Вікіцитати ukwikiquote https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.44.0-wmf.3 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіцитати Обговорення Вікіцитат Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля 0 13378 142305 142163 2024-11-12T13:03:28Z Alice Redhotroof 12070 /* Див. також */ 142305 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія}} '''Украї́нська літерату́ра''' — література, написана [[Українська мова|українською мовою]]. == Цитати == {{Q|Цитата = Можна сказати сміло, що від [[Якуб Гаватович|Ґаватовича]] [помер 1679 р.] аж до [[Енеїда (Котляревський)|«Енеїди»]] народна українська мова в літературі держиться в одній і тій самій домені гумористично-сатиричного віршування.{{sfn|Фаріон|2015|с=40}} | Автор = [[Іван Франко]]}} {{Q|Цитата = Найважливіші і найцінніші південноруські твори з кінця XVII і першої половини XVIII ст., зокрема праці історичні, хроніки, компіляції, переклади, щоденники, діярії тощо залишаються в рукописах, знаних тільки вузьким колам близьких знайомих авторів, переписуючись і переходячи з рук до рук або пліснявіючи в пилюці монастирських бібліотек. Таким чином збереглися, цілком чи в уривках, і аж у наші дні побачили світло денне такі надзвичайно важливі твори південноруської історіографії, як Густинський літопис, хроніка Граб'янки, історичний твір Самовидця, хроніка Величка.{{sfn|Фаріон|2015|с=40}} | Автор = [[Іван Франко]], «Характеристика української літератури 16 – 18 століть» (1892)}} {{Q |Цитата = Найдавніший період літератури на Україні був візантійсько-болгарський. Давній [[Київ]] був тодішнім літературним центром. [[Християнство]] поперед усього перейшло з Греції в Київ, а з християнством перейшло з Греції та з Болгарії і візантійсько-болгарське письменство. Болгарська книжність розвилася поперед усього на Україні: там появились твори київських митрополитів: Іларіона, Леонтія, Іоанна II, проповіді [[Феодосій Печерський|св. Феодосія Печерського]], [[Кирило Турівський|Кирила Туровського]], літопись [[Нестор Літописець|св. Нестора]], [[Повчання Володимира Мономаха|поученіє Володимира Мономаха]], «Руська Правда», «[[Слово о полку Ігоревім|Слово о полку Ігореві]]» і т. д<ref name="utoronto">[http://sites.utoronto.ca/elul/Nechui/Ukrainstvo/ukrainstvo05.Nepotribnist-1.html Іван Нечуй-Левицький. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини (Сьогочасне літературне прямування)]</ref>. |Коментар = З трактату «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини. (Сьогочасне літературне прямування)». |Оригінал = |Автор = [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]]}} {{Q |Цитата = Такі дужі [[талант]]и, як [[Чарлз Дікенс|Чарльз Діккенс]] та Теккерей в Англії, [[Фрідріх Шпільгаґен|Ф. Шпільгаґен]] та [[Бертольд Ауербах|Авербах]] в Німеччині, Еркман-Шатріян, [[Гюстав Флобер|Флобер]], [[Альфонс Доде|Доде]] та [[Еміль Золя|Золя]] в Франції, зовсім затвердили літературу на реальному, національному і, потроху, на народному ґрунті.<br/>Українська література йде сією стежкою з самого початку XIX віку, стала на сю дорогу ще тоді, як в великоруській літературі не було й мови про національність та народність. [[Котляревський Іван Петрович|Котляревський]], [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Квітка]], [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Артемовський]] писали чистим народним язиком, брали сюжети з народного бита ще до того часу, як один українець [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]] тільки що закладав своїми творами реально-національну й народну літературу в Великоросії, а другий український геній [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченко]] вже виявив в своїх творах національно-народне прямування в таких рельєфних фарбах, яких ми не бачимо в великоруській літературі і навіть в європейських літературах<ref name="utoronto"/>. |Коментар = З трактату «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини. (Сьогочасне літературне прямування)». |Оригінал = |Автор = Іван Нечуй-Левицький}} {{Q|Цитата = Те, що відбулося після совка, — це великий прорив. [[Вісімдесятники|Покоління літераторів-вісімдесятників]] дуже сильно копнуло ці двері холодильника, щоб вони відчинилися. Покоління вісімдесятників виконало функцію прощання з колоніальним світом. І вони це дуже добре зробили. [[Майбутнє]] сучасної української літератури почалося завдяки вісімдесятникам<ref name="lb">[https://lb.ua/culture/2021/06/27/487956_marko_andreychik_ukrainski.html Марко Андрейчик: «Українські інтелектуали здатні робити речі, які західні інтелектуали не можуть»]</ref>. |Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Марко Андрейчик]]}} {{Q | Цитата = У вчителів і учнів тієї школи [Петра Могили] в другій половині XVII ст. бачимо дивну мовну строкатість, яка, що б там не було, свідчить про послаблення того сильного народного почуття, яке почало було вироблятися в період перед 1648 роком, Одні, як Ґізель, застосовують поруч із польською лише церковну мову, інші пишуть тільки по-польськи, ще інші, як Ґалятовський, поруч із польською застосовують лише південноруську літературну мову, ще інші, як козацькі літописці, пишуть виключно останньою, або ж, як Єрлич, тільки по-польськи, чи, як автор Густинської хроніки, лише по-церковному. Ця строкатість, на велику шкоду для правильного розвитку літературної мови Руси, триває до кінця XVIII ст., коли одна частина українських письменників схилилася до витвореної тим часом російської мови, а друга рішуче переходить на бік чистої народної української мови.{{sfn|Фаріон|2015|с=38-39}} | Автор = [[Іван Франко]], «Характеристика української літератури 16 – 18 століть» (1892)}} {{Q|Цитата = Українська література, зокрема через те, що перебуває у стані переходу, має власну й унікальну точку зору на багато речей. По-перше, вона може показати, що відбувається в ній і в українському суспільстві. По-друге, вона також має свою точку зору й на проблеми універсальні, які притаманні всьому [[світ]]ові. Через те, що певні проблеми стоять вкрай гостро, вона може їх бачити в дуже наближеній оптиці. Наприклад, проблема ідентичності, [[Пам'ять|пам'яті]], ментальних кордонів. Звісно ж, все це — питання глобального характеру, але українська література їх досить яскраво осмислює. І цей унікальний погляд може бути доволі цікавим для стабільніших країн і суспільств. Думаю, що наші митці та інтелектуали здатні передати безліч нюансів, які західні інтелектуали передати не зможуть<ref name="lb"/>. |Коментар = |Оригінал = |Автор = Марко Андрейчик}} {{Q|Цитата = Хоч відсунена від друку [південноруська література], в ХVIII ст. не тільки жила в рукописній традиції, але саме завдяки тому наблизилась до народу, стала [[Власність|власністю]] широких верств, перелиттям старого скарбу книжного добра служила потребам народу і приносила йому трохи нового бодай формою, якщо не змістом.{{sfn|Фаріон|2015|с=41}} | Автор = [[Іван Франко]]}} {{Q |Цитата = Я взагалі вважаю, що назвою «українська література» треба означати не тільки все, що друкується українською мовою, але також усе, що, хоч видається російською, польською та іншою мовами, але належить авторам-українцям і являється витвором українського духа. Особливо це стосується творів про Україну, або з українського життя писаних<ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/4099/file.pdf Винар Л. Дмитро Дорошенко 1882-1951 - Diasporiana]</ref>. |Коментар= у вступі до «Покажчика» |Автор = [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]] }} == Див. також == {{стовпці|2}} * [[Авангард (літературна група)]] * [[Гарт (літературна організація)]] * [[Гроно (літературна група)]] * [[Історія української літератури]] * [[Неокласики]] * [[Пригоди української літератури]] * [[Розстріляне відродження]] * [[Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років]] * [[Шістдесятники]] * [[Вісімдесятники]] </div> == Примітки == {{примітки}} == Джерела == * {{книга|заголовок = Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива: монографія / І.&nbsp;Д.&nbsp;Фаріон |місце =Львів|видавництво =Видавництво Львівської політехніки|рік =2015 |сторінок =656 |isbn=978-617-607-718-3|ref=Фаріон}} [[Категорія:Українська література|*]] [[Категорія:Тематичні статті]] 0ymtecqurmuc0b3fv73heeypar6tluv 4 33941 142316 142300 2024-11-13T06:10:02Z Сергій Липко 4415 Уточнення 142316 wikitext text/x-wiki {{ambox|text=Зверніть увагу: міжнародна частина конкурсу у 2024 році проходитиме з 1 вересня до 31 грудня, а в українському розділі конкурс планується з 18 листопада по 31 грудня. }} [[File:WLW SheSaid puzzle logo.svg|thumb|250пкс|Логотип кампанії [[m:Wiki Loves Women/SheSaid|SheSaid]] ініціативи [[m:Wiki Loves Women|Wiki Loves Women]]]] {{Women in Wikiquote}} [[Файл:Comment je m'imagine quand je contribue à Wikipedia.jpg|thumb|250пкс|Якою я себе уявляю, коли роблю внесок у Вікіпедію/Вікіцитати]] [[Файл:Comment je suis vraiment quand je contribue à Wikipedia.jpg|thumb|250пкс|Якою я є насправді, коли роблю внесок у Вікіпедію/Вікіцитати]] [[Файл:Вікіконференція 2021 Турбів - SheSaid.pdf|thumb|250пкс|Презентація у Турбові Вінницької обл. Вікіконференція 2021.]] '''10 жовтня — 30 листопада 2023 року''' в українських Вікіцитатах вчетверте (вперше — [[Вікіцитати:Це сказала вона/2020|2020]], вдруге — [[Вікіцитати:Це сказала вона/2021|2021]], втретє — [[Вікіцитати:Це сказала вона/2022|2022]]) проходить марафон '''«Це сказала вона»''' в межах міжнародної кампанії '''[[m:Wiki Loves Women/SheSaid|#SheSaid]]''', присвячений створенню і покращенню статей про видатних жінок. Мета заходу — підкреслити і показати світові досягнення жінок та їхню роль в історії. Щоб боротися з гендерними стереотипами і розкривати лідерський потенціал жінок, важливо демонструвати їхні досягнення та розказувати історії успіху. В ''українських Вікіцитатах'' лише близько '''[[:Категорія:Жінки|1 403 статті про жінок]]''' з '''[[:Категорія:Персоналії|5 449 статей про осіб]]''' ('''25,7 %''') станом на 10 жовтня 2023 року. Узяти участь у марафоні можуть усі охочі; потрібно лише бути зареєстрованими у Вікіцитатах. Щоб взяти участь в онлайн-марафоні: # Створіть або поліпшіть протягом '''10 жовтня — 30 листопада''' якомога більше статей на тему проєкту — '''жінок''' чи їх '''твори''' (теми можна обрати із пропонованих на цій сторінці або вибрати самостійно). # Додайте хештег '''#SheSaid''' в коментарі при створенні чи доповненні статей, а також додайте цю статтю до списку у розділі '''''«Учасники та учасниці, доробок»''''' на цій сторінці. # Не забувайте вказувати використані '''джерела'''! Матеріал без джерел може бути підданий сумніву та вилучений. # Статті про осіб-жінок додавайте до '''Категорія:Жінки''' (твори жінок – до '''Категорія:Літературні твори'''). # Бажано одразу приєднати створену статтю на '''Вікіданих''' з вікіпедійною. Усі '''активні''' учасники та учасниці проєкту (котрі створять або суттєво поліпшать принаймні '''три статті''' про жінок з дотриманням усіх правил Вікіцитат) отримають сувеніри від організаторів, а '''три найактивніші''' учасники (за умови створення/суттєвого поліпшення учасником принаймні '''десяти статей''') — особливі подарунки, в тому числі '''сертифікати онлайн-магазинів'''. Співорганізатори заходу — ГО «[[w:Вікімедіа Україна|Вікімедіа Україна]]» та [[m:Wiki Loves Women|Wiki Loves Women]]. == Запрошення до участі == {{cmbox | text = В обговорення користувачів та користувачок у Вікіцитатах і [[w:Шаблон:Запрошення SheSaid 2023|Вікіпедії]], які були б зацікавлені у такій ініціативі, будь ласка, додавайте шаблон<br/> ::::: {{[[Шаблон:Запрошення SheSaid 2023|Запрошення SheSaid 2023]]}}}} {{Запрошення SheSaid 2023}} == Листівки кампанії #SheSaid == === 2022 === <gallery mode=packed heights=120px> SheSaid campaign 2022 featuring Hope Masike.png SheSaid campaign 2022 featuring Mary Wollstonecraft.png SheSaid campaign 2022 featuring Adèle Hanenel.png SheSaid campaign 2022 featuring Fran Lebowitz.png SheSaid campaign 2022 featuring Kathryn Bigelow.png SheSaid campaign 2022 featuring Shirley Bassey.png </gallery> === 2021 === <gallery mode=packed heights=120px> Зображення:Olha Kobyliansk. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.jpg Зображення:Nadiia Svitlychna. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.jpg Зображення:Larysa Denysenko. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.jpg Зображення:Judith Butler. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.jpg Зображення:Hannah Arendt. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.png </gallery> {{Commonscat|SheSaid campaign Ukraine}} == Закладки == <gallery mode=packed heights=300px> SheSaid Campaign back cover sample.png SheSaid Campaign Front cover sample.png SheSaid campaign bookmark.png SheSaid campaign quoting Malala Yousafza.png SheSaid campaign quoting Charlize Theron.png SheSaid campaign quoting Melinda Gates.png </gallery> == Правила == Створені та поліпшені статті мають відповідати '''[[Вікіцитати:Правила|правилам проєкту Вікіцитати]]'''. Відвідайте '''[[Довідка:Довідка|Довідку]]''', де знаходяться поради з редагування та створення статей. === Новим користувач(к)ам === Якщо Ви ніколи не редагували статті у [[Шаблон:Братні Вікіпроекти|братніх проектах]] ВікіЦитат і ніколи не стикалися з платформою [[w:Вікі|Вікі]], рекомендуємо переглянути поради для нових користувачів(-чок) та практикуватися на '''[[Довідка:Майданчик|майданчику]]'''. Це допоможе уникнути багатьох проблем в процесі подальшої роботи з проектом. * '''[[Довідка:Реєстрація|Реєстрація]]''' * '''[[Довідка:Як відредагувати сторінку|Як відредагувати сторінку]]''' * '''[[Довідка:Вікірозмітка|Вікірозмітка]]''' * '''[[Довідка:Панель редагування|Панель редагування]]''' * '''[[Довідка:Внесок користувача|Внесок користувача]]''' * '''[[Довідка:Сторінки обговорення|Сторінки обговорення]]''' * '''[[Довідка:Історія сторінок|Історія сторінок]]''' * '''[[Довідка:Нові редагування|Нові редагування]]''' * '''[[Довідка:Нові сторінки|Нові сторінки]]''' * '''[[Довідка:Список спостереження|Список спостереження]]''' === Написання статей === * [[Вікіцитати:Схеми сторінок/Людина|Цитати людини]] === Оформлення статей у Вікіцитатах === * [[Шаблон:Особа]], приклад: <nowiki>{{Особа | ім'я = Тарас Шевченко | Зображення = Taras Shevchenko selfportrait oil 1840-2.jpg | Опис = | wikipedia = Шевченко Тарас Григорович | source = | commons = Category:Taras Shevchenko}}</nowiki> * [[Шаблон:Вікіпедія]]: <nowiki>{{Вікіпедія}}</nowiki> або <nowiki>{{wikipedia}}</nowiki> чи <nowiki>{{Wikipedia}}</nowiki>, приклад: <nowiki>{{Вікіпедія|Убивці (фільм)}}</nowiki> ''(якщо назва статті у Вікіпедії відрізняється від назви у Вікіцитах)'' * [[Шаблон:Q]]: <nowiki>{{Q | Цитата = | Коментар = | Оригінал = | Автор = }}</nowiki> * Посилання на джерело — [[Шаблон:Sfn]], приклад: ** книга: <nowiki><ref>{{книга | автор = Ярош Д. А | заголовок = Рекомендації щодо розроблення візиток | видавництво = Наука | рік = 2014 | сторінки = 100 | ref = Ярош }}</ref></nowiki> ** сайт: <nowiki><ref>{{Cite web | url = http | title = | author = | accessdate = 2023-10-10 | archiveurl = | archivedate = }}</ref></nowiki> == Статті до створення == {{Увага|Цей список неповний, можна писати про будь-яких значимих '''жінок''' чи їх '''твори'''!}} === Українки === {{стовпці|3}} ==== [[w:Вікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Тиждень Хмельниччини 2021|Тиждень Хмельниччини 2021]] ==== # [[Арієль Дюран]] # [[Олена Звичайна]] ==== Топ-500 Україна<ref>[[Користувач:Сергій Липко/Проект:1000+500+/500|Топ-500 Україна. Вікіцитати]]</ref><ref>[[w:Вікіпедія:Проект:1000+500+/500|Топ-500 Україна. Вікіпедія]]</ref> ==== # [[Євпраксія Всеволодівна]] ==== Політикині ==== # [[Буславець Ольга Анатоліївна]] # [[Фоменко Світлана Валеріївна]] # [[Коляда Оксана Василівна]] # [[Скалецька Зоряна Степанівна]] # [[Бабак Альона Валеріївна]] # [[Соколовська Юлія Сергіївна]] # [[Трофімцева Ольга Василівна]] # [[Лукаш Олена Леонідівна]] # [[Гінзбург Ольга Петрівна]] # [[Супрун Людмила Павлівна]] # [[Ізовітова Лідія Павлівна]] # [[Мєзенцева Наталія Борисівна]] # [[Станік Сюзанна Романівна]] # [[Довженко Валентина Іванівна]] # [[Федина Софія Романівна]] # [[Безугла Мар'яна Володимирівна]] # [[Герега Галина Федорівна]] ==== Феміністки ==== # [[Павлик Анна Іванівна]] # [[Марія Маєрчик]] ==== Письменниці ==== * '''[[Шаблон:Шевченківська премія з літератури|Шевченківська премія з літератури]]:''' # [[Голота Любов Василівна]] (2008) * '''[[w:Премія імені Лесі Українки]]:''' # [[Познанська Марія Авакумівна]] (1978) # [[Пригара Марія Аркадіївна]] (1979) # [[Леся Бризгун-Шанта]] (1997) # [[Голод Марія-Анна]] (1999) # [[Людкевич Марія Йосипівна]] (2001) # [[Малик Галина Миколаївна]] (2003) # [[Коломієць Тамара Панасівна]] (2008) # [[Пономаренко Марія Антонівна]] (2010) # [[Гуменюк Надія Павлівна]] (2013) # [[Морозенко Марія Миколаївна]] (2017) * '''[[w:Коронація слова]]:''' # [[Івченко Ярослава Анатоліївна]] (2004) # [[Сінчук Олеся Володимирівна]] (2009) # [[Тала Пруткова]] (2010) # [[Гранецька Вікторія Леонідівна]] (2011) # [[Тисовська Наталя Ігорівна]] (2011) # [[Пасічник Наталія Іванівна]] (2011) # [[Тубальцева Надія Павлівна]] (2013) # [[Бінцаровська Алла Іванівна]] (2013) # [[Мельник Віра Никифорівна]] (2014) # [[Смілянець Марина Сергіївна]] (2015) # [[Кубай Юлія Валеріївна]] (2016) # [[Нікуліна Анастасія Олегівна]] (2016) # [[Іськова-Миклащук Олена Володимирівна]] (2017) # [[Мелентьєва Алла Валентинівна]] (2018) # [[Коназюк Ганна Дмитрівна]] (2019) ==== Перекладачки ==== * [[w:Шаблон:Лауреати премії імені Максима Рильського|w:Премія імені Максима Рильського]] # [[Кашель Майя Дмитрівна]] (1981) # [[Коміссарова Марія Іванівна]] (1982, Росія) # [[Сенюк Ольга Дмитрівна]] (1994) # [[Горева Євгенія Антонівна]] (2001) # [[Габлевич Марія Богданівна]] (2003) # [[Жолоб Світлана Костянтинівна]] (2004) # [[Трохим Наталія Георгіївна]] (2010) # [[Баликова Ніна Сергіївна]] (2017) ==== Спортсменки ==== * [[w:Вікіпедія:Це зробила вона 2021/Українські спортсменки|w:Українські спортсменки]] # [[Буткевич Ганна Геннадіївна]] # [[Галай Ірина Олександрівна]] # [[Семеренко Валентина Олександрівна]] # [[Кухар Галина Владиславівна]] # [[Куркуріна Ганна Іванівна]] # [[Нікольченко Влада Ігорівна]] # [[Овчинникова Олена Сергіївна]] # [[Кроль Наталія Олександрівна]] # [[Шишкова Оксана Валеріївна]] # [[Марина Мороз]] # [[Юрковська Олена Юріївна]] # [[Зубрилова Олена Миколаївна]] # [[Акопян Олена Грачиківна]] # [[Бондаренко Катерина Володимирівна]] # [[Годунко Наталія Олександрівна]] ==== Бізнесвумен ==== * [[w:Вікіпедія:Це зробила вона 2021#Підприємиці,_жінки_в_бізнесі|w:Підприємиці, жінки в бізнесі]] # [[Тимошенко Євгенія Олександрівна]] # [[Поперешнюк Інна Степанівна]] # [[Тігіпко Вікторія Вікторівна]] # [[Жебровська Філя Іванівна]] # [[Володіна Дар'я Артемівна]] # [[Борзова Ірина Наумівна]] # [[Славицька Антоніна Керимівна]] # [[Радіна Анастасія Олегівна]] # [[Мезенцева Марія Сергіївна]] # [[Литовченко Влада Володимирівна]] # [[Мірошник Ірина Миколаївна]] # [[Білас Лідія Степанівна]] ==== Журналістки ==== # [[]] # [[]] # [[]] ==== Дипломатки ==== * [[w:Вікіпедія:Це_зробила_вона_2021#Спецномінація:_українські_дипломатки|w:Українські дипломатки]] # [[Станік Сюзанна Романівна]] ==== Науковиці ==== * [[w:Вікіпедія:Це зробила вона 2021/Науковиці|w:Українські науковиці]] # [[Патон Євгенія Борисівна]] # [[Єфименко Олександра Яківна]] # [[Дайнеко Валентина Вікторівна]] # [[Амосова Катерина Миколаївна]] # [[Адаменко Ірина Іванівна]] # [[Міляєва Людмила Семенівна]] # [[Шкабара Катерина Олексіївна]] # [[Вірченко Ніна Опанасівна]] # [[Лібанова Елла Марленівна]] # [[Михайлюк Галина Олегівна]] </div> === [[w:Вікіпедія:Проєкт:Вікі любить Кавказ 2021|Вікі любить Кавказ 2021]] === {{стовпці|3}} ==== Азербайджан ==== # [[Мехсеті Гянджеві]] # [[Хуршидбану Натаван]] # [[Агабеїм-ага]] # [[Лейла Алієва]] # [[Алієва Мехрібан Аріф-кизи]] # [[Мустафазаде Азіза Вагіф-кизи]] # [[Мірварід Дільбазі]] # [[Нігяр Джамал]] ==== Вірменія ==== # [[Ованнісян Арпіне Ашотівна]] # [[Акопян Грануш Грантівна]] # [[Сірушо]] # [[Івета Мукучян]] ==== Грузія ==== # [[]] # [[]] # [[]] </div> === Топ-10 000<ref>[[Користувач:Сергій Липко/Вікі 10000/Люди|Топ-10 000. Вікіцитати]]</ref><ref>[[w:Користувач:SergoBot/Stat10000/People|Топ-10 000. Вікіпедія]]</ref> === {{стовпці|3}} ==== Мисткині ==== ===== Акторки ===== # [[Аста Нільсен]] ===== Виконавиці ===== # [[Маріан Андерсон]] # [[Сід Чарісс]] # [[Фанні Ельслер]] # [[Марго Фонтейн]] # [[Карсавіна Тамара Платонівна]] # [[Єнні Лінд]] # [[Бірґіт Нільссон]] # [[Леонтина Прайс]] # [[Рената Скотто]] # [[Беверлі Сіллз]] # [[Марія Тальоні]] # [[Марія Толчіф]] ==== Письменниці ==== # [[Сім'я Бронте]] # [[Енід Мері Блайтон]] ==== Музикантки і композиторки ==== # [[Ум Кульсум]] # [[Фейт Хілл]] # [[Peter, Paul and Mary]]: [[Мері Треверс]] # [[Лата Мангешкар]] # [[Чжоу Сюань]] ==== Релігійні фігури ==== # [[Мері Бейкер Едді]] # [[Фатіма (іслам)]] ==== Політикині ==== ===== Стародавні часи ===== # [[Нефертіті]] # [[Боудіка]] ===== Середньовіччя ===== # [[Ізабела I (королева Кастилії)]] ===== Ранній новий час ===== # [[Марія I Тюдор]] # [[Марія I Стюарт]] # [[Марія-Антуанетта]] # [[Марія-Терезія]] # [[Єлизавета Петрівна]] ===== Нові часи ===== # [[Ґру Гарлем Брунтланн]] ==== Повстанки, революціонерки та активістки ==== # [[Емілія Плятер]] # [[Мері Гарріс]] # [[Елізабет Кеді Стентон]] ==== Журналістки ==== # [[Гедда Гоппер]] ==== Спортивні діячки ==== # [[Стефка Костадінова]] # [[Бейб Захаріас]] # [[Аннемарі Мозер-Прелль]] # [[Лусьяна Аймар]] # [[Соня Гені]] # [[Анніка Серенстам]] # [[Надя Коменеч]] # [[Аня Андерсен]] # [[Сюзанн Ленглен]] ==== Міфічні та легендарні постаті ==== # [[Андромеда]] # [[Електра]] # [[Європа (міфологія)]] # [[Єлена Троянська]] # [[Сирени]] ==== Вигадані персонажки ==== # [[Білосніжка]] </div> {{стовпці|3}} ==== Політикині ==== * '''[[w:Список жінок-глав держав та урядів]]:''' # [[Карін Келлер-Зуттер]] # [[Віола Амхерд]] # [[Міа Моттлі]] # [[Пола-Мей Вікс]] # [[Віоріка Денчіле]] # [[Сандра Мейсон]] # [[Жулі Паєтт]] # [[Халіма Якоб]] # [[Джасінда Ардерн]] # [[Аміна Гуріб]] # [[Саара Куугонгельва]] # [[Маргеріт Піндлінг]] # [[Лаймдота Страуюма]] # [[Катрін Самба-Панза]] # [[Симонетта Соммаруга]] # [[Туранська Тетяна Михайлівна]] # [[Аленка Братушек]] # [[Пак Кин Хє]] # [[Джойс Банда]] # [[Евелін Відмер-Шлумпф]] # [[Їнглак Чинават]] # [[Гелле Торнінг-Шмідт]] # [[Атіфете Ях'яґа]] # [[Ділма Русеф]] # [[Джулія Гіллард]] # [[Івета Радічова]] # [[Роза Отунбаєва]] # [[Доріс Лойтгард]] # [[Ядранка Косор]] # [[Йоуганна Сігюрдардоуттір]] # [[Квентін Брайс]] # [[Гречана Зінаїда Петрівна]] # [[Крістіна Фернандес де Кіршнер]] # [[Пратібха Патіл]] # [[Мішлін Кальмі-Рей]] # [[Поршія Сімпсон-Міллер]] # [[Мішель Бачелет]] # [[Елен Джонсон-Серліф]] # [[Мікаель Жан]] # [[Радмила Шекеринська]] # [[Аннелі Яаттеенмякі]] # [[Чан Сан]] # [[Маме Мадіор Боє]] # [[Мегаваті Сукарнопутрі]] # [[Глорія Макапагал-Арройо]] # [[Тар'я Галонен]] # [[Гелен Елізабет Кларк]] # [[Адрієн Кларксон]] # [[Калліопа Перлетт Луїзі]] # [[Мері Макеліс]] # [[Шейх Хасіна Вазед]] # [[Чандріка Кумаратунга]] # [[Ганна Сухоцька]] # [[Едіт Крессон]] # [[Халеда Зіа]] # [[Мері Робінсон]] # [[Казимира Прунскене]] # [[Сабіна Бергман-Поль]] # [[Жанна Сове]] # [[Агата Барбара]] # [[Вігдіс Фіннбогадоуттір]] # [[Беатрікс]] # [[Марія де Лурдеш Пінтасілгу]] # [[Ісабель Мартінес де Перон]] # [[Сірімаво Бандаранаїке]] # [[Юліана (королева Нідерландів)]] # [[Вільгельміна (королева Нідерландів)]] # [[Шарлотта (велика герцогиня Люксембургу)]] # [[Завдіту I]] # [[Марія-Аделаїда (велика герцогиня Люксембургу)]] ==== [[w:Список жінок-лауреатів Нобелівської премії]] ==== # [[Лаура Джейн Аддамс]] # [[Ірен Жоліо-Кюрі]] # [[Емілі Грін Болч]] # [[Герті Тереза Корі]] # [[Марія Гепперт-Маєр]] # [[Бетті Вільямс]] # [[Мейрид Корріган]] # [[Альва Мюрдаль]] # [[Джоді Вільямс]] # [[Ада Йонат]] # [[Елізабет Блекберн]] # [[Керол Грейдер]] # [[Елен Джонсон-Серліф]] # [[Лейма Гбові]] # [[Тавакуль Карман]] # [[Естер Дюфло]] # [[Емманюель Шарпантьє]] # [[Каролін Бертоцці]] # [[Каталін Каріко]] # [[Наргес Мохаммаді]] # [[Клаудія Голдін]] ==== Бізнесвумен ==== * [[w:Вікіпедія:Це зробила вона 2021#Підприємиці,_жінки_в_бізнесі|w:Підприємиці, жінки в бізнесі]] # [[Івана Трамп]] # [[Талула Райлі]] # [[Марла Мейплз]] # [[Тоска Маск]] # [[Прісцила Преслі]] # [[Берсенєва Марія Володимирівна]] # [[Аллегра Версаче]] # [[Дженна Деван]] # [[Ліса Бреннан-Джобс]] # [[Сьюзан Войчицькі]] # [[Елізабет Голмс]] </div> == Статті до поліпшення == === '''[[:Категорія:Жінки]]''' === {{стовпці|3}} # [[Маркарова Оксана Сергіївна]] # [[Джугастрянська Юлія Володимирівна]] # [[Альохіна Марія Володимирівна]] # [[Анна Ярославна]] # [[Ганна Арендт]] # [[Жанна д'Арк]] # [[Софі Арну]] # [[Ахеджакова Лія Меджидівна]] # [[Тереза Авільська]] # [[Алексієвич Світлана Олександрівна]] # [[Кондоліза Райс]] # [[Сара Бернар]] # [[Єфросиніна Марія Олександрівна]] # [[Фріда Кало]] # [[Флорінс Кеннеді]] # [[Гелен Келлер]] # [[Агата Крісті]] # [[Королевська Наталія Юріївна]] # [[Пінчук Олена Леонідівна]] # [[Геращенко Ірина Володимирівна]] '''...''' # [[]] </div> === '''[[:Категорія:Статті без посилань на джерела]]''' === {{стовпці|3}} # [[Бріжіт Бардо]] # [[Ванга]] # [[Величне століття. Роксолана]] # [[Ксена: принцеса-воїн]] # [[Мати Тереза]] </div> == Джерела == {{стовпці|2}} * [http://aphorism.org.ua/ Афоризми українською] * [https://longread.povaha.org.ua/ Інтерв'ю на povaha.org] * [https://www.brainyquote.com/ Цитати brainyquote.com] англ. * [https://www.azquotes.com/ Цитати azquotes.com] англ. * [https://hromadske.ua/programs/dorogenka-moya/ «Дорогенька моя» — проект Ангеліни Карякіної про рівність, рольові моделі, різноманіття, політичне та особисте] * [[Моніка Геллер]] [https://vogue.ua/ua/article/culture/kino/10-citat-moniki-iz-druzey-caricy-pedantizma.html Найкращі цитати Моніки з «Друзів» — цариці педантизму] * [[Ти — сама собі психолог]] [https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/chto-nuzhno-znat-o-psihologe-elene-drume.html 5 найцікавіших цитат з книжки психолога Олени Друми «Ты – сама себе психолог»] * [[Фібі Буффе]] [https://vogue.ua/ua/article/culture/kino/liza-kudrou.html 16 цитат Фібі із «Друзів» – королеви безпосередності] * [https://tochka.net/ua/search/articles/?q=цитати Цитати tochka.net]: ** [[Брітні Спірс]] [https://glamurchik.tochka.net/ua/254304-britni-spirs-37-pravila-zhizni-znamenitosti-v-ee-luchshikh-tsitatakh/ Брітні Спірс - 37: правила життя знаменитості в її кращих цитатах] * [https://esquire.ru/tag/pravila-zhizni/ Правила жизни | Журнал Esquire.ru] ** [[Плісецька Майя Михайлівна]] [https://esquire.ru/rules/7802-plisetskaya/ Правила жизни Майи Плисецкой] * [https://citaty.info/ Цитаты citaty.info] * [https://www.livelib.ru/quotes Цитаты из книг LiveLib] * [https://tsitaty.com/ Цитаты tsitaty.com] * [http://citaty.su/ Цитаты и афоризмы citaty.su] * [https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/ Хата-читальня Прикарпаття — Письменники Прикарпаття]: ** [[Багірова Віра Михайлівна]] [https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/pismenniki-prikarpatta/vira-bagirova Письменники Прикарпаття > Віра Багірова] * [[Медіна Гюльгюн]], [[Динара Каракмазлі]], [[Кенуль Ариф]], [[Лейла Алієва]] [https://issuu.com/yasaminmokhammad/docs/_______________________ Збірка віршів "Листи, відправлені вітром" (Азербайждан)] [https://litukraina.com.ua/2020/07/07/poezija-granatovih-vidtinkiv/ Поезія гранатових відтінків] (Лейла Алієва) * [[Мая Санду]] [https://www.kommersant.ru/doc/5226871 «Мы, женщины, должны прийти и навести порядок»] * [[Крип'якевич-Димид Іванна Романівна]] [https://tvoemisto.tv/exclusive/zaraz_nemaie_hudozhnykiv_ta_poetiv__zaraz_usi_soldaty_odnogo_ukrainskogo_frontu__ivanka_dymydkrypyakevych_134356.html«ЗАРАЗ НЕМАЄ ХУДОЖНИКІВ ТА ПОЕТІВ – ЗАРАЗ УСІ СОЛДАТИ ОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО ФРОНТУ», – ІВАНКА КРИП’ЯКЕВИЧ-ДИМИД] * [[Кожен із нас — Президент]] [https://money.if.ua/dva-metry-seksu-goncharuk-hamuvatyj-lyumpen-bogdan-i-rodovytyj-arystokrat-yermak-zmi-opublikuvaly-uryvky-z-knygy-mendel/ «Два метри сексу» Гончарук, «хамуватий люмпен» Богдан: ЗМІ опублікували уривки з книги Мендель] [https://www.liga.net/ua/politics/articles/dva-metra-seksa-10-chasov-hamstva-i-boty-poroshenko-kniga-yulii-mendel-za-minutu Коротко | «Два метри сексу», 10 годин хамства і боти Порошенка. Книга Юлії Мендель&nbsp;— за хвилину] [https://www.pravda.com.ua/articles/2021/07/22/7301375/ «Боже, за скільки моментів при Богдані мені соромно, не передати». Про що у своїй книзі розповіла Юлія Мендель] * [[Анналена Бербок]] [https://www.pravda.com.ua/news/2023/10/2/7422270/ Євросоюз розшириться від Лісабона до Луганська – глава МЗС Німеччини] </div> == Учасники та учасниці, доробок == ''Оформіть свою участь за прикладом'' === Нікнейм === * [[Назва статті]] — додано 1 цитату * [[Назва статті]] — створено статтю, додано 2 цитати === Toriyamv === * [[Леонтина Прайс]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів. * [[Рената Скотто]] — створено статтю = +5 балів, додано 15 цитат = 15*(+1) = +15 балів. Сума = 20 балів. * [[Марія Тальоні]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів. * [[Марія Толчиф]] — створено статтю = +5 балів, додано 8 цитат = 8*(+1) = +8 балів. Сума = 13 балів. * [[Бірґіт Нільссон]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Сума = 17 балів. * [[Марго Фонтейн]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів. * [[Сайко Оксана Володимирівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 24 цитати = 24*(+1) = +24 балів. Сума = 29 балів. * [[Врублевська Валерія Василівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 31 цитату = 31*(+1) = +31 бал. Сума = 36 балів. * [[Пономаренко Любов Петрівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 16 цитат = 16*(+1) = +16 балів. Сума = 21 бал. * [[Кононенко Євгенія Анатоліївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 26 цитат = 26*(+1) = +26 балів. Сума = 31 бал. * [[Захарченко Олена Богданівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 13 цитат = 13*(+1) = +13 балів. Сума = 18 балів. * [[Фредеріка фон Штаде]] — створено статтю = +5 балів, додано 9 цитат = 9*(+1) = +9 балів, додано 3 цитати = 3*(+0,5) = +1,5 бали. Сума = 15,5 балів. * [[Лата Мангешкар]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів. * [[Твайла Тарп]] — створено статтю = +5 балів, додано 23 цитати = 23*(+1) = +23 бали. Сума = 28 балів. * [[Кухар Катерина Ігорівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 20 цитат = 20*(+1) = +20 балів. Сума = 25 балів. * [[Карсавіна Тамара Платонівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 14 цитат = 14*(+1) = +14 балів. Сума = 19 балів. * [[Сід Чарісс]] — створено статтю = +5 балів, додано 11 цитат = 11*(+1) = +11 балів. Сума = 16 балів. * [[Маріан Андерсон]] — створено статтю = +5 балів, додано 16 цитат = 16*(+1) = +16 балів. Сума = 21 бал. * [[Тобілевич Софія Віталіївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 18 цитат = 18*(+1) = +18 балів. Сума = 23 бали. * [[Істоміна Авдотья Іллівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 8 цитат = 8*(+1) = +8 балів. Сума = 13 балів. * [[Фейт Гілл]] — створено статтю= +5 балів, додано 14 цитат = 14*(+1) = +14 балів. Сума = 19 балів. * [[Френсіс Маріон]] — створено статтю = +5 балів, додано 16 цитат = 16*(+1) = +16 балів. Сума = 21 бал. * [[Вайнона Райдер]] — створено статтю = +5 балів, додано 22 цитати = 22*(+1) = +22 бали. Сума = 27 балів. * [[Макарова Наталія Романівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 21 цитату = 21*(+1) = +21 бал. Сума = 26 балів. * [[Фанні Ельслер]] — створено статтю = +5 балів, додано 9 цитат = 9*(+1) = +9 бали. Сума = 14 балів. * [[Ада Йонат]] — створено статтю = +5 балів, додано 14 цитат = 14*(+1) = +14 балів. Сума = 19 балів. * [[Беверлі Сіллз]] — створено статтю = +5 балів, додано 15 цитат = 15*(+1) = +15 балів. Сума = 20 балів. * [[Колінько Олена Іванівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Сума = 17 балів. * [[Алчевська Христина Данилівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Сума = 17 балів. * [[Талула Райлі]] — створено статтю = +5 балів, додано 22 цитати = 22*(+1) = +22 бали. Сума = 27 балів. * [[Сьюзан Войчицькі]] — створено статтю = +5 балів, додано 22 цитати = 22*(+1) = +22 бали. Сума = 27 балів. * [[Дженна Деван]] — створено статтю = +5 балів, додано 24 цитати = 24*(+1) = +24 балів. Сума = 29 балів. * [[Гуменна Докія Кузьмівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 11 цитат = 11*(+1) = +11 балів. Сума = 16 балів. * [[Дар Евдотеї (Гуменна)]] — створено статтю = +5 балів, додано 95 цитат = 95*(+1) = +95 балів. Сума = 100 балів. * [[Марла Мейплз]] — створено статтю = +5 балів, додано 25 цитат = 25*(+1) = +25 балів. Сума = 30 балів. * [[Манойленко Юлія Анатоліївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 16 цитат = 16*(+1) = +16 балів. Сума = 21 бал. * [[Ліса Бреннан-Джобс]] — створено статтю = +5 балів, додано 36 цитат = 36*(+1) = +36 балів. Сума = 41 бал. * [[Русалонька із 7–В, або Прокляття роду Кулаківських]] — створено статтю = +5 балів, додано 42 цитати = 42*(+1) = +42 бали. Сума = 47 балів. ** '''Сума ='''12+20+15+13+17+12+29+36+21+31+18+15,5+15+28+25+19+16+21+23+13+ 19+21+27+26+14+19+20+17+17+27+27+29+16+100+30+21+41+47 = '''917,5 балів''' === Keneris === * [[Коваль Ольга Володимирівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+1) = +3 бали. Сума = 8 балів. * [[Михайлюк Галина Олегівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+1) = +3 бали. Сума = 8 балів. * [[Булах Лада Валентинівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+1) = +3 бали. Сума = 8 балів. * [[Гришина Юлія Миколаївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів. Сума = 11 балів. * [[Підласа Роксолана Андріївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів. * [[Южаніна Ніна Петрівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів. * [[Мезенцева Марія Сергіївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів. Сума = 11 балів. * [[Нікітіна Марина Вікторівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+1) = +3 бали. Сума = 8 балів. * [[Тимошенко Юлія Володимирівна]] — додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. <small>+ вікіфікація та спецсимволи</small> Сума = 7 балів. * [[Клименко Юлія Леонідівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів. * [[Кравчук Євгенія Михайлівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 5 цитат = 5*(+1) = +5 балів. Сума = 10 балів. * [[Буймістер Людмила Анатоліївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів. ** '''Сума =''' 8+8+8+11+12+12+11+8+7+15+10+12 = '''122 балів''' === Balakun === * [[Казка про яян]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів, додано 1 цитату = 1*(+0,5) (вирвано з контексту) = +0,5 бала. Сума = 11,5 балів. * [[Еврідіка]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів. Коефіцієнт = 0,5 (цитати вирвано з контексту). Сума = 5,5 балів. * [[Говорюща риба]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів. * [[Казки Емми Андієвської]] — створено статтю (перенесено зі сторінки автора, дооформлено) * [[Роман про добру людину]] — створено статтю (перенесено зі сторінки автора, вичитано сторінки, дооформлено) * [[Марія Назарова]] — створено статтю, додано 14 цитат * [[Наталка Поклад]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Оно но Коматі]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Могильницька Галина Анатоліївна‎]] — створено статтю, додано 9 цитат * [[Герострати (роман)]] — створено статтю (перенесено зі сторінки автора, додано 7 цитат, дооформлено) * [[Курило Олена Борисівна]] — створено статтю, додано 9 цитат * [[Уваги до сучасної української літературної мови]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Хатина дядька Тома‎]] — створено статтю, додано 142 цитати * [[Чубач Ганна Танасівна]] — дооформлено, додано 11 цитат * [[Гордасевич Галина Леонідівна]] — створено статтю, додано 12 цитат * [[Паронова Віра Іванівна]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Коваль Лариса Анатоліївна]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Сеник Ірина Михайлівна]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Шурман Віра Іванівна]] — створено статтю, додано 8 цитат * [[Матвієнко Ніна Митрофанівна]] — додано 1 цитату * [[Яворська Ольга Йосипівна]] — створено статтю, додано 12 цитат * [[Прокопець Марія Андріївна]] — створено статтю, додано 9 цитат * [[Пахольчук Стефанія Григорівна]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Деленко Марія Андріївна]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Фурса Наталка В'ячеславівна]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Карибська таємниця]] — створено статтю, додано 15 цитат * [[Оголошено вбивство]] — створено статтю, додано 24 цитати * [[Ковалевська Софія Василівна]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Крупська Надія Костянтинівна]] — поліпшено, додано 4 цитати * [[Яновська Софія Олександрівна]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Баклай Наталія Михайлівна]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Кульська Інна Костянтинівна]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Багірова Віра Михайлівна]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Череп-Пероганич Тетяна Павлівна]] — створено статтю, додано 12 цитат * [[Паниченко Людмила Василівна]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Ада Негрі]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Містельфи]] — створено статтю, додано 24 цитат * [[Книжник]] — створено статтю, додано 29 цитат * [[Королівство шахраїв]] — створено статтю, додано 39 цитат * [[Турелик Галина Зіновіївна]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Три зернини]] — створено статтю, додано 17 цитат * [[Лі Бардуґо]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Леся Українка]] — додано 1 цитату * [[Барбак Оксана Петрівна]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми]] — додано 31 цитату * [[Баковецька Ірина Володимирівна]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Лілія Батюк-Нечипоренко]] — створено статтю, додано 12 цитат * [[Бойко Надія Михайлівна]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Відута Любов Йосифівна]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Геньба Любов Григорівна]] — створено статтю, додано 9 цитат * [[Місто карликів]] — створено статтю, додано 26 цитат * [[Романчук Леся Іванівна]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Багрійчук (Гончар) Інна Михайлівна]] — створено статтю, додано 9 цитат * [[Іскри жар-птиці]] — створено статтю, додано 30 цитат * [[Гонтарук Любов Романівна]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Воїн (Ріверс)]] — створено статтю, додано 15 цитат * [[Френсін Ріверс]] — створено статтю, додано 11 цитат * [[Царевич]] — створено статтю, додано 8 цитат * [[Михайлик]] — створено статтю, додано 16 цитат * [[Єдина діяльна (трудова) школа]] — створено статтю, додано 32 цитати * [[Естер Перель]] — створено статтю, додано 22 цитати * [[Карен Горні]] — створено статтю, додано 13 цитат * [[Мелані Кляйн]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Мадлен Баранже]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Франсуаза Дольто]] — створено статтю, додано 24 цитати * [[Аліс Міллер]] — створено статтю, додано 13 цитат * [[Гаррієт Лернер]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Джойс Мак-Дуґалл]] — створено статтю, додано 15 цитат * [[Ненсі Мак-Вільямс]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Сью Джонсон]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Ширлі Ґласс]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Едельтруд Майстерманн-Зееґер]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Джудіт Валлерстайн]] — створено статтю, додано 13 цитат * [[Спогади учительки]] — створено статтю, додано 50 цитат * [[Із записок учительки]] — створено статтю, додано 17 цитат * [[Марія Ґаетана Аньєзі]] — створено статтю, додано 1 цитату * [[Софі Жермен]] — створено статтю, додано 1 цитату * [[Село не люди]] — створено на основі авторської статті * [[Покров (роман)]] — створено на основі авторської статті * [[Ініціація (роман)]] — створено на основі авторської статті * [[РАЙ.центр]] — створено на основі авторської статті * [[Марі де Франс]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Луїза Лабе]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Марі де Гурне]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Антуанетта Дезульєр]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Мадлен де Скюдері]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Марселіна Деборд-Вальмор]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Дельфіна де Жирарден]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Еліза Меркер]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Луїза Коле]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Луїза-Вікторина Аккерман]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Луїза Мішель]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Тереза ​​Маке]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Люсі Деларю-Мардрюс]] — створено заготовку статті, додано 1 цитату * [[Листи без адреси‎]] — створено статтю, додано 61 цитату * [[Віра Ворскло]] — створено статтю, додано 14 цитат * [[Коли щастя сиплеться, мов з рогу]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Левіна Хана Миронівна]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Балясна Рива Наумівна]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Хайкіна Дора Гіршівна]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Брати Лев'яче Серце]] — створено статтю, додано 124 цитати === Ірина Бучнєва === * [[Лаура Джейн Аддамс]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Каролін Бертоцці]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Емманюель Шарпантьє]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Естер Дюфло]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Каталін Каріко]] — створено статтю, додано 8 цитат * [[Тавакуль Карман]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Лейма Гбові]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Емілі Грін Болч]] — створено статтю, додано 14 цитат * [[Нефертіті]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Енід Мері Блайтон]] — створено статтю, додано 11 цитат * [[Ірен Жоліо-Кюрі]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Герті Тереза Корі]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Прісцила Преслі]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Атіфете Ях'яґа]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Жулі Паєтт]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Халіма Якоб]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Пратібха Патіл]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Керол Грейдер]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Елізабет Блекберн]] — створено статтю, додано 5 цитат === MUDRIST=== * [[Роздобудько Ірен Віталіївна]] — додано 5 цитат * [[Страшні слова, коли вони мовчать]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Мріє, не зрадь]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Одержима]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Легка поведінка]] — створено статтю, додано 9 цитат * [[Супруненко Ніна Антонівна]] — створено статтю, додано 11 цитат * [[Оскар]] — створено статтю, додано 10 цитат, 1 діалог * [[Contra spem spero!]]— створено статтю, додано 4 цитати * [[Інститутка]] — доповнено статтю, додано 8 цитат, 3 діалоги * [[Амосова Катерина Миколаївна]] — створено статтю, додано 13 цитат * [[Коко Шанель]] — додано 17 цитат * [[Тала Пруткова]] — створено статтю, додано 8 цитат * [[Даля Грибаускайте]] — додано 20 цитат * [[Монатко Лілія]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Записки українського самашедшого]] — додано 12 цитат * [[Ройз Світлана Анатоліївна]] — додано 4 цитати * [[Сумська Наталія В'ячеславівна]] — додано 4 цитати * [[Пустовіт Лілія Григорівна]] — додано 1 цитату * [[Олена Пчілка]] — додано 2 цитати * [[Суровцова Надія Віталіївна]] — додано 4 цитати * [[Стретович Світлана Федорівна]] — створено статтю, додано 38 цитат === MarynaChala === * [[Максименко Олена Сергіївна]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Монзуль Катерина Володимирівна]] — додано 2 цитати * [[Гусяк Дарія Юріївна]] — створено статтю, додано 9 цитат * [[Русіна Ольга Володимирівна]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Пчолкіна Уляна Олегівна]] — додано 1 цитату * [[Драганюк Ксенія Вячеславівна]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Штефан Аліна Сергіївна]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Микитенко Юлія Миколаївна]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Шкабой Вікторія Володимирівна]] — створено статтю * [[Виртосу Ірина Григорівна]] — створено статтю, додано 4 цитати === Alice Redhotroof === * [[Дора Хом'як]] — створено статтю, додано 18 цитат * [[Крип'якевич-Димид Іванна Романівна]] — створено статтю, додано 21 цитати * [[Огаркова Тетяна Анатоліївна]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Подобна Євгенія Володимирівна]] — створено статтю, додано 12 цитат * [[Душар Маріанна Ігорівна]] — створено статтю, додано 14 цитат * [[Ярова Богдана Едуардівна]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Жолнович Оксана Іванівна]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Пенні Пріцкер]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Кайса Оллонґрен]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Бріджит Брінк]] — створено статтю, додано 6 цитат * [[Поліщук Катерина Олександрівна]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Коляденко Ірина Володимирівна]] — створено статтю, додано 12 цитат * [[Грушина Аліна Давидівна]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Краковська Світлана Володимирівна]] — створено статтю, додано 18 цитат * [[Бобровська Соломія Анатоліївна]] — створено статтю, додано 12 цитат * [[Айвазовська Ольга Павлівна]] — створено статтю, додано 11 цитат * [[Гасиджак Леся Іванівна]] — створено статтю, додано 17 цитат * [[Свириденко Юлія Анатоліївна]] — створено статтю, додано 9 цитат === Bon777 === *[[Вєрка Сердючка]] — створено статтю, додано 23 цитати *[[Мавка. Лісова пісня]] — додано 25 цитат + 3 діалоги. <small>Поліпшено статтю.</small> *[[Галина]] — створено статтю, додано 4 цитати *[[Денисенко Наталія Олександрівна|Наталка Денисенко]] — додано 16 цитат. <small>Поліпшено статтю.</small> === Педагог Світлана === * [[Коціра Христина Степанівна]] - створено статтю, додано 3 цитати. === Андрій Гриценко === * [[Ольга Стороженко]] — створено статтю, додано 5 цитат. * [[Саффрон Берроуз]] — створено статтю, додано 5 цитат. * [[Джейн Велш Карлайл]] — створено статтю, додано 11 цитат. * [[Трофімцева Ольга Василівна]] — створено статтю, додано 11 цитат. === Стефанко1982 === * [[Клаудія Голдін]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Наргес Мохаммаді]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Елен Джонсон-Серліф]] — створено статтю, 14 цитат. * [[Білосніжка]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Барбі]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Єлена Троянська]] — створено статтю, 9 цитат. * [[Афіна]] — створено статтю, 4 цитати. * [[Артеміда]] — створено статтю, 6 цитат. * [[Афродіта]] — створено статтю, 8 цитат. * [[Венера Мілоська]] — створено статтю, 10 цитат. * [[Мона Ліза]] — створено статтю, 24 цитати. * [[Даліла]] — створено статтю, 9 цитат. * [[Сара]] — створено статтю, 10 цитат. * [[Мата Амрітанандамаї]] — створено статтю, 23 цитати. * [[Амазонки]] — створено статтю, 19 цитат. * [[Валькірія]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Ліліт]] — створено статтю, 11 цитат. * [[Тереза Лізьєська]] — створено статтю, 11 цитат. * [[Мері Бейкер Едді]] — створено статтю, 18 цитат. * [[Сьюзен Ентоні]] — поліпшено, додано 11 цитат. * [[Мері Волстонкрафт]] — поліпшено, додано 5 цитати. * [[Лукреція Мотт]] — створено статтю, 28 цитат. * [[Люсі Стоун]] — створено статтю, 25 цитат. * [[Сожурне Трут]] — створено статтю, 11 цитат. * [[Елізабет Кеді Стентон]] — створено статтю, 21 цитата. * [[Жорж Санд]] - поліпшено, додано 1 цитату. * [[Шарлотта Перкінс Гілман]] — поліпшено, додано 2 цитати. * [[Марія Вестон Чепмен]] — створено статтю, 6 цитат. * [[Беттіна Аптекер]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Френсіс Гарпер]] — створено статтю, 11 цитат. * [[Еббі Келлі]] — створено статтю, 11 цитат. * [[Анджеліна Грімке]] — створено статтю, 9 цитат. * [[Сара Мур Грімке]] — створено статтю, 14 цитат. * [[Елла Рів Блур]] — створено статтю, 4 цитати. * [[Гаррієт Табмен]] — поліпшено, додано 4 цитати. * [[Ширлі Чисголм]] — створено статтю, 20 цитат. * [[Дороті Дей]] — створено статтю, 17 цитат. * [[Коретта Скотт Кінг]] — створено статтю, 13 цитат. * [[Долорес Уерта]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Герда Лернер]] — створено статтю, 11 цитат. * [[Клавдія Джонс]] — створено статтю, 9 цитат. * [[Кейт Річардс О'Гара]] — створено статтю, 12 цитат. * [[Мері Гарріс]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Елізабет Герлі Флінн]] — створено статтю, 22 цитати. * [[Френсіс Райт]] — створено статтю, 15 цитат. * [[Міжнародний жіночий день]] — створено статтю, 8 цитат. * [[Ернестина Роуз]] — створено статтю, 15 цитат. * [[Кетрін Бічер]] — створено статтю, 12 цитат. * [[Лідія Марія Чайлд]] — створено статтю, 20 цитат. * [[Мері Лівермор]] — створено статтю, 13 цитат. * [[Ірена Клепфіш]] — створено статтю, 13 цитат. * [[Мері Ріттер Бірд]] — створено статтю, 8 цитат. * [[Іда Белл Веллс-Барнетт]] — створено статтю, 19 цитат. * [[Емілі Дікінсон]] — поліпшено, додано 1 цитату. * [[Адрієнн Річ]] — поліпшено, додано 1 цитату. * [[Мод Мелоун]] — створено статтю, 2 цитати. * [[Люсі Парсонс]] — створено статтю, 17 цитат. * [[Лаура Джейн Аддамс]] — поліпшено, додано 1 цитату. * [[Емма Голдман]] — поліпшено, додано 1 цитату. * [[Клара Лемліх]] — створено статтю, 8 цитат. * [[Анна Елізабет Дікінсон]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Ебігейл Адамс]] — створено статтю, 9 цитат. * [[Іда Тарбелл]] — створено статтю, 7 цитат. * [[Флоренс Келлі]] — створено статтю, 9 цитат. * [[Роуз Шнайдерман]] — створено статтю, 11 цитат. * [[Френсіс Перкінс]] — створено статтю, 25 цитат. * [[Джилліан Андерсон]] — створено статтю, 34 цитати. * [[Марія Мітчелл]] — створено статтю, 4 цитати. === Svitlana333 === * [[Дев'ятко Наталія Володимирівна]] — створено статтю, додано 4 цитати === Любмир === * [[Як дитиною, бувало]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Гороховська Марія Кіндратівна]] — створено сторінку, додано одну цитату * [[Вайгіна-Єфремова Лілія Миколаївна]] — створено сторінку, додано одну цитату * [[Коломієць Тамара Панасівна]] — створено сторінку, додано 16 цитат * [[Анна Зеґерс]] — створено сторінку, додано 15 цитат * [[Мрії (вірш)]] — створено сторінку, додано 3 цитати * [[Познанська Марія Авакумівна]] — створено сторінку, додано 7 цитат * [[Перелісна Катерина Федорівна]] — створено сторінку, додано 10 цитат * [[Мати]]- додано 20 цитат * [[Ужвій Наталія Михайлівна]]- додано 9 цитат * [[Петрусенко Оксана Андріївна]] — створено сторінку, додано 15 цитат * [[Пінчук-Серебрякова Євгенія]] — створено сторінку, додано 5 цитат * [[Мірна Зінаїда Валентинівна]] — створено сторінку, додано 6 цитат * [[Кричевська-Росандич Катерина]] — створено сторінку, додано 3 цитати * [[Хай буде легко. Дотиком пера]] — створено сторінку, додано 5 цитат * [[По сей день Посейдон посідає свій трон]] — додано 3 цитати * [[Шкабой Вікторія Володимирівна]] — додано 2 цитати * [[Бахтеєва Тетяна Дмитрівна]] — створено сторінку, додано 5 цитат === Brah8 === * [[Коко Шанель]] — додано 1 цитату * [[Майлі Сайрус]] — додано 1 цитату * [[Мерілін Монро]] — додано 1 цитату * [[Різ Візерспун]] — додано 1 цитату === Shybetsky === * [[Карін Келлер-Зуттер]] — створено статтю, додано 3 цитати * [[Віола Амхерд]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Міа Моттлі]] — створено статтю, додано 4 цитати * [[Уляна Нєшева]] — створено статтю, додано 36 цитат === Visem === * [[Борзова Ірина Наумівна]] — створено статтю з 1 цитатою * [[Лебєдєва Яна Олександрівна]] — створено статтю з 1 цитатою * [[Моніка Олейнік]] — створено статтю з 1 цитатою * [[Лідія Димковська]] — створено статтю з 2 цитатами * [[Наталі Деніз]] — створено статтю з 1 цитатою * [[Гордєйчук Катерина Іллівна]] — створено статтю з 3 цитатами === Roman333 === * [[Левченко Юлія Андріївна]] — додав 2 цитати * [[Магучіх Ярослава Олексіївна]] — додав 10 цитат * [[Бех-Романчук Марина Олександрівна]] — створив статтю, додав 12 цитат * [[Білодід Дар'я Геннадіївна]] — додав 1 цитату * [[Терлюга Анжеліка Володимирівна]] — додав 1 цитату * [[Геращенко Ірина Ігорівна]] — створив статтю, додав 2 цитати * [[Саладуха Ольга Валеріївна]] — додав 1 цитату * [[Фемке Бол]] — створив статтю, додав 4 цитати * [[Балтача Олена Сергіївна]] — створив статтю, додав 4 цитати * [[Семеренко Валентина Олександрівна]] — створив статтю, додав 1 цитату * [[Баюл Оксана Сергіївна]] — додав 7 цитат * [[Фєдіна Марта Вадимівна]] — створив статтю, додав 6 цитат * [[Помазан Марія Олександрівна]] — створив статтю, додав 3 цитати * [[Бондаренко Катерина Володимирівна]] — створив статтю, додав 4 цитати * [[Світоліна Еліна Михайлівна]] — додав 4 цитати * [[Харлан Ольга Геннадіївна]] — додав 2 цитати * [[Алексіїва Марина Антонівна]] — створив статтю, додав 2 цитати * [[Нікольченко Влада Ігорівна]] — створив статтю, додав 8 цитат * [[Дерюгіна Ірина Іванівна]] — створив статтю, додав 12 цитат * [[Безсонова Ганна Володимирівна]] — створив статтю, додав 12 цитат * [[Касьянова Ганна Анатоліївна]] — створив статтю, додав 7 цитат * [[Тимошенко Олександра Олександрівна]] — створив статтю, додав 12 цитат === A Khaitova === * [[Цуренко Леся Вікторівна]] — додано 3 цитати === Ruslllan === * [[Буткевич Ганна Геннадіївна]] — створено статтю, додано 4 цитати, коеф К = ? === M.Batraniuk === * [[Сюзі Кватро]] — створено статтю, додано 1 цитату === Venzz === * [[Антонович Катерина Михайлівна]] — створено статтю, додано 5 цитат * [[Носсіда]] — створено статтю, додано 5 цитат === Haluto2017 === * [[Алексія Путельяс]] — додано 4 цитати === UA-Lora === * [[Спитайте Мієчку]] — створено статтю, додано 12 цитат * [[Варта у Грі]] — створено статтю, додано 9 цитат * [[У війни не жіноче обличчя]] — створено статтю, додано 13 цитат === MaksimMakk === * [[Марина Павленко]] — створено статтю, додано 5 цитат === Frutigeraerofan === * [[Маргарет Тетчер]] — додано 3 цитати === Rina.sl === * [[Галай Ірина Олександрівна]] — створено статтю, додано 11 цитат * [[Kola]] — створено статтю, додано 7 цитат * [[Нора Ефрон]] — створено статтю, додано 1 цитату * [[Цимбалару Анастасія Ігорівна]] — створено статтю, додано 3 цитати === Yakudza === * [[Сара Ештон-Сірілло]] — створено статтю, додано 9 цитат === Anna Delinska === * [[Солодко, токсично, туманно]]— створено статтю, додано 10 цитат * [[Чому Меліса?]]— створено статтю, додано 9 цитат * [[Вглиб Кароліни]]— створено статтю, додано 10 цитат === Ганна Макаренко === * [[Айше Сеїтмуратова]] — створено статтю, додано 1 цитату * [[Гомельська Юлія Олександрівна]] — створено статтю, додано 2 цитати * [[Байда Людмила Анатоліївна]] — створено статтю, додано 1 цитату * [[Дичко Леся Василівна]] — створено статтю, додано 1 цитату === Letherian3 === * [[Бабуся Мозес]] — створено статтю, додано 10 цитат * [[Ідіна Мензел]] — створено статтю, додано 20 цитат * [[Елізабет Ґілберт]] — створено статтю, додано 11 цитат === Visem === * [[Гарник Анастасія Юріївна]] — створено статтю, додано 1 цитату == Див. також == * [[Вікіцитати:Це зробила вона 2020]] * [[Вікіцитати:Це сказала вона/2020]] * [[Вікіцитати:WikiGap 2021]] * [[Вікіцитати:Це сказала вона/2021]] * [[Вікіцитати:Це сказала вона/2022]] == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Конкурси]] qc6d7dndlfcgxhqn2b3u9d2tvxuw0qm 0 39662 142317 128442 2024-11-13T08:17:18Z T.Kremin 13271 /* Цитати із поезій */ 142317 wikitext text/x-wiki '''Кремінь Дмитро Дмитрович''' (нар. 1953) — [[українці|український]] письменник і журналіст, громадський діяч. {{Особа | ім'я = Дмитро Кремінь | Зображення = Dmytro Kremin.jpg | Опис = | wikipedia = Кремінь Дмитро Дмитрович | source = | commons = }} == Цитати == === Цитати із поезій === * {{Q | Цитата = «Оплакую [[молодість]] – де її слід? А слід – у ріці, що перейдена вбрід...» <ref> Поетичні майстерні [[https://maysterni.com/publication.php?id=34804]] </ref> | Коментар = Із поезії "Оплакую молодість – де її слід?"}} === Цитати із Шевченківської промови === * {{Q | Цитата = Ще рано, рано думати, що наше Берестечко, Полтава й Крути&nbsp;— позаду. І ми б загинули, якби не гинули, та й нам, та й мені просяяв удалині берег України-Атлантиди, яка підніметься з дна тоді, коли наші душі піднімуться з колін, а водою Дніпра змиємо з чола тавра, змахнемо порох і попіл спалених століть України. === Про Дмитра Кременя === * {{Q | Цитата = «Батько завжди буде для мене тим, хто навчив ходити. Розмовляти. Мріяти. Багато працювати. Радіти кожній миті. Любити родину. Писати вірші. Боротися. Відстоювати. Захищати. Мандрувати. Жартувати. Єднати людей. Переконувати. Володіти словом. Планувати своє життя. Шанувати старших. Виховувати дітей. Робити з опонента прихильника. Бути відповідальним. Тримати спину. Знати собі ціну. Дивитися в очі. Вибачати, але мати добру пам’ять. Вміти програвати. Перемагати. Йти своїм шляхом. Знати своє коріння. Бути Кремінем. Бути батьком.».<ref name="graf"> Життя у Слові і Слово у житті : до 70-річчя від дня народження Дмитра Кременя : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м.Миколаєва ; уклад. О.Сергєєва, С.Петренко ; ред. Л.Варюхіна, Т.Михайловська. – 20 вид. доповн. – Електронне вид. – Миколаїв, Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва, 2023. – 129 с.</ref> | Коментар = Тарас Кремінь, син Дмитра Кременя, уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) }} * {{Q | Цитата = «… Дмитро Кремінь як поет – високий, наче Карпати, і широкий, мовби південний степ, посередині якого ним запалено багаття вічного вогню…».<ref name="graf"> Життя у Слові і Слово у житті : до 70-річчя від дня народження Дмитра Кременя : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м.Миколаєва ; уклад. О.Сергєєва, С.Петренко ; ред. Л.Варюхіна, Т.Михайловська. – 20 вид. доповн. – Електронне вид. – Миколаїв, Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва, 2023. – 129 с.</ref> | Коментар = Іван Хланта, фольклорист, літературознавець}} == Примітки == {{reflist}} == Посилання == {{Шевченківська премія з літератури}} {{Поділитися}} [[Категорія:Українські письменники]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Поети]] b76kty9u75i3odjdsadp3n4nuo94la7 142318 142317 2024-11-13T08:17:45Z T.Kremin 13271 /* Цитати із Шевченківської промови */ 142318 wikitext text/x-wiki '''Кремінь Дмитро Дмитрович''' (нар. 1953) — [[українці|український]] письменник і журналіст, громадський діяч. {{Особа | ім'я = Дмитро Кремінь | Зображення = Dmytro Kremin.jpg | Опис = | wikipedia = Кремінь Дмитро Дмитрович | source = | commons = }} == Цитати == === Цитати із поезій === * {{Q | Цитата = «Оплакую [[молодість]] – де її слід? А слід – у ріці, що перейдена вбрід...» <ref> Поетичні майстерні [[https://maysterni.com/publication.php?id=34804]] </ref> | Коментар = Із поезії "Оплакую молодість – де її слід?"}} === Цитати із Шевченківської промови === | Цитата = Ще рано, рано думати, що наше Берестечко, Полтава й Крути&nbsp;— позаду. І ми б загинули, якби не гинули, та й нам, та й мені просяяв удалині берег України-Атлантиди, яка підніметься з дна тоді, коли наші душі піднімуться з колін, а водою Дніпра змиємо з чола тавра, змахнемо порох і попіл спалених століть України. === Про Дмитра Кременя === * {{Q | Цитата = «Батько завжди буде для мене тим, хто навчив ходити. Розмовляти. Мріяти. Багато працювати. Радіти кожній миті. Любити родину. Писати вірші. Боротися. Відстоювати. Захищати. Мандрувати. Жартувати. Єднати людей. Переконувати. Володіти словом. Планувати своє життя. Шанувати старших. Виховувати дітей. Робити з опонента прихильника. Бути відповідальним. Тримати спину. Знати собі ціну. Дивитися в очі. Вибачати, але мати добру пам’ять. Вміти програвати. Перемагати. Йти своїм шляхом. Знати своє коріння. Бути Кремінем. Бути батьком.».<ref name="graf"> Життя у Слові і Слово у житті : до 70-річчя від дня народження Дмитра Кременя : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м.Миколаєва ; уклад. О.Сергєєва, С.Петренко ; ред. Л.Варюхіна, Т.Михайловська. – 20 вид. доповн. – Електронне вид. – Миколаїв, Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва, 2023. – 129 с.</ref> | Коментар = Тарас Кремінь, син Дмитра Кременя, уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) }} * {{Q | Цитата = «… Дмитро Кремінь як поет – високий, наче Карпати, і широкий, мовби південний степ, посередині якого ним запалено багаття вічного вогню…».<ref name="graf"> Життя у Слові і Слово у житті : до 70-річчя від дня народження Дмитра Кременя : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м.Миколаєва ; уклад. О.Сергєєва, С.Петренко ; ред. Л.Варюхіна, Т.Михайловська. – 20 вид. доповн. – Електронне вид. – Миколаїв, Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва, 2023. – 129 с.</ref> | Коментар = Іван Хланта, фольклорист, літературознавець}} == Примітки == {{reflist}} == Посилання == {{Шевченківська премія з літератури}} {{Поділитися}} [[Категорія:Українські письменники]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Поети]] 4c8s1inig5yg2pomet52qrm9737m6o8 142319 142318 2024-11-13T08:18:32Z T.Kremin 13271 /* Цитати із Шевченківської промови */ 142319 wikitext text/x-wiki '''Кремінь Дмитро Дмитрович''' (нар. 1953) — [[українці|український]] письменник і журналіст, громадський діяч. {{Особа | ім'я = Дмитро Кремінь | Зображення = Dmytro Kremin.jpg | Опис = | wikipedia = Кремінь Дмитро Дмитрович | source = | commons = }} == Цитати == === Цитати із поезій === * {{Q | Цитата = «Оплакую [[молодість]] – де її слід? А слід – у ріці, що перейдена вбрід...» <ref> Поетичні майстерні [[https://maysterni.com/publication.php?id=34804]] </ref> | Коментар = Із поезії "Оплакую молодість – де її слід?"}} === Цитати із Шевченківської промови === Ще рано, рано думати, що наше Берестечко, Полтава й Крути&nbsp;— позаду. І ми б загинули, якби не гинули, та й нам, та й мені просяяв удалині берег України-Атлантиди, яка підніметься з дна тоді, коли наші душі піднімуться з колін, а водою Дніпра змиємо з чола тавра, змахнемо порох і попіл спалених століть України. === Про Дмитра Кременя === * {{Q | Цитата = «Батько завжди буде для мене тим, хто навчив ходити. Розмовляти. Мріяти. Багато працювати. Радіти кожній миті. Любити родину. Писати вірші. Боротися. Відстоювати. Захищати. Мандрувати. Жартувати. Єднати людей. Переконувати. Володіти словом. Планувати своє життя. Шанувати старших. Виховувати дітей. Робити з опонента прихильника. Бути відповідальним. Тримати спину. Знати собі ціну. Дивитися в очі. Вибачати, але мати добру пам’ять. Вміти програвати. Перемагати. Йти своїм шляхом. Знати своє коріння. Бути Кремінем. Бути батьком.».<ref name="graf"> Життя у Слові і Слово у житті : до 70-річчя від дня народження Дмитра Кременя : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м.Миколаєва ; уклад. О.Сергєєва, С.Петренко ; ред. Л.Варюхіна, Т.Михайловська. – 20 вид. доповн. – Електронне вид. – Миколаїв, Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва, 2023. – 129 с.</ref> | Коментар = Тарас Кремінь, син Дмитра Кременя, уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) }} * {{Q | Цитата = «… Дмитро Кремінь як поет – високий, наче Карпати, і широкий, мовби південний степ, посередині якого ним запалено багаття вічного вогню…».<ref name="graf"> Життя у Слові і Слово у житті : до 70-річчя від дня народження Дмитра Кременя : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м.Миколаєва ; уклад. О.Сергєєва, С.Петренко ; ред. Л.Варюхіна, Т.Михайловська. – 20 вид. доповн. – Електронне вид. – Миколаїв, Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва, 2023. – 129 с.</ref> | Коментар = Іван Хланта, фольклорист, літературознавець}} == Примітки == {{reflist}} == Посилання == {{Шевченківська премія з літератури}} {{Поділитися}} [[Категорія:Українські письменники]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Поети]] nv7p5j2pbaro1jqr9i89sqagolnwgke 142320 142319 2024-11-13T08:20:40Z T.Kremin 13271 /* Цитати із Шевченківської промови */ 142320 wikitext text/x-wiki '''Кремінь Дмитро Дмитрович''' (нар. 1953) — [[українці|український]] письменник і журналіст, громадський діяч. {{Особа | ім'я = Дмитро Кремінь | Зображення = Dmytro Kremin.jpg | Опис = | wikipedia = Кремінь Дмитро Дмитрович | source = | commons = }} == Цитати == === Цитати із поезій === * {{Q | Цитата = «Оплакую [[молодість]] – де її слід? А слід – у ріці, що перейдена вбрід...» <ref> Поетичні майстерні [[https://maysterni.com/publication.php?id=34804]] </ref> | Коментар = Із поезії "Оплакую молодість – де її слід?"}} === Цитати із Шевченківської промови === "Уже не тріщина, стежка розколу – тектонічним розлам проходить через поетове серце, і за окраденою раніше, ніж збудженою українською Атлантидою – привид інфернального фіналу. Грізні, войовничі, залізні строфи геніїв українського відродження, битого ідеологічним терором, катованого й розстрілюваного, нищеного й знищеного – і все-таки незнищенного! – звучать і тепер у серцях Шевченкового народу, народу України, в юних синах і дочках наших, котрих не вирвеш із серця: вони народилися і стали людьми не в імперії, не в заляканій Малоросії, а в знищеній, та незнищенній, як дух і матерія, омріяній у найстрашніших часах – Україні. Ці бунтівні хлопчики й дівчатка здатні не тільки на походи й протести, це – українська еліта, котра прийшла у світ із психологією переможців. Це Шевченкові діти – ненароджені, та нарожденні, це діти героїв Крут, яким випало стояти не під шлюбним вінцем, а під кулями більшовицько-матроської орди, це – діти Карпатської Січі, отже – нащадки й правнуки не прадідів поганих, рабів і підніжків, бидла й сміття історичного. Сторозтерзані й сторозп’яті, ми вже народ у трьох іпостасях поколінь, і поетичне слово вільної людини звучить інакше, аніж у травмованого рабством старшого покоління". "Трагедія наша – не в історії: немає жодного народу в світі, котрий мав би історію – як медяник. Українська трагедія – в трагедії української мрії, в тому, що царська корона в наших казках обирає голову Івана-дурня, котрому лише казка й дарує разом із короною – силу богоборця, титана". "Ще рано, рано думати, що наше Берестечко, Полтава й Крути&nbsp;— позаду. І ми б загинули, якби не гинули, та й нам, та й мені просяяв удалині берег України-Атлантиди, яка підніметься з дна тоді, коли наші душі піднімуться з колін, а водою Дніпра змиємо з чола тавра, змахнемо порох і попіл спалених століть України". === Про Дмитра Кременя === * {{Q | Цитата = «Батько завжди буде для мене тим, хто навчив ходити. Розмовляти. Мріяти. Багато працювати. Радіти кожній миті. Любити родину. Писати вірші. Боротися. Відстоювати. Захищати. Мандрувати. Жартувати. Єднати людей. Переконувати. Володіти словом. Планувати своє життя. Шанувати старших. Виховувати дітей. Робити з опонента прихильника. Бути відповідальним. Тримати спину. Знати собі ціну. Дивитися в очі. Вибачати, але мати добру пам’ять. Вміти програвати. Перемагати. Йти своїм шляхом. Знати своє коріння. Бути Кремінем. Бути батьком.».<ref name="graf"> Життя у Слові і Слово у житті : до 70-річчя від дня народження Дмитра Кременя : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м.Миколаєва ; уклад. О.Сергєєва, С.Петренко ; ред. Л.Варюхіна, Т.Михайловська. – 20 вид. доповн. – Електронне вид. – Миколаїв, Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва, 2023. – 129 с.</ref> | Коментар = Тарас Кремінь, син Дмитра Кременя, уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) }} * {{Q | Цитата = «… Дмитро Кремінь як поет – високий, наче Карпати, і широкий, мовби південний степ, посередині якого ним запалено багаття вічного вогню…».<ref name="graf"> Життя у Слові і Слово у житті : до 70-річчя від дня народження Дмитра Кременя : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м.Миколаєва ; уклад. О.Сергєєва, С.Петренко ; ред. Л.Варюхіна, Т.Михайловська. – 20 вид. доповн. – Електронне вид. – Миколаїв, Центральна міська бібліотека ім. М.Л.Кропивницького м.Миколаєва, 2023. – 129 с.</ref> | Коментар = Іван Хланта, фольклорист, літературознавець}} == Примітки == {{reflist}} == Посилання == {{Шевченківська премія з літератури}} {{Поділитися}} [[Категорія:Українські письменники]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Поети]] hnt0oimfqyicrj5oms2yrs9wbjs1r20 0 42325 142308 138092 2024-11-12T17:09:23Z Tetyana Vynogradar 18662 /* Цитати */ вікіфікація 142308 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія}}Книга «Місяцеслов за Сковородою» - це вибрані цитати для читань та розмислів на щодень. Кожен місяць має окрему тему. Книга містить фрагменти з переважної більшості творів українського філософа<ref>[https://store.ababahalamaha.com.ua/misiatseslov-za-skovorodoiu Видавництво ababahalamaha.com.ua ]</ref>, тексти викладено сучасною українською мовою. Упорядник - [[w:uk:Федорак Назар Любомирович|Назар Федорак]], знавець спадщини [[Сковорода Григорій Савич|Григорія Сковороди]]. == Цитати == '''Січень. Зимосвяття'''[[File:President of Ukraine visited the Hryhorii Skovoroda Memorial Museum in Pereiaslav. (52717034541).jpg|300px|thumb|У меморіальному музеї Григорія Сковороди, м.Переяслав|alt=File:President of Ukraine visited the Hryhorii Skovoroda Memorial Museum in Pereiaslav. (52717034541).jpg]] {{Q|Цитата = Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Авакум 2,1 {{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=12}}}} {{Q|Цитата = Світ ранити лише нас може, [[лікування|зцілювати]] не може.|Коментар = З листа до Івана Земборського, Гусинка, 23 січня 1787 року|Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода {{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=31}}}} '''Лютий. Дружба і друзі''' {{Q|Цитата = Зла Охота спонукає Злодія до жахливих учинків. Але не менш сильна і СВЯТА [[бажання|ОХОТА]]. Охота, [[Любов]], Вогонь, [[Світло]], Полум'я, Розпалювання - одне й те саме. |Коментар = З байки «Соловей, Жайворонок і Дрізд»|Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода {{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=48}}}} {{Q|Цитата = Гей, друже, вірю, що більше Єлею має в підмащенні своєму [[Підлесник]], аніж у [[покарання|Покаранні]] своєму [[Батько]], і що [[фальш|фальшива]] позолота блищить сильніше за саме Золото...<...> «В Істини проста мова»|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода {{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=52}}}} '''Березень. Весна і піст '''{{Q|Цитата = Тебе спонукають до [[надмір]]у? Але ти побори в собі той хибний [[сором]], що не насмілюється відповісти відмовою, <...> і скажи: мені це не [[користь|корисно]], хоча ви й кажете, що для чистих усе чисте. <...> Так усувай жовч і отруту їхніх слів, підсолоджених медом. |Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=83}}}} {{Q|Цитата = Та послухай, що мене особливо вразило в [[Сенека|Сенеки]], послухай уважно: «Добре і рятівне для себе діло робиш, якщо й далі вперто йдеш до свого [[самовдосконалення|вдосконалення]]. Бо ж нерозумно вимолювати в когось те, що можеш отримати від себе самого.»|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=90}}}} '''Квітень. Наближення Воскресіння '''{{Q|Цитата = Бачиш тільки [[Тваринне]] в тобі Тіло. Не бачиш Тіла [[духовність|Духовного]]. <...> Не відчуваєш Смаку в тих Божих Словах: « Як говоритимеш гідно, щиро, станеш моїми устами...»|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=118}}}} {{Q|Цитата = І ніколи ще не бувала [[Видимість]] Істиною, а [[Істина]] Видимістю.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=119}}}} '''Травень. Марія, Діва, Жінка, Мати '''{{Q|Цитата = З досконалим ти [[досконалість|досконалий]].|Коментар = |Оригінал = |Автор = Місяцеслов за Сковородою{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=158}}}} {{Q|Цитата = Біжи, наслідуй, дивися навкруги, дивись уперед, шукай, стукай, [[наполегливість|наполягай]], але вперто і настирливо... <...> Хтось ображається? Ти терпи [[образа|образу]]. Хтось упадає в [[розпач]]? Твердо стань на якір.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=172}}}} '''Червень. Розум і мудрість''' {{Q|Цитата = ...і не даремно Друг Істини [[Цицерон|Ціцеронів]] [[Катон]] любив на старість Гулянки, тільки розведені [[мудрість|мудрими]] Бесідами, що насичують серце, окреслюють не бачену ніде, а прекрасну Іпостась Істини, яка манить усіх почуття і насолоджує.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=207}}}} {{Q|Цитата = Чи хочеш бути Задоволеним собою? І закохатись у самого себе? То [[самопізнання|пізнай]] себе. [[випробовування|Випробуй]] себе міцно... <...> Воістину блаженна Самолюбність, якщо є Свята! Гей, свята, якщо істинна!|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=193}}}} '''Липень. Любов''' {{Q|Цитата = Розум наш ні на мить не бува бездіяльним, Завжди треба йому хоч би чимось зайнятися, І коли він не матиме доброго клопоту, Миттю зверне тоді до заняття поганого. Тож займи його тим, що б давало роботу йому, Тільки буде нехай воно добре і тримається міри.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=221}}}} {{Q|Цитата = Збери свої думки й у собі самому шукай справжніх благ. Копай усередині себе колодязь тієї води, яка зросить і твій дім, і сусідські. Усередині тебе є та основа, яку [[Плутарх]] називав джерелом спокою: намагайся очистити це джерело, черпаючи не із свинячих калюж, а зі священих книг святих людей.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=232}}}} '''Серпень. Душа і тіло, невидиме і видиме, внутрішнє і зовнішнє, істинне й оманливе''' {{Q|Цитата = І досконало Людину бачить і серце її любить той, хто любить [[думки]] її. |Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=268}}}} {{Q|Цитата = Бачиш, що одного Місця [[Межа]] є водночас і дверима, які відчиняють Поле нових просторів, і тоді-бо зачинається Курча, коли псується Яйце.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=274}}}} '''Вересень. Зрідність''' {{Q|Цитата = Щасливий, хто поєднав [[зрідність|зрідний]] собі Приватний [[Обов'язок]] зі Спільним! Це Істинне [[Життя]].|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=285}}}} {{Q|Цитата = Подібно до того, як купці вживають застережних заходів, аби під виглядом хороших товарів не купити поганих і зіпсованих, так і нам треба найретельніше дбати про те, щоб, обираючи [[дружба|друзів]], цю найліпшу окрасу життя, ба більше неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене і хибне, що називається [[підлесник]]ом...|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=298}}}} '''Жовтень. Щастя''' {{Q|Цитата = Хіба сподіваєшся віднайти [[Рай]] поза [[Бог]]ом? А Бога поза душею своєю? [[Щастя]] твоє, і [[Мир]] твій, і Рай твій, і Бог твій усередині тебе.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=329}}}} {{Q|Цитата = Найперший Ґанок і переддвер'я, що впроваджує у згубу, <...> оця: а. Входити в незрідний Стан. б. Виконувати обов'язок, Природі суперечний. в. Навчитися, до чого не народжений. г. Дружити з тими, до яких не народжений.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=330}}}} '''Листопад. Добро і світло, ангели''' {{Q|Цитата =[[Христос]] уже [[прощення|вибачив]], як тільки ми вирішили не грішити надалі.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=363}}}} {{Q|Цитата = О, [[Змій|Змію]]! Пом'якшив ти слова твої понад Єлей, але стрілами є вони. Тобі не зрозуміти, що вчасний [[Гнів]] - це [[Любов Божа]], а невчасна [[Ласкавість]] - то твоє Серце.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=365}}}} '''Грудень. Серце, Різдво''' {{Q|Цитата =Хто добре загорівся, той добре почав, а добре почати - це наполовину зробити.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=384}}}} {{Q|Цитата = Хто швидко приліплюється до нової Думки, той швидко і відпадає. Не будь непостійний. [[критичне мислення|Випробовуй із підозрою]] кожне Слово. Водночас давай Місце йому в Серці Твоєму.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=395}}}} == Примітки == {{примітки|3}} == Джерела == * {{книга|автор = [[Григорій Сковорода]] |заголовок = Місяцеслов за Сковородою. / Упорядник: [[w:uk:Федорак Назар Любомирович|Назар Федорак]] |місто =Київ | видавництво =А-ба-ба-га-ла-ма-га |рік=2024 |сторінок = 416 |isbn = 978-617-585-281-1 |ref = Місяцеслов за Сковородою}} {{Поділитися}} [[Категорія:Українські філософи]] [[Категорія:Українські письменники]] [[Категорія:Українські книги]] [[Категорія:Автори-С]] n7r37jhq1chf7vnto1kn8rtf3rr3opf 142309 142308 2024-11-12T17:55:12Z Tetyana Vynogradar 18662 вікіфікація 142309 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія}}Книга «Місяцеслов за Сковородою» - це вибрані цитати для читань та розмислів на щодень. Кожен місяць має окрему тему. Книга містить фрагменти з переважної більшості творів українського філософа<ref>[https://store.ababahalamaha.com.ua/misiatseslov-za-skovorodoiu Видавництво ababahalamaha.com.ua ]</ref>, тексти викладено сучасною українською мовою. Упорядник - [[w:uk:Федорак Назар Любомирович|Назар Федорак]], знавець спадщини [[Сковорода Григорій Савич|Григорія Сковороди]]. == Цитати == '''Січень. Зимосвяття'''[[File:President of Ukraine visited the Hryhorii Skovoroda Memorial Museum in Pereiaslav. (52717034541).jpg|300px|thumb|У меморіальному музеї Григорія Сковороди, м.Переяслав|alt=File:President of Ukraine visited the Hryhorii Skovoroda Memorial Museum in Pereiaslav. (52717034541).jpg]] {{Q|Цитата = Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Авакум 2,1 {{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=12}}}} {{Q|Цитата = Світ ранити лише нас може, [[лікування|зцілювати]] не може.|Коментар = З листа до Івана Земборського, Гусинка, 23 січня 1787 року|Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода {{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=31}}}} '''Лютий. Дружба і друзі''' {{Q|Цитата = Зла Охота спонукає Злодія до жахливих учинків. Але не менш сильна і СВЯТА [[бажання|ОХОТА]]. Охота, [[Любов]], Вогонь, [[Світло]], Полум'я, Розпалювання - одне й те саме. |Коментар = З байки «Соловей, Жайворонок і Дрізд»|Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода {{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=48}}}} {{Q|Цитата = Гей, друже, вірю, що більше Єлею має в підмащенні своєму [[Підлесник]], аніж у [[покарання|Покаранні]] своєму [[Батько]], і що [[фальш|фальшива]] позолота блищить сильніше за саме Золото...<...> «В Істини проста мова»|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода {{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=52}}}} '''Березень. Весна і піст '''{{Q|Цитата = Тебе спонукають до [[надмір]]у? Але ти побори в собі той хибний [[сором]], що не насмілюється відповісти відмовою, <...> і скажи: мені це не [[користь|корисно]], хоча ви й кажете, що для чистих усе чисте. <...> Так усувай жовч і отруту їхніх слів, підсолоджених медом. |Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=83}}}} {{Q|Цитата = Та послухай, що мене особливо вразило в [[Сенека|Сенеки]], послухай уважно: «Добре і рятівне для себе діло робиш, якщо й далі вперто йдеш до свого [[самовдосконалення|вдосконалення]]. Бо ж нерозумно вимолювати в когось те, що можеш отримати від себе самого.»|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=90}}}} '''Квітень. Наближення Воскресіння '''{{Q|Цитата = Бачиш тільки [[Тваринне]] в тобі Тіло. Не бачиш Тіла [[духовність|Духовного]]. <...> Не відчуваєш Смаку в тих Божих Словах: « Як говоритимеш гідно, щиро, станеш моїми устами...»|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=118}}}} {{Q|Цитата = І ніколи ще не бувала [[Видимість]] Істиною, а [[Істина]] Видимістю.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=119}}}} '''Травень. Марія, Діва, Жінка, Мати '''{{Q|Цитата = З досконалим ти [[досконалість|досконалий]].|Коментар = |Оригінал = |Автор = Місяцеслов за Сковородою{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=158}}}} {{Q|Цитата = Біжи, наслідуй, дивися навкруги, дивись уперед, шукай, стукай, [[наполегливість|наполягай]], але вперто і настирливо... <...> Хтось ображається? Ти терпи [[образа|образу]]. Хтось упадає в [[розпач]]? Твердо стань на якір.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=172}}}} '''Червень. Розум і мудрість''' {{Q|Цитата = ...і не даремно Друг Істини [[Цицерон|Ціцеронів]] [[Катон]] любив на старість Гулянки, тільки розведені [[мудрість|мудрими]] Бесідами, що насичують серце, окреслюють не бачену ніде, а прекрасну Іпостась Істини, яка манить усіх почуття і насолоджує.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=207}}}} {{Q|Цитата = Чи хочеш бути Задоволеним собою? І закохатись у самого себе? То [[самопізнання|пізнай]] себе. [[випробовування|Випробуй]] себе міцно... <...> Воістину блаженна Самолюбність, якщо є Свята! Гей, свята, якщо істинна!|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=193}}}} '''Липень. Любов''' {{Q|Цитата = Розум наш ні на мить не бува бездіяльним, Завжди треба йому хоч би чимось зайнятися, І коли він не матиме доброго клопоту, Миттю зверне тоді до заняття поганого. Тож займи його тим, що б давало роботу йому, Тільки буде нехай воно добре і тримається міри.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=221}}}} {{Q|Цитата = Збери свої думки й у собі самому шукай справжніх благ. Копай усередині себе колодязь тієї води, яка зросить і твій дім, і сусідські. Усередині тебе є та основа, яку [[Плутарх]] називав джерелом спокою: намагайся очистити це джерело, черпаючи не із свинячих калюж, а зі священих книг святих людей.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=232}}}} '''Серпень. Душа і тіло, невидиме і видиме, внутрішнє і зовнішнє, істинне й оманливе''' {{Q|Цитата = І досконало Людину бачить і серце її любить той, хто любить [[думки]] її. |Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=268}}}} {{Q|Цитата = Бачиш, що одного Місця [[Межа]] є водночас і дверима, які відчиняють Поле нових просторів, і тоді-бо зачинається Курча, коли псується Яйце.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=274}}}} '''Вересень. Зрідність''' {{Q|Цитата = Щасливий, хто поєднав [[зрідність|зрідний]] собі Приватний [[Обов'язок]] зі Спільним! Це Істинне [[Життя]].|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=285}}}} {{Q|Цитата = Подібно до того, як купці вживають застережних заходів, аби під виглядом хороших товарів не купити поганих і зіпсованих, так і нам треба найретельніше дбати про те, щоб, обираючи [[дружба|друзів]], цю найліпшу окрасу життя, ба більше неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене і хибне, що називається [[підлесник]]ом...|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=298}}}} '''Жовтень. Щастя''' {{Q|Цитата = Хіба сподіваєшся віднайти [[Рай]] поза [[Бог]]ом? А Бога поза душею своєю? [[Щастя]] твоє, і [[Мир]] твій, і Рай твій, і Бог твій усередині тебе.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=329}}}} {{Q|Цитата = Найперший Ґанок і переддвер'я, що впроваджує у згубу, <...> оця: а. Входити в незрідний Стан. б. Виконувати обов'язок, Природі суперечний. в. Навчитися, до чого не народжений. г. Дружити з тими, до яких не народжений.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=330}}}} '''Листопад. Добро і світло, ангели''' {{Q|Цитата =[[Христос]] уже [[прощення|вибачив]], як тільки ми вирішили не грішити надалі.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=363}}}} {{Q|Цитата = О, [[Змій|Змію]]! Пом'якшив ти слова твої понад Єлей, але стрілами є вони. Тобі не зрозуміти, що вчасний [[Гнів]] - це [[Любов Божа]], а невчасна [[Ласкавість]] - то твоє Серце.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=365}}}} '''Грудень. Серце, Різдво''' {{Q|Цитата =Хто добре загорівся, той добре почав, а добре почати - це наполовину зробити.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=384}}}} {{Q|Цитата = Хто швидко приліплюється до нової Думки, той швидко і відпадає. Не будь непостійний. [[критичне мислення|Випробовуй із підозрою]] кожне Слово. Водночас давай Місце йому в Серці Твоєму.|Коментар = |Оригінал = |Автор = Григорій Сковорода{{sfn|Місяцеслов за Сковородою|2024|с=395}}}} == Див. також == * [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]] * [[Бджола та шершень]] == Примітки == {{примітки|3}} == Джерела == * {{книга|автор = [[Григорій Сковорода]] |заголовок = Місяцеслов за Сковородою. / Упорядник: [[w:uk:Федорак Назар Любомирович|Назар Федорак]] |місто =Київ | видавництво =А-ба-ба-га-ла-ма-га |рік=2024 |сторінок = 416 |isbn = 978-617-585-281-1 |ref = Місяцеслов за Сковородою}} {{Поділитися}} [[Категорія:Українські філософи]] [[Категорія:Українські письменники]] [[Категорія:Українські книги]] [[Категорія:Автори-С]] tovvwiq265j5mzas22bkn1bgsp7755z 0 42825 142303 141619 2024-11-12T12:55:39Z Alice Redhotroof 12070 вікіфікація 142303 wikitext text/x-wiki {{Особа | ім'я = Леонід Чернов | Зображення = | Опис = | wikipedia = Чернов Леонід Кіндратович | source = | commons = }} '''Леоні́д Кіндра́тович Черно́в''' (справжнє прізвище Малошийченко) (* 15 січня 1899, Олександрія, Херсонська губернія — †23 січня 1933, [[Харків]]) — український поет, прозаїк, драматург, перекладач, кінооператор доби [[Розстріляне відродження|розстріляного відродження]]. Член [[Авангард (літературна група)|літературної групи «Авангард»]]. == Цитати == === З автобіографії (1928 р., Одеса) === {{Q|Цитата = На весні [19]22-го року мені здалося, що час уже почати утворення власного театру, і ми разом з Горським, Я. Возіяном, М. Гаєвським, Ю. Філянським склали українське мистецьке об'єднання «Махудрам» («Майстерня художньої драми», згодом — «Зелена зоря»). Після річної героїчної боротьби з голодом та злиднями, наприкінці [19]22-го року в Кремінчуці ми не витримали і постановили ліквідувати наш театр{{sfn|Автобіографії|2015|с=443}}.}} {{Q|Цитата = Року 1924 мені пощастило здійснити мою давню [[Мрія|мрію]]: я продав свій мотоциклет і поплив до Індії. І досі ще стоїть перед моїми очима ця дивовижна незрівнянна країна: Індійський океан, Цейлон, первісне Трінкомалі, Мадрас, Бомбей, Бенгальські джунглі... і далі — Перім, Червоне море — межа двух великих пустель: Сахари та Арабії. Там я написав найбільшу свою поему «Борьба за радость». Уривками я друкував її в журналі одеських футуристів «Юголеф», бо один час стояв близько до цього журналу{{sfn|Автобіографії|2015|с=443}}.}} {{Q|Цитата = В [[Одеса|Одесі]] ж таки, на кінофабриці я зустрів старих друзів, між ними [[Бучма Амвросій Максиміліанович|Бучму]], ознайомився з Валентиною Чистяковою і мало не перейшов зовсім на працю до кіна, але життя склалося на інше: всі поїхали до Києва, а я подався до Ленінграду, ввійшов до групи російських імажиністів і, виснаживши себе в скаженій боротьбі, почав харкати кров'ю, — з бенгальських джунглів я привіз з собою туберкульозу{{sfn|Автобіографії|2015|с=443}}.}} {{Q|Цитата = На весні [19]27 року, вийшовши з Тубінституту, я зблизився з українськими митцями і досі остаточно і назавжди відчув, що не можу відокремити свого шляху від шляхів української культури, яка стоїть зараз на порозі великого й прекрасного розквіту. Тоді я написав «Пісню про двох братів» і вперше почав друкувати свої поезії та маленькі оповідання по українських журналах{{sfn|Автобіографії|2015|с=4434}}.}} {{Q|Цитата = Сезон 1927-[19]28 р. відкрив переді мною Нові мистецькі обрії. Мене захопила праця на радіостанції, вийшла моя книга «125 день», я написав поему «Любов сьогодні», «Коні в степах», підготував до друку книгу оповідань «Сонце під веслами», збірку поезій, працюю над повістю «Наркомова дружина»{{sfn|Автобіографії|2015|с=444}}.}} {{Q|Цитата = Пишу ці рядки в Одесі; на березі моря. Відпочиваю і з захопленням спостерігаю, як «[[Березіль]]» готується до наступного сезону. Як гарно жити в наші часи. Над усе в світі люблю життя і мій мотоциклет, що носить мене по степах моєї країни, — по тих може шляхах, де колись вигравали на конях мої прадіди{{sfn|Автобіографії|2015|с=444}}.}} === З автобіографії (3 січня [[1930 в Українській РСР|1930 р.]], Харків) === {{Q|Цитата = Як жаль, що Джек Лондон не був знайомий з моїм батьком — Кіндратом Малошийченком.<br/>Джек Лондон написав би прекрасну повість про те, як син баштанника Тодосія Малошийка — Кіндрат, закохавшись у дочці мирошника прекрасній Оксані Солосі і маючи за душею багатства рівно стільки, скільки має перший-ліпший горобець, — як цей одчайдушний Кіндрат одного прекрасного дня 1896 року покинув рідні південно-українські степи і кохану дівчину — і подався аж до мерзлого Сибіру, на будівництво Сибірської залізниці — шукати щастя{{sfn|Автобіографії|2015|с=444}}.}} {{Q|Цитата = Я не люблю ні пишновеличного, зрадливо-істеричного моря, ні стискуючих мій обрій гір, ні зворушливих лісів.<br/>Я люблю південні липневі пустельні степи наші; обрій без меж; розгорнуте в безмежність бразолійне небо; пахучі жита наші; степові шляхи в житах понад могилами, — степові шляхи без кінця і краю{{sfn|Автобіографії|2015|с=445}}.}} {{Q|Цитата = Перша серйозна помилка, яку я зробив у своєму житті, — це те, що я народився. Я дуже хотів би її виправити, але це неможливо.<br/>Далі пішли вже помилки другорядні; те, що народився [[Українець|українцем]], а не сином менш «самоїдської» нації; що доля не судила мені дожити до прекрасних днів досягненого соціялізму; те, що вчився я, на жаль, в російській і русифікаторській гімназії, яка потрощила й понівечила мою природню вдачу і за дитинства ще закохала мене в Дм. Цензора та Ол. Блока, які, на жаль, і стали за моїх перших поетичних надхненників{{sfn|Автобіографії|2015|с=446}}.}} {{Q|Цитата = Уявіть собі, що з задушної кімнати ви раптом потрапили до весняного яблуневого саду: сяйво, відродження, розорані, розпанахані груди землі, непочатий край роботи... Таке в мене було відчуття, коли на весні 1920, мандруючи по звільненій від денікінщини Україні, я зустрівся з Терешком Юрою, що стояв тоді на чолі «Української трупи Сурма». Тепер я знаю, що то була звичайнісінька собі «малоросійська» трупа, але тоді це було для мене відкриття, нова сторінка життя{{sfn|Автобіографії|2015|с=451}}.}} {{Q|Цитата = А пам'ятаєте рожеві ранки, золоті шляхи наші, допотопні вози, вечірні пісні в палаючих осіннім полум'ям нетрах Холодного Яру, — а навколо — як на долоні, немов на різнобарвній мапі — вся наша країна, сивий [[Дніпро]], сірникові коробочки — пароплави, баржі, постріли, гармати, молодість, пробудження після віковічної сплячки, гусінь поїздів, червоні ешелони, сонце — чи не сон це?<br/>Ви забули це, звірі{{sfn|Автобіографії|2015|с=453}}?}} {{Q|Цитата = Дженні Райт, американка, моя тодішня подруга й учениця, запрошувала мене аж до Сан-Франциско але я щораз частіше тинявся по пустельних берегах океану, з надією й трепетом вдивляючись у далекий обрій, де за морями дрімала тисячеомріяна Індія.<br/>І напочатку літа 1924 — сталося: на борту океанського красуня, велетня «Трансбалта» я відплив до Індії{{sfn|Автобіографії|2015|с=455}}.}} {{Q|Цитата = В Одесі гримів, барабанив, верещав футуристичний «Юголеф». На Одеській кінофабриці намагалася трощити великодержавні кінотрадиції група артистів театру Березіль.<br/>На цих релях і загули мої бездомні, п'янливі, напівголодні — і все ж таки прекрасні дні.<br/>Тоді мій життєвий шлях перетяла любов, що поклала глибокий слід і на мою дальшу творчість, і на вдачу{{sfn|Автобіографії|2015|с=455}}.}} {{Q|Цитата = Наприкінці 1927-го року група українських письменників і журналістів заходилася біля утворення українського радіомовлення. Раніше воно не існувало, — і кожен наш крок був буквально просікою в джунґлях... Мені випало на долю робити перші в історії спроби творення оригінального українського специфічного радіо-фейлетону і радіо-фільму. На жаль, згодом радіороботу нам довелося покинути; українське радіомовлення піш¬ло шляхом найменшого опору{{sfn|Автобіографії|2015|с=458}}.}} {{Q|Цитата = Дуже заважає працювати брак власної кімнати: три роки я живу й працюю, як горобець — по редакціях, готелях, товаришах. Заважає хвороба: вона не дає працювати з повним навантаженням, а четвертину кожного року задають санаторії та лікарні. Заважають романтичні пригоди — часом дошкульні й болючі. Заважають постійні турботи про завтрашній... ні про сьогоднішній день, — бо й досі, на жаль, не спромоглися ми утворити задовільні матеріяльні умови для праці письменника{{sfn|Автобіографії|2015|с=458}}.}} {{Q|Цитата = І тепер ще випадають місяці, коли я, зрікшись власного кутка, метушуся зі своєю валізою по всій Україні мов птах над ураганом і пожежею, не знаючи, де сісти, бо все навколо палає, тріщить, пече — бо руйнується й падає старе, вікове — і натомість непереможно сходить, наливається соком завтрашній день моєї соціялістичної батьківщини. Бо хочу охопити все: до останньої краплини хочу всмоктати в кров суворий зміст нашої небувалої доби. Бо відчуваю її в русі й динаміці, в часі й просторі, в історичній перспективі{{sfn|Автобіографії|2015|с=458}}.}} {{Q|Цитата = Я щасливий бути найменшим коліщатком нашої найвеличнішої в історії перебудови всесвіту і людства. Щасливий — навіть коли б мене розчавило каміння якогось раптового обвалу. Бо коли й загину, — то не мишею в пастці, а учасником велетенської будівлі, де в огнях і димах, у великих муках народжується нова людина і новий світ.<br/>Не сьогодні — завтра з вершини Дніпрельстану, з-під темних брів засвітить моїй країні неперевершена в сивих століттях красуня Електра. Вона дасть моїй країні світло, тепло, чавун, крицю, дюралюмін, тяжке колосся усуспільнених ланів{{sfn|Автобіографії|2015|с=459}}...}} == Примітки == {{reflist|2}} == Джерела == * {{книга|автор = |заголовок =Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан |місто =Київ | видавництво =Кліо |рік=2015 |сторінок =640 |isbn =978-617-7023-36-3|ref = Автобіографії}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Ч]] [[Категорія:Українські прозаїки]] [[Категорія:Українські поети]] [[Категорія:Радянські журналісти]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Українські перекладачі]] [[Категорія:Українські драматурги]] [[Категорія:Українські кінооператори]] [[Категорія:Розстріляне відродження]] [[Категорія:Мешканці будинку «Слово»]] f1nx9hoj1p6nshyzkth4w9pqbr18dtl 142304 142303 2024-11-12T12:56:09Z Alice Redhotroof 12070 вікіфікація 142304 wikitext text/x-wiki {{Особа | ім'я = Леонід Чернов | Зображення = | Опис = | wikipedia = Чернов Леонід Кіндратович | source = | commons = }} '''Леоні́д Кіндра́тович Черно́в''' (справжнє прізвище Малошийченко) (* 15 січня 1899, Олександрія, Херсонська губернія — †23 січня 1933, [[Харків]]) — український поет, прозаїк, драматург, перекладач, кінооператор доби [[Розстріляне відродження|розстріляного відродження]]. Член [[Авангард (літературна група)|літературної групи «Авангард»]]. == Цитати == === З автобіографії (1928 р., Одеса) === {{Q|Цитата = На весні [19]22-го року мені здалося, що час уже почати утворення власного театру, і ми разом з Горським, Я. Возіяном, М. Гаєвським, Ю. Філянським склали українське мистецьке об'єднання «Махудрам» («Майстерня художньої драми», згодом — «Зелена зоря»). Після річної героїчної боротьби з голодом та злиднями, наприкінці [19]22-го року в Кремінчуці ми не витримали і постановили ліквідувати наш театр{{sfn|Автобіографії|2015|с=443}}.}} {{Q|Цитата = Року 1924 мені пощастило здійснити мою давню [[Мрія|мрію]]: я продав свій мотоциклет і поплив до Індії. І досі ще стоїть перед моїми очима ця дивовижна незрівнянна країна: Індійський океан, Цейлон, первісне Трінкомалі, Мадрас, Бомбей, Бенгальські джунглі... і далі — Перім, Червоне море — межа двух великих пустель: Сахари та Арабії. Там я написав найбільшу свою поему «Борьба за радость». Уривками я друкував її в журналі одеських футуристів «Юголеф», бо один час стояв близько до цього журналу{{sfn|Автобіографії|2015|с=443}}.}} {{Q|Цитата = В [[Одеса|Одесі]] ж таки, на кінофабриці я зустрів старих друзів, між ними [[Бучма Амвросій Максиміліанович|Бучму]], ознайомився з Валентиною Чистяковою і мало не перейшов зовсім на працю до кіна, але життя склалося на інше: всі поїхали до Києва, а я подався до Ленінграду, ввійшов до групи російських імажиністів і, виснаживши себе в скаженій боротьбі, почав харкати кров'ю, — з бенгальських джунглів я привіз з собою туберкульозу{{sfn|Автобіографії|2015|с=443}}.}} {{Q|Цитата = На весні [19]27 року, вийшовши з Тубінституту, я зблизився з українськими митцями і досі остаточно і назавжди відчув, що не можу відокремити свого шляху від шляхів української культури, яка стоїть зараз на порозі великого й прекрасного розквіту. Тоді я написав «Пісню про двох братів» і вперше почав друкувати свої поезії та маленькі оповідання по українських журналах{{sfn|Автобіографії|2015|с=4434}}.}} {{Q|Цитата = Сезон 1927-[19]28 р. відкрив переді мною Нові мистецькі обрії. Мене захопила праця на радіостанції, вийшла моя книга «125 день», я написав поему «Любов сьогодні», «Коні в степах», підготував до друку книгу оповідань «Сонце під веслами», збірку поезій, працюю над повістю «Наркомова дружина»{{sfn|Автобіографії|2015|с=444}}.}} {{Q|Цитата = Пишу ці рядки в Одесі; на березі моря. Відпочиваю і з захопленням спостерігаю, як «[[Березіль]]» готується до наступного сезону. Як гарно жити в наші часи. Над усе в світі люблю життя і мій мотоциклет, що носить мене по степах моєї країни, — по тих може шляхах, де колись вигравали на конях мої прадіди{{sfn|Автобіографії|2015|с=444}}.}} === З автобіографії (3 січня [[1930 в Українській РСР|1930 р.]], Харків) === {{Q|Цитата = Як жаль, що Джек Лондон не був знайомий з моїм батьком — Кіндратом Малошийченком.<br/>Джек Лондон написав би прекрасну повість про те, як син баштанника Тодосія Малошийка — Кіндрат, закохавшись у дочці мирошника прекрасній Оксані Солосі і маючи за душею багатства рівно стільки, скільки має перший-ліпший горобець, — як цей одчайдушний Кіндрат одного прекрасного дня 1896 року покинув рідні південно-українські степи і кохану дівчину — і подався аж до мерзлого Сибіру, на будівництво Сибірської залізниці — шукати щастя{{sfn|Автобіографії|2015|с=444}}.}} {{Q|Цитата = Я не люблю ні пишновеличного, зрадливо-істеричного моря, ні стискуючих мій обрій гір, ні зворушливих лісів.<br/>Я люблю південні липневі пустельні степи наші; обрій без меж; розгорнуте в безмежність бразолійне небо; пахучі жита наші; степові шляхи в житах понад могилами, — степові шляхи без кінця і краю{{sfn|Автобіографії|2015|с=445}}.}} {{Q|Цитата = Перша серйозна помилка, яку я зробив у своєму житті, — це те, що я народився. Я дуже хотів би її виправити, але це неможливо.<br/>Далі пішли вже помилки другорядні; те, що народився [[Українець|українцем]], а не сином менш «самоїдської» нації; що доля не судила мені дожити до прекрасних днів досягненого соціялізму; те, що вчився я, на жаль, в російській і русифікаторській гімназії, яка потрощила й понівечила мою природню вдачу і за дитинства ще закохала мене в Дм. Цензора та Ол. Блока, які, на жаль, і стали за моїх перших поетичних надхненників{{sfn|Автобіографії|2015|с=446}}.}} {{Q|Цитата = Уявіть собі, що з задушної кімнати ви раптом потрапили до весняного яблуневого саду: сяйво, відродження, розорані, розпанахані груди землі, непочатий край роботи... Таке в мене було відчуття, коли на весні 1920, мандруючи по звільненій від денікінщини Україні, я зустрівся з Терешком Юрою, що стояв тоді на чолі «Української трупи Сурма». Тепер я знаю, що то була звичайнісінька собі «малоросійська» трупа, але тоді це було для мене відкриття, нова сторінка життя{{sfn|Автобіографії|2015|с=451}}.}} {{Q|Цитата = А пам'ятаєте рожеві ранки, золоті шляхи наші, допотопні вози, вечірні пісні в палаючих осіннім полум'ям нетрах Холодного Яру, — а навколо — як на долоні, немов на різнобарвній мапі — вся наша країна, сивий [[Дніпро]], сірникові коробочки — пароплави, баржі, постріли, гармати, молодість, пробудження після віковічної сплячки, гусінь поїздів, червоні ешелони, сонце — чи не сон це?<br/>Ви забули це, звірі{{sfn|Автобіографії|2015|с=453}}?}} {{Q|Цитата = Дженні Райт, американка, моя тодішня подруга й учениця, запрошувала мене аж до Сан-Франциско але я щораз частіше тинявся по пустельних берегах океану, з надією й трепетом вдивляючись у далекий обрій, де за морями дрімала тисячеомріяна Індія.<br/>І напочатку літа 1924 — сталося: на борту океанського красуня, велетня «Трансбалта» я відплив до Індії{{sfn|Автобіографії|2015|с=455}}.}} {{Q|Цитата = В Одесі гримів, барабанив, верещав футуристичний «Юголеф». На Одеській кінофабриці намагалася трощити великодержавні кінотрадиції група артистів театру Березіль.<br/>На цих релях і загули мої бездомні, п'янливі, напівголодні — і все ж таки прекрасні дні.<br/>Тоді мій життєвий шлях перетяла любов, що поклала глибокий слід і на мою дальшу творчість, і на вдачу{{sfn|Автобіографії|2015|с=455}}.}} {{Q|Цитата = Наприкінці 1927-го року група українських письменників і журналістів заходилася біля утворення українського радіомовлення. Раніше воно не існувало, — і кожен наш крок був буквально просікою в джунґлях... Мені випало на долю робити перші в історії спроби творення оригінального українського специфічного радіо-фейлетону і радіо-фільму. На жаль, згодом радіороботу нам довелося покинути; українське радіомовлення піш¬ло шляхом найменшого опору{{sfn|Автобіографії|2015|с=458}}.}} {{Q|Цитата = Дуже заважає працювати брак власної кімнати: три роки я живу й працюю, як горобець — по редакціях, готелях, товаришах. Заважає хвороба: вона не дає працювати з повним навантаженням, а четвертину кожного року задають санаторії та лікарні. Заважають романтичні пригоди — часом дошкульні й болючі. Заважають постійні турботи про завтрашній... ні про сьогоднішній день, — бо й досі, на жаль, не спромоглися ми утворити задовільні матеріяльні умови для праці письменника{{sfn|Автобіографії|2015|с=458}}.}} {{Q|Цитата = І тепер ще випадають місяці, коли я, зрікшись власного кутка, метушуся зі своєю валізою по всій Україні мов птах над ураганом і пожежею, не знаючи, де сісти, бо все навколо палає, тріщить, пече — бо руйнується й падає старе, вікове — і натомість непереможно сходить, наливається соком завтрашній день моєї соціялістичної батьківщини. Бо хочу охопити все: до останньої краплини хочу всмоктати в кров суворий зміст нашої небувалої доби. Бо відчуваю її в русі й динаміці, в часі й просторі, в історичній перспективі{{sfn|Автобіографії|2015|с=458}}.}} {{Q|Цитата = Я щасливий бути найменшим коліщатком нашої найвеличнішої в історії перебудови всесвіту і людства. Щасливий — навіть коли б мене розчавило каміння якогось раптового обвалу. Бо коли й загину, — то не мишею в пастці, а учасником велетенської будівлі, де в огнях і димах, у великих муках народжується нова людина і новий світ.<br/>Не сьогодні — завтра з вершини Дніпрельстану, з-під темних брів засвітить моїй країні неперевершена в сивих століттях красуня Електра. Вона дасть моїй країні світло, тепло, чавун, крицю, дюралюмін, тяжке колосся усуспільнених ланів{{sfn|Автобіографії|2015|с=459}}...}} == Примітки == {{reflist|2}} == Джерела == * {{книга|автор = |заголовок =[[Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років]]/ Упоряд. Раїса Мовчан |місто =Київ | видавництво =Кліо |рік=2015 |сторінок =640 |isbn =978-617-7023-36-3|ref = Автобіографії}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Ч]] [[Категорія:Українські прозаїки]] [[Категорія:Українські поети]] [[Категорія:Радянські журналісти]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Українські перекладачі]] [[Категорія:Українські драматурги]] [[Категорія:Українські кінооператори]] [[Категорія:Розстріляне відродження]] [[Категорія:Мешканці будинку «Слово»]] 9ex1mrqarfl3vro914rsvs491kw33ty 0 43055 142307 142146 2024-11-12T13:05:38Z Alice Redhotroof 12070 дoдана [[Категорія:Публіцистика]] з допомогою [[ВЦ:HC|HotCat]] 142307 wikitext text/x-wiki Книгу [[Тамара Гундорова|Тамари Гундорової]] '''«Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми»''' присвячено постколоніальним аспектам сучасної української культури. ХХ століття пронизано антиколоніяльними рухами, визвольними змаганнями українців і стратегіями колонізації, що їх намагалися застосовувати уряди російської та радянської імперій. Поняття ''транзитної культури'', з одного боку, позначає рух і перехід від тоталітаризму, колоніялізму та соціялізму. А з другого – авторка наголошує особливості власного розуміння, коли йдеться, окрім перехідности, про «присвоєння наявного буття в ситуації транзитности». == Цитати == {{Q|Цитата = Перехідність також має бути перейдена. {{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=11}}<br/>|Коментар = для авторки транзитна культура - не часовий індекс, а цілий тип культури, що має виконувати терапевтичну функцію{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=17}}. Посттравматична, але зовсім не неповна{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=12}}.|Оригінал = |Автор = }} {{Q|Цитата = ...антиколоніальне кредо повторює з протилежним знаком структури [[колоніалізм]]у. {{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=79}}<ref>Марко Павлишин. Козаки в Ямайці: постколоніальні риси в сучасній українській культурі// Павлишин М. Канон та іконостас. – К.: Час, 1997. – С. 227</ref><br/>|Коментар = Постколоніалізм менш реакційний, більш ориґінальний і творчий. Він не так веде боротьбу проти колоніалізму, як обганяє його і стає на «вищі» позиції, ніж колоніалізм. (там же)|Оригінал = |Автор = [[Марко Павлишин]]}} {{Q|Цитата = ...[[Оксана Забужко|Забужко]] прагне показати, що в постколоніальній історії справжньою історією є не задокументована фактографічна канва і не ґламурна «сторі», а внутрішнє екзистенціальне ''знання''.{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=134}}<br/>|Коментар = героїня Забужко (Дарка в «Музеї покинутих секретів») від самого початку ірраціонально знає правду про минуле... «знаю своїм власним життям»(там же)|Оригінал = |Автор = }} {{Q|Цитата = ...справжнім є лише те, що обираєш для себе ''ти'' і що є ''твоєю реальністю''.{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=218}}<br/>|Коментар = про меседж романа [[Сергій Жадан|Жадана]] «Ворошиловград»|Оригінал = |Автор = }} {{Q|Цитата = Ворошилорград асоціюється з містом-пам'яттю і водночас перетворюється на топос ''власного місця'', яке треба відвойовувати і зберегти у час усесвітнього транзиту.{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=232}}<br/>|Коментар = щодо роману Жадана «Ворошиловград»|Оригінал = |Автор = }} {{Q|Цитата = «Чому — питаєш, — той, хто зупиняється на півдорозі, сягає найдалі?». <...> Воно [мовчання] просвічує глибини і допомогає бачити себе всередині самого буття.{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=253}}<br/>|Коментар = щодо здивування ліричного героя поета [[Остап Сливинський|Остапа Сливинського]].|Оригінал = |Автор = }} {{Q|Цитата = [Ярмарок] це саме життя, але оформлене особливим ігровим способом.{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=317}}<ref>М.Бахтин. Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. — Москва, Художественная литература, 1990. — С.12</ref><br/>|Коментар = Саме як національний наратив, ярмарок стає наскрізним топосом у новочасній українській культурі{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=331}}.|Оригінал = |Автор = Михаил Бахтин}} {{Q|Цитата = Конкурс [[Євробачення|Eurovision]] презентує у певний спосіб різні культури і країни, включно з етнонаціональними традиціями, привчаючи до того, щоб показати і побачити ''іншого'' у спосіб, який не викликає агресивного відторгнення.{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=477}}|Коментар = Paul Allatson|Оригінал = |Автор = Пол Алетсон}} {{Q|Цитата = Середньовічний [[карнавал]] переноситься в пострадянську Україну, перевертаючи цінності, розважаючи людей та сприяючи процесам індивідуалізації та освоєння поля [[свобода|свободи]], зокрема і ринкової. {{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=545}}<br/>|Коментар = про маскарад [[Вєрка Сердючка|Вєрки Сердючки]], який символізує, що й сам соціум постійно видозмінюється і саме тому є непідконтрольним владному центру чи тоталітарній владі.|Оригінал = |Автор = }} == Примітки == {{reflist|2}} == Джерела == {{Вікіпедія}} * {{книга |автор = [[Тамара Гундорова]] |заголовок = Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: статті та есеї |місто = Київ |видавництво = Грані-Т |рік = 2013 |сторінок = 548 |isbn = 978-966-465-389-0 |ref = Т.Гундорова. Транзитна культура }} [[Категорія:Українські книги]] [[Категорія:Книги]] [[Категорія:Українська література]] [[Категорія:Публіцистика]] a7b7cvhxbsnkb6qr16l9kzh38jxxr9l 0 43063 142306 142166 2024-11-12T13:04:32Z Alice Redhotroof 12070 вікіфікація 142306 wikitext text/x-wiki [[Файл:Izbornik page.jpg|thumb|200px|Сторінка з «Ізборника Святослава» 1073 року]] {{Вікіпедія}} '''Історія української літератури''' вивчає закономірності історико-літературного процесу, літературні жанри, течії, творчість окремих письменників, особливості їхнього стилю та значення художньої спадщини у розвитку української літератури. == Цитати == {{Q|Цитата = Багата й сильна література не виростає на пустому місці. Вона конче потребує слів і текстів у своєму фундаменті —спресованої століттями [[мудрість|мудрості]], на яку можна опиратися. У нашої літератури фундамент надійний і сягає у глиб далі, ніж ми можемо бачити.{{sfn|Р. Семків. Пригоди української літератури|2023|с=23}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Ростислав Семків]]}} {{Q|Цитата = Протягом довгого часу наша [[література]] залишалася рухом відсічі — письмом прямого бунту або прихованого, але впертого й непоступливого [[спротив]]у.{{sfn|Р. Семків. Пригоди української літератури|2023|с=19}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Ростислав Семків]]}} {{Q|Цитата = Література зрілого [[модернізм]]у — це найкраще, що поки трапилося з нашою писемною цивілізацією після пожежі в [[w:uk:Александрійська бібліотека|Александрійській бібліотеці]] .{{sfn|Р. Семків. Пригоди української літератури|2023|с=329}}|Коментар = |Оригінал = |Автор =[[Ростислав Семків]] }} {{Q|Цитата = ...феномен [[Остап Вишня|Вишні]] слід пам'ятати й цінувати, бо хтозна, можливо, «бацили [[сміх]]у», які до нього розсівали [[Котляревський Іван Петрович|Котляревський]] та [[Руданський]], а після — [[Глазовий Павло Прокопович|Глазовий]] і [[Лесь Подерв'янський]], і несуть справжнє ДНК нашої веселої нації, котру не зламають сто тисяч перешкод.{{sfn|Р. Семків. Пригоди української літератури|2023|с=401}}|Коментар = |Оригінал = |Автор =[[Ростислав Семків]] }} {{Q|Цитата = [Ярмарок] це саме життя, але оформлене особливим ігровим способом.{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=317}}<ref>М.Бахтин. Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. — Москва, Художественная литература, 1990. — С.12</ref><br/>|Коментар = Саме як національний наратив, ярмарок стає наскрізним топосом у новочасній українській культурі{{sfn|Т.Гундорова. Транзитна культура|2013|с=331}}.|Оригінал = |Автор = [[Бахтін Михайло Михайлович|Міхаїл Бахтін]]}} {{Q|Цитата = І світ тепер нас читатиме. Дуже уважно читатиме.{{sfn|Р. Семків. Пригоди української літератури|2023|с=680}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Ростислав Семків]]}} == Див. також == * [[Українська література]] == Примітки == {{reflist|2}} == Джерела == * {{книга |автор = [[Тамара Гундорова]] |заголовок = [[Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми]]: статті та есеї |місто = Київ |видавництво = Грані-Т |рік = 2013 |сторінок = 548 |isbn = 978-966-465-389-0 |ref = Т.Гундорова. Транзитна культура }} * {{книга |автор = [[Ростислав Семків]] |заголовок = [[Пригоди української літератури]] (від романтизму до постмодернізму) |місто = Київ |видавництво = Темпора |рік = 2023 |сторінок = 688 |isbn = 978-617-569-634-7 |ref = Р. Семків. Пригоди української літератури }} [[Категорія:Українська література]] [[Категорія:Історія української літератури]] ef0qlhgan9mr9a56jui6rbkexybp72y 0 43088 142301 2024-11-12T12:19:31Z Alice Redhotroof 12070 Створена сторінка: {{Вікіпедія}} '''Конструктивістська група «Аванґард»'''<ref name="ЕУ12">Аванґард…&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 12.</ref>&nbsp;— літературна група близьких до [[футуризм]]у лівих письменників<ref name="ЕУ12"/> на чолі з [[Поліщук Валер'ян Львович|Валер'яном Поліщуком]]. Заснована у Харкі... 142301 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія}} '''Конструктивістська група «Аванґард»'''<ref name="ЕУ12">Аванґард…&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 12.</ref>&nbsp;— літературна група близьких до [[футуризм]]у лівих письменників<ref name="ЕУ12"/> на чолі з [[Поліщук Валер'ян Львович|Валер'яном Поліщуком]]. Заснована у [[Харків|Харкові]] восени 1925 року після розпаду [[Гарт (літературна організація)|«Гарту»]]. == Цитати == {{Q|Цитата = Літературне угруповання «Авангард» не встигло міцно стати на ноги, щоби після «ганебної» ліквідації журналу продовжувати існувати в іншому вигляді, іншому колективі, іншому органі чи принаймні як спільнота митців. На відміну від «Нової генерації», письменники й художники з «Авангарду» надалі існували кожен сам по собі й уникали асоціацій із цим художнім напрямом. За винятком основоположників групи — поета Валер’яна Поліщука і художника Василя Єрмілова, які до останньої хвилини життя не відмовилися від своїх ідей і творів. І навіть у житті вони до останнього товаришували.<br/>А проте ідеї «Авангарду» відродилися у творчості наступних поколінь, пережили своїх авторів і досі надихають і живлять різні мистецькі напрями, які постали на ґрунті авангарду першої половини [[XX століття]]<ref>[https://chytomo.com/ekzempliary-xx/avanhard-mediaorhan-literaturnykh-khulihaniv/ Ярина Цимбал. «Авангард» — медіаорган літературних хуліганів//Читомо. Екземпляри XX]</ref>. |Коментар = Зі статті «Авангард» — медіаорган літературних хуліганів |Оригінал = |Автор = [[Цимбал Ярина Володимирівна|Ярина Цимбал]]}} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Тематичні статті]] [[Категорія:Літературні об'єднання України]] [[Категорія:Історія української літератури]] k5s3n26lik599s6ztl3wef2ugmkj2o5 142302 142301 2024-11-12T12:48:44Z Alice Redhotroof 12070 142302 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія}} '''Конструктивістська група «Аванґард»'''<ref name="ЕУ12">Аванґард…&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 12.</ref>&nbsp;— літературна група близьких до [[футуризм]]у лівих письменників<ref name="ЕУ12"/> на чолі з [[Поліщук Валер'ян Львович|Валер'яном Поліщуком]]. Заснована у [[Харків|Харкові]] восени 1925 року після розпаду [[Гарт (літературна організація)|«Гарту»]]. == Цитати == === Із заклику митців нової групи «Авангард» 1925 року === {{Q|Цитата = Ми піднімаємо боротьбу за дійсний, сучасний європеїзм у художній техніці, викриваючи й одгетькуючи епігонство давноминулих і тепер відсталих мистецьких та літературних форм<ref name="chytomo">[https://chytomo.com/ekzempliary-xx/avanhard-mediaorhan-literaturnykh-khulihaniv/ Ярина Цимбал. «Авангард» — медіаорган літературних хуліганів//Читомо. Екземпляри XX]</ref>.}} {{Q|Цитата = Ми звертаємося до Компартії і всього радянського суспільства піти нам назустріч у нашому творчому зажинкові, дати нам підмогу як моральну, так і матеріальну, бо це в інтересах нашої загальної культури. А найперше закликаємо нове суспільство відгукнутися до нас у своїй чутливій меншості підбадьорливим голосом<ref name="chytomo"/>.}} === З резолюції «Авангарду» 4 жовтня 1927 року === {{Q|Цитата = Ми хочемо спільними силами зайнятись мистецькими шуканнями, винаходами й творенням, щоб не захолонути на сучасних невеличких стандартиках художньої творчості.<br/>Для вияву незалежного й авангардного художнього слова, звуку фарби й конструкції нам треба утворити низку збірників і журнал-газету.<br/>Ми звертаємося до українського радянського суспільства, Компартії й влади допомогти нам у цьому нашому починанні<ref name="chytomo"/>.}} === З «Прокламації Авангарду» 1928 року === {{Q|Цитата = Авангард — це доктрина поступу, а не організація<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = Конструктивний динамізм (спіралізм) — це мистецька течія в суспільстві, а не адміністративна одиниця<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = В авангард не можна ні вступати, ні подати заяву про вихід з нього, — до нас можна тільки приєднуватися або одійти в бік чи відстати<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = Цими лозунгами окреслюємо ми собі життєве поводження і тактику<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = Для того щоб піти вперед, треба одштовхнутись од глухої стінки досягнутих канонів і каноників, які особливо розмножують наші громадсько-політичні мистецькі організації<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = Життя йде, як відомо, в бік конструктивно-машинового оформлення природи. Туди лежить і шлях поезії<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = Як завдання доби індустріалізму, ставимо перед собою виявлення конструктивного й індустріального образу<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = Отже, пролетарський конструктивний динамізм-спіралізм висуває такі основні точки в творенні сьогоднішніх і прийдешніх на довший час художніх форм:<br/>I. Унаслідок вселюдської індустріальної епохи має встановитись домінантний вселюдський індустріальний напрям літератури — поезії і взагалі мистецтв із додатком національних зафарблень.<br/>II. Безперервна сучасність, цебто виправдання твердження, що кожна епоха має своє тільки відповідне їй мистецтво, яке вичерпується в цій добі.<br/>III. Не тільки пізнання світу через мистецтво поруч із наукою, а й оформлення того світу мистецтвом поруч із науковими засобами.<br/>IV. Допомагати зміні психіки людства у зв’язку з індустріалізацією життя як світлій і радісній неминучості поступу вселюдства.<br/>V. Зміна лексикону і синтакси у зв’язку зі зміною побуту й психіки<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = [[Архітектура]] нашої доби повинна виявляти собою начало логічної доцільности, використання залізобетонових та скляних матеріалів і виявлення ідеї опанування обсягу, без міщанського наліпного замазування очей дрібницями. Найкрасивіше те, що найдоцільніше, наприклад, динамомашина, листок пальми, елеватор, жива жіноча грудь. Реальний матеріал кращий в архітектурі, як підмальовочка під нього. Прагнення польоту в свіже повітря до горішніх шарів атмосфери повинно поставити перед архітектурою чергову проблему переходу до легких металів<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = Третім велетенським мистецтвом нашого часу, що виросло у зв’язку з ростом радіотехніки, є '''[[музика]]'''. Впливаючи через радіо на мільйони, вона повинна витягнути їх із звукової обмежености тональности. Велика стихія тембрального звучання стоїть ще мало розкритою звукальною країною перед слухом наших музик і слухачів.<br/>Композитори, відкрийте її! Сповніть етер і повітря звуками, не менш різноманітними і прекрасними, ніж звуки неорганізованого музикою життя. Ускладніть ритми і напишіть та ударте в нові інструменти аж за межі джазу й терменвоксу<ref name="chytomo"/>!}} {{Q|Цитата = Наше [[кіно]] хай прогонить хуторянщину глухих нечуїв і сліпих на машиновий світ естетів. Хай кіно дасть організованими шматочками живий омашинений побут радянської Америки-України, нехай виховає в масах потяг до психологічного омашинення світу. Фото, брат кіно, хай заткне провінціальну вибагливість ахрровських мрійників поезією факту<ref name="chytomo"/>.}} {{Q|Цитата = Малярство хай конструктивно оформить і подасть в оправі немузейного життя фарбу й лінію, так само як скульптура — площину і обсяг. Логічна ув’язка форм і частин твору між собою та ув’язка цілого комплексу їх форми з реальним життям — ось завдання сучасного малярства й скульптури. Для нас доцільно і прекрасно видана книжка чи розмальована кімната не менш викінчений малярський твір, ніж скульптура доцільних черевиків шахтаря чи нопівського стільця в кабінеті наркома. Нарешті, театр, що мусить найти нові методи роботи в сполуці з радіо й кіно, інакше йому прийдеться залишитись кустарним анахронізмом в добу машинового мистецького темпу й розмноженого вияву інших мистецтв для мас<ref name="chytomo"/>.}} === Про літературне угруповання «Авангард»=== {{Q|Цитата = Літературне угруповання «Авангард» не встигло міцно стати на ноги, щоби після «ганебної» ліквідації журналу продовжувати існувати в іншому вигляді, іншому колективі, іншому органі чи принаймні як спільнота митців. На відміну від «Нової генерації», письменники й художники з «Авангарду» надалі існували кожен сам по собі й уникали асоціацій із цим художнім напрямом. За винятком основоположників групи — поета Валер’яна Поліщука і художника Василя Єрмілова, які до останньої хвилини життя не відмовилися від своїх ідей і творів. І навіть у житті вони до останнього товаришували.<br/>А проте ідеї «Авангарду» відродилися у творчості наступних поколінь, пережили своїх авторів і досі надихають і живлять різні мистецькі напрями, які постали на ґрунті авангарду першої половини [[XX століття]]<ref name="chytomo"/>. |Коментар = Зі статті «Авангард» — медіаорган літературних хуліганів |Оригінал = |Автор = [[Цимбал Ярина Володимирівна|Ярина Цимбал]]}} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Тематичні статті]] [[Категорія:Літературні об'єднання України]] [[Категорія:Історія української літератури]] 0j43tux83kdu9vk9jepn9185vpwzvri 0 43089 142310 2024-11-12T20:12:32Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''І́гор Я́кович Афана́сьєв''' (17 листопада 1953, Кравченко — 1 березня 2024, [[Москва]]) — російський та український театральний режисер, драматург, Заслужений діяч мистецтв України. == Цитати == {{Q | Цитата = «В Україні маса талантів, але про них за кордоном н... 142310 wikitext text/x-wiki '''І́гор Я́кович Афана́сьєв''' (17 листопада 1953, Кравченко — 1 березня 2024, [[Москва]]) — російський та український театральний режисер, драматург, Заслужений діяч мистецтв України. == Цитати == {{Q | Цитата = «В Україні маса талантів, але про них за кордоном нічого не знають. Я намагаюся цю прогалину заповнити. Минулого року організував гастролі театру ім. І. Франка в США. Виставу «Тев’е- Тевель», в якій головну роль блискуче грає [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]], можна назвати першим успішним українським десантом за океан. Моєю другою спробою стане «Варшавська мелодія-2». На жаль, Київ перебуває в статусі провінційного міста. У зарубіжній гастрольній афіші Америки він фактично не представлений. Хоч ваші театри працюють на повну потужність. Є цікаві постановки. Але ви варитеся у власному соку. Я хочу налагодити контакти з Києвом. Адже 60% еміграції США — вихідці з України. У нас працює три канали російськомовного ТБ. Щотижня проходять гастролі московських артистів, співаків, музикантів. А де ж київські майстри?» | Коментар = про українських акторів [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Дев’ять років тому я поїхав до Америки у справах, а не в еміграцію. Абсолютно несподівано потрапив на конкурс ведучих новостворюваного Російського ТБ. Волею долі мені запропонували там попрацювати. Вдома ніщо не утримувало. Це був час розвалу в українському мистецтві. В мене у Києві не вирішувалося питання з приміщенням для Театру естради. Своїх працівників я став розпихувати по польщам, югославіям, аби люди могли елементарно жити, заробляти гроші. Частину колег забрав із собою до США. Коли мені запропонували цікаву роботу і гарну зарплатню, я погодився. Спочатку контракт був на рік. Я вів програму новин. Щодня стирчав у «телеящику». Почали упізнавати на вулицях, не можна було навіть пройти спокійно — збирав плоди популярності. Жив і працював у російськомовному середовищі. Невдовзі я перевіз сім’ю. Пізніше перейшов працювати на інший канал. А потім оформив усі необхідні папери на проживання. Разом із партнером відкрив своє телебачення. Мені не довелося пройти сувору школу емігранта. В мене відразу було «все гаразд». Хоч було багато пригод. Наприклад, був ініціатором Українського ТБ у США. Воно створювалося на основі компанії, де велося мовлення 20 мовами. Ми півтора року виходили в ефір. Уклали контракти з УТ- 1. Вклали величезні гроші в Золочіївську вежу. Обладнали її сучасною цифровою апаратурою. Забезпечили зв’язок з Америкою. Я у Києві чолом бився, спілкуючись з українськими високопоставленими чиновниками, поки зрозумів: нікому тут нічого не треба. Лечу через океан, підписую документи у пана Лешика, який очолює Національну телекомпанію України. Тиснемо один одному руки. Прилітаю до США, а мені повідомляють, що замість Лешика призначено [[Княжицький Микола Леонідович|Княжицького]]. Сідаю знову в літак. Підписую договір із ним. Не встиг повернутися додому, як нам кажуть, що тепер новий начальник — Долганов. Третій раз мій шеф не захотів летіти. Він здивовано знизив плечами, не розуміючи, як таке взагалі можливе. В Америці господарі телекомпанії не можуть мінятися протягом трьох місяців, а в Україні це нормально. Шкода, в гармидері гарна справа потонула! Якщо хтось зважиться взятися і зрушить цей телекамінь, то я готовий допомогти. Ми ж, обпікшись з УТ 1, співробітничали, і цілком успішно, з каналом СТБ. Тоді там працювали гарні хлопці. Можу пишатися, що з нашою допомогою зуміли на певний час перемогти американських піратів, які безкоштовно транслювали українські передачі, зокрема мультфільми. Українська студія анімації регулярно від нас отримувала гроші за прокат їхніх стрічок. Ми працювали зі Студією документальних фільмів. Був нормальний процес, але він не може бути одностороннім...» | Коментар = про досвід емігранта у США [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «З 1976 по 1980 я працював у Київському театрі оперети і зіграв найкращі ролі — Чарлі Чапліна, д’Артаньяна. Я не так багато акторствував, перемкнувся на режисуру. Коли театр очолив [[Бегма Володимир Володимирович (старший)|Володимир Бегма]], в Оперети з’явився шанс піднятися на більш високий рівень і піти попереду всіх інших українських музичних театрів. Бегма міг зробити його багатожанровим: ставити мюзикли, оперети, шоу. На жаль, режисера «з’їли». Багато кому не подобався його непростий характер, гострий язик. Я в цьому «поїданні» не захотів брати участі й пішов до франківців. А те, що зараз Оперета перебуває в повному застої, — природний фінал тих «ігор». Під час одного з моїх приїздів до Києва мене запросили на переговори, пропонуючи поставити п’єсу. Вихідний матеріал мені не сподобався, сюжет застарів. Я запропонував іншу чудову п’єсу. Підписали документи з дирекцією. Ми з композитором [[Поклад Ігор Дмитрович|Ігорем Покладом]] почали працювати. А через тиждень мені дзвонять — ми передумали... Зовсім інша обстановка була в театрі ім. І. Франка. Тоді художнім керівником був [[Данченко Сергій Володимирович|Сергій Данченко]]. Крім режисерського хисту, у нього був талант збирати навколо себе молодь, даючи можливість їй реалізуватися в творчості. Він підтримав [[Козьменко-Делінде Валентин Микитович|Валентина Козьменка-Делінде]], [[Малахов Віталій Юхимович|Віталія Малахова]], [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрія Жолдака]]. Виникла Мала сцена для експериментів. Якби не Данченко, моя «Конотопська відьма» ніколи не побачила б світ. До речі, цей шлягер не прийняли в Театрі оперети. А Данченко відчув, що на даному матеріалі можна створити аншлагову виставу. Я під час репетицій багато чому вчився у Сергія Володимировича. Він був майстер європейського масштабу. Пізніше, коли «Відьму» ставив в інших театрах, то в афішах писав: «постановка під керівництвом С. Данченка». Режисеру я зобов’язаний тим, що зіграв роль Енея. Несподівано захворів Анатолій Хостікоєв — прем’єр. Відмінити виставу, яка користується шаленою популярністю (перша українська фолк-опера, поставлена за поемою І. Котляревського «Енеїда»), неможливо, квитки розкупили на місяць уперед. Данченко сказав: «Треба». І я, який п’ять років не виходив на сцену як актор, почав негайно вводитися в постановку. Роль складна. Потрібно не тільки показати свій драматичний дар, а й співати, фехтувати. У той час я був у гарній спортивній формі. Через 10 днів вже вийшов на сцену. Я не копіював Толю. Він грав героя — великого і красивого. Мені ж було за 30: лисуватий чоловік — назвати такого «парубком моторним» можна з великою натяжкою. Я вигадав інший хід. Мій герой — хитрий пройдисвіт. Для Енея обидві характеристики цілком підходять». | Коментар = про київські театри в 1970-ті роки [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мене роздратовує дещо зіпсований імідж України. Шкода, що керівництво вибрало темпи розвитку, більш властиві країнам третього світу. Це коли розвиваються дуже великі капітали, з’являються окремі багаті люди, а середній клас, пенсіонери зводять кінці з кінцями, отримуючи за рабську працю мізерну зарплату. А високорозвиненою державою вважається та, де добре живе саме середньостатистичний громадянин! Хоч я оптиміст. Можливо, коли сформується клас багатих, їм захочеться мати сервіс. Значить, з’являться робочі місця у сфері обслуговування, туризму, розваг, а там, дивись, і до культури справа дійде. Це процес не одного дня. Вам, може, не видно. Я виїжджав з України на початку 90- х. Тоді неможливо було дивитися на телеекран. Ведучі розмовляли дерев’яною мовою, нагадували манекени. Нині розкуті, розмовляють органічною українською. Відчувається, що мислять нею. А скільки різноманітних цікавих програм з’явилося! Київ поступово стає європейською столицею. Мене радує, що в театрах багато глядачів. Ставляться прем’єри, працюють актори. Відчувається пульс життя. Ось тільки явищ не так багато. Але для того, щоб зробити гарний проект — потрібні гроші. Якщо держава ухвалить закони про меценатство й спонсорство — з’являться цікаві пропозиції. Я хочу, щоб із багатьма українськими виставами познайомилися зарубіжні глядачі. Спільними зусиллями ми обов’язково прорвемося». | Коментар = про перспективи розвитку України [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2024) | Оригінал = | Автор = }} e7ic30vw2k4ijax46o9j6s43t3l2ocb 142311 142310 2024-11-12T20:13:07Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 142311 wikitext text/x-wiki '''І́гор Я́кович Афана́сьєв''' (17 листопада 1953, Кравченко — 1 березня 2024, [[Москва]]) — російський та український театральний режисер, драматург, Заслужений діяч мистецтв України. == Цитати == {{Q | Цитата = «В Україні маса талантів, але про них за кордоном нічого не знають. Я намагаюся цю прогалину заповнити. Минулого року організував гастролі театру ім. І. Франка в США. Виставу «Тев’е- Тевель», в якій головну роль блискуче грає [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]], можна назвати першим успішним українським десантом за океан. Моєю другою спробою стане «Варшавська мелодія-2». На жаль, Київ перебуває в статусі провінційного міста. У зарубіжній гастрольній афіші Америки він фактично не представлений. Хоч ваші театри працюють на повну потужність. Є цікаві постановки. Але ви варитеся у власному соку. Я хочу налагодити контакти з Києвом. Адже 60% еміграції США — вихідці з України. У нас працює три канали російськомовного ТБ. Щотижня проходять гастролі московських артистів, співаків, музикантів. А де ж київські майстри?» | Коментар = про українських акторів [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Дев’ять років тому я поїхав до Америки у справах, а не в еміграцію. Абсолютно несподівано потрапив на конкурс ведучих новостворюваного Російського ТБ. Волею долі мені запропонували там попрацювати. Вдома ніщо не утримувало. Це був час розвалу в українському мистецтві. В мене у Києві не вирішувалося питання з приміщенням для Театру естради. Своїх працівників я став розпихувати по польщам, югославіям, аби люди могли елементарно жити, заробляти гроші. Частину колег забрав із собою до США. Коли мені запропонували цікаву роботу і гарну зарплатню, я погодився. Спочатку контракт був на рік. Я вів програму новин. Щодня стирчав у «телеящику». Почали упізнавати на вулицях, не можна було навіть пройти спокійно — збирав плоди популярності. Жив і працював у російськомовному середовищі. Невдовзі я перевіз сім’ю. Пізніше перейшов працювати на інший канал. А потім оформив усі необхідні папери на проживання. Разом із партнером відкрив своє телебачення. Мені не довелося пройти сувору школу емігранта. В мене відразу було «все гаразд». Хоч було багато пригод. Наприклад, був ініціатором Українського ТБ у США. Воно створювалося на основі компанії, де велося мовлення 20 мовами. Ми півтора року виходили в ефір. Уклали контракти з УТ- 1. Вклали величезні гроші в Золочіївську вежу. Обладнали її сучасною цифровою апаратурою. Забезпечили зв’язок з Америкою. Я у Києві чолом бився, спілкуючись з українськими високопоставленими чиновниками, поки зрозумів: нікому тут нічого не треба. Лечу через океан, підписую документи у пана Лешика, який очолює Національну телекомпанію України. Тиснемо один одному руки. Прилітаю до США, а мені повідомляють, що замість Лешика призначено [[Княжицький Микола Леонідович|Княжицького]]. Сідаю знову в літак. Підписую договір із ним. Не встиг повернутися додому, як нам кажуть, що тепер новий начальник — Долганов. Третій раз мій шеф не захотів летіти. Він здивовано знизив плечами, не розуміючи, як таке взагалі можливе. В Америці господарі телекомпанії не можуть мінятися протягом трьох місяців, а в Україні це нормально. Шкода, в гармидері гарна справа потонула! Якщо хтось зважиться взятися і зрушить цей телекамінь, то я готовий допомогти. Ми ж, обпікшись з УТ 1, співробітничали, і цілком успішно, з каналом СТБ. Тоді там працювали гарні хлопці. Можу пишатися, що з нашою допомогою зуміли на певний час перемогти американських піратів, які безкоштовно транслювали українські передачі, зокрема мультфільми. Українська студія анімації регулярно від нас отримувала гроші за прокат їхніх стрічок. Ми працювали зі Студією документальних фільмів. Був нормальний процес, але він не може бути одностороннім...» | Коментар = про досвід емігранта у США [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «З 1976 по 1980 я працював у Київському театрі оперети і зіграв найкращі ролі — Чарлі Чапліна, д’Артаньяна. Я не так багато акторствував, перемкнувся на режисуру. Коли театр очолив [[Бегма Володимир Володимирович (старший)|Володимир Бегма]], в Оперети з’явився шанс піднятися на більш високий рівень і піти попереду всіх інших українських музичних театрів. Бегма міг зробити його багатожанровим: ставити мюзикли, оперети, шоу. На жаль, режисера «з’їли». Багато кому не подобався його непростий характер, гострий язик. Я в цьому «поїданні» не захотів брати участі й пішов до франківців. А те, що зараз Оперета перебуває в повному застої, — природний фінал тих «ігор». Під час одного з моїх приїздів до Києва мене запросили на переговори, пропонуючи поставити п’єсу. Вихідний матеріал мені не сподобався, сюжет застарів. Я запропонував іншу чудову п’єсу. Підписали документи з дирекцією. Ми з композитором [[Поклад Ігор Дмитрович|Ігорем Покладом]] почали працювати. А через тиждень мені дзвонять — ми передумали... Зовсім інша обстановка була в театрі ім. І. Франка. Тоді художнім керівником був [[Данченко Сергій Володимирович|Сергій Данченко]]. Крім режисерського хисту, у нього був талант збирати навколо себе молодь, даючи можливість їй реалізуватися в творчості. Він підтримав [[Козьменко-Делінде Валентин Микитович|Валентина Козьменка-Делінде]], [[Малахов Віталій Юхимович|Віталія Малахова]], [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрія Жолдака]]. Виникла Мала сцена для експериментів. Якби не Данченко, моя «Конотопська відьма» ніколи не побачила б світ. До речі, цей шлягер не прийняли в Театрі оперети. А Данченко відчув, що на даному матеріалі можна створити аншлагову виставу. Я під час репетицій багато чому вчився у Сергія Володимировича. Він був майстер європейського масштабу. Пізніше, коли «Відьму» ставив в інших театрах, то в афішах писав: «постановка під керівництвом С. Данченка». Режисеру я зобов’язаний тим, що зіграв роль Енея. Несподівано захворів Анатолій Хостікоєв — прем’єр. Відмінити виставу, яка користується шаленою популярністю (перша українська фолк-опера, поставлена за поемою І. Котляревського «Енеїда»), неможливо, квитки розкупили на місяць уперед. Данченко сказав: «Треба». І я, який п’ять років не виходив на сцену як актор, почав негайно вводитися в постановку. Роль складна. Потрібно не тільки показати свій драматичний дар, а й співати, фехтувати. У той час я був у гарній спортивній формі. Через 10 днів вже вийшов на сцену. Я не копіював Толю. Він грав героя — великого і красивого. Мені ж було за 30: лисуватий чоловік — назвати такого «парубком моторним» можна з великою натяжкою. Я вигадав інший хід. Мій герой — хитрий пройдисвіт. Для Енея обидві характеристики цілком підходять». | Коментар = про київські театри в 1970-ті роки [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мене роздратовує дещо зіпсований імідж України. Шкода, що керівництво вибрало темпи розвитку, більш властиві країнам третього світу. Це коли розвиваються дуже великі капітали, з’являються окремі багаті люди, а середній клас, пенсіонери зводять кінці з кінцями, отримуючи за рабську працю мізерну зарплату. А високорозвиненою державою вважається та, де добре живе саме середньостатистичний громадянин! Хоч я оптиміст. Можливо, коли сформується клас багатих, їм захочеться мати сервіс. Значить, з’являться робочі місця у сфері обслуговування, туризму, розваг, а там, дивись, і до культури справа дійде. Це процес не одного дня. Вам, може, не видно. Я виїжджав з України на початку 90- х. Тоді неможливо було дивитися на телеекран. Ведучі розмовляли дерев’яною мовою, нагадували манекени. Нині розкуті, розмовляють органічною українською. Відчувається, що мислять нею. А скільки різноманітних цікавих програм з’явилося! Київ поступово стає європейською столицею. Мене радує, що в театрах багато глядачів. Ставляться прем’єри, працюють актори. Відчувається пульс життя. Ось тільки явищ не так багато. Але для того, щоб зробити гарний проект — потрібні гроші. Якщо держава ухвалить закони про меценатство й спонсорство — з’являться цікаві пропозиції. Я хочу, щоб із багатьма українськими виставами познайомилися зарубіжні глядачі. Спільними зусиллями ми обов’язково прорвемося». | Коментар = про перспективи розвитку України [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2024) | Оригінал = | Автор = }} [[Категорія:Українські режисери]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Українські драматурги]] r76220ibte2qlnljj8knvmlu0pnvwat 142312 142311 2024-11-12T20:13:40Z Андрій Гриценко 6500 142312 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''І́гор Я́кович Афана́сьєв''' (17 листопада 1953, Кравченко — 1 березня 2024, [[Москва]]) — російський та український театральний режисер, драматург, Заслужений діяч мистецтв України. == Цитати == {{Q | Цитата = «В Україні маса талантів, але про них за кордоном нічого не знають. Я намагаюся цю прогалину заповнити. Минулого року організував гастролі театру ім. І. Франка в США. Виставу «Тев’е- Тевель», в якій головну роль блискуче грає [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]], можна назвати першим успішним українським десантом за океан. Моєю другою спробою стане «Варшавська мелодія-2». На жаль, Київ перебуває в статусі провінційного міста. У зарубіжній гастрольній афіші Америки він фактично не представлений. Хоч ваші театри працюють на повну потужність. Є цікаві постановки. Але ви варитеся у власному соку. Я хочу налагодити контакти з Києвом. Адже 60% еміграції США — вихідці з України. У нас працює три канали російськомовного ТБ. Щотижня проходять гастролі московських артистів, співаків, музикантів. А де ж київські майстри?» | Коментар = про українських акторів [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Дев’ять років тому я поїхав до Америки у справах, а не в еміграцію. Абсолютно несподівано потрапив на конкурс ведучих новостворюваного Російського ТБ. Волею долі мені запропонували там попрацювати. Вдома ніщо не утримувало. Це був час розвалу в українському мистецтві. В мене у Києві не вирішувалося питання з приміщенням для Театру естради. Своїх працівників я став розпихувати по польщам, югославіям, аби люди могли елементарно жити, заробляти гроші. Частину колег забрав із собою до США. Коли мені запропонували цікаву роботу і гарну зарплатню, я погодився. Спочатку контракт був на рік. Я вів програму новин. Щодня стирчав у «телеящику». Почали упізнавати на вулицях, не можна було навіть пройти спокійно — збирав плоди популярності. Жив і працював у російськомовному середовищі. Невдовзі я перевіз сім’ю. Пізніше перейшов працювати на інший канал. А потім оформив усі необхідні папери на проживання. Разом із партнером відкрив своє телебачення. Мені не довелося пройти сувору школу емігранта. В мене відразу було «все гаразд». Хоч було багато пригод. Наприклад, був ініціатором Українського ТБ у США. Воно створювалося на основі компанії, де велося мовлення 20 мовами. Ми півтора року виходили в ефір. Уклали контракти з УТ- 1. Вклали величезні гроші в Золочіївську вежу. Обладнали її сучасною цифровою апаратурою. Забезпечили зв’язок з Америкою. Я у Києві чолом бився, спілкуючись з українськими високопоставленими чиновниками, поки зрозумів: нікому тут нічого не треба. Лечу через океан, підписую документи у пана Лешика, який очолює Національну телекомпанію України. Тиснемо один одному руки. Прилітаю до США, а мені повідомляють, що замість Лешика призначено [[Княжицький Микола Леонідович|Княжицького]]. Сідаю знову в літак. Підписую договір із ним. Не встиг повернутися додому, як нам кажуть, що тепер новий начальник — Долганов. Третій раз мій шеф не захотів летіти. Він здивовано знизив плечами, не розуміючи, як таке взагалі можливе. В Америці господарі телекомпанії не можуть мінятися протягом трьох місяців, а в Україні це нормально. Шкода, в гармидері гарна справа потонула! Якщо хтось зважиться взятися і зрушить цей телекамінь, то я готовий допомогти. Ми ж, обпікшись з УТ 1, співробітничали, і цілком успішно, з каналом СТБ. Тоді там працювали гарні хлопці. Можу пишатися, що з нашою допомогою зуміли на певний час перемогти американських піратів, які безкоштовно транслювали українські передачі, зокрема мультфільми. Українська студія анімації регулярно від нас отримувала гроші за прокат їхніх стрічок. Ми працювали зі Студією документальних фільмів. Був нормальний процес, але він не може бути одностороннім...» | Коментар = про досвід емігранта у США [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «З 1976 по 1980 я працював у Київському театрі оперети і зіграв найкращі ролі — Чарлі Чапліна, д’Артаньяна. Я не так багато акторствував, перемкнувся на режисуру. Коли театр очолив [[Бегма Володимир Володимирович (старший)|Володимир Бегма]], в Оперети з’явився шанс піднятися на більш високий рівень і піти попереду всіх інших українських музичних театрів. Бегма міг зробити його багатожанровим: ставити мюзикли, оперети, шоу. На жаль, режисера «з’їли». Багато кому не подобався його непростий характер, гострий язик. Я в цьому «поїданні» не захотів брати участі й пішов до франківців. А те, що зараз Оперета перебуває в повному застої, — природний фінал тих «ігор». Під час одного з моїх приїздів до Києва мене запросили на переговори, пропонуючи поставити п’єсу. Вихідний матеріал мені не сподобався, сюжет застарів. Я запропонував іншу чудову п’єсу. Підписали документи з дирекцією. Ми з композитором [[Поклад Ігор Дмитрович|Ігорем Покладом]] почали працювати. А через тиждень мені дзвонять — ми передумали... Зовсім інша обстановка була в театрі ім. І. Франка. Тоді художнім керівником був [[Данченко Сергій Володимирович|Сергій Данченко]]. Крім режисерського хисту, у нього був талант збирати навколо себе молодь, даючи можливість їй реалізуватися в творчості. Він підтримав [[Козьменко-Делінде Валентин Микитович|Валентина Козьменка-Делінде]], [[Малахов Віталій Юхимович|Віталія Малахова]], [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрія Жолдака]]. Виникла Мала сцена для експериментів. Якби не Данченко, моя «Конотопська відьма» ніколи не побачила б світ. До речі, цей шлягер не прийняли в Театрі оперети. А Данченко відчув, що на даному матеріалі можна створити аншлагову виставу. Я під час репетицій багато чому вчився у Сергія Володимировича. Він був майстер європейського масштабу. Пізніше, коли «Відьму» ставив в інших театрах, то в афішах писав: «постановка під керівництвом С. Данченка». Режисеру я зобов’язаний тим, що зіграв роль Енея. Несподівано захворів Анатолій Хостікоєв — прем’єр. Відмінити виставу, яка користується шаленою популярністю (перша українська фолк-опера, поставлена за поемою І. Котляревського «Енеїда»), неможливо, квитки розкупили на місяць уперед. Данченко сказав: «Треба». І я, який п’ять років не виходив на сцену як актор, почав негайно вводитися в постановку. Роль складна. Потрібно не тільки показати свій драматичний дар, а й співати, фехтувати. У той час я був у гарній спортивній формі. Через 10 днів вже вийшов на сцену. Я не копіював Толю. Він грав героя — великого і красивого. Мені ж було за 30: лисуватий чоловік — назвати такого «парубком моторним» можна з великою натяжкою. Я вигадав інший хід. Мій герой — хитрий пройдисвіт. Для Енея обидві характеристики цілком підходять». | Коментар = про київські театри в 1970-ті роки [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мене роздратовує дещо зіпсований імідж України. Шкода, що керівництво вибрало темпи розвитку, більш властиві країнам третього світу. Це коли розвиваються дуже великі капітали, з’являються окремі багаті люди, а середній клас, пенсіонери зводять кінці з кінцями, отримуючи за рабську працю мізерну зарплату. А високорозвиненою державою вважається та, де добре живе саме середньостатистичний громадянин! Хоч я оптиміст. Можливо, коли сформується клас багатих, їм захочеться мати сервіс. Значить, з’являться робочі місця у сфері обслуговування, туризму, розваг, а там, дивись, і до культури справа дійде. Це процес не одного дня. Вам, може, не видно. Я виїжджав з України на початку 90- х. Тоді неможливо було дивитися на телеекран. Ведучі розмовляли дерев’яною мовою, нагадували манекени. Нині розкуті, розмовляють органічною українською. Відчувається, що мислять нею. А скільки різноманітних цікавих програм з’явилося! Київ поступово стає європейською столицею. Мене радує, що в театрах багато глядачів. Ставляться прем’єри, працюють актори. Відчувається пульс життя. Ось тільки явищ не так багато. Але для того, щоб зробити гарний проект — потрібні гроші. Якщо держава ухвалить закони про меценатство й спонсорство — з’являться цікаві пропозиції. Я хочу, щоб із багатьма українськими виставами познайомилися зарубіжні глядачі. Спільними зусиллями ми обов’язково прорвемося». | Коментар = про перспективи розвитку України [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2024) | Оригінал = | Автор = }} [[Категорія:Українські режисери]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Українські драматурги]] 8f9eo01ia0xi9ze73924vc3a3nmlt3a 142313 142312 2024-11-12T20:14:03Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 142313 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''І́гор Я́кович Афана́сьєв''' (17 листопада 1953, Кравченко — 1 березня 2024, [[Москва]]) — російський та український театральний режисер, драматург, Заслужений діяч мистецтв України. == Цитати == {{Q | Цитата = «В Україні маса талантів, але про них за кордоном нічого не знають. Я намагаюся цю прогалину заповнити. Минулого року організував гастролі театру ім. І. Франка в США. Виставу «Тев’е- Тевель», в якій головну роль блискуче грає [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]], можна назвати першим успішним українським десантом за океан. Моєю другою спробою стане «Варшавська мелодія-2». На жаль, Київ перебуває в статусі провінційного міста. У зарубіжній гастрольній афіші Америки він фактично не представлений. Хоч ваші театри працюють на повну потужність. Є цікаві постановки. Але ви варитеся у власному соку. Я хочу налагодити контакти з Києвом. Адже 60% еміграції США — вихідці з України. У нас працює три канали російськомовного ТБ. Щотижня проходять гастролі московських артистів, співаків, музикантів. А де ж київські майстри?» | Коментар = про українських акторів [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Дев’ять років тому я поїхав до Америки у справах, а не в еміграцію. Абсолютно несподівано потрапив на конкурс ведучих новостворюваного Російського ТБ. Волею долі мені запропонували там попрацювати. Вдома ніщо не утримувало. Це був час розвалу в українському мистецтві. В мене у Києві не вирішувалося питання з приміщенням для Театру естради. Своїх працівників я став розпихувати по польщам, югославіям, аби люди могли елементарно жити, заробляти гроші. Частину колег забрав із собою до США. Коли мені запропонували цікаву роботу і гарну зарплатню, я погодився. Спочатку контракт був на рік. Я вів програму новин. Щодня стирчав у «телеящику». Почали упізнавати на вулицях, не можна було навіть пройти спокійно — збирав плоди популярності. Жив і працював у російськомовному середовищі. Невдовзі я перевіз сім’ю. Пізніше перейшов працювати на інший канал. А потім оформив усі необхідні папери на проживання. Разом із партнером відкрив своє телебачення. Мені не довелося пройти сувору школу емігранта. В мене відразу було «все гаразд». Хоч було багато пригод. Наприклад, був ініціатором Українського ТБ у США. Воно створювалося на основі компанії, де велося мовлення 20 мовами. Ми півтора року виходили в ефір. Уклали контракти з УТ- 1. Вклали величезні гроші в Золочіївську вежу. Обладнали її сучасною цифровою апаратурою. Забезпечили зв’язок з Америкою. Я у Києві чолом бився, спілкуючись з українськими високопоставленими чиновниками, поки зрозумів: нікому тут нічого не треба. Лечу через океан, підписую документи у пана Лешика, який очолює Національну телекомпанію України. Тиснемо один одному руки. Прилітаю до США, а мені повідомляють, що замість Лешика призначено [[Княжицький Микола Леонідович|Княжицького]]. Сідаю знову в літак. Підписую договір із ним. Не встиг повернутися додому, як нам кажуть, що тепер новий начальник — Долганов. Третій раз мій шеф не захотів летіти. Він здивовано знизив плечами, не розуміючи, як таке взагалі можливе. В Америці господарі телекомпанії не можуть мінятися протягом трьох місяців, а в Україні це нормально. Шкода, в гармидері гарна справа потонула! Якщо хтось зважиться взятися і зрушить цей телекамінь, то я готовий допомогти. Ми ж, обпікшись з УТ 1, співробітничали, і цілком успішно, з каналом СТБ. Тоді там працювали гарні хлопці. Можу пишатися, що з нашою допомогою зуміли на певний час перемогти американських піратів, які безкоштовно транслювали українські передачі, зокрема мультфільми. Українська студія анімації регулярно від нас отримувала гроші за прокат їхніх стрічок. Ми працювали зі Студією документальних фільмів. Був нормальний процес, але він не може бути одностороннім...» | Коментар = про досвід емігранта у США [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «З 1976 по 1980 я працював у Київському театрі оперети і зіграв найкращі ролі — Чарлі Чапліна, д’Артаньяна. Я не так багато акторствував, перемкнувся на режисуру. Коли театр очолив [[Бегма Володимир Володимирович (старший)|Володимир Бегма]], в Оперети з’явився шанс піднятися на більш високий рівень і піти попереду всіх інших українських музичних театрів. Бегма міг зробити його багатожанровим: ставити мюзикли, оперети, шоу. На жаль, режисера «з’їли». Багато кому не подобався його непростий характер, гострий язик. Я в цьому «поїданні» не захотів брати участі й пішов до франківців. А те, що зараз Оперета перебуває в повному застої, — природний фінал тих «ігор». Під час одного з моїх приїздів до Києва мене запросили на переговори, пропонуючи поставити п’єсу. Вихідний матеріал мені не сподобався, сюжет застарів. Я запропонував іншу чудову п’єсу. Підписали документи з дирекцією. Ми з композитором [[Поклад Ігор Дмитрович|Ігорем Покладом]] почали працювати. А через тиждень мені дзвонять — ми передумали... Зовсім інша обстановка була в театрі ім. І. Франка. Тоді художнім керівником був [[Данченко Сергій Володимирович|Сергій Данченко]]. Крім режисерського хисту, у нього був талант збирати навколо себе молодь, даючи можливість їй реалізуватися в творчості. Він підтримав [[Козьменко-Делінде Валентин Микитович|Валентина Козьменка-Делінде]], [[Малахов Віталій Юхимович|Віталія Малахова]], [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрія Жолдака]]. Виникла Мала сцена для експериментів. Якби не Данченко, моя «Конотопська відьма» ніколи не побачила б світ. До речі, цей шлягер не прийняли в Театрі оперети. А Данченко відчув, що на даному матеріалі можна створити аншлагову виставу. Я під час репетицій багато чому вчився у Сергія Володимировича. Він був майстер європейського масштабу. Пізніше, коли «Відьму» ставив в інших театрах, то в афішах писав: «постановка під керівництвом С. Данченка». Режисеру я зобов’язаний тим, що зіграв роль Енея. Несподівано захворів Анатолій Хостікоєв — прем’єр. Відмінити виставу, яка користується шаленою популярністю (перша українська фолк-опера, поставлена за поемою І. Котляревського «Енеїда»), неможливо, квитки розкупили на місяць уперед. Данченко сказав: «Треба». І я, який п’ять років не виходив на сцену як актор, почав негайно вводитися в постановку. Роль складна. Потрібно не тільки показати свій драматичний дар, а й співати, фехтувати. У той час я був у гарній спортивній формі. Через 10 днів вже вийшов на сцену. Я не копіював Толю. Він грав героя — великого і красивого. Мені ж було за 30: лисуватий чоловік — назвати такого «парубком моторним» можна з великою натяжкою. Я вигадав інший хід. Мій герой — хитрий пройдисвіт. Для Енея обидві характеристики цілком підходять». | Коментар = про київські театри в 1970-ті роки [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мене роздратовує дещо зіпсований імідж України. Шкода, що керівництво вибрало темпи розвитку, більш властиві країнам третього світу. Це коли розвиваються дуже великі капітали, з’являються окремі багаті люди, а середній клас, пенсіонери зводять кінці з кінцями, отримуючи за рабську працю мізерну зарплату. А високорозвиненою державою вважається та, де добре живе саме середньостатистичний громадянин! Хоч я оптиміст. Можливо, коли сформується клас багатих, їм захочеться мати сервіс. Значить, з’являться робочі місця у сфері обслуговування, туризму, розваг, а там, дивись, і до культури справа дійде. Це процес не одного дня. Вам, може, не видно. Я виїжджав з України на початку 90- х. Тоді неможливо було дивитися на телеекран. Ведучі розмовляли дерев’яною мовою, нагадували манекени. Нині розкуті, розмовляють органічною українською. Відчувається, що мислять нею. А скільки різноманітних цікавих програм з’явилося! Київ поступово стає європейською столицею. Мене радує, що в театрах багато глядачів. Ставляться прем’єри, працюють актори. Відчувається пульс життя. Ось тільки явищ не так багато. Але для того, щоб зробити гарний проект — потрібні гроші. Якщо держава ухвалить закони про меценатство й спонсорство — з’являться цікаві пропозиції. Я хочу, щоб із багатьма українськими виставами познайомилися зарубіжні глядачі. Спільними зусиллями ми обов’язково прорвемося». | Коментар = про перспективи розвитку України [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2024) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські режисери]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Українські драматурги]] 43uo6ncufugwecv84hyy13jrnoh35k7 142314 142313 2024-11-12T20:14:13Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 142314 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''І́гор Я́кович Афана́сьєв''' (17 листопада 1953, Кравченко — 1 березня 2024, [[Москва]]) — російський та український театральний режисер, драматург, Заслужений діяч мистецтв України. == Цитати == {{Q | Цитата = «В Україні маса талантів, але про них за кордоном нічого не знають. Я намагаюся цю прогалину заповнити. Минулого року організував гастролі театру ім. І. Франка в США. Виставу «Тев’е- Тевель», в якій головну роль блискуче грає [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]], можна назвати першим успішним українським десантом за океан. Моєю другою спробою стане «Варшавська мелодія-2». На жаль, Київ перебуває в статусі провінційного міста. У зарубіжній гастрольній афіші Америки він фактично не представлений. Хоч ваші театри працюють на повну потужність. Є цікаві постановки. Але ви варитеся у власному соку. Я хочу налагодити контакти з Києвом. Адже 60% еміграції США — вихідці з України. У нас працює три канали російськомовного ТБ. Щотижня проходять гастролі московських артистів, співаків, музикантів. А де ж київські майстри?» | Коментар = про українських акторів [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Дев’ять років тому я поїхав до Америки у справах, а не в еміграцію. Абсолютно несподівано потрапив на конкурс ведучих новостворюваного Російського ТБ. Волею долі мені запропонували там попрацювати. Вдома ніщо не утримувало. Це був час розвалу в українському мистецтві. В мене у Києві не вирішувалося питання з приміщенням для Театру естради. Своїх працівників я став розпихувати по польщам, югославіям, аби люди могли елементарно жити, заробляти гроші. Частину колег забрав із собою до США. Коли мені запропонували цікаву роботу і гарну зарплатню, я погодився. Спочатку контракт був на рік. Я вів програму новин. Щодня стирчав у «телеящику». Почали упізнавати на вулицях, не можна було навіть пройти спокійно — збирав плоди популярності. Жив і працював у російськомовному середовищі. Невдовзі я перевіз сім’ю. Пізніше перейшов працювати на інший канал. А потім оформив усі необхідні папери на проживання. Разом із партнером відкрив своє телебачення. Мені не довелося пройти сувору школу емігранта. В мене відразу було «все гаразд». Хоч було багато пригод. Наприклад, був ініціатором Українського ТБ у США. Воно створювалося на основі компанії, де велося мовлення 20 мовами. Ми півтора року виходили в ефір. Уклали контракти з УТ- 1. Вклали величезні гроші в Золочіївську вежу. Обладнали її сучасною цифровою апаратурою. Забезпечили зв’язок з Америкою. Я у Києві чолом бився, спілкуючись з українськими високопоставленими чиновниками, поки зрозумів: нікому тут нічого не треба. Лечу через океан, підписую документи у пана Лешика, який очолює Національну телекомпанію України. Тиснемо один одному руки. Прилітаю до США, а мені повідомляють, що замість Лешика призначено [[Княжицький Микола Леонідович|Княжицького]]. Сідаю знову в літак. Підписую договір із ним. Не встиг повернутися додому, як нам кажуть, що тепер новий начальник — Долганов. Третій раз мій шеф не захотів летіти. Він здивовано знизив плечами, не розуміючи, як таке взагалі можливе. В Америці господарі телекомпанії не можуть мінятися протягом трьох місяців, а в Україні це нормально. Шкода, в гармидері гарна справа потонула! Якщо хтось зважиться взятися і зрушить цей телекамінь, то я готовий допомогти. Ми ж, обпікшись з УТ 1, співробітничали, і цілком успішно, з каналом СТБ. Тоді там працювали гарні хлопці. Можу пишатися, що з нашою допомогою зуміли на певний час перемогти американських піратів, які безкоштовно транслювали українські передачі, зокрема мультфільми. Українська студія анімації регулярно від нас отримувала гроші за прокат їхніх стрічок. Ми працювали зі Студією документальних фільмів. Був нормальний процес, але він не може бути одностороннім...» | Коментар = про досвід емігранта у США [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «З 1976 по 1980 я працював у Київському театрі оперети і зіграв найкращі ролі — Чарлі Чапліна, д’Артаньяна. Я не так багато акторствував, перемкнувся на режисуру. Коли театр очолив [[Бегма Володимир Володимирович (старший)|Володимир Бегма]], в Оперети з’явився шанс піднятися на більш високий рівень і піти попереду всіх інших українських музичних театрів. Бегма міг зробити його багатожанровим: ставити мюзикли, оперети, шоу. На жаль, режисера «з’їли». Багато кому не подобався його непростий характер, гострий язик. Я в цьому «поїданні» не захотів брати участі й пішов до франківців. А те, що зараз Оперета перебуває в повному застої, — природний фінал тих «ігор». Під час одного з моїх приїздів до Києва мене запросили на переговори, пропонуючи поставити п’єсу. Вихідний матеріал мені не сподобався, сюжет застарів. Я запропонував іншу чудову п’єсу. Підписали документи з дирекцією. Ми з композитором [[Поклад Ігор Дмитрович|Ігорем Покладом]] почали працювати. А через тиждень мені дзвонять — ми передумали... Зовсім інша обстановка була в театрі ім. І. Франка. Тоді художнім керівником був [[Данченко Сергій Володимирович|Сергій Данченко]]. Крім режисерського хисту, у нього був талант збирати навколо себе молодь, даючи можливість їй реалізуватися в творчості. Він підтримав [[Козьменко-Делінде Валентин Микитович|Валентина Козьменка-Делінде]], [[Малахов Віталій Юхимович|Віталія Малахова]], [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрія Жолдака]]. Виникла Мала сцена для експериментів. Якби не Данченко, моя «Конотопська відьма» ніколи не побачила б світ. До речі, цей шлягер не прийняли в Театрі оперети. А Данченко відчув, що на даному матеріалі можна створити аншлагову виставу. Я під час репетицій багато чому вчився у Сергія Володимировича. Він був майстер європейського масштабу. Пізніше, коли «Відьму» ставив в інших театрах, то в афішах писав: «постановка під керівництвом С. Данченка». Режисеру я зобов’язаний тим, що зіграв роль Енея. Несподівано захворів Анатолій Хостікоєв — прем’єр. Відмінити виставу, яка користується шаленою популярністю (перша українська фолк-опера, поставлена за поемою І. Котляревського «Енеїда»), неможливо, квитки розкупили на місяць уперед. Данченко сказав: «Треба». І я, який п’ять років не виходив на сцену як актор, почав негайно вводитися в постановку. Роль складна. Потрібно не тільки показати свій драматичний дар, а й співати, фехтувати. У той час я був у гарній спортивній формі. Через 10 днів вже вийшов на сцену. Я не копіював Толю. Він грав героя — великого і красивого. Мені ж було за 30: лисуватий чоловік — назвати такого «парубком моторним» можна з великою натяжкою. Я вигадав інший хід. Мій герой — хитрий пройдисвіт. Для Енея обидві характеристики цілком підходять». | Коментар = про київські театри в 1970-ті роки [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мене роздратовує дещо зіпсований імідж України. Шкода, що керівництво вибрало темпи розвитку, більш властиві країнам третього світу. Це коли розвиваються дуже великі капітали, з’являються окремі багаті люди, а середній клас, пенсіонери зводять кінці з кінцями, отримуючи за рабську працю мізерну зарплату. А високорозвиненою державою вважається та, де добре живе саме середньостатистичний громадянин! Хоч я оптиміст. Можливо, коли сформується клас багатих, їм захочеться мати сервіс. Значить, з’являться робочі місця у сфері обслуговування, туризму, розваг, а там, дивись, і до культури справа дійде. Це процес не одного дня. Вам, може, не видно. Я виїжджав з України на початку 90- х. Тоді неможливо було дивитися на телеекран. Ведучі розмовляли дерев’яною мовою, нагадували манекени. Нині розкуті, розмовляють органічною українською. Відчувається, що мислять нею. А скільки різноманітних цікавих програм з’явилося! Київ поступово стає європейською столицею. Мене радує, що в театрах багато глядачів. Ставляться прем’єри, працюють актори. Відчувається пульс життя. Ось тільки явищ не так багато. Але для того, щоб зробити гарний проект — потрібні гроші. Якщо держава ухвалить закони про меценатство й спонсорство — з’являться цікаві пропозиції. Я хочу, щоб із багатьма українськими виставами познайомилися зарубіжні глядачі. Спільними зусиллями ми обов’язково прорвемося». | Коментар = про перспективи розвитку України [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2024) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-А]] [[Категорія:Українські режисери]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Українські драматурги]] ivkhheimbzniyvw5cprqvw6wcza1z65 142315 142314 2024-11-12T20:18:56Z Андрій Гриценко 6500 142315 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''І́гор Я́кович Афана́сьєв''' (17 листопада 1953, Кравченко&nbsp;— 1 березня 2024, [[Москва]])&nbsp;— російський та український театральний режисер, драматург, Заслужений діяч мистецтв України. == Цитати == {{Q | Цитата = «В Україні маса талантів, але про них за кордоном нічого не знають. Я намагаюся цю прогалину заповнити. Минулого року організував гастролі театру ім. І. Франка в США. Виставу «Тев’е- Тевель», в якій головну роль блискуче грає [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]], можна назвати першим успішним українським десантом за океан. Моєю другою спробою стане «Варшавська мелодія-2». На жаль, Київ перебуває в статусі провінційного міста. У зарубіжній гастрольній афіші Америки він фактично не представлений. Хоч ваші театри працюють на повну потужність. Є цікаві постановки. Але ви варитеся у власному соку. Я хочу налагодити контакти з Києвом. Адже 60% еміграції США — вихідці з України. У нас працює три канали російськомовного ТБ. Щотижня проходять гастролі московських артистів, співаків, музикантів. А де ж київські майстри?» | Коментар = про українських акторів [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Дев’ять років тому я поїхав до Америки у справах, а не в еміграцію. Абсолютно несподівано потрапив на конкурс ведучих новостворюваного Російського ТБ. Волею долі мені запропонували там попрацювати. Вдома ніщо не утримувало. Це був час розвалу в українському мистецтві. В мене у Києві не вирішувалося питання з приміщенням для Театру естради. Своїх працівників я став розпихувати по польщам, югославіям, аби люди могли елементарно жити, заробляти гроші. Частину колег забрав із собою до США. Коли мені запропонували цікаву роботу і гарну зарплатню, я погодився. Спочатку контракт був на рік. Я вів програму новин. Щодня стирчав у «телеящику». Почали упізнавати на вулицях, не можна було навіть пройти спокійно — збирав плоди популярності. Жив і працював у російськомовному середовищі. Невдовзі я перевіз сім’ю. Пізніше перейшов працювати на інший канал. А потім оформив усі необхідні папери на проживання. Разом із партнером відкрив своє телебачення. Мені не довелося пройти сувору школу емігранта. В мене відразу було «все гаразд». Хоч було багато пригод. Наприклад, був ініціатором Українського ТБ у США. Воно створювалося на основі компанії, де велося мовлення 20 мовами. Ми півтора року виходили в ефір. Уклали контракти з УТ- 1. Вклали величезні гроші в Золочіївську вежу. Обладнали її сучасною цифровою апаратурою. Забезпечили зв’язок з Америкою. Я у Києві чолом бився, спілкуючись з українськими високопоставленими чиновниками, поки зрозумів: нікому тут нічого не треба. Лечу через океан, підписую документи у пана Лешика, який очолює Національну телекомпанію України. Тиснемо один одному руки. Прилітаю до США, а мені повідомляють, що замість Лешика призначено [[Княжицький Микола Леонідович|Княжицького]]. Сідаю знову в літак. Підписую договір із ним. Не встиг повернутися додому, як нам кажуть, що тепер новий начальник — Долганов. Третій раз мій шеф не захотів летіти. Він здивовано знизив плечами, не розуміючи, як таке взагалі можливе. В Америці господарі телекомпанії не можуть мінятися протягом трьох місяців, а в Україні це нормально. Шкода, в гармидері гарна справа потонула! Якщо хтось зважиться взятися і зрушить цей телекамінь, то я готовий допомогти. Ми ж, обпікшись з УТ 1, співробітничали, і цілком успішно, з каналом СТБ. Тоді там працювали гарні хлопці. Можу пишатися, що з нашою допомогою зуміли на певний час перемогти американських піратів, які безкоштовно транслювали українські передачі, зокрема мультфільми. Українська студія анімації регулярно від нас отримувала гроші за прокат їхніх стрічок. Ми працювали зі Студією документальних фільмів. Був нормальний процес, але він не може бути одностороннім...» | Коментар = про досвід емігранта у США [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «З 1976 по 1980 я працював у Київському театрі оперети і зіграв найкращі ролі — Чарлі Чапліна, д’Артаньяна. Я не так багато акторствував, перемкнувся на режисуру. Коли театр очолив [[Бегма Володимир Володимирович (старший)|Володимир Бегма]], в Оперети з’явився шанс піднятися на більш високий рівень і піти попереду всіх інших українських музичних театрів. Бегма міг зробити його багатожанровим: ставити мюзикли, оперети, шоу. На жаль, режисера «з’їли». Багато кому не подобався його непростий характер, гострий язик. Я в цьому «поїданні» не захотів брати участі й пішов до франківців. А те, що зараз Оперета перебуває в повному застої, — природний фінал тих «ігор». Під час одного з моїх приїздів до Києва мене запросили на переговори, пропонуючи поставити п’єсу. Вихідний матеріал мені не сподобався, сюжет застарів. Я запропонував іншу чудову п’єсу. Підписали документи з дирекцією. Ми з композитором [[Поклад Ігор Дмитрович|Ігорем Покладом]] почали працювати. А через тиждень мені дзвонять — ми передумали... Зовсім інша обстановка була в театрі ім. І. Франка. Тоді художнім керівником був [[Данченко Сергій Володимирович|Сергій Данченко]]. Крім режисерського хисту, у нього був талант збирати навколо себе молодь, даючи можливість їй реалізуватися в творчості. Він підтримав [[Козьменко-Делінде Валентин Микитович|Валентина Козьменка-Делінде]], [[Малахов Віталій Юхимович|Віталія Малахова]], [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрія Жолдака]]. Виникла Мала сцена для експериментів. Якби не Данченко, моя «Конотопська відьма» ніколи не побачила б світ. До речі, цей шлягер не прийняли в Театрі оперети. А Данченко відчув, що на даному матеріалі можна створити аншлагову виставу. Я під час репетицій багато чому вчився у Сергія Володимировича. Він був майстер європейського масштабу. Пізніше, коли «Відьму» ставив в інших театрах, то в афішах писав: «постановка під керівництвом С. Данченка». Режисеру я зобов’язаний тим, що зіграв роль Енея. Несподівано захворів Анатолій Хостікоєв — прем’єр. Відмінити виставу, яка користується шаленою популярністю (перша українська фолк-опера, поставлена за поемою І. Котляревського «Енеїда»), неможливо, квитки розкупили на місяць уперед. Данченко сказав: «Треба». І я, який п’ять років не виходив на сцену як актор, почав негайно вводитися в постановку. Роль складна. Потрібно не тільки показати свій драматичний дар, а й співати, фехтувати. У той час я був у гарній спортивній формі. Через 10 днів вже вийшов на сцену. Я не копіював Толю. Він грав героя — великого і красивого. Мені ж було за 30: лисуватий чоловік — назвати такого «парубком моторним» можна з великою натяжкою. Я вигадав інший хід. Мій герой — хитрий пройдисвіт. Для Енея обидві характеристики цілком підходять». | Коментар = про київські театри в 1970-ті роки [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2003) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мене роздратовує дещо зіпсований імідж України. Шкода, що керівництво вибрало темпи розвитку, більш властиві країнам третього світу. Це коли розвиваються дуже великі капітали, з’являються окремі багаті люди, а середній клас, пенсіонери зводять кінці з кінцями, отримуючи за рабську працю мізерну зарплату. А високорозвиненою державою вважається та, де добре живе саме середньостатистичний громадянин! Хоч я оптиміст. Можливо, коли сформується клас багатих, їм захочеться мати сервіс. Значить, з’являться робочі місця у сфері обслуговування, туризму, розваг, а там, дивись, і до культури справа дійде. Це процес не одного дня. Вам, може, не видно. Я виїжджав з України на початку 90- х. Тоді неможливо було дивитися на телеекран. Ведучі розмовляли дерев’яною мовою, нагадували манекени. Нині розкуті, розмовляють органічною українською. Відчувається, що мислять нею. А скільки різноманітних цікавих програм з’явилося! Київ поступово стає європейською столицею. Мене радує, що в театрах багато глядачів. Ставляться прем’єри, працюють актори. Відчувається пульс життя. Ось тільки явищ не так багато. Але для того, щоб зробити гарний проект — потрібні гроші. Якщо держава ухвалить закони про меценатство й спонсорство — з’являться цікаві пропозиції. Я хочу, щоб із багатьма українськими виставами познайомилися зарубіжні глядачі. Спільними зусиллями ми обов’язково прорвемося». | Коментар = про перспективи розвитку України [https://day.kyiv.ua/article/kultura/ihor-afanasyev-sovok-po-amerykansky Ігор Афанасьєв — «совок» по-американськи] (20 лютого 2024) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-А]] [[Категорія:Українські режисери]] [[Категорія:Українські журналісти]] [[Категорія:Українські драматурги]] 5kgvpkk43v3a94acjogktajj4jmmm32