це виховання в дусі своєї рідної мови, на українських переказах, віруваннях, звичаях історії свого народу, своїй культурі, фольклорній творчості народу &lt;ref&gt; Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Найголовніше завдання виховання — збудити у дитини охоту до самонавчання.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Треба, щоб діти оповідали не з примусу, а по своїй власній охоті; бажано створити такий настрій, за якого дитяча фантазія працювала б дуже жваво й задля прояву її знаходилися б слова, що з'єднувалися б у послідовних гарних реченнях.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Той капітал знання, який дитина сама придбала ще до школи, є найкращим скарбом, і треба, щоб і в шкільному навчанні вона йшла тим же шляхом власного досвіду і досліду.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   =  Треба, щоб школа огорнула дитину ласкою, викликала всі її активні творчі сили, зацікавила до науки, розвинула етичну й гро­мадську свідомість
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   =  У вселюдськім житті тільки той народ і бере перемогу, який має найкращу школу, який має найбільш альфабетів, котрі вже мо­жуть приєднати себе до науки, читаючи книжки, часописи, користуючись знаннями в своїм житті.
 | Коментар = 
 }}
 
== Про вчителя, вихователя ==
* {{Q
 | Цитата   = Це мусить бути надзвичайної моральної краси людина, що безпосередньо своїми переконаннями, всім своїм поводженням повинна впливати на своїх учнів... Учитель повинен бути не якимсь ремісником, а апостолом правди і науки, який має перед собою не лише матеріальну нагороду за працю, а велике гуманне завдання &lt;ref&gt; [https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=9308 Русова, С. Нова школа соціального виховання (Електронна копія) / С. Русова. — Електрон. текст. дані (1 файл : 140 Мб). — Катеринослав ; Ляйпціг : Укр. вид-во в Катеринославі, 1924 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).]&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Вчитель має не лише вчити учнів, але й виховувати їх характер. А найголовніше – зміцнювати їх волю і викликати свідоме відношення до своїх обов’язків, почуття відповідальності &lt;ref&gt; Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. с.239&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Такої постаті вчителя, постаті нового Моісея, що виводить свій народ з тенет темряви, несвідомості, поневолення – до нового життя, вимагвє сучасний стан України від учителя тої єдиної школи, де має вчитися весь український народ без жодних соціальних обмежень &lt;ref&gt; Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. с. 240&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Мало ще мати вихователів з відповідною науковою підготовкою, треба, щоб усе громадянство розуміло велику вагу виховання й утворювало найкращі задля цього умови &lt;ref&gt; [https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=9308 Русова, С. Нова школа соціального виховання (Електронна копія) / С. Русова. — Електрон. текст. дані (1 файл : 140 Мб). — Катеринослав ; Ляйпціг : Укр. вид-во в Катеринославі, 1924 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).]&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = ...в його руках майбутність народу, бо діти, які вийдуть із школи, мають бути каменярами у відбудові молодої української держави, мають розробити свою культуру, свої національні скарби &lt;ref&gt;  Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. с.85&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки&lt;ref&gt;  Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с.&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
 
== Про націю ==
* {{Q
 | Цитата   = Психологічна вимога для людини і для нації одна, проста і органічна: щоб усе виховання, усе навчання ґрунтувалося на пошані особи – як особи індивідуальної, так і особи національної.&lt;ref&gt;Русова С. Націоналізація школи / С. Русова // ВУШ. – 1917 (рік перший). – № 1 (вересень). – С. 3–7. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Українська самосвідомість – відчуття задоволення, гордості за приналежність особистості до своєї нації, до своєї держави&lt;ref&gt;Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій&lt;ref&gt;Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні&lt;ref&gt;Русова С. Вибрані педагогічні твори : у 2-х кн. / Русова Софія / за ред. Є. І. Коваленко; упоряд.,передм., прим. Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук]. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 2. – 320 с. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
* {{Q
 | Цитата   = Без глибокої національної свідомості нема ані мистецтва, ані культури, ані ідеалізму, бо без неї викреслюється з життя вся кра­са оригінального творчого натхнення, людина губить свою власну кольорову привабливість. Ця краса захована в мові, в мелодії, піс­ні, в гармонії ліній та в ріжних рисах темпераменту.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Любов до рідної країни — се перший найкращий крок до ши­рокої вселюдської гуманності, пошана до людей, се вияв самопо­ваги й бажання собі й іншим волі та незалежності.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   =  Народ, що не має своєї школи, попасає задніх! Йому замкнено двері до пишного розвитку своїх культурних сил, він засуджений на пригноблене становище, на постійне вживання чужого хліба; він живе не по своїй живій душі, а чужим розумом. Такому народові, який не має своєї школи й не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні.
 | Коментар = 
 }}
 
== Про мову ==
* {{Q
 | Цитата   = Мову можна усякими засобами розвивати, робити ясною, че­пурною, щирою, бо вона — творче знаряддя, за допомогою якого виховується думка, серце, слово правди й краси.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Мова – то ж корона, то ж вершечок, перемога виразних, ви­являючих рухів людини. Користуючись мовою, людина постійно ставить себе в контакт з людністю, постійно вивіряє свої думки, свої вирази, — чи вони придатні задля розуміння з боку, сторон­ньою людиною, чи вони варті переймання і поширення.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   = Мова розвиває думку, викликає бажання розуміти все те, що старші висловлюють при дитині. І справді, про те, до чого люди до­ходили віками досвіду, дитина довідується з одного слова. Праця дитини полягає в тому, що вона з увагою дослухається до цих слів і силується їх собі вияснити. В цьому дитина виявляє свою здат­ність продовжувати людський поступ.
 | Коментар = 
 }}
* {{Q
 | Цитата   =... рідна мова у вихованні й освіті – то є найкращий інтимний провідник думок почувань, вражень&lt;ref&gt;Русова С. Націоналізація школи // Вільна українська школа. – 1917. – № 3–4. – С. 3–7. &lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== Про неї ==
* {{Q
 | Цитата   = Завсігди з добрим гумором, бадьора, рухлива, повна активної діяльності! С.Русова своєю вдачею впливала на людей, що її оточували і захоплювала їх до тої праці, на яку віддала все... життя...
Слава і честь нашому славному Педагогові і віщатному Громадянинові! українського народу&lt;ref name=&quot;shron1&quot;&gt;[https://shron1.chtyvo.org.ua/Dzhus_Oksana/Tvorcha_spadschyna_Sofii_Rusovoi_periodu_emihratsii.pdf?PHPSESSID=ce7b12d38de3ac094ad0e2687eccbb43 Джус О.В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції: Монографія. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - 260 с. с.197]&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = Леоні́д Тимофі́йович Білецький }}
* {{Q
 | Цитата   = Сміло можна твердити, що нема ні одної українки, яка б не знала імени нашої сеніори українського жіноцтва Софії Федорівни Русової...
Взірцева громадянка, не покидаючи своїх обовязків дружини й матері - вона всі сили положила, щоб принести цінний вклад у культурне життя українського народа. “В життю кожної шляхотної людини має світити велика ясна зірка: щаслива доля рідного народа ”, каже Софія Федорівна. І вона ціле життя тяжким тернистим шляхом йшла за цією зіркою&lt;ref name=&quot;shron1&quot;/&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = Марія Омельченко}}
* {{Q
 | Цитата   = Вся її діяльність була очолена завжди одною, незмінно одною ідеєю звільнення українського народу до самостійного життя. Цій ідеї було присвячене все її життя. Тому в Пантеоні українських діячів Софія Русова займе одно з поважніших місць, а для українського жіноцтва вона на завжди залишиться прикладом жінки громадянки, невтомної працьовниці
й великої патріотки.&lt;ref name=&quot;shron1&quot;/&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = Зинаїда Мірна}}
== Див. також ==
[[Єдина діяльна (трудова) школа]]
== Виноски ==
{{reflist|3}}

{{Поділитися}}
==Література==
# Русова С. Вибрані педагогічні твори. У 2 кн. / С. Русова. / за ред. Є. І. Коваленко ; упоряд., передм., прим.: Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук. –– Київ : Либідь, 1997. – Т. 1. – 271 с./ Т. 2. – 318 с.
# Русова С. Мемуари. Щоденник / С. Русова ; КНУ ім. Т. Шевченка. Центр Українознавства. Цент. держ. архів вищ. органів влади та упр. України. Цент. держ. архів громад. об'єднань України. Укр. вільна АН у США ; редкол.: О. Біланюк, Л. Винар, А. Кентій та ін. – Київ : Поліграфкнига, 2004. – 543 с.
# Русова С. Вибрані педагогічні твори / упоряд., передм., комент. О. В. Проскура. – К. : Освіта, 1996. – 304 с. 
# Софія Русова: з маловідомого і невідомого : трилогія / Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника ; упоряд.: Оксана Джус, Зіновія Нагачевська. – Івано-Франківськ : Гостинець, 2006. 

== Зовнішні посилання ==
* [https://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=314 Русова Софія. Електронна бібліотека творів. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого]
* [https://diasporiana.org.ua/?s=%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D1%81. Русова Софія. Diasporiana]
* [http://biography.nbuv.gov.ua/data/data/bibliogr/2839.pdf Софія Русова – педагог, державний діяч, просвітитель : до 155-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик]
* [https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%81-%D1%84/ Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського/ Бібліографічно-інформаційний ресурс «Русова Софія Федорівна (18.02.1856–5.02.1940)»]

[[Категорія:Автори-Р]]
[[Категорія:Феміністки]]
[[Категорія:Український фемінізм]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>gxtt0wxdd1dgt1v5fh057fi2q57qtaw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дороті Паркер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>34309</id>
    <revision>
      <id>135541</id>
      <parentid>105858</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:05:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5141" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Дороті Паркер
| Зображення = Young Dorothy Parker.jpg
| Опис = 
| wikipedia = Дороті Паркер
| source = 
| commons = Category:Dorothy Parker
}}
'''Дороті Паркер''' ({{lang-en|Dorothy Parker}}, до шлюбу Ротшильд; 22 серпня 1893, Лонг-Бранч, Нью-Джерсі&amp;nbsp;— 7 червня 1967, Нью-Йорк)&amp;nbsp;— американська письменниця, сценаристка, критикиня і феміністська поетеса.
== Цитати ==
[[File:Dorothy Parker LCCN2014685624.jpg|міні|200px|Фото Дороті Паркер]]
{{Q|Платня не має значення: мені потрібно рівно стільки коштів, щоб вдавалося не змішувати [[душа|душу]] з [[тіло (біологія)|тілом]].}}

{{Q|Хто бачив шторм — тому огидний штиль.}}

{{Q|Чоловік, якщо б і зміг зрозуміти, що думає жінка, все одно не повірив би.}}

{{Q|[[Лос-Анджелес]]: сімдесят два передмістя в пошуках міста.}}

{{Q|Єдине, про що жінка ніколи не забуває, — це рік її народження, як тільки вона його нарешті вибрала.}}

{{Q|[[Любов]] як ртуть: можна втримати її у відкритій долоні, але не в стислій руці.}}

{{Q|О, це так просто, бути хорошою з чоловіком, поки ти в нього не закохалася.}}

{{Q|Чоловікам не можна часто дзвонити, вони цього не люблять. Якщо їм дзвонити, вони розуміють, що ти весь час про них думаєш і хочеш їх бачити, і починають тебе за це зневажати.}}

{{Q|Ліки від [[нудьга|нудьги]] — цікавість. Але ліків від цікавості немає.}}

{{Q|Вона говорила на вісімнадцяти мовах і ні на одній з них не вміла сказати «ні».}}

{{Q|Чоловіки не люблять, коли ми їм говоримо, що ми через них нещасні. Якщо ми їм це говоримо, вони вважають, що ми занадто вимогливі і егоїстичні. І починають нас ненавидіти. Вони завжди ненавидять нас, коли ми говоримо їм те, що насправді думаємо. Видно, не буває такої любові, коли можна говорити все.}}

{{Q|Єдина художня школа, яку визнає [[Голлівуд]], — школа плагіату.}}

{{Q|Дотепність — спосіб висловити нову думку. Гострослів'я — просто мовна гімнастика.}}

{{Q|Якщо постійно вишукувати щось, що заподіює біль і змушує відчувати себе нещасною і нікому не потрібною, то знаходити це з кожним разом стає все простіше і в кінці кінців не помічаєш, що сама ж цього шукала. Самотні жінки часто досягають в цьому великої майстерності.}}

{{Q|Завдяки любові час проходить непомітно, а завдяки часу непомітно проходить любов.}}

{{Q|Ми, жінки, любимо щирих чоловіків, які говорять про нас те, що ми думаємо.}}

{{Q|[[Флірт]] — як пересувна [[бібліотека]], в якій одну і ту ж книгу рідко беруть двічі.}}

{{Q|Наш офіс був такий малий, що ще дюйм менше, і дійшло б до адюльтеру.}}

{{Q|Відклади на завтра те, чого ти не зобов'язана робити сьогодні.}}

{{Q|Як не дивно, але вірити в [[молодість]] — значить дивитися назад. А щоб дивитися вперед, треба вірити в [[старість]].}}

== Посилання ==
* [https://ru.citaty.net/avtory/doroti-parker/ Цитати Дороті Паркер на citaty.net]
* [https://citaty.info/man/doroti-parker Цитати Дороті Паркер на citaty.info]

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Паркер, Дороті}}

[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Феміністки]]
[[Категорія:Письменники США]]
[[Категорія:Сценаристи США]]
[[Категорія:Поети США]]
[[Категорія:Журналісти США]]</text>
      <sha1>j30kqjsn5wo7cvmtxaq69muvf8gc6tr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тихонов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>34753</id>
    <revision>
      <id>135498</id>
      <parentid>107599</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T22:33:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>доповнення</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1314" xml:space="preserve">{{disambig}}
{{Вікіпедія}}
'''Ти́хонов''' ({{lang-ru|Тихонов}})&amp;nbsp;— поширене російське прізвище. Патронім, утворений від чоловічого імені ''Тихон''. Жіноча форма&amp;nbsp;— [[Тихонова]].

== Персоналії ==
* [[Тихонов В'ячеслав Васильович]] (1928—2009)&amp;nbsp;— радянський і російський актор. Народний артист СРСР (1974).
* [[Тихонов Олександр Іванович (спортсмен)]] (нар. 1947)&amp;nbsp;— радянський біатлоніст, чотириразовий олімпійський чемпіон, одинадцятикратний чемпіон світу, п'ятнадцятикратний чемпіон СРСР. Президент (1996—2008), віце-президент (2008—2010) Союзу біатлоністів Росії.
* [[Тихонова Катерина Володимирівна]] (нар. 1986)&amp;nbsp;— [[Росія|російська]] громадська діячка і управлінець. Молодша донька Президента Росії [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]].</text>
      <sha1>pzq6z5qphogsblrancshz3fo8qyiqsj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Журлива Олена Костівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>35149</id>
    <revision>
      <id>135524</id>
      <parentid>108892</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:55:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3383" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Олена Журлива
 | Зображення = 
 | Ширина = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Журлива Олена Костівна
 | commons = 
}}
'''Журли́ва Оле́на''' (справжнє ім'я '''Ко́това Оле́на Ко́стівна''', до шлюбу&amp;nbsp;— ''Пашинкі́вська''; * 24 червня 1898, Сміла&amp;nbsp;— † 10 червня 1971, Кропивницький)&amp;nbsp;— українська письменниця та співачка.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Раннє дитинство своє завше пригадую в сумних обставинах: батько (народний вчитель), тяжко здобував шматок насушного й ділив його з [[Сім'я|сім'єю]]. Замолоду він вчився в Київському Університ[ет]і, з якого його було звільнено за «бунтарські», себто революційні, ідеї. Довелося служити по школах, переважно «церковно-приходських», а далі по земських. Батько часами запивав, і це було нашою сімейною трагедією. Рятувала морально завше мати, яка зроду мала неаби який розум, ясний і широкий з нахилом до філософських міркувань{{sfn|1920s|2015|с=204}}.
|Коментар = 22 березня 1922 року, м. [[Київ]]}}
{{Q|Цитата = Національна свідомість прокинулась в мені під час знайомства з [[Олена Пчілка|Оленою Петровною Пчілкою (Косач)]], на присуд якої я й віддала свої перші спроби. В відповідь О[лена] П[чілка] прислала мені число «Рідного краю», де й було вміщено мої вірші, «Замість червоного яєчка». Як переказувала О[лена] П[чілка] (діло було якраз на Великдень). З того часу я й рядка не написала в російській пресі, всім серцем полюбивши свою [[Мова|мову]], що органично бреніла в мені{{sfn|1920s|2015|с=205}}.
|Коментар = 22 березня 1922 року, м. Київ}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = |заголовок = Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років Упоряд. Раїса Мовчан| місто =Київ |видавництво = Кліо| рік=2015|сторінок =640| isbn = 9786177023363| ref = 1920s}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ж]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Реабілітовані в СРСР]]
[[Категорія:Українські співачки]]
[[Категорія:Тоталітаризм]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>3dni7032to8dhpc49fa7epf1hadfsxb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Екстер Олександра Олександрівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>35186</id>
    <revision>
      <id>135528</id>
      <parentid>125291</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:57:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12101" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Олександра Екстер 
| Зображення =
| Опис = 
| wikipedia = Екстер Олександра Олександрівна
| source = 
| commons = 
}}
'''Олекса́ндра Олекса́ндрівна Е́кстер''' (до шлюбу '''Григоро́вич'''; (6) 18 січня 1882, Білосток, [[Польща]]&amp;nbsp;— 17 березня 1949, Фонтене-о-Роз, біля [[Париж]]а)&amp;nbsp;— українська художниця, [[w:сценограф|сценографка]], [[w:педагог|педагогиня]]. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму, українського та радянського авангарду, одна з засновниць стилю «[[ар-деко]]».

== Цитати про Олександру Екстер ==
{{Q|Цитата = В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками&lt;ref name=&quot;arts4life&quot;&gt;[https://arts4life.net/tpost/x0vefnu9y1-ekstraordinarna-ta-eksperimentalna-ekste?fbclid=IwAR2jm6fFggS6OixbCKzficTFYCTUDwvd5KTtAoVEJYcB5EXwweTXNNBOv0E Екстраординарна та експериментальна Екстер. Життя і творчість амазонки авангарду]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор =  Аліса Коонен}}
{{Q|Цитата = З Київським кустарним товариством Екстер не поривала ніколи, аж до його закриття 1914 року, коли почалася війна. І не просто не поривала, а дедалі більше захоплювалася роботою в ньому. До того ж із часом сфера її діяльності розширилася. Крім Вербівки, вона працює в Скопцях, де майстернею керує Євгенія Прибильська, її подруга і товаришка по навчанню в Київському художньому училищі. Там за ескізами Екстер, які своєрідно трактували традиційні українські мотиви, витчуть кілька гобеленів. Там вона познайомиться із селянською художницею Ганною Собачко, чиє мистецтво потужно вплине на її живописні пошуки&lt;ref name=&quot;chytomo&quot;/&gt;.
|Коментар = З монографії «Олександра Екстер»
|Оригінал = 
|Автор = Георгій Коваленко}}
{{Q|Цитата = Олександра Екстер і її стосунки з українським аванґардом — це надзвичайно важлива тема, яку дотепер не розглянуто й не вивчено повністю&lt;ref name=&quot;Krytyka&quot;&gt;{{стаття| автор = Грабович, Григорій.| заголовок = Переосмислюючи український модернізм| посилання = | видання = Критика| місце = Київ| рік= 2020| номер= 11-12|сторінки= 28-29|isbn = }}&lt;/ref&gt;.
|Коментар = Зі статті «Конструктивізм в українському театрі»
|Оригінал = 
|Автор = Георгій Коваленко}}
{{Q|Цитата = Майстерня Олександри Екстер у пореволюційному [[Київ|Києві]] стала такою собі лабораторією нового [[Мистецтво|мистецтва]] — нового [[Живопис|живопису]] й нової сценографії. Тут важливо, що протягом цього періоду художниця майже повністю присвятила себе проблемам абстрактного живопису. Вона ще тільки підходила до конструктивістських ідей, які стануть постійним елементом її творчости лише за два-три роки по тому. У той час Екстер писала винятково абстрактні твори, які називала «кольоровими структурами», «кольоровою динамікою» чи «кольоровими конструкціями»&lt;ref name=&quot;Krytyka&quot;/&gt;. 
|Коментар = Зі статті «Конструктивізм в українському театрі»
|Оригінал = 
|Автор = Георгій Коваленко}}
{{Q|Цитата = Підвалинами кольористики Екстер є канони українського народного мистецтва: його кольорові структури й композиційні принципи. Ба більше, вона використовувала їх свідомо і програмово: на думку Екстер, новий живопис був не «міжнародним стилем», а логічним розвитком національної традиції в мистецтві раніших епох. Що важливіше, життєздатність нових форм і перспективи їхнього розвитку вона вбачала саме в цій тяглості&lt;ref name=&quot;Krytyka&quot;/&gt;.
|Коментар = зі статті «Конструктивізм в українському театрі»
|Автор = Георгій Коваленко}}
{{Q|Цитата = Візуальний реґістр українського народного мистецтва завжди присутній в абстрактному живописі й суто експериментальних мистецьких студіях Екстер, як і світ народних свят, ярмарків, обрядів і, нарешті, сама «естетика українського народного життя»; все це рано чи пізно оприявнюється в українському конструктивізмі. Цього не можливо не відчути навіть у найраціональніших конструкціях, адже цей струмінь проривається крізь конструктивістські заборони й насичує твори високою емоційністю, нестримністю і [[Свобода|свободою]]&lt;ref name=&quot;Krytyka&quot;/&gt;.
|Коментар = Зі статті «Конструктивізм в українському театрі»
|Оригінал = 
|Автор = Георгій Коваленко}}
{{Q|Цитата = Мисткиня вела активний мистецький спосіб життя, беручи участь в численних виставках. Зокрема, 14 полотен Екстер було експоновано на виставці [[Малевич Казимир Северинович|Казимира Малевича]], з яким в Олександри склалися плідні товариські та мистецькі стосунки. Не без впливу Екстер Малевич вдосконалював свої супрематичні полотна. Подейкують, Казимир нікого не пускав до своєї студії. Нікого, крім Олександри&lt;ref name=&quot;arts4life&quot;/&gt;.
|Коментар = «Екстраординарна та експериментальна Екстер. Життя і творчість амазонки авангарду»
|Оригінал = 
|Автор = Валерія Степаненко}}
{{Q|Цитата = Екстер по праву йменують «амазонкою українського авангарду», адже жінка йшла наперекір всім застарілим канонам у мистецтві, «вприскуючи» потужний різнокольоровий струмінь в доти тьмяний кубізм. Ритм, динаміка та колір на картинах Олександри Екстер спліталися воєдино, аби разом витворювати строкате, сміливе та авангардне тло 20 століття&lt;ref name=&quot;arts4life&quot;/&gt;.
|Коментар = «Екстраординарна та експериментальна Екстер. Життя і творчість амазонки авангарду»
|Оригінал = 
|Автор = Валерія Степаненко}}
{{Q|Цитата = Екстер так захопилася дибинецькою керамікою, що умовила Біляшівського запросити до участі у виставці Каленика Масюка, гончаря з Дибинців. І не тільки його виробами, а і його самого: у музей привезли гончарний круг і Масюк на очах у відвідувачів робив миски, горщики, баклаги. Колекцію дибинецької кераміки Екстер привезла із собою у Францію. У її будинку у Фонтене-о-Роз вона була скрізь — її можна розгледіти на фотографіях. Саме про неї згадувала у своїй книжці Аліса Коонен, запам’ятала її і паризька учениця Екстер Естер М.-Шимерова&lt;ref name=&quot;chytomo&quot;&gt;[https://chytomo.com/iak-narodne-mystetstvo-formuvalo-svitohliad-oleksandry-ekster/ Як народне мистецтво формувало світогляд Олександри Екстер]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = З монографії «Олександра Екстер»
|Оригінал = 
|Автор = Георгій Коваленко}}
{{Q|Цитата = Якби Екстер написала [[мемуари]], [[Вербівка (Черкаський район)|Вербівці]] в них було б відведено особливе місце. І ще в них було б сказано, що саме у Вербівці їй відкрився величезний світ українського народного мистецтва. Світ, який владно визначив у живописі Екстер, можливо, найголовніше — його колористичну стихію. Світ, який став для неї невичерпним джерелом образності, пластичних ідей і навіть суто формальних пошуків&lt;ref name=&quot;chytomo&quot;/&gt;.
|Коментар = З монографії «Олександра Екстер»
|Оригінал = 
|Автор = Георгій Коваленко}}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

{{DEFAULTSORT:Екстер Олександра}}

[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Автори-Е]]
[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Історія українського мистецтва]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>chacpmt55j9gox7hbbjacjgx7mqju4d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Успенська Любов Залманівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>35650</id>
    <revision>
      <id>135538</id>
      <parentid>112597</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:04:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5497" xml:space="preserve">{{Особа
| ім'я = Любов Успенська
| Зображення = Lubov Uspienskaya.jpg
| Опис = 
| wikipedia = Успенська Любов Залманівна
| source = 
| commons =}}
{{otherpersons|Успенський}}
'''Любов Залманівна Успенська''' ({{lang-ru|Любовь Залмановна Успенская}}, до шлюбу '''Сіцкер'''; {{н}} 24 лютого 1954 року, [[Київ]], [[Українська РСР]], [[СРСР]])&amp;nbsp;— [[СРСР|радянська]], [[Росія|російська]] і [[Сполучені Штати Америки|американська]] співачка українського походження, виконавиця міських романсів і російського шансону. Багаторазова володарка премії «Шансон року».

== Цитати ==

{{Q
|Цитата = Можу ввімкнути свою [[пісня|пісню]] на всю і слухати її тиждень.&lt;ref name=&quot;esq&quot;&gt;{{Cite web|lang=|url=https://esquire.ru/rules/17692-uspenskaya/|title=Правила жизни Любови Успенской|website=esquire.ru|date=|accessdate=}}&lt;/ref&gt;
|Оригінал =Могу включить свою песню на весь дом и слушать ее неделю.
|Коментар =
|Автор =
}}

{{Q
|Цитата = Мій дідусь рідний пішов на [[Друга світова війна|війну]], а до війни був директором фабрики народних інструментів. Він загинув, і бабуся в пам'ять про нього вирішила на мені відігратися. У мене брати були - вони вчилися на кларнеті грати. Двоюрідна сестра - на скрипці. А я - на баяні. Баян - це було знущання.&lt;ref name=&quot;esq&quot;/&gt;
|Оригінал = Мой дедушка родной ушел на войну, а до войны был директором фабрики народных инструментов. Он погиб, и бабушка в память о нем решила на мне отыграться. У меня братья были — они учились на кларнете играть. Двоюродная сестра — на скрипке. А я — на баяне. Баян — это было издевательство.
|Коментар = 
|Автор = 
}}

{{Q
|Цитата = Я поїхала в країну, де була хоч якась свобода слова. Я могла говорити і робити там, що захочу. Я шукала волі. Мені важко було тут. Я розуміла, що тут народ дурять. Мене все це дратувало: партія, [[Ленін]], [[Сталін]].&lt;ref name=&quot;esq&quot;/&gt;
|Оригінал = Я уезжала в страну, где была хоть какая-то свобода слова. Я могла говорить и делать там, что захочу. Я искала свободы. Мне тяжело было здесь. Я понимала, что здесь народ дурят. Меня все это раздражало: партия, Ленин, Сталин.
|Коментар = 
|Автор = 
}}

{{Q
|Цитата = Я не [[расизм|расистка]]. Просто у мене з чорними не складалося ніколи.&lt;ref name=&quot;esq&quot;/&gt;
|Оригінал = Я не расистка. Просто у меня с черными не складывалось никогда.
|Коментар = 
|Автор = 
}}

{{Q
|Цитата = Коли я казала в школі: «Я [[єврейка]]», - усі в класі сміялися. Я відчувала, як в Україні процвітає [[антисемітизм]]. Це було безкарно.&lt;ref name=&quot;esq&quot;/&gt;
|Оригінал =Когда я говорила в школе: «Я еврейка», — все в классе хихикали. Я чувствовала, как на Украине процветает антисемитизм. Это было безнаказанно.
|Коментар = 
|Автор = 
}}

{{Q
|Цитата = Все наше життя - [[кримінал]]ьне. І весь наш світ, і все наше оточення. Коли мені кажуть: той злодій і цей злодій, я відповідаю, що у нас всі злодії. А держава у нас - не злодій? Тільки вони в законі.&lt;ref name=&quot;esq&quot;/&gt;
|Оригінал =Вся наша жизнь — криминальная. И весь наш мир, и все наше окружение. Когда мне говорят: тот вор и этот вор, я отвечаю, что у нас все воры. А государство у нас — не вор? Только они в законе.
|Коментар = 
|Автор = 
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-У]]
[[Категорія:Радянські співаки]]
[[Категорія:Співаки США]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Російські співаки]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>gtjomdp0ba9t8o4zws3ge0z0fvuhbrv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пінчук</title>
    <ns>0</ns>
    <id>36114</id>
    <revision>
      <id>135526</id>
      <parentid>112795</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:56:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="885" xml:space="preserve">{{disambig}}
{{Вікіпедія}}
'''Пінчук'''&amp;nbsp;— українське прізвище.

== Відомі особи ==
* [[Пінчук Віктор Михайлович]] (нар. 1960)&amp;nbsp;— український підприємець, політик, мільярдер та меценат, зять колишнього президента України Леоніда Кучми.
* [[Пінчук Олена Леонідівна]] (до шлюбу ''Кучма'', нар. 1970)&amp;nbsp;— українська підприємиця та громадська діячка, голова фонду «АнтиСНІД», голова Фонду Олени Пінчук, голова наглядової ради групи StarLightMedia. Донька Леоніда Кучми, дружина олігарха і мецената Віктора Пінчука.</text>
      <sha1>liw63fhftz7vf7tdtmirac0gjirpyfx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мей Маск</title>
    <ns>0</ns>
    <id>36403</id>
    <revision>
      <id>135542</id>
      <parentid>133051</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:05:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3599" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Мей Маск
 | Зображення = Maye-Musk.jpg
 | Опис = 
 | wikipedia = Мей Маск
 | commons = 
}}
{{othernames|Маск}}
'''Мей Маск''' ({{lang-en|Maye Musk}}, до шлюбу '''Haldeman'''; нар. 19 квітня 1948) — південно-африканська та канадська модель, дієтологиня, авторка книги «Жінка, яка має план». Матір [[Ілон Маск|Ілона Маска]], [[Кімбал Маск|Kiмбала Маска]], і [[Тоска Маск|Тоски Маск]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Багато жінок, над якими чинять [[насилля]], мають синяки й кажуть, що вони просто впали в душі. Тому що ти не хочеш розповідати, що тебе побили. Ми дійсно казали: «Коли ти розлучена, то перестаєш падати в душі». Звісно, це жахливо, але смішно водночас&lt;ref name=&quot;wonderzine&quot;&gt;[https://www.wonderzine.com.ua/wonderzine/life/life-interview/4385-interview-maye-musk «Бути без пари й розлученою краще, ніж у жахливому шлюбі». Велике інтерв’ю з Мей Маск]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Мені ніхто не казав, що я занадто стара для чогось. Та й навіть, якби мені таке сказали, я б відповіла: «Йди геть, я не застара ні для чого»&lt;ref name=&quot;wonderzine&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Чудово мати партнера, якщо ви щасливо одружені. Але коли все навпаки, нічого не може бути гірше, ніж щодня почуватися нещасною [в шлюбі]&lt;ref name=&quot;wonderzine&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Щодо кар’єри я б хотіла більше розвиватися як спікерка. Здається, у мене є хороший меседж, який варто поширювати. Про ейджизм, гендерні питання та рівність. Раніше мій фокус був на харчуванні й [[Бізнес|бізнесі]]. Тепер [я б хотіла] більше говорити про те, як старішати, але залишатися тими, кого поважають, актуальними та надихати&lt;ref name=&quot;wonderzine&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я дуже люблю досліджувати світ. Думаю, що точно хочу повернутися в [[Україна|Україну]]. Упевнена, там є, ще що побачити&lt;ref name=&quot;wonderzine&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я [[Науковець|науковиця]]. У цій сфері не зважають на [[вік]]. Деякі найкращі науковці віком 80 років. Усі тебе поважають, поки ти залишаєшся освіченою та в курсі нових досліджень&lt;ref name=&quot;wonderzine&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Маск Мей}}

[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Автори-М]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Дієтологи]]
[[Категорія:Канадські моделі]]
[[Категорія:Південноафриканські моделі]]</text>
      <sha1>h25u34qwhjkmof6pt3ol1h1zkn89cms</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матешко Анастасія Анатоліївна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>36597</id>
    <revision>
      <id>135539</id>
      <parentid>114590</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:04:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14596" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Анастасія Матешко 
 | Зображення = OIFF 2015-07-12 135356 - Anastasiia Mateshko.jpg
 | Опис = 
 | wikipedia = Матешко Анастасія Анатоліївна
 | commons = 
}}
'''Анастасі́я Анато́ліївна Мате́шко''' (до шлюбу '''Походе́нко'''; {{нар}} 14 вересня 1976, [[Київ]])&amp;nbsp;— українська [[акторка]], [[режисер]]ка, [[письменниця]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Було оточення таких, як я – готових узяти на себе все і сказати «ми можемо». Якось у розмові між собою ми вирішили, що самі знімемо. Ми можемо і зробимо це за власний кошт і в короткий термін, зробимо це класно. Для всіх, хто там працював, це був дебют, тому я на це пішла. Я би не пішла заради себе – нецікаво. Це дало старт майже всім, усі перейшли на новий рівень&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;&gt;[https://moviegram.com.ua/interview-mateshko-anastasia/ Анастасія Матешко: «Говорити про трагедії, щоби їх почули, треба жартома»]&lt;/ref&gt;. 
|Коментар = Про повнометражний самостійний дебют}}
{{Q|Цитата = Говорити про трагедії, щоби їх почули, треба жартома. Тому й комедія на цю тему. І все, що там написано, я підгледіла з життя, бо не можна рівнятися й мірятися силою з життям. Тому я дещо там узяла, дещо – там. Є навіть образ монашки Марфи – монахині в миру. Сама мріяла зіграти цей образ, але вже вік не той. І наповнення не те в мене. Але я знайшла ту, хто може&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;. 
|Коментар = Про дебютну стрічку «Матінко рідна!»}}
{{Q|Цитата = Є в християнстві важлива тема – служіння. Коли его в тебе постійно пнеться назовні, людина зациклюється на своїх маленьких проблемах, а коли відходить у бік, то виникає довіра Вищим силам. Можна казати, що то [[Бог]]. Можна казати, що то досвід поколінь. Можна казати, що то твоє ДНК. Скільки поколінь працювало над тобою, щоби ти мав такий колір очей та був таким. А ти якесь своє маленьке его, якому 25 років, ставиш проти чогось великого. Коли трішки довіришся, усе буде добре&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.
|Коментар = Про дебютну стрічку «Матінко рідна!»}}
{{Q|Цитата = Коли ми робили тизер до «Фокстера та Макса», спитали в дітей наших співробітників, що би вони хотіли від своїх собак. Хтось хотів, щоби вона говорила. Дитина мріє про це, то чому ж цього не дати? Ця ідея належить дітям&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Коли в тебе три [[син]]и, й ти тричі йдеш із ними до школи, тричі складаєш іспити, тричі переживаєш перше кохання, то, звісно, починаєш писати про сімейні речі. І, звісно, це комедія, бо без почуття гумору в наш час складно виживати. Але кажуть, що найкращі комедіографи – це люди з трагічним світосприйняттям. Якщо почитати мої вірші – це про мене&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Мені майстер казав: «Ти й комедія – це дві різні речі». І весь час він кидав мене в це, щоби зламати, змінити, зробити пластичнішою. «Викинь оце українське поетичне кіно з голови. Воно тобі заважає. Ти прийдеш до нього, коли будеш літньою жінкою, – казав він, – зараз, Матешко, пиши комедії». А я дивувалася, адже я так трагічно бачу світ. Я бачу драму, авторське кіно. Це було смішно&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми з Анатолієм Матешко поговорили, що було би класно зробити такий детектив із французьким трикутником. Мені було цікаво, щоби були одна жінка і два друга: один із них поліцейський, а інший – іде в приватне слідство. Я щось таке навигадувала, а він каже, що це тільки [[Кокотюха Андрій Анатолійович|Андрій Кокотюха]] може написати такий детектив&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.
|Коментар = Про колаборацію з Андрієм Кокотюхою}}
{{Q|Цитата = Мій тато реставрує ікони. Його весь час просять, щоби він поставив своє ім’я позаду. А він каже: «На іконах ім’я не ставиться. Це не особистість художника. Я лише провідник». Не хочу проводити такі паралелі зі собою, але мені іноді нецікаво ставити своє ім’я. Мені хочеться бути провідником&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Мовчати — це [[мистецтво]]! Коли я зможу навчитися по-справжньому мовчати, то стану Буддою (не тим що Гаутама, а тим, що пробуждений) і перейду на наступний рівень буття! А поки я жінка й білявка! Тому мій  чоловік просто має три пари навушників&lt;ref name=&quot;marieclaire&quot;&gt;[https://marieclaire.ua/lifestyle/pro-shho-zhinka-movchit-anastasiya-mateshko-rezhiserka/ Про що жінка мовчить: Анастасія Матешко, режисерка]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Моя юність проходила у Всесоюзному державному інституті кінематографії. До нас на майстер-клас приходили Рената Літвінова, Тодоровський. Коли сиділа за партою Андрія Тарковського, для мене це було щастям. І там відбулося моє становлення. Я не можу викреслити це зі свого життя&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Найвища [[краса]] в світі — Мадонна з немовлям. Бо це ствердження божественності життя&lt;ref name=&quot;marieclaire&quot;/&gt;!}}
{{Q|Цитата = Не можна сказати, що моє [[кіно]] – це мюзикл, але мені би хотілося, щоби там були пісні. У мене є досвід, коли співають актори. Олексій Горбунов у мене співав у «Трубачі», [[Жураківська Олеся Вікторівна|Леся Жураковська]] теж там співала та танцювала. Наші актори багато вміють та можуть, просто ми не даємо їм розкритися. Ми не знаємо, які в них голоси, коли вони співають&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.
|Коментар = Про дебютну стрічку «Матінко рідна!»}}
{{Q|Цитата = [[Птахи|Пташці]], щоби летіти потрібно два крила. Якщо одне буде хворе, вона далеко не полетить. Тому в нас творча [[сім'я]] і творчий симбіоз, і я завжди тримаю цей образ: у нас має бути два крила. Може одне буде несуще, може з правого вона починає злітати, але має бути два&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.
|Коментар = Про творчі розбіжності в роботі та особисте життя}}
{{Q|Цитата = Різдвяна комедія – це завжди про диво та чудо. Це завжди трішки казка, й ми завжди трішки [[діти]]. Наше оточення й цей часовий простір відвернув людей від віри в чудо на 180 градусів. Треба бути спроможним вірити в те, що ти знімаєш. Я можу собі це дозволити, бо в мене є міцна підтримка чоловіка, родини та людей, з якими я працюю. Вони знають, що я покличу їх у якісний проєкт, як би дивно це не виглядало за формою. І вони щасливі, коли грають у комедію&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Спогади — це омана, яка затягує в [[минуле]] і позбавляє [[Майбутнє|майбутнього]]. Бути в моменті — секрет [[Успіх|успіху]]&lt;ref name=&quot;marieclaire&quot;/&gt;!}}
{{Q|Цитата = Сучасність полюбляє чорний гумор і стендап. Перетворює [[емоції]] на меми. Я б ви значила [[вік]] нашого суспільства скоріш як підлітковий, тому всі так голосно говорять  про все&lt;ref name=&quot;marieclaire&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У [[кіно]] я вже понад 25 років. Мені взагалі здається, якщо людина потрапляє у цей [[світ]], постійно щось робить там. Починаєш як асистент. Бігаєш між акторами, як дівчинка-хлопавка, з кожним новим проєктом ростеш&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я в житті займаюся серфінгом. Іноді це важко, іноді я падаю з цієї хвилі, бо баланс втримати складно. Ми в житті постійно виконуємо якісь ролі. Для когось я донька, а для когось – мати. Це дві різні людини в мені. Так і тут: дружина, співавтор тощо&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.
|Коментар = Про творчі розбіжності в роботі та особисте життя}}
{{Q|Цитата = Якщо можеш не писати, то не пиши. А я не можу не писати. У мене сприйняття світу через [[слово]]. Й от двома ногами я стою на островах – слово й кадр&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Як я стала другим режисером? У нас на проєкті захворів другий режисер. Оскільки я допомагала йому, мені продюсер каже: «Ти виходиш. Ти – другий режисер». Коли ти вісім проєктів відпрацьовуєш як другий режисер, ти вже хочеш сам знімати&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я пишу про те, що відбувається зі мною. Коли в мене з’явилася собака, вийшов «Фокстер і Макс». Якщо мій син почав грати на трубі, вийшов «Трубач». Я пишу про те, що знаю й відчуваю. Це прошарки з буття, які мають бути цікавими широкому загалу&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я сварю себе за граблі. Одні й ті самі помилки — це дурість&lt;ref name=&quot;marieclaire&quot;/&gt;!}}
{{Q|Цитата = Я така щаслива, коли можу дати щось [[Чоловік|чоловіку]]. Подивіться на мене, я – щаслива [[жінка]]. І чоловіки завжди відповідають мені взаємністю. Мене оберігають усе життя. Тому я їх обожнюю і вклоняюся їм. Це [[щастя]]&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я так люблю чоловіків, що в мене три сини. Не уявляю себе без чоловічої енергії. Для мене Бог – це завжди Він. Може, через те, що мій тато досі носить мене на руках. [...] Коли сива людина тримає мене, відчуваю, що в мене є янгол-охоронець. Тому я не можу не сприймати чоловічу енергію як головну та провідну&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-М]]
[[Категорія:Українські актори]]
[[Категорія:Українські режисери]]
[[Категорія:Українські кінорежисери]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>2iicni43qfzlr0wo480a8o01d8vseu9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зеленська Олена Володимирівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>36751</id>
    <revision>
      <id>135522</id>
      <parentid>115690</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:54:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24223" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Зеленська Олена Володимирівна
| Зображення = Olena Zelenska, the First Lady of Ukraine.jpg
| Опис =  
| wikipedia = Зеленська Олена Володимирівна
| source =  
| commons = Category:Olena Zelenska
}}
'''&lt;big&gt;Зеленська Олена Володимирівна&lt;/big&gt;''' (до шлюбу Кияшко, нар. 6 лютого 1978, Кривий Ріг, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]) — українська сценаристка, авторка Студії «Квартал 95». Дружина [[Президент України|Президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]], перша леді [[Україна|України]] з 20 травня 2019 року.
== Цитати про себе ==
{{Q| Цитата   = Бути найкращою у всьому, як і подобатися всім, — неможливо... Прагнути  цього нерозумно, мета недосяжна. Зате швидко досяжна депресія від відчуття власної надуманої неповноцінності.&lt;ref name=&quot;Олена Зеленська&quot;&gt;https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = [[Щастя]] — це процес. У моєму процесі має бути динаміка, улюблені люди й сонячна погода. Майже ніколи не буваю щаслива, коли немає сонця.&lt;ref name=&quot;Олена Зеленська&quot;&gt;https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Вважаю за краще залишатися за лаштунками ... Я не публічна людина, але нові реалії диктують свої правила, і я намагаюся їм відповідати.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Не можу сказати, що публічність або спілкування з пресою для мене стрес. Але я вважаю за краще перебувати за лаштунками. Чоловік завжди на авансцені, мені ж комфортніше в тіні. Я не душа компанії, я не люблю розповідати анекдоти. Це не в моєму характері. Але я знайшла для себе аргументи на користь публічності. Один з них - можливість привернути увагу людей до важливих соціальних питань. Правда, це не стосується публічності моїх дітей: я і раніше не викладала у соцмережах їх фотографії, і зараз не буду.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = [[Життя]] - ні, змінилися обставини. Мені не вистачає часу наодинці з собою. У мене двоє дітей, тому я і раніше рідко залишалася одна. Свій простір у мене був хіба що в машині, за кермом. Зараз мене цього позбавили - я завжди з охороною. Для усамітнення залишилася ванна кімната. Але мені пощастило з людьми, які опинилися в моєму особистому просторі: вони вміють мовчати, коли мені потрібна тиша, і можуть підтримати розмову, якщо відчувають, що це потрібно.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я могла б жити звичним життям і далі? Але захотіла підтримати чоловіка: йому непросто на емоційному рівні і потрібна людина, яка буде поруч. В тому числі й фізично.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про життя в статусі першої пані України ==
{{Q| Цитата   =Я раніше не дуже часто готувала. Нині готую менше. Але готую…Наразі є люди, які готують. Ми не питаємо, що у нас там є. Ми не робимо замовлень. Що дали – те й з'їли. Але це не лобстери. Можна не переживати. Сьогодні була яєчня та салат. І в такому руслі ми живемо. Якщо дітям чогось хочеться, я їду до магазину та купую окремо.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Я не знаю, хто це придумав (про 40 машин охорони) – цього немає. Я навіть запитала, чи можливо ми чогось не бачимо? Я спілкувалася із керівником Служби охорони – одна машина.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Я розумію так: розхитати мою нервову систему означає розхитати нервову систему президента. Мабуть, хтось вважає, що я вдома ридатиму – і від цього щось змінюється. Не розчаровуватиму нікого. Я можу поплакати, але це ніяк не вплине на поведінку мого чоловіка. Читаєш про себе безліч нісенітниць. Іноді можна навіть посміятись, бо трапляється відверта дурість.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Це вимоги державної охорони (переїзд на державну дачу) – ми нічого не можемо вдіяти. Ми намагалися уникнути кількох місяців, навіть рік… Ми зробили мінімальний ремонт, тому що перший раз, коли я туди зайшла – золоті люстри, мармурові ванни… Там є таке приміщення – басейн. Він не працює, бо там аварійна ситуація і в нас, мабуть, не вистачить його відремонтувати. Ремонтували решту за свої гроші. Треба було збити позолоту і пофарбувати у спокійніші кольори. Меблі у нас були, тому що ми переїхали після того, як продали свій будинок.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Чомусь усі вважають, що для того, щоб одягатися і добре виглядати, я користуюсь якимись державними коштами. Мені дуже важливо сказати, що це не так. Все, у що я одягнена, це тільки моя турбота та мої витрати. Як я виглядаю, можна критикувати. Я розумію, що я іноді припускаю  помилки. Але це лише мій вибір, і я за це відповідальна. Всі бачили мою декларацію. Я маю можливості самостійно вирішувати ці питання. У нас із президентом одна стилістка на двох.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я намагаюся втриматись у своїй професії. Я менше часу зараз можу витрачати на роботу над сценаріями. А це погано, бо сценарист має працювати щодня. Сподіваюся, щось можна буде надолужити. Але все ж таки, у мене є чоловік і він капітан нашого корабля і ніхто не знав, що він нас заведе в цю гавань, в якій ми зараз. Але, можливо, він нам ще якийсь сюрприз приготує.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =У дружини президента є можливість спілкуватися з тими, хто близький до влади. Перед першою леді не закриваються двері чиновників. Я не політик і не маю права втручатися в роботу президента, але стати посередником між людьми і владою, щоб друга почула першу, можу і хочу.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я виросла в Кривому Розі, живу в цій країні все життя і добре розумію, як багато у нас проблем. Але якщо буду хапатися за все, не вийде нічого, тому наша команда вирішила зосередитися на конкретних завданнях: здоров'я дітей, рівні можливості для всіх українців та культурна дипломатія.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про чоловіка-президента ([[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського)]] ==
{{Q| Цитата   =  Володимир у багатьох інтерв'ю говорить: моя дружина на мене дуже впливає. І я щоразу в нього питаю:&quot;Навіщо ти це кажеш?&quot;. Можливо впливаю емоційно. Але я впливаю на свого чоловіка, а не на [[Президент України|президента]]. Я йому нічого не раджу щодо його роботи, бо, чесно кажучи, у мене не вистачає експертності. Порад [[Президент України|президенту]] я не даю взагалі. Поради чоловікові можу давати. Він настільки впевнений у собі і самостійний, що я можу говорити йому все, що завгодно – він зробить однаково по-іншому. І те, що він став [[Президент України|президентом]] – це приклад того, що я казала – не роби. А він зробив.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =За чоловіка мені ніколи не буває соромно. А за президента взагалі ніколи. Я можу не зовсім бути щасливою через якісь його дії чи слова. Але як за мого президента, мені ніколи не буває соромно. Я розумію, наскільки важко йому робити те, що він робить. І мені здається, що це у нього виходить.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = У тому контексті, в якому його називають клоуном, це неприємно. Але це важка професія, яку може освоїти далеко не кожен. Якщо на це так дивитись, то я не бачу жодної проблеми. Він був коміком, то була його професія. Він не був клоуном, це інша професія. Тобто люди, які називають його клоуном, хочуть образити цілу професію.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
== Цитати про [[Порошенко Марина Анатоліївна|Марину Порошенко]] ==
{{Q| Цитата   = Ми не зустрічались. Передачі справ немає і не було. Я дуже сподіваюся, що буде. Я дуже сподіваюся, що мені вдасться розпочати цю традицію. Тому що було важко спершу. Ти не розумієш, за що хапатися, з чого починати, як це взагалі все збудовано, яка структура.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
== Цитати про дітей ==
{{Q| Цитата   =Олександра (донька) це все боляче одразу сприймала, протестувала і не хотіла. І зараз постійно є нарікання, чому ви мені таке життя обрали, я не хочу. Але що ти зробиш. Звикають. А менший щасливий. Йому подобається чоловіча компанія.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =…(у доньки) наступного року ЗНО. Ми вже до нього морально готуємось – і фізично також. Вона з математики та української мови займається додатково. Університет вибираємо. У нас щотижня різна думка. Зміна профілю. Поки що дали час до кінця цього навчального року. Зараз травень закінчиться – і все, рішення буде ухвалено. В [[Україна|Україні]]. І я дуже щаслива, що так вирішила. Ми не тиснули, але вона сама так вирішила. Я дуже рада, тому що я хочу, щоб вона була поруч якнайдовше.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}

== Цитати про політику ==
{{Q| Цитата   = Щодня тисячі українців живуть за бар’єрами: відчувають складнощі в переміщенні, користуванні послугами, роботі та спілкуванні. Щоб виправити цю ситуацію, я запросила до діалогу представників великих компаній, які вже імплементують найкращі безбар’єрні рішення у свої бізнес-процеси. Наша мета – усунути бар’єри в бізнесі.&lt;ref&gt;https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-iniciyuvala-pidpisannya-deklaraciyi-mizh-veli-65313&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Рівність – це не лише про рівні права, це ще й про рівні можливості та доступ для кожного члена суспільства до будь-якого суспільного простору: аеропорту, потяга, ресторану, кафе, аптеки чи бізнес-центру. Все це – частина наших зобов’язань у межах «Партнерства Біарриц» і один з великих напрямів моєї діяльності, який називається «безбар’єрність». Зазначу, що ми зробили впевнені кроки для того, щоб безбар’єрність ставала новою суспільною нормою.&lt;ref&gt;https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-vzyala-uchast-u-pyatomu-ukrayinskomu-zhinocho-70681&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про харчування в школах ==
{{Q| Цитата   =Завдання держави — зробити так, щоб діти були здорові, адже це — здоров’я нації у майбутньому.&lt;ref name=&quot;Олена&quot;&gt;[https://nv.ua/ukr/ukraine/events/yevgen-klopotenko-z-olenoyu-zelenskoyu-predstavili-nove-menyu-dlya-shkil-foto-novini-ukrajini-50161723.html Без цукру, солі та сосисок. Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко презентували оновлене шкільне меню]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Більшість стандартів не оновлювалися протягом десятків років. Тобто наші діти їдять зараз те ж саме, що ми їли 30 років тому. Час іде вперед, а шкільна їдальня залишається все тією ж. Такого бути не може/&lt;ref name=&quot;Олена&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =Як мама, я завжди думаю про те, чим харчуються мої діти, коли вони не вдома. П’ять днів на тижні майже весь день діти проводять не вдома і не можемо проконтролювати, що вони їдять і що купують в шкільному буфеті. Тоді як наше здоров’я з дитинства – це здобуток для майбутнього. Якщо ми хочемо, щоб наші люди в майбутньому були здорові так активні, то ми повинні дбати про дітей.&lt;ref&gt;https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/novyny/ak-zminitsa-z-veresna-harcuvanna-v-skolah-rozkazuut-olena-zelenska-ta-evgen-klopotenko&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про українських дизайнерів ==
{{Q| Цитата   =Мені пощастило бути не лише першою леді, а першою леді [[Україна|України]]. Країни, в якій є багато талановитих дизайнерів. Це суперзірки у світі моди. Завдяки вашим талантам, любі дизайнери, я можу використовувати свою роботу та статус, аби з гордістю презентувати Україну на міжнародній арені.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Для своїх міжнародних візитів я завжди обираю вбрання від українських дизайнерів.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Перші леді інших країн, які приїжджають в [[Україна|Україну]], часто просять організувати поїздки в шоу-руми, де представлені роботи українських модельєрів.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Сьогодні українські бренди підкорюють світ. Серед фанатів вишуканих суконь від Олени Реви та Христини Бобкової, розкішних образів від Артема Климчука, капелюхів від [https://uk.wikipedia.org/wiki/Багінський_Руслан_Володимирович Руслана Багінського] та речей інших вітчизняних модельєрів є всесвітньо відомі знаменитості.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Успіх українських модельєрів – не випадок, а тренд, за яким стоїть робота багатьох команд. Наші дизайнери зшивають світ. У всіх сенсах цього слова.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
== Джерела ==
# https://lifestyle.segodnya.ua/ua/lifestyle/showbiz/5-citat-iz-novogo-intervyu-eleny-zelenskoy-o-zolotyh-lyustrah-heyterah-muzhe-i-drugom-1525187.html
# https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254
# https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/
# https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/novyny/ak-zminitsa-z-veresna-harcuvanna-v-skolah-rozkazuut-olena-zelenska-ta-evgen-klopotenko
# https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html
# https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544
# https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-vzyala-uchast-u-pyatomu-ukrayinskomu-zhinocho-70681
== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Зеленська Олена}}

[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Автори-З]]
[[Категорія: Народились 1978]]
[[Категорія: Українські сценаристи]]
[[Категорія: Дружини президентів України]]
[[Категорія: Українські громадські діячі]]</text>
      <sha1>tn9449h98zj5685w6nxpdwhmmcwc0p8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135558</id>
      <parentid>135522</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:31:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Цитати про дітей */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24248" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Зеленська Олена Володимирівна
| Зображення = Olena Zelenska, the First Lady of Ukraine.jpg
| Опис =  
| wikipedia = Зеленська Олена Володимирівна
| source =  
| commons = Category:Olena Zelenska
}}
'''&lt;big&gt;Зеленська Олена Володимирівна&lt;/big&gt;''' (до шлюбу Кияшко, нар. 6 лютого 1978, Кривий Ріг, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]) — українська сценаристка, авторка Студії «Квартал 95». Дружина [[Президент України|Президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]], перша леді [[Україна|України]] з 20 травня 2019 року.
== Цитати про себе ==
{{Q| Цитата   = Бути найкращою у всьому, як і подобатися всім, — неможливо... Прагнути  цього нерозумно, мета недосяжна. Зате швидко досяжна депресія від відчуття власної надуманої неповноцінності.&lt;ref name=&quot;Олена Зеленська&quot;&gt;https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = [[Щастя]] — це процес. У моєму процесі має бути динаміка, улюблені люди й сонячна погода. Майже ніколи не буваю щаслива, коли немає сонця.&lt;ref name=&quot;Олена Зеленська&quot;&gt;https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Вважаю за краще залишатися за лаштунками ... Я не публічна людина, але нові реалії диктують свої правила, і я намагаюся їм відповідати.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Не можу сказати, що публічність або спілкування з пресою для мене стрес. Але я вважаю за краще перебувати за лаштунками. Чоловік завжди на авансцені, мені ж комфортніше в тіні. Я не душа компанії, я не люблю розповідати анекдоти. Це не в моєму характері. Але я знайшла для себе аргументи на користь публічності. Один з них - можливість привернути увагу людей до важливих соціальних питань. Правда, це не стосується публічності моїх дітей: я і раніше не викладала у соцмережах їх фотографії, і зараз не буду.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = [[Життя]] - ні, змінилися обставини. Мені не вистачає часу наодинці з собою. У мене двоє дітей, тому я і раніше рідко залишалася одна. Свій простір у мене був хіба що в машині, за кермом. Зараз мене цього позбавили - я завжди з охороною. Для усамітнення залишилася ванна кімната. Але мені пощастило з людьми, які опинилися в моєму особистому просторі: вони вміють мовчати, коли мені потрібна тиша, і можуть підтримати розмову, якщо відчувають, що це потрібно.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я могла б жити звичним життям і далі? Але захотіла підтримати чоловіка: йому непросто на емоційному рівні і потрібна людина, яка буде поруч. В тому числі й фізично.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про життя в статусі першої пані України ==
{{Q| Цитата   =Я раніше не дуже часто готувала. Нині готую менше. Але готую…Наразі є люди, які готують. Ми не питаємо, що у нас там є. Ми не робимо замовлень. Що дали – те й з'їли. Але це не лобстери. Можна не переживати. Сьогодні була яєчня та салат. І в такому руслі ми живемо. Якщо дітям чогось хочеться, я їду до магазину та купую окремо.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Я не знаю, хто це придумав (про 40 машин охорони) – цього немає. Я навіть запитала, чи можливо ми чогось не бачимо? Я спілкувалася із керівником Служби охорони – одна машина.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Я розумію так: розхитати мою нервову систему означає розхитати нервову систему президента. Мабуть, хтось вважає, що я вдома ридатиму – і від цього щось змінюється. Не розчаровуватиму нікого. Я можу поплакати, але це ніяк не вплине на поведінку мого чоловіка. Читаєш про себе безліч нісенітниць. Іноді можна навіть посміятись, бо трапляється відверта дурість.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Це вимоги державної охорони (переїзд на державну дачу) – ми нічого не можемо вдіяти. Ми намагалися уникнути кількох місяців, навіть рік… Ми зробили мінімальний ремонт, тому що перший раз, коли я туди зайшла – золоті люстри, мармурові ванни… Там є таке приміщення – басейн. Він не працює, бо там аварійна ситуація і в нас, мабуть, не вистачить його відремонтувати. Ремонтували решту за свої гроші. Треба було збити позолоту і пофарбувати у спокійніші кольори. Меблі у нас були, тому що ми переїхали після того, як продали свій будинок.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Чомусь усі вважають, що для того, щоб одягатися і добре виглядати, я користуюсь якимись державними коштами. Мені дуже важливо сказати, що це не так. Все, у що я одягнена, це тільки моя турбота та мої витрати. Як я виглядаю, можна критикувати. Я розумію, що я іноді припускаю  помилки. Але це лише мій вибір, і я за це відповідальна. Всі бачили мою декларацію. Я маю можливості самостійно вирішувати ці питання. У нас із президентом одна стилістка на двох.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я намагаюся втриматись у своїй професії. Я менше часу зараз можу витрачати на роботу над сценаріями. А це погано, бо сценарист має працювати щодня. Сподіваюся, щось можна буде надолужити. Але все ж таки, у мене є чоловік і він капітан нашого корабля і ніхто не знав, що він нас заведе в цю гавань, в якій ми зараз. Але, можливо, він нам ще якийсь сюрприз приготує.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =У дружини президента є можливість спілкуватися з тими, хто близький до влади. Перед першою леді не закриваються двері чиновників. Я не політик і не маю права втручатися в роботу президента, але стати посередником між людьми і владою, щоб друга почула першу, можу і хочу.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я виросла в Кривому Розі, живу в цій країні все життя і добре розумію, як багато у нас проблем. Але якщо буду хапатися за все, не вийде нічого, тому наша команда вирішила зосередитися на конкретних завданнях: здоров'я дітей, рівні можливості для всіх українців та культурна дипломатія.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про чоловіка-президента ([[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського)]] ==
{{Q| Цитата   =  Володимир у багатьох інтерв'ю говорить: моя дружина на мене дуже впливає. І я щоразу в нього питаю:&quot;Навіщо ти це кажеш?&quot;. Можливо впливаю емоційно. Але я впливаю на свого чоловіка, а не на [[Президент України|президента]]. Я йому нічого не раджу щодо його роботи, бо, чесно кажучи, у мене не вистачає експертності. Порад [[Президент України|президенту]] я не даю взагалі. Поради чоловікові можу давати. Він настільки впевнений у собі і самостійний, що я можу говорити йому все, що завгодно – він зробить однаково по-іншому. І те, що він став [[Президент України|президентом]] – це приклад того, що я казала – не роби. А він зробив.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =За чоловіка мені ніколи не буває соромно. А за президента взагалі ніколи. Я можу не зовсім бути щасливою через якісь його дії чи слова. Але як за мого президента, мені ніколи не буває соромно. Я розумію, наскільки важко йому робити те, що він робить. І мені здається, що це у нього виходить.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = У тому контексті, в якому його називають клоуном, це неприємно. Але це важка професія, яку може освоїти далеко не кожен. Якщо на це так дивитись, то я не бачу жодної проблеми. Він був коміком, то була його професія. Він не був клоуном, це інша професія. Тобто люди, які називають його клоуном, хочуть образити цілу професію.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
== Цитати про [[Порошенко Марина Анатоліївна|Марину Порошенко]] ==
{{Q| Цитата   = Ми не зустрічались. Передачі справ немає і не було. Я дуже сподіваюся, що буде. Я дуже сподіваюся, що мені вдасться розпочати цю традицію. Тому що було важко спершу. Ти не розумієш, за що хапатися, з чого починати, як це взагалі все збудовано, яка структура.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
== Цитати про дітей ==
{{Q| Цитата   =Олександра (донька) це все&lt;sup&gt;що саме?&lt;/sup&gt; боляче одразу сприймала, протестувала і не хотіла. І зараз постійно є нарікання, чому ви мені таке життя обрали, я не хочу. Але що ти зробиш. Звикають. А менший щасливий. Йому подобається чоловіча компанія.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =…(у доньки) наступного року ЗНО. Ми вже до нього морально готуємось – і фізично також. Вона з математики та української мови займається додатково. Університет вибираємо. У нас щотижня різна думка. Зміна профілю. Поки що дали час до кінця цього навчального року. Зараз травень закінчиться – і все, рішення буде ухвалено. В [[Україна|Україні]]. І я дуже щаслива, що так вирішила. Ми не тиснули, але вона сама так вирішила. Я дуже рада, тому що я хочу, щоб вона була поруч якнайдовше.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}

== Цитати про політику ==
{{Q| Цитата   = Щодня тисячі українців живуть за бар’єрами: відчувають складнощі в переміщенні, користуванні послугами, роботі та спілкуванні. Щоб виправити цю ситуацію, я запросила до діалогу представників великих компаній, які вже імплементують найкращі безбар’єрні рішення у свої бізнес-процеси. Наша мета – усунути бар’єри в бізнесі.&lt;ref&gt;https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-iniciyuvala-pidpisannya-deklaraciyi-mizh-veli-65313&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Рівність – це не лише про рівні права, це ще й про рівні можливості та доступ для кожного члена суспільства до будь-якого суспільного простору: аеропорту, потяга, ресторану, кафе, аптеки чи бізнес-центру. Все це – частина наших зобов’язань у межах «Партнерства Біарриц» і один з великих напрямів моєї діяльності, який називається «безбар’єрність». Зазначу, що ми зробили впевнені кроки для того, щоб безбар’єрність ставала новою суспільною нормою.&lt;ref&gt;https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-vzyala-uchast-u-pyatomu-ukrayinskomu-zhinocho-70681&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про харчування в школах ==
{{Q| Цитата   =Завдання держави — зробити так, щоб діти були здорові, адже це — здоров’я нації у майбутньому.&lt;ref name=&quot;Олена&quot;&gt;[https://nv.ua/ukr/ukraine/events/yevgen-klopotenko-z-olenoyu-zelenskoyu-predstavili-nove-menyu-dlya-shkil-foto-novini-ukrajini-50161723.html Без цукру, солі та сосисок. Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко презентували оновлене шкільне меню]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Більшість стандартів не оновлювалися протягом десятків років. Тобто наші діти їдять зараз те ж саме, що ми їли 30 років тому. Час іде вперед, а шкільна їдальня залишається все тією ж. Такого бути не може/&lt;ref name=&quot;Олена&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =Як мама, я завжди думаю про те, чим харчуються мої діти, коли вони не вдома. П’ять днів на тижні майже весь день діти проводять не вдома і не можемо проконтролювати, що вони їдять і що купують в шкільному буфеті. Тоді як наше здоров’я з дитинства – це здобуток для майбутнього. Якщо ми хочемо, щоб наші люди в майбутньому були здорові так активні, то ми повинні дбати про дітей.&lt;ref&gt;https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/novyny/ak-zminitsa-z-veresna-harcuvanna-v-skolah-rozkazuut-olena-zelenska-ta-evgen-klopotenko&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про українських дизайнерів ==
{{Q| Цитата   =Мені пощастило бути не лише першою леді, а першою леді [[Україна|України]]. Країни, в якій є багато талановитих дизайнерів. Це суперзірки у світі моди. Завдяки вашим талантам, любі дизайнери, я можу використовувати свою роботу та статус, аби з гордістю презентувати Україну на міжнародній арені.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Для своїх міжнародних візитів я завжди обираю вбрання від українських дизайнерів.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Перші леді інших країн, які приїжджають в [[Україна|Україну]], часто просять організувати поїздки в шоу-руми, де представлені роботи українських модельєрів.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Сьогодні українські бренди підкорюють світ. Серед фанатів вишуканих суконь від Олени Реви та Христини Бобкової, розкішних образів від Артема Климчука, капелюхів від [https://uk.wikipedia.org/wiki/Багінський_Руслан_Володимирович Руслана Багінського] та речей інших вітчизняних модельєрів є всесвітньо відомі знаменитості.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Успіх українських модельєрів – не випадок, а тренд, за яким стоїть робота багатьох команд. Наші дизайнери зшивають світ. У всіх сенсах цього слова.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
== Джерела ==
# https://lifestyle.segodnya.ua/ua/lifestyle/showbiz/5-citat-iz-novogo-intervyu-eleny-zelenskoy-o-zolotyh-lyustrah-heyterah-muzhe-i-drugom-1525187.html
# https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254
# https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/
# https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/novyny/ak-zminitsa-z-veresna-harcuvanna-v-skolah-rozkazuut-olena-zelenska-ta-evgen-klopotenko
# https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html
# https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544
# https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-vzyala-uchast-u-pyatomu-ukrayinskomu-zhinocho-70681
== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Зеленська Олена}}

[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Автори-З]]
[[Категорія: Народились 1978]]
[[Категорія: Українські сценаристи]]
[[Категорія: Дружини президентів України]]
[[Категорія: Українські громадські діячі]]</text>
      <sha1>8ijv0l1zgg33pql91sgf64bt2wme01q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135560</id>
      <parentid>135558</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:32:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24320" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Зеленська Олена Володимирівна
| Зображення = Olena Zelenska, the First Lady of Ukraine.jpg
| Опис =  
| wikipedia = Зеленська Олена Володимирівна
| source =  
| commons = Category:Olena Zelenska
}}
'''&lt;big&gt;Зеленська Олена Володимирівна&lt;/big&gt;''' (до шлюбу Кияшко, нар. 6 лютого 1978, Кривий Ріг, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]) — українська сценаристка, авторка Студії «Квартал 95». Дружина [[Президент України|Президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]], перша леді [[Україна|України]] з 20 травня 2019 року.
== Цитати про себе ==
{{Q| Цитата   = Бути найкращою у всьому, як і подобатися всім, — неможливо... Прагнути  цього нерозумно, мета недосяжна. Зате швидко досяжна депресія від відчуття власної надуманої неповноцінності.&lt;ref name=&quot;Олена Зеленська&quot;&gt;https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = [[Щастя]] — це процес. У моєму процесі має бути динаміка, улюблені люди й сонячна погода. Майже ніколи не буваю щаслива, коли немає сонця.&lt;ref name=&quot;Олена Зеленська&quot;&gt;https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Вважаю за краще залишатися за лаштунками ... Я не публічна людина, але нові реалії диктують свої правила, і я намагаюся їм відповідати.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Не можу сказати, що публічність або спілкування з пресою для мене стрес. Але я вважаю за краще перебувати за лаштунками. Чоловік завжди на авансцені, мені ж комфортніше в тіні. Я не душа компанії, я не люблю розповідати анекдоти. Це не в моєму характері. Але я знайшла для себе аргументи на користь публічності. Один з них - можливість привернути увагу людей до важливих соціальних питань. Правда, це не стосується публічності моїх дітей: я і раніше не викладала у соцмережах їх фотографії, і зараз не буду.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = [[Життя]] - ні, змінилися обставини. Мені не вистачає часу наодинці з собою. У мене двоє дітей, тому я і раніше рідко залишалася одна. Свій простір у мене був хіба що в машині, за кермом. Зараз мене цього позбавили - я завжди з охороною. Для усамітнення залишилася ванна кімната. Але мені пощастило з людьми, які опинилися в моєму особистому просторі: вони вміють мовчати, коли мені потрібна тиша, і можуть підтримати розмову, якщо відчувають, що це потрібно.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я могла б жити звичним життям і далі? Але захотіла підтримати чоловіка: йому непросто на емоційному рівні і потрібна людина, яка буде поруч. В тому числі й фізично.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про життя в статусі першої пані України ==
{{Q| Цитата   =Я раніше не дуже часто готувала. Нині готую менше. Але готую…Наразі є люди, які готують. Ми не питаємо, що у нас там є. Ми не робимо замовлень. Що дали – те й з'їли. Але це не лобстери. Можна не переживати. Сьогодні була яєчня та салат. І в такому руслі ми живемо. Якщо дітям чогось хочеться, я їду до магазину та купую окремо.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Я не знаю, хто це придумав (про 40 машин охорони) – цього немає. Я навіть запитала, чи можливо ми чогось не бачимо? Я спілкувалася із керівником Служби охорони – одна машина.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Я розумію так: розхитати мою нервову систему означає розхитати нервову систему президента. Мабуть, хтось вважає, що я вдома ридатиму – і від цього щось змінюється. Не розчаровуватиму нікого. Я можу поплакати, але це ніяк не вплине на поведінку мого чоловіка. Читаєш про себе безліч нісенітниць. Іноді можна навіть посміятись, бо трапляється відверта дурість.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Це вимоги державної охорони (переїзд на державну дачу) – ми нічого не можемо вдіяти. Ми намагалися уникнути кількох місяців, навіть рік… Ми зробили мінімальний ремонт, тому що перший раз, коли я туди зайшла – золоті люстри, мармурові ванни… Там є таке приміщення – басейн. Він не працює, бо там аварійна ситуація і в нас, мабуть, не вистачить його відремонтувати. Ремонтували решту за свої гроші. Треба було збити позолоту і пофарбувати у спокійніші кольори. Меблі у нас були, тому що ми переїхали після того, як продали свій будинок.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = Чомусь усі вважають, що для того, щоб одягатися і добре виглядати, я користуюсь якимись державними коштами. Мені дуже важливо сказати, що це не так. Все, у що я одягнена, це тільки моя турбота та мої витрати. Як я виглядаю, можна критикувати. Я розумію, що я іноді припускаю  помилки. Але це лише мій вибір, і я за це відповідальна. Всі бачили мою декларацію. Я маю можливості самостійно вирішувати ці питання. У нас із президентом одна стилістка на двох.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я намагаюся втриматись у своїй професії. Я менше часу зараз можу витрачати на роботу над сценаріями. А це погано, бо сценарист має працювати щодня. Сподіваюся, щось можна буде надолужити. Але все ж таки, у мене є чоловік і він капітан нашого корабля і ніхто не знав, що він нас заведе в цю гавань, в якій ми зараз. Але, можливо, він нам ще якийсь сюрприз приготує.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =У дружини президента є можливість спілкуватися з тими, хто близький до влади. Перед першою леді не закриваються двері чиновників. Я не політик і не маю права втручатися в роботу президента, але стати посередником між людьми і владою, щоб друга почула першу, можу і хочу.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я виросла в Кривому Розі, живу в цій країні все життя і добре розумію, як багато у нас проблем. Але якщо буду хапатися за все, не вийде нічого, тому наша команда вирішила зосередитися на конкретних завданнях: здоров'я дітей, рівні можливості для всіх українців та культурна дипломатія.&lt;ref name=&quot;Зеленська&quot;&gt;https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про чоловіка-президента ([[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського)]] ==
{{Q| Цитата   =  Володимир у багатьох інтерв'ю говорить: моя дружина на мене дуже впливає. І я щоразу в нього питаю:&quot;Навіщо ти це кажеш?&quot;. Можливо впливаю емоційно. Але я впливаю на свого чоловіка, а не на [[Президент України|президента]]. Я йому нічого не раджу щодо його роботи, бо, чесно кажучи, у мене не вистачає експертності. Порад [[Президент України|президенту]] я не даю взагалі. Поради чоловікові можу давати. Він настільки впевнений у собі і самостійний, що я можу говорити йому все, що завгодно – він зробить однаково по-іншому. І те, що він став [[Президент України|президентом]] – це приклад того, що я казала – не роби. А він зробив.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =За чоловіка мені ніколи не буває соромно. А за президента взагалі ніколи. Я можу не зовсім бути щасливою через якісь його дії чи слова. Але як за мого президента, мені ніколи не буває соромно. Я розумію, наскільки важко йому робити те, що він робить. І мені здається, що це у нього виходить.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   = У тому контексті, в якому його називають клоуном, це неприємно. Але це важка професія, яку може освоїти далеко не кожен. Якщо на це так дивитись, то я не бачу жодної проблеми. Він був коміком, то була його професія. Він не був клоуном, це інша професія. Тобто люди, які називають його клоуном, хочуть образити цілу професію.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
== Цитати про [[Порошенко Марина Анатоліївна|Марину Порошенко]] ==
{{Q| Цитата   = Ми не зустрічались. Передачі справ немає і не було. Я дуже сподіваюся, що буде. Я дуже сподіваюся, що мені вдасться розпочати цю традицію. Тому що було важко спершу. Ти не розумієш, за що хапатися, з чого починати, як це взагалі все збудовано, яка структура.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}
== Цитати про дітей ==
{{Q| Цитата   =Олександра (донька) це все&lt;sup&gt;що саме?&lt;/sup&gt; боляче одразу сприймала, протестувала і не хотіла. І зараз постійно є нарікання, чому ви мені таке життя обрали, я не хочу. Але що ти зробиш. Звикають. А менший щасливий. Йому подобається чоловіча компанія.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;&gt;[https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/ О муже-“наркомане” и Марине Порошенко: основное из первого телеинтервью Елены Зеленской]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =…(у доньки) наступного року ЗНО. Ми вже до нього морально готуємось – і фізично також. Вона з математики та української мови займається додатково. Університет вибираємо. У нас щотижня різна думка. Зміна профілю. Поки що дали час до кінця цього навчального року. Зараз травень закінчиться – і все, рішення буде ухвалено. В [[Україна|Україні]]. І я дуже щаслива, що так вирішила. Ми не тиснули, але вона сама так вирішила. Я дуже рада, тому що я хочу, щоб вона була поруч якнайдовше.&lt;ref name=&quot;Перша пані&quot;/&gt;}}

== Цитати про політику ==
{{Q| Цитата   = Щодня тисячі українців живуть за бар’єрами: відчувають складнощі в переміщенні, користуванні послугами, роботі та спілкуванні. Щоб виправити цю ситуацію, я запросила до діалогу представників великих компаній, які вже імплементують найкращі безбар’єрні рішення у свої бізнес-процеси. Наша мета – усунути бар’єри в бізнесі.&lt;ref&gt;https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-iniciyuvala-pidpisannya-deklaraciyi-mizh-veli-65313&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Рівність – це не лише про рівні права, це ще й про рівні можливості та доступ для кожного члена суспільства до будь-якого суспільного простору: аеропорту, потяга, ресторану, кафе, аптеки чи бізнес-центру. Все це – частина наших зобов’язань у межах «Партнерства Біарриц» і один з великих напрямів моєї діяльності, який називається «безбар’єрність». Зазначу, що ми зробили впевнені кроки для того, щоб безбар’єрність ставала новою суспільною нормою.&lt;ref&gt;https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-vzyala-uchast-u-pyatomu-ukrayinskomu-zhinocho-70681&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про харчування в школах ==
{{Q| Цитата   =Завдання держави — зробити так, щоб діти були здорові, адже це — здоров’я нації у майбутньому.&lt;ref name=&quot;Олена&quot;&gt;[https://nv.ua/ukr/ukraine/events/yevgen-klopotenko-z-olenoyu-zelenskoyu-predstavili-nove-menyu-dlya-shkil-foto-novini-ukrajini-50161723.html Без цукру, солі та сосисок. Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко презентували оновлене шкільне меню]&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Більшість стандартів не оновлювалися протягом десятків років. Тобто наші діти їдять зараз те ж саме, що ми їли 30 років тому. Час іде вперед, а шкільна їдальня залишається все тією ж. Такого бути не може/&lt;ref name=&quot;Олена&quot;/&gt;}}
{{Q| Цитата   =Як мама, я завжди думаю про те, чим харчуються мої діти, коли вони не вдома. П’ять днів на тижні майже весь день діти проводять не вдома і не можемо проконтролювати, що вони їдять і що купують в шкільному буфеті. Тоді як наше здоров’я з дитинства – це здобуток для майбутнього. Якщо ми хочемо, щоб наші люди в майбутньому були здорові так активні, то ми повинні дбати про дітей.&lt;ref&gt;https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/novyny/ak-zminitsa-z-veresna-harcuvanna-v-skolah-rozkazuut-olena-zelenska-ta-evgen-klopotenko&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про українських дизайнерів ==
{{Q| Цитата   =Мені пощастило бути не лише першою леді, а першою леді [[Україна|України]]. Країни, в якій є багато талановитих дизайнерів. Це суперзірки у світі моди. Завдяки вашим талантам, любі дизайнери, я можу використовувати свою роботу та статус, аби з гордістю презентувати Україну на міжнародній арені.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Для своїх міжнародних візитів я завжди обираю вбрання від українських дизайнерів.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Перші леді інших країн, які приїжджають в [[Україна|Україну]], часто просять організувати поїздки в шоу-руми, де представлені роботи українських модельєрів.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Сьогодні українські бренди підкорюють світ. Серед фанатів вишуканих суконь від Олени Реви та Христини Бобкової, розкішних образів від Артема Климчука, капелюхів від [https://uk.wikipedia.org/wiki/Багінський_Руслан_Володимирович Руслана Багінського] та речей інших вітчизняних модельєрів є всесвітньо відомі знаменитості.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Успіх українських модельєрів – не випадок, а тренд, за яким стоїть робота багатьох команд. Наші дизайнери зшивають світ. У всіх сенсах цього слова.&lt;ref name=&quot;Олена про дизайнерів&quot;&gt;https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544&lt;/ref&gt;}}
== Про проєкти Зеленської-першої леді ==

== Джерела ==
# https://lifestyle.segodnya.ua/ua/lifestyle/showbiz/5-citat-iz-novogo-intervyu-eleny-zelenskoy-o-zolotyh-lyustrah-heyterah-muzhe-i-drugom-1525187.html
# https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-11-18/vogue-vyipustil-intervyu-s-elenoy-zelenskoy-vot-ee-glavnyie-tsitatyi-i-neopublikovannyie-ranee-foto-semi/29254
# https://bessarabiainform.com/2021/05/o-muzhe-narkomane-i-marine-poroshenko-osnovnoe-iz-pervogo-teleintervyu-eleny-zelenskoj/
# https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/novyny/ak-zminitsa-z-veresna-harcuvanna-v-skolah-rozkazuut-olena-zelenska-ta-evgen-klopotenko
# https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/ukrainian-women-in-vogue-elena-zelenskaya.html
# https://showbiz.24tv.ua/olena-zelenska-pidkorila-obrazom-forumi-ukrayina-novini-ukrayini_n1565544
# https://www.president.gov.ua/news/olena-zelenska-vzyala-uchast-u-pyatomu-ukrayinskomu-zhinocho-70681
== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Зеленська Олена}}

[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Автори-З]]
[[Категорія: Народились 1978]]
[[Категорія: Українські сценаристи]]
[[Категорія: Дружини президентів України]]
[[Категорія: Українські громадські діячі]]</text>
      <sha1>ed4wtml1l8pq4esnsdjc0fiijje0y7q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіцитати:GUS2Wiki</title>
    <ns>4</ns>
    <id>37957</id>
    <revision>
      <id>135496</id>
      <parentid>135323</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T19:33:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexis Jazz</username>
        <id>13531</id>
      </contributor>
      <comment>Updating gadget usage statistics from [[Special:GadgetUsage]] ([[phab:T121049]])</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1222" xml:space="preserve">{{#ifexist:Project:GUS2Wiki/top|{{/top}}|This page provides a historical record of [[Special:GadgetUsage]] through its page history. To get the data in CSV format, see wikitext. To customize this message or add categories, create [[/top]].}}
Наступні дані взяті з кешу, востаннє він оновлювався о 2024-04-25T13:50:52Z. У кеші зберігається не більше 5000 {{PLURAL:5000|1=запису|записів}}.
{| class=&quot;sortable wikitable&quot;
! Гаджет !! data-sort-type=&quot;number&quot; | Кількість користувачів !! data-sort-type=&quot;number&quot; | Активні користувачі
|-
|CurIDLink || 18 || 1
|-
|DisambigHili || 19 || 1
|-
|HotCat || 33 || 2
|-
|InsertPersonTemplate || 20 || 2
|-
|MarkGender || 1 || 0
|-
|Statistics || 26 || 3
|-
|SubPages || 15 || 1
|-
|YellowBackgroundRedirects || 16 || 1
|-
|editHysteria || 15 || 1
|-
|purgetab || 15 || 1
|}
* [[Спеціальна:GadgetUsage]]
* [[m:Meta:GUS2Wiki/Script|GUS2Wiki]]
&lt;!-- data in CSV format:
CurIDLink,18,1
DisambigHili,19,1
HotCat,33,2
InsertPersonTemplate,20,2
MarkGender,1,0
Statistics,26,3
SubPages,15,1
YellowBackgroundRedirects,16,1
editHysteria,15,1
purgetab,15,1
--&gt;</text>
      <sha1>gskr24fvgbtxvigjq1sni847hriw94n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Косач-Кривинюк Ольга Петрівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>38177</id>
    <revision>
      <id>135520</id>
      <parentid>135430</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:53:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14549" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Ольга Косач-Кривинюк
| Зображення = 
| Ширина = 
| Опис = 
| wikipedia = Косач-Кривинюк Ольга Петрівна
| source = 
| commons = 
}}
{{othernames|Косач}}
'''Ольга Косач-Кривинюк ''' (26 травня 1877, Звягель, Волинська губернія&amp;nbsp;— 11 листопада 1945, Авґсбурґ, [[Німеччина]])&amp;nbsp;— українська [[письменниця]], [[Літературознавець|літературознавиця]], [[перекладач]]ка, викладачка, бібліографка, етнографка, [[лікар]]ка за фахом, членкиня Петербурзької та Київської [[w:Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|«Просвіт»]].

Дочка [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]] та [[Косач Петро Антонович|Петра Косача]], сестра [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Косач Михайло Петрович|Михайла Косача]], [[Косач-Шимановська Оксана Петрівна|Оксани Косач]], [[Косач Микола Петрович|Миколи Косача]] та [[Косач-Борисова Ізидора Петрівна|Ізидори Косач]], дружина [[Кривинюк Михайло Васильович|Михайла Кривинюка]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Соняшний, теплий, літній день. Ґанок на кілька сходинок, перед ним широкий двір, вибрукуваний великим камінням. По один бік двору вулиця, по другий – густий старий сад. Просто проти ґанку в глибині двору колодязь, а за ним квітник і город. На нижній сходинці ґанку сидить жінка у вишиваній сорочці, зав’язана хусткою. В приполі вона тримає невеличку дитинку, дівчинку, в самій вишитій сорочечці підперезаній вузеньким червоним пояском. Я якось не знаю, а почуваю, що та дитина, то – я, що то я бачила той двір того соняшного літнього дня&lt;ref name=&quot;uain&quot;&gt;[https://uain.press/blogs/olga-kosach-sestra-biograf-lesi-ukrayinky-1248258 Ольга Косач – сестра-біограф Лесі Українки]&lt;/ref&gt;.}}

== Батько Лесі Українки (спогад), 1943 р ==
{{Q|Цитата = Мати нашого батька Марія Степанівна Косач, дівоче прізвище Чернянська, була не мглинська, а приїхала туди лише 1838 року з Полтави, де жила довший час, родом же була, здається, з Чернігова. Вона померла 3/ХІ 1848 року, і батько наш її зовсім не пам'ятав, з оповідань же старших родичів знав і нам розказував, що була вона дуже лагідна, добра жінка, розумна і, як на той час, гарно освічена. З оповідань трудно збагнути, від чого вона померла: не то від сухіт, не то від крайнього виснаження й тяжкої анемії, була вона взагалі тендітна й слабка&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;&gt;[https://zbruc.eu/node/83464 «Батько Лесі Українки». Ольга Косач-Кривинюк]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Дід наш, батьків батько Антін Григорович Косач був людина мало освічена, але від природи розумна, дуже чесна й добра, однак був він страшенно запальний і міг скипіти до нестяму. Помер дід, як йому було 96 років, і мало не до самого кінця свого життя був сильний і здоровий&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Батько наш, видко, вдався не в свого батька, високого, здорового, сильного чоловіка, а в матір, бо був середнього зросту, худий та тендітний замолоду. Дуже зарані почав слабувати на склерозу судин та міокардит&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Батько мав завжди винятково велику охоту до читання і просто таки виключно гарну пам'ять, надзвичайну пам'ять усе своє життя.&lt;br/&gt;В чернігівській гімназії батьковим учителем словесности був [[Глібов Леонід Іванович|Леонід Глібів]] і батько завжди дуже тепло, з великою симпатією і пошаною згадував його, дуже любив його байки, силу їх знав напам'ять і гарно деклямував нам&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Бувши в Києві в університеті, батько скоро зазнайомився, а далі й заприятелював і подружився з київськими українцями, тоді молодими, як і він: [[Драгоманов Михайло Петрович|М.П. Драгомановим]], В.Б. Антоновичем, П.Г. Житецьким, Михальчуком, О.І. Левицьким, [[Лисенко Микола Віталійович|М.В. Лисенком]], [[Старицький Михайло Петрович|М.П. Старицьким]], В.Л. Беренштамом та іншими. Коли В.Б. Антонович закладав тоді «Українську Громаду», що потім була відома під назвою «[[Стара громада|Стара Громада]]», то організував її по системі трійок&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою і вдачею. Щодо вроди, то й по батькових фото з молодих літ видко і з розповідей матері, тіток і дядька виходило, що в Лесі такі самі риси обличчя, барва очей і волосся, як у батька, такий самий зріст і постать, така сама тендітність. Вдачею ж вони обоє однаково були лагідні та добрі безмежно, однаково обоє бували здатні страшенно скипіти, коли їх дійняти чимсь особливо для них дошкульним.}}
{{Q|Цитата = Обоє вони, і батько й Леся були однаково делікатні у відносинах з людьми, намагаючись нікого собою не затруднити, не клопотати, не намагати. Терплячи самі біль, чи жаль, чи горе, намагалися не журити чи не мучити інших тими своїми почуваннями і тлумили їх у собі з якоюсь нелюдською силою&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Була в батька й Лесі ще одна спільна, надзвичайно цінна риса: вони надиво високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини, і завжди поводилися так, щоб не ображати, не принижувати тієї гідности. Я не пам'ятаю випадку, щоб батько чи Леся повелися з кимсь грубо, брутально; не пам'ятаю й єдиного разу, щоб батько когось з нас, дітей, налаяв чи насварив, чи щоб щось наказав зробити&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Батько був дуже начитаною людиною, хоч і в перекладах, але добре знав світову літературу, літературу ж російську знав досконало, незгірше знав і українську, бо давню знав ще змолоду, за новішою ж слідкував, читаючи все, що тільки виходило друком. Звичайно, що й Лесине писання він знав ще в рукописах&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Коли згадую [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], то зараз у моїй уяві повстає його образ, як я бачила його востаннє: це було 1909 4/IV через день після смерти мого батька. Франко стояв у нас в хаті близько домовини з тілом батька і слухав Панахиду; рясні сльози котилися йому по обличчю і він не міг їх втерти своїми хворими вже тоді руками. То був образ жалю й горя за близьким приятелем&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Батько справді був приятелем не тільки багатьох окремих українських письменників, він був приятелем усієї [[Українська література|української літератури]] й [[Українська культура|культури]] взагалі. Він робив усе, що міг, щоб допомогати розвиткові їхньому. У всіх культурно-літературних справах Старої Громади він брав участь і матеріяльно і роботою. Всі видання (в тому числі й Лесиних творів) нашої матері (Олени Пчілки), починаючи з видання її збірки українських народних узорів, матеріяльно були батькові видання, бо мати власних коштів не мала до смерти своєї матері, батько ж, не жалуючи, давав їй кошти на всі її видання та інші українські справи, бо цілком співчував їй у всіх тих інтересах&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Хто шанує Лесину пам'ять, той повинен віддати належну пошану і пам'яті її найщирішого, найкращого приятеля-друга, пам'яті її батька, що за все своє життя не поклав і марної стеблинки поперек Лесиної дороги, а навпаки, як тільки міг і вмів, промітав тую дорогу для неї&lt;ref name=&quot;zbruc&quot;/&gt;.}}

== Про Ольгу Косач-Кривинюк ==
{{Q|Цитата = У 5 років Оля вже вміла читати. Освіту отримувала домашню, нітрохи не гіршу, ніж у найкращих гімназіях. Німецька, французька, польська, чеська мови, історія, література, математика, фізика, хімія – усьому навчали батьки, старший брат із сестрою або приїжджі студенти. Саме з розрахунку на неї, як на першу читачку, Леся Українка написала перший в Україні підручник з історії Стародавнього Сходу&lt;ref name=&quot;uain&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Марися Тишкевич}}
{{Q|Цитата = Протягом багатьох років Ольга Косач-Кривинюк збирала матеріали до біографії своєї геніальної сестри, поетеси Лесі Українки. Вона дбайливо зберігала її листи й особисті речі, систематизувала факти життєпису, підготувала хронологію життя і творчості. В останні роки життя Ольга взялася за написання спогадів – про батька, матір і про дитячі роки Лесі. Усі ці матеріали частково залишилися в рукописному відділі Академії наук у Києві, а частину вона забрала із собою за кордон. Уже після її смерті, 1970 року, в [[Нью-Йорк]]у побачила світ підготовлена нею праця «Леся Українка: хронологія життя і творчости», яка містить понад 900 сторінок&lt;ref name=&quot;uain&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Марися Тишкевич}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські мемуаристи]]
[[Категорія:Українські журналісти]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>guuv9bje32hbtxfmb6prpzjxfk8yfvh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Гутцайт Оксана Петрівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>38196</id>
    <revision>
      <id>135518</id>
      <parentid>121891</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:52:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7944" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Гутцайт Оксана Петрівна
| Зображення = 
| Опис = 
| wikipedia = Гутцайт Оксана Петрівна
| source = }}
'''Оксана Петрівна Гутцайт''' (до шлюбу — Андрусенко; народилась 15 березня 1977, [[Харків]]) — українська журналістка, радіо- і телеведуча. Працювала ведучою на телеканалах «БТБ», «НТН», «Новий канал», «1+1». Працює на ICTV ведучою програми «Факти».
== Цитати про себе ==
{{Q| Цитата   = У [[Життя|житті]], як і в [[Спорт|спорті]], за все треба боротися. З дитинства батьки привчили мене складати список справ наперед. З того часу в мене завжди купа щоденників.&lt;ref name=&quot;Оксана Гутцайт&quot;&gt;https://web.archive.org/web/20160414225751/http://womo.com.ua/womo-portret-oksana-guttsayt/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Такого, щоб я сиділа і цілу годину відпочивала перед телевізором чи комп'ютером, просто не буває. Мені обов'язково треба кудись тікати, з кимось зустрічатися. У мене і діти живуть за щоденниками. Не знаю, правильно це чи ні. Але я сама так виросла і чогось досягла у своєму житті. Я взагалі не можу жити у розслабленому стані!&lt;ref name=&quot;Оксана Гутцайт&quot;&gt;https://web.archive.org/web/20160414225751/http://womo.com.ua/womo-portret-oksana-guttsayt/&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про сім'ю ==
{{Q| Цитата   = Так повелося, що для мене найголовніше у житті – це сім'я. Кажуть, «ніколи не кажи «гоп», але я думаю, що мене ніщо не зможе переконати у протилежному. Тому вечори в мене лише для дітей та чоловіка.&lt;ref name=&quot;Оксана Гутцайт&quot;&gt;https://web.archive.org/web/20160414225751/http://womo.com.ua/womo-portret-oksana-guttsayt/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Мій головний обов'язок - щоб чоловік був щасливий. Якщо я бачу, що він в поганому настрої, то встану, приготую сніданок, по голівці погладжу, тапочки принесу... Коли він щасливий, все відбувається з- точністю до навпаки: він готує мені каву і сніданок, якщо я не встигаю.&lt;ref name=&quot;Гутцайт&quot;&gt;http://nova.te.ua/statti/oksana-guttsajt-ya-tak-zakohalasya-u-vadyma-shho-ni-dyhaty-ni-zhyty-ne-mogla//&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Я давно розгадала секрет свого чоловіка: йому для щастя потрібно, щоб у холодильнику завжди була їжа. Добре, що він у мене спортсмен і їсть дуже мало (оскільки схильний до повноти). Вранці - сирок, вдень -супчик, салатик і рибка, ввечері - яблучко.&lt;ref name=&quot;Гутцайт&quot;&gt;http://nova.te.ua/statti/oksana-guttsajt-ya-tak-zakohalasya-u-vadyma-shho-ni-dyhaty-ni-zhyty-ne-mogla//&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Взагалі, головне в [[Сім'я|сім'ї]] - повага одне до одного. Навіть не [[кохання]]. Кохання, мені здається, з прожитими роками трансформується в родинне ставлення, ніби тебе вже кров'ю прив'язали. Але якщо у подружжя є повага, то сім'я не розпадеться. Ще важливо рости і розвиватися разом, і якщо цього хочеться обом партнерам, то їм неймовірно пощастило. &lt;ref name=&quot;Гутцайт&quot;&gt;http://nova.te.ua/statti/oksana-guttsajt-ya-tak-zakohalasya-u-vadyma-shho-ni-dyhaty-ni-zhyty-ne-mogla//&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Головне у вихованні дітей – любов. При першій нагоді я намагаюся показати Ельці та Маркуші, як я їх люблю. Мені може подобатись чи не подобатись вчинок когось, але дітей потрібно любити безумовно! Це по-перше. А по-друге, я вважаю, що дітей потрібно спрямовувати та навантажувати.&lt;ref name=&quot;Оксана Гутцайт&quot;&gt;https://web.archive.org/web/20160414225751/http://womo.com.ua/womo-portret-oksana-guttsayt/&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про роботу ==
{{Q| Цитата   = Чесно кажучи, ніколи не думала, що стану телеведучою. Із дитинства я була впевнена, що моє життя буде пов’язане виключно зі спортом. У 5 років почала займатися художньою гімнастикою. Причому абсолютно випадково – це була єдина секція, розташована зовсім поряд із нашим будинком. Звісно, мріяла стати олімпійською чемпіонкою – який же спортсмен про це не мріє? Однак не судилося. Відразу після школи стала працювати тренером, поставила собі за мету виростити чемпіонку, якщо вже самій не вдалось нею стати.&lt;ref&gt;https://ictv.ua/ua/star/oksana-guttsajt/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Свою кар’єру почала на радіо, коли Валентин Щербачов запросив мене до Всесвітньої спортивної агенції радіоведучою. Згодом перейшла на телебачення спортивним кореспондентом, а вже за три місяці вела спортивні новини на національному каналі. Після того була ведучою і інформаційних програм, і розважальних шоу. Чесно скажу, в новинах мені цікавіше – тут ти постійно тримаєш руку на пульсі часу, тут від тебе залежить, як люди сприйматимуть ту чи іншу інформацію. Тож новини – це моє!&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20160610111710/http://fakty.ictv.ua/ua/index/person/id/815/&lt;/ref&gt;}}
== Джерела ==
* https://web.archive.org/web/20160414225751/http://womo.com.ua/womo-portret-oksana-guttsayt/
* http://nova.te.ua/statti/oksana-guttsajt-ya-tak-zakohalasya-u-vadyma-shho-ni-dyhaty-ni-zhyty-ne-mogla/
* https://web.archive.org/web/20160610111710/http://fakty.ictv.ua/ua/index/person/id/815
* https://novomediaforum.org/speaker/oksana-guttsajt
* https://web.archive.org/web/20160304190438/http://www.telekritika.ua/news/2011-05-06/62584
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Г]]
[[Категорія: Жінки]]
[[Категорія: Народились 1977]]
[[Категорія: Українські журналістки]]
[[Категорія: Українські телеведучі]]</text>
      <sha1>57p7ffsmjr8edjx3ikrf4lci4oudlpt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фролова Тетяна Іллівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>38251</id>
    <revision>
      <id>135521</id>
      <parentid>133362</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:53:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6196" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{othernames|Фролова}}
'''Фролова Тетяна Іллівна ''' (до шлюбу Кноль, 22 квітня 1941, Білозірка, Кременецький район (раніше Лановецький район), Тернопільська область, Україна&amp;nbsp;— 7 березня 2021&amp;nbsp;р., [[Львів]])&amp;nbsp;— українська незряча поетка, педагогиня, громадська діячка.&lt;ref&gt;«Тернопільський енциклопедичний словник», Том 3 (П – Я). Тернопіль, видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» 2008, Стор. 534
ISBN 978-966-528-279-2 &lt;/ref&gt;
== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   =От де саме я народилася — це дуже важливо. То скажу, що народилася я на Тернопіллі, у селі Білозірка, де найсмачніша в світі вода, найлагідніші вітри і найсолодші грушки… Росла і вчилася у Львові. Тут живу і зараз. У Львові народилися три мої сини і всі мої книжки.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;&gt;Т. Фролова. Сік дикої груші. - Львів.: Видавництво &quot;Край&quot;, 2005. - стор.4,5,11,12,34,98,109,114,125. - ISBN 966-547-184-8. &lt;/ref&gt; 
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
*От і груша та мусить мати розгалуження…&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
{{Q
 | Цитата   = Адже вірші – це сповідь поета: що тішить і що болить, каяття чи відчай безнадії, — все у віршах. Спогад  і любов, гріх і…Все те, що властиве людині. Тільки не кожна людина вміє про те сказати віршами. Та якщо людина вміє вірші сприймати, пропускати крізь своє серце, тоді така людина теж поет.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Бачити світ… це не для мене. Власне, не зовсім для мене. Бо я сліпа. Очима я не можу побачити сонце, небо, квіти і дику грушу. Очима — ні. Я світ бачу серцем, всім своїм єством, вбираю його, причащаюся від його краси і за все дякую Богу: і за квітку, і за травину, за пташиний спів і за те, що я здатна все це відчути, немов і справді побачити.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Коли пишеться книжка, то хочеться її як найскорше донести до читача.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   =Та досконалим є тільки Бог, а ми, люди, завжди маємо прагнути до досконалості.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
== Цитати з віршів==
{{Q
 | Цитата   = Обізвалась мати
Вітром в вишині:
Передайте дітям 
Все, що вас навчила, 
Заспівайте внукам 
Всі мої пісні.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар =вірш &quot;Чебрецевий смуток&quot; 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Любов чужу не переймаю,
Але і свою не відпущу.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар =вірш &quot;Долі&quot; 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Схилились кетяги бузку
так ніжно у привіті.
Люби її, люби таку –
єдину в цілім світі.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар =вірш &quot;Шістнадцята весна&quot; (Марті Юркевич) 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Нехай колись нас судить Бог.
І хай прощає нам провини,
а ми підходьмо до людини,
щоб розділити біль на двох.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар =вірш &quot;Людський суд&quot; 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Чим ти мене полонила,
так і не можу збагнути.
Дівчино гарна,
дівчино мила,
як твої очі забути?&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар =вірш &quot;До дівчини&quot; 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Ти не береш мене за руку.
Ми на порозі у розлуку.
Ми ще з тобою не чужі.
Але чому кричать стрижі?&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар =вірш &quot;Кричать стрижі&quot; 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Прокинуться квіти й здивуються,
що хмари із сонцем цілуються,
що вітер розбійником свисне
й калину до себе притисне.&lt;ref name=&quot;Сік&quot;/&gt;
 | Коментар =вірш &quot;Дивуються квіти&quot; 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}


== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
*Т. Фролова. Сік дикої груші. - Львів.: Видавництво &quot;Край&quot;, 2005. - 160с. - ISBN 966-547-184-8.

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ф]]
[[Категорія:Українські поетеси]]
[[Категорія:Українські сліпі поетеси]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Персоналії]]</text>
      <sha1>3ge2nhpjm4kd345zz19quufjat8b7tg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Герман Ганна Миколаївна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>38364</id>
    <revision>
      <id>135527</id>
      <parentid>122703</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:57:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10165" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Герман Ганна Миколаївна
| Зображення = 
| Ширина = 
| Опис = 
| wikipedia =Герман Ганна Миколаївна
| source = 
| commons = 
}}
'''Ганна Микола́ївна Ге́рман''' (до шлюбу Стеців; 1959) — українська [[політик]]иня, [[журналістка]] та [[письменниця]], [[народний депутат]] України 5, 6 і 7 скликань; прес-секретарка [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]].

== Цитати ==

{{Q|Цитата = Янукович стане легендою для майбутніх поколінь, тому що в найближчі сто років навряд чи комусь вдасться повторити те, що він зумів зробити у своєму житті. Я багато чому навчилася у Януковича. І, напевно, найголовніше - це гідно, з яким треба зустрічати і життєві втрати, і життєві придбання&lt;ref name=&quot;янук&quot;&gt;[https://www.pravda.com.ua/news/2011/02/4/5881692/ Герман: Янукович стане легендою для майбутніх поколінь] Українська правда. 4 ЛЮТОГО 2011&lt;/ref&gt;.|Коментар=про [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Мине багато років, і колись нашим правнукам будуть розповідати легенду про хлопчика-сироту, який мав найважче життя, яке тільки можна собі уявити. Котрий подолав усі труднощі. Став сильним. Став добрим і справедливим до людей і вивів країну на шлях благополучного розвитку&lt;ref name=&quot;янук&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=про [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Януковича мало хто знає по-справжньому. Цю людину Україна ще не оцінила належним чином. Навіть його обрання на пост президента країни - хоча і дуже висока, але поки що далеко не повна оцінка цієї політичної фігури&lt;ref name=&quot;янук&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=про [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Найцінніше, що я придбала, завдяки рокам роботи з Віктором Януковичем, - це досвід. Ніколи, ніде, ні в одному [[університет]]і світу я не отримала б такої високої школи розуміння людей і процесів, яку маю від спілкування з цією людиною, політиком, державним діячем&lt;ref name=&quot;янук&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Я Україну не покину. От і все. Буду я тут жити чи буду тут похована. Для мене це немає аж такої великої ціни – моє особисте життя&lt;ref name=&quot;янук1&quot;&gt;[https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/26/7184565/ Герман розповіла про поїздку до Москви й розмову з Януковичем]. Українська правда. 26 ЧЕРВНЯ 2018&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = мене образили слова журналіста в прямому телеефірі, який сказав, що мені взагалі не можна ставити гострих запитань, бо я «слаба жінка». А я не жінка, я політик...&lt;ref name=&quot;янук2&quot;&gt;[https://umoloda.kyiv.ua/number/1829/180/64953 Цитати тижня]. Україна молода. 04.02.2011&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Мені самій було непросто пояснити навіть для себе це моє рішення - в мене ж була дуже цікава робота, я мала добре ім'я, мене любили, я була відомою журналісткою, мала добру посаду, як на ті часи - дуже непогану зарплату, легальну зарплату. Я була в дуже добрій ситуації. Як правило, люди від добра добра не шукають. У моєму житті все навпаки. Коли в моєму житті все комфортно, то я... починаю шукати проблему на свою голову.&lt;ref name=&quot;янук3&quot;&gt;[https://detector.media/prikhozhaya/article/145840/2008-12-16-yak-dusya-zizdyla-v-gosti-do-ganny-german/ Як Дуся з'їздила в гості до Ганни Герман]&lt;/ref&gt;|Коментар=про рішення зайняти посаду прес-секретаря Кабінету міністрів України при Януковичі, залишивши посаду керівника українського бюро &quot;Радіо Свобода&quot;|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Коли я прийшла в Кабмін, то зрозуміла, що таке українська влада на той момент. Кабмін - сіра і нецікава споруда. Всередині ще гірше. І коли я прийшла - з іншого світу, з іншим стилем думання, туди, на оті «красниє дорожкі» - ось тоді тільки я зрозуміла, що зробила.&lt;ref name=&quot;янук3&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Під час нашої першої розмови Янукович вразив мене своєю відвертістю, щирістю, він нічого не приховував. В ті часи про Януковича мало хто знав щось докладно. Ходили якісь легенди, хтось щось розказував і тільки. Під час інтерв'ю він розказав, як жив, як померла мама, як лишився сам, як тато відселив його з бабцею у флігель, бо одружився з іншою, і як вони з бабцею жили на пенсію в 12 карбованців. Як потрапив до в'язниці. Як був виправданий судом. Просто і абсолютно щиро все розказав. І я побачила в ньому сильну людину, яка в житті мала різні ситуації, і навіть дуже складні, але зуміла піднятися над тим усім і над самим собою і стати Прем'єр-міністром України. І я вирішила, що повинна показати його людям таким, яким він є.&lt;ref name=&quot;янук3&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата =  Це ті люди, які не мають досвіду, не мають пережитого - вони ще порожні. Їх надувають, як кульки, а потім вони лопаються. Їх готують технологи. Скажу по Платону: справжній державний муж починається після 60 років. Я би зробила в політиці віковий ценз.&lt;ref name=&quot;янук3&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=мро молодь в політиці|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = У мені змалку це - не відповідати злом на зло. І це рятує в неприємних ситуаціях. Мене виховувала бабуся, бо батько рано помер, мама багато працювала, їздила. Так ось, коли я питала, що мені робити з тими, хто мене скривдив, бабуся казала: молитися за них. Коли ти доброзичливістю відповідаєш на зло, це завжди діє, за виключенням, скажімо так, дуже «хворих» людей. &lt;ref name=&quot;янук3&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

== Про Ганну Герман ==

{{Q|Цитата = Герман знищила мою віру в пластичну хірургію. Я думала, що як буду мати гроші і доживу до 50 років, то підтягну собі мішки під очима, які вже обвалюються. Але подивилася на Герман – нє... краще вже мішки. Навіщо їй зашили очі.&lt;ref name=&quot;юеееі&quot;&gt;[https://zaxid.net/ganna_german_povernulasya_v_politiku_z_nevdaloyu_plastikoyu_oblichchya_n1381855 Ганна Герман повернулася в політику з невдалою пластикою обличчя]&lt;/ref&gt;|Коментар= |Автор=[[Мар'яна П'єцух]], журналіст}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{DEFAULTSORT:Герман, Ганна}}
[[Категорія:Автори-Г]]
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Жінки-політики XXI століття]]</text>
      <sha1>q4q5swlvhgx443htmsqtwo2jp47px2b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мар'яна П'єцух</title>
    <ns>0</ns>
    <id>38368</id>
    <revision>
      <id>135570</id>
      <parentid>122722</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:36:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13346" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Мар'яна П'єцух
| Зображення = 
| Ширина = 
| Опис = 
| wikipedia = 
| source = 
| commons = 
}}
'''Мар'яна П'єцух''' — українська [[журналістка]], лауреат нагороди &quot;Честь професії&quot;. 

Як журналіст почала працювали у Львові, а пізніше в Києві. В газетах «Поступ», «України молода», «Новинар», канал ZIK, «Українська правда». У травні 2020  стала спеціальним кореспондентом «Громадського» за напрямом «Політика і суспільство».

== Цитати ==

{{Q|Цитата = років десять тому в мене так само блищали [[очі]], я кидалася на кожну тему, а тепер вони не горять. Це велика біда. Мої очі цинічно згори на все це дивляться… Я не можу вибрати собі іншу професію, тому що насправді я себе знайшла в цій професії.&lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;[https://detector.media/community/article/129800/2017-09-11-maryana-pietsukh-chym-bilshe-ya-izhdzhu-na-skhid-tym-bilshe-usvidomlyuyu-shcho-doroslykh-my-vzhe-ne-pererobymo/ Мар'яна П'єцух: «Чим більше я їжджу на Схід, тим більше усвідомлюю, що дорослих ми вже не переробимо»] Детектор-медіа. 11 вересня 2017&lt;/ref&gt;.|Коментар=про роботу журналіста|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Чим більше я їжджу на Схід, тим більше усвідомлюю, що дорослих ми вже не переробимо. Але я вірю в дітей, вважаю, потрібна державна програма, за якою кожна дитина, що живе на [[Донбас|Донбасі]], хоча б раз на рік могла виїжджати на тиждень-два звідти. Це допоможе формувати світогляд нового покоління Донбасу й принесе зміни в уявлення старшого покоління. Я багато разів чула історії про дітей, які поверталися з таких поїздок геть іншими.&lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = [[Галичина|Галичани]] більш релігійні, більш повернуті на естетиці своїх будинків і присадибних ділянок. Заради добудови другого чи третього поверху свого будинку галичанин ладен їхати на принизливі заробітки за кордон, щоб хата була не гірша, ніж у сусіда. На Донбасі люди сильно цим не переймаються. Але це не значить, що люди там не працьовиті. Я чула не раз, що навпаки. Що галичани більш прошені до роботи, більш перебірливі, а вихідці з Донбасу хороші виконавці, які не ставлять зайвих запитань. Хоча, це, звісно, галичани можуть списати на рабську психологію. &lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = [[Донецьк]] і [[Львів]] зі своїми «понтами» й містечковим патріотизмом чимось схожі. Це, я маю на увазі, до війни... &lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Галичани далі живуть у своєму вакуумі і вважають себе «правильнішими» за решту українців, не бачать потреби подорожувати на схід України.&lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Я не вірю в майбутнє Донбасу за рік-два, але за десять — так, якщо системно працювати з дітьми... Виїжджати дітям потрібно і для того, щоб виходити за межі інформаційного вакууму свого дому і родини. Бо хоча в школі їм розказують відповідно до програми про патріотизм і так далі, вдома часто вони чують від батьків протилежне. Одна дівчинка-першокласниця, яка в школі з рукою на серці співала гімн, а в кінці голосно сказала «Слава Україні!», мені зізналася, що мама їй забороняє говорити ці слова. &lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Від мешканців прифронтових сіл я не раз чула, що вони не довіряють українським телеканалам, як і російським, бо чують викривлену інформацію або навіть неправду. Кажуть, ми ж тут живемо і бачимо на власні очі, тому не віримо нікому, всі брешуть.&lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата =  колосальна проблема у висвітленні теми Донбасу — це відсутність єдиної державної політики щодо сьогодення й майбутнього окупованих територій. Як можна вимагати від журналіста єдино правильної позиції у висвітленні цієї теми, яка не має нікому нашкодити, якщо сама держава не розібралася у своїй позиції?&lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Щоразу, коли я повертаюсь із відрядження й сідаю писати, в мене відчуття, що я ходжу по лезу, тому що одне неправильне речення — і мені скажуть, що я «сепарка» або навпаки. Наше суспільство через війну, кров, економічну кризу дуже наелектризоване, емоції часто перемагають здатність спокійно думати, що робити далі.&lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Якщо в [[Крим|Криму]], як на мене, люди робили більш ідеологічний вибір на користь Росії, то на Донбасі люди, оброблені російською пропагандою, голосували в основному шлунками. А тепер згадаймо, як голосують загалом українці на виборах і скільки з них готові продати за пайок свій голос. Я бачила таких у різних регіонах України. У нас вся Україна ведеться на популістські обіцянки.&lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Ті, хто ненавидять Україну, ніколи не зізнаються, що стріляли з окупованих територій. Ці люди будуть до останнього звинувачувати в усьому українських військових. І навпаки. &lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = [[Герман Ганна Миколаївна|Герман]] знищила мою віру в пластичну хірургію. Я думала, що як буду мати гроші і доживу до 50 років, то підтягну собі мішки під очима, які вже обвалюються. Але подивилася на Герман – нє... краще вже мішки. Навіщо їй зашили очі.&lt;ref name=&quot;юеееі&quot;&gt;[https://zaxid.net/ganna_german_povernulasya_v_politiku_z_nevdaloyu_plastikoyu_oblichchya_n1381855 Ганна Герман повернулася в політику з невдалою пластикою обличчя]&lt;/ref&gt;|Коментар= Про [[Герман Ганна Миколаївна|Ганну Герман]] |Автор=}}

{{Q|Цитата = вертаючись до [[Садовий Андрій Іванович|Садового]], я завжди казала і кажу: він — бог комунікації, вміє знайти підхід до кожного. &lt;ref name=&quot;детектор&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Мешканка Донецька сказала мені, що 50% людей у її будинку марить поверненням України. 50% людей розчарувалися в «ДНР». Вони зрозуміли, що це бандити. Вони знають, що зробили помилку, але бояться визнати це. Мешканка [[Луганськ]]а сказала, що всі, хто хотів виїхати до Росії, вже виїхали туди. Всі, хто повернувся, вже наїлися і «[[ДНР]]», і Росією. Тепер вони хочуть не 8 тисяч рублів пенсії, як у Росії, а 1200 гривень української пенсії. &lt;ref name=&quot;дгром&quot;&gt;[https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/chy-gotova-ukrayina-sluhaty-lyudey-z-nepidkontrolnyh-terytoriy Чи готова Україна слухати людей з непідконтрольних територій?]Громадське. 27 грудня 2016 &lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Українське суспільство, на мою думку, вже давно емоційно віддало Донбас &lt;ref name=&quot;дгром&quot;&gt;&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

{{Q|Цитата = Подивилась відео, де якась мама на Росії верещить в автобусі за вбитими сином в Україні. І проклинає Україну. І дуже боляче це дивитись.
Боляче вкотре розуміти, що в їх мізках не працює причинно-наслідковий зв'язок 
Боляче, що ті мозги взагалі не працюють, щоб зрозуміти, що ними обраний президент відправив їх синів стікати кишками на чужу землю.
Що не працюють, щоб зрозуміти, що на них ніхто не нападав.
Боляче, що вони, суки, не плачуть за нашими дітьми, дорослими , малими і ненародженими.
Боляче, що в той час , як вона ревить, над нашими дітьми літають ракети 
Боляче, що вони такі кончені просто існують.
Боляче, що через них нам нема спокою.
Боляче, що вони ще досі не здохли. І не здохнуть.
Боляче, що така вселенська несправедливість, що вони нас вбивають безкарно.
Бажаю їй здохнути, хоча краще б мучилась, але щоб не вити на весь автобус через відсутній мозок, що ми винні в втраті її сина. І збирати співчуття. Таких же безмозглих. &lt;ref name=&quot;ФБ1&quot;&gt;[https://www.facebook.com/tsvibak/posts/pfbid02g4pbAMT2hYiQaqmagvK6YZbLazmt2pGX7kgXFMAtacrRUjodBguUrgpmsnPgLcCTl Допис у Фейсбук] 19 жовтень о 18:44&lt;/ref&gt;|Коментар=|Оригінал=|Автор=}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{DEFAULTSORT:П'єцух, Мар'яна}}
[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Українські журналісти]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Львів]]</text>
      <sha1>dmab0m3bg6bqz0qf4dzq01s9jjf6b7e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шарій Ольга Олексіївна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>38771</id>
    <revision>
      <id>135532</id>
      <parentid>124191</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:59:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11515" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Шарій Ольга Олексіївна
| Зображення = Olga Shariy 2019.jpg
| Опис = 
| wikipedia = Шарій Ольга Олексіївна
| source = 
| commons = Category:Olha Sharii}}
'''Шарій Ольга Олексіївна''', до шлюбу Бондаренко; (народилась 25 березня 1989 року, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — проросійська [[журналістка]] з [[Україна|України]], пропагандистка, відеоблоґерка. Редакторка проросійського інтернет-видання «Шарій.net». Членкиня Міжнародної федерації журналістів, співзасновниця та керівниця забороненої в [[Україна|Україні]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/Партія_Шарія Партії Шарія].
== Цитати про журналістику ==
{{Q| Цитата   =[[Журналіст]] не є співробітником спецслужб. Більше того, [[журналіст]] навіть не громадянин. Насамперед [[журналіст]] — це [[журналіст]]. Він стоїть над усіма іншими поняттями. Бо якщо за роботу береться лікар, то якщо до нього на операційний стіл привозять ворога народу, злочинця, вбивцю — чи повинен у лікаря перемогти громадянин? Чи лікар повинен залишитися лікарем, а [[журналіст]] залишитися [[журналіст|журналістом]]?&lt;ref name=&quot;Ольга Шарій&quot;&gt;https://citaty.info/man/olga-sharii-bondarenko&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Коли я висловлюю негативне ставлення до того чи іншого ЗМІ, це не тому, що хочеться з ними посваритися. Ні! Я кажу, що цей факт несправедливий, що так писати не можна! І журналіст, який використовує брехливу інформацію, на майбутнє буде знати, що так не можна.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про політику ==
{{Q| Цитата   =[[Саманта Павер|Саманта Пауер]] висловила співчуття і назвала Чуркіна маестро дипломатії. Незважаючи на те, що вони не раз відверто принижували один одного в Радбезі. Українські блогери, політики та ЗМІ кажуть, що він зустрівся з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Павлов_Арсен_Сергійович Моторолою], якісь тупі жарти про пекло та Гаагу...В принципі, це те, що відрізняє людину від тварини. Тому поки що політична та журналістська еліта [[Україна|України]] складається здебільшого з мавп, дядька та тітки з великих країн, продовжуватимуть вирішувати долю української держави за спинами приматів. Примати б'ють себе в груди від щастя, показують червону дупу і возять паспорти, кулі та уламки. Буває.&lt;ref name=&quot;Ольга Шарій&quot;&gt;https://citaty.info/man/olga-sharii-bondarenko&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Як би банально і пафосно це не звучало, але мене надихає боротьба за те, щоб впливати на процеси, змінювати життя людей. Так, хтось скаже, що він йде в політику, щоб закінчити війну, або щоб українці жили по-європейськи, але ж це маячня! Тому що спочатку ти хочеш щось змінити в країні. Не роздати всім міфічні пенсії, а невеликими поштовхами, крок за кроком, привести до того, що люди почнуть жити в Україні по-людськи.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Якщо ми говоримо про глобальні цілі, то що б ти не заклав, які б точки зростання не намітив, вони не будуть здійсненні в країні, де немає законів, немає судів, немає поліції, де править вулиця. Навести правовий порядок — ось основа того, що потрібно для держави.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Мені здається, що в майбутньому новий президент буде президентом однієї зі сторін, що може поступово почати призводити до громадянського конфлікту, і це дуже погано.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Наш виборець — той, який аналізує, має здатність користуватися власним розумом. 73%, які проголосували за [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленського]] і потім за &quot;Слугу народу&quot; — люди, які були проти агресивної політики [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенка]] — це знак того, що в нас багато тих, хто думає, люди, які хочуть жити нормально. Це свого роду виборець майбутнього.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Червоні лінії для нас — це те, що ідеологічно повʼязане з поділом суспільства, з навʼязуванням єдиної точки зору, з квотами, мовними омбудсменами.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Порядок і закон у країні — це основа. Ми б починали з цього напрямку, щоб люди побачили, що є справедливість, що ті, хто замішаний у корупційних схемах, понесуть відповідальність.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я не вірю, що навіть якщо ми в документі запишемо, що в нас реформа, то ми почнемо жити за законом. В Україні ввели божевільні штрафи за водіння в нетверезому вигляді, і що? Виїжджає пʼяний чоловік, вбиває цілу сімʼю, а йому дають 7 років. І що? Він знає, що через 7 років він вийде і буде гуляти.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про чоловіка, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Шарій_Анатолій_Анатолійович Анатолія Шарія] ==
{{Q| Цитата   =Ми познайомилися звичайно, як усі люди, тому я не бачу в цій історії нічого особливого. Разом з тим, не хочу розповідати. Це було давно, але є моменти, які повинні залишатися особистими в історії двох людей.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Узагалі, з чого почалося сходження зірки Анатолія? З того, що людина втомлена приходить додому, у неї немає часу, вмикає телевізор або сайт, а там брехня і фейк. Але є Анатолій, який говорить, що ось ця картинка не 2014-го, а 2008 року, що ось цей факт — брехня, я це підтверджую тим-то і тим-то. Чому зʼявився запит на його інформацію? Тому що люди помітили, що їх обманюють, і що є той, хто показує, у чому полягає обман.&lt;ref name=&quot;Шарій фокус&quot;&gt;https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Папуги в [[Барселона|Барселоні]] – з номерками та їдять хліб із рук. Комедія. (реакція на затримання свого чоловіка, якого підозрюють у державній зраді)&lt;ref&gt;https://glavcom.ua/news/zatrimannya-shariya-vzhe-zyavilasya-reakciya-druzhini-foto-843255.html&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про українську мову ==
{{Q| Цитата   =Особливо я люблю патріотів, україномовних, які чомусь іноді не можуть довести українською свою фразу до кінця. Вони або говорять суржиком, або потім переходять на російську.&lt;ref name=&quot;Ольга Шарій&quot;&gt;https://citaty.info/man/olga-sharii-bondarenko&lt;/ref&gt;}}
== Джерела ==
* https://citaty.info/man/olga-sharii-bondarenko
* https://focus.ua/uk/politics/481760-olga-sharij-protiv-nas-vse-krome-adekvatnykh-lyudej
* https://glavcom.ua/news/zatrimannya-shariya-vzhe-zyavilasya-reakciya-druzhini-foto-843255.html
* https://24tv.ua/olga_bondarenko_de_zhive_druzhina_shariya_ta_ochilnitsya_partiyi_shariya_n1181023
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ш]]
[[Категорія: Жінки]]
[[Категорія: Народились 1989]]
[[Категорія: Українські журналісти]]</text>
      <sha1>1kneyxtbg0hx9iue08g9zc09scipcda</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лозинський Остап Тарасович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>39135</id>
    <revision>
      <id>135494</id>
      <parentid>127941</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T19:10:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>вікіфікація</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14928" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Остап Лозинський  
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Лозинський Остап Тарасович
 | commons = 
}}
{{othernames|Лозинський}}
'''Остап Лозинський''' (3 квітня 1983, [[Львів]]&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Остап Лозинський|url=https://art.lviv-online.com/ostap-lozynskyj/|website=ArtLvivOnline (Арт Львів Онлайн)|date=2014-04-12|accessdate=2022-01-06|language=uk|archive-date=6 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220106154052/https://art.lviv-online.com/ostap-lozynskyj/}}&lt;/ref&gt;&amp;nbsp;— 6 січня 2022, там само&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://lb.ua/culture/2022/01/06/502531_lvovi_vid_koronavirusu_vitsi_38.html |title=У Львові від коронавірусу у віці 38 років помер художник Остап Лозинський, LB, 06.01.2022 |accessdate=6 січня 2022 |archive-date=6 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220106094453/https://lb.ua/culture/2022/01/06/502531_lvovi_vid_koronavirusu_vitsi_38.html }}&lt;/ref&gt;)&amp;nbsp;— український художник та іконописець.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Буковинська ікона більш штивна. Лінія помітно втрачає легкість, доволі сухувата, колорит не такий витончений. Пояснення просте: ці ікони створювали вже наприкінці 19 й на початку 20 століття. Тоді у роботі почали використовувати фабричні фарби, які вже не мали таких варіацій відтінків. Тоді як фарби для гуцульських і покутських ікон робили самі майстри&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;&gt;[https://theukrainians.org/ostap-lozynskyi/ Остап Лозинський: «Звідки європейці знатимуть про Пінзеля, Новаківський Олекса Харлампійович|Новаківського і Труша, якщо про них нічого немає у жодних путівниках?»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Дуже важливо пам’ятати, звідки ростеш. Бо суспільство без [[Пам'ять|пам’яті]] — перекотиполе, — і це дуже гостро відчувається. Це наслідок того, що довгий час нам стирали пам’ять, [[любов]] до рідного і насаджували зовсім інші моделі поведінки і сприйняття. Зокрема власної культури&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Єдине, що вижило в Україні зі справді традиційного, то це сирні коники, гуцульські ліжники та яворівська іграшка.&lt;br/&gt;Щоправда, поодинокі майстри починають класно робити кераміку, займаються дереворитом, народною графікою. Так само є неймовірно цікаві зразки вишивки. Але це поодинокі приклади, які підтверджують правило, що назагал у країні з цим проблеми&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Коли кажу слово «ікона», то у свідомості виникає образ не класичної візантійської фрески Феофана Грека і не класичної української авторства галицького іконописця Івана Рутковича. Першим ділом загоряється лампочка і зринає асоціація з іконами на склі в автентичних гуцульських рамках. На це моє захоплення вплинув фільм Сергій Параджанова «[[Тіні забутих предків (фільм)|Тіні забутих предків]]»&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Коли працюєш над іконою, дуже важать сенси, смисли, які цінні не лише тобі. Ти не маєш права перейти певну ідейну межу, червону лінію. Про це треба пам’ятати&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Культура]] справді важлива країнам старої Європи і є складовою життя суспільства. У Польщі відносно недавно спромоглися купити роботу [[Леонардо да Вінчі]], придбати модерністський готель для Музею дизайну. Тоді як у нас культуру вважають якоюсь розвагою, гарним проведенням часу — але ж це набагато ширше поняття. Однак цього розуміння немає навіть у Львові&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Люди, які займаються відновленням давніх ремесел, культури, відчувають [[відповідальність]]. Зокрема перед нашими мертвими, які лежать у землі і є нашим корінням&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми заслуговуємо на інший рівень експонування етнографічних збірок. Сподіваюся, колись спроможемося на великий сучасний музей, у якому будуть і музейні колекції, і приватні. Львів має потужний потенціал&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми чимало досягли завдяки революціям, але в нас намагаються вкрасти наші здобутки. Зміни відбуваються не так, як би ми хотіли. Можливо, буде новий майдан, цього разу культурний, до якого маємо бути готові. Від 90 року й донині бачимо, наскільки майдани були важливі, наскільки вони змінили світ, суспільство. Але, на жаль, за великим рахунком, на майдани виходили одні і ті ж люди&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Моїм основним учителем стала збірка Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Звісно, що основні базові мистецькі навики, які дає академічна освіта, є надзвичайно важливими для митця-іконописця. Але найважливішими є віра й любов, бо якщо твориш те, у що не віриш, то воно без сенсу&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Насправді зараз в Україні дуже цікаве середовище сучасних іконописців, що об’єдналися навколо кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв, галереї Iconart та міжнародних іконописних пленерів у Новиці. Вони шукають нові шляхи, вкладають своє трактування. Я вважаю, що іконопис має розвиватись, а не стояти на місці й не перетворюватися на своєрідний ксерокс давніх візантійських зразків&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Наразі ми поза межами будь-яких музейних шляхів [[Європа|Європи]]. Звідки європейці мають довідатися про [[Йоган-Георг Пінзель|Пінзеля]], [[Новаківський Олекса Харлампійович|Новаківського]] і [[Труш Іван Іванович|Труша]], якщо про них нічого немає у жодних туристичних путівниках? Ми не навчилися популяризувати своє світові. Маємо робити культурну експансію. Зокрема, Львів має позиціонувати себе містом Пінзеля, Сосенка, Звіринського, Сельських та інших, і презентувати себе відповідно на міжнародному рівні&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата =  От малесенький приклад, який добре характеризує наше суспільство. Любимо поговорити, сісти поплакати, але нічого не зробити для того, щоб змінити й покращити ситуацію. Показуху навколо [[Андрей (Шептицький)|Шептицького]] люблять усі, але відновити історичну справедливість і бути такими, як Шептицький, не вміємо&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Параджанов Сергій Йосипович|Параджанов]] дуже правильно вплів у канву стрічки ікони на склі, опоетизував їх, підсилив образність, надав драматизму. Я навіть Карпати й Гуцульщину інколи бачу через його фільм і його геніальні очі&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Польща]], [[Литва]], [[Білорусь]], [[Словаччина]], [[Румунія]] — країни, які підтримують і дотують майстрів, що займаються народним мистецтвом. Для них відповідальність і пам’ять — не просто слова. Я не скажу, що там усе ідеально і прекрасно, та все ж там інакше. У нас же існує совкова традиція і лояльність до спілок народних майстрів, які часто не мають жодного стосунку до народного мистецтва&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У дитинстві над моїм ліжком висіло кілька ікон: святих Миколая, Юрія і Варвари. Це ікони, до яких я молився, на які постійно дивився. Пам’ятаю, як на початку 90-х зникало світло, я запалював свічку і її мерехтіння відбивалося на тому нерівному склі. Це були неймовірні відчуття. Ікони водномить мінялися. Я з ними ріс&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Українську ікону на склі поділяють на два типи: покутсько-гуцульська і буковинська. Гуцульська й покутська вирізняються легкістю, віртуозністю і надзвичайно цікавим колоритом. Їх якісно відрізняє декоративність рисунка. Займалися ними переважно народні майстри, не художники, вони творили з великою свободою. Не намагалися зробити ці ікони натуралістичними&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Часто держава підтримує підробки. Тут мова про совкове розуміння української традиції. Сумно, коли трапляються петриківські розписи, що не мають нічого спільного з петриківкою, бо петриківка закінчилась у 30-х роках. Те, що називають петриківкою тепер, — зовсім інше, але у голови людей вклали, що це щось традиційне&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я зробив десь шість виставок в Україні і за кордоном. Це і проєкти, які межують із класичною презентацією ікон, і проєкти-роздуми, як-от «Пуцлі» у «Дзизі», які зовсім по-іншому демонструють і переосмислюють іконопис на склі&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Якщо в дитячі голови вкласти правдиві сенси, викладати їм нормально [[Історія|історію]], [[Література|літературу]], культуру, [[Філософія|філософію]], тоді все у нас буде добре. Прекрасний приклад-метафора — гарне дерево, в якого обрізаний корінь. Звісно, воно постоїть кілька днів, як новорічна ялинка, але плоду не дасть. І доки ми будемо ставити ті ялинки, що не мають коріння, доти нічого не буде&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Якщо говорити про іконографію, то вона доволі обмежена порівняно з європейською. Однак цікава і особлива. Наші майстри взорувалися на леодруки і на певні зразки. Найпоширеніші ікони: святого Миколая, [[Святий Юрій|Юрія]], Іллі, Петра і Павла, Богородиці&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Л]]
[[Категорія:Українські художники]]</text>
      <sha1>b5dujojx1gj5takns158harms84bl64</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135495</id>
      <parentid>135494</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T19:12:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14863" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Остап Лозинський  
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Лозинський Остап Тарасович
 | commons = 
}}
{{othernames|Лозинський}}
'''Остап Лозинський''' (3 квітня 1983, [[Львів]]&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Остап Лозинський|url=https://art.lviv-online.com/ostap-lozynskyj/|website=ArtLvivOnline (Арт Львів Онлайн)|date=2014-04-12|accessdate=2022-01-06|language=uk|archive-date=6 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220106154052/https://art.lviv-online.com/ostap-lozynskyj/}}&lt;/ref&gt;&amp;nbsp;— 6 січня 2022, там само&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://lb.ua/culture/2022/01/06/502531_lvovi_vid_koronavirusu_vitsi_38.html |title=У Львові від коронавірусу у віці 38 років помер художник Остап Лозинський, LB, 06.01.2022 |accessdate=6 січня 2022 |archive-date=6 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220106094453/https://lb.ua/culture/2022/01/06/502531_lvovi_vid_koronavirusu_vitsi_38.html }}&lt;/ref&gt;)&amp;nbsp;— український художник та іконописець.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Буковинська ікона більш штивна. Лінія помітно втрачає легкість, доволі сухувата, колорит не такий витончений. Пояснення просте: ці ікони створювали вже наприкінці 19 й на початку 20 століття. Тоді у роботі почали використовувати фабричні фарби, які вже не мали таких варіацій відтінків. Тоді як фарби для гуцульських і покутських ікон робили самі майстри&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;&gt;[https://theukrainians.org/ostap-lozynskyi/ Остап Лозинський: «Звідки європейці знатимуть про Пінзеля, Новаківського і Труша, якщо про них нічого немає у жодних путівниках?»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Дуже важливо пам’ятати, звідки ростеш. Бо суспільство без [[Пам'ять|пам’яті]] — перекотиполе, — і це дуже гостро відчувається. Це наслідок того, що довгий час нам стирали пам’ять, [[любов]] до рідного і насаджували зовсім інші моделі поведінки і сприйняття. Зокрема власної культури&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Єдине, що вижило в Україні зі справді традиційного, то це сирні коники, гуцульські ліжники та яворівська іграшка.&lt;br/&gt;Щоправда, поодинокі майстри починають класно робити кераміку, займаються дереворитом, народною графікою. Так само є неймовірно цікаві зразки вишивки. Але це поодинокі приклади, які підтверджують правило, що назагал у країні з цим проблеми&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Коли кажу слово «ікона», то у свідомості виникає образ не класичної візантійської фрески Феофана Грека і не класичної української авторства галицького іконописця Івана Рутковича. Першим ділом загоряється лампочка і зринає асоціація з іконами на склі в автентичних гуцульських рамках. На це моє захоплення вплинув фільм Сергій Параджанова «[[Тіні забутих предків (фільм)|Тіні забутих предків]]»&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Коли працюєш над іконою, дуже важать сенси, смисли, які цінні не лише тобі. Ти не маєш права перейти певну ідейну межу, червону лінію. Про це треба пам’ятати&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Культура]] справді важлива країнам старої Європи і є складовою життя суспільства. У Польщі відносно недавно спромоглися купити роботу [[Леонардо да Вінчі]], придбати модерністський готель для Музею дизайну. Тоді як у нас культуру вважають якоюсь розвагою, гарним проведенням часу — але ж це набагато ширше поняття. Однак цього розуміння немає навіть у Львові&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Люди, які займаються відновленням давніх ремесел, культури, відчувають [[відповідальність]]. Зокрема перед нашими мертвими, які лежать у землі і є нашим корінням&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми заслуговуємо на інший рівень експонування етнографічних збірок. Сподіваюся, колись спроможемося на великий сучасний музей, у якому будуть і музейні колекції, і приватні. Львів має потужний потенціал&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми чимало досягли завдяки революціям, але в нас намагаються вкрасти наші здобутки. Зміни відбуваються не так, як би ми хотіли. Можливо, буде новий майдан, цього разу культурний, до якого маємо бути готові. Від 90 року й донині бачимо, наскільки майдани були важливі, наскільки вони змінили світ, суспільство. Але, на жаль, за великим рахунком, на майдани виходили одні і ті ж люди&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Моїм основним учителем стала збірка Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Звісно, що основні базові мистецькі навики, які дає академічна освіта, є надзвичайно важливими для митця-іконописця. Але найважливішими є віра й любов, бо якщо твориш те, у що не віриш, то воно без сенсу&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Насправді зараз в Україні дуже цікаве середовище сучасних іконописців, що об’єдналися навколо кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв, галереї Iconart та міжнародних іконописних пленерів у Новиці. Вони шукають нові шляхи, вкладають своє трактування. Я вважаю, що іконопис має розвиватись, а не стояти на місці й не перетворюватися на своєрідний ксерокс давніх візантійських зразків&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Наразі ми поза межами будь-яких музейних шляхів [[Європа|Європи]]. Звідки європейці мають довідатися про [[Йоган-Георг Пінзель|Пінзеля]], [[Новаківський Олекса Харлампійович|Новаківського]] і [[Труш Іван Іванович|Труша]], якщо про них нічого немає у жодних туристичних путівниках? Ми не навчилися популяризувати своє світові. Маємо робити культурну експансію. Зокрема, Львів має позиціонувати себе містом Пінзеля, Сосенка, Звіринського, Сельських та інших, і презентувати себе відповідно на міжнародному рівні&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата =  От малесенький приклад, який добре характеризує наше суспільство. Любимо поговорити, сісти поплакати, але нічого не зробити для того, щоб змінити й покращити ситуацію. Показуху навколо [[Андрей (Шептицький)|Шептицького]] люблять усі, але відновити історичну справедливість і бути такими, як Шептицький, не вміємо&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Параджанов Сергій Йосипович|Параджанов]] дуже правильно вплів у канву стрічки ікони на склі, опоетизував їх, підсилив образність, надав драматизму. Я навіть Карпати й Гуцульщину інколи бачу через його фільм і його геніальні очі&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Польща]], [[Литва]], [[Білорусь]], [[Словаччина]], [[Румунія]] — країни, які підтримують і дотують майстрів, що займаються народним мистецтвом. Для них відповідальність і пам’ять — не просто слова. Я не скажу, що там усе ідеально і прекрасно, та все ж там інакше. У нас же існує совкова традиція і лояльність до спілок народних майстрів, які часто не мають жодного стосунку до народного мистецтва&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У дитинстві над моїм ліжком висіло кілька ікон: святих Миколая, Юрія і Варвари. Це ікони, до яких я молився, на які постійно дивився. Пам’ятаю, як на початку 90-х зникало світло, я запалював свічку і її мерехтіння відбивалося на тому нерівному склі. Це були неймовірні відчуття. Ікони водномить мінялися. Я з ними ріс&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Українську ікону на склі поділяють на два типи: покутсько-гуцульська і буковинська. Гуцульська й покутська вирізняються легкістю, віртуозністю і надзвичайно цікавим колоритом. Їх якісно відрізняє декоративність рисунка. Займалися ними переважно народні майстри, не художники, вони творили з великою свободою. Не намагалися зробити ці ікони натуралістичними&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Часто держава підтримує підробки. Тут мова про совкове розуміння української традиції. Сумно, коли трапляються петриківські розписи, що не мають нічого спільного з петриківкою, бо петриківка закінчилась у 30-х роках. Те, що називають петриківкою тепер, — зовсім інше, але у голови людей вклали, що це щось традиційне&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я зробив десь шість виставок в Україні і за кордоном. Це і проєкти, які межують із класичною презентацією ікон, і проєкти-роздуми, як-от «Пуцлі» у «Дзизі», які зовсім по-іншому демонструють і переосмислюють іконопис на склі&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Якщо в дитячі голови вкласти правдиві сенси, викладати їм нормально [[Історія|історію]], [[Література|літературу]], культуру, [[Філософія|філософію]], тоді все у нас буде добре. Прекрасний приклад-метафора — гарне дерево, в якого обрізаний корінь. Звісно, воно постоїть кілька днів, як новорічна ялинка, але плоду не дасть. І доки ми будемо ставити ті ялинки, що не мають коріння, доти нічого не буде&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Якщо говорити про іконографію, то вона доволі обмежена порівняно з європейською. Однак цікава і особлива. Наші майстри взорувалися на леодруки і на певні зразки. Найпоширеніші ікони: святого Миколая, [[Святий Юрій|Юрія]], Іллі, Петра і Павла, Богородиці&lt;ref name=&quot;theukrainians&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Л]]
[[Категорія:Українські художники]]</text>
      <sha1>iv613w6m8e3325t4h77bhkfn29w0y1m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Раса Юкнявічене</title>
    <ns>0</ns>
    <id>39422</id>
    <revision>
      <id>135523</id>
      <parentid>127154</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:54:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17610" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Раса Юкнявічене
| Зображення = Rasa Juknevičienė in Ukraine - 2018 (MUS0033).jpg
| Опис = 
| wikipedia = Раса Юкнявічене
| source = 
| commons = Category:Rasa Juknevičienė}}
'''Раса Юкнявічене''' (лит. Rasa Juknevičienė; до шлюбу Урбонайте; 26 січня 1958 року, с. Тілтагаляй [https://uk.wikipedia.org/wiki/Паневежиський%20район Паневежиського району]) — литовська [[політик]]иня; колишня міністерка оборони [[Литва|Литовської Республіки]].

== Цитати про вступ [[Україна|України]] до [[НАТО]] ==
{{Q| Цитата   =[[Литва]] приєдналася до [[НАТО]] через 11 років після подачі заявки. Тому моя порада така: менше міркуйте про те, візьмуть вас чи ні й коли. Натомість робіть усе необхідне так, ніби вже маєте план дій щодо членства. Працюйте так, щоб коли настане день Х, усі побачили, що ви готові.&lt;ref name=&quot;Тиждень&quot;&gt;https://tyzhden.ua/rasa-iukniavichene-do-aliansu-vstupaie-vsia-kraina-a-ne-lyshe-ministerstvo-oborony-chy-zakordonnykh-sprav/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Звичайно, прийняття країни до [[НАТО]] — передусім політичне рішення. Парламенти країн активно впливають на цей процес, тому що кожен із них має ратифікувати договір. Отже, роль парламентів надто висока. Я казатиму відверто: не всі держави Альянсу однаково дивляться на членство [[Україна|України]] та [[Грузія|Грузії]]. Це залежить від політичних груп у парламентах. Щоб змінити таку ситуацію, потрібні зусилля. &lt;ref name=&quot;Тиждень&quot;&gt;https://tyzhden.ua/rasa-iukniavichene-do-aliansu-vstupaie-vsia-kraina-a-ne-lyshe-ministerstvo-oborony-chy-zakordonnykh-sprav/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =[[Україна]] то спочатку подавала заявку в [[НАТО]], то [[Янукович Віктор Федорович|Янукович]] казав, мовляв, країна цього не бажає. Бракувало впевненості, куди вона прямує. Єдине, що може допомогти, — це закони. &lt;ref name=&quot;Тиждень&quot;&gt;https://tyzhden.ua/rasa-iukniavichene-do-aliansu-vstupaie-vsia-kraina-a-ne-lyshe-ministerstvo-oborony-chy-zakordonnykh-sprav/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Атака на [[Україна|Україну]], анексія [[Крим|Криму]], те, що нині триває на її [[Східна Україна|Сході]], коли росіяни практично окупували цей регіон, — усі ці події зумовили серйозні пертурбації в країні. Більшість людей зрозуміла хто є хто, чого не було раніше. Для Альянсу головне — це воля народу приєднатися. Якщо її немає, то ніхто без бажання в [[НАТО]] не візьме, це демократичні держави й демократичний союз. Те, що ми бачимо сьогодні, коли вже практично половина [[Українці|українців]] прагне членства, справляє серйозний вплив на політиків Альянсу, які спостерігають за ситуацією. &lt;ref name=&quot;Тиждень&quot;&gt;https://tyzhden.ua/rasa-iukniavichene-do-aliansu-vstupaie-vsia-kraina-a-ne-lyshe-ministerstvo-oborony-chy-zakordonnykh-sprav/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Але до Альянсу вступає вся країна, а не лише Міністерство оборони чи закордонних справ. Тому важливо вирішити питання, пов’язані з [[Корупція|корупцією]], економікою, із тим, як працює політична система. Важливі й демократичні стандарти. Без них членство також неможливе.&lt;ref name=&quot;Тиждень&quot;&gt;https://tyzhden.ua/rasa-iukniavichene-do-aliansu-vstupaie-vsia-kraina-a-ne-lyshe-ministerstvo-oborony-chy-zakordonnykh-sprav/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Ми, литовці, розуміємо ситуацію так: без демократичного розвитку, без вільної і європейської [[Україна|України]] ми теж не будемо почуватися безпечно. Це наш східний вимір. Це нормально, що кожна держава хоче бути оточена демократичними державами, з якими розвивається співробітництво. Так само і ми. Сьогодні кордон [[НАТО]], кордон [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] іде через [[Литва|Литву]] або ж по наших східних кордонах. Так само з [[Естонія|Естонією]] і [[Латвія|Латвією]]. І, звичайно, ми б хотіли, щоб на Схід від нас не було кордонів, а були б такі ж держави і народи, які йдуть тим же шляхом.&lt;ref&gt;https://www.radiosvoboda.org/a/4746947.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Вже зараз [[Україна]] діє, як член [[НАТО]], бо використовує зброю [[НАТО]]. Це найсильніша армія на демократичній частині європейського континенту. І в майбутньому – це для [[НАТО]] потрібна [[Україна|Україн]]а, а не навпаки. Саме так треба думати про майбутнє [[Україна|України]]. Це нам треба [[Україна]] як сильна держава з сильними ЗС, які захищають і держави [[НАТО]]. &lt;ref name=&quot;тсн&quot;&gt;https://tsn.ua/exclusive/bandita-treba-zupinyati-z-nozhom-u-rukah-interv-yu-z-yevroparlamentarkoyu-rasoyu-yuknyavichene-po-rosiyu-ta-viynu-2228566.html&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про [[Путін Володимир Володимирович|путіна]] ==
{{Q| Цитата   =Не треба забувати, що [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] був обраний президентом саме після масштабної провокації від [[ФСБ]] – підриву житлового будинку. Тоді загинули [[росіяни]], а чеченці, котрі боролися за свою незалежність, натомість були негайно та неправомірно призначені винуватцями теракту. &lt;ref name=&quot;Євроінтегрейшн&quot;&gt;https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Багато хто питає, чому росіяни мовчать. Моя відповідь така: свій перший термін у кріслі президента [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] присвятив окупації [[Росія|Росії]]. Він знищив свободу слова та вільні медіа, справжню опозицію. Він травив власний народ не лише хімічною зброєю &quot;Новічок&quot;, а ще й брехнею поза людською уявою.  &lt;ref name=&quot;Євроінтегрейшн&quot;&gt;https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Головною метою [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]] завжди було не лише захоплення [[Україна|України]], а й війна з усім вільним світом. Він має чітку ціль: покласти край присутності [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів]] на Європейському континенті.  &lt;ref name=&quot;Євроінтегрейшн&quot;&gt;https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про санкції проти [[РФ|рф]] ==
{{Q| Цитата   =Ми маємо зупинити [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]] саме зараз, для чого знадобиться повне ембарго на купівлю російської [[Нафта|нафти]] та [[Газ природний|газу]], бо наразі [[Європа]] є найбільшим спонсором режиму. За нашими власними підрахунками, щодня європейці купують для [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]] 200 нових танків.&lt;ref name=&quot;Євроінтегрейшн&quot;&gt;https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Пакети санкцій Європейського союзу ухвалюють одноголосно, це компроміс, на який погоджуються всі держави – члени ЄС, і їх обговорюють за зачиненими дверима. У Кремлі знають це і ніколи не перестають використовувати чутливість та залежність окремих країн для погроз і шантажу, щоб зруйнувати єдність Євросоюзу.&lt;ref&gt;https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/jakshcho-putin-pobachit-shcho-mozhe-tiskom-na-jes-dobivatisja-vinjatkiv-iz-sanktsij-vin-lishe-posilit-tisk-deputat-jevroparlamentu-1618781.html&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про [[Європейський Союз|ЄС]] ==
{{Q| Цитата   =Що може зробити [[Європейський Союз]] з огляду на його Спільну політику з питань безпеки та оборони? В першу чергу, необхідно збільшити витрати на оборону в усіх демократичних країнах [[Європа|Європи]]. [[Німеччина]] вже прийняла таке рішення та збільшила оборонний бюджет на 2% від свого ВВП. Всі країни [[ЄС]], що не входять до [[НАТО]], також мають доєднатися до цієї мети, бо кожен зобов'язаний робити внесок до колективної безпеки.  &lt;ref name=&quot;Євроінтегрейшн&quot;&gt;https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =[[ЄС]] повинен вкластися в розвиток засобів кібербезпеки, методів протидії гібридним атакам та приділяти більше уваги іншим складовим безпеки, що вже зазначені у власних офіційних документах [[ЄС]].  &lt;ref name=&quot;Євроінтегрейшн&quot;&gt;https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =[[Європа]] має діяти в тій сфері, де вона найсильніша, а саме на політичному рівні. Таким чином, потужні політичні заяви та рішення прискорити процедуру отримання [[Україна|Україною]] членства у Євросоюзі стали би сьогодні величезною моральною підтримкою для всіх [[Українці|українців]].  &lt;ref name=&quot;Євроінтегрейшн&quot;&gt;https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/&lt;/ref&gt;}}
== Цитати про війну [[Україна|України]] з [[РФ|рф]] та підтримку [[Україна|України]] ==
{{Q| Цитата   =Я не сумніваюся, що [[Україна]] переможе. Вона вже підписала документи щодо приєднання до нашої європейської родини власною кров'ю.  &lt;ref name=&quot;Євроінтегрейшн&quot;&gt;https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Тим більше, що росіяни вже відвели частину військового персоналу з Калінінграду на фронт з [[Україна|Україною]]. Так, вони можуть атакувати , у них є для цього стратегічна зброя, є «Іскандери» в Калінінградській області, і в [[Білорусь|Білорусі]], і Псковській області. Все це ми знаємо. Але ми повинні такого агресора просто перемогти, іншого виходу немає. Якщо будеш боятись, то не переможеш.&lt;ref name=&quot;1Захід&quot;&gt;https://1zahid.com/news/pryjde-chas-i-bude-bilshe-zbroyi-dlya-ukrayiny-deputatka-yevroparlamentu/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Звичайно, що хочеться більше зброї, але якщо порівняти з ситуацією, яка була на початку, то ми пам’ятаємо які настрої тоді були. Це було ще кілька місяців тому. І [[Німеччина]], і інші країни говорили про те, що вони не можуть давати стільки зброї, що вони не можуть одного чи другого. А зараз вже 4-ий Рамштайн. І надана зброя працює вже добре.&lt;ref name=&quot;1Захід&quot;&gt;https://1zahid.com/news/pryjde-chas-i-bude-bilshe-zbroyi-dlya-ukrayiny-deputatka-yevroparlamentu/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =І ще вони говорять, що розвідка у вас краща. Це теж ніхто голосно не говорить, але я впевнена, що допомагають західні країни. Це як очі і вуха для кожної армії. Так, зараз, можливо, хочеться і більшого, але прийде час і буде більше зброї.&lt;ref name=&quot;1Захід&quot;&gt;https://1zahid.com/news/pryjde-chas-i-bude-bilshe-zbroyi-dlya-ukrayiny-deputatka-yevroparlamentu/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Я не бачу іншого виходу. Можливо військові мають інші плани. Але бандита треба зупиняти з ножем у руках там, де він вчиняє ці дії. Так, багато чого ще треба зробити. Все зараз вирішується на фронті, який проходить не лише під Бахмутом, чи десь на східній лінії, але й у повітрі з тими кораблями й літаками, з тих баз ракетних, звідки знищується [[Україна]].&lt;ref name=&quot;тсн&quot;&gt;https://tsn.ua/exclusive/bandita-treba-zupinyati-z-nozhom-u-rukah-interv-yu-z-yevroparlamentarkoyu-rasoyu-yuknyavichene-po-rosiyu-ta-viynu-2228566.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =[[Росія]] зараз намагається використати вже останні залишки, щоб насамперед показати російському народу, що [[Росія]] сильна. &lt;ref name=&quot;тсн&quot;&gt;https://tsn.ua/exclusive/bandita-treba-zupinyati-z-nozhom-u-rukah-interv-yu-z-yevroparlamentarkoyu-rasoyu-yuknyavichene-po-rosiyu-ta-viynu-2228566.html&lt;/ref&gt;}}
== Джерела ==
* https://tyzhden.ua/rasa-iukniavichene-do-aliansu-vstupaie-vsia-kraina-a-ne-lyshe-ministerstvo-oborony-chy-zakordonnykh-sprav/
* https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/03/21/7136305/
* https://www.radiosvoboda.org/a/4746947.html
* https://1zahid.com/news/pryjde-chas-i-bude-bilshe-zbroyi-dlya-ukrayiny-deputatka-yevroparlamentu/
* https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/jakshcho-putin-pobachit-shcho-mozhe-tiskom-na-jes-dobivatisja-vinjatkiv-iz-sanktsij-vin-lishe-posilit-tisk-deputat-jevroparlamentu-1618781.html
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія: Автори-Ю]]
[[Категорія: Народились 1958]]
[[Категорія: Жінки]]
[[Категорія: Політики Литви]]
[[Категорія: Литовські політики]]
[[Категорія: Міністри оборони Литви]]</text>
      <sha1>fkccbb9v8tfb5mw36j1x8qvew4vdeav</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Борзова Ірина Наумівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>40016</id>
    <revision>
      <id>135517</id>
      <parentid>129877</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:51:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1004" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Ірина Наумівна Борзова''' (до шлюбу ''Баруля''; нар. 28 серпня 1982, [[Вінниця]])&amp;nbsp;— [[Україна|українська]] політикиня, Народна депутатка України IX скликання.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Наші люди сильні, але у найважчі часи їм потрібна підтримка і допомога.&lt;ref&gt;[http://www.golos.com.ua/article/366455 Наші люди сильні, але у найважчі часи їм потрібна підтримка і допомога] // Голос України&lt;/ref&gt;
 | Коментар = Щодо важливості надання допомоги під час війни
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Політики]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>qkopm6jrj1b346fa7g5usp9p6wwge3y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Керол Грейдер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>40067</id>
    <revision>
      <id>135546</id>
      <parentid>130025</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:07:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8188" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Керол Грейдер
| Зображення = Carol Greider 2009-01.JPG
| Опис =  народилась 15 квітня 1961 року
| wikipedia = Керол Грейдер
| source = 
| commons = Category:Carol Greider}}
'''Керол Грейдер''' — американська молекулярна біологиня, лауреатка Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2009 спільно з [[Елізабет Блекберн]] та Джеком Шостаком «за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами та ферменту теломерази». Відкрила теломеразу в 1984 році, будучи аспіранткою Елізабет Блекберн в Каліфорнійському університеті в Берклі.  
У  2020 року отримала звання &quot;почесна професорка&quot; на кафедрі молекулярної, клітинної біології та [[біологія|біології]] розвитку Каліфорнійського університету в Санта-Крус.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = У дитинстві я вважала себе «дурною», тому що потребувала допомоги у виправленні. Лише набагато пізніше я зрозуміла, що у мене дислексія і що мої проблеми з правописом і озвучуванням слів не означали, що я дурна, але перші враження залишилися зі мною і на деякий час розфарбували мій світ.{{sfn|Carol W. Greider. Biographical|2010|p=}}
 | Коментар = 
 | Оригінал =  As a kid, I thought of myself as “stupid” because I needed remedial help. It was not until much later that I figured out that I was dyslexic and that my trouble with spelling and sounding out words did not mean I was stupid, but early impressions stuck with me and colored my world for a time.
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = У середній школі та коледжі я ніколи не відчувала потреби бути частиною популярної групи, радше шукала друзів за їхніми особистими якостями. Ця оцінка могла також сформувати багато варіантів у подальшому житті; наприклад, роботу над незвичайним організмом Tetrahymena {{sfn|Carol W. Greider. Biographical|2010|p=}}
 | Коментар = 
 | Оригінал =  In high school and college I never felt the need to be part of a popular group, but rather sought out friends for their personal qualities. This appreciation may have also shaped many choices later in life; for example, working on the unusual organism Tetrahymena.
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Я зрозуміла, що отримати правильну відповідь важливіше, ніж отримати [[відповідь]], на яку можна сподіватися. Я навчилась відходити від себе і дивитися на свої дані очима [[скептик|скептика]]. {{sfn|Carol W. Greider. Biographical|2010|p=}}
 | Коментар = 
 | Оригінал = I learned that getting the correct answer is more important than getting an answer you might hope for. I learned to step aside from myself and view my data through the eyes of a skeptic.
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Один із уроків, які я засвоїла на різних етапах моєї кар’єри, полягає в тому, що наукою не займаються самостійно. [[Прогрес]] досягається завдяки розмові з іншими та обміну [[інформація|інформацією]]. [[Робота]], виконана сьогодні, звичайно, спирається на минулу роботу багатьох інших, [...]. Сформовані ідеї не завжди є результатом думок однієї людини, а результатом взаємодії між людьми; нові ідеї швидко стають частиною колективної свідомості. Так [[наука]] рухається вперед і ми генеруємо нові [[знання]].{{sfn|Carol W. Greider. Biographical|2010|p=}}
 | Коментар = 
 | Оригінал = One of the lessons I have learned in the different stages of my career is that science is not done alone. It is through talking with others and sharing that progress is made. Work done today, of course, builds on the past work of many others, but in addition, experiments are often suggested by friends and colleagues either directly or indirectly. The ideas generated are not always the result of one person’s thoughts but of the interaction between people; new ideas quickly become part of collective consciousness. This is how science moves forward and we generate new knowledge.
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Що інтригує таких фундаментальних вчених, як я, так це те, що щоразу, коли ми проводимо серію [[експеримент|експериментів]], з’являться три-чотири нових запитання, які виникають, коли ви думаєте, що відповіли на одне. Наш підхід показує, що хоча ви можете проводити дослідження, які намагаються відповісти на конкретні запитання про [[хвороба|хворобу]], ви також можете просто стежити за своїм носом{{sfn|Лауреат премії Діксона 2007 року|2007|p=}}
 | Коментар = 
 | Оригінал = What intrigues basic scientists like me is that any time we do a series of experiments, there are going to be three or four new questions that come up when you think you’ve answered one. Our approach shows that while you can do research that tries to answer specific questions about a disease, you can also just follow your nose.
 | Автор    = }}
== Цитати про Керол Грейдер==
{{Q
 | Цитата   = «Надзвичайно важлива робота Керол, її вплив на науку та зростаючі наслідки для здоров’я людини є прикладом місії Університету Джона Гопкінса у просуванні знань на благо нашого світу{{sfn|Success Stories. Carol Greider|2009|p=}}
 | Коментар = 
 | Оригінал = Carol’s profoundly important work, its impact on science and its increasing implications for human health exemplify the Johns Hopkins mission in advancing knowledge for the sake of our world
 | Автор    = Едвард Д. Міллер, доктор медичних наук, декан і генеральний директор Johns Hopkins Medicine. }}

== Джерела ==
[https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/2009/greider/biographical/Carol W. Greider. Biographical]Nobel Prizes,Editor Karl Grandin, Nobel Foundation, Stockholm, 2010

[https://dyslexia.yale.edu/story/carol-greider-ph-d/Success Stories. Carol Greider, Ph.D., Director of Molecular Biology &amp; Genetics at Johns Hopkins University].The Yale Center for Dyslexia and Creativity/ Written by Kathy Crockett

[https://www.dicksonprize.pitt.edu/recipients/2007-greider.php Лауреат премії Діксона 2007 року] (англ)
== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Науковці]][[Категорія:Жінки]][[Категорія:Біологи]]</text>
      <sha1>dusxlhzykkt8z435drl7uvfu8e1fb56</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Захарченко Олена Богданівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>40544</id>
    <revision>
      <id>135531</id>
      <parentid>132185</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T01:59:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11200" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Захарченко Олена Богданівна
| Зображення = 
| Опис = 
| wikipedia = Захарченко Олена Богданівна
| source = 
| commons = Category:}}
{{othernames|Захарченко}}
'''Заха́рченко Оле́на Богда́нівна''' (до шлюбу Єфімчук; нар. 6 жовтня 1977 року, Рівне, [[Україна]])&amp;nbsp;— українська [[письменниця]].

== Цитати про себе ==
{{Q| Цитата   =Колись мені здавалося, що [[Письменник|письменники]], поети – це люди, котрі сушать листя. Почуття, емоції, враження летять повз людей, а злови і засуши листок – маєш вірш. Я й сама ловила листя. Однак ніколи не думала, що мій творчий гербарій потрібний ще комусь, крім мене. Добрі, мудрі люди вели мене за руку в темряві. Я часто спотикалася і падала, але йшла. Минув час, поки темрява навкруг мене розсіялась і стало видно де я. У січні я стала переможницею літературного конкурсу „Гранослов” і, як нагороду, видадуть мою збірку новел „Юрба”, а вже в квітні – зовсім несподівано – стала лауреатом премії Олеся Гончара.&lt;ref name=&quot;Олена&quot;&gt;https://web.archive.org/web/20171112015306/http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&amp;task=view&amp;id=403&amp;Itemid=31&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Пишучи свої дивні оповідання, я дивуюсь тим, що люди знаходять там те, про що я й не думала. Мої химери здаються їм іншими. І мабуть, таки письменники не сушать листя. Їхні твори – скалки дзеркал, в яких кожна людина бачить те засушене листя, саме листя з її саду.&lt;ref name=&quot;Олена&quot;&gt;https://web.archive.org/web/20171112015306/http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&amp;task=view&amp;id=403&amp;Itemid=31&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Жила в старих київських хатах, дуже романтичних, затиснутих між сусідами на своїх п'яти сотках, зі старим садочком з меблями початку століття, тільки без каналізації і з туалетом, в який бігти, замотавшись хусткою, або чалапати в плащі під дощем.&lt;ref&gt;https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/49d36de3e73c8/&lt;/ref&gt;}}

== Цитати про українські книжки ==
{{Q| Цитата   =Я можу зробити дуже мало, але от що: я буду шукати цікаві українські книжки і викладати шматки їх у блозі. Щоб і ви почитали, купили ту книжку, яка сподобається, і подарували своєму розумному патріотичному російськомовному товаришеві.&lt;ref&gt;https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/4ff8287d7443b/
&lt;/ref&gt;}}

== Цитати про агресію [[РФ|рф]] проти [[Україна|України]] ==
{{Q| Цитата   =Я не можу нічого зробити, ніяк втішити свого сина, хіба збрехавши йому щось. Мені страшно боляче, що в мого сина злі &quot;зелені чоловічки&quot; крадуть дитинство, вселяють в його світ такий біль, таке страшне розуміння несправедливості.&lt;ref name=&quot;Укрправда1&quot;&gt;https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/531cec43d447d/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Чому в наших дітей забирають світло? Чому вони ревуть? Як можна спати спокійно, жити спокійно, сито їсти, знаючи, що через тебе ревуть чиїсь діти? Через тебе вони назавжди, на все життя лишаються з холодом в душі? Чим може бути це виправдано? Якими такими великими ідеями і імперськими мріями?&lt;ref name=&quot;Укрправда1&quot;&gt;https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/531cec43d447d/&lt;/ref&gt;}}

== Цитати про українську мову ==
{{Q| Цитата   =Звичайно, я не буду захищати суржик, казати, що його треба культивувати, розвивати і всяко виводити з базару та маршрутки і тягти до ділового листування Верховної ради. Але якщо мова жива – то не тільки почесна галицька говірка, але й непочесний суржик мусять бути присутні в ній, інакше вона – не мова, а маргінальна говірка інтелігенції, незрозуміла народу і невживана ніде крім оголошень на вокзалі та шкільних підручників.&lt;ref name=&quot;Укрправда2&quot;&gt;https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/4d40825487266/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Цікаво, що найбільші вороги суржику – люди в побуті російськомовні, вони переконуватимуть мене (і всякого), що говорять російською тільки для того, щоб не говорити тим проклятим суржиком, бо мова людини мусить бути грамотна. Я не вірю, що за 10 років школи вони не навчилися грамотної української, в той час, як російську багато хто з них вивчав уже хіба що на базарі.&lt;ref name=&quot;Укрправда2&quot;&gt;https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/4d40825487266/&lt;/ref&gt;}}

== Цитати про жінок ==
{{Q| Цитата   =Найсумніше ж те, що досі ніхто не зрозумів: літописи мають писати жінки. Бо вони так писатимуть, що у всякого князя відпаде охота людей різати, села палити, аж не буде кому.&lt;ref&gt;https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/49219fd82226e/&lt;/ref&gt;}}

== Цитати із повісті «Сім воріт» ==
{{Q| Цитата   =Став я згадувати думки свої старі, і слова свої старі, і віками невживані слова став згадувати я, і ворушив я слова в душі своїй, як похоронні вінки на міському смітнику, ворушив я їх.&lt;ref name=&quot;Укрліб&quot;&gt;https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=15361&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Будемо ляпати язиками, будемо жити далі, складати щось із уламків, щоб гарно було, творчість чи там що – о! Я геній! Дивіться! Кланяйся всім, усі плещуть тобі, і все – пішов у ту чорну діру, в ту смерть, і якась скотина наступить на твою цю творчість, твої оці уламки світу, що, як дитячі кубики, ти в пірамідку тулив, бо воно нікому не треба, ніякій скотині не треба. А ти знай це і живи, і думай, от ще не вмер, день прожив, два прожив, і добре. Сиди і слухай своє серце, чи нормально воно б'ється, чи в боці ніде не болить, оглядайся, чи не крадеться за тобою бомж п’яний із ножем...&lt;ref name=&quot;Укрліб&quot;&gt;https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=15361&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Тепер майже всі вони – українці, та й ті два, що не українці, давно перейнялися нашим духом і живуть тут. Тепер вони знають шумерську грамоту, крім зовсім уже тупих, і тепер усі – далека рідня між собою (це вже не його заслуга, просто натура така в українця, і навіть якщо він стає шумерським богом чи богинею, натура не змінюється).&lt;ref name=&quot;Укрліб&quot;&gt;https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=15361&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   =Підняла голову, глянула – а там було небо і багато зірок. Чорне небо і зірки, як сніжинки по гладкому льоду замерзлого ставу, багато, гострі, розвіяні. Чого я їх раніше не помічала? Скільки ж читала про ті зірки, бачила фільмів, де героїня ними милується, вони ж мені з самого дитинства так притерлися, що вважала ганебною попсою очі до них підняти – хай романтичні лохи вдивляються і складають погані віршики, ні-ні, я не стану, як вони, сентиментальна і в рожевому платтячку, я шукатиму красу не там...&lt;ref name=&quot;Укрліб&quot;&gt;https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=15361&lt;/ref&gt;}}

== Джерела ==
* https://web.archive.org/web/20171112015306/http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&amp;task=view&amp;id=403&amp;Itemid=31
* https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/4ff8287d7443b/
* https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/4d40825487266/
* https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/49d36de3e73c8/
* https://blogs.pravda.com.ua/authors/zakharchenko/49219fd82226e/
* https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=15361

== Примітки ==
{{reflist}}

{{DEFAULTSORT:Захарченко Олена Богданівна}}
[[Категорія:Автори-З]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Народились 1977]]
[[Категорія:Українські письменники]]</text>
      <sha1>06wwxfszqr0uszny0ibky9jns2gwame</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Васильєва Тетяна Григорівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41297</id>
    <revision>
      <id>135533</id>
      <parentid>134379</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T02:00:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Franzekafka</username>
        <id>10875</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6819" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Тетяна Григорівна Васильєва''' (до шлюбу ''Іцикович;'' 28 лютого 1947, Ленінград, [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&amp;nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська]] і [[Росія|російська]] акторка театру та кіно, телеведуча. Народна артистка РФ (1992)&lt;ref name=&quot;Указ 699-1992&quot;&gt;[http://docs.cntd.ru/document/901600269 Указ Президента Російської Федерації Б. Єльцина №&amp;nbsp;699 від 25 червня 1992 року «Про присвоєння почесного звання» Народний артист Російської Федерації «Васильєвої Т. Г.».] |date=4 лютого 2019 }} АТ «Кодекс» // docs.cntd.ru&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;bre4&quot;&gt; &quot; Велика російська енциклопедія &quot;: В 30 т. / Голова наук.-ред. ради Ю.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Осипов. Відп. ред С.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Кравець. Т. 4. Великий Кавказ&amp;nbsp;— Великий канал.&amp;nbsp;— М.: «Велика російська енциклопедія», 2006.&amp;nbsp;— 751 с.: Іл.: Карт. &lt;/ref&gt;.

За свідоме порушення державного кордону України та гастрольні виступи в автономній республіці Крим у серпні 2015 року була занесена до &quot;чистилища&quot;бази «Миротоворець»&lt;ref&gt;[https://myrotvorets.center/criminal/vasileva-tatyana-grigorevna/ Васильева Татьяна Григорьевна / Vasileva Tatyana Grigorevna] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191211001259/https://myrotvorets.center/criminal/vasileva-tatyana-grigorevna/ |date=11 грудня 2019 }}{{ref-ru}}&lt;/ref&gt;.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «[[Пугачова Алла Борисівна|Вона]] дуже дурна людина. Я ніколи не думала що вона розумна, але вона шалено талановита. Другої такий немає, і не буде. Вона велика. Але вона дурна, на жаль. Чого вона туди поперлася?

Мені її шкода. Вона поховала талант. Їй було дано таке Богом. Все, поховала себе. Адже могла б ще співати».
 | Коментар = про те, що російська Примадонна [[Пугачова Алла Борисівна|Алла Пугачова]] переїхала в Ізраїль в ефірі YouTube-шоу «Емпатія Манучі» [https://www.kp.ru/daily/27505/4766520/ «Все, похоронила себя в Израиле»: Татьяна Васильева объяснила бегство Пугачевой из России глупостью. Актриса жестко высказалась об уехавшей певице и ее муже Максиме Галкине*] (22 травня 2023 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

{{Q
 | Цитата   = «Я, коли перший раз це зробила, зрозуміла, що вирішила для себе одну з жіночих проблем. Я перестала думати про себе як про жінку. Мені стало все одно, я перестала відчувати себе жінкою. Пройшло бажання подобатися. Пішли думки, як до мене ставляться, що думають. Стало все одно. І це головна перемога над собою».
 | Коментар = про те, що у неї було довге волосся, але гримери кріпили на неї важкі шиньйони і перуки, які виривали волосся, голова вимагала ретельного догляду, на який йшло багато годин, а потім вона одним махом позбулася від них зовсім  в інтерв'ю YouTube &quot;А поговорити?&quot; [https://glavred.net/stars/bolshe-ne-zhenshchina-zvezda-filma-brat-2-rasskazala-kak-ostalas-bez-volos-10439864.html Більше не жінка: відома актриса розповіла, як залишилася без волосся] (9 січня 2023 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

{{Q
 | Цитата   = «Я зараз у Скліфосовського. Будуть робити мені МРТ, КТ і все таке. Треба обережніше бути, тому що не попереджають у нас в метро, ​​що двері закриваються».
 | Коментар = про те, що у вагоні московського метро їй защемило голову дверима в коментарі телеканалу &quot;360&quot; [https://wz.lviv.ua/news/380016-vidomii-rosiiskii-aktortsi-v-metro-zashchemylo-holovu-vona-hospitalizovana Відомій російській акторці в метро защемило голову: вона госпіталізована] (4 листопада 2018 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

{{Q
 | Цитата   = «Я вже давно кудись зафігачила б якийсь снаряд. Мій терпець вже урвався б давно. Нам постійно погрожують. Так же не можна. З цими своїми кораблями вони пруться в [[Чорне море]] наше. Ми все терпимо, все терпимо. Але якщо ми вдаримо... Не хотілося б, звичайно, але...».
 | Коментар = про ставлення до навчання НАТО у Чорному морі в інтерв'ю журналістці Ірині Шихман [https://ua.krymr.com/a/news-rosiyska-aktrysa-tetiana-vasylieva/31681826.html Російська актриса Тетяна Васильєва підтримала Путіна і заявила, що Чорне море «наше»] (1 лютого 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-В]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Російські актори]]</text>
      <sha1>bbmte8ddnt3v8qx41vdbxpcddztp79g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тихонов В'ячеслав Васильович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41451</id>
    <revision>
      <id>135499</id>
      <parentid>134961</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T22:34:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>шаблон</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8914" xml:space="preserve">{{особа}}
{{othernames|Тихонов}}
'''В'ячеслав Васильович Тихонов''' ({{lang-ru|Вячеслав Васильевич Тихонов}}; 8 лютого 1928, Павловський Посад, Московська губернія&amp;nbsp;— 4 грудня 2009, [[Москва]], [[Росія]])&amp;nbsp;— радянський і російський актор. Народний артист СРСР (1974). Герой Соціалістичної Праці (1982). Лауреат Державної премії СРСР (1970). Лауреат Державної премії Росії (1976) за роль Ісаєва-Штірліца у серіалі [[Сімнадцять миттєвостей весни (телесеріал)|«Сімнадцять миттєвостей весни»]]. Лауреат Ленінської премії за роль Івана Івановича у фільмі «Білий Бім Чорне вухо» (1977). Лауреат Державної премії України ім. Т.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Шевченка (1980) за читання дикторського тексту у фільмі «Відродження».

Знявся в українських фільмах: «У мирні дні» (1951, Гриневський), «Максимко» (1952, Горелов), «[[Зірки на крилах]]» (1955, Олекса Лавринець), «[[НП. Надзвичайна подія]]» (1959, Віктор Райський), [[Спрага (фільм, 1959)|«Спрага»]] (1959, Безбородко), «[[По вулицях комод водили]]» (1978), «[[Наближення до майбутнього]]» (1986, Лунін).

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я вступав важко. Мене не прийняли, і я сидів на сходах і плакав. І тут — випадкова зустріч з [[Бібіков Борис Володимирович|Борисом Бібіковим]]. Я слізно благав взяти мене до нього на курс. Він уважно на мене подивився і сказав: «Ну добре, приходьте вчитися першого вересня». І взяли мене на один випробувальний семестр. За ці півроку багато кого відсіяли. А я в кінці семестру одержав вищу оцінку і право бути серед студентів. ...Думаю, може, ще тому мене пожаліли і зарахували — на курсі виявилося мало хлопчиків. Нещодавно закінчилася війна, держава займалося відновленням господарства... Дуже багато збігів таких у моєму житті. А вже в 1948 році була перша моя велика робота з акторами двох курсів — Герасимовим і Макаровою. Ми робили сцени з «Молодої гвардії». Фадєєв приходив до нас — Герасимов його запрошував. Грали там і [[Моргунов Євген Олександрович|Женя Моргунов]], і [[Бондарчук Сергій Федорович|Сергій Бондарчук]], Інна Макарова, [[Лучко Клара Степанівна|Клара Лучко]], Ляля Шагалова. Режисери, серед яких була і Ліознова — вона навчалася на режисерському: такий у нас зібрався спільний курс — акторсько-режисерський. Ще Єгоров, у якого я потім знімався. Пам’ятаю Носову — смішна кирпатенька акторка... А потім з цього спектаклю народився майбутній фільм. І кілька людей з нашого курсу Герасимов взяв. Почалися зйомки фільму, і всі ми виїхали в експедицію. В якійсь школі жили — готелів там не було».
 | Коментар = про вступ в інститут [https://rivnepost.rv.ua/news/svoho-shtirlitsa-vyacheslav-tikhonov-spisav-iz-susida Свого Штірліца В’ячеслав Тихонов «списав» із сусіда] (12 лютого 2008 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =  }}

{{Q
 | Цитата   = «Я, очевидно, довго йшов до цієї ролі через інші ролі. А головне те, що ми через цю війну пройшли. Знаємо, що таке голод, як важко жилося всьому народу. Це все в мені. Коли почалася війна, мені виповнилося 13 років, тому вона пройшла через нас, хлопчиків того часу, через наші душі, через наші очі, сльози... Усі ми родом з дитинства. І я щасливий, що зіграв у фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни». Грав би цього Штірліца інший актор і Штірліц був би іншим. Яким би ти не був талановитим, перед глядачами ти з’являєшся своєю суттю. Я щасливий, що глядачі повірили в моєму виконанні в цього розвідника — Максима Максимовича Ісаєва. Хоча образ збірний».
 | Коментар = про головну роль Штірліца [https://rivnepost.rv.ua/news/svoho-shtirlitsa-vyacheslav-tikhonov-spisav-iz-susida Свого Штірліца В’ячеслав Тихонов «списав» із сусіда] (12 лютого 2008 року)
 | Оригінал =
 | Автор    =  }}

{{Q
 | Цитата   = «Я дійсно озвучував роль Печоріна в картині Ростоцького «Герой нашого часу». Режисер мене попросив, а Володя Івашов був не проти — я запитав у нього дозволу. Мій голос прекрасно підійшов. Дублював багатьох іноземних акторів. Серед найвідоміших — [[Ален Делон]]. І, до речі, на дубляжі не заробив — так, дріб’язок якийсь. Зате паралельно вчився професіоналізму в закордонних зірок».
 | Коментар = про озвучування акторів [https://rivnepost.rv.ua/news/svoho-shtirlitsa-vyacheslav-tikhonov-spisav-iz-susida Свого Штірліца В’ячеслав Тихонов «списав» із сусіда] (12 лютого 2008 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =  }}

{{Q
 | Цитата   = «На дачі, колись і будував цю дачу сам, але не добудував. Не вистачило можливостей, і час минув. У Москву не виїжджаю. Живу за містом. Там у нас урядова траса. Асфальтована, але малопримітна дорога веде в наше дачне селище, де всі мене знають. Зараз ми живемо в іншій історичній формації. Людям мого покоління складно прийняти нове життя. Я живу турботою і болем про своїх онуків. Про дочку Аню. Ось чим я зараз живу. Онуки радують мене. Не я придумував онукам імена. Це батьки малюків по імені двох дідів назвали. Одного — Слава — на честь мене, другого — Георгій — на честь батька Колі, чоловіка Аніного. Георгій Переможець у нас і Славік».
 | Коментар = про замкнуте життя на пенсії [https://rivnepost.rv.ua/news/svoho-shtirlitsa-vyacheslav-tikhonov-spisav-iz-susida Свого Штірліца В’ячеслав Тихонов «списав» із сусіда] (12 лютого 2008 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =  }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Т]]
[[Категорія:Радянські актори]]</text>
      <sha1>rbo34wyjbxk70kn66ig3qu2pdgamao6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Джейд Мак-Глінн</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41633</id>
    <revision>
      <id>135573</id>
      <parentid>135458</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T11:33:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13584" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Джейд Мак-Глинн
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Джейд Мак-Глінн
 | commons = 
}}
'''Джейд Селена Мак-Глинн''' ({{lang-en|Jade Selena McGlynn}}) — британська [[Науковець|науковиця]], філологиня та [[історик]]. Авторка наукових праць, присвячених проблемам [[історія|історії]], [[пропаганда|пропаганди]], [[w:політика пам'яті|політики пам'яті]], [[w:ідентичність|ідентичності]] в сучасній Росії, а також [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Абсолютно неприпустимо ототожнювати російські страждання з українськими стражданнями, як іноді чинять у західних ЗМІ. На жаль, у західних столицях є представники російської опозиції, для яких цей наратив є корисним, він добре відтворюється в Росії, хоча самі вони, звісно, не в Росії. Зрештою, це буде їхня електоральна база, і вони активно просувають тезу, що це війна лише Путіна, що росіяни — теж жертви, навіть ще більші жертви, ніж українці&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/nepripustimo-ototozhniuvati-rosiiski-strazhdannia-z-ukrayinskimi/ «Неприпустимо ототожнювати російські страждання з українськими», — Джейд МакГлинн]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Важливо зрозуміти, як Росія стала державою, якою вона є сьогодні. Багато росіян погодилися з цим. Люди мають [[Свобода волі|свободу волі]], і росіяни або більшість росіян зробили певний вибір, який веде їх цією дорогою. Причини — різні. Пропаганда — так, одна з них. Але пропаганда у XXI столітті — це не тільки про платформи. Платформи потрібні, але також треба, щоб наративи викликали резонанс в авдиторії. Ідея, що Росія — велика держава, яка має не тільки право, а й місію диктувати іншим країнам, як жити, що Росія — це особлива, навіть месіанська цивілізація, резонує. І резонує тому, що немає планів, немає амбіцій на [[майбутнє]], є тільки обіцянка повторити те, що було доброго в [[Минуле|минулому]]&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Важливо зрозуміти, як Росія стала такою терористичною державою, чому так багато росіян принаймні погодилися на це, якщо не підтримували. Це дуже болісне питання для багатьох русистів, на яке вони не хочуть відповідати. Але Захід повинен зрозуміти цю [[Правда|правду]], інакше ми не ухвалимо правильних політичних рішень і не розумітимемо суті [[Російсько-українська війна|цієї війни]]&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Вважаю, що Захід повинен розуміти, чому росіяни зробили такий [[вибір]]. Тому що інакше ми не зробимо обґрунтованого політичного вибору та неправильно зрозуміємо суть цієї війни й не зробимо того, що повинні зробити і для нашої національної безпеки, і для України&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для людей на Заході, звісно, простіше думати, що проблема лише в Путіні, і ми можемо повернутися до нормального життя після його смерти. Така інтерпретація ігнорує те, що до [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|24 лютого 2022 року]] не було прийнятної норми. Війна почалася 2014-го, і відмова Заходу визнати це просто повторює ті самі помилки та слабкості, які спонукали Путіна думати, що він може знищити Україну&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми бачимо, як навальністи навіть називають українців пропутінськими через те, що вони «цькують антипутінських росіян». Це, звісно, абсурдно й огидно. Але, на жаль, деяким російським опозиціонерам притаманна українофобія, майже обурення, що Україна має таке співчуття і підтримку, коли українська культура, на їхню думку, є провінційною. Бути антипутінським — не означає бути проукраїнським&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = На Заході багато хто вірить, що [[Крим]] — історично російська територія, і це абсолютно нівелює [[Кримські татари|кримських татар]]. Тут варто зауважити, що багато людей сприймають наративи Росії щодо історії, особливо про Крим, просто тому, що вони помітніші&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата =  На Заході цю війну більше сприймають як війну Путіна. Я написала книжку, яку назвала «Війна Росії» — це і є моє ставлення.&lt;br/&gt;Уявлення про вину та відповідальність тільки Путіна повʼязане зі спрощеним уявленням про диктатуру. Так, Путін — диктатор, але це не позбавляє росіян волі&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Поза [[Європа|Європою]] я тепер вивчаю Глобальний Південь. Там Росія намагається використовувати дипломатію памʼяті, щоб покращити культурні звʼязки. Це часто передбачає згадку про антиколоніальну боротьбу тих країн та підтримку тієї боротьби з боку Радянського Союзу. Імперіалістом Росія називає США, що є дивним для багатьох у Європі, адже саме РФ явно є імперіалістичним агресором&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Російська пропаганда]] любить називати українців бандерівцями, але термін «бандерівець» не поширений на Заході, більшість людей не знає, хто такий [[Бандера Степан Андрійович|Бандера]]. Натомість історичні злочини деяких українських націоналістів під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] використовують, щоб критикувати українство та сучасну боротьбу України&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Україна]] відіграє особливу роль у російській, особливо путінській історіографії. Чому Росія велика держава? Тому що це спадок Руси, тому що є Великоросія, Малоросія, Білоросія — усі ці нісенітниці, про які Путін писав у своєму есеї. Суть у тому, що багато людей у РФ хочуть чути ці наративи. Важливо читати пропаганду, розуміти, що там написано. Але також важливо усвідомлювати, чому люди хочуть слухати і сприймати цю пропаганду&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У країнах [[Африка|Африки]] Росія активно використовує резонанс виправданих антиколоніальних настроїв, спрямованих проти Заходу. Утім резонанс — це лише один чинник. Є також питання платформи. Росія має набагато сильнішу платформу в Африці, ніж Україна. На жаль, багато країн Глобального Півдня сприймають російські наративи, які представляють Україну інструментом держав Заходу&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я була здивована кількістю старших науковців у Великій Британії, які, підтримуючи українців, усе ще повторюють застарілі наративи про Україну, які дублюють російські чи радянські міти. Русисти, які нічого не знають ані про [[Історія України|українську історію]], ані про політику, пишуть статті про те, як Україні потрібно зблизити «обидві сторони» у своїй країні, що половина країни хоче жити з Росією. Це також дуже небезпечно для авдиторії, тому що люди не завжди розуміють, що це експерти, які спеціалізуються на Росії, а не на Україні. Думаю, що ми повинні гучніше критикувати таких людей. Інакше це й далі пріоритезація російської точки зору&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Як ми бачили у Вільнюсі на саміті НАТО, багато хто на Заході не хоче прийняти, чим є Росія і що вона хоче зробити в Україні. Що це геноцид, що це проблема не тільки для України, а й для Європи. Головно тому, що тоді нашим західним політиками доведеться зіткнутися із серйозними питаннями щодо реформування архітектури європейської безпеки та [[НАТО]], із власними помилками в минулому. Але Захід давно повинен прийняти [[реальність]] — навіть не для України, а для себе&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Якщо говорити про погляди на Росію у [[Велика Британія|Великій Британії]] і [[США]], то є дві тенденції. З одного боку, Росію починають сприймати як імперську країну, погляд на неї став критичнішим. З іншого — зростає стурбованість, що російська культура стала невинною жертвою війни. Цей наратив використовують, щоб відвернути увагу від України та від [[геноцид]]у проти [[українці]]в, який має виразну культурну складову з обстрілами та руйнуванням культурних памʼяток, нищенням бібліотек, убивством письменників&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Мак-Глинн Джейд}}
[[Категорія:Автори-М]]
[[Категорія:Британські історики]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>pw4ggp5tp1jt7n9ahgiczwblechpaoj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Новаківський Олекса Харлампійович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41638</id>
    <revision>
      <id>135485</id>
      <timestamp>2024-04-25T14:49:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Особа  | ім'я = Олекса Новаківський  | Зображення =  | Ширина =  | Опис =  | wikipedia = Новаківський Олекса Харлампійович | source =  | commons =  }} '''Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський''' (2 (14) березня 1872, Нова Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія&amp;nbsp;— 29 сер...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18238" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Олекса Новаківський 
| Зображення = 
| Ширина = 
| Опис = 
| wikipedia = Новаківський Олекса Харлампійович
| source = 
| commons = 
}}
'''Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський''' (2 (14) березня 1872, Нова Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія&amp;nbsp;— 29 серпня 1935, [[Львів]])&amp;nbsp;— український живописець і педагог.

== Цитати про Олексу Новаківського ==
{{Q|Цитата = Коли я читала у дорослому віці його спогади, то раптом почала впізнавати себе у прадідові. У мене трохи бунтарська натура, і я не могла зрозуміти, звідки воно. Я почала читати історію про прадіда, про те, як він мислив, як бачив, і усвідомила, що знаходжу себе цілими клаптиками, почала краще розуміти його життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-vlada-spalila-pamiat-pro-novakivskogo-mi-iogo-dosi-ne-znaiemo/ «Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Коли прийшла радянська влада, Новаківського почали нищити. Є згадки, що понад музеєм у Львові стояв дим, коли палили картини художників. І палили картини Новаківського. Скільки їх знищили – ми не знаємо. Але якщо вивчати рисунки прадіда, то можна зробити висновок, що багато робіт пропало. До однієї картини він міг зробити десятки, сотню ескізів. Коли є багато рисунків на одну тему, то розумієш, що, швидше за все, за цією працею стояла якась картина. І є дуже багато таких робіт, про яких ми нічого не знаємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський був дуже яскравою постаттю. Але коли прийшла радянська влада, то все це – клац! – в один момент почало замовчуватися. І це замовчування, на жаль, помітне досі&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський вимагав, щоб до [[Мистецтво|мистецтва]] ставилися з пошаною і власне правив дуже високі ціни за свої картини. Через цю принциповість часто зводили наклепи, називали його жадібним. Але це було частиною його самосприйняття. Він дорого продавав свої полотна, при тому дуже легко дарував картини, коли до нього, наприклад, приходили гості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський досі не вивчений. Мені написала дослідниця з Франції – вона якраз пише наукову роботу про його творчість. Каже: «О боже, це геній! Його треба відкривати!» І запитує мене, чи я можу дати їй щось про Новаківського. А я не маю ґрунтовних матеріалів, які були б написані англійською мовою, чи французькою – їх немає. І навіть українською мовою&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський і [[Андрей (Шептицький)|Шептицький]] познайомилися ще до того, як прадід переїхав до Львова. Вони зустрічалися на різних закордонних заходах, куди з’їжджалася інтелігенція – [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Лепкий]], [[Антонич Богдан-Ігор Васильович|Антонич]], [[Стефаник Василь Семенович|Стефаник]]. І потім він побачив картини Новаківського на виставці у Кракові. Уявіть собі, у Новаківського там була окрема зала! Він виставлявся у Варшаві, готувалася його виставка у Відні, йшла робота над великим альбомом у Берліні&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський міг відстояти себе – але не можна казати, що він був невдоволеним. Він не бачив художника у пасивному режимі виконавця. Ні! Прадід творив креативну індустрію, підтримував лідерство у креативній індустрії. Він умів любити життя і давав йому статися. Попри всі труднощі в житті, попри те, що йому доводилося недоїдати. Треба мати величезну [[Довіра|довіру]] до всесвіту, до Всевишнього – щоб дозволити життю статися&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський – щось таке, як величезний курган. Згори він виглядає як невиразний елемент ландшафту, на який можна і не звернути уваги. А нам треба розкрити цей простір, щоб зрозуміти всю глибину, весь масштаб постаті та творчості. Олексу Новаківського «просканували» як примітивного художника, і по суті, вкрали частину його історії, а водночас і нашої історії&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського }}
{{Q|Цитата = Олексі Новаківському бракує медійності. Хоча якщо подивитися на час, коли він жив, то прадід був дуже медійною людиною! Він був модним, про нього є маса згадок у львівських медіа. Про нього багато писали у Польщі, про нього говорили у [[Берлін]]і, у [[Париж]]і, він був відомий у Штатах і в Канаді. Наприклад, у Чикаго, коли відбувалася всесвітня виставка досягнень у 1933 році, і українська діаспора готувала власний павільйон, то для участі в експозиції запросили саме мистецьку школу Новаківського, і вони відправляли туди свої картини&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Остання робота Олекси Новаківського – «Мати Милосердя». Цей образ мав прикрасити вівтар у Соборі Юра у Львові і заповідався як життєвий підсумок творчості прадіда. На мою думку, ця робота могла мати референс від башти Джотто біля собору Санта-Марія-дель-Фіоре у Флоренції, яку прадід бачив під час мандрівки до Італії.&lt;br/&gt;Джотто запросили до Флоренції провести останні роки життя. Для нього ця башта була символом величності культури. На розписах осмислюється філософія життя, духовний шлях людини. Там метафорично зображені віра, надія і… замість любові – милосердя. Тобто любов там зашито як щось інакше, ніж ми собі уявляємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід закінчив Краківську академію красних мистецтв із золотою медаллю. [[Лозинський Остап Тарасович|Остап Лозинський]] розповідав, що в нього була така кількість відзнак, якої не мав жоден студент академії. Новаківський міг залишитися у Кракові, він мав можливість обрати собі будь-який європейський мистецький заклад для продовження навчання, перед ним були усі дороги. Бути [[Українці|українцем]] – це був свідомий, дорослий вибір зрілої особистості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід любив модні речі, він модно одягався. Коли популярними стали листівки, він запропонував це школі – і учні робили листівки, які потім брали у друк.&lt;br/&gt;Новаківський розробляв меблі. То був один із тодішніх трендів, коли митець стає дизайнером. Ти не змальовуєш – а дизайнуєш. Це його дуже приваблювало, він сприймав це, як захопливий виклик&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід цікавився [[Філософія|філософією]], [[Психологія|психологією]]. У ті роки зачитувалися [[Зигмунд Фрейд|Фройдом]], [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], він обожнював [[Герман Гессе|Гессе]]. Інтелігенція захоплювалася психоаналізом: є свідомість, є щось підсвідоме – ми можемо бути різними у різних емоційних станах. І якщо дивитися на автопортрети Новаківського, то можна зробити висновок, що його зарисовки – абсолютно здорова, нормальна робота людини над собою. Ці автопортрети настільки різні! Це було вдивляння у себе, саморефлексія: ким я є, яке моє я, як я проявляюсь&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;?
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = У нас у родині є легенда. Коли прадід був маленьким, він загубився у лісі. І йому було видіння – чи то в сні, чи то не в сні – що до нього прийшов [[Бог]], і сказав: твоя задача – повертати людям красу буденного. Цю [[Краса|красу]] треба розкривати – розпаковувати! – і показувати людям. Новаківський узяв на себе цю місію і перетворив її на власне призначення. Він багато працював над собою, у нього не було сумнівів у справі, яку він робить. Найбільше сумнівів стосувалися того, чи він достатньо докопався, занурився, чи достатньо розкрив красу. І насправді в нього лише наприкінці життя з'явилася фраза – «тепер я пан свого пензля». Аж наприкінці життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Учні згадували, що Новаківський давав першокласну академічну основу, з котрою можна було рухатися далі. Ці учні пізніше починали весь той рух із новітніми течіями і новітніми поглядами. І це те найголовніше, чого вдалося досягнути Новаківському і Шептицькому. Вони прагнули, щоб людина почала мислити масштабно, по-сучасному, щоб українці усвідомили себе європейцями.|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}
{{Q|Цитата = Якщо запитати львів'ян про Новаківського, у [[Львів|Львові]] скажуть: «Так, знаємо такого художника». Але коли випитувати, яка улюблена картина, або якийсь захоплюючий момент із його життя, то тут уже починається пауза&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Я підозрюю, що Новаківський шукав важливий духовний символ, прямо архетип, який давав би українцям енергію віри. І остання праця Новаківського – «Мати Милосердя». У цій роботі заховано історію про суспільство і спільноту, які будують храм, які спільно підносяться через розбудову святині. [[Милосердя]] в тому, що цей храм возвеличується вгору, у [[майбутнє]], і ця роботу гуртує спільноту, гуртує нові покоління і учнів – і це разом формує історію&lt;ref&gt;Олекса Новаківський не завершив роботи над картиною «Мати Милосердя» – помер 29 серпня 1935 року Джотто теж не завершив праці над вежею – башту завершували його учні&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Н]]
[[Категорія:Українські художники]]</text>
      <sha1>hp9t3hnckbtsixuziz60z6me4ptt0y8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135486</id>
      <parentid>135485</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T16:41:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18391" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Олекса Новаківський 
| Зображення = 
| Ширина = 
| Опис = 
| wikipedia = Новаківський Олекса Харлампійович
| source = 
| commons = 
}}
'''Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський''' (2 (14) березня 1872, Нова Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія&amp;nbsp;— 29 серпня 1935, [[Львів]])&amp;nbsp;— український живописець і педагог.

== Цитати про Олексу Новаківського ==
{{Q|Цитата = Коли я читала у дорослому віці його спогади, то раптом почала впізнавати себе у прадідові. У мене трохи бунтарська натура, і я не могла зрозуміти, звідки воно. Я почала читати історію про прадіда, про те, як він мислив, як бачив, і усвідомила, що знаходжу себе цілими клаптиками, почала краще розуміти його життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-vlada-spalila-pamiat-pro-novakivskogo-mi-iogo-dosi-ne-znaiemo/ «Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Коли прийшла радянська влада, Новаківського почали нищити. Є згадки, що понад музеєм у Львові стояв дим, коли палили картини художників. І палили картини Новаківського. Скільки їх знищили – ми не знаємо. Але якщо вивчати рисунки прадіда, то можна зробити висновок, що багато робіт пропало. До однієї картини він міг зробити десятки, сотню ескізів. Коли є багато рисунків на одну тему, то розумієш, що, швидше за все, за цією працею стояла якась картина. І є дуже багато таких робіт, про яких ми нічого не знаємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський був дуже яскравою постаттю. Але коли прийшла радянська влада, то все це – клац! – в один момент почало замовчуватися. І це замовчування, на жаль, помітне досі&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський вимагав, щоб до [[Мистецтво|мистецтва]] ставилися з пошаною і власне правив дуже високі ціни за свої картини. Через цю принциповість часто зводили наклепи, називали його жадібним. Але це було частиною його самосприйняття. Він дорого продавав свої полотна, при тому дуже легко дарував картини, коли до нього, наприклад, приходили гості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський досі не вивчений. Мені написала дослідниця з Франції – вона якраз пише наукову роботу про його творчість. Каже: «О боже, це геній! Його треба відкривати!» І запитує мене, чи я можу дати їй щось про Новаківського. А я не маю ґрунтовних матеріалів, які були б написані англійською мовою, чи французькою – їх немає. І навіть українською мовою&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський і [[Андрей (Шептицький)|Шептицький]] познайомилися ще до того, як прадід переїхав до Львова. Вони зустрічалися на різних закордонних заходах, куди з’їжджалася інтелігенція – [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Лепкий]], [[Антонич Богдан-Ігор Васильович|Антонич]], [[Стефаник Василь Семенович|Стефаник]]. І потім він побачив картини Новаківського на виставці у Кракові. Уявіть собі, у Новаківського там була окрема зала! Він виставлявся у Варшаві, готувалася його виставка у Відні, йшла робота над великим альбомом у Берліні&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський міг відстояти себе – але не можна казати, що він був невдоволеним. Він не бачив художника у пасивному режимі виконавця. Ні! Прадід творив креативну індустрію, підтримував лідерство у креативній індустрії. Він умів любити життя і давав йому статися. Попри всі труднощі в житті, попри те, що йому доводилося недоїдати. Треба мати величезну [[Довіра|довіру]] до всесвіту, до Всевишнього – щоб дозволити життю статися&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський – щось таке, як величезний курган. Згори він виглядає як невиразний елемент ландшафту, на який можна і не звернути уваги. А нам треба розкрити цей простір, щоб зрозуміти всю глибину, весь масштаб постаті та творчості. Олексу Новаківського «просканували» як примітивного художника, і по суті, вкрали частину його історії, а водночас і нашої історії&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського }}
{{Q|Цитата = Олексі Новаківському бракує медійності. Хоча якщо подивитися на час, коли він жив, то прадід був дуже медійною людиною! Він був модним, про нього є маса згадок у львівських медіа. Про нього багато писали у Польщі, про нього говорили у [[Берлін]]і, у [[Париж]]і, він був відомий у Штатах і в Канаді. Наприклад, у Чикаго, коли відбувалася всесвітня виставка досягнень у 1933 році, і українська діаспора готувала власний павільйон, то для участі в експозиції запросили саме мистецьку школу Новаківського, і вони відправляли туди свої картини&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Остання робота Олекси Новаківського – «Мати Милосердя». Цей образ мав прикрасити вівтар у Соборі Юра у Львові і заповідався як життєвий підсумок творчості прадіда. На мою думку, ця робота могла мати референс від башти Джотто біля собору Санта-Марія-дель-Фіоре у Флоренції, яку прадід бачив під час мандрівки до Італії.&lt;br/&gt;Джотто запросили до Флоренції провести останні роки життя. Для нього ця башта була символом величності культури. На розписах осмислюється філософія життя, духовний шлях людини. Там метафорично зображені віра, надія і… замість любові – милосердя. Тобто любов там зашито як щось інакше, ніж ми собі уявляємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід закінчив Краківську академію красних мистецтв із золотою медаллю. [[Лозинський Остап Тарасович|Остап Лозинський]] розповідав, що в нього була така кількість відзнак, якої не мав жоден студент академії. Новаківський міг залишитися у Кракові, він мав можливість обрати собі будь-який європейський мистецький заклад для продовження навчання, перед ним були усі дороги. Бути [[Українці|українцем]] – це був свідомий, дорослий вибір зрілої особистості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід любив модні речі, він модно одягався. Коли популярними стали листівки, він запропонував це школі – і учні робили листівки, які потім брали у друк.&lt;br/&gt;Новаківський розробляв меблі. То був один із тодішніх трендів, коли митець стає дизайнером. Ти не змальовуєш – а дизайнуєш. Це його дуже приваблювало, він сприймав це, як захопливий виклик&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід цікавився [[Філософія|філософією]], [[Психологія|психологією]]. У ті роки зачитувалися [[Зигмунд Фрейд|Фройдом]], [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], він обожнював [[Герман Гессе|Гессе]]. Інтелігенція захоплювалася психоаналізом: є свідомість, є щось підсвідоме – ми можемо бути різними у різних емоційних станах. І якщо дивитися на автопортрети Новаківського, то можна зробити висновок, що його зарисовки – абсолютно здорова, нормальна робота людини над собою. Ці автопортрети настільки різні! Це було вдивляння у себе, саморефлексія: ким я є, яке моє я, як я проявляюсь&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;?
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = У нас у родині є легенда. Коли прадід був маленьким, він загубився у лісі. І йому було видіння – чи то в сні, чи то не в сні – що до нього прийшов [[Бог]], і сказав: твоя задача – повертати людям красу буденного. Цю [[Краса|красу]] треба розкривати – розпаковувати! – і показувати людям. Новаківський узяв на себе цю місію і перетворив її на власне призначення. Він багато працював над собою, у нього не було сумнівів у справі, яку він робить. Найбільше сумнівів стосувалися того, чи він достатньо докопався, занурився, чи достатньо розкрив красу. І насправді в нього лише наприкінці життя з'явилася фраза – «тепер я пан свого пензля». Аж наприкінці життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Учні згадували, що Новаківський давав першокласну академічну основу, з котрою можна було рухатися далі. Ці учні пізніше починали весь той рух із новітніми течіями і новітніми поглядами. І це те найголовніше, чого вдалося досягнути Новаківському і Шептицькому. Вони прагнули, щоб людина почала мислити масштабно, по-сучасному, щоб українці усвідомили себе європейцями&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Якщо запитати львів'ян про Новаківського, у [[Львів|Львові]] скажуть: «Так, знаємо такого художника». Але коли випитувати, яка улюблена картина, або якийсь захоплюючий момент із його життя, то тут уже починається пауза&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Я підозрюю, що Новаківський шукав важливий духовний символ, прямо архетип, який давав би українцям енергію віри. І остання праця Новаківського – «Мати Милосердя». У цій роботі заховано історію про суспільство і спільноту, які будують храм, які спільно підносяться через розбудову святині. [[Милосердя]] в тому, що цей храм возвеличується вгору, у [[майбутнє]], і ця роботу гуртує спільноту, гуртує нові покоління і учнів – і це разом формує історію&lt;ref&gt;Олекса Новаківський не завершив роботи над картиною «Мати Милосердя» – помер 29 серпня 1935 року Джотто теж не завершив праці над вежею – башту завершували його учні&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Н]]
[[Категорія:Українські художники]]</text>
      <sha1>2xo2ltuu1hqlgsc4kehlmu2ov2mdz2i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135550</id>
      <parentid>135486</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T09:14:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>доповнення</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24620" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Олекса Новаківський 
| Зображення = 
| Ширина = 
| Опис = 
| wikipedia = Новаківський Олекса Харлампійович
| source = 
| commons = 
}}
'''Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський''' (2 (14) березня 1872, Нова Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія&amp;nbsp;— 29 серпня 1935, [[Львів]])&amp;nbsp;— український живописець і педагог. У 1923 році заснував у Львові [[Мистецька школа Олекси Новаківського|мистецьку школу]], що стала відомим осередком малярської культури у Західній Україні.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Працював в голоді і нужді, котрих оповіданнєм не можу нудити, через літ двадцять не для кар'єри артистичної, бо ніхто би сего не перейшов для неї, але просто для того, що без штуки не можу жити, і що вона мені так само потрібна, як сі пісні бараболі, якими я успішно мій запал артистичний при життю піддержував&lt;ref name=&quot;works&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/statti/150-rokiv-oleksi-novakivskomu-onlain-vistavka-naibilsh-znakovikh-robit/ Олекса Новаківський. Путівник життям і найбільш знаковими роботами]&lt;/ref&gt;.
|Коментар =  з листа до митрополита Андрея}}
{{Q|Цитата = Часом робота йде як слід, і легко доходжу до розв'язки різних труднощів... Тоді почуваю себе і багатшим, і щасливішим за усіх королів... А от не минає і один день... огляну критично дещо з уже випрацюваного, а то і без того приходять якісь несподівані труднощі, яких – здається – ніяк не розв'яжеш, і наскакує на мене страшна думка, що в мене таки немає [[талант]]у&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;!
|Коментар = переказував слова художника Іван Голубовський}}

== Цитати про Олексу Новаківського ==
{{Q|Цитата = І є річчю характеристичною, що між сотнею тих творів про один і той сам предмет – нема двох, щоб були до себе стисло подібні. До кожного з тих творів підложено іншу музику в формі, в красці, в світлі й виразі – тож зрозуміло, чому учні з любов’ю величали митця «святоюрським магом»&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Голубовський}}
{{Q|Цитата = Коли я читала у дорослому віці його спогади, то раптом почала впізнавати себе у прадідові. У мене трохи бунтарська натура, і я не могла зрозуміти, звідки воно. Я почала читати історію про прадіда, про те, як він мислив, як бачив, і усвідомила, що знаходжу себе цілими клаптиками, почала краще розуміти його життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-vlada-spalila-pamiat-pro-novakivskogo-mi-iogo-dosi-ne-znaiemo/ «Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Коли прийшла радянська влада, Новаківського почали нищити. Є згадки, що понад музеєм у Львові стояв дим, коли палили картини художників. І палили картини Новаківського. Скільки їх знищили – ми не знаємо. Але якщо вивчати рисунки прадіда, то можна зробити висновок, що багато робіт пропало. До однієї картини він міг зробити десятки, сотню ескізів. Коли є багато рисунків на одну тему, то розумієш, що, швидше за все, за цією працею стояла якась картина. І є дуже багато таких робіт, про яких ми нічого не знаємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Нині мусимо зі смутком у очах сказати: образ Богородиці Милосердя кисти Олекси Новаківського ніколи не украсить нутра Святоюрського храму. Провидіння так зарядило, що цей образ став останнім, недовершеним мистецьким завданням Олекси Новаківського... Мистець помер. Але могутня його творчість довгі віки житиме в пам’яті Українців&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = З некрологу на смерть Новаківського у газеті «Мета» (1935)
|Оригінал = 
|Автор = }}
{{Q|Цитата = Новаківський був дуже яскравою постаттю. Але коли прийшла радянська влада, то все це – клац! – в один момент почало замовчуватися. І це замовчування, на жаль, помітне досі&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський вимагав, щоб до [[Мистецтво|мистецтва]] ставилися з пошаною і власне правив дуже високі ціни за свої картини. Через цю принциповість часто зводили наклепи, називали його жадібним. Але це було частиною його самосприйняття. Він дорого продавав свої полотна, при тому дуже легко дарував картини, коли до нього, наприклад, приходили гості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський досі не вивчений. Мені написала дослідниця з Франції – вона якраз пише наукову роботу про його творчість. Каже: «О боже, це геній! Його треба відкривати!» І запитує мене, чи я можу дати їй щось про Новаківського. А я не маю ґрунтовних матеріалів, які були б написані англійською мовою, чи французькою – їх немає. І навіть українською мовою&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський і [[Андрей (Шептицький)|Шептицький]] познайомилися ще до того, як прадід переїхав до Львова. Вони зустрічалися на різних закордонних заходах, куди з’їжджалася інтелігенція – [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Лепкий]], [[Антонич Богдан-Ігор Васильович|Антонич]], [[Стефаник Василь Семенович|Стефаник]]. І потім він побачив картини Новаківського на виставці у Кракові. Уявіть собі, у Новаківського там була окрема зала! Він виставлявся у Варшаві, готувалася його виставка у Відні, йшла робота над великим альбомом у Берліні&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський міг відстояти себе – але не можна казати, що він був невдоволеним. Він не бачив художника у пасивному режимі виконавця. Ні! Прадід творив креативну індустрію, підтримував лідерство у креативній індустрії. Він умів любити життя і давав йому статися. Попри всі труднощі в житті, попри те, що йому доводилося недоїдати. Треба мати величезну [[Довіра|довіру]] до всесвіту, до Всевишнього – щоб дозволити життю статися&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський – щось таке, як величезний курган. Згори він виглядає як невиразний елемент ландшафту, на який можна і не звернути уваги. А нам треба розкрити цей простір, щоб зрозуміти всю глибину, весь масштаб постаті та творчості. Олексу Новаківського «просканували» як примітивного художника, і по суті, вкрали частину його історії, а водночас і нашої історії&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського }}
{{Q|Цитата = Олексі Новаківському бракує медійності. Хоча якщо подивитися на час, коли він жив, то прадід був дуже медійною людиною! Він був модним, про нього є маса згадок у львівських медіа. Про нього багато писали у Польщі, про нього говорили у [[Берлін]]і, у [[Париж]]і, він був відомий у Штатах і в Канаді. Наприклад, у Чикаго, коли відбувалася всесвітня виставка досягнень у 1933 році, і українська діаспора готувала власний павільйон, то для участі в експозиції запросили саме мистецьку школу Новаківського, і вони відправляли туди свої картини&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Окрашування іконостасів не припало до вподоби Новаківському. Він радше йде на море і там малює краєвиди тими фарбами, які Клименко зішкрябував з палітри&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про навчався мистецтву у майстерні художника Пилипа Клименка
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}
{{Q|Цитата = Остання робота Олекси Новаківського – «Мати Милосердя». Цей образ мав прикрасити вівтар у Соборі Юра у Львові і заповідався як життєвий підсумок творчості прадіда. На мою думку, ця робота могла мати референс від башти Джотто біля собору Санта-Марія-дель-Фіоре у Флоренції, яку прадід бачив під час мандрівки до Італії.&lt;br/&gt;Джотто запросили до Флоренції провести останні роки життя. Для нього ця башта була символом величності культури. На розписах осмислюється філософія життя, духовний шлях людини. Там метафорично зображені віра, надія і… замість любові – милосердя. Тобто любов там зашито як щось інакше, ніж ми собі уявляємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід закінчив Краківську академію красних мистецтв із золотою медаллю. [[Лозинський Остап Тарасович|Остап Лозинський]] розповідав, що в нього була така кількість відзнак, якої не мав жоден студент академії. Новаківський міг залишитися у Кракові, він мав можливість обрати собі будь-який європейський мистецький заклад для продовження навчання, перед ним були усі дороги. Бути [[Українці|українцем]] – це був свідомий, дорослий вибір зрілої особистості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід любив модні речі, він модно одягався. Коли популярними стали листівки, він запропонував це школі – і учні робили листівки, які потім брали у друк.&lt;br/&gt;Новаківський розробляв меблі. То був один із тодішніх трендів, коли митець стає дизайнером. Ти не змальовуєш – а дизайнуєш. Це його дуже приваблювало, він сприймав це, як захопливий виклик&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід цікавився [[Філософія|філософією]], [[Психологія|психологією]]. У ті роки зачитувалися [[Зигмунд Фрейд|Фройдом]], [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], він обожнював [[Герман Гессе|Гессе]]. Інтелігенція захоплювалася психоаналізом: є свідомість, є щось підсвідоме – ми можемо бути різними у різних емоційних станах. І якщо дивитися на автопортрети Новаківського, то можна зробити висновок, що його зарисовки – абсолютно здорова, нормальна робота людини над собою. Ці автопортрети настільки різні! Це було вдивляння у себе, саморефлексія: ким я є, яке моє я, як я проявляюсь&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;?
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = У нас у родині є легенда. Коли прадід був маленьким, він загубився у лісі. І йому було видіння – чи то в сні, чи то не в сні – що до нього прийшов [[Бог]], і сказав: твоя задача – повертати людям красу буденного. Цю [[Краса|красу]] треба розкривати – розпаковувати! – і показувати людям. Новаківський узяв на себе цю місію і перетворив її на власне призначення. Він багато працював над собою, у нього не було сумнівів у справі, яку він робить. Найбільше сумнівів стосувалися того, чи він достатньо докопався, занурився, чи достатньо розкрив красу. І насправді в нього лише наприкінці життя з'явилася фраза – «тепер я пан свого пензля». Аж наприкінці життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Учні згадували, що Новаківський давав першокласну академічну основу, з котрою можна було рухатися далі. Ці учні пізніше починали весь той рух із новітніми течіями і новітніми поглядами. І це те найголовніше, чого вдалося досягнути Новаківському і Шептицькому. Вони прагнули, щоб людина почала мислити масштабно, по-сучасному, щоб українці усвідомили себе європейцями&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Якщо запитати львів'ян про Новаківського, у [[Львів|Львові]] скажуть: «Так, знаємо такого художника». Але коли випитувати, яка улюблена картина, або якийсь захоплюючий момент із його життя, то тут уже починається пауза&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Я підозрюю, що Новаківський шукав важливий духовний символ, прямо архетип, який давав би українцям енергію віри. І остання праця Новаківського – «Мати Милосердя». У цій роботі заховано історію про суспільство і спільноту, які будують храм, які спільно підносяться через розбудову святині. [[Милосердя]] в тому, що цей храм возвеличується вгору, у [[майбутнє]], і ця роботу гуртує спільноту, гуртує нові покоління і учнів – і це разом формує історію&lt;ref&gt;Олекса Новаківський не завершив роботи над картиною «Мати Милосердя» – помер 29 серпня 1935 року Джотто теж не завершив праці над вежею – башту завершували його учні&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}

== Цитати про картини ==
{{Q|Цитата = В страшній боротьбі космічних елементів змагаються розхвильовані силуети форм. З цього моря розлитих, супротивних хвиль виринає наче в якійсь казці Юр. Він є одиноким захистом серед хаосу розбурханої стихії. На південнім сході знімається над овидом ярке сяйво і поблимує у фантастичних, схвильованих масах хмар. А в хаотичній боротьбі виринають сям і там предивні постаті, демони темноти, герої в проблисках сяйва, борці за світло, мадонни, святі, злі й добрі генії народу і складаються на одну візію минувшини і теперішности&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про картину «Юр при заході сонця» (1923)
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}
{{Q|Цитата = В тому могутньому царстві лісів жив іще Бог… Відвічний Бог, що кохався в звірях і людях, в сонці і звіздах, в вихрах і громах, в лісах і полях, в водах і тиші ночей… безнастанно творив найцікавішу інтересність форми та безконечні багатства краси в кольорах&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Зі спогадів приятеля Івана Голубовського
|Оригінал = 
|Автор = }}
{{Q|Цитата = Тут ще нема світла. Кольорит трохи приглушений. Але яка сита зелень, яка свіжа жовтава краска гарбузів! Артиста займає не так об’єктивне віддання дійсности, як інтенсивність кольористики&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про картину  «Гарбузи» 1892 року
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Н]]
[[Категорія:Українські художники]]</text>
      <sha1>9yrmlp55nm1twbyytibzmtzkcjl6r42</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135551</id>
      <parentid>135550</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T09:15:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>доповнення</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24339" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Олекса Новаківський 
| Зображення = 
| Ширина = 
| Опис = 
| wikipedia = Новаківський Олекса Харлампійович
| source = 
| commons = 
}}
'''Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський''' (2 (14) березня 1872, Нова Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія&amp;nbsp;— 29 серпня 1935, [[Львів]])&amp;nbsp;— український живописець і педагог.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Працював в голоді і нужді, котрих оповіданнєм не можу нудити, через літ двадцять не для кар'єри артистичної, бо ніхто би сего не перейшов для неї, але просто для того, що без штуки не можу жити, і що вона мені так само потрібна, як сі пісні бараболі, якими я успішно мій запал артистичний при життю піддержував&lt;ref name=&quot;works&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/statti/150-rokiv-oleksi-novakivskomu-onlain-vistavka-naibilsh-znakovikh-robit/ Олекса Новаківський. Путівник життям і найбільш знаковими роботами]&lt;/ref&gt;.
|Коментар =  з листа до митрополита Андрея}}
{{Q|Цитата = Часом робота йде як слід, і легко доходжу до розв'язки різних труднощів... Тоді почуваю себе і багатшим, і щасливішим за усіх королів... А от не минає і один день... огляну критично дещо з уже випрацюваного, а то і без того приходять якісь несподівані труднощі, яких – здається – ніяк не розв'яжеш, і наскакує на мене страшна думка, що в мене таки немає [[талант]]у&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;!
|Коментар = переказував слова художника Іван Голубовський}}

== Цитати про Олексу Новаківського ==
{{Q|Цитата = І є річчю характеристичною, що між сотнею тих творів про один і той сам предмет – нема двох, щоб були до себе стисло подібні. До кожного з тих творів підложено іншу музику в формі, в красці, в світлі й виразі – тож зрозуміло, чому учні з любов’ю величали митця «святоюрським магом»&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Голубовський}}
{{Q|Цитата = Коли я читала у дорослому віці його спогади, то раптом почала впізнавати себе у прадідові. У мене трохи бунтарська натура, і я не могла зрозуміти, звідки воно. Я почала читати історію про прадіда, про те, як він мислив, як бачив, і усвідомила, що знаходжу себе цілими клаптиками, почала краще розуміти його життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-vlada-spalila-pamiat-pro-novakivskogo-mi-iogo-dosi-ne-znaiemo/ «Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Коли прийшла радянська влада, Новаківського почали нищити. Є згадки, що понад музеєм у Львові стояв дим, коли палили картини художників. І палили картини Новаківського. Скільки їх знищили – ми не знаємо. Але якщо вивчати рисунки прадіда, то можна зробити висновок, що багато робіт пропало. До однієї картини він міг зробити десятки, сотню ескізів. Коли є багато рисунків на одну тему, то розумієш, що, швидше за все, за цією працею стояла якась картина. І є дуже багато таких робіт, про яких ми нічого не знаємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
{{Q|Цитата = Нині мусимо зі смутком у очах сказати: образ Богородиці Милосердя кисти Олекси Новаківського ніколи не украсить нутра Святоюрського храму. Провидіння так зарядило, що цей образ став останнім, недовершеним мистецьким завданням Олекси Новаківського... Мистець помер. Але могутня його творчість довгі віки житиме в пам’яті Українців&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = З некрологу на смерть Новаківського у газеті «Мета» (1935)
|Оригінал = 
|Автор = }}
{{Q|Цитата = Новаківський був дуже яскравою постаттю. Але коли прийшла радянська влада, то все це – клац! – в один момент почало замовчуватися. І це замовчування, на жаль, помітне досі&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський вимагав, щоб до [[Мистецтво|мистецтва]] ставилися з пошаною і власне правив дуже високі ціни за свої картини. Через цю принциповість часто зводили наклепи, називали його жадібним. Але це було частиною його самосприйняття. Він дорого продавав свої полотна, при тому дуже легко дарував картини, коли до нього, наприклад, приходили гості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський досі не вивчений. Мені написала дослідниця з Франції – вона якраз пише наукову роботу про його творчість. Каже: «О боже, це геній! Його треба відкривати!» І запитує мене, чи я можу дати їй щось про Новаківського. А я не маю ґрунтовних матеріалів, які були б написані англійською мовою, чи французькою – їх немає. І навіть українською мовою&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський і [[Андрей (Шептицький)|Шептицький]] познайомилися ще до того, як прадід переїхав до Львова. Вони зустрічалися на різних закордонних заходах, куди з’їжджалася інтелігенція – [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Лепкий]], [[Антонич Богдан-Ігор Васильович|Антонич]], [[Стефаник Василь Семенович|Стефаник]]. І потім він побачив картини Новаківського на виставці у Кракові. Уявіть собі, у Новаківського там була окрема зала! Він виставлявся у Варшаві, готувалася його виставка у Відні, йшла робота над великим альбомом у Берліні&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський міг відстояти себе – але не можна казати, що він був невдоволеним. Він не бачив художника у пасивному режимі виконавця. Ні! Прадід творив креативну індустрію, підтримував лідерство у креативній індустрії. Він умів любити життя і давав йому статися. Попри всі труднощі в житті, попри те, що йому доводилося недоїдати. Треба мати величезну [[Довіра|довіру]] до всесвіту, до Всевишнього – щоб дозволити життю статися&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський – щось таке, як величезний курган. Згори він виглядає як невиразний елемент ландшафту, на який можна і не звернути уваги. А нам треба розкрити цей простір, щоб зрозуміти всю глибину, весь масштаб постаті та творчості. Олексу Новаківського «просканували» як примітивного художника, і по суті, вкрали частину його історії, а водночас і нашої історії&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського }}
{{Q|Цитата = Олексі Новаківському бракує медійності. Хоча якщо подивитися на час, коли він жив, то прадід був дуже медійною людиною! Він був модним, про нього є маса згадок у львівських медіа. Про нього багато писали у Польщі, про нього говорили у [[Берлін]]і, у [[Париж]]і, він був відомий у Штатах і в Канаді. Наприклад, у Чикаго, коли відбувалася всесвітня виставка досягнень у 1933 році, і українська діаспора готувала власний павільйон, то для участі в експозиції запросили саме мистецьку школу Новаківського, і вони відправляли туди свої картини&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Окрашування іконостасів не припало до вподоби Новаківському. Він радше йде на море і там малює краєвиди тими фарбами, які Клименко зішкрябував з палітри&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про навчався мистецтву у майстерні художника Пилипа Клименка
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}
{{Q|Цитата = Остання робота Олекси Новаківського – «Мати Милосердя». Цей образ мав прикрасити вівтар у Соборі Юра у Львові і заповідався як життєвий підсумок творчості прадіда. На мою думку, ця робота могла мати референс від башти Джотто біля собору Санта-Марія-дель-Фіоре у Флоренції, яку прадід бачив під час мандрівки до Італії.&lt;br/&gt;Джотто запросили до Флоренції провести останні роки життя. Для нього ця башта була символом величності культури. На розписах осмислюється філософія життя, духовний шлях людини. Там метафорично зображені віра, надія і… замість любові – милосердя. Тобто любов там зашито як щось інакше, ніж ми собі уявляємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід закінчив Краківську академію красних мистецтв із золотою медаллю. [[Лозинський Остап Тарасович|Остап Лозинський]] розповідав, що в нього була така кількість відзнак, якої не мав жоден студент академії. Новаківський міг залишитися у Кракові, він мав можливість обрати собі будь-який європейський мистецький заклад для продовження навчання, перед ним були усі дороги. Бути [[Українці|українцем]] – це був свідомий, дорослий вибір зрілої особистості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід любив модні речі, він модно одягався. Коли популярними стали листівки, він запропонував це школі – і учні робили листівки, які потім брали у друк.&lt;br/&gt;Новаківський розробляв меблі. То був один із тодішніх трендів, коли митець стає дизайнером. Ти не змальовуєш – а дизайнуєш. Це його дуже приваблювало, він сприймав це, як захопливий виклик&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід цікавився [[Філософія|філософією]], [[Психологія|психологією]]. У ті роки зачитувалися [[Зигмунд Фрейд|Фройдом]], [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], він обожнював [[Герман Гессе|Гессе]]. Інтелігенція захоплювалася психоаналізом: є свідомість, є щось підсвідоме – ми можемо бути різними у різних емоційних станах. І якщо дивитися на автопортрети Новаківського, то можна зробити висновок, що його зарисовки – абсолютно здорова, нормальна робота людини над собою. Ці автопортрети настільки різні! Це було вдивляння у себе, саморефлексія: ким я є, яке моє я, як я проявляюсь&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;?
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = У нас у родині є легенда. Коли прадід був маленьким, він загубився у лісі. І йому було видіння – чи то в сні, чи то не в сні – що до нього прийшов [[Бог]], і сказав: твоя задача – повертати людям красу буденного. Цю [[Краса|красу]] треба розкривати – розпаковувати! – і показувати людям. Новаківський узяв на себе цю місію і перетворив її на власне призначення. Він багато працював над собою, у нього не було сумнівів у справі, яку він робить. Найбільше сумнівів стосувалися того, чи він достатньо докопався, занурився, чи достатньо розкрив красу. І насправді в нього лише наприкінці життя з'явилася фраза – «тепер я пан свого пензля». Аж наприкінці життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Учні згадували, що Новаківський давав першокласну академічну основу, з котрою можна було рухатися далі. Ці учні пізніше починали весь той рух із новітніми течіями і новітніми поглядами. І це те найголовніше, чого вдалося досягнути Новаківському і Шептицькому. Вони прагнули, щоб людина почала мислити масштабно, по-сучасному, щоб українці усвідомили себе європейцями&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Якщо запитати львів'ян про Новаківського, у [[Львів|Львові]] скажуть: «Так, знаємо такого художника». Але коли випитувати, яка улюблена картина, або якийсь захоплюючий момент із його життя, то тут уже починається пауза&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Я підозрюю, що Новаківський шукав важливий духовний символ, прямо архетип, який давав би українцям енергію віри. І остання праця Новаківського – «Мати Милосердя». У цій роботі заховано історію про суспільство і спільноту, які будують храм, які спільно підносяться через розбудову святині. [[Милосердя]] в тому, що цей храм возвеличується вгору, у [[майбутнє]], і ця роботу гуртує спільноту, гуртує нові покоління і учнів – і це разом формує історію&lt;ref&gt;Олекса Новаківський не завершив роботи над картиною «Мати Милосердя» – помер 29 серпня 1935 року Джотто теж не завершив праці над вежею – башту завершували його учні&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}

== Цитати про картини ==
{{Q|Цитата = В страшній боротьбі космічних елементів змагаються розхвильовані силуети форм. З цього моря розлитих, супротивних хвиль виринає наче в якійсь казці Юр. Він є одиноким захистом серед хаосу розбурханої стихії. На південнім сході знімається над овидом ярке сяйво і поблимує у фантастичних, схвильованих масах хмар. А в хаотичній боротьбі виринають сям і там предивні постаті, демони темноти, герої в проблисках сяйва, борці за світло, мадонни, святі, злі й добрі генії народу і складаються на одну візію минувшини і теперішности&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про картину «Юр при заході сонця» (1923)
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}
{{Q|Цитата = В тому могутньому царстві лісів жив іще Бог… Відвічний Бог, що кохався в звірях і людях, в сонці і звіздах, в вихрах і громах, в лісах і полях, в водах і тиші ночей… безнастанно творив найцікавішу інтересність форми та безконечні багатства краси в кольорах&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Зі спогадів приятеля Івана Голубовського
|Оригінал = 
|Автор = }}
{{Q|Цитата = Тут ще нема світла. Кольорит трохи приглушений. Але яка сита зелень, яка свіжа жовтава краска гарбузів! Артиста займає не так об’єктивне віддання дійсности, як інтенсивність кольористики&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про картину  «Гарбузи» 1892 року
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Н]]
[[Категорія:Українські художники]]</text>
      <sha1>gpeclgjt0sf2pkuiu2mel7kvdr8m8sl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135552</id>
      <parentid>135551</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T09:18:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24801" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Олекса Новаківський 
| Зображення = 
| Ширина = 
| Опис = 
| wikipedia = Новаківський Олекса Харлампійович
| source = 
| commons = 
}}
'''Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський''' (2 (14) березня 1872, Нова Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія&amp;nbsp;— 29 серпня 1935, [[Львів]])&amp;nbsp;— український живописець і педагог. У 1923 році заснував у Львові [[Мистецька школа Олекси Новаківського|мистецьку школу]], що стала відомим осередком малярської культури у Західній Україні.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Працював в голоді і нужді, котрих оповіданнєм не можу нудити, через літ двадцять не для кар'єри артистичної, бо ніхто би сего не перейшов для неї, але просто для того, що без штуки не можу жити, і що вона мені так само потрібна, як сі пісні бараболі, якими я успішно мій запал артистичний при життю піддержував&lt;ref name=&quot;works&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/statti/150-rokiv-oleksi-novakivskomu-onlain-vistavka-naibilsh-znakovikh-robit/ Олекса Новаківський. Путівник життям і найбільш знаковими роботами]&lt;/ref&gt;.
|Коментар =  з листа до митрополита Андрея}}
{{Q|Цитата = Часом робота йде як слід, і легко доходжу до розв'язки різних труднощів... Тоді почуваю себе і багатшим, і щасливішим за усіх королів... А от не минає і один день... огляну критично дещо з уже випрацюваного, а то і без того приходять якісь несподівані труднощі, яких – здається – ніяк не розв'яжеш, і наскакує на мене страшна думка, що в мене таки немає [[талант]]у&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;!
|Коментар = переказував слова художника Іван Голубовський}}

== Цитати про Олексу Новаківського ==
{{Q|Цитата = І є річчю характеристичною, що між сотнею тих творів про один і той сам предмет – нема двох, щоб були до себе стисло подібні. До кожного з тих творів підложено іншу музику в формі, в красці, в світлі й виразі – тож зрозуміло, чому учні з любов’ю величали митця «святоюрським магом»&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Голубовський}}
{{Q|Цитата = Коли я читала у дорослому віці його спогади, то раптом почала впізнавати себе у прадідові. У мене трохи бунтарська натура, і я не могла зрозуміти, звідки воно. Я почала читати історію про прадіда, про те, як він мислив, як бачив, і усвідомила, що знаходжу себе цілими клаптиками, почала краще розуміти його життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-vlada-spalila-pamiat-pro-novakivskogo-mi-iogo-dosi-ne-znaiemo/ «Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Коли прийшла радянська влада, Новаківського почали нищити. Є згадки, що понад музеєм у Львові стояв дим, коли палили картини художників. І палили картини Новаківського. Скільки їх знищили – ми не знаємо. Але якщо вивчати рисунки прадіда, то можна зробити висновок, що багато робіт пропало. До однієї картини він міг зробити десятки, сотню ескізів. Коли є багато рисунків на одну тему, то розумієш, що, швидше за все, за цією працею стояла якась картина. І є дуже багато таких робіт, про яких ми нічого не знаємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Нині мусимо зі смутком у очах сказати: образ Богородиці Милосердя кисти Олекси Новаківського ніколи не украсить нутра Святоюрського храму. Провидіння так зарядило, що цей образ став останнім, недовершеним мистецьким завданням Олекси Новаківського... Мистець помер. Але могутня його творчість довгі віки житиме в пам’яті Українців&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = З некрологу на смерть Новаківського у газеті «Мета» (1935)
|Оригінал = 
|Автор = }}
{{Q|Цитата = Новаківський був дуже яскравою постаттю. Але коли прийшла радянська влада, то все це – клац! – в один момент почало замовчуватися. І це замовчування, на жаль, помітне досі&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський вимагав, щоб до [[Мистецтво|мистецтва]] ставилися з пошаною і власне правив дуже високі ціни за свої картини. Через цю принциповість часто зводили наклепи, називали його жадібним. Але це було частиною його самосприйняття. Він дорого продавав свої полотна, при тому дуже легко дарував картини, коли до нього, наприклад, приходили гості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський досі не вивчений. Мені написала дослідниця з Франції – вона якраз пише наукову роботу про його творчість. Каже: «О боже, це геній! Його треба відкривати!» І запитує мене, чи я можу дати їй щось про Новаківського. А я не маю ґрунтовних матеріалів, які були б написані англійською мовою, чи французькою – їх немає. І навіть українською мовою&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський і [[Андрей (Шептицький)|Шептицький]] познайомилися ще до того, як прадід переїхав до Львова. Вони зустрічалися на різних закордонних заходах, куди з’їжджалася інтелігенція – [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Лепкий]], [[Антонич Богдан-Ігор Васильович|Антонич]], [[Стефаник Василь Семенович|Стефаник]]. І потім він побачив картини Новаківського на виставці у Кракові. Уявіть собі, у Новаківського там була окрема зала! Він виставлявся у Варшаві, готувалася його виставка у Відні, йшла робота над великим альбомом у Берліні&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський міг відстояти себе – але не можна казати, що він був невдоволеним. Він не бачив художника у пасивному режимі виконавця. Ні! Прадід творив креативну індустрію, підтримував лідерство у креативній індустрії. Він умів любити життя і давав йому статися. Попри всі труднощі в житті, попри те, що йому доводилося недоїдати. Треба мати величезну [[Довіра|довіру]] до всесвіту, до Всевишнього – щоб дозволити життю статися&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Новаківський – щось таке, як величезний курган. Згори він виглядає як невиразний елемент ландшафту, на який можна і не звернути уваги. А нам треба розкрити цей простір, щоб зрозуміти всю глибину, весь масштаб постаті та творчості. Олексу Новаківського «просканували» як примітивного художника, і по суті, вкрали частину його історії, а водночас і нашої історії&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського }}
{{Q|Цитата = Олексі Новаківському бракує медійності. Хоча якщо подивитися на час, коли він жив, то прадід був дуже медійною людиною! Він був модним, про нього є маса згадок у львівських медіа. Про нього багато писали у Польщі, про нього говорили у [[Берлін]]і, у [[Париж]]і, він був відомий у Штатах і в Канаді. Наприклад, у Чикаго, коли відбувалася всесвітня виставка досягнень у 1933 році, і українська діаспора готувала власний павільйон, то для участі в експозиції запросили саме мистецьку школу Новаківського, і вони відправляли туди свої картини&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Окрашування іконостасів не припало до вподоби Новаківському. Він радше йде на море і там малює краєвиди тими фарбами, які Клименко зішкрябував з палітри&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про навчався мистецтву у майстерні художника Пилипа Клименка
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}
{{Q|Цитата = Остання робота Олекси Новаківського – «Мати Милосердя». Цей образ мав прикрасити вівтар у Соборі Юра у Львові і заповідався як життєвий підсумок творчості прадіда. На мою думку, ця робота могла мати референс від башти Джотто біля собору Санта-Марія-дель-Фіоре у Флоренції, яку прадід бачив під час мандрівки до Італії.&lt;br/&gt;Джотто запросили до Флоренції провести останні роки життя. Для нього ця башта була символом величності культури. На розписах осмислюється філософія життя, духовний шлях людини. Там метафорично зображені віра, надія і… замість любові – милосердя. Тобто любов там зашито як щось інакше, ніж ми собі уявляємо&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід закінчив Краківську академію красних мистецтв із золотою медаллю. [[Лозинський Остап Тарасович|Остап Лозинський]] розповідав, що в нього була така кількість відзнак, якої не мав жоден студент академії. Новаківський міг залишитися у Кракові, він мав можливість обрати собі будь-який європейський мистецький заклад для продовження навчання, перед ним були усі дороги. Бути [[Українці|українцем]] – це був свідомий, дорослий вибір зрілої особистості&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід любив модні речі, він модно одягався. Коли популярними стали листівки, він запропонував це школі – і учні робили листівки, які потім брали у друк.&lt;br/&gt;Новаківський розробляв меблі. То був один із тодішніх трендів, коли митець стає дизайнером. Ти не змальовуєш – а дизайнуєш. Це його дуже приваблювало, він сприймав це, як захопливий виклик&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Прадід цікавився [[Філософія|філософією]], [[Психологія|психологією]]. У ті роки зачитувалися [[Зигмунд Фрейд|Фройдом]], [[Фрідріх Ніцше|Ніцше]], він обожнював [[Герман Гессе|Гессе]]. Інтелігенція захоплювалася психоаналізом: є свідомість, є щось підсвідоме – ми можемо бути різними у різних емоційних станах. І якщо дивитися на автопортрети Новаківського, то можна зробити висновок, що його зарисовки – абсолютно здорова, нормальна робота людини над собою. Ці автопортрети настільки різні! Це було вдивляння у себе, саморефлексія: ким я є, яке моє я, як я проявляюсь&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;?
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = У нас у родині є легенда. Коли прадід був маленьким, він загубився у лісі. І йому було видіння – чи то в сні, чи то не в сні – що до нього прийшов [[Бог]], і сказав: твоя задача – повертати людям красу буденного. Цю [[Краса|красу]] треба розкривати – розпаковувати! – і показувати людям. Новаківський узяв на себе цю місію і перетворив її на власне призначення. Він багато працював над собою, у нього не було сумнівів у справі, яку він робить. Найбільше сумнівів стосувалися того, чи він достатньо докопався, занурився, чи достатньо розкрив красу. І насправді в нього лише наприкінці життя з'явилася фраза – «тепер я пан свого пензля». Аж наприкінці життя&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;!
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Учні згадували, що Новаківський давав першокласну академічну основу, з котрою можна було рухатися далі. Ці учні пізніше починали весь той рух із новітніми течіями і новітніми поглядами. І це те найголовніше, чого вдалося досягнути Новаківському і Шептицькому. Вони прагнули, щоб людина почала мислити масштабно, по-сучасному, щоб українці усвідомили себе європейцями&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Якщо запитати львів'ян про Новаківського, у [[Львів|Львові]] скажуть: «Так, знаємо такого художника». Але коли випитувати, яка улюблена картина, або якийсь захоплюючий момент із його життя, то тут уже починається пауза&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Я підозрюю, що Новаківський шукав важливий духовний символ, прямо архетип, який давав би українцям енергію віри. І остання праця Новаківського – «Мати Милосердя». У цій роботі заховано історію про суспільство і спільноту, які будують храм, які спільно підносяться через розбудову святині. [[Милосердя]] в тому, що цей храм возвеличується вгору, у [[майбутнє]], і ця роботу гуртує спільноту, гуртує нові покоління і учнів – і це разом формує історію&lt;ref&gt;Олекса Новаківський не завершив роботи над картиною «Мати Милосердя» – помер 29 серпня 1935 року Джотто теж не завершив праці над вежею – башту завершували його учні&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}

== Цитати про картини ==
{{Q|Цитата = В страшній боротьбі космічних елементів змагаються розхвильовані силуети форм. З цього моря розлитих, супротивних хвиль виринає наче в якійсь казці Юр. Він є одиноким захистом серед хаосу розбурханої стихії. На південнім сході знімається над овидом ярке сяйво і поблимує у фантастичних, схвильованих масах хмар. А в хаотичній боротьбі виринають сям і там предивні постаті, демони темноти, герої в проблисках сяйва, борці за світло, мадонни, святі, злі й добрі генії народу і складаються на одну візію минувшини і теперішности&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про картину «Юр при заході сонця» (1923)
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}
{{Q|Цитата = В тому могутньому царстві лісів жив іще Бог… Відвічний Бог, що кохався в звірях і людях, в сонці і звіздах, в вихрах і громах, в лісах і полях, в водах і тиші ночей… безнастанно творив найцікавішу інтересність форми та безконечні багатства краси в кольорах&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Зі спогадів приятеля Івана Голубовського
|Оригінал = 
|Автор = }}
{{Q|Цитата = Тут ще нема світла. Кольорит трохи приглушений. Але яка сита зелень, яка свіжа жовтава краска гарбузів! Артиста займає не так об’єктивне віддання дійсности, як інтенсивність кольористики&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = Про картину  «Гарбузи» 1892 року
|Оригінал = 
|Автор = Володимир Сас-Залозецький}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Н]]
[[Категорія:Українські художники]]</text>
      <sha1>711opow4pp0id7fp7a38yo3pnrj5dhs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Горак Роман Дмитрович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41639</id>
    <revision>
      <id>135487</id>
      <timestamp>2024-04-25T18:20:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: '''Рома́н Дми́трович Го́рак''' (17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, [[Львівська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— письменник, прозаїк, дослідник творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], директор Львівського національного літературно-меморіаль...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5573" xml:space="preserve">'''Рома́н Дми́трович Го́рак''' (17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, [[Львівська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— письменник, прозаїк, дослідник творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017&amp;nbsp;рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = « Коли питають про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], мене це злить. Ніхто не говорить про азіатськість Ясунарі Кавабата чи європейськість [[Марсель Пруст|Марселя Пруста]]. То чому ж, коли йдеться про Івана Франка, хочемо підкреслити його європейськість? Невже ми на маргінесі? Хіба хочемо вчергове довести свою меншовартість? Кому й чому маємо доводити, що є європейцями? Мушу сказати, що наприкінці минулого століття, а ще більше — у 1902 — 1904 роках Іван Франко був найпопулярнішим серед всіх європейських письменників. Він на той час був співробітником (про що нам, на превеликий жаль, мало відомо) найбільш популярної газети «Ді Цайт», яка у німецькомовному світі задавала тон не лише в літературі, а й у політиці, економіці й решті важливих галузей. У «Ді Цайт» працювала ціла низка найвідоміших у Європі поетів і прозаїків. І найбільш точкові, ударні твори Івана Франка, наголошую, друкувалися німецькою мовою саме у цьому виданні. Наприклад, новела «На дні». Тоді ж друкується «Терен у нозі», багато інших творів. Нагадаю також, що найбільш скандальні речі, які збурювали цілу Європу, Іван Франко друкував також у «Ді Цайт». Наприклад, відому статтю про [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевич]]а «Поет зради» — про подвійну мораль польського шовінізму. Також — про галицькі вибори, які призвели до того, що радикально змінилася виборча система в Галичині... Тобто Іван Франко у всіх позиціях задавав тон у літературі — хочу нагадати, що й у так званій робітничій тематиці. Якщо у французькій чи німецькій літературі на робітничу тематику було зойкання над долею, поневоленням, рабською експлуатацією, то Франко пішов значно далі й був попереду, бо писав, як зорганізувати робітничий клас, щоб визволитися — відтак з’являється «Борислав сміється», хоча поруч із тим він пише глибокий психологічний роман Boa Constrictor, де демонструє свої можливості і письменника, і гуманіста, і людини, яка добре знає свій народ. А це дуже важливо для Франка, бо він мав право сказати про свій народ так, як він сказав про себе в автобіографічній передмові «Дещо про самого себе» до польської збірки своїх оповідань. Так, як він сказав у багатьох творах, коли нещадно критикував галицьке хрунівство, запроданство інтелігенції, вміння бути рабом у власному домі... А взагалі кажучи, вся європейськість літератури Франка — це піднімання людини... Він хотів дати відчуття, що людина — творець і повинна мати розправлений хребет. Тому й вважаю, що говорити про європейськість Франка — якось провінційно й негоже».
 | Коментар = про  [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>tcf7e4ddh7w5r5dg3vxziwijargtcao</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135488</id>
      <parentid>135487</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T18:28:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="25812" xml:space="preserve">'''Рома́н Дми́трович Го́рак''' (17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, [[Львівська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— письменник, прозаїк, дослідник творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017&amp;nbsp;рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = « Коли питають про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], мене це злить. Ніхто не говорить про азіатськість Ясунарі Кавабата чи європейськість [[Марсель Пруст|Марселя Пруста]]. То чому ж, коли йдеться про Івана Франка, хочемо підкреслити його європейськість? Невже ми на маргінесі? Хіба хочемо вчергове довести свою меншовартість? Кому й чому маємо доводити, що є європейцями? Мушу сказати, що наприкінці минулого століття, а ще більше — у 1902 — 1904 роках Іван Франко був найпопулярнішим серед всіх європейських письменників. Він на той час був співробітником (про що нам, на превеликий жаль, мало відомо) найбільш популярної газети «Ді Цайт», яка у німецькомовному світі задавала тон не лише в літературі, а й у політиці, економіці й решті важливих галузей. У «Ді Цайт» працювала ціла низка найвідоміших у Європі поетів і прозаїків. І найбільш точкові, ударні твори Івана Франка, наголошую, друкувалися німецькою мовою саме у цьому виданні. Наприклад, новела «На дні». Тоді ж друкується «Терен у нозі», багато інших творів. Нагадаю також, що найбільш скандальні речі, які збурювали цілу Європу, Іван Франко друкував також у «Ді Цайт». Наприклад, відому статтю про [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевич]]а «Поет зради» — про подвійну мораль польського шовінізму. Також — про галицькі вибори, які призвели до того, що радикально змінилася виборча система в Галичині... Тобто Іван Франко у всіх позиціях задавав тон у літературі — хочу нагадати, що й у так званій робітничій тематиці. Якщо у французькій чи німецькій літературі на робітничу тематику було зойкання над долею, поневоленням, рабською експлуатацією, то Франко пішов значно далі й був попереду, бо писав, як зорганізувати робітничий клас, щоб визволитися — відтак з’являється «Борислав сміється», хоча поруч із тим він пише глибокий психологічний роман Boa Constrictor, де демонструє свої можливості і письменника, і гуманіста, і людини, яка добре знає свій народ. А це дуже важливо для Франка, бо він мав право сказати про свій народ так, як він сказав про себе в автобіографічній передмові «Дещо про самого себе» до польської збірки своїх оповідань. Так, як він сказав у багатьох творах, коли нещадно критикував галицьке хрунівство, запроданство інтелігенції, вміння бути рабом у власному домі... А взагалі кажучи, вся європейськість літератури Франка — це піднімання людини... Він хотів дати відчуття, що людина — творець і повинна мати розправлений хребет. Тому й вважаю, що говорити про європейськість Франка — якось провінційно й негоже».
 | Коментар = про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Переконаний, що всі львів’яни знають, хто такий Іван Франко, бо, починаючи від першого класу, вивчають його вірші. Чи знає молодь глибоко творчість Франка — це інше запитання. Та чи знає молодь глибоко взагалі про якогось діяча? Публіка є публіка — живе своїми законами. І брати знання пересічного громадянина як критерій я би не радив. [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]] слушно назвала Львів «болотом». Але наше «болото» мало чим відрізняється від харківського, херсонського, київського тощо болота — всюди є певний відсоток людей, котрі створюють, на превеликий жаль, отакий наш негативний імідж. Так, зрештою, було завжди. Безумовно, Іван Франко — особистість, яка не дає спокою дуже багатьом до сьогодні. Він надзвичайно актуальний досі, надзвичайно передбачливий щодо того, що відбуватиметься у перспективі, яку він дуже добре бачив. Оце найбільше злить, тому постійно намагаються Івана Франка в якийсь спосіб принизити — будь-якими речами. Якщо таких речей (котрими, наприклад, можна принизити [[Леся Українка|Лесю Українку]] чи [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]) немає, то вигадують інші. Наприклад, чому Іван Франко має бути українцем — для України це розкіш! (Але поставте когось у світовій літературі поруч із універсальністю і глибиною проникнення у психологію людини Івана Франка!..) Франко не українець. Хто він? Єврейського, німецького та польського походження — українського в ньому найменше. І він не є виходець із простих селян. Так, вам дадуть величезні премії, гранти, припустимо, від Джорджа Грабовича, якщо скажете, що Франко — шляхтич. Але народу не пояснюють, що шляхтич — це гонорове звання (як, наприклад, заслужений вчитель чи заслужений працівник культури). Очевидно, що колись предки Івана Франка заслужили собі за служіння громаді такий титул, і він передавався з покоління в покоління. Хоча цей титул абсолютно ніяких привілеїв не давав — Франко їх не мав. Принижують Франка в різний спосіб. Я не називатиму імен людей, які призвели до особистої трагедії Івана Франка. Згадаймо тільки, як була розіграна карта з його хворобою! Бездарність лікарів спричинила до того, що ми втратили Франка. Його спочатку залікували, а потім ще мали сміливість, знаючи, що діагноз поставлений неправильно, верещати на всі усюди, що Франко — сифілітик! А вже інша генерація дослідників ставала в позу: мовляв, це прекрасно — скільки європейських письменників зумисне наражалися на сифіліс, аби їхній мозок продуктивніше працював. І ніхто не думає про те, що наклеп, кинутий на Івана Франка, призвів до трагедії в його сім’ї. Він залишився помирати один, і ми повинні мати це на своїй власній совісті. Я працюю в музеї вже 20 років, але досі не можу спокійно пройти повз ліжко, на якому вмирав Франко. Франко мав право як хворий для опіки залишити при собі бодай одну дитину, але не скористався цим правом — послав воювати своїх [[Франко Тарас Іванович|Тараса]] і [[Франко Петро Іванович|Петра]] на фронт, коли синки інших ховалися за плечі батьків. Дочка Анна працювала на поїзді — возила поранених...

Суспільство спромоглося дати Франку для допомоги стареньку, старшу за нього, жінку. Вона не годна була Івана Яковича підняти, коли той впав. Чекала, коли хтось прийде і допоможе, бо не давала собі ради. Найбільше, що могла зробити, — покласти Франкові подушку під голову... Сам невесело жартував: «Заходили виняткові відвідувачі, подивитися, чи ще живе...». Отаку маємо покуту за той геніальний розум, що освітлював цілу нашу націю».
 | Коментар = про львів'янина [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Франко постійно був у конфронтації з українською спільнотою. Це по-перше. По-друге, достатньо дещо почитати, де він пише сам про себе, й інші його статті, щоб зрозуміти, як Франко на ці речі дивився. Він вважався і вважається ворогом №1 для польського шовінізму, який ніколи не гребував методами боротьби з Франком. На те, що Франко залишився помирати самотнім, — надзвичайно багато причин. Причому пов’язані вони з тим протистоянням. По-перше, Львовом надзвичайно інтенсивно просувалася чутка про хворобу Франка... По-друге, існувала думка, що сифіліс передається побутовим способом, відтак охочих відвідати Франка було дуже мало. Якщо ж хтось приходив, то служниця мусила протирати лізолом чи карболкою дверні ручки. Можете собі уявити, як це впливало на Франка. Сам Франко був настільки психічно вимучений обставинами своєї хвороби, що постійно носив із собою карболку, мачав у неї руки — шкіра на пальцях була виїдена. Крім того, уявіть, який був сморід від тієї карболки... Щодо його хвороби, то це був перший злочин польського шовінізму — Франка помістили в камеру, в якій було так холодно тієї лютої зими, що йому голову зранку відривали від стіни — примерзала. 90 відсотків людей, що живуть на Півночі, слабують на ту саму хворобу, що й Франко, — це ревматоїдний артрит, який тільки перед Другою світовою війною був виділений як окрема хвороба. А починався він так, як звичайні венеричні хвороби... Уявіть собі, як мала поводитися дружина?! Як мали вести себе діти?! І Франко від того, бідний, страждав. Він так до самої смерті й залишився жертвою того страшного непорозуміння. Ви не уявляєте, як мені було складно, коли організовував групи вчених, щоб вони серйозно вдалися до вивчення хвороби Франка. Усе це чітко виписано в моїй книжці «Катастрофа» — як у нас лікували Франка, щоб якнайшвидше загнати його в гріб. От і все! Цей момент направду є найбільш дратівливим. І я розумію попередніх дослідників життя і творчості Франка, які уникали відповіді на це питання, завжди наголошуючи, що для нас є важливішою творчість Франка, ніж його особисте життя та його хвороба. Додайте до того, що в період хвороби він був налаштований на активну роботу, адже за будь-яких обставин працював не покладаючи рук. Але йому було важко знайти секретаря, переписувача — йому все було важко. Сам же він не годен був ні перегорнути сторінки книжки чи рукопису, ні писати.».
 | Коментар = про останні дні [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Категорично — ні! Іван Франко залишається й Вічним революціонером, і Каменярем. Тільки потрібно пояснити, що розуміють під цими поняттями. За радянських часів теж були розумні франкознавці. Просто обставини були такі, що їм викручували руки... Шкода, що Франка так примудрилися замусолити, що багато хто справді втратив до нього інтерес. (Зрештою, те саме, наприклад, сталося з прекрасним поетом [[Тичина Павло Григорович|Тичиною]]. Люди нашого покоління добре пам’ятають мало не приповідку: «Так, Тичина пише вірші, та все гірші, гірші й гірші...»). Про Івана Франка розповідали багато і звідусіль — з того самого радіо, представляючи в усьому як передового й безгрішного... Але, якщо вже говорити про нього в розумінні радянської ідеології, то Франко мав гріхи — згадаймо бодай його «Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить!» На цей вірш кривилися. (І кривляться досі). Чомусь, однак, не кривилися на конгрес соціалістів 1881 року у Швейцарії, де були [[Фрідріх Енгельс|Енгельс]], Лавров та інші і де нам, українцям, радили в тій історичній ситуації, в якій ми опинилися, асимілюватися — з росіянами. І зберегти тільки певні елементи національної культури — наприклад, так, «как прекрасно это сделал [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]]...». Чи між поляками тут, у Галичині. І ніхто навіть не посмів виступити на наш захист. Страшно подумати... Коли видається закон про заборону української мови 1863 року, коли видається Емський указ 1876 року — бодай би хто в Європі крикнув: «Люди, що ви робите?!». Не було ні карбонаріїв, ні революційної Франції, не гримів «Колокол» [[Герцен Олександр Іванович|Герцена]]... Ми залишалися на самоті зі своїми проблемами... А Франко, молодий хлопець, як виявилося, перекреслив тим віршем усю свою кар’єру! А він дуже добре зрозумів, що нам, українцям, світить, — і зробив духовну настанову...»
 | Коментар = про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] - Каменяря чи Вічного революціонера  [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він відповідав моїм внутрішнім запитам: відповісти на запитання, як я дивлюся на наше суспільство минулого і як бачу проекцію того минулого суспільства на день нинішній. Франко мав таку величезну кількість доброзичливців і ворогів і мав настільки велике спілкування з усім світом, що це дало мені можливість відразу ж охопити все навколо, все звести в одну нитку. Я свідомий того, що ми знаємо Франка, на превеликий жаль, наполовину, особливо коли йдеться про його епістолярій. Ми видрукували у 10-томнику все, що Франко писав до когось. Але не чуємо голосу того, хто відповідає — як він реагує, як опонує Франку. Ми до цього часу позбавлені цього вкрай важливого діалогу. У нас мало спеціалістів, які хочуть гнути спину над рукописами й розбирати кожну букву. Хоча, звичайно, ця робота поволі робиться».
 | Коментар = про те, чому ви вирішили вивчати саме творчість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Цікаве запитання... Усе життя Франка — страшний приклад того, як неймовірно багато людина у найжорстокіших умовах може зробити для інших. Франко показав це в усьому. Ми сьогодні не можемо говорити ні про українську історію, ні про українське письменство, ні про українську етнографію без Івана Франка. І постать Франка — це як початок координат, звідси все починає нагромаджуватися. Жоден порядний дослідник Галичини не може обійтися без праць Франка — аби його критикувати, або погоджуватися з ним, або визначати його геніальність... Але це — Іван Франко, який задавав тон, задавав ритм у всьому нашому галицькому житті. І це прекрасно зрозуміли вже 1898 року, коли у нас була купа ювілеїв — 250 років початку національно-визвольної боротьби [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], 30-річчя «Просвіти», 25 років наукового товариства імені Шевченка, 50 років скасування кріпосного права, 100 років від написання «Енеїди» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]]. Ювілеї в Галичині хотіли святкувати без участі Франка, який для всіх цих фактів нашої історії зробив якнайбільше. Тоді виступила українська молодь, яка організувала ювілей Іванові Франку (до 25-річчя літературної діяльності) на переддень урочистостей, що відбулися у театрі Скарбка і в такий спосіб довела, що без Франка наше майбутнє неможливе й Іван Франко є саме той, хто має вести націю за собою, тобто визнали своїм лідером».
 | Коментар = про найбільше для себе відкриття про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>dvyugwsxx0c10iu8rxpclz4ftmhjf8n</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135489</id>
      <parentid>135488</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T18:28:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="25848" xml:space="preserve">'''Рома́н Дми́трович Го́рак''' (17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, [[Львівська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— письменник, прозаїк, дослідник творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017&amp;nbsp;рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = « Коли питають про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], мене це злить. Ніхто не говорить про азіатськість Ясунарі Кавабата чи європейськість [[Марсель Пруст|Марселя Пруста]]. То чому ж, коли йдеться про Івана Франка, хочемо підкреслити його європейськість? Невже ми на маргінесі? Хіба хочемо вчергове довести свою меншовартість? Кому й чому маємо доводити, що є європейцями? Мушу сказати, що наприкінці минулого століття, а ще більше — у 1902 — 1904 роках Іван Франко був найпопулярнішим серед всіх європейських письменників. Він на той час був співробітником (про що нам, на превеликий жаль, мало відомо) найбільш популярної газети «Ді Цайт», яка у німецькомовному світі задавала тон не лише в літературі, а й у політиці, економіці й решті важливих галузей. У «Ді Цайт» працювала ціла низка найвідоміших у Європі поетів і прозаїків. І найбільш точкові, ударні твори Івана Франка, наголошую, друкувалися німецькою мовою саме у цьому виданні. Наприклад, новела «На дні». Тоді ж друкується «Терен у нозі», багато інших творів. Нагадаю також, що найбільш скандальні речі, які збурювали цілу Європу, Іван Франко друкував також у «Ді Цайт». Наприклад, відому статтю про [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевич]]а «Поет зради» — про подвійну мораль польського шовінізму. Також — про галицькі вибори, які призвели до того, що радикально змінилася виборча система в Галичині... Тобто Іван Франко у всіх позиціях задавав тон у літературі — хочу нагадати, що й у так званій робітничій тематиці. Якщо у французькій чи німецькій літературі на робітничу тематику було зойкання над долею, поневоленням, рабською експлуатацією, то Франко пішов значно далі й був попереду, бо писав, як зорганізувати робітничий клас, щоб визволитися — відтак з’являється «Борислав сміється», хоча поруч із тим він пише глибокий психологічний роман Boa Constrictor, де демонструє свої можливості і письменника, і гуманіста, і людини, яка добре знає свій народ. А це дуже важливо для Франка, бо він мав право сказати про свій народ так, як він сказав про себе в автобіографічній передмові «Дещо про самого себе» до польської збірки своїх оповідань. Так, як він сказав у багатьох творах, коли нещадно критикував галицьке хрунівство, запроданство інтелігенції, вміння бути рабом у власному домі... А взагалі кажучи, вся європейськість літератури Франка — це піднімання людини... Він хотів дати відчуття, що людина — творець і повинна мати розправлений хребет. Тому й вважаю, що говорити про європейськість Франка — якось провінційно й негоже».
 | Коментар = про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Переконаний, що всі львів’яни знають, хто такий Іван Франко, бо, починаючи від першого класу, вивчають його вірші. Чи знає молодь глибоко творчість Франка — це інше запитання. Та чи знає молодь глибоко взагалі про якогось діяча? Публіка є публіка — живе своїми законами. І брати знання пересічного громадянина як критерій я би не радив. [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]] слушно назвала Львів «болотом». Але наше «болото» мало чим відрізняється від харківського, херсонського, київського тощо болота — всюди є певний відсоток людей, котрі створюють, на превеликий жаль, отакий наш негативний імідж. Так, зрештою, було завжди. Безумовно, Іван Франко — особистість, яка не дає спокою дуже багатьом до сьогодні. Він надзвичайно актуальний досі, надзвичайно передбачливий щодо того, що відбуватиметься у перспективі, яку він дуже добре бачив. Оце найбільше злить, тому постійно намагаються Івана Франка в якийсь спосіб принизити — будь-якими речами. Якщо таких речей (котрими, наприклад, можна принизити [[Леся Українка|Лесю Українку]] чи [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]) немає, то вигадують інші. Наприклад, чому Іван Франко має бути українцем — для України це розкіш! (Але поставте когось у світовій літературі поруч із універсальністю і глибиною проникнення у психологію людини Івана Франка!..) Франко не українець. Хто він? Єврейського, німецького та польського походження — українського в ньому найменше. І він не є виходець із простих селян. Так, вам дадуть величезні премії, гранти, припустимо, від Джорджа Грабовича, якщо скажете, що Франко — шляхтич. Але народу не пояснюють, що шляхтич — це гонорове звання (як, наприклад, заслужений вчитель чи заслужений працівник культури). Очевидно, що колись предки Івана Франка заслужили собі за служіння громаді такий титул, і він передавався з покоління в покоління. Хоча цей титул абсолютно ніяких привілеїв не давав — Франко їх не мав. Принижують Франка в різний спосіб. Я не називатиму імен людей, які призвели до особистої трагедії Івана Франка. Згадаймо тільки, як була розіграна карта з його хворобою! Бездарність лікарів спричинила до того, що ми втратили Франка. Його спочатку залікували, а потім ще мали сміливість, знаючи, що діагноз поставлений неправильно, верещати на всі усюди, що Франко — сифілітик! А вже інша генерація дослідників ставала в позу: мовляв, це прекрасно — скільки європейських письменників зумисне наражалися на сифіліс, аби їхній мозок продуктивніше працював. І ніхто не думає про те, що наклеп, кинутий на Івана Франка, призвів до трагедії в його сім’ї. Він залишився помирати один, і ми повинні мати це на своїй власній совісті. Я працюю в музеї вже 20 років, але досі не можу спокійно пройти повз ліжко, на якому вмирав Франко. Франко мав право як хворий для опіки залишити при собі бодай одну дитину, але не скористався цим правом — послав воювати своїх [[Франко Тарас Іванович|Тараса]] і [[Франко Петро Іванович|Петра]] на фронт, коли синки інших ховалися за плечі батьків. Дочка Анна працювала на поїзді — возила поранених...

Суспільство спромоглося дати Франку для допомоги стареньку, старшу за нього, жінку. Вона не годна була Івана Яковича підняти, коли той впав. Чекала, коли хтось прийде і допоможе, бо не давала собі ради. Найбільше, що могла зробити, — покласти Франкові подушку під голову... Сам невесело жартував: «Заходили виняткові відвідувачі, подивитися, чи ще живе...». Отаку маємо покуту за той геніальний розум, що освітлював цілу нашу націю».
 | Коментар = про львів'янина [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Франко постійно був у конфронтації з українською спільнотою. Це по-перше. По-друге, достатньо дещо почитати, де він пише сам про себе, й інші його статті, щоб зрозуміти, як Франко на ці речі дивився. Він вважався і вважається ворогом №1 для польського шовінізму, який ніколи не гребував методами боротьби з Франком. На те, що Франко залишився помирати самотнім, — надзвичайно багато причин. Причому пов’язані вони з тим протистоянням. По-перше, Львовом надзвичайно інтенсивно просувалася чутка про хворобу Франка... По-друге, існувала думка, що сифіліс передається побутовим способом, відтак охочих відвідати Франка було дуже мало. Якщо ж хтось приходив, то служниця мусила протирати лізолом чи карболкою дверні ручки. Можете собі уявити, як це впливало на Франка. Сам Франко був настільки психічно вимучений обставинами своєї хвороби, що постійно носив із собою карболку, мачав у неї руки — шкіра на пальцях була виїдена. Крім того, уявіть, який був сморід від тієї карболки... Щодо його хвороби, то це був перший злочин польського шовінізму — Франка помістили в камеру, в якій було так холодно тієї лютої зими, що йому голову зранку відривали від стіни — примерзала. 90 відсотків людей, що живуть на Півночі, слабують на ту саму хворобу, що й Франко, — це ревматоїдний артрит, який тільки перед Другою світовою війною був виділений як окрема хвороба. А починався він так, як звичайні венеричні хвороби... Уявіть собі, як мала поводитися дружина?! Як мали вести себе діти?! І Франко від того, бідний, страждав. Він так до самої смерті й залишився жертвою того страшного непорозуміння. Ви не уявляєте, як мені було складно, коли організовував групи вчених, щоб вони серйозно вдалися до вивчення хвороби Франка. Усе це чітко виписано в моїй книжці «Катастрофа» — як у нас лікували Франка, щоб якнайшвидше загнати його в гріб. От і все! Цей момент направду є найбільш дратівливим. І я розумію попередніх дослідників життя і творчості Франка, які уникали відповіді на це питання, завжди наголошуючи, що для нас є важливішою творчість Франка, ніж його особисте життя та його хвороба. Додайте до того, що в період хвороби він був налаштований на активну роботу, адже за будь-яких обставин працював не покладаючи рук. Але йому було важко знайти секретаря, переписувача — йому все було важко. Сам же він не годен був ні перегорнути сторінки книжки чи рукопису, ні писати.».
 | Коментар = про останні дні [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Категорично — ні! Іван Франко залишається й Вічним революціонером, і Каменярем. Тільки потрібно пояснити, що розуміють під цими поняттями. За радянських часів теж були розумні франкознавці. Просто обставини були такі, що їм викручували руки... Шкода, що Франка так примудрилися замусолити, що багато хто справді втратив до нього інтерес. (Зрештою, те саме, наприклад, сталося з прекрасним поетом [[Тичина Павло Григорович|Тичиною]]. Люди нашого покоління добре пам’ятають мало не приповідку: «Так, Тичина пише вірші, та все гірші, гірші й гірші...»). Про Івана Франка розповідали багато і звідусіль — з того самого радіо, представляючи в усьому як передового й безгрішного... Але, якщо вже говорити про нього в розумінні радянської ідеології, то Франко мав гріхи — згадаймо бодай його «Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить!» На цей вірш кривилися. (І кривляться досі). Чомусь, однак, не кривилися на конгрес соціалістів 1881 року у Швейцарії, де були [[Фрідріх Енгельс|Енгельс]], Лавров та інші і де нам, українцям, радили в тій історичній ситуації, в якій ми опинилися, асимілюватися — з росіянами. І зберегти тільки певні елементи національної культури — наприклад, так, «как прекрасно это сделал [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]]...». Чи між поляками тут, у Галичині. І ніхто навіть не посмів виступити на наш захист. Страшно подумати... Коли видається закон про заборону української мови 1863 року, коли видається Емський указ 1876 року — бодай би хто в Європі крикнув: «Люди, що ви робите?!». Не було ні карбонаріїв, ні революційної Франції, не гримів «Колокол» [[Герцен Олександр Іванович|Герцена]]... Ми залишалися на самоті зі своїми проблемами... А Франко, молодий хлопець, як виявилося, перекреслив тим віршем усю свою кар’єру! А він дуже добре зрозумів, що нам, українцям, світить, — і зробив духовну настанову...»
 | Коментар = про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] - Каменяря чи Вічного революціонера  [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він відповідав моїм внутрішнім запитам: відповісти на запитання, як я дивлюся на наше суспільство минулого і як бачу проекцію того минулого суспільства на день нинішній. Франко мав таку величезну кількість доброзичливців і ворогів і мав настільки велике спілкування з усім світом, що це дало мені можливість відразу ж охопити все навколо, все звести в одну нитку. Я свідомий того, що ми знаємо Франка, на превеликий жаль, наполовину, особливо коли йдеться про його епістолярій. Ми видрукували у 10-томнику все, що Франко писав до когось. Але не чуємо голосу того, хто відповідає — як він реагує, як опонує Франку. Ми до цього часу позбавлені цього вкрай важливого діалогу. У нас мало спеціалістів, які хочуть гнути спину над рукописами й розбирати кожну букву. Хоча, звичайно, ця робота поволі робиться».
 | Коментар = про те, чому ви вирішили вивчати саме творчість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Цікаве запитання... Усе життя Франка — страшний приклад того, як неймовірно багато людина у найжорстокіших умовах може зробити для інших. Франко показав це в усьому. Ми сьогодні не можемо говорити ні про українську історію, ні про українське письменство, ні про українську етнографію без Івана Франка. І постать Франка — це як початок координат, звідси все починає нагромаджуватися. Жоден порядний дослідник Галичини не може обійтися без праць Франка — аби його критикувати, або погоджуватися з ним, або визначати його геніальність... Але це — Іван Франко, який задавав тон, задавав ритм у всьому нашому галицькому житті. І це прекрасно зрозуміли вже 1898 року, коли у нас була купа ювілеїв — 250 років початку національно-визвольної боротьби [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], 30-річчя «Просвіти», 25 років наукового товариства імені Шевченка, 50 років скасування кріпосного права, 100 років від написання «Енеїди» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]]. Ювілеї в Галичині хотіли святкувати без участі Франка, який для всіх цих фактів нашої історії зробив якнайбільше. Тоді виступила українська молодь, яка організувала ювілей Іванові Франку (до 25-річчя літературної діяльності) на переддень урочистостей, що відбулися у театрі Скарбка і в такий спосіб довела, що без Франка наше майбутнє неможливе й Іван Франко є саме той, хто має вести націю за собою, тобто визнали своїм лідером».
 | Коментар = про найбільше для себе відкриття про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>r3a290q8sfg8mzm15k8mm8hogzr1qq9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135490</id>
      <parentid>135489</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T18:31:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="25910" xml:space="preserve">'''Рома́н Дми́трович Го́рак''' (17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, [[Львівська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— письменник, прозаїк, дослідник творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017&amp;nbsp;рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = « Коли питають про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], мене це злить. Ніхто не говорить про азіатськість Ясунарі Кавабата чи європейськість [[Марсель Пруст|Марселя Пруста]]. То чому ж, коли йдеться про Івана Франка, хочемо підкреслити його європейськість? Невже ми на маргінесі? Хіба хочемо вчергове довести свою меншовартість? Кому й чому маємо доводити, що є європейцями? Мушу сказати, що наприкінці минулого століття, а ще більше — у 1902 — 1904 роках Іван Франко був найпопулярнішим серед всіх європейських письменників. Він на той час був співробітником (про що нам, на превеликий жаль, мало відомо) найбільш популярної газети «Ді Цайт», яка у німецькомовному світі задавала тон не лише в літературі, а й у політиці, економіці й решті важливих галузей. У «Ді Цайт» працювала ціла низка найвідоміших у Європі поетів і прозаїків. І найбільш точкові, ударні твори Івана Франка, наголошую, друкувалися німецькою мовою саме у цьому виданні. Наприклад, новела «На дні». Тоді ж друкується «Терен у нозі», багато інших творів. Нагадаю також, що найбільш скандальні речі, які збурювали цілу Європу, Іван Франко друкував також у «Ді Цайт». Наприклад, відому статтю про [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевич]]а «Поет зради» — про подвійну мораль польського шовінізму. Також — про галицькі вибори, які призвели до того, що радикально змінилася виборча система в Галичині... Тобто Іван Франко у всіх позиціях задавав тон у літературі — хочу нагадати, що й у так званій робітничій тематиці. Якщо у французькій чи німецькій літературі на робітничу тематику було зойкання над долею, поневоленням, рабською експлуатацією, то Франко пішов значно далі й був попереду, бо писав, як зорганізувати робітничий клас, щоб визволитися — відтак з’являється «Борислав сміється», хоча поруч із тим він пише глибокий психологічний роман Boa Constrictor, де демонструє свої можливості і письменника, і гуманіста, і людини, яка добре знає свій народ. А це дуже важливо для Франка, бо він мав право сказати про свій народ так, як він сказав про себе в автобіографічній передмові «Дещо про самого себе» до польської збірки своїх оповідань. Так, як він сказав у багатьох творах, коли нещадно критикував галицьке хрунівство, запроданство інтелігенції, вміння бути рабом у власному домі... А взагалі кажучи, вся європейськість літератури Франка — це піднімання людини... Він хотів дати відчуття, що людина — творець і повинна мати розправлений хребет. Тому й вважаю, що говорити про європейськість Франка — якось провінційно й негоже».
 | Коментар = про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Переконаний, що всі львів’яни знають, хто такий Іван Франко, бо, починаючи від першого класу, вивчають його вірші. Чи знає молодь глибоко творчість Франка — це інше запитання. Та чи знає молодь глибоко взагалі про якогось діяча? Публіка є публіка — живе своїми законами. І брати знання пересічного громадянина як критерій я би не радив. [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]] слушно назвала Львів «болотом». Але наше «болото» мало чим відрізняється від харківського, херсонського, київського тощо болота — всюди є певний відсоток людей, котрі створюють, на превеликий жаль, отакий наш негативний імідж. Так, зрештою, було завжди. Безумовно, Іван Франко — особистість, яка не дає спокою дуже багатьом до сьогодні. Він надзвичайно актуальний досі, надзвичайно передбачливий щодо того, що відбуватиметься у перспективі, яку він дуже добре бачив. Оце найбільше злить, тому постійно намагаються Івана Франка в якийсь спосіб принизити — будь-якими речами. Якщо таких речей (котрими, наприклад, можна принизити [[Леся Українка|Лесю Українку]] чи [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]) немає, то вигадують інші. Наприклад, чому Іван Франко має бути українцем — для України це розкіш! (Але поставте когось у світовій літературі поруч із універсальністю і глибиною проникнення у психологію людини Івана Франка!..) Франко не українець. Хто він? Єврейського, німецького та польського походження — українського в ньому найменше. І він не є виходець із простих селян. Так, вам дадуть величезні премії, гранти, припустимо, від Джорджа Грабовича, якщо скажете, що Франко — шляхтич. Але народу не пояснюють, що шляхтич — це гонорове звання (як, наприклад, заслужений вчитель чи заслужений працівник культури). Очевидно, що колись предки Івана Франка заслужили собі за служіння громаді такий титул, і він передавався з покоління в покоління. Хоча цей титул абсолютно ніяких привілеїв не давав — Франко їх не мав. Принижують Франка в різний спосіб. Я не називатиму імен людей, які призвели до особистої трагедії Івана Франка. Згадаймо тільки, як була розіграна карта з його хворобою! Бездарність лікарів спричинила до того, що ми втратили Франка. Його спочатку залікували, а потім ще мали сміливість, знаючи, що діагноз поставлений неправильно, верещати на всі усюди, що Франко — сифілітик! А вже інша генерація дослідників ставала в позу: мовляв, це прекрасно — скільки європейських письменників зумисне наражалися на сифіліс, аби їхній мозок продуктивніше працював. І ніхто не думає про те, що наклеп, кинутий на Івана Франка, призвів до трагедії в його сім’ї. Він залишився помирати один, і ми повинні мати це на своїй власній совісті. Я працюю в музеї вже 20 років, але досі не можу спокійно пройти повз ліжко, на якому вмирав Франко. Франко мав право як хворий для опіки залишити при собі бодай одну дитину, але не скористався цим правом — послав воювати своїх [[Франко Тарас Іванович|Тараса]] і [[Франко Петро Іванович|Петра]] на фронт, коли синки інших ховалися за плечі батьків. Дочка Анна працювала на поїзді — возила поранених...

Суспільство спромоглося дати Франку для допомоги стареньку, старшу за нього, жінку. Вона не годна була Івана Яковича підняти, коли той впав. Чекала, коли хтось прийде і допоможе, бо не давала собі ради. Найбільше, що могла зробити, — покласти Франкові подушку під голову... Сам невесело жартував: «Заходили виняткові відвідувачі, подивитися, чи ще живе...». Отаку маємо покуту за той геніальний розум, що освітлював цілу нашу націю».
 | Коментар = про львів'янина [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Франко постійно був у конфронтації з українською спільнотою. Це по-перше. По-друге, достатньо дещо почитати, де він пише сам про себе, й інші його статті, щоб зрозуміти, як Франко на ці речі дивився. Він вважався і вважається ворогом №1 для польського шовінізму, який ніколи не гребував методами боротьби з Франком. На те, що Франко залишився помирати самотнім, — надзвичайно багато причин. Причому пов’язані вони з тим протистоянням. По-перше, Львовом надзвичайно інтенсивно просувалася чутка про хворобу Франка... По-друге, існувала думка, що сифіліс передається побутовим способом, відтак охочих відвідати Франка було дуже мало. Якщо ж хтось приходив, то служниця мусила протирати лізолом чи карболкою дверні ручки. Можете собі уявити, як це впливало на Франка. Сам Франко був настільки психічно вимучений обставинами своєї хвороби, що постійно носив із собою карболку, мачав у неї руки — шкіра на пальцях була виїдена. Крім того, уявіть, який був сморід від тієї карболки... Щодо його хвороби, то це був перший злочин польського шовінізму — Франка помістили в камеру, в якій було так холодно тієї лютої зими, що йому голову зранку відривали від стіни — примерзала. 90 відсотків людей, що живуть на Півночі, слабують на ту саму хворобу, що й Франко, — це ревматоїдний артрит, який тільки перед Другою світовою війною був виділений як окрема хвороба. А починався він так, як звичайні венеричні хвороби... Уявіть собі, як мала поводитися дружина?! Як мали вести себе діти?! І Франко від того, бідний, страждав. Він так до самої смерті й залишився жертвою того страшного непорозуміння. Ви не уявляєте, як мені було складно, коли організовував групи вчених, щоб вони серйозно вдалися до вивчення хвороби Франка. Усе це чітко виписано в моїй книжці «Катастрофа» — як у нас лікували Франка, щоб якнайшвидше загнати його в гріб. От і все! Цей момент направду є найбільш дратівливим. І я розумію попередніх дослідників життя і творчості Франка, які уникали відповіді на це питання, завжди наголошуючи, що для нас є важливішою творчість Франка, ніж його особисте життя та його хвороба. Додайте до того, що в період хвороби він був налаштований на активну роботу, адже за будь-яких обставин працював не покладаючи рук. Але йому було важко знайти секретаря, переписувача — йому все було важко. Сам же він не годен був ні перегорнути сторінки книжки чи рукопису, ні писати.».
 | Коментар = про останні дні [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Категорично — ні! Іван Франко залишається й Вічним революціонером, і Каменярем. Тільки потрібно пояснити, що розуміють під цими поняттями. За радянських часів теж були розумні франкознавці. Просто обставини були такі, що їм викручували руки... Шкода, що Франка так примудрилися замусолити, що багато хто справді втратив до нього інтерес. (Зрештою, те саме, наприклад, сталося з прекрасним поетом [[Тичина Павло Григорович|Тичиною]]. Люди нашого покоління добре пам’ятають мало не приповідку: «Так, Тичина пише вірші, та все гірші, гірші й гірші...»). Про Івана Франка розповідали багато і звідусіль — з того самого радіо, представляючи в усьому як передового й безгрішного... Але, якщо вже говорити про нього в розумінні радянської ідеології, то Франко мав гріхи — згадаймо бодай його «Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить!» На цей вірш кривилися. (І кривляться досі). Чомусь, однак, не кривилися на конгрес соціалістів 1881 року у Швейцарії, де були [[Фрідріх Енгельс|Енгельс]], Лавров та інші і де нам, українцям, радили в тій історичній ситуації, в якій ми опинилися, асимілюватися — з росіянами. І зберегти тільки певні елементи національної культури — наприклад, так, «как прекрасно это сделал [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]]...». Чи між поляками тут, у Галичині. І ніхто навіть не посмів виступити на наш захист. Страшно подумати... Коли видається закон про заборону української мови 1863 року, коли видається Емський указ 1876 року — бодай би хто в Європі крикнув: «Люди, що ви робите?!». Не було ні карбонаріїв, ні революційної Франції, не гримів «Колокол» [[Герцен Олександр Іванович|Герцена]]... Ми залишалися на самоті зі своїми проблемами... А Франко, молодий хлопець, як виявилося, перекреслив тим віршем усю свою кар’єру! А він дуже добре зрозумів, що нам, українцям, світить, — і зробив духовну настанову...»
 | Коментар = про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] - Каменяря чи Вічного революціонера  [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він відповідав моїм внутрішнім запитам: відповісти на запитання, як я дивлюся на наше суспільство минулого і як бачу проекцію того минулого суспільства на день нинішній. Франко мав таку величезну кількість доброзичливців і ворогів і мав настільки велике спілкування з усім світом, що це дало мені можливість відразу ж охопити все навколо, все звести в одну нитку. Я свідомий того, що ми знаємо Франка, на превеликий жаль, наполовину, особливо коли йдеться про його епістолярій. Ми видрукували у 10-томнику все, що Франко писав до когось. Але не чуємо голосу того, хто відповідає — як він реагує, як опонує Франку. Ми до цього часу позбавлені цього вкрай важливого діалогу. У нас мало спеціалістів, які хочуть гнути спину над рукописами й розбирати кожну букву. Хоча, звичайно, ця робота поволі робиться».
 | Коментар = про те, чому ви вирішили вивчати саме творчість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Цікаве запитання... Усе життя Франка — страшний приклад того, як неймовірно багато людина у найжорстокіших умовах може зробити для інших. Франко показав це в усьому. Ми сьогодні не можемо говорити ні про українську історію, ні про українське письменство, ні про українську етнографію без Івана Франка. І постать Франка — це як початок координат, звідси все починає нагромаджуватися. Жоден порядний дослідник Галичини не може обійтися без праць Франка — аби його критикувати, або погоджуватися з ним, або визначати його геніальність... Але це — Іван Франко, який задавав тон, задавав ритм у всьому нашому галицькому житті. І це прекрасно зрозуміли вже 1898 року, коли у нас була купа ювілеїв — 250 років початку національно-визвольної боротьби [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], 30-річчя «Просвіти», 25 років наукового товариства імені Шевченка, 50 років скасування кріпосного права, 100 років від написання «Енеїди» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]]. Ювілеї в Галичині хотіли святкувати без участі Франка, який для всіх цих фактів нашої історії зробив якнайбільше. Тоді виступила українська молодь, яка організувала ювілей Іванові Франку (до 25-річчя літературної діяльності) на переддень урочистостей, що відбулися у театрі Скарбка і в такий спосіб довела, що без Франка наше майбутнє неможливе й Іван Франко є саме той, хто має вести націю за собою, тобто визнали своїм лідером».
 | Коментар = про найбільше для себе відкриття про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

[[Категорія:Українські прозаїки]]

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>0tf7lhifnzw20o5lwv194fn61zv1tcc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135491</id>
      <parentid>135490</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T18:31:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="25925" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Рома́н Дми́трович Го́рак''' (17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, [[Львівська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— письменник, прозаїк, дослідник творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017&amp;nbsp;рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = « Коли питають про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], мене це злить. Ніхто не говорить про азіатськість Ясунарі Кавабата чи європейськість [[Марсель Пруст|Марселя Пруста]]. То чому ж, коли йдеться про Івана Франка, хочемо підкреслити його європейськість? Невже ми на маргінесі? Хіба хочемо вчергове довести свою меншовартість? Кому й чому маємо доводити, що є європейцями? Мушу сказати, що наприкінці минулого століття, а ще більше — у 1902 — 1904 роках Іван Франко був найпопулярнішим серед всіх європейських письменників. Він на той час був співробітником (про що нам, на превеликий жаль, мало відомо) найбільш популярної газети «Ді Цайт», яка у німецькомовному світі задавала тон не лише в літературі, а й у політиці, економіці й решті важливих галузей. У «Ді Цайт» працювала ціла низка найвідоміших у Європі поетів і прозаїків. І найбільш точкові, ударні твори Івана Франка, наголошую, друкувалися німецькою мовою саме у цьому виданні. Наприклад, новела «На дні». Тоді ж друкується «Терен у нозі», багато інших творів. Нагадаю також, що найбільш скандальні речі, які збурювали цілу Європу, Іван Франко друкував також у «Ді Цайт». Наприклад, відому статтю про [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевич]]а «Поет зради» — про подвійну мораль польського шовінізму. Також — про галицькі вибори, які призвели до того, що радикально змінилася виборча система в Галичині... Тобто Іван Франко у всіх позиціях задавав тон у літературі — хочу нагадати, що й у так званій робітничій тематиці. Якщо у французькій чи німецькій літературі на робітничу тематику було зойкання над долею, поневоленням, рабською експлуатацією, то Франко пішов значно далі й був попереду, бо писав, як зорганізувати робітничий клас, щоб визволитися — відтак з’являється «Борислав сміється», хоча поруч із тим він пише глибокий психологічний роман Boa Constrictor, де демонструє свої можливості і письменника, і гуманіста, і людини, яка добре знає свій народ. А це дуже важливо для Франка, бо він мав право сказати про свій народ так, як він сказав про себе в автобіографічній передмові «Дещо про самого себе» до польської збірки своїх оповідань. Так, як він сказав у багатьох творах, коли нещадно критикував галицьке хрунівство, запроданство інтелігенції, вміння бути рабом у власному домі... А взагалі кажучи, вся європейськість літератури Франка — це піднімання людини... Він хотів дати відчуття, що людина — творець і повинна мати розправлений хребет. Тому й вважаю, що говорити про європейськість Франка — якось провінційно й негоже».
 | Коментар = про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Переконаний, що всі львів’яни знають, хто такий Іван Франко, бо, починаючи від першого класу, вивчають його вірші. Чи знає молодь глибоко творчість Франка — це інше запитання. Та чи знає молодь глибоко взагалі про якогось діяча? Публіка є публіка — живе своїми законами. І брати знання пересічного громадянина як критерій я би не радив. [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]] слушно назвала Львів «болотом». Але наше «болото» мало чим відрізняється від харківського, херсонського, київського тощо болота — всюди є певний відсоток людей, котрі створюють, на превеликий жаль, отакий наш негативний імідж. Так, зрештою, було завжди. Безумовно, Іван Франко — особистість, яка не дає спокою дуже багатьом до сьогодні. Він надзвичайно актуальний досі, надзвичайно передбачливий щодо того, що відбуватиметься у перспективі, яку він дуже добре бачив. Оце найбільше злить, тому постійно намагаються Івана Франка в якийсь спосіб принизити — будь-якими речами. Якщо таких речей (котрими, наприклад, можна принизити [[Леся Українка|Лесю Українку]] чи [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]) немає, то вигадують інші. Наприклад, чому Іван Франко має бути українцем — для України це розкіш! (Але поставте когось у світовій літературі поруч із універсальністю і глибиною проникнення у психологію людини Івана Франка!..) Франко не українець. Хто він? Єврейського, німецького та польського походження — українського в ньому найменше. І він не є виходець із простих селян. Так, вам дадуть величезні премії, гранти, припустимо, від Джорджа Грабовича, якщо скажете, що Франко — шляхтич. Але народу не пояснюють, що шляхтич — це гонорове звання (як, наприклад, заслужений вчитель чи заслужений працівник культури). Очевидно, що колись предки Івана Франка заслужили собі за служіння громаді такий титул, і він передавався з покоління в покоління. Хоча цей титул абсолютно ніяких привілеїв не давав — Франко їх не мав. Принижують Франка в різний спосіб. Я не називатиму імен людей, які призвели до особистої трагедії Івана Франка. Згадаймо тільки, як була розіграна карта з його хворобою! Бездарність лікарів спричинила до того, що ми втратили Франка. Його спочатку залікували, а потім ще мали сміливість, знаючи, що діагноз поставлений неправильно, верещати на всі усюди, що Франко — сифілітик! А вже інша генерація дослідників ставала в позу: мовляв, це прекрасно — скільки європейських письменників зумисне наражалися на сифіліс, аби їхній мозок продуктивніше працював. І ніхто не думає про те, що наклеп, кинутий на Івана Франка, призвів до трагедії в його сім’ї. Він залишився помирати один, і ми повинні мати це на своїй власній совісті. Я працюю в музеї вже 20 років, але досі не можу спокійно пройти повз ліжко, на якому вмирав Франко. Франко мав право як хворий для опіки залишити при собі бодай одну дитину, але не скористався цим правом — послав воювати своїх [[Франко Тарас Іванович|Тараса]] і [[Франко Петро Іванович|Петра]] на фронт, коли синки інших ховалися за плечі батьків. Дочка Анна працювала на поїзді — возила поранених...

Суспільство спромоглося дати Франку для допомоги стареньку, старшу за нього, жінку. Вона не годна була Івана Яковича підняти, коли той впав. Чекала, коли хтось прийде і допоможе, бо не давала собі ради. Найбільше, що могла зробити, — покласти Франкові подушку під голову... Сам невесело жартував: «Заходили виняткові відвідувачі, подивитися, чи ще живе...». Отаку маємо покуту за той геніальний розум, що освітлював цілу нашу націю».
 | Коментар = про львів'янина [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Франко постійно був у конфронтації з українською спільнотою. Це по-перше. По-друге, достатньо дещо почитати, де він пише сам про себе, й інші його статті, щоб зрозуміти, як Франко на ці речі дивився. Він вважався і вважається ворогом №1 для польського шовінізму, який ніколи не гребував методами боротьби з Франком. На те, що Франко залишився помирати самотнім, — надзвичайно багато причин. Причому пов’язані вони з тим протистоянням. По-перше, Львовом надзвичайно інтенсивно просувалася чутка про хворобу Франка... По-друге, існувала думка, що сифіліс передається побутовим способом, відтак охочих відвідати Франка було дуже мало. Якщо ж хтось приходив, то служниця мусила протирати лізолом чи карболкою дверні ручки. Можете собі уявити, як це впливало на Франка. Сам Франко був настільки психічно вимучений обставинами своєї хвороби, що постійно носив із собою карболку, мачав у неї руки — шкіра на пальцях була виїдена. Крім того, уявіть, який був сморід від тієї карболки... Щодо його хвороби, то це був перший злочин польського шовінізму — Франка помістили в камеру, в якій було так холодно тієї лютої зими, що йому голову зранку відривали від стіни — примерзала. 90 відсотків людей, що живуть на Півночі, слабують на ту саму хворобу, що й Франко, — це ревматоїдний артрит, який тільки перед Другою світовою війною був виділений як окрема хвороба. А починався він так, як звичайні венеричні хвороби... Уявіть собі, як мала поводитися дружина?! Як мали вести себе діти?! І Франко від того, бідний, страждав. Він так до самої смерті й залишився жертвою того страшного непорозуміння. Ви не уявляєте, як мені було складно, коли організовував групи вчених, щоб вони серйозно вдалися до вивчення хвороби Франка. Усе це чітко виписано в моїй книжці «Катастрофа» — як у нас лікували Франка, щоб якнайшвидше загнати його в гріб. От і все! Цей момент направду є найбільш дратівливим. І я розумію попередніх дослідників життя і творчості Франка, які уникали відповіді на це питання, завжди наголошуючи, що для нас є важливішою творчість Франка, ніж його особисте життя та його хвороба. Додайте до того, що в період хвороби він був налаштований на активну роботу, адже за будь-яких обставин працював не покладаючи рук. Але йому було важко знайти секретаря, переписувача — йому все було важко. Сам же він не годен був ні перегорнути сторінки книжки чи рукопису, ні писати.».
 | Коментар = про останні дні [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Категорично — ні! Іван Франко залишається й Вічним революціонером, і Каменярем. Тільки потрібно пояснити, що розуміють під цими поняттями. За радянських часів теж були розумні франкознавці. Просто обставини були такі, що їм викручували руки... Шкода, що Франка так примудрилися замусолити, що багато хто справді втратив до нього інтерес. (Зрештою, те саме, наприклад, сталося з прекрасним поетом [[Тичина Павло Григорович|Тичиною]]. Люди нашого покоління добре пам’ятають мало не приповідку: «Так, Тичина пише вірші, та все гірші, гірші й гірші...»). Про Івана Франка розповідали багато і звідусіль — з того самого радіо, представляючи в усьому як передового й безгрішного... Але, якщо вже говорити про нього в розумінні радянської ідеології, то Франко мав гріхи — згадаймо бодай його «Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить!» На цей вірш кривилися. (І кривляться досі). Чомусь, однак, не кривилися на конгрес соціалістів 1881 року у Швейцарії, де були [[Фрідріх Енгельс|Енгельс]], Лавров та інші і де нам, українцям, радили в тій історичній ситуації, в якій ми опинилися, асимілюватися — з росіянами. І зберегти тільки певні елементи національної культури — наприклад, так, «как прекрасно это сделал [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]]...». Чи між поляками тут, у Галичині. І ніхто навіть не посмів виступити на наш захист. Страшно подумати... Коли видається закон про заборону української мови 1863 року, коли видається Емський указ 1876 року — бодай би хто в Європі крикнув: «Люди, що ви робите?!». Не було ні карбонаріїв, ні революційної Франції, не гримів «Колокол» [[Герцен Олександр Іванович|Герцена]]... Ми залишалися на самоті зі своїми проблемами... А Франко, молодий хлопець, як виявилося, перекреслив тим віршем усю свою кар’єру! А він дуже добре зрозумів, що нам, українцям, світить, — і зробив духовну настанову...»
 | Коментар = про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] - Каменяря чи Вічного революціонера  [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він відповідав моїм внутрішнім запитам: відповісти на запитання, як я дивлюся на наше суспільство минулого і як бачу проекцію того минулого суспільства на день нинішній. Франко мав таку величезну кількість доброзичливців і ворогів і мав настільки велике спілкування з усім світом, що це дало мені можливість відразу ж охопити все навколо, все звести в одну нитку. Я свідомий того, що ми знаємо Франка, на превеликий жаль, наполовину, особливо коли йдеться про його епістолярій. Ми видрукували у 10-томнику все, що Франко писав до когось. Але не чуємо голосу того, хто відповідає — як він реагує, як опонує Франку. Ми до цього часу позбавлені цього вкрай важливого діалогу. У нас мало спеціалістів, які хочуть гнути спину над рукописами й розбирати кожну букву. Хоча, звичайно, ця робота поволі робиться».
 | Коментар = про те, чому ви вирішили вивчати саме творчість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Цікаве запитання... Усе життя Франка — страшний приклад того, як неймовірно багато людина у найжорстокіших умовах може зробити для інших. Франко показав це в усьому. Ми сьогодні не можемо говорити ні про українську історію, ні про українське письменство, ні про українську етнографію без Івана Франка. І постать Франка — це як початок координат, звідси все починає нагромаджуватися. Жоден порядний дослідник Галичини не може обійтися без праць Франка — аби його критикувати, або погоджуватися з ним, або визначати його геніальність... Але це — Іван Франко, який задавав тон, задавав ритм у всьому нашому галицькому житті. І це прекрасно зрозуміли вже 1898 року, коли у нас була купа ювілеїв — 250 років початку національно-визвольної боротьби [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], 30-річчя «Просвіти», 25 років наукового товариства імені Шевченка, 50 років скасування кріпосного права, 100 років від написання «Енеїди» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]]. Ювілеї в Галичині хотіли святкувати без участі Франка, який для всіх цих фактів нашої історії зробив якнайбільше. Тоді виступила українська молодь, яка організувала ювілей Іванові Франку (до 25-річчя літературної діяльності) на переддень урочистостей, що відбулися у театрі Скарбка і в такий спосіб довела, що без Франка наше майбутнє неможливе й Іван Франко є саме той, хто має вести націю за собою, тобто визнали своїм лідером».
 | Коментар = про найбільше для себе відкриття про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

[[Категорія:Українські прозаїки]]

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>8rnquhhd3sjook5qibhmwsdlarngzug</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135492</id>
      <parentid>135491</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T18:32:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="25991" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Рома́н Дми́трович Го́рак''' (17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, [[Львівська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— письменник, прозаїк, дослідник творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017&amp;nbsp;рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = « Коли питають про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], мене це злить. Ніхто не говорить про азіатськість Ясунарі Кавабата чи європейськість [[Марсель Пруст|Марселя Пруста]]. То чому ж, коли йдеться про Івана Франка, хочемо підкреслити його європейськість? Невже ми на маргінесі? Хіба хочемо вчергове довести свою меншовартість? Кому й чому маємо доводити, що є європейцями? Мушу сказати, що наприкінці минулого століття, а ще більше — у 1902 — 1904 роках Іван Франко був найпопулярнішим серед всіх європейських письменників. Він на той час був співробітником (про що нам, на превеликий жаль, мало відомо) найбільш популярної газети «Ді Цайт», яка у німецькомовному світі задавала тон не лише в літературі, а й у політиці, економіці й решті важливих галузей. У «Ді Цайт» працювала ціла низка найвідоміших у Європі поетів і прозаїків. І найбільш точкові, ударні твори Івана Франка, наголошую, друкувалися німецькою мовою саме у цьому виданні. Наприклад, новела «На дні». Тоді ж друкується «Терен у нозі», багато інших творів. Нагадаю також, що найбільш скандальні речі, які збурювали цілу Європу, Іван Франко друкував також у «Ді Цайт». Наприклад, відому статтю про [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевич]]а «Поет зради» — про подвійну мораль польського шовінізму. Також — про галицькі вибори, які призвели до того, що радикально змінилася виборча система в Галичині... Тобто Іван Франко у всіх позиціях задавав тон у літературі — хочу нагадати, що й у так званій робітничій тематиці. Якщо у французькій чи німецькій літературі на робітничу тематику було зойкання над долею, поневоленням, рабською експлуатацією, то Франко пішов значно далі й був попереду, бо писав, як зорганізувати робітничий клас, щоб визволитися — відтак з’являється «Борислав сміється», хоча поруч із тим він пише глибокий психологічний роман Boa Constrictor, де демонструє свої можливості і письменника, і гуманіста, і людини, яка добре знає свій народ. А це дуже важливо для Франка, бо він мав право сказати про свій народ так, як він сказав про себе в автобіографічній передмові «Дещо про самого себе» до польської збірки своїх оповідань. Так, як він сказав у багатьох творах, коли нещадно критикував галицьке хрунівство, запроданство інтелігенції, вміння бути рабом у власному домі... А взагалі кажучи, вся європейськість літератури Франка — це піднімання людини... Він хотів дати відчуття, що людина — творець і повинна мати розправлений хребет. Тому й вважаю, що говорити про європейськість Франка — якось провінційно й негоже».
 | Коментар = про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Переконаний, що всі львів’яни знають, хто такий Іван Франко, бо, починаючи від першого класу, вивчають його вірші. Чи знає молодь глибоко творчість Франка — це інше запитання. Та чи знає молодь глибоко взагалі про якогось діяча? Публіка є публіка — живе своїми законами. І брати знання пересічного громадянина як критерій я би не радив. [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]] слушно назвала Львів «болотом». Але наше «болото» мало чим відрізняється від харківського, херсонського, київського тощо болота — всюди є певний відсоток людей, котрі створюють, на превеликий жаль, отакий наш негативний імідж. Так, зрештою, було завжди. Безумовно, Іван Франко — особистість, яка не дає спокою дуже багатьом до сьогодні. Він надзвичайно актуальний досі, надзвичайно передбачливий щодо того, що відбуватиметься у перспективі, яку він дуже добре бачив. Оце найбільше злить, тому постійно намагаються Івана Франка в якийсь спосіб принизити — будь-якими речами. Якщо таких речей (котрими, наприклад, можна принизити [[Леся Українка|Лесю Українку]] чи [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]) немає, то вигадують інші. Наприклад, чому Іван Франко має бути українцем — для України це розкіш! (Але поставте когось у світовій літературі поруч із універсальністю і глибиною проникнення у психологію людини Івана Франка!..) Франко не українець. Хто він? Єврейського, німецького та польського походження — українського в ньому найменше. І він не є виходець із простих селян. Так, вам дадуть величезні премії, гранти, припустимо, від Джорджа Грабовича, якщо скажете, що Франко — шляхтич. Але народу не пояснюють, що шляхтич — це гонорове звання (як, наприклад, заслужений вчитель чи заслужений працівник культури). Очевидно, що колись предки Івана Франка заслужили собі за служіння громаді такий титул, і він передавався з покоління в покоління. Хоча цей титул абсолютно ніяких привілеїв не давав — Франко їх не мав. Принижують Франка в різний спосіб. Я не називатиму імен людей, які призвели до особистої трагедії Івана Франка. Згадаймо тільки, як була розіграна карта з його хворобою! Бездарність лікарів спричинила до того, що ми втратили Франка. Його спочатку залікували, а потім ще мали сміливість, знаючи, що діагноз поставлений неправильно, верещати на всі усюди, що Франко — сифілітик! А вже інша генерація дослідників ставала в позу: мовляв, це прекрасно — скільки європейських письменників зумисне наражалися на сифіліс, аби їхній мозок продуктивніше працював. І ніхто не думає про те, що наклеп, кинутий на Івана Франка, призвів до трагедії в його сім’ї. Він залишився помирати один, і ми повинні мати це на своїй власній совісті. Я працюю в музеї вже 20 років, але досі не можу спокійно пройти повз ліжко, на якому вмирав Франко. Франко мав право як хворий для опіки залишити при собі бодай одну дитину, але не скористався цим правом — послав воювати своїх [[Франко Тарас Іванович|Тараса]] і [[Франко Петро Іванович|Петра]] на фронт, коли синки інших ховалися за плечі батьків. Дочка Анна працювала на поїзді — возила поранених...

Суспільство спромоглося дати Франку для допомоги стареньку, старшу за нього, жінку. Вона не годна була Івана Яковича підняти, коли той впав. Чекала, коли хтось прийде і допоможе, бо не давала собі ради. Найбільше, що могла зробити, — покласти Франкові подушку під голову... Сам невесело жартував: «Заходили виняткові відвідувачі, подивитися, чи ще живе...». Отаку маємо покуту за той геніальний розум, що освітлював цілу нашу націю».
 | Коментар = про львів'янина [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Франко постійно був у конфронтації з українською спільнотою. Це по-перше. По-друге, достатньо дещо почитати, де він пише сам про себе, й інші його статті, щоб зрозуміти, як Франко на ці речі дивився. Він вважався і вважається ворогом №1 для польського шовінізму, який ніколи не гребував методами боротьби з Франком. На те, що Франко залишився помирати самотнім, — надзвичайно багато причин. Причому пов’язані вони з тим протистоянням. По-перше, Львовом надзвичайно інтенсивно просувалася чутка про хворобу Франка... По-друге, існувала думка, що сифіліс передається побутовим способом, відтак охочих відвідати Франка було дуже мало. Якщо ж хтось приходив, то служниця мусила протирати лізолом чи карболкою дверні ручки. Можете собі уявити, як це впливало на Франка. Сам Франко був настільки психічно вимучений обставинами своєї хвороби, що постійно носив із собою карболку, мачав у неї руки — шкіра на пальцях була виїдена. Крім того, уявіть, який був сморід від тієї карболки... Щодо його хвороби, то це був перший злочин польського шовінізму — Франка помістили в камеру, в якій було так холодно тієї лютої зими, що йому голову зранку відривали від стіни — примерзала. 90 відсотків людей, що живуть на Півночі, слабують на ту саму хворобу, що й Франко, — це ревматоїдний артрит, який тільки перед Другою світовою війною був виділений як окрема хвороба. А починався він так, як звичайні венеричні хвороби... Уявіть собі, як мала поводитися дружина?! Як мали вести себе діти?! І Франко від того, бідний, страждав. Він так до самої смерті й залишився жертвою того страшного непорозуміння. Ви не уявляєте, як мені було складно, коли організовував групи вчених, щоб вони серйозно вдалися до вивчення хвороби Франка. Усе це чітко виписано в моїй книжці «Катастрофа» — як у нас лікували Франка, щоб якнайшвидше загнати його в гріб. От і все! Цей момент направду є найбільш дратівливим. І я розумію попередніх дослідників життя і творчості Франка, які уникали відповіді на це питання, завжди наголошуючи, що для нас є важливішою творчість Франка, ніж його особисте життя та його хвороба. Додайте до того, що в період хвороби він був налаштований на активну роботу, адже за будь-яких обставин працював не покладаючи рук. Але йому було важко знайти секретаря, переписувача — йому все було важко. Сам же він не годен був ні перегорнути сторінки книжки чи рукопису, ні писати.».
 | Коментар = про останні дні [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Категорично — ні! Іван Франко залишається й Вічним революціонером, і Каменярем. Тільки потрібно пояснити, що розуміють під цими поняттями. За радянських часів теж були розумні франкознавці. Просто обставини були такі, що їм викручували руки... Шкода, що Франка так примудрилися замусолити, що багато хто справді втратив до нього інтерес. (Зрештою, те саме, наприклад, сталося з прекрасним поетом [[Тичина Павло Григорович|Тичиною]]. Люди нашого покоління добре пам’ятають мало не приповідку: «Так, Тичина пише вірші, та все гірші, гірші й гірші...»). Про Івана Франка розповідали багато і звідусіль — з того самого радіо, представляючи в усьому як передового й безгрішного... Але, якщо вже говорити про нього в розумінні радянської ідеології, то Франко мав гріхи — згадаймо бодай його «Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить!» На цей вірш кривилися. (І кривляться досі). Чомусь, однак, не кривилися на конгрес соціалістів 1881 року у Швейцарії, де були [[Фрідріх Енгельс|Енгельс]], Лавров та інші і де нам, українцям, радили в тій історичній ситуації, в якій ми опинилися, асимілюватися — з росіянами. І зберегти тільки певні елементи національної культури — наприклад, так, «как прекрасно это сделал [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]]...». Чи між поляками тут, у Галичині. І ніхто навіть не посмів виступити на наш захист. Страшно подумати... Коли видається закон про заборону української мови 1863 року, коли видається Емський указ 1876 року — бодай би хто в Європі крикнув: «Люди, що ви робите?!». Не було ні карбонаріїв, ні революційної Франції, не гримів «Колокол» [[Герцен Олександр Іванович|Герцена]]... Ми залишалися на самоті зі своїми проблемами... А Франко, молодий хлопець, як виявилося, перекреслив тим віршем усю свою кар’єру! А він дуже добре зрозумів, що нам, українцям, світить, — і зробив духовну настанову...»
 | Коментар = про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] - Каменяря чи Вічного революціонера  [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він відповідав моїм внутрішнім запитам: відповісти на запитання, як я дивлюся на наше суспільство минулого і як бачу проекцію того минулого суспільства на день нинішній. Франко мав таку величезну кількість доброзичливців і ворогів і мав настільки велике спілкування з усім світом, що це дало мені можливість відразу ж охопити все навколо, все звести в одну нитку. Я свідомий того, що ми знаємо Франка, на превеликий жаль, наполовину, особливо коли йдеться про його епістолярій. Ми видрукували у 10-томнику все, що Франко писав до когось. Але не чуємо голосу того, хто відповідає — як він реагує, як опонує Франку. Ми до цього часу позбавлені цього вкрай важливого діалогу. У нас мало спеціалістів, які хочуть гнути спину над рукописами й розбирати кожну букву. Хоча, звичайно, ця робота поволі робиться».
 | Коментар = про те, чому ви вирішили вивчати саме творчість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Цікаве запитання... Усе життя Франка — страшний приклад того, як неймовірно багато людина у найжорстокіших умовах може зробити для інших. Франко показав це в усьому. Ми сьогодні не можемо говорити ні про українську історію, ні про українське письменство, ні про українську етнографію без Івана Франка. І постать Франка — це як початок координат, звідси все починає нагромаджуватися. Жоден порядний дослідник Галичини не може обійтися без праць Франка — аби його критикувати, або погоджуватися з ним, або визначати його геніальність... Але це — Іван Франко, який задавав тон, задавав ритм у всьому нашому галицькому житті. І це прекрасно зрозуміли вже 1898 року, коли у нас була купа ювілеїв — 250 років початку національно-визвольної боротьби [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], 30-річчя «Просвіти», 25 років наукового товариства імені Шевченка, 50 років скасування кріпосного права, 100 років від написання «Енеїди» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]]. Ювілеї в Галичині хотіли святкувати без участі Франка, який для всіх цих фактів нашої історії зробив якнайбільше. Тоді виступила українська молодь, яка організувала ювілей Іванові Франку (до 25-річчя літературної діяльності) на переддень урочистостей, що відбулися у театрі Скарбка і в такий спосіб довела, що без Франка наше майбутнє неможливе й Іван Франко є саме той, хто має вести націю за собою, тобто визнали своїм лідером».
 | Коментар = про найбільше для себе відкриття про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

[[Категорія:Українські прозаїки]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Г]]</text>
      <sha1>qtxwni910r1p52enosmsc0ba4n2vl9f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135493</id>
      <parentid>135492</parentid>
      <timestamp>2024-04-25T18:32:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="25990" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Рома́н Дми́трович Го́рак''' (17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, [[Львівська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— письменник, прозаїк, дослідник творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017&amp;nbsp;рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = « Коли питають про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], мене це злить. Ніхто не говорить про азіатськість Ясунарі Кавабата чи європейськість [[Марсель Пруст|Марселя Пруста]]. То чому ж, коли йдеться про Івана Франка, хочемо підкреслити його європейськість? Невже ми на маргінесі? Хіба хочемо вчергове довести свою меншовартість? Кому й чому маємо доводити, що є європейцями? Мушу сказати, що наприкінці минулого століття, а ще більше — у 1902 — 1904 роках Іван Франко був найпопулярнішим серед всіх європейських письменників. Він на той час був співробітником (про що нам, на превеликий жаль, мало відомо) найбільш популярної газети «Ді Цайт», яка у німецькомовному світі задавала тон не лише в літературі, а й у політиці, економіці й решті важливих галузей. У «Ді Цайт» працювала ціла низка найвідоміших у Європі поетів і прозаїків. І найбільш точкові, ударні твори Івана Франка, наголошую, друкувалися німецькою мовою саме у цьому виданні. Наприклад, новела «На дні». Тоді ж друкується «Терен у нозі», багато інших творів. Нагадаю також, що найбільш скандальні речі, які збурювали цілу Європу, Іван Франко друкував також у «Ді Цайт». Наприклад, відому статтю про [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевич]]а «Поет зради» — про подвійну мораль польського шовінізму. Також — про галицькі вибори, які призвели до того, що радикально змінилася виборча система в Галичині... Тобто Іван Франко у всіх позиціях задавав тон у літературі — хочу нагадати, що й у так званій робітничій тематиці. Якщо у французькій чи німецькій літературі на робітничу тематику було зойкання над долею, поневоленням, рабською експлуатацією, то Франко пішов значно далі й був попереду, бо писав, як зорганізувати робітничий клас, щоб визволитися — відтак з’являється «Борислав сміється», хоча поруч із тим він пише глибокий психологічний роман Boa Constrictor, де демонструє свої можливості і письменника, і гуманіста, і людини, яка добре знає свій народ. А це дуже важливо для Франка, бо він мав право сказати про свій народ так, як він сказав про себе в автобіографічній передмові «Дещо про самого себе» до польської збірки своїх оповідань. Так, як він сказав у багатьох творах, коли нещадно критикував галицьке хрунівство, запроданство інтелігенції, вміння бути рабом у власному домі... А взагалі кажучи, вся європейськість літератури Франка — це піднімання людини... Він хотів дати відчуття, що людина — творець і повинна мати розправлений хребет. Тому й вважаю, що говорити про європейськість Франка — якось провінційно й негоже».
 | Коментар = про європейськість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Переконаний, що всі львів’яни знають, хто такий Іван Франко, бо, починаючи від першого класу, вивчають його вірші. Чи знає молодь глибоко творчість Франка — це інше запитання. Та чи знає молодь глибоко взагалі про якогось діяча? Публіка є публіка — живе своїми законами. І брати знання пересічного громадянина як критерій я би не радив. [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]] слушно назвала Львів «болотом». Але наше «болото» мало чим відрізняється від харківського, херсонського, київського тощо болота — всюди є певний відсоток людей, котрі створюють, на превеликий жаль, отакий наш негативний імідж. Так, зрештою, було завжди. Безумовно, Іван Франко — особистість, яка не дає спокою дуже багатьом до сьогодні. Він надзвичайно актуальний досі, надзвичайно передбачливий щодо того, що відбуватиметься у перспективі, яку він дуже добре бачив. Оце найбільше злить, тому постійно намагаються Івана Франка в якийсь спосіб принизити — будь-якими речами. Якщо таких речей (котрими, наприклад, можна принизити [[Леся Українка|Лесю Українку]] чи [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]) немає, то вигадують інші. Наприклад, чому Іван Франко має бути українцем — для України це розкіш! (Але поставте когось у світовій літературі поруч із універсальністю і глибиною проникнення у психологію людини Івана Франка!..) Франко не українець. Хто він? Єврейського, німецького та польського походження — українського в ньому найменше. І він не є виходець із простих селян. Так, вам дадуть величезні премії, гранти, припустимо, від Джорджа Грабовича, якщо скажете, що Франко — шляхтич. Але народу не пояснюють, що шляхтич — це гонорове звання (як, наприклад, заслужений вчитель чи заслужений працівник культури). Очевидно, що колись предки Івана Франка заслужили собі за служіння громаді такий титул, і він передавався з покоління в покоління. Хоча цей титул абсолютно ніяких привілеїв не давав — Франко їх не мав. Принижують Франка в різний спосіб. Я не називатиму імен людей, які призвели до особистої трагедії Івана Франка. Згадаймо тільки, як була розіграна карта з його хворобою! Бездарність лікарів спричинила до того, що ми втратили Франка. Його спочатку залікували, а потім ще мали сміливість, знаючи, що діагноз поставлений неправильно, верещати на всі усюди, що Франко — сифілітик! А вже інша генерація дослідників ставала в позу: мовляв, це прекрасно — скільки європейських письменників зумисне наражалися на сифіліс, аби їхній мозок продуктивніше працював. І ніхто не думає про те, що наклеп, кинутий на Івана Франка, призвів до трагедії в його сім’ї. Він залишився помирати один, і ми повинні мати це на своїй власній совісті. Я працюю в музеї вже 20 років, але досі не можу спокійно пройти повз ліжко, на якому вмирав Франко. Франко мав право як хворий для опіки залишити при собі бодай одну дитину, але не скористався цим правом — послав воювати своїх [[Франко Тарас Іванович|Тараса]] і [[Франко Петро Іванович|Петра]] на фронт, коли синки інших ховалися за плечі батьків. Дочка Анна працювала на поїзді — возила поранених...

Суспільство спромоглося дати Франку для допомоги стареньку, старшу за нього, жінку. Вона не годна була Івана Яковича підняти, коли той впав. Чекала, коли хтось прийде і допоможе, бо не давала собі ради. Найбільше, що могла зробити, — покласти Франкові подушку під голову... Сам невесело жартував: «Заходили виняткові відвідувачі, подивитися, чи ще живе...». Отаку маємо покуту за той геніальний розум, що освітлював цілу нашу націю».
 | Коментар = про львів'янина [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Франко постійно був у конфронтації з українською спільнотою. Це по-перше. По-друге, достатньо дещо почитати, де він пише сам про себе, й інші його статті, щоб зрозуміти, як Франко на ці речі дивився. Він вважався і вважається ворогом №1 для польського шовінізму, який ніколи не гребував методами боротьби з Франком. На те, що Франко залишився помирати самотнім, — надзвичайно багато причин. Причому пов’язані вони з тим протистоянням. По-перше, Львовом надзвичайно інтенсивно просувалася чутка про хворобу Франка... По-друге, існувала думка, що сифіліс передається побутовим способом, відтак охочих відвідати Франка було дуже мало. Якщо ж хтось приходив, то служниця мусила протирати лізолом чи карболкою дверні ручки. Можете собі уявити, як це впливало на Франка. Сам Франко був настільки психічно вимучений обставинами своєї хвороби, що постійно носив із собою карболку, мачав у неї руки — шкіра на пальцях була виїдена. Крім того, уявіть, який був сморід від тієї карболки... Щодо його хвороби, то це був перший злочин польського шовінізму — Франка помістили в камеру, в якій було так холодно тієї лютої зими, що йому голову зранку відривали від стіни — примерзала. 90 відсотків людей, що живуть на Півночі, слабують на ту саму хворобу, що й Франко, — це ревматоїдний артрит, який тільки перед Другою світовою війною був виділений як окрема хвороба. А починався він так, як звичайні венеричні хвороби... Уявіть собі, як мала поводитися дружина?! Як мали вести себе діти?! І Франко від того, бідний, страждав. Він так до самої смерті й залишився жертвою того страшного непорозуміння. Ви не уявляєте, як мені було складно, коли організовував групи вчених, щоб вони серйозно вдалися до вивчення хвороби Франка. Усе це чітко виписано в моїй книжці «Катастрофа» — як у нас лікували Франка, щоб якнайшвидше загнати його в гріб. От і все! Цей момент направду є найбільш дратівливим. І я розумію попередніх дослідників життя і творчості Франка, які уникали відповіді на це питання, завжди наголошуючи, що для нас є важливішою творчість Франка, ніж його особисте життя та його хвороба. Додайте до того, що в період хвороби він був налаштований на активну роботу, адже за будь-яких обставин працював не покладаючи рук. Але йому було важко знайти секретаря, переписувача — йому все було важко. Сам же він не годен був ні перегорнути сторінки книжки чи рукопису, ні писати.».
 | Коментар = про останні дні [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Категорично — ні! Іван Франко залишається й Вічним революціонером, і Каменярем. Тільки потрібно пояснити, що розуміють під цими поняттями. За радянських часів теж були розумні франкознавці. Просто обставини були такі, що їм викручували руки... Шкода, що Франка так примудрилися замусолити, що багато хто справді втратив до нього інтерес. (Зрештою, те саме, наприклад, сталося з прекрасним поетом [[Тичина Павло Григорович|Тичиною]]. Люди нашого покоління добре пам’ятають мало не приповідку: «Так, Тичина пише вірші, та все гірші, гірші й гірші...»). Про Івана Франка розповідали багато і звідусіль — з того самого радіо, представляючи в усьому як передового й безгрішного... Але, якщо вже говорити про нього в розумінні радянської ідеології, то Франко мав гріхи — згадаймо бодай його «Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить!» На цей вірш кривилися. (І кривляться досі). Чомусь, однак, не кривилися на конгрес соціалістів 1881 року у Швейцарії, де були [[Фрідріх Енгельс|Енгельс]], Лавров та інші і де нам, українцям, радили в тій історичній ситуації, в якій ми опинилися, асимілюватися — з росіянами. І зберегти тільки певні елементи національної культури — наприклад, так, «как прекрасно это сделал [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]]...». Чи між поляками тут, у Галичині. І ніхто навіть не посмів виступити на наш захист. Страшно подумати... Коли видається закон про заборону української мови 1863 року, коли видається Емський указ 1876 року — бодай би хто в Європі крикнув: «Люди, що ви робите?!». Не було ні карбонаріїв, ні революційної Франції, не гримів «Колокол» [[Герцен Олександр Іванович|Герцена]]... Ми залишалися на самоті зі своїми проблемами... А Франко, молодий хлопець, як виявилося, перекреслив тим віршем усю свою кар’єру! А він дуже добре зрозумів, що нам, українцям, світить, — і зробив духовну настанову...»
 | Коментар = про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] - Каменяря чи Вічного революціонера  [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він відповідав моїм внутрішнім запитам: відповісти на запитання, як я дивлюся на наше суспільство минулого і як бачу проекцію того минулого суспільства на день нинішній. Франко мав таку величезну кількість доброзичливців і ворогів і мав настільки велике спілкування з усім світом, що це дало мені можливість відразу ж охопити все навколо, все звести в одну нитку. Я свідомий того, що ми знаємо Франка, на превеликий жаль, наполовину, особливо коли йдеться про його епістолярій. Ми видрукували у 10-томнику все, що Франко писав до когось. Але не чуємо голосу того, хто відповідає — як він реагує, як опонує Франку. Ми до цього часу позбавлені цього вкрай важливого діалогу. У нас мало спеціалістів, які хочуть гнути спину над рукописами й розбирати кожну букву. Хоча, звичайно, ця робота поволі робиться».
 | Коментар = про те, чому ви вирішили вивчати саме творчість [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Цікаве запитання... Усе життя Франка — страшний приклад того, як неймовірно багато людина у найжорстокіших умовах може зробити для інших. Франко показав це в усьому. Ми сьогодні не можемо говорити ні про українську історію, ні про українське письменство, ні про українську етнографію без Івана Франка. І постать Франка — це як початок координат, звідси все починає нагромаджуватися. Жоден порядний дослідник Галичини не може обійтися без праць Франка — аби його критикувати, або погоджуватися з ним, або визначати його геніальність... Але це — Іван Франко, який задавав тон, задавав ритм у всьому нашому галицькому житті. І це прекрасно зрозуміли вже 1898 року, коли у нас була купа ювілеїв — 250 років початку національно-визвольної боротьби [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], 30-річчя «Просвіти», 25 років наукового товариства імені Шевченка, 50 років скасування кріпосного права, 100 років від написання «Енеїди» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]]. Ювілеї в Галичині хотіли святкувати без участі Франка, який для всіх цих фактів нашої історії зробив якнайбільше. Тоді виступила українська молодь, яка організувала ювілей Іванові Франку (до 25-річчя літературної діяльності) на переддень урочистостей, що відбулися у театрі Скарбка і в такий спосіб довела, що без Франка наше майбутнє неможливе й Іван Франко є саме той, хто має вести націю за собою, тобто визнали своїм лідером».
 | Коментар = про найбільше для себе відкриття про [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] [https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni Роман ГОРАК: Iван Франко не дає спокою багатьом до сьогодні] (25 лютого 2011 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Г]]
[[Категорія:Українські прозаїки]]</text>
      <sha1>s873w788blejc9weul5y3pc64umtsi0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>В'ячеслав Тихонов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41640</id>
    <redirect title="Тихонов В&#039;ячеслав Васильович" />
    <revision>
      <id>135500</id>
      <timestamp>2024-04-25T22:48:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Тихонов В'ячеслав Васильович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="89" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тихонов В'ячеслав Васильович]]</text>
      <sha1>ravcqb8tyrbf0rywb1np08ekreuxmsy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тихонов В'ячеслав</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41641</id>
    <redirect title="Тихонов В&#039;ячеслав Васильович" />
    <revision>
      <id>135501</id>
      <timestamp>2024-04-25T22:48:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Тихонов В'ячеслав Васильович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="89" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тихонов В'ячеслав Васильович]]</text>
      <sha1>ravcqb8tyrbf0rywb1np08ekreuxmsy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Борис Мірус</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41642</id>
    <redirect title="Мірус Борис Михайлович" />
    <revision>
      <id>135502</id>
      <timestamp>2024-04-25T22:53:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Мірус Борис Михайлович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мірус Борис Михайлович]]</text>
      <sha1>dz0w3al6w2i68xutqtj70fvsowkwsb0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мірус Борис</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41643</id>
    <redirect title="Мірус Борис Михайлович" />
    <revision>
      <id>135503</id>
      <timestamp>2024-04-25T22:53:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Мірус Борис Михайлович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мірус Борис Михайлович]]</text>
      <sha1>dz0w3al6w2i68xutqtj70fvsowkwsb0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ольга Матешко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41644</id>
    <redirect title="Матешко Ольга Миколаївна" />
    <revision>
      <id>135504</id>
      <timestamp>2024-04-25T22:56:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Матешко Ольга Миколаївна]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="82" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Матешко Ольга Миколаївна]]</text>
      <sha1>j1p1cnnukn1stoipm4l2iiwint5bwq2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матешко Ольга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41645</id>
    <redirect title="Матешко Ольга Миколаївна" />
    <revision>
      <id>135505</id>
      <timestamp>2024-04-25T22:56:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Матешко Ольга Миколаївна]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="82" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Матешко Ольга Миколаївна]]</text>
      <sha1>j1p1cnnukn1stoipm4l2iiwint5bwq2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Юрій Рост</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41646</id>
    <redirect title="Рост Юрій Михайлович" />
    <revision>
      <id>135506</id>
      <timestamp>2024-04-25T23:03:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Рост Юрій Михайлович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="74" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Рост Юрій Михайлович]]</text>
      <sha1>k1gewmzdqnq6nzwvcs5g990wrnddkdf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Рост Юрій</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41647</id>
    <redirect title="Рост Юрій Михайлович" />
    <revision>
      <id>135507</id>
      <timestamp>2024-04-25T23:03:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Рост Юрій Михайлович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="74" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Рост Юрій Михайлович]]</text>
      <sha1>k1gewmzdqnq6nzwvcs5g990wrnddkdf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Штепсель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41648</id>
    <redirect title="Березін Юхим Йосипович" />
    <revision>
      <id>135508</id>
      <timestamp>2024-04-25T23:11:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Березін Юхим Йосипович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Березін Юхим Йосипович]]</text>
      <sha1>25qo0o1kx7ply41uo9cleezyzw8eko7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Юхим Березін</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41649</id>
    <redirect title="Березін Юхим Йосипович" />
    <revision>
      <id>135509</id>
      <timestamp>2024-04-25T23:12:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Березін Юхим Йосипович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Березін Юхим Йосипович]]</text>
      <sha1>25qo0o1kx7ply41uo9cleezyzw8eko7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Березін Юхим</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41650</id>
    <redirect title="Березін Юхим Йосипович" />
    <revision>
      <id>135510</id>
      <timestamp>2024-04-25T23:12:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Березін Юхим Йосипович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Березін Юхим Йосипович]]</text>
      <sha1>25qo0o1kx7ply41uo9cleezyzw8eko7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Юхим Йосипович Березін</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41651</id>
    <redirect title="Березін Юхим Йосипович" />
    <revision>
      <id>135511</id>
      <timestamp>2024-04-25T23:12:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Березін Юхим Йосипович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Березін Юхим Йосипович]]</text>
      <sha1>25qo0o1kx7ply41uo9cleezyzw8eko7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бєрєзін Єфим Йосипович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41652</id>
    <redirect title="Березін Юхим Йосипович" />
    <revision>
      <id>135512</id>
      <timestamp>2024-04-25T23:13:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Сергій Липко</username>
        <id>4415</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Березін Юхим Йосипович]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="78" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Березін Юхим Йосипович]]</text>
      <sha1>25qo0o1kx7ply41uo9cleezyzw8eko7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мистецька школа Олекси Новаківського</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41653</id>
    <revision>
      <id>135547</id>
      <timestamp>2024-04-26T08:19:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Вікіпедія}} '''Мисте́цька шко́ла Оле́кси Новакі́вського'''&amp;nbsp;— навчальний заклад, створений 1923 року у [[Львів|Львові]] за ініціативою Митрополита [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]], який запропонував Новаківський Олекса Харлампійович|Олексі Н...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6525" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Мисте́цька шко́ла Оле́кси Новакі́вського'''&amp;nbsp;— навчальний заклад, створений 1923 року у [[Львів|Львові]] за ініціативою Митрополита [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]], який запропонував [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олексі Новаківському]] заснувати власну школу та матеріально підтримав її заснування. Олекса Новаківський на той час був одним з найбільших мистецьких авторитетів у Львові й мав велику популярність серед творчої молоді, завороженої його романтичною особистістю, масштабністю його мислення та потужною стихією його малярських полотен. Немаловажним був той факт, що 1919 року він був номінований професором [[w:Українська академія мистецтв|Української академії мистецтв]] у [[Київ|Києві]].

Завданням Мистецької школи було формування мистців, здатних на ґрунті української духовної культури й художніх традицій творити національне мистецтво світового рівня.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Для вступу треба було пройти екзамен по рисунку – кілька днів рисувати гіпсову Венеру і виказати свій хист і поступово входити в атмосферу хатнього життя професора. Тоді ішла друга – спільна робітня. Кожного дня перейти всі кімнати, бачити нужду Великого Вчителя і брак найконечніших засобів до життя, вислухати частенько нарікань на «прокляте» суспільство і на колоди, які кидали йому під ноги таки свої люди, – це була теж «школа»&lt;ref name=&quot;works&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/statti/150-rokiv-oleksi-novakivskomu-onlain-vistavka-naibilsh-znakovikh-robit/ Олекса Новаківський. Путівник життям і найбільш знаковими роботами]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Григорій Смольський, слухач школи}}
{{Q|Цитата = Ми жили у винаймленій гуцульські хаті, спали на лавах, на світанку зривалися на мандрівки по горах, завжди з касетами, з фарбами й картонами та завзято малювали гарні мотиви. Вернувшись, розставляли свої етюди під стіною хати і Новаківський давав нам свої зауваження&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Святослав Гординський, учень школи}}
{{Q|Цитата = Учні згадували, що Новаківський давав першокласну академічну основу, з котрою можна було рухатися далі. Ці учні пізніше починали весь той рух із новітніми течіями і новітніми поглядами. І це те найголовніше, чого вдалося досягнути Новаківському і Шептицькому. Вони прагнули, щоб людина почала мислити масштабно, по-сучасному, щоб [[українці]] усвідомили себе європейцями&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-vlada-spalila-pamiat-pro-novakivskogo-mi-iogo-dosi-ne-znaiemo/ «Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Через школу Новаківського пройшли сотні людей. Там навчалися не лише галичани – приїжджали навчатися ще й із Наддніпрянщини. Зі школи вийшло багато імен. Роман Сельський, Мирон Левицький, Святослав Гординський, Григорій Смольський, Едвард Козак… І, власне, цього року&lt;ref&gt;2023 року&lt;/ref&gt; ми відзначаємо ще й столітній ювілей створення мистецької школи Новаківського&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Шептицький сам приходив читати лекції у мистецьку школу Новаківського. І це для мене теж показник. Якби йому не розходилося на діяльності цієї школи, він не знаходив би часу для викладання. Людина, яка заклопотана розвитком церкви, яка управляє великим бізнесом, думаю, мала чим зайнятись. Але Шептицький приходив у школу – для нього це був пріоритетний момент&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}</text>
      <sha1>afjekass14wzk9ure3tv4p3ned4ufn4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135548</id>
      <parentid>135547</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T08:22:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6859" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
[[Файл:BuildingNovakivskyi.jpg|thumb|250 px|Будинок, у якому мешкав Олекса Новаківський з родиною і у якому функціонувала Мистецька школа (нині тут художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського)]]
'''Мисте́цька шко́ла Оле́кси Новакі́вського'''&amp;nbsp;— навчальний заклад, створений 1923 року у [[Львів|Львові]] за ініціативою Митрополита [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]], який запропонував [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олексі Новаківському]] заснувати власну школу та матеріально підтримав її заснування. Олекса Новаківський на той час був одним з найбільших мистецьких авторитетів у Львові й мав велику популярність серед творчої молоді, завороженої його романтичною особистістю, масштабністю його мислення та потужною стихією його малярських полотен. Немаловажним був той факт, що 1919 року він був номінований професором [[w:Українська академія мистецтв|Української академії мистецтв]] у [[Київ|Києві]].

Завданням Мистецької школи було формування мистців, здатних на ґрунті української духовної культури й художніх традицій творити національне мистецтво світового рівня.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Для вступу треба було пройти екзамен по рисунку – кілька днів рисувати гіпсову Венеру і виказати свій хист і поступово входити в атмосферу хатнього життя професора. Тоді ішла друга – спільна робітня. Кожного дня перейти всі кімнати, бачити нужду Великого Вчителя і брак найконечніших засобів до життя, вислухати частенько нарікань на «прокляте» суспільство і на колоди, які кидали йому під ноги таки свої люди, – це була теж «школа»&lt;ref name=&quot;works&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/statti/150-rokiv-oleksi-novakivskomu-onlain-vistavka-naibilsh-znakovikh-robit/ Олекса Новаківський. Путівник життям і найбільш знаковими роботами]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Григорій Смольський, слухач школи}}
{{Q|Цитата = Ми жили у винаймленій гуцульські хаті, спали на лавах, на світанку зривалися на мандрівки по горах, завжди з касетами, з фарбами й картонами та завзято малювали гарні мотиви. Вернувшись, розставляли свої етюди під стіною хати і Новаківський давав нам свої зауваження&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Святослав Гординський, учень школи}}
{{Q|Цитата = Учні згадували, що Новаківський давав першокласну академічну основу, з котрою можна було рухатися далі. Ці учні пізніше починали весь той рух із новітніми течіями і новітніми поглядами. І це те найголовніше, чого вдалося досягнути Новаківському і Шептицькому. Вони прагнули, щоб людина почала мислити масштабно, по-сучасному, щоб [[українці]] усвідомили себе європейцями&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-vlada-spalila-pamiat-pro-novakivskogo-mi-iogo-dosi-ne-znaiemo/ «Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Через школу Новаківського пройшли сотні людей. Там навчалися не лише галичани – приїжджали навчатися ще й із Наддніпрянщини. Зі школи вийшло багато імен. Роман Сельський, Мирон Левицький, Святослав Гординський, Григорій Смольський, Едвард Козак… І, власне, цього року&lt;ref&gt;2023 року&lt;/ref&gt; ми відзначаємо ще й столітній ювілей створення мистецької школи Новаківського&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Шептицький сам приходив читати лекції у мистецьку школу Новаківського. І це для мене теж показник. Якби йому не розходилося на діяльності цієї школи, він не знаходив би часу для викладання. Людина, яка заклопотана розвитком церкви, яка управляє великим бізнесом, думаю, мала чим зайнятись. Але Шептицький приходив у школу – для нього це був пріоритетний момент&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}</text>
      <sha1>bqdjv1fi84mug0yzph5rpnouz1przla</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135549</id>
      <parentid>135548</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T08:56:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>доповнення</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7501" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
[[Файл:BuildingNovakivskyi.jpg|thumb|250 px|Будинок, у якому мешкав Олекса Новаківський з родиною і у якому функціонувала Мистецька школа (нині тут художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського)]]
'''Мисте́цька шко́ла Оле́кси Новакі́вського'''&amp;nbsp;— навчальний заклад, створений 1923 року у [[Львів|Львові]] за ініціативою Митрополита [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]], який запропонував [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олексі Новаківському]] заснувати власну школу та матеріально підтримав її заснування. Олекса Новаківський на той час був одним з найбільших мистецьких авторитетів у Львові й мав велику популярність серед творчої молоді, завороженої його романтичною особистістю, масштабністю його мислення та потужною стихією його малярських полотен. Немаловажним був той факт, що 1919 року він був номінований професором [[w:Українська академія мистецтв|Української академії мистецтв]] у [[Київ|Києві]].

Завданням Мистецької школи було формування мистців, здатних на ґрунті української духовної культури й художніх традицій творити національне мистецтво світового рівня.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Для вступу треба було пройти екзамен по рисунку – кілька днів рисувати гіпсову Венеру і виказати свій хист і поступово входити в атмосферу хатнього життя професора. Тоді ішла друга – спільна робітня. Кожного дня перейти всі кімнати, бачити нужду Великого Вчителя і брак найконечніших засобів до життя, вислухати частенько нарікань на «прокляте» суспільство і на колоди, які кидали йому під ноги таки свої люди, – це була теж «школа»&lt;ref name=&quot;works&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/statti/150-rokiv-oleksi-novakivskomu-onlain-vistavka-naibilsh-znakovikh-robit/ Олекса Новаківський. Путівник життям і найбільш знаковими роботами]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Григорій Смольський, слухач школи}}
{{Q|Цитата = І є річчю характеристичною, що між сотнею тих творів про один і той сам предмет – нема двох, щоб були до себе стисло подібні. До кожного з тих творів підложено іншу музику в формі, в красці, в світлі й виразі – тож зрозуміло, чому учні з любов’ю величали митця «святоюрським магом»&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
 |Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Голубовський}}
{{Q|Цитата = Ми жили у винаймленій гуцульські хаті, спали на лавах, на світанку зривалися на мандрівки по горах, завжди з касетами, з фарбами й картонами та завзято малювали гарні мотиви. Вернувшись, розставляли свої етюди під стіною хати і Новаківський давав нам свої зауваження&lt;ref name=&quot;works&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Святослав Гординський, учень школи}}
{{Q|Цитата = Учні згадували, що Новаківський давав першокласну академічну основу, з котрою можна було рухатися далі. Ці учні пізніше починали весь той рух із новітніми течіями і новітніми поглядами. І це те найголовніше, чого вдалося досягнути Новаківському і Шептицькому. Вони прагнули, щоб людина почала мислити масштабно, по-сучасному, щоб [[українці]] усвідомили себе європейцями&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;&gt;[https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-vlada-spalila-pamiat-pro-novakivskogo-mi-iogo-dosi-ne-znaiemo/ «Радянська влада спалила пам’ять про Новаківського. Ми його досі не знаємо»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Через школу Новаківського пройшли сотні людей. Там навчалися не лише галичани – приїжджали навчатися ще й із Наддніпрянщини. Зі школи вийшло багато імен. Роман Сельський, Мирон Левицький, Святослав Гординський, Григорій Смольський, Едвард Козак… І, власне, цього року&lt;ref&gt;2023 року&lt;/ref&gt; ми відзначаємо ще й столітній ювілей створення мистецької школи Новаківського&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}
{{Q|Цитата = Шептицький сам приходив читати лекції у мистецьку школу Новаківського. І це для мене теж показник. Якби йому не розходилося на діяльності цієї школи, він не знаходив би часу для викладання. Людина, яка заклопотана розвитком церкви, яка управляє великим бізнесом, думаю, мала чим зайнятись. Але Шептицький приходив у школу – для нього це був пріоритетний момент&lt;ref name=&quot;localhistory&quot;/&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дзвенислава Новаківська, правнучка художника Олекси Новаківського}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}</text>
      <sha1>kdtslq7hzyjcs01av19dwvawsujrght</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фоменко Сергій Миколайович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41654</id>
    <revision>
      <id>135554</id>
      <timestamp>2024-04-26T10:25:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{особа  | ім'я = Сергій (Фома) Фоменко  | Зображення =   | Опис =   | wikipedia = Фоменко Сергій Миколайович  | commons =  }} '''Сергі́й Микола́йович Фоме́нко''' (творче прізвисько «'''Фома'''»; *19 березня 1972) — український [[співак]], [[гітарист]], [[композитор]] і автор пісень. Фро...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9093" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Сергій (Фома) Фоменко
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Фоменко Сергій Миколайович
 | commons = 
}}
'''Сергі́й Микола́йович Фоме́нко''' (творче прізвисько «'''Фома'''»; *19 березня 1972) — український [[співак]], [[гітарист]], [[композитор]] і автор пісень. Фронтмен та лід-вокаліст українського фолк-рок-гурту «[[w:Мандри (гурт)|Мандри]]». Громадський діяч. Заслужений артист України (2007). Народний артист України (2018).

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Більшість наших проблем через неусвідомлення і несві­домість наших громадян сто­совно того, як працює [[Держава|держа­ва]], що таке Україна і українці, яке значення має мова і військо, яке значення мають [[українська культура]] та ідентичність. Усе це протягом 30 з лишком років на­шої незалежності було полем для маніпуляції проросійських сил в Україні. Чим раніше кож­на людина усвідомить помил­ковість такої позиції, тим краще для цієї людини. Завжди треба пам’ятати: перше, що знищує ворог, — це мову народу. Бо для ворога мова, культура та історія мають значення&lt;ref name=&quot;wz&quot;&gt;[https://wz.lviv.ua/interview/510477-pid-chas-povnomasshtabnoi-viiny-upershe-vziav-do-ruk-hitaru-v-bunkeri «Під час повномасштабної війни уперше взяв до рук гітару в бункері»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для багатьох [[українці]]в війна стала каталізатором чіткої проукраїн­ської позиції, мовної позиції, бо ми знаємо, що велика частина громадян України аж до повно­масштабного вторгнення так і не розуміла, що у нас йде війна. На це і сподівався путін, вірив, що «візьме Київ за три дні». За час незалежності у нас вирос­ло нове покоління українців, які не можуть і не хочуть жити у раб­стві, а у вільній країні. У квітучій [[Україна|Україні]] мріють жити, працювати, кохати… Ми змінилися&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Зараз музична части­на мого життя більше функціо­нальна — там, де я можу бути ко­рисним. Іноді ми з «Мандрами» робимо концерти, але не так часто, як до повномасштабно­го вторгнення, іноді я виступаю окремо. Бенд «Мандри» нікуди не дівся, маємо багато нових пі­сень, але у нас зараз трохи інші пріоритети&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Роботу над фільмом я вже закінчив, зараз відпрацьовуємо технічні моменти. Він назива­ється «Люди зі сталі». Це фільм, який я робив з урахуванням, що історію людей зі сталі тре­ба розповідати світові комплек­сно. Тобто це історія захисників Маріуполя, про те, що відбува­лося у тому місті, а також історії родичів захисників Маріуполя, які зараз борються за звільнен­ня рідних з російського полону&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Стан війни більш різко виокремлює тебе за ідентичністю. Найголовніша мета росіян — знищити українців і Україну — як державу фізично. І стерти нашу [[Українська ідентичність|українську ідентич­ність]], головним маркером якої є наша мова, культура та історія. Відповідно, люди, які продовжу­ють розмовляти мовою окупан­та, мовою ворога, бо російська — офіційна мова ворога, під­тримують цим агресора&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У фільмі також історія з перших вуст полонених «азовців» — ме­дика Алли Березницької та Іго­ря Бензерука, який перебував у в’язниці в Оленівці у тому бара­ці, що був підірваний, і в якому загинуло 53 і понад 130 україн­ських військових отримали по­ранення. Наш фільм почина­ється з Майдану, [[Анексія Криму|анексії Криму]], початку [[Війна на сході України|війни на сході]], а далі переходить на частину повно­масштабної війни. Ми цю істо­рію розповідаємо комплексно для того, щоб глядачі у світі, і українські у тому числі, не за­бували причин і наслідків війни росії проти України. Та найго­ловніше — привернути увагу сві­тової спільноти до азовців, які досі перебувають у російсько­му полоні&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.
|Коментар = Про фільм «Люди зі сталі»}}
{{Q|Цитата = Ще за­довго до [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]] планував у столи­ці провести ювілейний концерт. Війна змінила мої грандіозні плани, але концерт все ж таки відбувся — не у великій концерт­ній залі, а у бункері — для моїх побратимів. Тоді я вперше взяв до рук гітару. Перед тим було не до музики і гітари, бо перед тим я займався евакуацією людей з Ірпеня, а у Бучі, Гостомелі та Бородянці виконував завдання, поставлені командиром. Я тоді не був співаком і композитором, а людиною, що виконує завдан­ня, які потрібно було виконувати насамперед&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я над ним працював півтора року — зйом­ка, монтаж, редагування, збір ілюстративного документаль­ного матеріалу. Там є і частина кадрів з Оленівки, яку ми отри­мали від агентства «Ройтерс». У фільмі багато жорсткого кон­тенту — показуємо той жах, який творять російські агресори&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.
|Коментар = Про фільм «Люди зі сталі»}}
{{Q|Цитата = Якщо є люди призовного віку, здорові, які не є професійними військовими, але є представниками творчих професій, їм треба розуміти, яку саме роль вони відіграють у цій війні. Яку роботу вони вико­нують задля перемоги України у цій війні. Співати [[Пісня|пісні]] — це до­бра справа, бо це підіймає [[дух]]. Але не лише співати&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ф]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]</text>
      <sha1>c0cpw7hnynk6owfcid4t4danuu2z032</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135555</id>
      <parentid>135554</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:26:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9085" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Сергій (Фома) Фоменко
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Фоменко Сергій Миколайович
 | commons = 
}}
'''Сергі́й Микола́йович Фоме́нко''' (творче прізвисько «'''Фома'''»; *19 березня 1972) — український співак, гітарист, [[композитор]] і автор пісень. Фронтмен та лід-вокаліст українського фолк-рок-гурту «[[w:Мандри (гурт)|Мандри]]». Громадський діяч. Заслужений артист України (2007). Народний артист України (2018).

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Більшість наших проблем через неусвідомлення і несві­домість наших громадян сто­совно того, як працює [[Держава|держа­ва]], що таке Україна і українці, яке значення має мова і військо, яке значення мають [[українська культура]] та ідентичність. Усе це протягом 30 з лишком років на­шої незалежності було полем для маніпуляції проросійських сил в Україні. Чим раніше кож­на людина усвідомить помил­ковість такої позиції, тим краще для цієї людини. Завжди треба пам’ятати: перше, що знищує ворог, — це мову народу. Бо для ворога мова, культура та історія мають значення&lt;ref name=&quot;wz&quot;&gt;[https://wz.lviv.ua/interview/510477-pid-chas-povnomasshtabnoi-viiny-upershe-vziav-do-ruk-hitaru-v-bunkeri «Під час повномасштабної війни уперше взяв до рук гітару в бункері»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для багатьох [[українці]]в війна стала каталізатором чіткої проукраїн­ської позиції, мовної позиції, бо ми знаємо, що велика частина громадян України аж до повно­масштабного вторгнення так і не розуміла, що у нас йде війна. На це і сподівався путін, вірив, що «візьме Київ за три дні». За час незалежності у нас вирос­ло нове покоління українців, які не можуть і не хочуть жити у раб­стві, а у вільній країні. У квітучій [[Україна|Україні]] мріють жити, працювати, кохати… Ми змінилися&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Зараз музична части­на мого життя більше функціо­нальна — там, де я можу бути ко­рисним. Іноді ми з «Мандрами» робимо концерти, але не так часто, як до повномасштабно­го вторгнення, іноді я виступаю окремо. Бенд «Мандри» нікуди не дівся, маємо багато нових пі­сень, але у нас зараз трохи інші пріоритети&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Роботу над фільмом я вже закінчив, зараз відпрацьовуємо технічні моменти. Він назива­ється «Люди зі сталі». Це фільм, який я робив з урахуванням, що історію людей зі сталі тре­ба розповідати світові комплек­сно. Тобто це історія захисників Маріуполя, про те, що відбува­лося у тому місті, а також історії родичів захисників Маріуполя, які зараз борються за звільнен­ня рідних з російського полону&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Стан війни більш різко виокремлює тебе за ідентичністю. Найголовніша мета росіян — знищити українців і Україну — як державу фізично. І стерти нашу [[Українська ідентичність|українську ідентич­ність]], головним маркером якої є наша мова, культура та історія. Відповідно, люди, які продовжу­ють розмовляти мовою окупан­та, мовою ворога, бо російська — офіційна мова ворога, під­тримують цим агресора&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У фільмі також історія з перших вуст полонених «азовців» — ме­дика Алли Березницької та Іго­ря Бензерука, який перебував у в’язниці в Оленівці у тому бара­ці, що був підірваний, і в якому загинуло 53 і понад 130 україн­ських військових отримали по­ранення. Наш фільм почина­ється з Майдану, [[Анексія Криму|анексії Криму]], початку [[Війна на сході України|війни на сході]], а далі переходить на частину повно­масштабної війни. Ми цю істо­рію розповідаємо комплексно для того, щоб глядачі у світі, і українські у тому числі, не за­бували причин і наслідків війни росії проти України. Та найго­ловніше — привернути увагу сві­тової спільноти до азовців, які досі перебувають у російсько­му полоні&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.
|Коментар = Про фільм «Люди зі сталі»}}
{{Q|Цитата = Ще за­довго до [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]] планував у столи­ці провести ювілейний концерт. Війна змінила мої грандіозні плани, але концерт все ж таки відбувся — не у великій концерт­ній залі, а у бункері — для моїх побратимів. Тоді я вперше взяв до рук гітару. Перед тим було не до музики і гітари, бо перед тим я займався евакуацією людей з Ірпеня, а у Бучі, Гостомелі та Бородянці виконував завдання, поставлені командиром. Я тоді не був співаком і композитором, а людиною, що виконує завдан­ня, які потрібно було виконувати насамперед&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я над ним працював півтора року — зйом­ка, монтаж, редагування, збір ілюстративного документаль­ного матеріалу. Там є і частина кадрів з Оленівки, яку ми отри­мали від агентства «Ройтерс». У фільмі багато жорсткого кон­тенту — показуємо той жах, який творять російські агресори&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.
|Коментар = Про фільм «Люди зі сталі»}}
{{Q|Цитата = Якщо є люди призовного віку, здорові, які не є професійними військовими, але є представниками творчих професій, їм треба розуміти, яку саме роль вони відіграють у цій війні. Яку роботу вони вико­нують задля перемоги України у цій війні. Співати [[Пісня|пісні]] — це до­бра справа, бо це підіймає [[дух]]. Але не лише співати&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ф]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]</text>
      <sha1>q9ievb616vklz7zzmirjvfjuk8836t8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>135559</id>
      <parentid>135555</parentid>
      <timestamp>2024-04-26T10:31:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9119" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Сергій (Фома) Фоменко
 | Зображення = Serhiy Fomenko Old Mill 2016 3.jpg
 | Опис = 
 | wikipedia = Фоменко Сергій Миколайович
 | commons = 
}}
'''Сергі́й Микола́йович Фоме́нко''' (творче прізвисько «'''Фома'''»; *19 березня 1972) — український співак, гітарист, [[композитор]] і автор пісень. Фронтмен та лід-вокаліст українського фолк-рок-гурту «[[w:Мандри (гурт)|Мандри]]». Громадський діяч. Заслужений артист України (2007). Народний артист України (2018).

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Більшість наших проблем через неусвідомлення і несві­домість наших громадян сто­совно того, як працює [[Держава|держа­ва]], що таке Україна і українці, яке значення має мова і військо, яке значення мають [[українська культура]] та ідентичність. Усе це протягом 30 з лишком років на­шої незалежності було полем для маніпуляції проросійських сил в Україні. Чим раніше кож­на людина усвідомить помил­ковість такої позиції, тим краще для цієї людини. Завжди треба пам’ятати: перше, що знищує ворог, — це мову народу. Бо для ворога мова, культура та історія мають значення&lt;ref name=&quot;wz&quot;&gt;[https://wz.lviv.ua/interview/510477-pid-chas-povnomasshtabnoi-viiny-upershe-vziav-do-ruk-hitaru-v-bunkeri «Під час повномасштабної війни уперше взяв до рук гітару в бункері»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для багатьох [[українці]]в війна стала каталізатором чіткої проукраїн­ської позиції, мовної позиції, бо ми знаємо, що велика частина громадян України аж до повно­масштабного вторгнення так і не розуміла, що у нас йде війна. На це і сподівався путін, вірив, що «візьме Київ за три дні». За час незалежності у нас вирос­ло нове покоління українців, які не можуть і не хочуть жити у раб­стві, а у вільній країні. У квітучій [[Україна|Україні]] мріють жити, працювати, кохати… Ми змінилися&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Зараз музична части­на мого життя більше функціо­нальна — там, де я можу бути ко­рисним. Іноді ми з «Мандрами» робимо концерти, але не так часто, як до повномасштабно­го вторгнення, іноді я виступаю окремо. Бенд «Мандри» нікуди не дівся, маємо багато нових пі­сень, але у нас зараз трохи інші пріоритети&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Роботу над фільмом я вже закінчив, зараз відпрацьовуємо технічні моменти. Він назива­ється «Люди зі сталі». Це фільм, який я робив з урахуванням, що історію людей зі сталі тре­ба розповідати світові комплек­сно. Тобто це історія захисників Маріуполя, про те, що відбува­лося у тому місті, а також історії родичів захисників Маріуполя, які зараз борються за звільнен­ня рідних з російського полону&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Стан війни більш різко виокремлює тебе за ідентичністю. Найголовніша мета росіян — знищити українців і Україну — як державу фізично. І стерти нашу [[Українська ідентичність|українську ідентич­ність]], головним маркером якої є наша мова, культура та історія. Відповідно, люди, які продовжу­ють розмовляти мовою окупан­та, мовою ворога, бо російська — офіційна мова ворога, під­тримують цим агресора&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У фільмі також історія з перших вуст полонених «азовців» — ме­дика Алли Березницької та Іго­ря Бензерука, який перебував у в’язниці в Оленівці у тому бара­ці, що був підірваний, і в якому загинуло 53 і понад 130 україн­ських військових отримали по­ранення. Наш фільм почина­ється з Майдану, [[Анексія Криму|анексії Криму]], початку [[Війна на сході України|війни на сході]], а далі переходить на частину повно­масштабної війни. Ми цю істо­рію розповідаємо комплексно для того, щоб глядачі у світі, і українські у тому числі, не за­бували причин і наслідків війни росії проти України. Та найго­ловніше — привернути увагу сві­тової спільноти до азовців, які досі перебувають у російсько­му полоні&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.
|Коментар = Про фільм «Люди зі сталі»}}
{{Q|Цитата = Ще за­довго до [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]] планував у столи­ці провести ювілейний концерт. Війна змінила мої грандіозні плани, але концерт все ж таки відбувся — не у великій концерт­ній залі, а у бункері — для моїх побратимів. Тоді я вперше взяв до рук гітару. Перед тим було не до музики і гітари, бо перед тим я займався евакуацією людей з Ірпеня, а у Бучі, Гостомелі та Бородянці виконував завдання, поставлені командиром. Я тоді не був співаком і композитором, а людиною, що виконує завдан­ня, які потрібно було виконувати насамперед&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я над ним працював півтора року — зйом­ка, монтаж, редагування, збір ілюстративного документаль­ного матеріалу. Там є і частина кадрів з Оленівки, яку ми отри­мали від агентства «Ройтерс». У фільмі багато жорсткого кон­тенту — показуємо той жах, який творять російські агресори&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.
|Коментар = Про фільм «Люди зі сталі»}}
{{Q|Цитата = Якщо є люди призовного віку, здорові, які не є професійними військовими, але є представниками творчих професій, їм треба розуміти, яку саме роль вони відіграють у цій війні. Яку роботу вони вико­нують задля перемоги України у цій війні. Співати [[Пісня|пісні]] — це до­бра справа, бо це підіймає [[дух]]. Але не лише співати&lt;ref name=&quot;wz&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ф]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Українські музиканти]]
[[Категорія:Українські рок-музиканти]]</text>
      <sha1>p74rbwdvlfmcgxluxuu0le4i4etkfph</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікторія Бекхем</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41655</id>
    <redirect title="Вікторія Бекгем" />
    <revision>
      <id>135564</id>
      <timestamp>2024-04-26T10:33:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <comment>Albedo перейменував сторінку з [[Вікторія Бекхем]] на [[Вікторія Бекгем]]: немає ch, kh</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="65" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікторія Бекгем]]</text>
      <sha1>473n04wehvi4xx56zylt7oijqrw9m0s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення:Бердяєва Лідія Юдифівна</title>
    <ns>1</ns>
    <id>41656</id>
    <revision>
      <id>135567</id>
      <timestamp>2024-04-26T10:34:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Albedo</username>
        <id>8</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: її зачєла Юдифь? --~~~~</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="186" xml:space="preserve">її зачєла Юдифь? --[[Користувач:Albedo|Albedo]] ([[Обговорення користувача:Albedo|обговорення]]) 10:34, 26 квітня 2024 (UTC)</text>
      <sha1>11z5gcntrxi8v92yzrtioc1c572fcrr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дік Франс Свааб</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41657</id>
    <revision>
      <id>135574</id>
      <timestamp>2024-04-26T11:51:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{особа  | ім'я = Дік Свааб  | Зображення =   | Опис =   | wikipedia = Дік Франс Свааб  | commons =  }} '''Дік Франс Свааб''''' ({{lang-nl|Dick Frans Swaab}}) '' ({{нар}} 17 грудня 1944, Амстердам, Нідерланди)&amp;nbsp;— нідерландський [[Нейробіологія|нейробіолог]], фахівець у галузі досліджень головного...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11235" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Дік Свааб
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Дік Франс Свааб
 | commons = 
}}
'''Дік Франс Свааб''''' ({{lang-nl|Dick Frans Swaab}}) '' ({{нар}} 17 грудня 1944, Амстердам, Нідерланди)&amp;nbsp;— нідерландський [[Нейробіологія|нейробіолог]], фахівець у галузі досліджень головного мозку, професор Амстердамського університету, директор (1978—2005) Нідерландського інституту головного мозку (Nederlands Instituut voor Hersenonderzoek) при Нідерландській королівській академії наук ({{lang-nl|Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen}}), письменник-публіцист.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Важливо розуміти, що люди різні. Насправді кожен [[мозок]] унікальний. Кожен мозок різний. Деякі мізки функціонують краще в складному суспільстві, ніж інші. І є періоди, коли люди не дуже добре функціонують у суспільстві, наприклад, у період статевого дозрівання&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;&gt;[https://kunsht.com.ua/articles/chomu-my-vidchuyemo-empatiiu-kunshtkamera-z-dikom-svaabom Чому ми відчуємо емпатію. Куншткамера з Діком Сваабом]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Довкола [[Людина|людини]] можна побачити своєрідне коло емпатії. Якщо обставини дуже погані, як на [[Війна|війні]], то коло емпатії стає дуже вузьким. Це [[сім'я]], діти. Інші тієї миті менш важливі. Якщо довкола хороша ситуація, то коло емпатії розширюється. А якщо у вас дуже хороші обставини, то коло може розширюватися навіть до тварин. Я завжди наводжу як приклад Китай: коли бракувало їжі, їли собак. Але зараз дедалі більше людей гуляють з собаками. І тепер вони проти поїдання собак. Коло емпатії розширилося. І, звичайно, найбільші зміни в колі емпатії — це правила, які ми маємо для ворогів. Наприклад, правила на війні. Це вже крайня межа&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Є елементи в сечі й поті, які відрізняються в різних статей і залучені до взаємодії між людьми. Красиві люди завжди мають перевагу, так само й у емпатійності щодо себе&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Люди різні в усьому. Наша [[поведінка]] має багато варіацій. Варіація була двигуном еволюції. Можна подискутувати про ідею, що еволюція нашого мозку зупинилася, але варіації досі наявні. Отже, існують люди, які дуже емпатійні. А є люди, які зовсім не емпатійні. Є й уся градація між ними&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми зазвичай говоримо про емпатію, якщо маємо на увазі співпереживання, піклування про інших. Але є й інші види. Психопати мають емпатію, яка базується на раціональних аргументах. Вони знають, що їм слід виявляти щось на кшталт співчуття, але не мають таких почуттів. Психопат дуже зосереджений на своїй меті. Для нього завжди важлива мета. І він робить усе для досягнення цієї мети, не переймаючись про наслідки для інших людей&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Молодь]] має змінювати суспільство та адаптувати його до нового. Вони також мають простір експериментувати, протистояти правилам старого суспільства та боротися проти них. І коли вони переступають межу і їх ловить поліція, ми також повинні усвідомлювати, що це період навчання, роботи та здобування освіти. Це означає, що ми повинні покарати їх так, щоб не зруйнувати їхнє майбутнє. Це може статися з кожним&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Одним із важливих компонентів емпатії є окситоцин. Він як гормон вивільняє молоко матері, а також стимулює скорочення матки під час пологів. Окситоцин також виділяється в мозку&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Окситоцин — це пептид. А пептид працює в мозку завдяки рецепторам — протеїнам, які переносять меседж окситоцину до клітини. У генах, що відповідальні за рецептори, є невеликі варіації. У всіх нас однакові гени, але всередині генів є невеликі відмінності, і ми називаємо їх поліморфізмами. Для рецепторів окситоцину є 32 варіанти. Вони визначають чутливість людини до окситоцину. Деякі люди можуть бути дуже чутливими. Інші не настільки чутливі або взагалі нечутливі залежно від типу рецептора&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Під час стресу в мозку відбувається викид «гормонів стресу», цілої серії схем і систем. Це пригнічує наші соціальні взаємодії. Отже, хтось, хто переживає сильний стрес, може впасти в депресію, і тоді, звичайно, більше не буде уваги до інших людей, навіть до себе. Отже, надзвичайний стрес призводить до депресії й показує, як ці системи взаємодіють&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У нас дуже складне [[суспільство]]. І складне суспільство може функціонувати лише на основі правил. Ми соціальні тварини. Ми не повинні шкодити іншим. Ми повинні пояснити людям, навіть якщо вони мають розлад мозку: те, що вони зробили, неприйнятно. Але ми повинні робити це в такий спосіб, щоб не завдати шкоди людині в її розвитку, освіті, навчанні чи роботі. У Нідерландах на це звертають багато уваги&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Франс де Вааль, що нещодавно покинув наш світ, описав суспільство мавп. І ми побачили, що великі мавпи мають такі ж моральні правила, як і ми. У них теж є емпатія. Є страх порушувати закони групи. Вони допомагають старим мавпам дістатися до потрібного місця і дістати їжу. Усі ті правила, які важливі в мавпячому суспільстві, є і в нашому суспільстві. А це означає, що ці правила продиктовані нашою [[ДНК]]. Вони в нашій ДНК, але з усіма варіаціями, про які ми говорили&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я вважаю, що [[мораль]] — це не те, чого ти навчаєшся від церкви чи батьків. Мораль потрібна, як я вже казав, щоб складне суспільство могло функціонувати&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Якщо дивитися еволюційно, то в основі емпатії лежить турбота матері про дитину. І якщо мама годує немовля грудьми, то в мозку матері й дитини виділяється окситоцин через те, як мама тримає дитину. Тому теплий контакт дуже важливий. Це забезпечує взаємодію між матір’ю та дитиною, яка є дуже важливою для подальшого життя. Якщо цієї взаємодії немає, то дитина також не може налагодити теплі контакти в подальшому житті. Отже, існує критичний період, коли ви можете навчитися цьому зв’язку&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ще один період, коли окситоцин виділяється дуже сильно, — закоханість. Звичайно, він також посилює зв’язок між двома людьми. Крім того, коли ви займаєтесь коханням, виділяється окситоцин, який формує певний зв’язок. Тому різні періоди характеризуються різним виділенням окситоцину, а отже, і формування емпатійної поведінки&lt;ref name=&quot;kunsht&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{DEFAULTSORT:Свааб Дік Франс}}
[[Категорія:Автори-С]]
[[Категорія:Нідерландські медики]]
[[Категорія:Нідерландські нейробіологи]]
[[Категорія:Атеїзм]]
[[Категорія:Критики релігії]]</text>
      <sha1>eg3f0tmc6ihklrqhlc201ytts54bk7c</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>