1984 (роман)

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіцитати</sitename>
    <dbname>ukwikiquote</dbname>
    <base>https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.44.0-wmf.6</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіцитати</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіцитат</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>1984 (роман)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2687</id>
    <revision>
      <id>143146</id>
      <parentid>98882</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:05:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143146</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5404" sha1="s2im01v9cukpb5g6tcizgnt1nbxedbv" xml:space="preserve">{{Wikipedia}}
[[File:1984-Big-Brother.jpg|thumb|]]

'''«1984»''' (відомий також під назвою '''Тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий''') — роман-антиутопія англійського письменника [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], опублікований 1949 року. Роман розповідає історію Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Міністерство Миру займається війною, Міністерство Правди — брехнею, Міністерство Любові — тортурами, а Міністерство Достатку — [морить] голодом.
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина II, Глава IX — Глава I книги Гольдштайна
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
 | Цитата   = Ідеали, встановлені Партією, були чимось величезним, жахливим і блискітливим — світ сталі і бетону, жахливих походів військ і страхітливої зброї — нація воїнів і фанатиків, що маршують уперед у досконалій єдності, усі думають однакові думки, носять однаковий одяг і кричать однакові гасла, безупинно працюють, боряться, святкують, піддаються гонінням — триста мільйонів людей і усі з однаковим обличчям.
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина I, Глава VII
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
 | Цитата   = Партія прагне влади повністю задля власної користі… Ми відмінні від усіх олігархій минулого у тому, що ми знаємо, що ми робимо.
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина III, Глава III
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
 | Цитата   = Німецькі нацисти і російські комуністи […] ніколи не мали хоробрості, щоб визнати власні мотиви.
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина III, Глава III
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
 | Цитата   = Мета тортур — тортури. Мета влади — [[влада]].
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина III, Глава III
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
|Цитата = Старший брат пильнує за тобою
|Оригінал = 
|Коментар = 
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = [[Війна]] - це мир
Свобода - це рабство
Неуцтво - це сила
|Оригінал = 
|Коментар = гасло Партії
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Хто контролює минуле, той контролює майбутнє; хто контролює теперішнє, той контролює минуле.
|Оригінал = 
|Коментар = гасло Партії
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Свобода - це можливість сказати, що два плюс два буде чотири. Якщо це можливо, то з цього випливає все інше.{{sfn|1984|2015|с=81}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина I, Розділ 7
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Перебування у меншості, хай навіть ця меншість складається з тебе одного, не робить тебе божевільним.{{sfn|1984|2015|с=206}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина II, Розділ 9
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Здоровий глузд непідвладний статистиці.{{sfn|1984|2015|с=206}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина II, Розділ 9
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Нелегко зберігати непроникний вираз обличчя, коли ти не знаєш, як воно зараз виглядає.{{sfn|1984|2015|с=265}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина III, Розділ 4
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Коли потрібно зберегти таємницю, то мусиш ховати її навіть від себе.{{sfn|1984|2015|с=265}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина III, Розділ 4
|Автор = 
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Orwell, George (1984). In Davison, Peter. Nineteen Eighty-Four: The Facsimile Manuscript (Hardcover). London, United Kingdom: Secker and Warburg. ISBN 0-436-35022-X.

* {{книга|назва=1984|автор=Джордж Орвелл|видавництво=Видавництво Жупанського|рік=2015|isbn=9789662355574|ref=1984}}
[[Категорія:Англійські романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Великої Британії]]

[[nl:George Orwell]]</text>
      <sha1>s2im01v9cukpb5g6tcizgnt1nbxedbv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143150</id>
      <parentid>143146</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:06:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143150</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5447" sha1="9279txmubcg49f9ptb15gzy64pi2rns" xml:space="preserve">{{Wikipedia}}
[[File:1984-Big-Brother.jpg|thumb|]]

'''«1984»''' (відомий також під назвою '''Тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий''') — роман-антиутопія англійського письменника [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], опублікований 1949 року. Роман розповідає історію Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Міністерство Миру займається війною, Міністерство Правди — брехнею, Міністерство Любові — тортурами, а Міністерство Достатку — [морить] голодом.
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина II, Глава IX — Глава I книги Гольдштайна
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
 | Цитата   = Ідеали, встановлені Партією, були чимось величезним, жахливим і блискітливим — світ сталі і бетону, жахливих походів військ і страхітливої зброї — нація воїнів і фанатиків, що маршують уперед у досконалій єдності, усі думають однакові думки, носять однаковий одяг і кричать однакові гасла, безупинно працюють, боряться, святкують, піддаються гонінням — триста мільйонів людей і усі з однаковим обличчям.
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина I, Глава VII
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
 | Цитата   = Партія прагне влади повністю задля власної користі… Ми відмінні від усіх олігархій минулого у тому, що ми знаємо, що ми робимо.
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина III, Глава III
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
 | Цитата   = Німецькі нацисти і російські комуністи […] ніколи не мали хоробрості, щоб визнати власні мотиви.
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина III, Глава III
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
 | Цитата   = Мета тортур — тортури. Мета влади — [[влада]].
 | Автор    = 
 | Коментар = Частина III, Глава III
 | Оригінал = 
 }}
{{Q
|Цитата = Старший брат пильнує за тобою
|Оригінал = 
|Коментар = 
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = [[Війна]] - це мир
Свобода - це рабство
Неуцтво - це сила
|Оригінал = 
|Коментар = гасло Партії
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Хто контролює минуле, той контролює майбутнє; хто контролює теперішнє, той контролює минуле.
|Оригінал = 
|Коментар = гасло Партії
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Свобода - це можливість сказати, що два плюс два буде чотири. Якщо це можливо, то з цього випливає все інше.{{sfn|1984|2015|с=81}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина I, Розділ 7
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Перебування у меншості, хай навіть ця меншість складається з тебе одного, не робить тебе божевільним.{{sfn|1984|2015|с=206}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина II, Розділ 9
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Здоровий глузд непідвладний статистиці.{{sfn|1984|2015|с=206}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина II, Розділ 9
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Нелегко зберігати непроникний вираз обличчя, коли ти не знаєш, як воно зараз виглядає.{{sfn|1984|2015|с=265}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина III, Розділ 4
|Автор = 
}}
{{Q
|Цитата = Коли потрібно зберегти таємницю, то мусиш ховати її навіть від себе.{{sfn|1984|2015|с=265}}
|Оригінал = 
|Коментар = Частина III, Розділ 4
|Автор = 
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Orwell, George (1984). In Davison, Peter. Nineteen Eighty-Four: The Facsimile Manuscript (Hardcover). London, United Kingdom: Secker and Warburg. ISBN 0-436-35022-X.

* {{книга|назва=1984|автор=Джордж Орвелл|видавництво=Видавництво Жупанського|рік=2015|isbn=9789662355574|ref=1984}}
[[Категорія:Англійські романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Великої Британії]]
[[Категорія:Антиутопії]]
[[nl:George Orwell]]</text>
      <sha1>9279txmubcg49f9ptb15gzy64pi2rns</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Атлант розправив плечі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3618</id>
    <revision>
      <id>143151</id>
      <parentid>129135</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:06:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Посилання */</comment>
      <origin>143151</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13664" sha1="nr7y7nscuyr5chi8in3y8q7sy65z3kg" xml:space="preserve">{{Wikipedia}}
'''Атла́нт розпра́вив пле́чі''' ({{lang-en|Atlas Shrugged}}) — роман американської письменниці [[Айн Ренд]], уперше надрукований в 1957 році в США. Це четвертий, найдовший, та останній її роман, який вона вважала своїм [[w:magnum opus|magnum opus]] в художній літературі.

== Загальні ==
* Хто такий Джон Гальт?
* Протиріч не існує. Кожного разу, коли здається, що виникло протиріччя, перевір передумови&amp;nbsp;— одна з них не вірна.
* Зло недієздатне і не має сил, за вийнятком того, що ми дозволяємо забрати від себе.
* Зло в світі існує лише через той дозвіл, який ти йому даєш.
* Століттями боротьба за мораль точилась між тими, хто казав що твоє життя належить Богові, й тими, хто казав що сусідові&amp;nbsp;— між тими, хто вважав самопожертву заради привідів на небі добром, й тими, хто казав що самопожертва заради неповноцінних на Землі це добро. Та ніхто не казав, що твоє життя належить тобі, і добро&amp;nbsp;— це жити своїм життям.
* Робін Гуд крав у багатих і віддавав бідним. Я ж краду в бідних та віддаю багатим, точніше, краду в злиденних крадіїв та повертаю працьовитим багатіям.
* Поки люди не зрозуміють, що Робін Гуд є найбільш аморальним та мерзенним з усіх легендарних героїв, не буде на землі справедливості і не буде в людства надії на виживання.
* Якби ти побачив Атланта, титана, котрий тримає весь Світ на своїх плечах, якби побачив як він стоїть, і кров стікає по його грудях, його коліна прогинаються під нелюдською вагою, його руки тремтять але все ж таки намагаються втримати Світ на рештках своїх сил, і чим дужче він тримає, тим тяжче тисне Світ на його плечі&amp;nbsp;— що ти б йому порадив?
*:— Не знаю. Що може він зробити? Що б ти йому порадив?
*:— Розправити плечі.
* Якщо не залишилось жодних принципів — а я думаю, що Док має рацію, оскільки принципів більше нема&amp;nbsp;— якщо не залишилось жодних правил гри, і все це&amp;nbsp;— лише питання того, хто кого пограбує&amp;nbsp;— тоді я маю більше голосів ніж купа вас, бо працівників завжди більше, ніж працедавців, і не забувайте це, хлопчата!
*: -- Кінан, лідер профспілки залізничників.
* «Невже Ви подумали, що нам треба виконання цих законів?», сказав доктор Феріс. «Нам треба, аби їх порушували. Зрозумійте, ви маєте справу не з купкою бойскаутів... Нам треба влада, і ми прагнемо її... Неможливо правити невинними людьми. Єдина сила, яку має уряд, це переслідування злочинців. Однак, коли злочинців недостатньо, то треба їх створити. Стільки різних речей оголошують поза законом, що стає неможливо жити не порушивши закон. Кому потрібна законослухняна нація? Кому там що треба? Але створіть закони виконання, реалізація та об'єктивна інтерпретація яких неможлива&amp;nbsp;— і ви створите націю злодіїв&amp;nbsp;— і тоді ви можете тиснути на провину. Це і є система, містер Рeрден, це і є гра, і одразу, як ви це усвідомите, з вами буде легше мати справу.
* Наша мета була не виробництво техніки, а створення добра.
* Наш план? Ми втілили в життя шляхетне правило: від кожного за здібностями, кожному за потребами.
* Пам'ятай його&amp;nbsp;— добре його запам'ятай&amp;nbsp;— не часто можна побачити абсолютне зло&amp;nbsp;— дивись на нього, і колись ти знайдеш слова, аби описати його суть...

== Франциско д'Анконіа ==
Деякі промови та вислови Франциско д'Анконіа:

* Франциско, який тип людей найганебніший?
*: -Люди без мети
* Я не знаю, чому ви називаєте мою поведінку гнилою. Мені здавалось, що її буде визнано чесною спробою втілення у життя того, у що вірить весь світ. Хіба всі не вірять в те, що егоїзм&amp;nbsp;— це зло? Я не був егоїстичним по відношенню до цих копалень. Хіба не є злом переслідування особистої вигоди? В мене взагалі не було жодного особистого інтересу в цьому проекті. Хіба не є злом прагнення прибутку? Я не працював на прибуток - а навпаки, зазнав збитків. Хіба всі не погоджуються з тим, що мета існування промислового підприємства не виробництво, а забезпечення гідного життя працівників? Копальні Сан Себастьяна були найуспішнішим проектом в історії промисловості: вони не давали міді, проте забезпечили своїх працівників таким життям, якого б вони не досягли за все своє життя, як вони мали за день роботи, яку вони не здатні виконати. Хіба не вважається, що власник підприємства - паразит та експлуататор, що працівники виконують всю роботу та створюють продукт? Я нікого не експлуатував. Я не обтяжував копальні Сан Себастьяна своєю безглуздою присутністю; я залишив їх в руках людей, які щось значать. Я не оцінював людей з такою властивістю. Я віддав керівництво фахівцю з гірничої справи. Він не був гарним спеціалістом, але йому дуже була потрібна ця робота. А хіба не вважається, що при наймі на роботу важить потреба людини в робочому місці, а не її здібності? Хіба всі не вірять, що аби отримати щось, треба його просто захотіти? Я виконав кожну моральну настанову нашого часу. Я очікував схвалення та визнання. Я не розумію, чому мене проклинають.
*: ст. 143.

* ...в житті важить лише те, як добре ти виконуєш свою роботу. Решта залежатиме від цього. Це єдине мірило людського єства. Всі етичні принципи, що їх намагаються запхнути тобі в горлянку,- розмінна монета, підсунута шахраями, щоб обібрати людей, вкрасти їхні чесноти. Єдина система моралі, золотий стандарт - це принцип компетентності.

=== Промова про гроші ===
* Багатство&amp;nbsp;— наслідок здатності людини мислити.

* Хіба винахідник двигуна робить гроші за рахунок тих, хто не зміг його створити?

* Біжи геть від того, хто каже що гроші&amp;nbsp;— це зло. Таке твердження&amp;nbsp;— пожежний дзвін про наближення мародера.

* Стеж за грошима. Гроші, це барометр гідності суспільства. Коли ти бачиш, що торгівля здійснюється не за згодою, а з примусу, коли для того, щоб виробляти треба просити дозволу від тих, хто нічого не виробляє, коли гроші йдуть до тих, хто має справу не з товаром а з покровительством, коли люди стають багатшими через хабарництво та блат а не чесною працею, а закони не захищають тебе від них а їх від тебе, коли корупція заохочується а чесність стає самопожертвою, можеш бути впевненим, що таке суспільство приречене. Гроші настільки шляхетна річ, що вони не змагаються зі зброєю і не укладають угод з жорстокістю. Вони не дозволять вижити країні на половину власності, на половину мародерства.

* Дозвольте дати пораду як розпізнати характер людини: той, хто проклинає гроші, отримав їх не чесно; той, хто поважає гроші, заробив їх.

* То ви вважаєте, що гроші — це корінь всього зла?… Чи запитували ви себе, що є джерелом грошей? Гроші — це засіб обміну, який не може існувати без товарів, вироблених тими, хто здатен виробляти. Гроші — це матеріальна форма принципу, що люди, котрі бажають мати один з одним справу повинні торгувати цінне на цінне. Гроші — не засіб жебраків, котрі слізьми вимагають твою [[власність]], або мародерів, котрі відбирають її силою. Гроші стають можливими завдяки тим, хто працює та виготовляє продукт. Чи це ви вважаєте злом?… Ні океан сліз, ні вся зброя світу не здатна перетворити цю купу паперу в гаманці на хліб, необхідний аби вижити завтра… Щойно серед людей з'являються руйнівники, вони починають з нищення грошей, оскільки гроші — це захист людини та моральна основа існування. Руйнівники відбирають золото і натомість залишають його власникам купу підроблених паперів. Це знищує всі об'єктивні стандарти і віддає людей у владу якогось правителя, котрий встановлює цінності… Папір — це обіцянка на багатство, що не існує, підтримується зброєю на того, хто має його виготовити. Папір, це чек, виписаний легальними мародерами на рахунок, який їм не належить: на здібність жертв. Чекайте на день, коли буде записано: 'Рахунок порожній.'

== Посилання ==
[https://rozumitilo.blogspot.com/2019/01/1.html Rozumitilo: Для розуму, душі і тіла]

[[Категорія:Фантастичні романи США]]</text>
      <sha1>nr7y7nscuyr5chi8in3y8q7sy65z3kg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Голова професора Доуеля</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4577</id>
    <revision>
      <id>143127</id>
      <parentid>99191</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:54:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143127</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5867" sha1="g5krix17uetrp9mc8kq3cbd14il9jny" xml:space="preserve">«'''Голова професора Доуеля'''» (рос. ''Голова профессора Доуэля'') — фантастичний пригодницький роман російського радянського письменника-фантаста [[Олександр Романович Бєляєв|Олександра Бєляєва]], один з найвідоміших творів письменника.

== Цитати ==
{{Q|Ви вмієте мовчати? Всі жінки балакучі. Ви жінка — це погано. Ви красиві — це ще гірше… Красива жінка — жінка вдвічі. Отже, подвійно володіє і жіночими недоліками. У вас може бути чоловік, друг, жених. І тоді всі таємниці до біса.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Вы умеете молчать? Все женщины болтливы. Вы женщина — это плохо. Вы красивы — это еще хуже… Красивая женщина — женщина вдвойне. Значит, вдвойне обладает и женскими недостатками. У вас может быть муж, друг, жених. И тогда все тайны к черту.}}
{{Q|Все моє життя було присвячене науці. Нехай же науці послужить і моя смерть.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Вся моя жизнь была посвящена науке. Пусть же науке послужит и моя смерть.}}
{{Q|Ви знаєте, що коли людина помирає, то органи його почуттів згасають не одночасно. Спочатку людина втрачає почуття смаку, потім гасне його зір, потім слух.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Вы знаете, что когда человек умирает, то органы его чувств угасают не одновременно. Сначала человек теряет чувство вкуса, потом гаснет его зрение, потом слух.}}
{{Q|Штучні запахи не могли б мені замінити натуральних. Запах парфумів «Роза» замість квітки? Це так само мало задовольнило б мене, як голодного запах паштету без паштету.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Искусственные запахи не могли бы мне заменить натуральных. Запах духов «Роза» вместо цветка? Это так же мало удовлетворило бы меня, как голодного запах паштета без паштета.}}
{{Q|… місто, цей сучасний [[Молох (міфологія)|молох]], вимагає щоденних людських жертв.|Автор=|Коментар=|Оригінал=… город, этот современный молох, требует ежедневных человеческих жертв.}}
{{Q|Жінка без тіла. Це гірше, ніж чоловік без голови.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Женщина без тела. Это хуже, чем мужчина без головы.}}
{{Q|Багато жінок шкодують про те, що вони не народилися чоловіком… Це, напевно, такі жінки, на яких чоловіки не звертали ніякої уваги.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Многие женщины сожалеют о том, что они не родились мужчиной… Это, наверное, такие женщины, на которых мужчины не обращали никакого внимания.}}
{{Q|Якщо доброчесність не може тріумфувати, то, принаймні, порок повинен бути покараний.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Если добродетель не может торжествовать, то, по крайней мере, порок должен быть наказан.}}
{{Q|Хворі… з потускнілою свідомістю були заглиблені у себе, відрізані від зовнішнього світу, на який дивилися невидющими очима.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Больные… с померкнувшим сознанием были углублены в себя, отрезаны от внешнего мира, на который смотрели невидящими глазами.}}
{{Q|Правдивість — поганий об'єкт для іронії…|Автор=|Коментар=|Оригінал=Правдивость — плохой объект для иронии…}}
{{Q|Ті гарні, які не знають про невідоме.|Автор=|Коментар=|Оригінал=Те хороши, которые не знают о неведомом.}}
{{Q|Ви не зломщик. Це теж мистецтво не мале…|Автор=|Коментар=|Оригінал=Вы не взломщик. Это тоже искусство не малое…}}

== Джерела ==
* [http://www.livelib.ru/book/1000269001/quotes Цитати з книги Голова професора Доуеля]{{ref-ru}}

[[Категорія:Фантастичні романи]]
[[Категорія:Олександр Романович Бєляєв]]</text>
      <sha1>g5krix17uetrp9mc8kq3cbd14il9jny</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Двадцять тисяч льє під водою</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4797</id>
    <revision>
      <id>143137</id>
      <parentid>88908</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:00:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143137</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2889" sha1="ane8lsan5gewmc9e86dsfmah2feqvkd" xml:space="preserve">[[Файл:20000 squid Nautilus door.jpg|міні|праворуч|200пкс|Обкладинка книги]]
'''Двадцять тисяч льє під водою''' (фр. ''Vingst mille lieus sous les mers'') — науково-фантастичний пригодницький роман [[Жуль Верн|Жуля Верна]].

== Цитати ==
{{Q
| Цитата   = Можна йти наперекір законам людським, але не можна опиратися законам природи.
| Автор    = капітан Немо
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}
{{Q
| Цитата   = Він сильний, ваш капітан. Але — тисяча чортів! — Не сильніше ж він природи! А там, де сама природа нам покладена межа, волею-неволею треба зупинитися.
| Автор    = Нед Ленд
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}
{{Q
| Цитата   = Істина залишається істиною для всіх!
| Автор    = капітан Немо
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}
{{Q
| Цитата   = Гравець шкодує звичайно не про програш, а про крах надій на виграш.
| Автор    = професор Ароннакс
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}
{{Q
| Цитата   = Я не жалкую, що мені довелося зробити підводну подорож. Я буду згадувати про неї з задоволенням, але для цього треба, щоб вона скінчилося.
| Автор    = Нед Ленд
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}
{{Q
| Цитата   = Творча сила природи все ж таки перевищує руйнівні інстинкти людини.
| Автор    = професор Ароннакс
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}
{{Q
| Цитата   = І ви дивуєтеся, пане професоре, що, ступивши на землю в будь-якій частині земної кулі, ви зустрічаєте дикунів? Дикуни! Та де ж їх немає? І чим ці люди, яких ви називаєте дикунами, гірше за інших?
| Автор    = капітан Немо
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}

== Джерела ==
{{Вікіпедія}}
* [http://citaty.info/book/zhyul-vern-dvadcat-tysyach-le-pod-vodoi «Двадцять тисяч льє під водою»] на сайті [http://citaty.info/ citaty.info]{{ref-ru}}

[[Категорія:Французькі романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Франції]]
[[Категорія:Твори Жуля Верна]]</text>
      <sha1>ane8lsan5gewmc9e86dsfmah2feqvkd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Подорож до центру Землі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4798</id>
    <revision>
      <id>143129</id>
      <parentid>88909</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:56:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143129</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1887" sha1="exrckvil0n82yl8el3yh07rpy6vz7hz" xml:space="preserve">[[Файл:A Journey to the Centre of the Earth-1874.jpg|міні|праворуч|150пкс|Обкладинка книги]]
'''«По́дорож до це́нтру Землі́»''' (фр. ''Voyage au centre de la Terre'') — науково-фантастичний пригодницький роман [[Жуль Верн|Жуля Верна]] 1864 року.

== Цитати ==
{{Q
| Цитата   = 
Ліворуч від нас виднівся величезний будинок, схожий на госпіталь.
— Лікарня для божевільних, — сказав один з наших супутників.
«Чудово, — подумав я, — ось тут нам і слід було закінчити наші дні! І як не велика лікарня, вона все ж занадто мала, щоб вмістити всю ступінь божевілля професора Ліденброка!»
| Автор    = 
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}
{{Q
| Цитата   = Спустися в кратер Екуль Снайфедльс, який тінь Скартариса пестить перед липневими календами, відважний мандрівник, і ти досягнеш центру Землі. Це я зробив, — Арне Сакнуссем.
| Автор    = 
| Коментар = 
| Оригінал = 
}}

== Джерела ==
{{Вікіпедія}}
* [http://citaty.info/book/zhyul-vern-puteshestvie-k-centru-zemli «Діти капітана Гранта»] на сайті [http://citaty.info/ citaty.info]{{ref-ru}}

[[Категорія:Французькі романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Франції]]
[[Категорія:Твори Жуля Верна]]
[[Категорія:Літературні твори]]</text>
      <sha1>exrckvil0n82yl8el3yh07rpy6vz7hz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Євромайдан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>7846</id>
    <revision>
      <id>143122</id>
      <parentid>138606</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:47:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <origin>143122</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="31927" sha1="3s20s8i3q4re42yvmojqbjbiangqumy" xml:space="preserve">{{Вікіпосилання
|Тема               = Євромайдан
|Портал             = Україна
|Портал-зображення  = Flag of Ukraine.svg
|Вікіпедія          = Євромайдан
|Вікісховище        = Category:Euromaidan
|Вікіновини         = Категорія:Євромайдан
}}
[[Файл:Euromaidan 02.JPG|250пкс|міні|праворуч|Демонстрації у Києві]]
'''Євромайдан''' — масові мітинги, демонстрації, студентські страйки та інші акції [[протест]]у в Україні, які розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

== Цитати ==
== З українського боку ==
{{Q
 | Цитата   = Вікторе Федоровичу, народ на Майдані. Ви перейшли червону лінію. Ви вже не президент після 1 грудня. Уряду «кровососів» захотілося наших грошей і крові наших дітей. І це вже не уряд. Однак це вже не той народ, який ви звикли бачити у Донецьку… Так, «Батя своїх дітей не здає», але краще бути сиротою, ніж мати такого батька.
 | Автор    = [[Юрій Луценко]], виступ на Євромайдані 8 грудня 2013&lt;ref&gt;[http://www.pohlyad.com/news/n/31428 «Вікторе Федоровичу, досить робити вигляд, що нічого не відбувається» - Луценко]&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = Завдяки Майдану та руху волонтерства я вкотре переконалася, що ядро української нації чисте і позитивне. Я завжди це відчувала, але зараз це підтвердилося на практиці. Дуже пишаюсь тим, що я є частиною цього.&lt;ref name=&quot;cp16&quot;&gt;Ігор Панасов. [http://cultprostir.ua/uk/post/onuka-rozpovila-v-chomu-sekret-uspikhu-dzhamali ONUKA: «Чорнобиль був потрібен, аби розпався СРСР»] // ''Cultprostir'', 07.04.2016.&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Жижченко Наталія|Ната Жижченко]]}}
{{Q
 | Цитата   = Завищені очікування перетворюють середній клас на революційну силу. Невипадково обидва Майдани сталися в час, коли українська економіка була на піднесенні.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=412}}
 | Коментар = Це відображає логіку революцій у постіндустріальну добу.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=412}}
  | Автор = [[Ярослав Грицак]]}}
{{Q
 | Цитата   = ...інтелектуально постмодернізм вичерпався. А фізично він помер на Євромайдані. Його захисники показали, що людські права, демократія це не просто концепти, а цінності, за які варто віддати здоров'я і навіть життя.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=426}}
 | Коментар = 
 | Автор = [[Ярослав Грицак]]
 }}
{{Q
 | Цитата   = Лягли спати в Україні — прокинулися в Білорусі…
 | Автор    = [[Гриценко Анатолій Степанович |Анатолій Гриценко]], 30 листопада 2013&lt;ref&gt;[http://blogs.pravda.com.ua/authors/grytsenko/529988e2827f0/ Лягли спати в Україні – прокинулися в Білорусі...]&lt;/ref&gt;
 | Коментар = про ніч, коли розігнали Євромайдан
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Майдан має бути всередині кожного з нас. Майдан — це не брати хабарі, не казати неправди, не рахувати чужих грошей, не заздрити успіху інших, а навпаки — радіти будь-якому успіху будь-якої людини, не бити дітей, купувати квіти нашим жінкам, мити ноги матерям.
 | Автор    = [[Яневський Данило Борисович‎|Данило Яневський]], грудень 2013 ([http://weekandpeople.com/wp-content/uploads/2013/12/63_2013_WEB.pdf інтерв'ю])}}
{{Q
 | Цитата   = На Майдані народжується або й вже народилася спільнота, яка є хрестоматійним прикладом громадянського суспільства — його майже чистий субстрат. Ця спільнота ідентифікує себе на основі спільних цінностей: гідності, чесності, ненасильництва, взаємодопомоги, готовності до самопожертви. В такому чистому вигляді громадянського суспільства зараз немає навіть у Європі, де людей об'єднують здебільшого спільні інтереси: пенсії, зарплати, тощо. Я не можу собі уявити в жодній європейській країні, аби люди декілька тижнів мерзнули під загрозою бути «зачищеними» у будь-який момент заради досить абстрактних цінностей, не пов'язаних із «покращенням життя вже зараз». Український Майдан, який зібрався «заради Європи», значно переріс саму Європу і її політиків. Ми бачимо, як європейські політики готові зраджувати «європейські цінності» через страх чи якісь власні політичні або й економічні інтереси — Майдан на такий компроміс поки не готовий йти.
 | Автор    = [[Кирил (Говорун)|Кирил]], архимандрит Української православної церкви Московського патріархату, 13 грудня 2013&lt;ref&gt;[http://sainteliaschurch.blogspot.it/2013/12/on-maidan-archimandrite-cyril-hovorun.html Архимандрит Кирил. Про Євромайдан]&lt;/ref&gt;
 | Коментар = }}
{{Q
 | Цитата   = Наш план зрозумілий: це вже не мітинг, не акція. Це — революція. …Сьогодні тут помирає УРСР. Це її похорон.
 | Автор    = [[Юрій Луценко]], 1 грудня 2013&lt;ref&gt;[http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/1/7004014/ ЛУЦЕНКО: ЦЕ ВЖЕ РЕВОЛЮЦІЯ]&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = На першому місці для мене — захист молодого покоління. Воно унікальне у своїй нерадянськості. Це перше покоління негомосовєтікусів. І головне — не кинути його під танки. Бо в Україні так уже було не раз, що цвіт патріотичний виростав, а якась чергова армія його стинала. Зберегти це покоління є пріоритетом, навіть якщо доведеться закрити Майдан.
 | Автор    = [[Маринович Мирослав Франкович|Мирослав Маринович]], 16 січня 2014&lt;ref&gt;[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_ninishnya-opoziciya-ce-ne-te-z-chim-ya-hochu-jti-v-majbutne-miroslav-marinovich/536142 «Нинішня опозиція – це не те, з чим я хочу йти в майбутнє» - Мирослав Маринович] (журнал «Країна» №205 за 16.01.2014)&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = Ті, хто побили хлопців і дівчат на Євромайдані — нелюди. Щодо інформації про підтягнення до Львова додаткових спецпідрозділів міліції. Не маю наразі підтвердження цьому, але хочу попередити. Якщо хтось має намір повторити подібне побоїще у Львові, перед ними стануть не лише кілька тисяч студентів, які зараз є на львівському Євромайдані. У Львові вийде все місто!
 | Автор    = [[Садовий Андрій Іванович|Андрій Садовий]], міський голова Львова, 30 листопада 2013&lt;ref&gt;[http://tsn.ua/ukrayina/mer-lvova-gotoviy-vivesti-na-vulici-vse-misto-yakscho-bude-rozgon-yevromaydanu-322948.html Андрій Садовий назвав нелюдами тих, хто побив хлопців і дівчат на столичному Євромайдані.] ''[[w:ТСН|ТСН]]'', 30 листопада 2013&lt;/ref&gt;
 | Коментар = коментуючи розгін Євромайдану
}}
{{Q
 | Цитата   = Те, що зараз відбулося, я розцінюю як третю українську революцію новітнього часу. Друга була в 2004 році. Перша була напередодні відновлення української незалежності. Це 1989 рік, 1990-й, 1991-й. Тоді теж відбувалися по всій Україні і в столиці мітинги масові, демонстрації. Не було такого стояння, все динамічніше було. Але таких репресивних заходів навіть [[комунізм|комуністична влада]] не застосовувала щодо громадян.
 | Автор    = [[Василенко Володимир Андрійович|Володимир Василенко]], 31 січня 2014&lt;ref&gt;[http://eramedia.com.ua/article/195274-volodimir_vasilenko_te_scho_zaraz_vdbulosya_ya_roztcnyuyu_yak_tretyu_ukransku_revolyutcyu_novtnogo_chasu/ Володимир Василенко: «Те, що зараз відбулося, я розцінюю як третю українську революцію новітнього часу»] (інтерв'ю на «Радіо Ера», 31.01.2014)&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = Я побачив фотографію козака, якого роздягли на морозі і знущалися над ним і фотографувались. Це є символ України. Він роздягнений, голий, на морозі і високо підняв голову… Оце є Україна. Він голий, на морозі, а голову підняв! Не схилив — оце є український народ, і всі супротивники нехай бачать і пам'ятають — народ незламний. Якщо народ духом не переможений, то зброєю його ніколи не переможеш. Ми духом сильні, але ми хочемо миру і хочемо злагоди.

Є совість. А совість є голос Божий. Є заповіді Божі. Насамперед, керуйся своєю совістю. Захищати свою Батьківщину треба, захищати свій народ треба. І життя віддати за це теж треба. І тому я переконаний, що український народ переможе.
 | Автор    = [[Філарет (Патріарх Київський)|Філарет]], предстоятель Української православної церкви Київського патріархату, інтерв'ю 5 каналу, 25 січня 2014&lt;ref&gt;[http://www.youtube.com/watch?v=N2EUqgVzQR8 Час. Підсумки дня: Патріарх Філарет на 5 каналі - 25.01.14]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://risu.org.ua/article_print.php?id=55095&amp;name=national_religious_question&amp;_lang=ua&amp; Патріарх Філарет: Євромайданівець, якого не зламали беркутівці, – сучасний символ України]&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = Я вам кажу абсолютно чесно: ні президент, ні прем'єр-міністр не знали про проведення цієї операції.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = https://esquire.ru/quotes/03122013
 | title       = Цитата дня (03/12/2013)
 | author      = 
 | accessdate  = 2016-03-14
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6g09qFtJb
 | archivedate = 2016-03-14
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Микола Азаров]], прем'єр-міністр України, 3 грудня 2013
 | Коментар = про розгін Євромайдану
 | Оригінал = Я вам говорю абсолютно откровенно: ни президент, ни премьер-министр не знали о проведении этой операции.}}

{{Q
 | Цитата   = Я сиджу, плачу, покриваюся мурашками, міняю корвалол і валідол, і в мене розривається серце. Якби я була молодшою, то, без сумніву, була би там. Що можна тут вдіяти, коли люди так зациклені на владі та на своїх неймовірних багатствах, і вони це не віддають? Вони інші люди, мабуть, і по-іншому все сприймають. У цій страшній і важкій історії мене обурює, що люди з боку Антимайдану спокійно говорять про кров, смерті й у них не спиняється серце за кожного вбитого. Я не можу зрозуміти цього! Ну гаразд, якби це говорив якийсь маніяк збочений, який отримує задоволення від смерті, а це ж наче люди. Гинуть люди, руйнуються материнські серця, а вони спокійно про це говорять. Вони не каються, не хрестяться, ні око, ні війка в них не затремтить, ні рот не виразить хоча б якусь гримасу скорботи. Вони думають, що винищують не людей, а якихось тварин. Я навіть мураху не можу вбити! …Як можна довести людей до стану, коли вони вбивають одне одного, а в тих, від кого все залежить, не тіпнеться нічого на обличчі?! Що вони роблять?! Хто вони?! Кати [[w:Аушвіц|Освенціма]]?!
 | Автор    = [[Роговцева Ада Миколаївна|Ада Роговцева]], акторка, 18 лютого 2014&lt;ref&gt;[http://gordonua.com/news/culture/Ada-Rogovceva-Bezzhalostnye-palachi-Osvencima-doveli-lyudey-do-ubiystva-drug-druga-10309.html Роговцева: Безжалостные палачи Освенцима довели людей до убийства друг друга] {{ref-ru}}&lt;/ref&gt;
&lt;!--| Оригінал = Я сижу, плачу, покрываюсь мурашками, меняю корвалол и валидол, и у меня разрывается сердце. Если бы я была помоложе, то, несомненно, была бы там. Что можно здесь сделать, когда люди так зациклены на власти и на своих невероятных богатствах, и они это не отдают? Они другие люди, наверное, и по-другому все воспринимают. В этой страшной и тяжкой истории меня возмущает, что люди со стороны Антимайдана очень спокойно говорят о крови, о смертях и у них не останавливается сердце за каждого убитого. Я понять этого не в состоянии! Ну ладно, если бы так говорил какой-то маньяк извращенный, который получает удовольствие от смерти, а это же вроде люди. Гибнут люди, разрушаются материнские сердца, а они спокойно об этом говорят. Они не каются, не крестятся, ни глаз, ни ресничка у них не дрогнет, ни рот не изобразит хоть какую-то скорбную гримасу. Они думают, что истребляют не людей, а каких-то животных. Я даже муравья не могу убить! …Как можно довести людей до состояния, когда они убивают друг друга, а у тех от кого это зависит, не дрогнет ничего в лице?! Что они делают?! Кто они?! Палачи Освенцима?!--&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = Якщо порівнювати з Майданом 2004-го року, тоді на медиків ніхто не нападав і їх не бив. Але під час останніх подій ситуація була зовсім іншою. Достатньо згадати розгром медичного пункту на Грушевського, пізніше було спалено Будинок профспілок, де знаходився великий склад медикаментів і медичного інструментарію – апаратів штучної вентиляції, дефібрилятори і т. ін. Очевидно, що влада грубо порушувала Міжнародну конвенцію, яка передбачає захист прав поранених, медиків та цивільного населення. Цю конвенцію було прийнято світовим співтовариством в Женеві у 1949-му році, а Україна її ратифікувала в 1954-му році.

Міліція арештовувала і порушувала кримінальні справи проти поранених та важко травмованих людей, забирали з лікарень активістів навіть з кульовими пораненнями, з інсультами. В тому числі важкопоранених! Не забирали тільки з реанімації. Людей кидали в СІЗО, де їм відмовляли в медичній допомозі. Взагалі, мені раніше було важко уявити, що в Україні наважаться порушувати цю конвенцію. І не лише з точки зору міжнародного законодавства, але й виключно з міркувань людяності.
 | Автор    = [[Поліщук Микола Єфремович|Микола Поліщук]], український нейрохірург, який надавав медичну допомогу постраждалим на Майдані 18-20 лютого; інтерв'ю для «Главкома», 28 лютого 2014&lt;ref&gt;[http://glavcom.ua/articles/17836.html Микола Поліщук: Ніхто не кричав, не просив допомоги. Просто стогнали…]&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = Я аплодую тим, хто вийшов за європейську інтеграцію.
 | Автор    = [[Віктор Янукович]], 26 листопада 2013&lt;ref&gt;[https://archive.is/20131130182048/www.president.gov.ua/news/29578.html Віктор Янукович: «Я аплодую тим, хто вийшов на Майдан за європейську інтеграцію»]&lt;/ref&gt;
 | Коментар = 
 | Оригінал = }}

== [[Російська пропаганда]] ==
{{Пропаганда|1}}
{{Q
 | Цитата   = …в Європу треба входити впевненим твердим кроком, а не вриватись на революційному коні.
 | Автор    = [[Шишацький Андрій Володимирович|Андрій Шишацький]], голова Донецької облдержадміністрації, 1 грудня 2013
 | Коментар = 
 | Оригінал = …в Европу надо входить уверенным твердым шагом, а не вламываться на революционном коне.&lt;ref&gt;[http://donoda.gov.ua/?lang=ua&amp;sec=02.03.09&amp;iface=Public&amp;cmd=view&amp;args=id:15717;tags:46 Обращение председателя облгосадминистрации Андрея ШИШАЦКOГО к жителям Донецкой области]&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = Як бути в ситуації, коли в квартирі одного кожен день пиятика, гулянка, а сусіди хочуть спати?..
 | Автор    = [[Чечетов Михайло Васильович|Михайло Чечетов]], 30 листопада 2013
 | Коментар = про причини розгону Євромайдану
 | Оригінал = Как быть в ситуации, когда в квартире одного каждый день пьянка, гулянка, а соседи хотят спать?..&lt;ref&gt;[http://interfax.com.ua/news/political/177904.html &quot;Регионал&quot; Чечетов о разгоне Евромайдана: Виноваты те, кто не давал установить елку, каток]&lt;/ref&gt;}}
{{Q
 | Цитата   = Мене, до речі, також кликали виступати на майдані. Але я сказав, що не збираюся співати перед бандитами. А ось у Крим, у Севастополь із задоволенням поїду.
 | Автор    = [[Кобзон Йосип Давидович|Йосип Кобзон]], інтерв'ю 12 березня 2014
 | Оригінал = Меня, кстати, тоже звали выступать на майдане. Но я сказал, что не собираюсь петь перед бандитами. А вот в Крым, в Севастополь с удовольствием поеду.&lt;ref&gt;[http://www.kp.ru/daily/26206.4/3091016/ Иосиф Кобзон - «КП»: Лозунг «С кем вы, мастера культуры?» сегодня снова актуален! (kp.ru)]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Молюсь, щоб Господь послав в серця людей [[страх]] і щоб [[Бог]] послав їм хворобу в будинок і на вулиці, страх на вулиці і страх в будинку, щоб вони зжерли один одного, нехай гад зжере гада — я шкодувати про них не буду&lt;ref&gt;[http://ua.korrespondent.net/quotation/6127-moluis-chtoby-hospod-poslal-v-serdtsa-luidei-strakh-y-chtoby-boh-poslal-ym-bolezn-v-dom-y-na-ulytse-strakh-na-ulytse-y-strakh-v-dome-chtoby-ony-sozhraly-druh-druha-pust-had-sozhret-hada-ya-zhalet-o-nykh-ne-budu Корреспондент. ЦИТАТА ДНЯ. 5 ЛЮТОГО 2014]&lt;/ref&gt;. |Оригінал= Молюсь, чтобы Господь послал в сердца людей страх и чтобы Бог послал им болезнь в дом и на улице, страх на улице и страх в доме, чтобы они сожрали друг друга, пусть гад сожрет гада — я жалеть о них не буду. |Коментар= Про Євромайдан. |Автор= [[Ткачов Андрій Юрійович|Андрій Ткачов]]}}

{{Q|Цитата = Україна як Ватикан: якщо над Майданом з'являється чорний дим — треба чекати на зміну Папи.&lt;ref&gt;[http://www.webcitation.org/6wmmnX5ZV Умер Михаилов Задорнов: едкие высказывания сатирика об Украине]&lt;/ref&gt;
|Оригінал = Украина как Ватикан: если над Майданом появляется черный дым — надо ждать смены Папы.
 | Автор    = [[Задорнов Михайло Миколайович|Михайло Задорнов]]}}

{{Q|Цитата = Майдан – це була справедлива акція проти тупого уряду Януковича, і я б усіма руками був із Майданом. І так само справедливо це могло закінчитись, якби підписані документи були виконані. У вересні Януковича вже не було б, а була б легітимна обрана народом влада. А в результаті стався воєнний переворот. Якщо умови не виконуються, я ставлю під сумнів гідність та честь.
|Оригінал = Майдан – это была справедливая акция против тупого правительства Януковича, и я всеми руками был бы с Майданом. И так же справедливо это могло закончиться, если бы подписанные документы были выполнены. В сентябре Януковича бы уже не было, а была бы легитимная избранная народом власть. А в результате произошел военный переворот. Если условия не выполняются, я ставлю под сомнение достоинство и честь.&lt;ref&gt;[https://vesti.ua/kultura/74182-nikita-mihalkov-my-s-ukrainoj-budem-odnoj-stranoj Никита Михалков: &quot;Не надо уподобляться собаке, которая на Вас лает&quot; 21.10.2014 | ВЕСТИ]&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Михалков Микита Сергійович|Микита Михалков]]}}

== Міжнародна оптика == 
{{Q
 | Цитата   = …Ми дивимося на вас з повагою та захопленням. Ви справжні молодці, бо своїм прикладом показали, що за допомогою мужності, героїзму, солідарності і народного єднання можна не тільки змагатися за свої громадянські права і свободи, але й дати реальну відсіч політичному, державному та поліцейському безмежжю. Ви - супергерої! Ура!
 | Автор    = [[Міхалок Сергій Володимирович|Сергій Міхалок]], вокаліст гурту «Ляпис Трубецкой» під час виступу на Євромайдані 7 грудня 2013
 | Оригінал = …Мы глядзім на вас з павагай і захапленнем. Вы сапраўдныя малайцы, бо сваім прыкладам паказалі, што з дапамогай мужнасці, гераізму, салідарнасці і народнага яднання можна не толькі змагацца за свае грамадзянскія правы і свабоды, але і даць рэальны адпор палітычнаму, дзяржаўнаму і паліцэйскаму бязмежжу. Вы - супергероі! Ура!&lt;ref&gt;[http://charter97.org/be/news/2013/12/7/81365/ Сяргей Міхалок - Еўрамайдану: Вы — супергероі! (Відэа)]&lt;/ref&gt;}}
{{Q|Цитата = Путінська [[Росія]] була уособленням такої мафіозної держави. Зближення з нею замість Європи символізувало крок у світ, у якому реальна влада належить непідзвітній еліті. '''Звідси думка про те, що сутністю [[Євромайдан]]у був захист невід'ємної гідності пересічності громадян.'''{{sfn|Ф.Фукуяма. Ідентичність|2022|с=53}}&lt;br/&gt;|Коментар = Про альтернативу між [[Євросоюз]]ом (сучасна держава з рівним ставленням до всіх людей) і Росією (режим, у якому корисливі клептократи маніпулюють демократією, створюючи видимість демократичних процедур).(там же)|Оригінал = |Автор = [[Френсіс Фукуяма]]}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}
== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Френсіс Фукуяма]] |заголовок = [[Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості]]
 |місто =Київ | видавництво =Наш Формат |рік=2022 |сторінок = 192 |isbn = 978-617-7863-82-2 |ref = Ф.Фукуяма. Ідентичність}}
* {{книга|автор = [[Ярослав Грицак]] |заголовок = [[Подолати минуле: глобальна історія України]] |місто =Київ | видавництво =Портал |рік=2021 |сторінок = 432 |isbn = 978-617-7925-09-4 |ref = Подолати минуле: глобальна історія України}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Україна]]
[[Категорія:Історія]]
[[Категорія:Тематичні статті‎]]
[[Категорія:Історія України]]</text>
      <sha1>3s20s8i3q4re42yvmojqbjbiangqumy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Прекрасний новий світ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9837</id>
    <revision>
      <id>143147</id>
      <parentid>92151</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:05:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143147</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15503" sha1="76tjj6tg320blt87w0rysyvmo0l7x1b" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Прекрасний новий світ»''' ({{lang-en|Brave New World}}) — роман-антиутопія англійського письменника [[Олдос Гакслі|Олдоса Гакслі]], виданий 1932 року.

== Цитати ==

=== Розділ перший ===
* Девіз Світової Держави: «СПІЛЬНІСТЬ, ІДЕНТИЧНІСТЬ, СТАБІЛЬНІСТЬ».
* Лише подробиці, як відомо, сприяють чеснотам і щастю; узагальнення ж є інтелектуально необхідне зло. Не філософи, а різьбярі й колекціонери марок творять хребет громади.
{{Q|  — Процес Бокановського є одним з головних засобів суспільної стабільності!
  «Головний засіб суспільної стабільності»,— було старанно занесено до записників.
  Стандартні чоловіки й жінки. Виводки в уніформах. Фабрика невеликого розміру обслуговується продукцією одного бокановськифікованого яйця.
  — Дев'яносто шість ідентичних близнят працюють на дев'яноста шести ідентичних машинах! — Голос Директора тремтів від ентузіазму. — Нарешті ми на твердому ґрунті. Вперше в історії! — Він зацитував девіз планети: «Спільність, Подібність, Стабільність». — Величні слова. Якби ми могли бокановськифікувати безмежно, то були б розв'язані всі проблеми.}}

=== Розділ другий ===
{{Q|«Ясла для немовлят. Неопавловські кімнати виховання» — повідомляв напис при вході.}}
* Книжки й голосні крики, квіти й електричні удари змішуються в дитячих головах; і після двохсот повторень такої або подібної лекції вони будуть поєднані нерозривно. А що поєднала людина, природа роз'єднати не в змозі.
{{Q|  Первоцвіти й краєвиди мають один серйозний недолік: вони дармові. Любов до природи не збільшує замовлень заводам. Тому було вирішено відмінити любов до природи, в усякому разі, серед нижчих каст; відмінити любов до природи, але не тенденцію послуговуватися транспортом. Бо, звичайно, важливо, щоб вони й далі виїжджали за місто, навіть ненавидячи це. Проблемою було знайти економічно здоровший резон користуватися транспортом, ніж примітивна любов до квіточок та пейзажів. І той резон було знайдено.
  — Ми прищеплюємо масам нелюбов до природи. Але одночасно ми привчаємо їх до всіх видів заміського спорту. Особливо до тих, які потребують складного спорядження. Так, щоб був завантаженим не лише транспорт, а й фабрики спортінвентаря. Ось звідки поєднання квітів і електрошоку, — підсумував Директор.}}
{{Q|  — …всі в зеленому, — почувся приємний, доволі чіткий голос, — а дельти носять хакі. О, ні, ні, не хочу гратися з дельта-дітлахами. А епсилони ще гірші. Вони надто тупі і тому не вміють ні читати, ні писати. Крім цього, вони в чорному, такому бридкому кольорі. Як гарно, що я — бета. — Коротка пауза, а потім голос почав знову: — Діти-альфи носять сіре. У них робота важча за нашу, тому що вони страшенно розумні. Як гарно, що я бета, що не працюю так тяжко. А ще — ми набагато кращі від гамм і дельт. Гамми дурні. Вони носять зелене, а дельти — хакі. О, ні, ні, я не хочу гратися з дельта-дітьми. А епсилони ще гірші. Вони занадто тупі й тому не вміють…
  Директор вимкнув гучномовець. Голос занімів. Лише його привид продовжував мимрити з-під восьмидесяти подушок.
  — Перед тим, як вони прокинуться, їм це буде повторено ще разів сорок-п'ятдесят, а тоді знову в четвер і суботу. Тричі на тиждень, сто двадцять разів протягом тридцяти місяців. Після того перейдемо до складніших уроків.}}

=== Розділ третій ===
{{Q|…ви всі, я переконаний, пам'ятаєте прекрасні натхненні слова нашого Форда: «Історія — нісенітниця».}}
{{Q|  — А чи знаєте ви, що таке «рідний дім»?
  Домівка. Домівка — це кілька маленьких кімнаток, де тіснилися чоловік, періодично вагітна жінка і юрба хлопчаків та дівчат різного віку. Без повітря, без простору. Антисанітарія справжньої тюрми. Темрява, хвороба й сморід.
  …
  А в духовному плані домівка була ще злиденніша, ніж у фізичному. Скидалася вона на кролячу нору, смітник, що чадів непорозуміннями й сутичками тісно натоптаних життів, переповнених емоціями. Які небезпечні, безумні, непристойні взаємовідносини між членами сімейної групи! Немов збожеволівши, мати тремтить над своїми дітьми (її рідними дітьми!)… немов кішка над кошенятами. І не просто кішка, а така, що говорить, кішка, що знову й знову повторює: «Моя дитино, моє дитятко. Моя крихітко, ой як ти зголодніла, як припала рученятами, губенятами до моїх грудей». Ця невимовна мука й насолода, і втіха! Аж поки дитина не засне з булькою білого молока в кутиках рота.}}
{{Q|  — Сім'я, моногамія, романтика. Скрізь винятковість, зосереджене спрямування імпульсів; енергії в одне вузьке річище. Але кожен належить кожному іншому, — закінчив він, цитуючи гіпнопедичну приказку.
  Студенти знову кивнули головами, підкреслено погоджуючися з твердженням, повторення якого у напівтемряві понад шістдесят тисяч разів примусило сприймати його як правдиве, незаперечне й самозрозуміле.}}
{{Q|— Уявіть собі воду в трубі під тиском (студенти уявили). — Я просвердлю в ній отвір,— продовжував Головконтр,— і ударить струмінь. А якщо просвердлити двадцять отворів, то буде вже двадцять, але слабеньких струмочків. «Моя дитино, моє дитятко!..», «Мамо!» Безумство інфекційне. «Коханий, єдиний, дорогий і безцінний…» Материнство, моногамія, романтика кохання. Вгору б'є фонтан — бушує й піниться дикий струмінь. Почуття має один вихід — моя любов, моя дитина. Не дивно, що живородні люди були безумні, порочні й нещасні. Їхній світ не дозволяв їм діяти розважливо, бути при своєму розумі, бути доброчесними й щасливими. Материнство й закоханість, на кожному кроці заборона (а звичка коритися заборонам не сформована), спокуса й муки сумління на самоті, різні хвороби й безконечний ізолюючий від людей біль, непевність у майбутньому й злидні — все це прирікало їх на страшні переживання. А при таких переживаннях,— до того ж на самоті, в безнадії й ізоляції,— про яку стабільність може йти мова?}}
{{Q|Верхи усіх хрестів були зрізані — і постав Т-подібний знак. Було тоді щось, що звалося Богом. У нас тепер Світова Держава. Ми щорічно святкуємо День Форда, влаштовуємо урочисті співи й зібрання солідарності.}}
{{Q|Кубик соми ковтнем — і немає проблем.}}

=== Розділ четвертий ===
{{Q|[[Слово|Слова]] можуть бути всепроникаючі, як рентгенівське проміння, коли їх вживати як слід.}}

=== Розділ п'ятий ===
{{Q|Всі [[людина|люди]] у фізико-хімічному відношенні рівні.}}
{{Q|— Мабуть, епсилона й не турбує те, що він епсилон, — сказала вона вголос.
— Звичайно, що ні. Чого б їм турбуватися? Вони ж не знають, як це бути неепсилоном. Ми, звісно, були б проти. Але ж ми інакше влаштовані. Крім того — спадковість у нас інша.
— Як гарно, що я не епсилон, — сказала Леніна з глибоким переконанням.
— А була б епсилоном, — сказав Генрі, — то завдяки своєму вихованню раділа б, що ти не бета або альфа.}}

=== Розділ шостий ===
{{Q|Вважаю за краще залишатися самим собою. Хай буду поганим самим собою, ніж якимось добрим іншим.}}

{{Q|— Від моря в мене таке відчуття, ніби, — він завагався, підшуковуючи слова, — ніби стаю самим собою, якщо ти розумієш, що я маю на увазі. Більше самим собою і менше частиною чогось іншого. Не лише клітиною в суспільному тілі.}}

{{Q|— Так не можна, так не можна, — повторювала вона. — Як ти так можеш говорити про нехіть бути частиною суспільного тіла? Зрештою, кожний працює на кожного іншого. Кожен нам потрібен, навіть епсилони…}}

{{Q|— А хіба ти не бажаєш бути вільною, Леніно?
— Я не знаю, про що ти говориш. Я й так вільна. Вільна радуватися, насолоджуватися. Тепер усі щасливі.
— Так, «тепер усі щасливі», — засміявся Бернард. — Ми втовкмачуємо це п'ятирічним дітям. Але чи не хотіла б ти бути вільною і щасливою якось по-іншому, Леніно? Якось, скажімо, по-своєму, а не за колективним зразком.
— Я не знаю, про що ти ведеш мову.}}

=== Розділ сьомий ===
* Чистота — запорука фордності.
* Цивілізація — це стерилізація.

=== Розділ восьмий ===
* …Чи не краще стримати своє захоплення, доки побачиш сам той прекрасний новий світ?

=== Розділ десятий ===
* Що талановитіша людина, то ширші у неї можливості збивати людей з пуття. Хай краще потерпить один, ніж дозволити йому псувати багатьох. Зважмо справу об'єктивно, […], і переконаємося, що немає огиднішого злочину, ніж порушення загальноприйнятих норм поведінки. Вбивство припиняє життя одному індивідові. А що, зрештою, для нас індивід? …Ми без жодних утруднень, легко можемо наробити скільки завгодно нових. Порушення ж прийнятих норм ставить під загрозу більше, ніж життя простого індивіда, воно б'є по самому суспільству.
* Це слово «батько» було не таким сороміцьким, як «мати», бо ж не так прямо пов'язувалось із огидним і аморальним живородінням — було радше простою вульгарністю, ніж страшним матюком.

== Джерела ==
* Всесвіт. — 1994. — № 5/6, 7

[[Категорія:Англійські романи]]
[[Категорія:Антиутопії]]
[[Категорія:Фантастичні романи Великої Британії]]</text>
      <sha1>76tjj6tg320blt87w0rysyvmo0l7x1b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чаклун та сфера</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9845</id>
    <revision>
      <id>143132</id>
      <parentid>120956</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:57:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерело */</comment>
      <origin>143132</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3942" sha1="bmh1gkxjku3fdy410mmeh80la8uc3c4" xml:space="preserve">{{вікіпедія|Темна Вежа IV: Чаклун та сфера}}
'''«Чаклун та сфера»''' ({{lang-en | The Dark Tower IV: Wizard and Glass}}) — четвертий роман американського письменника [[Стівен Кінг| Стівена Кінга]] з циклу «Темна вежа».

== Цитати ==
{{Q | Цитата = Тільки дурні абсолютно впевнені в тому, що все буде так, як їм того хочеться. | Автор =}}
{{Q | Цитата = З будь-якої ситуації є три виходи: ти можеш прийняти рішення щось зробити, ти можеш прийняти рішення нічого не робити ... а можеш вирішити не приймати ніякого рішення. Від останнього нічого не чекай, це вибір слабкого і дурня. | Автор =}}
{{Q | Цитата = Справжнє [[кохання]], як будь-який інший важкий наркотик, до якого розвивається звикання, нудне... як тільки відкриття зроблено, поцілунки швидко пліснявіють, а ласки набридають... Зрозуміло, [[мова]] йде не про тих, хто поділяє ці поцілунки, кому призначені ці ласки, від яких навколишній світ стає красивішим і яскравішим. Як і у випадку з важким наркотиком, справжнє перше кохання за великим рахунком цікаве тільки її полоненим.
І як будь-який важкий наркотик, до якого розвивається звикання, справжнє перше кохання небезпечне. | Автор =}}
{{Q | Цитата = Немає у мене ніякої [[думка|думки]]. Абсолютно ніякої.
Думка — це [[політика]], а політика — [[зло]], через яке багатьох вішають на гілляку, коли вони ще молоді і красиві. | Автор =}}
{{Q | Цитата = Він проник в її голову і оселився там, мешканець, що не прислухається до прохань господині звільнити приміщення. | Автор =}}
{{Q | Цитата = Небезпечна у нього [[усмішка]]. Як трясовина. Зайти легко, вийти — куди важче. | Автор =}}
{{Q | Цитата = — Довгих [[день|днів]] і приємних [[ніч|ночей]], сей. | Автор =}}
{{Q | Цитата = Причина моїх почуттів тільки в мені, ти не несеш за них жодної відповідальності. | Автор =}}
{{Q | Цитата = Вони за це заплатять. Рахунок я підготую і, коли прийде [[час]], представлю його з усіма відсотками, що набігли. | Автор =}}
{{Q | Цитата = Дане кому-небудь [[слово]] можна взяти назад, будь-яку домовленість можна скасувати. Нічого неможливого немає... | Автор =}}
{{Q
|Цитата = Коли знаєш, що буде ураган, то краще надійно прив'язати свої лахи.
|Оригінал = 
|Коментар = 
|Автор = 
}}

== Джерело ==
# Стивен Кинг. Колдун и кристалл. Перевод: В. Вебер, 2007.

{{Поділитися}}
[[Категорія:Фантастичні романи США]]</text>
      <sha1>bmh1gkxjku3fdy410mmeh80la8uc3c4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Стівен Гокінг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10927</id>
    <revision>
      <id>143170</id>
      <parentid>143104</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T23:52:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Oleksandr Havryk</username>
        <id>7056</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */ доповнення</comment>
      <origin>143170</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11722" sha1="t7lbcjy4ko3ebqtqgn3i5rpuho8b223" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Сті́вен Ві́льям Го́кінг''' ({{lang-en|Stephen William Hawking}}; 8 січня 1942, Оксфорд, [[Велика Британія]] — 14 березня 2018, Кембрідж, Велика Британія)&amp;nbsp;— [[Англія|англійський]] фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії [[чорна діра|чорних дір]], популяризатор наукових знань.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Як виражаються у нас в наукових колах, англійці не влучили б навіть банджо по заду [[корова|корови]]&lt;ref&gt;[https://esquire.ru/quotes/29052014 Esquire. Цитата дня. 29/05/2014.]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = Про невдачі збірної Англії в післяматчевих пенальті.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Якщо ви потрапили в чорну діру, не здавайтеся. Вихід є&lt;ref&gt;[https://esquire.ru/quotes/26082015 Esquire. Цитата дня. 26/08/2015.]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Я вважаю, що ми досягли точки неповернення. Наша Земля стає для нас занадто мала. Населення світу дуже активно зростає. Ми на порозі самознищення&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20171107003456/https://1news.com.ua/svit/hoking-rozpoviv-pro-novu-formu-zhittya-yaka-doskonalisha-za-lyudey.html Хокінг розповів про нову форму життя, яка досконаліша за людей]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Наступного разу, коли хтось скаржитиметься, що ви зробили помилку, скажіть йому, що це може бути доброю річчю. Тому що без вад не існувало б ні тебе, ні мене.
 | Коментар = 
 | Оригінал = So next time someone complains that you have made a mistake, tell him that may be a good thing. Because without imperfection, neither you nor I would exist.}}
 {{Q
 | Цитата   = Якби я мав обрати, яким супергероєм бути, я б вибрав Супермена. Він є всім, чим я не є.
 | Коментар = 
 | Оригінал = }}
 {{Q
 | Цитата   = Перше: дивіться на зорі, а не на свої ноги. Друге: ніколи не відмовляйтесь від роботи. Робота дає вам значення і ціль, без неї життя пусте. Третє: якщо вам достатньо пощастило знайти [[любов]], завжди пам’ятайте про неї й не відкидайте її.}}
 {{Q
 | Цитата   = Моя порада для людей з обмеженими фізичними можливостями: зосередьтеся на тих справах, які інвалідність не заважає вам робити добре, і не шкодуйте про те, що ви робити не можете. Нехай інвалідність не переходить на ваш дух.}}
 {{Q
 | Цитата   = Я помітив, що навіть ті люди, які стверджують, що вже все вирішено і ми нічого не можемо змінити, завжди дивляться по сторонах, перш ніж перейти дорогу.}}
  {{Q
 | Цитата   = Про жінок. Вони - абсолютна загадка.
 | Коментар = Про що думає весь день
 | Оригінал = Women. They are a complete mystery.}}
 {{Q
 | Цитата   = Не зліться, якщо застрягли на якійсь проблемі. У таких випадках я продовжую думати про проблему, починаючи працювати над чимось іншим. Іноді проходять роки, перш ніж я знаходжу рішення. У випадку з проблемою втрати інформації та чорними дірами - минуло 29 років.}}
{{Q
 | Цитата   = Цікавим відображенням загального характеру наукової думки до XX століття було те, що ніхто тоді навіть не припускав, що Всесвіт розширюється або стискається. Загальноприйнято було вважати, що Всесвіт або існує вічно в незмінному стані, або створений у якійсь скінченний час у минулому більш-менш таким, як ми спостерігаємо його тепер. Почасти це могло бути зумовлене схильністю людей вірити у вічні істини, а також утіхою, яку вони знаходили в думці, що навіть якщо вони самі стають старшими й помирають, Всесвіт залишається незмінним. {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=14}}
 | Коментар = про [[w:Людство|людство]]
}}
{{Q
 | Цитата   = Всесвіт, що розширюється не виключає Творця, але встановлює межі, коли саме Він міг виконати свою роботу. {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=20}}
 | Коментар = про [[w:Походження Всесвіту|походження Всесвіту]]
}}
{{Q
 | Цитата   = Католицька церква зробила серйозну помилку з Ґалілеєм, коли спробувала підпорядкувати своїм законам науку, стверджуючи, що Сонце обертається навколо Землі. І тепер, через кілька століть, вона вирішила, що краще запросити фахівців, спитавши у них поради про космологію. {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=93}}
 | Коментар = про [[w:Наука і католицька церква|науку та католицьку церкву]] та Конференцію з космології У Ватикані 1981 року.
}}

== Цитати про науку та освіту ==
{{Q | Цитата   = [[Інтелект]] – це здатність адаптуватись до змін.}}
{{Q | Цитата   = Я поняття не маю, який у мене [[IQ]]. Ті, кого цікавить їхній IQ, просто невдахи.
  | Оригінал = I have no idea. People who boast about their IQ are losers.
  | Коментар = Інтерв’ю Деборі Соломон {{lang-en|The Science of Second-Guessing}}, The New York Times (12 грудня 2004)}}
{{Q | Цитата   = Моя мета дуже проста: я хочу розуміти [[Всесвіт]], чому він влаштований так, як влаштований, і навіщо ми тут}}
{{Q | Цитата   = Переконаний, що наука і дослідницька діяльність приносять більше задоволення, ніж заробляння грошей.}}
{{Q | Цитата   = Головний ворог [[знання]] не [[невігластво]], а ілюзія знання
| Оригінал = The greatest enemy of knowledge is not ignorance. It is the illusion of knowledge.}}
{{Q | Цитата   = Шкільна наука часто викладається в сухій і нецікавій формі. Діти вчаться механічно запам’ятовувати, щоб скласти іспит, і не бачать зв’язку науки з навколишнім світом.}}
{{Q | Цитата   = [[Бог]], можливо, і існує, але наука може пояснити існування Всесвіту без участі Творця.}}
{{Q | Цитата   = Між [[релігія|релігією]] і [[наука|наукою]] є фундаментальна різниця. Релігія заснована на авторитеті, тоді як наука заснована на спостереженнях і вирішенні питань. Наука переможе, тому що вона працює.
| Оригінал = There is a fundamental difference between religion, which is based on authority and science, which is based on observation and reason. Science will win, because it works.}}
{{Q
 | Цитата   = Відкриття того, що Всесвіт розширюється, стало однією з головних інтелектуальних революцій XX століття. Озираючись у минуле, залишається хіба дивуватися, чому ніхто не додумався до цього раніше.  {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=26}}
 | Коментар = про [[w:Наука|науку]]
}}
{{Q
 | Цитата   = Подейкують,що на початку 1920-х років один журналіст сказав Еддінгтону, що чув, ніби загальну теорію відносності розуміють лише троє людей у світі. Еддінгтон на це відповів: «Не здогадуюся, хто третій».  {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=49}}
 | Коментар = про [[w:Артур Еддінгтон|Артура Еддінгтона]]
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{Cite web|title=Стівен Гокінґ: 5 цитат видатного фізика|url=https://web.archive.org/web/20180924070852/http://studway.com.ua/stephen-hawking/|website=web.archive.org|date=2018-09-24|accessdate=2021-02-06}}
* {{Cite web|title=Як навчався сам і викладав іншим Стівен Гокінг — журнал {{!}} «Освіторія»|url=https://web.archive.org/web/20201031160157/https://osvitoria.media/experience/yak-navchavsya-sam-vykladav-inshym-stiven-goking/|website=web.archive.org|date=2020-10-31|accessdate=2021-02-06}}
* {{Cite web|title=10 життєствердних цитат Стівена Гокінґа|url=https://web.archive.org/web/20200925001045/https://starylev.com.ua/club/blog/10-zhyttyestverdnyh-cytat-stivena-gokinga|website=web.archive.org|date=2020-09-25|accessdate=2021-02-06}}
* {{книга
|ref = Стівен Гокінг. Теорія всього
|автор = Стівен Гокінг.
|заголовок = Теорія всього. Подорож від великого вибуху і за край відомого.
|місце = Харків
|видавництво = КСД
|рік = 2023
|ISBN = 978-617-12-9898-9
|сторінок = 320}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Гокінг}}

[[Категорія:Автори-Г]]
[[Категорія:Англійські фізики]]</text>
      <sha1>t7lbcjy4ko3ebqtqgn3i5rpuho8b223</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143172</id>
      <parentid>143170</parentid>
      <timestamp>2024-12-14T01:19:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Oleksandr Havryk</username>
        <id>7056</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>143172</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11722" sha1="k9uzrdxci7yt9lf3z6de3vbl6j6sosv" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Сті́вен Ві́льям Го́кінг''' ({{lang-en|Stephen William Hawking}}; 8 січня 1942, Оксфорд, [[Велика Британія]] — 14 березня 2018, Кембрідж, Велика Британія)&amp;nbsp;— [[Англія|англійський]] фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії [[чорна діра|чорних дір]], популяризатор наукових знань.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Як виражаються у нас в наукових колах, англійці не влучили б навіть банджо по заду [[корова|корови]]&lt;ref&gt;[https://esquire.ru/quotes/29052014 Esquire. Цитата дня. 29/05/2014.]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = Про невдачі збірної Англії в післяматчевих пенальті.
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Якщо ви потрапили в чорну діру, не здавайтеся. Вихід є&lt;ref&gt;[https://esquire.ru/quotes/26082015 Esquire. Цитата дня. 26/08/2015.]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Я вважаю, що ми досягли точки неповернення. Наша Земля стає для нас занадто мала. Населення світу дуже активно зростає. Ми на порозі самознищення&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20171107003456/https://1news.com.ua/svit/hoking-rozpoviv-pro-novu-formu-zhittya-yaka-doskonalisha-za-lyudey.html Хокінг розповів про нову форму життя, яка досконаліша за людей]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = }}
{{Q
 | Цитата   = Наступного разу, коли хтось скаржитиметься, що ви зробили помилку, скажіть йому, що це може бути доброю річчю. Тому що без вад не існувало б ні тебе, ні мене.
 | Коментар = 
 | Оригінал = So next time someone complains that you have made a mistake, tell him that may be a good thing. Because without imperfection, neither you nor I would exist.}}
 {{Q
 | Цитата   = Якби я мав обрати, яким супергероєм бути, я б вибрав Супермена. Він є всім, чим я не є.
 | Коментар = 
 | Оригінал = }}
 {{Q
 | Цитата   = Перше: дивіться на зорі, а не на свої ноги. Друге: ніколи не відмовляйтесь від роботи. Робота дає вам значення і ціль, без неї життя пусте. Третє: якщо вам достатньо пощастило знайти [[любов]], завжди пам’ятайте про неї й не відкидайте її.}}
 {{Q
 | Цитата   = Моя порада для людей з обмеженими фізичними можливостями: зосередьтеся на тих справах, які інвалідність не заважає вам робити добре, і не шкодуйте про те, що ви робити не можете. Нехай інвалідність не переходить на ваш дух.}}
 {{Q
 | Цитата   = Я помітив, що навіть ті люди, які стверджують, що вже все вирішено і ми нічого не можемо змінити, завжди дивляться по сторонах, перш ніж перейти дорогу.}}
  {{Q
 | Цитата   = Про жінок. Вони - абсолютна загадка.
 | Коментар = Про що думає весь день
 | Оригінал = Women. They are a complete mystery.}}
 {{Q
 | Цитата   = Не зліться, якщо застрягли на якійсь проблемі. У таких випадках я продовжую думати про проблему, починаючи працювати над чимось іншим. Іноді проходять роки, перш ніж я знаходжу рішення. У випадку з проблемою втрати інформації та чорними дірами - минуло 29 років.}}
{{Q
 | Цитата   = Цікавим відображенням загального характеру наукової думки до XX століття було те, що ніхто тоді навіть не припускав, що Всесвіт розширюється або стискається. Загальноприйнято було вважати, що Всесвіт або існує вічно в незмінному стані, або створений у якійсь скінченний час у минулому більш-менш таким, як ми спостерігаємо його тепер. Почасти це могло бути зумовлене схильністю людей вірити у вічні істини, а також утіхою, яку вони знаходили в думці, що навіть якщо вони самі стають старшими й помирають, Всесвіт залишається незмінним. {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=14}}
 | Коментар = про [[w:Людство|людство]]
}}
{{Q
 | Цитата   = Всесвіт, що розширюється не виключає Творця, але встановлює межі, коли саме Він міг виконати свою роботу. {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=20}}
 | Коментар = про [[w:Походження Всесвіту|походження Всесвіту]]
}}
{{Q
 | Цитата   = Католицька церква зробила серйозну помилку з Ґалілеєм, коли спробувала підпорядкувати своїм законам науку, стверджуючи, що Сонце обертається навколо Землі. І тепер, через кілька століть, вона вирішила, що краще запросити фахівців, спитавши у них поради про космологію. {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=93}}
 | Коментар = про [[w:Наука і католицька церква|науку та католицьку церкву]] на Конференції з космології у Ватикані 1981 року.
}}

== Цитати про науку та освіту ==
{{Q | Цитата   = [[Інтелект]] – це здатність адаптуватись до змін.}}
{{Q | Цитата   = Я поняття не маю, який у мене [[IQ]]. Ті, кого цікавить їхній IQ, просто невдахи.
  | Оригінал = I have no idea. People who boast about their IQ are losers.
  | Коментар = Інтерв’ю Деборі Соломон {{lang-en|The Science of Second-Guessing}}, The New York Times (12 грудня 2004)}}
{{Q | Цитата   = Моя мета дуже проста: я хочу розуміти [[Всесвіт]], чому він влаштований так, як влаштований, і навіщо ми тут}}
{{Q | Цитата   = Переконаний, що наука і дослідницька діяльність приносять більше задоволення, ніж заробляння грошей.}}
{{Q | Цитата   = Головний ворог [[знання]] не [[невігластво]], а ілюзія знання
| Оригінал = The greatest enemy of knowledge is not ignorance. It is the illusion of knowledge.}}
{{Q | Цитата   = Шкільна наука часто викладається в сухій і нецікавій формі. Діти вчаться механічно запам’ятовувати, щоб скласти іспит, і не бачать зв’язку науки з навколишнім світом.}}
{{Q | Цитата   = [[Бог]], можливо, і існує, але наука може пояснити існування Всесвіту без участі Творця.}}
{{Q | Цитата   = Між [[релігія|релігією]] і [[наука|наукою]] є фундаментальна різниця. Релігія заснована на авторитеті, тоді як наука заснована на спостереженнях і вирішенні питань. Наука переможе, тому що вона працює.
| Оригінал = There is a fundamental difference between religion, which is based on authority and science, which is based on observation and reason. Science will win, because it works.}}
{{Q
 | Цитата   = Відкриття того, що Всесвіт розширюється, стало однією з головних інтелектуальних революцій XX століття. Озираючись у минуле, залишається хіба дивуватися, чому ніхто не додумався до цього раніше.  {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=26}}
 | Коментар = про [[w:Наука|науку]]
}}
{{Q
 | Цитата   = Подейкують,що на початку 1920-х років один журналіст сказав Еддінгтону, що чув, ніби загальну теорію відносності розуміють лише троє людей у світі. Еддінгтон на це відповів: «Не здогадуюся, хто третій».  {{sfn|Гокінг Стівен. Теорія всього|2023|с=49}}
 | Коментар = про [[w:Артур Еддінгтон|Артура Еддінгтона]]
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{Cite web|title=Стівен Гокінґ: 5 цитат видатного фізика|url=https://web.archive.org/web/20180924070852/http://studway.com.ua/stephen-hawking/|website=web.archive.org|date=2018-09-24|accessdate=2021-02-06}}
* {{Cite web|title=Як навчався сам і викладав іншим Стівен Гокінг — журнал {{!}} «Освіторія»|url=https://web.archive.org/web/20201031160157/https://osvitoria.media/experience/yak-navchavsya-sam-vykladav-inshym-stiven-goking/|website=web.archive.org|date=2020-10-31|accessdate=2021-02-06}}
* {{Cite web|title=10 життєствердних цитат Стівена Гокінґа|url=https://web.archive.org/web/20200925001045/https://starylev.com.ua/club/blog/10-zhyttyestverdnyh-cytat-stivena-gokinga|website=web.archive.org|date=2020-09-25|accessdate=2021-02-06}}
* {{книга
|ref = Стівен Гокінг. Теорія всього
|автор = Стівен Гокінг.
|заголовок = Теорія всього. Подорож від великого вибуху і за край відомого.
|місце = Харків
|видавництво = КСД
|рік = 2023
|ISBN = 978-617-12-9898-9
|сторінок = 320}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Гокінг}}

[[Категорія:Автори-Г]]
[[Категорія:Англійські фізики]]</text>
      <sha1>k9uzrdxci7yt9lf3z6de3vbl6j6sosv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дніпрова Чайка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11594</id>
    <revision>
      <id>143167</id>
      <parentid>133213</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T22:30:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>+ 2 цитати  #SheSaid</comment>
      <origin>143167</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2941" sha1="e5apzzj5tbd8a1qta3jnriphbd2fiuz" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{Otheruses|Чайка (значення)}}
{{othernames|Василевська}}
'''Дніпрова Чайка''' (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (20 жовтня (1 листопада) 1861, c. Карлівка (Зелений Яр) — 13 березня 1927, с. Германівка) — [[українці|українська]] письменниця та поетеса. Дружина українського громадського діяча, письменника та публіциста [[Василевський Феофан Олександрович|Василевського Феофана Олександровича]].

== Цитати з творів ==
=== А ===
{{Q|Цитата = А там навпослідки візьмуть на славу великого [[Рим]]у моїх найрідніших!.. Римові слава! А що ж Херсонесові з того? Нащо ж я жив, працював: на те, щоб сі чужоземці собі па користь однімали те в Херсонеса, що йому належить по праву?{{sfn|З непокритою головою|2014|с=117}}|Коментар = «Мара», 1900 р.|Оригінал = |Автор = }}
=== В ===
{{Q|Цитата = В руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами, лежав Херсонес стародавній і мовчки мовчав про минулі колишнії дні. Настав інший час.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900 р.|Оригінал = |Автор = }}
=== Л ===
* {{Q
| Цитата   = ''Люди казали:
''«Тяжко на [[світ]]і,
''Тяжко закоханим жити».
''(…)
''Смійтеся, люди;
''Добре в [[Любов|коханні]],
''Гірко і щасно!
''Смійтеся — плакать не буду!''{{sfn|Чари ночі|2015|с=86-87}}
| Коментар = «Люди казали…»
}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор =  |заголовок =З непокритою головою. Українська жіноча проза / Передмова, упорядковання В. Агеєвої |місце =Київ |видавництво =КОМОРА |рік =2014 |сторінок =424 |isbn =978-966-97403-4-2 |ref =З непокритою головою}}

* {{книга|автор =  |заголовок =Чари ночі. Українська любовна лірика |місце =Харків |видавництво =Фоліо |рік =2015 |сторінок =254 |isbn =978-966-03-4568-3 |ref =Чари ночі}}

[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>e5apzzj5tbd8a1qta3jnriphbd2fiuz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143168</id>
      <parentid>143167</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T22:46:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати з творів */ +2 цитати</comment>
      <origin>143168</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4689" sha1="gqwn3kvhj3jv1zx02aefxoau0w4kvdk" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{Otheruses|Чайка (значення)}}
{{othernames|Василевська}}
'''Дніпрова Чайка''' (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (20 жовтня (1 листопада) 1861, c. Карлівка (Зелений Яр) — 13 березня 1927, с. Германівка) — [[українці|українська]] письменниця та поетеса. Дружина українського громадського діяча, письменника та публіциста [[Василевський Феофан Олександрович|Василевського Феофана Олександровича]].

== Цитати з творів ==
=== А ===
{{Q|Цитата = А там навпослідки візьмуть на славу великого [[Рим]]у моїх найрідніших!.. Римові слава! А що ж [[Херсонес]]ові з того? Нащо ж я жив, працював: на те, щоб сі чужоземці собі па користь однімали те в Херсонеса, що йому належить по праву?{{sfn|З непокритою головою|2014|с=117}}|Коментар = «Мара», 1900 р.|Оригінал = |Автор = }}
=== В ===

{{Q|Цитата = В руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами, лежав Херсонес стародавній і мовчки мовчав про минулі колишнії дні. Настав інший час.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900 р.|Оригінал = |Автор = }}
{{Q|Цитата = Віки за віками минають, спливають, як хвиля на морі, як хвиля: то зносить пісок в глибину, то знову наносить на берег, – так само і час виробляє: то зітре і сліду не кине того, що колись існувало, то знову розкриє безодню свою і викине давнє минуле людям на диво.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900 р.|Оригінал = |Автор = }}
=== Л ===
* {{Q
| Цитата   = ''Люди казали:
''«Тяжко на [[світ]]і,
''Тяжко закоханим жити».
''(…)
''Смійтеся, люди;
''Добре в [[Любов|коханні]],
''Гірко і щасно!
''Смійтеся — плакать не буду!''{{sfn|Чари ночі|2015|с=86-87}}
| Коментар = «Люди казали…»
}}
=== Н ===
{{Q|Цитата = На голос тих співів сумних виходить Менандр престарезний, по березі тяжко ступає, розгортує дрібне каміння, все лічить, все тулить докупи, не звівши ліку – знов шукає і стогне, і в моря питає: &quot;Скажи, чи минула навіки жадана година? Чи ще не настала?..&quot;{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Мара», 1900 р. «Загибель Менандра символізує вічність та незламність народу, він, немов той дух предків, у образі мари продовжує охороняти «в руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами» Херсонес&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О. В. Килимника. – К.: ДВХЛ, 1960. – С. 163&lt;/ref&gt;.|Оригінал = |Автор = }}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор =  |заголовок =З непокритою головою. Українська жіноча проза / Передмова, упорядковання В. Агеєвої |місце =Київ |видавництво =КОМОРА |рік =2014 |сторінок =424 |isbn =978-966-97403-4-2 |ref =З непокритою головою}}

* {{книга|автор =  |заголовок =Чари ночі. Українська любовна лірика |місце =Харків |видавництво =Фоліо |рік =2015 |сторінок =254 |isbn =978-966-03-4568-3 |ref =Чари ночі}}

[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>gqwn3kvhj3jv1zx02aefxoau0w4kvdk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143169</id>
      <parentid>143168</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T23:36:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати з творів */ +1</comment>
      <origin>143169</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5679" sha1="chotgx8qp9k2vmxoinhvzasiidxqzc6" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{Otheruses|Чайка (значення)}}
{{othernames|Василевська}}
'''Дніпрова Чайка''' (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (20 жовтня (1 листопада) 1861, c. Карлівка (Зелений Яр) — 13 березня 1927, с. Германівка) — [[українці|українська]] письменниця та поетеса. Дружина українського громадського діяча, письменника та публіциста [[Василевський Феофан Олександрович|Василевського Феофана Олександровича]].

== Цитати з творів ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ 
|-
! 
|-
| {{Q|Цитата = Сон мені дивний приснився: крила у мене зросли – дужі, широкії крила. В небо високе збиралась летіти, силу свою попитати, вільної волі зазнати, з розуму й волі вінець утворити – найкращого людського щастя вінець»&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О. В. Килимника. – К.: ДВХЛ, 1960. – С. 181&lt;/ref&gt;.&lt;br/&gt;|Коментар = «Снище», 1909 р. В епіграфі, взятому з народної мудрості: «Буває сон, буває й снище! Сон – то пусте, розвіється од сонця, а снище – річ тяжка, то віще щось» (там само)|Оригінал = |Автор = }}
|}

=== А ===
{{Q|Цитата = А там навпослідки візьмуть на славу великого [[Рим]]у моїх найрідніших!.. Римові слава! А що ж [[Херсонес]]ові з того? Нащо ж я жив, працював: на те, щоб сі чужоземці собі па користь однімали те в Херсонеса, що йому належить по праву?{{sfn|З непокритою головою|2014|с=117}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== В ===

{{Q|Цитата = В руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами, лежав Херсонес стародавній і мовчки мовчав про минулі колишнії дні. Настав інший час.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}
{{Q|Цитата = Віки за віками минають, спливають, як хвиля на морі, як хвиля: то зносить пісок в глибину, то знову наносить на берег, – так само і час виробляє: то зітре і сліду не кине того, що колись існувало, то знову розкриє безодню свою і викине давнє минуле людям на диво.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== Л ===
* {{Q
| Цитата   = ''Люди казали:
''«Тяжко на [[світ]]і,
''Тяжко закоханим жити».
''(…)
''Смійтеся, люди;
''Добре в [[Любов|коханні]],
''Гірко і щасно!
''Смійтеся — плакать не буду!''{{sfn|Чари ночі|2015|с=86-87}}
| Коментар = «Люди казали…»
}}

=== Н ===
{{Q|Цитата = На голос тих співів сумних виходить Менандр престарезний, по березі тяжко ступає, розгортує дрібне каміння, все лічить, все тулить докупи, не звівши ліку – знов шукає і стогне, і в моря питає: &quot;Скажи, чи минула навіки жадана година? Чи ще не настала?..&quot;{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р. &quot;Загибель Менандра символізує вічність та незламність народу, він, немов той дух предків, у образі мари продовжує охороняти «в руїнах, землею покритий, порослий весь бур'янами» Херсонес&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Килимника.&amp;nbsp;— К.: ДВХЛ, 1960.&amp;nbsp;— С. 163&lt;/ref&gt;.|Оригінал = |Автор = }}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор =  |заголовок =З непокритою головою. Українська жіноча проза / Передмова, упорядковання В. Агеєвої |місце =Київ |видавництво =КОМОРА |рік =2014 |сторінок =424 |isbn =978-966-97403-4-2 |ref =З непокритою головою}}

* {{книга|автор =  |заголовок =Чари ночі. Українська любовна лірика |місце =Харків |видавництво =Фоліо |рік =2015 |сторінок =254 |isbn =978-966-03-4568-3 |ref =Чари ночі}}

[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>chotgx8qp9k2vmxoinhvzasiidxqzc6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143171</id>
      <parentid>143169</parentid>
      <timestamp>2024-12-14T00:39:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>+ 1</comment>
      <origin>143171</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6205" sha1="6rp8hoejo19g6nku3y7nhv6xwt6yy4o" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{Otheruses|Чайка (значення)}}
{{othernames|Василевська}}
'''Дніпрова Чайка''' (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (20 жовтня (1 листопада) 1861, c. Карлівка (Зелений Яр) — 13 березня 1927, с. Германівка) — [[українці|українська]] письменниця та поетеса. Дружина українського громадського діяча, письменника та публіциста [[Василевський Феофан Олександрович|Василевського Феофана Олександровича]].

== Цитати з творів ==
{{Q|Цитата = Сон мені дивний приснився: крила у мене зросли – дужі, широкії крила. В небо високе збиралась летіти, силу свою попитати, вільної волі зазнати, з розуму й волі вінець утворити – найкращого людського щастя вінець»&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О. В. Килимника. – К.: ДВХЛ, 1960. – С. 181&lt;/ref&gt;.&lt;br/&gt;|Коментар = «Снище», 1909 р. В епіграфі, взятому з народної мудрості: «Буває сон, буває й снище! Сон – то пусте, розвіється од сонця, а снище – річ тяжка, то віще щось» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

=== А ===
{{Q|Цитата = А там навпослідки візьмуть на славу великого [[Рим]]у моїх найрідніших!.. Римові слава! А що ж [[Херсонес]]ові з того? Нащо ж я жив, працював: на те, щоб сі чужоземці собі па користь однімали те в Херсонеса, що йому належить по праву?{{sfn|З непокритою головою|2014|с=117}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== В ===

{{Q|Цитата = В руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами, лежав Херсонес стародавній і мовчки мовчав про минулі колишнії дні. Настав інший час.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}
{{Q|Цитата = Віки за віками минають, спливають, як хвиля на морі, як хвиля: то зносить пісок в глибину, то знову наносить на берег, – так само і час виробляє: то зітре і сліду не кине того, що колись існувало, то знову розкриє безодню свою і викине давнє минуле людям на диво.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== Л ===
* {{Q
| Цитата   = ''Люди казали:
''«Тяжко на [[світ]]і,
''Тяжко закоханим жити».
''(…)
''Смійтеся, люди;
''Добре в [[Любов|коханні]],
''Гірко і щасно!
''Смійтеся — плакать не буду!''{{sfn|Чари ночі|2015|с=86-87}}
| Коментар = «Люди казали…»
}}
=== М ===
{{Q|Цитата = [[Музика]] ридає, музика регоче, музика із серця самого виймає думки таємні і носить в повітрі, а другеє серце пожадливо ловить ті згуки, душі таємницю, І мовчки зглядалися очі і мовчки спускались додолу, а милі уже розпитались, уже розмовляли без слова.|Коментар = «Дві птиці»|Оригінал = |Автор = }}

=== Н ===
{{Q|Цитата = На голос тих співів сумних виходить Менандр престарезний, по березі тяжко ступає, розгортує дрібне каміння, все лічить, все тулить докупи, не звівши ліку – знов шукає і стогне, і в моря питає: &quot;Скажи, чи минула навіки жадана година? Чи ще не настала?..&quot;{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р. &quot;Загибель Менандра символізує вічність та незламність народу, він, немов той дух предків, у образі мари продовжує охороняти «в руїнах, землею покритий, порослий весь бур'янами» Херсонес&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Килимника.&amp;nbsp;— К.: ДВХЛ, 1960.&amp;nbsp;— С. 163&lt;/ref&gt;.|Оригінал = |Автор = }}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор =  |заголовок =З непокритою головою. Українська жіноча проза / Передмова, упорядковання В. Агеєвої |місце =Київ |видавництво =КОМОРА |рік =2014 |сторінок =424 |isbn =978-966-97403-4-2 |ref =З непокритою головою}}

* {{книга|автор =  |заголовок =Чари ночі. Українська любовна лірика |місце =Харків |видавництво =Фоліо |рік =2015 |сторінок =254 |isbn =978-966-03-4568-3 |ref =Чари ночі}}

[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>6rp8hoejo19g6nku3y7nhv6xwt6yy4o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143173</id>
      <parentid>143171</parentid>
      <timestamp>2024-12-14T07:36:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>+3 цитати</comment>
      <origin>143173</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8618" sha1="020b909juwl19heepi4eyd8so061xku" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{Otheruses|Чайка (значення)}}
{{othernames|Василевська}}
'''Дніпрова Чайка''' (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (20 жовтня (1 листопада) 1861, c. Карлівка (Зелений Яр) — 13 березня 1927, с. Германівка) — [[українці|українська]] письменниця та поетеса. Дружина українського громадського діяча, письменника та публіциста [[Василевський Феофан Олександрович|Василевського Феофана Олександровича]].

== Цитати з творів ==
{{Q|Цитата = Сон мені дивний приснився: крила у мене зросли – дужі, широкії крила. В небо високе збиралась летіти, силу свою попитати, вільної волі зазнати, '''з розуму й волі вінець утворити – найкращого людського щастя вінець'''&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О. В. Килимника. – К.: ДВХЛ, 1960. – С. 181&lt;/ref&gt;.&lt;br/&gt;|Коментар = «Снище», 1909 р. В епіграфі, взятому з народної мудрості: «Буває сон, буває й снище! Сон – то пусте, розвіється од сонця, а снище – річ тяжка, то віще щось» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

=== А ===
{{Q|Цитата = А там навпослідки візьмуть на славу великого [[Рим]]у моїх найрідніших!.. Римові слава! А що ж [[Херсонес]]ові з того? Нащо ж я жив, працював: на те, щоб сі чужоземці собі па користь однімали те в Херсонеса, що йому належить по праву?{{sfn|З непокритою головою|2014|с=117}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== В ===

{{Q|Цитата = В руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами, лежав Херсонес стародавній і мовчки мовчав про минулі колишнії дні. Настав інший час.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}
{{Q|Цитата = Віки за віками минають, спливають, як хвиля на морі, як хвиля: то зносить пісок в глибину, то знову наносить на берег, – так само і час виробляє: то зітре і сліду не кине того, що колись існувало, то знову розкриє безодню свою і викине давнє минуле людям на диво.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== Л ===
* {{Q
| Цитата   = Люди казали:
''«Тяжко на [[світ]]і,
''Тяжко закоханим жити».
&lt;…&gt;
Смійтеся, люди;
Добре в [[Любов|коханні]],
Гірко і щасно!
Смійтеся — плакать не буду!{{sfn|Чари ночі|2015|с=86-87}}
| Коментар = «Люди казали…»
}}
=== М ===
{{Q|Цитата = Музика ридає, музика регоче, музика із серця самого виймає думки таємні і носить в повітрі, а другеє серце пожадливо ловить ті згуки, душі таємницю, І мовчки зглядалися очі і мовчки спускались додолу, а милі уже розпитались, уже розмовляли без слова.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=117}}|Коментар = «Дві птиці», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}
2 птиці

=== Н ===
{{Q|Цитата = На голос тих співів сумних виходить Менандр престарезний, по березі тяжко ступає, розгортує дрібне каміння, все лічить, все тулить докупи, не звівши ліку – знов шукає і стогне, і в моря питає: &quot;Скажи, чи минула навіки жадана година? Чи ще не настала?..&quot;{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р. &quot;Загибель Менандра символізує вічність та незламність народу, він, немов той дух предків, у образі мари продовжує охороняти «в руїнах, землею покритий, порослий весь бур'янами» Херсонес&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Килимника.&amp;nbsp;— К.: ДВХЛ, 1960.&amp;nbsp;— С. 163&lt;/ref&gt;.|Оригінал = |Автор = }}
== Од авторки ==

{{Q|Цитата = Ні на які лаври не сподіваюся, а – «єже пісах-пісах»{{sfn|Дніпрова Чайка. Твори, т.2|1919|с=190}}.''— 18 червня 1919 р.''&lt;br/&gt;|Коментар = «єже пісах-пісах» — що написав, то написав  (Ів. 19:19-22) [https://uk.wikipedia.org/wiki/INRI щодо напису на хресті «Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський»]|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Художню вартість цих писань хай визначають читачі та фахові судді-критики, од себе ж скажу лиш, що '''в основу кожного оповідання чи нарису, особливо 2-й частині, ліг дійсний факт''', оточення ж, обробка характеристика дієвих осіб часом мої, часом такі які були в дійсності і хто переживав разом зо мною те саме, впізнає грунт цих творів{{sfn|Дніпрова Чайка. Твори, т.2|1919|с=190}}.''— 18 червня 1919 р.''&lt;br/&gt;|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}
{{Q|Цитата = Як стріне і як судитиме нинішня публіка все зібрання моїх писань – це її діло, я ж скажу, що як мої мініатюри були моєю втіхою, художньою насолодою, так оці прозові '''були там «не можу мовчати», що примушувало хапати перо серед глупої безсонної ночі''' й записувати те, що життя викидало на очі та клало карби на душу{{sfn|Дніпрова Чайка. Твори, т.2|1919|с=190}}.''— 18 червня 1919 р.''&lt;br/&gt;|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}
== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = Дніпрова Чайка |заголовок =Твори (у 2 тт.) |місце =Київ |видавництво =Дзвін |рік =1919 |сторінок =424 |isbn =978-966-97403-4-2 |ref =Дніпрова Чайка. Твори, т.2}}

* {{книга|автор =  |заголовок =З непокритою головою. Українська жіноча проза / Передмова, упорядковання В. Агеєвої |місце =Київ |видавництво =КОМОРА |рік =2014 |сторінок =424 |isbn =978-966-97403-4-2 |ref =З непокритою головою}}

* {{книга|автор =  |заголовок =Чари ночі. Українська любовна лірика |місце =Харків |видавництво =Фоліо |рік =2015 |сторінок =254 |isbn =978-966-03-4568-3 |ref =Чари ночі}}

[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>020b909juwl19heepi4eyd8so061xku</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143174</id>
      <parentid>143173</parentid>
      <timestamp>2024-12-14T10:51:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>+1 цитата</comment>
      <origin>143174</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9975" sha1="4pwltxui2k9yp208yhuxq0hl1xsqm1h" xml:space="preserve">{{Особа}}
{{Otheruses|Чайка (значення)}}
{{othernames|Василевська}}
'''Дніпрова Чайка''' (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (20 жовтня (1 листопада) 1861, c. Карлівка (Зелений Яр) — 13 березня 1927, с. Германівка) — [[українці|українська]] письменниця та поетеса. Дружина українського громадського діяча, письменника та публіциста [[Василевський Феофан Олександрович|Василевського Феофана Олександровича]].

== Цитати з творів ==
{{Q|Цитата = Сон мені дивний приснився: крила у мене зросли – дужі, широкії крила. В небо високе збиралась летіти, силу свою попитати, вільної волі зазнати, '''з розуму й волі вінець утворити – найкращого людського щастя вінець'''&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О. В. Килимника. – К.: ДВХЛ, 1960. – С. 181&lt;/ref&gt;.&lt;br/&gt;|Коментар = «Снище», 1909 р. В епіграфі, взятому з народної мудрості: «Буває сон, буває й снище! Сон – то пусте, розвіється од сонця, а снище – річ тяжка, то віще щось» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

=== А ===
{{Q|Цитата = А там навпослідки візьмуть на славу великого [[Рим]]у моїх найрідніших!.. Римові слава! А що ж [[Херсонес]]ові з того? Нащо ж я жив, працював: на те, щоб сі чужоземці собі па користь однімали те в Херсонеса, що йому належить по праву?{{sfn|З непокритою головою|2014|с=117}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== В ===

{{Q|Цитата = В руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами, лежав Херсонес стародавній і мовчки мовчав про минулі колишнії дні. Настав інший час.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}
{{Q|Цитата = Віки за віками минають, спливають, як хвиля на морі, як хвиля: то зносить пісок в глибину, то знову наносить на берег, – так само і час виробляє: то зітре і сліду не кине того, що колись існувало, то знову розкриє безодню свою і викине давнє минуле людям на диво.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== Л ===
* {{Q
| Цитата   = Люди казали:
''«Тяжко на [[світ]]і,
''Тяжко закоханим жити».
&lt;…&gt;
Смійтеся, люди;
Добре в [[Любов|коханні]],
Гірко і щасно!
Смійтеся — плакать не буду!{{sfn|Чари ночі|2015|с=86-87}}
| Коментар = «Люди казали…»
}}
=== М ===
{{Q|Цитата = Музика ридає, музика регоче, музика із серця самого виймає думки таємні і носить в повітрі, а другеє серце пожадливо ловить ті згуки, душі таємницю, І мовчки зглядалися очі і мовчки спускались додолу, а милі уже розпитались, уже розмовляли без слова.{{sfn|З непокритою головою|2014|с=117}}|Коментар = «Дві птиці», 1900&amp;nbsp;р.|Оригінал = |Автор = }}

=== Н ===
{{Q|Цитата = На голос тих співів сумних виходить Менандр престарезний, по березі тяжко ступає, розгортує дрібне каміння, все лічить, все тулить докупи, не звівши ліку – знов шукає і стогне, і в моря питає: &quot;Скажи, чи минула навіки жадана година? Чи ще не настала?..&quot;{{sfn|З непокритою головою|2014|с=109}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Мара», 1900&amp;nbsp;р. &quot;Загибель Менандра символізує вічність та незламність народу, він, немов той дух предків, у образі мари продовжує охороняти «в руїнах, землею покритий, порослий весь бур'янами» Херсонес&lt;ref&gt;Дніпрова Чайка Твори / Вступ. ст., впоряд., О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Килимника.&amp;nbsp;— К.: ДВХЛ, 1960.&amp;nbsp;— С. 163&lt;/ref&gt;.|Оригінал = |Автор = }}
=== П ===
{{Q|Цитата = Птахом-сплюхою скинувсь вартівник непевний, літає з тієї пори понад світом та квилить літаючи: &quot;Сплю&quot;, – а зрадник проклятий в тую ж годину сичем перекинувсь, ганяється скрізь за сплюхою та скиглить та дико регоче. Довіку літатимуть вкупі обидва, довіку жахатися люди їх будуть, почувши вночі, а сон та дрімота ніколи заклятих не вкриють пестливо тихим відрадним крилом.{{sfn|Дніпрова Чайка. Твори, т.1|1919|с=40}}&lt;ref&gt;[https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0:%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8._%D0%9A%D0%BD._1_(1919).pdf/36 wikisource.org]&lt;/ref&gt;.&lt;br/&gt;|Коментар = «Дві птиці». За легковажне виконання доручення перед громадою вартового було перетворено в птаха-сплюху, а козака Найду за його [[зрада|зраду]] – в птаха-сича.|Оригінал = |Автор = }}

== Од авторки ==

{{Q|Цитата = Ні на які лаври не сподіваюся, а – «єже пісах-пісах»{{sfn|Дніпрова Чайка. Твори, т.2|1919|с=190}}.''— 18 червня 1919 р.''&lt;br/&gt;|Коментар = «єже пісах-пісах» — що написав, то написав  (Ів. 19:19-22) [https://uk.wikipedia.org/wiki/INRI щодо напису на хресті «Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський»]|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Художню вартість цих писань хай визначають читачі та фахові судді-критики, од себе ж скажу лиш, що '''в основу кожного оповідання чи нарису, особливо 2-й частині, ліг дійсний факт''', оточення ж, обробка характеристика дієвих осіб часом мої, часом такі які були в дійсності і хто переживав разом зо мною те саме, впізнає грунт цих творів{{sfn|Дніпрова Чайка. Твори, т.2|1919|с=190}}.''— 18 червня 1919 р.''&lt;br/&gt;|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}
{{Q|Цитата = Як стріне і як судитиме нинішня публіка все зібрання моїх писань – це її діло, я ж скажу, що як мої мініатюри були моєю втіхою, художньою насолодою, так оці прозові '''були там «не можу мовчати», що примушувало хапати перо серед глупої безсонної ночі''' й записувати те, що життя викидало на очі та клало карби на душу{{sfn|Дніпрова Чайка. Твори, т.2|1919|с=190}}.''— 18 червня 1919 р.''&lt;br/&gt;|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}
== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = Дніпрова Чайка |заголовок =Твори (у 2 тт.) |місце =Київ |видавництво =Дзвін |рік =1919 |сторінок =424 |isbn =978-966-97403-4-2 |ref =Дніпрова Чайка. Твори, т.2}}

* {{книга|автор =  |заголовок =З непокритою головою. Українська жіноча проза / Передмова, упорядковання В. Агеєвої |місце =Київ |видавництво =КОМОРА |рік =2014 |сторінок =424 |isbn =978-966-97403-4-2 |ref =З непокритою головою}}

* {{книга|автор =  |заголовок =Чари ночі. Українська любовна лірика |місце =Харків |видавництво =Фоліо |рік =2015 |сторінок =254 |isbn =978-966-03-4568-3 |ref =Чари ночі}}

[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>4pwltxui2k9yp208yhuxq0hl1xsqm1h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Соляріс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14419</id>
    <revision>
      <id>143133</id>
      <parentid>93006</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:58:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143133</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10676" sha1="p41btfm4zxdrdtaobsb223tic2fzkjd" xml:space="preserve">[[Файл:Solaris, various editions 02.jpg|250пкс|міні|праворуч|Видання роману різними мовами]]
{{Вікіпедія}}
'''Соляріс''' ({{lang-pl|Solaris}}) — роман польського письменника [[Станіслав Лем|Станіслава Лема]], який вийшов друком у 1961 році.

== Цитати ==

=== Снаут ===
{{Q
| Цитата =Ми вирушаємо в космос, готові до всього, тобто до самотності, до боротьби, до страждань і смерті. Із скромності ми не кажемо про це вголос, але іноді думаємо самі собі, що ми незвичайні. А тим часом… тим часом це не все, і наша готовність — тільки поза. Ми зовсім не хочемо завойовувати космос, ми тільки прагнемо розширити Землю до його меж. Одні планети мають бути пустельні, як Сахара, інші — вкриті кригою, як полюс, ще інші — жаркі, як бразильські джунглі. Ми гуманні й благородні і не збираємося підкорювати інші раси, ми хочемо тільки передати їм наші цінності й натомість перейняти їхні. Ми вважаємо себе рицарями святого Контакту. Це друга облуда. Ми не шукаємо нікого, крім людей. Нам не потрібні інші світи. Нам потрібне наше відображення. Ми не знаємо, що робити з іншими світами. З нас досить і цього одного — ми ситі ним по саму зав’язку&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;&gt;{{Книга|Заголовок=Соляріс|Автор=Станіслав Лем|Посилання=http://knigger.org/lem/solaris/lang/ua/|місто=Київ|видавництво=ВВФ &quot;Котигорошко&quot; ЛТД|рік=1996|isbn=5-77-07-7796-6}}&lt;/ref&gt;.
| Оригінал = {{lang-pl|Wyruszamy w kosmos, przygotowani na wszystko, to znaczy, na samotność, na walkę, męczeństwo i śmierć. Ze skromności nie wypowiadamy tego głośno, ale myślimy sobie czasem, że jesteśmy wspaniali. Tymczasem, tymczasem to nie wszystko, a nasza gotowość okazuje się pozą. Wcale nie chcemy zdobywać kosmosu, chcemy tylko rozszerzyć Ziemię do jego granic. Jedne planety mają być pustynne jak Sahara, inne lodowate jak biegun albo tropikalne jak dżungla brazylijska. Jesteśmy humanitarni i szlachetni, nie chcemy podbijać innych ras, chcemy tylko przekazać im nasze wartości i w zamian przejąć ich dziedzictwo. Mamy się za rycerzy świętego Kontaktu. To drugi fałsz. Nie szukamy nikogo oprócz ludzi. Nie potrzeba nam innych światów. Potrzeba nam luster. Nie wiemy, co począć z innymi światami. Wystarczy ten jeden, a już się nim dławimy.}}
}}

{{Q
|Цитата=Вона любить тебе. А ти хочеш її любити. Це різні речі&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;/&gt;.
| Оригінал = {{lang-pl|Ona cię kocha. A ty chcesz ją kochać. To nie jest to samo.}}
}}

{{Q
|Цитата=Людина вирушила на зустріч з іншими світами, іншими цивілізаціями, не пізнавши до кінця закамарків глухих кутів, глибоких колодязів, міцно забарикадованих дверей власної душі&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;/&gt;.
| Оригінал = {{lang-pl|Człowiek wyruszył na spotkanie innych światуw, innych cywilizacji, nie poznawszy do końca własnych zakamarków, ślepych drуg, studni, zabarykadowanych, ciemnych drzwi.}}
}}

{{Q
|Цитата=ти намагаєшся в нелюдській ситуації залишатися людиною. Може, це й благородно, але марно. А втім, чи благородно, я теж не певен. Хіба глупота може бути благородною?
| Оригінал = {{lang-pl|usiłujesz – w sytuacji nieludzkiej – zachować się jak człowiek. Może to i piękne, ale daremne. Zresztą i tego piękna nie jestem pewny, bo czy to, co głupie, może być piękne?}}
}}

{{Q
|Цитата=Уявляєш, ми попридумували назви всім зіркам і планетам, а в них, можливо, вже були свої імена, га?&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;/&gt;
| Оригінал = {{lang-pl|Pomyśl, ponazywaliśmy wszystkie gwiazdy i planety, a może one miały już nazwy?}}
| Інше= {{Цитата дня/Обрана|27 березня 2016}}
}}

{{Q
|Цитата=Бог, який упав у відчай,— це людина&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;/&gt;.
| Оригінал = {{lang-pl|Bóg rozpaczający to przecież człowiek}}
}}

=== Кельвін ===

{{Q
|Цитата=Був час, коли ми мучили одне одного надмірною відвертістю, наївно вважаючи, що це нас урятує&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;/&gt;.
| Оригінал = {{lang-pl|Był czas, kiedy zadręczaliśmy się nadmierną szczerością, w naiwnym przekonaniu, że nas ocali.}}
}}

{{Q
|Цитата=Людина, всупереч усталеній думці, не визначає собі цілей. Їх їй нав’язує час, у який вона народилася. Вона може служити цим цілям або повставати проти них, однак об’єкт служіння чи бунту заданий їй іззовні. Повна свобода пошуків мети можлива тоді, коли людина одна, але це не реально, бо людина, яка не виросла серед людей, не здатна стати людиною&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;/&gt;.
| Оригінал = {{lang-pl|Człowiek wbrew pozorom nie stwarza sobie celów. Narzuca mu je czas, w którym się urodził, może im służyć albo buntować się przeciw nim, ale przedmiot służby czy buntu jest dany z zewnątrz. Aby doświadczyć całkowitej wolności poszukiwania celów, musiałby być sam, a to się nie może udać, gdyż człowiek nie wychowany wśród ludzi nie może się stać człowiekiem.}}
}}

=== Діалоги ===
{{Q
|Цитата='''Снаут:''' (...)Якби вона була… якби тебе переслідувало страховище, ладне заради тебе на все, ти б не вагався й хвилини, щоб спекатися його. Правда ж?
'''Кельвін''': Правда.
'''Снаут''': А може… може, саме тому в неї вигляд не страховища? Це зв’язує тобі руки? Так про це ж і йдеться, щоб вони в тебе були зв’язані!&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;/&gt;
| Оригінал = {{lang-pl|
'''Snaut:''' (...)Gdyby była… gdybyś był prześladowany przez gotową czynić dla ciebie wszystko maszkarę, nie wahałbyś się ani chwili, żeby ją usunąć. Prawda?
'''Kelvin:''' Prawda.
'''Snaut:''' A więc, więc może ona właśnie dlatego nie jest taką maszkarą! To wiąże ci ręce? O to właśnie chodzi, żebyś miał związane!}}
}}

{{Q
|Цитата='''Кельвін''': я маю на увазі бога, чия недосконалість не пов’язана з простодушністю людей, які створили його, а є його найістотнішою, іманентною рисою. Це бог, обмежений у своєму всезнанні й всесиллі, він помиляється в передбаченні майбутнього своїх починань, подальша доля яких залежить від обставин і може вкинути в жах. Це бог… каліка, який завжди прагне більше, ніж може, не одразу це усвідомлює. Бог, що винайшов годинник, а не час, який той годинник відлічує. Винайшов прилади чи механізми, які служать певним цілям, але які вже переросли ті цілі й зрадили їх. Він створив також нескінченність, покликану засвідчити його всемогутність, а тим часом вона стала свідченням його цілковитої поразки.
(...)
'''Снаут:''' Звідки ти взяв цю концепцію недосконалого бога?
'''Кельвін''': Вона видалася мені глибоко правдивою, розумієш? Це єдиний бог, у якого я схильний був би повірити й чия мука — не спокута, вона нікого не звільняє, нічому не служить, вона просто існує&lt;ref name=&quot;Соляріс&quot;/&gt;.
| Оригінал = {{lang-pl|
'''Kelvin:''' mnie idzie o Boga, którego niedoskonałość wynika nie z prostoduszności jego ludzkich stwórców, ale stanowi jego najistotniejszą, immanentną cechę. Ma to być Bóg, ograniczony w swojej wszechwiedzy i wszechmocy, omylny w przewidywaniu przyszłości swoich dzieł, którego bieg ukształtowanych przezeń zjawisk może wprawić w przerażenie. Jest to Bóg… kaleki, który pragnie zawsze więcej, niż może, i nie od razu zdaje sobie z tego sprawę. Który skonstruował zegary, ale nie czas, jaki odmierzają. Ustroje czy mechanizmy, służące określonym celom, ale one przerosły te cele i zdradziły je. I stworzył nieskończoność, która z miary jego potęgi, jaką miała być, stała się miarą jego bezgranicznej klęski.
(...)
'''Snaut:''' Skąd ci się wzięła ta koncepcja ułomnego Boga?
'''Kelvin:''' Wydała mi się bardzo, bardzo prawdziwa, wiesz? To jedyny Bóg, w którego byłbym skłonny uwierzyć, którego męka nie jest odkupieniem, niczego nie zbawia, nie służy niczemu, tylko jest.}}
}}

{{поділитися}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Польські романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Польщі]]</text>
      <sha1>p41btfm4zxdrdtaobsb223tic2fzkjd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>У вогні</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16597</id>
    <revision>
      <id>143154</id>
      <parentid>89028</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:16:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143154</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3374" sha1="4fr7bx51g2mjuw85536fcalhwe0qymz" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«У вогні»'''&amp;nbsp;— другий роман трилогії американської письменниці [[Сюзанна Коллінз|Сюзанни Коллінз]] «Голодні ігри». Дія роману відбувається у майбутньому на терені сьогоднішніх [[США|Сполучених Штатів]] у вигаданій країні Панем і є продовженням оповіді про шістнадцятирічну Катніс Евердін, яка змушена брати участь у так званих Голодних іграх на виживання і несамохіть стає переспівницею, символом опору для повстанців у округах Панему. Книжка була опублікована видавництвом «Scholastic Press» у 2009 році.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Щоб дочекатися кінця, потрібно пройти початок і середину. Краще вже не спізнюватися&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;[http://afisha.tochka.net/ua/20368-tsitaty-o-zhizni-i-lyubvi-golodnye-igry-i-vspykhnet-plamya/ Цитати про життя і кохання: «Голодні ігри. І спалахне полум'я»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Люди погано переносять [[страждання]] тих, кого люблять&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Хіба коротке [[щастя]] гірше, ніж ніяке&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Обов'язково настає час, коли потрібно перестати тікати, а замість цього розвернутися й подивитися в обличчя небезпеці&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Найскладніше — знайти в собі [[мужність]]&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Дуже важко розвинути в людині те, чого в ній немає і в помині&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Навіть під водою не сховаєшся від суєти&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Часом з людьми відбувається таке, до чого вони зовсім не готові&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Відчайдушні часи вимагають відчайдушних дій&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Достатньо іскри, щоб спалахнуло полум'я&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Краще витратити даремно день, ніж місяць&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я завжди спрямовую [[емоція|емоції]] на свою роботу. Так я не завдаю нікому болю, крім себе самого&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Зронити фразочку мимохідь — немов кинджал у живіт всадити&lt;ref name=&quot;tochka&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Фантастичні романи США]]</text>
      <sha1>4fr7bx51g2mjuw85536fcalhwe0qymz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Марсіянин (книга)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16626</id>
    <revision>
      <id>143144</id>
      <parentid>98461</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:04:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143144</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4048" sha1="2h2aq5dnc3s6awt046c9uf0lvtavcco" xml:space="preserve">{{вікіпедія}}
'''«Марсіанин»''' ({{lang-en|The Martian}}) — дебютний роман американського письменника [[Енді Вейр|Енді Вейра]], який вийшов у 2011 році.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Дупа рятує мені життя не менше за мозок{{sfn|Марсіянин|2016|с=20}}.}}
{{Q|Цитата = Навіть [[NASA]] не може вдосконалити [[скотч]]{{sfn|Марсіянин|2016|с=40}}.}}
{{Q|Цитата = Ти запитав мою думку. Вона тобі не подобається? Іди в дупу{{sfn|Марсіянин|2016|с=96}}.}}
{{Q|Цитата = Для них відмова [[обладнання]] — щось страшне. Для мене — просто чорний [[вівторок]]{{sfn|Марсіянин|2016|с=173}}.}}
{{Q|Цитата = Треба віддати батькові належне: він і не намагався вдавати, ніби хоче загартувати мій характер або навчити цінувати фізичну працю.
«Снігоочисник дорого коштує, — казав він. — А ти працюєш безплатно»{{sfn|Марсіянин|2016|с=177}}.}}
{{Q|Цитата = Усі найгірші моменти життя починаються з якої-небудь дрібниці. Крихітна пухлина на боці, якої раніше не було. Два келихи з-під вина у раковині, коли ти повертаєшся додому, до дружини. Слова по телевізору: «Ми перериваємо програму...»{{sfn|Марсіянин|2016|с=258}}}}
{{Q|Цитата = Ви коли-небудь ставили [[намет]]? Зсередини? У лицарських обладунках? Геморой ще той{{sfn|Марсіянин|2016|с=301}}.}}
{{Q|Цитата = Моторошно — це коли життя цілком залежить від результатів твого тяп-ляп{{sfn|Марсіянин|2016|с=302}}.}}
{{Q|Цитата = Просто диво, скільки правил можна обійти, коли всі навколо намагаються врятувати одну-єдину людину{{sfn|Марсіянин|2016|с=308}}.}}
{{Q|Цитата = Найкращий план не витримує першої сутички з [[ворог]]ом{{sfn|Марсіянин|2016|с=313}}.}}
{{Q|Цитата = Планетохід і трейлер чудово регулюють температуру в себе, але в спальні все не так райдужно.
(І так усе життя).{{sfn|Марсіянин|2016|с=320}}
|Оригінал=The rover and trailer regulate their own temperatures just fine, but things weren’t hot enough in the bedroom.
Story of my life}}
{{Q|Цитата = Бодай раз [[ентропія]] була на моєму боці!{{sfn|Марсіянин|2016|с=320}}}}
{{Q|Цитата = У космосі неможливо почути, що ви верещите як дівчисько{{sfn|Марсіянин|2016|с=413}}.}}
{{Q|Цитата = Існують [[козел свійський|козли]], яким на все начхати, але вони губляться в масі людей, яким ''не'' начхати. І тому на моєму боці були мільярди людей{{sfn|Марсіянин|2016|с=415}}.}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* {{книга|автор=Енді Вейр|заголовок=Марсіянин|посилання=|місто=Київ|видавництво=KM Publishing|рік=2016|сторінок=416|isbn=978-966-923-060-7|ref=Марсіянин}}
{{Ізольована стаття}}

[[Категорія:Фантастичні романи США]]</text>
      <sha1>2h2aq5dnc3s6awt046c9uf0lvtavcco</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катар (роман)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19844</id>
    <revision>
      <id>143136</id>
      <parentid>89061</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:59:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143136</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2930" sha1="s2m77baadqttkpiy8d8lc3idmz1ypd5" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Катар''' (у виданні 1990 року назва перекладена як «'''Нежить'''») — роман [[Станіслав Лем|Станіслава Лема]]. Вперше вийшов друком у 1976 році.

== Цитати ==

{{Q|Цитата = [[Автомобіль]] — це [[підсилювач]] [[особистість|особистості]].{{sfn|Кіберіада|1990|с=691}}}}
{{Q|Цитата = Ми непридатні для [[космос]]у і, власне, тому не відступимося від нього.{{sfn|Кіберіада|1990|с=692}}}}
{{Q|Цитата = [[Цивілізація]] починається з протічної води.{{sfn|Кіберіада|1990|с=700}}}}
{{Q|Цитата = Визначити кривизну [[труба|труб]], аби вони ніколи не резонували, — з цим гідравліки ніяк не можуть упоратися.{{sfn|Кіберіада|1990|с=701}}}}
{{Q|Цитата = Ніщо так не підганяє [[поліція|поліцію]], як власна безпорадність.{{sfn|Кіберіада|1990|с=710}}}}
{{Q|Цитата = [[Старість]] [...] полягає в тому, що ти вже набув досвіду, яким не можеш користуватися.{{sfn|Кіберіада|1990|с=762}}}}
{{Q|Цитата = [[Прогрес]] — це не що інше, як поступова відмова від простоти світу.{{sfn|Кіберіада|1990|с=770}}}}
{{Q|Цитата = Бувають знайомі, з якими тебе не єднають ні зацікавлення, ні якісь переживання, з ними не листуєшся, бачиш їх рідко й випадково, але те, що ці люди існують, має для тебе важливе, хоча й незрозуміле значення.{{sfn|Кіберіада|1990|с=772}}}}
{{Q|Цитата = [[Людство]] настільки розмножилося й ущільнилося, що ним починають керувати [[атом]]ні закони. Кожен атом [[газ]]у рухається хаотично, але саме цей хаос породжує лад, тобто сталий [[тиск]], [[теммпература|температуру]], питому вагу тощо.{{sfn|Кіберіада|1990|с=806}}}}
== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* {{книга|автор=Станіслав Лем|заголовок=Кіберіада|рік=1990|місто=Київ|видавництво=Дніпро|сторінок=815|isbn=5308007276|ref=Кіберіада}}

[[Категорія:Фантастичні романи Польщі]]
[[Категорія:Польські романи]]</text>
      <sha1>s2m77baadqttkpiy8d8lc3idmz1ypd5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Війна світів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20288</id>
    <revision>
      <id>143141</id>
      <parentid>125493</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:02:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143141</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3556" sha1="f4gaan35547k7ex4akloequ8y6f82f8" xml:space="preserve">[[Файл:War of the Worlds original cover bw.jpg|праворуч|міні|250пкс|Репринт в журналі «Amazing Stories» 1927 року]]
{{Вікіпедія}}
{{commons|Category:War of the Worlds}}
'''«Війна світів»''' ({{lang-en|The War of the Worlds}})&amp;nbsp;— фантастичний роман англійського письменника [[Герберт Уеллс|Герберта Уеллса]]. Написаний у 1897 році, був виданий в квітні того ж року в журналі «Pearson's magazine» і в лютому 1898 року окремою книгою.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Всі люди, що жили в цих будинках, всі ці жалюгідні канцелярські щури ні на що не придатні. У них немає мужності, ні гордості, вони не вміють сильно захотіти. А без цього людина гроша ламаного не варта&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https://citaty.info/book/gerbert-uells-voina-mirov Герберт Уэллс. Война миров]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Смерть]] не така вже страшна, це [[боягузтво]] робить її страшною&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Якщо взагалі хто-небудь спасеться, так це той, хто не втратить [[голова|голову]]&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Завдяки [[природний відбір|природному відбору]] ми розвинули в собі здатність до опору; ми не поступаємося жодній бактерії без наполегливої боротьби&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = З нескінченним самовдоволенням снували люди по всій земній кулі, займаючись своїми справами і перебуваючи в безтурботній впевненості, що вони і є владики матерії. Можливо, інфузорія під мікроскопом перебуває в тій же впевненості&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Не можна вважати нашу планету цілком безпечним притулком для людини; неможливо передбачити тих незримих ворогів або друзів, які можуть з'явитися до нас з безодні простору&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Якщо ми хоч чогось і навчилися в цій [[війна|війні]], так це жалості — жалості до тих позбавлених розуму душ, які терплять недостатки, перебуваючи в нашій владі&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Іноді я страждаю від дивного почуття відчуженості від самого себе і навколишнього світу&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Розум]]ом людина визнає, що [[життя]] — це безперервна боротьба за існування&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
[[Категорія:Фантастичні романи Великої Британії]]
[[Категорія:Англійські романи]]</text>
      <sha1>f4gaan35547k7ex4akloequ8y6f82f8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зоряний корсар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20298</id>
    <revision>
      <id>143138</id>
      <parentid>119684</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:01:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143138</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2806" sha1="gdt5llvhqs4f6nt87xmhsnxiwtwtwjd" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Зоряний корсар''' (відомий також під назвою '''Кільця змія''')&amp;nbsp;— науково-фантастичний та філософський роман [[українці|українського]] [[СРСР|радянського]] письменника [[Бердник Олесь Павлович|Олеся Бердника]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = [[Щастя]] — єдине мірило і критерій. Ради нього люди воюють, страждають. Його шукають у мандрах, у подвигах. Заради нього запускають ракети, будують машини, клопочуться за квартиру. Ради нього ми прагнемо кудись у неоглядну далину, в майбуття. А може, все це фікція, химера? Воно не десь, а тут, поруч з нами. Оця дивовижна, неповторна мить... Зараз, тепер. Як її зберегти? І, може, дружинник Київської Русі чи Спартак були щасливіші за нас. І, може, дівчина-полтавчанка, яка чекала козака з походу, була на сто голів вища від нас у своєму чеканні, стражданні і щасті. Вона жила повнішим, глибшим життям, ніж ми. Ми занадто багато хочемо. І не досягаємо бажаного і відчуваємо себе нещасними. А щастя сидить у куточку, просте, непомітне, і хоче, щоб на нього звернули увагу. Прийдіть, нагніться, візьміть&lt;ref&gt;[http://newfraza.ru/avtory-pisateli/berdnik-o Цитати з книг Олеся Бердника]&lt;/ref&gt;... }}
{{Q|Цитата = Наші розчарування, вселенська скорбота, печаль — лише пошуки повноти. А повнота — то [[кохання]]&lt;ref name=&quot;vel&quot;&gt;[http://velimyr.blogspot.com/2011/11/blog-post_30.html Олесь Бердник – «Зоряний Корсар», «Камертон Дажбога»]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Полюбити [[жінка|жінку]] — простіше. Треба полюбити незмірність і вмістити її в своєму серці&lt;ref name=&quot;vel&quot;/&gt;... }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття|кільце2}}
[[Категорія:Фантастичні романи]]
[[Категорія:Українські романи]]</text>
      <sha1>gdt5llvhqs4f6nt87xmhsnxiwtwtwjd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крига (роман)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>31119</id>
    <revision>
      <id>143135</id>
      <parentid>89081</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:59:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143135</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2872" sha1="d0qce3x1fa7ard69eqjft2xyvl80lul" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
«'''Крига'''» також «'''Лід'''» ({{lang-pl|«Lód»}}) — альтернативно-історичний роман [[Яцек Дукай|Яцека Дукая]], виданий 6 грудня 2007 року в краківському видавництві «Wydawnictwo Literackie». Перший переклад українською здійснив [[Павлишин Андрій Степанович|Андрій Павлишин]],  книга вийшла у видавництві «[[Астролябія (видавництво)|Астролябія]]» 2018 року в двох частинах&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://astrolabium.com.ua/kryga_roman_chastyny_i_ii-Jacek_Dukaj.html |title=«Крига» українською. Частини I-II |accessdate=2 жовтня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180927125321/http://astrolabium.com.ua/kryga_roman_chastyny_i_ii-Jacek_Dukaj.html |archivedate=27 вересень 2018 |deadurl=no }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://astrolabium.com.ua/kryga_roman_chastyny_iii_iv-Jacek_Dukaj.html |title=«Крига» українською. Частини III-IV |accessdate=2 жовтня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180927165009/http://astrolabium.com.ua/kryga_roman_chastyny_iii_iv-Jacek_Dukaj.html |archivedate=27 вересень 2018 |deadurl=no }}&lt;/ref&gt;.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Афоризми не служать для того, щоб під них жити; вони служать до розважання товариства за столом.
 | Коментар = Про афоризми
 | Оригінал =
 | Автор    = Иналь Таїб Фессар }}

{{Q
 | Цитата   = Математик! Боже мій, я не вбив гада... Математик!
 | Коментар = Про математика
 | Оригінал =
 | Автор    = }}

{{Q
 | Цитата   = Сенс життя, поза життям.
 | Коментар = Про життя
 | Оригінал =
 | Автор    = Филимон Зейцов}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Крига. І-ІІ частини. / переклав з польської [[Андрій Павлишин]]. — Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2018. — 608 с. — ISBN: 978-617-664-150-6
* Крига. ІІІ-ІV частини. / переклав з польської [[Андрій Павлишин]]. — Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2018. — 832 с. — ISBN: 978-617-664-151-3

{{Поділитися}}
{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Польські романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Польщі]]</text>
      <sha1>d0qce3x1fa7ard69eqjft2xyvl80lul</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Путівник по Галактиці для космотуристів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>31850</id>
    <revision>
      <id>143149</id>
      <parentid>98827</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:06:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143149</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12969" sha1="3623yi2awejk6ydk44mdewoqm1ce2dp" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Путівник по Галактиці для космотуристів''' (1979, {{lang-en|The Hitchhiker's Guide to the Galaxy}})&amp;nbsp;— гумористичний науково-фантастичний роман британського письменника [[Дуглас Адамс|Дугласа Адамса]]. Перша частина серії «[[Путівник Галактикою]]».

== Цитати з роману ==
{{Q|Цитата = [[Президент]] — посада багато в чому номінальна. Його функції не розпоряджатися [[влада|владою]], а відволікати від неї увагу&lt;ref name=&quot;eks&quot;&gt;[https://eksmo.ru/interview/10-tsitat-iz-romana-avtostopom-po-galaktike-duglasa-adamsa-ID5030374/ 10 цитат из романа «Автостопом по галактике» Дугласа Адамса]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Класична [[помилка]], яку здійснюють проектувальники абсолютно надійних систем, — недооцінка винахідливості клінічних [[ідіот]]ів&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Я витрачаю на тебе [[час]] по одній-єдиній причині — мені його дівати нікуди&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Дехто був переконаний в тому, що людям не варто було свого часу спускатися з [[дерево|дерев]]. Деякі йшли далі, і говорили, що і влазити-то на них не було потреби&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;... }}
{{Q|Цитата = Я вважаю за краще бути [[щастя|щасливим]], ніж робити все як треба&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Ідеалізм]], чиста наука, пошуки істини — все це дуже добре, але рано чи пізно, боюся, настає момент, коли починаєш підозрювати, що всією багатовимірною нескінченністю Всесвіту насправді заправляє жменька [[маніяк]]ів. І якщо мені має бути вибір, витратити ще десять мільйонів років на встановлення цього факту або просто взяти гроші і дати драла, то особисто я не проти розім'ятися&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Поезія]] вогонів займає третє місце серед найгіршої поезії у Всесвіті. Друге місце займає поезія азаготів з планети Крія. Коли їх Великий Бард Хрюкер Роздутий читав свою поему «Ода маленькому зеленому катишку, знайденому мною у себе під пахвою літнім ранком», четверо з публіки померли від внутрішнього крововиливу, а президент Центрально-Галактичної Ради Образотворчих Мистецтв вижив лише завдяки тому, що відгриз собі ногу&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Кажуть, що Хрюкер був «незадоволений» прийомом, наданим його поемі, і намірився було прочитати свою дванадцятитомну епічну працю, що має назву «Улюблене мною булькання в ванні», коли його товста кишка, у відчайдушній спробі врятувати життя і цивілізацію, проскочила через його горло і защемила мозок&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Тільки постарайтеся ніколи не зустрічатися з собою — це зазвичай викликає небажане замішання і досить сильний [[стрес]]&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Час]] — ілюзорний... час обіду ще ілюзорніший&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Ще дізнаєтеся, чим пахне загальний страйк [[філософ]]ів&lt;ref name=&quot;eks&quot;/&gt;! }}
{{Q|Цитата = ...по-моєму, ми заощадимо багато часу, якщо я збожеволію прямо зараз&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https://citaty.info/book/avtostopom-po-galaktike?sort_by=rating Дуглас Адамс. Автостопом по галактике]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Послухайте! — почав він, а сам подумав: «Який чорт, молодість дається лише один раз!» — і викинувся з вікна. Принаймні, ініціатива залишилася за ним&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Я думав — ти помер.
— У свій час я так теж думав, — підхопив Форд, — а потім на пару тижнів вирішив, що я — [[лимон]]. Жахливо повеселився — усі два тижні тільки й знав, що бовтався в джин з тоніком&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Ти не можеш бачити того, що бачу я, бо бачиш тільки те, що бачиш. Ти не можеш знати того, що знаю я, бо знаєш тільки те, що знаєш. Те, що бачу і знаю я, не можна просто взяти і приплюсувати до того, що бачиш і знаєш ти, бо вони різні за своєю природою. І замінити одне іншим теж не можна, бо тоді мені доведеться замінити всього тебе мною&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Ну, скільки у нас рятувальних капсул?
— Жодної.
— Добре перерахував?
— Два рази&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Я дуже шкодую, що не слухав, що мені говорила [[мама]], коли я був маленький.
— І що ж вона говорила?
— Не знаю, я ж не слухав&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Артур був абсолютно щасливий. Його страшенно розчулювало, що в цей день всі його плани самі собою збувалися. Тільки двадцять хвилин тому він вирішив збожеволіти — і ось вже ганяється по лугах доісторичної Землі за честерфільдским диваном&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Час]] — це, так би мовити, найгірше місце з усіх, де тільки можна заблукати&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Людина|Людські істоти]] — великі пристосуванці&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = У цієї [[Земля|планети]] є — точніше, була — одна [[проблема]]: більшість людей, що на ній жили, тільки те й робили, що страждали, оскільки не знаходили в житті [[щастя]]. Народжувалося безліч рішень, але майже всі вони зводилися до перерозподілу маленьких зелених клаптиків паперу — що саме по собі досить дивно, оскільки хто-хто, а маленькі зелені клаптики паперу ніяких страждань не відчували, бо щастя не шукали&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Шосе]] — це така штука, яка дає можливість одним індивідам мчати стрімголов з точки А в точку Б, в той час як інші можуть стрімголов мчати з точки Б в точку А. Люди, які живуть в точці В, розташованій прямо посередині, нерідко задають собі питання: чим же так чудова точка А, якщо туди рвуться натовпи з точки Б, і чому інших зводить з розуму точка Б? Вони частенько мріють, щоб люди раз і назавжди вирішили жити і працювати там, чорт забирай, де їм дійсно хочеться&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Мене охопила страшна туга. Я підключився до його комп'ютера і детально виклав свої погляди на всесвіт.
— І що сталося?
— Він покінчив [[самогубство]]м&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Якщо люди перестануть вправляти свій [[рот|ротовий апарат]], подумав він, у них почнуть працювати мізки&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Широко відомий і дуже важливим є той факт, що [[істина]] часто зовсім не така, якою здається. Наприклад, на планеті Земля люди завжди припускали, що вони розумніші від [[дельфін]]ів, тому що вони придумали так багато: колесо, Нью-Йорк, [[війна|війни]] і т. д., А дельфіни завжди тільки плескалися у воді і розважалися. Дельфіни ж, навпаки, завжди вважали себе розумнішими від людини — причому, з тієї ж самої причини&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Я приймаю рішення тільки про те, що стосується мого Всесвіту. Мій [[Всесвіт]] — це мої очі і мої вуха. Все інше — не більше ніж [[чутки]]&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Невже ж не можна побачити красу [[сад]]у, не переконавши себе попередньо, що в ньому мешкають феї&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;?! }}
{{Q|Цитата = Тільки усним рахунком людина може довести [[комп'ютер]]у свою незалежність&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Особливо його [[роздратування|дратувало]] те, що його постійно питали, чим він так роздратований&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Якусь мить нічого не відбувалося. Потім, через секунду-дві, нічого продовжило не відбуватися&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Наука]], звичайно, творить чудеса, але [[щастя]] значно цінніше правоти&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Забавна штука [[життя]]. Здається, ось межа, гірше не буває... І тут стає ще гидотніше&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;! }}
{{Q|Цитата = Вони не ворухнуть і пальцем, щоб врятувати свою власну бабусю від Кровожерного Звіра Жукобола з Трааля, без наказу, завіреного в трьох примірниках, вхідного, вихідного, запитаного, загубленого, знайденого, переданого на загальне розслідування, знову втраченого, остаточно зотлілого і викинутого в сміття&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}

== Див. також ==
* [[Ресторан «Кінець світу»]]
* [[Життя, Всесвіт та все інше]]
* [[Бувайте, та дякуємо за рибу]]
* [[Загалом безпечна]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття|кластер6}}
[[Категорія:Англійські романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Великої Британії]]</text>
      <sha1>3623yi2awejk6ydk44mdewoqm1ce2dp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ресторан «Кінець світу»</title>
    <ns>0</ns>
    <id>31854</id>
    <revision>
      <id>143152</id>
      <parentid>134956</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:13:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143152</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13848" sha1="9fssfasckgeq8bz3wh30q98fvd9bvc8" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Ресторан «Кінець світу»''' або '''Ресторан на краю Всесвіту''' (1980, {{lang-en|The Restaurant at the End of the Universe}})&amp;nbsp;— гумористичний науково-фантастичний роман британського письменника [[Дуглас Адамс|Дугласа Адамса]]. Друга частина серії «[[Путівник Галактикою]]».

== Цитати з роману ==
{{Q|Цитата = Існує гіпотеза, що в мить, коли хтось зрозуміє справжнє призначення [[Всесвіт]]у і причини його існування, він негайно зникне, а на його місці виникне щось ще більш дивне і незрозуміле. Є й інша гіпотеза, яка свідчить, що це вже сталося&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https://citaty.info/book/duglas-adams-restoran-u-kontsa-vselennoi?sort_by=rating Дуглас Адамс. Ресторан &quot;У конца Вселенной&quot;]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Трін Трагула був мрійником, мислителем, філософом, або, за визначенням його дружини, безголовим [[ідіот]]ом&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Витрать [[життя]] на те, щоб прожити його&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Його самовпевненість і відчуття переваги викликало дике бажання врізати йому&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Їм байдуже, що ти такого зробив. Їм важливо, що ти зробиш&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — І останнє. Якщо тобі ще коли-небудь знадобиться допомога, якщо ти опинишся в безвихідному становищі, на краю прірви...
— Так?
— Прошу тебе, не розмірковуй довго і стрибай в прірву під три чорти&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;! }}
{{Q|Цитата = Головна [[проблема]] — вірніше, одна з головних проблем, оскільки їх кілька — одна з багатьох головних проблем з управлінням людьми полягає в тому, кого ти ставиш ними управляти; або, точніше, кому вдається переконати людей дозволити керувати ними.
Коротше: всім відомо, що ті, хто найбільше хочуть керувати людьми, саме з цієї причини найменше придатні для цього. Ще коротше: кожен, хто може переконати людей вибрати його [[Президент]]ом, не повинен ні в якому разі допускаються до цієї роботи. Зовсім коротко: з людьми завжди проблеми&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Чому люди не можуть навчитися жити разом у мирі і достатку? — сказав Артур.
Форд голосно і награно розсміявся.
— Сорок два! — сказав він, зловтішно посміхаючись. — Ні, не підходить. Гаразд, не звертай уваги&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = …Ми тут приголомшливо проводимо час. Вино, закуска, трохи лайки і кінець Всесвіту на десерт&lt;ref name=&quot;aph&quot;&gt;[http://www.aphorisme.ru/by-authors/adams/?q=2374 Адамс Дуглас - афоризмы, цитаты, высказывания и изречения]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Якби відкрилися мої плани, мене б викинули на вулицю з одною пенсією, десятком секретарів, десятком зорельотів і парою перерізаних горлянок&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Якщо [[власність]] це крадіжка, то і вкрадене&amp;nbsp;— власність&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Якби ви мали мій досвід в галузі [[маркетинг]]у, то знали б, що розробці будь-якого нового виробу передує ретельне дослідження найбільш різних аспектів і властивостей розглянутого продукту. В даному випадку нам слід з'ясувати, чого споживач очікує від вогню, в які стосунки з вогнем вступає і як цей об'єкт відображається в масовій свідомості&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = На кораблі групи вирувало життя. Щойно до його борту пришвартувався лімузин Хотблека Дезіато, і господаря негайно привезли до медіума, завданням якого було розшифрувати психоімпульси великого музиканта і ввести їх у блок управління фотоногітарою. Лікарі, логік й іхтіолог, намагалися заспокоїти лідер-вокаліста, який замкнувся у ванній з пачкою снодійного і сказав, що не вийде звідти доти, поки йому не доведуть, що він не риба. Басист розстрілював з кулемета власну спальню, а ударник просто зник. Гарячкові пошуки дозволили виявити його на одному з пляжів Сантрагінуса за сотню світлових років від Какрафуна. Він заявив, що вже півгодини живе щасливим життям зі своїм новим другом&amp;nbsp;— невеликим симпатичним камінцем. Менеджер групи був надзвичайно радий цій звістці, оскільки роль ударника тепер переходила до робота, який відрізнявся приголомшливим почуттям ритму&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Ресторан «На краю Всесвіту»&amp;nbsp;— один з найбільш незвичайних закладів громадського харчування, які тільки знала історія. Він побудований на фундаменті з уламків зруйнованої… тобто він буде побудований на фундаменті… пардон, він був би вже збудований за умови… тобто йому ще судилося бути побудованим, і це неодмінно станеться, бо як щось було, того не минути&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;… }}
{{Q|Цитата = Типовий вогон недовго думаючи зробить з вами щось настільки абсурдно-жорстоке, що ви проклянете годину свого народження на світ або (якщо ви наділені здоровим глуздом) проклянете годину народження вогона&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Все почалося з появи Всесвіту.
Ця подія надзвичайно розлютила масу людей і була розцінена громадською думкою як помилковий крок&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = — Десь я прочитав про одну планету в сьомому вимірі, яку використовували як більярдну кулю в якомусь міжгалактичному барі. Так от, цю кулю загнали в лузу, а лузою була чорна діра. Загинуло десять мільярдів розумних істот.
— З глузду з'їхати!&amp;nbsp;— жахнулася Мелла.
— Зате цей удар приніс тридцять очок,&amp;nbsp;— зауважив Форд&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Досить, ви можете йти. Я хотів би прийняти ванну в спокійній обстановці.
Очі Номера Другого звузилися. Губи стиснулися в тонку лінію.
— Хочу нагадати, сер, що ви вже більше трьох років не залишаєте ванни.&amp;nbsp;— Він повернувся і пішов у куток&amp;nbsp;— вправлятися в убивчих поглядах перед дзеркалом&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Отже, ми ось-ось приземлимося?&amp;nbsp;— Запитав Артур.
— Якщо мені не зраджує пам'ять, за програмою ми повинні не приземлитися, а врізатися.
— Врізатися?
— Так, так повинно бути за планом. Для цього є якась причина, дуже важлива, але я точно не пам'ятаю яка.
: Форд вибухнув:
— Ви&amp;nbsp;— купа нікчемних придурків!
— От-от,&amp;nbsp;— радісно сказав капітан,&amp;nbsp;— це і є та сама причина&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Ми не знаємо, ні де вони, ні що з ними. Бери приклад з мене&amp;nbsp;— забудь про них&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = — Цей колір мене бісить,&amp;nbsp;— сказав Зафод, чия закоханість в корабель розтанула після трьох хвилин польоту.&amp;nbsp;— Щоразу, коли ти тиснеш на чорну кнопку на чорній панелі з чорним маркуванням на чорному тлі, у відповідь запалюється чорний сигнал. Що ми викрали? Галактичний катафалк&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;? }}
{{Q|Цитата = — Я&amp;nbsp;— Зафод Біблброкс, мій батько&amp;nbsp;— Зафод Біблброкс Другий, дід&amp;nbsp;— Зафод Біблброкс Третій …
— Стоп, це як?
— Непорозуміння з протизаплідними засобами і машиною часу&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;… }}
{{Q|Цитата = — …Подумати тільки, як довго ти нас чекав.
— П'ятсот сімдесят шість мільярдів три тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять років,&amp;nbsp;— сказав Марвін.&amp;nbsp;— Я рахував, можете не перевіряти. Перші десять мільйонів років були найважчими. Другі десять мільйонів були не легше. Треті десять мільйонів не принесли мені ні найменшого задоволення. Після цього я відчув нездужання&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;… }}

== Цитати без джерел ==
* …Я відповідаю за його тіло, а за ваше не відповідаю, тому заберіть ваше тіло, поки його не пошкодили.
* Послухай,&amp;nbsp;— проскрипів привид,&amp;nbsp;— я витрачаю на тебе час з однієї-єдиної причини&amp;nbsp;— мені його подіти нікуди.
* Плоди та ягоди на чужій планеті або дають тобі життя, або вбивають. Тому, побачивши їх, потрібно перш за все вирішити для себе питання: чи настав час вибирати між життям і смертю?
* Неслабке, треба зауважити, місце, цей Всесвіт.
* Головною проблемою керування людьми,ну, однійєю з головних проблем, бо головних проблем тут— віз і маленький візок— є саме те, кому взагалі можна доручати.Іншими словами, де знайти того, кому люди дозволять керувати собою.
  Резюмуючи сказане, констатуємо, що той, хто найбільше прагне покерувати, по суті найменьше до цього придатний.

== Див. також ==
* [[Путівник по Галактиці для космотуристів]]
* [[Життя, Всесвіт та все інше]]
* [[Бувайте, та дякуємо за рибу]]
* [[Загалом безпечна]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{без джерел}}

{{Ізольована стаття|кластер6}}
[[Категорія:Англійські романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Великої Британії]]</text>
      <sha1>9fssfasckgeq8bz3wh30q98fvd9bvc8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бувайте, та дякуємо за рибу</title>
    <ns>0</ns>
    <id>31866</id>
    <revision>
      <id>143139</id>
      <parentid>89085</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:01:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <origin>143139</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5851" sha1="t3c596ev7825xvjvhf0ch5bs2kmszgs" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Бувайте, та дякуємо за рибу''' ({{lang-en|So Long, and Thanks for all the Fish}})&amp;nbsp;— гумористичний науково-фантастичний роман британського письменника [[Дуглас Адамс|Дугласа Адамса]]. Четверта частина серії книг, відомих під загальною назвою «[[Путівник Галактикою]]». Назва роману є прощальною фразою дельфінів людству з першої книги циклу, коли ті залишали Землю перед її знищенням вогонами, щоб звільнити місце для гіперпросторового експрес-маршруту.

== Цитати з роману ==
{{Q|Цитата = Він засмутився, що такі речі його, виявляється, радують. Але ще через секунду зрадів, що, виявляється, здатний засмучуватися тому, що не тому зрадів&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[https://citaty.info/book/duglas-adams-vsego-horoshego-i-spasibo-za-rybu?sort_by=rating Дуглас Адамс. Всего хорошего, и спасибо за рыбу!]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Люди думають, що якщо сказати: «Ну це [[галюцинація]]» — все незрозуміле відразу дасть пояснення і саме себе розкладе по поличках. «Галюцинація» — це просто слово. Воно нічого не пояснює&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = ... а коли точно знаєш, чого хочеш, [[інтуїція]] неодмінно підказує тобі, що [[мрія|мрії]] вже втілилися в дійсність&lt;ref name=&quot;cit&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = В [[Англія|Англії]] стійко тримається думка, що робити [[сандвіч]] апетитним, що привертає погляд, таким, щоб його було приємно їсти, ганебно і так роблять лише іноземці&lt;ref name=&quot;aph&quot;&gt;[http://www.aphorisme.ru/by-authors/adams/?q=2374 Адамс Дуглас - афоризмы, цитаты, высказывания и изречения]&lt;/ref&gt;. }}
{{Q|Цитата = Якщо ми виявляємо щось нам незрозуміле, то вважаємо за краще давати подібним явищам назви, які або нам самим незрозумілі, або важко вимовляти&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Саме відвідуванням закусочних по суботах і поглинанням там бутербродів британці прагнуть спокутувати свої національні [[гріх]]и. Що це за гріхи такі, вони не знають, та й не бажають знати. Гріхи — тема слизька і краще в неї не лізти. Але які б не були ці гріхи, вони з лишком спокутуються бутербродами, які багатогрішна нація через силу змушує себе з'їдати&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Побувати в Гайд-парку літнім вечором і не відчути його чарівності може тільки той, хто проїде по ньому в машині «швидкої допомоги», з закритим простирадлом лицем&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Оскільки Управління нагляду за електроенергією постійно відключало йому світло, коли він платив за цю послугу, дуже розумно, що воно припинило свої штучки, як тільки він перестав платити&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Сосиска|Сосиски]] призначені для людей, які знають, в чому полягають їхні гріхи, і бажають спокутувати щось особливе&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = Що ж до всегалактичного перепису, то він, як це у нас заведено, з'їв купу грошей і не повідомив нікому нічого нового — окрім того факту, що на кожного жителя Галактики припадає в середньому дві цілих чотири десятих ноги і по одній одомашненій гієні&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}
{{Q|Цитата = [[Друг]]... Ви повинні мене вибачити: я намагаюся згадати, що означає це слово. Знаєте, блоки пам'яті у мене вже не ті, і кожне слово, якого я не чую протягом декількох мільйонів років, переноситься в резервну пам'ять&lt;ref name=&quot;aph&quot;/&gt;. }}

== Див. також ==
* [[Путівник по Галактиці для космотуристів]]
* [[Ресторан «Кінець світу»]]
* [[Життя, Всесвіт та все інше]]
* [[Загалом безпечна]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття|кластер6}}
[[Категорія:Англійські романи]]
[[Категорія:Фантастичні романи Великої Британії]]</text>
      <sha1>t3c596ev7825xvjvhf0ch5bs2kmszgs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Відьма (роман)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>32585</id>
    <revision>
      <id>143142</id>
      <parentid>94745</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:03:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143142</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2611" sha1="8j4icw6y5hg593e9qbmb83eun08l4r8" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''Відьма''' ({{lang-nl|HEX}})&amp;nbsp;— роман жахів [[Нідерланди|нідерландського]] письменника [[Томас Олде Гевелт|Томаса Олде Гевелта]]. Вперше опублікований нідерландською мовою у 2013 році, англійською&amp;nbsp;— у 2016. Роман став першою книгою Олде Гевелта, опублікованою англійською. Під час перекладу автор дещо скоригував сюжет: переніс дію з голландського села Бек до [[Нью-Йорк (штат)|штату Нью-Йорк]], а також трохи змінив заключну частину.

== Цитати ==

{{Q|Цитата = Справжні друзі — не ті, з ким до третіх півнів обмінюєшся [[СМС]], а ті, кому можна розповісти про все, і про особисте зокрема.{{sfn|Відьма|2018|с=51}}}}

{{Q|Цитата = [[Магія]] існує в головах тих, хто вірить у неї, а не в її справжньому впливі на [[дійсність]].{{sfn|Відьма|2018|с=161}}}}

{{Q|Цитата = Минуло триста п'ятдесят років, і зараз ми маємо те, що нам подобається називати [[цивілізація|цивілізацією]], але чи насправді між цим така вже різниця?{{sfn|Відьма|2018|с=198}}}}

{{Q|Цитата = Навіть якщо ти відносно легко повірив в одне [[надприродне явище]], це не означає, що із наступним буде так само легко...{{sfn|Відьма|2018|с=203}}}}

{{Q|Цитата = Але час від часу те, що ми ховаємо, повертається... тому що поховане не завжди виявляється похованим по-справжньому.{{sfn|Відьма|2018|с=272}}}}

{{Поділитися}}
== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор=Томас Олде Хьовелт|місто=Київ|назва=Відьма|видавництво=КМ-БУКС|рік=2018|ISBN=978-617-7535-23-1|ref=Відьма}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Фантастичні романи]]
[[Категорія:Нідерландські романи]]</text>
      <sha1>8j4icw6y5hg593e9qbmb83eun08l4r8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіцитати:Це сказала вона</title>
    <ns>4</ns>
    <id>33941</id>
    <revision>
      <id>143166</id>
      <parentid>142987</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T21:32:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>/* Богдан88913 */ + Tetyana Vynogradar</comment>
      <origin>143166</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="77700" sha1="3kglgi573k6rzi735ld1k48kqi2h0qa" xml:space="preserve">{{ambox|text=Зверніть увагу: міжнародна частина конкурсу у 2024 році проходитиме з 1 вересня до 31 грудня,&lt;br/&gt; а в українському розділі конкурс планується з 15 по 31 грудня. }}


[[File:WLW SheSaid puzzle logo.svg|thumb|250пкс|Логотип кампанії [[m:Wiki Loves Women/SheSaid|SheSaid]] ініціативи [[m:Wiki Loves Women|Wiki Loves Women]]]]
{{Women in Wikiquote}}
[[Файл:Comment je m'imagine quand je contribue à Wikipedia.jpg|thumb|250пкс|Якою я себе уявляю, коли роблю внесок у Вікіпедію/Вікіцитати]]
[[Файл:Comment je suis vraiment quand je contribue à Wikipedia.jpg|thumb|250пкс|Якою я є насправді, коли роблю внесок у Вікіпедію/Вікіцитати]]
[[Файл:Вікіконференція 2021 Турбів - SheSaid.pdf|thumb|250пкс|Презентація у Турбові Вінницької обл. Вікіконференція 2021.]]
'''10 жовтня — 30 листопада 2023 року''' в українських Вікіцитатах вчетверте (вперше — [[Вікіцитати:Це сказала вона/2020|2020]], вдруге — [[Вікіцитати:Це сказала вона/2021|2021]], втретє — [[Вікіцитати:Це сказала вона/2022|2022]]) проходить марафон '''«Це сказала вона»''' в межах міжнародної кампанії '''[[m:Wiki Loves Women/SheSaid|#SheSaid]]''', присвячений створенню і покращенню статей про видатних жінок.

Мета заходу — підкреслити і показати світові досягнення жінок та їхню роль в історії. Щоб боротися з гендерними стереотипами і розкривати лідерський потенціал жінок, важливо демонструвати їхні досягнення та розказувати історії успіху. В ''українських Вікіцитатах'' лише близько '''[[:Категорія:Жінки|1 403 статті про жінок]]''' з '''[[:Категорія:Персоналії|5 449 статей про осіб]]''' ('''25,7 %''') станом на 10 жовтня 2023 року.

Узяти участь у марафоні можуть усі охочі; потрібно лише бути зареєстрованими у Вікіцитатах. Щоб взяти участь в онлайн-марафоні:
# Створіть або поліпшіть протягом '''10 жовтня — 30 листопада''' якомога більше статей на тему проєкту — '''жінок''' чи їх '''твори''' (теми можна обрати із пропонованих на цій сторінці або вибрати самостійно).
# Додайте хештег '''#SheSaid''' в коментарі при створенні чи доповненні статей, а також додайте цю статтю до списку у розділі '''''«Учасники та учасниці, доробок»''''' на цій сторінці.
# Не забувайте вказувати використані '''джерела'''! Матеріал без джерел може бути підданий сумніву та вилучений.
# Статті про осіб-жінок додавайте до '''Категорія:Жінки''' (твори жінок – до '''Категорія:Літературні твори''').
# Бажано одразу приєднати створену статтю на '''Вікіданих''' з вікіпедійною.

Усі '''активні''' учасники та учасниці проєкту (котрі створять або суттєво поліпшать принаймні '''три статті''' про жінок з дотриманням усіх правил Вікіцитат) отримають сувеніри від організаторів, а '''три найактивніші''' учасники (за умови створення/суттєвого поліпшення учасником принаймні '''десяти статей''') — особливі подарунки, в тому числі '''сертифікати онлайн-магазинів'''. Співорганізатори заходу — ГО «[[w:Вікімедіа Україна|Вікімедіа Україна]]» та [[m:Wiki Loves Women|Wiki Loves Women]].

== Запрошення до участі ==
{{cmbox
| text = В обговорення користувачів та користувачок у Вікіцитатах і [[w:Шаблон:Запрошення SheSaid 2023|Вікіпедії]], які були б зацікавлені у такій ініціативі, будь ласка, додавайте шаблон&lt;br/&gt; 
::::: {{[[Шаблон:Запрошення SheSaid 2023|Запрошення SheSaid 2023]]}}}}
{{Запрошення SheSaid 2023}}

== Листівки кампанії #SheSaid ==
=== 2022 ===
&lt;gallery mode=packed heights=120px&gt;
SheSaid campaign 2022 featuring Hope Masike.png
SheSaid campaign 2022 featuring Mary Wollstonecraft.png
SheSaid campaign 2022 featuring Adèle Hanenel.png
SheSaid campaign 2022 featuring Fran Lebowitz.png
SheSaid campaign 2022 featuring Kathryn Bigelow.png
SheSaid campaign 2022 featuring Shirley Bassey.png
&lt;/gallery&gt;

=== 2021 ===
&lt;gallery mode=packed heights=120px&gt;
Зображення:Olha Kobyliansk. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.jpg
Зображення:Nadiia Svitlychna. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.jpg
Зображення:Larysa Denysenko. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.jpg
Зображення:Judith Butler. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.jpg
Зображення:Hannah Arendt. Facebook image. SheSaid campaign Ukraine.png
&lt;/gallery&gt;
{{Commonscat|SheSaid campaign Ukraine}}

== Закладки ==
&lt;gallery mode=packed heights=300px&gt;
SheSaid Campaign back cover sample.png
SheSaid Campaign Front cover sample.png
SheSaid campaign bookmark.png
SheSaid campaign quoting Malala Yousafza.png
SheSaid campaign quoting Charlize Theron.png
SheSaid campaign quoting Melinda Gates.png
&lt;/gallery&gt;

== Правила ==
Створені та поліпшені статті мають відповідати '''[[Вікіцитати:Правила|правилам проєкту Вікіцитати]]'''. 

Відвідайте '''[[Довідка:Довідка|Довідку]]''', де знаходяться поради з редагування та створення статей.

=== Новим користувач(к)ам ===
Якщо Ви ніколи не редагували статті у [[Шаблон:Братні Вікіпроекти|братніх проектах]] ВікіЦитат і ніколи не стикалися з платформою [[w:Вікі|Вікі]], рекомендуємо переглянути поради для нових користувачів(-чок) та практикуватися на '''[[Довідка:Майданчик|майданчику]]'''. Це допоможе уникнути багатьох проблем в процесі подальшої роботи з проектом.

* '''[[Довідка:Реєстрація|Реєстрація]]'''
* '''[[Довідка:Як відредагувати сторінку|Як відредагувати сторінку]]'''
* '''[[Довідка:Вікірозмітка|Вікірозмітка]]'''
* '''[[Довідка:Панель редагування|Панель редагування]]'''
* '''[[Довідка:Внесок користувача|Внесок користувача]]'''
* '''[[Довідка:Сторінки обговорення|Сторінки обговорення]]'''
* '''[[Довідка:Історія сторінок|Історія сторінок]]'''
* '''[[Довідка:Нові редагування|Нові редагування]]'''
* '''[[Довідка:Нові сторінки|Нові сторінки]]'''
* '''[[Довідка:Список спостереження|Список спостереження]]'''

=== Написання статей ===
* [[Вікіцитати:Схеми сторінок/Людина|Цитати людини]]

=== Оформлення статей у Вікіцитатах ===
* [[Шаблон:Особа]], приклад:
 &lt;nowiki&gt;{{Особа 
| ім'я = Тарас Шевченко
| Зображення = Taras Shevchenko selfportrait oil 1840-2.jpg
| Опис = 
| wikipedia = Шевченко Тарас Григорович
| source = 
| commons = Category:Taras Shevchenko}}&lt;/nowiki&gt;
* [[Шаблон:Вікіпедія]]:
 &lt;nowiki&gt;{{Вікіпедія}}&lt;/nowiki&gt; або &lt;nowiki&gt;{{wikipedia}}&lt;/nowiki&gt; чи &lt;nowiki&gt;{{Wikipedia}}&lt;/nowiki&gt;, приклад:
 &lt;nowiki&gt;{{Вікіпедія|Убивці (фільм)}}&lt;/nowiki&gt; ''(якщо назва статті у Вікіпедії відрізняється від назви у Вікіцитах)''
* [[Шаблон:Q]]:
 &lt;nowiki&gt;{{Q
 | Цитата   = 
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}&lt;/nowiki&gt;
* Посилання на джерело — [[Шаблон:Sfn]], приклад:
** книга:
 &lt;nowiki&gt;&lt;ref&gt;{{книга
| автор         = Ярош Д. А
| заголовок      = Рекомендації щодо розроблення візиток
| видавництво  = Наука
| рік           = 2014
| сторінки      = 100
| ref = Ярош
}}&lt;/ref&gt;&lt;/nowiki&gt;
** сайт:
 &lt;nowiki&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http
 | title       = 
 | author      = 
 | accessdate  = 2023-10-10
 | archiveurl  = 
 | archivedate = 
}}&lt;/ref&gt;&lt;/nowiki&gt;

== Статті до створення ==
{{Увага|Цей список неповний, можна писати про будь-яких значимих '''жінок''' чи їх '''твори'''!}}

=== Українки ===
{{стовпці|3}}
==== [[w:Вікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Тиждень Хмельниччини 2021|Тиждень Хмельниччини 2021]] ====
# [[Арієль Дюран]]
# [[Олена Звичайна]]

==== Топ-500 Україна&lt;ref&gt;[[Користувач:Сергій Липко/Проект:1000+500+/500|Топ-500 Україна. Вікіцитати]]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[[w:Вікіпедія:Проект:1000+500+/500|Топ-500 Україна. Вікіпедія]]&lt;/ref&gt; ====
# [[Євпраксія Всеволодівна]]

====  Політикині ====
# [[Буславець Ольга Анатоліївна]]
# [[Фоменко Світлана Валеріївна]]
# [[Коляда Оксана Василівна]]
# [[Скалецька Зоряна Степанівна]]
# [[Бабак Альона Валеріївна]]
# [[Соколовська Юлія Сергіївна]]
# [[Трофімцева Ольга Василівна]]
# [[Лукаш Олена Леонідівна]]
# [[Гінзбург Ольга Петрівна]]
# [[Супрун Людмила Павлівна]]
# [[Ізовітова Лідія Павлівна]]
# [[Мєзенцева Наталія Борисівна]]
# [[Станік Сюзанна Романівна]]
# [[Довженко Валентина Іванівна]]
# [[Федина Софія Романівна]]
# [[Безугла Мар'яна Володимирівна]]
# [[Герега Галина Федорівна]]

==== Феміністки ====
# [[Павлик Анна Іванівна]]
# [[Марія Маєрчик]]

==== Письменниці ====
* '''[[Шаблон:Шевченківська премія з літератури|Шевченківська премія з літератури]]:'''
# [[Голота Любов Василівна]] (2008)

* '''[[w:Премія імені Лесі Українки]]:'''
# [[Познанська Марія Авакумівна]] (1978)
# [[Пригара Марія Аркадіївна]] (1979)
# [[Леся Бризгун-Шанта]] (1997)
# [[Голод Марія-Анна]] (1999)
# [[Людкевич Марія Йосипівна]] (2001)
# [[Малик Галина Миколаївна]] (2003)
# [[Коломієць Тамара Панасівна]] (2008)
# [[Пономаренко Марія Антонівна]] (2010)
# [[Гуменюк Надія Павлівна]] (2013)
# [[Морозенко Марія Миколаївна]] (2017)

* '''[[w:Коронація слова]]:'''
# [[Івченко Ярослава Анатоліївна]] (2004)
# [[Сінчук Олеся Володимирівна]] (2009)
# [[Тала Пруткова]] (2010)
# [[Гранецька Вікторія Леонідівна]] (2011)
# [[Тисовська Наталя Ігорівна]] (2011)
# [[Пасічник Наталія Іванівна]] (2011)
# [[Тубальцева Надія Павлівна]] (2013)
# [[Бінцаровська Алла Іванівна]] (2013)
# [[Мельник Віра Никифорівна]] (2014)
# [[Смілянець Марина Сергіївна]] (2015)
# [[Кубай Юлія Валеріївна]] (2016)
# [[Нікуліна Анастасія Олегівна]] (2016)
# [[Іськова-Миклащук Олена Володимирівна]] (2017)
# [[Мелентьєва Алла Валентинівна]] (2018)
# [[Коназюк Ганна Дмитрівна]] (2019)

==== Перекладачки ====
* [[w:Шаблон:Лауреати премії імені Максима Рильського|w:Премія імені Максима Рильського]]
# [[Кашель Майя Дмитрівна]] (1981)
# [[Коміссарова Марія Іванівна]] (1982, Росія)
# [[Сенюк Ольга Дмитрівна]] (1994)
# [[Горева Євгенія Антонівна]] (2001)
# [[Габлевич Марія Богданівна]] (2003)
# [[Жолоб Світлана Костянтинівна]] (2004)
# [[Трохим Наталія Георгіївна]] (2010)
# [[Баликова Ніна Сергіївна]] (2017)

==== Спортсменки ====
* [[w:Вікіпедія:Це зробила вона 2021/Українські спортсменки|w:Українські спортсменки]]
# [[Буткевич Ганна Геннадіївна]]
# [[Галай Ірина Олександрівна]]
# [[Семеренко Валентина Олександрівна]]
# [[Кухар Галина Владиславівна]]
# [[Куркуріна Ганна Іванівна]]
# [[Нікольченко Влада Ігорівна]]
# [[Овчинникова Олена Сергіївна]]
# [[Кроль Наталія Олександрівна]]
# [[Шишкова Оксана Валеріївна]]
# [[Марина Мороз]]
# [[Юрковська Олена Юріївна]]
# [[Зубрилова Олена Миколаївна]]
# [[Акопян Олена Грачиківна]]
# [[Бондаренко Катерина Володимирівна]]
# [[Годунко Наталія Олександрівна]]

==== Бізнесвумен ====
* [[w:Вікіпедія:Це зробила вона 2021#Підприємиці,_жінки_в_бізнесі|w:Підприємиці, жінки в бізнесі]]
# [[Тимошенко Євгенія Олександрівна]]
# [[Поперешнюк Інна Степанівна]]
# [[Тігіпко Вікторія Вікторівна]]
# [[Жебровська Філя Іванівна]]
# [[Володіна Дар'я Артемівна]]
# [[Борзова Ірина Наумівна]]
# [[Славицька Антоніна Керимівна]]
# [[Радіна Анастасія Олегівна]]
# [[Мезенцева Марія Сергіївна]]
# [[Литовченко Влада Володимирівна]]
# [[Мірошник Ірина Миколаївна]]
# [[Білас Лідія Степанівна]]

==== Журналістки ====
# [[]]
# [[]]
# [[]]

==== Дипломатки ====
* [[w:Вікіпедія:Це_зробила_вона_2021#Спецномінація:_українські_дипломатки|w:Українські дипломатки]]
# [[Станік Сюзанна Романівна]]

==== Науковиці ====
* [[w:Вікіпедія:Це зробила вона 2021/Науковиці|w:Українські науковиці]]
# [[Патон Євгенія Борисівна]]
# [[Єфименко Олександра Яківна]]
# [[Дайнеко Валентина Вікторівна]]
# [[Амосова Катерина Миколаївна]]
# [[Адаменко Ірина Іванівна]]
# [[Міляєва Людмила Семенівна]]
# [[Шкабара Катерина Олексіївна]]
# [[Вірченко Ніна Опанасівна]]
# [[Лібанова Елла Марленівна]]
# [[Михайлюк Галина Олегівна]]
# [[Фаріон Ірина Дмитрівна]]
&lt;/div&gt;

=== [[w:Вікіпедія:Проєкт:Вікі любить Кавказ 2021|Вікі любить Кавказ 2021]] ===
{{стовпці|3}}
==== Азербайджан ====
# [[Мехсеті Гянджеві]]
# [[Хуршидбану Натаван]]
# [[Агабеїм-ага]]
# [[Лейла Алієва]]
# [[Алієва Мехрібан Аріф-кизи]]
# [[Мустафазаде Азіза Вагіф-кизи]]
# [[Мірварід Дільбазі]]
# [[Нігяр Джамал]]

==== Вірменія ====
# [[Ованнісян Арпіне Ашотівна]]
# [[Акопян Грануш Грантівна]]
# [[Сірушо]]
# [[Івета Мукучян]]

==== Грузія ====
# [[]]
# [[]]
# [[]]
&lt;/div&gt;

=== Топ-10 000&lt;ref&gt;[[Користувач:Сергій Липко/Вікі 10000/Люди|Топ-10 000. Вікіцитати]]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[[w:Користувач:SergoBot/Stat10000/People|Топ-10 000. Вікіпедія]]&lt;/ref&gt; ===
{{стовпці|3}}
==== Мисткині ====
===== Акторки =====
# [[Аста Нільсен]]

===== Виконавиці =====
# [[Маріан Андерсон]]
# [[Сід Чарісс]]
# [[Фанні Ельслер]]
# [[Марго Фонтейн]]
# [[Карсавіна Тамара Платонівна]]
# [[Єнні Лінд]]
# [[Бірґіт Нільссон]]
# [[Леонтина Прайс]]
# [[Рената Скотто]]
# [[Беверлі Сіллз]]
# [[Марія Тальоні]]
# [[Марія Толчіф]]

==== Письменниці ====
# [[Сім'я Бронте]]
# [[Енід Мері Блайтон]]

==== Музикантки і композиторки ====
# [[Ум Кульсум]]
# [[Фейт Хілл]]
# [[Peter, Paul and Mary]]: [[Мері Треверс]]
# [[Лата Мангешкар]]
# [[Чжоу Сюань]]

==== Релігійні фігури ====
# [[Мері Бейкер Едді]]
# [[Фатіма (іслам)]]

==== Політикині ====
===== Стародавні часи =====
# [[Нефертіті]]
# [[Боудіка]]

===== Середньовіччя =====
# [[Ізабела I (королева Кастилії)]]

===== Ранній новий час =====
# [[Марія I Тюдор]]
# [[Марія I Стюарт]]
# [[Марія-Антуанетта]]
# [[Марія-Терезія]]
# [[Єлизавета Петрівна]]

===== Нові часи =====
# [[Ґру Гарлем Брунтланн]]

==== Повстанки, революціонерки та активістки ====
# [[Емілія Плятер]]
# [[Мері Гарріс]]
# [[Елізабет Кеді Стентон]]

==== Журналістки ====
# [[Гедда Гоппер]]

==== Спортивні діячки ====
# [[Стефка Костадінова]]
# [[Бейб Захаріас]]
# [[Аннемарі Мозер-Прелль]]
# [[Лусьяна Аймар]]
# [[Соня Гені]]
# [[Анніка Серенстам]]
# [[Надя Коменеч]]
# [[Аня Андерсен]]
# [[Сюзанн Ленглен]]

==== Міфічні та легендарні постаті ====
# [[Андромеда]]
# [[Електра]]
# [[Європа (міфологія)]]
# [[Єлена Троянська]]
# [[Сирени]]

==== Вигадані персонажки ====
# [[Білосніжка]]
&lt;/div&gt; 

{{стовпці|3}}
==== Політикині ====
* '''[[w:Список жінок-глав держав та урядів]]:'''
# [[Карін Келлер-Зуттер]]
# [[Віола Амхерд]]
# [[Міа Моттлі]]
# [[Пола-Мей Вікс]]
# [[Віоріка Денчіле]]
# [[Сандра Мейсон]]
# [[Жулі Паєтт]]
# [[Халіма Якоб]]
# [[Джасінда Ардерн]]
# [[Аміна Гуріб]]
# [[Саара Куугонгельва]]
# [[Маргеріт Піндлінг]]
# [[Лаймдота Страуюма]]
# [[Катрін Самба-Панза]]
# [[Симонетта Соммаруга]]
# [[Туранська Тетяна Михайлівна]]
# [[Аленка Братушек]]
# [[Пак Кин Хє]]
# [[Джойс Банда]]
# [[Евелін Відмер-Шлумпф]]
# [[Їнглак Чинават]]
# [[Гелле Торнінг-Шмідт]]
# [[Атіфете Ях'яґа]]
# [[Ділма Русеф]]
# [[Джулія Гіллард]]
# [[Івета Радічова]]
# [[Роза Отунбаєва]]
# [[Доріс Лойтгард]]
# [[Ядранка Косор]]
# [[Йоуганна Сігюрдардоуттір]]
# [[Квентін Брайс]]
# [[Гречана Зінаїда Петрівна]]
# [[Крістіна Фернандес де Кіршнер]]
# [[Пратібха Патіл]]
# [[Мішлін Кальмі-Рей]]
# [[Поршія Сімпсон-Міллер]]
# [[Мішель Бачелет]]
# [[Елен Джонсон-Серліф]]
# [[Мікаель Жан]]
# [[Радмила Шекеринська]]
# [[Аннелі Яаттеенмякі]]
# [[Чан Сан]]
# [[Маме Мадіор Боє]]
# [[Мегаваті Сукарнопутрі]]
# [[Глорія Макапагал-Арройо]]
# [[Тар'я Галонен]]
# [[Гелен Елізабет Кларк]]
# [[Адрієн Кларксон]]
# [[Калліопа Перлетт Луїзі]]
# [[Мері Макеліс]]
# [[Шейх Хасіна Вазед]]
# [[Чандріка Кумаратунга]]
# [[Ганна Сухоцька]]
# [[Едіт Крессон]]
# [[Халеда Зіа]]
# [[Мері Робінсон]]
# [[Казимира Прунскене]]
# [[Сабіна Бергман-Поль]]
# [[Жанна Сове]]
# [[Агата Барбара]]
# [[Вігдіс Фіннбогадоуттір]]
# [[Беатрікс]]
# [[Марія де Лурдеш Пінтасілгу]]
# [[Ісабель Мартінес де Перон]]
# [[Сірімаво Бандаранаїке]]
# [[Юліана (королева Нідерландів)]]
# [[Вільгельміна (королева Нідерландів)]]
# [[Шарлотта (велика герцогиня Люксембургу)]]
# [[Завдіту I]]
# [[Марія-Аделаїда (велика герцогиня Люксембургу)]]

==== [[w:Список жінок-лауреатів Нобелівської премії]] ====
# [[Лаура Джейн Аддамс]]
# [[Ірен Жоліо-Кюрі]]
# [[Емілі Грін Болч]]
# [[Герті Тереза Корі]]
# [[Марія Гепперт-Маєр]]
# [[Бетті Вільямс]]
# [[Мейрид Корріган]]
# [[Альва Мюрдаль]]
# [[Джоді Вільямс]]
# [[Ада Йонат]]
# [[Елізабет Блекберн]]
# [[Керол Грейдер]]
# [[Елен Джонсон-Серліф]]
# [[Лейма Гбові]]
# [[Тавакуль Карман]]
# [[Естер Дюфло]]
# [[Емманюель Шарпантьє]]
# [[Каролін Бертоцці]]
# [[Каталін Каріко]]
# [[Наргес Мохаммаді]]
# [[Клаудія Голдін]]

==== Бізнесвумен ====
* [[w:Вікіпедія:Це зробила вона 2021#Підприємиці,_жінки_в_бізнесі|w:Підприємиці, жінки в бізнесі]]
# [[Івана Трамп]]
# [[Талула Райлі]]
# [[Марла Мейплз]]
# [[Тоска Маск]]
# [[Прісцила Преслі]]
# [[Берсенєва Марія Володимирівна]]
# [[Аллегра Версаче]]
# [[Дженна Деван]]
# [[Ліса Бреннан-Джобс]]
# [[Сьюзан Войчицькі]]
# [[Елізабет Голмс]]
&lt;/div&gt;

== Статті до поліпшення ==
=== '''[[:Категорія:Жінки]]''' ===
{{стовпці|3}}
# [[Маркарова Оксана Сергіївна]]
# [[Джугастрянська Юлія Володимирівна]]
# [[Альохіна Марія Володимирівна]]
# [[Анна Ярославна]]
# [[Ганна Арендт]]
# [[Жанна д'Арк]]
# [[Софі Арну]]
# [[Ахеджакова Лія Меджидівна]]
# [[Тереза Авільська]]
# [[Алексієвич Світлана Олександрівна]]
# [[Кондоліза Райс]]
# [[Сара Бернар]]
# [[Єфросиніна Марія Олександрівна]]
# [[Фріда Кало]]
# [[Флорінс Кеннеді]]
# [[Гелен Келлер]]
# [[Агата Крісті]] 
# [[Королевська Наталія Юріївна]]
# [[Пінчук Олена Леонідівна]]
# [[Геращенко Ірина Володимирівна]] '''...'''
# [[]]
&lt;/div&gt;

=== '''[[:Категорія:Статті без посилань на джерела]]''' ===
{{стовпці|3}}
# [[Бріжіт Бардо]]
# [[Ванга]]
# [[Величне століття. Роксолана]]
# [[Ксена: принцеса-воїн]]
# [[Мати Тереза]]
&lt;/div&gt;

== Джерела ==
{{стовпці|2}}
* [http://aphorism.org.ua/ Афоризми українською]
* [https://longread.povaha.org.ua/ Інтерв'ю на povaha.org] 
* [https://www.brainyquote.com/ Цитати brainyquote.com] англ.
* [https://www.azquotes.com/ Цитати azquotes.com] англ.
* [https://hromadske.ua/programs/dorogenka-moya/ «Дорогенька моя» — проект Ангеліни Карякіної про рівність, рольові моделі, різноманіття, політичне та особисте]
* [[Моніка Геллер]] [https://vogue.ua/ua/article/culture/kino/10-citat-moniki-iz-druzey-caricy-pedantizma.html Найкращі цитати Моніки з «Друзів» — цариці педантизму]
* [[Ти — сама собі психолог]] [https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/chto-nuzhno-znat-o-psihologe-elene-drume.html 5 найцікавіших цитат з книжки психолога Олени Друми «Ты – сама себе психолог»]
* [[Фібі Буффе]] [https://vogue.ua/ua/article/culture/kino/liza-kudrou.html 16 цитат Фібі із «Друзів» – королеви безпосередності]
* [https://tochka.net/ua/search/articles/?q=цитати Цитати tochka.net]:
** [[Брітні Спірс]] [https://glamurchik.tochka.net/ua/254304-britni-spirs-37-pravila-zhizni-znamenitosti-v-ee-luchshikh-tsitatakh/ Брітні Спірс - 37: правила життя знаменитості в її кращих цитатах]
* [https://esquire.ru/tag/pravila-zhizni/ Правила жизни | Журнал Esquire.ru]
** [[Плісецька Майя Михайлівна]] [https://esquire.ru/rules/7802-plisetskaya/ Правила жизни Майи Плисецкой]
* [https://citaty.info/ Цитаты citaty.info]
* [https://www.livelib.ru/quotes Цитаты из книг LiveLib]
* [https://tsitaty.com/ Цитаты tsitaty.com]
* [http://citaty.su/ Цитаты и афоризмы citaty.su]
* [https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/ Хата-читальня Прикарпаття — Письменники Прикарпаття]:
** [[Багірова Віра Михайлівна]] [https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/pismenniki-prikarpatta/vira-bagirova Письменники Прикарпаття &gt; Віра Багірова]
* [[Медіна Гюльгюн]], [[Динара Каракмазлі]], [[Кенуль Ариф]], [[Лейла Алієва]] [https://issuu.com/yasaminmokhammad/docs/_______________________ Збірка віршів &quot;Листи, відправлені вітром&quot; (Азербайждан)] [https://litukraina.com.ua/2020/07/07/poezija-granatovih-vidtinkiv/ Поезія гранатових відтінків] (Лейла Алієва)
* [[Мая Санду]] [https://www.kommersant.ru/doc/5226871 «Мы, женщины, должны прийти и навести порядок»]
* [[Крип'якевич-Димид Іванна Романівна]] [https://tvoemisto.tv/exclusive/zaraz_nemaie_hudozhnykiv_ta_poetiv__zaraz_usi_soldaty_odnogo_ukrainskogo_frontu__ivanka_dymydkrypyakevych_134356.html«ЗАРАЗ НЕМАЄ ХУДОЖНИКІВ ТА ПОЕТІВ – ЗАРАЗ УСІ СОЛДАТИ ОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО ФРОНТУ», – ІВАНКА КРИП’ЯКЕВИЧ-ДИМИД]
* [[Кожен із нас — Президент]] [https://money.if.ua/dva-metry-seksu-goncharuk-hamuvatyj-lyumpen-bogdan-i-rodovytyj-arystokrat-yermak-zmi-opublikuvaly-uryvky-z-knygy-mendel/ «Два метри сексу» Гончарук, «хамуватий люмпен» Богдан: ЗМІ опублікували уривки з книги Мендель] [https://www.liga.net/ua/politics/articles/dva-metra-seksa-10-chasov-hamstva-i-boty-poroshenko-kniga-yulii-mendel-za-minutu Коротко | «Два метри сексу», 10 годин хамства і боти Порошенка. Книга Юлії Мендель&amp;nbsp;— за хвилину] [https://www.pravda.com.ua/articles/2021/07/22/7301375/ «Боже, за скільки моментів при Богдані мені соромно, не передати». Про що у своїй книзі розповіла Юлія Мендель]
* [[Анналена Бербок]] [https://www.pravda.com.ua/news/2023/10/2/7422270/ Євросоюз розшириться від Лісабона до Луганська – глава МЗС Німеччини]
&lt;/div&gt;

== Учасники та учасниці, доробок ==
''Оформіть свою участь за прикладом''

=== Нікнейм ===
* [[Назва статті]] — додано 1 цитату
* [[Назва статті]] — створено статтю, додано 2 цитати
=== Toriyamv ===
* [[Леонтина Прайс]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів.
* [[Рената Скотто]] — створено статтю = +5 балів, додано 15 цитат = 15*(+1) = +15 балів. Сума = 20 балів.
* [[Марія Тальоні]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів.
* [[Марія Толчиф]] — створено статтю = +5 балів, додано 8 цитат = 8*(+1) = +8 балів. Сума = 13 балів.
* [[Бірґіт Нільссон]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Сума = 17 балів.
* [[Марго Фонтейн]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів.
* [[Сайко Оксана Володимирівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 24 цитати = 24*(+1) = +24 балів. Сума = 29 балів.
* [[Врублевська Валерія Василівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 31 цитату = 31*(+1) = +31 бал. Сума = 36 балів.
* [[Пономаренко Любов Петрівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 16 цитат = 16*(+1) = +16 балів. Сума = 21 бал.
* [[Кононенко Євгенія Анатоліївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 26 цитат = 26*(+1) = +26 балів. Сума = 31 бал.
* [[Захарченко Олена Богданівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 13 цитат = 13*(+1) = +13 балів. Сума = 18 балів.
* [[Фредеріка фон Штаде]] — створено статтю = +5 балів, додано 9 цитат = 9*(+1) = +9 балів, додано 3 цитати = 3*(+0,5) = +1,5 бали. Сума = 15,5 балів.
* [[Лата Мангешкар]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів.
* [[Твайла Тарп]] — створено статтю = +5 балів, додано 23 цитати = 23*(+1) = +23 бали. Сума = 28 балів.
* [[Кухар Катерина Ігорівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 20 цитат = 20*(+1) = +20 балів. Сума = 25 балів.
* [[Карсавіна Тамара Платонівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 14 цитат = 14*(+1) = +14 балів. Сума = 19 балів.
* [[Сід Чарісс]] — створено статтю = +5 балів, додано 11 цитат = 11*(+1) = +11 балів. Сума = 16 балів.
* [[Маріан Андерсон]] — створено статтю = +5 балів, додано 16 цитат = 16*(+1) = +16 балів. Сума = 21 бал.
* [[Тобілевич Софія Віталіївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 18 цитат = 18*(+1) = +18 балів. Сума = 23 бали.
* [[Істоміна Авдотья Іллівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 8 цитат = 8*(+1) = +8 балів. Сума = 13 балів.
* [[Фейт Гілл]] — створено статтю= +5 балів, додано 14 цитат = 14*(+1) = +14 балів. Сума = 19 балів.
* [[Френсіс Маріон]] — створено статтю = +5 балів, додано 16 цитат = 16*(+1) = +16 балів. Сума = 21 бал.
* [[Вайнона Райдер]] — створено статтю = +5 балів, додано 22 цитати = 22*(+1) = +22 бали. Сума = 27 балів.
* [[Макарова Наталія Романівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 21 цитату = 21*(+1) = +21 бал. Сума = 26 балів.
* [[Фанні Ельслер]] — створено статтю = +5 балів, додано 9 цитат = 9*(+1) = +9 бали. Сума = 14 балів.
* [[Ада Йонат]] — створено статтю = +5 балів, додано 14 цитат = 14*(+1) = +14 балів. Сума = 19 балів.
* [[Беверлі Сіллз]] — створено статтю = +5 балів, додано 15 цитат = 15*(+1) = +15 балів. Сума = 20 балів.
* [[Колінько Олена Іванівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Сума = 17 балів.
* [[Алчевська Христина Данилівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Сума = 17 балів.
* [[Талула Райлі]] — створено статтю = +5 балів, додано 22 цитати = 22*(+1) = +22 бали. Сума = 27 балів.
* [[Сьюзан Войчицькі]] — створено статтю = +5 балів, додано 22 цитати = 22*(+1) = +22 бали. Сума = 27 балів.
* [[Дженна Деван]] — створено статтю = +5 балів, додано 24 цитати = 24*(+1) = +24 балів. Сума = 29 балів.
* [[Гуменна Докія Кузьмівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 11 цитат = 11*(+1) = +11 балів. Сума = 16 балів.
* [[Дар Евдотеї (Гуменна)]] — створено статтю = +5 балів, додано 95 цитат = 95*(+1) = +95 балів. Сума = 100 балів.
* [[Марла Мейплз]] — створено статтю = +5 балів, додано 25 цитат = 25*(+1) = +25 балів. Сума = 30 балів.
* [[Манойленко Юлія Анатоліївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 16 цитат = 16*(+1) = +16 балів. Сума = 21 бал.
* [[Ліса Бреннан-Джобс]] — створено статтю = +5 балів, додано 36 цитат = 36*(+1) = +36 балів. Сума = 41 бал.
* [[Русалонька із 7–В, або Прокляття роду Кулаківських]] — створено статтю = +5 балів, додано 42 цитати = 42*(+1) = +42 бали. Сума = 47 балів.
** '''Сума ='''12+20+15+13+17+12+29+36+21+31+18+15,5+15+28+25+19+16+21+23+13+ 19+21+27+26+14+19+20+17+17+27+27+29+16+100+30+21+41+47  = '''917,5 балів'''

=== Keneris ===
* [[Коваль Ольга Володимирівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+1) = +3 бали. Сума = 8 балів.
* [[Михайлюк Галина Олегівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+1) = +3 бали. Сума = 8 балів.
* [[Булах Лада Валентинівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+1) = +3 бали. Сума = 8 балів.
* [[Гришина Юлія Миколаївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів. Сума = 11 балів.
* [[Підласа Роксолана Андріївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів.
* [[Южаніна Ніна Петрівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів.
* [[Мезенцева Марія Сергіївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів. Сума = 11 балів.
* [[Нікітіна Марина Вікторівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+1) = +3 бали. Сума = 8 балів.
* [[Тимошенко Юлія Володимирівна]] — додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. &lt;small&gt;+ вікіфікація та спецсимволи&lt;/small&gt; Сума = 7 балів.
* [[Клименко Юлія Леонідівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів.
* [[Кравчук Євгенія Михайлівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 5 цитат = 5*(+1) = +5 балів. Сума = 10 балів.
* [[Буймістер Людмила Анатоліївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів.
** '''Сума =''' 8+8+8+11+12+12+11+8+7+15+10+12 = '''122 балів'''

=== Balakun ===
* [[Казка про яян]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів, додано 1 цитату = 1*(+0,5) (вирвано з контексту) = +0,5 бала. Сума = 11,5 балів.
* [[Еврідіка]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів. Коефіцієнт = 0,5 (цитати вирвано з контексту). Сума = 5,5 балів.
* [[Говорюща риба]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів.
* [[Казки Емми Андієвської]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Коефіцієнт = 0,5 (перенесено зі сторінки автора, дооформлено). Сума = 8,5 балів.
* [[Роман про добру людину]] — створено статтю = +5 балів, додано 33 цитати = 33*(+1) = +33 бали. Коефіцієнт = 0,5 (перенесено зі сторінки автора, вичитано сторінки, дооформлено).  Сума = 19 балів.
* [[Назарова Марія]] — створено статтю = +5 балів, додано 14 цитат = 14*(+1) = +14 балів. Сума = 19 балів.
* [[Поклад Наталія Іванівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів. Сума = 11 балів.
* [[Оно но Коматі]] — створено статтю = +5 балів, додано 2 цитати = 2*(+1) = +2 бали. Сума = 7 балів.
* [[Могильницька Галина Анатоліївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 9 цитат = 9*(+1) = +9 балів. Сума = 14 балів.
* [[Герострати (роман)]] — створено статтю = +5 балів, додано 3 цитати = 3*(+0,5) = +1,5 бали (перенесено зі сторінки автора, дооформлено), додано 8 цитат = 8*(+1) = +8 балів. Сума = 14,5 балів.
* [[Курило Олена Борисівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 9 цитат = 9*(+1) = +9 балів. Сума = 14 балів.
* [[Уваги до сучасної української літературної мови]] — створено статтю = +5 балів, додано 7 цитат = 7*(+1) = +7 балів. Сума = 12 балів.
* [[Хатина дядька Тома]] — створено статтю = +5 балів, додано 142 цитати = 142*(+1) = +142 бали. Сума = 147 балів.
* [[Чубач Ганна Танасівна]] — дооформлено = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів.
* [[Гордасевич Галина Леонідівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Сума = 17 балів.
* [[Паронова Віра Іванівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 5 цитат = 5*(+1) = +5 балів. Сума = 10 балів.
* [[Коваль Лариса Анатоліївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 6 цитат = 6*(+1) = +6 балів. Сума = 11 балів.
* [[Сеник Ірина Михайлівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів.
* [[Шурман Віра Іванівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 8 цитат = 8*(+1) = +8 балів. Сума = 13 балів.
* [[Матвієнко Ніна Митрофанівна]] — додано 1 цитату = 1*(+1) = +1 бал. Сума = 1 бал.
* [[Яворська Ольга Йосипівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 12 цитат = 12*(+1) = +12 балів. Сума = 17 балів.
* [[Прокопець Марія Андріївна]] — створено статтю = +5 балів, додано 9 цитат = 9*(+1) = +9 бали. Сума = 14 балів.
* [[Пахольчук Стефанія Григорівна]] — створено статтю = +5 балів, додано 10 цитат = 10*(+1) = +10 балів. Сума = 15 балів.
* [[Деленко Марія Андріївна]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Фурса Наталка В'ячеславівна]] — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Карибська таємниця]] — створено статтю, додано 15 цитат
* [[Оголошено вбивство]] — створено статтю, додано 24 цитати
* [[Ковалевська Софія Василівна]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Крупська Надія Костянтинівна]] — поліпшено, додано 4 цитати
* [[Яновська Софія Олександрівна]] — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Баклай Наталія Михайлівна]] — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Кульська Інна Костянтинівна]] — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Багірова Віра Михайлівна]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Череп-Пероганич Тетяна Павлівна]] — створено статтю, додано 12 цитат
* [[Паниченко Людмила Василівна]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Ада Негрі]] — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Містельфи]] — створено статтю, додано 24 цитат
* [[Книжник]] — створено статтю, додано 29 цитат
* [[Королівство шахраїв]] — створено статтю, додано 39 цитат
* [[Турелик Галина Зіновіївна]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Три зернини]] — створено статтю, додано 17 цитат
* [[Лі Бардуґо]] — створено статтю, додано 6 цитат
* [[Леся Українка]] — додано 1 цитату
* [[Барбак Оксана Петрівна]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми]] — додано 31 цитату
* [[Баковецька Ірина Володимирівна]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Лілія Батюк-Нечипоренко]] — створено статтю, додано 12 цитат
* [[Бойко Надія Михайлівна]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Відута Любов Йосифівна]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Геньба Любов Григорівна]] — створено статтю, додано 9 цитат
* [[Місто карликів]] — створено статтю, додано 26 цитат
* [[Романчук Леся Іванівна]] — створено статтю, додано 6 цитат
* [[Багрійчук (Гончар) Інна Михайлівна]] — створено статтю, додано 9 цитат
* [[Іскри жар-птиці]] — створено статтю, додано 30 цитат
* [[Гонтарук Любов Романівна]] — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Воїн (Ріверс)]] — створено статтю, додано 15 цитат
* [[Френсін Ріверс]] — створено статтю, додано 11 цитат
* [[Царевич]] — створено статтю, додано 8 цитат
* [[Михайлик]] — створено статтю, додано 16 цитат
* [[Єдина діяльна (трудова) школа]] — створено статтю, додано 32 цитати
* [[Естер Перель]] — створено статтю, додано 22 цитати
* [[Карен Горні]] — створено статтю, додано 13 цитат
* [[Мелані Кляйн]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Мадлен Баранже]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Франсуаза Дольто]] — створено статтю, додано 24 цитати
* [[Аліс Міллер]] — створено статтю, додано 13 цитат
* [[Гаррієт Лернер]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Джойс Мак-Дуґалл]] — створено статтю, додано 15 цитат
* [[Ненсі Мак-Вільямс]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Сью Джонсон]] — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Ширлі Ґласс]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Едельтруд Майстерманн-Зееґер]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Джудіт Валлерстайн]] — створено статтю, додано 13 цитат
* [[Спогади учительки]] — створено статтю, додано 50 цитат
* [[Із записок учительки]] — створено статтю, додано 17 цитат
* [[Марія Ґаетана Аньєзі]] — створено статтю, додано 1 цитату
* [[Софі Жермен]] — створено статтю, додано 1 цитату
* [[Село не люди]] — створено на основі авторської статті
* [[Покров (роман)]] — створено на основі авторської статті
* [[Ініціація (роман)]] — створено на основі авторської статті
* [[РАЙ.центр]] — створено на основі авторської статті
* [[Марі де Франс]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Луїза Лабе]] — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Марі де Гурне]] — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Антуанетта Дезульєр]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Мадлен де Скюдері]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Марселіна Деборд-Вальмор]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Дельфіна де Жирарден]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Еліза Меркер]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Луїза Коле]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Луїза-Вікторина Аккерман]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Луїза Мішель]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Тереза ​​Маке]] — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Люсі Деларю-Мардрюс]] — створено заготовку статті, додано 1 цитату
* [[Листи без адреси‎]] — створено статтю, додано 61 цитату
* [[Віра Ворскло]] — створено статтю, додано 14 цитат
* [[Коли щастя сиплеться, мов з рогу]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Левіна Хана Миронівна]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Балясна Рива Наумівна]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Хайкіна Дора Гіршівна]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Брати Лев'яче Серце]] — створено статтю, додано 124 цитати

=== Ірина Бучнєва ===
* [[Лаура Джейн Аддамс]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Каролін Бертоцці]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Емманюель Шарпантьє]]  — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Естер Дюфло]]  — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Каталін Каріко]]  — створено статтю, додано 8 цитат
* [[Тавакуль Карман]]  — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Лейма Гбові]]  — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Емілі Грін Болч]]  — створено статтю, додано 14 цитат
* [[Нефертіті]]  — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Енід Мері Блайтон]]  — створено статтю, додано 11 цитат
* [[Ірен Жоліо-Кюрі]]  — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Герті Тереза Корі]]  — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Прісцила Преслі]]  — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Атіфете Ях'яґа]]  — створено статтю, додано 6 цитат
* [[Жулі Паєтт]]  — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Халіма Якоб]]  — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Пратібха Патіл]]  — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Керол Грейдер]]  — створено статтю, додано 6 цитат
* [[Елізабет Блекберн]]  — створено статтю, додано 5 цитат

=== MUDRIST=== 
* [[Роздобудько Ірен Віталіївна]]  — додано 5 цитат
* [[Страшні слова, коли вони мовчать]] — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Мріє, не зрадь]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Одержима]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Легка поведінка]] — створено статтю, додано 9 цитат
* [[Супруненко Ніна Антонівна]] — створено статтю, додано 11 цитат
* [[Оскар]] — створено статтю, додано 10 цитат, 1 діалог
* [[Contra spem spero!]]— створено статтю, додано 4 цитати
* [[Інститутка]] — доповнено статтю, додано 8 цитат, 3 діалоги
* [[Амосова Катерина Миколаївна]]  — створено статтю, додано 13 цитат
* [[Коко Шанель]]  — додано 17 цитат
* [[Тала Пруткова]] — створено статтю, додано 8 цитат
* [[Даля Грибаускайте]]  — додано 20 цитат
* [[Монатко Лілія]]  — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Записки українського самашедшого]]  —  додано 12 цитат
* [[Ройз Світлана Анатоліївна]]  — додано 4 цитати
* [[Сумська Наталія В'ячеславівна]]  — додано 4 цитати
* [[Пустовіт Лілія Григорівна]]  — додано 1 цитату
* [[Олена Пчілка]]  — додано 2 цитати
* [[Суровцова Надія Віталіївна]]  — додано 4 цитати
* [[Стретович Світлана Федорівна]] — створено статтю, додано 38 цитат

=== MarynaChala ===
* [[Максименко Олена Сергіївна]] — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Монзуль Катерина Володимирівна]] — додано 2 цитати
* [[Гусяк Дарія Юріївна]]  — створено статтю, додано 9 цитат
* [[Русіна Ольга Володимирівна]]  — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Пчолкіна Уляна Олегівна]]  —  додано 1 цитату
* [[Драганюк Ксенія Вячеславівна]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Штефан Аліна Сергіївна]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Микитенко Юлія Миколаївна]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Шкабой Вікторія Володимирівна]] — створено статтю
* [[Виртосу Ірина Григорівна]] — створено статтю, додано 4 цитати

=== Alice Redhotroof ===
* [[Дора Хом'як]] — створено статтю, додано 18 цитат
* [[Крип'якевич-Димид Іванна Романівна]] — створено статтю, додано 21 цитати
* [[Огаркова Тетяна Анатоліївна]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Подобна Євгенія Володимирівна]] — створено статтю, додано 12 цитат
* [[Душар Маріанна Ігорівна]] — створено статтю, додано 14 цитат
* [[Ярова Богдана Едуардівна]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Жолнович Оксана Іванівна]] — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Пенні Пріцкер]] — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Кайса Оллонґрен]] — створено статтю, додано 6 цитат
* [[Бріджит Брінк]] — створено статтю, додано 6 цитат
* [[Поліщук Катерина Олександрівна]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Коляденко Ірина Володимирівна]] — створено статтю, додано 12 цитат
* [[Грушина Аліна Давидівна]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Краковська Світлана Володимирівна]] — створено статтю, додано 18 цитат
* [[Бобровська Соломія Анатоліївна]] — створено статтю, додано 12 цитат
* [[Айвазовська Ольга Павлівна]] — створено статтю, додано 11 цитат
* [[Гасиджак Леся Іванівна]] — створено статтю, додано 17 цитат
* [[Свириденко Юлія Анатоліївна]] — створено статтю, додано 9 цитат

=== Bon777 ===
*[[Вєрка Сердючка]] — створено статтю, додано 23 цитати
*[[Мавка. Лісова пісня]] — додано 25 цитат + 3 діалоги. &lt;small&gt;Поліпшено статтю.&lt;/small&gt;
*[[Галина]] — створено статтю, додано 4 цитати
*[[Денисенко Наталія Олександрівна|Наталка Денисенко]] — додано 16 цитат. &lt;small&gt;Поліпшено статтю.&lt;/small&gt;

=== Педагог Світлана ===
* [[Коціра Христина Степанівна]] - створено статтю, додано 3  цитати.

=== Андрій Гриценко ===
* [[Ольга Стороженко]] — створено статтю, додано 5 цитат.
* [[Саффрон Берроуз]] — створено статтю, додано 5 цитат.
* [[Джейн Велш Карлайл]] — створено статтю, додано 11 цитат.
* [[Трофімцева Ольга Василівна]] — створено статтю, додано 11 цитат.

=== Стефанко1982 ===
* [[Клаудія Голдін]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Наргес Мохаммаді]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Елен Джонсон-Серліф]] — створено статтю, 14 цитат.
* [[Білосніжка]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Барбі]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Єлена Троянська]] — створено статтю, 9 цитат.
* [[Афіна]] — створено статтю, 4 цитати.
* [[Артеміда]] — створено статтю, 6 цитат.
* [[Афродіта]] — створено статтю, 8 цитат.
* [[Венера Мілоська]] — створено статтю, 10 цитат.
* [[Мона Ліза]] — створено статтю, 24 цитати.
* [[Даліла]] — створено статтю, 9 цитат.
* [[Сара]] — створено статтю, 10 цитат.
* [[Мата Амрітанандамаї]] — створено статтю, 23 цитати.
* [[Амазонки]] — створено статтю, 19 цитат.
* [[Валькірія]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Ліліт]] — створено статтю, 11 цитат.
* [[Тереза Лізьєська]] — створено статтю, 11 цитат.
* [[Мері Бейкер Едді]] — створено статтю, 18 цитат.
* [[Сьюзен Ентоні]] — поліпшено, додано 11 цитат.
* [[Мері Волстонкрафт]] — поліпшено, додано 5 цитати.
* [[Лукреція Мотт]] — створено статтю, 28 цитат.
* [[Люсі Стоун]] — створено статтю, 25 цитат.
* [[Сожурне Трут]] — створено статтю, 11 цитат.
* [[Елізабет Кеді Стентон]] — створено статтю, 21 цитата.
* [[Жорж Санд]] - поліпшено, додано 1 цитату.
* [[Шарлотта Перкінс Гілман]] — поліпшено, додано 2 цитати.
* [[Марія Вестон Чепмен]] — створено статтю, 6 цитат.
* [[Беттіна Аптекер]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Френсіс Гарпер]] — створено статтю, 11 цитат.
* [[Еббі Келлі]] — створено статтю, 11 цитат.
* [[Анджеліна Грімке]] — створено статтю, 9 цитат.
* [[Сара Мур Грімке]] — створено статтю, 14 цитат.
* [[Елла Рів Блур]] — створено статтю, 4 цитати.
* [[Гаррієт Табмен]] — поліпшено, додано 4 цитати.
* [[Ширлі Чисголм]] — створено статтю, 20 цитат.
* [[Дороті Дей]] — створено статтю, 17 цитат.
* [[Коретта Скотт Кінг]] — створено статтю, 13 цитат.
* [[Долорес Уерта]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Герда Лернер]] — створено статтю, 11 цитат.
* [[Клавдія Джонс]] — створено статтю, 9 цитат.
* [[Кейт Річардс О'Гара]] — створено статтю, 12 цитат.
* [[Мері Гарріс]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Елізабет Герлі Флінн]] — створено статтю, 22 цитати.
* [[Френсіс Райт]] — створено статтю, 15 цитат.
* [[Міжнародний жіночий день]] — створено статтю, 8 цитат.
* [[Ернестина Роуз]] — створено статтю, 15 цитат.
* [[Кетрін Бічер]] — створено статтю, 12 цитат.
* [[Лідія Марія Чайлд]] — створено статтю, 20 цитат.
* [[Мері Лівермор]] — створено статтю, 13 цитат.
* [[Ірена Клепфіш]] — створено статтю, 13 цитат.
* [[Мері Ріттер Бірд]] — створено статтю, 8 цитат.
* [[Іда Белл Веллс-Барнетт]] — створено статтю, 19 цитат.
* [[Емілі Дікінсон]] — поліпшено, додано 1 цитату.
* [[Адрієнн Річ]] — поліпшено, додано 1 цитату.
* [[Мод Мелоун]] — створено статтю, 2 цитати.
* [[Люсі Парсонс]] — створено статтю, 17 цитат.
* [[Лаура Джейн Аддамс]] — поліпшено, додано 1 цитату.
* [[Емма Голдман]] — поліпшено, додано 1 цитату.
* [[Клара Лемліх]] — створено статтю, 8 цитат.
* [[Анна Елізабет Дікінсон]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Ебігейл Адамс]] — створено статтю, 9 цитат.
* [[Іда Тарбелл]] — створено статтю, 7 цитат.
* [[Флоренс Келлі]] — створено статтю, 9 цитат.
* [[Роуз Шнайдерман]] — створено статтю, 11 цитат.
* [[Френсіс Перкінс]] — створено статтю, 25 цитат.
* [[Джилліан Андерсон]] — створено статтю, 34 цитати.
* [[Марія Мітчелл]] — створено статтю, 4 цитати.

=== Svitlana333 ===
* [[Дев'ятко Наталія Володимирівна]] — створено статтю, додано 4 цитати
=== Любмир ===
* [[Як дитиною, бувало]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Гороховська Марія Кіндратівна]] — створено сторінку, додано одну цитату
* [[Вайгіна-Єфремова Лілія Миколаївна]] — створено сторінку, додано одну цитату
* [[Коломієць Тамара Панасівна]] — створено сторінку, додано 16 цитат
* [[Анна Зеґерс]] — створено сторінку, додано 15 цитат
* [[Мрії (вірш)]] — створено сторінку, додано 3 цитати
* [[Познанська Марія Авакумівна]] — створено сторінку, додано 7 цитат
* [[Перелісна Катерина Федорівна]] — створено сторінку, додано 10 цитат
* [[Мати]]- додано 20 цитат
* [[Ужвій Наталія Михайлівна]]- додано 9 цитат
* [[Петрусенко Оксана Андріївна]] — створено сторінку, додано 15 цитат
* [[Пінчук-Серебрякова Євгенія]] — створено сторінку, додано 5 цитат
* [[Мірна Зінаїда Валентинівна]] — створено сторінку, додано 6 цитат
* [[Кричевська-Росандич Катерина]] — створено сторінку, додано 3 цитати
* [[Хай буде легко. Дотиком пера]] — створено сторінку, додано 5 цитат
* [[По сей день Посейдон посідає свій трон]] — додано 3 цитати
* [[Шкабой Вікторія Володимирівна]] — додано 2 цитати
* [[Бахтеєва Тетяна Дмитрівна]] — створено сторінку, додано 5 цитат

=== Brah8 ===
* [[Коко Шанель]] — додано 1 цитату
* [[Майлі Сайрус]] — додано 1 цитату
* [[Мерілін Монро]] — додано 1 цитату
* [[Різ Візерспун]] — додано 1 цитату

=== Shybetsky ===
* [[Карін Келлер-Зуттер]] — створено статтю, додано 3 цитати
* [[Віола Амхерд]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Міа Моттлі]] — створено статтю, додано 4 цитати
* [[Уляна Нєшева]] — створено статтю, додано 36 цитат

=== Visem ===
* [[Борзова Ірина Наумівна]] — створено статтю з 1 цитатою
* [[Лебєдєва Яна Олександрівна]] — створено статтю з 1 цитатою
* [[Моніка Олейнік]] — створено статтю з 1 цитатою
* [[Лідія Димковська]] — створено статтю з 2 цитатами
* [[Наталі Деніз]] — створено статтю з 1 цитатою
* [[Гордєйчук Катерина Іллівна]] — створено статтю з 3 цитатами

=== Roman333 ===
* [[Левченко Юлія Андріївна]] — додав 2 цитати
* [[Магучіх Ярослава Олексіївна]] — додав 10 цитат
* [[Бех-Романчук Марина Олександрівна]] — створив статтю, додав 12 цитат
* [[Білодід Дар'я Геннадіївна]] — додав 1 цитату
* [[Терлюга Анжеліка Володимирівна]] — додав 1 цитату
* [[Геращенко Ірина Ігорівна]] — створив статтю, додав 2 цитати
* [[Саладуха Ольга Валеріївна]] — додав 1 цитату
* [[Фемке Бол]] — створив статтю, додав 4 цитати
* [[Балтача Олена Сергіївна]] — створив статтю, додав 4 цитати
* [[Семеренко Валентина Олександрівна]] — створив статтю, додав 1 цитату
* [[Баюл Оксана Сергіївна]] — додав 7 цитат
* [[Фєдіна Марта Вадимівна]] — створив статтю, додав 6 цитат
* [[Помазан Марія Олександрівна]] — створив статтю, додав 3 цитати
* [[Бондаренко Катерина Володимирівна]] — створив статтю, додав 4 цитати
* [[Світоліна Еліна Михайлівна]] — додав 4 цитати
* [[Харлан Ольга Геннадіївна]] — додав 2 цитати
* [[Алексіїва Марина Антонівна]] — створив статтю, додав 2 цитати
* [[Нікольченко Влада Ігорівна]] — створив статтю, додав 8 цитат
* [[Дерюгіна Ірина Іванівна]] — створив статтю, додав 12 цитат
* [[Безсонова Ганна Володимирівна]] — створив статтю, додав 12 цитат
* [[Касьянова Ганна Анатоліївна]] — створив статтю, додав 7 цитат
* [[Тимошенко Олександра Олександрівна]] — створив статтю, додав 12 цитат

=== A Khaitova ===
* [[Цуренко Леся Вікторівна]] — додано 3 цитати

=== Ruslllan ===
* [[Буткевич Ганна Геннадіївна]] — створено статтю, додано 4 цитати, коеф К = ?

=== M.Batraniuk ===
* [[Сюзі Кватро]] — створено статтю, додано 1 цитату

=== Venzz ===
* [[Антонович Катерина Михайлівна]] — створено статтю, додано 5 цитат
* [[Носсіда]] — створено статтю, додано 5 цитат

=== Haluto2017 ===
* [[Алексія Путельяс]] — додано 4 цитати

=== UA-Lora ===
* [[Спитайте Мієчку]] — створено статтю, додано 12 цитат
* [[Варта у Грі]] — створено статтю, додано 9 цитат
* [[У війни не жіноче обличчя]] — створено статтю, додано 13 цитат

=== MaksimMakk ===
* [[Марина Павленко]] — створено статтю, додано 5 цитат

=== Frutigeraerofan ===
* [[Маргарет Тетчер]] — додано 3 цитати

=== Rina.sl ===
* [[Галай Ірина Олександрівна]] — створено статтю, додано 11 цитат
* [[Kola]] — створено статтю, додано 7 цитат
* [[Нора Ефрон]] — створено статтю, додано 1 цитату
* [[Цимбалару Анастасія Ігорівна]] — створено статтю, додано 3 цитати

=== Yakudza ===
* [[Сара Ештон-Сірілло]] — створено статтю, додано 9 цитат

=== Anna Delinska ===
* [[Солодко, токсично, туманно]]— створено статтю, додано 10 цитат
* [[Чому Меліса?]]— створено статтю, додано 9 цитат
* [[Вглиб Кароліни]]— створено статтю, додано 10 цитат

=== Ганна Макаренко ===
* [[Айше Сеїтмуратова]] — створено статтю, додано 1 цитату
* [[Гомельська Юлія Олександрівна]] — створено статтю, додано 2 цитати
* [[Байда Людмила Анатоліївна]] — створено статтю, додано 1 цитату
* [[Дичко Леся Василівна]] — створено статтю, додано 1 цитату

=== Letherian3 ===
* [[Бабуся Мозес]] — створено статтю, додано 10 цитат
* [[Ідіна Мензел]] — створено статтю, додано 20 цитат
* [[Елізабет Ґілберт]] — створено статтю, додано 11 цитат

=== Visem ===
* [[Гарник Анастасія Юріївна]] — створено статтю, додано 1 цитату
* [[Шпатківська Марія Миколаївна]] — створено статтю, додано 2 цитати

=== Shybetsky ===
* [[Аміна Гуріб]] — створено статтю, додано 1 цитату
* [[Саара Куугонгельва]] — створено статтю, додано 1 цитату
* [[Лаймдота Страуюма]] — створено статтю, додано 3 цитати

=== Богдан88913 ===
* [[Роза Отунбаєва]] — створено статтю, додано 1 цитату
=== Tetyana Vynogradar ===
* [[Надія Трач]] — створила статтю, додала 6 цитат
* [[«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву]], автор Надія Трач. — створила статтю, додала 19 цитат
* [[Антонія Зоряна Шелепило]] — створила статтю, додала 8 цитат

== Див. також ==
* [[Вікіцитати:Це зробила вона 2020]]
* [[Вікіцитати:Це сказала вона/2020]]
* [[Вікіцитати:WikiGap 2021]]
* [[Вікіцитати:Це сказала вона/2021]]
* [[Вікіцитати:Це сказала вона/2022]]

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Конкурси]]</text>
      <sha1>3kglgi573k6rzi735ld1k48kqi2h0qa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Глорія Свенсон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>35175</id>
    <revision>
      <id>143118</id>
      <parentid>109825</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:38:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>вікіфікація</comment>
      <origin>143118</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2459" sha1="kzx3kgytoartv2f1xu03iiiep4w58g4" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Глорія Свенсон
| Зображення = Gloria Swanson by Russell Ball 1923.jpg
| Опис = 
| wikipedia = Глорія Свенсон
| source = 
| commons = Category:Gloria Swanson}}
'''Глорія Джозефіна Мей Свенсон'''  ({{lang-en|Gloria Josephine May Swanson}}; 27 березня 1899 р. — 4 квітня 1983 р.) — американська акторка, одна з яскравих зірок доби німого кіно. Найбільш відома завдяки виконанню головної ролі у [[Нуар (кіно)|класичному нуарі]] «Бульвар Сансет».

== Цитати ==
{{Q| Цитата   = Цього місяця мені буде вісімдесят. Вік, як ніщо інше, дає мені право встановити рекорд прямо перед тим, як я перестану існувати. Про свої мемуари я думала набагато більше, ніж про будь-який зі своїх [[Шлюб|шлюбів]]. Ви не можете розлучитися з книгою. &lt;ref&gt;https://ru.citaty.net/avtory/gloriia-svenson/&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Усі творчі люди повинні обов'язково залишати Каліфорнію на три місяці кожного року.&lt;ref&gt;https://www.peoples.ru/aphorism/gloria-swanson.html&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = Він носив свою лисину як дуже дорогу шляпу.&lt;ref&gt;http://aforizmer.ru/aforizmi/gloriya-svenson&lt;/ref&gt;}}
{{Q| Цитата   = [[Чоловік|Чоловіки]] думають, що з настанням менопаузи в їхньої подруги романтичні стосунки відразу закінчуються. Повна маячня! Навпаки, тільки тепер ми перестаємо боятися завагітніти й цілком віддаємося почуттям.&lt;ref&gt;https://www.pressreader.com/ukraine/ukrayina-moloda/20160115/281621009334950&lt;/ref&gt;}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Свенсон Глорія}}

[[Категорія:Автори-С]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія: Кіноактори США]]
[[Категорія: Народились 1899]]
[[Категорія: Померли 1983]]</text>
      <sha1>kzx3kgytoartv2f1xu03iiiep4w58g4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіцитати:Календар/грудень</title>
    <ns>4</ns>
    <id>36221</id>
    <revision>
      <id>143120</id>
      <parentid>135476</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:46:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <origin>143120</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13507" sha1="2461b95shg8bret9mp46mpjw1b9kw1a" xml:space="preserve">{{#lst:Вікіцитати:Календар}}

&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;'''1 грудня'''
* 1978 — помер [[Петро Панч]], український письменник
* 2014 — помер [[Сверстюк Євген Олександрович|Євген Сверстюк]], український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ, учасник руху шістдесятництва, політв'язень радянського режиму
&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;'''2 грудня'''
* 1814 — помер маркіз Донасьєн Альфонс Франсуа де Сад, французький письменник
* 1944 —  помер  Філіппо Томмазо Марінетті , італійський драматург, письменник-футурист
&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;'''3 грудня'''
* 1722 — народився [[Григорій Сковорода]], український просвітитель, філософ, поет
* 1857 — народився Джозеф Конрад, англійський письменник
* 1894 — помер [[Роберт Луїс Стівенсон]], шотландський письменник
&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;4&quot;/&gt;'''4 грудня'''
* 1131 — помер [[Омар Хайям]], перський поет, математик, філософ
* 1875 — народився [[Райнер Марія Рільке]], австрійський поет
&lt;section end=&quot;4&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;5&quot;/&gt;'''5 грудня'''
* 1870 — помер Александр Дюма (батько), французький письменник
* 1878 — народився [[Олександр Олесь]], український поет
* 1931 — народився [[Тютюнник Григір Михайлович|Григір Тютюнник]], український письменник-прозаїк, перекладач, педагог
&lt;section end=&quot;5&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;6&quot;/&gt;'''6 грудня'''
* 1871 — народився Микола Вороний, український письменник, театральний режисер, актор
&lt;section end=&quot;6&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;7&quot;/&gt;'''7 грудня'''
* 43 до н. е. — помер Цицерон, римський державний діяч, оратор, письменник
* 1784 — помер Григорій Полетика, український громадський діяч, ймовірний автор «[[w:Історія Русів|Історії Русів]]»
* 1888 — народився Левко Лепкий, український письменник, видавець, редактор, композитор, художник
* 1936 — помер [[Василь Стефаник]], український письменник
&lt;section end=&quot;7&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;8&quot;/&gt;'''8 грудня'''
* 1937 — розстріляний Василь Вражливий, український письменник
* 1937 — розстріляний [[Ґео Шкурупій]], український письменник
&lt;section end=&quot;8&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;9&quot;/&gt;'''9 грудня'''
* 1608 — народився Джон Мілтон, англійський поет
* 1863 — народився [[Борис Грінченко]], український письменник, етнограф, мовознавець, перекладач
* 1961 — помер [[Михайло Яцків]], український письменник
&lt;section end=&quot;9&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;10&quot;/&gt;'''10 грудня'''
* 1870 — народився [[П'єр Луї]], французький письменник, поет
* 1936 — помер Луїджі Піранделло, італійський письменник, лавреат Нобелівської премії 1934 року
&lt;section end=&quot;10&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;11&quot;/&gt;'''11 грудня'''
* 1891 — помер [[Олександр Потебня]], український мово- та літературознавець, філософ
&lt;section end=&quot;11&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;12&quot;/&gt;'''12 грудня'''
* 1821 — народився [[Гюстав Флобер]], французький письменник
* 1900 — помер [[Олександр Кониський]], український перекладач, письменник, видавець
* 1902 — помер [[Павло Грабовський]], український поет, публіцист
* 1954 — народився [[Аскольд Мельничук]], американський прозаїк українського походження, науковець, професор
&lt;section end=&quot;12&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;13&quot;/&gt;'''13 грудня'''
* 1797 — народився [[Генріх Гейне]], німецький поет
* 1893 — народився [[Микола Хвильовий]], український прозаїк, поет, публіцист
* 1926 — народився [[Ярослав Дашкевич]], український історик, археограф
* 1927 — народився [[Сверстюк Євген Олександрович|Євген Сверстюк]], український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ, учасник руху шістдесятництва, політв'язень радянського режиму
* 1963 — помер [[Симоненко Василь Андрійович|Василь Симоненко]], український поет
&lt;section end=&quot;13&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;14&quot;/&gt;'''14 грудня'''
* 1908 — помер [[Гольґер Драхман]], данський письменник, поет
* 1934 — розстріляний [[Олекса Влизько]], український поет, прозаїк
* 1937 — розстріляний [[Григорій Ільїнський]], український філолог-славіст, історик, археограф, етнограф
&lt;section end=&quot;14&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;15&quot;/&gt;'''15 грудня'''
* 1848 — помер [[Євген Гребінка]], український письменник, поет, байкар, видавець
* 1934 — розстріляний [[Григорій Косинка]], український письменник
* 1934 — розстріляний Кость Буревій, український поет, драматург, перекладач
* 1958 — народилася [[Павличко Соломія Дмитрівна|Соломія Павличко]], українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, публіцистка, авторка праць із теорії літератури та історії [[фемінізм]]у
&lt;section end=&quot;15&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;16&quot;/&gt;'''16 грудня'''
* 1859 — помер Вільгельм Грімм, німецький філолог, фольклорист і казкар
* 1897 — помер [[Альфонс Доде]], французький письменник
* 1917 — народився Артур Кларк, англійський письменник-фантаст
* 1934 — розстріляний [[Дмитро Фальківський]], український поет та письменник
&lt;section end=&quot;16&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;17&quot;/&gt;'''17 грудня'''
* 1908 — народився [[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]], українсько-американський славіст-мовознавець; історик української літератури, літературний і театральний критик 
* 1934 — розстріляний Іван Крушельницький, український поет, драматург
* 1938 — розстріляний Гордій Коцюба, український письменник

&lt;section end=&quot;17&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;18&quot;/&gt;'''18 грудня'''
* 1803 — помер Йоганн-Готфрід Гердер, німецький філософ, теолог, письменник
* 1892 — народився [[Микола Куліш]], український драматург
* 1918 — померла Олександра Єфименко, український історик, етнограф
* 1920 — помер Маттіас Йокумссон, національний поет Ісландії
* 1931 — народилася [[Коцюбинська Михайлина Хомівна|Михайлина Коцюбинська]], літературознавиця, перекладачка, активна учасниця руху шістдесятників, племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського 
&lt;section end=&quot;18&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;19&quot;/&gt;'''19 грудня'''
* 1919 — народився [[Микола Лукаш]], український перекладач, мовознавець
&lt;section end=&quot;19&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;20&quot;/&gt;'''20 грудня'''
* 1807 — народився [[Йосип Лозинський]], етнограф, мовознавець, публіцист
&lt;section end=&quot;20&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;21&quot;/&gt;'''21 грудня'''
* 1375 — помер Джованні Боккаччо, італійський прозаїк і поет Раннього Відродження
* 1639 — народився Жан Расін, французький поет, драматург
* 1861 — народився [[Євген Чикаленко]], меценат української культури, видавець, публіцист
* 1889 — народився [[Стефан Таранушенко]], український мистецтвознавець, історик архітектури
* 1930 — помер [[Степан Томашівський]], український історик, публіцист, політик
&lt;section end=&quot;21&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;22&quot;/&gt;'''22 грудня'''
* 1807 — народився [[Юган Себастьян Вельгавн]], норвезький поет, історик літератури
* 1833 — народилася [[Марко Вовчок]], українська письменниця
&lt;section end=&quot;22&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;23&quot;/&gt;'''23 грудня'''
* 1937 — розстріляний [[Борис Ткаченко]], український мовознавець, перекладач
&lt;section end=&quot;23&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;24&quot;/&gt;'''24 грудня'''
* 1798 — народився [[Адам Міцкевич]], польский поет
* 1844 — народився Євген Желехівський, український лексикограф, фольклорист
* 1863 — помер [[Вільям Текерей]], англійський письменник
* 1876 — народився [[Спиридон Черкасенко]], український письменник, драматург
&lt;section end=&quot;24&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;25&quot;/&gt;'''25 грудня'''
* 1926 — помер [[Олександр Барвінський]], український історик
* 1938 — помер [[Карел Чапек]], чеський письменник
&lt;section end=&quot;25&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;26&quot;/&gt;'''26 грудня'''
* 1771 — помер Гельвецій, французький  літератор і філософ
* 1898 — народився [[Євген Плужник]], український поет, драматург, перекладач
&lt;section end=&quot;26&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;27&quot;/&gt;'''27 грудня'''
* 1633 — помер Мелетій Смотрицький, автор «Слов'янської граматики»
* 1890 — народився [[Василь Ємець]], український бандурист, історик, письменник
&lt;section end=&quot;27&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;28&quot;/&gt;'''28 грудня'''
* 1900 — помер Степан Ніс, український фольклорист, етнограф, письменник
* 1945 — помер Теодор Драйзер, американський письменник
&lt;section end=&quot;28&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;29&quot;/&gt;'''29 грудня'''
* 1926 — помер Райнер Марія Рільке, австрійський поет
* 1952 — помер Іван Кочерга, український драматург
&lt;section end=&quot;29&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;30&quot;/&gt;'''30 грудня'''
* 1865 — народився [[Редьярд Кіплінг]], англійський письменник
* 1944 — помер Ромен Роллан, французький письменник, лавреат Нобелівської премії (1915)
&lt;section end=&quot;30&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;31&quot;/&gt;'''31 грудня'''
* 1876 — помер Віктор Григорович, один з основоположників слов'янської філології
* 1892 — народився [[Михайль Семенко]], український поет-футурист
&lt;section end=&quot;31&quot;/&gt;
----
{{#lst:Вікіцитати:Календар}}

[[Категорія:Календар на грудень|•]]</text>
      <sha1>2461b95shg8bret9mp46mpjw1b9kw1a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Оповідь служниці</title>
    <ns>0</ns>
    <id>36601</id>
    <revision>
      <id>143143</id>
      <parentid>114982</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:04:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143143</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3230" sha1="b0whl0qq58edcocuxc9e4p699rvqbxo" xml:space="preserve">{{Тема}}
'''«Оповідь служниці»''' ({{lang-en|The Handmaid's Tale}})&amp;nbsp;— роман-антиутопія 1985 року канадської письменниці [[Маргарет Етвуд]].

== Цитати ==
* [[Фільм]] про [[минуле]]&amp;nbsp;— не те ж саме, що минуле.
* [[Надія]]&amp;nbsp;— це не лише стан, це місце, у якому ти чекаєш.
* [[Бог]]&amp;nbsp;— це [[любов]], було сказано, але ми вивернули це, і любов, як і [[рай]], завжди лишалася за рогом. Що важче було любити конкретного чоловіка поряд, то більше ми вірили в Любов, абстрактну й повну. Ми завжди чекали її втілення. Того, щоб це [[слово]] стало плоттю.
* Чи вона була того варта, ця закоханість? Шлюби за домовленістю завжди працювали не гірше, якщо не краще.
* [[Люди]] роблять що завгодно, щоб не визнати, що їхні [[життя]] не мають змісту.
* Краще ніколи не буває для всіх. Комусь завжди гірше.
* [[Знання]]&amp;nbsp;— це спокуса. Те, чого не знаєш, не спокусить тебе.
* Мить зради найгірша. Та мить, коли ти без жодних сумнівів усвідомлюєш, що тебе зрадили, що інша людська істота зичить такого зла.
* Жодна [[мати]] не відповідає повністю тому образу, який хотіла би бачити [[дитина]]&amp;nbsp;— гадаю, в інший бік це працює так само.
* Пробачення&amp;nbsp;— теж [[сила]]. Просити його&amp;nbsp;— сила, надати його чи не надати&amp;nbsp;— чи не найбільша сила.
* Ніхто не помирає від нестачі [[секс]]у. Ми помираємо від нестачі [[любов]]і.
* Якщо у вас багато речей, ви стаєте надто прив'язливими до матеріального світу й забуваєте про духовні цінності. Треба плекати вбогість духу. Блаженні лагідні.
* Незважання&amp;nbsp;— не те ж саме, що невігластво: тут треба докладати зусиль.
* Ніщо не змінюється в одну мить: якщо підігрівати ванну, зваришся до смерті, перш ніж зрозумієш.
* [[Свобода]] буває різна&amp;nbsp;— свобода для чогось і від чогось.
* Добре мати дрібні цілі, яких так просто досягнути&lt;ref&gt;https://jcrocus.com/citatnik/262&lt;/ref&gt;.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}
[[Категорія:Фантастичні романи Канади]]</text>
      <sha1>b0whl0qq58edcocuxc9e4p699rvqbxo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діти Дюни (роман)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>38025</id>
    <revision>
      <id>143153</id>
      <parentid>141436</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T14:16:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143153</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16514" sha1="k9m00rwxx2erkg4016juoexddbgydyv" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Діти Дюни»''' ({{lang-en|Children of Dune}})&amp;nbsp;— науково-фантастичний роман [[Френк Герберт|Френка Герберта]] 1976 року, продовження роману «&lt;nowiki/&gt;[[Месія Дюни]]&lt;nowiki/&gt;». Спочатку публікувався частинами в журналі «Analog Science Fiction and Fact», а пізніше того ж року виданий як книга.

Події книги зосереджені на дітях Пола Муад'Діба, його синові Лето II та доньці Ганімі. Після добровільного вигнання Муад'Діба діти ще замалі, аби претендувати на престол, разом з тим не по-дитячому мудрі. Поки за них править регент, вороги Муад'Діба прагнуть згубити дітей.

Роман був номінований на [[w:Г'юго (премія)|премію Г'юго]] як найкращий роман у 1977 році.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Даю тобі хамелеона пустелі, вміння якого злитися з тлом скаже тобі все, що ти мусиш знати про корені [[Екологія|екології]] та основи [[Ідентичність (психологія)|особистої ідентичності]].|Автор = Книга діатриб із Хроніки Гайта }}
{{Q|Цитата = [[Всесвіт]] належить Богові. Вони єдині, цілісність, на тлі якої розрізняються всі поділи. Мунулі життя, навіть свідоме й розумне, яке ми називаємо чутливим, лише незначною мірою зберігає довільну частку цієї цілісності.|Автор = З Коментарів К.Е.П (Комісії екуменічних перекладачів) }}
{{Q|Цитата = У призначеній для загалу [[Історія|історії]] існують ілюзії, які мусить підтримувати панівна [[Релігія|релігія]]: злі люди ніколи не досягають успіху; лише хоробрі заслуговують нагороди; [[Чесність|чесність]] — найкраща політика; вчинки промоляють голосніше, ніж слова; доброчесніть завжди тріумфує; добрий вчинок є сам собі нагородою; кожного лихого чоловіка можна виправити; релігійні талісмани обороняють людину від одержимості демоном; лише жінки розуміють древні містерії; багатії приречені на нещастя. |Автор = З підручного керівництва: Міссіонарія Протектіва }}
{{Q|Цитата = Витончена [[Людина|людина]] може стати примітивною. Насправді це означає, що змінюється спосіб людського життя. Старі цінності змінюються, пов'язавшись із кврєвидом, його рослинами й тваринами. Це нове існування вимагає практичного значння про ті численні, пов'язані між собою події, які зазвичай називають [[Природа|природою]]. Це вимагає поваги для сили інерції в таких природних системах. Коли людина здобуває це практичне знання і цю повагу, то це зветься «примітивним існуванням». Очевидно, зворотнє теж правильне: примітивні можуть ставати витонченими, але не без страшних психологічних ушкоджень. |Автор = «Коментар Лето» за Харк аль-Адою }}
{{Q|Цитата = [[Жорстокість]] розпізнається як жертвою, так і злочинцем — всіма, хто про це довідується, хай навіть здалеку. Жорстокість не має виправдань чи пом'якшувальних аргументів. Жорстокість ніколи не врівнуважує і не виправляє минулого. Жорстокість лише озброює майбутнє більшою жорстокістю. Вона сама себе увіковічує: це варварська форма інцесту. Той, хто чинить жорстокість, чинить також майбутні жорстокості, породжені нею. |Автор = Апокриф Муад'Діба }}
{{Q|Цитата = Добре правління ніколи не залежить від [[Право|права]], а лише від особистих рис правителів. Урядовий механізм завжди підпорядковується волі тих, хто ним керує. Тому найважливішим елементом правління є методика добору лідерів. |Автор = Закон і правління за підручним керівництвом Гільдії }}
{{Q|Цитата = Ось у чому помилка [[Влада|влади]]: вона врешті-решт є ефективною лише в абсолютному та обмеженому [[Всесвіт|Всесвіті]]. Але базисним уроком нашого релятивістського Всесвіту є те, що речі змінюються. Кожна сила рано чи пізно стикається з більною силою. Пол Муад'Діб виклав цей урок сардаукарам на Арракінській рівнині. Його потомки ще мусять засвоїти цей урок. |Автор = Проповідник в Арракіні }}
{{Q|Цитата = Всесвіт просто є. Це єдиний спосіб, завдяки якому фейдакін може його побачити, залишившись господарем своїх чуттів. [[Всесвіт]] не погрожує і не обіцяє. Він підтримує речі, непідвладні нашому контролю: падіння метеорита, вибух меланжевої маси, старіння та вмирання. Такими є реалії нашого Всесвіту — і слід приймати їх такими, хай що б ми до них почували. Ми не можемо змагатися з реаліями словами. Вони приходять до вас на свій власний безсловесний лад, і тоді, тоді ви зрозумієте, що означає «[[життя]] і [[смерть]]». Зрозумівши це, сповнитеся радістю. |Автор = Муад'Діб до своїх фейдакінів }}
{{Q|Цитата = Коли я слабший за тебе, то прошу в тебе свободи, бо це збігається з твоїми засадами; коли ж сильніший за тебе, то відбираю в тебе свободу, бо це збігається з моїми засадами. |Автор = Слова древнього філософа (приписані Харк аль-Адою якомусь Луї Вейо) }}
{{Q|Цитата = Фримен помирає, коли він надто довго перебуває поза пустелею; ми називаємо це «водяною хворобою». |Автор = Стілґар, Коментарі }}
{{Q|Цитата = Уряди, якщо вони утримуються дастатньо тривалий час, завжди наближаються до аристократичних форм. Жоден [[Уряд|уряд]] в історії не зміг відхилитися від цієї схеми. Разом із розвитком аристократизму уряд що далі, то більше наближається до діяльності в інтересах тільки панівного класу, — байдуже, чи це спадкова [[Монархія|монархія]], олігархат, фінансова імперія або ж міцно вкорінена [[Бюрократія|бюрократія]]. |Автор = Політика, як повторюваний феномен: навчальний посібник Бене Ґессерит }}
{{Q|Цитата = Але я розумію, що люди не можуть витримати надміру дійсності. [[Життя]] більшості, — це втеча від себе самих. Більшість віддає перевагу правді кюнюшні. Всуваєте голову в стійло та вдоволено плямкаєте, доки не помрете. Інші використають вас у своїх цілях. Ви так і не вийшли з конюшні, щоб звести голову й стати своїм власним створінням. |Автор = Проповідник }}
{{Q|Цитата = Існувати — це означає стояти поза чимось, вирізнятися від тла! Ви не мислете й не існуєте, аж доки не зважитеся ризикнути навіть власним психічним здоров'ям заради судження про ваше існування. |Автор = Проповідник }}
{{Q|Цитата = Однобокий погляд на наш Всесвіт каже, що не слід сягати далеко, намагаючись розгледіти проблеми. Такі проблеми можуть і не настати. Стережись натомість вовка у власній огорожі. Ворожі війська, вишикувані поза нею, можуть взагалі не існувати. |Автор = Книга Азхара; Шарма 1:4 }}
{{Q|Цитата = У людських справах ніщо не є незмінним; усі людські справи рухаються по спіралі, описуючи все більші кола, аж доки не зникнуть. |Автор = Максимума Сестринства Бене Ґессерит }}
{{Q|Цитата = Відстутність каже більше, ніж присутність, коли йдеться про виживання в [[Пустеля|пустелі]]. |Автор = Міркування Лето біля Джакуруту }}
{{Q|Цитата = Якщо ти віриш певним словам, то віриш прихованим у них аргументам. Вважаючи щось добрим чи поганим, істинним чи помилковим, ти віриш закладеним у цих словах припущенням, які висловлюють ці аргументи. Такі припущення часто повні прогалин, але вони залишаються націннішими для переконаних. |Автор = Доведення з відкритим кінцем від Паноплія Профетикус }}
{{Q|Цитата = Творячи [[Доброта|добро]], уникай розголосу, творячи [[Зло|зло]], уникай усвідомелння цього. |Автор = Слова Дункана }}
{{Q|Цитата = Кажуть, що у Всесвіті немає нічого постійного, нічого збалансованого, нічого тривалого, — ніщо не зостається сталим, щодень, щогодина приносять зміни. |Автор = Слова Паноплії Профетикус }}
{{Q|Цитата = Твердити про абсолютність знання — однаково, ща ставати потворою. [[Знання]] — це нескінченна пригода на краю непевності. |Автор = Слова Паноплії Профетикус }}
{{Q|Цитата = Людство періодично прискорює свою активність, переживаючи таким чином змагання між відновленням життєздатності та спокусливим пороком декадансу. У цьому перідичному змаганні кожна пауза стає розкішшю. Лише тоді можна усвідомити, що все дозволено, усе можливо. |Автор = Апокриф Муад'Діба }}
{{Q|Цитата = [[Мир]] потребує розв'язань, але ми ніколи не здобуваємо живих рішень — лише працюємо в цьому напрямку. Усталене рішення є, згідно з визначенням, мертвим рішенням. Проблема з миром полягає в тому, що він має тенденцію карати за помилки, замість того щоб винагороджувати за блискучі досягнення. |Автор = «Слова мого батька: Виклад Муад'Діба», реконструйований Харк аль-Адою }}
{{Q|Цитата = Межі виживання визначаються кліматом, його довготривалими змінами, яких може не зауважити покоління. Цю схему визначають екстремальні кліматичні точки. Відособлені, скінченні люди можуть спостерігати кліматичні масиви, флуктуації річної погоди, а інколи зауважують такі речі як: «Цей рік холодніший за будь-який інший, відомий мені». Такі речі можна розумно оцінити. Але люди рідко звертають увагу на підвищення середніх значень упродовж довгих років. А саме завдяки такій увазі люди вчаться, як вижити на певній планеті. Потрібно дослідити клімат. |Автор = «Арракіс, Трансформація» за Харк аль-Адою }}
{{Q|Цитата = Єдиним правилом, що керує творчістю, є сам акт творіння. |Автор = Міркування Лето Ⅱ }}
{{Q|Цитата = Припущення, що можна змусити всю систему діяти краще через натиск на її свідомі елеменети, є виявом небезпечного неуцтва. Це частий неуцький підхід тих, хто називає себе вченими й технологами. |Автор = «Батлеріанський джигад» за Харк аль-Адою }}

== Див. також ==
* [[Дюна (роман)|Дюна]]
* [[Месія Дюни]]
* [[Бог-Імператор Дюни|Бог-імператор Дюни]]
* [[Єретики Дюни]]
* [[Капітула Дюни]]


== Джерела ==
* Френк Герберт. ''Діти Дюни: роман''. Переклад з англійської: Н. Михайловської&amp;nbsp;— Харків: КСД, 2022,&amp;nbsp;— 464 стор. ISBN 978-617-12-7665-9

{{Поділитися}}
[[Категорія:Фантастичні романи США]]</text>
      <sha1>k9m00rwxx2erkg4016juoexddbgydyv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бог-Імператор Дюни</title>
    <ns>0</ns>
    <id>39034</id>
    <revision>
      <id>143126</id>
      <parentid>127693</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:54:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143126</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13402" sha1="2fkpv5r8fcak63i8r0gdgbyi70386wz" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Бог-Імператор Дюни»''' ({{lang-en|God Emperor of Dune}})&amp;nbsp;— науково-фантастичний роман [[Френк Герберт|Френка Герберта]] 1981 року, продовження роману «&lt;nowiki/&gt;[[Діти Дюни (роман)|Діти Дюни]]&lt;nowiki/&gt;».

Сюжет подається як погляд на минулі події через записи Лето II. Планета Арракіс внаслідок озеленення втратила пустелі, а з ними і піщаних червів. На 3500 років Лето, сам перетворившись на напів-черва, стає єдиним джерелом «прянощів», вся імперія залежить від нього — Бога-Імператора. Він встановлює лад без воєн, але також без розвитку та свободи. Жінка Сіона, наближена до Бога-Імператора, готує проти нього змову за участю клона його вчителя Дункана. Проте змовники не здогадуються, що діють за планом, підготованим ще задовго до їх появи на світ.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Усі бунти звичайні й украй нудні. Виконуються за одним шаблоном і дуже схожі між собою. Рушійною силою є адреналінова залежність і прагнення здобути власну владу. Усі бунтівники — це замасковані аристократи. Тому так легко їх навернути. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = Мистецтво правління вимагає ніколи не передавати ініціативи радикальним елементам. |Автор = Дункан }}
{{Q|Цитата = [[Радикалізм|Радикали]] завжди бачать речі лише в надто простих категоріях: чорне і біле, [[Добро|добро]] і [[Зло|зло]], вони і ми. Так само розглядаючи складніші речі, вони відкривають дорогу хаосу. Мистецтво правління, як ти це назвиваєш, є опануванням [[Хаос|хаосу]]. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = Ніхто не здатен впоратися з кожною несподіванкою. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = [[Хаос]] не є несподіванкою. Його характеристики пердбачувані. Насамперед від відкидає порядок і зміцнює сили крайніх елементів. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = Такої речі, як досконалість, не існує — ні в [[Людина|людині]], ні в машині. |Автор = Сіона }}
{{Q|Цитата = Якщо ви не чули крику та стогону поранених і вмирущих, то нічого не знаєте про [[Війна|війну]]. |Автор = Викрадегі журнали }}
{{Q|Цитата = Намагатися знайти правила творчості — однаково що намагатися відділити розум від тіла. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = Хижак не відчуває ненависті до своєї здобичі. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = Короткострокові рішення зазвичай провалюються у довгій перспективі. |Автор = Монео }}
{{Q|Цитата = [[Релігія|Релігії]] руйнують зсередини — як Імперію, так і оремих людей. Однаково. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = Дуже важко переконати молодих у будь-чому. Вони вже народилися всезнайками. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = Жіноче почуття спільноти зародилося із сімейного єднання — піклування про молодь, збирання й готування їжі, спільні радості, любові й смутку. Похоронні плачі створили жінки. [[Релігія]] почалася як жіноча [[Монополія|монополія]], її силоміць відібрали від них лише тоді, коли суспільна сила стала домінантною. [[Жінка|Жінки]] були першими медичними дослідниками й практиками. Ніколи не було жодної чіткої рівноваги статей, бо [[Влада|влада]] йде в парі з певними ролями, як безперечно, у парі зі знаннями. |Автор = Викрадені журнали }}
{{Q|Цитата = Безперервні військові дії породжують власні соціальні умови, схожі за всіх епох. Люди входять у стан перманентної пильності, щоб відбити напади. Ви можете розгледіти абсолютне правило автократії. Усе нове стає небезпечним прикордонням — нові планети, нові господарсько-економічні області, нові ідеї, нові пристрої, гості — усе це підозріле. Феодалізм тримається міцно, інколи перевдягшись у політбюро чи іншу схожу структуру, але завжли присутній. [[Влада]] передається в спадок усередині певних династій. Кров можних домінує. Віцерегенти небес чи їхні відповідники розподіляють багатство. Вони знають що мусять контролювати успадкування, інакше дозволять владі повільно вислизнути з їхніх рук. |Автор = Викрадені журнали }}
{{Q|Цитата = Підвалини влади завжди небезпечні, бо притягують справжніх безумців, людей, що прагнуть влади заради неї самої. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата = Єдине майбутнє, яке триватиме, безсловесно лежить усередині тебе. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  Слова можуть нести будь-яку вагу, яку ми забажаємо. Усе, що потрібно, — це згода і традиція, на підмурках яких можна зводити споруду. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  Хто дарма не витрачає, тому завжди вистачає. |Автор = Антеак }}
{{Q|Цитата =  Затемнена [[Правда|правда]],  не є правдою. |Автор = Антеак }}
{{Q|Цитата =  Зґвалтування чуже жінкам, Дункане. Ти просив назвати поведінкову різницю між статями. Ось тобі приклад. Зґвалтування завжди було винагородою в чоловічих збройних завоюваннях. Доки чоловіків приваблює зґвалтування, вони не позбудуться своїх хлоп'яцьких фантазій. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  Проблема [[Лідерство|лідерства]] неуникна: Хто гратиме Бога? |Автор = Муад'Діб з Усної історії. }}
{{Q|Цитата =  [[Поліція]] завжди стежить за тим, щоб злочинці процвітали. Поліцейський мусить бути вкрай тупим, аби не збагнути, що влада — це найуспішніше доступне місце для злочинної діяльності. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  Привілеї стають пихою. Пиха сприяє несправедливості. Зерно руїни проростає та розквітає. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  Неназваний і безмовний обов'язок аристократа — навчати, інколи навіть на страшних прикладах. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  [[Парадокс]] — це вказівка, яка наштовхує тебе шукати далі. Якщо парадокс тебе непокоїть, то це свідчить про твоє глибоке прагнення абсолютів. Релятивіст сприймає парадокс лише як цікавинку, можливо, забавку чи навіть, страшно уявити, шанс для освіти. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  [[Любов|Кохання]] — це погана торговельна угода, бо не дає жодних гарантій. |Автор = Малкі }}
{{Q|Цитата =  [[Любов|Кохання]] — це тоді, коли хочеш дарувати радість і не зважаєш на наслідки. |Автор = Дункан }}
{{Q|Цитата =  Не можна досягти успіху, беручи заручників. Це форма поневолення. Одні люди не можуть володіти іншими людьми. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  Релігійні інституції усталюють смертоносний зв'язок між господарем і слугою. Вони творять арену, яка приваблює гордих шукачів людської влади з усіма їхніми короткозорими упередженнями! |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  Мільйони неправд не створять одної правди. [[Правда|Правду]] ми розпізнаємо по тому, що вона триває. |Автор = Лето II }}
{{Q|Цитата =  Знаєте, що часто кажуть партизани-герильяси? Твердять, що їхні повстання невразливі до економічної війни, бо вони не мають економіки й паразитують на тих, кого намагаються повалити. Дурні просто не можуть оцінити монету, якою неодмінно платять. Ця схема невблаганна у своїх дегенеративних провалах. Бачите, як це повторюється в рабовласницьких системах, у державах загального добробуду, кастових релігіях, соціалістичній бюрократії — у кожній системі, що утворює та підтримує підлеглість. Паразитуй надто довго, і не зможеш існувати без хазяїна. |Автор = Викрадені журнали }}
{{Q|Цитата = Більшість [[Цивілізація|цивілізацій]] будується на боягузтві. Як легко творити цивілізації, навчаючи боягузтва. Знижуєте рівень стандартів, що ведуть до відваги. Обмежуєте волю. Регулюєте апетити. Обмежуєте горизонти. Створюєте [[Закон|закон]] для кожного руху. Заперечуєте існування хаосу. Вчите дітей дихати повільно. Приборкуєте. |Автор = Викрадені журнали }}
{{Q|Цитата = Обережність — це шлях до посередності. Ковзання, позбавлена пристрастей посередність — це все, чого на думку багатьох людей, вони спроможні досягти. |Автор = Лето II }}

==Див. також==
* [[Дюна (роман)|Дюна]]
* [[Месія Дюни]]
* [[Діти Дюни (роман)|Діти Дюни]]
* [[Єретики Дюни]]
* [[Капітула Дюни]]

== Джерела ==
* Френк Герберт. ''Бог-Імператор Дюни: роман''. ISBN 978-2-221-00775-4

{{Поділитися}}

[[Категорія:Фантастичні романи США]]</text>
      <sha1>2fkpv5r8fcak63i8r0gdgbyi70386wz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Нові Темні Віки. Колонія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>39085</id>
    <revision>
      <id>143130</id>
      <parentid>125500</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:56:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143130</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7406" sha1="6kz5zquu5xyuy453dkh8ynabddpy0hu" xml:space="preserve">'''«Нові Темні Віки. Колонія»'''&amp;nbsp;— фантастичний роман українського письменника [[Макс Кідрук|Макса Кідрука]] 2023 року. «Колонія» — перша книга з фантастичного циклу «Нові Темні Віки» про світ у ХХІІ столітті. Це історія про те, що людина, попри всі її досягнення, не змінюється, й ані збільшення тривалості життя, ні навіть перетворення на двопланетний вид не гарантує людству порятунок.

== Цитати з книги ==
{{Q|Цитата = Першими про Нові Темні Віки заговорили на [[Земля|Землі]], не на [[Марс (планета)|Марсі]]. Термін якийсь час не приживався: очевидна алюзія на епоху невігластва та варварства, що запанували в [[Європа|Європі]] після падіння Західної Римської імперії, видавалася дещо натягнутою. Коли ж вислів дістався Колоній, усе вже летіло шкереберть, і не надто доречне порівняння з раннім [[Середньовіччя|Середньовіччям]] швидко поступилося аналогії з іншими Темними Віками – астрономічними, – періодом на світанку часів, коли [[Всесвіт]], розширившись, став прозорим для світла, проте ще не містив у собі нічого, що могло би світити&lt;ref name=&quot;village&quot;&gt;[https://www.the-village.com.ua/village/city/city-experience/335443-kidruk-rozmova-pro-vidavnitstvo-ta-roman Бестселер під час війни. Як Макс Кідрук написав книжку на 900 сторінок і запустив власне видавництво]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Не було ні [[Зоря|зір]], ні [[Планета|планет]], ні галактик – жодної краплини [[Світло|світла]] в непроникній чорноті. І це значно краще пасувало для опису [[Майбутнє|майбутнього]], у яке вступало людство: [[темрява]] насувала звідусіль, і ніхто не знав, що чекає за нею&lt;ref name=&quot;village&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Торс капітана нависав над столом із натурального дерева. Біля монітора стояв вазон із кактусом-цереусом. Кактус був геть лисий і більше скидався на встромлений у землю огірок. На стіні за спиною Русола замість президентки Настаченко висіли портрети [[Залужний Валерій Федорович|генерала Залужного]] та [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]]&lt;ref name=&quot;village&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = У голові шуміло, проте задоволення чи зловтіхи він не відчував. Нічого такого. Але й виснажливого [[Біль|болю]], через який кортіло забитися в найтемніший закуток і ридати ридма, не було. І найважливіше – зникло почуття нікчемності, яким давився, плентаючись від станції додому. Те, що він вчинив, неначе обнулило всі [[почуття]]. Повна емоційна анестезія. І це було саме те, чого коротун потребував&lt;ref name=&quot;village&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = [[Серце]] бухало у горлі. Еландон стиснув зуби. Трясця, як воно може гупати так сильно й не розриватися на шматки? Він затримав дихання і намагався не дивитися на суфлер, бо розумів, що наступні кілька речень – якихось пів сотні слів – розділять усе його [[життя]] на до та після&lt;ref name=&quot;village&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Кроудер видавався йому типовим університетським інтелектуалом: розумним, витонченим і трохи зверхнім, але що прискіпливіше Джейк придивлявся, то більше помічав переплетіння зморщок довкола губ, які, проявляючись, надавали обличчю боса майже лютого виразу. У моменти [[гнів]]у чи неспокою, коли Кроудер міркував про роботу, а ще більше коли говорив про те, на що перетворюється планета, ці зморшки поглиблювалися, спокійний погляд загострювався, а [[очі]], попри брунатну каламуть кришталиків, випромінювали лихоманковий блиск, сліпучий і непримиренний&lt;ref name=&quot;village&quot;/&gt;.}}

== Цитати про книгу ==
{{Q|Цитата = Як я написав книжку на 904 сторінки? Це хороше запитання. Коли я працюю, у мене немає проблем із зосередженням. Мій телефон може бути ввімкнений, я чую сповіщення, але вони мене не відривають. Насправді я люблю те, що роблю. Це як для когось робота біля землі, наприклад, ремесло, певно, тому примушувати себе не доводиться&lt;ref name=&quot;village&quot;/&gt;. 
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Макс Кідрук}}
{{Q|Цитата = Я розумію, наскільки це навіть не те щоб ризиковано, це якась така, мабуть, форма самогубства – писати зараз книжки на 900 сторінок. Але це ті історії, які я люблю сам, і я хочу залишатися насамперед щирим із собою. Я роблю такі сюжети, у які би я залип сам. Якщо сподобається ще комусь ця історія – прекрасно, якщо ні – отже, мені доведеться шукати іншу роботу&lt;ref name=&quot;village&quot;/&gt;. 
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Макс Кідрук}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Фантастичні романи]]
[[Категорія:Українські романи]]</text>
      <sha1>6kz5zquu5xyuy453dkh8ynabddpy0hu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Єретики Дюни</title>
    <ns>0</ns>
    <id>39122</id>
    <revision>
      <id>143128</id>
      <parentid>127692</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:55:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */</comment>
      <origin>143128</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16705" sha1="9r8v0krz5nsv42fg840ghyyg7orpfrq" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Єретики Дюни»''' ({{lang-en|Heretics of Dune}})&amp;nbsp;— науково-фантастичний роман [[Френк Герберт|Френка Герберта]] опублікований 1984 році, п'ятий у серії із шести романів фантастичної саги «Хроніки Дюни». Є продовженням романів [[Дюна (роман)|«Дюна»]] (1965), [[Месія Дюни|«Месія Дюни»]] (1969) [[Діти Дюни (роман)|«Діти Дюни»]] (1976) та [[Бог-Імператор Дюни|«Бог-імператор Дюни»]] (1981).

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Білішість дисциплін є прихованими, їхня мета — не визволити, а обмежити. Не питай «чому?». Будь обережний з «як?». «Чому?» невблаганно веде до парадоксу. «Як?» ув'язнює у світі причин і наслідків. Ті й ті заперечують нескінченність. |Автор = Апокрифи Арракіса }}
{{Q|Цитата = Мобільність — це ключ до військового успіху. |Автор = Теґ }}
{{Q|Цитата = [[Людина|Люди]] найкраще живуть тоді, коли вони на своєму місці, коли кожен знає, куди належить у звичній схемі буття і чого може досягти. Зруйнуйте місце — зруйнуєте людину. |Автор = Учення Бене Ґессерит }}
{{Q|Цитата = [[Любов]] до землі та місця безпечна. |Автор = Теґ }}
{{Q|Цитата = [[Технологія]], подібно до багатьох інших видів діяльності, спрямована на уникання інвестиційних ризиків. Наскільки можливо, виключається невизначеність. Інвестиція капіталу підлягає цьому принципу, бо люди загалом віддають перевагу передбачуваності. Мало хто розуміє, яким деструктивним це може бути, які суворі обмеження накладає це на змінність, а тим самим робить цілі популяції фатальним чином вразливими до приголомшливої манери, з якою наш Усесвіт кидає гральні кості. |Автор = Іксіанська оцінка, Архів Бене Ґессерит}}
{{Q|Цитата = Якщо ми не можемо мирно врегулювати наші розбіжнотсі, то ми менше ніж люди. |Автор = Теґ }}
{{Q|Цитата = Дуже мало людей усвідомлює, наскільки значна частина інфраструктури цивілізації є інфраструктурою залежності. |Автор = Тараза }}
{{Q|Цитата = [[Їжа]], [[Вода|вода]], придатне для дихання [[Повітря|повітря]], незабруднений отрутою життєвий простір — існує багато різновидів [[Гроші|грошей]], а їхня вартість змінюється із залежністю. |Автор = Теґ }}
{{Q|Цитата = Гідравлічний [[Деспотизм|деспотизм]] — централізований контроль необхідної енергії, такої як вода, електрика, паливо, медикаменти, меланж... Підпорядковуйся централізованій силі, що здійснює цей контроль, або ж енергію вимкнуть — і ти помреш!  |Автор = Одраде }}
{{Q|Цитата = Крім так званих природних залежностей, існують ще й релігійні, створені психологічно. Навіть фізичні потреби можуть мати такий неявний складник.  |Автор = Тараза }}
{{Q|Цитата = На [[Квантова механіка|квантовому]] рівні Всесвіт може розглядатися як невизначене місце, передбачуване статистичним шляхом лише тоді, коли йдеться про великі числа. Посередині між таким і відносно передбачуваним Усесвітом, в якому час проходження окремої планети може бути визначений з точністю до пікосекунди, є місце де в гру вступають інші сили. Для цього серединного Всесвіту, в якому протікає наше щоденне життя, те, у що ти віриш, є домінантною силою. Ваші вірування впорядковують розвиток щоденних подій. Якщо багато з нас мають спільну [[Віра|віру]], може статися щось нове. Комплекс вірувань утворює фільтр, проходячи крізь який, [[Хаос|хаос]] упорядковується. |Автор = Аналіз Тирана, папка Тарази: Архів БҐ }}
{{Q|Цитата = «Мало хто звертає увагу на значення [[Око|очей]] при спокушанні», — подумав він. Щоб це зауважити, потрібне виховання Бене Ґессерит. Великі [[Груди|груди]] в [[Жінка|жінок]], тверді попереки в [[Чоловік|чоловіків]] (туга мускулатура [[Сідниці|сідниць]]) — це все природно мало значення при виборі [[Секс|сексуального]] партнера. Та без гарних очей решта рис знецінювалася. Очі були необхідними. Його вчили, що можна втонути у правильних очах, поринути в них і не зрозуміти, що з тобою відбувається, аж доки не виявиться, що твій пеніс уже твердо втиснутий у вагіну. |Автор = Теґ }}
{{Q|Цитата = Життя не може запропонувати причин, через які його варто підримувати, воно не може бути джерелом гідної взаємоповаги, якщо тільки кожен із нас не вирішить вдихнути в нього такі риси. |Автор = Ченоа «Розмови з Лето II» }}
{{Q|Цитата = [[Закон]] завжди на боці того, хто має виконавчу владу. Моральність та правні нюанси ну дуже на це впливають, коли справжнім питанням є «хто має вплив?» |Автор = Протоколи Ради Бене Ґессерит, №XOX232}}
{{Q|Цитата = Деякі люди ніколи нічого не помічають. Їхнє життя просто триває. Вони не уявляють у ньому нічого більшого за тупу впертість і з гнівом та образою опираються вьому, що може вирвати їх із цього фальшивого спокою. |Автор = Тараза}}
{{Q|Цитата = Вірячи у гранульовану сингулярність, ти заперечуєш усякий рух — еволюційний чи інволюційний. Віра утривалює гранульований Усесвіт і робить його застиглим. Ніщо не може змінитися, бо інакше увесь нерухомий Усесвіт зникне. Але він рухається сам собою, коли не рухаєшся ти. Еволюцінує поза свої межі та стає недоступним тобі. |Автор = Дзен-сунітська настанова}}
{{Q|Цитата = Основоположне правило таке: ніколи не підтримуй слабкості, завжди підтримуй силу. |Автор = Кодекс Бене Ґессерит}}
{{Q|Цитата = Немає нічого складнішого за людський [[Розум|розум]]. |Автор = Лето II, Журнали із Дар-ес-Балята}}
{{Q|Цитата = Дар несподіванки — найвищий з усіх дарів. |Автор = Вафф}}
{{Q|Цитата = Владноможці, що цілком природньо, хочуть придушити дикі некеровані наукові розвідки. Не обмежені жорсткими рамками пошуки знань мають за собою тривалу історію творення небажаної конкуренції. Можним потрібна «безпечна лінія досліджень», що розвиватиме лише ті продукти та ідеї, які можна контролювати і, що найважливіше, які дозволять внутрішнім інвесторм прибирати до совїх рук більшу частку прибутку. На їхнє лихо, випадковий Усесвіт повен відносних змінних і не гарантує такої «безпечної лінії досліджень». |Автор = Іксіанська оцінка, Архіви Бене Ґессерит }}
{{Q|Цитата = [[Бюрократія]] нищить ініціативу. Мало що бюрократія ненавидить сильніше за інновацію, яка дає кращі результати, ніж старі рутинні процедури. Унаслідок покращень, ті, хто досі був на вершині піраміди, здаються невмілими. А хто хоче здаватися невмілим?|Автор = Інструкція зі спроб і помилок при правлінні. Архіви Бене Ґессерит}}
{{Q|Цитата = Люди завжди мріють про щось більше, ніж безпосередня радість чи глибше почуття, зване щастям. Це одна з таємниць, завдяки яким ми втілюємо наші задуми в життя. Припускається, що це «щось більше» посилює владу над людьми, які не можуть його назвати, до того ж (і це найчастіше) не здогадуються про його існування. Більшість людей реагує на такі приховані сили підсвідомо. Отож досить лише викликати це вирахуване «щось більше» до життя, визначити його і надати форми — і люди підуть за ним. |Автор = Таємниці лідерства Бене Ґессерит}}
{{Q|Цитата = Однією з  найнебезпечніших речей у Всесвіті є невігласи зі справжньою причиною для скарг. | Автор =  Теґ}}
{{Q|Цитата = Був собі сухоземець, якого спитали, що важливіше — літротара води чи цілий басейн її? Сухоземець задумався на мить, а тоді відповів: «Літротара важливіша. Ніхто не може самотньо володіти басейном. А літротару можна сховати під плащ і втекти з нею. Ніхто не знатиме».| Автор =  Жарти Древньої Дюни, Архіви Бене Ґессерит }}
{{Q|Цитата = Зберігай обережність, але не живи в тіні, вічно ховаючись. | Автор =  Літанія проти страху. }}
{{Q|Цитата = Виживання особистості, виду й довкілля — це те що рухає людьми. Можна протсежити, як порядок важливості змінюється впродовж життя. Що найбільше турбує у певному віці? Погода? Стан травлення? Чи інша особа — вона або він — справді небайдужа до тебе? Усі ці різні прагнення, які тіло може відчути і які сподівається вдовольнити. Що ще може мати значення? | Автор = Лето II до Хві Норі, Його Голос: Дар-ес-Балят }}
{{Q|Цитата = Достатньо довго поводитися, як дурень, то й станеш дурнем. | Автор =  Одраде }}
{{Q|Цитата = Історики мають велику владу, і деякі з них знають це. Відтворюючи [[Минуле|минуле]], змінюючи його так, щоб воно пасувало до їхніх інтерпритацій. Таким чином вони змінюють і [[Майбутнє|майбутнє]]. | Автор =  Лето II, Його Голос, із Дар-ес-Балята }}
{{Q|Цитата = [[Пам'ять]] ніколи не відтворює дійсності. Пам'ять реконструює. Усі реконструкції змінюють оригінал, стаючи зовнішніми рамками співвідношень, які неминуче вияляються затісними. | Автор =  Підручник Ментата }}
{{Q|Цитата = Інтелектуальне розуміння — це одне, переживання на власному досвіді — геть інше. | Автор =  Люцілла }}
{{Q|Цитата = [[Серце]], приховане за міцними бар'єрами, стає крижаним. | Автор =  Дарві Одраде, Суперечки в Раді }}
{{Q|Цитата = Коли зустрічаються чужинці, варто з розумінням ставитися до відмінностей у звичаях і підготовці. | Автор = Леді Джессіка з «Мудрості Арракіса» }}
{{Q|Цитата = Найнебезпечніша потенційна конкуренція для будь-якого організму походить від особин його власного виду. Вид споживає згідно з потребами. Зростання обмежене тією потребою, засоби задоволення якої наявні в найменшій кількості. Найменш сприятлива умова контролює тремп зростання. | Автор = (Закон Мінімуму) З «Уроків Арракіса» }}
{{Q|Цитата = Ніколи не вір, що знаєш до глибин будь-яке місце... чи будь-яку людину. | Автор =  Тараза }}
{{Q|Цитата = [[Філософія]] завжди небезпечна, бо сприяє творенню нових ідей. | Автор =  Тараза }}

==Див. також==
* [[Дюна (роман)|Дюна]]
* [[Месія Дюни]]
* [[Діти Дюни (роман)|Діти Дюни]]
* [[Бог-Імператор Дюни|Бог-імператор Дюни]]
* [[Капітула Дюни]]

== Джерела ==
* Френк Герберт. ''Єретики Дюни: роман''. ISBN 978-2-221-04642-5

{{Поділитися}}

[[Категорія:Фантастичні романи США]]</text>
      <sha1>9r8v0krz5nsv42fg840ghyyg7orpfrq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Бондарчук Роман Леонідович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>41512</id>
    <revision>
      <id>143111</id>
      <parentid>135152</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:09:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>вікіфікація</comment>
      <origin>143111</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3810" sha1="el0wqwph20retwfxpwj989rqs4mvtvf" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Роман Бондарчук 
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Бондарчук Роман Леонідович
 | commons = 
}}
'''Роман Леонідович Бондарчук''' ({{нар}} 14 січня 1982, Херсон)&amp;nbsp;— український [[режисер]], сценарист, та монтажер художніх та [[документальний фільм|документальних]] фільмів. 

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Ми створили часову арку, в якій дія фільму відбувається за півроку до [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]], а епілог стається через кілька місяців після перемоги України. Таким чином ми окреслили війну. А взагалі я вірю, що кіно може формувати [[реальність]] так, як реальність формує кіно. Тому «[[Редакція (фільм)|Редакція]]» – це наш внесок в те, щоб ця реальність з перемогою швидше настала&lt;ref name=&quot;MG&quot;&gt;[https://moviegram.com.ua/roman-bondarchuk-editorial-office-interview/#google_vignette Роман Бондарчук: «Критичні, незручні стрічки – патріотичніші, бо дають можливість побачити проблему»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = У своєму фільмі я не хотів паплюжити когось в очах інших. Я дав можливість нам посміятися разом, але водночас і зробити висновки, бути вимогливими до себе і до того, що ми читаємо і як голосуємо&lt;ref name=&quot;MG&quot;/&gt;.
|Коментар = Про стрічку «Редакція»}}
{{Q|Цитата = Я доволі багато часу проводив у Херсоні та бачив, що регіональна друкована преса особливо не змінюється. Багато чого зрушилося вже після повномасштабного вторгнення, але навіть за рік до нього, ніби потрапляєш в машину часу на рівні мови, діалогу з читачем та формули: все, що нам потрібно — це читачі й рекламодавці&lt;ref name=&quot;MG&quot;/&gt;. 
|Коментар = Про ідею стрічки «Редакція»}}
{{Q|Цитата = Я завжди роблю [[кіно]] тому, що мені цікаво дослідити тему. Ось чому я запрошую непрофесійних акторів, які приносять із собою власні історії&lt;ref name=&quot;MG&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я маю надію, що коли в нас ставатиме більше фільмів, реакція буде не такою гострою. Але ми знаємо нашу ситуацію з фінансуванням – у найближчий час стрічок не буде більше, особливо ігрових. Тому, поки в нашого травмованого наелектризованого суспільства сварки може викликати будь-що&lt;ref name=&quot;MG&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Українські режисери]]
[[Категорія:Українські сценаристи]]</text>
      <sha1>el0wqwph20retwfxpwj989rqs4mvtvf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Назавжди-назавжди</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43116</id>
    <revision>
      <id>143112</id>
      <parentid>142569</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:12:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>вікіфікація</comment>
      <origin>143112</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16368" sha1="sgjoximxc7aqrpbjaglo7dpbf4vzbj8" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Назавжди-назавжди»''' ({{Lang-en|Forever-Forever}}), робоча назва '''«Коли нам було 15»''' — українсько-нідерландський драматичний фільм 2023 року режисерки Анни Бурячкової з Аліною Чебан, Захаром Шадріним, Артуром Алієвим, Єлизаветою Цілик і Дар'єю Жихарською в головних ролях виробництва компаній DGTL RLGN і Rinkel Film.

== Цитати про фільм ==
=== З інтерв'ю режисерки фільму Анни Бурячкової ===
{{Q|Цитата = В перші місяці [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]] у нас всіх було це відчуття: «Йде війна, а ми тут чомусь розповідаємо про підлітків у 1998-му». Але, по-перше, кіно не можна просто кинути на середині, а по-друге, я усвідомлюю, що цей фільм стався, щоб поговорити про наше покоління, фактично забуте в українському кінематографі. Бо коли ми зростали, про нас не знімали, і ми дивилися або на західних підлітків, або хтонічний російський контент... хоча були зовсім іншими. Водночас покоління тих, кому зараз 35-45, найактивніше, бо ми завдяки [[досвід]]у, отриманому в дев'яності, виросли тим, ким виросли&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;&gt;[https://tykyiv.com/intervyu/rezhiserka-filmu-nazavzhdi-nazavzhdi-anna-buriachkova-golovnu-geroyiniu-mi-znaishli-v-instagram/ Режисерка фільму «Назавжди-назавжди» Анна Бурячкова: «Головну героїню ми знайшли в Instagram»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Всі країни колишнього радянського табору так чи інакше пройшли оці дев'яності. І поляки, наприклад, кажуть: «О, це ж про покоління з ключем на шиї!» — тобто про те, що ти ідеш у школу, тобі дали сніданок, видали «ключ на шию», а потім ти прийшов, відкрив двері тим ключем, взяв холодний борщ, поїв і сам собі якось крутишся, бо в батьків немає часу тобою займатися — їм треба зробити так, щоб у тебе була ця їжа. І східна Німеччина так само це відчувала, і Чехія, і Румунія. Румуни кажуть: «О, в нас було так само!» — цей відгук мене просто переслідує від Балкан до Литви.&lt;br/&gt;А для молодших людей із Західної Європи це теж знайома універсальна історія — нерозуміння того, де ще любов, а де вже образа&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для нас було принципово не використовувати музику, що народилася пізніше 1998 року. У нас грає «Там, де нас нема» «[[Океан Ельзи|Океану Ельзи]]» — і це якраз рік, коли вони отримали «Червону руту», і ця пісня лунала звідусіль.&lt;br/&gt;У нас є пісні «[[Скрябін (гурт)|Скрябіна]]», «Божевільні танці» «[[Тартак]]а» і «Ляпіс Трубецькой», бо викинути це з того часу було майже неможливо — вони, здається, грали з кожної праски.&lt;br/&gt;А ще в нас є прихований діамант — запорізький гурт «Смогові комахи», який проіснував якраз до 1998 року. Вони не були надто популярні, але в них був чудовий хіп-хоп. [...] А загальна музика для стрічки написана Лікою Бугайовою — неймовірною композиторкою, лідеркою гурту Zetetics. Вона написала всю музичну партитуру там, де в нас не було конкретних треків&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про музику до фільму}}
{{Q|Цитата = Загалом ні, це радше набір спогадів. Є сцени, які передають якісь події з мого життя чи життя Марини Степанської. Наприклад, сцена з більярду — це мій спогад. Плюс ми дійсно дуже багато працювали з пам’яттю, з тим, що ми тоді відчували, які емоції проживали&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про те, чи є стрічка автобіографічною}}
{{Q|Цитата = Захар Шадрін, що зіграв одного з головних героїв, до нас вже знявся і в якомусь проєкті Netflix, і у Маші Халпахчі в «Кімнаті Батіка», і в «Снайпер. Білий ворон». А перед нами він знімався у бельгійського режисера в Бельгії, а після нас поїхав до Америки й знявся в серіалі Little America — у нього там центральна роль в одній із серій&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Знімали ми в різних районах Києва. Наша головна героїня, за сюжетом, живе навпроти Оперного театру — вона «центрова», а інші герої — в одному зі спальних районів. Його ми знімали між Троєщиною і Борщагівкою. І цікаво, що я — якраз оця «центрова» дівчинка, а співавторка сценарію Марина Степанська виросла на Троєщині. І коли ми порівнювали свої досвіди, виявилось, що в Марини в школі на Троєщині було набагато спокійніше, ніж у мене в центрі. Але у дев'яності погане з тобою могло статися де завгодно&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = На момент прем’єри я подивилася цей фільм від початку до кінця десь 60 разів. І коли вперше побачила все на великому екрані, зрозуміла, що ми таки створили кіно, яке має дуже класний вигляд в кінозалі. Тобто всі фільми повинні мати гарний вигляд в кінозалі, але не всі його мають. І магія моменту, коли ти свою «дитину» бачиш на великому екрані, незабутня.&lt;br/&gt;А на прем’єрі у Венеції я вже більше спостерігала за тим, як реагує зал. Та й  наші актори вперше дивилися фільм саме у Венеції, та й українці були в залі. І у всіх була дуже різна реакція: українці сміялися, бо впізнавали себе, а потім плакали, а для іноземців, особливо тих, хто живе західніше Берліна, це був погляд у якийсь паралельний світ&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Нам здається, що ця мода начебто повертається, але вона інша. Тому пошук автентичності був для нас дуже важливий — як, думаю, для всіх, хто знімав зараз про дев'яності.&lt;br/&gt;Зате зараз багато людей після перегляду кажуть: «У мене ж були такі самі шпалери! От оцей вініл рожевий квадратиками!&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;»
|Коментар = Про пошук реквізиту, одягу, локацій}}
{{Q|Цитата = Нам треба було зібрати ансамбль акторів, доросліших за 18, бо в нас є й інтимні сцени, і сцени насильства, але вони мали видаватися п'ятнадцяти- та сімнадцятирічними. А героїв у нас багато. Тому ми зробили оголошення: «Якщо ви вважаєте себе підлітком і хочете знятись в кіно, надішліть нам анкету» — і отримали 4500 анкет від людей, які вважали, що вони підлітки, — віком від 12 до 45 років.&lt;br/&gt;З 1500 із них я зустрілася. Дуже багато було класних молодих талановитих акторів, і тих хто, хотів бути актором. І ми дуже довго їх обирали, бо зрештою на екрані мала скластися акторська магія&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про пошук акторів}}
{{Q|Цитата = У нас усіх різні [[1990-ті|дев'яності]]. У Тоні дія відбувається за рік до здобуття Україною незалежності й розпаду СРСР, у фільмі Філіпа Сотниченка — десь 1995-й, у нас — вже 1998-й. Звісно, ми не витягали на сірниках, хто, про що і як зніматиме. Думаю, нам всім стало потрібно відрефлексувати цей час. А спогади про нього хороші, може, лише в Тоні — в неї це радше пов’язано з родиною. Решта, кого не спитай, про той час кажуть: «Господи, тільки не назад!» — ну бо це був дійсно темний, страшний час. Але й час становлення. І частково, я думаю, кожен по-своєму хотів зазирнути в цю темряву&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про те, що фільм Тоні Ноябрьової, і фільм [[Цілик Ірина Андріївна|Ірини Цілик]] «[[Я і Фелікс]], і «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка також про дев'яності}}
{{Q|Цитата = Через вік наших акторів і матеріал, ми не робили майже ніяких репетицій: у нас були читання, але здебільшого три тижні перед зніманням ми грали в ігри й розмовляли, щоб вибудувати персонажів і довіру між акторами, мною й операторкою. Олена Чеховська, наша операторка — майстриня психологічної камери, і вона зі своєю камерою була присутня просто скрізь. Для того, щоб актори її не помічали, вони мали звикнути до її присутності. Так ми догралися в ігри до того, що потім вийшли на майданчик і все це зняли&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Щодо локацій, то може здатися, що 1998 рік не так вже й далеко, але [[Київ]] дуже змінився з того часу — навіть будівлі, які не зазнали надто великих змін, все одно мають пластикові вікна, кондиціонери, утеплення на стінах тощо. Та й квартири не закапсулювались: те, що ніхто не перероблював, зараз просто вбите. Тому ми довго шукали локації, доробляли їх, і наша художниця-постановниця Саша Патока проробила колосальну роботу: одну квартиру вона практично зробила з нуля&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про пошук локацій для фільму}}

== Кінокритика ==
{{Q|Цитата = «В Україні, коли я згадувала про 1990-ті, всі казали: «Ой!» Після остаточного розвалу радянського режиму почалися американські гірки», – сказала режисерка Анна Бурячкова в інтерв'ю для Cineuropa напередодні венеційської прем'єри фільму. «Коли ти підліток, ти шукаєш світлішу сторону. Ти хочеш танцювати, тобі не терпиться поринути у власну історію кохання. А, може, насправді ти живеш в темряві, і всі навколо вже зіпсовані нею?»&lt;br/&gt;Її чудова бунтівлива героїня Тоня (Аліна Чебан) ось-ось знайде відповідь. Вона – новенька в школі, але це цілком нормально – Тоні не завадило б почати все з чистого аркуша, адже вона не хоче зациклюватися на [[Минуле|минулому]]. Воно ніколи не приносило їй нічого хорошого&lt;ref name=&quot;kcw&quot;&gt;[https://kcw.com.ua/movie/149 «Назавжди-Назавжди»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Марта Балага, кінокритикиня}}
{{Q|Цитата = У захопливому, вельми похмурому фільмі Бурячкової гріхи всієї країни, всього того бурхливого часу раптом звалилися на одну дівчину-підлітка. Але вона негайно дає відсіч, захищаючи одне з головних прав людини: право на помилку.&lt;br/&gt;Харизматична Чебан не звертає жодної уваги на «симпатичних» героїнь минулого або на дівчат, яким казали, що їхня мета – подобатися. Її Тоня має навчитися подобатися самій собі, а іноді це життєво необхідно. У цьому [[всесвіт]]і всі шукають кохання, а натомість отримують розбитий ніс&lt;ref name=&quot;kcw&quot;/&gt;…
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Марта Балага, кінокритикиня}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Фільми 2023]]
[[Категорія:Фільми України]]
[[Категорія:Фільми Нідерландів]]
[[Категорія:Фільми-драми]]</text>
      <sha1>sgjoximxc7aqrpbjaglo7dpbf4vzbj8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143114</id>
      <parentid>143112</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:25:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>вікіфікація</comment>
      <origin>143114</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16372" sha1="6r3ehfzfpvwymrwyr6i12hxvoszfxq0" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Назавжди-назавжди»''' ({{Lang-en|Forever-Forever}}), робоча назва '''«Коли нам було 15»''' — українсько-нідерландський драматичний фільм 2023 року режисерки Анни Бурячкової з Аліною Чебан, Захаром Шадріним, Артуром Алієвим, Єлизаветою Цілик і Дар'єю Жихарською в головних ролях виробництва компаній DGTL RLGN і Rinkel Film.

== Цитати про фільм ==
=== З інтерв'ю режисерки фільму Анни Бурячкової ===
{{Q|Цитата = В перші місяці [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]] у нас всіх було це відчуття: «Йде війна, а ми тут чомусь розповідаємо про підлітків у 1998-му». Але, по-перше, кіно не можна просто кинути на середині, а по-друге, я усвідомлюю, що цей фільм стався, щоб поговорити про наше покоління, фактично забуте в українському кінематографі. Бо коли ми зростали, про нас не знімали, і ми дивилися або на західних підлітків, або хтонічний російський контент... хоча були зовсім іншими. Водночас покоління тих, кому зараз 35-45, найактивніше, бо ми завдяки [[досвід]]у, отриманому в дев'яності, виросли тим, ким виросли&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;&gt;[https://tykyiv.com/intervyu/rezhiserka-filmu-nazavzhdi-nazavzhdi-anna-buriachkova-golovnu-geroyiniu-mi-znaishli-v-instagram/ Режисерка фільму «Назавжди-назавжди» Анна Бурячкова: «Головну героїню ми знайшли в Instagram»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = Всі країни колишнього радянського табору так чи інакше пройшли оці дев'яності. І поляки, наприклад, кажуть: «О, це ж про покоління з ключем на шиї!» — тобто про те, що ти ідеш у школу, тобі дали сніданок, видали «ключ на шию», а потім ти прийшов, відкрив двері тим ключем, взяв холодний борщ, поїв і сам собі якось крутишся, бо в батьків немає часу тобою займатися — їм треба зробити так, щоб у тебе була ця їжа. І східна Німеччина так само це відчувала, і Чехія, і Румунія. Румуни кажуть: «О, в нас було так само!» — цей відгук мене просто переслідує від Балкан до Литви.&lt;br/&gt;А для молодших людей із Західної Європи це теж знайома універсальна історія — нерозуміння того, де ще любов, а де вже образа&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Для нас було принципово не використовувати музику, що народилася пізніше 1998 року. У нас грає «Там, де нас нема» «[[Океан Ельзи|Океану Ельзи]]» — і це якраз рік, коли вони отримали «Червону руту», і ця пісня лунала звідусіль.&lt;br/&gt;У нас є пісні «[[Скрябін (гурт)|Скрябіна]]», «Божевільні танці» «[[Тартак]]а» і «Ляпіс Трубецькой», бо викинути це з того часу було майже неможливо — вони, здається, грали з кожної праски.&lt;br/&gt;А ще в нас є прихований діамант — запорізький гурт «Смогові комахи», який проіснував якраз до 1998 року. Вони не були надто популярні, але в них був чудовий хіп-хоп. [...] А загальна музика для стрічки написана Лікою Бугайовою — неймовірною композиторкою, лідеркою гурту Zetetics. Вона написала всю музичну партитуру там, де в нас не було конкретних треків&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про музику до фільму}}
{{Q|Цитата = Загалом ні, це радше набір спогадів. Є сцени, які передають якісь події з мого життя чи життя Марини Степанської. Наприклад, сцена з більярду — це мій спогад. Плюс ми дійсно дуже багато працювали з пам’яттю, з тим, що ми тоді відчували, які емоції проживали&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про те, чи є стрічка автобіографічною}}
{{Q|Цитата = Захар Шадрін, що зіграв одного з головних героїв, до нас вже знявся і в якомусь проєкті Netflix, і у Маші Халпахчі в «Кімнаті Батіка», і в «Снайпер. Білий ворон». А перед нами він знімався у бельгійського режисера в Бельгії, а після нас поїхав до Америки й знявся в серіалі Little America — у нього там центральна роль в одній із серій&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Знімали ми в різних районах Києва. Наша головна героїня, за сюжетом, живе навпроти Оперного театру — вона «центрова», а інші герої — в одному зі спальних районів. Його ми знімали між Троєщиною і Борщагівкою. І цікаво, що я — якраз оця «центрова» дівчинка, а співавторка сценарію Марина Степанська виросла на Троєщині. І коли ми порівнювали свої досвіди, виявилось, що в Марини в школі на Троєщині було набагато спокійніше, ніж у мене в центрі. Але у дев'яності погане з тобою могло статися де завгодно&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = На момент прем’єри я подивилася цей фільм від початку до кінця десь 60 разів. І коли вперше побачила все на великому екрані, зрозуміла, що ми таки створили кіно, яке має дуже класний вигляд в кінозалі. Тобто всі фільми повинні мати гарний вигляд в кінозалі, але не всі його мають. І магія моменту, коли ти свою «дитину» бачиш на великому екрані, незабутня.&lt;br/&gt;А на прем’єрі у Венеції я вже більше спостерігала за тим, як реагує зал. Та й  наші актори вперше дивилися фільм саме у Венеції, та й українці були в залі. І у всіх була дуже різна реакція: українці сміялися, бо впізнавали себе, а потім плакали, а для іноземців, особливо тих, хто живе західніше Берліна, це був погляд у якийсь паралельний світ&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Нам здається, що ця мода начебто повертається, але вона інша. Тому пошук автентичності був для нас дуже важливий — як, думаю, для всіх, хто знімав зараз про дев'яності.&lt;br/&gt;Зате зараз багато людей після перегляду кажуть: «У мене ж були такі самі шпалери! От оцей вініл рожевий квадратиками!&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;»
|Коментар = Про пошук реквізиту, одягу, локацій}}
{{Q|Цитата = Нам треба було зібрати ансамбль акторів, доросліших за 18, бо в нас є й інтимні сцени, і сцени насильства, але вони мали видаватися п'ятнадцяти- та сімнадцятирічними. А героїв у нас багато. Тому ми зробили оголошення: «Якщо ви вважаєте себе підлітком і хочете знятись в кіно, надішліть нам анкету» — і отримали 4500 анкет від людей, які вважали, що вони підлітки, — віком від 12 до 45 років.&lt;br/&gt;З 1500 із них я зустрілася. Дуже багато було класних молодих талановитих акторів, і тих хто, хотів бути актором. І ми дуже довго їх обирали, бо зрештою на екрані мала скластися акторська магія&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про пошук акторів}}
{{Q|Цитата = У нас усіх різні [[1990-ті|дев'яності]]. У Тоні дія відбувається за рік до здобуття Україною незалежності й розпаду СРСР, у фільмі Філіпа Сотниченка — десь 1995-й, у нас — вже 1998-й. Звісно, ми не витягали на сірниках, хто, про що і як зніматиме. Думаю, нам всім стало потрібно відрефлексувати цей час. А спогади про нього хороші, може, лише в Тоні — в неї це радше пов’язано з родиною. Решта, кого не спитай, про той час кажуть: «Господи, тільки не назад!» — ну бо це був дійсно темний, страшний час. Але й час становлення. І частково, я думаю, кожен по-своєму хотів зазирнути в цю темряву&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про те, що фільм Тоні Ноябрьової, і фільм [[Цілик Ірина Андріївна|Ірини Цілик]] «[[Я і Фелікс]], і «[[Ля Палісіада]]» Філіпа Сотниченка також про дев'яності}}
{{Q|Цитата = Через вік наших акторів і матеріал, ми не робили майже ніяких репетицій: у нас були читання, але здебільшого три тижні перед зніманням ми грали в ігри й розмовляли, щоб вибудувати персонажів і довіру між акторами, мною й операторкою. Олена Чеховська, наша операторка — майстриня психологічної камери, і вона зі своєю камерою була присутня просто скрізь. Для того, щоб актори її не помічали, вони мали звикнути до її присутності. Так ми догралися в ігри до того, що потім вийшли на майданчик і все це зняли&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Щодо локацій, то може здатися, що 1998 рік не так вже й далеко, але [[Київ]] дуже змінився з того часу — навіть будівлі, які не зазнали надто великих змін, все одно мають пластикові вікна, кондиціонери, утеплення на стінах тощо. Та й квартири не закапсулювались: те, що ніхто не перероблював, зараз просто вбите. Тому ми довго шукали локації, доробляли їх, і наша художниця-постановниця Саша Патока проробила колосальну роботу: одну квартиру вона практично зробила з нуля&lt;ref name=&quot;tykyiv&quot;/&gt;.
|Коментар = Про пошук локацій для фільму}}

== Кінокритика ==
{{Q|Цитата = «В Україні, коли я згадувала про 1990-ті, всі казали: «Ой!» Після остаточного розвалу радянського режиму почалися американські гірки», – сказала режисерка Анна Бурячкова в інтерв'ю для Cineuropa напередодні венеційської прем'єри фільму. «Коли ти підліток, ти шукаєш світлішу сторону. Ти хочеш танцювати, тобі не терпиться поринути у власну історію кохання. А, може, насправді ти живеш в темряві, і всі навколо вже зіпсовані нею?»&lt;br/&gt;Її чудова бунтівлива героїня Тоня (Аліна Чебан) ось-ось знайде відповідь. Вона – новенька в школі, але це цілком нормально – Тоні не завадило б почати все з чистого аркуша, адже вона не хоче зациклюватися на [[Минуле|минулому]]. Воно ніколи не приносило їй нічого хорошого&lt;ref name=&quot;kcw&quot;&gt;[https://kcw.com.ua/movie/149 «Назавжди-Назавжди»]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Марта Балага, кінокритикиня}}
{{Q|Цитата = У захопливому, вельми похмурому фільмі Бурячкової гріхи всієї країни, всього того бурхливого часу раптом звалилися на одну дівчину-підлітка. Але вона негайно дає відсіч, захищаючи одне з головних прав людини: право на помилку.&lt;br/&gt;Харизматична Чебан не звертає жодної уваги на «симпатичних» героїнь минулого або на дівчат, яким казали, що їхня мета – подобатися. Її Тоня має навчитися подобатися самій собі, а іноді це життєво необхідно. У цьому [[всесвіт]]і всі шукають кохання, а натомість отримують розбитий ніс&lt;ref name=&quot;kcw&quot;/&gt;…
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Марта Балага, кінокритикиня}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Фільми 2023]]
[[Категорія:Фільми України]]
[[Категорія:Фільми Нідерландів]]
[[Категорія:Фільми-драми]]</text>
      <sha1>6r3ehfzfpvwymrwyr6i12hxvoszfxq0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Надія Трач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43179</id>
    <revision>
      <id>143164</id>
      <parentid>143063</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T21:08:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати про Надію Трач */ вікіфікація</comment>
      <origin>143164</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8997" sha1="91j2xdl0gk39giwqaqffi414w3g0ine" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Надія Трач
| Зображення = 
| Опис = 
| wikipedia = Трач Надія Степанівна
| source = 
| commons =  }}
'''Надія Трач''' — кандидат філологічних наук, авторка статей із питань історії та сучасного стану української юридичної термінології, мови ЗМІ, мовної політики, методики викладання української мови як іноземної, зв'язку між мовою та ідентичністю в українських та міжнародних наукових виданнях,  учениця [[Масенко Лариса Терентіївна|Лариси Масенко]]{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=146}}.
== Цитати ==
{{Q|Цитата = [[Революція]] починається зі слова. З [[пост]]у чи [[твіттер|твіту]] в [[соцмережі|соцмережах]], напису на [[плакат]]і, вигуку на площі, з першої революційної [[листівка|листівки]].{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=17}}. &lt;br/&gt;|Коментар= «Як для дитини важливим є промовити перші слова, так для суспільства — висловити наболілі проблеми, озвучити свої цінності, сподівання, проартикулювати бажання змін.» (там само)|Автор = }}

{{Q|Цитата = Йдеться не тільки про творення ідей українською, а й про ламання новомови порожніх фраз і фальшивих гасел і витворення оновленого громадсько-політичного лексикону, і, відповідно, й суспільного устрою.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=7}}. &lt;br/&gt;|Коментар= тут «новомова» - це мова влади [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]], «запрограмована мова в якій нейтралізовано можливість неконтрольованої комунікації. А відтак, це мова, з якої вивітрився сенс» (там само, с. 6)|Автор = }}
{{Q|Цитата =&lt;poem&gt;...маємо слоґан, котрий з’явився в ніч після побиття студентів — «Я крапля в океані, який змінить Україну». &lt;...&gt;
''Я'' — самість, [[індивідуальність]], персональний вибір, [[відповідальність]]
''крапля'' — частинка цілого, вода, очищення, фраземи «крапля камінь точить», схожі як «дві краплі води»
''в океані'' — водна стихія, сила, потуга, найпопулярніший український музичний гурт «Океан Ельзи»
''який змінить'' — зміни — це одне з основних прагнень протестувальників на противагу «[[стабільність|стабільності]]» режиму, енергія [[трансформація|трансформації]]
''Україну'' — край, земля, рідне, свої
Таким чином цей слоґан формує ядро оновленої ідентичності українців — активних представників громадянського суспільства&lt;ref&gt;Філософська думка, 2016, № 4. C.53-54&lt;/ref&gt;.&lt;/poem&gt; |Коментар= «Якщо ми звернемося до прихованих сенсів, до яких відсилає нас цей риторичний знак, то побачимо, чому саме таке поєднання народжує такий потужний зміст.» (там само)|Автор = }}
{{Q|Цитата =&lt;poem&gt;Так, у слоґанах [[Майдан]]у були переплетені архаїчні й модерні мотиви. &lt;...&gt; Проте архаїка переосмислювалася, набуваючи модерного звучання. &lt;...&gt; Кобзаря зображено в червоночорній символіці Правого сектору, Каменяра — в будівельній касці з написами ''Банду геть'', ''Мамо, я екстреміст'', Лесю — в захисній масці, усі портрети декоровано зображеннями коктейлів Молотова.  &lt;ref&gt;Філософська думка, 2016, № 4. C.53&lt;/ref&gt;.&lt;/poem&gt; |Коментар= «Таким чином і творилася оновлена [[ідентичність]] — переосмисленням історії, наданням їй нових значень і прочитань у новому суспільно-політичному контексті.» (там само)|Автор = }}
{{Q|Цитата = У період воєнного конфлікту риторика залишається дієвим механізмом [[спротив]]у [[інформаційна війна|інформаційній війні]], підтримки української армії та боротьби зі спробами [[деморалізація|деморалізації]] українського народу.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=106}}. &lt;br/&gt;|Коментар= «Як для дитини важливим є промовити перші слова, так для суспільства — висловити наболілі проблеми, озвучити свої [[цінності]], сподівання, проартикулювати бажання [[зміни|змін]].» (там само)|Автор = }}

== Цитати про Надію Трач ==

{{Q|Цитата = Однодумцями серед мовознавців вважаю [[Сербенська Олександра Антонівна|Олександру Сербенську]], Ореста Ткаченка, Костянтина Тищенка, Людмилу Ткач, Пилипа Селігея, Надію Трач. Серед представників інших гуманітарних наук – це Іван Дзюба, [[Сверстюк Євген Олександрович|Євген Сверстюк]], [[Пахльовська Оксана Єжи-Янівна|Оксана Пахльовська]], [[Кісь Роман Ярославович|Роман Кісь]], Ігор Лосєв, Сергій Грабовський, Леонід Залізняк, Ганна Залізняк, Кирило Галушко, Максим Стріха, Сергій Гречанюк, Володимир Скляр, Артур Брацкі, Дмитро Дроздовський, [[Воронина Леся Анастасіївна|Леся Воронина]]. Але цими іменами перелік однодумців не вичерпується&lt;ref name=&quot;historians&quot;&gt;[http://www.historians.in.ua/index.php/en/intervyu/79-larysa-masenko-dumaiu-shcho-akademichne-seredovyshche-v-ukraini-isnuie-ale-vono-chy-ne-naikonservatyvnishe-z-pomizh-usikh-inshykh Лариса Масенко: «Думаю, що академічне середовище в Україні існує, але воно чи не найконсервативніше з-поміж усіх інших»]&lt;/ref&gt;. |Автор = [[Масенко Лариса Терентіївна|Лариса Масенко]]}}
== Див. також ==
* [[«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* {{книга|автор = Надія Трач|заголовок =[[«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву]]. Соціолінгвістичні есеї| місто =Київ |видавництво = КЛІО| рік=2015|сторінок =144| isbn =978-617-7023-27-1| ref =«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву}}

{{Поділитися}}
[[Категорія:Автори-Т]]
[[Категорія:Українські мовознавці]]
[[Категорія:Українські науковці]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>91j2xdl0gk39giwqaqffi414w3g0ine</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43184</id>
    <revision>
      <id>143109</id>
      <parentid>143108</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T12:55:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>вікіфікація</comment>
      <origin>143109</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20428" sha1="mloilg5py1ai72eicwmgc12nc6gwld5" xml:space="preserve">У збірці '''«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву''' авторка [[Надія Трач]] пропонує читачеві аналіз слоганів українського спротиву – у фокус потрапляє період [[Євромайдан]]у 2013–2014 рр. та подальший розвиток подій в сучасній Україні. 
== Цитати ==
{{Q|Цитата = ''Поняття «новомова» в контексті радянського тоталітаризму:'' 
«Це автоматизована й номіналізована мова влади. Це запрограмована мова, в якій нейтралізовано можливість неконтрольованої комунікації. А відтак, це мова, з якої вивітрився сенс, мова, яка перестала бути живим організмом».{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=6}}&lt;ref&gt;Пахльовська О. Мова влади і влада мови в пострадянському Задзеркаллі // Той, хто відродив Могилянку. – К.: КМ Академія, 2007. – С. 312.&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар =  у [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], у романі «[[1984 (роман)|1984]]» поняття «новомова» — «є однією з ключових фраз, якою тоталітарна влада вводить в оману народ, є абсурдне заперечення основних цінностей: Війна – це мир, свобода – це рабство, сила – в незнанні.»{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=31}}|Оригінал = |Автор = [[Оксана Пахльовська]]}}

{{Q|Цитата = Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами “Я готов”. Как только насчитается больше тысячи, будем организовываться.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=13}}&lt;ref&gt;Майдан. (Р)еволюція духу: мистецько-культурологічний проект / Автор і куратор проекту: Антін Мухарський. – К.: Наш формат, 
2014. – С. 26.&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = «початок Євромайдану пов’язують із постом у фейсбуці тоді журналіста, а тепер політика Мустафи Найєма 21 листопада 2013 р.»{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=13}}|Оригінал = |Автор = [[Мустафа Найєм]]}}

{{Q|Цитата =Ціле словотвірне гніздо утворилося навколо слова ''тітушка''&lt;ref&gt;'''тітушками''' почали називати спортивних молодиків, що виконували злочинні завдання влади 
з побиття мирних громадян. Слово походить від прізвища 
спортсмена Вадима Тітушка, котрий побив журналістів під 
час опозиційного мітингу в травні 2013 р.&lt;/ref&gt;. У вільній енциклопедії «[[Вікіпедія]]» стаття про тітушок створена українською, російською, англійською, польською, чеською, іспанською та іншими мовами, що вказує на міжнародну популярність терміна. Відповідно виникли похідні чи утворені за аналогією слова: айтітушки (тітушки-хакери), беркутушки (беркутівці, котрі співпрацювали з тітушками), мєнтушки (міліціонери, які співпрацювали з тітушками), простітушки (проплачені учасники провладних протестів), путітушки (російські солдати на території України), тітушня (збірне від тітушки) та ін. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=16}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Ймовірно, продуктивність цієї моделі була спровокована й попереднім функціонуванням в українській політичній мові жаргонного слова '''тушка''' – депутат-перебіжчик із партії в партію за відповідну фінансову винагороду.» (там само) |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Для історії нашого народу ці дні й тижні мають ще й таке найвагоміше значення, що '''заговорили всі, повернувши собі здатність мови.''' За цей час було проговорено, виказано, сформульовано стільки думок, ідей, відчуттів, емоцій і мрій, що чогось подібного іноді можна чекати роками. Ми стали по-справжньому мислячими істотами, бо наше мислення з неймовірною інтенсивністю шукало й знаходило слова, словосполучення, речення, абзаци й вигуки. 
Важко переоцінити той момент, коли німий починає говорити, бо '''такі моменти класифікуються як диво'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=20-21}}&lt;ref&gt;Прохасько Т. Христос ся рождає // Євромайдан. Хроніка відчуттів. – Брустурів: Дискурсус, 2014. – С. 17. &lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Тарас Прохасько]]}}

{{Q|Цитата = Тому що єдиною прямою формою [[народовладдя]] в Україні є майдан.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=24}}&lt;ref&gt;Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву / Автор проекту Оксана Забужко, упорядник Тетяна Терен; передмова Світлани Алєксєєвіч. – К.: Комора, 2014. – с. 25&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = «''майдан'' може позначати й «символ спротиву», «народовладдя», «суспільний організм»» {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=24}}|Оригінал = |Автор = [[Ольга Перехрест]]}}

{{Q|Цитата = Да это не люди. Это киборги! {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=28}}&lt;br/&gt;|Коментар = «назва героїчних захисників Донецького аеропорту ''[[Бої за Донецький аеропорт|кіборги]]'' набула масового поширення після оприлюднення перехоплених переговорів між терористами та їхніми російськими «спонсорами». Пояснюючи, чому вони досі не можуть взяти аеропорт &lt;...&gt; один із терористів, описуючи українських вояків, сказав...» (див. цитату) (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата =  Євромайдан – антимайдан, майданівець, євромайданівець – антимайданівець, автомайдан – антиавтомайдан, автомайданівець – антиавтомайданівець. Це вказувало на те, що Антимайдан здебільшого не пропонував свого бачення ситуації, '''а тільки заперечував ідеї та ідеали Євромайдану.'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=45}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Власне, сам вибух креативу, зокрема й мовотворчості, під час протестних подій уже засвідчив, що пріоритетними для майданівців є [[Цінність|цінності]] [[самовираження]]. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=48}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = ...емоційний компонент у риториці має велику перлокутивну силу; у випадках, коли логічні докази й етичні  аргументи можуть залишити апатичну аудиторію бездіяльною, '''саме пафос є тим рушієм, що спонукає до дії.'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=60}}&lt;br/&gt;|Коментар = У риторичному трикутнику (за Г. Ґотвайзом) представлено три компоненти – [[пафос]] (звернення до емоцій), [[етос]] (достовірність фактів, надійність доповідача) та [[логос]] (знання, логічні аргументи)&lt;ref&gt;Федорів Я. Лінгвістичні моделі дискурсу публічних виступів. – К.: НаУКМА, 2010. – С. 35–43, 82–85&lt;/ref&gt;. &lt;...&gt; у риториці Революції гідності переважав пафос, експресія.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=60}}|Оригінал = |Автор = [[Ярослава Федорів]]}}

{{Q|Цитата = Власне, у випадку сучасної України поштовх до змін спричинило '''гармонійне поєднання цих двох тенденцій – архаїзації та модернізації'''. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=89}}&lt;br/&gt;|Коментар = «1) зберегти найкращі цінності, віднайти в історії народу форми демократії, суспільної самоорганізації, cолідарності задля подолання авторитарного злочинного режиму; 2) оновити систему суспільних цінностей, запозичити досвід інших народів, зокрема європейських, задля покращення якості життя та суспільної свободи.» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Зберігайте спокій та гостріть вила; Зберігайте спокій та лупайте сю скалу; Зберігайте спокій і дайте спокій та ін.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=100}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Слоган походить від англійського Keep calm and carry on, виник у Британії 1939 р. – на початку Другої світової війни Міністерство інформації опублікувало великий наклад плакатів із цим написом задля того, щоб підтримати бойовий дух британців» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Что происходит во внешней и внутренней политике России? Происходит Украина. Вплоть до того, что наши определения начинают формировать семантическое поле российской политики. Майдан, Антимайдан, киборги, титушки, укропы – 
'''Россия сейчас говорит на нашем языке.''' Мы господствуем над их политикой и это уже контекстуальная победа. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=100}}&lt;ref&gt;Sergey Vysotsky. Facebook: https://www.facebook.com/sergey.vysotsky. Пост від 20 січня 2015 р.&lt;/ref&gt;|Коментар = 2015р.|Оригінал = |Автор = [[Сергій Висоцький]], журналіст}}
=== Слогани українського спротиву (2013–2015 рр.) {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=107-128}}===
* Азірова на свілку істерії!
* Банду геть!  
* Батя, плохо стараешься 
* Батя, я стараюсь 
* Бачу справи твої, людино
* Бери бублика, заходь на чай! (про шини)
* Бери та друкуй! Ще ніколи в житті маленький принтер не почувався таким героєм.
* Боже, невже це я? 
* Боже, Україну бережи, Євромайдан охороняй 
* Борислав сміється, а Яник плаче 
* Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! (Тарас Шевченко) 
* Бочка connecting people 
* Брат за брата проти ката!
* Вите страшно 
* Витя, не зли Троещину! 
* Вітя, чао!
* Вогонь запеклих не пече (Тарас Шевченко) 
* Голосом народу говорить Бог
* З нами так не можна / Tis won’t work with us
* Змінюємо країну. Перепрошуємо за незручності 
* Карою за громадську пасивність є влада злодіїв (Платон)
* Київ, вставай!
* Мама, я поел и в шапке
* Ми – українці. Нам набридло пишатися. Ми почали щось робити
* Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю (Тарас Шевченко)
* Рабів до раю не пускають
* Angry Ukrainians

=== Пісні українського спротиву  ===
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Горіла шина, палала, 
Горіла шина, палала, 
Там барикада стояла, 
Там барикада стояла.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=129}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/2276394.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар = пісня «Горіла шина, палала»|Оригінал = |Автор = ''Слова'' – народні або ймовірно Tony Seashinel (версія «Української правди»). ''Музика'' – народна}}

*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Жорстокий беркут, суди продажні… 
А Вітя чао, Вітя чао, Вітя чао-чао-чао! 
Ні прокурори, ні Вовка Путін 
Не захистять вони тебе!{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=131}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/6274695.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Вітя, чао» |Оригінал = |Автор = Слова – [[Ірина Земляна]], музика – пісня «Bella chiao», виконавець – [[Ольга Хуторянець]] }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Свій на свого не здійме руку! 
Брат на брата не скаже злого! 
Прийме удар, піде на муку, 
Брат за брата, свій за свого!{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=132}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/4256535.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Брат за брата» |Оригінал =  |Автор =''Слова'' – [[Олександр Положинський]], ''музика'' – [[Kozak System]] }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Ти, головне, повертайся назовсім 
І народи-посади-споруди, 
А вже у твоєму дітиську курносім 
Виросте радість нова і правдива.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=134}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/5284302.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Повертайся живим» |Оригінал =  |Автор = Слова – [[Ірина Цілик]], виконавець – [[Сестри Тельнюк]] та Kozak System}}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;«Ніхто, крім нас», – сказали хлопці стиха 
І завдали на плечі вантажі. 
Нехай, за цих людей ковтнемо лиха, 
Бо, хоч не рідні, але й не чужі. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=135}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/2291515.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Висота / Ніхто, крім нас» |Оригінал =   |Автор =''Слова і музика'' – Олександр Положинський }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Під ней дівчина сиділа, 
Під ней дівчина сиділа, 
Тендітні рученьки гріла, 
Тендітні рученьки гріла. 

Ой, руці, руці ви мої, 
Ой руці, руці ви мої, 
Довго носили напої, 
Довго носили напої.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=130}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/8276409.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар = пісня «Горіла бочка»|Оригінал = |Автор =  
Слова – Віктор Морозов, музика – народна }}

== Див. також ==
* [[Євромайдан]]
* [[Революція гідності]]
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Надія Трач]]|заголовок =«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї| місто =Київ |видавництво = КЛІО| рік=2015|сторінок =144| isbn =978-617-7023-27-1| ref =«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву}}

{{Поділитися}}
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Публіцистика]]</text>
      <sha1>mloilg5py1ai72eicwmgc12nc6gwld5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143163</id>
      <parentid>143109</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T20:48:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>/* Джерела */ категоризація</comment>
      <origin>143163</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20481" sha1="aopkej7umub8i5mnqtykww425hyu6ol" xml:space="preserve">У збірці '''«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву''' авторка [[Надія Трач]] пропонує читачеві аналіз слоганів українського спротиву – у фокус потрапляє період [[Євромайдан]]у 2013–2014 рр. та подальший розвиток подій в сучасній Україні. 
== Цитати ==
{{Q|Цитата = ''Поняття «новомова» в контексті радянського тоталітаризму:'' 
«Це автоматизована й номіналізована мова влади. Це запрограмована мова, в якій нейтралізовано можливість неконтрольованої комунікації. А відтак, це мова, з якої вивітрився сенс, мова, яка перестала бути живим організмом».{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=6}}&lt;ref&gt;Пахльовська О. Мова влади і влада мови в пострадянському Задзеркаллі // Той, хто відродив Могилянку. – К.: КМ Академія, 2007. – С. 312.&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар =  у [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], у романі «[[1984 (роман)|1984]]» поняття «новомова» — «є однією з ключових фраз, якою тоталітарна влада вводить в оману народ, є абсурдне заперечення основних цінностей: Війна – це мир, свобода – це рабство, сила – в незнанні.»{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=31}}|Оригінал = |Автор = [[Оксана Пахльовська]]}}

{{Q|Цитата = Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами “Я готов”. Как только насчитается больше тысячи, будем организовываться.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=13}}&lt;ref&gt;Майдан. (Р)еволюція духу: мистецько-культурологічний проект / Автор і куратор проекту: Антін Мухарський. – К.: Наш формат, 
2014. – С. 26.&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = «початок Євромайдану пов’язують із постом у фейсбуці тоді журналіста, а тепер політика Мустафи Найєма 21 листопада 2013 р.»{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=13}}|Оригінал = |Автор = [[Мустафа Найєм]]}}

{{Q|Цитата =Ціле словотвірне гніздо утворилося навколо слова ''тітушка''&lt;ref&gt;'''тітушками''' почали називати спортивних молодиків, що виконували злочинні завдання влади 
з побиття мирних громадян. Слово походить від прізвища 
спортсмена Вадима Тітушка, котрий побив журналістів під 
час опозиційного мітингу в травні 2013 р.&lt;/ref&gt;. У вільній енциклопедії «[[Вікіпедія]]» стаття про тітушок створена українською, російською, англійською, польською, чеською, іспанською та іншими мовами, що вказує на міжнародну популярність терміна. Відповідно виникли похідні чи утворені за аналогією слова: айтітушки (тітушки-хакери), беркутушки (беркутівці, котрі співпрацювали з тітушками), мєнтушки (міліціонери, які співпрацювали з тітушками), простітушки (проплачені учасники провладних протестів), путітушки (російські солдати на території України), тітушня (збірне від тітушки) та ін. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=16}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Ймовірно, продуктивність цієї моделі була спровокована й попереднім функціонуванням в українській політичній мові жаргонного слова '''тушка''' – депутат-перебіжчик із партії в партію за відповідну фінансову винагороду.» (там само) |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Для історії нашого народу ці дні й тижні мають ще й таке найвагоміше значення, що '''заговорили всі, повернувши собі здатність мови.''' За цей час було проговорено, виказано, сформульовано стільки думок, ідей, відчуттів, емоцій і мрій, що чогось подібного іноді можна чекати роками. Ми стали по-справжньому мислячими істотами, бо наше мислення з неймовірною інтенсивністю шукало й знаходило слова, словосполучення, речення, абзаци й вигуки. 
Важко переоцінити той момент, коли німий починає говорити, бо '''такі моменти класифікуються як диво'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=20-21}}&lt;ref&gt;Прохасько Т. Христос ся рождає // Євромайдан. Хроніка відчуттів. – Брустурів: Дискурсус, 2014. – С. 17. &lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Тарас Прохасько]]}}

{{Q|Цитата = Тому що єдиною прямою формою [[народовладдя]] в Україні є майдан.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=24}}&lt;ref&gt;Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву / Автор проекту Оксана Забужко, упорядник Тетяна Терен; передмова Світлани Алєксєєвіч. – К.: Комора, 2014. – с. 25&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = «''майдан'' може позначати й «символ спротиву», «народовладдя», «суспільний організм»» {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=24}}|Оригінал = |Автор = [[Ольга Перехрест]]}}

{{Q|Цитата = Да это не люди. Это киборги! {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=28}}&lt;br/&gt;|Коментар = «назва героїчних захисників Донецького аеропорту ''[[Бої за Донецький аеропорт|кіборги]]'' набула масового поширення після оприлюднення перехоплених переговорів між терористами та їхніми російськими «спонсорами». Пояснюючи, чому вони досі не можуть взяти аеропорт &lt;...&gt; один із терористів, описуючи українських вояків, сказав...» (див. цитату) (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата =  Євромайдан – антимайдан, майданівець, євромайданівець – антимайданівець, автомайдан – антиавтомайдан, автомайданівець – антиавтомайданівець. Це вказувало на те, що Антимайдан здебільшого не пропонував свого бачення ситуації, '''а тільки заперечував ідеї та ідеали Євромайдану.'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=45}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Власне, сам вибух креативу, зокрема й мовотворчості, під час протестних подій уже засвідчив, що пріоритетними для майданівців є [[Цінність|цінності]] [[самовираження]]. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=48}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = ...емоційний компонент у риториці має велику перлокутивну силу; у випадках, коли логічні докази й етичні  аргументи можуть залишити апатичну аудиторію бездіяльною, '''саме пафос є тим рушієм, що спонукає до дії.'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=60}}&lt;br/&gt;|Коментар = У риторичному трикутнику (за Г. Ґотвайзом) представлено три компоненти – [[пафос]] (звернення до емоцій), [[етос]] (достовірність фактів, надійність доповідача) та [[логос]] (знання, логічні аргументи)&lt;ref&gt;Федорів Я. Лінгвістичні моделі дискурсу публічних виступів. – К.: НаУКМА, 2010. – С. 35–43, 82–85&lt;/ref&gt;. &lt;...&gt; у риториці Революції гідності переважав пафос, експресія.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=60}}|Оригінал = |Автор = [[Ярослава Федорів]]}}

{{Q|Цитата = Власне, у випадку сучасної України поштовх до змін спричинило '''гармонійне поєднання цих двох тенденцій – архаїзації та модернізації'''. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=89}}&lt;br/&gt;|Коментар = «1) зберегти найкращі цінності, віднайти в історії народу форми демократії, суспільної самоорганізації, cолідарності задля подолання авторитарного злочинного режиму; 2) оновити систему суспільних цінностей, запозичити досвід інших народів, зокрема європейських, задля покращення якості життя та суспільної свободи.» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Зберігайте спокій та гостріть вила; Зберігайте спокій та лупайте сю скалу; Зберігайте спокій і дайте спокій та ін.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=100}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Слоган походить від англійського Keep calm and carry on, виник у Британії 1939 р. – на початку Другої світової війни Міністерство інформації опублікувало великий наклад плакатів із цим написом задля того, щоб підтримати бойовий дух британців» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Что происходит во внешней и внутренней политике России? Происходит Украина. Вплоть до того, что наши определения начинают формировать семантическое поле российской политики. Майдан, Антимайдан, киборги, титушки, укропы – 
'''Россия сейчас говорит на нашем языке.''' Мы господствуем над их политикой и это уже контекстуальная победа. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=100}}&lt;ref&gt;Sergey Vysotsky. Facebook: https://www.facebook.com/sergey.vysotsky. Пост від 20 січня 2015 р.&lt;/ref&gt;|Коментар = 2015р.|Оригінал = |Автор = [[Сергій Висоцький]], журналіст}}
=== Слогани українського спротиву (2013–2015 рр.) {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=107-128}}===
* Азірова на свілку істерії!
* Банду геть!  
* Батя, плохо стараешься 
* Батя, я стараюсь 
* Бачу справи твої, людино
* Бери бублика, заходь на чай! (про шини)
* Бери та друкуй! Ще ніколи в житті маленький принтер не почувався таким героєм.
* Боже, невже це я? 
* Боже, Україну бережи, Євромайдан охороняй 
* Борислав сміється, а Яник плаче 
* Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! (Тарас Шевченко) 
* Бочка connecting people 
* Брат за брата проти ката!
* Вите страшно 
* Витя, не зли Троещину! 
* Вітя, чао!
* Вогонь запеклих не пече (Тарас Шевченко) 
* Голосом народу говорить Бог
* З нами так не можна / Tis won’t work with us
* Змінюємо країну. Перепрошуємо за незручності 
* Карою за громадську пасивність є влада злодіїв (Платон)
* Київ, вставай!
* Мама, я поел и в шапке
* Ми – українці. Нам набридло пишатися. Ми почали щось робити
* Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю (Тарас Шевченко)
* Рабів до раю не пускають
* Angry Ukrainians

=== Пісні українського спротиву  ===
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Горіла шина, палала, 
Горіла шина, палала, 
Там барикада стояла, 
Там барикада стояла.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=129}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/2276394.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар = пісня «Горіла шина, палала»|Оригінал = |Автор = ''Слова'' – народні або ймовірно Tony Seashinel (версія «Української правди»). ''Музика'' – народна}}

*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Жорстокий беркут, суди продажні… 
А Вітя чао, Вітя чао, Вітя чао-чао-чао! 
Ні прокурори, ні Вовка Путін 
Не захистять вони тебе!{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=131}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/6274695.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Вітя, чао» |Оригінал = |Автор = Слова – [[Ірина Земляна]], музика – пісня «Bella chiao», виконавець – [[Ольга Хуторянець]] }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Свій на свого не здійме руку! 
Брат на брата не скаже злого! 
Прийме удар, піде на муку, 
Брат за брата, свій за свого!{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=132}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/4256535.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Брат за брата» |Оригінал =  |Автор =''Слова'' – [[Олександр Положинський]], ''музика'' – [[Kozak System]] }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Ти, головне, повертайся назовсім 
І народи-посади-споруди, 
А вже у твоєму дітиську курносім 
Виросте радість нова і правдива.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=134}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/5284302.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Повертайся живим» |Оригінал =  |Автор = Слова – [[Ірина Цілик]], виконавець – [[Сестри Тельнюк]] та Kozak System}}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;«Ніхто, крім нас», – сказали хлопці стиха 
І завдали на плечі вантажі. 
Нехай, за цих людей ковтнемо лиха, 
Бо, хоч не рідні, але й не чужі. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=135}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/2291515.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Висота / Ніхто, крім нас» |Оригінал =   |Автор =''Слова і музика'' – Олександр Положинський }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Під ней дівчина сиділа, 
Під ней дівчина сиділа, 
Тендітні рученьки гріла, 
Тендітні рученьки гріла. 

Ой, руці, руці ви мої, 
Ой руці, руці ви мої, 
Довго носили напої, 
Довго носили напої.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=130}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/8276409.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар = пісня «Горіла бочка»|Оригінал = |Автор =  
Слова – Віктор Морозов, музика – народна }}

== Див. також ==
* [[Євромайдан]]
* [[Революція гідності]]
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Надія Трач]]|заголовок =«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї| місто =Київ |видавництво = КЛІО| рік=2015|сторінок =144| isbn =978-617-7023-27-1| ref =«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву}}

{{Поділитися}}
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Публіцистика]]
[[Категорія:Історія України]]</text>
      <sha1>aopkej7umub8i5mnqtykww425hyu6ol</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143165</id>
      <parentid>143163</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T21:20:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>/* Слогани українського спротиву (2013–2015 рр.) {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=107-128}} */ оформлення</comment>
      <origin>143165</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20546" sha1="ibu6dexwcrazqlxc2lihuwda8sx0j8t" xml:space="preserve">У збірці '''«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву''' авторка [[Надія Трач]] пропонує читачеві аналіз слоганів українського спротиву – у фокус потрапляє період [[Євромайдан]]у 2013–2014 рр. та подальший розвиток подій в сучасній Україні. 
== Цитати ==
{{Q|Цитата = ''Поняття «новомова» в контексті радянського тоталітаризму:'' 
«Це автоматизована й номіналізована мова влади. Це запрограмована мова, в якій нейтралізовано можливість неконтрольованої комунікації. А відтак, це мова, з якої вивітрився сенс, мова, яка перестала бути живим організмом».{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=6}}&lt;ref&gt;Пахльовська О. Мова влади і влада мови в пострадянському Задзеркаллі // Той, хто відродив Могилянку. – К.: КМ Академія, 2007. – С. 312.&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар =  у [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], у романі «[[1984 (роман)|1984]]» поняття «новомова» — «є однією з ключових фраз, якою тоталітарна влада вводить в оману народ, є абсурдне заперечення основних цінностей: Війна – це мир, свобода – це рабство, сила – в незнанні.»{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=31}}|Оригінал = |Автор = [[Оксана Пахльовська]]}}

{{Q|Цитата = Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами “Я готов”. Как только насчитается больше тысячи, будем организовываться.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=13}}&lt;ref&gt;Майдан. (Р)еволюція духу: мистецько-культурологічний проект / Автор і куратор проекту: Антін Мухарський. – К.: Наш формат, 
2014. – С. 26.&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = «початок Євромайдану пов’язують із постом у фейсбуці тоді журналіста, а тепер політика Мустафи Найєма 21 листопада 2013 р.»{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=13}}|Оригінал = |Автор = [[Мустафа Найєм]]}}

{{Q|Цитата =Ціле словотвірне гніздо утворилося навколо слова ''тітушка''&lt;ref&gt;'''тітушками''' почали називати спортивних молодиків, що виконували злочинні завдання влади 
з побиття мирних громадян. Слово походить від прізвища 
спортсмена Вадима Тітушка, котрий побив журналістів під 
час опозиційного мітингу в травні 2013 р.&lt;/ref&gt;. У вільній енциклопедії «[[Вікіпедія]]» стаття про тітушок створена українською, російською, англійською, польською, чеською, іспанською та іншими мовами, що вказує на міжнародну популярність терміна. Відповідно виникли похідні чи утворені за аналогією слова: айтітушки (тітушки-хакери), беркутушки (беркутівці, котрі співпрацювали з тітушками), мєнтушки (міліціонери, які співпрацювали з тітушками), простітушки (проплачені учасники провладних протестів), путітушки (російські солдати на території України), тітушня (збірне від тітушки) та ін. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=16}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Ймовірно, продуктивність цієї моделі була спровокована й попереднім функціонуванням в українській політичній мові жаргонного слова '''тушка''' – депутат-перебіжчик із партії в партію за відповідну фінансову винагороду.» (там само) |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Для історії нашого народу ці дні й тижні мають ще й таке найвагоміше значення, що '''заговорили всі, повернувши собі здатність мови.''' За цей час було проговорено, виказано, сформульовано стільки думок, ідей, відчуттів, емоцій і мрій, що чогось подібного іноді можна чекати роками. Ми стали по-справжньому мислячими істотами, бо наше мислення з неймовірною інтенсивністю шукало й знаходило слова, словосполучення, речення, абзаци й вигуки. 
Важко переоцінити той момент, коли німий починає говорити, бо '''такі моменти класифікуються як диво'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=20-21}}&lt;ref&gt;Прохасько Т. Христос ся рождає // Євромайдан. Хроніка відчуттів. – Брустурів: Дискурсус, 2014. – С. 17. &lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Тарас Прохасько]]}}

{{Q|Цитата = Тому що єдиною прямою формою [[народовладдя]] в Україні є майдан.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=24}}&lt;ref&gt;Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву / Автор проекту Оксана Забужко, упорядник Тетяна Терен; передмова Світлани Алєксєєвіч. – К.: Комора, 2014. – с. 25&lt;/ref&gt;&lt;br/&gt;|Коментар = «''майдан'' може позначати й «символ спротиву», «народовладдя», «суспільний організм»» {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=24}}|Оригінал = |Автор = [[Ольга Перехрест]]}}

{{Q|Цитата = Да это не люди. Это киборги! {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=28}}&lt;br/&gt;|Коментар = «назва героїчних захисників Донецького аеропорту ''[[Бої за Донецький аеропорт|кіборги]]'' набула масового поширення після оприлюднення перехоплених переговорів між терористами та їхніми російськими «спонсорами». Пояснюючи, чому вони досі не можуть взяти аеропорт &lt;...&gt; один із терористів, описуючи українських вояків, сказав...» (див. цитату) (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата =  Євромайдан – антимайдан, майданівець, євромайданівець – антимайданівець, автомайдан – антиавтомайдан, автомайданівець – антиавтомайданівець. Це вказувало на те, що Антимайдан здебільшого не пропонував свого бачення ситуації, '''а тільки заперечував ідеї та ідеали Євромайдану.'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=45}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Власне, сам вибух креативу, зокрема й мовотворчості, під час протестних подій уже засвідчив, що пріоритетними для майданівців є [[Цінність|цінності]] [[самовираження]]. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=48}}|Коментар = |Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = ...емоційний компонент у риториці має велику перлокутивну силу; у випадках, коли логічні докази й етичні  аргументи можуть залишити апатичну аудиторію бездіяльною, '''саме пафос є тим рушієм, що спонукає до дії.'''{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=60}}&lt;br/&gt;|Коментар = У риторичному трикутнику (за Г. Ґотвайзом) представлено три компоненти – [[пафос]] (звернення до емоцій), [[етос]] (достовірність фактів, надійність доповідача) та [[логос]] (знання, логічні аргументи)&lt;ref&gt;Федорів Я. Лінгвістичні моделі дискурсу публічних виступів. – К.: НаУКМА, 2010. – С. 35–43, 82–85&lt;/ref&gt;. &lt;...&gt; у риториці Революції гідності переважав пафос, експресія.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=60}}|Оригінал = |Автор = [[Ярослава Федорів]]}}

{{Q|Цитата = Власне, у випадку сучасної України поштовх до змін спричинило '''гармонійне поєднання цих двох тенденцій – архаїзації та модернізації'''. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=89}}&lt;br/&gt;|Коментар = «1) зберегти найкращі цінності, віднайти в історії народу форми демократії, суспільної самоорганізації, cолідарності задля подолання авторитарного злочинного режиму; 2) оновити систему суспільних цінностей, запозичити досвід інших народів, зокрема європейських, задля покращення якості життя та суспільної свободи.» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Зберігайте спокій та гостріть вила; Зберігайте спокій та лупайте сю скалу; Зберігайте спокій і дайте спокій та ін.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=100}}&lt;br/&gt;|Коментар = «Слоган походить від англійського Keep calm and carry on, виник у Британії 1939 р. – на початку Другої світової війни Міністерство інформації опублікувало великий наклад плакатів із цим написом задля того, щоб підтримати бойовий дух британців» (там само)|Оригінал = |Автор = }}

{{Q|Цитата = Что происходит во внешней и внутренней политике России? Происходит Украина. Вплоть до того, что наши определения начинают формировать семантическое поле российской политики. Майдан, Антимайдан, киборги, титушки, укропы – 
'''Россия сейчас говорит на нашем языке.''' Мы господствуем над их политикой и это уже контекстуальная победа. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=100}}&lt;ref&gt;Sergey Vysotsky. Facebook: https://www.facebook.com/sergey.vysotsky. Пост від 20 січня 2015 р.&lt;/ref&gt;|Коментар = 2015р.|Оригінал = |Автор = [[Сергій Висоцький]], журналіст}}
=== Слогани за абеткою===
* Слогани українського спротиву (2013–2015 рр.): {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=107-128}}
** Азірова на свілку істерії!
** Банду геть!  
** Батя, плохо стараешься 
** Батя, я стараюсь 
** Бачу справи твої, людино
** Бери бублика, заходь на чай! (про шини)
** Бери та друкуй! Ще ніколи в житті маленький принтер не почувався таким героєм.
** Боже, невже це я? 
** Боже, Україну бережи, Євромайдан охороняй 
** Борислав сміється, а Яник плаче 
** Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! (Тарас Шевченко) 
** Бочка connecting people 
** Брат за брата проти ката!
** Вите страшно 
** Витя, не зли Троещину! 
** Вітя, чао!
** Вогонь запеклих не пече (Тарас Шевченко) 
** Голосом народу говорить Бог
** З нами так не можна / Tis won’t work with us
** Змінюємо країну. Перепрошуємо за незручності 
** Карою за громадську пасивність є влада злодіїв (Платон)
** Київ, вставай!
** Мама, я поел и в шапке
** Ми – українці. Нам набридло пишатися. Ми почали щось робити
** Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю (Тарас Шевченко)
** Рабів до раю не пускають
** Angry Ukrainians

=== Пісні українського спротиву  ===
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Горіла шина, палала, 
Горіла шина, палала, 
Там барикада стояла, 
Там барикада стояла.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=129}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/2276394.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар = пісня «Горіла шина, палала»|Оригінал = |Автор = ''Слова'' – народні або ймовірно Tony Seashinel (версія «Української правди»). ''Музика'' – народна}}

*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Жорстокий беркут, суди продажні… 
А Вітя чао, Вітя чао, Вітя чао-чао-чао! 
Ні прокурори, ні Вовка Путін 
Не захистять вони тебе!{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=131}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/6274695.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Вітя, чао» |Оригінал = |Автор = Слова – [[Ірина Земляна]], музика – пісня «Bella chiao», виконавець – [[Ольга Хуторянець]] }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Свій на свого не здійме руку! 
Брат на брата не скаже злого! 
Прийме удар, піде на муку, 
Брат за брата, свій за свого!{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=132}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/4256535.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Брат за брата» |Оригінал =  |Автор =''Слова'' – [[Олександр Положинський]], ''музика'' – [[Kozak System]] }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Ти, головне, повертайся назовсім 
І народи-посади-споруди, 
А вже у твоєму дітиську курносім 
Виросте радість нова і правдива.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=134}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/5284302.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Повертайся живим» |Оригінал =  |Автор = Слова – [[Ірина Цілик]], виконавець – [[Сестри Тельнюк]] та Kozak System}}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;«Ніхто, крім нас», – сказали хлопці стиха 
І завдали на плечі вантажі. 
Нехай, за цих людей ковтнемо лиха, 
Бо, хоч не рідні, але й не чужі. {{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=135}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/2291515.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар =пісня «Висота / Ніхто, крім нас» |Оригінал =   |Автор =''Слова і музика'' – Олександр Положинський }}
*{{Q|Цитата = &lt;poem&gt;Під ней дівчина сиділа, 
Під ней дівчина сиділа, 
Тендітні рученьки гріла, 
Тендітні рученьки гріла. 

Ой, руці, руці ви мої, 
Ой руці, руці ви мої, 
Довго носили напої, 
Довго носили напої.{{sfn|«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву|2015|с=130}}&lt;ref&gt;[http://www.pisni.org.ua/songs/8276409.html www.pisni.org.ua]&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;
|Коментар = пісня «Горіла бочка»|Оригінал = |Автор =  
Слова – Віктор Морозов, музика – народна }}

== Див. також ==
* [[Євромайдан]]
* [[Революція гідності]]
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Надія Трач]]|заголовок =«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї| місто =Київ |видавництво = КЛІО| рік=2015|сторінок =144| isbn =978-617-7023-27-1| ref =«Разом-сила!»: Риторика українського спротиву}}

{{Поділитися}}
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Публіцистика]]
[[Категорія:Історія України]]</text>
      <sha1>ibu6dexwcrazqlxc2lihuwda8sx0j8t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Редакція (фільм)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43189</id>
    <revision>
      <id>143110</id>
      <timestamp>2024-12-13T13:08:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Вікіпедія}} '''«Редакція»''' ({{Lang-en|The Editorial Office}})&amp;nbsp;— комедійно-драматичний фільм 2024 року режисера [[Бондарчук Роман Леонідович|Романа Бондарчука]] спільного виробництва [[Україна|України]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Чехія|Чехії]] та Словаччина|Словаччин...</comment>
      <origin>143110</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6028" sha1="fj0cvhxn7xchdt83fs7hdhic3re0zmr" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Редакція»''' ({{Lang-en|The Editorial Office}})&amp;nbsp;— комедійно-драматичний фільм 2024 року режисера [[Бондарчук Роман Леонідович|Романа Бондарчука]] спільного виробництва [[Україна|України]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччини]].

== Цитати ==
=== З інтерв'ю з режисером стрічки Романом Бондарчуком ===
{{Q|Цитата = Мене дуже приваблювала ідея зробити комедійний сценарій про висвітлення місцевих виборів. Ідею підтримали продюсерки Дар’я Бассель та Даша Аверченко. Особливо, коли в світі почали з’являтися антивакцинатори, теорії змов та інші рептилоїди. З ковідом грань між притомним та адекватним стерлася. Ми відкрили якийсь люк в пекло&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;&gt;[https://moviegram.com.ua/roman-bondarchuk-editorial-office-interview/ Роман Бондарчук: «Критичні, незручні стрічки – патріотичніші, бо дають можливість побачити проблему»]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = У мене було багато спогадів з мого [[досвід]]у роботи в редакції. З 14 років я все менше ходив до школи, а все більше на роботу до батька. Комерційна редакція гніздилася у готелі, де робітники працювали у номерах, а коридорами стояли пенсіонери-розповсюджувачі з кравчучками. Керівник відділу розповсюдження приймав рішення кому дати більше газет, а кому дати менше – тоді це був доволі вигідний бізнес. На початках газету купували, в основному, через телепрограму. А до неї вже домішували актуальні ціни на ринку, кримінальні історії та рекламу гадалок&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми не встигли відзняти епілог до [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]]. Він був написаний схожим чином, але було відчуття, що його потрібно переосмислити. У нас була безкінечна кількість зустрічей зі сценарист(-к)ами та продюсер(-к)ами. Відчуття змінювалися по ходу розвитку подій повномасштабної війни. Коли росіян відігнали з Київської області, з Харківщини, і коли звільнили Херсон – це був неймовірний емоційний підйом. Але щоразу, коли намагалися включити війну у фільм – вона туди не ставала. Тому в нашій стрічці її немає, але загроза завжди присутня на горизонті&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Ми створили часову арку, в якій дія фільму відбувається за півроку до повномасштабного вторгнення, а епілог стається через кілька місяців після перемоги України. Таким чином ми окреслили війну. А взагалі я вірю, що кіно може формувати [[реальність]] так, як реальність формує кіно. Тому «Редакція» – це наш внесок в те, щоб ця реальність з перемогою швидше настала&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Як говорить один з наших персонажів: «Слова більше нікого не зворушують. Потрібно щось тваринне, сильне». В нашому фільмі є місцеві політики, які змагаються хто краще танцює. Хто чечітку, хто циганочку. У процесі зйомок, деякі фото з майданчика просочувалися в соцмережі. Так от, майже всі місцеві політики на нас образилися. Буцімто, ми знімаємо памфлет, замовну історію про них. А все тому, що всі вони танцювали, впізнали себе. Якщо висміювати ту дикість, яка досі толерується – вона перестане бути нормою, а значить має змінитися. [[Кіно]] здатне формувати [[критичне мислення]]. І воно мусить це робити, щоб формувати і здоровий глузд, і хороший смак&lt;ref name=&quot;moviegram&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Фільми 2024]]
[[Категорія:Фільми-драми]]
[[Категорія:Кінокомедії]]
[[Категорія:Фільми України]]
[[Категорія:Фільми Німеччини]]
[[Категорія:Фільми Чехії]]
[[Категорія:Фільми Словаччини]]</text>
      <sha1>fj0cvhxn7xchdt83fs7hdhic3re0zmr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ля Палісіада</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43190</id>
    <revision>
      <id>143113</id>
      <timestamp>2024-12-13T13:23:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Вікіпедія}} '''«Ля Палісіада»'''&amp;nbsp;— український фільм 2023 року в жанрі «пострадянський нуар»&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Вільнюський кінофестиваль: український пострадянський нуар «Ля Палісіада» став переможцем|url=https://umoloda.kyiv.ua/number/0/164/174212|website=umoloda.kyiv.ua|accessdate=2023-10-23|langu...</comment>
      <origin>143113</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4858" sha1="l8soogb6y192bvba8h3as48081zchyh" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Ля Палісіада»'''&amp;nbsp;— український фільм 2023 року в жанрі «пострадянський нуар»&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Вільнюський кінофестиваль: український пострадянський нуар «Ля Палісіада» став переможцем|url=https://umoloda.kyiv.ua/number/0/164/174212|website=umoloda.kyiv.ua|accessdate=2023-10-23|language=uk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://telegraf.com.ua/ukr/kultura/2024-01-10/5827297-ukrainskiy-poglyad-na-devyanosti-chomu-nashomu-filmu-lya-polisiada-vazhko-konkuruvati-iz-slovom-patsana Український погляд на дев'яності&amp;nbsp;— чому нашому фільму «Ля Полісіада» важко конкурувати із «Словом пацана»]&lt;/ref&gt;, дебютний повнометражний іронічний детектив режисера Філіпа Сотниченка.

== Цитати про фільм==
=== З інтерв'ю режисера стрічки  Філіпа Сотниченка ===
{{Q|Цитата = Для нас [[1990-ті]] — це також важкий час, і ось ця «нуарність» влучно відображає [[реальність]] того періоду. Хоча звісно, що «Ля Палісіада» — це все ж ближче до неонуару, який існував до 1980-х чи постнуару, який існує досі, наприклад, «Мементо» Нолана чи «Сім» Фінчера&lt;ref name=&quot;liroom&quot;&gt;[https://liroom.com.ua/news/la-paliciada-ihor-kromph/ «Я хотів вразити присутніх і вигадав жанр фільму». Розмова з режисером «Ля Палісіади» Філіпом Сотниченком]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = На пітчингу Одеського міжнародного кінофестивалю, у 2019 році я хотів якось пожартувати чи вразити присутніх і вигадав такий жанр для свого фільму. Спершу я сказав «пострадянський неонуар», але потім до мене підійшла продюсерка з країн Балтії й порадила спростити до «пострадянський нуар», бо одночасно приставки й «пост» і «нео» — це складна конструкція. Тому ми спростили, хоча, звісно, що нуарне кіно — це фільми, які виникли при певних історичних обставинах і стосуються певної епохи. Я навіть коли на IMDb хотів додати до «Ля Палісіади» жанр «нуар», то мені не дозволили, бо нуарне кіно знімалося до 1950-х&lt;ref name=&quot;liroom&quot;/&gt;. 
|Коментар = Про те, як виникло поняття «пострадянський нуар»}}
{{Q|Цитата = Стосовно кримінального контексту 1990-х, то, мені подобаються відеоархіви цієї епохи: усі ці хроніки затримань, слідчих експериментів тощо. Я це збирав, бо сама фактура зображення мені подобається. Якщо я знову зніматиму кіно, то можливо мені сподобається інший період і я захочу відобразити його, знімаючи на 16-ти міліметрову плівку. Якщо я знайду матеріали, які будуть цікаві, наприклад, про 1948 рік, то чому б ні?&lt;br/&gt;Тому 1990-ті — це період, який я не романтизую, але мене він дуже цікавить&lt;ref name=&quot;liroom&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я хотів досягнути атмосфери, яку я пам’ятаю з дитинства. Мені взагалі подобається кіно, в якому майже нічого не відбувається.&lt;br/&gt;Окрім того, ми не хотіли спекулювати на цих хутряних шапках та інших артефактах. Під час примірок ми навпаки знімали з акторів якісь елементи одягу 1990-х. Не хотілося, щоб ми робили ряджених героїв&lt;ref name=&quot;liroom&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Фільми 2023]]
[[Категорія:Фільми України]]</text>
      <sha1>l8soogb6y192bvba8h3as48081zchyh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143115</id>
      <parentid>143113</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:29:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <origin>143115</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4857" sha1="eklhxieht1kme6pfpf5mxno5iofbapp" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Ля Палісіада»'''&amp;nbsp;— український фільм 2023 року в жанрі «пострадянський нуар»&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Вільнюський кінофестиваль: український пострадянський нуар «Ля Палісіада» став переможцем|url=https://umoloda.kyiv.ua/number/0/164/174212|website=umoloda.kyiv.ua|accessdate=2023-10-23|language=uk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://telegraf.com.ua/ukr/kultura/2024-01-10/5827297-ukrainskiy-poglyad-na-devyanosti-chomu-nashomu-filmu-lya-polisiada-vazhko-konkuruvati-iz-slovom-patsana Український погляд на дев'яності&amp;nbsp;— чому нашому фільму «Ля Полісіада» важко конкурувати із «Словом пацана»]&lt;/ref&gt;, дебютний повнометражний іронічний детектив режисера Філіпа Сотниченка.

== Цитати про фільм==
=== З інтерв'ю режисера стрічки Філіпа Сотниченка ===
{{Q|Цитата = Для нас [[1990-ті]] — це також важкий час, і ось ця «нуарність» влучно відображає [[реальність]] того періоду. Хоча звісно, що «Ля Палісіада» — це все ж ближче до неонуару, який існував до 1980-х чи постнуару, який існує досі, наприклад, «Мементо» Нолана чи «Сім» Фінчера&lt;ref name=&quot;liroom&quot;&gt;[https://liroom.com.ua/news/la-paliciada-ihor-kromph/ «Я хотів вразити присутніх і вигадав жанр фільму». Розмова з режисером «Ля Палісіади» Філіпом Сотниченком]&lt;/ref&gt;.}}
{{Q|Цитата = На пітчингу Одеського міжнародного кінофестивалю, у 2019 році я хотів якось пожартувати чи вразити присутніх і вигадав такий жанр для свого фільму. Спершу я сказав «пострадянський неонуар», але потім до мене підійшла продюсерка з країн Балтії й порадила спростити до «пострадянський нуар», бо одночасно приставки й «пост» і «нео» — це складна конструкція. Тому ми спростили, хоча, звісно, що нуарне кіно — це фільми, які виникли при певних історичних обставинах і стосуються певної епохи. Я навіть коли на IMDb хотів додати до «Ля Палісіади» жанр «нуар», то мені не дозволили, бо нуарне кіно знімалося до 1950-х&lt;ref name=&quot;liroom&quot;/&gt;. 
|Коментар = Про те, як виникло поняття «пострадянський нуар»}}
{{Q|Цитата = Стосовно кримінального контексту 1990-х, то, мені подобаються відеоархіви цієї епохи: усі ці хроніки затримань, слідчих експериментів тощо. Я це збирав, бо сама фактура зображення мені подобається. Якщо я знову зніматиму кіно, то можливо мені сподобається інший період і я захочу відобразити його, знімаючи на 16-ти міліметрову плівку. Якщо я знайду матеріали, які будуть цікаві, наприклад, про 1948 рік, то чому б ні?&lt;br/&gt;Тому 1990-ті — це період, який я не романтизую, але мене він дуже цікавить&lt;ref name=&quot;liroom&quot;/&gt;.}}
{{Q|Цитата = Я хотів досягнути атмосфери, яку я пам’ятаю з дитинства. Мені взагалі подобається кіно, в якому майже нічого не відбувається.&lt;br/&gt;Окрім того, ми не хотіли спекулювати на цих хутряних шапках та інших артефактах. Під час примірок ми навпаки знімали з акторів якісь елементи одягу 1990-х. Не хотілося, щоб ми робили ряджених героїв&lt;ref name=&quot;liroom&quot;/&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Фільми 2023]]
[[Категорія:Фільми України]]</text>
      <sha1>eklhxieht1kme6pfpf5mxno5iofbapp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Нуар (кіно)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43191</id>
    <revision>
      <id>143116</id>
      <timestamp>2024-12-13T13:30:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Вікіпедія}} '''«Чорний фільм»''' ({{lang-fr|film noir}}&amp;nbsp;— «фільм-нуар»)&amp;nbsp;— напрям у [[кінематограф]]і (насамперед американському)1940-х&amp;nbsp;— початку 1950-х років, який відобразив атмосферу [[песимізм]]у, недовіри, розчарування і [[цинізм]]у, характерну для західного...</comment>
      <origin>143116</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2072" sha1="j4xe2wmskyjb36phycxyfuudc93xwph" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Чорний фільм»''' ({{lang-fr|film noir}}&amp;nbsp;— «фільм-нуар»)&amp;nbsp;— напрям у [[кінематограф]]і (насамперед американському)1940-х&amp;nbsp;— початку 1950-х років, який відобразив атмосферу [[песимізм]]у, недовіри, розчарування і [[цинізм]]у, характерну для західного суспільства під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] і в перші роки [[Холодна війна|холодної війни]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Як взагалі з’являється нуарне кіно? Нуар — це в перекладі чорний, темний. Воно з’являлося, коли була мафія й інші соціальні катаклізми. Те ж саме з неонуаром чи постнуаром. Для нас [[1990-ті]] — це також важкий час, і ось ця «нуарність» влучно відображає [[реальність]] того періоду. Хоча звісно, що «[[Ля Палісіада]]» — це все ж ближче до неонуару, який існував до 1980-х чи постнуару, який існує досі, наприклад, «Мементо» Нолана чи «Сім» Фінчера&lt;ref&gt;[https://liroom.com.ua/news/la-paliciada-ihor-kromph/ «Я хотів вразити присутніх і вигадав жанр фільму». Розмова з режисером «Ля Палісіади» Філіпом Сотниченком]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Філіп Сотніченко]], режисер стрічки «Ля Палісіада»}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Кінематограф]]
[[Категорія:Жанри фільмів]]</text>
      <sha1>j4xe2wmskyjb36phycxyfuudc93xwph</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143117</id>
      <parentid>143116</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:35:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <origin>143117</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2420" sha1="9nbre738s7lp89g7a3ghzgz6zdypmyy" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Чорний фільм»''' ({{lang-fr|film noir}}&amp;nbsp;— «фільм-нуар»)&amp;nbsp;— напрям у [[кінематограф]]і (насамперед американському)1940-х&amp;nbsp;— початку 1950-х років, який відобразив атмосферу [[песимізм]]у, недовіри, розчарування і [[цинізм]]у, характерну для західного суспільства під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] і в перші роки [[Холодна війна|холодної війни]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Як взагалі з’являється нуарне кіно? Нуар — це в перекладі чорний, темний. Воно з’являлося, коли була мафія й інші соціальні катаклізми. Те ж саме з неонуаром чи постнуаром. Для нас [[1990-ті]] — це також важкий час, і ось ця «нуарність» влучно відображає [[реальність]] того періоду. Хоча звісно, що «[[Ля Палісіада]]» — це все ж ближче до неонуару, який існував до 1980-х чи постнуару, який існує досі, наприклад, «Мементо» Нолана чи «Сім» Фінчера&lt;ref&gt;[https://liroom.com.ua/news/la-paliciada-ihor-kromph/ «Я хотів вразити присутніх і вигадав жанр фільму». Розмова з режисером «Ля Палісіади» Філіпом Сотниченком]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Філіп Сотніченко]], режисер стрічки «Ля Палісіада»}}

=== Галерея ===
&lt;center&gt;&lt;gallery heights=&quot;150&quot; widths=&quot;150&quot;&gt;
Killers001.jpg|Кадр з фільму «Вбивці»
Gilda_trailer_hayworth1.JPG‎|Кадр з фільму «Джильда»
Double indemnity screenshot 8.jpg|адр із фільму «Подвійна страховка» Біллі Вайлдера
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Кінематограф]]
[[Категорія:Жанри фільмів]]</text>
      <sha1>9nbre738s7lp89g7a3ghzgz6zdypmyy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143119</id>
      <parentid>143117</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:39:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alice Redhotroof</username>
        <id>12070</id>
      </contributor>
      <comment>/* Галерея */</comment>
      <origin>143119</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2422" sha1="3ewuj7me3vk5oj6zp4hhbyo73ttd75u" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Чорний фільм»''' ({{lang-fr|film noir}}&amp;nbsp;— «фільм-нуар»)&amp;nbsp;— напрям у [[кінематограф]]і (насамперед американському)1940-х&amp;nbsp;— початку 1950-х років, який відобразив атмосферу [[песимізм]]у, недовіри, розчарування і [[цинізм]]у, характерну для західного суспільства під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] і в перші роки [[Холодна війна|холодної війни]].

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Як взагалі з’являється нуарне кіно? Нуар — це в перекладі чорний, темний. Воно з’являлося, коли була мафія й інші соціальні катаклізми. Те ж саме з неонуаром чи постнуаром. Для нас [[1990-ті]] — це також важкий час, і ось ця «нуарність» влучно відображає [[реальність]] того періоду. Хоча звісно, що «[[Ля Палісіада]]» — це все ж ближче до неонуару, який існував до 1980-х чи постнуару, який існує досі, наприклад, «Мементо» Нолана чи «Сім» Фінчера&lt;ref&gt;[https://liroom.com.ua/news/la-paliciada-ihor-kromph/ «Я хотів вразити присутніх і вигадав жанр фільму». Розмова з режисером «Ля Палісіади» Філіпом Сотниченком]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Філіп Сотніченко]], режисер стрічки «Ля Палісіада»}}

=== Галерея ===
&lt;center&gt;&lt;gallery heights=&quot;150&quot; widths=&quot;150&quot;&gt;
Killers001.jpg|Кадр з фільму «Вбивці»
Gilda_trailer_hayworth1.JPG‎|Кадр з фільму «Джильда»
Double indemnity screenshot 8.jpg|Кадр із фільму «Подвійна страховка» Біллі Вайлдера
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Кінематограф]]
[[Категорія:Жанри фільмів]]</text>
      <sha1>3ewuj7me3vk5oj6zp4hhbyo73ttd75u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крижане спорядження</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43192</id>
    <revision>
      <id>143121</id>
      <timestamp>2024-12-13T13:47:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Вікіпедія}} '''''Крижане спорядження''''' ({{lang-en|«Icerigger»}}) — [[Наукова фантастика|науково-фантастичний]] роман американського письменника [[Алан Дін Фостер|Алана Діна Фостера]] 1974 року. Подібно до багатьох науково-фантастичних романів Фостера, ''дія Icerigger'' р...</comment>
      <origin>143121</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3011" sha1="509qytzy99xgywi1auwow8ynxc3kvsw" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''''Крижане спорядження''''' ({{lang-en|«Icerigger»}}) — [[Наукова фантастика|науково-фантастичний]] роман американського письменника [[Алан Дін Фостер|Алана Діна Фостера]] 1974 року. Подібно до багатьох науково-фантастичних романів Фостера, ''дія Icerigger'' розгортається в його [[Вигаданий усесвіт|вигаданому всесвіті]] {{не перекладено|Співдружность людей|Співдружності людей|en|Humanx Commonwealth}} ({{lang-en|«Humanx Commonwealth»}}).

== Цитати з роману ==
{{Q|Цитата = Це, крім оборони від сусідів. Загалом, банди кочівників розрослися настільки, що отримали статус нації. Вони мігрують за легко передбачуваним маршрутом і живуть грабежами та розбійними набігами. Гунар розповів мені, що відбувається, коли вони з'являються. Не дуже було приємно слухати. Для отримання оброку грошима, одягом, їжею та іншим вони займають місто або парою на тиждень місцевого часу, забирають все, що їм подобається, з крамниць, не гребують розвагою у вигляді підсмажування торговця, що попався під гарячу руку, гвалтують або відвозять дівчат, що погано сховалися. Іноді вбивають для забави пару дітей... Коротше кажучи, прості життєрадісні хлопці, не зіпсовані забобонами цивілізації! Якщо з'являється хоч найменший натяк на опір, місто одразу перетворюється на смолоскип, а населення, аж до найменших дітей, знищується. Крім кількох жінок, вони навіть не захоплюють рабів, і докори совісті через вбивства їх не мучать. Не дивно, що більшість вважає за краще заплатити данину.&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[Крижане спорядження]&lt;/ref&gt;. }}

== Див. також ==
* [[Путівник по Галактиці для космотуристів]]


== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття|кластер6}}
[[Категорія:Фантастичні романи США]]
[[Категорія:Літературні твори]]</text>
      <sha1>509qytzy99xgywi1auwow8ynxc3kvsw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143123</id>
      <parentid>143121</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T13:51:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <origin>143123</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2992" sha1="r3ndvcbbmoj7bsq2mxiotj77mo0fkyi" xml:space="preserve">{{в роботі}}
{{Вікіпедія}}
'''''Крижане спорядження''''' ({{lang-en|«Icerigger»}}) — [[Наукова фантастика|науково-фантастичний]] роман американського письменника [[Алан Дін Фостер|Алана Діна Фостера]] 1974 року. Подібно до багатьох науково-фантастичних романів Фостера, дія роману ''«Крижане спорядження»'' розгортається в його [[Вигаданий усесвіт|вигаданому всесвіті]] «Співдружность людей» ({{lang-en|«Humanx Commonwealth»}}).

== Цитати з роману ==
{{Q|Цитата = ...Це, крім оборони від сусідів. Загалом, банди кочівників розрослися настільки, що отримали статус нації. Вони мігрують за легко передбачуваним маршрутом і живуть грабежами та розбійними набігами. Гуннар розповів мені, що відбувається, коли вони з'являються. Не дуже було приємно слухати. Для отримання оброку грошима, одягом, їжею та іншим вони займають місто або паром на тиждень місцевого часу, забирають все, що їм подобається, з крамниць, не гребують розвагою у вигляді підсмажування торговця, що попався під гарячу руку, ґвалтують або відвозять дівчат, що погано сховалися. Іноді вбивають для забави пару дітей... Коротше кажучи, прості життєрадісні хлопці, не зіпсовані забобонами цивілізації! Якщо з'являється хоч найменший натяк на опір, місто одразу перетворюється на смолоскип, а населення, аж до найменших дітей, знищується. Крім кількох жінок, вони навіть не захоплюють рабів, і докори совісті через вбивства їх не мучать. Не дивно, що більшість вважає за краще заплатити данину.&lt;ref name=&quot;cit&quot;&gt;[Крижане спорядження]&lt;/ref&gt;. }}

== Див. також ==
* [[Путівник по Галактиці для космотуристів]]


== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття|кластер6}}
[[Категорія:Фантастичні романи США]]
[[Категорія:Літературні твори]]</text>
      <sha1>r3ndvcbbmoj7bsq2mxiotj77mo0fkyi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Фантастичні романи США</title>
    <ns>14</ns>
    <id>43193</id>
    <revision>
      <id>143124</id>
      <timestamp>2024-12-13T13:52:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Романи США]] [[Категорія:Фантастичні романи]]</comment>
      <origin>143124</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="101" sha1="kanfjalhcgcvdimyir06ummpa10bng8" xml:space="preserve">[[Категорія:Романи США]]
[[Категорія:Фантастичні романи]]</text>
      <sha1>kanfjalhcgcvdimyir06ummpa10bng8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Фантастичні романи</title>
    <ns>14</ns>
    <id>43194</id>
    <revision>
      <id>143125</id>
      <timestamp>2024-12-13T13:53:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Фантастика]] [[Категорія:Романи]]</comment>
      <origin>143125</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="79" sha1="bzgfbzuhguras14p5s2rgzkz5swty41" xml:space="preserve">[[Категорія:Фантастика]]
[[Категорія:Романи]]</text>
      <sha1>bzgfbzuhguras14p5s2rgzkz5swty41</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Фантастичні романи Франції</title>
    <ns>14</ns>
    <id>43195</id>
    <revision>
      <id>143131</id>
      <timestamp>2024-12-13T13:56:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Фантастичні романи]]</comment>
      <origin>143131</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="58" sha1="eh8zqnng3ami8t7ihl2cv6pdyscpf6s" xml:space="preserve">[[Категорія:Фантастичні романи]]</text>
      <sha1>eh8zqnng3ami8t7ihl2cv6pdyscpf6s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Фантастичні романи Польщі</title>
    <ns>14</ns>
    <id>43196</id>
    <revision>
      <id>143134</id>
      <timestamp>2024-12-13T13:58:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Фантастичні романи]]</comment>
      <origin>143134</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="58" sha1="eh8zqnng3ami8t7ihl2cv6pdyscpf6s" xml:space="preserve">[[Категорія:Фантастичні романи]]</text>
      <sha1>eh8zqnng3ami8t7ihl2cv6pdyscpf6s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Фантастичні романи Великої Британії</title>
    <ns>14</ns>
    <id>43197</id>
    <revision>
      <id>143140</id>
      <timestamp>2024-12-13T14:02:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Фантастичні романи]]</comment>
      <origin>143140</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="58" sha1="eh8zqnng3ami8t7ihl2cv6pdyscpf6s" xml:space="preserve">[[Категорія:Фантастичні романи]]</text>
      <sha1>eh8zqnng3ami8t7ihl2cv6pdyscpf6s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Фантастичні романи Канади</title>
    <ns>14</ns>
    <id>43198</id>
    <revision>
      <id>143145</id>
      <timestamp>2024-12-13T14:04:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Фантастичні романи]]</comment>
      <origin>143145</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="58" sha1="eh8zqnng3ami8t7ihl2cv6pdyscpf6s" xml:space="preserve">[[Категорія:Фантастичні романи]]</text>
      <sha1>eh8zqnng3ami8t7ihl2cv6pdyscpf6s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Антиутопії</title>
    <ns>14</ns>
    <id>43199</id>
    <revision>
      <id>143148</id>
      <timestamp>2024-12-13T14:05:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yasnodark</username>
        <id>5646</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: [[Категорія:Фантастика]]</comment>
      <origin>143148</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="43" sha1="cixdvopn1pcgruj7a3fskypd7s78uqm" xml:space="preserve">[[Категорія:Фантастика]]</text>
      <sha1>cixdvopn1pcgruj7a3fskypd7s78uqm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Огородник Орест Володимирович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43200</id>
    <revision>
      <id>143155</id>
      <timestamp>2024-12-13T18:30:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: '''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР) — український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.  == Цитати == {{Q...</comment>
      <origin>143155</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3228" sha1="286x1jrddut1venbku3nndjsvv8w52t" xml:space="preserve">'''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР) — український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я ріс у звичайній робітничій сім'ї. Тато в мене все життя пропрацював токарем шостого розряду на заводі. Хоча він свого часу закінчив музпедучилище за спеціальністю хорове диригування. Також батько дуже добре малював і навіть хотів поступати в училище Труша. але не склалось, бо тоді час був важкий, треба було заробляти гроші, аби прогодувати сім'ю. Вчитися не дуже то й був час, тож він був змушений розпрощатися з мрією про професійне заняття мистецтвом.

Та його бажання було не загасити, тому він писав картини так, як умів, як відчував.  А щодо баяну і співів, то й до сих пір вони з мамою грають та співають у всіх концертах на селі, у всіх святах беруть участь. Мають таку мистецьку позицію. І хоча вони вже на пенсії, та все ж таки у них зараз триває друга чи то третя молодість.

А мама, все життя була інженером-технологом, водночас співала в хорі, бо має дуже гарний голос і також непогано малює. Тобто в мені це &quot;мистецьке начало&quot; народилось я б не сказав, що раптово. Ні, зовсім ні. Напевно, що якісь передумови до цього були. Тому що я, навчаючись в школі, завжди брав участь у художній самодіяльності, я завжди був на всіх концертах і співав, і танцював, і грав у шкільних виставах головні ролі, і малював плакати різні до свят. Пам'ятаю, що я ще зі школи був такий дуже активним».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>286x1jrddut1venbku3nndjsvv8w52t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143156</id>
      <parentid>143155</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T18:47:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>143156</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33393" sha1="tsafnv2oovb55tidqiuu527zcd7ji7v" xml:space="preserve">'''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР) — український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я ріс у звичайній робітничій сім'ї. Тато в мене все життя пропрацював токарем шостого розряду на заводі. Хоча він свого часу закінчив музпедучилище за спеціальністю хорове диригування. Також батько дуже добре малював і навіть хотів поступати в училище Труша. але не склалось, бо тоді час був важкий, треба було заробляти гроші, аби прогодувати сім'ю. Вчитися не дуже то й був час, тож він був змушений розпрощатися з мрією про професійне заняття мистецтвом.

Та його бажання було не загасити, тому він писав картини так, як умів, як відчував.  А щодо баяну і співів, то й до сих пір вони з мамою грають та співають у всіх концертах на селі, у всіх святах беруть участь. Мають таку мистецьку позицію. І хоча вони вже на пенсії, та все ж таки у них зараз триває друга чи то третя молодість.

А мама, все життя була інженером-технологом, водночас співала в хорі, бо має дуже гарний голос і також непогано малює. Тобто в мені це &quot;мистецьке начало&quot; народилось я б не сказав, що раптово. Ні, зовсім ні. Напевно, що якісь передумови до цього були. Тому що я, навчаючись в школі, завжди брав участь у художній самодіяльності, я завжди був на всіх концертах і співав, і танцював, і грав у шкільних виставах головні ролі, і малював плакати різні до свят. Пам'ятаю, що я ще зі школи був такий дуже активним».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Один з моїх дідів був в УПА, а другий мусив переховуватись від радянської армії. Його врешті-решт у 44-му році знайшли в хаті та забрали. Після того жодної звістки про нього не було. Історія про мого діда (маминого батька), який був в УПА, ніколи не обговорювалась в сім'ї. Більш того, була темою нон ґрата, навіть батьки нічого про це не знали. Та вже, коли я знявся у фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені” в 95-му році, там в мене була роль зв’язкового бандерівця, якого за сценарієм мав допитувати НКВДист. За фільмом з мого героя знущаються. Якось той фільм подивилась бабуся, від початку і до кінця проплакала. І сказала: “Оце, внучку, тебе в кіно били, а діда твого так по-справжньому в житті”. Після того вона мені й повідала історії життя про мого діда. Виявляється, що коли він мав 17 років, то &quot;пішов у ліс&quot;. Після чого був засланий на Колиму, де важко захворів. Приїхав додому вже вмирати, та, на щастя, його виходила матір. Коли влада побачила, що заслання не вбило мого діда, то його послали ще й на шахти Донбасу. Повернувшись вдруге додому, він привіз купу хвороб. Я запам'ятав його дуже замкнутим в собі, з нього було тяжко якесь слово витягнути. Він дуже багато курив, по три пачки за день, дуже мало спав. Ми завжди грали з ним у шашки і він нервувався, коли я в нього вигравав.

А по татовій стороні, діда забрали комуняки в 1944 році, після чого він пропав безвісті. Якраз того року народився мій батько, от баба сама й лишилася з трьома дітьми: сином і двома доньками».
 | Коментар = про історію своїх дідусів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скільки себе пам'ятаю, я завжди був, і залишаюсь до сьогодні, маминим сином. Я дуже тримався в дитинстві за маму і вона мені привила любов до нашого родинного гнізда. Таке моє ставлення до сім'ї вплинуло на мою подальшу творчість, на те, що я пишу і ставлю. 

У шкільні часи я був твердим ударником, трохи не дотягнув до срібної медалі. Я дуже любив гуманітарні науки, а не любив алгебру і фізику. Мені подобалась література, історія, географія. Не любив, на жаль, іноземну мову».
 | Коментар = про роль матері на навчання в школі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перший раз в театр попав саме в Заньковецьку, куди нас водив всім класом наш класний керівник. Ми були на всіх прем'єрах театру, починаючи десь з 85-го. Такі вистави, як “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Безталанна” - всі ці перші вистави Федора Стригуна я тут бачив. Ми сиділи десь на третьому балконі. І в мене вперше тоді закралась якась така думка, що я дивився на людей на сцені і ці актори видавались якимись нереальними, небожителями. Я подумав, що до них попасти неможливо, і я не уявляв, що потрібно зробити щоб потрапити на ту сцену».
 | Коментар = про першу виставу, яку побачив в театрі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Під час навчання в останніх класах, я непогано малював, мене віддали до репетитора з малювання, і я планував вступати до Академії мистецтв на кераміку. Я почав дуже наполегливо вивчати рисування, малювання, скульптури, композиції тощо. Треба було осягнути дуже багато невідомого мені матеріалу. Пішов документи подати на архітектуру. В мене прийняли всі роботи і сказали готуватись до вступу. Але перед тим одного разу тато, читаючи газету, помітив, що в консерваторії при вокальному факультеті [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] та [[Козак Богдан Миколайович|Богдан Козак]] набирають групу на акторське відділення. Це був перший набір на це відділення в 1990 році. Чомусь я не взяв до уваги цю інформацію.

Та згодом, проходячи повз консерваторію, побачив оголошення про той набір, і що вже набирали 15 чоловік. Ми з мамою зупинились і мама каже дивись: “А може ти сюди?”. Я сказав, а може дійсно сюди. Ми в той же день забрали документи з архітектури і занесли в консерваторію. Нас тоді вступало 90 чоловік, конкурс становив шість людей на місце. І я пройшов відразу з найвищими балами. Так і почалося моє студентське життя, мрії, клопоти».
 | Коментар = про навчання на актора в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «...після закінчення навчання практично всю групу Стригуна залишили в театрі. Так в 1994 році я і став актором театру імені Марії Заньковецької. Після того, як я прийшов в театр, ми, молоді, грали всі ролі в масовках. Як і у будь-якого молодого актора, амбіцій було більше, ніж можливостей. І я зрозумів, що потрібно займатись своїми справами, бо ти не дочекаєшся того, що хочеш, про що ти думаєш та мрієш. І я зрозумів що треба спробувати якісь окремі роботи брати, чи самостійні, чи просити когось поставити. Це було роздоріжжя. Тоді дуже часто з’являлись думки про те, що я недостатньо задіяний, з'являлись думки піти з театру, щось поміняти у житті.

Я почав шукати цікаві матеріали для постановок. Та зіткнувся з тим, що дуже мало творів, які б відповідали моєму баченню, і нема так дуже з чим працювати. Тієї миті в мене закралася думка, самостійно написати твір. Це зараз зі сторони може і виглядало смішно, але ... Я почав працювати, написав першу п’єсу, до того ж одразу почав писати у віршах. Я її написав, дав почитати друзям, акторам роздав ролі, навіть зібрав команду, щоб поставити. Та справа забуксувала. певно через те, що я потрапив перший раз в кіно. Мені був лише 21 рік, я не мав ще великих ролей в театрі, а мене затвердили на головну роль в фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені”. І це в той час, коли кіно майже не знімалося в Україні. Я знався в фільмі і після цього відразу був затверджений ще на три нових картини на кіностудії. Я тоді подумав: “Все. Нарешті прийшов мій золотий час”. І в цей момент закінчились гроші і кіновиробництво в Україні практично зупинилось. І настала депресія українського кіно.

От в такий час я і написав свою першу п’єсу, вона була у віршах і потребувала помпезного оформлення, але реалізувати це було не в моїх силах. Перескакуючи 20 років, я зараз її дописую, вона пережила вже 8 редакцій, тому що я її відкладав, забував, повертався до неї і знову переробляв. Зараз мені лишається дописати останню сцену, тому я не спішу. Не буду наперед загадувати, але можу сказати що ця моя перша п’єса, буде таким собі лейтмотивом мого творчого драматургічного життя. Тобто вона перша і вона зараз в мене лежить майже дописана і вона є у тому вигляді, в якому я хотів би зараз її бачити.

Моя друга п’єса називалась &quot;Мила моя, люба моя&quot;, ми її поставили на камерній сцені і вона вийшла дуже своєрідна і дуже класна. На неї пішла молодь, вона отримала багато відгуків. В моєму розумінні це був перший такий прорив, якого я навіть не очікував. Пройшов якийсь час і у мене виникло бажання поставити ще щось, цього разу уже на велику сцену. Але мені одразу ж повідомили, що оскільки я не маю диплома режисера, тому не маю права ставити на великій сцені».
 | Коментар = про те, як став заньківчанином в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «От наприклад люди, які стоять на базарі, щось продають, вони так виживають, а деякі навіть дуже добре живуть, маючи по 5 магазинів. А з другого боку, копнеш глибше і в більшої половини з них є дипломи — університетські, поліграфічні, навіть лікарські. І ти собі ставиш таке питання — чому людина, яка мріяла чимось конкретним займатись в житті, отримала диплом і врешті решт опиналася на базарі чи в магазині.

Друга думка — чи цікавить це людей, які в суспільстві живуть? Цікавить! І в першу чергу цікавить от тих людей, які стоять там на базарі. А мені це цікаво? Цікаво! А чому б мені не написати таку п’єсу, яка би стосувалася цієї ідеї про те, що людина, яка мала мрії, чогось хотіла і раптом зіткнулася з реальністю, всі ці мрії обірвалися і вона пішла продавати мешти чи рибу на базар.

Звичайно, деякі продають, забувають, чого вони хотіли і їм того вистачає. А може не всі такі? Можливо хтось все таки навіть добившись цього, заробивши кошти і маючи що їсти та пити, ще не втратив цю ідею та бажання і все те юнацьке у ньому ще живе? Тому впевнений, що деякі такі люди мають бажання вернутися до того, щоб реалізувати мрію свого життя. І у думках про це я знаходжу конфлікт поточних можливостей і бажань з бажаннями і прагненнями, які хотілось би реалізувати. І вже на цьому можна будувати п’єсу, придумувати персонажів, конфлікти між ними і так далі. Але основною є сама ідея мрії - чи здатна мрія, яку колись заглушили, вирватись і стати реалізованою. Після цього вже можна сідати і розробляти структуру п’єси.

Проте найголовніше у такому робочому процесі — бути щасливою людиною. Я з впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік. Тому що я займаюсь улюбленою справою і моє хобі водночас є моєю роботою, від цього я отримаю максимальну сатисфакцію».
 | Коментар = про те, як вибирається тема для п’єси в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це досить складний процес. Режисер це людина, яка повинна думати, аналізувати , це обов’язково має бути ерудована і освічена людина в питанні сьогодення. Він повинен розуміти що відбувається навколо, куди ми рухаємось, які сили рухають нами і вказують напрямок, що люди говорять, що їх цікавить. І вже виходячи з цього всього ти повинен шукати драматургічний матеріал, який би, на твою думку, перегукувався з тим, що відбувається в сучасному соціумі.

Якщо режисер поставить щось, аби поставити - прийде декілька людей і згодом виставу спишуть, тому необхідно робити все якісно. Завжди актуальною темою буде боротьба за владу, вона завжди замішана на крові. Керуючись такими поняттями режисер має обрати п’єсу, щоб вона була актуальною. Наприклад, в оперному театрі режисеру вибирати п’єсу набагато простіше, тому що є класичні опери і яку би ти не взяв - ти все одно не прив’яжеш її напряму до чогось загалом, немає в тому потреби. Прив’язати можна лише “амурним почуттям” - там і тут якась любов, драма і т. д. І всі глядачі будуть сидіти і про це думати. В драматичному театрі завжди потрібно шукати золоту середину, бо театр також не може йти на поводу у глядача. Театр не може працювати тільки для того, щоб догодити глядачеві. Театр повинен пропагувати якісь вищі ідеали, теми, показувати людству куди їм варто рухатись, чого прагнути, якими варто би бути. Для цього в театрі є репертуар, різні режисери і різні вистави для широкої аудиторії».
 | Коментар = про те, як режисер вибирає п’єсу, яку ставити в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ні, адже я їх всіх знаю. Працюю практично 25 років в театрі тому знаю, хто і що може. Але при підборі враховується не лише професійна здатність і можливості акторів. Це має бути не тільки дуже хороший артист. Є такі речі як відносини між людьми, актори між собою мають різні стосунки і є режисери, які успішно це використовують в своїх постановках. Це також хід. Хоча артисти дуже хитрі, вони відчувають слабину режисера. Мені цікавіше в цій професії. Зараз я можу впевнено сказати, для мене акторська професія не є настільки цікавою як режисерська».
 | Коментар = про те, чи складно підбирати акторів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Колись моя баба казала: &quot;Людина – не скотина, вона до всього звикає&quot;. Звичайно, в перші дні людям було не до театру. Зупинився не лише театр – зупинилося все. Це як боксер, який отримує потужний удар і в нього на частку секунди виключаються всі системи й органи. Але потім помаленьку повертаються свідомість, координація, далі – бажання жити, боротись і, врешті-решт, бажання перемогти...

Нам було непросто поновити навіть той репертуар, який у нас був, не кажучи вже про нові вистави. Виникла проблема, бо багато актрис поїхали за кордон, а багато акторів пішли на фронт. Двоє пішли по повістці, а ще четверо – добровольцями (спочатку в тероборону, а тепер воюють на Донеччині). І це все у віці 30-35 років. Тобто випав пласт молодих акторів і утворилася величезна дірка в репертуарі. 

Ніхто не нарікає, бо захищати батьківщину – то важливіше, ніж грати вистави. Але такі виникли проблеми. Зараз у нас є 3-4 актори, на яких тримається теперішній репертуар. І якщо призвуть до війська ще й їх, то в нас просто все зупиниться, ресурси вичерпалися. Ми зараз почали брати на 0,25 ставки молодих хлопців, студентів, аби хоч якось збалансувати ситуацію. Вибирали вистави, де нам вистачало акторів чи можна було когось ввести на роль. Але деякі вистави задумані як масові дійства, тому складно набрати бодай один склад. Навіть коли ми ставили &quot;Микиту Кожум'яку&quot;, то нам бракувало людей. Треба було Микиту, двох братів і ще бодай п'ятьох воїнів зі списами – то ми брали на роль помічників режисерів».
 | Коментар = про театр під час війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У кіно ти маєш можливість запустити танки, гелікоптер, зробити спецефекти. Американці знімуть не один фільм – і про Маріуполь, і про війну в Україні. Шкода лише, що там навряд чи будуть зніматися українські актори. Є багато прикладів хорошого кіна про героїзм. Та я не думаю, що це кіно чимось відрізнятиметься від &quot;Падіння &quot;Чорного Яструба&quot; чи інших фільмів такого штибу. Буде той самий сенс: герої до останнього триматимуть оборону в безнадійній ситуації, не маючи що їсти, пити, чим стріляти. Просто використають новіші спецефекти. Кіно про це насправді вже знято, додасться лише нюанс, що це відбувалося в Україні. 

Але театр ніколи й не брав такими спецефектами, театр розповідає не стільки про саму війну, скільки про трагедію людини на війні. Театр завжди йде від мікрокосмосу до макро-, а не навпаки. І якщо вдасться розібратися в ситуації на мікрорівні, то вразити може не менше.

На самій війні все просто – або ти, або тебе. Вибухи, постріли, стан афекту. Коли прийшов до тями, то мозок взагалі половину відсік. У театрі про саму війну ніхто не пише – щоб зрозуміти, що таке війна, ми повинні побачити те, як було до війни і що сталося після неї. Якщо ти бачиш Маріуполь до війни і Маріуполь після війни, то нічого більше й не потрібно. Людина сама собі нафантазує набагато більше, ніж їй можна показати якимись засобами. Вистачить показати, умовно кажучи, наслідки ядерної війни, а не ламати собі голову над спецефектами з ядерним грибом. Театр – то не фільм &quot;Термінатор&quot;».
 | Коментар = про тему війни в сучасному театрі в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Війна не змінює людей, а просто показує їхні якості. То наче лупа. Вона може спалити. Але зазвичай просто збільшує, допомагає ретельніше роздивитися. Та суті речей вона не змінює, як лупа не перетворить дерево на метал. Якщо людина добра, то вона залишиться доброю. Якщо брехлива – продовжуватиме брехати, якщо жадібна – такою й залишиться. У кого є сформований характер – у них залишиться, а в кого нема – то нема. Війна не повинна змінювати людей, які живуть зараз. Вона може змінити хіба що людей, які прийдуть потім. Війна повинна змінити освіту, культуру, повинна вказати напрямок, куди наше суспільство буде рухатися далі».
 | Коментар = про розвиток театру після війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>tsafnv2oovb55tidqiuu527zcd7ji7v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143157</id>
      <parentid>143156</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T18:49:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>143157</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33429" sha1="6pvvrsteqv9oqr1bzfz2p37s5iv5p1j" xml:space="preserve">'''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР) — український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я ріс у звичайній робітничій сім'ї. Тато в мене все життя пропрацював токарем шостого розряду на заводі. Хоча він свого часу закінчив музпедучилище за спеціальністю хорове диригування. Також батько дуже добре малював і навіть хотів поступати в училище Труша. але не склалось, бо тоді час був важкий, треба було заробляти гроші, аби прогодувати сім'ю. Вчитися не дуже то й був час, тож він був змушений розпрощатися з мрією про професійне заняття мистецтвом.

Та його бажання було не загасити, тому він писав картини так, як умів, як відчував.  А щодо баяну і співів, то й до сих пір вони з мамою грають та співають у всіх концертах на селі, у всіх святах беруть участь. Мають таку мистецьку позицію. І хоча вони вже на пенсії, та все ж таки у них зараз триває друга чи то третя молодість.

А мама, все життя була інженером-технологом, водночас співала в хорі, бо має дуже гарний голос і також непогано малює. Тобто в мені це &quot;мистецьке начало&quot; народилось я б не сказав, що раптово. Ні, зовсім ні. Напевно, що якісь передумови до цього були. Тому що я, навчаючись в школі, завжди брав участь у художній самодіяльності, я завжди був на всіх концертах і співав, і танцював, і грав у шкільних виставах головні ролі, і малював плакати різні до свят. Пам'ятаю, що я ще зі школи був такий дуже активним».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Один з моїх дідів був в УПА, а другий мусив переховуватись від радянської армії. Його врешті-решт у 44-му році знайшли в хаті та забрали. Після того жодної звістки про нього не було. Історія про мого діда (маминого батька), який був в УПА, ніколи не обговорювалась в сім'ї. Більш того, була темою нон ґрата, навіть батьки нічого про це не знали. Та вже, коли я знявся у фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені” в 95-му році, там в мене була роль зв’язкового бандерівця, якого за сценарієм мав допитувати НКВДист. За фільмом з мого героя знущаються. Якось той фільм подивилась бабуся, від початку і до кінця проплакала. І сказала: “Оце, внучку, тебе в кіно били, а діда твого так по-справжньому в житті”. Після того вона мені й повідала історії життя про мого діда. Виявляється, що коли він мав 17 років, то &quot;пішов у ліс&quot;. Після чого був засланий на Колиму, де важко захворів. Приїхав додому вже вмирати, та, на щастя, його виходила матір. Коли влада побачила, що заслання не вбило мого діда, то його послали ще й на шахти Донбасу. Повернувшись вдруге додому, він привіз купу хвороб. Я запам'ятав його дуже замкнутим в собі, з нього було тяжко якесь слово витягнути. Він дуже багато курив, по три пачки за день, дуже мало спав. Ми завжди грали з ним у шашки і він нервувався, коли я в нього вигравав.

А по татовій стороні, діда забрали комуняки в 1944 році, після чого він пропав безвісті. Якраз того року народився мій батько, от баба сама й лишилася з трьома дітьми: сином і двома доньками».
 | Коментар = про історію своїх дідусів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скільки себе пам'ятаю, я завжди був, і залишаюсь до сьогодні, маминим сином. Я дуже тримався в дитинстві за маму і вона мені привила любов до нашого родинного гнізда. Таке моє ставлення до сім'ї вплинуло на мою подальшу творчість, на те, що я пишу і ставлю. 

У шкільні часи я був твердим ударником, трохи не дотягнув до срібної медалі. Я дуже любив гуманітарні науки, а не любив алгебру і фізику. Мені подобалась література, історія, географія. Не любив, на жаль, іноземну мову».
 | Коментар = про роль матері на навчання в школі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перший раз в театр попав саме в Заньковецьку, куди нас водив всім класом наш класний керівник. Ми були на всіх прем'єрах театру, починаючи десь з 85-го. Такі вистави, як “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Безталанна” - всі ці перші вистави Федора Стригуна я тут бачив. Ми сиділи десь на третьому балконі. І в мене вперше тоді закралась якась така думка, що я дивився на людей на сцені і ці актори видавались якимись нереальними, небожителями. Я подумав, що до них попасти неможливо, і я не уявляв, що потрібно зробити щоб потрапити на ту сцену».
 | Коментар = про першу виставу, яку побачив в театрі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Під час навчання в останніх класах, я непогано малював, мене віддали до репетитора з малювання, і я планував вступати до Академії мистецтв на кераміку. Я почав дуже наполегливо вивчати рисування, малювання, скульптури, композиції тощо. Треба було осягнути дуже багато невідомого мені матеріалу. Пішов документи подати на архітектуру. В мене прийняли всі роботи і сказали готуватись до вступу. Але перед тим одного разу тато, читаючи газету, помітив, що в консерваторії при вокальному факультеті [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] та [[Козак Богдан Миколайович|Богдан Козак]] набирають групу на акторське відділення. Це був перший набір на це відділення в 1990 році. Чомусь я не взяв до уваги цю інформацію.

Та згодом, проходячи повз консерваторію, побачив оголошення про той набір, і що вже набирали 15 чоловік. Ми з мамою зупинились і мама каже дивись: “А може ти сюди?”. Я сказав, а може дійсно сюди. Ми в той же день забрали документи з архітектури і занесли в консерваторію. Нас тоді вступало 90 чоловік, конкурс становив шість людей на місце. І я пройшов відразу з найвищими балами. Так і почалося моє студентське життя, мрії, клопоти».
 | Коментар = про навчання на актора в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «...після закінчення навчання практично всю групу Стригуна залишили в театрі. Так в 1994 році я і став актором театру імені Марії Заньковецької. Після того, як я прийшов в театр, ми, молоді, грали всі ролі в масовках. Як і у будь-якого молодого актора, амбіцій було більше, ніж можливостей. І я зрозумів, що потрібно займатись своїми справами, бо ти не дочекаєшся того, що хочеш, про що ти думаєш та мрієш. І я зрозумів що треба спробувати якісь окремі роботи брати, чи самостійні, чи просити когось поставити. Це було роздоріжжя. Тоді дуже часто з’являлись думки про те, що я недостатньо задіяний, з'являлись думки піти з театру, щось поміняти у житті.

Я почав шукати цікаві матеріали для постановок. Та зіткнувся з тим, що дуже мало творів, які б відповідали моєму баченню, і нема так дуже з чим працювати. Тієї миті в мене закралася думка, самостійно написати твір. Це зараз зі сторони може і виглядало смішно, але ... Я почав працювати, написав першу п’єсу, до того ж одразу почав писати у віршах. Я її написав, дав почитати друзям, акторам роздав ролі, навіть зібрав команду, щоб поставити. Та справа забуксувала. певно через те, що я потрапив перший раз в кіно. Мені був лише 21 рік, я не мав ще великих ролей в театрі, а мене затвердили на головну роль в фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені”. І це в той час, коли кіно майже не знімалося в Україні. Я знався в фільмі і після цього відразу був затверджений ще на три нових картини на кіностудії. Я тоді подумав: “Все. Нарешті прийшов мій золотий час”. І в цей момент закінчились гроші і кіновиробництво в Україні практично зупинилось. І настала депресія українського кіно.

От в такий час я і написав свою першу п’єсу, вона була у віршах і потребувала помпезного оформлення, але реалізувати це було не в моїх силах. Перескакуючи 20 років, я зараз її дописую, вона пережила вже 8 редакцій, тому що я її відкладав, забував, повертався до неї і знову переробляв. Зараз мені лишається дописати останню сцену, тому я не спішу. Не буду наперед загадувати, але можу сказати що ця моя перша п’єса, буде таким собі лейтмотивом мого творчого драматургічного життя. Тобто вона перша і вона зараз в мене лежить майже дописана і вона є у тому вигляді, в якому я хотів би зараз її бачити.

Моя друга п’єса називалась &quot;Мила моя, люба моя&quot;, ми її поставили на камерній сцені і вона вийшла дуже своєрідна і дуже класна. На неї пішла молодь, вона отримала багато відгуків. В моєму розумінні це був перший такий прорив, якого я навіть не очікував. Пройшов якийсь час і у мене виникло бажання поставити ще щось, цього разу уже на велику сцену. Але мені одразу ж повідомили, що оскільки я не маю диплома режисера, тому не маю права ставити на великій сцені».
 | Коментар = про те, як став заньківчанином в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «От наприклад люди, які стоять на базарі, щось продають, вони так виживають, а деякі навіть дуже добре живуть, маючи по 5 магазинів. А з другого боку, копнеш глибше і в більшої половини з них є дипломи — університетські, поліграфічні, навіть лікарські. І ти собі ставиш таке питання — чому людина, яка мріяла чимось конкретним займатись в житті, отримала диплом і врешті решт опиналася на базарі чи в магазині.

Друга думка — чи цікавить це людей, які в суспільстві живуть? Цікавить! І в першу чергу цікавить от тих людей, які стоять там на базарі. А мені це цікаво? Цікаво! А чому б мені не написати таку п’єсу, яка би стосувалася цієї ідеї про те, що людина, яка мала мрії, чогось хотіла і раптом зіткнулася з реальністю, всі ці мрії обірвалися і вона пішла продавати мешти чи рибу на базар.

Звичайно, деякі продають, забувають, чого вони хотіли і їм того вистачає. А може не всі такі? Можливо хтось все таки навіть добившись цього, заробивши кошти і маючи що їсти та пити, ще не втратив цю ідею та бажання і все те юнацьке у ньому ще живе? Тому впевнений, що деякі такі люди мають бажання вернутися до того, щоб реалізувати мрію свого життя. І у думках про це я знаходжу конфлікт поточних можливостей і бажань з бажаннями і прагненнями, які хотілось би реалізувати. І вже на цьому можна будувати п’єсу, придумувати персонажів, конфлікти між ними і так далі. Але основною є сама ідея мрії - чи здатна мрія, яку колись заглушили, вирватись і стати реалізованою. Після цього вже можна сідати і розробляти структуру п’єси.

Проте найголовніше у такому робочому процесі — бути щасливою людиною. Я з впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік. Тому що я займаюсь улюбленою справою і моє хобі водночас є моєю роботою, від цього я отримаю максимальну сатисфакцію».
 | Коментар = про те, як вибирається тема для п’єси в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це досить складний процес. Режисер це людина, яка повинна думати, аналізувати , це обов’язково має бути ерудована і освічена людина в питанні сьогодення. Він повинен розуміти що відбувається навколо, куди ми рухаємось, які сили рухають нами і вказують напрямок, що люди говорять, що їх цікавить. І вже виходячи з цього всього ти повинен шукати драматургічний матеріал, який би, на твою думку, перегукувався з тим, що відбувається в сучасному соціумі.

Якщо режисер поставить щось, аби поставити - прийде декілька людей і згодом виставу спишуть, тому необхідно робити все якісно. Завжди актуальною темою буде боротьба за владу, вона завжди замішана на крові. Керуючись такими поняттями режисер має обрати п’єсу, щоб вона була актуальною. Наприклад, в оперному театрі режисеру вибирати п’єсу набагато простіше, тому що є класичні опери і яку би ти не взяв - ти все одно не прив’яжеш її напряму до чогось загалом, немає в тому потреби. Прив’язати можна лише “амурним почуттям” - там і тут якась любов, драма і т. д. І всі глядачі будуть сидіти і про це думати. В драматичному театрі завжди потрібно шукати золоту середину, бо театр також не може йти на поводу у глядача. Театр не може працювати тільки для того, щоб догодити глядачеві. Театр повинен пропагувати якісь вищі ідеали, теми, показувати людству куди їм варто рухатись, чого прагнути, якими варто би бути. Для цього в театрі є репертуар, різні режисери і різні вистави для широкої аудиторії».
 | Коментар = про те, як режисер вибирає п’єсу, яку ставити в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ні, адже я їх всіх знаю. Працюю практично 25 років в театрі тому знаю, хто і що може. Але при підборі враховується не лише професійна здатність і можливості акторів. Це має бути не тільки дуже хороший артист. Є такі речі як відносини між людьми, актори між собою мають різні стосунки і є режисери, які успішно це використовують в своїх постановках. Це також хід. Хоча артисти дуже хитрі, вони відчувають слабину режисера. Мені цікавіше в цій професії. Зараз я можу впевнено сказати, для мене акторська професія не є настільки цікавою як режисерська».
 | Коментар = про те, чи складно підбирати акторів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Колись моя баба казала: &quot;Людина – не скотина, вона до всього звикає&quot;. Звичайно, в перші дні людям було не до театру. Зупинився не лише театр – зупинилося все. Це як боксер, який отримує потужний удар і в нього на частку секунди виключаються всі системи й органи. Але потім помаленьку повертаються свідомість, координація, далі – бажання жити, боротись і, врешті-решт, бажання перемогти...

Нам було непросто поновити навіть той репертуар, який у нас був, не кажучи вже про нові вистави. Виникла проблема, бо багато актрис поїхали за кордон, а багато акторів пішли на фронт. Двоє пішли по повістці, а ще четверо – добровольцями (спочатку в тероборону, а тепер воюють на Донеччині). І це все у віці 30-35 років. Тобто випав пласт молодих акторів і утворилася величезна дірка в репертуарі. 

Ніхто не нарікає, бо захищати батьківщину – то важливіше, ніж грати вистави. Але такі виникли проблеми. Зараз у нас є 3-4 актори, на яких тримається теперішній репертуар. І якщо призвуть до війська ще й їх, то в нас просто все зупиниться, ресурси вичерпалися. Ми зараз почали брати на 0,25 ставки молодих хлопців, студентів, аби хоч якось збалансувати ситуацію. Вибирали вистави, де нам вистачало акторів чи можна було когось ввести на роль. Але деякі вистави задумані як масові дійства, тому складно набрати бодай один склад. Навіть коли ми ставили &quot;Микиту Кожум'яку&quot;, то нам бракувало людей. Треба було Микиту, двох братів і ще бодай п'ятьох воїнів зі списами – то ми брали на роль помічників режисерів».
 | Коментар = про театр під час війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У кіно ти маєш можливість запустити танки, гелікоптер, зробити спецефекти. Американці знімуть не один фільм – і про Маріуполь, і про війну в Україні. Шкода лише, що там навряд чи будуть зніматися українські актори. Є багато прикладів хорошого кіна про героїзм. Та я не думаю, що це кіно чимось відрізнятиметься від &quot;Падіння &quot;Чорного Яструба&quot; чи інших фільмів такого штибу. Буде той самий сенс: герої до останнього триматимуть оборону в безнадійній ситуації, не маючи що їсти, пити, чим стріляти. Просто використають новіші спецефекти. Кіно про це насправді вже знято, додасться лише нюанс, що це відбувалося в Україні. 

Але театр ніколи й не брав такими спецефектами, театр розповідає не стільки про саму війну, скільки про трагедію людини на війні. Театр завжди йде від мікрокосмосу до макро-, а не навпаки. І якщо вдасться розібратися в ситуації на мікрорівні, то вразити може не менше.

На самій війні все просто – або ти, або тебе. Вибухи, постріли, стан афекту. Коли прийшов до тями, то мозок взагалі половину відсік. У театрі про саму війну ніхто не пише – щоб зрозуміти, що таке війна, ми повинні побачити те, як було до війни і що сталося після неї. Якщо ти бачиш Маріуполь до війни і Маріуполь після війни, то нічого більше й не потрібно. Людина сама собі нафантазує набагато більше, ніж їй можна показати якимись засобами. Вистачить показати, умовно кажучи, наслідки ядерної війни, а не ламати собі голову над спецефектами з ядерним грибом. Театр – то не фільм &quot;Термінатор&quot;».
 | Коментар = про тему війни в сучасному театрі в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Війна не змінює людей, а просто показує їхні якості. То наче лупа. Вона може спалити. Але зазвичай просто збільшує, допомагає ретельніше роздивитися. Та суті речей вона не змінює, як лупа не перетворить дерево на метал. Якщо людина добра, то вона залишиться доброю. Якщо брехлива – продовжуватиме брехати, якщо жадібна – такою й залишиться. У кого є сформований характер – у них залишиться, а в кого нема – то нема. Війна не повинна змінювати людей, які живуть зараз. Вона може змінити хіба що людей, які прийдуть потім. Війна повинна змінити освіту, культуру, повинна вказати напрямок, куди наше суспільство буде рухатися далі».
 | Коментар = про розвиток театру після війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>6pvvrsteqv9oqr1bzfz2p37s5iv5p1j</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143158</id>
      <parentid>143157</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T18:49:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143158</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33781" sha1="3y7dcqjwaylf4ikz00zdijwustsytk8" xml:space="preserve">'''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР) — український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я ріс у звичайній робітничій сім'ї. Тато в мене все життя пропрацював токарем шостого розряду на заводі. Хоча він свого часу закінчив музпедучилище за спеціальністю хорове диригування. Також батько дуже добре малював і навіть хотів поступати в училище Труша. але не склалось, бо тоді час був важкий, треба було заробляти гроші, аби прогодувати сім'ю. Вчитися не дуже то й був час, тож він був змушений розпрощатися з мрією про професійне заняття мистецтвом.

Та його бажання було не загасити, тому він писав картини так, як умів, як відчував.  А щодо баяну і співів, то й до сих пір вони з мамою грають та співають у всіх концертах на селі, у всіх святах беруть участь. Мають таку мистецьку позицію. І хоча вони вже на пенсії, та все ж таки у них зараз триває друга чи то третя молодість.

А мама, все життя була інженером-технологом, водночас співала в хорі, бо має дуже гарний голос і також непогано малює. Тобто в мені це &quot;мистецьке начало&quot; народилось я б не сказав, що раптово. Ні, зовсім ні. Напевно, що якісь передумови до цього були. Тому що я, навчаючись в школі, завжди брав участь у художній самодіяльності, я завжди був на всіх концертах і співав, і танцював, і грав у шкільних виставах головні ролі, і малював плакати різні до свят. Пам'ятаю, що я ще зі школи був такий дуже активним».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Один з моїх дідів був в УПА, а другий мусив переховуватись від радянської армії. Його врешті-решт у 44-му році знайшли в хаті та забрали. Після того жодної звістки про нього не було. Історія про мого діда (маминого батька), який був в УПА, ніколи не обговорювалась в сім'ї. Більш того, була темою нон ґрата, навіть батьки нічого про це не знали. Та вже, коли я знявся у фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені” в 95-му році, там в мене була роль зв’язкового бандерівця, якого за сценарієм мав допитувати НКВДист. За фільмом з мого героя знущаються. Якось той фільм подивилась бабуся, від початку і до кінця проплакала. І сказала: “Оце, внучку, тебе в кіно били, а діда твого так по-справжньому в житті”. Після того вона мені й повідала історії життя про мого діда. Виявляється, що коли він мав 17 років, то &quot;пішов у ліс&quot;. Після чого був засланий на Колиму, де важко захворів. Приїхав додому вже вмирати, та, на щастя, його виходила матір. Коли влада побачила, що заслання не вбило мого діда, то його послали ще й на шахти Донбасу. Повернувшись вдруге додому, він привіз купу хвороб. Я запам'ятав його дуже замкнутим в собі, з нього було тяжко якесь слово витягнути. Він дуже багато курив, по три пачки за день, дуже мало спав. Ми завжди грали з ним у шашки і він нервувався, коли я в нього вигравав.

А по татовій стороні, діда забрали комуняки в 1944 році, після чого він пропав безвісті. Якраз того року народився мій батько, от баба сама й лишилася з трьома дітьми: сином і двома доньками».
 | Коментар = про історію своїх дідусів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скільки себе пам'ятаю, я завжди був, і залишаюсь до сьогодні, маминим сином. Я дуже тримався в дитинстві за маму і вона мені привила любов до нашого родинного гнізда. Таке моє ставлення до сім'ї вплинуло на мою подальшу творчість, на те, що я пишу і ставлю. 

У шкільні часи я був твердим ударником, трохи не дотягнув до срібної медалі. Я дуже любив гуманітарні науки, а не любив алгебру і фізику. Мені подобалась література, історія, географія. Не любив, на жаль, іноземну мову».
 | Коментар = про роль матері на навчання в школі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перший раз в театр попав саме в Заньковецьку, куди нас водив всім класом наш класний керівник. Ми були на всіх прем'єрах театру, починаючи десь з 85-го. Такі вистави, як “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Безталанна” - всі ці перші вистави Федора Стригуна я тут бачив. Ми сиділи десь на третьому балконі. І в мене вперше тоді закралась якась така думка, що я дивився на людей на сцені і ці актори видавались якимись нереальними, небожителями. Я подумав, що до них попасти неможливо, і я не уявляв, що потрібно зробити щоб потрапити на ту сцену».
 | Коментар = про першу виставу, яку побачив в театрі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Під час навчання в останніх класах, я непогано малював, мене віддали до репетитора з малювання, і я планував вступати до Академії мистецтв на кераміку. Я почав дуже наполегливо вивчати рисування, малювання, скульптури, композиції тощо. Треба було осягнути дуже багато невідомого мені матеріалу. Пішов документи подати на архітектуру. В мене прийняли всі роботи і сказали готуватись до вступу. Але перед тим одного разу тато, читаючи газету, помітив, що в консерваторії при вокальному факультеті [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] та [[Козак Богдан Миколайович|Богдан Козак]] набирають групу на акторське відділення. Це був перший набір на це відділення в 1990 році. Чомусь я не взяв до уваги цю інформацію.

Та згодом, проходячи повз консерваторію, побачив оголошення про той набір, і що вже набирали 15 чоловік. Ми з мамою зупинились і мама каже дивись: “А може ти сюди?”. Я сказав, а може дійсно сюди. Ми в той же день забрали документи з архітектури і занесли в консерваторію. Нас тоді вступало 90 чоловік, конкурс становив шість людей на місце. І я пройшов відразу з найвищими балами. Так і почалося моє студентське життя, мрії, клопоти».
 | Коментар = про навчання на актора в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «...після закінчення навчання практично всю групу Стригуна залишили в театрі. Так в 1994 році я і став актором театру імені Марії Заньковецької. Після того, як я прийшов в театр, ми, молоді, грали всі ролі в масовках. Як і у будь-якого молодого актора, амбіцій було більше, ніж можливостей. І я зрозумів, що потрібно займатись своїми справами, бо ти не дочекаєшся того, що хочеш, про що ти думаєш та мрієш. І я зрозумів що треба спробувати якісь окремі роботи брати, чи самостійні, чи просити когось поставити. Це було роздоріжжя. Тоді дуже часто з’являлись думки про те, що я недостатньо задіяний, з'являлись думки піти з театру, щось поміняти у житті.

Я почав шукати цікаві матеріали для постановок. Та зіткнувся з тим, що дуже мало творів, які б відповідали моєму баченню, і нема так дуже з чим працювати. Тієї миті в мене закралася думка, самостійно написати твір. Це зараз зі сторони може і виглядало смішно, але ... Я почав працювати, написав першу п’єсу, до того ж одразу почав писати у віршах. Я її написав, дав почитати друзям, акторам роздав ролі, навіть зібрав команду, щоб поставити. Та справа забуксувала. певно через те, що я потрапив перший раз в кіно. Мені був лише 21 рік, я не мав ще великих ролей в театрі, а мене затвердили на головну роль в фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені”. І це в той час, коли кіно майже не знімалося в Україні. Я знався в фільмі і після цього відразу був затверджений ще на три нових картини на кіностудії. Я тоді подумав: “Все. Нарешті прийшов мій золотий час”. І в цей момент закінчились гроші і кіновиробництво в Україні практично зупинилось. І настала депресія українського кіно.

От в такий час я і написав свою першу п’єсу, вона була у віршах і потребувала помпезного оформлення, але реалізувати це було не в моїх силах. Перескакуючи 20 років, я зараз її дописую, вона пережила вже 8 редакцій, тому що я її відкладав, забував, повертався до неї і знову переробляв. Зараз мені лишається дописати останню сцену, тому я не спішу. Не буду наперед загадувати, але можу сказати що ця моя перша п’єса, буде таким собі лейтмотивом мого творчого драматургічного життя. Тобто вона перша і вона зараз в мене лежить майже дописана і вона є у тому вигляді, в якому я хотів би зараз її бачити.

Моя друга п’єса називалась &quot;Мила моя, люба моя&quot;, ми її поставили на камерній сцені і вона вийшла дуже своєрідна і дуже класна. На неї пішла молодь, вона отримала багато відгуків. В моєму розумінні це був перший такий прорив, якого я навіть не очікував. Пройшов якийсь час і у мене виникло бажання поставити ще щось, цього разу уже на велику сцену. Але мені одразу ж повідомили, що оскільки я не маю диплома режисера, тому не маю права ставити на великій сцені».
 | Коментар = про те, як став заньківчанином в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «От наприклад люди, які стоять на базарі, щось продають, вони так виживають, а деякі навіть дуже добре живуть, маючи по 5 магазинів. А з другого боку, копнеш глибше і в більшої половини з них є дипломи — університетські, поліграфічні, навіть лікарські. І ти собі ставиш таке питання — чому людина, яка мріяла чимось конкретним займатись в житті, отримала диплом і врешті решт опиналася на базарі чи в магазині.

Друга думка — чи цікавить це людей, які в суспільстві живуть? Цікавить! І в першу чергу цікавить от тих людей, які стоять там на базарі. А мені це цікаво? Цікаво! А чому б мені не написати таку п’єсу, яка би стосувалася цієї ідеї про те, що людина, яка мала мрії, чогось хотіла і раптом зіткнулася з реальністю, всі ці мрії обірвалися і вона пішла продавати мешти чи рибу на базар.

Звичайно, деякі продають, забувають, чого вони хотіли і їм того вистачає. А може не всі такі? Можливо хтось все таки навіть добившись цього, заробивши кошти і маючи що їсти та пити, ще не втратив цю ідею та бажання і все те юнацьке у ньому ще живе? Тому впевнений, що деякі такі люди мають бажання вернутися до того, щоб реалізувати мрію свого життя. І у думках про це я знаходжу конфлікт поточних можливостей і бажань з бажаннями і прагненнями, які хотілось би реалізувати. І вже на цьому можна будувати п’єсу, придумувати персонажів, конфлікти між ними і так далі. Але основною є сама ідея мрії - чи здатна мрія, яку колись заглушили, вирватись і стати реалізованою. Після цього вже можна сідати і розробляти структуру п’єси.

Проте найголовніше у такому робочому процесі — бути щасливою людиною. Я з впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік. Тому що я займаюсь улюбленою справою і моє хобі водночас є моєю роботою, від цього я отримаю максимальну сатисфакцію».
 | Коментар = про те, як вибирається тема для п’єси в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це досить складний процес. Режисер це людина, яка повинна думати, аналізувати , це обов’язково має бути ерудована і освічена людина в питанні сьогодення. Він повинен розуміти що відбувається навколо, куди ми рухаємось, які сили рухають нами і вказують напрямок, що люди говорять, що їх цікавить. І вже виходячи з цього всього ти повинен шукати драматургічний матеріал, який би, на твою думку, перегукувався з тим, що відбувається в сучасному соціумі.

Якщо режисер поставить щось, аби поставити - прийде декілька людей і згодом виставу спишуть, тому необхідно робити все якісно. Завжди актуальною темою буде боротьба за владу, вона завжди замішана на крові. Керуючись такими поняттями режисер має обрати п’єсу, щоб вона була актуальною. Наприклад, в оперному театрі режисеру вибирати п’єсу набагато простіше, тому що є класичні опери і яку би ти не взяв - ти все одно не прив’яжеш її напряму до чогось загалом, немає в тому потреби. Прив’язати можна лише “амурним почуттям” - там і тут якась любов, драма і т. д. І всі глядачі будуть сидіти і про це думати. В драматичному театрі завжди потрібно шукати золоту середину, бо театр також не може йти на поводу у глядача. Театр не може працювати тільки для того, щоб догодити глядачеві. Театр повинен пропагувати якісь вищі ідеали, теми, показувати людству куди їм варто рухатись, чого прагнути, якими варто би бути. Для цього в театрі є репертуар, різні режисери і різні вистави для широкої аудиторії».
 | Коментар = про те, як режисер вибирає п’єсу, яку ставити в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ні, адже я їх всіх знаю. Працюю практично 25 років в театрі тому знаю, хто і що може. Але при підборі враховується не лише професійна здатність і можливості акторів. Це має бути не тільки дуже хороший артист. Є такі речі як відносини між людьми, актори між собою мають різні стосунки і є режисери, які успішно це використовують в своїх постановках. Це також хід. Хоча артисти дуже хитрі, вони відчувають слабину режисера. Мені цікавіше в цій професії. Зараз я можу впевнено сказати, для мене акторська професія не є настільки цікавою як режисерська».
 | Коментар = про те, чи складно підбирати акторів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Колись моя баба казала: &quot;Людина – не скотина, вона до всього звикає&quot;. Звичайно, в перші дні людям було не до театру. Зупинився не лише театр – зупинилося все. Це як боксер, який отримує потужний удар і в нього на частку секунди виключаються всі системи й органи. Але потім помаленьку повертаються свідомість, координація, далі – бажання жити, боротись і, врешті-решт, бажання перемогти...

Нам було непросто поновити навіть той репертуар, який у нас був, не кажучи вже про нові вистави. Виникла проблема, бо багато актрис поїхали за кордон, а багато акторів пішли на фронт. Двоє пішли по повістці, а ще четверо – добровольцями (спочатку в тероборону, а тепер воюють на Донеччині). І це все у віці 30-35 років. Тобто випав пласт молодих акторів і утворилася величезна дірка в репертуарі. 

Ніхто не нарікає, бо захищати батьківщину – то важливіше, ніж грати вистави. Але такі виникли проблеми. Зараз у нас є 3-4 актори, на яких тримається теперішній репертуар. І якщо призвуть до війська ще й їх, то в нас просто все зупиниться, ресурси вичерпалися. Ми зараз почали брати на 0,25 ставки молодих хлопців, студентів, аби хоч якось збалансувати ситуацію. Вибирали вистави, де нам вистачало акторів чи можна було когось ввести на роль. Але деякі вистави задумані як масові дійства, тому складно набрати бодай один склад. Навіть коли ми ставили &quot;Микиту Кожум'яку&quot;, то нам бракувало людей. Треба було Микиту, двох братів і ще бодай п'ятьох воїнів зі списами – то ми брали на роль помічників режисерів».
 | Коментар = про театр під час війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У кіно ти маєш можливість запустити танки, гелікоптер, зробити спецефекти. Американці знімуть не один фільм – і про Маріуполь, і про війну в Україні. Шкода лише, що там навряд чи будуть зніматися українські актори. Є багато прикладів хорошого кіна про героїзм. Та я не думаю, що це кіно чимось відрізнятиметься від &quot;Падіння &quot;Чорного Яструба&quot; чи інших фільмів такого штибу. Буде той самий сенс: герої до останнього триматимуть оборону в безнадійній ситуації, не маючи що їсти, пити, чим стріляти. Просто використають новіші спецефекти. Кіно про це насправді вже знято, додасться лише нюанс, що це відбувалося в Україні. 

Але театр ніколи й не брав такими спецефектами, театр розповідає не стільки про саму війну, скільки про трагедію людини на війні. Театр завжди йде від мікрокосмосу до макро-, а не навпаки. І якщо вдасться розібратися в ситуації на мікрорівні, то вразити може не менше.

На самій війні все просто – або ти, або тебе. Вибухи, постріли, стан афекту. Коли прийшов до тями, то мозок взагалі половину відсік. У театрі про саму війну ніхто не пише – щоб зрозуміти, що таке війна, ми повинні побачити те, як було до війни і що сталося після неї. Якщо ти бачиш Маріуполь до війни і Маріуполь після війни, то нічого більше й не потрібно. Людина сама собі нафантазує набагато більше, ніж їй можна показати якимись засобами. Вистачить показати, умовно кажучи, наслідки ядерної війни, а не ламати собі голову над спецефектами з ядерним грибом. Театр – то не фільм &quot;Термінатор&quot;».
 | Коментар = про тему війни в сучасному театрі в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Війна не змінює людей, а просто показує їхні якості. То наче лупа. Вона може спалити. Але зазвичай просто збільшує, допомагає ретельніше роздивитися. Та суті речей вона не змінює, як лупа не перетворить дерево на метал. Якщо людина добра, то вона залишиться доброю. Якщо брехлива – продовжуватиме брехати, якщо жадібна – такою й залишиться. У кого є сформований характер – у них залишиться, а в кого нема – то нема. Війна не повинна змінювати людей, які живуть зараз. Вона може змінити хіба що людей, які прийдуть потім. Війна повинна змінити освіту, культуру, повинна вказати напрямок, куди наше суспільство буде рухатися далі».
 | Коментар = про розвиток театру після війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські театральні актори]]
[[Категорія:Українські кіноактори]]
[[Категорія:Українські драматурги]]
[[Категорія:Українські режисери]]
[[Категорія:Українські театральні режисери]]</text>
      <sha1>3y7dcqjwaylf4ikz00zdijwustsytk8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143159</id>
      <parentid>143158</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T18:50:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>143159</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33796" sha1="pky6pv8vo99pvtgzqmca6708v6mvj3m" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР) — український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я ріс у звичайній робітничій сім'ї. Тато в мене все життя пропрацював токарем шостого розряду на заводі. Хоча він свого часу закінчив музпедучилище за спеціальністю хорове диригування. Також батько дуже добре малював і навіть хотів поступати в училище Труша. але не склалось, бо тоді час був важкий, треба було заробляти гроші, аби прогодувати сім'ю. Вчитися не дуже то й був час, тож він був змушений розпрощатися з мрією про професійне заняття мистецтвом.

Та його бажання було не загасити, тому він писав картини так, як умів, як відчував.  А щодо баяну і співів, то й до сих пір вони з мамою грають та співають у всіх концертах на селі, у всіх святах беруть участь. Мають таку мистецьку позицію. І хоча вони вже на пенсії, та все ж таки у них зараз триває друга чи то третя молодість.

А мама, все життя була інженером-технологом, водночас співала в хорі, бо має дуже гарний голос і також непогано малює. Тобто в мені це &quot;мистецьке начало&quot; народилось я б не сказав, що раптово. Ні, зовсім ні. Напевно, що якісь передумови до цього були. Тому що я, навчаючись в школі, завжди брав участь у художній самодіяльності, я завжди був на всіх концертах і співав, і танцював, і грав у шкільних виставах головні ролі, і малював плакати різні до свят. Пам'ятаю, що я ще зі школи був такий дуже активним».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Один з моїх дідів був в УПА, а другий мусив переховуватись від радянської армії. Його врешті-решт у 44-му році знайшли в хаті та забрали. Після того жодної звістки про нього не було. Історія про мого діда (маминого батька), який був в УПА, ніколи не обговорювалась в сім'ї. Більш того, була темою нон ґрата, навіть батьки нічого про це не знали. Та вже, коли я знявся у фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені” в 95-му році, там в мене була роль зв’язкового бандерівця, якого за сценарієм мав допитувати НКВДист. За фільмом з мого героя знущаються. Якось той фільм подивилась бабуся, від початку і до кінця проплакала. І сказала: “Оце, внучку, тебе в кіно били, а діда твого так по-справжньому в житті”. Після того вона мені й повідала історії життя про мого діда. Виявляється, що коли він мав 17 років, то &quot;пішов у ліс&quot;. Після чого був засланий на Колиму, де важко захворів. Приїхав додому вже вмирати, та, на щастя, його виходила матір. Коли влада побачила, що заслання не вбило мого діда, то його послали ще й на шахти Донбасу. Повернувшись вдруге додому, він привіз купу хвороб. Я запам'ятав його дуже замкнутим в собі, з нього було тяжко якесь слово витягнути. Він дуже багато курив, по три пачки за день, дуже мало спав. Ми завжди грали з ним у шашки і він нервувався, коли я в нього вигравав.

А по татовій стороні, діда забрали комуняки в 1944 році, після чого він пропав безвісті. Якраз того року народився мій батько, от баба сама й лишилася з трьома дітьми: сином і двома доньками».
 | Коментар = про історію своїх дідусів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скільки себе пам'ятаю, я завжди був, і залишаюсь до сьогодні, маминим сином. Я дуже тримався в дитинстві за маму і вона мені привила любов до нашого родинного гнізда. Таке моє ставлення до сім'ї вплинуло на мою подальшу творчість, на те, що я пишу і ставлю. 

У шкільні часи я був твердим ударником, трохи не дотягнув до срібної медалі. Я дуже любив гуманітарні науки, а не любив алгебру і фізику. Мені подобалась література, історія, географія. Не любив, на жаль, іноземну мову».
 | Коментар = про роль матері на навчання в школі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перший раз в театр попав саме в Заньковецьку, куди нас водив всім класом наш класний керівник. Ми були на всіх прем'єрах театру, починаючи десь з 85-го. Такі вистави, як “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Безталанна” - всі ці перші вистави Федора Стригуна я тут бачив. Ми сиділи десь на третьому балконі. І в мене вперше тоді закралась якась така думка, що я дивився на людей на сцені і ці актори видавались якимись нереальними, небожителями. Я подумав, що до них попасти неможливо, і я не уявляв, що потрібно зробити щоб потрапити на ту сцену».
 | Коментар = про першу виставу, яку побачив в театрі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Під час навчання в останніх класах, я непогано малював, мене віддали до репетитора з малювання, і я планував вступати до Академії мистецтв на кераміку. Я почав дуже наполегливо вивчати рисування, малювання, скульптури, композиції тощо. Треба було осягнути дуже багато невідомого мені матеріалу. Пішов документи подати на архітектуру. В мене прийняли всі роботи і сказали готуватись до вступу. Але перед тим одного разу тато, читаючи газету, помітив, що в консерваторії при вокальному факультеті [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] та [[Козак Богдан Миколайович|Богдан Козак]] набирають групу на акторське відділення. Це був перший набір на це відділення в 1990 році. Чомусь я не взяв до уваги цю інформацію.

Та згодом, проходячи повз консерваторію, побачив оголошення про той набір, і що вже набирали 15 чоловік. Ми з мамою зупинились і мама каже дивись: “А може ти сюди?”. Я сказав, а може дійсно сюди. Ми в той же день забрали документи з архітектури і занесли в консерваторію. Нас тоді вступало 90 чоловік, конкурс становив шість людей на місце. І я пройшов відразу з найвищими балами. Так і почалося моє студентське життя, мрії, клопоти».
 | Коментар = про навчання на актора в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «...після закінчення навчання практично всю групу Стригуна залишили в театрі. Так в 1994 році я і став актором театру імені Марії Заньковецької. Після того, як я прийшов в театр, ми, молоді, грали всі ролі в масовках. Як і у будь-якого молодого актора, амбіцій було більше, ніж можливостей. І я зрозумів, що потрібно займатись своїми справами, бо ти не дочекаєшся того, що хочеш, про що ти думаєш та мрієш. І я зрозумів що треба спробувати якісь окремі роботи брати, чи самостійні, чи просити когось поставити. Це було роздоріжжя. Тоді дуже часто з’являлись думки про те, що я недостатньо задіяний, з'являлись думки піти з театру, щось поміняти у житті.

Я почав шукати цікаві матеріали для постановок. Та зіткнувся з тим, що дуже мало творів, які б відповідали моєму баченню, і нема так дуже з чим працювати. Тієї миті в мене закралася думка, самостійно написати твір. Це зараз зі сторони може і виглядало смішно, але ... Я почав працювати, написав першу п’єсу, до того ж одразу почав писати у віршах. Я її написав, дав почитати друзям, акторам роздав ролі, навіть зібрав команду, щоб поставити. Та справа забуксувала. певно через те, що я потрапив перший раз в кіно. Мені був лише 21 рік, я не мав ще великих ролей в театрі, а мене затвердили на головну роль в фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені”. І це в той час, коли кіно майже не знімалося в Україні. Я знався в фільмі і після цього відразу був затверджений ще на три нових картини на кіностудії. Я тоді подумав: “Все. Нарешті прийшов мій золотий час”. І в цей момент закінчились гроші і кіновиробництво в Україні практично зупинилось. І настала депресія українського кіно.

От в такий час я і написав свою першу п’єсу, вона була у віршах і потребувала помпезного оформлення, але реалізувати це було не в моїх силах. Перескакуючи 20 років, я зараз її дописую, вона пережила вже 8 редакцій, тому що я її відкладав, забував, повертався до неї і знову переробляв. Зараз мені лишається дописати останню сцену, тому я не спішу. Не буду наперед загадувати, але можу сказати що ця моя перша п’єса, буде таким собі лейтмотивом мого творчого драматургічного життя. Тобто вона перша і вона зараз в мене лежить майже дописана і вона є у тому вигляді, в якому я хотів би зараз її бачити.

Моя друга п’єса називалась &quot;Мила моя, люба моя&quot;, ми її поставили на камерній сцені і вона вийшла дуже своєрідна і дуже класна. На неї пішла молодь, вона отримала багато відгуків. В моєму розумінні це був перший такий прорив, якого я навіть не очікував. Пройшов якийсь час і у мене виникло бажання поставити ще щось, цього разу уже на велику сцену. Але мені одразу ж повідомили, що оскільки я не маю диплома режисера, тому не маю права ставити на великій сцені».
 | Коментар = про те, як став заньківчанином в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «От наприклад люди, які стоять на базарі, щось продають, вони так виживають, а деякі навіть дуже добре живуть, маючи по 5 магазинів. А з другого боку, копнеш глибше і в більшої половини з них є дипломи — університетські, поліграфічні, навіть лікарські. І ти собі ставиш таке питання — чому людина, яка мріяла чимось конкретним займатись в житті, отримала диплом і врешті решт опиналася на базарі чи в магазині.

Друга думка — чи цікавить це людей, які в суспільстві живуть? Цікавить! І в першу чергу цікавить от тих людей, які стоять там на базарі. А мені це цікаво? Цікаво! А чому б мені не написати таку п’єсу, яка би стосувалася цієї ідеї про те, що людина, яка мала мрії, чогось хотіла і раптом зіткнулася з реальністю, всі ці мрії обірвалися і вона пішла продавати мешти чи рибу на базар.

Звичайно, деякі продають, забувають, чого вони хотіли і їм того вистачає. А може не всі такі? Можливо хтось все таки навіть добившись цього, заробивши кошти і маючи що їсти та пити, ще не втратив цю ідею та бажання і все те юнацьке у ньому ще живе? Тому впевнений, що деякі такі люди мають бажання вернутися до того, щоб реалізувати мрію свого життя. І у думках про це я знаходжу конфлікт поточних можливостей і бажань з бажаннями і прагненнями, які хотілось би реалізувати. І вже на цьому можна будувати п’єсу, придумувати персонажів, конфлікти між ними і так далі. Але основною є сама ідея мрії - чи здатна мрія, яку колись заглушили, вирватись і стати реалізованою. Після цього вже можна сідати і розробляти структуру п’єси.

Проте найголовніше у такому робочому процесі — бути щасливою людиною. Я з впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік. Тому що я займаюсь улюбленою справою і моє хобі водночас є моєю роботою, від цього я отримаю максимальну сатисфакцію».
 | Коментар = про те, як вибирається тема для п’єси в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це досить складний процес. Режисер це людина, яка повинна думати, аналізувати , це обов’язково має бути ерудована і освічена людина в питанні сьогодення. Він повинен розуміти що відбувається навколо, куди ми рухаємось, які сили рухають нами і вказують напрямок, що люди говорять, що їх цікавить. І вже виходячи з цього всього ти повинен шукати драматургічний матеріал, який би, на твою думку, перегукувався з тим, що відбувається в сучасному соціумі.

Якщо режисер поставить щось, аби поставити - прийде декілька людей і згодом виставу спишуть, тому необхідно робити все якісно. Завжди актуальною темою буде боротьба за владу, вона завжди замішана на крові. Керуючись такими поняттями режисер має обрати п’єсу, щоб вона була актуальною. Наприклад, в оперному театрі режисеру вибирати п’єсу набагато простіше, тому що є класичні опери і яку би ти не взяв - ти все одно не прив’яжеш її напряму до чогось загалом, немає в тому потреби. Прив’язати можна лише “амурним почуттям” - там і тут якась любов, драма і т. д. І всі глядачі будуть сидіти і про це думати. В драматичному театрі завжди потрібно шукати золоту середину, бо театр також не може йти на поводу у глядача. Театр не може працювати тільки для того, щоб догодити глядачеві. Театр повинен пропагувати якісь вищі ідеали, теми, показувати людству куди їм варто рухатись, чого прагнути, якими варто би бути. Для цього в театрі є репертуар, різні режисери і різні вистави для широкої аудиторії».
 | Коментар = про те, як режисер вибирає п’єсу, яку ставити в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ні, адже я їх всіх знаю. Працюю практично 25 років в театрі тому знаю, хто і що може. Але при підборі враховується не лише професійна здатність і можливості акторів. Це має бути не тільки дуже хороший артист. Є такі речі як відносини між людьми, актори між собою мають різні стосунки і є режисери, які успішно це використовують в своїх постановках. Це також хід. Хоча артисти дуже хитрі, вони відчувають слабину режисера. Мені цікавіше в цій професії. Зараз я можу впевнено сказати, для мене акторська професія не є настільки цікавою як режисерська».
 | Коментар = про те, чи складно підбирати акторів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Колись моя баба казала: &quot;Людина – не скотина, вона до всього звикає&quot;. Звичайно, в перші дні людям було не до театру. Зупинився не лише театр – зупинилося все. Це як боксер, який отримує потужний удар і в нього на частку секунди виключаються всі системи й органи. Але потім помаленьку повертаються свідомість, координація, далі – бажання жити, боротись і, врешті-решт, бажання перемогти...

Нам було непросто поновити навіть той репертуар, який у нас був, не кажучи вже про нові вистави. Виникла проблема, бо багато актрис поїхали за кордон, а багато акторів пішли на фронт. Двоє пішли по повістці, а ще четверо – добровольцями (спочатку в тероборону, а тепер воюють на Донеччині). І це все у віці 30-35 років. Тобто випав пласт молодих акторів і утворилася величезна дірка в репертуарі. 

Ніхто не нарікає, бо захищати батьківщину – то важливіше, ніж грати вистави. Але такі виникли проблеми. Зараз у нас є 3-4 актори, на яких тримається теперішній репертуар. І якщо призвуть до війська ще й їх, то в нас просто все зупиниться, ресурси вичерпалися. Ми зараз почали брати на 0,25 ставки молодих хлопців, студентів, аби хоч якось збалансувати ситуацію. Вибирали вистави, де нам вистачало акторів чи можна було когось ввести на роль. Але деякі вистави задумані як масові дійства, тому складно набрати бодай один склад. Навіть коли ми ставили &quot;Микиту Кожум'яку&quot;, то нам бракувало людей. Треба було Микиту, двох братів і ще бодай п'ятьох воїнів зі списами – то ми брали на роль помічників режисерів».
 | Коментар = про театр під час війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У кіно ти маєш можливість запустити танки, гелікоптер, зробити спецефекти. Американці знімуть не один фільм – і про Маріуполь, і про війну в Україні. Шкода лише, що там навряд чи будуть зніматися українські актори. Є багато прикладів хорошого кіна про героїзм. Та я не думаю, що це кіно чимось відрізнятиметься від &quot;Падіння &quot;Чорного Яструба&quot; чи інших фільмів такого штибу. Буде той самий сенс: герої до останнього триматимуть оборону в безнадійній ситуації, не маючи що їсти, пити, чим стріляти. Просто використають новіші спецефекти. Кіно про це насправді вже знято, додасться лише нюанс, що це відбувалося в Україні. 

Але театр ніколи й не брав такими спецефектами, театр розповідає не стільки про саму війну, скільки про трагедію людини на війні. Театр завжди йде від мікрокосмосу до макро-, а не навпаки. І якщо вдасться розібратися в ситуації на мікрорівні, то вразити може не менше.

На самій війні все просто – або ти, або тебе. Вибухи, постріли, стан афекту. Коли прийшов до тями, то мозок взагалі половину відсік. У театрі про саму війну ніхто не пише – щоб зрозуміти, що таке війна, ми повинні побачити те, як було до війни і що сталося після неї. Якщо ти бачиш Маріуполь до війни і Маріуполь після війни, то нічого більше й не потрібно. Людина сама собі нафантазує набагато більше, ніж їй можна показати якимись засобами. Вистачить показати, умовно кажучи, наслідки ядерної війни, а не ламати собі голову над спецефектами з ядерним грибом. Театр – то не фільм &quot;Термінатор&quot;».
 | Коментар = про тему війни в сучасному театрі в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Війна не змінює людей, а просто показує їхні якості. То наче лупа. Вона може спалити. Але зазвичай просто збільшує, допомагає ретельніше роздивитися. Та суті речей вона не змінює, як лупа не перетворить дерево на метал. Якщо людина добра, то вона залишиться доброю. Якщо брехлива – продовжуватиме брехати, якщо жадібна – такою й залишиться. У кого є сформований характер – у них залишиться, а в кого нема – то нема. Війна не повинна змінювати людей, які живуть зараз. Вона може змінити хіба що людей, які прийдуть потім. Війна повинна змінити освіту, культуру, повинна вказати напрямок, куди наше суспільство буде рухатися далі».
 | Коментар = про розвиток театру після війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські театральні актори]]
[[Категорія:Українські кіноактори]]
[[Категорія:Українські драматурги]]
[[Категорія:Українські режисери]]
[[Категорія:Українські театральні режисери]]</text>
      <sha1>pky6pv8vo99pvtgzqmca6708v6mvj3m</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143160</id>
      <parentid>143159</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T18:51:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>143160</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33860" sha1="b32f750ox2bh2jngqzk5yezd6mj3t7f" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР) — український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я ріс у звичайній робітничій сім'ї. Тато в мене все життя пропрацював токарем шостого розряду на заводі. Хоча він свого часу закінчив музпедучилище за спеціальністю хорове диригування. Також батько дуже добре малював і навіть хотів поступати в училище Труша. але не склалось, бо тоді час був важкий, треба було заробляти гроші, аби прогодувати сім'ю. Вчитися не дуже то й був час, тож він був змушений розпрощатися з мрією про професійне заняття мистецтвом.

Та його бажання було не загасити, тому він писав картини так, як умів, як відчував.  А щодо баяну і співів, то й до сих пір вони з мамою грають та співають у всіх концертах на селі, у всіх святах беруть участь. Мають таку мистецьку позицію. І хоча вони вже на пенсії, та все ж таки у них зараз триває друга чи то третя молодість.

А мама, все життя була інженером-технологом, водночас співала в хорі, бо має дуже гарний голос і також непогано малює. Тобто в мені це &quot;мистецьке начало&quot; народилось я б не сказав, що раптово. Ні, зовсім ні. Напевно, що якісь передумови до цього були. Тому що я, навчаючись в школі, завжди брав участь у художній самодіяльності, я завжди був на всіх концертах і співав, і танцював, і грав у шкільних виставах головні ролі, і малював плакати різні до свят. Пам'ятаю, що я ще зі школи був такий дуже активним».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Один з моїх дідів був в УПА, а другий мусив переховуватись від радянської армії. Його врешті-решт у 44-му році знайшли в хаті та забрали. Після того жодної звістки про нього не було. Історія про мого діда (маминого батька), який був в УПА, ніколи не обговорювалась в сім'ї. Більш того, була темою нон ґрата, навіть батьки нічого про це не знали. Та вже, коли я знявся у фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені” в 95-му році, там в мене була роль зв’язкового бандерівця, якого за сценарієм мав допитувати НКВДист. За фільмом з мого героя знущаються. Якось той фільм подивилась бабуся, від початку і до кінця проплакала. І сказала: “Оце, внучку, тебе в кіно били, а діда твого так по-справжньому в житті”. Після того вона мені й повідала історії життя про мого діда. Виявляється, що коли він мав 17 років, то &quot;пішов у ліс&quot;. Після чого був засланий на Колиму, де важко захворів. Приїхав додому вже вмирати, та, на щастя, його виходила матір. Коли влада побачила, що заслання не вбило мого діда, то його послали ще й на шахти Донбасу. Повернувшись вдруге додому, він привіз купу хвороб. Я запам'ятав його дуже замкнутим в собі, з нього було тяжко якесь слово витягнути. Він дуже багато курив, по три пачки за день, дуже мало спав. Ми завжди грали з ним у шашки і він нервувався, коли я в нього вигравав.

А по татовій стороні, діда забрали комуняки в 1944 році, після чого він пропав безвісті. Якраз того року народився мій батько, от баба сама й лишилася з трьома дітьми: сином і двома доньками».
 | Коментар = про історію своїх дідусів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скільки себе пам'ятаю, я завжди був, і залишаюсь до сьогодні, маминим сином. Я дуже тримався в дитинстві за маму і вона мені привила любов до нашого родинного гнізда. Таке моє ставлення до сім'ї вплинуло на мою подальшу творчість, на те, що я пишу і ставлю. 

У шкільні часи я був твердим ударником, трохи не дотягнув до срібної медалі. Я дуже любив гуманітарні науки, а не любив алгебру і фізику. Мені подобалась література, історія, географія. Не любив, на жаль, іноземну мову».
 | Коментар = про роль матері на навчання в школі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перший раз в театр попав саме в Заньковецьку, куди нас водив всім класом наш класний керівник. Ми були на всіх прем'єрах театру, починаючи десь з 85-го. Такі вистави, як “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Безталанна” - всі ці перші вистави Федора Стригуна я тут бачив. Ми сиділи десь на третьому балконі. І в мене вперше тоді закралась якась така думка, що я дивився на людей на сцені і ці актори видавались якимись нереальними, небожителями. Я подумав, що до них попасти неможливо, і я не уявляв, що потрібно зробити щоб потрапити на ту сцену».
 | Коментар = про першу виставу, яку побачив в театрі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Під час навчання в останніх класах, я непогано малював, мене віддали до репетитора з малювання, і я планував вступати до Академії мистецтв на кераміку. Я почав дуже наполегливо вивчати рисування, малювання, скульптури, композиції тощо. Треба було осягнути дуже багато невідомого мені матеріалу. Пішов документи подати на архітектуру. В мене прийняли всі роботи і сказали готуватись до вступу. Але перед тим одного разу тато, читаючи газету, помітив, що в консерваторії при вокальному факультеті [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] та [[Козак Богдан Миколайович|Богдан Козак]] набирають групу на акторське відділення. Це був перший набір на це відділення в 1990 році. Чомусь я не взяв до уваги цю інформацію.

Та згодом, проходячи повз консерваторію, побачив оголошення про той набір, і що вже набирали 15 чоловік. Ми з мамою зупинились і мама каже дивись: “А може ти сюди?”. Я сказав, а може дійсно сюди. Ми в той же день забрали документи з архітектури і занесли в консерваторію. Нас тоді вступало 90 чоловік, конкурс становив шість людей на місце. І я пройшов відразу з найвищими балами. Так і почалося моє студентське життя, мрії, клопоти».
 | Коментар = про навчання на актора в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «...після закінчення навчання практично всю групу Стригуна залишили в театрі. Так в 1994 році я і став актором театру імені Марії Заньковецької. Після того, як я прийшов в театр, ми, молоді, грали всі ролі в масовках. Як і у будь-якого молодого актора, амбіцій було більше, ніж можливостей. І я зрозумів, що потрібно займатись своїми справами, бо ти не дочекаєшся того, що хочеш, про що ти думаєш та мрієш. І я зрозумів що треба спробувати якісь окремі роботи брати, чи самостійні, чи просити когось поставити. Це було роздоріжжя. Тоді дуже часто з’являлись думки про те, що я недостатньо задіяний, з'являлись думки піти з театру, щось поміняти у житті.

Я почав шукати цікаві матеріали для постановок. Та зіткнувся з тим, що дуже мало творів, які б відповідали моєму баченню, і нема так дуже з чим працювати. Тієї миті в мене закралася думка, самостійно написати твір. Це зараз зі сторони може і виглядало смішно, але ... Я почав працювати, написав першу п’єсу, до того ж одразу почав писати у віршах. Я її написав, дав почитати друзям, акторам роздав ролі, навіть зібрав команду, щоб поставити. Та справа забуксувала. певно через те, що я потрапив перший раз в кіно. Мені був лише 21 рік, я не мав ще великих ролей в театрі, а мене затвердили на головну роль в фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені”. І це в той час, коли кіно майже не знімалося в Україні. Я знався в фільмі і після цього відразу був затверджений ще на три нових картини на кіностудії. Я тоді подумав: “Все. Нарешті прийшов мій золотий час”. І в цей момент закінчились гроші і кіновиробництво в Україні практично зупинилось. І настала депресія українського кіно.

От в такий час я і написав свою першу п’єсу, вона була у віршах і потребувала помпезного оформлення, але реалізувати це було не в моїх силах. Перескакуючи 20 років, я зараз її дописую, вона пережила вже 8 редакцій, тому що я її відкладав, забував, повертався до неї і знову переробляв. Зараз мені лишається дописати останню сцену, тому я не спішу. Не буду наперед загадувати, але можу сказати що ця моя перша п’єса, буде таким собі лейтмотивом мого творчого драматургічного життя. Тобто вона перша і вона зараз в мене лежить майже дописана і вона є у тому вигляді, в якому я хотів би зараз її бачити.

Моя друга п’єса називалась &quot;Мила моя, люба моя&quot;, ми її поставили на камерній сцені і вона вийшла дуже своєрідна і дуже класна. На неї пішла молодь, вона отримала багато відгуків. В моєму розумінні це був перший такий прорив, якого я навіть не очікував. Пройшов якийсь час і у мене виникло бажання поставити ще щось, цього разу уже на велику сцену. Але мені одразу ж повідомили, що оскільки я не маю диплома режисера, тому не маю права ставити на великій сцені».
 | Коментар = про те, як став заньківчанином в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «От наприклад люди, які стоять на базарі, щось продають, вони так виживають, а деякі навіть дуже добре живуть, маючи по 5 магазинів. А з другого боку, копнеш глибше і в більшої половини з них є дипломи — університетські, поліграфічні, навіть лікарські. І ти собі ставиш таке питання — чому людина, яка мріяла чимось конкретним займатись в житті, отримала диплом і врешті решт опиналася на базарі чи в магазині.

Друга думка — чи цікавить це людей, які в суспільстві живуть? Цікавить! І в першу чергу цікавить от тих людей, які стоять там на базарі. А мені це цікаво? Цікаво! А чому б мені не написати таку п’єсу, яка би стосувалася цієї ідеї про те, що людина, яка мала мрії, чогось хотіла і раптом зіткнулася з реальністю, всі ці мрії обірвалися і вона пішла продавати мешти чи рибу на базар.

Звичайно, деякі продають, забувають, чого вони хотіли і їм того вистачає. А може не всі такі? Можливо хтось все таки навіть добившись цього, заробивши кошти і маючи що їсти та пити, ще не втратив цю ідею та бажання і все те юнацьке у ньому ще живе? Тому впевнений, що деякі такі люди мають бажання вернутися до того, щоб реалізувати мрію свого життя. І у думках про це я знаходжу конфлікт поточних можливостей і бажань з бажаннями і прагненнями, які хотілось би реалізувати. І вже на цьому можна будувати п’єсу, придумувати персонажів, конфлікти між ними і так далі. Але основною є сама ідея мрії - чи здатна мрія, яку колись заглушили, вирватись і стати реалізованою. Після цього вже можна сідати і розробляти структуру п’єси.

Проте найголовніше у такому робочому процесі — бути щасливою людиною. Я з впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік. Тому що я займаюсь улюбленою справою і моє хобі водночас є моєю роботою, від цього я отримаю максимальну сатисфакцію».
 | Коментар = про те, як вибирається тема для п’єси в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це досить складний процес. Режисер це людина, яка повинна думати, аналізувати , це обов’язково має бути ерудована і освічена людина в питанні сьогодення. Він повинен розуміти що відбувається навколо, куди ми рухаємось, які сили рухають нами і вказують напрямок, що люди говорять, що їх цікавить. І вже виходячи з цього всього ти повинен шукати драматургічний матеріал, який би, на твою думку, перегукувався з тим, що відбувається в сучасному соціумі.

Якщо режисер поставить щось, аби поставити - прийде декілька людей і згодом виставу спишуть, тому необхідно робити все якісно. Завжди актуальною темою буде боротьба за владу, вона завжди замішана на крові. Керуючись такими поняттями режисер має обрати п’єсу, щоб вона була актуальною. Наприклад, в оперному театрі режисеру вибирати п’єсу набагато простіше, тому що є класичні опери і яку би ти не взяв - ти все одно не прив’яжеш її напряму до чогось загалом, немає в тому потреби. Прив’язати можна лише “амурним почуттям” - там і тут якась любов, драма і т. д. І всі глядачі будуть сидіти і про це думати. В драматичному театрі завжди потрібно шукати золоту середину, бо театр також не може йти на поводу у глядача. Театр не може працювати тільки для того, щоб догодити глядачеві. Театр повинен пропагувати якісь вищі ідеали, теми, показувати людству куди їм варто рухатись, чого прагнути, якими варто би бути. Для цього в театрі є репертуар, різні режисери і різні вистави для широкої аудиторії».
 | Коментар = про те, як режисер вибирає п’єсу, яку ставити в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ні, адже я їх всіх знаю. Працюю практично 25 років в театрі тому знаю, хто і що може. Але при підборі враховується не лише професійна здатність і можливості акторів. Це має бути не тільки дуже хороший артист. Є такі речі як відносини між людьми, актори між собою мають різні стосунки і є режисери, які успішно це використовують в своїх постановках. Це також хід. Хоча артисти дуже хитрі, вони відчувають слабину режисера. Мені цікавіше в цій професії. Зараз я можу впевнено сказати, для мене акторська професія не є настільки цікавою як режисерська».
 | Коментар = про те, чи складно підбирати акторів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Колись моя баба казала: &quot;Людина – не скотина, вона до всього звикає&quot;. Звичайно, в перші дні людям було не до театру. Зупинився не лише театр – зупинилося все. Це як боксер, який отримує потужний удар і в нього на частку секунди виключаються всі системи й органи. Але потім помаленьку повертаються свідомість, координація, далі – бажання жити, боротись і, врешті-решт, бажання перемогти...

Нам було непросто поновити навіть той репертуар, який у нас був, не кажучи вже про нові вистави. Виникла проблема, бо багато актрис поїхали за кордон, а багато акторів пішли на фронт. Двоє пішли по повістці, а ще четверо – добровольцями (спочатку в тероборону, а тепер воюють на Донеччині). І це все у віці 30-35 років. Тобто випав пласт молодих акторів і утворилася величезна дірка в репертуарі. 

Ніхто не нарікає, бо захищати батьківщину – то важливіше, ніж грати вистави. Але такі виникли проблеми. Зараз у нас є 3-4 актори, на яких тримається теперішній репертуар. І якщо призвуть до війська ще й їх, то в нас просто все зупиниться, ресурси вичерпалися. Ми зараз почали брати на 0,25 ставки молодих хлопців, студентів, аби хоч якось збалансувати ситуацію. Вибирали вистави, де нам вистачало акторів чи можна було когось ввести на роль. Але деякі вистави задумані як масові дійства, тому складно набрати бодай один склад. Навіть коли ми ставили &quot;Микиту Кожум'яку&quot;, то нам бракувало людей. Треба було Микиту, двох братів і ще бодай п'ятьох воїнів зі списами – то ми брали на роль помічників режисерів».
 | Коментар = про театр під час війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У кіно ти маєш можливість запустити танки, гелікоптер, зробити спецефекти. Американці знімуть не один фільм – і про Маріуполь, і про війну в Україні. Шкода лише, що там навряд чи будуть зніматися українські актори. Є багато прикладів хорошого кіна про героїзм. Та я не думаю, що це кіно чимось відрізнятиметься від &quot;Падіння &quot;Чорного Яструба&quot; чи інших фільмів такого штибу. Буде той самий сенс: герої до останнього триматимуть оборону в безнадійній ситуації, не маючи що їсти, пити, чим стріляти. Просто використають новіші спецефекти. Кіно про це насправді вже знято, додасться лише нюанс, що це відбувалося в Україні. 

Але театр ніколи й не брав такими спецефектами, театр розповідає не стільки про саму війну, скільки про трагедію людини на війні. Театр завжди йде від мікрокосмосу до макро-, а не навпаки. І якщо вдасться розібратися в ситуації на мікрорівні, то вразити може не менше.

На самій війні все просто – або ти, або тебе. Вибухи, постріли, стан афекту. Коли прийшов до тями, то мозок взагалі половину відсік. У театрі про саму війну ніхто не пише – щоб зрозуміти, що таке війна, ми повинні побачити те, як було до війни і що сталося після неї. Якщо ти бачиш Маріуполь до війни і Маріуполь після війни, то нічого більше й не потрібно. Людина сама собі нафантазує набагато більше, ніж їй можна показати якимись засобами. Вистачить показати, умовно кажучи, наслідки ядерної війни, а не ламати собі голову над спецефектами з ядерним грибом. Театр – то не фільм &quot;Термінатор&quot;».
 | Коментар = про тему війни в сучасному театрі в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Війна не змінює людей, а просто показує їхні якості. То наче лупа. Вона може спалити. Але зазвичай просто збільшує, допомагає ретельніше роздивитися. Та суті речей вона не змінює, як лупа не перетворить дерево на метал. Якщо людина добра, то вона залишиться доброю. Якщо брехлива – продовжуватиме брехати, якщо жадібна – такою й залишиться. У кого є сформований характер – у них залишиться, а в кого нема – то нема. Війна не повинна змінювати людей, які живуть зараз. Вона може змінити хіба що людей, які прийдуть потім. Війна повинна змінити освіту, культуру, повинна вказати напрямок, куди наше суспільство буде рухатися далі».
 | Коментар = про розвиток театру після війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-О]]
[[Категорія:Українські театральні актори]]
[[Категорія:Українські кіноактори]]
[[Категорія:Українські драматурги]]
[[Категорія:Українські режисери]]
[[Категорія:Українські театральні режисери]]</text>
      <sha1>b32f750ox2bh2jngqzk5yezd6mj3t7f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143161</id>
      <parentid>143160</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T18:51:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>143161</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33865" sha1="elp380rnh6j32ybrpgho2w7c3a42zje" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР)&amp;nbsp;— український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я ріс у звичайній робітничій сім'ї. Тато в мене все життя пропрацював токарем шостого розряду на заводі. Хоча він свого часу закінчив музпедучилище за спеціальністю хорове диригування. Також батько дуже добре малював і навіть хотів поступати в училище Труша. але не склалось, бо тоді час був важкий, треба було заробляти гроші, аби прогодувати сім'ю. Вчитися не дуже то й був час, тож він був змушений розпрощатися з мрією про професійне заняття мистецтвом.

Та його бажання було не загасити, тому він писав картини так, як умів, як відчував.  А щодо баяну і співів, то й до сих пір вони з мамою грають та співають у всіх концертах на селі, у всіх святах беруть участь. Мають таку мистецьку позицію. І хоча вони вже на пенсії, та все ж таки у них зараз триває друга чи то третя молодість.

А мама, все життя була інженером-технологом, водночас співала в хорі, бо має дуже гарний голос і також непогано малює. Тобто в мені це &quot;мистецьке начало&quot; народилось я б не сказав, що раптово. Ні, зовсім ні. Напевно, що якісь передумови до цього були. Тому що я, навчаючись в школі, завжди брав участь у художній самодіяльності, я завжди був на всіх концертах і співав, і танцював, і грав у шкільних виставах головні ролі, і малював плакати різні до свят. Пам'ятаю, що я ще зі школи був такий дуже активним».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Один з моїх дідів був в УПА, а другий мусив переховуватись від радянської армії. Його врешті-решт у 44-му році знайшли в хаті та забрали. Після того жодної звістки про нього не було. Історія про мого діда (маминого батька), який був в УПА, ніколи не обговорювалась в сім'ї. Більш того, була темою нон ґрата, навіть батьки нічого про це не знали. Та вже, коли я знявся у фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені” в 95-му році, там в мене була роль зв’язкового бандерівця, якого за сценарієм мав допитувати НКВДист. За фільмом з мого героя знущаються. Якось той фільм подивилась бабуся, від початку і до кінця проплакала. І сказала: “Оце, внучку, тебе в кіно били, а діда твого так по-справжньому в житті”. Після того вона мені й повідала історії життя про мого діда. Виявляється, що коли він мав 17 років, то &quot;пішов у ліс&quot;. Після чого був засланий на Колиму, де важко захворів. Приїхав додому вже вмирати, та, на щастя, його виходила матір. Коли влада побачила, що заслання не вбило мого діда, то його послали ще й на шахти Донбасу. Повернувшись вдруге додому, він привіз купу хвороб. Я запам'ятав його дуже замкнутим в собі, з нього було тяжко якесь слово витягнути. Він дуже багато курив, по три пачки за день, дуже мало спав. Ми завжди грали з ним у шашки і він нервувався, коли я в нього вигравав.

А по татовій стороні, діда забрали комуняки в 1944 році, після чого він пропав безвісті. Якраз того року народився мій батько, от баба сама й лишилася з трьома дітьми: сином і двома доньками».
 | Коментар = про історію своїх дідусів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скільки себе пам'ятаю, я завжди був, і залишаюсь до сьогодні, маминим сином. Я дуже тримався в дитинстві за маму і вона мені привила любов до нашого родинного гнізда. Таке моє ставлення до сім'ї вплинуло на мою подальшу творчість, на те, що я пишу і ставлю. 

У шкільні часи я був твердим ударником, трохи не дотягнув до срібної медалі. Я дуже любив гуманітарні науки, а не любив алгебру і фізику. Мені подобалась література, історія, географія. Не любив, на жаль, іноземну мову».
 | Коментар = про роль матері на навчання в школі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перший раз в театр попав саме в Заньковецьку, куди нас водив всім класом наш класний керівник. Ми були на всіх прем'єрах театру, починаючи десь з 85-го. Такі вистави, як “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Безталанна” - всі ці перші вистави Федора Стригуна я тут бачив. Ми сиділи десь на третьому балконі. І в мене вперше тоді закралась якась така думка, що я дивився на людей на сцені і ці актори видавались якимись нереальними, небожителями. Я подумав, що до них попасти неможливо, і я не уявляв, що потрібно зробити щоб потрапити на ту сцену».
 | Коментар = про першу виставу, яку побачив в театрі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Під час навчання в останніх класах, я непогано малював, мене віддали до репетитора з малювання, і я планував вступати до Академії мистецтв на кераміку. Я почав дуже наполегливо вивчати рисування, малювання, скульптури, композиції тощо. Треба було осягнути дуже багато невідомого мені матеріалу. Пішов документи подати на архітектуру. В мене прийняли всі роботи і сказали готуватись до вступу. Але перед тим одного разу тато, читаючи газету, помітив, що в консерваторії при вокальному факультеті [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] та [[Козак Богдан Миколайович|Богдан Козак]] набирають групу на акторське відділення. Це був перший набір на це відділення в 1990 році. Чомусь я не взяв до уваги цю інформацію.

Та згодом, проходячи повз консерваторію, побачив оголошення про той набір, і що вже набирали 15 чоловік. Ми з мамою зупинились і мама каже дивись: “А може ти сюди?”. Я сказав, а може дійсно сюди. Ми в той же день забрали документи з архітектури і занесли в консерваторію. Нас тоді вступало 90 чоловік, конкурс становив шість людей на місце. І я пройшов відразу з найвищими балами. Так і почалося моє студентське життя, мрії, клопоти».
 | Коментар = про навчання на актора в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «...після закінчення навчання практично всю групу Стригуна залишили в театрі. Так в 1994 році я і став актором театру імені Марії Заньковецької. Після того, як я прийшов в театр, ми, молоді, грали всі ролі в масовках. Як і у будь-якого молодого актора, амбіцій було більше, ніж можливостей. І я зрозумів, що потрібно займатись своїми справами, бо ти не дочекаєшся того, що хочеш, про що ти думаєш та мрієш. І я зрозумів що треба спробувати якісь окремі роботи брати, чи самостійні, чи просити когось поставити. Це було роздоріжжя. Тоді дуже часто з’являлись думки про те, що я недостатньо задіяний, з'являлись думки піти з театру, щось поміняти у житті.

Я почав шукати цікаві матеріали для постановок. Та зіткнувся з тим, що дуже мало творів, які б відповідали моєму баченню, і нема так дуже з чим працювати. Тієї миті в мене закралася думка, самостійно написати твір. Це зараз зі сторони може і виглядало смішно, але ... Я почав працювати, написав першу п’єсу, до того ж одразу почав писати у віршах. Я її написав, дав почитати друзям, акторам роздав ролі, навіть зібрав команду, щоб поставити. Та справа забуксувала. певно через те, що я потрапив перший раз в кіно. Мені був лише 21 рік, я не мав ще великих ролей в театрі, а мене затвердили на головну роль в фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені”. І це в той час, коли кіно майже не знімалося в Україні. Я знався в фільмі і після цього відразу був затверджений ще на три нових картини на кіностудії. Я тоді подумав: “Все. Нарешті прийшов мій золотий час”. І в цей момент закінчились гроші і кіновиробництво в Україні практично зупинилось. І настала депресія українського кіно.

От в такий час я і написав свою першу п’єсу, вона була у віршах і потребувала помпезного оформлення, але реалізувати це було не в моїх силах. Перескакуючи 20 років, я зараз її дописую, вона пережила вже 8 редакцій, тому що я її відкладав, забував, повертався до неї і знову переробляв. Зараз мені лишається дописати останню сцену, тому я не спішу. Не буду наперед загадувати, але можу сказати що ця моя перша п’єса, буде таким собі лейтмотивом мого творчого драматургічного життя. Тобто вона перша і вона зараз в мене лежить майже дописана і вона є у тому вигляді, в якому я хотів би зараз її бачити.

Моя друга п’єса називалась &quot;Мила моя, люба моя&quot;, ми її поставили на камерній сцені і вона вийшла дуже своєрідна і дуже класна. На неї пішла молодь, вона отримала багато відгуків. В моєму розумінні це був перший такий прорив, якого я навіть не очікував. Пройшов якийсь час і у мене виникло бажання поставити ще щось, цього разу уже на велику сцену. Але мені одразу ж повідомили, що оскільки я не маю диплома режисера, тому не маю права ставити на великій сцені».
 | Коментар = про те, як став заньківчанином в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «От наприклад люди, які стоять на базарі, щось продають, вони так виживають, а деякі навіть дуже добре живуть, маючи по 5 магазинів. А з другого боку, копнеш глибше і в більшої половини з них є дипломи — університетські, поліграфічні, навіть лікарські. І ти собі ставиш таке питання — чому людина, яка мріяла чимось конкретним займатись в житті, отримала диплом і врешті решт опиналася на базарі чи в магазині.

Друга думка — чи цікавить це людей, які в суспільстві живуть? Цікавить! І в першу чергу цікавить от тих людей, які стоять там на базарі. А мені це цікаво? Цікаво! А чому б мені не написати таку п’єсу, яка би стосувалася цієї ідеї про те, що людина, яка мала мрії, чогось хотіла і раптом зіткнулася з реальністю, всі ці мрії обірвалися і вона пішла продавати мешти чи рибу на базар.

Звичайно, деякі продають, забувають, чого вони хотіли і їм того вистачає. А може не всі такі? Можливо хтось все таки навіть добившись цього, заробивши кошти і маючи що їсти та пити, ще не втратив цю ідею та бажання і все те юнацьке у ньому ще живе? Тому впевнений, що деякі такі люди мають бажання вернутися до того, щоб реалізувати мрію свого життя. І у думках про це я знаходжу конфлікт поточних можливостей і бажань з бажаннями і прагненнями, які хотілось би реалізувати. І вже на цьому можна будувати п’єсу, придумувати персонажів, конфлікти між ними і так далі. Але основною є сама ідея мрії - чи здатна мрія, яку колись заглушили, вирватись і стати реалізованою. Після цього вже можна сідати і розробляти структуру п’єси.

Проте найголовніше у такому робочому процесі — бути щасливою людиною. Я з впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік. Тому що я займаюсь улюбленою справою і моє хобі водночас є моєю роботою, від цього я отримаю максимальну сатисфакцію».
 | Коментар = про те, як вибирається тема для п’єси в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це досить складний процес. Режисер це людина, яка повинна думати, аналізувати , це обов’язково має бути ерудована і освічена людина в питанні сьогодення. Він повинен розуміти що відбувається навколо, куди ми рухаємось, які сили рухають нами і вказують напрямок, що люди говорять, що їх цікавить. І вже виходячи з цього всього ти повинен шукати драматургічний матеріал, який би, на твою думку, перегукувався з тим, що відбувається в сучасному соціумі.

Якщо режисер поставить щось, аби поставити - прийде декілька людей і згодом виставу спишуть, тому необхідно робити все якісно. Завжди актуальною темою буде боротьба за владу, вона завжди замішана на крові. Керуючись такими поняттями режисер має обрати п’єсу, щоб вона була актуальною. Наприклад, в оперному театрі режисеру вибирати п’єсу набагато простіше, тому що є класичні опери і яку би ти не взяв - ти все одно не прив’яжеш її напряму до чогось загалом, немає в тому потреби. Прив’язати можна лише “амурним почуттям” - там і тут якась любов, драма і т. д. І всі глядачі будуть сидіти і про це думати. В драматичному театрі завжди потрібно шукати золоту середину, бо театр також не може йти на поводу у глядача. Театр не може працювати тільки для того, щоб догодити глядачеві. Театр повинен пропагувати якісь вищі ідеали, теми, показувати людству куди їм варто рухатись, чого прагнути, якими варто би бути. Для цього в театрі є репертуар, різні режисери і різні вистави для широкої аудиторії».
 | Коментар = про те, як режисер вибирає п’єсу, яку ставити в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ні, адже я їх всіх знаю. Працюю практично 25 років в театрі тому знаю, хто і що може. Але при підборі враховується не лише професійна здатність і можливості акторів. Це має бути не тільки дуже хороший артист. Є такі речі як відносини між людьми, актори між собою мають різні стосунки і є режисери, які успішно це використовують в своїх постановках. Це також хід. Хоча артисти дуже хитрі, вони відчувають слабину режисера. Мені цікавіше в цій професії. Зараз я можу впевнено сказати, для мене акторська професія не є настільки цікавою як режисерська».
 | Коментар = про те, чи складно підбирати акторів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Колись моя баба казала: &quot;Людина – не скотина, вона до всього звикає&quot;. Звичайно, в перші дні людям було не до театру. Зупинився не лише театр – зупинилося все. Це як боксер, який отримує потужний удар і в нього на частку секунди виключаються всі системи й органи. Але потім помаленьку повертаються свідомість, координація, далі – бажання жити, боротись і, врешті-решт, бажання перемогти...

Нам було непросто поновити навіть той репертуар, який у нас був, не кажучи вже про нові вистави. Виникла проблема, бо багато актрис поїхали за кордон, а багато акторів пішли на фронт. Двоє пішли по повістці, а ще четверо – добровольцями (спочатку в тероборону, а тепер воюють на Донеччині). І це все у віці 30-35 років. Тобто випав пласт молодих акторів і утворилася величезна дірка в репертуарі. 

Ніхто не нарікає, бо захищати батьківщину – то важливіше, ніж грати вистави. Але такі виникли проблеми. Зараз у нас є 3-4 актори, на яких тримається теперішній репертуар. І якщо призвуть до війська ще й їх, то в нас просто все зупиниться, ресурси вичерпалися. Ми зараз почали брати на 0,25 ставки молодих хлопців, студентів, аби хоч якось збалансувати ситуацію. Вибирали вистави, де нам вистачало акторів чи можна було когось ввести на роль. Але деякі вистави задумані як масові дійства, тому складно набрати бодай один склад. Навіть коли ми ставили &quot;Микиту Кожум'яку&quot;, то нам бракувало людей. Треба було Микиту, двох братів і ще бодай п'ятьох воїнів зі списами – то ми брали на роль помічників режисерів».
 | Коментар = про театр під час війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У кіно ти маєш можливість запустити танки, гелікоптер, зробити спецефекти. Американці знімуть не один фільм – і про Маріуполь, і про війну в Україні. Шкода лише, що там навряд чи будуть зніматися українські актори. Є багато прикладів хорошого кіна про героїзм. Та я не думаю, що це кіно чимось відрізнятиметься від &quot;Падіння &quot;Чорного Яструба&quot; чи інших фільмів такого штибу. Буде той самий сенс: герої до останнього триматимуть оборону в безнадійній ситуації, не маючи що їсти, пити, чим стріляти. Просто використають новіші спецефекти. Кіно про це насправді вже знято, додасться лише нюанс, що це відбувалося в Україні. 

Але театр ніколи й не брав такими спецефектами, театр розповідає не стільки про саму війну, скільки про трагедію людини на війні. Театр завжди йде від мікрокосмосу до макро-, а не навпаки. І якщо вдасться розібратися в ситуації на мікрорівні, то вразити може не менше.

На самій війні все просто – або ти, або тебе. Вибухи, постріли, стан афекту. Коли прийшов до тями, то мозок взагалі половину відсік. У театрі про саму війну ніхто не пише – щоб зрозуміти, що таке війна, ми повинні побачити те, як було до війни і що сталося після неї. Якщо ти бачиш Маріуполь до війни і Маріуполь після війни, то нічого більше й не потрібно. Людина сама собі нафантазує набагато більше, ніж їй можна показати якимись засобами. Вистачить показати, умовно кажучи, наслідки ядерної війни, а не ламати собі голову над спецефектами з ядерним грибом. Театр – то не фільм &quot;Термінатор&quot;».
 | Коментар = про тему війни в сучасному театрі в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Війна не змінює людей, а просто показує їхні якості. То наче лупа. Вона може спалити. Але зазвичай просто збільшує, допомагає ретельніше роздивитися. Та суті речей вона не змінює, як лупа не перетворить дерево на метал. Якщо людина добра, то вона залишиться доброю. Якщо брехлива – продовжуватиме брехати, якщо жадібна – такою й залишиться. У кого є сформований характер – у них залишиться, а в кого нема – то нема. Війна не повинна змінювати людей, які живуть зараз. Вона може змінити хіба що людей, які прийдуть потім. Війна повинна змінити освіту, культуру, повинна вказати напрямок, куди наше суспільство буде рухатися далі».
 | Коментар = про розвиток театру після війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-О]]
[[Категорія:Українські театральні актори]]
[[Категорія:Українські кіноактори]]
[[Категорія:Українські драматурги]]
[[Категорія:Українські режисери]]
[[Категорія:Українські театральні режисери]]</text>
      <sha1>elp380rnh6j32ybrpgho2w7c3a42zje</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>143162</id>
      <parentid>143161</parentid>
      <timestamp>2024-12-13T20:39:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tetyana Vynogradar</username>
        <id>18662</id>
      </contributor>
      <comment>вікіфікація</comment>
      <origin>143162</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33990" sha1="5irqk8vt1s9bpyqjm521oexrdk1ay8k" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Орест Володимирович Огородник''' (28 квітня 1973, [[Львів]], УРСР)&amp;nbsp;— український актор, драматург, режисер-постановник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Заслужений діяч мистецтв України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я ріс у звичайній робітничій сім'ї. Тато в мене все життя пропрацював токарем шостого розряду на заводі. Хоча він свого часу закінчив музпедучилище за спеціальністю хорове диригування. Також батько дуже добре малював і навіть хотів поступати в училище Труша. але не склалось, бо тоді час був важкий, треба було заробляти гроші, аби прогодувати сім'ю. Вчитися не дуже то й був час, тож він був змушений розпрощатися з мрією про професійне заняття мистецтвом.

Та його бажання було не загасити, тому він писав картини так, як умів, як відчував.  А щодо баяну і співів, то й до сих пір вони з мамою грають та співають у всіх концертах на селі, у всіх святах беруть участь. Мають таку мистецьку позицію. І хоча вони вже на пенсії, та все ж таки у них зараз триває друга чи то третя молодість.

А мама, все життя була інженером-технологом, водночас співала в хорі, бо має дуже гарний голос і також непогано малює. Тобто в мені це &quot;мистецьке начало&quot; народилось я б не сказав, що раптово. Ні, зовсім ні. Напевно, що якісь передумови до цього були. Тому що я, навчаючись в школі, завжди брав участь у художній самодіяльності, я завжди був на всіх концертах і співав, і танцював, і грав у шкільних виставах головні ролі, і малював плакати різні до свят. Пам'ятаю, що я ще зі школи був такий дуже активним».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Один з моїх дідів був в [[УПА]], а другий мусив переховуватись від радянської армії. Його врешті-решт у 44-му році знайшли в хаті та забрали. Після того жодної звістки про нього не було. Історія про мого діда (маминого батька), який був в УПА, ніколи не обговорювалась в сім'ї. Більш того, була темою нон ґрата, навіть батьки нічого про це не знали. Та вже, коли я знявся у фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені” в 95-му році, там в мене була роль зв’язкового бандерівця, якого за сценарієм мав допитувати [[КГБ|НКВД]]ист. За фільмом з мого героя знущаються. Якось той фільм подивилась бабуся, від початку і до кінця проплакала. І сказала: “Оце, внучку, тебе в кіно били, а діда твого так по-справжньому в житті”. Після того вона мені й повідала історії життя про мого діда. Виявляється, що коли він мав 17 років, то &quot;пішов у ліс&quot;. Після чого був засланий на Колиму, де важко захворів. Приїхав додому вже вмирати, та, на щастя, його виходила матір. Коли влада побачила, що заслання не вбило мого діда, то його послали ще й на шахти Донбасу. Повернувшись вдруге додому, він привіз купу хвороб. Я запам'ятав його дуже замкнутим в собі, з нього було тяжко якесь слово витягнути. Він дуже багато курив, по три пачки за день, дуже мало спав. Ми завжди грали з ним у шашки і він нервувався, коли я в нього вигравав.

А по татовій стороні, діда забрали комуняки в 1944 році, після чого він пропав безвісті. Якраз того року народився мій батько, от баба сама й лишилася з трьома дітьми: сином і двома доньками».
 | Коментар = про історію своїх дідусів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скільки себе пам'ятаю, я завжди був, і залишаюсь до сьогодні, маминим сином. Я дуже тримався в дитинстві за маму і вона мені привила любов до нашого родинного гнізда. Таке моє ставлення до сім'ї вплинуло на мою подальшу творчість, на те, що я пишу і ставлю. 

У шкільні часи я був твердим ударником, трохи не дотягнув до срібної медалі. Я дуже любив гуманітарні науки, а не любив алгебру і фізику. Мені подобалась література, історія, географія. Не любив, на жаль, іноземну мову».
 | Коментар = про роль матері на навчання в школі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перший раз в театр попав саме в Заньковецьку, куди нас водив всім класом наш класний керівник. Ми були на всіх прем'єрах театру, починаючи десь з 85-го. Такі вистави, як “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Безталанна” - всі ці перші вистави Федора Стригуна я тут бачив. Ми сиділи десь на третьому балконі. І в мене вперше тоді закралась якась така думка, що я дивився на людей на сцені і ці актори видавались якимись нереальними, небожителями. Я подумав, що до них попасти неможливо, і я не уявляв, що потрібно зробити щоб потрапити на ту сцену».
 | Коментар = про першу виставу, яку побачив в театрі в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Під час навчання в останніх класах, я непогано малював, мене віддали до репетитора з малювання, і я планував вступати до Академії мистецтв на кераміку. Я почав дуже наполегливо вивчати рисування, малювання, скульптури, композиції тощо. Треба було осягнути дуже багато невідомого мені матеріалу. Пішов документи подати на архітектуру. В мене прийняли всі роботи і сказали готуватись до вступу. Але перед тим одного разу тато, читаючи газету, помітив, що в консерваторії при вокальному факультеті [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] та [[Козак Богдан Миколайович|Богдан Козак]] набирають групу на акторське відділення. Це був перший набір на це відділення в 1990 році. Чомусь я не взяв до уваги цю інформацію.

Та згодом, проходячи повз консерваторію, побачив оголошення про той набір, і що вже набирали 15 чоловік. Ми з мамою зупинились і мама каже дивись: “А може ти сюди?”. Я сказав, а може дійсно сюди. Ми в той же день забрали документи з архітектури і занесли в консерваторію. Нас тоді вступало 90 чоловік, конкурс становив шість людей на місце. І я пройшов відразу з найвищими балами. Так і почалося моє студентське життя, мрії, клопоти».
 | Коментар = про навчання на актора в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «...після закінчення навчання практично всю групу Стригуна залишили в театрі. Так в 1994 році я і став актором театру імені [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марії Заньковецької]]. Після того, як я прийшов в театр, ми, молоді, грали всі ролі в масовках. Як і у будь-якого молодого актора, амбіцій було більше, ніж можливостей. І я зрозумів, що потрібно займатись своїми справами, бо ти не дочекаєшся того, що хочеш, про що ти думаєш та мрієш. І я зрозумів що треба спробувати якісь окремі роботи брати, чи самостійні, чи просити когось поставити. Це було роздоріжжя. Тоді дуже часто з’являлись думки про те, що я недостатньо задіяний, з'являлись думки піти з театру, щось поміняти у житті.

Я почав шукати цікаві матеріали для постановок. Та зіткнувся з тим, що дуже мало творів, які б відповідали моєму баченню, і нема так дуже з чим працювати. Тієї миті в мене закралася думка, самостійно написати твір. Це зараз зі сторони може і виглядало смішно, але ... Я почав працювати, написав першу п’єсу, до того ж одразу почав писати у віршах. Я її написав, дав почитати друзям, акторам роздав ролі, навіть зібрав команду, щоб поставити. Та справа забуксувала. певно через те, що я потрапив перший раз в кіно. Мені був лише 21 рік, я не мав ще великих ролей в театрі, а мене затвердили на головну роль в фільмі “Атентат - Осіннє вбивство в Мюнхені”. І це в той час, коли кіно майже не знімалося в Україні. Я знався в фільмі і після цього відразу був затверджений ще на три нових картини на кіностудії. Я тоді подумав: “Все. Нарешті прийшов мій золотий час”. І в цей момент закінчились гроші і кіновиробництво в Україні практично зупинилось. І настала депресія українського кіно.

От в такий час я і написав свою першу п’єсу, вона була у віршах і потребувала помпезного оформлення, але реалізувати це було не в моїх силах. Перескакуючи 20 років, я зараз її дописую, вона пережила вже 8 редакцій, тому що я її відкладав, забував, повертався до неї і знову переробляв. Зараз мені лишається дописати останню сцену, тому я не спішу. Не буду наперед загадувати, але можу сказати що ця моя перша п’єса, буде таким собі лейтмотивом мого творчого драматургічного життя. Тобто вона перша і вона зараз в мене лежить майже дописана і вона є у тому вигляді, в якому я хотів би зараз її бачити.

Моя друга п’єса називалась &quot;Мила моя, люба моя&quot;, ми її поставили на камерній сцені і вона вийшла дуже своєрідна і дуже класна. На неї пішла молодь, вона отримала багато відгуків. В моєму розумінні це був перший такий прорив, якого я навіть не очікував. Пройшов якийсь час і у мене виникло бажання поставити ще щось, цього разу уже на велику сцену. Але мені одразу ж повідомили, що оскільки я не маю диплома режисера, тому не маю права ставити на великій сцені».
 | Коментар = про те, як став заньківчанином в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «От наприклад люди, які стоять на базарі, щось продають, вони так виживають, а деякі навіть дуже добре живуть, маючи по 5 магазинів. А з другого боку, копнеш глибше і в більшої половини з них є дипломи — університетські, поліграфічні, навіть лікарські. І ти собі ставиш таке питання — чому людина, яка мріяла чимось конкретним займатись в житті, отримала диплом і врешті решт опиналася на базарі чи в магазині.

Друга думка — чи цікавить це людей, які в суспільстві живуть? Цікавить! І в першу чергу цікавить от тих людей, які стоять там на базарі. А мені це цікаво? Цікаво! А чому б мені не написати таку п’єсу, яка би стосувалася цієї ідеї про те, що людина, яка мала мрії, чогось хотіла і раптом зіткнулася з реальністю, всі ці мрії обірвалися і вона пішла продавати мешти чи рибу на базар.

Звичайно, деякі продають, забувають, чого вони хотіли і їм того вистачає. А може не всі такі? Можливо хтось все таки навіть добившись цього, заробивши кошти і маючи що їсти та пити, ще не втратив цю ідею та бажання і все те юнацьке у ньому ще живе? Тому впевнений, що деякі такі люди мають бажання вернутися до того, щоб реалізувати мрію свого життя. І у думках про це я знаходжу конфлікт поточних можливостей і бажань з бажаннями і прагненнями, які хотілось би реалізувати. І вже на цьому можна будувати п’єсу, придумувати персонажів, конфлікти між ними і так далі. Але основною є сама ідея мрії - чи здатна [[мрія]], яку колись заглушили, вирватись і стати реалізованою. Після цього вже можна сідати і розробляти структуру п’єси.

Проте найголовніше у такому робочому процесі — бути щасливою людиною. Я з впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік. Тому що я займаюсь улюбленою справою і моє хобі водночас є моєю роботою, від цього я отримаю максимальну сатисфакцію».
 | Коментар = про те, як вибирається тема для п’єси в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це досить складний процес. Режисер це людина, яка повинна думати, аналізувати , це обов’язково має бути ерудована і освічена людина в питанні сьогодення. Він повинен розуміти що відбувається навколо, куди ми рухаємось, які сили рухають нами і вказують напрямок, що люди говорять, що їх цікавить. І вже виходячи з цього всього ти повинен шукати драматургічний матеріал, який би, на твою думку, перегукувався з тим, що відбувається в сучасному соціумі.

Якщо режисер поставить щось, аби поставити - прийде декілька людей і згодом виставу спишуть, тому необхідно робити все якісно. Завжди актуальною темою буде боротьба за владу, вона завжди замішана на крові. Керуючись такими поняттями режисер має обрати п’єсу, щоб вона була актуальною. Наприклад, в оперному театрі режисеру вибирати п’єсу набагато простіше, тому що є класичні опери і яку би ти не взяв - ти все одно не прив’яжеш її напряму до чогось загалом, немає в тому потреби. Прив’язати можна лише “амурним почуттям” - там і тут якась любов, драма і т. д. І всі глядачі будуть сидіти і про це думати. В драматичному театрі завжди потрібно шукати золоту середину, бо театр також не може йти на поводу у глядача. Театр не може працювати тільки для того, щоб догодити глядачеві. Театр повинен пропагувати якісь вищі ідеали, теми, показувати людству куди їм варто рухатись, чого прагнути, якими варто би бути. Для цього в театрі є репертуар, різні режисери і різні вистави для широкої аудиторії».
 | Коментар = про те, як режисер вибирає п’єсу, яку ставити в інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ні, адже я їх всіх знаю. Працюю практично 25 років в театрі тому знаю, хто і що може. Але при підборі враховується не лише професійна здатність і можливості акторів. Це має бути не тільки дуже хороший артист. Є такі речі як відносини між людьми, актори між собою мають різні стосунки і є режисери, які успішно це використовують в своїх постановках. Це також хід. Хоча артисти дуже хитрі, вони відчувають слабину режисера. Мені цікавіше в цій професії. Зараз я можу впевнено сказати, для мене акторська професія не є настільки цікавою як режисерська».
 | Коментар = про те, чи складно підбирати акторів у інтерв'ю Гал-інфо [https://galinfo.com.ua/articles/orest_ogorodnyk_z_vpevnenistyu_mozhu_skazaty_shcho_ya_ie_shchaslyvyy_cholovik_311641.html Орест Огородник: З впевненістю можу сказати, що я щасливий чоловік] (27 березня 2019 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Колись моя баба казала: &quot;Людина – не скотина, вона до всього звикає&quot;. Звичайно, в перші дні людям було не до театру. Зупинився не лише театр – зупинилося все. Це як боксер, який отримує потужний удар і в нього на частку секунди виключаються всі системи й органи. Але потім помаленьку повертаються свідомість, координація, далі – бажання жити, боротись і, врешті-решт, бажання перемогти...

Нам було непросто поновити навіть той репертуар, який у нас був, не кажучи вже про нові вистави. Виникла проблема, бо багато актрис поїхали за кордон, а багато акторів пішли на фронт. Двоє пішли по повістці, а ще четверо – добровольцями (спочатку в тероборону, а тепер воюють на Донеччині). І це все у віці 30-35 років. Тобто випав пласт молодих акторів і утворилася величезна дірка в репертуарі. 

Ніхто не нарікає, бо захищати батьківщину – то важливіше, ніж грати вистави. Але такі виникли проблеми. Зараз у нас є 3-4 актори, на яких тримається теперішній репертуар. І якщо призвуть до війська ще й їх, то в нас просто все зупиниться, ресурси вичерпалися. Ми зараз почали брати на 0,25 ставки молодих хлопців, студентів, аби хоч якось збалансувати ситуацію. Вибирали вистави, де нам вистачало акторів чи можна було когось ввести на роль. Але деякі вистави задумані як масові дійства, тому складно набрати бодай один склад. Навіть коли ми ставили &quot;[[Микита Кожум'яка|Микиту Кожум'яку]]&quot;, то нам бракувало людей. Треба було Микиту, двох братів і ще бодай п'ятьох воїнів зі списами – то ми брали на роль помічників режисерів».
 | Коментар = про театр під час війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У кіно ти маєш можливість запустити танки, гелікоптер, зробити спецефекти. Американці знімуть не один фільм – і про Маріуполь, і про війну в Україні. Шкода лише, що там навряд чи будуть зніматися українські актори. Є багато прикладів хорошого кіна про героїзм. Та я не думаю, що це кіно чимось відрізнятиметься від &quot;Падіння &quot;Чорного Яструба&quot; чи інших фільмів такого штибу. Буде той самий сенс: герої до останнього триматимуть оборону в безнадійній ситуації, не маючи що їсти, пити, чим стріляти. Просто використають новіші спецефекти. Кіно про це насправді вже знято, додасться лише нюанс, що це відбувалося в Україні. 

Але театр ніколи й не брав такими спецефектами, театр розповідає не стільки про саму війну, скільки про трагедію людини на війні. Театр завжди йде від мікрокосмосу до макро-, а не навпаки. І якщо вдасться розібратися в ситуації на мікрорівні, то вразити може не менше.

На самій війні все просто – або ти, або тебе. Вибухи, постріли, стан афекту. Коли прийшов до тями, то мозок взагалі половину відсік. У театрі про саму війну ніхто не пише – щоб зрозуміти, що таке війна, ми повинні побачити те, як було до війни і що сталося після неї. Якщо ти бачиш Маріуполь до війни і Маріуполь після війни, то нічого більше й не потрібно. Людина сама собі нафантазує набагато більше, ніж їй можна показати якимись засобами. Вистачить показати, умовно кажучи, наслідки ядерної війни, а не ламати собі голову над спецефектами з ядерним грибом. Театр – то не фільм &quot;[[Термінатор]]&quot;».
 | Коментар = про тему війни в сучасному театрі в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Війна не змінює людей, а просто показує їхні якості. То наче лупа. Вона може спалити. Але зазвичай просто збільшує, допомагає ретельніше роздивитися. Та суті речей вона не змінює, як лупа не перетворить дерево на метал. Якщо людина добра, то вона залишиться доброю. Якщо брехлива – продовжуватиме брехати, якщо жадібна – такою й залишиться. У кого є сформований характер – у них залишиться, а в кого нема – то нема. Війна не повинна змінювати людей, які живуть зараз. Вона може змінити хіба що людей, які прийдуть потім. Війна повинна змінити освіту, культуру, повинна вказати напрямок, куди наше суспільство буде рухатися далі».
 | Коментар = про розвиток театру після війни в інтерв'ю &quot;Еспресо.Захід&quot;  [https://zahid.espreso.tv/viyna-nache-lupa-nikogo-zminiti-ne-mozhe-ale-dopomagae-rozglediti-lyudinu-rezhiser-orest-ogorodnik Війна – наче лупа: нікого змінити не може, але допомагає розгледіти людину, – режисер Орест Огородник] (4 червня 2022 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-О]]
[[Категорія:Українські театральні актори]]
[[Категорія:Українські кіноактори]]
[[Категорія:Українські драматурги]]
[[Категорія:Українські режисери]]
[[Категорія:Українські театральні режисери]]</text>
      <sha1>5irqk8vt1s9bpyqjm521oexrdk1ay8k</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>